Енциклопедія Драматика - Внесок користувача [uk]

Обговорення користувача:Admin2

2022-04-13T01:10:24Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко: /* Справа не в тому, що копіпаст... */ нова тема

[[Файл:1566070169.127218-.png|безрамки|right]]
[[Файл:QkFZDK2Lr1g.jpg|міні|Коли читаю хейтерів-користувачів]]

== і де ти ==

і де ти , блядь, є?? коли ти треба.. питання є - сєпари відверті тут теж хай антиукраїнщину іпашать як на сепарських каналах, чи як?

ну так ти подивився, толерантику, що сєпар абдула у драматику пхає? ресурс перетворюють на те, що і тб перетворили. ця сука абдула не українець не сепар це тупо москаль звичайний. нах позоритись ? закрийте її нах , щоб ці суки не писали тут. я думав спочатку що він зебанат - але ні - він сволота реально, недосвідчена трохи, може бути малолітка.

== Політичні шаблони ==

Було задумано, що тим статтям, які присутні у тих шаблонах буде вставлятися лише той шаблон де вони присутні. Статтям загальним - макрошаблон. Тобто треба провести бюрократичну роботу з заміни і конкретизації шаблонів.

== Актуально ==
Також я прохаю тебе переглянути [[Шаблон:2019]] і додати те, що на твою думку, актуальне для пересічного українця в цьому році (події, явища, персоналії, меми). Можеш користуватися популярними новинними хроніками або власними спогадами.

Наскільки я знаю, ти уже 30+, тобто фактично бачив усю незалежну більш-менш повністю?

[[Шаблон:Політика]] абсолютно неадекватний (в сенсі відповідності потребам реальності). Як на мене, необхідно створити 3 шаблони за політчними поколіннями України.
* 1991-2004
* 2004-2013
* 2014-нині

І виставляти оцінки кожній статті за відображення тієї чи іншої участі персонажа, а не за в принципі присутність. Може навіть підстатті пиляти на період життя, якщо стаття дуже велика.

Наприклад Тимошенко. Стаття нормальна (а на старій драматиці була велетенська), але там нічогісінько про Юлю після помаранчевої доби. Тобто молодик, який зараз захоче її почитати, буде читати розказні дідів, а не актуальну інфу.

Так от, я пропоную тобі як найбільш досвідченому з нас наповнювати ці 3 шаблони, бо 90-ті наприклад я не пам'ятаю, як і слабко пам'ятаю все що було до першого майдану.

Я можу започаткувати їх, що певно зараз і зроблю. В процесі обіцяю буду допомагати всіма власними спогадами.

І до речі, якщо будуть аргументи типу "а на лурочці/англодраматиці так не роблять і якось норм", то мушу нагадати, що в ерефії НІЧОГО не міняється, а в США стабільна політична система. Натомість у нас ледь не щороку нові клоуни і ТОТАЛЬНО нова понятійна система ледь не кожні 5 років, а що10 років взагалі повний пиздець.

[[Шаблон:Політика1]]

Привіт. Я оновив систему політичних шаблонів. [[Шаблон:Політика]] і далі там є посилання в заголовках. Додай статті, які вважаєш доречними, може згадаєш щось незгадане.

== Курка та інші статті ==
Хай бро. Звідки така пристрасть до повертання надто детальної інформації в прев'ю статей, неактуальної інформації в статті та долучення недоречних шаблонів (бо стаття про близькоспоріднений зміст)? Мені не зле, але ж ми хочемо робити Драматику кращою і актуальнішою?

І взагалі, Драматика страшенно неактуальна. Невже ніхто цього не бачить? Навіть словникові статті по 3к символів про нові речі підуть на користь цьому ресурсу, бо у відвідувачів, які прийдуть з гугла, може виникнути бажання їх доповнити.

Щодо того, чому я прибрав всю ту преамбулу так це тому, що зі спостережень, вона не дуже актуальна. Я підкреслив загальні факти, а те переніс в часткові розділи, які можливо хтось колись доробить. Головне що Курка створив і розвинув Драматику та Міцурукі як ми їх знаємо сьогодні, інше дрібне і забуте.

Щодо неактуальності, то 3к символів на статтю + мотиваційний шаблон - це теж щось.

А скільки взагалі тут є змістовних дописувачів?

Я не заперечую, що її треба зберігати, і як ти міг помітити, нічого не видаляв. Але в відповідних розділах. Це стало історією. Нова інфа вагома для людей, актуальніша. Так само мають еволюціонувати і статі про політиків, в яких повний пиздос. Тому пропоную оновити хоча б загальні визначення в статтях на актуальну дату, а всю "специфічну хуйню 2013 років перенести в розділи про ці роки.

Все рухається, все розвивається. Старе нікому не треба. Треба переносити те, що є і позбуватися посилань на стару драматику

Я не дуже розумію як створювати плашки. Можеш зробити плашку з запрошенням користувача до редагування (з лінком на редагування статті) тому, що мовляв стаття ще мала і потрібно більше думок саме від ТЕБЕ. Може така вже є.

Я маю намір зробити заготовки по 3к байтів на кожну з актуальних для цього року статей і розвішати плашки з запрошенням до внесення своїх думок. Далі якось вже самі.

Буду вдячний щонайменше за підбір актуальних в цьому році для пересічного українця речей. Ще краще - теж створювати статті на 3к символів з шаблону 2019.

Як не дивно, про учан тут і так непогано розписано. Та і чесно кажучи, що тут писати? Все було круто, потім Недойоб засрав куркою, бо анон угорав з його недомемів і не давав їх форсити так як він це розпланував у своїй голові. Аж не хочеться згадувати, типове "якщо не мені, то нікому". Сумно за учан, він міг би нехєрово так розвинутися, ябки Ясон кинув хоч раз в бан хейтера.

Ну так додай туди. І все що ще актуальне

== Пишить або не пишіть ==

Нічого страшного, я супер повільний.

Зроби завантаження файлів анонімним, без смс і реєстрації, як то було на старій Драматиці.
* Я в цьому не можу допомогти, такі питання вирішує [[Користувач:Admin]]. Я в основному зараз заливаю старі матеріали та пікчі з архіву. --[[Користувач:Admin2|Admin2]] ([[Обговорення користувача:Admin2|обговорення]]) 13:14, 3 лютого 2017 (EET)

Привіт. Колись планую, але коли це питання бо зайнятий власними справами. На драматику планів ніяких, просто пишу що хочу написати там де хочу. Статті з приоритету це не до мене, пишу лише про те, що знаю.

Привіт! Чудово оформив "Як написати статтю"! Хотів спитати за такі випадки - [https://drama.kropyva.ch/Adventure_time Adventure time] вочевидь недописана, але як шаблон виглядає непогано. Чи потрібна таким статтям нова плашки, чи це підпадає під плашку розвиток? --[[Користувач:Верховний Збоченець|Верховний Збоченець]] ([[Обговорення користувача:Верховний Збоченець|обговорення]]) 20:09, 26 лютого 2018 (UTC)
Ей, дебіле, як ти умудрився проїбати статтю про Ігора Вінського???

== facebook ==

Чи планується створення офіційної сторінки на facebook? --[[Користувач:Ctac|Ctac]] ([[Обговорення користувача:Ctac|обговорення]]) 19:08, 28 лютого 2017 (UTC)
:Бамп питанню. Фейсбук це, наче, непогана річ, було б гарно там мати представництво. Але спочатку варто переписати деякі архаїчні або зовсім дитячі статті.--[[Користувач:Admin|Admin]] ([[Обговорення користувача:Admin|обговорення]]) 16:28, 9 березня 2017 (UTC)
::Ну, тоді будемо мати на увазі цю ідею про Фейсбук. --[[Користувач:Admin2|Admin2]] ([[Обговорення користувача:Admin2|обговорення]]) 16:37, 9 березня 2017 (UTC)
І що наразі? Як йдуть справи з офіційним філіалом в Твіттері чи в Фейсбуці? --[[Користувач:Nzar|Nzar]] ([[Обговорення користувача:Nzar|обговорення]]) 17:08, 14 березня 2018 (UTC)

== Відновлення ==
Перестав працювати доступ до початкового вікі-коду, за цим методом:
<pre>https://web.archive.org/web/<Код бекапу>/http://dramatica.org.ua/index.php?title=<Назва_сторінки>&action=edit</pre>
Не знаєте у чому причина або інший метод доступу до вікі-коду?--[[Користувач:Ctac|Ctac]] ([[Обговорення користувача:Ctac|обговорення]]) 14:46, 17 квітня 2017 (UTC)

Зайди вк

"студентів, школяриків, заробітчан та просто економних громадян". На категоріях, які їздять плацкартом думаю варто зупинитись детальніше. Тому із опису я їх перенису нижче.

Стаття про плацкарт більш-менш готова.

== Покроковий гайд по написанню статей ==
Ось про що подумав - як щодо того щоб зробити покроковий гайд про те, як писати статті на кропиватиці? З докладною інформацією про розмітку (не можу сказати що я достатньо про це знаю), готовими шаблонами і всім таким? Думаю це б позитивно вплинуло і на швидкість написання статей, і на їх вигляд, і на появу нових.

Теж правда. До речі, а як ти повідомлення робиш щоб з датою і ніками залишалося?

Дякую --[[Користувач:Верховний Збоченець|Верховний Збоченець]] ([[Обговорення користувача:Верховний Збоченець|обговорення]]) 20:58, 14 вересня 2017 (UTC)

== Прості питання ==
Яке реальне обмеження на розмір пічкурів? Написано 2мб, але на 1,78 видає помилку "занадто великий файл". --[[Користувач:Верховний Збоченець|Верховний Збоченець]] ([[Обговорення користувача:Верховний Збоченець|обговорення]]) 23:51, 8 грудня 2017 (UTC)

Хвали мене моя губонька! Може ти ще сам про себе статтю запиляєш? Там ти зможеш всі свої соц мережі і бложики пропіарити. А знаєш, що ще? Поставиш її на Глагне, замість головної сторінки відкриватиметься стаття - Максим Удинський. Га, як тобі?--[[Користувач:Абдула|Абдула]] ([[Обговорення користувача:Абдула|обговорення]]) 19:51, 4 березня 2018 (UTC)

Питання таке - як її побачити в тій якості, в якій я перезавантажив? --[[Користувач:Верховний Збоченець|Верховний Збоченець]] ([[Обговорення користувача:Верховний Збоченець|обговорення]]) 12:36, 7 березня 2018 (UTC)

Проблема в тому, що я намагався його замінити, але він все одно показував старий, і після вилучення нічого не змінилося, чи то баг чи то я чогось не розумію. --[[Користувач:Верховний Збоченець|Верховний Збоченець]] ([[Обговорення користувача:Верховний Збоченець|обговорення]]) 13:38, 7 березня 2018 (UTC)

Пости свого жирного татуся у відповідній [[Андрій Полтава|статті]], нєхуй розмазувати це лайно по всій Драматиці.--[[Користувач:Абдула|Абдула]] ([[Обговорення користувача:Абдула|обговорення]]) 21:04, 8 березня 2018 (UTC)

Мені невідомий предмет дискусії, але на драматику варто заливати вже зроблений десь контент, а не креативити. В самому креативі нема нічого поганого, але так Драматика перетвориться на недобложик. Відповідно до цього варто і діяти. Картинка звідки взяти?
* От з якого треду https://www.kropyva.ch/b/res/56383.html та пікча з Андрієм Полтавою від якої бугуртить Абдула. Так що це не саморобка для Кропиватики.
** Андрій Полтава - мінстецівський блогер, порохобот на зарплаті, цьому лайну не місце на Драматиці впринципі. Можеш запхати ту картінку, яку ти саме і склепало, у відповідну [[Андрій Полтава|статтю]], не треба пхати це жирне уйобіще в статтю про прекрасне.--[[Користувач:Абдула|Абдула]] ([[Обговорення користувача:Абдула|обговорення]]) 09:50, 9 березня 2018 (UTC)
***Лол. Ну ти й кадр, Абдула.
****Уповання перед богиньками - не є щось хороше. Тим паче перед Яромирою. Якщо анони зробили, то чому ні. Це і є обов'язок драматикописця.
****Є Анони, а є [[Макс Удинський|увагоблядота]], яка перетворює Кропивач у особистий бложик. Так, я про тебе. Всі "кропивацькі" пікчі, які ви підносите як "народну творчість" - творіння рук одного художника із робочого посьолка поблизу Донецька... Хочеш знати як виглядає реальна бордова творчість? Ось так і ніяк інакше. Бо будь-яке бордомалювання - це у 9 з 10 випадків вирвоокий медскілз, професійним художникам, ілюстраторам пропагандонських коміксів не місце на анонімних іміджбордах.
[[Файл:Liza Kropyvyanska.jpg|thumb]]
***** Розвели тут концерт, весело) Важко уявити що більше ніж одна людина пиляє якісь пікчі для Кропивача? Ок. Діло ваше. Пікча та нещасна з Андрієм Полтавою не мого виробництва була (хоч вір хоч не вір). --[[Користувач:Admin2|Admin_2]] ([[Обговорення користувача:Admin2|обговорення]]) 17:38, 9 березня 2018 (UTC)
:Питання які ти підняв - вічні.
:По-перше, не використовуй метод навмисного вичленення людини з анонімного товариства. Всі онанімуси - це люди. І тільки разом, не підписуючись і не вказуючи іншими ознаками свою особу вони зливаються у безосібного. А то буде як з куркохейтом, коли недойоб кричав "геть курку", а в результаті якраз найбільше уваги до курки і привернув. Не треба повторювати помилки. Таким чином, всі пікчі викладені на борди анонімно є продуктами анона, чиїх рук творіннями б не були. Оцінка продукту незалежно від особи-творця - хіба це не є головною метою борд? Лайно, то лайно. Не лайно, то не лайно.
:По-друге, що таке реальна бордова творчість? Правильно, це знову ж уся творчість, яку якісь особини виклали, не присвоївши собі ім'я. Та що там, навіть неймфаги є територією УБК. Якщо таки хочеш довести факт семенства, то як то кажуть "гони ІР". А як там вже виглядає творчість - не наше діло. Ми тут її зберігаємо, а хтось може й продукувати десь там...
:По-третє, завантажувати свій же малюнок через пару годин після його викладення на борду, не даючи можливість оцінки і пережовування - таки неетично. Так робив Недойоб, і де він тепер, попри всі потуги вказувати пальцями на всі боки? Ото ж.
: Підсумок. Анонімус - легіон. Всі, хто хочуть до нього приєднатися, можуть це робити. А адміну драматики, якщо він є творцем водночас, треба дати час контенту "охолонути", бути опрацьованим мізками анона, якщо на те взагалі є його воля і це не понура хуєта.
: З'ясування суті борд та анона пропоную лишити школярам. Я не знаю правильної відповіді, і ти не знаєш.

== Мені БАН! (фільтри) ==

Чомусь ваш фільтр йде проти мене! І пише що це я якийсь лох під ім'ям Yfezuki.[https://img.hurtom.com/i/2019/04/Opera-ZNMOK_2019-04-15_225513_drama.kropyva.ch.png Скрін] --[[Користувач:HIKC|HIKC]] ([[Обговорення користувача:HIKC|обговорення]]) 16:51, 20 квітня 2019 (UTC)

== Міцурукі ==

Нащо ти повернув ту формалістичну маячню в статтю про міцурукі? Тобі вікіпедії мало? Там все це є. Я хотів, аби стаття мала окремий сенс, послав її до клубу, аби публікнули. Іще і мене забанив...

Ти дуже дивний адмін Драматики. Мишлиш як вікіпідор.

1. Драматика створена, аби давати неформальний поглядовий і оціночний (це не означає, що не різносторонній!) опис явищам. Всю поточну інформацію я можу прочитати і на вікіпедії і в історіях самого міцурукі. Я сам перестану читати драматику, якщо вона стане обителлю статей такого роду. Так що наразі та стаття має нульову цінність для драматики і для користувача, бо все що там є, вже давно є на вікіпедії. По-хорошому, її взагалі можна видалити, якщо ти не дрочиш на кількість.

2. Що таке вандалізм? Бажання оживити і перезапустити статтю, яку слід було б видалити? Що я зроби? Я обнулив інфу, задав загальні розділи і попросив запостити в тому клубі. На жаль, не дуже багато охочих виявилося написати і досягнення і критику.

3. Я та ще 2 ті айпішки - не одна особа. Крім того, ми ще навіть не почали здійснювати регулярні хаотично-шкідливі дії. Бан? Ні, адмін-дебіл!

4. Тисячу слів "Наруто" саме собою слід було замінити одним. Але повертати і банити - ну убивати всяку можливість покращити цю енциклопедію це певно твоя основна функція.

Я якось так і зробив. Тільки от я нічого не хочу з неї робити сам по собі. Я її очистив від банальностей, і кинув в клуб. Але щось ніхто сильно активності не виявив. Втім, поточне наповнення щось не годиться для драматики зовсім. Краще вже те лайно, що стало.

== Версії зображень ==

Коли намагаюсь залити іншу версію зображення, воно не відображається так, як мало би. Скріншот [https://imgur.com/a/RDsTMeV тут.] --[[Користувач:Kavinsky|Kavinsky]] ([[Обговорення користувача:Kavinsky|обговорення]]) 18:30, 30 листопада 2019 (UTC)

== Таке ==
Пане адміністраторе, вибач за флуд, але чи вже пора вітати Драматику з 1000-ою статтею?) ArsenVolya

Привіт, адміне. Я давно помітив, що ми числимось серед друзів [[Гуртом]]у, а лише зараз перевірив посилання. А веде воно не сюди, а на давно мертву Драматику. Чи не варто звернутись до тамтешньої адміністрації з проханням про відновлення справедливості? --[[Користувач:ArsenV0lya|--ArsenV0lya ]] ([[Обговорення користувача:ArsenV0lya|обговорення]]) 19:12, 26 лютого 2020 (UTC)
[[Файл:Fwrqf.png|міні]]

Привіт. Адміне, ми б хотіли обговорити 10-річчя Драматики, якщо маєш Діскорд, скажи тег, додам. --[[Користувач:ArsenV0lya|--ArsenV0lya ]] ([[Обговорення користувача:ArsenV0lya|обговорення]]) 00:18, 6 березня 2020 (UTC)

:Привіт, чи маєш ти зараз трохи вільного часу? Річ у тім, що для підготовки до десятиріччя Драматики потрібен хтось, хто уміє малювати. Якщо конкретно, то потрібні щонайменше два логотипи. Якщо зацікавило це і маєш час, долучайся до нашого чату для підготовки, ось посилання: https://discord.gg/83SmtSW --[[Користувач:Kavinsky|Kavinsky]] ([[Обговорення користувача:Kavinsky|обговорення]]) 19:01, 13 березня 2020 (UTC)

::І я знову щодо Дискорду пишу, ха-ха. Якщо маєш трохи вільного часу, то не забудь долучитись до серверу Драматики там, зараз активні дописувачі сидять там і обговорюють Кропиватику й приймають більшість рішень саме в Дискорді. Та й художники як-не-як не завадять. Запрошення закріплене тут, на лівій панелі, де "Контакти". --[[Обговорення користувача:Kavinsky|Kavinsky]] 21:00, 19 квітня 2020 (UTC)

== Патрулювання ==
хоч ти скажи нахія? --[[Користувач:MiskoGe|MiskoGe]] ([[Обговорення користувача:MiskoGe|обговорення]]) 22:32, 7 березня 2020 (UTC)

== Важливо! ==

Ми можемо реально допомогти нашим бійцям на Сході України. Гібридна війна як відомо це не тільки вибухи та постріли, можна сміливо сказати що 50% бойових дій йдуть саме на інформаційному полі бою. На початку війни ми сильно відставали в цьому плані, та тепер ситуація майже виправлена - на екранах всієї країни вже досить багато змістовних та сильних передач що викривають брехню россійських ЗМІ, але в інтернеті, нажаль, ситуація в рази гірша. Тут треба звернути увагу на наших ворогів, серьйозна частка їхньої боротьби за "русский мир" в інтернеті це посилання, копіпаста та опора на вельми потужний інформаційний вікі-проект під назвою Руксперт. На його сторінках містяться досить аргументовані та продумані відповіді на всі болючі питання, про Крим, УПА, санкції, історію як нашу так і їхню, та ще багато чого, все досить серьйозно. Редактори сайту настільки підковані в плані ведення пропаганди та психології, настільки хвацько навчились видавати чорне за біле, що вся їх робота представляє реальну загрозу для нас в плані ведення інформаційної війни. Багато хто читає цей сайт та починає їм вірити. Звісно якщо постаратись то можна впевнитись що їх брехня, хоч і в обгортці аргументів, все ж не має основи під ногами, але хіба ж звичайний юзер Вася з Росії буде годинами розбирати та розжовувати інформацію, аналізувати пруфлінки та складати все до купи?

Бити ворога часто потрібно його ж зброєю. Я не пропоную шкодити їх сайту чи намагатися редагувати їх статті (все одно забанять) я пропоную брати з них приклад. Потрібно якнайшвидше створити вікі-проект накшталт Руксперта, тільки про Україну, який зможе редагувати кожен. Його особливість буде в тому що він як і його аналог з Россії, має давати правильні та розгорнуті відповіді на всі найболючіщі питання про Крим, Україну, наш Донбас, нашу історію та події сьогодення. Аргументи повинні бути складними, вагомими та продуманими, ні якої брехні, чорнухи, насмішок та розбризкування лайна. Також не будемо повторювати їх помилки та додамо туди побільше картинок, та відео. Коли ми це зробимо то матимемо такий козир в колоді який Россія не зможе побити. Якщо гібридна війна на 50% інформаційна, інформаційний простір це майже на половину інтернет, то майже половину укрнету має займати інформація з нашого вікі-проекта що буде достойною відповідью Руксперту. Отож хто готовий за це взятись?

