Енциклопедія Драматика - Внесок користувача [uk]

Сашко Фокін

2025-11-13T09:44:32Z

Рататуй: /* Подальша доля Сашка */

{{YouTube|Jo49pot_RMo|Найпопулярніше відео набрало 15 мільйонів переглядів на ютубі}}

'''Сашко Фокін''' ''(Сашко, [[Англійська мова|англ.]] Angry Ukrainian Kid і Комп'ютерний монстр)'' — [[Київ|київський]] школяр, який шалено задрочував в ігри та істерично погавкував на батьків, завдяки чому потрапив у телевізора і прославився на всю країну та далеко за її межами.

== Суть ==
{{YouTube|2h-jtFW2TpA|Повна версія}}
Жила собі родина: мати, два брати і бабуся. Старшому брату — нашому герою — було тоді 11 років, і він обожнював грати в ігри, втикати у телек та інші дитячі радощі. Жив би не тужив, та мамці його раптом слави захотілося, тож запросила вона знімальну групу шоу [[Кохана, ми вбиваємо дітей]] каналу [[СТБ]]. Група складалася з психологів, які розробили правила для Сашка, його родини і операторів, як усе це знімали. Лулзи почались звідтоді, як Фокін забив на усі правила та почав крити матюками усіх в полі зору, разом з мамою та операторами. Навіть свого молодшого братюню припахав, хоча між ними далеко не мир був. І тривало це, доки врешті-решт у Сашка не трапився нервовий зрив, він послав матір подалі і зібрався стрибнути з балкону, та не злетіло — жерти менше треба було, двері ж вузькі.

Після цих подій наш герой вирішив трохи перепочити від скандалів: помирився з матір'ю та ведучим шоу, ходив сам до магазинів, готував собі їжу, навіть [[Курка|курку]] по-королівськи збацав. Здавалося, усе входить в норму (у загально-сприйнятному значенні, звісно), але [[бидло|натура]] взяла своє — на власному дні народженні Сашко знову повернувся до звичайного життя, з комп'ютером і солодощами. Ведучий шоу, який застав його за цим, був тактично посланий нахуй. Місію з перевиховання провалено, GAME OVER.

== Причина поразки ==
Не те щоб Сашко був такий вже невиправний, хоча психологи й кажуть про розумове відставання та замкнутість, через яку він і зривав накопичувану агресію. Річ у повному похуїзмі його рідної матері до виховання. І запрошення ведучих телевізійного шоу (замість нормального дитячого психолога без зайвого привертання уваги), і відмова самій виконувати усі поради, надані у ході передачі, та й навіть той факт, що вона не потрудилася знайти Сашку іншу справу замість компа, через що він власне й повернувся до ігор.

== Ще про Сашка ==
* Мріє стати президентом і захопити світ. Запасний план — стати кухарем.
* Полюбляє ігри, де багато крові і вбивств (Dead Space, Crysis 2, X-Men Origins, Modern Warfare 3).
* За комп сів у чотирьохлітньому віці.
* Страждає на капілярну гемангіому, через що на обличчі у нього червона пляма, яка червоніє під час істерик.
* Взагалі вся серія, точніше дві серії шоу, дуже нагадують [http://en.wikipedia.org/wiki/Tsst епізод] з Саус Парку, через що деякі вважають, що усе це просто шоу з вигаданими героями та вигаданими проблемами і в реалі нічого такого не відбувалося.

== Відомість ==
Сашку було присвячено дві серії шоу, але через доволі неординарний образ Сашка запам'ятався, більше від інших учасників. Популярність його вийшла за всі межі і докотилася до іміджбордів, особливо [[Нульчан]]у та [[Сосач]]у, з яких перекинулась на усі інші. На Сашка було напиляно добіса пародій на [[Ютуб|титрубці]], демотиваторів та іншого [[Макрос|лайна]], яке часто можна було побачити на бордах. Деякі з його фраз стали мемами:

* Я буду встановлювати зараз всі ігри!
* Чому у мене такий дурний інтернет?
* М'ясо, матюки, вбивста і голі цицьки!
* А я не буду ніколи думати.

== Подальша доля Сашка ==
[[Файл:Сашко фокін.jpg|міні|Аватарка дорослого Сашка з його каналу]]
Сашко зараз веде власну [https://www.youtube.com/@Sasha_Fokin/featured сторінку на YouTube], де він висловлює свої думки російською, блять, мовою, з приводу актуальних питань у суспільстві та філософських концепцій. Також інколи розповідає у відеороликах про комп'ютерні ігри чи рецепти страв. Якщо ви сподіваєтеся, що дорослий Сашко в своїх відео буде викаблучуватися як в дитинстві і дарувати лулзи - то ні, не сподівайтеся. Дитячих скандалів або чогось подібного там нема. Все вельми скромно, прісно і нецікаво, якщо ви вже надивилися його дитячих істерик. В інстаграмі мелькало його фото з логотипом [[Лохотрон|МММ]] на майці. Так шо, думайте.
<gallery>
Фокін ютуб.jpg|Має свою думку про все навколо.
</gallery>

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Sashkorage.jpg|Сашко
Файл:Сашко.jpg|
Файл:Сашко2.jpg|
Файл:Сашко3.jpg|[[Фейспалм]]
</gallery>

== Відео ==
{{Videogallery
|youtube|DDvqDHPiceY|Критикує компігри
|youtube|ufFSS7GSeS4|Вже дорослий святкує чийсь день народження
|}}

== Посилання ==
* [https://knowyourmeme.com/memes/crazy-ukrainian-kid Crazy Ukrainian Kid]
* [https://lurkmore.online/%D0%A1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE Про Сашка на архіві Лурки]
* [https://web.archive.org/web/20150323003932/http://dramatica.org.ua/Сашко Архівна версія статті]
* [https://memepedia.ru/sashko-fokin/ Російські мемо-статі] про Сашка

{{Телебачення}}
{{Ігри}}
{{Київ}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Телебачення]]

Метамодернізм

2025-11-13T08:22:39Z

Рататуй:

{{youtube|sAIP5VvRx3E|Влад все розкаже про модну гіперреальність}}
{{youtube|85OM1U2INzc|Ще відео на тему}}
'''Метамодернізм''' — набираючий обертів новий етап розвитку мистецтва, що користується прийомами які відпрацював [[постмодернізм]], але для вираження щирого меседжа. Плюс, відображає сучасний стан гіпертекстуальної реальності, в якому людство [[Китай|тікточить]] нон-стоп.

Приклади:
* Творчість режисера Веса Андерсона
* Фільм «Все завжди і водночас»
* ...
* Чекаємо на вітчизняні шедеври
[[Файл:Znevira.jpg|міні|left|Клуб «Зневіра». Це типу кабаре, але й автобіографії та [[Університет Чупарського|флешбеки в іншу реа...]] коротше, все складно. Краще піди й подивися сам.]]
Також ти, безосе, можеш побачити відверто метамодерну пʼєсу [[Леся Українка|театру Лесі]] у Львові «Клуб „Зневіра“». Вона весела, сумна, складнотекстуальна та щира.{{Література}}

Linux

2025-11-13T08:12:26Z

Рататуй:

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

==Де зустріти в природі==
Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми [[Руки-білки|руками]] можна в таких місцях:

* '''[[Пошта|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.
* '''[[Супермаркет|Аврора]]''' на терміналах самообслуговування використовує [[Raspberry Pi|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє
* '''[[Ігор Коломойський|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.
* '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Розпад Росії

2025-11-09T11:15:49Z

Рататуй:

[[Файл:1307575572385.png|thumb|Сучасний стан країни]]
'''Розпад Росії''' — процеси системної дезінтеграції, що відбуваються в Росії після припинення існування СРСР 26 грудня 1991 року і призведуть, згідно з прогнозами науковців, аналітиків, політологів, до розпаду Росії вже до середини 21 століття.

== Суть ==
[[Файл:Rusniya 22.png|міні|Треба працювать]]
Враховуючи вигідне розташування, дохуїща велику територію, багатонаціональність, переплетення різних культур та інші розумні речі, що відбуваються в Російській Федерації, є сенс розглянути їх окремо.

=== Чому це можливо ===
[[Файл:Postrussia.jpg|250px|thumb|Прекрасна Росія майбутнього]]
Росіянам не повезло з однієї простої причини яку чудово розуміли ще прадавні імператори: чим більше розмір держави тим важче її втримати. Россія за весь час свого існування так і не створила свою яскраво виражену, едину та монолітну культуру із своїм блек-джеком та шльондрами. Россіяне як культура весь час активно перепліталися із сусідніми культурами, поступово формуючу майбутнього стереотипного роісянина. Ясна річ що такий процесс процесс є усюди навіть і в Україні (яскравий тому приклад приклад: закарпатський суржик який складається на чверть з угорських слів) але на теренах Рашки це все пішло трохи іншим шляхом. Завдяки розміру країни та її багатонаціонлаьному складу, в середині Рашки виокремилися кілька великих етно-культурних регіонів, які відрізняются один від одного. На Уралі одна культура та традиції, в Східному Сибіру друга, в Західному Сибіру третя, в Татарстані четверта і так далі. Так, це абсолютно природній процесс для велетенських країн, тіж проблеми є і в США і в Канаді і в Китаї і ще багато де, і вони не завжди призводить до розпада країни. Проте після смерті Російської Імперії (а потім і СРСР), держава вийшла зі свого стабільного стану, який формувався протягом віків - вона перестала бути монолітною імперією, її люта центральзованість пішла на спад, вплив на міжнародному рівні значно знизився, перспективи щасливого майбутнього канули в небуття. Якщо в Імперії та СРСР проблеми найвишчого рівня це були геополітичні проблеми: як посилити свій вплив в Європі, Азії, в Тихоокеанському регіоні, як конкурувати з таким гігантом як Британія, як стати головним в певній ланці міжнародного рівня, то в Рашці після 1991 року основні проблеми це проблеми внутрішнього характеру, їм вже не до міжнародної арени.

Катастрофічною є для етнічних росіян і демографічна ситуація, за чисельністю населення в Росії, росіяни стають національною меншістю, причому їх частка знижується дуже різко. Кротше кажучи не виключено що росіянин 22 сторіччя буде виглядати як сучасний чурка. Прочитавши ці слова хтось із русскомірських розумників заперечить: під час останніх переписів населення майже 80% жителів Россії назвали себе представниками россійської національності а тому ніяких масштабних національних протирічь не може існувати впринципі, але насправді це лишень іллюзія. Коли копнеш глибше то виявиться що вони не просто кажуть "я русскій" вони називають себе русскімі татарами, чи русскіми бурятами, чи наприклад русскімі тувінцями. Зверніть увагу: на початку йде слово "русскім" а далі назва своєї нації. Це схоже на людину що називає себе православним мусульманином чи то православним атеїстом. В цьому явищі є серьйозна загроза - '''що ж буде коли їм всім стане тісно під одним дахом?''' Чи будуть вони далі використовувати подвійний термін "русскій татарін", чи скажуть просто: "я татарін а нє русскій"? Сидіти на двох стільцях можно довго але не вічно.

=== Росія - не русская. ===
Деякі росіяни довгий час наголошували, що біда русскіх в тому, що в них нема своєї національної держави, а замість цього є імперський механізм на чолі з різнородними правителями (від представників династії Романових, які по крові родом фактчино з Німеччини до Сталіна-Леніна), які просто використовують оболонку росіянської культури, ідеології та мови для асиміляції і підкорення навколишніх народів, що призводить до деградації власне "глубінних ваньків", які за ідеєю повинні асимільовувати Махмудів та Джамшутів, а натомість саме "глубінні Ваньки" кидаються владою на гроші-пільги та в найбільш криваві заворухи... Тобто умовних чеченець чи будь-який кавказець наразі краще адаптований відстоювати свої власні права і свою ідентичність в трухлявій імперії, аніж Ванька з Костроми.

=== Економічна гіпотеза ===
Є також такий погляд що на всі національні питання всім піхуй, бо всюди більшістю є росіяни та совковий спадок, що знищив самоідентифікацію. АЛЕ є інше АЛЕ: совок розвалився через економічні причини, що були використані національними елітами, то чому б рф не розваилитися подібним чином? Передумови є: без орієнтацію на продаж сировини в Європу західна частина країни не потрібна східній. То коли до місцевих губернаторів прийдуть громадяни з факелами та вилами, чому б не звалити проблеми на Москву та не відчалити від неї? А проблеми в регіонах вже є: саме там пиздець містоутворюючим підприємствам та вугільним шахтам.

=== Наразі ===
Основна причина розпаду сучасних багатонаціональних країн це нестача бабла на державному рівні. Та бідність це лише перший єтап, коли згодом стає ясно що халяви більше не буде, починається національна та релігійна нетерпимісь. Коли всі ситі та впевнені в завтрішньому дні то всім фіолетово кто та за вірою, кольором шкіри та національністью, проте коли пиздець постукає в двері, ворогів починають шукати серед своїх.

На сьогодень особливе значення для Рашки має проблема суверенітету над ресурсами, так, так, щоб там не казали що Рашка убога країна, в неї під ногами багацько природних ресурсів, а це ну дуууже серьйозні бабки. Коли владні групи та саме населення регіону, стали б володіти цими природними багатствами, смак багатого життя заглушив би в них ідєю "великої міцної сім'ї народів", заклики: "наші ресурси - леше для нас", та "досить годувати Москву", зазвучали б на кожному кроці. Це більш ніж достатній стимул для боротьби за відокремлення, тим більше, що рівень життя в Рашці падає з кожним роком все більше та більше.

Виходячи з усього цього можна дійти висновку про те, що Рашка має неабиякий шанс йобнутись, та йобнувшись розлетітись на малесенькі друзки які хрін коли складуть до купи.

== Друковані пророцтва ==
{{YouTube|0k1bN4HmmxA|Як поділити росію? [[Вночі, зухвало, топором]]}}
'''«[https://ridero.ru/books/posle_rossii/ Після Росії]»''' — провокативний і багато в чому незвичайний для нинішньої російської цензури літературний твір письменника та блогера Федіра Крашеніннікова про майбутній Розпад РФ, і головним чином, про подальші події після цього. Єкатеринбурзький автор — випускник філософського факультету УрГУ, політолог і консультант з PR, саме тому його твердження у книзі мають під собою ґрунт. Книга широко поширилася у мережі Інтернет.

«Намальовані в книзі контури світу без Росії не є якесь марення уральського божевільного, а цілком серйозне соціо-культурне віяння, яке заслуговує, як мінімум, обговорення, — так прокоментувало твір російське інтернет-видання „Полярна Зірка“ (Полярная Звєзда)».
== Картинки ==
<gallery>
Russia0110-politic.png|Звернiть увагу на кiлькiсть та розмiр регіонів в Європейській частині та Азійській.
Буданов карта.jpg|Буданов та його зловісні плани
Нострадамус 2013.jpg|Анекдот з 2013-го

</gallery>

== Див. також ==
*[[Пиздець усіх сподівань|Пиздець]]
*[[Копіпаста:Коли росія оголосить війну НАТО]]
*[[Копіпаста:Чому потрібно розвалити росію]]
* [[Російська мова]]
* [[Путін]]
* [[Русскій мір]]

{{Москалі}}
{{РУВ|2=всі очікують і він станеться}}
[[Категорія:Москалі]]
[[Категорія:Політика]]

Розпад Росії

2025-11-09T11:15:23Z

Рататуй:

[[Файл:1307575572385.png|thumb|Сучасний стан країни]]
'''Розпад Росії''' — процеси системної дезінтеграції, що відбуваються в Росії після припинення існування СРСР 26 грудня 1991 року і призведуть, згідно з прогнозами науковців, аналітиків, політологів, до розпаду Росії вже до середини 21 століття.

== Суть ==
[[Файл:Rusniya 22.png|міні|Треба працювать]]
Враховуючи вигідне розташування, дохуїща велику територію, багатонаціональність, переплетення різних культур та інші розумні речі, що відбуваються в Російській Федерації, є сенс розглянути їх окремо.

=== Чому це можливо ===
[[Файл:Postrussia.jpg|250px|thumb|Прекрасна Росія майбутнього]]
Росіянам не повезло з однієї простої причини яку чудово розуміли ще прадавні імператори: чим більше розмір держави тим важче її втримати. Россія за весь час свого існування так і не створила свою яскраво виражену, едину та монолітну культуру із своїм блек-джеком та шльондрами. Россіяне як культура весь час активно перепліталися із сусідніми культурами, поступово формуючу майбутнього стереотипного роісянина. Ясна річ що такий процесс процесс є усюди навіть і в Україні (яскравий тому приклад приклад: закарпатський суржик який складається на чверть з угорських слів) але на теренах Рашки це все пішло трохи іншим шляхом. Завдяки розміру країни та її багатонаціонлаьному складу, в середині Рашки виокремилися кілька великих етно-культурних регіонів, які відрізняются один від одного. На Уралі одна культура та традиції, в Східному Сибіру друга, в Західному Сибіру третя, в Татарстані четверта і так далі. Так, це абсолютно природній процесс для велетенських країн, тіж проблеми є і в США і в Канаді і в Китаї і ще багато де, і вони не завжди призводить до розпада країни. Проте після смерті Російської Імперії (а потім і СРСР), держава вийшла зі свого стабільного стану, який формувався протягом віків - вона перестала бути монолітною імперією, її люта центральзованість пішла на спад, вплив на міжнародному рівні значно знизився, перспективи щасливого майбутнього канули в небуття. Якщо в Імперії та СРСР проблеми найвишчого рівня це були геополітичні проблеми: як посилити свій вплив в Європі, Азії, в Тихоокеанському регіоні, як конкурувати з таким гігантом як Британія, як стати головним в певній ланці міжнародного рівня, то в Рашці після 1991 року основні проблеми це проблеми внутрішнього характеру, їм вже не до міжнародної арени.

