<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://drama.kropyva.ch/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0%D0%BA</id>
	<title>Енциклопедія Драматика - Внесок користувача [uk]</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://drama.kropyva.ch/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0%D0%BA"/>
	<updated>2026-07-22T17:20:56Z</updated>
	<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.39.7</generator>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8906</id>
		<title>Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8906"/>
		<updated>2017-12-13T20:42:51Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:Wwe.jpg|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chrome OS&#039;&#039;&#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпорації Google. Chrome OS є відкритим програмним забезпеченням для нетбуків і пристроїв на базі процесорів ARM або x86. В основі цієї ОС знаходиться ядро [[Linux]] і браузер Google Chrome із спеціально розробленою віконною системою.&lt;br /&gt;
Сирцевий код системи відкрито 19 листопада 2009 як проект Chromium OS[http://www.chromium.org/chromium-os]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chromebook&#039;&#039;&#039; (Хромбук) - нетбук або ноутбук, дещо обрізаний в параметрах ([https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Тонкий клієнт]), який початково йде із встановленою Chrome OS. Призначений для використання, насамперед, при підключенні до мережі Інтернет, з більшістю додатків і даних, що знаходяться на «хмарі»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome OS ==&lt;br /&gt;
Хром ос важко назвати повноцінною системою. Це лише надбудова над вашим залізом (яке може бути дуже слабким), яка дає доступ до хмарних сервісів Гугла. Як цар і бог всього і вся на вашому нетбуці виступає браузер, в якому вже і відкриваються додатки, і його помічник - простенький файловий менеджер. Звичних нам програм тут немає, а є лише хромовський Веб стор. Звідти ти і встановлюєш розширення і додатки на свій смак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також в останніх версіях з’явилась можливіcть встановлення додатків з Андроїдовського Плей Маркета. Це дійсно дещо розширює куций функціонал ОСі, але не вирішує всіх проблем. Та й заточені ті додатки під сенсорний екран, що не додає зручності до управління ними мишею або тачпадом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікавим є те, що маючи доступ до файлів, які знаходяться в хмарі, ти не втратиш їх, якщо, допустимо, твій пристрій переїде поїзд. А налаштувавши синхронізацію, ти зможеш редагувати файл оффлайн, а в хмарі він обновиться до актуальної версії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chromebook ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chromebooks-750x442.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Окремо знаходяться пристрої, на які ще з заводу встановлена ОС від Гугла. Так як вимоги до заліза тут невеликі, то, відповідно, за ціною дешевого звичайного ноутбуку можна взяти 2 хромбуки. При чому ядерність і частота процесору, а також кількість оперативної пам&#039;яті в них буде однаковою. Проте ємність SSD дисків в хромбуці невелика і становить від 16 (як у багатьох смартфонів) до 64 Gb.&lt;br /&gt;
За рахунок зменшення необхідних для роботи процесів, хромбуки доволі швидко вмикаються і виходять на робочий режим, а час їхньої роботи може сягати 10 годин.&lt;br /&gt;
Виробництвом хромбуків займаються як безпосередньо компанія Google (Google Cr-48, Chromebook Pixel), так й інші виробники електроніки -  Acer, Samsung, Lenovo, Hewlett-Packard etc.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Метаморфози та збочення ==&lt;br /&gt;
[[Файл:209773668 orig.png|міні|праворуч|Developer mode. Вітаю, ви успішно зламали свій лептоп]]&lt;br /&gt;
Якщо вам чогось не вистачає у вашому хромбуці, ви можете активувати режим розробника (Developer mode) і відриватися вже там. Для цього затисніть клавіші ESC і Refresh і потім натисніть на кнопку Power. Ви побачите Recovery screen, в якому треба буде натиснути комбінацію Ctrl + D. Ваш хромбук перейде в Developer mode, при цьому всі дані зберігаються на жорсткому диску будуть видалені. &#039;&#039;&#039;УВАГА!!! Не забудьте зробити перед цим бекап, якщо не хочте втратити свої дані&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
=== Crouton ===&lt;br /&gt;
[https://github.com/dnschneid/crouton Crouton ] - набір скриптів, підготовлених співробітником Google, які створюють chroot оточення всередині Chrome OS. Використовуючи це chroot оточення, можна встановити один з декількох підтримуваних Лінукс дистрибютивів (Ubuntu, Debian etc) і запускати його паралельно з Chrome OS. Таким чином ви отримуєте доступ до двох різних операційних систем, які запущені одночасно, і вам не доведеться перезавантажуватися, щоб перейти з однієї системи в іншу [https://habrahabr.ru/post/204452/].&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.34.49.png|Встановлюємо Ubuntu Xenial, вона ж 16.04, та Xfce &lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.35.20.png|Фінал встановленння&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 22-48-09.png|Результат&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Ввімкнення завантаження з флешки ===&lt;br /&gt;
Якщо тобі РАПТОМ захотілось встановити на свій хромбук іншу ОС чи погратись з liveusb, то я тебе розчарую - із коробки ця фіча тут не працює. Проте, є можливість це організувати. Але, знову ж таки, якщо щось зламаєте - по гарантії ніхто нічого ремонтувати вам не буде!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Перейдіть у режим розробника, якщо ви досі цього не зробили. &lt;br /&gt;
# Відвідайте [https://johnlewis.ie/custom-Chromebook-firmware/rom-download/ цей сайт] і ознайомтесь з інформацією на ньому&lt;br /&gt;
# Запустіть термінал &#039;&#039;&#039;Ctrl+Alt+T&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Виконайте в терміналі команду: &amp;lt;code&amp;gt;shell&amp;lt;/code&amp;gt;&lt;br /&gt;
# Скопіюйте в термінал і виконайте: &amp;lt;code&amp;gt;cd; rm -f flash_chromebook_rom.sh; curl -O https://johnlewis.ie/flash_chromebook_rom.sh; sudo -E bash flash_chromebook_rom.sh&amp;lt;/code&amp;gt;&lt;br /&gt;
# Оберіть &#039;&#039;&#039;Modify my Chromebook’s RW_LEGACY slot&#039;&#039;&#039; і дотримуйтесь інструкцій, які отримаєте потім&lt;br /&gt;
# Перезавантажте нетбук &amp;lt;code&amp;gt;sudo reboot&amp;lt;/code&amp;gt;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl + Alt + F2&#039;&#039;&#039; на екрані входу в Хром ОС (там де вибір юзера і пароль)&lt;br /&gt;
# Введіть в терміналі &amp;lt;code&amp;gt;chronos&amp;lt;/code&amp;gt;&lt;br /&gt;
# Потім &amp;lt;code&amp;gt;sudo crossystem dev_boot_usb=1 dev_boot_legacy=1&amp;lt;/code&amp;gt;&lt;br /&gt;
# Перезавантажтесь &amp;lt;code&amp;gt;sudo reboot&amp;lt;/code&amp;gt; або просто вимкніть хромбук &amp;lt;code&amp;gt;sudo poweroff&amp;lt;/code&amp;gt;&lt;br /&gt;
# Вставте флешку із попередньо записаним .iso файлом&lt;br /&gt;
# Запустіть ваш девайс&lt;br /&gt;
# Тепер при запуску на початковому екрані для завантаження Хром ОСі з червоним знаком оклику натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl+L&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;ESC&#039;&#039;&#039; і оберіть звідки ви хочте завантажитись (флешка чи внутрішня пам’ять)&lt;br /&gt;
# Насолоджуйтеся [http://www.fascinatingcaptain.com/blog/dual-boot-chrome-os-and-linux/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Нащо? ==&lt;br /&gt;
Кому підійде&lt;br /&gt;
* Невибагливі домогосподарки та робітники. Подивитись кіно/аніме, посидіти в ФБ/ВК, зайти у &amp;quot;Веселу ферму&amp;quot;, загуглити рецепт чи результат матчу, дописати в драматиці або на борді - все це можна спокійно зробити і на слабкому залізі. Проте в танчики вже (та й в будь-яку іншу складну гру) тут не поганяєш.&lt;br /&gt;
* Офісні писаки. Треба терміново щось записати в .doc або зробити просту табличку, відправити або отримати електронного листа, роздрукувати щось чи розшарити колегам? Будь-ласка. Щось більше? Підключи ще кілька додатків в гуглохмарині. Неважкі завдання можна спокійно виконати і на ньому.&lt;br /&gt;
* Бідарі. Якщо немає грошей або шкода їх тратити на нормальний ноутбук чи пк то можна взяти цей невеличкий пристрій і спокійно сидіти з нього в інтернетах, доки не назбираєш на щось нормальне.&lt;br /&gt;
* Ґіки. Досліди систему, вичави з неї максимум,, а потім знеси все і накатай Арч. Just do it!&lt;br /&gt;
Звісно, якщо заморочитись, то з Хромосі можна зробити нормальну ОС під себе, але це діло вже на любителя і не кожному підійде.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ppp.jpg|Пуск?&lt;br /&gt;
Pmark.jpg|Play маркет&lt;br /&gt;
Nst.jpg|Користувач Chrome os пише статтю про Chrome os&lt;br /&gt;
Doc.jpg|Новий документ&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
[http://getchrome.eu/download.php Тут]ти можеш спокійнісінько собі завантажити ОС і погратися з нею &lt;br /&gt;
{{Айті}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0%D0%BA&amp;diff=8905</id>
		<title>Користувач:Байбак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0%D0%BA&amp;diff=8905"/>
		<updated>2017-12-13T20:33:43Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Планую найближчим часом ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Хіккі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Допиляти [[Черкаси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0:%D0%86%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B8&amp;diff=8904</id>
		<title>Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Черкаси</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0:%D0%86%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B8&amp;diff=8904"/>
		<updated>2017-12-13T20:33:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:COA Cherkasy, Cherkaska, Ukraine.svg.png|150px|міні|праворуч|Герб]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FLA Cherkasy, Cherkaska, Ukraine.svg.png|150px|міні|праворуч|Прапор]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Черкаси&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Че&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;, &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Чикаго на Дніпрі&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;) - місто в цетральній Україні, яке за сумісництвом являється районним і обласним центром (оце так пощастило). Місто розташоіується на правому березі [[Дніпро|Борисфену]] і відоме ще з XIII століття. З того часу в ньому відбувалось безліч цікавих та не дуже історичних подій, які мали різний вплив на  історію [[Русь|Русі]]-[[Україна|України]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Cool story ==&lt;br /&gt;
Територія нинішніх Черкас була заселена 40 000 років тому в епоху палеоліту. Перша згадка про Черкаси відноситься до 1394 року, коли вони вже були укріплені мостом на південних рубежах Київської землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До ліквідації Київського удільного князівства (у 1471 році) Черкаси входили до його складу, а після ліквідації — до складу Київського воєводства Великого Літовського князівства. З XV ст. місто стало центром Черкаського староства. Тут постійно перебував староста, намісник великого литовського князя, а після Люблінської унії 1569 року — польського короля.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XV столітті на Черкащині з&#039;явилися перші поселення козаків, і Черкаси стали їх потужним зміцненням в боротьбі проти польської шляхти, набігів турків та кримських татар. (За назвою міста, навколо якого селилися козаки, їх стали іменувати і Черкасами, а в російських документах XVI—XVII ст. черкасами називали всіх українців взагалі)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мешканці Черкас активно брали участь у селянсько-козацьких повстаннях кінця XVI — першої половини XVII ст. У травні 1593 року під Черкасами відбулася жорстока битва загону повстанців під керівництвом К. Косинського.&lt;br /&gt;
Значну роль Черкащина зіграла у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. проти польських магнатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1793 році місто стає повітовим містом Російської імперії, її Київської губернії, що позитивно позначилася на розвитку міста. Починають виникати значні промислові підприємства, найбільшим з яких була тютюнова та сигаретна фабрика. Помітного розвитку торгівля досягла в середині XIX ст. Щороку в місті відбувалось 7 ярмарок, базарів — один раз на тиждень. Виріс вантажний оборот пристані на Дніпрі. Черкаси стали одним з головних перевалочних пунктів лісу, який сплавляли з північних районів по Дніпру.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У другій половині XIX ст., після реформи 1861 р., будівництва залізниць, у Черкасах почала розвиватися промисловість; виникають, зокрема, цукрово-рафінадний і механічний завод, кілька тютюнових фабрик. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли в Росії почалися могутні революційні виступи, в березні 1905 року страйкували робочі Уманських друкарень, пекарень чугуноплавільного заводу, а в травні-червні Шполянських і Черкаських цукрових заводів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про ==&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;«Маленьке Чикаго на Дніпрі. Місто рекетирів і жінок легкої поведінки» - у вісімдесятих так казав «Голос Америки», і черкащани полюбляли цитувати це визначення. Тамтешні підлітки їздили до Києва знімати кросівки з київських мажорів. Чудовий був час! А трохи згодом достатньо було топнути ніжкою, і барига сам ніс гроші. А потім все закінчилося. Де тепер Норік? Де Торпеда? Де інші красені? Вони програли класову війну мєнтам. Мєнтам - все, а нам – ностальгія.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Черкаси - колись кримінальне (хоча й зараз трапляється),  а тепер вже коррупційне місто. Із корумпованістю місцевих вузів позмагатися можуть лише столичні, та й то не всі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як і в усі облцентри - в Черкаси батьки зганяють молодняк з усієї області, шоб вони там вивчились і стали людьми. Та за відсутності батьківського контролю, а також за наявності коррупції у ВНЗ, вивчаються одиниці, а людьми стають ще менше. Більшість студентів по закінченні навчання повертаються додому, де намагаються якось саореалізуватись. Хоча є й такі, що залишаються.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0:%D0%86%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B8&amp;diff=8903</id>
		<title>Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Черкаси</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0:%D0%86%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B8&amp;diff=8903"/>
		<updated>2017-12-13T19:15:50Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: Створена сторінка: Герб Файл:FLA Cherkasy, Cherkaska, Ukraine.svg.png|150px|праворуч...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:COA Cherkasy, Cherkaska, Ukraine.svg.png|150px|праворуч|Герб]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FLA Cherkasy, Cherkaska, Ukraine.svg.png|150px|праворуч|Прапор]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Черкаси&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Чикаго на Дніпрі&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;) - місто в цетральній Україні, яке за сумісництвом являється районним і обласним центром (оце так пощастило). Місто розташоіується на правому березі [[Дніпро|Борисфену]] і відоме ще з XIII століття. З того часу в ньому відбувалось безліч цікавих та не дуже історичних подій, які мали різний вплив на  історію [[Русь|Русі]]-[[Україна|України]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Географія ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:FLA_Cherkasy,_Cherkaska,_Ukraine.svg.png&amp;diff=8902</id>
		<title>Файл:FLA Cherkasy, Cherkaska, Ukraine.svg.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:FLA_Cherkasy,_Cherkaska,_Ukraine.svg.png&amp;diff=8902"/>
		<updated>2017-12-13T19:11:07Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:COA_Cherkasy,_Cherkaska,_Ukraine.svg.png&amp;diff=8901</id>
		<title>Файл:COA Cherkasy, Cherkaska, Ukraine.svg.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:COA_Cherkasy,_Cherkaska,_Ukraine.svg.png&amp;diff=8901"/>
		<updated>2017-12-13T19:10:44Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8892</id>
		<title>Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8892"/>
		<updated>2017-12-13T08:09:12Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: /* Нащо? */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:Wwe.jpg|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chrome OS&#039;&#039;&#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпорації Google. Chrome OS є відкритим програмним забезпеченням для нетбуків і пристроїв на базі процесорів ARM або x86. В основі цієї ОС знаходиться ядро [[Linux]] і браузер Google Chrome із спеціально розробленою віконною системою.&lt;br /&gt;
Сирцевий код системи відкрито 19 листопада 2009 як проект Chromium OS[http://www.chromium.org/chromium-os]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chromebook&#039;&#039;&#039; (Хромбук) - нетбук або ноутбук, дещо обрізаний в параметрах ([https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Тонкий клієнт]), який початково йде із встановленою Chrome OS. Призначений для використання, насамперед, при підключенні до мережі Інтернет, з більшістю додатків і даних, що знаходяться на «хмарі»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome OS ==&lt;br /&gt;
Хром ос важко назвати повноцінною системою. Це лише надбудова над вашим залізом (яке може бути дуже слабким), яка дає доступ до хмарних сервісів Гугла. Як цар і бог всього і вся на вашому нетбуці виступає браузер, в якому вже і відкриваються додатки, і його помічник - простенький файловий менеджер. Звичних нам програм тут немає, а є лише хромовський Веб стор. Звідти ти і встановлюєш розширення і додатки на свій смак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також в останніх версіях з’явилась можливіcть встановлення додатків з Андроїдовського Плей Маркета. Це дійсно дещо розширює куций функціонал ОСі, але не вирішує всіх проблем. Та й заточені ті додатки під сенсорний екран, що не додає зручності до управління ними мишею або тачпадом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікавим є те, що маючи доступ до файлів, які знаходяться в хмарі, ти не втратиш їх, якщо, допустимо, твій пристрій переїде поїзд. А налаштувавши синхронізацію, ти зможеш редагувати файл оффлайн, а в хмарі він обновиться до актуальної версії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chromebook ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chromebooks-750x442.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Окремо знаходяться пристрої, на які ще з заводу встановлена ОС від Гугла. Так як вимоги до заліза тут невеликі, то, відповідно, за ціною дешевого звичайного ноутбуку можна взяти 2 хромбуки. При чому ядерність і частота процесору, а також кількість оперативної пам&#039;яті в них буде однаковою. Проте ємність SSD дисків в хромбуці невелика і становить від 16 (як у багатьох смартфонів) до 64 Gb.&lt;br /&gt;