== Голосуєм ==

[[Обговорення Енциклопедії Драматики:Хороші статті#Голосування]] --[[Користувач:Відрижка|Відрижка]] ([[Обговорення користувача:Відрижка|обговорення]]) 11:29, 19 травня 2020 (EEST)

Що не так з голодними іграми? Чому не на часі? Хоч би написав, що не так і що треба додати, а ще краще додати і проголосувати за.--[[Користувач:Відрижка|Відрижка]] ([[Обговорення користувача:Відрижка|обговорення]]) 07:53, 20 травня 2020 (EEST)

== Голосування по Неймфагам 1/3 ==
[[Обговорення Енциклопедії Драматики:Хороші статті#Неймфаги, порція 1/3|Голосування тут]]. Прошу висловитися з приводу першої порції відновлених статей про мертву неймфаготу. Після минулого разу відразу запощу правила, аби не було непорозумінь.
# Висловіться з-приводу кожної статті. Нас не так багато, аби кожен вибирав.
# Будь ласка додайте те, що вважаєте потрібним (напишіть що зробите це пізніше і коли, якщо зараз нема часу).
# Якщо не маєте чого додати, то проголосуйте за. Плашка "хороша" не означає, що стаття досконала, лише те, що стаття більше не потребує особливо очевидних доповнень і її можна читати / не необхідно редагувати. --[[Користувач:Відрижка|Відрижка]] ([[Обговорення користувача:Відрижка|обговорення]]) 12:50, 20 травня 2020 (EEST)

Запрошую в портал спільноти, тема "Артем Бебик". В гівнокидання лізти не треба, питання одне: які принципи організації матеріалу в статті на Драматиці превалюють?

== Заміна реклами на статтю ==

Уже давно час змінити рекламну брошуру "Артем Бебик" на статтю з усією правдою про горе-пиздьменика.

== Листування з Олегом Петровичем ==

Даруй, що звертаюсь з такого прикрого приводу і зайвий раз турбую, але в лоно Драматики проліз один бридкий персонаж, якого, наче таргана, потрібно витравити чи, принаймні, обмежити. Блокувати все нові й нові айпіники не допоможе-> пропоную якимось чином на певний термін відгородити цього надзвичайно токсичного персонажа. Можливо звучить надто радикально, але тимчасово заблокувати анонімне редагування + оперативно блокати нові облікові записи цього клоуна мало б сенс. Я не знаю, що робити з цією пошестю. Воно шкодить, а бачити це шкідництво напрочуд боляче. Втім, яка ж Драматика без драми? --[[Користувач:Олег Петрович|Олег Петрович]] 15:20, 7 квітня 2021 (EEST)
:Я вже починаю шкодувати, що не взяв адмінку, коли вона пропонувалася. Вона б зараз ой як знадобилась би.--[[Користувач:Олег Петрович|Олег Петрович]] 15:30, 7 квітня 2021 (EEST)
::Статті, пов'язані з Маратиком, будуть залочені від онанімних редагувань на місяць, а всі незареєстровані айпішники, які брали участь у війні - забанені впрутень! Текбір! -- [[Користувач:MiskoGe|Слава Кропивачу!]][[Обговорення користувача:MiskoGe|何か問題？]] 15:45, 7 квітня 2021 (EEST)
:::Там я на одному незарєєстрованому заходив з телефону відкочувати, але піхуй. Блокуйте, аби це юродство не бачити. --[[Користувач:Олег Петрович|Олег Петрович]] 15:48, 7 квітня 2021 (EEST)
:Лїл, називається відлучився на пару годин. Цікаво, альтернативно грамотні всі такі, перепрошую за каламбур, альтеративно обдаровані? Анонімку радив би вимкнути на тиждень-другий (тільки це писати треба не Удіку, а Оротандру), а там побачимо. Латиняка і то менш упертим був, чесне слово. --[[Обговорення користувача:Kavinsky|🍉]] 15:54, 7 квітня 2021 (EEST)
::Поки я всі його 18 айпішників побанив, якщо лізтиме далі - вирубайте. -- [[Користувач:MiskoGe|Слава Кропивачу!]][[Обговорення користувача:MiskoGe|何か問題？]] 15:56, 7 квітня 2021 (EEST)
:::Воно лізтиме з проксі, зуб даю. --[[Обговорення користувача:Kavinsky|🍉]] 15:57, 7 квітня 2021 (EEST)
::::Тим воно небезпечне, що має технічний фах.--[[Користувач:Олег Петрович|Олег Петрович]] 16:03, 7 квітня 2021 (EEST)
:::::Я по деяких лінках, люб'язно наданих Маратом Ернстовчем, трохи лазив, і виявив, що пацієнт раніше жахав деяких користувачів ЖЖ, десь бачив цифру про 250 (!!!) фейкоакаунтів. Хлоп явно то все автоматизував. Або ж 16 годин на добу тільки цим і займється. Цікава персона, екстраординарна. --[[Обговорення користувача:Kavinsky|🍉]] 16:06, 7 квітня 2021 (EEST)
::::::Як кажуть у нас на Слобожанщині: габела. 0_о --[[Користувач:Олег Петрович|Олег Петрович]] 16:07, 7 квітня 2021 (EEST)
* Блокування анонімних - це до Оротандра. Він керує такими глобальними моментами. --[[Користувач:Admin2|Admin_2]] ([[Обговорення користувача:Admin2|обговорення]]) 15:59, 7 квітня 2021 (EEST)
* Я попросив Оротандра анонімні редагування заблочити усі. --[[Користувач:Admin2|Admin_2]] ([[Обговорення користувача:Admin2|обговорення]]) 16:04, 7 квітня 2021 (EEST)
----
Ти ба, який цікавий збіг подій. --[[Обговорення користувача:Kavinsky|🍉]] 00:45, 8 квітня 2021 (EEST)
*Врагі не дремлют! Лол. --[[Користувач:Admin2|Admin_2]] ([[Обговорення користувача:Admin2|обговорення]]) 00:46, 8 квітня 2021 (EEST)

== Українські суспільні меми ==
Я врахував твої та анонів побажання і дописав основну частину статті про класифікації і хотів би, щоб ти її почитав і висловив думку в Обговоренні. Гадаю, тепер вона зрозуміліша: я не прагну встановити ту чи іншу класифікацію як найкращу, а лише описую історичну еволюцію їхнього усвідомлення українцями.

== Шаблон Культ ==
Привіт. Ти змінив заголовок. По-перше, я там хотів зробити відсилку до мему "після третьої чарки" про політику. Ти її чомусь прибрав. По-друге, я сформулював речення так, щоб називний відмінок назви статті вписувався в речення. А що тепер?

== Шаблон Відносини ==
Ти впевнений, що Зомбі це про відносини між людьми, а не про фентезі і вигадані світи?

Але ж та сторінка знаходиться в основному просторі. Я думав, то випадковість якась і флуд.

== ==

Можеш писати поки, історію я кінчив. Головне гейографію не чіпай. -- [[Користувач:MiskoGe|Слава Кропивачу!]][[Обговорення користувача:MiskoGe|何か問題？]] 23:49, 29 липня 2021 (EEST)

== [https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8E%D0%B4&type=revision&diff=50168&oldid=50167 Справа не в тому, що копіпаст...] ==

...а в тому, що оту блювоту не переписувати треба, а спалити у пекельному полум'ї разом із автором оригіналу (який, доречі, може хіба що бібу посмоктати, а не морду набити) і з усім їхнім сцяним неодурком взагалі. Я свого часу цей висір не копіпиздив, а зробив переклад зі свинособачої - '''з відома''', ба більше, '''на прохання''' того самого сучого автора перекласти і розмістити "на каком-нібудь украінском луркє ілі драматікє". Зробив я це лише тому, що він мені за це заплатив, описуване ж явище (яке, між іншим, до негритюду ніякого відношення не має) саме по собі мене мало цікавить, а зміст "статті" моїх поглядів не віддзеркалює. Так, автор - ідейне мудло, ладне сплачувати бабло за поширення своїх лайножерських поглядів, але справа геть в іншому. Просто подивися, що ця мерзота пише на своїй помийці у світі останніх трагічних подій ([http://neolurk.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%80%D0%BA:%D0%91%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%B4%D0%B0&diff=prev&oldid=55599 1], [http://neolurk.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B5_%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B5&type=revision&diff=311743&oldid=311689 2], [http://neolurk.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0:Dynadan&diff=prev&oldid=215269 3], [http://neolurk.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%BF%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8 4], [http://neolurk.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%BF%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8&type=revision&diff=227693&oldid=215491 5]) і виріши, чи є на драматиці місце висірам цієї істоти.

Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Негритюд

2021-03-05T09:16:48Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

[[Файл:Négritude-main video.mp4|300px|thumb|right|Ця стаття про зворотній расизм.]]
'''Негритюд''' (''фр. Négritude''), або '''зворотній (чорний) расизм''' — кепське ставлення негроїдів<ref>'''Негр''' або '''негроїд''' — термін, що означає темношкіру людину з генеалогічної гілки Хама, тобто хаміта. Згідно Біблії, Хам повівся ганебним чином під час сп'яніння свого батька Ноя — він побачив і розповів братам Симу та Яфету про наготу батька свого (Бут. 9:22). Серед деяких обізнаних талмудистів є гадка, буцімто Хам заходив у [[Харків#Ґей-столиця|гомосексуальні мужолозькі зносини]] з ненем, або, кажучи українською, висмалив його в сраку, коли той надудлився до нестями (щоправда, не зовсім зрозуміло, яким чином Сим та Яфет зуміли ''вже після того, що трапилося,'' «прикрити» таткову дупу). За цей прогріх Хама вдячний Ной прокляв... нащадків Хама, а не його самого, ліл. Тож расову меншовартість негри заслужили через хамський вчинок свого пращура.</ref> до представників європеоїдної раси, яке ґрунтується на уявній перевазі чорних над білими. Також термін використовується як ідеологічна доктрина, вчення. Насправді ж є расовою єрессю, спрямованою проти успішних за соціально-демографічними ознаками європейців, американців і африканерів, та має на меті помсту за неіснуючі пригнічення негрів, які не бажають працювати (через те й безробітних). Це ставлення і супутня йому «філософська думка» також дуже подобається різноманітним дегенеративним діячам ліберального спрямування, лівакам, наркоманам і підорасам, які угледжують у ній засіб руйнування традиційних підвалин людства та занурення світу в хаос.

== Ідеологія. Виникнення ==
{{Цитата|Гордість за свою расу – ось перша умова негритюду!|Леопольд Седар Сенґор}}
{{Цитата|Чорні правитимуть світом. Поневолення чорної раси білою расою було останнім етапом в історії рабства. Пам'ять про це збережеться у свідомості чорної людини доти, поки вона не зрозуміє, що цілком відновила свої права. Цей трагічний факт історії, почуття болю, яке він породжує, і психологічне прагнення самоствердження та реабілітації з боку цілої раси становить такий психологічний чинник, значення якого, зважаючи на прагнення чорної раси до реваншу і панування, не можна скидати з рахунку.|Муаммар аль-Каддафі, «Зелена книга»}}

{{Youtube|djgeLQfKIb8|width=250|Те саме інтерв'ю Мухаммеда Алі про расизм. Практика подвійних стандартів у дії: якби те ж саме сказала популярна біла людина, ліволіберальні виродки затаврували б її як расиста і націоналіста. А цьому ''чорнобривцеві'' можна.}}

Концепція панафриканізму<ref>'''Панафриканізм''' — суспільно-політичний рух, що покладає в основу рівноправність негрів щодо білих. Як з'ясувалося, від теорії визнання рівноправності до практики переваги всього лиш півкроку.</ref> зародилася ближче до середини XIX століття, коли завершилася різанина в Сан-Домінго, відлунала Громадянська війна у США, і рабство чорношкірих було вже скасовано. Рознощиком-засновником слід вважати негра з племені ігбо Едварда Вілмота Блайдена (1832—1912), посла держави Ліберія у Франції. Серед засновників негритюду, течії панафриканізму, виокремлюють таких [[Вуйко|вуйків]], як сенегалець Леопольд Седар Сенґор (1906—2001), мартинікець Еме Сезер (1913—2008) і гвіанець Леон-Гонтран Дамас (1912—1978). Усі троє — франкомовні негри. Саме вони видали в 1935 році перший номер літературного журналу «Чорношкірий студент» (фр. ''L'Étudiant Noir''), в якому вони вперше виклали основи негритюду — літературного та ідеологічного руху французьских чорношкірих інтелектуалів, що відкидали домінування європейської традиції у політичній, соціальній та моральній царинах. Чітко сформульованої конструкції негритюд, як вчення, не має, але [[Це важко осягнути, втім і не треба|провідні послання такі]]:
* Негритюд — це колективний негро-африканський егрегор, інвольтація до якого збагненна тільки чорним;
* Негритюд відображається в засобах мислення, світопізнання чорних, їхніми мовами, звуками, співами, танка́ми тощо;
* Негритюд — це ''Асобий путь™'' єднання негрів із природою, недосяжний зашореним технічним прогресом білим;
* Благами білого світу користуватися, проте самим під асиміляцію білими не підпадати — накшталт жіночого «жодному мужлу не дозволено наді мною правувати» (але її саму та її вишкрябків, частенько чужих байстрюків, матеріально утримувати мусить, еге ж).
Тему азіатів, китайців чи якихось там червоношкірих індіанців, які теж добряче єднаються з природою на пейотних мітотах, у концепції негритянських ідеологів чомусь оминається. Вочевидь негритюд — це вигадане вчення переваги чорної раси над білою, вироблене задля того, аби бодай якось обґрунтувати зворотній расизм, що набирає оберти, минулі та майбутні бунти, погроми і геноцид білої людини. Виправдання насильства над білими в їхніх же очах, щоб '''білі самі ставали на коліна'''. Отже терміни та ''-ізми'', що зустрічаються у «працях» негритюдників, є порожнім звуком для відвертання уваги. Словом, навчили французи негрів собі на безголів'я. А також британцям, португальцям, американцям, африканерам тощо. Власне ж неграм задля того, аби вчиняти свавілля, а потім гнити заживо в гівні, що на тім місці утворилося, ніякого теоретичного негритюду не треба, вони й без нього цілком успішно впорюються.

== Чорні бунти ==
=== Гаїті: різанина в Сан-Домінго ===

{{Цитата|Расу цю паскудну слід підрубати під корінь.|«Чорний Наполеон», імператор Жак I Гаїтянський (Дессалін)}}

За кількадесят років, відліковуючи від 1493-го — року відкриття острову Колумбом, збурені жагою до наживи іспанські завойовники майже повністю винищили індіанське населення. Те, що не здолали вогні священної інквізиції та мечі конкістадорів, довершили інфекційні хвороби. Золота на острові було обмаль, проте непоганий прибуток давав експорт кави і цукрової тростини, що вирощувалися на плантаціях французьких колонізаторів, які до того випхали звідти іспанців. Але шашіль революційної дегенерації примусила біле панство послабити зашморг на шиї негритянських рабів, котрі, користуючись слабкістю лівацької метрополії, вчинили в 1804-му різанину всього білого населення на острові, незалежно від стану, статі, віку та роду занять.

А починалося все як завжди... 28 червня 1791 року жалісливі французькі буржуа заклали в себе на Батьківщині підвалини рівності; мовляв, усілякий, хто ступав на французьку землю, автоматично вільнів. Про ці ідеї стало відомо широким негритянським верствам від багатих мулатів, що відвідали охоплений ліволіберальним збіговиськом Париж. Тут варто додати, що раби-втікачі й до того влаштовували диверсії, труїли криниці та вибірково скоювали напади на мешканців острову за расовою ознакою, росправляючись із нещасними зі звірячою жорстокістю. Хоча ще в 1685 році французькою короною було опрацьовано так званий «Чорний кодекс» (щадніший, ніж, наприклад, британський чи голандський), що регламентував права чорношкірих. Кодекс не тільки віддзеркалював справжній розвиток негритянської цивілізації (тобто її цілковиту відсутність), але й ґарантував гуманне ставлення до негрів, не притаманне первісній природі — їхньому звичайному середовищу. Але доки біла спільнота мала умовно одностайну думку стосовно втіклих чорношкірих злочинців, діяльність останніх з успіхом купіювалася каральними заходами.

Розвиток капіталістичних відносин, зростання виробничих сил водночас із вкоріненням думки про те, що рабська праця не є продуктивною, обернулися для орієнтованого на сільське господарство Сан-Домінго расовою та економічною катастрофою. На протязі півтора десятиліть домініканську галеру один за одним розгойдували заколоти чорношкірих, аж поки в 1804 році, при повному потуранні метрополії, повсталі негри і мулати не проголосили фактичну незалежність. За стислий проміжок часу біле населення було винищено вщент. До того ж більшість жінок на початку вбито не було — заради сексуальних втіх девіантних рабів. Згодом обпиті чаклунським зіллям гаїтійські зомбі<ref>Існує росповсюджена думка, что прозивне ім'я '''зомбі''' народилося від власного імені якогось звіркуватого мулата '''Жана Зомбі́''', що відзначився вчиненими з винятковим цинізмом стратами білих людей, яких він спіймав поблизу імператорського палацу в Порт-о-Пренсі.</ref> раптом уторопали, що коли білих жінок буде залишено народжувати білих чоловіків, то білі ж бо, — оце так несподіванка! — не зникнуть! Перед смертю жінок було піддано бузувірським катуванням із сексуальним підтекстом (після неодноразових зґвалтувань, якщо не вдавалося спровокувати викидень, вагітним білим жінкам чорношкірі покидьки розтинали животи лезами ножів, виймали плід, перерізали пуповиння, поміщали туди мавпенят і зашивали назад, залишаючи вмирати під палючим сонцем від втрати крові та больового шоку). [https://en.wikipedia.org/wiki/File:Manuel_Lopez_Lopez_-_Fue_muerta_y_destroiada_nel_campo_esta_infelir_p._haver_resistido_alos_deseos_brutales_de_los_negros_y_el_ni%c3%b1o_pererio_de_hambre_asulado_buscando_el_becho_yerto_desu_madre.jpg Трупи частенько розчленовували]. За найскромнішими оцінками в 1804 році в Гаїті негроїдами було вбито до 5 тисяч осіб європеоїдної раси. На утиски прав розсваволені чорні відповіли цілковитим фізичним знищенням білих, вчинивши ''геноцид субалтерну''. З погляду негрів, це і є рівноправність, '''негритюд на практиці'''.

* [https://qebedo.livejournal.com/1543551.html Детальніший екскурс у минуле людиноподібних імператорів, королів, президентів та зомбі.]

[[Файл:Canape-Vert-Area-in-Haiti.jpg|300px|thumb|right|Гаїті. Типовий ландшафт території, «вільної від білих»]]

Станом на сьогодення в Республіці Гаїті, де 95% населення — негри, панує злочинність, безробіття, злидні, голод, пекло й муки вічні. Тоді як у східній частині однойменного острову (де розташована Домініканська Республіка, яка в расовому відношенні больш ніж наполовину складається з метисів, а білих і мулатів у сукупності більше, ніж негрів) розвинена промисловість, туризм, сільське господарство, а у 2008 році запрацювало метро. ВВП на душу населення між цими країнами різниться у вісім разів! І це не дивно: часи, коли негри були зайняті суспільно-корисною продукційною працею, пішли у небуття разом із колоніальним минулим.

=== Зімбабве, або Остаточне вирішення білого питання в Південній Родезії ===
{{Цитата|У цій країні біла людина — громадянин другого ґатунку. Єдина з них, до якої ви можете мати довіру — це мертва біла людина.|Довічний президент Зімбабве, кандидат у номінацію на Нобелевську премію миру, лицар Великого Хреста (орден Британської імперії) Роберт Мугабе}}

{{Цитата|Я – Гітлер свого часу. Гітлер мав на меті лиш єдине – справедливість і незалежність для свого народу, боротьбу за його гаразди і ресурси. Якщо це Гітлер, то кличте мене його спадкоємцем.|також він}}

Ця країна сприймається, мабуть, кожним, хто чув цю назву, як синонім дикої відсталості, а тими, хто трохи знається на географії, — як найбіднійша держава Африки з такою [[Кравчук|гіперінфляцією]], що до магазину за хлібом ходять із мішком грошей. І перебільшення тут немає. Взагалі. Також у цій країні є: голод, занепад виробництва, відсутність медицини, електрики і водогону (за рідкісними виключеннямм). А ще до 1980 року цю країну називали «африканською Швейцарією», державою з відносно міцною економікою — і не лише на африканську мірку. Та за чверть століття все звелося нанівець. Як же так сталося? Але про все по черзі.

[[Файл:Negritud.jpg|300px|thumb|right|Зімбабве. Оця-ця, куплю пивця!]]

У другій половині XIX століття на території сучасної Зімбабве було знайдено корисні копалини, зокрема золото. Першими та єдиними колоністами були британці, а займаній території дали назву Південна Родезія (на ім'я імперіалістичного ділка Сесіля Родса). Повсталим було попервах неграм хутко, рішуче відсипали на горіхи, й ті, наковтавшись скривавлених шмарклів на пару поколінь про запас, стулили пельку. Але все тече, все минає — хвиля деколонізації, що охопила всю Африку в період після Другої світової, також зачепила і Південну Родезію. У зв'язку з тим, що економіка країни у складі містечкової пробританської федерації розбудовувалася за рахунок білої меншості, то ці останні, перехопивши ініціативу, проголосили незалежність. Лондон, котрий чомусь вважав, що владу в країні треба піднести на тарелі макакам прямісінько на пальми, незалежна держава під врядуванням білої меншості не визнавала. Це, однак, не завадило місцевому істеблішменту взяти курс на розвинення аграрного сектору, в якому було зайняте майже все біле населення. Санкції британців також вдалося здолати — за рахунок торгівлі з ПАР. Тоді лідера Південної Родезії Яна Сміта (колишній пілот королівських повітряних сил) було оголошено кривавим диктатором. До цькування білого режиму долучився Радянський Союз, що навчав <del>сцяти навстоячки</del> військовій справі повстанців, які вирішили спуститися з пальм. Не пас задніх і Китай, який зорганізував своїх проксі-бойовиків. Протягом 60-70-х років Південна Родезія була вимушена провадити боротьбу з терористами та інтервентами, залучаючи на це навіть білих жінок. І робила це добряче… аж до того, коли втомлений Сміт, підігнувши хвоста перед неграми, ''наважився на вибори''.