Катастрофічною є для етнічних росіян і демографічна ситуація, за чисельністю населення в Росії, росіяни стають національною меншістю, причому їх частка знижується дуже різко. Кротше кажучи не виключено що росіянин 22 сторіччя буде виглядати як сучасний чурка. Прочитавши ці слова хтось із русскомірських розумників заперечить: під час останніх переписів населення майже 80% жителів Россії назвали себе представниками россійської національності а тому ніяких масштабних національних протирічь не може існувати впринципі, але насправді це лишень іллюзія. Коли копнеш глибше то виявиться що вони не просто кажуть "я русскій" вони називають себе русскімі татарами, чи русскіми бурятами, чи наприклад русскімі тувінцями. Зверніть увагу: на початку йде слово "русскім" а далі назва своєї нації. Це схоже на людину що називає себе православним мусульманином чи то православним атеїстом. В цьому явищі є серьйозна загроза - '''що ж буде коли їм всім стане тісно під одним дахом?''' Чи будуть вони далі використовувати подвійний термін "русскій татарін", чи скажуть просто: "я татарін а нє русскій"? Сидіти на двох стільцях можно довго але не вічно.

=== Росія - не русская. ===
Деякі росіяни довгий час наголошували, що біда русскіх в тому, що в них нема своєї національної держави, а замість цього є імперський механізм на чолі з різнородними правителями (від представників династії Романових, які по крові родом фактчино з Німеччини до Сталіна-Леніна), які просто використовують оболонку росіянської культури, ідеології та мови для асиміляції і підкорення навколишніх народів, що призводить до деградації власне "глубінних ваньків", які за ідеєю повинні асимільовувати Махмудів та Джамшутів, а натомість саме "глубінні Ваньки" кидаються владою на гроші-пільги та в найбільш криваві заворухи... Тобто умовних чеченець чи будь-який кавказець наразі краще адаптований відстоювати свої власні права і свою ідентичність в трухлявій імперії, аніж Ванька з Костроми.

== Економічна гіпотеза ==
Є також такий погляд що на всі національні питання всім піхуй, бо всюди більшістю є росіяни та совковий спадок, що знищив самоідентифікацію. АЛЕ є інше АЛЕ: совок розвалився через економічні причини, що були використані національними елітами, то чому б рф не розваилитися подібним чином? Передумови є: без орієнтацію на продаж сировини в Європу західна частина країни не потрібна східній. То коли до місцевих губернаторів прийдуть громадяни з факелами та вилами, чому б не звалити проблеми на Москву та не відчалити від неї? А проблеми в регіонах вже є: саме там пиздець містоутворюючим підприємствам та вугільним шахтам.

=== Наразі ===
Основна причина розпаду сучасних багатонаціональних країн це нестача бабла на державному рівні. Та бідність це лише перший єтап, коли згодом стає ясно що халяви більше не буде, починається національна та релігійна нетерпимісь. Коли всі ситі та впевнені в завтрішньому дні то всім фіолетово кто та за вірою, кольором шкіри та національністью, проте коли пиздець постукає в двері, ворогів починають шукати серед своїх.

На сьогодень особливе значення для Рашки має проблема суверенітету над ресурсами, так, так, щоб там не казали що Рашка убога країна, в неї під ногами багацько природних ресурсів, а це ну дуууже серьйозні бабки. Коли владні групи та саме населення регіону, стали б володіти цими природними багатствами, смак багатого життя заглушив би в них ідєю "великої міцної сім'ї народів", заклики: "наші ресурси - леше для нас", та "досить годувати Москву", зазвучали б на кожному кроці. Це більш ніж достатній стимул для боротьби за відокремлення, тим більше, що рівень життя в Рашці падає з кожним роком все більше та більше.

Виходячи з усього цього можна дійти висновку про те, що Рашка має неабиякий шанс йобнутись, та йобнувшись розлетітись на малесенькі друзки які хрін коли складуть до купи.

== Друковані пророцтва ==
{{YouTube|0k1bN4HmmxA|Як поділити росію? [[Вночі, зухвало, топором]]}}
'''«[https://ridero.ru/books/posle_rossii/ Після Росії]»''' — провокативний і багато в чому незвичайний для нинішньої російської цензури літературний твір письменника та блогера Федіра Крашеніннікова про майбутній Розпад РФ, і головним чином, про подальші події після цього. Єкатеринбурзький автор — випускник філософського факультету УрГУ, політолог і консультант з PR, саме тому його твердження у книзі мають під собою ґрунт. Книга широко поширилася у мережі Інтернет.

«Намальовані в книзі контури світу без Росії не є якесь марення уральського божевільного, а цілком серйозне соціо-культурне віяння, яке заслуговує, як мінімум, обговорення, — так прокоментувало твір російське інтернет-видання „Полярна Зірка“ (Полярная Звєзда)».
== Картинки ==
<gallery>
Russia0110-politic.png|Звернiть увагу на кiлькiсть та розмiр регіонів в Європейській частині та Азійській.
Буданов карта.jpg|Буданов та його зловісні плани
Нострадамус 2013.jpg|Анекдот з 2013-го

</gallery>

== Див. також ==
*[[Пиздець усіх сподівань|Пиздець]]
*[[Копіпаста:Коли росія оголосить війну НАТО]]
*[[Копіпаста:Чому потрібно розвалити росію]]
* [[Російська мова]]
* [[Путін]]
* [[Русскій мір]]

{{Москалі}}
{{РУВ|2=всі очікують і він станеться}}
[[Категорія:Москалі]]
[[Категорія:Політика]]

Ле Корбюзьє

2025-05-24T02:31:47Z

Рататуй:

[[Файл:Sykhiv.jpg|міні|Ще у 1970-ті тут було село, а тепер тут живе десь одне населення Тернополя. Так, мій лякливий читачу, це — Сихів!]]
'''Le Corbusier''' — відомий французький архітектор, що хотів знести пів [[Франція|Парижу]] та забудувати його однотипними висотками, а в результаті [[Друга світова війна|Друга Світова]] знесла пів Європи та забудували панельками увесь <s>конц</s>соц-табір. Через те неможливо зрозуміти в якому місті ти знаходишся, якщо прокинувся після вдалої гулянки. Наприклад, на світлині праворуч — [[Львів]].
== Власне месьє Le Corbusier ==
[[Файл:Le korb 1.jpg|міні|Усе почалося з такого макету - каркасний будинок 1924 року]]
Месьє народився в Швейцарії у франкомовній сім'ї годинникарів та граверів, тому схильність до прикладного мистецтва, архітектури і проектування мав змалечку - паралельно постійно підробляв створюючи ювелірні прикраси та годинники. Вже в 18 рочків показав як він вміє в архітектуру - коли прийняв участь у проектуванні і будівництві будинку для багатого гравера і йому за це заплатили серйозні гроші. Загалом, юнак не бідував і на зароблене бабло міг дозволити собі довгі подорожі по мистецьким столицям тодішньої Європи (а це було перше десятиліття 20-го століття, коли усі вважали що ніяких великих війн більше не буде і усі країни будуть цивілізовано жити і розвивати культуру та науку).
<gallery>
Le Corbusier.jpg|Саме йому (і совкам) ми зобов'язані краєвидам з тисячами спальних районів і панельок.
Le korb 2.png|[https://en.wikipedia.org/wiki/Villa_Savoye Villa Savoye] 1935 року
Le Corbusier 2.jpg|ЛЕ Корбюзьє слідкує за тобою.
</gallery>
=== Індійський проект ===
* Chandigarh Capitol Complex

== Совок та ідеї Le Corbusier ==
Тіпок їздив до совка та там його ідеї сприйняли. Через що [[маємо що маємо]].
== Читати також ==
*[[Проєкт Венера]] Жака Фреско
*[[Хрущов Микита Сергійович |Хрущовка]]
== Посилання ==
*[https://www.wikiart.org/uk/le-korbyuzie/all-works#!#filterName:all-paintings-chronologically,resultType:masonry Картини і скульптура героя статті.]
*[https://www.prostranstvo.media/uk/inflyuensery-urbanistyky-le-korbyuzye-prorok-brutalizmu-ta-spivecz-betonu/ Ле Корбюзьє — пророк бруталізму та співець бетону.]
*[https://birdinflight.com/pochemu_eto_shedevr-uk/20220218-le-corbusier.html Як Ле Корбюзьє змусив усіх ненавидіти сучасну архітектуру.]
{{Мистецтво}}

Львів

2025-05-09T21:40:35Z

Рататуй: /* Срач Львів vs. Франківськ */

[[Файл:Lviv 01.JPG|thumb|Львівський лев охуїває від понаїхавших|250px]]
[[Файл:L da35e337.jpg|thumb|Відомий львівський виріб у відомому [http://game-gta.org/load/gta_lviv/gta_lviv/gta_lviv_rajon_psikhiv/26-1-0-2 львівському моді]|250px]]
'''Львів''' ''(пол. Lwów, нім. Lemberg, '''[[Мазох|Місто гріху]]''', '''[[Бандерівці|Бандерштадт]]''')'' — найбільш чемне місто [[Україна|України]] та визнана культурна столиця. З точки зору [[московит]]ів, це Цитадель Зла, з точки зору деяких [[Польща|ляхів]] — це відібраний у них Lwów, з точки зору [[хохол-малорос|московізованих пересічних укрАинцев]] — це штаб-квартира [[Бандерівці|бандерівців]], а з точки зору звичайних українців — це просто красиве місто з [[Європа|європейською]] архітектурою, якої більше ніде немає. І дякувати за це треба тим самим ляхам, а також панам австріякам, а також місцевим українцям, чиїми руками це все було збудоване, [[Отака хуйня, малята|така от хуйня, малята]]. Сміттєва столиця України в 2017 році.

Під час [[Російсько-українська війна|повномасштабного вторгнення]] став привабливий для тих, хто переміщується всередині України якнайдалі від фронту. Переселенці помітно збільшили населення міста лева. Хоча офіційної статистики під час війни не публікують, є підозра, що він вже став мільйонником і на цьому не зупиняється. Набрала обертів активна забудова 9-поверхівками, що вигідно виділяє його на тлі інших міст де в'їбати 25-поверхівку це норма.

Наразі є найбільшим тиловим містом, тому й привабливий. Хоча [[Ужгород]] ще привабливіший, тому туди звалили деякі [[ІТ|айті-офіси]] навіть зі Львова.

== Стереотипчики ==
[[Файл:787shot 1.jpg|thumb|Сміття Львова - це мем|250px]]

Вважається, що Львів стовідсотково український, проте це не так. За російську мову ніхто не битиме (окрім хіба що відморожених, та й те якщо їх багато), ба навіть швидко переходять на <del>москальську</del> [[суржик]] при зверненні. І навіть [[українська мова]] їхня не нормальна, а с домішкою гуцульських діялектів та польських слів, від чого мешканці Наддніпрянщини роблять "WTF??О_о". З іншого боку, а де зараз сферично мова чиста — якщо не ополячена, то московізована, це точно.

Так само маячня про щирих українців у прасованих вишиванках, які чинно сидять по кав'ярнях. Ні, такі ймовірно існують, але переважно населення не дуже відрізняється від [[бидло|населення]] інших великих міст, хіба що з [[рагулі|місцевим колоритом]] та з більш простішими [[Лоукостер|можливостями]] зганяти до Польщі та інших Європ, чим багато хто й користується, привозячи додому тисячі євро, усім на заздрість. А все через відсутність пристойної промисловості — навіть славнозвісний ЛАЗ, і той ледве живий.

Про промисловість пару слів. Окрім автобусів, у місті випускають львівське [[пиво]], [[кава|каву]] з какавом, лампи, трохи одягу і молочної продукції. Нічого особливого, як завжди, при [[СРСР|совках]] промисловість була важчою.

А от про відому архітектуру чиста правда — старовинні будинки, церкви та інша польська/австрійська/чеська/українська/навіть трохи італійська, архітектурна поїбень, на яку липнуть численні туристи. Ідеш центральними вулицями, кожен будинок — пам'ятка архітектури. От лише в центральній частині — далі від центру, все ті ж рідні та остогидлі хрущоби. Зате пам'ятник [[Бандера|Бандері]] є.

Також можна пригадати недороблений, але працюючий і навіть відзначений численними рейтингами, мод для [[GTA]] San Andreas "Львів — район психів", який давав можливість поганяти по району Сихів. Інші українські міста, окрім Львова та Івано-Франківська, до ґетеашки так і не потрапили.

== Насправді ==
[[Файл:Кишеня Мазоха.jpg|міні|Туристичний об’єкт біля тематичного ресторану. Насправді, галицьке лицемірство і в житті в тому, щоб бути [[бог|набіжним]], але [[секс|їбатися]] без презерватива і в піхву, і в сраку. Може, це так австріяки на них вплинули, а може рідненьке, хто то зна’.]]
Як у інших європейських містах, центр захоплений туристами, є глобальні туристичні штуки. Місцеві воротять від цього носа, але насправді через туристів в когось завжди є мотивація зробити двіжуху, якісь івенти та ін. З іншого боку, навпроти ратуші, нещодавно відкрили <s>клюб</s>[[повія|бордель]]. В центрі ж будують нову «середньовічну» будову (готель), якщо лохануться з архітектурою, то ЮНЕСКО скаже Львову [[Нахуй|бай-бай]].

Багато театрів на душу населення, є й совковий театр Заньковецької, й модернові театр Леся Курбаса та Лесі Українки (року з 2016, до того був теж совковий), Перший театр (молоді), театр Воскресіння, камерний театр «Слово і Голос», лялькових два чи три, ще оперний, та ін, і так далі, і так далі.

Більшість населення живе на півдні від центру, майже «місто у місті» — це Сихів. Деякі рагулі звідти до центру й не виїжджають. Не будь рагулем, [[безос]]е, виходь іноді по центру хоч погуляти, не в усіх містах він такий є.

До 2015 року був один ТРЦ — Кінґ Крос який всі називали просто «[[Ашан]]ом». Восени 2015 відкрили у центрі «Форум Львів», з того часу ТРЦ пішли метастазами по всьому місту. До того всі вдягалися на іконичному ринку Південному, що схожий архітектурою на лабіринт Мінотавра. Або на Краківському. Якщо бачиш на хлопаку «варені» джинси у 2к19, знай, що він купив їх на якомусь з цих ринків, бо <s>паризькі</s> турецькі модельєри з Колінз такого вже років 30 не роблять.

Також року з 2014 місто захоплюють [[барбершоп]]и — як і будь-яке інше тепер. Почалося все з «Солідолу», що він відкрив курси для барберів, та тепер барбершопів повно, маленьких и великих, дешевих чи дорогих. Ти тільки бороду відрощуй, щоб було що стригти.

Як і всі українські міста, зараз Львів трохи причепурюють урбаністикою — велодоріжки, тренувальні майданчики на повітрі, паркові зони. Новий монумент [[Євромайдан|Небесній сотні]] - це, наприклад, здебільшого паркова зона з краєвидом силуету міста.

[[Файл:Podatkova.jpg|міні|Податкова дивиться на тебе, як на дитя невдалого комуністичного експерименту. Насправді є типовою бруталістичною будівлею, через свою скульптурну фактурність підходить для [[Instagram|Інстаграму]].]]
Через типову для галичан здатність прилаштовуватися, Львів до незалежності... не можна сказати, що не мав місцевих комуністів. А ти думав, чого тут така величезна будівля податкової? Все просто — будувалася вона для обкому партії[https://photo-lviv.in.ua/zrobleno-v-srsr-abo-radyanska-netypova-arhitektura-lvova/] щоб в неї вмістились всі львівські комуністи і ще трошки. Насправді мета цієї будівлі — домінувати над непокірною Галичиною. Але не склалося.

== Інтернет-творчість ==
=== Потяг Москва-Львів ===
'''Москва:''' 
- Внимание! Внимание! Поезд №40 Москва - Львов отправляется с девятого пути! Дорогие россияне! Берегите себя вдали от родины! А ви, клятi хохли, їдьте й не вертайтесь!!! Счастливого пути россияне!
 '''Брянск:''' 
- Внимание! Со второй платформы отправляется скорый поезд № 40 Москва - Львов! Россияне, одумайтесь пока не поздно! На территории Брянского вокзала работает гостиница, русским - одна ночь бесплатно!
 '''Хутор Михайловский:''' 
- Всех украинцев просим выйти из вагонов для таможенного досмотра! Руки на вагон! Лицом к составу! Ноги на ширине плеч! Декларация в зубах! Россияне, спокойной ночи.
 '''Конотоп:''' 
- Москалі! Речі з вікон! Гроші на стіл! Декларації в одне місце! Вітаємо українців на Батьківщині! Співвітчизники, списки того, що у вас відібрали на російській митниці - до начальника потягу! Зараз кацапи нам все відшкодують
 '''Київ:''' 
- Увага! Увага! Потяг № 40 Москва - Львів вирушає через дві хвилини. Прохання проводжаючим вийти з вагонів. Вагоны с русскими опаздывают на 8 часов. Щасливої дороги!
 '''Львів:''' 
- Увага! До третьої платформи прибув швидкий потяг № 40 Клята Московія - славетне місто Львів. Зустрічаючі, можете пройти до вагонів по містку. Москальський склад потягу на жаль, весь вийшов на 50-му кілометрі і зараз зі своїми клумаками насолоджується карпатськими краєвидами. Пасажири біля кас московського напрямку! Ви можете зачекати свого потягу на нарах у кімнаті поліції нашого вокзалу

== Срач Львів vs. Франківськ ==
З масовою міграцією людей на захід з'явилася тема інтернет-срачів про такий затишний Франик порівняно з одвічно стоячим в заторах Львом.