За рахунок зменшення необхідних для роботи процесів, хромбуки доволі швидко вмикаються і виходять на робочий режим, а час їхньої роботи може сягати 10 годин.&lt;br /&gt;
Виробництвом хромбуків займаються як безпосередньо компанія Google (Google Cr-48, Chromebook Pixel), так й інші виробники електроніки -  Acer, Samsung, Lenovo, Hewlett-Packard etc.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Метаморфози та збочення ==&lt;br /&gt;
[[Файл:209773668 orig.png|міні|праворуч|Developer mode. Вітаю, ви успішно зламали свій лептоп]]&lt;br /&gt;
Якщо вам чогось не вистачає у вашому хромбуці, ви можете активувати режим розробника (Developer mode) і відриватися вже там. Для цього затисніть клавіші ESC і Refresh і потім натисніть на кнопку Power. Ви побачите Recovery screen, в якому треба буде натиснути комбінацію Ctrl + D. Ваш хромбук перейде в Developer mode, при цьому всі дані зберігаються на жорсткому диску будуть видалені. &#039;&#039;&#039;УВАГА!!! Не забудьте зробити перед цим бекап, якщо не хочте втратити свої дані&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
=== Crouton ===&lt;br /&gt;
[https://github.com/dnschneid/crouton Crouton ] - набір скриптів, підготовлених співробітником Google, які створюють chroot оточення всередині Chrome OS. Використовуючи це chroot оточення, можна встановити один з декількох підтримуваних Лінукс дистрибютивів (Ubuntu, Debian etc) і запускати його паралельно з Chrome OS. Таким чином ви отримуєте доступ до двох різних операційних систем, які запущені одночасно, і вам не доведеться перезавантажуватися, щоб перейти з однієї системи в іншу [https://habrahabr.ru/post/204452/].&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.34.49.png|Встановлюємо Ubuntu Xenial, вона ж 16.04, та Xfce &lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.35.20.png|Фінал встановленння&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 22-48-09.png|Результат&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Ввімкнення завантаження з флешки ===&lt;br /&gt;
Якщо тобі РАПТОМ захотілось встановити на свій хромбук іншу ОС чи погратись з liveusb, то я тебе розчарую - із коробки ця фіча тут не працює. Проте, є можливість це організувати. Але, знову ж таки, якщо щось зламаєте - по гарантії ніхто нічого ремонтувати вам не буде!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Перейдіть у режим розробника, якщо ви досі цього не зробили. &lt;br /&gt;
# Відвідайте [https://johnlewis.ie/custom-Chromebook-firmware/rom-download/ цей сайт] і ознайомтесь з інформацією на ньому&lt;br /&gt;
# Запустіть термінал &#039;&#039;&#039;Ctrl+Alt+T&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Виконайте в терміналі команду: &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;shell&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Скопіюйте в термінал і виконайте: &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;cd; rm -f flash_chromebook_rom.sh; curl -O https://johnlewis.ie/flash_chromebook_rom.sh; sudo -E bash flash_chromebook_rom.sh&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Оберіть &#039;&#039;&#039;Modify my Chromebook’s RW_LEGACY slot&#039;&#039;&#039; і дотримуйтесь інструкцій, які отримаєте потім&lt;br /&gt;
# Перезавантажте нетбук &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo reboot&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl + Alt + F2&#039;&#039;&#039; на екрані входу в Хром ОС (там де вибір юзера і пароль)&lt;br /&gt;
# Введіть в терміналі &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;chronos&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Потім &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo crossystem dev_boot_usb=1 dev_boot_legacy=1&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Перезавантажтесь &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo reboot&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; або просто вимкніть хромбук &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo poweroff&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Вставте флешку із попередньо записаним .iso файлом&lt;br /&gt;
# Запустіть ваш девайс&lt;br /&gt;
# Тепер при запуску на початковому екрані для завантаження Хром ОСі з червоним знаком оклику натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl+L&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;ESC&#039;&#039;&#039; і оберіть звідки ви хочте завантажитись (флешка чи внутрішня пам’ять)&lt;br /&gt;
# Насолоджуйтеся [http://www.fascinatingcaptain.com/blog/dual-boot-chrome-os-and-linux/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Нащо? ==&lt;br /&gt;
Кому підійде&lt;br /&gt;
* Невибагливі домогосподарки та робітники. Подивитись кіно/аніме, посидіти в ФБ/ВК, зайти у &amp;quot;Веселу ферму&amp;quot;, загуглити рецепт чи результат матчу, дописати в драматиці або на борді - все це можна спокійно зробити і на слабкому залізі. Проте в танчики вже (та й в будь-яку іншу складну гру) тут не поганяєш.&lt;br /&gt;
* Офісні писаки. Треба терміново щось записати в .doc або зробити просту табличку, відправити або отримати електронного листа, роздрукувати щось чи розшарити колегам? Будь-ласка. Щось більше? Підключи ще кілька додатків в гуглохмарині. Неважкі завдання можна спокійно виконати і на ньому.&lt;br /&gt;
* Бідарі. Якщо немає грошей або шкода їх тратити на нормальний ноутбук чи пк то можна взяти цей невеличкий пристрій і спокійно сидіти з нього в інтернетах, доки не назбираєш на щось нормальне.&lt;br /&gt;
* Ґіки. Досліди систему, вичави з неї максимум,, а потім знеси все і накатай Арч. Just do it!&lt;br /&gt;
Звісно, якщо заморочитись, то з Хромосі можна зробити нормальну ОС під себе, але це діло вже на любителя і не кожному підійде.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ppp.jpg|Пуск?&lt;br /&gt;
Pmark.jpg|Play маркет&lt;br /&gt;
Nst.jpg|Користувач Chrome os пише статтю про Chrome os&lt;br /&gt;
Doc.jpg|Новий документ&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
[http://getchrome.eu/download.php Тут]ти можеш спокійнісінько собі завантажити ОС і погратися з нею &lt;br /&gt;
{{Айті}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8889</id>
		<title>Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8889"/>
		<updated>2017-12-12T22:01:02Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:Wwe.jpg|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chrome OS&#039;&#039;&#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпорації Google. Chrome OS є відкритим програмним забезпеченням для нетбуків і пристроїв на базі процесорів ARM або x86. В основі цієї ОС знаходиться ядро [[Linux]] і браузер Google Chrome із спеціально розробленою віконною системою.&lt;br /&gt;
Сирцевий код системи відкрито 19 листопада 2009 як проект Chromium OS[http://www.chromium.org/chromium-os]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chromebook&#039;&#039;&#039; (Хромбук) - нетбук або ноутбук, дещо обрізаний в параметрах ([https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Тонкий клієнт]), який початково йде із встановленою Chrome OS. Призначений для використання, насамперед, при підключенні до мережі Інтернет, з більшістю додатків і даних, що знаходяться на «хмарі»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome OS ==&lt;br /&gt;
Хром ос важко назвати повноцінною системою. Це лише надбудова над вашим залізом (яке може бути дуже слабким), яка дає доступ до хмарних сервісів Гугла. Як цар і бог всього і вся на вашому нетбуці виступає браузер, в якому вже і відкриваються додатки, і його помічник - простенький файловий менеджер. Звичних нам програм тут немає, а є лише хромовський Веб стор. Звідти ти і встановлюєш розширення і додатки на свій смак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також в останніх версіях з’явилась можливіcть встановлення додатків з Андроїдовського Плей Маркета. Це дійсно дещо розширює куций функціонал ОСі, але не вирішує всіх проблем. Та й заточені ті додатки під сенсорний екран, що не додає зручності до управління ними мишею або тачпадом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікавим є те, що маючи доступ до файлів, які знаходяться в хмарі, ти не втратиш їх, якщо, допустимо, твій пристрій переїде поїзд. А налаштувавши синхронізацію, ти зможеш редагувати файл оффлайн, а в хмарі він обновиться до актуальної версії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chromebook ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chromebooks-750x442.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Окремо знаходяться пристрої, на які ще з заводу встановлена ОС від Гугла. Так як вимоги до заліза тут невеликі, то, відповідно, за ціною дешевого звичайного ноутбуку можна взяти 2 хромбуки. При чому ядерність і частота процесору, а також кількість оперативної пам&#039;яті в них буде однаковою. Проте ємність SSD дисків в хромбуці невелика і становить від 16 (як у багатьох смартфонів) до 64 Gb.&lt;br /&gt;
За рахунок зменшення необхідних для роботи процесів, хромбуки доволі швидко вмикаються і виходять на робочий режим, а час їхньої роботи може сягати 10 годин.&lt;br /&gt;
Виробництвом хромбуків займаються як безпосередньо компанія Google (Google Cr-48, Chromebook Pixel), так й інші виробники електроніки -  Acer, Samsung, Lenovo, Hewlett-Packard etc.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Метаморфози та збочення ==&lt;br /&gt;
[[Файл:209773668 orig.png|міні|праворуч|Developer mode. Вітаю, ви успішно зламали свій лептоп]]&lt;br /&gt;
Якщо вам чогось не вистачає у вашому хромбуці, ви можете активувати режим розробника (Developer mode) і відриватися вже там. Для цього затисніть клавіші ESC і Refresh і потім натисніть на кнопку Power. Ви побачите Recovery screen, в якому треба буде натиснути комбінацію Ctrl + D. Ваш хромбук перейде в Developer mode, при цьому всі дані зберігаються на жорсткому диску будуть видалені. &#039;&#039;&#039;УВАГА!!! Не забудьте зробити перед цим бекап, якщо не хочте втратити свої дані&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
=== Crouton ===&lt;br /&gt;
[https://github.com/dnschneid/crouton Crouton ] - набір скриптів, підготовлених співробітником Google, які створюють chroot оточення всередині Chrome OS. Використовуючи це chroot оточення, можна встановити один з декількох підтримуваних Лінукс дистрибютивів (Ubuntu, Debian etc) і запускати його паралельно з Chrome OS. Таким чином ви отримуєте доступ до двох різних операційних систем, які запущені одночасно, і вам не доведеться перезавантажуватися, щоб перейти з однієї системи в іншу [https://habrahabr.ru/post/204452/].&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.34.49.png|Встановлюємо Ubuntu Xenial, вона ж 16.04, та Xfce &lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.35.20.png|Фінал встановленння&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 22-48-09.png|Результат&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Ввімкнення завантаження з флешки ===&lt;br /&gt;
Якщо тобі РАПТОМ захотілось встановити на свій хромбук іншу ОС чи погратись з liveusb, то я тебе розчарую - із коробки ця фіча тут не працює. Проте, є можливість це організувати. Проте, знову ж таки, якщо щось зламаєте - по гарантії ніхто нічого ремонтувати вам не буде!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Перейдіть у режим розробника, якщо ви досі цього не зробили. &lt;br /&gt;
# Відвідайте [https://johnlewis.ie/custom-Chromebook-firmware/rom-download/ цей сайт] і ознайомтесь з інформацією на ньому&lt;br /&gt;
# Запустіть термінал &#039;&#039;&#039;Ctrl+Alt+T&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Виконайте в терміналі команду: &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;shell&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Скопіюйте в термінал і виконайте: &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;cd; rm -f flash_chromebook_rom.sh; curl -O https://johnlewis.ie/flash_chromebook_rom.sh; sudo -E bash flash_chromebook_rom.sh&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Оберіть &#039;&#039;&#039;Modify my Chromebook’s RW_LEGACY slot&#039;&#039;&#039; і дотримуйтесь інструкцій, які отримаєте потім&lt;br /&gt;
# Перезавантажте нетбук &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo reboot&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl + Alt + F2&#039;&#039;&#039; на екрані входу в Хром ОС (там де вибір юзера і пароль)&lt;br /&gt;
# Введіть в терміналі &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;chronos&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Потім &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo crossystem dev_boot_usb=1 dev_boot_legacy=1&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Перезавантажтесь &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo reboot&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; або просто вимкніть хромбук &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo poweroff&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Вставте флешку із попередньо записаним .iso файлом&lt;br /&gt;
# Запустіть ваш девайс&lt;br /&gt;
# Тепер при запуску на початковому екрані для завантаження Хром ОСі з червоним знаком оклику натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl+L&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;ESC&#039;&#039;&#039; і оберіть звідки ви хочте завантажитись (флешка чи внутрішня пам’ять)&lt;br /&gt;
# Насолоджуйтеся [http://www.fascinatingcaptain.com/blog/dual-boot-chrome-os-and-linux/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Нащо? ==&lt;br /&gt;
Кому підійде&lt;br /&gt;
* Невибагливі домогосподарки та робітники. Подивитись кіно/аніме, посидіти в ФБ/ВК, зайти у &amp;quot;Веселу ферму&amp;quot;, загуглити рецепт чи результат матчу, дописати в драматиці або на борді - все це можна спокійно зробити і на слабкому залізі. Проте в танчики вже (та й в будь-яку іншу складну гру) тут не поганяєш.&lt;br /&gt;
* Офісні писаки. Треба терміново щось записати в .doc або зробити просту табличку, відправити або отримати електронного листа, роздрукувати щось чи розшарити колегам? Будь-ласка. Щось більше? Підключи ще кілька додатків в гуглохмарині. Неважкі завдання можна спокійно виконати і на ньому.&lt;br /&gt;
* Бідарі. Якщо немає грошей або шкода їх тратити на нормальний ноутбук чи пк то можна взяти цей невеличкий пристрій і спокійно сидіти з нього в інтернетах, доки не назбираєш на щось нормальне.&lt;br /&gt;
Звісно, якщо заморочитись, то з Хромосі можна зробити нормальну ОС під себе, але це діло вже на любителя і не кожному підійде.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ppp.jpg|Пуск?&lt;br /&gt;
Pmark.jpg|Play маркет&lt;br /&gt;
Nst.jpg|Користувач Chrome os пише статтю про Chrome os&lt;br /&gt;
Doc.jpg|Новий документ&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
[http://getchrome.eu/download.php| Тут]ти можеш спокійнісінько собі завантажити ОС і погратися з нею &lt;br /&gt;
{{Айті}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8888</id>
		<title>Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8888"/>
		<updated>2017-12-12T21:49:35Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:Wwe.jpg|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chrome OS&#039;&#039;&#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпорації Google. Chrome OS є відкритим програмним забезпеченням для нетбуків і пристроїв на базі процесорів ARM або x86. В основі цієї ОС знаходиться ядро [[Linux]] і браузер Google Chrome із спеціально розробленою віконною системою.&lt;br /&gt;
Сирцевий код системи відкрито 19 листопада 2009 як проект Chromium OS[http://www.chromium.org/chromium-os]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chromebook&#039;&#039;&#039; (Хромбук) - нетбук або ноутбук, дещо обрізаний в параметрах ([https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Тонкий клієнт]), який початково йде із встановленою Chrome OS. Призначений для використання, насамперед, при підключенні до мережі Інтернет, з більшістю додатків і даних, що знаходяться на «хмарі»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome OS ==&lt;br /&gt;
Хром ос важко назвати повноцінною системою. Це лише надбудова над вашим залізом (яке може бути дуже слабким), яка дає доступ до хмарних сервісів Гугла. Як цар і бог всього і вся на вашому нетбуці виступає браузер, в якому вже і відкриваються додатки, і його помічник - простенький файловий менеджер. Звичних нам програм тут немає, а є лише хромовський Веб стор. Звідти ти і встановлюєш розширення і додатки на свій смак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також в останніх версіях з’явилась можливіcть встановлення додатків з Андроїдовського Плей Маркета. Це дійсно дещо розширює куций функціонал ОСі, але не вирішує всіх проблем. Та й заточені ті додатки під сенсорний екран, що не додає зручності до управління ними мишею або тачпадом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікавим є те, що маючи доступ до файлів, які знаходяться в хмарі, ти не втратиш їх, якщо, допустимо, твій пристрій переїде поїзд. А налаштувавши синхронізацію, ти зможеш редагувати файл оффлайн, а в хмарі він обновиться до актуальної версії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chromebook ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chromebooks-750x442.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Окремо знаходяться пристрої, на які ще з заводу встановлена ОС від Гугла. Так як вимоги до заліза тут невеликі, то, відповідно, за ціною дешевого звичайного ноутбуку можна взяти 2 хромбуки. При чому ядерність і частота процесору, а також кількість оперативної пам&#039;яті в них буде однаковою. Проте ємність SSD дисків в хромбуці невелика і становить від 16 (як у багатьох смартфонів) до 64 Gb.&lt;br /&gt;
За рахунок зменшення необхідних для роботи процесів, хромбуки доволі швидко вмикаються і виходять на робочий режим, а час їхньої роботи може сягати 10 годин.&lt;br /&gt;
Виробництвом хромбуків займаються як безпосередньо компанія Google (Google Cr-48, Chromebook Pixel), так й інші виробники електроніки -  Acer, Samsung, Lenovo, Hewlett-Packard etc.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Метаморфози та збочення ==&lt;br /&gt;
[[Файл:209773668 orig.png|міні|праворуч|Developer mode. Вітаю, ви успішно зламали свій лептоп]]&lt;br /&gt;
Якщо вам чогось не вистачає у вашому хромбуці, ви можете активувати режим розробника (Developer mode) і відриватися вже там. Для цього затисніть клавіші ESC і Refresh і потім натисніть на кнопку Power. Ви побачите Recovery screen, в якому треба буде натиснути комбінацію Ctrl + D. Ваш хромбук перейде в Developer mode, при цьому всі дані зберігаються на жорсткому диску будуть видалені. &#039;&#039;&#039;УВАГА!!! Не забудьте зробити перед цим бекап, якщо не хочте втратити свої дані&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