Вибори 1980 року забезпечили перемогу чорним радикалам (що очікувано, бо біле населення країни складало 5 % від загальної кількості, що в числовому виразі становило близько 200 тисяч осіб), до влади як прем'єр-міністр прийшов Роберт Мугабе, лідер маоїстського лівонаціоналістичного руху. До уряду сунули натовпи негрів із практично нульовою управлінською компетенцією. Економічні показники стали стрімко погіршуватися, але замість того, щоб ужити запобіжних заходів, кліка Мугабе оголосила винуватцями [[Пакращення|погіршення]] ситуації білих фермерів, що «захопили кращі землі». Розпочалася «земельна реформа», яка вилилася в «чорний переділ»: у вищезазначених фермерів відбирали землю без будь-якої компенсації. Тих, що чинили опір, вбивали на місці, тож люди зі світлою шкірою були вимушені покинути все та забиратися з країни, поки живі та цілі. Внаслідок різкого скорочення засівів, а також спадання продуктивності праці, за лічені 2001—2008 роки економіка впала. Державний борг сягнув 131 % ВВП, інфляція склала 231 000 000 %. Довелося відмовитися від власної валюти, бо вона стала вартувати менше, ніж папір, на якому її надруковано. Країна передбачувано мутувала з експортера сільгосппродукції в таку, що потребує продовольчої гуманітарної допомоги. Однак Роберт Мугабе спромігся перемогти на президентських виборах, визнавши собі за заслугу божественність власної влади, після чого '''вніс зміни до Конституції, які ґарантували йому довічне керування'''. У 2017 році в Зімбабве (таку назву отримала Південна Родезія після 1980 року) відбулася «трояндова революція» на африканський штиб: ''Гітлера свого часу'' під прицілами АК-74 викинули на вулицю. Але це поки що не зарадило.

Наразі чисельність білого населення Зімбабве не перевищує 20 тисяч осіб.

* [https://varlamov.ru/3767473.html Репортаж Варламова]

=== ПАР: це жахливе слово «апартеїд» ===
{{Цитата|Апартеїд — нормальна річ. ПАР ще побачить, який устрій встановить корінна більшість, яка розважається підпалами, вбивствами, насильством. Мало не буде…|Валерія Іллівна Новодворська}}

{{Youtube|8eDxC0Hrod8|width=350|Гарячий бриз білої суперзірки Кендіс Сванепул із ПАР. Місце сраних негрів не визначено.}}

'''Апартеїд'''. Це слово в негативному контексті на зламі 1980—1990-х лунало з усіх усюдів. Апартеїд гудили скрізь, наче не було гіршого зла на планеті. Навіть коментатор матчу СРСР — Нідерланди на першості Європи з футболу 1988 року разів із десять згадав «праклятий апартеід» — у контексті того, що голандський гравець Рууд Гулліт не просто людина, а ЧЄЛОВЄЧІЩЄ, бо як дає бій апартеїдові! Тобто займається тим, що тоді було «модна, стільна, маладьожна» — точнісінько як за наших часів [[Харків#Ґей-столиця|мешкати у Харкові]].

Що ж то таке є отой апартеїд?

Про '''унікальну здатність негрів перетворювати на лайно геть усе, до чого вони торкаються''', було відомо ще за часів колонізації Південної Африки. Тому неграм у Південно-Африканському Союзі наказувалося жити в окремих резерваціях — ''бантустанах''. Виїжджати з них можна було лише за спеціальними дозвілами. Засади расової сегрегації було впроваджено в ПАС на законодавчому рівні в 1948 році під егідою популярної серед білого населення національної партії, яка виступала за співпрацю з нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни попри те, що Союз офіційно вважався домініоном<ref>'''Домініон''' — статус колишньої колонії Великої Британії, непевний як за формою, так і за змістом. Домініон є фактично незалежною державою, при цьому визнає над собою верховенство англійської корони.</ref> Британської імперії. Розгадка непокори метрополії на місцях криється в тім, що до складу ПАС входили республіки Оранжева та Трансвааль, чиїми засновниками є славетні бури — нащадки німців і голандців, яких англійці перемогли на початку століття, заваливши трупами своїх солдатів. Бури із поразкою так і не примирилися, надто що все біле людство симпатизувало жменці африканерів, які кинули виклик «володарці морів».

Тож не дивно, коли запроданський англосаксонський світ, щоб помститися ''моральному обсвистуванню'' в англо-бурській війні, зображав симпатію до «пригніченої чорної більшості» — тим паче, що з економічного погляду сильний, незалежний і расово-орієнтований конкурент на континенті був наче цвях у дупі похлібців транснаціонального неолібералізму. Не лишалися осторонь і Совєти, які в ім'я ідеологічних догм підтримували расових покидьків на всіх континентах протягом усього часу свого існування. Тому так звана «світова спільнота» тримала ПАР (що в 1961 року прийшла на зміну ПАС) в ізоляції. Світовий сіонізм визнав апартеїд «злочином проти людяності», що, всупереч намаганням ліваків та лібералів, не заважало зростанню економіки, будівництва і розвитку цивілізації в південній частині Африки.

Проте працьовита біла меншість поступово покидала країну. Неконтрольоване зростання чорного населення, далекого від розуміння контрацепції, порушило баланс сил у ПАР на користь тотальної деградації. Відсоткове відношення білих до негрів упало в кілька разів, керівні кола СШП і Великої Британії за умов «нового світового ладу» та геґемонії Піндостану цілком серйозно примусили еліти ПАР зняти обмеження з бантустанів. Негри, мов вода у лотоки, ринули в міста, розтягуючи по всій країні локалізований у резерваціях СНІД, демонтуючи та розбиваючи вщент цивілізоване суспільство.

За теперішнього часу відношення білого населення до кольорового не перевищує 1 до 10. Африканери й англосакси вимушені жити в котеджах, обнесених 3-5-метровими парканами, поверх яких натягнуто дроти під напругою. Залишення навіть на недовгий час території, що охороняється, погрожує білим чоловікам вбивством, а жінкам — масовим зґвалтуванням. У аборигенів є повір'я, що коли здійснити статевий акт із незайманою білою дівчиною, то можна ґарантовано позбутися ВІЛ-інфекції (яку, звісно ж, начаклували білі): за найскромнішими оцінками носіями СНІДу є 10% чорношкірого населення ПАР.

* [https://spid.center/ru/articles/2221/ ВІЛ у ПАР: Біле прокляття Африканського континенту]

=== Black Lives Matter: з геґемонів у бантустани ===
Так вже склалося, что на зламі технологічних устроїв (економічних циклів, яким властивий певний щабель розвитку продукційних сил) відбувається зміна «традиційного», усталеного ладу, притаманного попередньому циклу. Зміна буває болючою. Так сталося в США за часів скасування рабства, що й спровокувало громадянську війну 1861—1865 рр. Частина суспільства не сприймала індустріалізації, розвинення капіталістичних взаємовідносин, але прогресу було вже не спинити. Саме тому індустріальна Північ перемогла рабовласницький Південь, а якби цього не трапилося, війна б вибухувала знов і знов. Малоймовірно, що американський капіталіст із Великих озер настільки симпатизував неграм з Алабами, щоб наважитися спонсорувати війну за їхнє звільнення. Радше холодний розсуд спонукав його до усунення рабовласницького способу господарювання як нефективного і шкідливого релікту економічної епохи, що минає.

[[Файл:Марк і Патриція МакКлоскі.jpg|300px|thumb|right|Марк і Патриція]]

{{Youtube|1H_S3YyXz8U|width=250|Black Militia}}

Економіка послуг у США періоду постіндустріалізації — це нестримне споживання, до якого тепер залучено і нижчі верстви аж по самі декласовані і відверто маргінальні елементи. Але тут тонкість от у чому. У Карла Маркса є формула Г-Т-Г. Якщо її розгорнути, то виходить: Засоби виробництва + Робоча сила — Товар (Продукт) — Затрачені кошти на засоби виробництва і робочу силу + Додаткова вартість. Все це обертається, кругообіг капіталу відбувається, поки є попит на товар. Якщо попит відсутній, виникає криза перевиробництва. Аби цього не сталося, банки шалено закредитували Америку, при цьому виробництво з Америки було винесено до третіх країн, бо там дешева робоча сила. Разом із тим у самій Америці, яка нічого не виробляє, насадили Потреблядтво з Великої Літери. Булька надимається, грошва друкується, борг Америки перед ФРС зростає.

Перед відтворювальною економікою технофашизму й орієнтацією на експорт, за яку, зокрема, топить Трамп, постає прямо протилежна проблема — треба думати, куди подіти зайвих людей, що не працюють, яким немає місця на збезлюднілих виробництвах. Зайві роти, що не дають прибутку, стануть не потрібні. Неоіндустріалізація потребує висококваліфікованих інженерів-операторів, програмістів, людей с навичками творчої роботи, лікарів, вчителів, фермерів. Переважна більшість негрів до них не належить. Грошороби, глобалісти, які намагаються зберегти за собою владу через захист атавізмів споживацтва даленіючої доби постіндустріалізації, не знайшли нічого кращого, як хитати американську державність руками негрів. Чорношкірі — рівноправні члени суспільства з виборчими правами, тому при підрахунку голосів геть не важливо, чиї вони — законослухняного білого трудоголіка чи кольорового наркомана-утриманця. Адже купити лояльність безхатька куди дешевле і легше. Доречі, люмпени — це ядерний електорат, ладний за дрібний даток не тільки віддати свої голоси, але і '''брати участь у заворушеннях'''. Політичне підґрунтя руху '''[[BLM]] (Життя чорних важливі)''' цілком ясне — перешкодити Трампу піти на другий термін та завадити і надалі провадити політекономію технофашизму.

Дешеві кредити та друкарський верстат дозволять покращити добробут американських нероб. І як наслідок — продовжувати накопичувати державний борг, размащуючи його тонким шаром серед держав (зокрема й Неньки), золотовалютні резерви яких становлять нічим не забезпечені долари США. Електоральну базу плутократами давно сформовано, взято курс на зворотній расизм. І навіть неважливо, [https://www.youtube.com/watch?v=pOlm9HXVRWk задушив поліціянт '''Джорджа Флойда'''] через власні дурощі чи це була жахлива провокація — головне, що це навмисне піднесено під соусом расизму, розрекламовано і розтиражовано явно маючи на меті ''збентежити, роззлостити й заколотити'' і без того секулярну американську спільноту. Дбання про расову рівноправність — лишень розмінна монета в боротьбі економічних формацій найсильнішої економіки світу. Геть не зроруміло, якого дна ладна сягнути сторона, що зазнає поразки в сутичці, перш ніж цю поразку визнати. Олії до вогню на користь глобалістів традиційно доливають ліберали та ліваки-троцкісти. Вони ж бо й утворили фронт ''радикальної толерантності'' під егідою гасел негритюду. '''[[uk_wikipedia:Автономна Зона Капітолійського пагорба|Комуна в Сіетлі]]''' тому приклад. Місцеві можновладці, що перебувають під впливом супротивників Трампа, їм підіграють. Поліціянти опинилися у мимовільних заручниках боротьби двох систем, але незважаючи на те, що втома від поліційної держави все ж таки є, назвати їх однією з конфліктуючих сторін може хіба що ідіот або падлюка. На тлі коронавірусних гульбин, що співпали з фінансовою кризою, можливі громадянські зіткнення ба навіть розпад Піндосії.

Складно спрогнозувати хто переможе в цьому конфлікті. Можливо, час реіндустріалізації та нового економічного устрою ще не настав, і з поразкою Трампа деградація та винесення американської промисловості за межі країни поновляться.

* [https://rovego.livejournal.com/9596346.html?utm_source=popular «Ми боротимемося до останнього» — Марк і Патриція МакКлоскі готові захищати будинок від погромників власними силами, але їх може бути ув'язнено раніше, ніж протестувальники зважаться на акт вандалізму].
* [https://www.facebook.com/artem.semenihin/posts/3403753863022452 Білу дівчину в США вбили за фразу «Всі життя важливі» представники BLM].

== BNWO, BBC, QOS і сексуальна реконкіста ==
{{Youtube|5CmIhq4-o6E|width=250||Brussels Kizomba}}
[[Файл:7F9okuvr1wDy5kFg.mp4|250px|thumb|right|Women deserve to enjoy life to the fullest. Don’t waste your time on little dick white boys!]]

Останніми десятиліттями в життя європейців і білих американців увірвалися такі поняття, як '''BNWO''' — '''Black New World Only''', '''BBC''' — '''Big Black Cock''', а також похідні накшталт '''BlackGuysOnly''', '''SayNoToWhiteBoys''', '''TeamInterracial''', які означають переваги (нерідко уявні) чорних самців над білими, в першу чергу за рахунок розмірів геніталій, та '''QOS''' — '''Queen of Spades''' ('''Sexwife''', '''BBC whore''', '''BBC slut''')<ref>'''QOS''' ('''Queen of Spades''') — тату у вигляді '''винової кралі''' на тілі пані. Свідчить про те, що володарка — біла шльондра для негрів. Це тату позначує білу жінку, яка вже віддається лише чорним до скону і на першу їхню вимогу в будь-якому місці, а чоловікові або білому залицяльникові максимум дозволено дрочити на її стопи.</ref> — білих самиць, які визнають за краще малознайомих примативних<ref>'''Примативність''' (від лат. ''primatus'' — первітний) — детермінованість у діях, окреслює міру впливу інстинктивних мотивацій на практичну поведінку. На відміну від комах, равликів і амеб, у розвинутіших істот, особливо в гомо сапієнс, з’являється здатність до складної діяльності, напрямки́ не зарегульованої інстинктами. Проте здатність до такої діяльності геть не вимикає вроджених механізмів, що регулюють поведінку; вони діють спільно, іноді антагонізуючи, іноді — співпрацюючи. Якщо хтось майже не підпадає під вплив своїх інстинктів, живе тільки ґлуздом — примативність такої людини низька. Їх, бува, уважають за нудних, безвиразних і незрозумілих попри те, що вони можуть бути аж ніяк не вільні від емоцій як таких. І навпаки — високопримативний індивід, що дрейфує від людини розумної назад до мавпи, йде за покликом своїх інстинктів, а отже може сприйматися слабкою статтю як яскрава, цікава та захоплююча особистість.</ref> негрів, ніж білих, часто своїх, чоловіків. До того ж це не просто разові перепихи, а цілковите виключення мужеської статі европеоїдної раси з парувального процесу. Цей химерний бік пиздокапіталізму сприяє поширенню впливу негритюду через міжрасовий секс прямісінько в мозок ембріону майбутнього людства. Вважається, що, окрім здоровезних дрюків поміж ніг, негри «ласкавіші і чуттєвіші», «краще розуміють жінку», витриваліше та невибагливіше. Ця ідеологія й утворює зі зйобиною негрів новий колективно-свідомий еґреґор, замість неотрадиційних настанов про виключне співмешкання білих чоловіка та жінки, на користь гостьового гетеризму з чорношкірим домінантом, за допомогою [[Тульпа|тульпи]] мультикультуралізму. Що в реальності супроводжується хворобливою, ненаситною хіттю білих чоловіків, які фонтанують рукоблудством, разом із такими ж невситимими «виновими кралями», які ревуть та стогнуть під неграми. Унаслідок учорашнє подружжя пробиває чергове дно дегенерації, і вже про якийсь там осередок суспільства марно мріяти. Іноді контент із подібними матеріалами використовується виключно задля тролінґу альтрайтів. Однак негритюд набагато ширше, ніж просто політична казка про ку-клус-клан і хатину дядька Тома. Це звичайнісінький собі побутовий расизм, поширений серед загалу, який цілком може дійтися і [[Ти|тебе]], безосе, особливо якщо твоя благовірна/сестра/мати/донька/онука вирішить позажигати на [[Євро-2012|черговому мундіалі]], або ж, у крайньому разі, в колективі, де є негри.

<gallery>
Файл:Négritude-BBC-QOS.jpg|«Дружба народів»
Файл:QOS12.png|А ти би вдув? Якщо не негр — навіть не мрій.
Файл:QOS7Stages.png|Вікно Овертона
Файл:QOS8Stages.png|[[Еволюція]]
Файл:QOS condoms.jpg|Розмір [[Презерватив|гумотехнічних виробів]]
Файл:QOS8Pregr.png|200px|thumb|left|Вагітність
Файл:Négritude-Necro.jpg|Nuff Said
</gallery>

=== BNWO-галерея символів і татуювань ===
<gallery>
Файл:BNWO-Simvol.jpg|BNWO
Файл:QOS11.png|Cuckold
Файл:BNWO-1.jpg|Cuckold
Файл:BNWO-bdsm-femdom.jpeg|Femdom
Файл:BNWO-Gay.jpg|[[Gay]]
Файл:BNWO-Gay2.png|Gay
Файл:BNWO-BLM.jpg|BLM
Файл:BNWO QOS.jpg|QOS
Файл:BNWO-love-BBC.jpg|QOS Love BBC
</gallery>

== Примітки ==
<references />

== Посилання ==
* [http://neolurk.org/wiki/Негритюд Оригінал статті на Неолурку].

{{Революція}}

Файл:Négritude-main video.mp4

2021-03-05T09:14:44Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:QOS12.png

2021-03-05T09:07:15Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:QOS11.png

2021-03-05T09:06:58Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:QOS8Stages.png

2021-03-05T09:06:41Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:QOS8Pregr.png

2021-03-05T09:06:19Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:QOS7Stages.png

2021-03-05T09:05:51Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:QOS condoms.jpg

2021-03-05T09:05:21Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:Négritude-Necro.jpg

2021-03-05T09:05:01Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:Négritude-BBC-QOS.jpg

2021-03-05T09:04:42Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:BNWO-Simvol.jpg

2021-03-05T09:04:14Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:BNWO-love-BBC.jpg

2021-03-05T09:03:56Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:BNWO-Gay2.png

2021-03-05T09:03:34Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:BNWO-Gay.jpg

2021-03-05T09:03:14Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:BNWO-BLM.jpg

2021-03-05T09:02:57Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:BNWO-bdsm-femdom.jpeg

2021-03-05T09:01:37Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:BNWO-1.jpg

2021-03-05T09:01:13Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:BNWO QOS.jpg

2021-03-05T09:00:53Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:7F9okuvr1wDy5kFg.mp4

2021-03-05T09:00:32Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Євро-2012

2021-03-05T08:52:30Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко: Перенаправлено на Євро 2012

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Євро 2012]]

Gay

2021-03-05T08:49:12Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко: Перенаправлено на ЛҐБТ#ЛҐ

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[ЛҐБТ#ЛҐ]]

Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Негритюд

2021-03-05T08:45:13Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

'''Негритюд''' (''фр. Négritude''), або '''зворотній (чорний) расизм''' — кепське ставлення негроїдів<ref>'''Негр''' або '''негроїд''' — термін, що означає темношкіру людину з генеалогічної гілки Хама, тобто хаміта. Згідно Біблії, Хам повівся ганебним чином під час сп'яніння свого батька Ноя — він побачив і розповів братам Симу та Яфету про наготу батька свого (Бут. 9:22). Серед деяких обізнаних талмудистів є гадка, буцімто Хам заходив у [[Харків#Ґей-столиця|гомосексуальні мужолозькі зносини]] з ненем, або, кажучи українською, висмалив його в сраку, коли той надудлився до нестями (щоправда, не зовсім зрозуміло, яким чином Сим та Яфет зуміли ''вже після того, що трапилося,'' «прикрити» таткову дупу). За цей прогріх Хама вдячний Ной прокляв... нащадків Хама, а не його самого, ліл. Тож расову меншовартість негри заслужили через хамський вчинок свого пращура.</ref> до представників європеоїдної раси, яке ґрунтується на уявній перевазі чорних над білими. Також термін використовується як ідеологічна доктрина, вчення. Насправді ж є расовою єрессю, спрямованою проти успішних за соціально-демографічними ознаками європейців, американців і африканерів, та має на меті помсту за неіснуючі пригнічення негрів, які не бажають працювати (через те й безробітних). Це ставлення і супутня йому «філософська думка» також дуже подобається різноманітним дегенеративним діячам ліберального спрямування, лівакам, наркоманам і підорасам, які угледжують у ній засіб руйнування традиційних підвалин людства та занурення світу в хаос.