Очевидний об'єктивний бік: Львів це місто іншого масштабу як за поточним населенням, так і за історією. А нерухомість (особливо у новобудовах) у Франику вже наздоганяє за ціною львівську. Інша справа [[Тернопіль]]...

== Галерея ==
<gallery>
Файл:1499770030236-0.jpg|На тему сміттєвого Львова та Садового
Файл:Sadovy cotyk.png|Садовий - це добро
Файл:Lychakiv cvyntar 1trav 2017.jpg|Личаківський цвинтар десь до сміттєвої кризи. [[Фейспалм]] Ісуса з католицької могилки докладається
</gallery>

== Костя Грек ==
'''Костя Грек''' — львівський [[графоманія|письменник]], відомий своєю занадто активною [[реклама|саморекламою]].

* http://www.youtube.com/embed/zU16SXQnaIo"
* http://www.youtube.com/embed/4t-zjcaYDqo"
* http://www.youtube.com/embed/d7BELWjGk8g"

== Моар ==
* [[КА:Роман "Місто Львів"|Роман "Місто Львів"]]
* [[Копіпаста:Не тільки львів'янин]]
* [[Львівське метро]]
* [[Західний діалект]]
* [[Рагулі]]
* [[ЛАЗ]]

== Додаткові посилання ==
{{UkrWiki|Львів|Українська Вікіпедія про Львів}}
* [http://www.dt.ua/newspaper/articles/47947 Різнобічна стаття про Львів]

{{Львів|Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то тільку ві Львові...}}
{{Географія}}
{{Україна}}
[[Категорія:Україна]]

Шаблон:Політика5

2025-05-09T21:32:56Z

Рататуй:

{{Navbox
|name = Політика5
|title = {{{1|Русскій ваєнний корабль та '''{{PAGENAME}}''' йдуть нахуй!}}}
|basestyle = background: #3C516E;

| image = [[Файл:3RMW.gif|220px]]

| group1 = Лідери
| list1 = [[Володимир Зеленський|Зеленський]] · [[Байден]] · [[Дональд Трамп]]

| group2 = Вільний народ
| list2 = [[Правий Сектор|ДУК ПС]] · [[Азов|полк Азов]] · [[Слуга Народу]] · [[Арестович]] · [[Сергій Стерненко]] · [[Це_мєрзость|Іван Мартинов]] · [[NAFO]] · [[Петро Моставчук|МС Петя]] · [[Пес Патрон]] · [[Корчинський]] · [[Майкл Щур]] · [[Slidan]] · [[EeOneGuy#Після_інтерв'ю_та_повномасштабного_вторгення|Іванґай]] · [[Рєзніков]] · [[Тракторні війська]]

| group3 = Орки
| list3 = [[Москалі]] · [[Сепаратисти]] · [[Путін]] · [[Анатолій Шарій|Шарій]] · [[Медведчук]] · [[Янукович]] · [[Азірів]] · [[Чмоня]] · [[Російський корабель]] · [[Хороший_росіянин|Російські "ліберали"]] · [[Совки]]

| group5 = Події
| list5 = [[Вторгнення 2022]] · [[Макіївський_роднічок|Інцидент у Макіївці]]

| group6 = Інше
| list6 = [[Коктейль молотова]] · [[Динамічний захист]] · [[Марічка]] · [[Бавовна]] · [[Нахрюк]] · [[Едік Коваленко]]

| group7 = Місця
| list7 = [[Крим]] · [[Луганда і Донбабве]] · [[Київ]] ([[Бровари#Бої_за_Бровари|Бровари]], [[Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Оболонський район|Оболонь]]) · [[Білгород]] · [[Суми]] · [[Маріуполь]] · [[Харків]] ([[Салтівка]]) · [[Херсон]]

| list8 =
<big>[[Шаблон:Політика4|<<- Перейти на попередній рівень (2019-2022)]]</big>

| list9 =
<big>''[[Портал:Історія|Портал "Історія"]]''</big>
}}
<includeonly>[[Категорія:Політика]]</includeonly>
<noinclude>[[Категорія:Навігаційні шаблони]]</noinclude>

Ле Корбюзьє

2025-05-08T05:25:59Z

Рататуй: /* Совок та ідеї Le Corbusier */

[[Файл:Sykhiv.jpg|міні|Ще у 1960-ті тут було село, а тепер тут живе десь одне населення Тернополя. Так, мій лякливий читачу, це — Сихів!]]
'''Le Corbusier''' — відомий французький архітектор, що хотів знести пів [[Франція|Парижу]] та забудувати його однотипними висотками, а в результаті [[Друга світова війна|Друга Світова]] знесла пів Європи та забудували панельками увесь <s>конц</s>соц-табір. Через те неможливо зрозуміти в якому місті ти знаходишся, якщо прокинувся після вдалої гулянки. Наприклад, на світлині праворуч — [[Львів]].
== Власне меьсє Le Corbusier ==
<gallery>
Le Corbusier.jpg|Саме йому (і совкам) ми зобов'язані краєвидам з тисячами спальних районів і панельок.
Le Corbusier 2.jpg|ЛЕ Корбюзьє слідкує за тобою.
</gallery>
== Совок та ідеї Le Corbusier ==
Тіпок їздив до совка та там його ідеї сприйняли. Через що [[маємо що маємо]].{{Мистецтво}}

Львів

2025-05-08T05:20:28Z

Рататуй:

[[Файл:Lviv 01.JPG|thumb|Львівський лев охуїває від понаїхавших|250px]]
[[Файл:L da35e337.jpg|thumb|Відомий львівський виріб у відомому [http://game-gta.org/load/gta_lviv/gta_lviv/gta_lviv_rajon_psikhiv/26-1-0-2 львівському моді]|250px]]
'''Львів''' ''(пол. Lwów, нім. Lemberg, '''[[Мазох|Місто гріху]]''', '''[[Бандерівці|Бандерштадт]]''')'' — найбільш чемне місто [[Україна|України]] та визнана культурна столиця. З точки зору [[московит]]ів, це Цитадель Зла, з точки зору деяких [[Польща|ляхів]] — це відібраний у них Lwów, з точки зору [[хохол-малорос|московізованих пересічних укрАинцев]] — це штаб-квартира [[Бандерівці|бандерівців]], а з точки зору звичайних українців — це просто красиве місто з [[Європа|європейською]] архітектурою, якої більше ніде немає. І дякувати за це треба тим самим ляхам, а також панам австріякам, а також місцевим українцям, чиїми руками це все було збудоване, [[Отака хуйня, малята|така от хуйня, малята]]. Сміттєва столиця України в 2017 році.

Під час [[Російсько-українська війна|повномасштабного вторгнення]] став привабливий для тих, хто переміщується всередині України якнайдалі від фронту. Переселенці помітно збільшили населення міста лева. Хоча офіційної статистики під час війни не публікують, є підозра, що він вже став мільйонником і на цьому не зупиняється. Набрала обертів активна забудова 9-поверхівками, що вигідно виділяє його на тлі інших міст де в'їбати 25-поверхівку це норма.

Наразі є найбільшим тиловим містом, тому й привабливий. Хоча [[Ужгород]] ще привабливіший, тому туди звалили деякі [[ІТ|айті-офіси]] навіть зі Львова.

== Стереотипчики ==
[[Файл:787shot 1.jpg|thumb|Сміття Львова - це мем|250px]]

Вважається, що Львів стовідсотково український, проте це не так. За російську мову ніхто не битиме (окрім хіба що відморожених, та й те якщо їх багато), ба навіть швидко переходять на <del>москальську</del> [[суржик]] при зверненні. І навіть [[українська мова]] їхня не нормальна, а с домішкою гуцульських діялектів та польських слів, від чого мешканці Наддніпрянщини роблять "WTF??О_о". З іншого боку, а де зараз сферично мова чиста — якщо не ополячена, то московізована, це точно.

Так само маячня про щирих українців у прасованих вишиванках, які чинно сидять по кав'ярнях. Ні, такі ймовірно існують, але переважно населення не дуже відрізняється від [[бидло|населення]] інших великих міст, хіба що з [[рагулі|місцевим колоритом]] та з більш простішими [[Лоукостер|можливостями]] зганяти до Польщі та інших Європ, чим багато хто й користується, привозячи додому тисячі євро, усім на заздрість. А все через відсутність пристойної промисловості — навіть славнозвісний ЛАЗ, і той ледве живий.

Про промисловість пару слів. Окрім автобусів, у місті випускають львівське [[пиво]], [[кава|каву]] з какавом, лампи, трохи одягу і молочної продукції. Нічого особливого, як завжди, при [[СРСР|совках]] промисловість була важчою.

А от про відому архітектуру чиста правда — старовинні будинки, церкви та інша польська/австрійська/чеська/українська/навіть трохи італійська, архітектурна поїбень, на яку липнуть численні туристи. Ідеш центральними вулицями, кожен будинок — пам'ятка архітектури. От лише в центральній частині — далі від центру, все ті ж рідні та остогидлі хрущоби. Зате пам'ятник [[Бандера|Бандері]] є.

Також можна пригадати недороблений, але працюючий і навіть відзначений численними рейтингами, мод для [[GTA]] San Andreas "Львів — район психів", який давав можливість поганяти по району Сихів. Інші українські міста, окрім Львова та Івано-Франківська, до ґетеашки так і не потрапили.

== Насправді ==
[[Файл:Кишеня Мазоха.jpg|міні|Туристичний об’єкт біля тематичного ресторану. Насправді, галицьке лицемірство і в житті в тому, щоб бути [[бог|набіжним]], але [[секс|їбатися]] без презерватива і в піхву, і в сраку. Може, це так австріяки на них вплинули, а може рідненьке, хто то зна’.]]
Як у інших європейських містах, центр захоплений туристами, є глобальні туристичні штуки. Місцеві воротять від цього носа, але насправді через туристів в когось завжди є мотивація зробити двіжуху, якісь івенти та ін. З іншого боку, навпроти ратуші, нещодавно відкрили <s>клюб</s>[[повія|бордель]]. В центрі ж будують нову «середньовічну» будову (готель), якщо лохануться з архітектурою, то ЮНЕСКО скаже Львову [[Нахуй|бай-бай]].

Багато театрів на душу населення, є й совковий театр Заньковецької, й модернові театр Леся Курбаса та Лесі Українки (року з 2016, до того був теж совковий), Перший театр (молоді), театр Воскресіння, камерний театр «Слово і Голос», лялькових два чи три, ще оперний, та ін, і так далі, і так далі.

Більшість населення живе на півдні від центру, майже «місто у місті» — це Сихів. Деякі рагулі звідти до центру й не виїжджають. Не будь рагулем, [[безос]]е, виходь іноді по центру хоч погуляти, не в усіх містах він такий є.

До 2015 року був один ТРЦ — Кінґ Крос який всі називали просто «[[Ашан]]ом». Восени 2015 відкрили у центрі «Форум Львів», з того часу ТРЦ пішли метастазами по всьому місту. До того всі вдягалися на іконичному ринку Південному, що схожий архітектурою на лабіринт Мінотавра. Або на Краківському. Якщо бачиш на хлопаку «варені» джинси у 2к19, знай, що він купив їх на якомусь з цих ринків, бо <s>паризькі</s> турецькі модельєри з Колінз такого вже років 30 не роблять.

Також року з 2014 місто захоплюють [[барбершоп]]и — як і будь-яке інше тепер. Почалося все з «Солідолу», що він відкрив курси для барберів, та тепер барбершопів повно, маленьких и великих, дешевих чи дорогих. Ти тільки бороду відрощуй, щоб було що стригти.

Як і всі українські міста, зараз Львів трохи причепурюють урбаністикою — велодоріжки, тренувальні майданчики на повітрі, паркові зони. Новий монумент [[Євромайдан|Небесній сотні]] - це, наприклад, здебільшого паркова зона з краєвидом силуету міста.

[[Файл:Podatkova.jpg|міні|Податкова дивиться на тебе, як на дитя невдалого комуністичного експерименту. Насправді є типовою бруталістичною будівлею, через свою скульптурну фактурність підходить для [[Instagram|Інстаграму]].]]
Через типову для галичан здатність прилаштовуватися, Львів до незалежності... не можна сказати, що не мав місцевих комуністів. А ти думав, чого тут така величезна будівля податкової? Все просто — будувалася вона для обкому партії[https://photo-lviv.in.ua/zrobleno-v-srsr-abo-radyanska-netypova-arhitektura-lvova/] щоб в неї вмістились всі львівські комуністи і ще трошки. Насправді мета цієї будівлі — домінувати над непокірною Галичиною. Але не склалося.

== Інтернет-творчість ==
=== Потяг Москва-Львів ===
'''Москва:''' 
- Внимание! Внимание! Поезд №40 Москва - Львов отправляется с девятого пути! Дорогие россияне! Берегите себя вдали от родины! А ви, клятi хохли, їдьте й не вертайтесь!!! Счастливого пути россияне!
 '''Брянск:''' 
- Внимание! Со второй платформы отправляется скорый поезд № 40 Москва - Львов! Россияне, одумайтесь пока не поздно! На территории Брянского вокзала работает гостиница, русским - одна ночь бесплатно!
 '''Хутор Михайловский:''' 
- Всех украинцев просим выйти из вагонов для таможенного досмотра! Руки на вагон! Лицом к составу! Ноги на ширине плеч! Декларация в зубах! Россияне, спокойной ночи.
 '''Конотоп:''' 
- Москалі! Речі з вікон! Гроші на стіл! Декларації в одне місце! Вітаємо українців на Батьківщині! Співвітчизники, списки того, що у вас відібрали на російській митниці - до начальника потягу! Зараз кацапи нам все відшкодують
 '''Київ:''' 
- Увага! Увага! Потяг № 40 Москва - Львів вирушає через дві хвилини. Прохання проводжаючим вийти з вагонів. Вагоны с русскими опаздывают на 8 часов. Щасливої дороги!
 '''Львів:''' 
- Увага! До третьої платформи прибув швидкий потяг № 40 Клята Московія - славетне місто Львів. Зустрічаючі, можете пройти до вагонів по містку. Москальський склад потягу на жаль, весь вийшов на 50-му кілометрі і зараз зі своїми клумаками насолоджується карпатськими краєвидами. Пасажири біля кас московського напрямку! Ви можете зачекати свого потягу на нарах у кімнаті поліції нашого вокзалу

== Срач Львів vs. Франківськ ==
Зі масовою міграцією людей на Захід з'явилася тема про такий затишний Франик порівняно з одвічно стоячий в заторах Львів. Є темою інтернет-срачів.

Очевидний об'єктивний бік: Львів це місто іншого масштабу як за поточним населенням, так і за історією.

== Галерея ==
<gallery>
Файл:1499770030236-0.jpg|На тему сміттєвого Львова та Садового
Файл:Sadovy cotyk.png|Садовий - це добро
Файл:Lychakiv cvyntar 1trav 2017.jpg|Личаківський цвинтар десь до сміттєвої кризи. [[Фейспалм]] Ісуса з католицької могилки докладається
</gallery>

== Костя Грек ==
'''Костя Грек''' — львівський [[графоманія|письменник]], відомий своєю занадто активною [[реклама|саморекламою]].

* http://www.youtube.com/embed/zU16SXQnaIo"
* http://www.youtube.com/embed/4t-zjcaYDqo"
* http://www.youtube.com/embed/d7BELWjGk8g"

== Моар ==
* [[КА:Роман "Місто Львів"|Роман "Місто Львів"]]
* [[Копіпаста:Не тільки львів'янин]]
* [[Львівське метро]]
* [[Західний діалект]]
* [[Рагулі]]
* [[ЛАЗ]]

== Додаткові посилання ==
{{UkrWiki|Львів|Українська Вікіпедія про Львів}}
* [http://www.dt.ua/newspaper/articles/47947 Різнобічна стаття про Львів]

{{Львів|Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то тільку ві Львові...}}
{{Географія}}
{{Україна}}
[[Категорія:Україна]]

Львів

2025-05-07T01:22:41Z

Рататуй:

[[Файл:Lviv 01.JPG|thumb|Львівський лев охуїває від понаїхавших|250px]]
[[Файл:L da35e337.jpg|thumb|Відомий львівський виріб у відомому [http://game-gta.org/load/gta_lviv/gta_lviv/gta_lviv_rajon_psikhiv/26-1-0-2 львівському моді]|250px]]
'''Львів''' ''(пол. Lwów, нім. Lemberg, '''[[Мазох|Місто гріху]]''', '''[[Бандерівці|Бандерштадт]]''')'' — найбільш чемне місто [[Україна|України]] та визнана культурна столиця. З точки зору [[московит]]ів, це Цитадель Зла, з точки зору деяких [[Польща|ляхів]] — це відібраний у них Lwów, з точки зору [[хохол-малорос|московізованих пересічних укрАинцев]] — це штаб-квартира [[Бандерівці|бандерівців]], а з точки зору звичайних українців — це просто красиве місто з [[Європа|європейською]] архітектурою, якої більше ніде немає. І дякувати за це треба тим самим ляхам, а також панам австріякам, а також місцевим українцям, чиїми руками це все було збудоване, [[Отака хуйня, малята|така от хуйня, малята]]. Сміттєва столиця України в 2017 році.