=== Crouton ===&lt;br /&gt;
Crouton - набір скриптів, підготовлених співробітником Google, які створюють chroot оточення всередині Chrome OS. Використовуючи це chroot оточення, можна встановити один з декількох підтримуваних Лінукс дистрибютивів (Ubuntu, Debian etc) і запускати його паралельно з Chrome OS. Таким чином ви отримуєте доступ до двох різних операційних систем, які запущені одночасно, і вам не доведеться перезавантажуватися, щоб перейти з однієї системи в іншу [https://habrahabr.ru/post/204452/].&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.34.49.png|Встановлюємо Ubuntu Xenial, вона ж 16.04, та Xfce &lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.35.20.png|Фінал встановленння&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 22-48-09.png|Результат&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Ввімкнення завантаження з флешки ===&lt;br /&gt;
Якщо тобі РАПТОМ захотілось встановити на свій хромбук іншу ОС чи погратись з liveusb, то я тебе розчарую - із коробки ця фіча тут не працює. Проте, є можливість це організувати. Проте, знову ж таки, якщо щось зламаєте - по гарантії ніхто нічого ремонтувати вам не буде!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Перейдіть у режим розробника, якщо ви досі цього не зробили. &lt;br /&gt;
# Відвідайте [https://johnlewis.ie/custom-Chromebook-firmware/rom-download/ цей сайт] і ознайомтесь з інформацією на ньому&lt;br /&gt;
# Запустіть термінал &#039;&#039;&#039;Ctrl+Alt+T&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Виконайте в терміналі команду: &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;shell&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Скопіюйте і виконайте: &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;cd; rm -f flash_chromebook_rom.sh; curl -O https://johnlewis.ie/flash_chromebook_rom.sh; sudo -E bash flash_chromebook_rom.sh&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Оберіть &#039;&#039;&#039;Modify my Chromebook’s RW_LEGACY slot&#039;&#039;&#039; і дотримуйтесь інструкцій, які отримаєте потім&lt;br /&gt;
# Перезавантажте нетбук &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo reboot&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl + Alt + F2&#039;&#039;&#039; на екрані входу в Хром ОС (там де вибір юзера і пароль)&lt;br /&gt;
# Введіть в терміналі &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;chronos&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Потім &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo crossystem dev_boot_usb=1 dev_boot_legacy=1&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Перезавантажтесь &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo reboot&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; або просто вимкніть хромбук &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo poweroff&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Вставте флешку із попередньо записаним .iso файлом&lt;br /&gt;
# Запустіть ваш девайс&lt;br /&gt;
# Тепер при запуску на початковому екрані для завантаження Хром ОСі з червоним знаком оклику натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl+L&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;ESC&#039;&#039;&#039; і оберіть звідки ви хочте завантажитись (флешка чи внутрішня пам’ять)&lt;br /&gt;
# Насолоджуйтеся [http://www.fascinatingcaptain.com/blog/dual-boot-chrome-os-and-linux/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Нащо? ==&lt;br /&gt;
Кому підійде&lt;br /&gt;
* Невибагливі домогосподарки та робітники. Подивитись кіно/аніме, посидіти в ФБ/ВК, зайти у &amp;quot;Веселу ферму&amp;quot;, загуглити рецепт чи результат матчу, дописати в драматиці або на борді - все це можна спокійно зробити і на слабкому залізі. Проте в танчики вже (та й в будь-яку іншу складну гру) тут не поганяєш.&lt;br /&gt;
* Офісні писаки. Треба терміново щось записати в .doc або зробити просту табличку, відправити або отримати електронного листа, роздрукувати щось чи розшарити колегам? Будь-ласка. Щось більше? Підключи ще кілька додатків в гуглохмарині. Неважкі завдання можна спокійно виконати і на ньому.&lt;br /&gt;
* Бідарі. Якщо немає грошей або шкода їх тратити на нормальний ноутбук чи пк то можна взяти цей невеличкий пристрій і спокійно сидіти з нього в інтернетах, доки не назбираєш на щось нормальне.&lt;br /&gt;
Звісно, якщо заморочитись, то з Хромосі можна зробити нормальну ОС під себе, але це діло вже на любителя і не кожному підійде.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ppp.jpg|Пуск?&lt;br /&gt;
Pmark.jpg|Play маркет&lt;br /&gt;
Nst.jpg|Користувач Chrome os пише статтю про Chrome os&lt;br /&gt;
Doc.jpg|Новий документ&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
[http://getchrome.eu/download.php| Тут]ти можеш спокійнісінько собі завантажити ОС і погратися з нею &lt;br /&gt;
{{Айті}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8887</id>
		<title>Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8887"/>
		<updated>2017-12-12T21:48:24Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Wwe.jpg|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chrome OS&#039;&#039;&#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпорації Google. Chrome OS є відкритим програмним забезпеченням для нетбуків і пристроїв на базі процесорів ARM або x86. В основі цієї ОС знаходиться ядро [[Linux]] і браузер Google Chrome із спеціально розробленою віконною системою.&lt;br /&gt;
Сирцевий код системи відкрито 19 листопада 2009 як проект Chromium OS[http://www.chromium.org/chromium-os]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chromebook&#039;&#039;&#039; (Хромбук) - нетбук або ноутбук, дещо обрізаний в параметрах ([https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Тонкий клієнт]), який початково йде із встановленою Chrome OS. Призначений для використання, насамперед, при підключенні до мережі Інтернет, з більшістю додатків і даних, що знаходяться на «хмарі»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome OS ==&lt;br /&gt;
Хром ос важко назвати повноцінною системою. Це лише надбудова над вашим залізом (яке може бути дуже слабким), яка дає доступ до хмарних сервісів Гугла. Як цар і бог всього і вся на вашому нетбуці виступає браузер, в якому вже і відкриваються додатки, і його помічник - простенький файловий менеджер. Звичних нам програм тут немає, а є лише хромовський Веб стор. Звідти ти і встановлюєш розширення і додатки на свій смак. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також в останніх версіях з’явилась можливіcть встановлення додатків з Андроїдовського Плей Маркета. Це дійсно дещо розширює куций функціонал ОСі, але не вирішує всіх проблем. Та й заточені ті додатки під сенсорний екран, що не додає зручності до управління ними мишею або тачпадом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікавим є те, що маючи доступ до файлів, які знаходяться в хмарі, ти не втратиш їх, якщо, допустимо, твій пристрій переїде поїзд. А налаштувавши синхронізацію, ти зможеш редагувати файл оффлайн, а в хмарі він обновиться до актуальної версії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chromebook ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chromebooks-750x442.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Окремо знаходяться пристрої, на які ще з заводу встановлена ОС від Гугла. Так як вимоги до заліза тут невеликі, то, відповідно, за ціною дешевого звичайного ноутбуку можна взяти 2 хромбуки. При чому ядерність і частота процесору, а також кількість оперативної пам&#039;яті в них буде однаковою. Проте ємність SSD дисків в хромбуці невелика і становить від 16 (як у багатьох смартфонів) до 64 Gb.&lt;br /&gt;
За рахунок зменшення необхідних для роботи процесів, хромбуки доволі швидко вмикаються і виходять на робочий режим, а час їхньої роботи може сягати 10 годин.&lt;br /&gt;
Виробництвом хромбуків займаються як безпосередньо компанія Google (Google Cr-48, Chromebook Pixel), так й інші виробники електроніки -  Acer, Samsung, Lenovo, Hewlett-Packard etc.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Метаморфози та збочення ==&lt;br /&gt;
[[Файл:209773668 orig.png|міні|праворуч|Developer mode. Вітаю, ви успішно зламали свій лептоп]]&lt;br /&gt;
Якщо вам чогось не вистачає у вашому хромбуці, ви можете активувати режим розробника (Developer mode) і відриватися вже там. Для цього затисніть клавіші ESC і Refresh і потім натисніть на кнопку Power. Ви побачите Recovery screen, в якому треба буде натиснути комбінацію Ctrl + D. Ваш хромбук перейде в Developer mode, при цьому всі дані зберігаються на жорсткому диску будуть видалені. &#039;&#039;&#039;УВАГА!!! Не забудьте зробити перед цим бекап, якщо не хочте втратити свої дані&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
=== Crouton ===&lt;br /&gt;
Crouton - набір скриптів, підготовлених співробітником Google, які створюють chroot оточення всередині Chrome OS. Використовуючи це chroot оточення, можна встановити один з декількох підтримуваних Лінукс дистрибютивів (Ubuntu, Debian etc) і запускати його паралельно з Chrome OS. Таким чином ви отримуєте доступ до двох різних операційних систем, які запущені одночасно, і вам не доведеться перезавантажуватися, щоб перейти з однієї системи в іншу [https://habrahabr.ru/post/204452/].&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.34.49.png|Встановлюємо Ubuntu Xenial, вона ж 16.04, та Xfce &lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.35.20.png|Фінал встановленння&lt;br /&gt;
Файл:Screenshot 2017-12-12 22-48-09.png|Результат&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Ввімкнення завантаження з флешки ===&lt;br /&gt;
Якщо тобі РАПТОМ захотілось встановити на свій хромбук іншу ОС чи погратись з liveusb, то я тебе розчарую - із коробки ця фіча тут не працює. Проте, є можливість це організувати. Проте, знову ж таки, якщо щось зламаєте - по гарантії ніхто нічого ремонтувати вам не буде!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Перейдіть у режим розробника, якщо ви досі цього не зробили. &lt;br /&gt;
# Відвідайте [https://johnlewis.ie/custom-Chromebook-firmware/rom-download/ цей сайт] і ознайомтесь з інформацією на ньому&lt;br /&gt;
# Запустіть термінал &#039;&#039;&#039;Ctrl+Alt+T&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Виконайте в терміналі команду: &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;shell&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Скопіюйте і виконайте: &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;cd; rm -f flash_chromebook_rom.sh; curl -O https://johnlewis.ie/flash_chromebook_rom.sh; sudo -E bash flash_chromebook_rom.sh&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Оберіть &#039;&#039;&#039;Modify my Chromebook’s RW_LEGACY slot&#039;&#039;&#039; і дотримуйтесь інструкцій, які отримаєте потім&lt;br /&gt;
# Перезавантажте нетбук &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo reboot&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl + Alt + F2&#039;&#039;&#039; на екрані входу в Хром ОС (там де вибір юзера і пароль)&lt;br /&gt;
# Введіть в терміналі &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;chronos&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Потім &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo crossystem dev_boot_usb=1 dev_boot_legacy=1&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Перезавантажтесь &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo reboot&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; або просто вимкніть хромбук &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;sudo poweroff&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Вставте флешку із попередньо записаним .iso файлом&lt;br /&gt;
# Запустіть ваш девайс&lt;br /&gt;
# Тепер при запуску на початковому екрані для завантаження Хром ОСі з червоним знаком оклику натисніть &#039;&#039;&#039;Ctrl+L&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
# Натисніть &#039;&#039;&#039;ESC&#039;&#039;&#039; і оберіть звідки ви хочте завантажитись (флешка чи внутрішня пам’ять)&lt;br /&gt;
# Насолоджуйтеся [http://www.fascinatingcaptain.com/blog/dual-boot-chrome-os-and-linux/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Нащо? ==&lt;br /&gt;
Кому підійде&lt;br /&gt;
* Невибагливі домогосподарки та робітники. Подивитись кіно/аніме, посидіти в ФБ/ВК, зайти у &amp;quot;Веселу ферму&amp;quot;, загуглити рецепт чи результат матчу, дописати в драматиці або на борді - все це можна спокійно зробити і на слабкому залізі. Проте в танчики вже (та й в будь-яку іншу складну гру) тут не поганяєш.&lt;br /&gt;
* Офісні писаки. Треба терміново щось записати в .doc або зробити просту табличку, відправити або отримати електронного листа, роздрукувати щось чи розшарити колегам? Будь-ласка. Щось більше? Підключи ще кілька додатків в гуглохмарині. Неважкі завдання можна спокійно виконати і на ньому.&lt;br /&gt;
* Бідарі. Якщо немає грошей або шкода їх тратити на нормальний ноутбук чи пк то можна взяти цей невеличкий пристрій і спокійно сидіти з нього в інтернетах, доки не назбираєш на щось нормальне.&lt;br /&gt;
Звісно, якщо заморочитись, то з Хромосі можна зробити нормальну ОС під себе, але це діло вже на любителя і не кожному підійде.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ppp.jpg|Пуск?&lt;br /&gt;
Pmark.jpg|Play маркет&lt;br /&gt;
Nst.jpg|Користувач Chrome os пише статтю про Chrome os&lt;br /&gt;
Doc.jpg|Новий документ&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
[http://getchrome.eu/download.php| Тут]ти можеш спокійнісінько собі завантажити ОС і погратися з нею &lt;br /&gt;
{{Айті}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:209773668_orig.png&amp;diff=8886</id>
		<title>Файл:209773668 orig.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:209773668_orig.png&amp;diff=8886"/>
		<updated>2017-12-12T21:04:08Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Screenshot_2017-12-12_22-48-09.png&amp;diff=8885</id>
		<title>Файл:Screenshot 2017-12-12 22-48-09.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Screenshot_2017-12-12_22-48-09.png&amp;diff=8885"/>
		<updated>2017-12-12T20:50:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Screenshot_2017-12-12_at_22.35.20.png&amp;diff=8884</id>
		<title>Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.35.20.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Screenshot_2017-12-12_at_22.35.20.png&amp;diff=8884"/>
		<updated>2017-12-12T20:49:59Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Screenshot_2017-12-12_at_22.34.49.png&amp;diff=8883</id>
		<title>Файл:Screenshot 2017-12-12 at 22.34.49.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Screenshot_2017-12-12_at_22.34.49.png&amp;diff=8883"/>
		<updated>2017-12-12T20:49:40Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0:%D0%86%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%9A%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%85%D1%83&amp;diff=8829</id>
		<title>Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Ктулху</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0:%D0%86%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%9A%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%85%D1%83&amp;diff=8829"/>
		<updated>2017-12-02T18:48:26Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Ктулху.jpg|міні|На тлі він (воно?)]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;— Ктулху фхтаґн!&lt;br /&gt;
— Воїстину фхтаґн!&lt;br /&gt;
Новорічне привітання.&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Ктулху&#039;&#039;&#039; (англ. «кетулу») — хтонічний бог Говарда Філіпса Лавкрафта. Має бути жахливим, але наразі просто жахливо [[Мем|меметичний]].&lt;br /&gt;
[[Файл:Поклик.jpg|міні|центр|Заме з цього все й почалось]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA.jpg&amp;diff=8828</id>
		<title>Файл:Поклик.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA.jpg&amp;diff=8828"/>
		<updated>2017-12-02T18:46:12Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8:%D0%86%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%9A%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%85%D1%83&amp;diff=8827</id>
		<title>Обговорення Енциклопедії Драматики:Інкубатор/Ктулху</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8:%D0%86%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%9A%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%85%D1%83&amp;diff=8827"/>
		<updated>2017-12-02T18:43:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: Створена сторінка: От ти знущаєшся чи що? Тепер я і цю статтю доповнити хочу. А руки до неї довго не дійдуть&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;От ти знущаєшся чи що? Тепер я і цю статтю доповнити хочу. А руки до неї довго не дійдуть&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C:%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%80&amp;diff=8821</id>
		<title>Неоднозначність:Браузер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C:%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%80&amp;diff=8821"/>
		<updated>2017-11-29T23:46:56Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Restore|Браузери|}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Усі браузери.jpg|right|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Браузер&#039;&#039;&#039; - програма для перегляду [[інтернет]]ів. У старих версіях [[Windows|Вікон]] на браузер можна було забити і вбивати url прямо у адресний рядок провіднику, але ця фіча давно пофіксена&amp;lt;ref&amp;gt;Хоча складається враження, що скоро провідник разом з папками мігрує у поле роботи браузера.&amp;lt;/ref&amp;gt; і спроба повторити призведе до відкривання ІЕ. Браузерів не дуже багато, існує кілька найпопулярніших, які мають армії прихильників, що періодично [[Срач|доводять одне одному]] і тим, хто проходить повз, що саме їхній браузер ТРУ, у той час як більшість просто серфить інтернетами і чхає на всі ці холівари. На березень 2017 рік статистика популярності в Україні така: Chrome 58.64%, Internet Explorer 18.95%, Mozilla Firefox 11.79%, Microsoft Edge  5.61%, Apple Safari 3.37%, Інші 1.65%. А колись популярний браузер Opera взагалі не попадає у список найпопулярніших в Україні. Однак, якщо комусь цікаво, то частка цього браузера у нас сягає 1.18% ринку. [https://pingvin.pro/gadgets/soft-gadgets/netmarketshare-os-brauzer-ukrayina.html][https://tokar.ua/read/16627]&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Ukrstatbr.png|Розповсюдженість в Україні&lt;br /&gt;
Файл:Wstatbr.png|Світова статистика&lt;br /&gt;