== Ідеологія. Виникнення ==
{{Цитата|Гордість за свою расу – ось перша умова негритюду!|Леопольд Седар Сенґор}}
{{Цитата|Чорні правитимуть світом. Поневолення чорної раси білою расою було останнім етапом в історії рабства. Пам'ять про це збережеться у свідомості чорної людини доти, поки вона не зрозуміє, що цілком відновила свої права. Цей трагічний факт історії, почуття болю, яке він породжує, і психологічне прагнення самоствердження та реабілітації з боку цілої раси становить такий психологічний чинник, значення якого, зважаючи на прагнення чорної раси до реваншу і панування, не можна скидати з рахунку.|Муаммар аль-Каддафі, «Зелена книга»}}

{{Youtube|djgeLQfKIb8|width=250|Те саме інтерв'ю Мухаммеда Алі про расизм. Практика подвійних стандартів у дії: якби те ж саме сказала популярна біла людина, ліволіберальні виродки затаврували б її як расиста і націоналіста. А цьому ''чорнобривцеві'' можна.}}

Концепція панафриканізму<ref>'''Панафриканізм''' — суспільно-політичний рух, що покладає в основу рівноправність негрів щодо білих. Як з'ясувалося, від теорії визнання рівноправності до практики переваги всього лиш півкроку.</ref> зародилася ближче до середини XIX століття, коли завершилася різанина в Сан-Домінго, відлунала Громадянська війна у США, і рабство чорношкірих було вже скасовано. Рознощиком-засновником слід вважати негра з племені ігбо Едварда Вілмота Блайдена (1832—1912), посла держави Ліберія у Франції. Серед засновників негритюду, течії панафриканізму, виокремлюють таких [[Вуйко|вуйків]], як сенегалець Леопольд Седар Сенґор (1906—2001), мартинікець Еме Сезер (1913—2008) і гвіанець Леон-Гонтран Дамас (1912—1978). Усі троє — франкомовні негри. Саме вони видали в 1935 році перший номер літературного журналу «Чорношкірий студент» (фр. ''L'Étudiant Noir''), в якому вони вперше виклали основи негритюду — літературного та ідеологічного руху французьских чорношкірих інтелектуалів, що відкидали домінування європейської традиції у політичній, соціальній та моральній царинах. Чітко сформульованої конструкції негритюд, як вчення, не має, але [[Це важко осягнути, втім і не треба|провідні послання такі]]:
* Негритюд — це колективний негро-африканський егрегор, інвольтація до якого збагненна тільки чорним;
* Негритюд відображається в засобах мислення, світопізнання чорних, їхніми мовами, звуками, співами, танка́ми тощо;
* Негритюд — це ''Асобий путь™'' єднання негрів із природою, недосяжний зашореним технічним прогресом білим;
* Благами білого світу користуватися, проте самим під асиміляцію білими не підпадати — накшталт жіночого «жодному мужлу не дозволено наді мною правувати» (але її саму та її вишкрябків, частенько чужих байстрюків, матеріально утримувати мусить, еге ж).
Тему азіатів, китайців чи якихось там червоношкірих індіанців, які теж добряче єднаються з природою на пейотних мітотах, у концепції негритянських ідеологів чомусь оминається. Вочевидь негритюд — це вигадане вчення переваги чорної раси над білою, вироблене задля того, аби бодай якось обґрунтувати зворотній расизм, що набирає оберти, минулі та майбутні бунти, погроми і геноцид білої людини. Виправдання насильства над білими в їхніх же очах, щоб '''білі самі ставали на коліна'''. Отже терміни та ''-ізми'', що зустрічаються у «працях» негритюдників, є порожнім звуком для відвертання уваги. Словом, навчили французи негрів собі на безголів'я. А також британцям, португальцям, американцям, африканерам тощо. Власне ж неграм задля того, аби вчиняти свавілля, а потім гнити заживо в гівні, що на тім місці утворилося, ніякого теоретичного негритюду не треба, вони й без нього цілком успішно впорюються.

== Чорні бунти ==
=== Гаїті: різанина в Сан-Домінго ===

{{Цитата|Расу цю паскудну слід підрубати під корінь.|«Чорний Наполеон», імператор Жак I Гаїтянський (Дессалін)}}

За кількадесят років, відліковуючи від 1493-го — року відкриття острову Колумбом, збурені жагою до наживи іспанські завойовники майже повністю винищили індіанське населення. Те, що не здолали вогні священної інквізиції та мечі конкістадорів, довершили інфекційні хвороби. Золота на острові було обмаль, проте непоганий прибуток давав експорт кави і цукрової тростини, що вирощувалися на плантаціях французьких колонізаторів, які до того випхали звідти іспанців. Але шашіль революційної дегенерації примусила біле панство послабити зашморг на шиї негритянських рабів, котрі, користуючись слабкістю лівацької метрополії, вчинили в 1804-му різанину всього білого населення на острові, незалежно від стану, статі, віку та роду занять.

А починалося все як завжди... 28 червня 1791 року жалісливі французькі буржуа заклали в себе на Батьківщині підвалини рівності; мовляв, усілякий, хто ступав на французьку землю, автоматично вільнів. Про ці ідеї стало відомо широким негритянським верствам від багатих мулатів, що відвідали охоплений ліволіберальним збіговиськом Париж. Тут варто додати, що раби-втікачі й до того влаштовували диверсії, труїли криниці та вибірково скоювали напади на мешканців острову за расовою ознакою, росправляючись із нещасними зі звірячою жорстокістю. Хоча ще в 1685 році французькою короною було опрацьовано так званий «Чорний кодекс» (щадніший, ніж, наприклад, британський чи голандський), що регламентував права чорношкірих. Кодекс не тільки віддзеркалював справжній розвиток негритянської цивілізації (тобто її цілковиту відсутність), але й ґарантував гуманне ставлення до негрів, не притаманне первісній природі — їхньому звичайному середовищу. Але доки біла спільнота мала умовно одностайну думку стосовно втіклих чорношкірих злочинців, діяльність останніх з успіхом купіювалася каральними заходами.

Розвиток капіталістичних відносин, зростання виробничих сил водночас із вкоріненням думки про те, що рабська праця не є продуктивною, обернулися для орієнтованого на сільське господарство Сан-Домінго расовою та економічною катастрофою. На протязі півтора десятиліть домініканську галеру один за одним розгойдували заколоти чорношкірих, аж поки в 1804 році, при повному потуранні метрополії, повсталі негри і мулати не проголосили фактичну незалежність. За стислий проміжок часу біле населення було винищено вщент. До того ж більшість жінок на початку вбито не було — заради сексуальних втіх девіантних рабів. Згодом обпиті чаклунським зіллям гаїтійські зомбі<ref>Існує росповсюджена думка, что прозивне ім'я '''зомбі''' народилося від власного імені якогось звіркуватого мулата '''Жана Зомбі́''', що відзначився вчиненими з винятковим цинізмом стратами білих людей, яких він спіймав поблизу імператорського палацу в Порт-о-Пренсі.</ref> раптом уторопали, що коли білих жінок буде залишено народжувати білих чоловіків, то білі ж бо, — оце так несподіванка! — не зникнуть! Перед смертю жінок було піддано бузувірським катуванням із сексуальним підтекстом (після неодноразових зґвалтувань, якщо не вдавалося спровокувати викидень, вагітним білим жінкам чорношкірі покидьки розтинали животи лезами ножів, виймали плід, перерізали пуповиння, поміщали туди мавпенят і зашивали назад, залишаючи вмирати під палючим сонцем від втрати крові та больового шоку). [https://en.wikipedia.org/wiki/File:Manuel_Lopez_Lopez_-_Fue_muerta_y_destroiada_nel_campo_esta_infelir_p._haver_resistido_alos_deseos_brutales_de_los_negros_y_el_ni%c3%b1o_pererio_de_hambre_asulado_buscando_el_becho_yerto_desu_madre.jpg Трупи частенько розчленовували]. За найскромнішими оцінками в 1804 році в Гаїті негроїдами було вбито до 5 тисяч осіб європеоїдної раси. На утиски прав розсваволені чорні відповіли цілковитим фізичним знищенням білих, вчинивши ''геноцид субалтерну''. З погляду негрів, це і є рівноправність, '''негритюд на практиці'''.

* [https://qebedo.livejournal.com/1543551.html Детальніший екскурс у минуле людиноподібних імператорів, королів, президентів та зомбі.]

[[Файл:Canape-Vert-Area-in-Haiti.jpg|300px|thumb|right|Гаїті. Типовий ландшафт території, «вільної від білих»]]

Станом на сьогодення в Республіці Гаїті, де 95% населення — негри, панує злочинність, безробіття, злидні, голод, пекло й муки вічні. Тоді як у східній частині однойменного острову (де розташована Домініканська Республіка, яка в расовому відношенні больш ніж наполовину складається з метисів, а білих і мулатів у сукупності більше, ніж негрів) розвинена промисловість, туризм, сільське господарство, а у 2008 році запрацювало метро. ВВП на душу населення між цими країнами різниться у вісім разів! І це не дивно: часи, коли негри були зайняті суспільно-корисною продукційною працею, пішли у небуття разом із колоніальним минулим.

=== Зімбабве, або Остаточне вирішення білого питання в Південній Родезії ===
{{Цитата|У цій країні біла людина — громадянин другого ґатунку. Єдина з них, до якої ви можете мати довіру — це мертва біла людина.|Довічний президент Зімбабве, кандидат у номінацію на Нобелевську премію миру, лицар Великого Хреста (орден Британської імперії) Роберт Мугабе}}

{{Цитата|Я – Гітлер свого часу. Гітлер мав на меті лиш єдине – справедливість і незалежність для свого народу, боротьбу за його гаразди і ресурси. Якщо це Гітлер, то кличте мене його спадкоємцем.|також він}}

Ця країна сприймається, мабуть, кожним, хто чув цю назву, як синонім дикої відсталості, а тими, хто трохи знається на географії, — як найбіднійша держава Африки з такою [[Кравчук|гіперінфляцією]], що до магазину за хлібом ходять із мішком грошей. І перебільшення тут немає. Взагалі. Також у цій країні є: голод, занепад виробництва, відсутність медицини, електрики і водогону (за рідкісними виключеннямм). А ще до 1980 року цю країну називали «африканською Швейцарією», державою з відносно міцною економікою — і не лише на африканську мірку. Та за чверть століття все звелося нанівець. Як же так сталося? Але про все по черзі.

[[Файл:Negritud.jpg|300px|thumb|right|Зімбабве. Оця-ця, куплю пивця!]]

У другій половині XIX століття на території сучасної Зімбабве було знайдено корисні копалини, зокрема золото. Першими та єдиними колоністами були британці, а займаній території дали назву Південна Родезія (на ім'я імперіалістичного ділка Сесіля Родса). Повсталим було попервах неграм хутко, рішуче відсипали на горіхи, й ті, наковтавшись скривавлених шмарклів на пару поколінь про запас, стулили пельку. Але все тече, все минає — хвиля деколонізації, що охопила всю Африку в період після Другої світової, також зачепила і Південну Родезію. У зв'язку з тим, що економіка країни у складі містечкової пробританської федерації розбудовувалася за рахунок білої меншості, то ці останні, перехопивши ініціативу, проголосили незалежність. Лондон, котрий чомусь вважав, що владу в країні треба піднести на тарелі макакам прямісінько на пальми, незалежна держава під врядуванням білої меншості не визнавала. Це, однак, не завадило місцевому істеблішменту взяти курс на розвинення аграрного сектору, в якому було зайняте майже все біле населення. Санкції британців також вдалося здолати — за рахунок торгівлі з ПАР. Тоді лідера Південної Родезії Яна Сміта (колишній пілот королівських повітряних сил) було оголошено кривавим диктатором. До цькування білого режиму долучився Радянський Союз, що навчав <del>сцяти навстоячки</del> військовій справі повстанців, які вирішили спуститися з пальм. Не пас задніх і Китай, який зорганізував своїх проксі-бойовиків. Протягом 60-70-х років Південна Родезія була вимушена провадити боротьбу з терористами та інтервентами, залучаючи на це навіть білих жінок. І робила це добряче… аж до того, коли втомлений Сміт, підігнувши хвоста перед неграми, ''наважився на вибори''.

Вибори 1980 року забезпечили перемогу чорним радикалам (що очікувано, бо біле населення країни складало 5 % від загальної кількості, що в числовому виразі становило близько 200 тисяч осіб), до влади як прем'єр-міністр прийшов Роберт Мугабе, лідер маоїстського лівонаціоналістичного руху. До уряду сунули натовпи негрів із практично нульовою управлінською компетенцією. Економічні показники стали стрімко погіршуватися, але замість того, щоб ужити запобіжних заходів, кліка Мугабе оголосила винуватцями [[Пакращення|погіршення]] ситуації білих фермерів, що «захопили кращі землі». Розпочалася «земельна реформа», яка вилилася в «чорний переділ»: у вищезазначених фермерів відбирали землю без будь-якої компенсації. Тих, що чинили опір, вбивали на місці, тож люди зі світлою шкірою були вимушені покинути все та забиратися з країни, поки живі та цілі. Внаслідок різкого скорочення засівів, а також спадання продуктивності праці, за лічені 2001—2008 роки економіка впала. Державний борг сягнув 131 % ВВП, інфляція склала 231 000 000 %. Довелося відмовитися від власної валюти, бо вона стала вартувати менше, ніж папір, на якому її надруковано. Країна передбачувано мутувала з експортера сільгосппродукції в таку, що потребує продовольчої гуманітарної допомоги. Однак Роберт Мугабе спромігся перемогти на президентських виборах, визнавши собі за заслугу божественність власної влади, після чого '''вніс зміни до Конституції, які ґарантували йому довічне керування'''. У 2017 році в Зімбабве (таку назву отримала Південна Родезія після 1980 року) відбулася «трояндова революція» на африканський штиб: ''Гітлера свого часу'' під прицілами АК-74 викинули на вулицю. Але це поки що не зарадило.

Наразі чисельність білого населення Зімбабве не перевищує 20 тисяч осіб.

* [https://varlamov.ru/3767473.html Репортаж Варламова]

=== ПАР: це жахливе слово «апартеїд» ===
{{Цитата|Апартеїд — нормальна річ. ПАР ще побачить, який устрій встановить корінна більшість, яка розважається підпалами, вбивствами, насильством. Мало не буде…|Валерія Іллівна Новодворська}}

{{Youtube|8eDxC0Hrod8|width=350|Гарячий бриз білої суперзірки Кендіс Сванепул із ПАР. Місце сраних негрів не визначено.}}

'''Апартеїд'''. Це слово в негативному контексті на зламі 1980—1990-х лунало з усіх усюдів. Апартеїд гудили скрізь, наче не було гіршого зла на планеті. Навіть коментатор матчу СРСР — Нідерланди на першості Європи з футболу 1988 року разів із десять згадав «праклятий апартеід» — у контексті того, що голандський гравець Рууд Гулліт не просто людина, а ЧЄЛОВЄЧІЩЄ, бо як дає бій апартеїдові! Тобто займається тим, що тоді було «модна, стільна, маладьожна» — точнісінько як за наших часів [[Харків#Ґей-столиця|мешкати у Харкові]].

Що ж то таке є отой апартеїд?

Про '''унікальну здатність негрів перетворювати на лайно геть усе, до чого вони торкаються''', було відомо ще за часів колонізації Південної Африки. Тому неграм у Південно-Африканському Союзі наказувалося жити в окремих резерваціях — ''бантустанах''. Виїжджати з них можна було лише за спеціальними дозвілами. Засади расової сегрегації було впроваджено в ПАС на законодавчому рівні в 1948 році під егідою популярної серед білого населення національної партії, яка виступала за співпрацю з нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни попри те, що Союз офіційно вважався домініоном<ref>'''Домініон''' — статус колишньої колонії Великої Британії, непевний як за формою, так і за змістом. Домініон є фактично незалежною державою, при цьому визнає над собою верховенство англійської корони.</ref> Британської імперії. Розгадка непокори метрополії на місцях криється в тім, що до складу ПАС входили республіки Оранжева та Трансвааль, чиїми засновниками є славетні бури — нащадки німців і голандців, яких англійці перемогли на початку століття, заваливши трупами своїх солдатів. Бури із поразкою так і не примирилися, надто що все біле людство симпатизувало жменці африканерів, які кинули виклик «володарці морів».

Тож не дивно, коли запроданський англосаксонський світ, щоб помститися ''моральному обсвистуванню'' в англо-бурській війні, зображав симпатію до «пригніченої чорної більшості» — тим паче, що з економічного погляду сильний, незалежний і расово-орієнтований конкурент на континенті був наче цвях у дупі похлібців транснаціонального неолібералізму. Не лишалися осторонь і Совєти, які в ім'я ідеологічних догм підтримували расових покидьків на всіх континентах протягом усього часу свого існування. Тому так звана «світова спільнота» тримала ПАР (що в 1961 року прийшла на зміну ПАС) в ізоляції. Світовий сіонізм визнав апартеїд «злочином проти людяності», що, всупереч намаганням ліваків та лібералів, не заважало зростанню економіки, будівництва і розвитку цивілізації в південній частині Африки.

Проте працьовита біла меншість поступово покидала країну. Неконтрольоване зростання чорного населення, далекого від розуміння контрацепції, порушило баланс сил у ПАР на користь тотальної деградації. Відсоткове відношення білих до негрів упало в кілька разів, керівні кола СШП і Великої Британії за умов «нового світового ладу» та геґемонії Піндостану цілком серйозно примусили еліти ПАР зняти обмеження з бантустанів. Негри, мов вода у лотоки, ринули в міста, розтягуючи по всій країні локалізований у резерваціях СНІД, демонтуючи та розбиваючи вщент цивілізоване суспільство.

За теперішнього часу відношення білого населення до кольорового не перевищує 1 до 10. Африканери й англосакси вимушені жити в котеджах, обнесених 3-5-метровими парканами, поверх яких натягнуто дроти під напругою. Залишення навіть на недовгий час території, що охороняється, погрожує білим чоловікам вбивством, а жінкам — масовим зґвалтуванням. У аборигенів є повір'я, що коли здійснити статевий акт із незайманою білою дівчиною, то можна ґарантовано позбутися ВІЛ-інфекції (яку, звісно ж, начаклували білі): за найскромнішими оцінками носіями СНІДу є 10% чорношкірого населення ПАР.

* [https://spid.center/ru/articles/2221/ ВІЛ у ПАР: Біле прокляття Африканського континенту]

=== Black Lives Matter: з геґемонів у бантустани ===
Так вже склалося, что на зламі технологічних устроїв (економічних циклів, яким властивий певний щабель розвитку продукційних сил) відбувається зміна «традиційного», усталеного ладу, притаманного попередньому циклу. Зміна буває болючою. Так сталося в США за часів скасування рабства, що й спровокувало громадянську війну 1861—1865 рр. Частина суспільства не сприймала індустріалізації, розвинення капіталістичних взаємовідносин, але прогресу було вже не спинити. Саме тому індустріальна Північ перемогла рабовласницький Південь, а якби цього не трапилося, війна б вибухувала знов і знов. Малоймовірно, що американський капіталіст із Великих озер настільки симпатизував неграм з Алабами, щоб наважитися спонсорувати війну за їхнє звільнення. Радше холодний розсуд спонукав його до усунення рабовласницького способу господарювання як нефективного і шкідливого релікту економічної епохи, що минає.

[[Файл:Марк і Патриція МакКлоскі.jpg|300px|thumb|right|Марк і Патриція]]

{{Youtube|1H_S3YyXz8U|width=250|Black Militia}}

Економіка послуг у США періоду постіндустріалізації — це нестримне споживання, до якого тепер залучено і нижчі верстви аж по самі декласовані і відверто маргінальні елементи. Але тут тонкість от у чому. У Карла Маркса є формула Г-Т-Г. Якщо її розгорнути, то виходить: Засоби виробництва + Робоча сила — Товар (Продукт) — Затрачені кошти на засоби виробництва і робочу силу + Додаткова вартість. Все це обертається, кругообіг капіталу відбувається, поки є попит на товар. Якщо попит відсутній, виникає криза перевиробництва. Аби цього не сталося, банки шалено закредитували Америку, при цьому виробництво з Америки було винесено до третіх країн, бо там дешева робоча сила. Разом із тим у самій Америці, яка нічого не виробляє, насадили Потреблядтво з Великої Літери. Булька надимається, грошва друкується, борг Америки перед ФРС зростає.

Перед відтворювальною економікою технофашизму й орієнтацією на експорт, за яку, зокрема, топить Трамп, постає прямо протилежна проблема — треба думати, куди подіти зайвих людей, що не працюють, яким немає місця на збезлюднілих виробництвах. Зайві роти, що не дають прибутку, стануть не потрібні. Неоіндустріалізація потребує висококваліфікованих інженерів-операторів, програмістів, людей с навичками творчої роботи, лікарів, вчителів, фермерів. Переважна більшість негрів до них не належить. Грошороби, глобалісти, які намагаються зберегти за собою владу через захист атавізмів споживацтва даленіючої доби постіндустріалізації, не знайшли нічого кращого, як хитати американську державність руками негрів. Чорношкірі — рівноправні члени суспільства з виборчими правами, тому при підрахунку голосів геть не важливо, чиї вони — законослухняного білого трудоголіка чи кольорового наркомана-утриманця. Адже купити лояльність безхатька куди дешевле і легше. Доречі, люмпени — це ядерний електорат, ладний за дрібний даток не тільки віддати свої голоси, але і '''брати участь у заворушеннях'''. Політичне підґрунтя руху '''[[BLM]] (Життя чорних важливі)''' цілком ясне — перешкодити Трампу піти на другий термін та завадити і надалі провадити політекономію технофашизму.

Дешеві кредити та друкарський верстат дозволять покращити добробут американських нероб. І як наслідок — продовжувати накопичувати державний борг, размащуючи його тонким шаром серед держав (зокрема й Неньки), золотовалютні резерви яких становлять нічим не забезпечені долари США. Електоральну базу плутократами давно сформовано, взято курс на зворотній расизм. І навіть неважливо, [https://www.youtube.com/watch?v=pOlm9HXVRWk задушив поліціянт '''Джорджа Флойда'''] через власні дурощі чи це була жахлива провокація — головне, що це навмисне піднесено під соусом расизму, розрекламовано і розтиражовано явно маючи на меті ''збентежити, роззлостити й заколотити'' і без того секулярну американську спільноту. Дбання про расову рівноправність — лишень розмінна монета в боротьбі економічних формацій найсильнішої економіки світу. Геть не зроруміло, якого дна ладна сягнути сторона, що зазнає поразки в сутичці, перш ніж цю поразку визнати. Олії до вогню на користь глобалістів традиційно доливають ліберали та ліваки-троцкісти. Вони ж бо й утворили фронт ''радикальної толерантності'' під егідою гасел негритюду. '''[[uk_wikipedia:Автономна Зона Капітолійського пагорба|Комуна в Сіетлі]]''' тому приклад. Місцеві можновладці, що перебувають під впливом супротивників Трампа, їм підіграють. Поліціянти опинилися у мимовільних заручниках боротьби двох систем, але незважаючи на те, що втома від поліційної держави все ж таки є, назвати їх однією з конфліктуючих сторін може хіба що ідіот або падлюка. На тлі коронавірусних гульбин, що співпали з фінансовою кризою, можливі громадянські зіткнення ба навіть розпад Піндосії.