Під час [[Російсько-українська війна|повномасштабного вторгнення]] став привабливий для тих, хто переміщується всередині України якнайдалі від фронту. Переселенці помітно збільшили населення міста лева. Хоча офіційної статистики під час війни не публікують, є підозра, що він вже став мільйонником і на цьому не зупиняється. Набрала обертів активна забудова 9-поверхівками, що вигідно виділяє його на тлі інших міст де в'їбати 25-поверхівку це норма.

Наразі є найбільшим тиловим містом, тому й привабливий. Хоча [[Ужгород]] ще привабливіший, тому туди звалили деякі [[ІТ|айті-офіси]] навіть зі Львова.

== Стереотипчики ==
[[Файл:787shot 1.jpg|thumb|Сміття Львова - це мем|250px]]

Вважається, що Львів стовідсотково український, проте це не так. За російську мову ніхто не битиме (окрім хіба що відморожених, та й те якщо їх багато), ба навіть швидко переходять на <del>москальську</del> [[суржик]] при зверненні. І навіть [[українська мова]] їхня не нормальна, а с домішкою гуцульських діялектів та польських слів, від чого мешканці Наддніпрянщини роблять "WTF??О_о". З іншого боку, а де зараз сферично мова чиста — якщо не ополячена, то московізована, це точно.

Так само маячня про щирих українців у прасованих вишиванках, які чинно сидять по кав'ярнях. Ні, такі ймовірно існують, але переважно населення не дуже відрізняється від [[бидло|населення]] інших великих міст, хіба що з [[рагулі|місцевим колоритом]] та з більш простішими [[Лоукостер|можливостями]] зганяти до Польщі та інших Європ, чим багато хто й користується, привозячи додому тисячі євро, усім на заздрість. А все через відсутність пристойної промисловості — навіть славнозвісний ЛАЗ, і той ледве живий.

Про промисловість пару слів. Окрім автобусів, у місті випускають львівське [[пиво]], [[кава|каву]] з какавом, лампи, трохи одягу і молочної продукції. Нічого особливого, як завжди, при [[СРСР|совках]] промисловість була важчою.

А от про відому архітектуру чиста правда — старовинні будинки, церкви та інша польська/австрійська/чеська/українська/навіть трохи італійська, архітектурна поїбень, на яку липнуть численні туристи. Ідеш центральними вулицями, кожен будинок — пам'ятка архітектури. От лише в центральній частині — далі від центру, все ті ж рідні та остогидлі хрущоби. Зате пам'ятник [[Бандера|Бандері]] є.

Також можна пригадати недороблений, але працюючий і навіть відзначений численними рейтингами, мод для [[GTA]] San Andreas "Львів — район психів", який давав можливість поганяти по району Сихів. Інші українські міста, окрім Львова та Івано-Франківська, до ґетеашки так і не потрапили.

== Насправді ==
[[Файл:Кишеня Мазоха.jpg|міні|Туристичний об’єкт біля тематичного ресторану. Насправді, галицьке лицемірство і в житті в тому, щоб бути [[бог|набіжним]], але [[секс|їбатися]] без презерватива і в піхву, і в сраку. Може, це так австріяки на них вплинули, а може рідненьке, хто то зна’.]]
Як у інших європейських містах, центр захоплений туристами, є глобальні туристичні штуки. Місцеві воротять від цього носа, але насправді через туристів в когось завжди є мотивація зробити двіжуху, якісь івенти та ін. З іншого боку, навпроти ратуші, нещодавно відкрили <s>клюб</s>[[повія|бордель]]. В центрі ж будують нову «середньовічну» будову (готель), якщо лохануться з архітектурою, то ЮНЕСКО скаже Львову [[Нахуй|бай-бай]].

Багато театрів на душу населення, є й совковий театр Заньковецької, й модернові театр Леся Курбаса та Лесі Українки (року з 2016, до того був теж совковий), Перший театр (молоді), театр Воскресіння, камерний театр «Слово і Голос», лялькових два чи три, ще оперний, та ін, і так далі, і так далі.

Більшість населення живе на півдні від центру, майже «місто у місті» — це Сихів. Деякі рагулі звідти до центру й не виїжджають. Не будь рагулем, [[безос]]е, виходь іноді по центру хоч погуляти, не в усіх містах він такий є.

До 2015 року був один ТРЦ — Кінґ Крос який всі називали просто «[[Ашан]]ом». Восени 2015 відкрили у центрі «Форум Львів», з того часу ТРЦ пішли метастазами по всьому місту. До того всі вдягалися на іконичному ринку Південному, що схожий архітектурою на лабіринт Мінотавра. Або на Краківському. Якщо бачиш на хлопаку «варені» джинси у 2к19, знай, що він купив їх на якомусь з цих ринків, бо <s>паризькі</s> турецькі модельєри з Колінз такого вже років 30 не роблять.

Також року з 2014 місто захоплюють [[барбершоп]]и — як і будь-яке інше тепер. Почалося все з «Солідолу», що він відкрив курси для барберів, та тепер барбершопів повно, маленьких и великих, дешевих чи дорогих. Ти тільки бороду відрощуй, щоб було що стригти.

Як і всі українські міста, зараз Львів трохи причепурюють урбаністикою — велодоріжки, тренувальні майданчики на повітрі, паркові зони. Новий монумент [[Євромайдан|Небесній сотні]] - це, наприклад, здебільшого паркова зона з краєвидом силуету міста.

[[Файл:Podatkova.jpg|міні|Податкова дивиться на тебе, як на дитя невдалого комуністичного експерименту. Насправді є типовою бруталістичною будівлею, через свою скульптурну фактурність підходить для [[Instagram|Інстаграму]].]]
Через типову для галичан здатність прилаштовуватися, Львів до незалежності... не можна сказати, що не мав місцевих комуністів. А ти думав, чого тут така величезна будівля податкової? Все просто — будувалася вона для обкому партії[https://photo-lviv.in.ua/zrobleno-v-srsr-abo-radyanska-netypova-arhitektura-lvova/] щоб в неї вмістились всі львівські комуністи і ще трошки. Насправді мета цієї будівлі — домінувати над непокірною Галичиною. Але не склалося.

== Інтернет-творчість ==
=== Потяг Москва-Львів ===
'''Москва:''' 
- Внимание! Внимание! Поезд №40 Москва - Львов отправляется с девятого пути! Дорогие россияне! Берегите себя вдали от родины! А ви, клятi хохли, їдьте й не вертайтесь!!! Счастливого пути россияне!
 '''Брянск:''' 
- Внимание! Со второй платформы отправляется скорый поезд № 40 Москва - Львов! Россияне, одумайтесь пока не поздно! На территории Брянского вокзала работает гостиница, русским - одна ночь бесплатно!
 '''Хутор Михайловский:''' 
- Всех украинцев просим выйти из вагонов для таможенного досмотра! Руки на вагон! Лицом к составу! Ноги на ширине плеч! Декларация в зубах! Россияне, спокойной ночи.
 '''Конотоп:''' 
- Москалі! Речі з вікон! Гроші на стіл! Декларації в одне місце! Вітаємо українців на Батьківщині! Співвітчизники, списки того, що у вас відібрали на російській митниці - до начальника потягу! Зараз кацапи нам все відшкодують
 '''Київ:''' 
- Увага! Увага! Потяг № 40 Москва - Львів вирушає через дві хвилини. Прохання проводжаючим вийти з вагонів. Вагоны с русскими опаздывают на 8 часов. Щасливої дороги!
 '''Львів:''' 
- Увага! До третьої платформи прибув швидкий потяг № 40 Клята Московія - славетне місто Львів. Зустрічаючі, можете пройти до вагонів по містку. Москальський склад потягу на жаль, весь вийшов на 50-му кілометрі і зараз зі своїми клумаками насолоджується карпатськими краєвидами. Пасажири біля кас московського напрямку! Ви можете зачекати свого потягу на нарах у кімнаті поліції нашого вокзалу
== Галерея ==
<gallery>
Файл:1499770030236-0.jpg|На тему сміттєвого Львова та Садового
Файл:Sadovy cotyk.png|Садовий - це добро
Файл:Lychakiv cvyntar 1trav 2017.jpg|Личаківський цвинтар десь до сміттєвої кризи. [[Фейспалм]] Ісуса з католицької могилки докладається
</gallery>

== Костя Грек ==
'''Костя Грек''' — львівський [[графоманія|письменник]], відомий своєю занадто активною [[реклама|саморекламою]].

* http://www.youtube.com/embed/zU16SXQnaIo"
* http://www.youtube.com/embed/4t-zjcaYDqo"
* http://www.youtube.com/embed/d7BELWjGk8g"

== Моар ==
* [[КА:Роман "Місто Львів"|Роман "Місто Львів"]]
* [[Копіпаста:Не тільки львів'янин]]
* [[Львівське метро]]
* [[Західний діалект]]
* [[Рагулі]]
* [[ЛАЗ]]

== Додаткові посилання ==
{{UkrWiki|Львів|Українська Вікіпедія про Львів}}
* [http://www.dt.ua/newspaper/articles/47947 Різнобічна стаття про Львів]

{{Львів|Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то тільку ві Львові...}}
{{Географія}}
{{Україна}}
[[Категорія:Україна]]

Ле Корбюзьє

2025-05-07T01:04:30Z

Рататуй:

[[Файл:Sykhiv.jpg|міні|Ще у 1960-ті тут було село, а тепер тут живе десь одне населення Тернополя. Так, мій лякливий читачу, це — Сихів!]]
'''Le Corbusier''' — архітектор, що хотів знести пів [[Франція|Парижу]] та забудувати його однотипними висотками, а в результаті [[Друга світова війна|Друга Світова]] знесла пів Європи та забудували панельками увесь <s>конц</s>соц-табір. Через те неможливо зрозуміти в якому місті ти знаходишся, якщо прокинувся після вдалої гулянки. Наприклад, на світлині праворуч — [[Львів]].
{{Мистецтво}}

Ле Корбюзьє

2025-05-07T01:03:18Z

Рататуй:

[[Файл:Sykhiv.jpg|міні|Ще у 1960-ті тут було село, а тепер тут живе десь одне населення Тернополя. Так, мій лякливий читачу, це — Сихів!]]
'''Le Corbusier''' — архітектор, що хотів знести пів [[Франція|Парижу]] та забудувати його однотипними висотками, а в результаті Друга Світова знесла пів-Європи та забудували панельками увесь <s>конц</s>соц-табір. Через те неможливо зрозуміти в якому місті ти знаходишся, якщо прокинувся після вдалої гулянки. Наприклад, на світлині праворуч — [[Львів]].
{{Мистецтво}}

Ле Корбюзьє

2025-05-07T01:01:33Z

Рататуй: Створена сторінка: Ще у 1960-ті тут було село, а тепер тут живе десь одне населення Тернополя. Так, мій лякливий читачу, це — Сихів! '''Le Corbusier''' — архітектор, що хотів знести пів Парижу та забудувати його однотипними висотками, а в результаті Друга...

[[Файл:Sykhiv.jpg|міні|Ще у 1960-ті тут було село, а тепер тут живе десь одне населення Тернополя. Так, мій лякливий читачу, це — Сихів!]]
'''Le Corbusier''' — архітектор, що хотів знести пів [[Франція|Парижу]] та забудувати його однотипними висотками, а в результаті Друга Світова знесла пів-Європи та забудували панельками увесь концсоц-табір. Через те неможливо зрозуміти в якому місті ти знаходишся, якщо прокинувся після вдалої гулянки. Наприклад, на світлині праворуч — [[Львів]].
{{Мистецтво}}

Файл:Sykhiv.jpg

2025-05-07T00:59:55Z

Рататуй:

Ще у 1960-ті тут було село, а тепер тут живе десь одне населення Тернополя. Так, мій лякливий читачу, це — Сихів!

Шаблон:Мистецтво

2025-05-07T00:47:12Z

Рататуй:

{{Navbox
| name = Мистецтво
| title = {{{1|'''{{PAGENAME}}''' робить нам красиво}}}
| image = [[Файл:XtHf.gif]]

| class =

| group1 = Основи
| list1 = [[Фотошоп]] · [[Естетика]] · [[Liminal Space]] · [[Lost media]] · [[Paint]] · [[Інсталяція та перформанс]] · [[Мінімалізм]] · [[AI art]]

| group2 = Образотворче
| list2 = '''Митці:''' [[Іван Семесюк]] · [[Андрій Вархола]] · [[Юрій Журавель]] · [[Андрій Єрмоленко]] · [[Ієронім Босх|Босх]] · [[Ешер]] · [[Лесь Подерв'янський]] · [[Артемій Лєбєдєв]] · [[Марія Примаченко]] · [[Robert Crumb|Роберт Крамб]] · [[Дісней]] · [[Сальвадор Далі]] · [[Гігер]] · [[Федір Тетянич]] · [[Tom of Finland]]
 
'''Напрямки:''' [[Жлоб-арт]] · [[Піксельні війни]] · [[Paleoart|Палеомистецтво]] · [[Петриківка]] · [[Текст-арт]] · [[Мем]] · [[Бикоко]] · [[Манга]] · [[Російська скульптура]] · [[Російське кіно]] · [[Дадаїзм]] · [[Сюрреалізм]] · [[Поп-арт]] · [[Фемінізація]] · [[Тоталітарне мистецтво]]{{Хороша-галочка}} · [[Комікси]] ''([[Вебкомікс]])'' · [[Американський ріджионалізм]] · [[Графіті]] · [[Абстракціонізм]] · [[Pin-up]]
 
'''Окремі твори:''' [[Почекун]] · [[Крик]] · [[The Hands Resist Him]]
| group3 = Кінематограф
| list3 = '''Режисери:''' [[Олег Сенцов]] 
'''Стрічки:''' [[Зелений слоник]] · [[Порно]] · [[Аніме]] · [[Гонконгівське кіно]]

| group4 = Архітектура
| list4 = '''Архітектори:''' [[Фріденсрайх Хундертвассер|Хундертвассер]] · [[Ле Корбюзьє]] · 
'''Споруди:''' [[Батьківщина-Мати]] · [[Театр на Подолі]] · [[Баухауз]]
}}
<includeonly>{{{2|[[Категорія:Мистецтво]]}}}</includeonly>
<noinclude>{{Документація}}[[Категорія:Навігаційні шаблони]]</noinclude>

Батьківщина-Мати

2025-05-07T00:43:08Z

Рататуй:

[[Файл:Батьківщина мати.jpg|міні|Власне радянський герб <s>досі не видалено</s> вже замінено на український ]]
'''Батьківщина-Мати''' ''(Родіна-Мать)'' - гіганська радянська споруда запиляна в Києві в часи правління Брежнєва. Один з найбільших прикладів тоталітарного мистецтва в сучасній Україні. Автор проекту скульптор [https://uk.wikipedia.org/wiki/Вучетич_Євген_Вікторович Вучєтіч] що був автором дохуя радянських монументів про війну, усілякі червоні подвиги робітників і усе таке.

== Сенс ==
Батьківщина-Мати - для [[москалі]]в має майже релігійне значення і посідає в їх сучасному культу предків-дідів одне з головних місць. Вона уособлює все чому їх вчили з дитячих садочків - величезну імперію, сувору мамку, яка може уїбати, якщо ти будеш проти неї. Певно росіянин не може асоціювати свою країну з чимось більш людяним і батьківщина в його очах повинна завжди бути чимось розміром з гіганських [[Аніме|аніме]]-[[Меха|мехів]], а то як же її уважать.

Окрім Київської Батьківщини той самий Вучетич був автором проекту Батьківщини-Матері на Волзі, що на відміну від київської - несеться в атаку а не стоїть в обороні. З початком великої війни ці подробиці спонукали українців згенерувати купу напівмістичних теорій і символічних символізмів.

Цікавий факт, що Батьківщину-Мати спочатку планувалось вкрити золотом, що зробило б її не лише найвищою скульптурою Європи, а й найбільшою позолоченою статуєю на Землі. Проте совітські інженери порахували і подумали, що це трохи дорого вийде: хоч магадансько-колимські копальні могли дати достатньо в прийнятні терміни, вигідніше було купити за нього [[en_wikipedia:Toshiba-Kongsberg scandal|японські верстати з ЧПК для виробництва лопастей гвинтів підводних човнів]].

<gallery>
Batikivchina maty 2.png|Дві батьківщини в Києві та Волгограді
Batikivchina maty.png| Порівняння двох монументів
Arc De Triomphe detail.jpg|Першоджерело Вучетич [https://uk.wikipedia.org/wiki/Марсельєза тягнув у французів].
Photo 2020-08-13 08-31-48.jpg|[[Меми українських анімешників|Українські анімешники]] та їх версія
Орда.jpg|В коміксі Ігоря Баранька
</gallery>

== Всередині ==
<gallery>
Batkivshchyna-maty-min.jpg|Як будувалося

</gallery>
== Що з нею робити українцям? ==
Радянська влада не була б собою, якби не створювала такі гіганські монументи. Але чим далі від нас з часом стає [[СРСР]] тим більше постає питань - а чи потрібно далі Україні цей монумент і що з ним робити? Кацапи, обстрілюючи Київ, певно, уникали бити по ньому (у їх мріях парадів в Києві ця статуя повинна була б грати одну з ключових ролей). Влітку 2022 у [[Діджиталізація|Дії]] з'явилось опитування, що робити з гербом СССР на щиті Батьківщини-Матері: залишити, очистити щит від будь-яких гербів, замінити на герб України. [[95%|85%]] [[Бидло|бидла]] проголосувало за заміну герба СССР на тризуб. Тож зрозуміло, що ні уряд, ні народ знищувати монумент не збирається, а дарма.