Файл:7dee17ed60519334fbe4249d7b075bc9.png|Якщо простіше&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== IE ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Internet-explorer-9.jpg|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Internet Explorer&#039;&#039;&#039; (він же Віслюк, &#039;&#039;моск&#039;&#039;. Осёл) - браузер від [[Майкрософт]]у, стоїть за дефолтом у кожній свіжо&amp;lt;del&amp;gt;купленій&amp;lt;/del&amp;gt;стиреній Вінді, починаючи ще з 95ї. І свій час, коли була доступна 9-та версія, у Windows 7 стояда лише восьма, який  вважався найбезпечнішим серед браузерів (доки його не зламали звісно). А найепічніша версія це шоста, з якої деякі [http://www.ie6countdown.com/#map ще й зараз сидять], починаючи з 2001 року. МС тоді смачно завалили Netscape Navigator і стали єдиними й неповторними на ринку браузерів, а тому розслабилися й забили на розвиток іе. Коли врешті отямились, у синього віслюка вже було знайдено стільки багів, що у Європі його ледь не заборонили, ну й конкуренти дозріли, тоді було швидко випущено ІЕ7, з латками та вкладками, а згодом й ІЕ8, який став останнім браузером від МС, якій ставиться на Віндовс ХР. Браузер нелюбимий верстальщиками сайтів через відсутність підтримки деяких можливостей та потрібності підстроювати сайт саме під ІЕ, інакше не злетить&amp;lt;ref&amp;gt;Ненависть інколи доводить до маразмів, коли при заході на сайт отримуються попередження про непідтримку сайтом іе і пропозицією скачати Нормальний браузер™. Лікується як не дивно скачуванням альтернативного браузеру&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
Зараз останньою версією є 11-та. Одним з основних пріорітетів розробки Internet Explorer 11 є підтримка нових веб-стандартів. 9-а версія програми значно покращила підтримку нових технологій, IE 10 посилила успіх, додав підтримку HTML5, CSS3, DOM, SVG та інших технологій, а Інтернет-Експлер 11 додав підтримку всіх відсутніх стандартів і технологій. В новому Intenet Explorer в значній ступені підвищена швидкість роботи. В основному, завдяки тому, що рендер всього контенту здійснюється завдяки прискоренню за допомогою відеокарти та різними підсистемами DirectX, що забезпечує значне збільшення швидкості відображення веб-сторінок. Також удосконалені механізми обробки різноманітного вмісту, включаючи новий JavaScript-движок і вдосконалена система кешування. Окрім внутрішніх змін, в Інтернет Експлорер повністю перероблений інтерфейс. Проте це не покращило життя користувачів, які, як і раніше плюються на ІЕ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Firefox ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Firefox4-interface.jpg|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Файрфокс&#039;&#039;&#039; (Вогнелис, Фуріфокс, Мазила, Тормозила, Фейлофокс) - інкарнація павшого у війні браузерів Netscape, який продовжує його справу та займає перше місце у світі за популярністю. Що цікаво, навза &amp;quot;firefox&amp;quot;, означає ніяк не вогнянну лису. а малу панду. Лиса намальована виключно тому, що дизайнери не змогли зобразити цю панду впізнаваємою. Відрізняється можливістю наставити на нього over 9000 плагінів, з-за яких власне й має репутацію слоупока серед браузерів&amp;lt;ref&amp;gt;Зате ж однією кнопкою можна качати відео в кантакта!!!11ололо. Або вимикати нафіг усі спливаючі банери&amp;lt;/ref&amp;gt;. Ще пишається підтримкою усіх існуючих веб-стандартів, так що у ньому відкриється будь-який сайт. Водночас з цим погано перетравлює флеш, та жере забагато пам’яті. І не те щоб баг, але усі ваші збережені паролі від акаунтів, мил та іншого, легко знаходяться (Інструменти - Налаштування - Безпека - Збережені паролі) та читаються сторонніми особами доки ви відлучаєтесь від компу. [[Отака хуйня малята]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:Файрвок.jpg|&lt;br /&gt;
Файл:12829620.jpg|Пісець. Він гряде&lt;br /&gt;
Файл:Файрфокс.jpg|Мозила бачить майбутнє!&lt;br /&gt;
Файл:КосплейФФ.jpg|Нявний косплей, такий нявний&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Opera ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Opera-interface.jpg|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Опера&#039;&#039;&#039; (Очко, Яйце) - браузер що славиться вмінням швидко бігати та гучно свистіти й пердіти, щоправда не так гучно, як Мозила. Швидкість досягається шляхом постійного кешування сторінок, чим нехтують інші браузері, і завдяки чому мобільна версія Опери підкорила мобілки, допомагаючи значно економити трафік. Компами оволоділа не так широко, що не заважає оперофагам стверджувати про Браузер №1 у світі, хоча вкладки, підвантаження сторінок з кешу та можливість блокувати флеш-банери вони таки придумали першими. Але незважаючи на все це, у Опери багато недоліків, на кшалт плутанини з тим, коли треба відкрити, а коли скачати, відстійного зберігання веб-сторінок на комп, або взагалі фіг зна як відображуваних сторінок. Ну і пам’яті червоне яєчко жере - ніщебродам зі слабкими компами краще не підходити.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:Око опери.jpg|Око опери&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chrome-interface.png|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Хром&#039;&#039;&#039; (Хроміум, Хромий) - черговий етап плану Ґуглу по захопленню планети. Аскетичний та нудний, кажуть що літає швидко, але швидкість без комфорту погано вражає. Слідкує за своїми користувачами, навіть у ліцензійних угодах був пункт, щодо можливості використання Ґуглом інфи про юзерів у власних цілях. Цей пункт швиденько прибрали, але безосібний, як відомо, не забуває. Також Хромий має проблеми з роботою в офлайн, зате радіє любителів поіндивідуалитися перед іншіми наявностю 9000 тем, водночас з цим можливості налаштувати його нормально під себе майже відсутні. А для параноїків бкв запиляний режим &amp;quot;інкогніто&amp;quot;&amp;lt;ref&amp;gt;наразі є в усіх браузерах&amp;lt;/ref&amp;gt;, який давав можливість не залишати слідів після себе&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:Chromefox.jpg|Присмоктались&lt;br /&gt;
Файл:Windows to Chrome.jpg|Мрії гуглофагів&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Safari ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Safari-interface.png|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Сафарі&#039;&#039;&#039; - браузер від еппловців, встановлюється на маках і усіляких айпадах. ПК теж підтримується, але кому він там потрібен? Через це у нашій країні він мало кому відомий&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
https://tokar.ua/read/16627&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;references/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Айті}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C:%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%80&amp;diff=8820</id>
		<title>Неоднозначність:Браузер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C:%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%80&amp;diff=8820"/>
		<updated>2017-11-29T23:30:09Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: /* IE */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Restore|Браузери|}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Усі браузери.jpg|right|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Браузер&#039;&#039;&#039; - програма для перегляду [[інтернет]]ів. У старих версіях [[Windows|Вікон]] на браузер можна було забити і вбивати url прямо у адресний рядок провіднику, але ця фіча давно пофіксена&amp;lt;ref&amp;gt;Хоча складається враження, що скоро провідник разом з папками мігрує у поле роботи браузера.&amp;lt;/ref&amp;gt; і спроба повторити призведе до відкривання ІЕ. Браузерів не дуже багато, існує кілька найпопулярніших, які мають армії прихильників, що періодично [[Срач|доводять одне одному]] і тим, хто проходить повз, що саме їхній браузер ТРУ, у той час як більшість просто серфить інтернетами і чхає на всі ці холівари. На березень 2017 рік статистика популярності в Україні така: Chrome 58.64%, Internet Explorer 18.95%, Mozilla Firefox 11.79%, Microsoft Edge  5.61%, Apple Safari 3.37%, Інші 1.65%. А колись популярний браузер Opera взагалі не попадає у список найпопулярніших в Україні. Однак, якщо комусь цікаво, то частка цього браузера у нас сягає 1.18% ринку. [https://pingvin.pro/gadgets/soft-gadgets/netmarketshare-os-brauzer-ukrayina.html][https://tokar.ua/read/16627]&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Ukrstatbr.png|Розповсюдженість в Україні&lt;br /&gt;
Файл:Wstatbr.png|Світова статистика&lt;br /&gt;
Файл:7dee17ed60519334fbe4249d7b075bc9.png|Якщо простіше&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== IE ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Internet-explorer-9.jpg|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Internet Explorer&#039;&#039;&#039; (він же Віслюк, &#039;&#039;моск&#039;&#039;. Осёл) - браузер від [[Майкрософт]]у, стоїть за дефолтом у кожній свіжо&amp;lt;del&amp;gt;купленій&amp;lt;/del&amp;gt;стиреній Вінді, починаючи ще з 95ї. І свій час, еоли була доступна 9-та версія, у Windows 7 стояда лише восьма, який  вважався найбезпечнішим серед браузерів (доки його не зламали звісно). А найепічніша версія це шоста, з якої деякі [http://www.ie6countdown.com/#map ще й зараз сидять], починаючи з 2001 року. МС тоді смачно завалили Netscape Navigator і стали єдиними й неповторними на ринку браузерів, а тому розслабилися й забили на розвиток іе. Коли врешті отямились, у синього віслюка вже було знайдено стільки багів, що у Європі його ледь не заборонили, ну й конкуренти дозріли, тоді було швидко випущено ІЕ7, з латками та вкладками, а згодом й ІЕ8, який став останнім браузером від МС, якій ставиться на Віндовс ХР. Браузер нелюбимий верстальщиками сайтів через відсутність підтримки деяких можливостей та потрібності підстроювати сайт саме під ІЕ, інакше не злетить&amp;lt;ref&amp;gt;Ненависть інколи доводить до маразмів, коли при заході на сайт отримуються попередження про непідтримку сайтом іе і пропозицією скачати Нормальний браузер™. Лікується як не дивно скачуванням альтернативного браузеру&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
Зараз останньою версією є 11-та. Одним з основних пріорітетів розробки Internet Explorer 11 є підтримка нових веб-стандартів. 9-а версія програми значно покращила підтримку нових технологій, IE 10 посилила успіх, додав підтримку HTML5, CSS3, DOM, SVG та інших технологій, а Інтернет-Експлер 11 додав підтримку всіх відсутніх стандартів і технологій. В новому Intenet Explorer в значній ступені підвищена швидкість роботи. В основному, завдяки тому, що рендер всього контенту здійснюється завдяки прискоренню за допомогою відеокарти та різними підсистемами DirectX, що забезпечує значне збільшення швидкості відображення веб-сторінок. Також удосконалені механізми обробки різноманітного вмісту, включаючи новий JavaScript-движок і вдосконалена система кешування. Окрім внутрішніх змін, в Інтернет Експлорер повністю перероблений інтерфейс. Проте це не покращило життя користувачів, які, як і раніше плюються на ІЕ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Firefox ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Firefox4-interface.jpg|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Файрфокс&#039;&#039;&#039; (Вогнелис, Фуріфокс, Мазила, Тормозила, Фейлофокс) - інкарнація павшого у війні браузерів Netscape, який продовжує його справу та займає перше місце у світі за популярністю. Що цікаво, навза &amp;quot;firefox&amp;quot;, означає ніяк не вогнянну лису. а малу панду. Лиса намальована виключно тому, що дизайнери не змогли зобразити цю панду впізнаваємою. Відрізняється можливістю наставити на нього over 9000 плагінів, з-за яких власне й має репутацію слоупока серед браузерів&amp;lt;ref&amp;gt;Зате ж однією кнопкою можна качати відео в кантакта!!!11ололо. Або вимикати нафіг усі спливаючі банери&amp;lt;/ref&amp;gt;. Ще пишається підтримкою усіх існуючих веб-стандартів, так що у ньому відкриється будь-який сайт. Водночас з цим погано перетравлює флеш, та жере забагато пам’яті. І не те щоб баг, але усі ваші збережені паролі від акаунтів, мил та іншого, легко знаходяться (Інструменти - Налаштування - Безпека - Збережені паролі) та читаються сторонніми особами доки ви відлучаєтесь від компу. [[Отака хуйня малята]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:Файрвок.jpg|&lt;br /&gt;
Файл:12829620.jpg|Пісець. Він гряде&lt;br /&gt;
Файл:Файрфокс.jpg|Мозила бачить майбутнє!&lt;br /&gt;
Файл:КосплейФФ.jpg|Нявний косплей, такий нявний&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Opera ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Opera-interface.jpg|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Опера&#039;&#039;&#039; (Очко, Яйце) - браузер що славиться вмінням швидко бігати та гучно свистіти й пердіти, щоправда не так гучно, як Мозила. Швидкість досягається шляхом постійного кешування сторінок, чим нехтують інші браузері, і завдяки чому мобільна версія Опери підкорила мобілки, допомагаючи значно економити трафік. Компами оволоділа не так широко, що не заважає оперофагам стверджувати про Браузер №1 у світі, хоча вкладки, підвантаження сторінок з кешу та можливість блокувати флеш-банери вони таки придумали першими. Але незважаючи на все це, у Опери багато недоліків, на кшалт плутанини з тим, коли треба відкрити, а коли скачати, відстійного зберігання веб-сторінок на комп, або взагалі фіг зна як відображуваних сторінок. Ну і пам’яті червоне яєчко жере - ніщебродам зі слабкими компами краще не підходити.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:Око опери.jpg|Око опери&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chrome-interface.png|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Хром&#039;&#039;&#039; (Хроміум, Хромий) - черговий етап плану Ґуглу по захопленню планети. Аскетичний та нудний, кажуть що літає швидко, але швидкість без комфорту погано вражає. Слідкує за своїми користувачами, навіть у ліцензійних угодах був пункт, щодо можливості використання Ґуглом інфи про юзерів у власних цілях. Цей пункт швиденько прибрали, але безосібний, як відомо, не забуває. Також Хромий має проблеми з роботою в офлайн, зате радіє любителів поіндивідуалитися перед іншіми наявностю 9000 тем, водночас з цим можливості налаштувати його нормально під себе майже відсутні. А для параноїків бкв запиляний режим &amp;quot;інкогніто&amp;quot;&amp;lt;ref&amp;gt;наразі є в усіх браузерах&amp;lt;/ref&amp;gt;, який давав можливість не залишати слідів після себе&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:Chromefox.jpg|Присмоктались&lt;br /&gt;
Файл:Windows to Chrome.jpg|Мрії гуглофагів&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Safari ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Safari-interface.png|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Сафарі&#039;&#039;&#039; - браузер від еппловців, встановлюється на маках і усіляких айпадах. ПК теж підтримується, але кому він там потрібен? Через це у нашій країні він мало кому відомий&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
https://tokar.ua/read/16627&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;references/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Айті}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C:%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%80&amp;diff=8816</id>
		<title>Неоднозначність:Браузер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C:%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%80&amp;diff=8816"/>
		<updated>2017-11-29T22:59:44Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Restore|Браузери|}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Усі браузери.jpg|right|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Браузер&#039;&#039;&#039; - програма для перегляду [[інтернет]]ів. У старих версіях [[Windows|Вікон]] на браузер можна було забити і вбивати url прямо у адресний рядок провіднику, але ця фіча давно пофіксена&amp;lt;ref&amp;gt;Хоча складається враження, що скоро провідник разом з папками мігрує у поле роботи браузера.&amp;lt;/ref&amp;gt; і спроба повторити призведе до відкривання ІЕ. Браузерів не дуже багато, існує кілька найпопулярніших, які мають армії прихильників, що періодично [[Срач|доводять одне одному]] і тим, хто проходить повз, що саме їхній браузер ТРУ, у той час як більшість просто серфить інтернетами і чхає на всі ці холівари. На березень 2017 рік статистика популярності в Україні така: Chrome 58.64%, Internet Explorer 18.95%, Mozilla Firefox 11.79%, Microsoft Edge  5.61%, Apple Safari 3.37%, Інші 1.65%. А колись популярний браузер Opera взагалі не попадає у список найпопулярніших в Україні. Однак, якщо комусь цікаво, то частка цього браузера у нас сягає 1.18% ринку. [https://pingvin.pro/gadgets/soft-gadgets/netmarketshare-os-brauzer-ukrayina.html][https://tokar.ua/read/16627]&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Файл:Ukrstatbr.png|Розповсюдженість в Україні&lt;br /&gt;
Файл:Wstatbr.png|Світова статистика&lt;br /&gt;
Файл:7dee17ed60519334fbe4249d7b075bc9.png|Якщо простіше&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== IE ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Internet-explorer-9.jpg|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Internet Explorer&#039;&#039;&#039; (він же Віслюк, &#039;&#039;моск&#039;&#039;. Осёл) - браузер від [[Майкрософт]]у, стоїть за дефолтом у кожній свіжо&amp;lt;del&amp;gt;купленій&amp;lt;/del&amp;gt;стиреній Вінді, починаючи ще з 95ї. Остання на даний момент версія це 9та, втім у Windows 7 стоїть лише восьмий, який у свій час вважався найбезпечнішим серед браузерів (доки його не зламали звісно). А найепічніша версія це шоста, з якої деякі [http://www.ie6countdown.com/#map ще й зараз сидять], починаючи з 2001 року. МС тоді смачно завалили Netscape Navigator і стали єдиними й неповторними на ринку браузерів, а тому розслабилися й забили на розвиток іе. Коли врешті отямились, у синього віслюка вже було знайдено стільки багів, що у Європі його ледь не заборонили, ну й конкуренти дозріли, тоді було швидко випущено ІЕ7, з латками та вкладками, а згодом й ІЕ8, який став останнім браузером від МС, якій ставиться на Віндовс ХР. Браузер нелюбимий верстальщиками сайтів через відсутність підтримки деяких можливостей та потрібності підстроювати сайт саме під ІЕ, інакше не злетить&amp;lt;ref&amp;gt;Ненависть інколи доводить до маразмів, коли при заході на сайт отримуються попередження про непідтримку сайтом іе і пропозицією скачати Нормальний браузер™. Лікується як не дивно скачуванням альтернативного браузеру&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:ІЕ тролфейс.png|Інші браузери? Ні, не чув&lt;br /&gt;
Файл:IEpron.png|...ммм, іе&lt;br /&gt;
Файл:Йоіе.jpg|Сутність логотипу&lt;br /&gt;
Файл:ЗігІЕ.png|Internets macht frei! &lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Firefox ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Firefox4-interface.jpg|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Файрфокс&#039;&#039;&#039; (Вогнелис, Фуріфокс, Мазила, Тормозила, Фейлофокс) - інкарнація павшого у війні браузерів Netscape, який продовжує його справу та займає перше місце у світі за популярністю. Що цікаво, навза &amp;quot;firefox&amp;quot;, означає ніяк не вогнянну лису. а малу панду. Лиса намальована виключно тому, що дизайнери не змогли зобразити цю панду впізнаваємою. Відрізняється можливістю наставити на нього over 9000 плагінів, з-за яких власне й має репутацію слоупока серед браузерів&amp;lt;ref&amp;gt;Зате ж однією кнопкою можна качати відео в кантакта!!!11ололо. Або вимикати нафіг усі спливаючі банери&amp;lt;/ref&amp;gt;. Ще пишається підтримкою усіх існуючих веб-стандартів, так що у ньому відкриється будь-який сайт. Водночас з цим погано перетравлює флеш, та жере забагато пам’яті. І не те щоб баг, але усі ваші збережені паролі від акаунтів, мил та іншого, легко знаходяться (Інструменти - Налаштування - Безпека - Збережені паролі) та читаються сторонніми особами доки ви відлучаєтесь від компу. [[Отака хуйня малята]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:Файрвок.jpg|&lt;br /&gt;