Складно спрогнозувати хто переможе в цьому конфлікті. Можливо, час реіндустріалізації та нового економічного устрою ще не настав, і з поразкою Трампа деградація та винесення американської промисловості за межі країни поновляться.

* [https://rovego.livejournal.com/9596346.html?utm_source=popular «Ми боротимемося до останнього» — Марк і Патриція МакКлоскі готові захищати будинок від погромників власними силами, але їх може бути ув'язнено раніше, ніж протестувальники зважаться на акт вандалізму].
* [https://www.facebook.com/artem.semenihin/posts/3403753863022452 Білу дівчину в США вбили за фразу «Всі життя важливі» представники BLM].

== BNWO, BBC, QOS і сексуальна реконкіста ==
{{Youtube|5CmIhq4-o6E|width=250||Brussels Kizomba}}
[[Файл:7F9okuvr1wDy5kFg.mp4|250px|thumb|right|Women deserve to enjoy life to the fullest. Don’t waste your time on little dick white boys!]]

Останніми десятиліттями в життя європейців і білих американців увірвалися такі поняття, як '''BNWO''' — '''Black New World Only''', '''BBC''' — '''Big Black Cock''', а також похідні накшталт '''BlackGuysOnly''', '''SayNoToWhiteBoys''', '''TeamInterracial''', які означають переваги (нерідко уявні) чорних самців над білими, в першу чергу за рахунок розмірів геніталій, та '''QOS''' — '''Queen of Spades''' ('''Sexwife''', '''BBC whore''', '''BBC slut''')<ref>'''QOS''' ('''Queen of Spades''') — тату у вигляді '''винової кралі''' на тілі пані. Свідчить про те, що володарка — біла шльондра для негрів. Це тату позначує білу жінку, яка вже віддається лише чорним до скону і на першу їхню вимогу в будь-якому місці, а чоловікові або білому залицяльникові максимум дозволено дрочити на її стопи.</ref> — білих самиць, які визнають за краще малознайомих примативних<ref>'''Примативність''' (від лат. ''primatus'' — первітний) — детермінованість у діях, окреслює міру впливу інстинктивних мотивацій на практичну поведінку. На відміну від комах, равликів і амеб, у розвинутіших істот, особливо в гомо сапієнс, з’являється здатність до складної діяльності, напрямки́ не зарегульованої інстинктами. Проте здатність до такої діяльності геть не вимикає вроджених механізмів, що регулюють поведінку; вони діють спільно, іноді антагонізуючи, іноді — співпрацюючи. Якщо хтось майже не підпадає під вплив своїх інстинктів, живе тільки ґлуздом — примативність такої людини низька. Їх, бува, уважають за нудних, безвиразних і незрозумілих попри те, що вони можуть бути аж ніяк не вільні від емоцій як таких. І навпаки — високопримативний індивід, що дрейфує від людини розумної назад до мавпи, йде за покликом своїх інстинктів, а отже може сприйматися слабкою статтю як яскрава, цікава та захоплююча особистість.</ref> негрів, ніж білих, часто своїх, чоловіків. До того ж це не просто разові перепихи, а цілковите виключення мужеської статі европеоїдної раси з парувального процесу. Цей химерний бік пиздокапіталізму сприяє поширенню впливу негритюду через міжрасовий секс прямісінько в мозок ембріону майбутнього людства. Вважається, що, окрім здоровезних дрюків поміж ніг, негри «ласкавіші і чуттєвіші», «краще розуміють жінку», витриваліше та невибагливіше. Ця ідеологія й утворює зі зйобиною негрів новий колективно-свідомий еґреґор, замість неотрадиційних настанов про виключне співмешкання білих чоловіка та жінки, на користь гостьового гетеризму з чорношкірим домінантом, за допомогою [[Тульпа|тульпи]] мультикультуралізму. Що в реальності супроводжується хворобливою, ненаситною хіттю білих чоловіків, які фонтанують рукоблудством, разом із такими ж невситимими «виновими кралями», які ревуть та стогнуть під неграми. Унаслідок учорашнє подружжя пробиває чергове дно дегенерації, і вже про якийсь там осередок суспільства марно мріяти. Іноді контент із подібними матеріалами використовується виключно задля тролінґу альтрайтів. Однак негритюд набагато ширше, ніж просто політична казка про ку-клус-клан і хатину дядька Тома. Це звичайнісінький собі побутовий расизм, поширений серед загалу, який цілком може дійтися і [[Ти|тебе]], безосе, особливо якщо твоя благовірна/сестра/мати/донька/онука вирішить позажигати на [[Євро-2012|черговому мундіалі]], або ж, у крайньому разі, в колективі, де є негри.

<gallery>
Файл:Négritude-BBC-QOS.jpg|«Дружба народів»
Файл:QOS12.png|А ти би вдув? Якщо не негр — навіть не мрій.
Файл:QOS7Stages.png|Вікно Овертона
Файл:QOS8Stages.png|[[Еволюція]]
Файл:QOS condoms.jpg|Розмір [[Презерватив|гумотехнічних виробів]]
Файл:QOS8Pregr.png|200px|thumb|left|Вагітність
Файл:Négritude-Necro.jpg|Nuff Said
</gallery>

=== BNWO-галерея символів і татуювань ===
<gallery>
Файл:BNWO-Simvol.jpg|BNWO
Файл:QOS11.png|Cuckold
Файл:BNWO-1.jpg|Cuckold
Файл:BNWO-bdsm-femdom.jpeg|Femdom
Файл:BNWO-Gay.jpg|[[Gay]]
Файл:BNWO-Gay2.png|Gay
Файл:BNWO-BLM.jpg|BLM
Файл:BNWO QOS.jpg|QOS
Файл:BNWO-love-BBC.jpg|QOS Love BBC
</gallery>

== Примітки ==
<references />

== Посилання ==
* [http://neolurk.org/wiki/Негритюд Оригінал статті на Неолурку].

{{Революція}}

Борщ

2020-09-03T19:48:30Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко: /* Борщ-поема */ оформлення

[[Файл:1b15dc2f-e209-4c29-bfb0-eb4cc360f066.jpg|thumb|]]
'''Український борщ''' — іконічна страва, що розпочала свою історію в Україні та через нелегку долю тих хто в ній жив, розповсюдилася по всьому світові. Євреї в [[США|Америці]] готують свій borscht (בארשט на їдиш), всі хто жив у [[СРСР]] — якийсь свій варіант цієї страви (наприклад, з квашеною капустою)<ref>Тому що Борщ - це універсальна східноєвропейська страва,
як шурпа на сході(навіть у [[Румунія|румун]] своя є - чорба), а не тому що жили в совєтах.</ref><ref>...бо Владивосток та Находка, де борщ їдять, то така Східна Європа. Загальнорадянський рецепт поширився через Книгу про смачну та корисну їжу, й через освіту у кулінарних технікумах.</ref>. Існує також [[Польща|польский]] борщ — це просто такий узвар з буряка — та литовський šaltibarščiai. Ніколи не їси просто «борщ» у Польщі, безосе, ти попереджений.

Історично насправді ніхто не може сказати де саме і хто саме вигадав цю страву в Середньовіччі, навіть вигадали такий термін як «Борщовий пояс» який тягнеться від [[Польща|пшеків]] до берегів Волги<ref>От що ти таке мелеш? [https://en.wikipedia.org/wiki/Borscht_Belt Борщовий пояс] - то Жидівські Альпи в Америці</ref>. Українці, звісно, наголошують що це вони створили цю страву, тож сперечатися не будемо.
== Як готувати ==
''Це неавтентичний варіант, прошу панів додати свого автентичного.''
[[Файл:Borsch.jpg|міні|Вийде щось таке]]
На трилітрову каструлю.

Купуєш в магазі:
* Картоплю 4 середнього розміру
* Моркву десь грамів 300
* Цибулю десь 300 грамів
* Буряк десь 400 г
* Капусту 400 г
* М’ясо півкілограми (свинина чи яловичина на кістці)
* Одну пірамідку томатної пасти (70 г)
* Перець чорний мелений
* Один-два лаврових листи
* Ідеальный варіант: пів лимона. Але можна без нього.
* Сметана!
* Чорний або білий хліб
* Якусь зелень щоб краса твого борщу на столі була зовсім неземною.

;Готування десь на дві години
# Спершу вариш м’ясо одну годину десь у двох літрах води. Каструля має бути трилітрова.
# Паралельно робиш засмажку: натри буряк та моркву, наріж кубиками цибулю; на соняшниковій олії смаж 5 хвилин цибулю+моркву, потім додай буряк (одразу полий його соком з пів-лимона, так борщ буде яскраво червоний), смаж ще 5 хв., додай томатну пасту, смаж десь 5 хв. і залиш на потім.
# Наріж картоплю солонкою. Щоб вона не чорніла складай її у тарілку с водою.
# Наріж капусту.
# Коли м’ясо звариться, виймаєш його на окрему тарілку — за цим рецептом м’ясо подають окремо, але можна порізати його й додати в борщ.
# Додаєш капусту, десь чайну ложку солі, ложку перця, два лаврових листи.
# Через 5 хв. додай картоплю, вариш десь 20-30 хв. й додаєш засмажку.
# 10 хв. вариш із засмажкою. Вимикаєш вогонь.
# Дай борщу настоятися десь 20 хвилин. Та дайся на спокій, зараз вже будемо їсти!

== Інший рецепт ==
[[Файл:Кб.jpg|міні]]
Як кажуть — в кожної господині свій борщ. А в кожного безосібного — [[Двоїна|два]].
;Що тобі знадобиться:
* Каструля на 5 л
* М'ясо і кістки. Я рекомендую купувати для бульйону жирну домашню курку. Обрубай з неї все м'ясо і лапи і відклади — залишиться кістяк і куряча срака. Це те, що тобі треба. М'ясо раджу брати яловиче — вирізку.
* 2 великих буряки. Расовим білорусам та українцям Кубані дозволяється використовувати бурак. Нам же пощастило більше, тож ми використаємо класичний буряк.
* 2 великі цибулини.
* Величезна морквина. Таку велику щоб якщо окремо її зварити і подати москалю до столу — слова "Мені миску супу, а тобі кінську залупу" самі просились на язик.
* [[Сало]]. Nuff said. Його тобі знадобиться десь 300 грам, бажано брати тонке і з добре просмаленою шкірою.
* Капуста. Як казав один класик — "З капустою, але не красний". І правда, багатьом людям естетичний вигляд страви — до сраки. Ми не з них.
* Картопля. 3-4 одиниці. Людина яка їсть борщ без картоплі — людина тільки зовні, а всередині — це страшний вурдалак, що при першій же нагоді відкусить тобі голову і насре в шию. Будь пильний!
* Сметана. Тут вже як вам до смаку. А до смаку вам — жирна сепараторна сметана, така що вже не тече.
* Зелень. Петрушка та укроп. Классика.
* Спеції. Сіль, перець, лавровий лист, бадьян і сушений базилік.

;Процес
# Залили в каструлю холодної води. Постарайтесь заливати чисту воду, бо ніщо не псує так добрий борщ, як вода з під крану. В холодну воду киньте курячу сраку та скелет, лавровий лист і дві зірочки бадьяну. Коли вода закипить — зніміть піну.
# Візьміть цибулину та пів моркви і поріжте, як вам до смаку. Після цього кидайте в бульйон.
# Коли побачите, що бульйон жовтішає — негайно кидайте туди порізану стрічками вирізку, рубаний на кавалки буряк та картоплю. Нехай собі вариться.
# В цей час, ви починаєте робити те, без чого ваш борщ буде і не борщ зовсім, а якась хуйня, яку кацапи називають "руцкєй борч". Але не ображайтесь на них за це, адже ж не ображаєтесь ви на собаку, що витирає свою сраку об ваш білосніжний килим. Ми готуватимемо заправку. Ні, не так. Заправку!
# Для цього ви берете білосніжне та пахуче сало і дрібно його ріжете. Кладете на пательню і кличете когось із домашніх, щоб били вас палицею, якщо ви будете втрачати свідомість від запаху. Це дуже важливо, адже пересмажити сало — це одночасний та дуже нищівний удар по вашій кармі. Переродитесь в наступному житті у свиню, чи то пак у росіянина, що в принципі десь поруч. До сала закиньте дрібно різану цибулю та трохи згодом натерту на дрібній терці моркву і половину того буряка, що у вас лишився. Коли ця суміш трохи обсмажиться та пустить сік — додайте до неї велику ложку сметани і після хвилинного обсмажування накрийте кришкою і відставте убік. Заправка повинна відпочити.
# Тепер ти сміливо берете капусту і ріжете її як вам подобається. Я люблю коли вона рубана великими шматками. Закидуєте її в каструлю.
# У вас ще є пів буряка — не забули? Трете цю половину на терці великими шматками і кидаєте в каструлю. Це для кольору.
# Коли капуста звариться — переливаєте заправку в нашу каструльку і все перемішуєте. Після цього вам варто виловити з борщу курячу сраку і зірочки бадьяну. Курячу сраку варто віддати песику. Він буде вам вдячний.
# Після цього досипаєте сіль, перець та базилік і закриваєте каструлю на 20 хвилин, щоб капуста добре просякла нашою заправкою.

== Борщ-поема ==
* Мозкова свиняча кістка і штук шість реберець з молодого бичка, телятина то не м'ясо. Правильне м'ясо має бути пророслим.
* Буряк-8 невеликих штук(невеликі-молоденькі-тіпо лолітки-дурні але соковиті)
* 4 штучки за день до того підмариновуєш
* Пів жменьки білої фасолі, за пару годин до БОРЩУ треба замочити
* Пів капустини
* Морква і цибуля для зажарки
* Штук 6 картоплин, бажано чернігівської або гуцульської маленької білої-у вас на німцях купуй французьку.
* 4 штучки сливки венгерки, пів кислого яблука, пів кабачка, часник,старе сало, чабрець і стручок сухого червоного перцю гострого
* Зелень-петрушка, кріп
* Сметана домашня
Закидаєш м'ясо-вскипіла вода-злив і знов у холодну воду-на маленьку бульку на дві години і одну велику картоплину-вона має розваритись в результаті вщент плюс корінь селери і петрушки. Через годину фасолю-най вариться довго, ще через годину треш буряк той шо замаринував і свіжий і туда. Потім через мінут 20 капусту і картоплю і перцюгу. Ще через 15 хвилин всю ту поїбень аби закислити це чудо-сливку, яблучко, кабачок. в кінці треш моркву і з цибулькою зажарюєш і туда, паралельно часник із старим салом з крупною морською сіллю перетираєш у тій хуйні яку я забув як називається-тіпо-чугунне відерко маленьке із товкачем. Засипаєш разом з зелепугою в каструлю з уже виключеним вогнем.

В холодильнику має бути домашній самогон виморожений і виморожене сало з Чернігівщини або вінничини-тіко там вміют сало робити. Стругаєш то сало на папіросний папір-кладеш на хлібчик присипаєш чорним перцем, крупною морською сіллю, наливаєш і сіпаєш. Каструлю поки не відкривай!!!! Побігло всередині як Ісусик пяточками. Відтак сіпаєш ще одну за тих хто на Небесах. Не закусюючи!!! Потім встаєш, наливаєш глибокий таріль Борщу, зверхи ложку сметани. Сіпаєш третю і з Богом.

'''''[https://www.facebook.com/mox.perkalaba © Mox Perkalaba]''' (орфографію збережено)''

==Забудьте на хуй все вище написане==

;Потрібно лише:
* Казан
* Олія — Мені подобається кукурудзянна. Та можете й [[Сало|сала]](бажано курдючного) розтопити - смачніше буде.
* Телятина/яловичина/баранина/<s>[[Кіт|кицька]]</s>[[Свиня|свинина]] is fine too.
* Квасоля
* Буряк
* Морква
* Цибуля
* Часник
* Буйон/Вода
* Спеції за смаком. На ваш смак - хоч [[Мівіна|мівіну]] кидайте. Я ж використовую лише сіль, чорний перець, паприку та листя лавру.
* '''І ніякої, блядь, бульби - ми ж не білоруси чи ще якась скотина, щоб нею давитися!!!''' Томати теж нахуй, до речі.

;Це дуже просто, все робиться на око, ніякого задротства:
# Розмочуємо на ніч квасолю
# Нарізаємо м'ясо шматками (на ваш смак - аби в рота влізло), цибулю - напівкільцями, подрібнюємо часник
# З морквою та буряком робіть що вам до вподоби - натирайте на терці, нарізайте соломкою, кубиками, напівкільцями, у формі прутня, тощо. Хоч їбіться із ними. '''Головне щоб буряк був сирий''' - ми ж не в совєтах!
# Беремо казан, ставимо но вогонь
# Наливаємо в нього олії, розігріваемо
# Кидаємо цибулі, обсмажуємо до золотистого кольору, додаємо часник, який тех обсмажуємо до золотого кольору
# Додаємо м'яса, та обсмажуємо до золотистої скоринки (Якщо ж ви варите борщ із старих чоботів/реміня/мамкіних квачів/тощо, то перед тим, як додати моркву з буряком, додайте води та протушкуйте їх)
# Додаємо моркву з буряком, сіль, спеції та припускаємо під кришкою
# На решті, кидаємо капусту з квасолею<ref>Пам'ятайте, бульбу на хуй - ми ж не [[Білорусь|свині]]</ref>, листя лавру, заливаємо все буйоном<ref>Робіть це з розумом. Не перетворюйте на сцяки - все ж таки борщ готуємо, а не юшку. Та якщо ви [[Польща|мойдодир]] - будь ласка, на здоров'я</ref>. Доводимо до готовності - так щоб капуста із квасолею не була альденте, та й не перетворилися на шмарклі.
# Смачного

== Каструля борщу ==
Саме стільки треба їдла, щоб прожити цілий тиждень середньостатистичному чоловіку. Власне, в каструлі може бути не тільки борщ, а й суп, картопля, вермішель чи каша.

Суть в тому, що багато людей для економії часу та енергії замість того щоб готувати щодня роблять це 2-3 рази на тиждень, але з запасом. Це дає більше вільного часу у будні дні, в який приємніше відпочивати від роботи, ніж танцювати біля плити.
Каструля з їдлом зазвичай зберігається в холодильнику поруч із [[Сало|салом]] та іншими корисними продуктами. Це дає харчу не зкиснути протягом тривалого часу.

Для розігріву, раніше, використовували менші каструлі, у випадку рідкого продукту, або сковорідку для каш чи картоплі. Тепер, із засиллям високотехнологічних китайських мікрохвильових печей, потреба в каструлях та сковродах відпала, і їжу розігріти можна прямо в тарілці.
Також вміст каструлі можна пересипати в "судочок", і топтати його обідню перерву на роботі, викликаючи херовим запахом ненависть у своїх колег.

Певні особи, статок яких це дозволяє, вже відмовляються від даної практики, і обирають для харчування недорогі ресторанчики чи різного роду забігайлівки. Але ризик зловити там якесь кишкове захворювання значно більший, ніж вдома.

==Цікаві історичні факти==
Ще сотню років тому українські селяни заправляли борщ салом з часником. Для цього використовували спеціальну дерев'яну ступу - ковганку.
[[Файл:Ковганка.png|1000px|центр]]

[[Категорія:Страви і напої]]

== Виноскі ==
<references />

== Посилання ==
*[https://uateka.com/uk/article/culture/991 Про борщ український]
*[https://www.newyorker.com/culture/annals-of-gastronomy/let-me-count-the-ways-of-making-borscht На цю статтю давай посилання іноземцям.] Кажуть, що вона відкрила кулінарну Україну (та екс-СРСР) для англомовного світу.

{{Україна}}
{{Їжа}}
[[Категорія:Страви і напої]]

Борщ

2020-09-03T19:39:46Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

[[Файл:1b15dc2f-e209-4c29-bfb0-eb4cc360f066.jpg|thumb|]]
'''Український борщ''' — іконічна страва, що розпочала свою історію в Україні та через нелегку долю тих хто в ній жив, розповсюдилася по всьому світові. Євреї в [[США|Америці]] готують свій borscht (בארשט на їдиш), всі хто жив у [[СРСР]] — якийсь свій варіант цієї страви (наприклад, з квашеною капустою)<ref>Тому що Борщ - це універсальна східноєвропейська страва,
як шурпа на сході(навіть у [[Румунія|румун]] своя є - чорба), а не тому що жили в совєтах.</ref><ref>...бо Владивосток та Находка, де борщ їдять, то така Східна Європа. Загальнорадянський рецепт поширився через Книгу про смачну та корисну їжу, й через освіту у кулінарних технікумах.</ref>. Існує також [[Польща|польский]] борщ — це просто такий узвар з буряка — та литовський šaltibarščiai. Ніколи не їси просто «борщ» у Польщі, безосе, ти попереджений.