== [[Зрада]] ==
Через рік, влітку 2023 уряд [[Зе]] [[РАПТОВО]] вирішив реалізувати волю народу й провести заміну герба [[СССР]] на герб України. За двадцять вісім мільйонів [[Гривня|гривень]]. Під час [[Російсько-українська_війна|війни]], коли українці по копійці збирають на квадрокоптери, коли багато військових залишаються без кінцівок і терміново потребують протезів за сотні тисяч доларів, коли русня втричі збільшує виробнитцво БПЛА "Ланцет", коли російські [[ПТУ]] й [[ВНЗ|універи]] планують за наступні десять років випустити сім мільйонів інженерів безпілотників, і в час, коли наші [[НАТО|західні союзники]] почали сумніватись у нашій вдячності та хоча би мінімальній некорумпованості. Здавалось би - тотальна [[зрада]], куди ще гірше? Але й тут доля вміє підкидати сюрпризи - заміну герба виконуватиме компанія [[Ахметов]]а. [[Отака хуйня, малята]].

Також, від цього так горіли дупи в ворога що було видно аж у Львові. Це наводить на думку що проста заміна всіх сраних гербів срср всюди на українські та написів на написи українською — правильна справа.

== Дивитися далі ==
*[[Тоталітарне мистецтво]]
*[[СРСР]]
*[[Пропаганда]]

{{Art}}
{{СРСР}}
[[Категорія:Мистецтво]]
{{Київ}}

Постмодернізм

2025-04-15T20:47:42Z

Рататуй:

[[Файл:Rosa.jpg|міні|«Ім’я рози» Умберто Еко українською. От що трапляється коли людина що прошарена у темі пише про неї детективний роман (спойлер: трапляється бестселлер)]]
'''Постмодернізм''' — мейнстрімний рух, який розвинувся в середині-кінці 20 століття у [[філософія|філософії]], мистецтві, архітектурі та критиці, відзначаючи відхід від модернізму. Цей термін більш загальноприйнятий до історичної епохи, що слідує за сучасністю та тенденціями цієї епохи.

Хоча охоплює найрізноманітніші підходи та дисципліни, постмодернізм, як правило, визначається ставленням скептицизму, іронії чи відмови від грандіозних наративів та ідеологій модернізму, часто ставлячи під сумнів різні припущення. Отже, загальні цілі постмодерної критики включають універсалістичні поняття об’єктивної реальності, моральності, істини, людської природи, розуму, науки, мови та соціального прогресу. Постмодерністські мислителі часто звертають увагу на умовний або суспільно обумовлений характер претензій на знання та системи цінностей, розміщуючи їх як продукти конкретних політичних, історичних чи культурних дискурсів та ієрархій. Відповідно, постмодерністська думка широко характеризується тенденціями до самореференційності, гносеологічного та морального релятивізму та плюралізму.

Також популярний прийом у літературі — подвійний або взагалі множинний наратив, коли для простого читача роман це просто детективна історія, для зацікавленого це ще й науково-популярна робота по життю Середньовіччя, а для тих хто працював з тогочасною літературою — збірка посилань на знайомі тогочасні явища та твори. Таким є роман Умберто Еко «Ім’я рози» (саме через третій шар це важко перекласти українською, незрозуміло чи то роза, чи то Роза).

На Заході постмодернізм почався десь вже після війни, але назву йому дали десь здається у вісімдесятих. У [[Совок|Совку]] ж на той час був соцреалізм, де доярки з трактористами будували комуністичне майбутнє. Коли діти тих доярок продали Союз за іноземні джинси, виявилося що увесь світ вже розмовляє іншою культурною мовою, тому всім [[Пост-радянський простір|пострадянським]] культурам довелося наздоганяти. Себто українське постмодерністське мистецтво — пізнє та перезріле, лускається від невипущеного потенціалу.

=== Бу-Ба-Бу ===
Найвідоміший з них — [[Юрій Андрухович]].

== Кіно та ТБ ==
[[Файл:Ahs.jpg|міні|Американська Історія Жахів — кожний сезон це нова стилізація, нова історія, свій міні-серіал з відсиланнями до всього що пов’язане з цією темою. Окрім того, перші 8 сезонів мають спільний сюжет у бекґраунді.]]
[[Сімпсони]], [[Південний Парк]] та Американська Історія Жахів — концентрований постмодернізм. Прикладів можна набрати більше, бо постмодернізм це й справді сучасний стан мейнстрімного мистецтва.

<gallery>
Постмодерн Ot0.jpg|Постмодернізм по-українськи
Метамодерн KK.jpg|[https://uk.wikipedia.org/wiki/Метамодернізм Метамодерн]
</gallery>
== Dali chitaty ==
*[[Постіронія]]
{{Література|1=Ти читаєш цей заголовок, відвідувачу Драматики. Попався на постмодерний гачок!}}
[[Категорія:Література]]
[[Категорія:Мистецтво]]

Linux

2025-04-15T10:12:42Z

Рататуй: /* Історія */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Та і сам проєкт структурований так, щоб дозволяти робити це без конфліктів.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE). Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:

* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть і мобільної версії убунту. Але багато що не вистріліло, як мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, Ubuntu/Debian для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає спеціальними позначками на сторінках ігор. Тим не менш, до нього про ігри на лінуксі можна було тільки мріяти, наразі ситуація набагато покращилась.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Linux

2025-04-15T10:11:37Z

Рататуй: /* Історія */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Та і сам проєкт структурований так, щоб дозволяти робити це без конфліктів.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE). Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:

* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть і мобільної версії убунту. Але багато що не вистріліло, як мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, Ubuntu/Debian для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає спеціальними позначками на сторінках ігор. Тим не менш, до нього про ігри на лінуксі можна було тільки мріяти, наразі ситуація набагато покращилась.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Постіронія

2025-04-15T08:56:43Z

Рататуй:

{{youtube|ESz_8frTITs|Кай вчить юних вкраїнчиків посіронії}}
'''Постіронія''' — коли серйозність і гумор настільки переплітаються, що важко зрозуміти, чи це сказано\написано з іронією чи серйозно. Іміджборди вважаються одним з головних місць де народжувалася ця ваша постіронія і звідти вже діти, що виросли на іміджбордовій культурі рознесли цей метод по усім закуткам інтернету.

Наприклад, у сучасних мемах часто використовують постіронічний підхід: вони можуть виглядати як хуїта, але водночас містять глибокий сенс та критику суспільства. Постіронія — це своєрідна гра, де межа між жартом і правдою стає розмитою. Вона змушує нас задуматися: "А що, якщо це не жарт?" Це явище часто зустрічається в мистецтві, але особливо часто в інтернеті, бо безосібні часто навмисно створюють в інтернет-срачах ситуації, які одночасно на їх думку смішні й серйозні. Також посіронією зручно маскувати власні пройоби в інтернет-спілкуванні, бо завжди можна пояснити свій невдалий жарт таким хитрим виєбоном. Постіронія — це спосіб дивитися на світ через призму абсурду, але з ноткою щирості але частіше це [[крінж]], бро, не роби так часто.

== Нотатка від дядька ==
Чуваки студентського віку та трохи пізніше жартують з такими самими як вони, тому постіронія в деяких випадках та компаніях працює, тобто її впізнають. Далі в житті всі а) зайобані життям б) зайняті справами де треба чітко розуміти що хто має наувазі в) їм похуй на твою складну особистість. ТОМУ: ніхто не вдупляє що ти жартуєш, а не просто довбойоб.

== Див. також ==
*[[Постмодернізм]]
*[[Меми]]
{{Література}}{{Іміджборди}}
[[Категорія:Теорія іміджбордів]]
[[Категорія:Людство]]
[[Категорія:Меми]]

Метамодернізм

2025-04-15T07:18:45Z

Рататуй:

{{youtube|sAIP5VvRx3E|Влад все розкаже про модну гіперреальність}}
'''Метамодернізм''' — набираючий обертів новий етап розвитку мистецтва, що користується прийомами які відпрацював [[постмодернізм]], але для вираження щирого меседжа. Плюс, відображає сучасний стан гіпертекстуальної реальності, в якому людство [[Китай|тікточить]] нон-стоп.

Приклади:
* Творчість режисера Веса Андерсона
* Фільм «Все завжди і водночас»
* ...
* Чекаємо на вітчизняні шедеври
[[Файл:Znevira.jpg|міні|Клуб «Зневіра». Це типу кабаре, але й автобіографії та [[Університет Чупарського|флешбеки в іншу реа...]] коротше, все складно. Краще піди й подивися сам.]]
Також ти, безосе, можеш побачити відверто метамодерну пʼєсу [[Леся Українка|театру Лесі]] у Львові «Клуб „Зневіра“». Вона весела, сумна, складнотекстуальна та щира.{{Література}}

Метамодернізм

2025-04-15T05:32:39Z

Рататуй:

{{youtube|sAIP5VvRx3E|Влад все розкаже про модну гіперреальність}}
'''Метамодернізм''' — набираючий обертів новий етап розвитку мистецтва, що користується прийомами які відпрацював [[постмодернізм]], але для вираження щирого меседжа. Плюс, відображає сучасний стан гіпертекстуальної реальності, в якому людство [[Китай|тікточить]] нон-стоп.

Приклади:
* Творчість режисера Веса Андерсона
* Фільм «Все завжди і водночас»
* ...
* Чекаємо на вітчизняні шедеври
[[Файл:Znevira.jpg|міні|Клуб «Зневіра». Це типу кабаре, але й автобіографії та [[Університет Чупарського|флешбеки в іншу реа...]] коротше, все складно. Краще піди й подивися сам.]]
Також ти, безосе, можеш побачити відверто метамодерну пʼєсу театра Лесі у Львові «Клуб „Зневіра“». Вона весела, сумна, складнотекстуальна та щира.{{Література}}

Файл:Znevira.jpg

2025-04-14T21:54:09Z

Рататуй:

Клуб "Зневіра"

Дзікае паляванне караля Стаха

2025-04-14T20:45:50Z

Рататуй:

[[Файл:Дике полювання.jpg|міні|Обкладинка українського видання]]
'''Дике полювання короля Стаха''' (бел. «Дзікае паляванне караля Стаха») — класичне оповідання білоруського письменника радянських часів Володимира Короткевича. У часи цензури він зміг написати та видати фактично [[Націоналізм|націоналістичний]] роман що був замаскований під боротьбу проти клятих поміщиків — хоча одна з головних героїнь сама є справжньою білоруською аристократкою. В оповіданні не тільки дике полювання, але й дико романтична атмосфера майже середньовічної [[Білорусь|Білорусі]], та ще дико закручений детективний сюжет (безос три рази помилявся у тому як він піде далі, хоча й читав до того Агату Крісті).

== Деякі цікаві деталі сюжету ==
*Один персонаж був студентом у Києві та під час чергових антицарських подій на допросі сказав що він ўкраінец.

== Хуйова радянська екранізація ==
У 1979 році вийшов фільм з двома надсуттєвими вадами:
* російською мовою (аякже, не знімати ж білоруську класику білоруською, кому та мова взагалі треба, так?);
* націоналізм викинуто, залишили тільки детектив.

Замок знімали у Підгорецькому замку на [[Галичина|Львівщині]], але дивитися то все одно не раджу. Колись, у Білорусі якої ще не існує, знімуть нормальну екранізацію, якщо білоруська мова до того часу доживе.

== І шо? ==
Є переклад українською, але насправді можна без проблем читати й мовою оригіналу[https://knihi.com/Uladzimir_Karatkievic/Dzikaje_palavannie_karala_Stacha.html].

Жодного зв'язку з [[Польща|Відмаком]] та сагою Сапковського, безосе, якщо тобі здалося що там про Дикий Гін.

{{Білорусь}}
{{Література}}
[[Категорія:Література]]

Файл:Дике полювання.jpg

2025-04-14T20:45:32Z

Рататуй:

Українське видання

Mac OS

2025-04-14T20:26:05Z

Рататуй: /* Альтернативні ОС для Маків */

{{Stub}}
'''macOS''' (раніше ''Mac OS X, Mac OS'') - [[операційна система]], яка покликана захопити [[95%]] населення планети. Зараз контролює лише 5% ринку<ref>Так виглядає, що із нижньої категорії 95 відсотків</ref>.

== Шлях до успіху ==

{{YouTube|OYecfV3ubP8|Один з найвідоміших рекламних роликів}}
Прославилась МакОсь тим, що перша встигла сперти концепцію гуя та вийти на ринок в 1984 році, у супроводі агресивної рекламної кампанії. У зв’язку із тим, що ОС і [[Macintosh|залізо]] розроблялись одною конторою одночасно - система вийшла досить шивдкою і зручною (наприклад, миша підтримувалась апаратно). А далі... Далі суди з усіма, хто пробував використовувати гуй. Звичайно, юридичні відділи корпорацій рангу [[Microsoft]] та [[IBM]] легко відбивали ці напівістеричні атаки. А от перспективна, добротна система GEM була зарубана. Захопившись судами [[Apple]] не дуже активно займалась розробкою ОСі. Версії виходили регулярно, проте або носили косметичний характер, або виправляли кричущі баги, або додавали нові драйвери.
<center>
<gallery>
Файл:Macos1.gif|MacOS 1 (1984)
Файл:Macos755.gif|MacOS 7.5.5 (1996)
</gallery>
Дванадцять років - знайдіть дванадцять відмінностей
</center>
Саме цікаве, що сумісність між ОС та залізом, а також між ОС та софтом, деколи не досягалася в межах одної major-версії. Наприклад, MacOS 9.1 ішла на Power Macintosh 6100, а 9.2 - вже ні. Слід також нагадати, що при всіх "красівостях" MacOS до 9-ї версії включно (2001 рік!) мала кооперативну батагозадачінсть! [[Вінда]] NT (1993), та 95-та (1995) вже реалізовували витискаючу. "Яблуко" дуже багато уваги приділяла маркетингу, але в кінці 90-х це вже не приносило вигоди - ОСь була явно застаріла. Тому плюнувши на власні наробки, Apple, викупила компанію NeXT<ref>Створену тим же Джобсом після того, як його турнули з еплу</ref> з її системою NeXTSTEP. Додатково використавши вільні сирці(!) від [[BSD|FreeBSD]], в 2001 році була випущена Mac OS X (сумісна із попередніми системами лише через емулятор). Цю ж ОСь доробляють до цього часу (вже 10 років), змінюючи від версії до версії то косметику, то кричущі баги, то драйвера... коротше, див. вище.

== Пропрієтарність ==

Настільки суворого та, відверто, наглого копірайту, як в Apple, нема більше ні у якої контори. Це ж стосується і Mac OS. Ви не маєте права ставити Mac OS ні на який комп, крім Macintosh, а також, до недавнього часу, Ви не мали права ставити на Macintosh ніяку ОС, крім, Mac OS. Зараз Стів Джобс змилостивився, і останні версії Windows спокійно ставляться на останні версії Macintosh. Врахуйте, що сучасні Mac’и (до переходу на Apple Silicon) відрізняються від звичайного PC тільки невеличким чіпом, який повідомляє, що цей PC - не просто PC, а Macintosh... Ну і ще ціною. Чому ж нема холіварів та судових позовів? Все дуже просто: [[яблучник]]и із радістю віддають великі гроші за бренд, чим пишаються, і в принципі не можуть критикувати Apple. Інші люди, шукають більш розумну альтернативу (або дешевшу, або потужнішу, або масштабованішу, в залежності від потреб).

== Підтримувані архітектури процесорів ==
[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|Макбук на процесорі М2. Але є [[Лінукс|нюанс]].]]
Епл аж три (!) рази міняла архітектуру процесорів в своєму залізі за історію існування Макосі. Починала на [[68k|Моторола 68000]] (так, Моторола колись була лідером у виробці процесорів, синку), потім перейшла на розроблену сумісно з [[IBM]] PowerPC. Використання не такої як на ПК архітектури довго було маркетинговою фішкою — диви, які в нас швидкі процесори! — аж поки сам бог Джобс не вийшов на сцену у 2005 та не об'явив що процесори лайно та вони переходять на Інтел. Інтеловські Маки відрізнялися головним чином маркетингом та пропрієтарною Макоссю, аж поки мобільні процесори Епла не доросли до десктопа і у 2020 вони перейшли на поточні Apple Silicon — ті, що М1, М2, М3... Ці вже на наборі інструкцій ARM, як всі поточні мобільні процесори.

Перехід на нову архітектуру це не жарт, треба ж примусити виробників ПЗ переробити свої програми. Для перехідного періоду обидва останні рази Епл випускала емуляційнй шар що дозволяє запускати програму на стару архітектуру як рідну на поточній: Rosetta та Rosetta 2. Названа на честь Розетського каменю що дозволив розшифрувати давньоєгипетську писемність.

Коротше, чекаємо на перехід на якусь [[RISC-V]] років за 15. А поки — припинення підтримки Інтел та перехід всіх власників старих Маків на [[Лінукс]] (диявольський сміх).

== Альтернативні ОС для Маків ==

На ті Макбуки що на Інтеловських процесорах можна офіційно встановлювати Вінду. На всі взагалі можна встановлювати Лінукс:
* Adelie Linux на PowerPC;
* Ubuntu тощо на Intel;
* Asahi Linux на Apple Silicon.

З підтримкою заліза авжеж є нюанси.