Файл:12829620.jpg|Пісець. Він гряде&lt;br /&gt;
Файл:Файрфокс.jpg|Мозила бачить майбутнє!&lt;br /&gt;
Файл:КосплейФФ.jpg|Нявний косплей, такий нявний&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Opera ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Opera-interface.jpg|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Опера&#039;&#039;&#039; (Очко, Яйце) - браузер що славиться вмінням швидко бігати та гучно свистіти й пердіти, щоправда не так гучно, як Мозила. Швидкість досягається шляхом постійного кешування сторінок, чим нехтують інші браузері, і завдяки чому мобільна версія Опери підкорила мобілки, допомагаючи значно економити трафік. Компами оволоділа не так широко, що не заважає оперофагам стверджувати про Браузер №1 у світі, хоча вкладки, підвантаження сторінок з кешу та можливість блокувати флеш-банери вони таки придумали першими. Але незважаючи на все це, у Опери багато недоліків, на кшалт плутанини з тим, коли треба відкрити, а коли скачати, відстійного зберігання веб-сторінок на комп, або взагалі фіг зна як відображуваних сторінок. Ну і пам’яті червоне яєчко жере - ніщебродам зі слабкими компами краще не підходити.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:Око опери.jpg|Око опери&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chrome-interface.png|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Хром&#039;&#039;&#039; (Хроміум, Хромий) - черговий етап плану Ґуглу по захопленню планети. Аскетичний та нудний, кажуть що літає швидко, але швидкість без комфорту погано вражає. Слідкує за своїми користувачами, навіть у ліцензійних угодах був пункт, щодо можливості використання Ґуглом інфи про юзерів у власних цілях. Цей пункт швиденько прибрали, але безосібний, як відомо, не забуває. Також Хромий має проблеми з роботою в офлайн, зате радіє любителів поіндивідуалитися перед іншіми наявностю 9000 тем, водночас з цим можливості налаштувати його нормально під себе майже відсутні. А для параноїків бкв запиляний режим &amp;quot;інкогніто&amp;quot;&amp;lt;ref&amp;gt;наразі є в усіх браузерах&amp;lt;/ref&amp;gt;, який давав можливість не залишати слідів після себе&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;Файл:Chromefox.jpg|Присмоктались&lt;br /&gt;
Файл:Windows to Chrome.jpg|Мрії гуглофагів&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Safari ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Safari-interface.png|right|thumb|200px|]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Сафарі&#039;&#039;&#039; - браузер від еппловців, встановлюється на маках і усіляких айпадах. ПК теж підтримується, але кому він там потрібен? Через це у нашій країні він мало кому відомий&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
https://tokar.ua/read/16627&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;references/&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Айті}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:7dee17ed60519334fbe4249d7b075bc9.png&amp;diff=8815</id>
		<title>Файл:7dee17ed60519334fbe4249d7b075bc9.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:7dee17ed60519334fbe4249d7b075bc9.png&amp;diff=8815"/>
		<updated>2017-11-29T22:38:05Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wstatbr.png&amp;diff=8814</id>
		<title>Файл:Wstatbr.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wstatbr.png&amp;diff=8814"/>
		<updated>2017-11-29T22:37:23Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukrstatbr.png&amp;diff=8813</id>
		<title>Файл:Ukrstatbr.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukrstatbr.png&amp;diff=8813"/>
		<updated>2017-11-29T22:36:51Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0%D0%BA&amp;diff=8812</id>
		<title>Користувач:Байбак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0%D0%BA&amp;diff=8812"/>
		<updated>2017-11-29T22:20:50Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Планую найближчим часом ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Хіккі]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Черкаси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Chrome_OS&amp;diff=8777</id>
		<title>Обговорення:Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Chrome_OS&amp;diff=8777"/>
		<updated>2017-11-26T21:12:52Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Текст заголовка ==&lt;br /&gt;
Непогано так вийшло. --[[Користувач:Admin2|Admin_2]] ([[Обговорення користувача:Admin2|обговорення]]) 19:56, 26 листопада 2017 (UTC)&lt;br /&gt;
* Так, але все одно якось куцо&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Linux&amp;diff=8776</id>
		<title>Linux</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Linux&amp;diff=8776"/>
		<updated>2017-11-26T21:12:07Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Лінукс&#039;&#039;&#039;, (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджується творіння Лінуса Торвальдса. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Чим відрізняється від інших ОС ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коротко кажучи: майже всім. Лінукс — це клон Юнікса. [[Windows|Віндоус]] — нащадок клона Юнікса для дуже слабких комп’ютерів (так, [[DOS|ДОС]] [[Косплей|косплеїв]] Юнікс). [[Apple|Макос]] — хто там тих [[гей|геїв]] розбере. Немовби Юнікс...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційно на десктопі погано з іграми, але в останні роки ситуація відносно поліпшилася бо: 1) бібліотека [[Steam|Стім]] частково є для лінукса; 2) Формально Андроїд-ігри можут працювати на звичайному лінуксі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навідмінно від конкурентів лінукс це зоопарк з т.зв. дистрибутивів, тобто зборок де є ядро лінукса, інструментарій ГНУ та якісь інші програми на вибір. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати що захочеш. Відомі дистрибутиви:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* [http://debian.org Дебіан] — титанічного розміру дистрибутив, на базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.&lt;br /&gt;
* [http://ubuntu.com Убунту] — один з найпопулярніших, нащадок Дебіана.&lt;br /&gt;
* RHEL (RedHat Enterprise Linux) та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.&lt;br /&gt;
* Alpine Linux — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.&lt;br /&gt;
* SUSE/OpenSuse&lt;br /&gt;
* Arch&lt;br /&gt;
* Slackware&lt;br /&gt;
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив для їхніх ґуґлобуків.&lt;br /&gt;
та ін., нєсть їм числа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, якіхось екзотичних тайлових віконних менеджерів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікавинки ==&lt;br /&gt;
У останньому оновленні Віндоус 10 ввімкнули підсистему Лінукса. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай! Про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Як відноситься до України ==&lt;br /&gt;
Всі українські дистрибутиви немовби здохли, хіба що сайт MyLinux ще існує. Чи то ринок занадто малий, чи то українці [[Малорос|недостатньо патріотичні]]. Добра новина що багато програм переведено на українську та можна встановити будь-який непатріотичний дистрибутив й там мати український інтерфейс.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[https://encyclopediadramatica.rs/Lunix Англомовна Драматика про Лінукс]&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]&lt;br /&gt;
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школьника]], але [[Кравчук|маємо що маємо]].&lt;br /&gt;
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Chrome_Os&amp;diff=8775</id>
		<title>Обговорення:Chrome Os</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Chrome_Os&amp;diff=8775"/>
		<updated>2017-11-26T21:11:06Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: Байбак перейменував сторінку з Обговорення:Chrome Os на Обговорення:Chrome OS: криво було&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Обговорення:Chrome OS]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Chrome_OS&amp;diff=8774</id>
		<title>Обговорення:Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Chrome_OS&amp;diff=8774"/>
		<updated>2017-11-26T21:11:06Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: Байбак перейменував сторінку з Обговорення:Chrome Os на Обговорення:Chrome OS: криво було&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Текст заголовка ==&lt;br /&gt;
Непогано так вийшло. --[[Користувач:Admin2|Admin_2]] ([[Обговорення користувача:Admin2|обговорення]]) 19:56, 26 листопада 2017 (UTC)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_Os&amp;diff=8773</id>
		<title>Chrome Os</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_Os&amp;diff=8773"/>
		<updated>2017-11-26T21:11:06Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: Байбак перейменував сторінку з Chrome Os на Chrome OS: криво було&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Chrome OS]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8772</id>
		<title>Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8772"/>
		<updated>2017-11-26T21:11:05Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: Байбак перейменував сторінку з Chrome Os на Chrome OS: криво було&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Wwe.jpg|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chrome OS&#039;&#039;&#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпорації Google. Chrome OS є відкритим програмним забезпеченням для нетбуків і пристроїв на базі процесорів ARM або x86. В основі цієї ОС знаходиться ядро [[Linux]] і браузер Google Chrome із спеціально розробленою віконною системою.&lt;br /&gt;
Сирцевий код системи відкрито 19 листопада 2009 як проект Chromium OS[http://www.chromium.org/chromium-os]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chromebook&#039;&#039;&#039; (Хромбук) - нетбук або ноутбук, дещо обрізаний в параметрах ([https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Тонкий клієнт]), який початково йде із встановленою Chrome OS. Призначений для використання, насамперед, при підключенні до мережі Інтернет, з більшістю додатків і даних, що знаходяться на «хмарі»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome OS ==&lt;br /&gt;
Хром ос важко назвати повноцінною системою. Це лише надбудова над вашим залізом (яке може бути дуже слабким), яка дає доступ до хмарних сервісів Гугла. Як цар і бог всього і вся на вашому нетбуці виступає браузер, в якому вже і відкриваються додатки, і його помічник - простенький файловий менеджер. Звичних нам програм тут немає, а є лише хромовський Веб стор. Звідти ти і встановлюєш розширення і додатки на свій смак. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Також в останніх версіях з’явилась можливіcть встановлення додатків з Андроїдовського Плей Маркета. Це дійсно дещо розширює куций функціонал ОСі, але не вирішує всіх проблем. Та й заточені ті додатки під сенсорний екран, що не додає зручності до управління ними мишею або тачпадом.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Цікавим є те, що маючи доступ до файлів, які знаходяться в хмарі, ти не втратиш їх, якщо, допустимо, твій пристрій переїде поїзд. А налаштувавши синхронізацію, ти зможеш редагувати файл оффлайн, а в хмарі він обновиться до актуальної версії. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Chromebook ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chromebooks-750x442.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Окремо знаходяться пристрої, на які ще з заводу встановлена ОС від Гугла. Так як вимоги до заліза тут невеликі, то, відповідно, за ціною дешевого звичайного ноутбуку можна взяти 2 хромбуки. При чому ядерність і частота процесору, а також кількість оперативної пам&#039;яті в них буде однаковою. Проте ємність SSD дисків в хромбуці невелика і становить від 16 (як у багатьох смартфонів) до 64 Gb.&lt;br /&gt;
За рахунок зменшення необхідних для роботи процесів, хромбуки доволі швидко вмикаються і виходять на робочий режим, а час їхньої роботи може сягати 10 годин.&lt;br /&gt;
Виробництвом хромбуків займаються як безпосередньо компанія Google (Google Cr-48, Chromebook Pixel), так й інші виробники електроніки -  Acer, Samsung, Lenovo, Hewlett-Packard etc.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Метаморфози та збочення ==&lt;br /&gt;
Якщо вам чогось не вистачає у вашому хромбуці, ви можете активувати режим розробника і відриватися вже там. Для цього затисніть клавіші ESC і Refresh і потім натисніть на кнопку Power. Ви побачите Recovery screen, в якому треба буде натиснути комбінацію Ctrl + D. Ваш хромбук перейде в Developer mode, при цьому всі дані зберігаються на жорсткому диску будуть видалені. &#039;&#039;&#039;УВАГА!!! Не забудьте зробити перед цим бекап, якщо не хочте втратити свої дані&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
=== Crouton ===&lt;br /&gt;
Crouton - набір скриптів, підготовлених співробітником Google, які створюють chroot оточення всередині Chrome OS. Використовуючи це chroot оточення, можна встановити один з декількох підтримуваних Лінукс дистрибютивів (Ubuntu, Debian etc) і запускати його паралельно з Chrome OS. Таким чином ви отримуєте доступ до двох різних операційних систем, які запущені одночасно, і вам не доведеться перезавантажуватися, щоб перейти з однієї системи в іншу [https://habrahabr.ru/post/204452/].&lt;br /&gt;
== Нащо? ==&lt;br /&gt;
Кому підійде&lt;br /&gt;
* Невибагливі домогосподарки та робітники. Подивитись кіно/аніме, посидіти в ФБ/ВК, зайти у &amp;quot;Веселу ферму&amp;quot;, загуглити рецепт чи результат матчу, дописати в драматиці або на борді - все це можна спокійно зробити і на слабкому залізі. Проте в танчики вже (та й в будь-яку іншу складну гру) тут не поганяєш.&lt;br /&gt;
* Офісні писаки. Треба терміново щось записати в .doc або зробити просту табличку, відправити або отримати електронного листа, роздрукувати щось чи розшарити колегам? Будь-ласка. Щось більше? Підключи ще кілька додатків в гуглохмарині. Неважкі завдання можна спокійно виконати і на ньому.&lt;br /&gt;
* Бідарі. Якщо немає грошей або шкода їх тратити на нормальний ноутбук чи пк то можна взяти цей невеличкий пристрій і спокійно сидіти з нього в інтернетах, доки не назбираєш на щось нормальне.&lt;br /&gt;
Звісно, якщо заморочитись, то з Хромосі можна зробити нормальну ОС під себе, але це діло вже на любителя і не кожному підійде.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ppp.jpg|Пуск?&lt;br /&gt;
Pmark.jpg|Play маркет&lt;br /&gt;
Nst.jpg|Користувач Chrome os пише статтю про Chrome os&lt;br /&gt;
Doc.jpg|Новий документ&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
[http://getchrome.eu/download.php| Тут]ти можеш спокійнісінько собі завантажити ОС і погратися з нею &lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Linux&amp;diff=8770</id>
		<title>Linux</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Linux&amp;diff=8770"/>
		<updated>2017-11-26T17:30:18Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Лінукс&#039;&#039;&#039;, (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджується творіння Лінуса Торвальдса. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Чим відрізняється від інших ОС ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коротко кажучи: майже всім. Лінукс — це клон Юнікса. [[Windows|Віндоус]] — нащадок клона Юнікса для дуже слабких комп’ютерів (так, [[DOS|ДОС]] [[Косплей|косплеїв]] Юнікс). [[Apple|Макос]] — хто там тих [[гей|геїв]] розбере. Немовби Юнікс...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційно на десктопі погано з іграми, але в останні роки ситуація відносно поліпшилася бо: 1) бібліотека [[Steam|Стім]] частково є для лінукса; 2) Формально Андроїд-ігри можут працювати на звичайному лінуксі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навідмінно від конкурентів лінукс це зоопарк з т.зв. дистрибутивів, тобто зборок де є ядро лінукса, інструментарій ГНУ та якісь інші програми на вибір. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати що захочеш. Відомі дистрибутиви:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* [http://debian.org Дебіан] — титанічного розміру дистрибутив, на базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.&lt;br /&gt;
* [http://ubuntu.com Убунту] — один з найпопулярніших, нащадок Дебіана.&lt;br /&gt;
* RHEL (RedHat Enterprise Linux) та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.&lt;br /&gt;
* Alpine Linux — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.&lt;br /&gt;
* SUSE/OpenSuse&lt;br /&gt;
* Arch&lt;br /&gt;
* Slackware&lt;br /&gt;
* [[Chrome Os| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив для їхніх ґуґлобуків.&lt;br /&gt;
та ін., нєсть їм числа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, якіхось екзотичних тайлових віконних менеджерів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Цікавинки ==&lt;br /&gt;
У останньому оновленні Віндоус 10 ввімкнули підсистему Лінукса. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай! Про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Як відноситься до України ==&lt;br /&gt;
Всі українські дистрибутиви немовби здохли, хіба що сайт MyLinux ще існує. Чи то ринок занадто малий, чи то українці [[Малорос|недостатньо патріотичні]]. Добра новина що багато програм переведено на українську та можна встановити будь-який непатріотичний дистрибутив й там мати український інтерфейс.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[https://encyclopediadramatica.rs/Lunix Англомовна Драматика про Лінукс]&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]&lt;br /&gt;
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школьника]], але [[Кравчук|маємо що маємо]].&lt;br /&gt;
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8769</id>
		<title>Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8769"/>
		<updated>2017-11-26T17:15:25Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Wwe.jpg|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chrome OS&#039;&#039;&#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпорації Google. Chrome OS є відкритим програмним забезпеченням для нетбуків і пристроїв на базі процесорів ARM або x86. В основі цієї ОС знаходиться ядро [[Linux]] і браузер Google Chrome із спеціально розробленою віконною системою.&lt;br /&gt;