Історично насправді ніхто не може сказати де саме і хто саме вигадав цю страву в Середньовіччі, навіть вигадали такий термін як «Борщовий пояс» який тягнеться від [[Польща|пшеків]] до берегів Волги<ref>От що ти таке мелеш? [https://en.wikipedia.org/wiki/Borscht_Belt Борщовий пояс] - то Жидівські Альпи в Америці</ref>. Українці, звісно, наголошують що це вони створили цю страву, тож сперечатися не будемо.
== Як готувати ==
''Це неавтентичний варіант, прошу панів додати свого автентичного.''
[[Файл:Borsch.jpg|міні|Вийде щось таке]]
На трилітрову каструлю.

Купуєш в магазі:
* Картоплю 4 середнього розміру
* Моркву десь грамів 300
* Цибулю десь 300 грамів
* Буряк десь 400 г
* Капусту 400 г
* М’ясо півкілограми (свинина чи яловичина на кістці)
* Одну пірамідку томатної пасти (70 г)
* Перець чорний мелений
* Один-два лаврових листи
* Ідеальный варіант: пів лимона. Але можна без нього.
* Сметана!
* Чорний або білий хліб
* Якусь зелень щоб краса твого борщу на столі була зовсім неземною.

;Готування десь на дві години
# Спершу вариш м’ясо одну годину десь у двох літрах води. Каструля має бути трилітрова.
# Паралельно робиш засмажку: натри буряк та моркву, наріж кубиками цибулю; на соняшниковій олії смаж 5 хвилин цибулю+моркву, потім додай буряк (одразу полий його соком з пів-лимона, так борщ буде яскраво червоний), смаж ще 5 хв., додай томатну пасту, смаж десь 5 хв. і залиш на потім.
# Наріж картоплю солонкою. Щоб вона не чорніла складай її у тарілку с водою.
# Наріж капусту.
# Коли м’ясо звариться, виймаєш його на окрему тарілку — за цим рецептом м’ясо подають окремо, але можна порізати його й додати в борщ.
# Додаєш капусту, десь чайну ложку солі, ложку перця, два лаврових листи.
# Через 5 хв. додай картоплю, вариш десь 20-30 хв. й додаєш засмажку.
# 10 хв. вариш із засмажкою. Вимикаєш вогонь.
# Дай борщу настоятися десь 20 хвилин. Та дайся на спокій, зараз вже будемо їсти!

== Інший рецепт ==
[[Файл:Кб.jpg|міні]]
Як кажуть — в кожної господині свій борщ. А в кожного безосібного — [[Двоїна|два]].
;Що тобі знадобиться:
* Каструля на 5 л
* М'ясо і кістки. Я рекомендую купувати для бульйону жирну домашню курку. Обрубай з неї все м'ясо і лапи і відклади — залишиться кістяк і куряча срака. Це те, що тобі треба. М'ясо раджу брати яловиче — вирізку.
* 2 великих буряки. Расовим білорусам та українцям Кубані дозволяється використовувати бурак. Нам же пощастило більше, тож ми використаємо класичний буряк.
* 2 великі цибулини.
* Величезна морквина. Таку велику щоб якщо окремо її зварити і подати москалю до столу — слова "Мені миску супу, а тобі кінську залупу" самі просились на язик.
* [[Сало]]. Nuff said. Його тобі знадобиться десь 300 грам, бажано брати тонке і з добре просмаленою шкірою.
* Капуста. Як казав один класик — "З капустою, але не красний". І правда, багатьом людям естетичний вигляд страви — до сраки. Ми не з них.
* Картопля. 3-4 одиниці. Людина яка їсть борщ без картоплі — людина тільки зовні, а всередині — це страшний вурдалак, що при першій же нагоді відкусить тобі голову і насре в шию. Будь пильний!
* Сметана. Тут вже як вам до смаку. А до смаку вам — жирна сепараторна сметана, така що вже не тече.
* Зелень. Петрушка та укроп. Классика.
* Спеції. Сіль, перець, лавровий лист, бадьян і сушений базилік.

;Процес
# Залили в каструлю холодної води. Постарайтесь заливати чисту воду, бо ніщо не псує так добрий борщ, як вода з під крану. В холодну воду киньте курячу сраку та скелет, лавровий лист і дві зірочки бадьяну. Коли вода закипить — зніміть піну.
# Візьміть цибулину та пів моркви і поріжте, як вам до смаку. Після цього кидайте в бульйон.
# Коли побачите, що бульйон жовтішає — негайно кидайте туди порізану стрічками вирізку, рубаний на кавалки буряк та картоплю. Нехай собі вариться.
# В цей час, ви починаєте робити те, без чого ваш борщ буде і не борщ зовсім, а якась хуйня, яку кацапи називають "руцкєй борч". Але не ображайтесь на них за це, адже ж не ображаєтесь ви на собаку, що витирає свою сраку об ваш білосніжний килим. Ми готуватимемо заправку. Ні, не так. Заправку!
# Для цього ви берете білосніжне та пахуче сало і дрібно його ріжете. Кладете на пательню і кличете когось із домашніх, щоб били вас палицею, якщо ви будете втрачати свідомість від запаху. Це дуже важливо, адже пересмажити сало — це одночасний та дуже нищівний удар по вашій кармі. Переродитесь в наступному житті у свиню, чи то пак у росіянина, що в принципі десь поруч. До сала закиньте дрібно різану цибулю та трохи згодом натерту на дрібній терці моркву і половину того буряка, що у вас лишився. Коли ця суміш трохи обсмажиться та пустить сік — додайте до неї велику ложку сметани і після хвилинного обсмажування накрийте кришкою і відставте убік. Заправка повинна відпочити.
# Тепер ти сміливо берете капусту і ріжете її як вам подобається. Я люблю коли вона рубана великими шматками. Закидуєте її в каструлю.
# У вас ще є пів буряка — не забули? Трете цю половину на терці великими шматками і кидаєте в каструлю. Це для кольору.
# Коли капуста звариться — переливаєте заправку в нашу каструльку і все перемішуєте. Після цього вам варто виловити з борщу курячу сраку і зірочки бадьяну. Курячу сраку варто віддати песику. Він буде вам вдячний.
# Після цього досипаєте сіль, перець та базилік і закриваєте каструлю на 20 хвилин, щоб капуста добре просякла нашою заправкою.

== Борщ-поема ==
* Мозкова свиняча кістка і штук шість реберець з молодого бичка, телятина то не м'ясо. Правильне м'ясо має бути пророслим.
* Буряк-8 невеликих штук(невеликі-молоденькі-тіпо лолітки-дурні але соковиті)
* 4 штучки за день до того підмариновуєш
* Пів жменьки білої фасолі, за пару годин до БОРЩУ треба замочити
* Пів капустини
* Морква і цибуля для зажарки
* Штук 6 картоплин, бажано чернігівської або гуцульської маленької білої-у вас на німцях купуй французьку.
* 4 штучки сливки венгерки, пів кислого яблука, пів кабачка, часник,старе сало, чабрець і стручок сухого червоного перцю гострого
* Зелень-петрушка, кріп
* Сметана домашня
Закидаєш м'ясо-вскипіла вода-злив і знов у холодну воду-на маленьку бульку на дві години і одну велику картоплину-вона має розваритись в результаті вщент плюс корінь селери і петрушки. Через годину фасолю-най вариться довго, ще через годину треш буряк той шо замаринував і свіжий і туда. Потім через мінут 20 капусту і картоплю і перцюгу. Ще через 15 хвилин всю ту поїбень аби закислити це чудо-сливку, яблучко, кабачок. в кінці треш моркву і з цибулькою зажарюєш і туда, паралельно часник із старим салом з крупною морською сіллю перетираєш у тій хуйні яку я забув як називається-тіпо-чугунне відерко маленьке із товкачем. Засипаєш разом з зелепугою в каструлю з уже виключеним вогнем.

В холодильнику має бути домашній самогон виморожений і виморожене сало з Чернігівщини або вінничини-тіко там вміют сало робити. Стругаєш то сало на папіросний папір-кладеш на хлібчик присипаєш чорним перцем, крупною морською сіллю, наливаєш і сіпаєш. Каструлю поки не відкривай!!!! Побігло всередині як Ісусик пяточками. Відтак сіпаєш ще одну за тих хто на Небесах. Не закусюючи!!! Потім встаєш, наливаєш глибокий таріль Борщу, зверхи ложку сметани. Сіпаєш третю і з Богом.

''[https://www.facebook.com/mox.perkalaba © Mox Perkalaba]'' (орфографію збережено)

==Забудьте на хуй все вище написане==

;Потрібно лише:
* Казан
* Олія — Мені подобається кукурудзянна. Та можете й [[Сало|сала]](бажано курдючного) розтопити - смачніше буде.
* Телятина/яловичина/баранина/<s>[[Кіт|кицька]]</s>[[Свиня|свинина]] is fine too.
* Квасоля
* Буряк
* Морква
* Цибуля
* Часник
* Буйон/Вода
* Спеції за смаком. На ваш смак - хоч [[Мівіна|мівіну]] кидайте. Я ж використовую лише сіль, чорний перець, паприку та листя лавру.
* '''І ніякої, блядь, бульби - ми ж не білоруси чи ще якась скотина, щоб нею давитися!!!''' Томати теж нахуй, до речі.

;Це дуже просто, все робиться на око, ніякого задротства:
# Розмочуємо на ніч квасолю
# Нарізаємо м'ясо шматками (на ваш смак - аби в рота влізло), цибулю - напівкільцями, подрібнюємо часник
# З морквою та буряком робіть що вам до вподоби - натирайте на терці, нарізайте соломкою, кубиками, напівкільцями, у формі прутня, тощо. Хоч їбіться із ними. '''Головне щоб буряк був сирий''' - ми ж не в совєтах!
# Беремо казан, ставимо но вогонь
# Наливаємо в нього олії, розігріваемо
# Кидаємо цибулі, обсмажуємо до золотистого кольору, додаємо часник, який тех обсмажуємо до золотого кольору
# Додаємо м'яса, та обсмажуємо до золотистої скоринки (Якщо ж ви варите борщ із старих чоботів/реміня/мамкіних квачів/тощо, то перед тим, як додати моркву з буряком, додайте води та протушкуйте їх)
# Додаємо моркву з буряком, сіль, спеції та припускаємо під кришкою
# На решті, кидаємо капусту з квасолею<ref>Пам'ятайте, бульбу на хуй - ми ж не [[Білорусь|свині]]</ref>, листя лавру, заливаємо все буйоном<ref>Робіть це з розумом. Не перетворюйте на сцяки - все ж таки борщ готуємо, а не юшку. Та якщо ви [[Польща|мойдодир]] - будь ласка, на здоров'я</ref>. Доводимо до готовності - так щоб капуста із квасолею не була альденте, та й не перетворилися на шмарклі.
# Смачного

== Каструля борщу ==
Саме стільки треба їдла, щоб прожити цілий тиждень середньостатистичному чоловіку. Власне, в каструлі може бути не тільки борщ, а й суп, картопля, вермішель чи каша.

Суть в тому, що багато людей для економії часу та енергії замість того щоб готувати щодня роблять це 2-3 рази на тиждень, але з запасом. Це дає більше вільного часу у будні дні, в який приємніше відпочивати від роботи, ніж танцювати біля плити.
Каструля з їдлом зазвичай зберігається в холодильнику поруч із [[Сало|салом]] та іншими корисними продуктами. Це дає харчу не зкиснути протягом тривалого часу.

Для розігріву, раніше, використовували менші каструлі, у випадку рідкого продукту, або сковорідку для каш чи картоплі. Тепер, із засиллям високотехнологічних китайських мікрохвильових печей, потреба в каструлях та сковродах відпала, і їжу розігріти можна прямо в тарілці.
Також вміст каструлі можна пересипати в "судочок", і топтати його обідню перерву на роботі, викликаючи херовим запахом ненависть у своїх колег.

Певні особи, статок яких це дозволяє, вже відмовляються від даної практики, і обирають для харчування недорогі ресторанчики чи різного роду забігайлівки. Але ризик зловити там якесь кишкове захворювання значно більший, ніж вдома.

==Цікаві історичні факти==
Ще сотню років тому українські селяни заправляли борщ салом з часником. Для цього використовували спеціальну дерев'яну ступу - ковганку.
[[Файл:Ковганка.png|1000px|центр]]

[[Категорія:Страви і напої]]

== Виноскі ==
<references />

== Посилання ==
*[https://uateka.com/uk/article/culture/991 Про борщ український]
*[https://www.newyorker.com/culture/annals-of-gastronomy/let-me-count-the-ways-of-making-borscht На цю статтю давай посилання іноземцям.] Кажуть, що вона відкрила кулінарну Україну (та екс-СРСР) для англомовного світу.

{{Україна}}
{{Їжа}}
[[Категорія:Страви і напої]]

Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Негритюд

2020-08-27T13:24:18Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко: /* Black Lives Matter: з геґемонів у бантустани */

'''Негритюд''' (''фр. Négritude''), або '''зворотній (чорний) расизм''' — кепське ставлення негроїдів<ref>'''Негр''' або '''негроїд''' — термін, що означає темношкіру людину з генеалогічної гілки Хама, тобто хаміта. Згідно Біблії, Хам повівся ганебним чином під час сп'яніння свого батька Ноя — він побачив і розповів братам Симу та Яфету про наготу батька свого (Бут. 9:22). Серед деяких обізнаних талмудистів є гадка, буцімто Хам заходив у [[Харків#Ґей-столиця|гомосексуальні мужолозькі зносини]] з ненем, або, кажучи українською, висмалив його в сраку, коли той надудлився до нестями (щоправда, не зовсім зрозуміло, яким чином Сим та Яфет зуміли ''вже після того, що трапилося,'' «прикрити» таткову дупу). За цей прогріх Хама вдячний Ной прокляв... нащадків Хама, а не його самого, ліл. Тож расову меншовартість негри заслужили через хамський вчинок свого пращура.</ref> до представників європеоїдної раси, яке ґрунтується на уявній перевазі чорних над білими. Також термін використовується як ідеологічна доктрина, вчення. Насправді ж є расовою єрессю, спрямованою проти успішних за соціально-демографічними ознаками європейців, американців і африканерів, та має на меті помсту за неіснуючі пригнічення негрів, які не бажають працювати (через те й безробітних). Це ставлення і супутня йому «філософська думка» також дуже подобається різноманітним дегенеративним діячам ліберального спрямування, лівакам, наркоманам і підорасам, які угледжують у ній засіб руйнування традиційних підвалин людства та занурення світу в хаос.

== Ідеологія. Виникнення ==
{{Цитата|Гордість за свою расу – ось перша умова негритюду!|Леопольд Седар Сенґор}}
{{Цитата|Чорні правитимуть світом. Поневолення чорної раси білою расою було останнім етапом в історії рабства. Пам'ять про це збережеться у свідомості чорної людини доти, поки вона не зрозуміє, що цілком відновила свої права. Цей трагічний факт історії, почуття болю, яке він породжує, і психологічне прагнення самоствердження та реабілітації з боку цілої раси становить такий психологічний чинник, значення якого, зважаючи на прагнення чорної раси до реваншу і панування, не можна скидати з рахунку.|Муаммар аль-Каддафі, «Зелена книга»}}

{{Youtube|djgeLQfKIb8|width=250| Те саме інтерв'ю Мухаммеда Алі про расизм. Практика подвійних стандартів у дії: якби те ж саме сказала популярна біла людина, ліволіберальні виродки затаврували б її як расиста і націоналіста. А цьому ''чорнобривцеві'' можна.}}

Концепція панафриканізму<ref>'''Панафриканізм''' — суспільно-політичний рух, що покладає в основу рівноправність негрів щодо білих. Як з'ясувалося, від теорії визнання рівноправності до практики переваги всього лиш півкроку.</ref> зародилася ближче до середини XIX століття, коли завершилася різанина в Сан-Домінго, відлунала Громадянська війна у США, і рабство чорношкірих було вже скасовано. Рознощиком-засновником слід вважати негра з племені ігбо Едварда Вілмота Блайдена (1832—1912), посла держави Ліберія у Франції. Серед засновників негритюду, течії панафриканізму, виокремлюють таких [[Вуйко|вуйків]], як сенегалець Леопольд Седар Сенґор (1906—2001), мартинікець Еме Сезер (1913—2008) і гвіанець Леон-Гонтран Дамас (1912—1978). Усі троє — франкомовні негри. Саме вони видали в 1935 році перший номер літературного журналу «Чорношкірий студент» (фр. ''L'Étudiant Noir''), в якому вони вперше виклали основи негритюду — літературного та ідеологічного руху французьских чорношкірих інтелектуалів, що відкидали домінування європейської традиції у політичній, соціальній та моральній царинах. Чітко сформульованої конструкції негритюд, як вчення, не має, але [[Це важко осягнути, втім і не треба|провідні послання такі]]:
* Негритюд — це колективний негро-африканський егрегор, інвольтація до якого збагненна тільки чорним;
* Негритюд відображається в засобах мислення, світопізнання чорних, їхніми мовами, звуками, співами, танка́ми тощо;
* Негритюд — це ''Асобий путь™'' єднання негрів із природою, недосяжний зашореним технічним прогресом білим;
* Благами білого світу користуватися, проте самим під асиміляцію білими не підпадати — накшталт жіночого «жодному мужлу не дозволено наді мною правувати» (але її саму та її вишкрябків, частенько чужих байстрюків, матеріально утримувати мусить, еге ж).
Тему азіатів, китайців чи якихось там червоношкірих індіанців, які теж добряче єднаються з природою на пейотних мітотах, у концепції негритянських ідеологів чомусь оминається. Вочевидь негритюд — це вигадане вчення переваги чорної раси над білою, вироблене задля того, аби бодай якось обґрунтувати зворотній расизм, що набирає оберти, минулі та майбутні бунти, погроми і геноцид білої людини. Виправдання насильства над білими в їхніх же очах, щоб '''білі самі ставали на коліна'''. Отже терміни та ''-ізми'', що зустрічаються у «працях» негритюдників, є порожнім звуком для відвертання уваги. Словом, навчили французи негрів собі на безголів'я. А також британцям, португальцям, американцям, африканерам тощо. Власне ж неграм задля того, аби вчиняти свавілля, а потім гнити заживо в гівні, що на тім місці утворилося, ніякого теоретичного негритюду не треба, вони й без нього цілком успішно впорюються.

== Чорні бунти ==
=== Гаїті: різанина в Сан-Домінго ===

{{Цитата|Расу цю паскудну слід підрубати під корінь.|«Чорний Наполеон», імператор Жак I Гаїтянський (Дессалін)}}

За кількадесят років, відліковуючи від 1493-го — року відкриття острову Колумбом, збурені жагою до наживи іспанські завойовники майже повністю винищили індіанське населення. Те, що не здолали вогні священної інквізиції та мечі конкістадорів, довершили інфекційні хвороби. Золота на острові було обмаль, проте непоганий прибуток давав експорт кави і цукрової тростини, що вирощувалися на плантаціях французьких колонізаторів, які до того випхали звідти іспанців. Але шашіль революційної дегенерації примусила біле панство послабити зашморг на шиї негритянських рабів, котрі, користуючись слабкістю лівацької метрополії, вчинили в 1804-му різанину всього білого населення на острові, незалежно від стану, статі, віку та роду занять.

А починалося все як завжди... 28 червня 1791 року жалісливі французькі буржуа заклали в себе на Батьківщині підвалини рівності; мовляв, усілякий, хто ступав на французьку землю, автоматично вільнів. Про ці ідеї стало відомо широким негритянським верствам від багатих мулатів, що відвідали охоплений ліволіберальним збіговиськом Париж. Тут варто додати, що раби-втікачі й до того влаштовували диверсії, труїли криниці та вибірково скоювали напади на мешканців острову за расовою ознакою, росправляючись із нещасними зі звірячою жорстокістю. Хоча ще в 1685 році французькою короною було опрацьовано так званий «Чорний кодекс» (щадніший, ніж, наприклад, британський чи голандський), що регламентував права чорношкірих. Кодекс не тільки віддзеркалював справжній розвиток негритянської цивілізації (тобто її цілковиту відсутність), але й ґарантував гуманне ставлення до негрів, не притаманне первісній природі — їхньому звичайному середовищу. Але доки біла спільнота мала умовно одностайну думку стосовно втіклих чорношкірих злочинців, діяльність останніх з успіхом купіювалася каральними заходами.

Розвиток капіталістичних відносин, зростання виробничих сил водночас із вкоріненням думки про те, що рабська праця не є продуктивною, обернулися для орієнтованого на сільське господарство Сан-Домінго расовою та економічною катастрофою. На протязі півтора десятиліть домініканську галеру один за одним розгойдували заколоти чорношкірих, аж поки в 1804 році, при повному потуранні метрополії, повсталі негри і мулати не проголосили фактичну незалежність. За стислий проміжок часу біле населення було винищено вщент. До того ж більшість жінок на початку вбито не було — заради сексуальних втіх девіантних рабів. Згодом обпиті чаклунським зіллям гаїтійські зомбі<ref>Існує росповсюджена думка, что прозивне ім'я '''зомбі''' народилося від власного імені якогось звіркуватого мулата '''Жана Зомбі́''', що відзначився вчиненими з винятковим цинізмом стратами білих людей, яких він спіймав поблизу імператорського палацу в Порт-о-Пренсі.</ref> раптом уторопали, що коли білих жінок буде залишено народжувати білих чоловіків, то білі ж бо, — оце так несподіванка! — не зникнуть! Перед смертю жінок було піддано бузувірським катуванням із сексуальним підтекстом (після неодноразових зґвалтувань, якщо не вдавалося спровокувати викидень, вагітним білим жінкам чорношкірі покидьки розтинали животи лезами ножів, виймали плід, перерізали пуповиння, поміщали туди мавпенят і зашивали назад, залишаючи вмирати під палючим сонцем від втрати крові та больового шоку). [https://en.wikipedia.org/wiki/File:Manuel_Lopez_Lopez_-_Fue_muerta_y_destroiada_nel_campo_esta_infelir_p._haver_resistido_alos_deseos_brutales_de_los_negros_y_el_ni%c3%b1o_pererio_de_hambre_asulado_buscando_el_becho_yerto_desu_madre.jpg Трупи частенько розчленовували]. За найскромнішими оцінками в 1804 році в Гаїті негроїдами було вбито до 5 тисяч осіб європеоїдної раси. На утиски прав розсваволені чорні відповіли цілковитим фізичним знищенням білих, вчинивши ''геноцид субалтерну''. З погляду негрів, це і є рівноправність, '''негритюд на практиці'''.