==Посилання ==
{{ED|Mac OS|Англомовна Драматика про сабж}}
== Примітки ==

{{reflist}}

{{Айті|Mac OS — це щось про [[фап]] на [[Apple|яблуко]]}}
{{Операційні системи}}

Linux

2025-04-13T19:16:41Z

Рататуй: /* Історія */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Страуструп двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Та і сам проєкт структурований так, щоб дозволяти робити це без конфліктів.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE). Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:

* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть і мобільної версії убунту. Але багато що не вистріліло, як мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, Ubuntu/Debian для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає спеціальними позначками на сторінках ігор. Тим не менш, до нього про ігри на лінуксі можна було тільки мріяти, наразі ситуація набагато покращилась.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

DOS

2025-04-13T06:21:19Z

Рататуй: /* Довга смерть */

[[Файл:Freedos.png|міні|Найсучасніша версія ФріДОСу, 2016 року. Закладаємось, що ти свою новішу не зробиш?]]
'''DOS''' — <s>дискова</s> древня [[операційна система]] з далеких часів, яка стояла на допотопних відрах. [[Олдфаґ|А може й досі стоїть]]. Насправді ДОС було багато, ця стаття в основному про '''MS-DOS''' від [[Microsoft]], найпоширенішу з них. Інші описані у [[DOS#Інші ДОС|відповідному розділі]].

== Історія ==

=== Витоки або сага про [[CP]]/M ===

Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на касети та дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінуватись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’являтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо [[проффесор|професора]], який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужну ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої [[кулібін]]и писали свої ОСі, не сумісні ні з чим. Звичайно, деякі виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у професора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.

У далекому 1973 році молодий [[бидлокодер]] Ґері Кілдал створив власну мову програмування PL/M (Programming Language for Microcomputers) під 8080 і написав на ній оперативку CP/M (Control Program for Microcomputers, ну ви зрозуміли). Обидві намагався продати великому і могутньому ІВМ, але зафейлив, продавши тільки PL/M. Тоді Ґері не розгубився і створив власну компанію Digital Research, яка і стала продавати і допрацьовувати систему. Система виявилася досить зручною і компактною, щоби вміщатися в мініатюрних тоді ROMах. Вперше були нормально (а не як в [[unix|уніху]] з двох-трьох буков) названі команди, нормальним був і вибір цих команд, зрозумілий формат самих команд, можливість працювати з зовнішніми носіями (тоді це касети і дискети) були перевагами, які визначили те, що системі суджено було значно поширитись і отримати загальне визнання, стати фактичним стандартом серед восьмибіток. З появою перших ПК система стала де-факто стандартом для восьмибіток (8080, 8085, Z80, 6800, 6502, КР580ВМ80А і ВМ1 тощо) і швидко замінила стандартний {{коментар|монітор|програма в romi для контролю системи та її взаємодії з користувачем}}. Але в 1978 з'явився новий проц [[8086]] з рулеткою і 16 бітами, але компанія не поспішала адаптовувати систему під новий [[ЦП]]. Ой дарма...

=== Як Біллі купив фірмочку і заробив мільйон, без реєстрації і смс ===
{{youtube|5cS-PIuyEhU|Історія всіх версій коротко}}
Отже, в 1979, коли DR затримала випуск осі, маленька фашинтонська компанія Seattle Computers вирішила таки в листопаді випустити комп'ютерний набір "зроби сам". З операційних систем відповідно тоді був лише сраний майкрософтівський васік, тому продажі йшли відверто хуйово. Виходило, [[рекурсія|щоби випустити комп, тре було мати ос, яку затримували через відсутність засобів для розробки, тобто компів]]. Тому фірма вирішила не чекати з моря погоди і почала розробку своєї системи QDOS (Quick and dirty operating system), яку перейменували з невідомих причин у 86-DOS. Випустили, що характерно, і випустили у 1980, а до 81го зробили версію 1.10. Тут вони відчули легкі гроші, але...

Два роки по тому в [[блакитний|блакитній]] фірмі IBM розробляли <s>пісюк</s> наступний бізнес-калькулятор в сімействі 51хх, ІВМ 5150 або Project Chess. Розробка [[новий і ні з чим не пов'язаний|нового і ні з чим не пов'язаного]] проца, який все ж таки згодом стане PowerPC, йшла повільно, але реченці підтискали дуже сильно, тому якомусь чи то інженеру чи то манагеру стрільнула в голову чудова ([[ніт]]) ідея зробити збірну солянку: проц взяти 8088 (молодший брат 8086), шину ISA, тощо тощо тощо. Так і народився пісюк, але от ОСь тре' було вже, і то швидко, а DR і далі тягне кота за хвіст.

І тут в пригоді стали [[зв'язки]] матері Ґейца і ради директорів ІВМ. Невелика компанія [[Microsoft]], яка на той момент мала всього трьох працівників, тишком-нишком вмовила власника Seattle Computers продати йому 86-DOS. Тім Петерсон хотів продати Біллу тільки виключне право на систему, але Білл словоблудством зробив все навпаки: саме Тіму лишалось виключне право використовувати систему в комп'ютерах. Переписавши творця системи і назву, некрософт представила ібму ось як MS-DOS 1.0. Але там було дохуя багів, і поки [[бидлокодер|макаки]] некрософтівські їх виправляли, ібм дав раду швидше, і включив у поставку компа як PC DOS. Біллі образився, але домовився, що в поставці ібмівських компів MS DOS називатиметься як PC DOS, а иншим - своєю назвою.

Тре' зауважити, що ібм через спішку і маразматичний рівень секретности не запатентували свій виріб до презентації, а після було вже пізно: десятки фірм почали копіювати просту до реверс-інжинірингу архітектуру, тому вже з 1982 пісюки займали відчутний шмат ринку, а в 1985 він став визначальним для галузі, всі більш-менш масові домашні компи типу [[комод]]у чи [[спектрум]]у були 8-бітними, а до нормальних 32-біток типу аміґи було ще кілька років. Варто також і згадати, що DR теж дало маху з переносами, оскільки їхня система мало того, що була дорожчою в три рази за дос (хоча швидше за все це картельна змова з біллі), то і вийшла тільки восени 1981 як [[CP]]/M-86 (див нижче). Не варто казати, що з цп компів [[fail|продали мало]]. Так Біллі почав гребсти мільйони баксів.

Настали золоті 80-ті, за PC йшов PC XT, а потім і PC AT, з 1984 по 1987 виходили найпродаваніша серія 3.х, а Біллі кричав, що 640 кілобайт вистачить усім. На початку 1984 [[Apple]] наносить несподіваний удар. Комп’ютер Macintosh претендує на ту ж саму нішу, що і IBM. І саме головне — в ньому нормальна ОС, зі зручним GUI. Інша справа, що мак був тільки з макос, а макос тільки на маку, але всім було пофіг. На той час у Microsoft була лише страшнюча оболонка для DOS — "Interface Manager". Терміново було вирішено переназвати її на Windows, та надати статус Операційної Системи. [[Історія Windows до XP|Так народився шіндошс]].

Проте не все йшло гладко, чим далі, тим гірше: некрософт кинув ібм з розробкою ґуя для піввісі, а спам випустив невдалу 4.х, де всі недоробки минулих років через зворотню сумісність вилізли боком, зате там був ДОС ШЕЛ - оригінальний ґуйовий трипанельний менеджер, свого роду конкурент шіндошсу. Виправити помилки то вдалося в 5.0, але через піввісь некрософт з ібм розісрались назавжди.

=== Безславний кінець ===
Але ніщо хороше не триває вічно. Після розлуки з ібмом через піввісь настала епоха ґуїв, і продажі досу почали клясати. Біллі намагався ще викрутитись, вийшовши на ринки совку, китаю та инших тоді ще комуняцьких країн, але це дало лише тимчасовий ефект. Плюсом була з'ява кирилізації, діакритизації та китаїзації осі, з'явилися всякі RDOS, DOS/V (примітна тим, що саме завдяки їй пеки витіснили досить хороший комп [[PC-98]] у Японії), ADOS, HDOS. Після 5-ї версії DOS Shell прибрали через конкуренцію з [[windows|иншим віконним файловим менеджером]], натомість додали проги компресії, а CHKDSK замінили на Scandisk. Так і вийшов DOS 6.0 у 1992, 6.2 і 6.21 у 1993, і врешті 6.22 у 1994, після чого некром'які оголосили, що досу більше не буде, тіко віндус. Епоха MS DOS закінчилась, дійна корова померла. Ще кілька років дос юзався як основна ігрова платформа, але некрософт знову всіх обіграв, випустивши DirectX (і попутно навмисно вирізавши всю підтримку OpenGL вище версії 1.2, але про це в статті про вінду).

Але це ще не кінець! Як ми знаємо, у 95-й вінді (якщо копнути глибше звісно) всередині був знову ж таки дос, але вже версії 7.0, написаний хоч того ж 1994, але до цього ніким не бачений через мудацький маркетинг некрософту. Юзер, який закінчив школу із середнім балом вище за «3», міг вирізати ДОС за півгодини. В 98-му вже стояв трохи косметично змінений 7.1, а в лінолеумі - 8.0, який по суті був кастрованим до такого ступеня, що вже й досом не був, а лише завантажувачем для вінди. Ось і казочці кінець.

=== Довга смерть ===

Але насправді все не так просто. Багато специфічного обладнання було налаштовано один раз і з тих пір ніхто не міг навіть подумати про те щоб переробити це наново - наівть хай і під нову операційну систему. Особливо це стосується державних закладів на теренах України, які отримали те обладнання в далекому 1997, і чесно використовували його десятиріччями. Автор правки застав робочу внутрішню систему Укрпошти в одному з відділень під MS-DOSівським інтерфейсом аж в 2013 році. Або, наприклад, до 2021 в одному з відділень пульмонології стояв спірограф російського напівкустарного виробництва, з такою ж напівкустарною програмою під MS-DOS на лікарняному компі. На щастя, ковідне фінансування заставило попрощаться пульмонологім з цим мамонтом. Але майже напевно десь в державному закладі міста районного значення досі працює комп під ДОС, який щоденно виконує свою функцю от вже 30 років як. І не збирається уходити на пенсію.

Схожа історія сталася з програмним забезпеченням на мові програмування [[COBOL]]. Спроєктована для архітектур мейнфреймів, що використовували ще динозаври в 1970-ті, ці програми досі використовуються банками та держустановами і відповідно потребують підтримки.

== Інтерфейс ==
[[Файл:Dosdos.jpg|280px|thumb|right|Класичний приклад DOS на класичному моніторі тих часів]]
Який інтерфейс? Ви ще маєте нахабство таке просити! Нате командний рядок, а як воно працює, розбирайтеся самостійно.

Якщо детальніше, то все було текстовим (за винятком ігор, які звертались до відеопам'яті напряму), більше того все можна було записувати в лог і відключати вивід тексту з батників командою @echo off, але про це нижче. Взаємодія відбувалася за допомогою команд, які виглядали як fdick huy.ass pyzda.ass /s /i /e /g -h -e -i -l. По факту то були внутрішні команди command.com чи ще чого, або зовнішні програми з розширеннями com та exe. А, і так: всі файли виводились ВИНЯТКОВО КАПСОМ, а вводились хоч і в будь-якому регістрі, але vyniat~1.u83. [[Отака хуйня, малята]]. Хоч колір тексту чи екрану можна було поміняти командою color, і то добре.

Оці команди можна було писати в батники - текстові файли з розширенням .bat, згідно яких менеджер виконує команди, тобто по суті скрипти. Згодом з'явились і .cmd, хоча по суті це ті самі формати. Існують віруси на батниках, один [[школяр]]ик зміг написати [[Лохотрон|антивірус на батниках]].

== Архітектура ==
Ядро системи складається з 3 файлів: io.sys, msdos.sys та command.com. Розберемо кожен з них детальніше:

; io.sys
Файл, з якого і починався запуск осі, забезпечував базовий текстовий ввід-вивід системи, а також завантажував файли msdos.sys та command.com, останньому і передавав керування.

; msdos.sys
Файл, у якому вмістилося все. Ну не все, але ядро, обробка файлів та каталогів та инша хня.

; command.com
Програма-інтерпретатор командного рядка. а заодно і інтерфейс за замовчуванням (зазвичай замість цього підрубали файлові менеджери або віндус). Також файлом autoexec.bat (див. нижче) налаштовує систему.

Власне, ці три файли - це єдине, що потрібно було кинути на дискету, щоби запустити дос. Все. Більше ніяких утиліт і иншої хирні брати було не треба, хоча декілька програм зазвичай брали. серед них архіватор. За умов дискової недостатности (дискети тоді мали 350-720к, про те, що харди були не у всіх і згадувати не варто) це було надзвичайно важливо. Але варто також згадати ще пару файлів з налаштуваннями, які за відсутності система створювала сама з дефолтними значеннями.

; config.sys
Файл налаштування системи типу країна-дата-час тощо.

; autoexec.bat
Файл з командами, які система запускає одразу після свого запуску. Зазвичай там заздалегідь набирали всі шляхи командою PATH, бо тільки так був можливим запуск програм не з поточного чи кореневого каталога.

== Програми ==
{{youtube|yNcH2PuiHw8|101 гра для досу}}
=== З комплекту ===
* [[Basic]], ну а як же. Біллі би не був собою, якби не засунув своє творіння в свою ж ОС.
* Doublespace та Drivespace — проги для компресії диску.
* Msav — антивірус.
* DOS Shell (див. вище, лише в 4х та 5х)
* Chkdsk та Scandisk — проги для перевірки диску, є у вінді досі.

=== Окремі ===
{{youtube|s-A3LMpHNlM|І ще<ref>Ще є [https://www.youtube.com/watch?v=gOITFJ3kFXk третя частина], але вона вже не вміщається</ref>}}
* [[Windows]] — таки так.
* Norton Commander — [[вінрар]]ний файловий менеджер.
** Volkov Commander — вінрарний клон.
** DOS Navigator — аналогічно.
** DOS Shell — [[Microsoft|їхня]] відповідь, яка не має аналогів.
* MS Office — спочатку розроблялась саме для досу. Наприклад ворд, ексель, та й Multiplan — попередник Екселю теж звідтам.
* Ігри, сотні їх:
** [[Civilization]]
** [[GTA]] 1 i 2, аякже.
** [[Doom]]
** [[Wolfenstein]]
* Архіватори: всім відомі PKZIP та [[Вінрар|RAR]] родом саме з досу. Менш відомі, як наприклад cab, uc2, 7z, arj теж. Винятком є лише tar, який з [[лінух]]у.

== Інші ДОС ==
;PC DOS
Відкололась від [[Microsoft|старшого братика]] в часи 5-ї версії (див. вище). Прожила недовго, до 1995 року вийшли ідентичні версії з некрософтом 6.1 і 6.3 (відповідно 6.0 і 6.2) і кардинально нова PC DOS 7, отримала деякий розвиток від фірми Austin в 1998-99, яка випустила 7.1 і PC DOS 2000, яка суть таблетка проти кінця світу 2000-го, і останню PC DOS 8, яка [[це важко осягнути, втім і не треба|попри назву]] юзалась у вбудованих системах аж до 2003.

[[Файл:Емесікс.jpg|300px|міні|MSX DOS в стандартному середовищі]]
;MSX DOS
MS DOS ранніх версій, адаптована спеціально для восьмибітних [[MSX]]. Юзалася увесь час існування платформи, аж до 1994 року.

;DR DOS, вона ж CP/M-86 в юності та Novell DOS в старості
Найзапекліший конкурентний продукт довіндової епохи. Власне DR спізнились трішечки, ще й з ціною промахнулись, тому смоктанули. Спершу розвивався як CP/M-86 до версії 3.1, потім як Concurrent DOS з цієї ж версії до 6.0. Вона ж мала досить [[вінрар]]ну оболонку GEM, яка втім теж не злетіла через те, що компанія [[лох|спізнилась знову]], але постачалася в ці ваші [[atari ST|атарі]]. Потім як DR DOS з версії [[Це важко осягнути, втім і не треба|3.31]], версія 3.41 була найпровальнішою з них через купу помилок.

Так тривало до 1991, коли систему викупив Novell, щоби спробувати нагнути макрософат. Звісно, в них нічого не вийшло, бо Novell DOS 7 випущена була з запізненням у 1993, ще й без деяких утиліт, а ринок тоді вже на повній швидкости ділили віндус і піввісь. Зате вони випустили версію свого досу для КПК. Десь тоді ж Ґері Кілдал знайшов свій коловорот в барі, згідно інформагенції ОБС не без участі Біла Ґейца<ref>Сам він казав, що "His untimely death was very unfortunate and his work will be missed", прухви в вікії</ref>, [[press F]]. Тому вони продали вже непотрібний їм дос кальдері. Ті почали випускати дос спершу як OpenDOS 7.01, потім під старим іменем, а ще замахнулися на запуск 95-ки з власної дос-ки, завдяки чому подали в суд, проте черговий (і цього разу останній) [[фейл]]. Останні версії DR DOS 8.0 і 8.1 вийшли в 2004. Так вийшло, що вони тримались найдовше з всіх трьох оригінальних конкурентів, [[press F]].

;FreeDOS
Спроба написати безкоштовну дос під гну. Що характерно, вийшло, на відміну від. Нічим таким не примітна, тому що вийшла вже під кінець епохи, в 1994, але остання поки версія вийшла аж в 2016. Виробники часто ставлять її замість вінди на ноути щоби знизити ціну.

[[Файл:Гішкра.jpg|міні|Диво совкового радіопрому з волков командером]]
;АДОС, ОРДОС, ЯНУС і ще десятки
Совкові неліцензійні копії мс-дос, русефекація наявна. Нічим не примітні, але згадати варто.

== Емулі ==
Якщо вам кортить пограти під досівські ігри, то <s>смокчіть бібу, бо віндусь починаючи з [[Windows 7|сімки]] не підтримує досівські проги</s> як мінімум є Win XP mode, який легко довстановлюється до сімки, але краще довстановити повноціннй емуль Dosbox, який дає побавитись в досі з будь-якої системи.

