Епос

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Broken page.png

Маємо те, що маємо
Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Епос).
Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла. Коли стаття вже відновлена і настав час видаляти цю плашку - залишайте посилання на архівну версію статті в розділі "Посилання" внизу сторінки.

Fray tM.jpg

Це смітник, а не стаття!
Стаття переповнена сміттям та незрозуміло чим!

« Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він взявши торбу тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.
Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насаджавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка,
Енея не любила - страх;
Давно вона уже хотіла,
Щоб його душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
 »

— І.Котляревський. Енеїда - лулзи з епосу

Суворе визначення[ред.]

Е́пос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) жанру, оповідання про події, що буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

Епос охоплює буття в

  • його пластичній об'ємності,
  • просторово-часовій довжині і
  • подійовій насиченості (сюжетність). (Хто що зрозумів??)

Виникає у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билина). До XVIII століття епос був головним жанром літератури.

Файл:Epos 01.JPG
Мамай конкретно лабає епічну думу

Епос — епічна поема. Джерело її сюжету — народний переказ, образи ідеалізовані й узагальнені, мова відбиває відносно монолітну народну свідомість, форма віршована («Іліада» Гомера, «Енеїда» Вергілія).

У 18-19 століття головним жанром стає роман. Сюжети запозичаються переважно із сучасності, образи індивідуалізуються, мова відбиває різко диференційовану багатомовну суспільну свідомість, форма прозаїчна.

Стародавні жанри епосу

  • повість,
  • оповідання,
  • новела.

Прагнучи до повного відображення життя, епічні твори тяжіють до об'єднання в цикли. На основі цієї ж тенденції складається роман-епопея. Види епосу:

  • Епопея,
  • поема,
  • роман,
  • великий епос,
  • ліроепічна проза - [1]

Епос поділяється на:[ред.]

  • Найдавніший (архаїчний) епос — міф, казка, легенда.
  • Давній (класичний) епос — «Рамаяна», «Іліада» та «Одіссея» Гомера.
  • Середньовічний героїчний епос — «Пісня про нібелунгів», «Пісня про Роланда».
  • Яскравим прикладом українського героїчного епосу є «Слово про похід Ігорів» - [2]

Також[ред.]

Файл:Epos 05.JPG
Лейбик "Епоса"
  • "Епос" - сувора контора з бувших та чинних фахівців СБУ(-КГБ), що займається відновленням битої інформації на любих фізичних носіях [3] Це поблизу Контрактової площі, Поділ, Київ
ул. Верхний Вал, 44, г. Киев, Украина, 04071
Телефон/факс: (044) 462-5268, 462-5446, 467-7595
  • ЕПоС - Екологічний Портал Сумщини - [4]
Файл:Epos 03.JPG
Увесь епос в одній книжці

В поезії[ред.]

Епос про героїчного воїна
Курка Аалямб

Зачинаю року 2010 квітеня місяця дванадцятого числа Епічну хроніку літописну вести славну, яко співець Баян, і справедливу наскільки Бог та історія розсудить

Той самий Еней, з якого все починалося
Вірш перший (загальний)
Десь у дальнім краю
На низемних долинах ,
Де гуля москалина ,
Й гаде землю свою -
Є людина , велика людина ,
Що довела хоробрість в бою .
Небезпека постійно чекає на нього
З-за дерев , і з води - бо москальське усе  ;
Кожен раз ту нелегку дорогу ,
Він долає , ще й ворога б'є .
О , славен мужній лицар благочестий ,
В своїм загоні , що і пан і голова .
Гіри гуцульщини далеко , та наш месник
Коли б не йшов  : чи осьні , чи зима ,
Герой завжди відважний та рішучий  !
... От знову йде , в мішку з вухами москаля
Все мріє , як гуцульськає земля
Уславить  : Чим вояка не блискучий  ? [5]