Сирцевий код системи відкрито 19 листопада 2009 як проект Chromium OS[http://www.chromium.org/chromium-os]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chromebook&#039;&#039;&#039; (Хромбук) - нетбук або ноутбук, дещо обрізаний в параметрах ([https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Тонкий клієнт]), який початково йде із встановленою Chrome OS. Призначений для використання, насамперед, при підключенні до мережі Інтернет, з більшістю додатків і даних, що знаходяться на «хмарі»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome OS ==&lt;br /&gt;
Хром ос важко назвати повноцінною системою. Це лише надбудова над вашим залізом (яке може бути дуже слабким), яка дає доступ до хмарних сервісів Гугла. Як цар і бог всього і вся на вашому нетбуці виступає браузер, в якому вже і відкриваються додатки, і його помічник - простенький файловий менеджер. Звичних нам програм тут немає, а є лише хромовський Веб стор. Звідти ти і встановлюєш розширення і додатки на свій смак. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Також в останніх версіях з’явилась можливіcть встановлення додатків з Андроїдовського Плей Маркета. Це дійсно дещо розширює куций функціонал ОСі, але не вирішує всіх проблем. Та й заточені ті додатки під сенсорний екран, що не додає зручності до управління ними мишею або тачпадом.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Цікавим є те, що маючи доступ до файлів, які знаходяться в хмарі, ти не втратиш їх, якщо, допустимо, твій пристрій переїде поїзд. А налаштувавши синхронізацію, ти зможеш редагувати файл оффлайн, а в хмарі він обновиться до актуальної версії. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Chromebook ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chromebooks-750x442.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Окремо знаходяться пристрої, на які ще з заводу встановлена ОС від Гугла. Так як вимоги до заліза тут невеликі, то, відповідно, за ціною дешевого звичайного ноутбуку можна взяти 2 хромбуки. При чому ядерність і частота процесору, а також кількість оперативної пам&#039;яті в них буде однаковою. Проте ємність SSD дисків в хромбуці невелика і становить від 16 (як у багатьох смартфонів) до 64 Gb.&lt;br /&gt;
За рахунок зменшення необхідних для роботи процесів, хромбуки доволі швидко вмикаються і виходять на робочий режим, а час їхньої роботи може сягати 10 годин.&lt;br /&gt;
Виробництвом хромбуків займаються як безпосередньо компанія Google (Google Cr-48, Chromebook Pixel), так й інші виробники електроніки -  Acer, Samsung, Lenovo, Hewlett-Packard etc.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Метаморфози та збочення ==&lt;br /&gt;
Якщо вам чогось не вистачає у вашому хромбуці, ви можете активувати режим розробника і відриватися вже там. Для цього затисніть клавіші ESC і Refresh і потім натисніть на кнопку Power. Ви побачите Recovery screen, в якому треба буде натиснути комбінацію Ctrl + D. Ваш хромбук перейде в Developer mode, при цьому всі дані зберігаються на жорсткому диску будуть видалені. &#039;&#039;&#039;УВАГА!!! Не забудьте зробити перед цим бекап, якщо не хочте втратити свої дані&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
=== Crouton ===&lt;br /&gt;
Crouton - набір скриптів, підготовлених співробітником Google, які створюють chroot оточення всередині Chrome OS. Використовуючи це chroot оточення, можна встановити один з декількох підтримуваних Лінукс дистрибютивів (Ubuntu, Debian etc) і запускати його паралельно з Chrome OS. Таким чином ви отримуєте доступ до двох різних операційних систем, які запущені одночасно, і вам не доведеться перезавантажуватися, щоб перейти з однієї системи в іншу [https://habrahabr.ru/post/204452/].&lt;br /&gt;
== Нащо? ==&lt;br /&gt;
Кому підійде&lt;br /&gt;
* Невибагливі домогосподарки та робітники. Подивитись кіно/аніме, посидіти в ФБ/ВК, зайти у &amp;quot;Веселу ферму&amp;quot;, загуглити рецепт чи результат матчу, дописати в драматиці або на борді - все це можна спокійно зробити і на слабкому залізі. Проте в танчики вже (та й в будь-яку іншу складну гру) тут не поганяєш.&lt;br /&gt;
* Офісні писаки. Треба терміново щось записати в .doc або зробити просту табличку, відправити або отримати електронного листа, роздрукувати щось чи розшарити колегам? Будь-ласка. Щось більше? Підключи ще кілька додатків в гуглохмарині. Неважкі завдання можна спокійно виконати і на ньому.&lt;br /&gt;
* Бідарі. Якщо немає грошей або шкода їх тратити на нормальний ноутбук чи пк то можна взяти цей невеличкий пристрій і спокійно сидіти з нього в інтернетах, доки не назбираєш на щось нормальне.&lt;br /&gt;
Звісно, якщо заморочитись, то з Хромосі можна зробити нормальну ОС під себе, але це діло вже на любителя і не кожному підійде.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ppp.jpg|Пуск?&lt;br /&gt;
Pmark.jpg|Play маркет&lt;br /&gt;
Nst.jpg|Користувач Chrome os пише статтю про Chrome os&lt;br /&gt;
Doc.jpg|Новий документ&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
[http://getchrome.eu/download.php| Тут]ти можеш спокійнісінько собі завантажити ОС і погратися з нею &lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0%D0%BA&amp;diff=8768</id>
		<title>Користувач:Байбак</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0%D0%BA&amp;diff=8768"/>
		<updated>2017-11-26T17:14:05Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== To do ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тудудудууууу&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8767</id>
		<title>Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8767"/>
		<updated>2017-11-26T17:12:46Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Wwe.jpg|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chrome OS&#039;&#039;&#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпорації Google. Chrome OS є відкритим програмним забезпеченням для нетбуків і пристроїв на базі процесорів ARM або x86. В основі цієї ОС знаходиться ядро [[Linux]] і браузер Google Chrome із спеціально розробленою віконною системою.&lt;br /&gt;
Сирцевий код системи відкрито 19 листопада 2009 як проект Chromium OS[http://www.chromium.org/chromium-os]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chromebook&#039;&#039;&#039; (Хромбук) - нетбук або ноутбук, дещо обрізаний в параметрах ([https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Тонкий клієнт]), який початково йде із встановленою Chrome OS. Призначений для використання, насамперед, при підключенні до мережі Інтернет, з більшістю додатків і даних, що знаходяться на «хмарі»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome OS ==&lt;br /&gt;
Хром ос важко назвати повноцінною системою. Це лише надбудова над вашим залізом (яке може бути дуже слабким), яка дає доступ до хмарних сервісів Гугла. Як цар і бог всього і вся на вашому нетбуці виступає браузер, в якому вже і відкриваються додатки, і його помічник - простенький файловий менеджер. Звичних нам програм тут немає, а є лише хромовський Веб стор. Звідти ти і встановлюєш розширення і додатки на свій смак. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Також в останніх версіях з’явилась можливіcть встановлення додатків з Андроїдовського Плей Маркета. Це дійсно дещо розширює куций функціонал ОСі, але не вирішує всіх проблем. Та й заточені ті додатки під сенсорний екран, що не додає зручності до управління ними мишею або тачпадом.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Цікавим є те, що маючи доступ до файлів, які знаходяться в хмарі, ти не втратиш їх, якщо, допустимо, твій пристрій переїде поїзд. А налаштувавши синхронізацію, ти зможеш редагувати файл оффлайн, а в хмарі він обновиться до актуальної версії. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Chromebook ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chromebooks-750x442.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Окремо знаходяться пристрої, на які ще з заводу встановлена ОС від Гугла. Так як вимоги до заліза тут невеликі, то, відповідно, за ціною дешевого звичайного ноутбуку можна взяти 2 хромбуки. При чому ядерність і частота процесору, а також кількість оперативної пам&#039;яті в них буде однаковою. Проте ємність SSD дисків в хромбуці невелика і становить від 16 (як у багатьох смартфонів) до 64 Gb.&lt;br /&gt;
За рахунок зменшення необхідних для роботи процесів, хромбуки доволі швидко вмикаються і виходять на робочий режим, а час їхньої роботи може сягати 10 годин.&lt;br /&gt;
Виробництвом хромбуків займаються як безпосередньо компанія Google (Google Cr-48, Chromebook Pixel), так й інші виробники електроніки -  Acer, Samsung, Lenovo, Hewlett-Packard etc.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Метаморфози та збочення ==&lt;br /&gt;
Якщо вам чогось не вистачає у вашому хромбуці, ви можете активувати режим розробника і відриватися вже там. Для цього затисніть клавіші ESC і Refresh і потім натисніть на кнопку Power. Ви побачите Recovery screen, в якому треба буде натиснути комбінацію Ctrl + D. Ваш хромбук перейде в Developer mode, при цьому всі дані зберігаються на жорсткому диску будуть видалені. &#039;&#039;&#039;УВАГА!!! Не забудьте зробити перед цим бекап, якщо не хочте втратити свої дані&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
=== Crouton ===&lt;br /&gt;
Crouton - набір скриптів, підготовлених співробітником Google, які створюють chroot оточення всередині Chrome OS. Використовуючи це chroot оточення, можна встановити один з декількох підтримуваних Лінукс дистрибютивів (Ubuntu, Debian etc) і запускати його паралельно з Chrome OS. Таким чином ви отримуєте доступ до двох різних операційних систем, які запущені одночасно, і вам не доведеться перезавантажуватися, щоб перейти з однієї системи в іншу [https://habrahabr.ru/post/204452/].&lt;br /&gt;
== Нащо? ==&lt;br /&gt;
Кому підійде&lt;br /&gt;
* Невибагливі домогосподарки та робітники. Подивитись кіно/аніме, посидіти в ФБ/ВК, зайти у &amp;quot;Веселу ферму&amp;quot;, загуглити рецепт чи результат матчу, дописати в драматиці або на борді - все це можна спокійно зробити і на слабкому залізі. Проте в танчики вже (та й в будь-яку іншу складну гру) тут не поганяєш.&lt;br /&gt;
* Офісні писаки. Треба терміново щось записати в .doc або зробити просту табличку, відправити або отримати електронного листа, роздрукувати щось чи розшарити колегам? Будь-ласка. Щось більше? Підключи ще кілька додатків в гуглохмарині. Неважкі завдання можна спокійно виконати і на ньому.&lt;br /&gt;
* Бідарі. Якщо немає грошей або шкода їх тратити на нормальний ноутбук чи пк то можна взяти цей невеличкий пристрій і спокійно сидіти з нього в інтернетах, доки не назбираєш на щось нормальне.&lt;br /&gt;
Звісно, якщо заморочитись, то з Хромосі можна зробити нормальну ОС під себе, але це діло вже на любителя і не кожному підійде.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ppp.jpg|Пуск?&lt;br /&gt;
Pmark.jpg|Play маркет&lt;br /&gt;
Nst.jpg|Користувач Chrome os пише статтю про Chrome os&lt;br /&gt;
Doc.jpg|Новий документ&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
[http://getchrome.eu/download.php| Тут]ти можеш спокійнісінько собі завантажити ОС і погратися з нею &lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8766</id>
		<title>Chrome OS</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Chrome_OS&amp;diff=8766"/>
		<updated>2017-11-26T17:09:46Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: Створена сторінка: праворуч &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Chrome Os&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпор...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Wwe.jpg|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chrome Os&#039;&#039;&#039; (Андроїд для ПК) - операційна система розробки корпорації Google. Chrome OS є відкритим програмним забезпеченням для нетбуків і пристроїв на базі процесорів ARM або x86. В основі цієї ОС знаходиться ядро [[Linux]] і браузер Google Chrome із спеціально розробленою віконною системою.&lt;br /&gt;
Сирцевий код системи відкрито 19 листопада 2009 як проект Chromium Os[http://www.chromium.org/chromium-os]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Chromebook&#039;&#039;&#039; (Хромбук) - нетбук або ноутбук, дещо обрізаний в параметрах ([https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82 Тонкий клієнт]), який початково йде із встановленою Chrome Os. Призначений для використання, насамперед, при підключенні до мережі Інтернет, з більшістю додатків і даних, що знаходяться на «хмарі»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chrome Os ==&lt;br /&gt;
Хром ос важко назвати повноцінною системою. Це лише надбудова над вашим залізом (яке може бути дуже слабким), яка дає доступ до хмарних сервісів Гугла. Як цар і бог всього і вся на вашому нетбуці виступає браузер, в якому вже і відкриваються додатки, і його помічник - простенький файловий менеджер. Звичних нам програм тут немає, а є лише хромовський Веб стор. Звідти ти і встановлюєш розширення і додатки на свій смак. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Також в останніх версіях з’явилась можливіcть встановлення додатків з Андроїдовського Плей Маркета. Це дійсно дещо розширює куций функціонал ОСі, але не вирішує всіх проблем. Та й заточені ті додатки під сенсорний екран, що не додає зручності до управління ними мишею або тачпадом.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Цікавим є те, що маючи доступ до файлів, які знаходяться в хмарі, ти не втратиш їх, якщо, допустимо, твій пристрій переїде поїзд. А налаштувавши синхронізацію, ти зможеш редагувати файл оффлайн, а в хмарі він обновиться до актуальної версії. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Chromebook ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Chromebooks-750x442.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Окремо знаходяться пристрої, на які ще з заводу встановлена ОС від Гугла. Так як вимоги до заліза тут невеликі, то, відповідно, за ціною дешевого звичайного ноутбуку можна взяти 2 хромбуки. При чому ядерність і частота процесору, а також кількість оперативної пам&#039;яті в них буде однаковою. Проте ємність SSD дисків в хромбуці невелика і становить від 16 (як у багатьох смартфонів) до 64 Gb.&lt;br /&gt;
За рахунок зменшення необхідних для роботи процесів, хромбуки доволі швидко вмикаються і виходять на робочий режим, а час їхньої роботи може сягати 10 годин.&lt;br /&gt;
Виробництвом хромбуків займаються як безпосередньо компанія Google (Google Cr-48, Chromebook Pixel), так й інші виробники електроніки -  Acer, Samsung, Lenovo, Hewlett-Packard.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Метаморфози та збочення ==&lt;br /&gt;
Якщо вам чогось не вистачає у вашому хромбуці, ви можете активувати режим розробника і відриватися вже там. Для цього затисніть клавіші ESC і Refresh і потім натисніть на кнопку Power. Ви побачите Recovery screen, в якому треба буде натиснути комбінацію Ctrl + D. Ваш хромбук перейде в Developer mode, при цьому всі дані зберігаються на жорсткому диску будуть видалені. &#039;&#039;&#039;УВАГА!!! Не забудьте зробити перед цим бекап, якщо не хочте втратити свої дані&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
=== Crouton ===&lt;br /&gt;
Crouton - набір скриптів, підготовлених співробітником Google, які створюють chroot оточення всередині ChromeOS. Використовуючи це chroot оточення, можна встановити один з декількох підтримуваних Лінукс дистрибютивів (Ubuntu, Debian etc) і запускати його паралельно з ChromeOS. Таким чином ви отримуєте доступ до двох різних операційних систем, які запущені одночасно, і вам не доведеться перезавантажуватися, щоб перейти з однієї системи в іншу [https://habrahabr.ru/post/204452/].&lt;br /&gt;
== Нащо? ==&lt;br /&gt;
Кому підійде&lt;br /&gt;
* Невибагливі домогосподарки та робітники. Подивитись кіно/аніме, посидіти в ФБ/ВК, зайти у &amp;quot;Веселу ферму&amp;quot;, загуглити рецепт чи результат матчу, дописати в драматиці або на борді - все це можна спокійно зробити і на слабкому залізі. Проте в танчики вже (та й в будь-яку іншу складну гру) тут не поганяєш.&lt;br /&gt;
* Офісні писаки. Треба терміново щось записати в .doc або зробити просту табличку, відправити або отримати електронного листа, роздрукувати щось чи розшарити колегам? Будь-ласка. Щось більше? Підключи ще кілька додатків в гуглохмарині. Неважкі завдання можна спокійно виконати і на ньому.&lt;br /&gt;
* Бідарі. Якщо немає грошей або шкода їх тратити на нормальний ноутбук чи пк то можна взяти цей невеличкий пристрій і спокійно сидіти з нього в інтернетах, доки не назбираєш на щось нормальне.&lt;br /&gt;
Звісно, якщо заморочитись, то з Хромосі можна зробити нормальну ОС під себе, але це діло вже на любителя і не кожному підійде.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ppp.jpg|Пуск?&lt;br /&gt;
Pmark.jpg|Play маркет&lt;br /&gt;
Nst.jpg|Користувач Chrome os пише статтю про Chrome os&lt;br /&gt;
Doc.jpg|Новий документ&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
[http://getchrome.eu/download.php| Тут]ти можеш спокійнісінько собі завантажити ОС і погратися з нею &lt;br /&gt;
[[Категорія:ІТ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chromebooks-750x442.png&amp;diff=8765</id>
		<title>Файл:Chromebooks-750x442.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chromebooks-750x442.png&amp;diff=8765"/>
		<updated>2017-11-26T17:03:52Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wwe.jpg&amp;diff=8764</id>
		<title>Файл:Wwe.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wwe.jpg&amp;diff=8764"/>
		<updated>2017-11-26T16:16:54Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Doc.jpg&amp;diff=8763</id>
		<title>Файл:Doc.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Doc.jpg&amp;diff=8763"/>
		<updated>2017-11-26T16:12:17Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pmark.jpg&amp;diff=8762</id>
		<title>Файл:Pmark.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pmark.jpg&amp;diff=8762"/>
		<updated>2017-11-26T16:11:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Nst.jpg&amp;diff=8761</id>
		<title>Файл:Nst.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Nst.jpg&amp;diff=8761"/>
		<updated>2017-11-26T16:11:27Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ppp.jpg&amp;diff=8760</id>
		<title>Файл:Ppp.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ppp.jpg&amp;diff=8760"/>
		<updated>2017-11-26T16:10:57Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0&amp;diff=8759</id>
		<title>Гречка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0&amp;diff=8759"/>
		<updated>2017-11-26T14:26:44Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Buckwheat.png|міні|праворуч]]&#039;&#039;&#039;Гречка&#039;&#039;&#039; -  рослина роду Fagopyrum родини Гречкові, яка глибоко інтегрувалась в наш соціокультурний пласт і посіла чільне місце як на кухнях, так і в головах народу. Про її властивості ходять легенди, а рецепти страв передають в суворій таємниці, в результаті чого молоді неофіти часто спалюють каструлі від недотримання технологій приготування.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Що являє ==&lt;br /&gt;
Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, що може виростати до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, які люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах.&lt;br /&gt;
Гречка посівна - однорічна трав&#039;яниста рослина.&lt;br /&gt;
Коренева система стрижнева, має багато бічних тонких корінців, які проникають у грунт на глибину 90-100 см. За сприятливих погодних і ґрунтових умов утворюються додаткові корені. Проте частка коренів у загальній масі рослини мала і становить близько 10%.&lt;br /&gt;
Недостатній розвиток кореневої системи компенсується її фізіологічною активністю, завдяки якій гречка добре засвоює поживні речовини з важкорозчинних сполук грунту.&lt;br /&gt;
[[Файл:Gre4ka.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Стебло поздовжньоребристе, всередині порожнисте, гілкується. Висота його 40-110, товщина - 2-10 мм. Кількість міжвузлів - 8-12. З освітленого боку має червоне забарвлення.&lt;br /&gt;
Листки на нижній частині стебла черешкові, з серцеподібною основою, на верхній - сидячі, серцеподібно-стрілоподібні, голі. Довжина листкових пластинок залежно від розміщення листків на рослині 2-7 см і більше, ширина 2-5 см. У пізньостиглих, тетраплоїдних сортів листки більші, соковитіші, ніж у скоростиглих, забарвлення зелене.&lt;br /&gt;
Площа листкової поверхні рослини у перерахунку на одну квітку у гречки в 2-3 рази менша, ніж у інших зернових культур, що є однією з причин недорозвинення значної частини плодів.[http://agroua.net/plant/catalog/cg-2/c-8/info/cag-15/]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:G kvitne.png|250px|міні|праворуч|Цвітіння]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medgre4aniy.jpg|250px|міні|праворуч|Любиш медок?]]&lt;br /&gt;
Гречка звичайна — важлива сільськогосподарська культура. ЇЇ вирощують в усьому світі для отримання зерна, її застосовують як корм для худоби. Крім того вона — чудовий медонос.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== На кухні ==&lt;br /&gt;
Гречка має велику поживну цінність, тож не дивно що її використовують в їжу. Її варять як гарнір, використовують як складову до інших страв чи, навіть, можна спекти гречану запіканку. Існує безліч способів приготування різного рівня складності на будь-який смак і вигляд.&lt;br /&gt;
=== Способи приготування===&lt;br /&gt;
[[Файл:Information items 13743.jpg|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
* Найпростіший. Береться дві одиниці об’єму води та одна одиниця гречаної крупи. Вода заливається в каструлю і доводиться до кипіння. Крупу промити і засипати в закипівшу воду, додати сіль та спеції по смаку. Не щільно прикрити кришку та варити на невеликому вогні, періодично помішуючи. Варити хвилин 10-15, доки не википить вода. Потім зняти з плити і додати масла. &lt;br /&gt;
* Гречана каша в банці. Інгредієнти: 1 склянка гречаної крупи, 25 г вершкового масла, тепла кип’ячена вода, сіль за смаком. Перебрану і промиту гречку насипати в банку. Зверху покласти масло, посолити. Води налити на 1,5 см вище крупи. Поставити банку у холодну (щоб не тріснула банка!) духовку. Увімкнути середній вогонь. Готувати близько 1 години.&lt;br /&gt;
* Гречка із сосисками та грибами. Необхідні: 1 склянка гречаної крупи, 300 г сосисок, 300 г печериць, 2 цибулини, олія, сіль, перець на смак. Ріпчасту цибулю порізати півкільцями, сосиски невеликими кружечками. Гриби почистити, порізати пластинками. Гречку відварити до готовності. Цибулю обсмажити на олії. Додати гриби. Смажити до тих пір, поки не випарується вся рідина (близько 15 хвилин). Додати сосиски, смажити 3-5 хвилин. Додати гречку, перемішати, поперчити, посолити. Зняти з вогню, накрити кришкою, дати пропаритися 15 хв. При подачі посипати зеленню.&lt;br /&gt;
* Картопляно-гречані деруни. Інгредієнти: 1 кг очищеної сирої картоплі, 250 г гречаної каші, 4 яйця, 150 г борошна, сіль, перець на смак. Картоплю подрібнити як на деруни – на тертці або в кухонному комбайні. Змішати з кашею, додати борошно, яйця, посолити. Викладати ложкою на розігріту пательню, смажити деруни у достатній кількості олії до золотистого кольору.&lt;br /&gt;
* Гречаний суп. Продукти: м’ясо куряче (підійде будь-яка частина) – 500 г, гречана крупа (можна взяти 2 пакетики гречки для варіння) – 150 г, картопля сира – 400 г, 1 середня морквина, 1 середня цибулина,2 часникові зубчики, лаврове листя, олія для обсмажування, сіль і перець. У чисту каструльку налити холодну воду.Куряче м’ясо промити, видалити кістки і нарізати невеликими шматочками. Розібране м’ясо покласти у підготовлену каструлю і поставити на газ. Варитися курятина буде 40-50 хвилин. Коли м’ясо приготується, додати картоплю, попередньо очищену і нарізану кубиками. Після того, як картопля в курячому бульйоні закипить, засипати в каструлю гречку. Через 10 хвилин додати цибулю і моркву. Овочі попередньо потрібно очистити, цибулю порізати тонкими півкільцями, моркву натерти на шатківниці, а потім обсмажити до золотистої скоринки. Вже готову засмажку можна відправляти в бульйон. Варити до готовності всіх інгредієнтів, а потім додати в каструлю лаврове листя, подрібнений часник і спеції до смаку. Після цього гречаний суп із куркою повинен постояти не менше чверті години, потім його можна розливати по тарілках і подавати до столу. Супчик виходить смачним і ароматним.&lt;br /&gt;
* Гречана запіканка з сиром. Інгредієнти: крупа гречана - 15 ст., сир - 500 г, яйця - 3 шт., сметана-200 мл, цукор-2 ч. ложки, сухарі панірувальні, вершкове масло. Відварюємо гречану кашу. Сир протираємо через сито, домагаючись однорідної консистенції. Окремо змішуємо 2 яйця і 2 ст. ложки сметани, додаємо сир і гречку, перемішуємо. Змащуємо форму маслом і посипаємо сухарями. Гречано-сирну запіканку викладаємо у форму, зверху заливаємо залишилася сметаною, змішаною з яйцем. Ставимо в духовку на 30 хвилин на 200 градусів. Подаємо зі сметаною або варенням. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== В головах ==&lt;br /&gt;
[[Файл:5448e85ba7736 pidkup vyborciv bi.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Як усім давно відомо - гречка є офіційною валютою на час проведення передвиборчої компанії і виборів. Народні обранці платять нею найбіднішим і маргінальним верствам населення, пенсіонерам та іншим недалеким, за що отримують + в карму (піклування про народ же) і кілька сотень/тисяч голосів. Результат таких дій відомий: депутати в парламенті, економіка в сраці, виборці в шоці. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Зазвичай, підкуп процвітає на мажоритарних округах. Вирахувати це дуже просто, адже на &amp;quot;подарунках&amp;quot; для громади завжди є прізвище та ім’я кандидата. Для них це – найпростіший спосіб виграти вибори, щоправда, доволі витратний.&lt;br /&gt;
Вперше появу гречки на парламентських перегонах зафіксували у 2012 році. У цей час ціна на неї різко &amp;quot;стрибнула&amp;quot; вгору. Тож, оскільки лапша на вухах електорату давно приїлася, кандидати почали балувати виборців кашкою.&lt;br /&gt;
[[Файл:686c0de-screenshot-14.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Годувати гречкою пенсіонерів полюбляв екс-мер Києва [[Льоня-Космос|Леонід Черновецький]]. Фактично, на роздачі гречки він побудував усю свою передвиборчу кампанію до Київради.&lt;br /&gt;
Але найяскравіша гречана агітація була в Чернігові у 2015 році. Тоді кандидат на довибори у Верховну Раду Геннадій Корбан встановив п&#039;ять палаток, де від імені партії &amp;quot;УКРОП&amp;quot; роздавав продуктові пайки та гарячі обіди. Черги були величезні, за їжу люди ледь не билися. Самого ж Корбана іронічно прозвали &amp;quot;Маршалом Гречкою&amp;quot;. Щоправда, безкоштовна каша його підвела – вибори виграв конкурент від БПП &amp;quot;Солідарність&amp;quot; Сергій Березенко.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
ГРЕЧКОСІ́Й, я, ч., розм.&lt;br /&gt;
# Той, хто сіє гречку. Чомусь вважається, що гречка — примхлива і маловрожайна культура. А семенівські гречкосії минулого літа своїм досвідом заперечили цю думку (Минко, Повна чаша, 1950, 12).&lt;br /&gt;
# заст., зневажл. Людина, що займається хліборобством; хлібороб, землероб. [Мирон:] Хочу хліборобом стать, гречкосієм (К.— Карий, II, 1960, 111); Юнак одразу спостеріг Зневагу в цих панів до себе, До гречкосія, мужика (Воскр., І всерйоз.., 1960, 74).[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9]&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
Гетьман [[Кропивач#.D0.99.D0.B2.D0.B0.D0.BD_.D0.93.D1.80.D0.B5.D1.87.D0.BA.D0.B0|Йван Гречка]]&lt;br /&gt;
{{Їжа}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Страви і напої]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0&amp;diff=8758</id>
		<title>Гречка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0&amp;diff=8758"/>
		<updated>2017-11-26T14:25:43Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Buckwheat.png|міні|праворуч]]&#039;&#039;&#039;Гречка&#039;&#039;&#039; -  рослина роду Fagopyrum родини Гречкові, яка глибоко інтегрувалась в наш соціокультурний пласт і посіла чільне місце як на кухнях, так і в головах народу. Про її властивості ходять легенди, а рецепти страв передають в суворій таємниці, в результаті чого молоді неофіти часто спалюють каструлі від недотримання технологій приготування.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Що являє ==&lt;br /&gt;
Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, що може виростати до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, які люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах.&lt;br /&gt;
Гречка посівна - однорічна трав&#039;яниста рослина.&lt;br /&gt;
Коренева система стрижнева, має багато бічних тонких корінців, які проникають у грунт на глибину 90-100 см. За сприятливих погодних і ґрунтових умов утворюються додаткові корені. Проте частка коренів у загальній масі рослини мала і становить близько 10%.&lt;br /&gt;
Недостатній розвиток кореневої системи компенсується її фізіологічною активністю, завдяки якій гречка добре засвоює поживні речовини з важкорозчинних сполук грунту.&lt;br /&gt;
[[Файл:Gre4ka.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Стебло поздовжньоребристе, всередині порожнисте, гілкується. Висота його 40-110, товщина - 2-10 мм. Кількість міжвузлів - 8-12. З освітленого боку має червоне забарвлення.&lt;br /&gt;
Листки на нижній частині стебла черешкові, з серцеподібною основою, на верхній - сидячі, серцеподібно-стрілоподібні, голі. Довжина листкових пластинок залежно від розміщення листків на рослині 2-7 см і більше, ширина 2-5 см. У пізньостиглих, тетраплоїдних сортів листки більші, соковитіші, ніж у скоростиглих, забарвлення зелене.&lt;br /&gt;
Площа листкової поверхні рослини у перерахунку на одну квітку у гречки в 2-3 рази менша, ніж у інших зернових культур, що є однією з причин недорозвинення значної частини плодів.[http://agroua.net/plant/catalog/cg-2/c-8/info/cag-15/]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:G kvitne.png|250px|міні|праворуч|Цвітіння]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medgre4aniy.jpg|250px|міні|праворуч|Любиш медок?]]&lt;br /&gt;
Гречка звичайна — важлива сільськогосподарська культура. ЇЇ вирощують в усьому світі для отримання зерна, її застосовують як корм для худоби. Крім того вона — чудовий медонос.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== На кухні ==&lt;br /&gt;
Гречка має велику поживну цінність, тож не дивно що її використовують в їжу. Її варять як гарнір, використовують як складову до інших страв чи, навіть, можна спекти гречану запіканку. Існує безліч способів приготування різного рівня складності на будь-який смак і вигляд.&lt;br /&gt;
=== Способи приготування===&lt;br /&gt;
[[Файл:Information items 13743.jpg|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
* Найпростіший. Береться дві одиниці об’єму води та одна одиниця гречаної крупи. Вода заливається в каструлю і доводиться до кипіння. Крупу промити і засипати в закипівшу воду, додати сіль та спеції по смаку. Не щільно прикрити кришку та варити на невеликому вогні, періодично помішуючи. Варити хвилин 10-15, доки не википить вода. Потім зняти з плити і додати масла. &lt;br /&gt;
* Гречана каша в банці. Інгредієнти: 1 склянка гречаної крупи, 25 г вершкового масла, тепла кип’ячена вода, сіль за смаком. Перебрану і промиту гречку насипати в банку. Зверху покласти масло, посолити. Води налити на 1,5 см вище крупи. Поставити банку у холодну (щоб не тріснула банка!) духовку. Увімкнути середній вогонь. Готувати близько 1 години.&lt;br /&gt;
* Гречка із сосисками та грибами. Необхідні: 1 склянка гречаної крупи, 300 г сосисок, 300 г печериць, 2 цибулини, олія, сіль, перець на смак. Ріпчасту цибулю порізати півкільцями, сосиски невеликими кружечками. Гриби почистити, порізати пластинками. Гречку відварити до готовності. Цибулю обсмажити на олії. Додати гриби. Смажити до тих пір, поки не випарується вся рідина (близько 15 хвилин). Додати сосиски, смажити 3-5 хвилин. Додати гречку, перемішати, поперчити, посолити. Зняти з вогню, накрити кришкою, дати пропаритися 15 хв. При подачі посипати зеленню.&lt;br /&gt;
* Картопляно-гречані деруни. Інгредієнти: 1 кг очищеної сирої картоплі, 250 г гречаної каші, 4 яйця, 150 г борошна, сіль, перець на смак. Картоплю подрібнити як на деруни – на тертці або в кухонному комбайні. Змішати з кашею, додати борошно, яйця, посолити. Викладати ложкою на розігріту пательню, смажити деруни у достатній кількості олії до золотистого кольору.&lt;br /&gt;
* Гречаний суп. Продукти: м’ясо куряче (підійде будь-яка частина) – 500 г, гречана крупа (можна взяти 2 пакетики гречки для варіння) – 150 г, картопля сира – 400 г, 1 середня морквина, 1 середня цибулина,2 часникові зубчики, лаврове листя, олія для обсмажування, сіль і перець. У чисту каструльку налити холодну воду.Куряче м’ясо промити, видалити кістки і нарізати невеликими шматочками. Розібране м’ясо покласти у підготовлену каструлю і поставити на газ. Варитися курятина буде 40-50 хвилин. Коли м’ясо приготується, додати картоплю, попередньо очищену і нарізану кубиками. Після того, як картопля в курячому бульйоні закипить, засипати в каструлю гречку. Через 10 хвилин додати цибулю і моркву. Овочі попередньо потрібно очистити, цибулю порізати тонкими півкільцями, моркву натерти на шатківниці, а потім обсмажити до золотистої скоринки. Вже готову засмажку можна відправляти в бульйон. Варити до готовності всіх інгредієнтів, а потім додати в каструлю лаврове листя, подрібнений часник і спеції до смаку. Після цього гречаний суп із куркою повинен постояти не менше чверті години, потім його можна розливати по тарілках і подавати до столу. Супчик виходить смачним і ароматним.&lt;br /&gt;
* Гречана запіканка з сиром. Інгредієнти: крупа гречана - 15 ст., сир - 500 г, яйця - 3 шт., сметана-200 мл, цукор-2 ч. ложки, сухарі панірувальні, вершкове масло. Відварюємо гречану кашу. Сир протираємо через сито, домагаючись однорідної консистенції. Окремо змішуємо 2 яйця і 2 ст. ложки сметани, додаємо сир і гречку, перемішуємо. Змащуємо форму маслом і посипаємо сухарями. Гречано-сирну запіканку викладаємо у форму, зверху заливаємо залишилася сметаною, змішаною з яйцем. Ставимо в духовку на 30 хвилин на 200 градусів. Подаємо зі сметаною або варенням. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== В головах ==&lt;br /&gt;
[[Файл:5448e85ba7736 pidkup vyborciv bi.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Як усім давно відомо - гречка є офіційною валютою на час проведення передвиборчої компанії і виборів. Народні обранці платять нею найбіднішим і маргінальним верствам населення, пенсіонерам та іншим недалеким, за що отримують + в карму (піклування про народ же) і кілька сотень/тисяч голосів. Результат таких дій відомий: депутати в парламенті, економіка в сраці, виборці в шоці. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Зазвичай, підкуп процвітає на мажоритарних округах. Вирахувати це дуже просто, адже на &amp;quot;подарунках&amp;quot; для громади завжди є прізвище та ім’я кандидата. Для них це – найпростіший спосіб виграти вибори, щоправда, доволі витратний.&lt;br /&gt;
Вперше появу гречки на парламентських перегонах зафіксували у 2012 році. У цей час ціна на неї різко &amp;quot;стрибнула&amp;quot; вгору. Тож, оскільки лапша на вухах електорату давно приїлася, кандидати почали балувати виборців кашкою.&lt;br /&gt;
[[Файл:686c0de-screenshot-14.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Годувати гречкою пенсіонерів полюбляв екс-мер Києва [[Льоня-Космос|Леонід Черновецький]]. Фактично, на роздачі гречки він побудував усю свою передвиборчу кампанію до Київради.&lt;br /&gt;
Але найяскравіша гречана агітація була в Чернігові у 2015 році. Тоді кандидат на довибори у Верховну Раду Геннадій Корбан встановив п&#039;ять палаток, де від імені партії &amp;quot;УКРОП&amp;quot; роздавав продуктові пайки та гарячі обіди. Черги були величезні, за їжу люди ледь не билися. Самого ж Корбана іронічно прозвали &amp;quot;Маршалом Гречкою&amp;quot;. Щоправда, безкоштовна каша його підвела – вибори виграв конкурент від БПП &amp;quot;Солідарність&amp;quot; Сергій Березенко.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
ГРЕЧКОСІ́Й, я, ч., розм.&lt;br /&gt;
# Той, хто сіє гречку. Чомусь вважається, що гречка — примхлива і маловрожайна культура. А семенівські гречкосії минулого літа своїм досвідом заперечили цю думку (Минко, Повна чаша, 1950, 12).&lt;br /&gt;
# заст., зневажл. Людина, що займається хліборобством; хлібороб, землероб. [Мирон:] Хочу хліборобом стать, гречкосієм (К.— Карий, II, 1960, 111); Юнак одразу спостеріг Зневагу в цих панів до себе, До гречкосія, мужика (Воскр., І всерйоз.., 1960, 74).[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Гетьман [[Кропивач#.D0.99.D0.B2.D0.B0.D0.BD_.D0.93.D1.80.D0.B5.D1.87.D0.BA.D0.B0|Йван Гречка]]&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
{{Їжа}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Страви і напої]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0&amp;diff=8757</id>
		<title>Гречка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0&amp;diff=8757"/>
		<updated>2017-11-26T14:20:48Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Buckwheat.png|міні|праворуч]]&#039;&#039;&#039;Гречка&#039;&#039;&#039; -  рослина роду Fagopyrum родини Гречкові, яка глибоко інтегрувалась в наш соціокультурний пласт і посіла чільне місце як на кухнях, так і в головах народу. Про її властивості ходять легенди, а рецепти страв передають в суворій таємниці, в результаті чого молоді неофіти часто спалюють каструлі від недотримання технологій приготування.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Що являє ==&lt;br /&gt;
Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, що може виростати до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, які люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах.&lt;br /&gt;
Гречка посівна - однорічна трав&#039;яниста рослина.&lt;br /&gt;
Коренева система стрижнева, має багато бічних тонких корінців, які проникають у грунт на глибину 90-100 см. За сприятливих погодних і ґрунтових умов утворюються додаткові корені. Проте частка коренів у загальній масі рослини мала і становить близько 10%.&lt;br /&gt;