== Див. також ==
* [[Windows]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Операційні системи|ДОС це Дискова Операційна Система}}

Рунет

2024-10-12T15:37:38Z

Рататуй: /* Вікі */

{{Stub}}
[[Файл:1678685453.gif|thumb]]
'''Рунет''' - сукупна назва усіх російськомовних сайтів. Настільки епічний, що зрівнявся з американськими, а для мешканців великої північної імперії не потрібно нічого окрім рунету, що втім не заважає їм його лаяти та упевнено заявляти, що російські інтернети скотилися у лайно. Веде початок ще з [http://www.port-folio.org/part55.htm радянськіх часів], подалій розвиток отримав у 1990х, з отриманням доменів .su (радянській) та .ru (російський). Першій сайт у рудомені був [http://www.1-9-9-4.ru/ www.1-9-9-4.ru], потім було їх більше, потім настав web 2.0 і пішло... Остання фіча, це кірілічні домени вигляду .рф

== З чого складається ==
[[Файл:Maionez.jpg|thumb|[http://lurkmore.to/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 На цьому] трималося 10% культури рунету|200px]]

=== Пошукові системи ===
*[[Яндекс]]
*[http://www.rambler.ru/ Рамблер]

=== Mail.ru ===
[http://mail.ru/ Mail.ru] - перша пошта чи то твого старшого брата, чи то твоєї матусі. Тепер знаходиться [[Заблоковані російські сайти|за обрієм української реальності]].

=== Вікі ===
[[Файл:Runet-map.gif|thumb]]
*[http://ru.wikipedia.org/ Вікіпедія] - москвинська Вікіпедія більша за нашу, та це ненадовго, чи не так?;)
*[http://absurdopedia.net/ Абсурдопедія] - сповнена абсурдом і дивного гумору
*[http://www.wikireality.ru/ Вікіреальність] - розповідає про різні події в інтернетах
*[http://traditio-ru.org/ Традіція] - вікі московитськіх поцреотів
*Рувікі — [[1984|оруелівська]] заміна російськомовної Вікіпедії. Один із керівників Вікімедіа ру продав дупу диктатурі та очолив цензуровану версію вікі. В чому оруелівський момент: вони скопіювали всі статті та всю інфраструктуру (включно з commons та Вікіданими), виправили „неправильні“ статті та дали проєкту назву під якою неформально відома росвікі. Тобто пізніше, коли Вікіпедію заблокують, рандомний школяр буде думати що „рувікі“ яку згадують в якомусь тексті це підцензурна вікі яку він так добре знає. Перепис історії вдалий, Міністерство Правди в дії. Якщо цей проєкт не здохне, авжеж.

=== Соцмережі ===
*[[Вконтакті]]
*Однокласники
*Вищезгадувана Мой@Мир

=== Гумористичні сайти ===
*[[Луркоморье|Луркоморьє]] - лурк моар!
*[http://bash.org.ru/ Башорг] - головний цитатниц Рунету
*[http://ithappens.ru/ IT-happens] - лулзи з життя айтішніків
*[http://upyachka.ru/ Упячка] - це важко описати, втім і не треба. ПЫЩПЫЩ!!РИАЛЬНЭ!!111
*[http://udaff.com/ Udaff.com] - аплот стародавніх [[Словник олбанської мови|пАдонкаФФ]]
*[http://joyreactor.ru/ joyreactor.ru] - зібрання rage-коміксів, фотожаб та усіляких смішніх картинок

=== Блоги ===
*[[Живий журнал]]
*Liveinternet.ru
*Diary.ru
*знову ж таки Блоги Мейл.ру

=== Іміджборди ===
*[[Двач]] (мир його праху)
*[[Сосач]]
*[[Ичан]]
*[[Нульчан]]
*[[Доброчан]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150317114040/http://dramatica.org.ua/Рунет Архівна версія статті]

{{Мережеві місця}}
[[Категорія:Закордонні мережі]]
[[Категорія:Сайти]]

OpenVk

2024-10-12T08:58:28Z

Рататуй:

{{Локальна хуйня}}
{{Сайт|Назва=OpenVk|Лого=Openvklogo.png|Час=З 2017 по наш час|Тип=Соціальна мережа|Статус=Активна|Рушій=Власний|Адмінство=[https://www.youtube.com/@DanielM Ютубер] Даніїл Мислівєц
Автор [https://veselcraft.ru блогу/сайту] і [https://www.youtube.com/c/Veselcraft ютуб каналу] Володимир Барінов|Мова=Присутня Українська|Адреса=[http://openvk.uk openvk.uk]}}
'''OpenVk''' (Пародія на [[Вконтакті|Фкантактє]], OpenVk Legacy) — Мало кому відома дохла пародія на ФСБшну контору [[Вконтакті|Вкантактє]]. Позиціонує себе як пародія/рушій/аналог з відкритим кодом та ноткою ностальгії за 2007/2008 роками. На відмінно від сумнозвісного [[Вконтакті|арігіналу]] не заблокований в [[Україна|неньці]].
= Що воно таке? =
Загалом OpenVK є платформою для спілкування, знаходження друзів та поширення творчості, як і мало кому зараз потрібний серед українців - [[Вконтакті|Фкантактє]]. Розробляється командою здебільшого [[Хороший росіянин|хороших росіян]], що вже наштовхує [[Український патріот|нормальну людину]] на те, що заходити на цей сайт не бажано. На щастя для всіх, сайт мало кому цікавий, тому [[Людство|людство]] поки що в безпеці.
[[Файл:Openvkuser.png|міні|Типовий користувач OpenVK]]
Про сам проєкт і його сутність загалом мало що відомо. Тому що все, що ми можемо про нього знати це інформація з соцмереж сайту в яких немає нічого окрім розповідей про розробку, та коментарів розробників і адміністрації.
<gallery>
Ovk.jpg|Усе що вам треба знати про "популярність" цього виробу
</gallery>
= Як починалося? =
Схоже, все що нам відомо, це рік початку розробки, а саме 2017. Нічого іншого інтернет-археологам не залишили.
= Зовнішній вигляд =
Зовнішньо сайт старається походити на старий дизайн [[Вконтакті|вічно фсбшної]] 2006-2015 років. Також присутні інші теми, але вони всі засновані на офіційних стилях [[Вконтакті|Вконтактє]] названих років.

Окремо хочеться виділити один з стилів.
[[Файл:Vs.png|center]]

= Див. також =
*[[Вконтакті]]
= Примітки =
{{reflist}}
{{Мережеві місця|що=- те, про що краще забути}}
[[Категорія:Сайти]]

Рунет

2024-10-12T05:45:26Z

Рататуй: /* Вікі */

{{Stub}}
[[Файл:1678685453.gif|thumb]]
'''Рунет''' - сукупна назва усіх російськомовних сайтів. Настільки епічний, що зрівнявся з американськими, а для мешканців великої північної імперії не потрібно нічого окрім рунету, що втім не заважає їм його лаяти та упевнено заявляти, що російські інтернети скотилися у лайно. Веде початок ще з [http://www.port-folio.org/part55.htm радянськіх часів], подалій розвиток отримав у 1990х, з отриманням доменів .su (радянській) та .ru (російський). Першій сайт у рудомені був [http://www.1-9-9-4.ru/ www.1-9-9-4.ru], потім було їх більше, потім настав web 2.0 і пішло... Остання фіча, це кірілічні домени вигляду .рф

== З чого складається ==
[[Файл:Maionez.jpg|thumb|[http://lurkmore.to/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 На цьому] трималося 10% культури рунету|200px]]

=== Пошукові системи ===
*[[Яндекс]]
*[http://www.rambler.ru/ Рамблер]

=== Mail.ru ===
[http://mail.ru/ Mail.ru] - перша пошта чи то твого старшого брата, чи то твоєї матусі. Тепер знаходиться [[Заблоковані російські сайти|за обрієм української реальності]].

=== Вікі ===
[[Файл:Runet-map.gif|thumb]]
*[http://ru.wikipedia.org/ Вікіпедія] - москвинська Вікіпедія більша за нашу, та це ненадовго, чи не так?;)
*[http://absurdopedia.net/ Абсурдопедія] - сповнена абсурдом і дивного гумору
*[http://www.wikireality.ru/ Вікіреальність] - розповідає про різні події в інтернетах
*[http://traditio-ru.org/ Традіція] - вікі московитськіх поцреотів
*Рувікі — [[1984|оруелівська]] заміна російськомовної Вікіпедії. Один із керівників Вікімедіа ру продав дупу диктатурі та очолив цензуровану версію вікі. В чому оруеліський момент: вони скопіювали всі статті та всю інфраструктуру (включно з commons та Вікіданими), виправили „неправильні“ статті та дали проєкту назву під якою неформально відома росвікі. Тобто пізніше, коли Вікіпедію заблокують, рандомний школяр буде думати що „рувікі“ яку згадують в якомусь тексті це підцензурна вікі яку він так добре знає. Якщо воно не здохне, авжеж.

=== Соцмережі ===
*[[Вконтакті]]
*Однокласники
*Вищезгадувана Мой@Мир

=== Гумористичні сайти ===
*[[Луркоморье|Луркоморьє]] - лурк моар!
*[http://bash.org.ru/ Башорг] - головний цитатниц Рунету
*[http://ithappens.ru/ IT-happens] - лулзи з життя айтішніків
*[http://upyachka.ru/ Упячка] - це важко описати, втім і не треба. ПЫЩПЫЩ!!РИАЛЬНЭ!!111
*[http://udaff.com/ Udaff.com] - аплот стародавніх [[Словник олбанської мови|пАдонкаФФ]]
*[http://joyreactor.ru/ joyreactor.ru] - зібрання rage-коміксів, фотожаб та усіляких смішніх картинок

=== Блоги ===
*[[Живий журнал]]
*Liveinternet.ru
*Diary.ru
*знову ж таки Блоги Мейл.ру

=== Іміджборди ===
*[[Двач]] (мир його праху)
*[[Сосач]]
*[[Ичан]]
*[[Нульчан]]
*[[Доброчан]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150317114040/http://dramatica.org.ua/Рунет Архівна версія статті]

{{Мережеві місця}}
[[Категорія:Закордонні мережі]]
[[Категорія:Сайти]]

Рунет

2024-10-12T05:44:15Z

Рататуй: /* Вікі */

{{Stub}}
[[Файл:1678685453.gif|thumb]]
'''Рунет''' - сукупна назва усіх російськомовних сайтів. Настільки епічний, що зрівнявся з американськими, а для мешканців великої північної імперії не потрібно нічого окрім рунету, що втім не заважає їм його лаяти та упевнено заявляти, що російські інтернети скотилися у лайно. Веде початок ще з [http://www.port-folio.org/part55.htm радянськіх часів], подалій розвиток отримав у 1990х, з отриманням доменів .su (радянській) та .ru (російський). Першій сайт у рудомені був [http://www.1-9-9-4.ru/ www.1-9-9-4.ru], потім було їх більше, потім настав web 2.0 і пішло... Остання фіча, це кірілічні домени вигляду .рф

== З чого складається ==
[[Файл:Maionez.jpg|thumb|[http://lurkmore.to/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 На цьому] трималося 10% культури рунету|200px]]

=== Пошукові системи ===
*[[Яндекс]]
*[http://www.rambler.ru/ Рамблер]

=== Mail.ru ===
[http://mail.ru/ Mail.ru] - перша пошта чи то твого старшого брата, чи то твоєї матусі. Тепер знаходиться [[Заблоковані російські сайти|за обрієм української реальності]].

=== Вікі ===
[[Файл:Runet-map.gif|thumb]]
*[http://ru.wikipedia.org/ Вікіпедія] - москвинська Вікіпедія більша за нашу, та це ненадовго, чи не так?;)
*[http://absurdopedia.net/ Абсурдопедія] - сповнена абсурдом і дивного гумору
*[http://www.wikireality.ru/ Вікіреальність] - розповідає про різні події в інтернетах
*[http://traditio-ru.org/ Традіція] - вікі московитськіх поцреотів
*Рувікі — оруеллівська заміна російськомовної Вікіпедії. Один із керівників Вікімедіа ру продав дупу диктатурі та очолив цензуровану версію вікі. В чому оруелліський момент: вони скопіювали всі статті та всю інфраструктуру (включно з commons та Вікіданими), виправили „неправильні“ статті та дали проєкту назву під якою неформально відома росвікі. Тобто пізніше, коли Вікіпедію заблокують, рандомний школяр буде думати що „рувікі“ яку згадують в якомусь тексті це підцензурна вікі яку він так добре знає. Якщо воно не здохне, авжеж.

=== Соцмережі ===
*[[Вконтакті]]
*Однокласники
*Вищезгадувана Мой@Мир

=== Гумористичні сайти ===
*[[Луркоморье|Луркоморьє]] - лурк моар!
*[http://bash.org.ru/ Башорг] - головний цитатниц Рунету
*[http://ithappens.ru/ IT-happens] - лулзи з життя айтішніків
*[http://upyachka.ru/ Упячка] - це важко описати, втім і не треба. ПЫЩПЫЩ!!РИАЛЬНЭ!!111
*[http://udaff.com/ Udaff.com] - аплот стародавніх [[Словник олбанської мови|пАдонкаФФ]]
*[http://joyreactor.ru/ joyreactor.ru] - зібрання rage-коміксів, фотожаб та усіляких смішніх картинок

=== Блоги ===
*[[Живий журнал]]
*Liveinternet.ru
*Diary.ru
*знову ж таки Блоги Мейл.ру

=== Іміджборди ===
*[[Двач]] (мир його праху)
*[[Сосач]]
*[[Ичан]]
*[[Нульчан]]
*[[Доброчан]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150317114040/http://dramatica.org.ua/Рунет Архівна версія статті]

{{Мережеві місця}}
[[Категорія:Закордонні мережі]]
[[Категорія:Сайти]]

Рунет

2024-10-12T05:43:18Z

Рататуй: /* Вікі */

{{Stub}}
[[Файл:1678685453.gif|thumb]]
'''Рунет''' - сукупна назва усіх російськомовних сайтів. Настільки епічний, що зрівнявся з американськими, а для мешканців великої північної імперії не потрібно нічого окрім рунету, що втім не заважає їм його лаяти та упевнено заявляти, що російські інтернети скотилися у лайно. Веде початок ще з [http://www.port-folio.org/part55.htm радянськіх часів], подалій розвиток отримав у 1990х, з отриманням доменів .su (радянській) та .ru (російський). Першій сайт у рудомені був [http://www.1-9-9-4.ru/ www.1-9-9-4.ru], потім було їх більше, потім настав web 2.0 і пішло... Остання фіча, це кірілічні домени вигляду .рф

== З чого складається ==
[[Файл:Maionez.jpg|thumb|[http://lurkmore.to/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 На цьому] трималося 10% культури рунету|200px]]

=== Пошукові системи ===
*[[Яндекс]]
*[http://www.rambler.ru/ Рамблер]

=== Mail.ru ===
[http://mail.ru/ Mail.ru] - перша пошта чи то твого старшого брата, чи то твоєї матусі. Тепер знаходиться [[Заблоковані російські сайти|за обрієм української реальності]].

=== Вікі ===
[[Файл:Runet-map.gif|thumb]]
*[http://ru.wikipedia.org/ Вікіпедія] - москвинська Вікіпедія більша за нашу, та це ненадовго, чи не так?;)
*[http://absurdopedia.net/ Абсурдопедія] - сповнена абсурдом і дивного гумору
*[http://www.wikireality.ru/ Вікіреальність] - розповідає про різні події в інтернетах
*[http://traditio-ru.org/ Традіція] - вікі московитськіх поцреотів
*Рувікі — оруеллівська заміна російськомовної Вікіпедії. Один із керівників Вікімедіа ру продав дупу диктатурі та очолив цензуровану версію вікі. В чому оруелліський момент: вони скопіювали всі статті та всю інфраструктуру (включно з commons та Вікіданими), виправили „неправильні“ статті та дали проєкту назву під якою неформально відома росвікі. Тобто пізніше, коли Вікіпедію заблокують, рандомний школяр буде думати що „рувікі“ яку згадують в якому тексті це підцензурна вікі яку він так добре знає. Якщо воно не здохне, авжеж.

=== Соцмережі ===
*[[Вконтакті]]
*Однокласники
*Вищезгадувана Мой@Мир

=== Гумористичні сайти ===
*[[Луркоморье|Луркоморьє]] - лурк моар!
*[http://bash.org.ru/ Башорг] - головний цитатниц Рунету
*[http://ithappens.ru/ IT-happens] - лулзи з життя айтішніків
*[http://upyachka.ru/ Упячка] - це важко описати, втім і не треба. ПЫЩПЫЩ!!РИАЛЬНЭ!!111
*[http://udaff.com/ Udaff.com] - аплот стародавніх [[Словник олбанської мови|пАдонкаФФ]]
*[http://joyreactor.ru/ joyreactor.ru] - зібрання rage-коміксів, фотожаб та усіляких смішніх картинок

=== Блоги ===
*[[Живий журнал]]
*Liveinternet.ru
*Diary.ru
*знову ж таки Блоги Мейл.ру

=== Іміджборди ===
*[[Двач]] (мир його праху)
*[[Сосач]]
*[[Ичан]]
*[[Нульчан]]
*[[Доброчан]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150317114040/http://dramatica.org.ua/Рунет Архівна версія статті]

{{Мережеві місця}}
[[Категорія:Закордонні мережі]]
[[Категорія:Сайти]]

Українська література

2024-10-10T17:55:42Z

Рататуй: /* Література після 2014 */

'''Українська література''' — вся сукупність текстів [[Українська мова|українською мовою]]. У вужчому значенні — [[графоманія|красне письменство]] тією ж мовою.