* [https://qebedo.livejournal.com/1543551.html Детальніший екскурс у минуле людиноподібних імператорів, королів, президентів та зомбі.]

[[Файл:Canape-Vert-Area-in-Haiti.jpg|300px|thumb|right|Гаїті. Типовий ландшафт території, «вільної від білих»]]

Станом на сьогодення в Республіці Гаїті, де 95% населення — негри, панує злочинність, безробіття, злидні, голод, пекло й муки вічні. Тоді як у східній частині однойменного острову (де розташована Домініканська Республіка, яка в расовому відношенні больш ніж наполовину складається з метисів, а білих і мулатів у сукупності більше, ніж негрів) розвинена промисловість, туризм, сільське господарство, а у 2008 році запрацювало метро. ВВП на душу населення між цими країнами різниться у вісім разів! І це не дивно: часи, коли негри були зайняті суспільно-корисною продукційною працею, пішли у небуття разом із колоніальним минулим.

=== Зімбабве, або Остаточне вирішення білого питання в Південній Родезії ===
{{Цитата|У цій країні біла людина — громадянин другого ґатунку. Єдина з них, до якої ви можете мати довіру — це мертва біла людина.|Довічний президент Зімбабве, кандидат у номінацію на Нобелевську премію миру, лицар Великого Хреста (орден Британської імперії) Роберт Мугабе}}

{{Цитата|Я – Гітлер свого часу. Гітлер мав на меті лиш єдине – справедливість і незалежність для свого народу, боротьбу за його гаразди і ресурси. Якщо це Гітлер, то кличте мене його спадкоємцем.|також він}}

Ця країна сприймається, мабуть, кожним, хто чув цю назву, як синонім дикої відсталості, а тими, хто трохи знається на географії, — як найбіднійша держава Африки з такою [[Кравчук|гіперінфляцією]], що до магазину за хлібом ходять із мішком грошей. І перебільшення тут немає. Взагалі. Також у цій країні є: голод, занепад виробництва, відсутність медицини, електрики і водогону (за рідкісними виключеннямм). А ще до 1980 року цю країну називали «африканською Швейцарією», державою з відносно міцною економікою — і не лише на африканську мірку. Та за чверть століття все звелося нанівець. Як же так сталося? Але про все по черзі.

[[Файл:Negritud.jpg|300px|thumb|right|Зімбабве. Оця-ця, куплю пивця!]]

У другій половині XIX століття на території сучасної Зімбабве було знайдено корисні копалини, зокрема золото. Першими та єдиними колоністами були британці, а займаній території дали назву Південна Родезія (на ім'я імперіалістичного ділка Сесіля Родса). Повсталим було попервах неграм хутко, рішуче відсипали на горіхи, й ті, наковтавшись скривавлених шмарклів на пару поколінь про запас, стулили пельку. Але все тече, все минає — хвиля деколонізації, що охопила всю Африку в період після Другої світової, також зачепила і Південну Родезію. У зв'язку з тим, що економіка країни у складі містечкової пробританської федерації розбудовувалася за рахунок білої меншості, то ці останні, перехопивши ініціативу, проголосили незалежність. Лондон, котрий чомусь вважав, що владу в країні треба піднести на тарелі макакам прямісінько на пальми, незалежна держава під врядуванням білої меншості не визнавала. Це, однак, не завадило місцевому істеблішменту взяти курс на розвинення аграрного сектору, в якому було зайняте майже все біле населення. Санкції британців також вдалося здолати — за рахунок торгівлі з ПАР. Тоді лідера Південної Родезії Яна Сміта (колишній пілот королівських повітряних сил) було оголошено кривавим диктатором. До цькування білого режиму долучився Радянський Союз, що навчав <del>сцяти навстоячки</del> військовій справі повстанців, які вирішили спуститися з пальм. Не пас задніх і Китай, який зорганізував своїх проксі-бойовиків. Протягом 60-70-х років Південна Родезія була вимушена провадити боротьбу з терористами та інтервентами, залучаючи на це навіть білих жінок. І робила це добряче… аж до того, коли втомлений Сміт, підігнувши хвоста перед неграми, ''наважився на вибори''.

Вибори 1980 року забезпечили перемогу чорним радикалам (що очікувано, бо біле населення країни складало 5 % від загальної кількості, що в числовому виразі становило близько 200 тисяч осіб), до влади як прем'єр-міністр прийшов Роберт Мугабе, лідер маоїстського лівонаціоналістичного руху. До уряду сунули натовпи негрів із практично нульовою управлінською компетенцією. Економічні показники стали стрімко погіршуватися, але замість того, щоб ужити запобіжних заходів, кліка Мугабе оголосила винуватцями [[Пакращення|погіршення]] ситуації білих фермерів, що «захопили кращі землі». Розпочалася «земельна реформа», яка вилилася в «чорний переділ»: у вищезазначених фермерів відбирали землю без будь-якої компенсації. Тих, що чинили опір, вбивали на місці, тож люди зі світлою шкірою були вимушені покинути все та забиратися з країни, поки живі та цілі. Внаслідок різкого скорочення засівів, а також спадання продуктивності праці, за лічені 2001—2008 роки економіка впала. Державний борг сягнув 131 % ВВП, інфляція склала 231 000 000 %. Довелося відмовитися від власної валюти, бо вона стала вартувати менше, ніж папір, на якому її надруковано. Країна передбачувано мутувала з експортера сільгосппродукції в таку, що потребує продовольчої гуманітарної допомоги. Однак Роберт Мугабе спромігся перемогти на президентських виборах, визнавши собі за заслугу божественність власної влади, після чого '''вніс зміни до Конституції, які ґарантували йому довічне керування'''. У 2017 році в Зімбабве (таку назву отримала Південна Родезія після 1980 року) відбулася «трояндова революція» на африканський штиб: ''Гітлера свого часу'' під прицілами АК-74 викинули на вулицю. Але це поки що не зарадило.

Наразі чисельність білого населення Зімбабве не перевищує 20 тисяч осіб.

* [https://varlamov.ru/3767473.html Репортаж Варламова]

=== ПАР: це жахливе слово «апартеїд» ===
{{Цитата|Апартеїд — нормальна річ. ПАР ще побачить, який устрій встановить корінна більшість, яка розважається підпалами, вбивствами, насильством. Мало не буде…|Валерія Іллівна Новодворська}}

{{Youtube|8eDxC0Hrod8|width=350|Гарячий бриз білої суперзірки Кендіс Сванепул із ПАР. Місце сраних негрів не визначено.}}

'''Апартеїд'''. Це слово в негативному контексті на зламі 1980—1990-х лунало з усіх усюдів. Апартеїд гудили скрізь, наче не було гіршого зла на планеті. Навіть коментатор матчу СРСР — Нідерланди на першості Європи з футболу 1988 року разів із десять згадав «праклятий апартеід» — у контексті того, що голандський гравець Рууд Гулліт не просто людина, а ЧЄЛОВЄЧІЩЄ, бо як дає бій апартеїдові! Тобто займається тим, що тоді було «модна, стільна, маладьожна» — точнісінько як за наших часів [[Харків#Ґей-столиця|мешкати у Харкові]].

Що ж то таке є отой апартеїд?

Про '''унікальну здатність негрів перетворювати на лайно геть усе, до чого вони торкаються''', було відомо ще за часів колонізації Південної Африки. Тому неграм у Південно-Африканському Союзі наказувалося жити в окремих резерваціях — ''бантустанах''. Виїжджати з них можна було лише за спеціальними дозвілами. Засади расової сегрегації було впроваджено в ПАС на законодавчому рівні в 1948 році під егідою популярної серед білого населення національної партії, яка виступала за співпрацю з нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни попри те, що Союз офіційно вважався домініоном<ref>'''Домініон''' — статус колишньої колонії Великої Британії, непевний як за формою, так і за змістом. Домініон є фактично незалежною державою, при цьому визнає над собою верховенство англійської корони.</ref> Британської імперії. Розгадка непокори метрополії на місцях криється в тім, що до складу ПАС входили республіки Оранжева та Трансвааль, чиїми засновниками є славетні бури — нащадки німців і голандців, яких англійці перемогли на початку століття, заваливши трупами своїх солдатів. Бури із поразкою так і не примирилися, надто що все біле людство симпатизувало жменці африканерів, які кинули виклик «володарці морів».

Тож не дивно, коли запроданський англосаксонський світ, щоб помститися ''моральному обсвистуванню'' в англо-бурській війні, зображав симпатію до «пригніченої чорної більшості» — тим паче, що з економічного погляду сильний, незалежний і расово-орієнтований конкурент на континенті був наче цвях у дупі похлібців транснаціонального неолібералізму. Не лишалися осторонь і Совєти, які в ім'я ідеологічних догм підтримували расових покидьків на всіх континентах протягом усього часу свого існування. Тому так звана «світова спільнота» тримала ПАР (що в 1961 року прийшла на зміну ПАС) в ізоляції. Світовий сіонізм визнав апартеїд «злочином проти людяності», що, всупереч намаганням ліваків та лібералів, не заважало зростанню економіки, будівництва і розвитку цивілізації в південній частині Африки.

Проте працьовита біла меншість поступово покидала країну. Неконтрольоване зростання чорного населення, далекого від розуміння контрацепції, порушило баланс сил у ПАР на користь тотальної деградації. Відсоткове відношення білих до негрів упало в кілька разів, керівні кола СШП і Великої Британії за умов «нового світового ладу» та геґемонії Піндостану цілком серйозно примусили еліти ПАР зняти обмеження з бантустанів. Негри, мов вода у лотоки, ринули в міста, розтягуючи по всій країні локалізований у резерваціях СНІД, демонтуючи та розбиваючи вщент цивілізоване суспільство.

За теперішнього часу відношення білого населення до кольорового не перевищує 1 до 10. Африканери й англосакси вимушені жити в котеджах, обнесених 3-5-метровими парканами, поверх яких натягнуто дроти під напругою. Залишення навіть на недовгий час території, що охороняється, погрожує білим чоловікам вбивством, а жінкам — масовим зґвалтуванням. У аборигенів є повір'я, що коли здійснити статевий акт із незайманою білою дівчиною, то можна ґарантовано позбутися ВІЛ-інфекції (яку, звісно ж, начаклували білі): за найскромнішими оцінками носіями СНІДу є 10% чорношкірого населення ПАР.

* [https://spid.center/ru/articles/2221/ ВІЛ у ПАР: Біле прокляття Африканського континенту]

=== Black Lives Matter: з геґемонів у бантустани ===
Так вже склалося, что на зламі технологічних устроїв (економічних циклів, яким властивий певний щабель розвитку продукційних сил) відбувається зміна «традиційного», усталеного ладу, притаманного попередньому циклу. Зміна буває болючою. Так сталося в США за часів скасування рабства, що й спровокувало громадянську війну 1861—1865 рр. Частина суспільства не сприймала індустріалізації, розвинення капіталістичних взаємовідносин, але прогресу було вже не спинити. Саме тому індустріальна Північ перемогла рабовласницький Південь, а якби цього не трапилося, війна б вибухувала знов і знов. Малоймовірно, що американський капіталіст із Великих озер настільки симпатизував неграм з Алабами, щоб наважитися спонсорувати війну за їхнє звільнення. Радше холодний розсуд спонукав його до усунення рабовласницького способу господарювання як нефективного і шкідливого релікту економічної епохи, що минає.

[[Файл:Марк і Патриція МакКлоскі.jpg|300px|thumb|right|Марк і Патриція]]

{{Youtube|1H_S3YyXz8U|width=250|Black Militia}}

Економіка послуг у США періоду постіндустріалізації — це нестримне споживання, до якого тепер залучено і нижчі верстви аж по самі декласовані і відверто маргінальні елементи. Але тут тонкість от у чому. У Карла Маркса є формула Г-Т-Г. Якщо її розгорнути, то виходить: Засоби виробництва + Робоча сила — Товар (Продукт) — Затрачені кошти на засоби виробництва і робочу силу + Додаткова вартість. Все це обертається, кругообіг капіталу відбувається, поки є попит на товар. Якщо попит відсутній, виникає криза перевиробництва. Аби цього не сталося, банки шалено закредитували Америку, при цьому виробництво з Америки було винесено до третіх країн, бо там дешева робоча сила. Разом із тим у самій Америці, яка нічого не виробляє, насадили Потреблядтво з Великої Літери. Булька надимається, грошва друкується, борг Америки перед ФРС зростає.

Перед відтворювальною економікою технофашизму й орієнтацією на експорт, за яку, зокрема, топить Трамп, постає прямо протилежна проблема — треба думати, куди подіти зайвих людей, що не працюють, яким немає місця на збезлюднілих виробництвах. Зайві роти, що не дають прибутку, стануть не потрібні. Неоіндустріалізація потребує висококваліфікованих інженерів-операторів, програмістів, людей с навичками творчої роботи, лікарів, вчителів, фермерів. Переважна більшість негрів до них не належить. Грошороби, глобалісти, які намагаються зберегти за собою владу через захист атавізмів споживацтва даленіючої доби постіндустріалізації, не знайшли нічого кращого, як хитати американську державність руками негрів. Чорношкірі — рівноправні члени суспільства з виборчими правами, тому при підрахунку голосів геть не важливо, чиї вони — законослухняного білого трудоголіка чи кольорового наркомана-утриманця. Адже купити лояльність безхатька куди дешевле і легше. Доречі, люмпени — це ядерний електорат, ладний за дрібний даток не тільки віддати свої голоси, але і '''брати участь у заворушеннях'''. Політичне підґрунтя руху '''[[BLM]] (Життя чорних важливі)''' цілком ясне — перешкодити Трампу піти на другий термін та завадити і надалі провадити політекономію технофашизму.

Дешеві кредити та друкарський верстат дозволять покращити добробут американських нероб. І як наслідок — продовжувати накопичувати державний борг, размащуючи його тонким шаром серед держав (зокрема й Неньки), золотовалютні резерви яких становлять нічим не забезпечені долари США. Електоральну базу плутократами давно сформовано, взято курс на зворотній расизм. І навіть неважливо, [https://www.youtube.com/watch?v=pOlm9HXVRWk задушив поліціянт '''Джорджа Флойда'''] через власні дурощі чи це була жахлива провокація — головне, що це навмисне піднесено під соусом расизму, розрекламовано і розтиражовано явно маючи на меті ''збентежити, роззлостити й заколотити'' і без того секулярну американську спільноту. Дбання про расову рівноправність — лишень розмінна монета в боротьбі економічних формацій найсильнішої економіки світу. Геть не зроруміло, якого дна ладна сягнути сторона, що зазнає поразки в сутичці, перш ніж цю поразку визнати. Олії до вогню на користь глобалістів традиційно доливають ліберали та ліваки-троцкісти. Вони ж бо й утворили фронт ''радикальної толерантності'' під егідою гасел негритюду. '''[[uk_wikipedia:Автономна Зона Капітолійського пагорба|Комуна в Сіетлі]]''' тому приклад. Місцеві можновладці, що перебувають під впливом супротивників Трампа, їм підіграють. Поліціянти опинилися у мимовільних заручниках боротьби двох систем, але незважаючи на те, що втома від поліційної держави все ж таки є, назвати їх однією з конфліктуючих сторін може хіба що ідіот або падлюка. На тлі коронавірусних гульбин, що співпали з фінансовою кризою, можливі громадянські зіткнення ба навіть розпад Піндосії.

Складно спрогнозувати хто переможе в цьому конфлікті. Можливо, час реіндустріалізації та нового економічного устрою ще не настав, і з поразкою Трампа деградація та винесення американської промисловості за межі країни поновляться.

* [https://rovego.livejournal.com/9596346.html?utm_source=popular «Ми боротимемося до останнього» — Марк і Патриція МакКлоскі готові захищати будинок від погромників власними силами, але їх може бути ув'язнено раніше, ніж протестувальники зважаться на акт вандалізму].
* [https://www.facebook.com/artem.semenihin/posts/3403753863022452 Білу дівчину в США вбили за фразу «Всі життя важливі» представники BLM].

== Примітки ==
<references />

== Посилання ==
* [[neolurk:Негритюд|Оригінал статті на Неолурку]].

Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Негритюд

2020-08-26T14:49:11Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко: Створена сторінка: '''Негритюд''' (''фр. Négritude''), або '''зворотній (чорний) расизм''' — кепське ставлення негроїд...

'''Негритюд''' (''фр. Négritude''), або '''зворотній (чорний) расизм''' — кепське ставлення негроїдів<ref>'''Негр''' або '''негроїд''' — термін, що означає темношкіру людину з генеалогічної гілки Хама, тобто хаміта. Згідно Біблії, Хам повівся ганебним чином під час сп'яніння свого батька Ноя — він побачив і розповів братам Симу та Яфету про наготу батька свого (Бут. 9:22). Серед деяких обізнаних талмудистів є гадка, буцімто Хам заходив у [[Харків#Ґей-столиця|гомосексуальні мужолозькі зносини]] з ненем, або, кажучи українською, висмалив його в сраку, коли той надудлився до нестями (щоправда, не зовсім зрозуміло, яким чином Сим та Яфет зуміли ''вже після того, що трапилося,'' «прикрити» таткову дупу). За цей прогріх Хама вдячний Ной прокляв... нащадків Хама, а не його самого, ліл. Тож расову меншовартість негри заслужили через хамський вчинок свого пращура.</ref> до представників європеоїдної раси, яке ґрунтується на уявній перевазі чорних над білими. Також термін використовується як ідеологічна доктрина, вчення. Насправді ж є расовою єрессю, спрямованою проти успішних за соціально-демографічними ознаками європейців, американців і африканерів, та має на меті помсту за неіснуючі пригнічення негрів, які не бажають працювати (через те й безробітних). Це ставлення і супутня йому «філософська думка» також дуже подобається різноманітним дегенеративним діячам ліберального спрямування, лівакам, наркоманам і підорасам, які угледжують у ній засіб руйнування традиційних підвалин людства та занурення світу в хаос.

== Ідеологія. Виникнення ==
{{Цитата|Гордість за свою расу – ось перша умова негритюду!|Леопольд Седар Сенґор}}
{{Цитата|Чорні правитимуть світом. Поневолення чорної раси білою расою було останнім етапом в історії рабства. Пам'ять про це збережеться у свідомості чорної людини доти, поки вона не зрозуміє, що цілком відновила свої права. Цей трагічний факт історії, почуття болю, яке він породжує, і психологічне прагнення самоствердження та реабілітації з боку цілої раси становить такий психологічний чинник, значення якого, зважаючи на прагнення чорної раси до реваншу і панування, не можна скидати з рахунку.|Муаммар аль-Каддафі, «Зелена книга»}}

{{Youtube|djgeLQfKIb8|width=250| Те саме інтерв'ю Мухаммеда Алі про расизм. Практика подвійних стандартів у дії: якби те ж саме сказала популярна біла людина, ліволіберальні виродки затаврували б її як расиста і націоналіста. А цьому ''чорнобривцеві'' можна.}}

Концепція панафриканізму<ref>'''Панафриканізм''' — суспільно-політичний рух, що покладає в основу рівноправність негрів щодо білих. Як з'ясувалося, від теорії визнання рівноправності до практики переваги всього лиш півкроку.</ref> зародилася ближче до середини XIX століття, коли завершилася різанина в Сан-Домінго, відлунала Громадянська війна у США, і рабство чорношкірих було вже скасовано. Рознощиком-засновником слід вважати негра з племені ігбо Едварда Вілмота Блайдена (1832—1912), посла держави Ліберія у Франції. Серед засновників негритюду, течії панафриканізму, виокремлюють таких [[Вуйко|вуйків]], як сенегалець Леопольд Седар Сенґор (1906—2001), мартинікець Еме Сезер (1913—2008) і гвіанець Леон-Гонтран Дамас (1912—1978). Усі троє — франкомовні негри. Саме вони видали в 1935 році перший номер літературного журналу «Чорношкірий студент» (фр. ''L'Étudiant Noir''), в якому вони вперше виклали основи негритюду — літературного та ідеологічного руху французьских чорношкірих інтелектуалів, що відкидали домінування європейської традиції у політичній, соціальній та моральній царинах. Чітко сформульованої конструкції негритюд, як вчення, не має, але [[Це важко осягнути, втім і не треба|провідні послання такі]]:
* Негритюд — це колективний негро-африканський егрегор, інвольтація до якого збагненна тільки чорним;
* Негритюд відображається в засобах мислення, світопізнання чорних, їхніми мовами, звуками, співами, танка́ми тощо;
* Негритюд — це ''Асобий путь™'' єднання негрів із природою, недосяжний зашореним технічним прогресом білим;
* Благами білого світу користуватися, проте самим під асиміляцію білими не підпадати — накшталт жіночого «жодному мужлу не дозволено наді мною правувати» (але її саму та її вишкрябків, частенько чужих байстрюків, матеріально утримувати мусить, еге ж).
Тему азіатів, китайців чи якихось там червоношкірих індіанців, які теж добряче єднаються з природою на пейотних мітотах, у концепції негритянських ідеологів чомусь оминається. Вочевидь негритюд — це вигадане вчення переваги чорної раси над білою, вироблене задля того, аби бодай якось обґрунтувати зворотній расизм, що набирає оберти, минулі та майбутні бунти, погроми і геноцид білої людини. Виправдання насильства над білими в їхніх же очах, щоб '''білі самі ставали на коліна'''. Отже терміни та ''-ізми'', що зустрічаються у «працях» негритюдників, є порожнім звуком для відвертання уваги. Словом, навчили французи негрів собі на безголів'я. А також британцям, португальцям, американцям, африканерам тощо. Власне ж неграм задля того, аби вчиняти свавілля, а потім гнити заживо в гівні, що на тім місці утворилося, ніякого теоретичного негритюду не треба, вони й без нього цілком успішно впорюються.