Недостатній розвиток кореневої системи компенсується її фізіологічною активністю, завдяки якій гречка добре засвоює поживні речовини з важкорозчинних сполук грунту.&lt;br /&gt;
[[Файл:Gre4ka.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Стебло поздовжньоребристе, всередині порожнисте, гілкується. Висота його 40-110, товщина - 2-10 мм. Кількість міжвузлів - 8-12. З освітленого боку має червоне забарвлення.&lt;br /&gt;
Листки на нижній частині стебла черешкові, з серцеподібною основою, на верхній - сидячі, серцеподібно-стрілоподібні, голі. Довжина листкових пластинок залежно від розміщення листків на рослині 2-7 см і більше, ширина 2-5 см. У пізньостиглих, тетраплоїдних сортів листки більші, соковитіші, ніж у скоростиглих, забарвлення зелене.&lt;br /&gt;
Площа листкової поверхні рослини у перерахунку на одну квітку у гречки в 2-3 рази менша, ніж у інших зернових культур, що є однією з причин недорозвинення значної частини плодів.[http://agroua.net/plant/catalog/cg-2/c-8/info/cag-15/]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:G kvitne.png|250px|міні|праворуч|Цвітіння]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medgre4aniy.jpg|250px|міні|праворуч|Любиш медок?]]&lt;br /&gt;
Гречка звичайна — важлива сільськогосподарська культура. ЇЇ вирощують в усьому світі для отримання зерна, її застосовують як корм для худоби. Крім того вона — чудовий медонос.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== На кухні ==&lt;br /&gt;
Гречка має велику поживну цінність, тож не дивно що її використовують в їжу. Її варять як гарнір, використовують як складову до інших страв чи, навіть, можна спекти гречану запіканку. Існує безліч способів приготування різного рівня складності на будь-який смак і вигляд.&lt;br /&gt;
=== Способи приготування===&lt;br /&gt;
[[Файл:Information items 13743.jpg|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
* Найпростіший. Береться дві одиниці об’єму води та одна одиниця гречаної крупи. Вода заливається в каструлю і доводиться до кипіння. Крупу промити і засипати в закипівшу воду, додати сіль та спеції по смаку. Не щільно прикрити кришку та варити на невеликому вогні, періодично помішуючи. Варити хвилин 10-15, доки не википить вода. Потім зняти з плити і додати масла. &lt;br /&gt;
* Гречана каша в банці. Інгредієнти: 1 склянка гречаної крупи, 25 г вершкового масла, тепла кип’ячена вода, сіль за смаком. Перебрану і промиту гречку насипати в банку. Зверху покласти масло, посолити. Води налити на 1,5 см вище крупи. Поставити банку у холодну (щоб не тріснула банка!) духовку. Увімкнути середній вогонь. Готувати близько 1 години.&lt;br /&gt;
* Гречка із сосисками та грибами. Необхідні: 1 склянка гречаної крупи, 300 г сосисок, 300 г печериць, 2 цибулини, олія, сіль, перець на смак. Ріпчасту цибулю порізати півкільцями, сосиски невеликими кружечками. Гриби почистити, порізати пластинками. Гречку відварити до готовності. Цибулю обсмажити на олії. Додати гриби. Смажити до тих пір, поки не випарується вся рідина (близько 15 хвилин). Додати сосиски, смажити 3-5 хвилин. Додати гречку, перемішати, поперчити, посолити. Зняти з вогню, накрити кришкою, дати пропаритися 15 хв. При подачі посипати зеленню.&lt;br /&gt;
* Картопляно-гречані деруни. Інгредієнти: 1 кг очищеної сирої картоплі, 250 г гречаної каші, 4 яйця, 150 г борошна, сіль, перець на смак. Картоплю подрібнити як на деруни – на тертці або в кухонному комбайні. Змішати з кашею, додати борошно, яйця, посолити. Викладати ложкою на розігріту пательню, смажити деруни у достатній кількості олії до золотистого кольору.&lt;br /&gt;
* Гречаний суп. Продукти: м’ясо куряче (підійде будь-яка частина) – 500 г, гречана крупа (можна взяти 2 пакетики гречки для варіння) – 150 г, картопля сира – 400 г, 1 середня морквина, 1 середня цибулина,2 часникові зубчики, лаврове листя, олія для обсмажування, сіль і перець. У чисту каструльку налити холодну воду.Куряче м’ясо промити, видалити кістки і нарізати невеликими шматочками. Розібране м’ясо покласти у підготовлену каструлю і поставити на газ. Варитися курятина буде 40-50 хвилин. Коли м’ясо приготується, додати картоплю, попередньо очищену і нарізану кубиками. Після того, як картопля в курячому бульйоні закипить, засипати в каструлю гречку. Через 10 хвилин додати цибулю і моркву. Овочі попередньо потрібно очистити, цибулю порізати тонкими півкільцями, моркву натерти на шатківниці, а потім обсмажити до золотистої скоринки. Вже готову засмажку можна відправляти в бульйон. Варити до готовності всіх інгредієнтів, а потім додати в каструлю лаврове листя, подрібнений часник і спеції до смаку. Після цього гречаний суп із куркою повинен постояти не менше чверті години, потім його можна розливати по тарілках і подавати до столу. Супчик виходить смачним і ароматним.&lt;br /&gt;
* Гречана запіканка з сиром. Інгредієнти: крупа гречана - 15 ст., сир - 500 г, яйця - 3 шт., сметана-200 мл, цукор-2 ч. ложки, сухарі панірувальні, вершкове масло. Відварюємо гречану кашу. Сир протираємо через сито, домагаючись однорідної консистенції. Окремо змішуємо 2 яйця і 2 ст. ложки сметани, додаємо сир і гречку, перемішуємо. Змащуємо форму маслом і посипаємо сухарями. Гречано-сирну запіканку викладаємо у форму, зверху заливаємо залишилася сметаною, змішаною з яйцем. Ставимо в духовку на 30 хвилин на 200 градусів. Подаємо зі сметаною або варенням. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== В головах ==&lt;br /&gt;
[[Файл:5448e85ba7736 pidkup vyborciv bi.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Як усім давно відомо - гречка є офіційною валютою на час проведення передвиборчої компанії і виборів. Народні обранці платять нею найбіднішим і маргінальним верствам населення, пенсіонерам та іншим недалеким, за що отримують + в карму (піклування про народ же) і кілька сотень/тисяч голосів. Результат таких дій відомий: депутати в парламенті, економіка в сраці, виборці в шоці. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Зазвичай, підкуп процвітає на мажоритарних округах. Вирахувати це дуже просто, адже на &amp;quot;подарунках&amp;quot; для громади завжди є прізвище та ім’я кандидата. Для них це – найпростіший спосіб виграти вибори, щоправда, доволі витратний.&lt;br /&gt;
Вперше появу гречки на парламентських перегонах зафіксували у 2012 році. У цей час ціна на неї різко &amp;quot;стрибнула&amp;quot; вгору. Тож, оскільки лапша на вухах електорату давно приїлася, кандидати почали балувати виборців кашкою.&lt;br /&gt;
[[Файл:686c0de-screenshot-14.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Годувати гречкою пенсіонерів полюбляв екс-мер Києва [[Льоня-Космос|Леонід Черновецький]]. Фактично, на роздачі гречки він побудував усю свою передвиборчу кампанію до Київради.&lt;br /&gt;
Але найяскравіша гречана агітація була в Чернігові у 2015 році. Тоді кандидат на довибори у Верховну Раду Геннадій Корбан встановив п&#039;ять палаток, де від імені партії &amp;quot;УКРОП&amp;quot; роздавав продуктові пайки та гарячі обіди. Черги були величезні, за їжу люди ледь не билися. Самого ж Корбана іронічно прозвали &amp;quot;Маршалом Гречкою&amp;quot;. Щоправда, безкоштовна каша його підвела – вибори виграв конкурент від БПП &amp;quot;Солідарність&amp;quot; Сергій Березенко.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
Гетьман [[Кропивач#.D0.99.D0.B2.D0.B0.D0.BD_.D0.93.D1.80.D0.B5.D1.87.D0.BA.D0.B0|Йван Гречка]]&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
{{Їжа}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Страви і напої]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%87%D0%B6%D0%B0&amp;diff=8756</id>
		<title>Шаблон:Їжа</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%87%D0%B6%D0%B0&amp;diff=8756"/>
		<updated>2017-11-26T14:16:49Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Navbox&lt;br /&gt;
| name       = Їжа&lt;br /&gt;
| title      = {{{1|&#039;&#039;&#039;{{PAGENAME}}&#039;&#039;&#039; {{#if: {{{що|}}}|&#039;&#039;&#039;{{{що}}}&#039;&#039;&#039;|&#039;&#039;&#039; — це можна пити або їсти&#039;&#039;&#039;}}.}}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| image      = [[Файл:Borsch.jpg|100px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| titlestyle = background: Tomato; color: white;&lt;br /&gt;
| groupstyle = background: Tomato;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group1      = [[Алкоголь]]&lt;br /&gt;
| list1       = [[Горілка]] · [[Самогонний апарат]] · [[Рево]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group2      = Їдло&lt;br /&gt;
| list2       = [[Борщ]] · [[Сало]] · [[Мівіна]] · [[Каре райсу]] · [[Гречка]]&lt;br /&gt;
}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0&amp;diff=8755</id>
		<title>Гречка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0&amp;diff=8755"/>
		<updated>2017-11-26T14:14:05Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: Створена сторінка: &amp;lt;big&amp;gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Гречка&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; -  рослина роду Fagopyrum родини Гречкові, яка глибоко інтегрувалась в наш соці...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;big&amp;gt;&#039;&#039;&#039;Гречка&#039;&#039;&#039; -  рослина роду Fagopyrum родини Гречкові, яка глибоко інтегрувалась в наш соціокультурний пласт і посіла чільне місце як на кухнях, так і в головах народу. Про її властивості ходять легенди, а рецепти страв передають в суворій таємниці, в результаті чого молоді неофіти часто спалюють каструлі від недотримання технологій приготування.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:Buckwheat.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
== Що являє ==&lt;br /&gt;
Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, що може виростати до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, які люди вживають для харчування, а також використовують у тваринних кормах.&lt;br /&gt;
Гречка посівна - однорічна трав&#039;яниста рослина.&lt;br /&gt;
Коренева система стрижнева, має багато бічних тонких корінців, які проникають у грунт на глибину 90-100 см. За сприятливих погодних і ґрунтових умов утворюються додаткові корені. Проте частка коренів у загальній масі рослини мала і становить близько 10%.&lt;br /&gt;
Недостатній розвиток кореневої системи компенсується її фізіологічною активністю, завдяки якій гречка добре засвоює поживні речовини з важкорозчинних сполук грунту.&lt;br /&gt;
[[Файл:Gre4ka.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Стебло поздовжньоребристе, всередині порожнисте, гілкується. Висота його 40-110, товщина - 2-10 мм. Кількість міжвузлів - 8-12. З освітленого боку має червоне забарвлення.&lt;br /&gt;
Листки на нижній частині стебла черешкові, з серцеподібною основою, на верхній - сидячі, серцеподібно-стрілоподібні, голі. Довжина листкових пластинок залежно від розміщення листків на рослині 2-7 см і більше, ширина 2-5 см. У пізньостиглих, тетраплоїдних сортів листки більші, соковитіші, ніж у скоростиглих, забарвлення зелене.&lt;br /&gt;
Площа листкової поверхні рослини у перерахунку на одну квітку у гречки в 2-3 рази менша, ніж у інших зернових культур, що є однією з причин недорозвинення значної частини плодів.[http://agroua.net/plant/catalog/cg-2/c-8/info/cag-15/]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:G kvitne.png|250px|міні|праворуч|Цвітіння]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Medgre4aniy.jpg|250px|міні|праворуч|Любиш медок?]]&lt;br /&gt;
Гречка звичайна — важлива сільськогосподарська культура. ЇЇ вирощують в усьому світі для отримання зерна, її застосовують як корм для худоби. Крім того вона — чудовий медонос.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== На кухні ==&lt;br /&gt;
Гречка має велику поживну цінність, тож не дивно що її використовують в їжу. Її варять як гарнір, використовують як складову до інших страв чи, навіть, можна спекти гречану запіканку. Існує безліч способів приготування різного рівня складності на будь-який смак і вигляд.&lt;br /&gt;
=== Способи приготування===&lt;br /&gt;
[[Файл:Information items 13743.jpg|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
* Найпростіший. Береться дві одиниці об’єму води та одна одиниця гречаної крупи. Вода заливається в каструлю і доводиться до кипіння. Крупу промити і засипати в закипівшу воду, додати сіль та спеції по смаку. Не щільно прикрити кришку та варити на невеликому вогні, періодично помішуючи. Варити хвилин 10-15, доки не википить вода. Потім зняти з плити і додати масла. &lt;br /&gt;
* Гречана каша в банці. Інгредієнти: 1 склянка гречаної крупи, 25 г вершкового масла, тепла кип’ячена вода, сіль за смаком. Перебрану і промиту гречку насипати в банку. Зверху покласти масло, посолити. Води налити на 1,5 см вище крупи. Поставити банку у холодну (щоб не тріснула банка!) духовку. Увімкнути середній вогонь. Готувати близько 1 години.&lt;br /&gt;
* Гречка із сосисками та грибами. Необхідні: 1 склянка гречаної крупи, 300 г сосисок, 300 г печериць, 2 цибулини, олія, сіль, перець на смак. Ріпчасту цибулю порізати півкільцями, сосиски невеликими кружечками. Гриби почистити, порізати пластинками. Гречку відварити до готовності. Цибулю обсмажити на олії. Додати гриби. Смажити до тих пір, поки не випарується вся рідина (близько 15 хвилин). Додати сосиски, смажити 3-5 хвилин. Додати гречку, перемішати, поперчити, посолити. Зняти з вогню, накрити кришкою, дати пропаритися 15 хв. При подачі посипати зеленню.&lt;br /&gt;
* Картопляно-гречані деруни. Інгредієнти: 1 кг очищеної сирої картоплі, 250 г гречаної каші, 4 яйця, 150 г борошна, сіль, перець на смак. Картоплю подрібнити як на деруни – на тертці або в кухонному комбайні. Змішати з кашею, додати борошно, яйця, посолити. Викладати ложкою на розігріту пательню, смажити деруни у достатній кількості олії до золотистого кольору.&lt;br /&gt;
* Гречаний суп. Продукти: м’ясо куряче (підійде будь-яка частина) – 500 г, гречана крупа (можна взяти 2 пакетики гречки для варіння) – 150 г, картопля сира – 400 г, 1 середня морквина, 1 середня цибулина,2 часникові зубчики, лаврове листя, олія для обсмажування, сіль і перець. У чисту каструльку налити холодну воду.Куряче м’ясо промити, видалити кістки і нарізати невеликими шматочками. Розібране м’ясо покласти у підготовлену каструлю і поставити на газ. Варитися курятина буде 40-50 хвилин. Коли м’ясо приготується, додати картоплю, попередньо очищену і нарізану кубиками. Після того, як картопля в курячому бульйоні закипить, засипати в каструлю гречку. Через 10 хвилин додати цибулю і моркву. Овочі попередньо потрібно очистити, цибулю порізати тонкими півкільцями, моркву натерти на шатківниці, а потім обсмажити до золотистої скоринки. Вже готову засмажку можна відправляти в бульйон. Варити до готовності всіх інгредієнтів, а потім додати в каструлю лаврове листя, подрібнений часник і спеції до смаку. Після цього гречаний суп із куркою повинен постояти не менше чверті години, потім його можна розливати по тарілках і подавати до столу. Супчик виходить смачним і ароматним.&lt;br /&gt;
* Гречана запіканка з сиром. Інгредієнти: крупа гречана - 15 ст., сир - 500 г, яйця - 3 шт., сметана-200 мл, цукор-2 ч. ложки, сухарі панірувальні, вершкове масло. Відварюємо гречану кашу. Сир протираємо через сито, домагаючись однорідної консистенції. Окремо змішуємо 2 яйця і 2 ст. ложки сметани, додаємо сир і гречку, перемішуємо. Змащуємо форму маслом і посипаємо сухарями. Гречано-сирну запіканку викладаємо у форму, зверху заливаємо залишилася сметаною, змішаною з яйцем. Ставимо в духовку на 30 хвилин на 200 градусів. Подаємо зі сметаною або варенням. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== В головах ==&lt;br /&gt;
[[Файл:5448e85ba7736 pidkup vyborciv bi.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Як усім давно відомо - гречка є офіційною валютою на час проведення передвиборчої компанії і виборів. Народні обранці платять нею найбіднішим і маргінальним верствам населення, пенсіонерам та іншим недалеким, за що отримують + в карму (піклування про народ же) і кілька сотень/тисяч голосів. Результат таких дій відомий: депутати в парламенті, економіка в сраці, виборці в шоці. &lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
Зазвичай, підкуп процвітає на мажоритарних округах. Вирахувати це дуже просто, адже на &amp;quot;подарунках&amp;quot; для громади завжди є прізвище та ім’я кандидата. Для них це – найпростіший спосіб виграти вибори, щоправда, доволі витратний.&lt;br /&gt;
Вперше появу гречки на парламентських перегонах зафіксували у 2012 році. У цей час ціна на неї різко &amp;quot;стрибнула&amp;quot; вгору. Тож, оскільки лапша на вухах електорату давно приїлася, кандидати почали балувати виборців кашкою.&lt;br /&gt;
[[Файл:686c0de-screenshot-14.png|250px|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
Годувати гречкою пенсіонерів полюбляв екс-мер Києва [[Льоня-Космос|Леонід Черновецький]]. Фактично, на роздачі гречки він побудував усю свою передвиборчу кампанію до Київради.&lt;br /&gt;
Але найяскравіша гречана агітація була в Чернігові у 2015 році. Тоді кандидат на довибори у Верховну Раду Геннадій Корбан встановив п&#039;ять палаток, де від імені партії &amp;quot;УКРОП&amp;quot; роздавав продуктові пайки та гарячі обіди. Черги були величезні, за їжу люди ледь не билися. Самого ж Корбана іронічно прозвали &amp;quot;Маршалом Гречкою&amp;quot;. Щоправда, безкоштовна каша його підвела – вибори виграв конкурент від БПП &amp;quot;Солідарність&amp;quot; Сергій Березенко.&lt;br /&gt;
&amp;lt;br /&amp;gt;&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
Гетьман [[Кропивач#.D0.99.D0.B2.D0.B0.D0.BD_.D0.93.D1.80.D0.B5.D1.87.D0.BA.D0.B0|Йван Гречка]]&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
{{Їжа}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Страви і напої]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Information_items_13743.jpg&amp;diff=8754</id>
		<title>Файл:Information items 13743.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Information_items_13743.jpg&amp;diff=8754"/>
		<updated>2017-11-26T14:04:31Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:686c0de-screenshot-14.png&amp;diff=8753</id>
		<title>Файл:686c0de-screenshot-14.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:686c0de-screenshot-14.png&amp;diff=8753"/>
		<updated>2017-11-26T13:59:40Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Medgre4aniy.jpg&amp;diff=8745</id>
		<title>Файл:Medgre4aniy.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Medgre4aniy.jpg&amp;diff=8745"/>
		<updated>2017-11-26T13:27:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:5448e85ba7736_pidkup_vyborciv_bi.png&amp;diff=8741</id>
		<title>Файл:5448e85ba7736 pidkup vyborciv bi.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:5448e85ba7736_pidkup_vyborciv_bi.png&amp;diff=8741"/>
		<updated>2017-11-26T13:22:32Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Байбак: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Байбак</name></author>
	</entry>
</feed>