Епос

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Fray tM.jpg

Це смітник, а не стаття!
Стаття переповнена сміттям та незрозуміло чим!

Gry-sloupo.jpeg

Стаття потребує доповнення!
Ця стаття засмучує наших слоупоків, бо навіть вони розуміють, що її давно вже треба доповнити усілякими корисними картинками та інформацією, або, можливо, видалити якусь недолугу хуйню ідіота і написати натомість щось притомне.

Той самий Еней, з якого все починалося

Е́пос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) жанру, оповідання про події, що буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

Власне[ред.]

Епос охоплює буття в

  • його пластичній об'ємності,
  • просторово-часовій довжині і
  • подійовій насиченості (сюжетність).

Виникає у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билина). До XVIII століття епос був головним жанром літератури.

Епос — епічна поема. Джерело її сюжету — народний переказ, образи ідеалізовані й узагальнені, мова відбиває відносно монолітну народну свідомість, форма віршована («Іліада» Гомера, «Енеїда» Вергілія).

У 18-19 століття головним жанром стає роман. Сюжети запозичаються переважно із сучасності, образи індивідуалізуються, мова відбиває різко диференційовану багатомовну суспільну свідомість, форма прозаїчна.

Стародавні жанри епосу

  • повість,
  • оповідання,
  • новела.

Прагнучи до повного відображення життя, епічні твори тяжіють до об'єднання в цикли. На основі цієї ж тенденції складається роман-епопея. Види епосу:

  • Епопея,
  • поема,
  • роман,
  • великий епос,
  • ліроепічна проза - [1]

Епос поділяється на:[ред.]

  • Найдавніший (архаїчний) епос — міф, казка, легенда.
  • Давній (класичний) епос — «Рамаяна», «Іліада» та «Одіссея» Гомера.
  • Середньовічний героїчний епос — «Пісня про нібелунгів», «Пісня про Роланда».
  • Яскравим прикладом українського героїчного епосу є «Слово про похід Ігорів» - [2]

Див. також[ред.]

Посилання[ред.]