== Чорні бунти ==
=== Гаїті: різанина в Сан-Домінго ===

{{Цитата|Расу цю паскудну слід підрубати під корінь.|«Чорний Наполеон», імператор Жак I Гаїтянський (Дессалін)}}

За кількадесят років, відліковуючи від 1493-го — року відкриття острову Колумбом, збурені жагою до наживи іспанські завойовники майже повністю винищили індіанське населення. Те, що не здолали вогні священної інквізиції та мечі конкістадорів, довершили інфекційні хвороби. Золота на острові було обмаль, проте непоганий прибуток давав експорт кави і цукрової тростини, що вирощувалися на плантаціях французьких колонізаторів, які до того випхали звідти іспанців. Але шашіль революційної дегенерації примусила біле панство послабити зашморг на шиї негритянських рабів, котрі, користуючись слабкістю лівацької метрополії, вчинили в 1804-му різанину всього білого населення на острові, незалежно від стану, статі, віку та роду занять.

А починалося все як завжди... 28 червня 1791 року жалісливі французькі буржуа заклали в себе на Батьківщині підвалини рівності; мовляв, усілякий, хто ступав на французьку землю, автоматично вільнів. Про ці ідеї стало відомо широким негритянським верствам від багатих мулатів, що відвідали охоплений ліволіберальним збіговиськом Париж. Тут варто додати, що раби-втікачі й до того влаштовували диверсії, труїли криниці та вибірково скоювали напади на мешканців острову за расовою ознакою, росправляючись із нещасними зі звірячою жорстокістю. Хоча ще в 1685 році французькою короною було опрацьовано так званий «Чорний кодекс» (щадніший, ніж, наприклад, британський чи голандський), що регламентував права чорношкірих. Кодекс не тільки віддзеркалював справжній розвиток негритянської цивілізації (тобто її цілковиту відсутність), але й ґарантував гуманне ставлення до негрів, не притаманне первісній природі — їхньому звичайному середовищу. Але доки біла спільнота мала умовно одностайну думку стосовно втіклих чорношкірих злочинців, діяльність останніх з успіхом купіювалася каральними заходами.

Розвиток капіталістичних відносин, зростання виробничих сил водночас із вкоріненням думки про те, що рабська праця не є продуктивною, обернулися для орієнтованого на сільське господарство Сан-Домінго расовою та економічною катастрофою. На протязі півтора десятиліть домініканську галеру один за одним розгойдували заколоти чорношкірих, аж поки в 1804 році, при повному потуранні метрополії, повсталі негри і мулати не проголосили фактичну незалежність. За стислий проміжок часу біле населення було винищено вщент. До того ж більшість жінок на початку вбито не було — заради сексуальних втіх девіантних рабів. Згодом обпиті чаклунським зіллям гаїтійські зомбі<ref>Існує росповсюджена думка, что прозивне ім'я '''зомбі''' народилося від власного імені якогось звіркуватого мулата '''Жана Зомбі́''', що відзначився вчиненими з винятковим цинізмом стратами білих людей, яких він спіймав поблизу імператорського палацу в Порт-о-Пренсі.</ref> раптом уторопали, що коли білих жінок буде залишено народжувати білих чоловіків, то білі ж бо, — оце так несподіванка! — не зникнуть! Перед смертю жінок було піддано бузувірським катуванням із сексуальним підтекстом (після неодноразових зґвалтувань, якщо не вдавалося спровокувати викидень, вагітним білим жінкам чорношкірі покидьки розтинали животи лезами ножів, виймали плід, перерізали пуповиння, поміщали туди мавпенят і зашивали назад, залишаючи вмирати під палючим сонцем від втрати крові та больового шоку). [https://en.wikipedia.org/wiki/File:Manuel_Lopez_Lopez_-_Fue_muerta_y_destroiada_nel_campo_esta_infelir_p._haver_resistido_alos_deseos_brutales_de_los_negros_y_el_ni%c3%b1o_pererio_de_hambre_asulado_buscando_el_becho_yerto_desu_madre.jpg Трупи частенько розчленовували]. За найскромнішими оцінками в 1804 році в Гаїті негроїдами було вбито до 5 тисяч осіб європеоїдної раси. На утиски прав розсваволені чорні відповіли цілковитим фізичним знищенням білих, вчинивши ''геноцид субалтерну''. З погляду негрів, це і є рівноправність, '''негритюд на практиці'''.

* [https://qebedo.livejournal.com/1543551.html Детальніший екскурс у минуле людиноподібних імператорів, королів, президентів та зомбі.]

[[Файл:Canape-Vert-Area-in-Haiti.jpg|300px|thumb|right|Гаїті. Типовий ландшафт території, «вільної від білих»]]

Станом на сьогодення в Республіці Гаїті, де 95% населення — негри, панує злочинність, безробіття, злидні, голод, пекло й муки вічні. Тоді як у східній частині однойменного острову (де розташована Домініканська Республіка, яка в расовому відношенні больш ніж наполовину складається з метисів, а білих і мулатів у сукупності більше, ніж негрів) розвинена промисловість, туризм, сільське господарство, а у 2008 році запрацювало метро. ВВП на душу населення між цими країнами різниться у вісім разів! І це не дивно: часи, коли негри були зайняті суспільно-корисною продукційною працею, пішли у небуття разом із колоніальним минулим.

=== Зімбабве, або Остаточне вирішення білого питання в Південній Родезії ===
{{Цитата|У цій країні біла людина — громадянин другого ґатунку. Єдина з них, до якої ви можете мати довіру — це мертва біла людина.|Довічний президент Зімбабве, кандидат у номінацію на Нобелевську премію миру, лицар Великого Хреста (орден Британської імперії) Роберт Мугабе}}

{{Цитата|Я – Гітлер свого часу. Гітлер мав на меті лиш єдине – справедливість і незалежність для свого народу, боротьбу за його гаразди і ресурси. Якщо це Гітлер, то кличте мене його спадкоємцем.|також він}}

Ця країна сприймається, мабуть, кожним, хто чув цю назву, як синонім дикої відсталості, а тими, хто трохи знається на географії, — як найбіднійша держава Африки з такою [[Кравчук|гіперінфляцією]], що до магазину за хлібом ходять із мішком грошей. І перебільшення тут немає. Взагалі. Також у цій країні є: голод, занепад виробництва, відсутність медицини, електрики і водогону (за рідкісними виключеннямм). А ще до 1980 року цю країну називали «африканською Швейцарією», державою з відносно міцною економікою — і не лише на африканську мірку. Та за чверть століття все звелося нанівець. Як же так сталося? Але про все по черзі.

[[Файл:Negritud.jpg|300px|thumb|right|Зімбабве. Оця-ця, куплю пивця!]]

У другій половині XIX століття на території сучасної Зімбабве було знайдено корисні копалини, зокрема золото. Першими та єдиними колоністами були британці, а займаній території дали назву Південна Родезія (на ім'я імперіалістичного ділка Сесіля Родса). Повсталим було попервах неграм хутко, рішуче відсипали на горіхи, й ті, наковтавшись скривавлених шмарклів на пару поколінь про запас, стулили пельку. Але все тече, все минає — хвиля деколонізації, що охопила всю Африку в період після Другої світової, також зачепила і Південну Родезію. У зв'язку з тим, що економіка країни у складі містечкової пробританської федерації розбудовувалася за рахунок білої меншості, то ці останні, перехопивши ініціативу, проголосили незалежність. Лондон, котрий чомусь вважав, що владу в країні треба піднести на тарелі макакам прямісінько на пальми, незалежна держава під врядуванням білої меншості не визнавала. Це, однак, не завадило місцевому істеблішменту взяти курс на розвинення аграрного сектору, в якому було зайняте майже все біле населення. Санкції британців також вдалося здолати — за рахунок торгівлі з ПАР. Тоді лідера Південної Родезії Яна Сміта (колишній пілот королівських повітряних сил) було оголошено кривавим диктатором. До цькування білого режиму долучився Радянський Союз, що навчав <del>сцяти навстоячки</del> військовій справі повстанців, які вирішили спуститися з пальм. Не пас задніх і Китай, який зорганізував своїх проксі-бойовиків. Протягом 60-70-х років Південна Родезія була вимушена провадити боротьбу з терористами та інтервентами, залучаючи на це навіть білих жінок. І робила це добряче… аж до того, коли втомлений Сміт, підігнувши хвоста перед неграми, ''наважився на вибори''.

Вибори 1980 року забезпечили перемогу чорним радикалам (що очікувано, бо біле населення країни складало 5 % від загальної кількості, що в числовому виразі становило близько 200 тисяч осіб), до влади як прем'єр-міністр прийшов Роберт Мугабе, лідер маоїстського лівонаціоналістичного руху. До уряду сунули натовпи негрів із практично нульовою управлінською компетенцією. Економічні показники стали стрімко погіршуватися, але замість того, щоб ужити запобіжних заходів, кліка Мугабе оголосила винуватцями [[Пакращення|погіршення]] ситуації білих фермерів, що «захопили кращі землі». Розпочалася «земельна реформа», яка вилилася в «чорний переділ»: у вищезазначених фермерів відбирали землю без будь-якої компенсації. Тих, що чинили опір, вбивали на місці, тож люди зі світлою шкірою були вимушені покинути все та забиратися з країни, поки живі та цілі. Внаслідок різкого скорочення засівів, а також спадання продуктивності праці, за лічені 2001—2008 роки економіка впала. Державний борг сягнув 131 % ВВП, інфляція склала 231 000 000 %. Довелося відмовитися від власної валюти, бо вона стала вартувати менше, ніж папір, на якому її надруковано. Країна передбачувано мутувала з експортера сільгосппродукції в таку, що потребує продовольчої гуманітарної допомоги. Однак Роберт Мугабе спромігся перемогти на президентських виборах, визнавши собі за заслугу божественність власної влади, після чого '''вніс зміни до Конституції, які ґарантували йому довічне керування'''. У 2017 році в Зімбабве (таку назву отримала Південна Родезія після 1980 року) відбулася «трояндова революція» на африканський штиб: ''Гітлера свого часу'' під прицілами АК-74 викинули на вулицю. Але це поки що не зарадило.

Наразі чисельність білого населення Зімбабве не перевищує 20 тисяч осіб.

* [https://varlamov.ru/3767473.html Репортаж Варламова]

=== ПАР: це жахливе слово «апартеїд» ===
{{Цитата|Апартеїд — нормальна річ. ПАР ще побачить, який устрій встановить корінна більшість, яка розважається підпалами, вбивствами, насильством. Мало не буде…|Валерія Іллівна Новодворська}}

{{Youtube|8eDxC0Hrod8|width=350|Гарячий бриз білої суперзірки Кендіс Сванепул із ПАР. Місце сраних негрів не визначено.}}

'''Апартеїд'''. Це слово в негативному контексті на зламі 1980—1990-х лунало з усіх усюдів. Апартеїд гудили скрізь, наче не було гіршого зла на планеті. Навіть коментатор матчу СРСР — Нідерланди на першості Європи з футболу 1988 року разів із десять згадав «праклятий апартеід» — у контексті того, що голандський гравець Рууд Гулліт не просто людина, а ЧЄЛОВЄЧІЩЄ, бо як дає бій апартеїдові! Тобто займається тим, що тоді було «модна, стільна, маладьожна» — точнісінько як за наших часів [[Харків#Ґей-столиця|мешкати у Харкові]].

Що ж то таке є отой апартеїд?

Про '''унікальну здатність негрів перетворювати на лайно геть усе, до чого вони торкаються''', було відомо ще за часів колонізації Південної Африки. Тому неграм у Південно-Африканському Союзі наказувалося жити в окремих резерваціях — ''бантустанах''. Виїжджати з них можна було лише за спеціальними дозвілами. Засади расової сегрегації було впроваджено в ПАС на законодавчому рівні в 1948 році під егідою популярної серед білого населення національної партії, яка виступала за співпрацю з нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни попри те, що Союз офіційно вважався домініоном<ref>'''Домініон''' — статус колишньої колонії Великої Британії, непевний як за формою, так і за змістом. Домініон є фактично незалежною державою, при цьому визнає над собою верховенство англійської корони.</ref> Британської імперії. Розгадка непокори метрополії на місцях криється в тім, що до складу ПАС входили республіки Оранжева та Трансвааль, чиїми засновниками є славетні бури — нащадки німців і голандців, яких англійці перемогли на початку століття, заваливши трупами своїх солдатів. Бури із поразкою так і не примирилися, надто що все біле людство симпатизувало жменці африканерів, які кинули виклик «володарці морів».

Тож не дивно, коли запроданський англосаксонський світ, щоб помститися ''моральному обсвистуванню'' в англо-бурській війні, зображав симпатію до «пригніченої чорної більшості» — тим паче, що з економічного погляду сильний, незалежний і расово-орієнтований конкурент на континенті був наче цвях у дупі похлібців транснаціонального неолібералізму. Не лишалися осторонь і Совєти, які в ім'я ідеологічних догм підтримували расових покидьків на всіх континентах протягом усього часу свого існування. Тому так звана «світова спільнота» тримала ПАР (що в 1961 року прийшла на зміну ПАС) в ізоляції. Світовий сіонізм визнав апартеїд «злочином проти людяності», що, всупереч намаганням ліваків та лібералів, не заважало зростанню економіки, будівництва і розвитку цивілізації в південній частині Африки.

Проте працьовита біла меншість поступово покидала країну. Неконтрольоване зростання чорного населення, далекого від розуміння контрацепції, порушило баланс сил у ПАР на користь тотальної деградації. Відсоткове відношення білих до негрів упало в кілька разів, керівні кола СШП і Великої Британії за умов «нового світового ладу» та геґемонії Піндостану цілком серйозно примусили еліти ПАР зняти обмеження з бантустанів. Негри, мов вода у лотоки, ринули в міста, розтягуючи по всій країні локалізований у резерваціях СНІД, демонтуючи та розбиваючи вщент цивілізоване суспільство.

За теперішнього часу відношення білого населення до кольорового не перевищує 1 до 10. Африканери й англосакси вимушені жити в котеджах, обнесених 3-5-метровими парканами, поверх яких натягнуто дроти під напругою. Залишення навіть на недовгий час території, що охороняється, погрожує білим чоловікам вбивством, а жінкам — масовим зґвалтуванням. У аборигенів є повір'я, що коли здійснити статевий акт із незайманою білою дівчиною, то можна ґарантовано позбутися ВІЛ-інфекції (яку, звісно ж, начаклували білі): за найскромнішими оцінками носіями СНІДу є 10% чорношкірого населення ПАР.

* [https://spid.center/ru/articles/2221/ ВІЛ у ПАР: Біле прокляття Африканського континенту]

=== Black Lives Matter: з геґемонів у бантустани ===
Так вже склалося, что на зламі технологічних устроїв (економічних циклів, яким властивий певний щабель розвитку продукційних сил) відбувається зміна «традиційного», усталеного ладу, притаманного попередньому циклу. Зміна буває болючою. Так сталося в США за часів скасування рабства, що й спровокувало громадянську війну 1861—1865 рр. Частина суспільства не сприймала індустріалізації, розвинення капіталістичних взаємовідносин, але прогресу було вже не спинити. Саме тому індустріальна Північ перемогла рабовласницький Південь, а якби цього не трапилося, війна б вибухувала знов і знов. Малоймовірно, що американський капіталіст із Великих озер настільки симпатизував неграм з Алабами, щоб наважитися спонсорувати війну за їхнє звільнення. Радше холодний розсуд спонукав його до усунення рабовласницького способу господарювання як нефективного і шкідливого релікту економічної епохи, що минає.

[[Файл:Марк і Патриція МакКлоскі.jpg|300px|thumb|right|Марк і Патриція]]

{{Youtube|1H_S3YyXz8U|width=250|Black Militia}}

Економіка послуг у США періоду постіндустріалізації — це нестримне споживання, до якого тепер залучено і нижчі верстви аж по самі декласовані і відверто маргінальні елементи. Але тут тонкість от у чому. У Карла Маркса є формула Г-Т-Г. Якщо її розгорнути, то виходить: Засоби виробництва + Робоча сила — Товар (Продукт) — Затрачені кошти на засоби виробництва і робочу силу + Додаткова вартість. Все це обертається, кругообіг капіталу відбувається, поки є попит на товар. Якщо попит відсутній, виникає криза перевиробництва. Аби цього не сталося, банки шалено закредитували Америку, при цьому виробництво з Америки було винесено до третіх країн, бо там дешева робоча сила. Разом із тим у самій Америці, яка нічого не виробляє, насадили Потреблядтво з Великої Літери. Булька надимається, грошва друкується, борг Америки перед ФРС зростає.

Перед відтворювальною економікою технофашизму й орієнтацією на експорт, за яку, зокрема, топить Трамп, постає прямо протилежна проблема — треба думати, куди подіти зайвих людей, що не працюють, яким немає місця на збезлюднілих виробництвах. Зайві роти, що не дають прибутку, стануть не потрібні. Неоіндустріалізація потребує висококваліфікованих інженерів-операторів, програмістів, людей с навичками творчої роботи, лікарів, вчителів, фермерів. Переважна більшість негрів до них не належить. Грошороби, глобалісти, які намагаються зберегти за собою владу через захист атавізмів споживацтва даленіючої доби постіндустріалізації, не знайшли нічого кращого, як хитати американську державність руками негрів. Чорношкірі — рівноправні члени суспільства з виборчими правами, тому при підрахунку голосів геть не важливо, чиї вони — законослухняного білого трудоголіка чи кольорового наркомана-утриманця. Адже купити лояльність безхатька куди дешевле і легше. Доречі, люмпени — це ядерний електорат, ладний за дрібний даток не тільки віддати свої голоси, але і '''брати участь у заворушеннях'''. Політичне підґрунтя руху '''[[BLM]] (Життя чорних важливі)''' цілком ясне — перешкодити Трампу піти на другий термін та завадити і надалі провадити політекономію технофашизму.

Дешеві кредити та друкарський верстат дозволять покращити добробут американських нероб. І як наслідок — продовжувати накопичувати державний борг, размащуючи його тонким шаром серед держав (зокрема й Неньки), золотовалютні резерви яких становлять нічим не забезпечені долари США. Електоральну базу плутократами давно сформовано, взято курс на зворотній расизм. І навіть неважливо, [https://www.youtube.com/watch?v=pOlm9HXVRWk задушив поліціянт '''Джорджа Флойда'''] через власні дурощі чи це була жахлива провокація — головне, що це навмисне піднесено під соусом расизму, розрекламовано і розтиражовано явно маючи на меті ''збентежити, роззлостити й заколотити'' і без того секулярну американську спільноту. Дбання про расову рівноправність — лишень розмінна монета в боротьбі економічних формацій найсильнішої економіки світу. Геть не зроруміло, якого дна ладна сягнути сторона, що зазнає поразки в сутичці, перш ніж цю поразку визнати. Олії до вогню на користь глобалістів традиційно доливають ліберали та ліваки-троцкісти. Вони ж бо й утворили фронт ''радикальної толерантності'' під егідою гасел негритюду. '''[[uk_wikipedia:Автономна Зона Капітолійського пагорба|Комуна в Сіетлі]]''' тому приклад. Місцеві можновладці, що перебувають під впливом супротивників Трампа, їм підіграють. Поліціянти опинилися у мимовільних заручниках боротьби двох систем, але незважаючи на те, що втома від поліційної держави все ж таки є, назвати їх однією з конфліктуючих сторін може хіба що ідіот або падлюка. На тлі коронавірусних гульбин, що співпали з фінансовою кризою, можливі громадянські зіткнення ба навіть розпад Піндосії.

Складно спрогнозувати хто переможе в цьому конфлікті. Можливо, час реіндустріалізації та нового економічного устрою ще не настав, і з поразкою Трампа деградація та винесення американської промисловості за межі країни поновляться.

* [https://rovego.livejournal.com/9596346.html?utm_source=popular «Ми боротимемося до останнього» — Марк і Патриція МакКлоскі готові захищати будинок від погромників власними силами, але їх може бути ув'язнено раніше, ніж протестувальники зважаться на акт вандалізму].

== Примітки ==
<references />

== Посилання ==
* [[neolurk:Негритюд|Оригінал статті на Неолурку]].

Файл:Negritud.jpg

2020-08-26T14:40:34Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:Марк і Патриція МакКлоскі.jpg

2020-08-26T14:39:49Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Файл:Canape-Vert-Area-in-Haiti.jpg

2020-08-26T14:39:26Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Обговорення користувача:Латентний гетеросексуал Олег Ляшко

2020-08-26T14:37:45Z

Латентний гетеросексуал Олег Ляшко:

Маєш класний нікнейм. --[[Обговорення користувача:Kavinsky|🍉]] 17:11, 26 серпня 2020 (EEST)
:Дякую. Ох і заморочено у вас тут із реєстрацією. Окрім того, що пошту вказувати обов'язково, так ще й одноразова з генератора не годиться, бо підтверджувати треба.--[[Користувач:Латентний гетеросексуал Олег Ляшко|Латентний гетеросексуал Олег Ляшко]] ([[Обговорення користувача:Латентний гетеросексуал Олег Ляшко|обговорення]]) 17:37, 26 серпня 2020 (EEST)