== Класика ==
{{YouTube|gZLdqVR5X4Q|Сучасне переосмислення класиків.}}

[[Комплекс меншовартості|Існує]] [[Малорос|стереотип]], що класична українська література вся про [[Зрада|тяжкую недоленьку]]. Проте так уважають лише [[рагулі]], які самі не читали, або читали дупою — проте наслухалися про нашу літературу від [[Кацапи|кацапів]], які апріорі зверхні до всіх проявів культури колись підкореного народу.

Однак, щойно ти зануришся в реальні тексти, то неодмінно виловиш такі шедеври як епічна Запорізька різня бензошаблею a.k.a. "Гайдамаки" Шеви, [[Європа|європейського]] рівня новели Стефаника (тут мусимо попередити вагітних та дітей), Коцюбинського, Хвильового. [[Франко]] — безсумнівний геній, який залишив по собі літературну спадщину, об'ємнішу, ніж зібрання творів [[Ленін]]а.
[[Файл:Korsar.jpg|міні|256x256пкс|Перевидання романтичної та езотеричної фантастики Бердника зробили з любов'ю до твору: все на обкладинці має відношення до сюжету. Оригінал 1971 року заборонили совєти як «хахлов у космосі», себто за націоналізм]]
Що казати, навіть у [[сталін]]ському та після-сталінському [[совок|совку]] наші письменники примудрялися писати геть некепську літературу як от Олександр Ільченко, Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Всеволод Нестайко. А золота доба художніх перекладів (Лукаш, Тен, Содомора) взагалі припала на період хрущовщини та застою.

Головне не читати [[Філолох#Адепти_Олеся_Гончара|Гончара]] та його послідовників — і все буде ок.

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|3A4fFjZzhIA|Як шаровари вкрали Різдво
|youtube|lEyaOcEagrg|КіноКобзар: Шевченко на українському екрані
}}

=== Тарас Шевченко ===
{{Основна|Стаття "Тарас Шевченко" ім. ім. Т. Г. Шевченка}}
Також відомий як Тарас Григорович, Кобзар, Шева, батько нації. Непорочний ідол української культури за версією просвітян та совків. Жив один день з 9 на 10 березня, народився зразу з характерними вусами та лисим. У наш час настільки ж важлива персона як Франклін для [[США|американців]] — його портрет щодня з любов'ю споглядають тисячі громадян.[[Файл:ButhurtTaras.jpg|thumb]]

{{Цитата|Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково».|Шаблонна фраза з совкових уроків літератури}}

Перш за все, треба зазначити факт — Тарас Шевченко створив [[українці]]в. Козацький міф спротиву [[Польща|польській шляхті]] [[Тарас Шевченко]] обернув на український міф спротиву [[РФ|кацапській імперії]]. За допомогою геніального хисту — [[поезія|віршів]].

До масової урбанізації та сталінської колективізації "Кобзаря" читали в кожній [[село|селянській]] хаті нарівні з [[Біблія|Біблією]]. А те, що його величали Пророком — не лише байки, вчи укрліт.

Більше того, до 1917-го Кобзар мав неабияку просвітницьку функцію, по ньому селянські діти вчилися читати, паралельно з Біблією. Оскільки російські більшовики мусили входити в союз з українськими боротьбистами (теж комуністами), аби утвердити владу на Україні, то пішли на великі поступки в облаштуванні молодої соціалістичної республіки. Головним чином це була широка автономія в культурі та освіті, що наркоми-українці безборонно ввели в навчальну програму ідолів українства, як от "демократа" Шевченка.

Чим закінчилася історія українських [[комунізм|комуністів]], ми всі знаємо. Але українські акценти в літературній освіті УРСР залишилися аж до її загибелі.

Звісно, як і весь [[совок]], й українські елементи освіти застоялися немов смердюче болото, батьки нації обернулися на бездушних камінних бовванів, якими, до речі, совки добряче понатикали в українських містах і селищах, аби задобрити українську дрібнобуржуазну душу.

Однак попри огиду, яку викликали (і досі викликають) совкові уроки літератури, серсер зробив і хороший піар українським письменникам, що тепер навіть кожна кацапська собака, переселена на місце заморених Голодомором українських песиків, та всякий інший безрідний скам з людей "совєцкого народа" прогавкають напам'ять принаймні кілька рядків з Шевченка.

[[Григорій Хата]] одного разу порадував увесь світ сприянням популяризації Кобзаря.

Наостанок, [[анон]]імусе, завжди пам'ятай, що попри свої сильні, скажені та душевні вірші, що проникали в душу будь-якого [[Українці|українського]] [[село|селянина]] та й сучасного українця — Ригорович був не [[шароварщина|шароварником]] у вічностраждальних бурці й вишиванці (направду то він вдягнув по приколу сфоткатися), а доволі суперечливою богемною особистістю, разом з тим дуже освіченим (див. щоденники), за статусом — академік (тобто найвищий науковий чин Російської імперії).

'''Також дивіться''' * [[Шевченкофранко і всі всі всі...]]

<gallery>
Файл:Shevchenko.jpg|
Файл:Sheva.jpg|
Файл:Dvoinys.jpg|
Файл:Kobraz 02.jpg|
Файл:Kobraz 03.jpg|
Файл:Kobraz 04.jpg|У кожного [[анонімус]]а має бути Свій Кобраз
Файл:Kobraz 05.jpg|
Файл:IndianTaras.jpg|
Файл:KobzarFront.jpg|
</gallery>

=== Іван Франко ===
{{Основна|Іван Франко}}

Людина, на честь якої назвали [[Івано-Франківськ|місто]], але не [[Львів|те]], в якому він [[Секс|жив]] і [[Копіпаста|працював]].

=== Леся Українка ===
{{Основна|Леся Українка}}

Дочка письменниці [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]], що сама стала письменницею. Ось така [[рекурсія]].

=== Павло Тичина ===
{{Цитата|На городі баба, А в повітрі флот. Слався наша влада Радянська. От!|Тичина}}
{{Цитата|Ми за мир-мир-мир Трактор в полі дир-дир-дир. А Тичина пише вірші, Та все гірші, та все гірші...|Безосібний}}
{{Цитата|Краще згризти кирпичину, Ніж учить Павла Тичину|Українські [[школота|школярі]]}}
{{Цитата|Коло церкви на майдані спить Тичина в чемодані, А Сосюра кирпичину взяв і кинув у Тичину...|Українські [[школота|школярі]]}}
Геніальний лірик-експериментатор, який скотився в [[лайно]] на догоду цензурі Сраліна. Може б і краще було пристрілити себе як це зробив сьоґун Фітільов, аби не скніти опущенкою, яка продала за рабське життя совкам честь і душу. Одначе хтозна — напевно, жити-таки було приємніше.

До того ж, Тичина став успішним совєцьким функціонером, отож матеріальні й соціальні вигоди мав неабиякі. Та все ж, читаючи ранні пристрасні вірші Тичини, тяжко повірити, що він хотів долі зламаного зовнішніми обставинами б'юрократа.

<pre>Стоїть у полі, мов дубина
Павло Григорович Тичина…

***
Ой, Павло Тичина —
Любий наш проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкін,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!

***
Ти ж бо й академiк,
Ти ж бо і проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкiн,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!</pre>

== Сучасність ==

Можна вважати що для літератури сучасність почалася десь від того моменту як почала слабшати комуністична цензура, тобто десь з кінця вісімдесятих. Втім, як завжди, про це питання можна [[срач|сперечатися]].

=== Сучукрліт ===
{{Основна|Сучукрліт}}
Сучасна українській література — саме воно і є. Сучасність зазвичай вимірюється від часів Пєрєстройкі до нині. Хоча, либонь, назріває вже нова літературна доба, принаймні визначення, бо золоті автори сучукрліту вже старі пердуни, а покоління має змінитися.

Зазвичай сучукрлітом іронічно величають не всю сукупну літературу від ~1989, а лише авторів-постмодерністів, що пишуть/писали нежанрову літературу. Далебі, експериментаторство часто доходить до абсурду, а коли традиція провисла, [[графоманія|графоманячі]] молодчики беруться зразу затято експериментувати (замість навчитися писати), то виходить кал — у текстах виявляються лише самі автори зі своїми підлітковими рефлексіями-стражданнями.

Однак треба віддати належне — здарне експериментаторство (ранній Андрухович, Прохасько) це чудово, це живить літературу, зокрема "простіші" жанри. [[Рагуль|Рагулі]], звісно, можуть не погоджуватися, але ж вони хіба читачі [[Інстаграм]]у, тож похуй.

=== Література після 2014 ===
{{Відео|JAXqgI7qYAs|Фантастичні толкс інтерв'юють Кідрука}}
Після початку війни у 2014 з'явилися такі жанри як сучасна ветеранська та воєнна література, наприклад, «Сліди на дорозі» Маркуса. Поступово стало більше українських видань та видавництв. Вторгнення ж 2022 року дало нехуйовий поштовх та значні маси перейшли на читання українською — на що відреагували видавництва, почавши штампувати заборонену класику в гарних обкладинках та сучасні видання.

<gallery>
Файл:Nashi20.jpg|Серія «Наші 20-ті» непогано розкрила невідомих авторів комуністичних 1920 років: детективи, НФ, авангард, тревелоги, документалістика. Це фото з прикро відомого [[Маріуполь|Маріуполя]][https://mrpl.city/news/view/v-mariupole-predstavyat-antologiyu-populyarnoj-literatury-20-h-godov-foto].
Файл:Slidy.jpg|Маркус клеїть тьолочек рекламою своєї книжки
Файл:Docya.jpg|Термоядерна суміш з подій війни на Донбасі у 2014 році
</gallery>

Загалом не можна не визнати що у сучасній літературі точно існують українські фентезі та фантастика. Для фентезі авторки (переважно) створили собі клуб «Фантастичні talk(s)» де інтерв'ювали не хуїв з гори, а реальних відомих західних письменників. У жанрі фантастики напевно найвідомішим зараз є Кідрук, який нещодавно видав цеглину «Колонія (частина 1)», натякаючи що він може написати ще пару таких томів.

<gallery>
Файл:Lazarus.jpg|Перевидання фентезі про Київ Тараторіної. Все на обкладинці має відношення до сюжету
Файл:Koloniya.jpg|Кідрук видав це в своєму видавництві. А чого добився [[Ти|ти]]?
Файл:Classic.jpeg|Приклад видання класики початку 20 століття. Також тут видно тренд 2020 років загалом: розписний зріз книг, доволі [[срач|суперечливе]] явище.
Файл:Kanon.jpg|Ще серія, до якої пише передмови Агеєва.
Файл:Я бачу, вас цікавить пітьма Ілларіон Павлюк, обкладинка.jpeg|Бестселер 2024 року з купою [[Постмодернізм|відсилок]] в тексті
</gallery>

{{Відео|ksnhr--Qj9k|Ну що, [[графоман|графоманіяку]], готовий писати?}}
Аматорське середовище теж не стоїть на місці: Таїс Золотковська організує Клуб Анонімних Авторів, що має безкоштовний варіант зустрічей — треба тільки добровольця-організатора в твоєму місті, сама зустріч проходить в форматі «пишемо по 15 хвилин за завданням як вийде, читаємо». Оскільки жодних вимог окрім бажання писати до учасників нема, це допомогло багатьом — переважно жінкам — спробувати себе у новому хобі. У 2021 нарешті з'являється ексклюзивно українська платформа для онлайн публікації текстів Аркуш[https://arkush.net]. Тепер твій фанфік де [[Андрій Слюсарчук|Доктор Хто]] шипиться з іншовимірним монстром можна публікувати там, а не на «латиській» платформі з росіянами, як було раніше. На темі «як писати» набирають перегляди відео Влада Сторітелера.

<gallery>
Файл:Arkush.png|Місце для твоєї творчості, безосе
</gallery>

=== Букток та буктьюб ===
{{Відео|O6DGqJp9G8w|Типове відео}}
{{Відео|XXxawG0GfHQ|[[Мета]] про вплив відомої соцмережі на книжкові вподобання [[зумер]]ів}}
Також нев'їбенно вибухнув український буктьюб та букток, себто відео про огляди прочитаних книг на Ютубі та Тіктоці відповідно. Безосібний нарахував під п'ятдесят каналів різного розміру та потім забив хуй. Найбільші мають десятки дисяч підписників, що є непоганим результатом для такої нішевої діяльності. Буктокерів запрошують на книжкові події типу Kyiv book fest тощо.

== Проблеми та псевдо-проблеми української літератури ==

===Літературна освіта===

Не секрет, що українське академічне літературознавство в нас у цілком дегродському стані як і будь-яка гуманітарна сфера, де совок лишив руїни. Як галузь знань, якої не потребує бізнес, літературознавство й не відчуває жодних цілющих пиздюлин, тому бабрається в болоті розріджених мізків бальзаківських совчинь та екзальтованих [[тян|дівчаток]].

Часто за недоладність уроків літератури у школах звинувачують ''лише'' [[совок]]. Совок, без сумніву, зробив свій мерзенний дегенеративний внесок. Однак офіційний совок давно минув, а проблеми ті самі. Значною мірою ми самі відповідальні за неабиякий національний пафос щодо літератури, маючи типові комплекси малої нації, які чудово описав Мілан Кундера у статті "Die Weltliteratur":
* неспроможність або відмова бачити рідну літературу в контексті світової (навіть якщо це [[Дупобіль|боляче]])
* літературний ізоляціонізм<ref>Hа дозвіллі [[анон]] може порозмірковувати, чому стільки письменників англійської літератури жили не в Дупліні, а в Парижі, тодішній столиці світу.</ref>
* національно-політичний моралізм щодо літератури<ref>Hаприклад, доконечний ''обов'язок'' українського письменника бути [[Профпатріотизм|профпатріотом]]</ref>
* тероризм малого контексту — цінуємо не самі тексти, а ту ролю, яку вони відіграють у національному житті (прикладом є ідолізація Кобзаря)

Звідси й бажання крайнощів в українців: або ж принизити, знецінити власну літературу (у чому мишебрати завжди раді допомогти), бо бачать не власне тексти, а весь цей нестерпний національний пафос навколо; або переоцінювати все українське лише через те, що воно наше, отже, є частиною національно-визвольної боротьби<ref>Зрештою так і є, кожен український текст — це українська куля; але це вже не про літературу та її знавство.</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
*[[Українське кіно]]
*[[Українські комікси]]
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/Українська_література Архівна версія статті]

{{Україна|чим= є лютим гонором Великої України}}
{{Література}}
[[Категорія:Література]]

Файл:Я бачу, вас цікавить пітьма Ілларіон Павлюк, обкладинка.jpeg

2024-10-10T17:54:23Z

Рататуй:

Візуальна новела

2024-10-10T16:14:21Z

Рататуй:

{{stub}}
{{Увага! Матюки!}}
{{Відео|Vw5BvBMMXoI|Про сучасний стан українських візуальних новел}}
'''Візуальні новели''' ('''''ビジュアルノベル, visual novel, vn, вн'''. внка, візуалка'') - це якійсь полу-рак полу-хуй. Геймплей цього жанру зводиться до читання тексту та обирання якихось виборів. І тут постає питання, а це взагалі можна вважати за гру, якщо ти нічого взагалі не робиш, окрім читання <del>та [[фап]]у</del> та клацання на ті вибори? [[Японія|Ніхонці]] тобі скажуть: "так". Українці теж, бо є українські візуалки.

== Як з'явився цей жанр? ==

Та хій його зна. Відомо, що саме в Японії ці ігри були дуже популярним. Настіки, що 70% тайтлів, які вийшли з Ніхонії в 2006 році - це візуалки.

== Українське ==
*[https://kutok.io/jamvn/oholosheno_ukrainian_visual_novel_jam_3-49ea Джем візуальних новел 2023 року.]
*[https://kropyva.ch/b/res/296497.html Візуальна новела "Гуцулочка"]. Зроблено [[безос]]ами з Кропиви.

== Це знати треба! ==

[[Файл:Списоквн.png|міні|праворуч|Анон Рекомендує!]]
Взагалі, значна кількість вн - це ероґе, тобто порно. Але є й ті, що мають більший напрям на сюжет, є й такі, де порна зовсім нема.
Деякі визначні представники:
*[[Steins;Gate]]
*[[Коли верещать цикади|Цикади]]
*[[DDLC|Літературний клуб "Дойкі Дойкі!"]]
*[[Katawa no shoujo]]
*[[Chaos;Head]] та інші.
[[Файл:Списоквн3.png|міні|ліворуч|Анон Рекомендує! v.3]]
[[Файл:Списоквн2.png|міні|центр|Анон Рекомендує! v.2]]

== Див. також ==
*[[Ранобе]]
*[https://edramatica.com/Visual_Novel Англомовна Драматика про сабж]
*[https://vndb.org/v?q=&ch=&f=2guk Список новел, які можна прочитати українською]
*[https://sites.google.com/view/rvisualnovels-recs/ Рекомендації]
*[https://sites.google.com/view/rvisualnovels-japanese-recs/home Рекомендації 2]

{{Ігри}}
{{Аніме та манґа}}
[[Категорія:Візуальні новели]]

Візуальна новела

2024-10-03T06:47:47Z

Рататуй:

{{stub}}
{{Увага! Матюки!}}
'''Візуальні новели''' ('''''ビジュアルノベル, visual novel, vn, вн'''. внка, візуалка'') - це якійсь полу-рак полу-хуй. Геймплей цього жанру зводиться до читання тексту та обирання якихось виборів. І тут постає питання, а це взагалі можна вважати за гру, якщо ти нічого взагалі не робиш, окрім читання <del>та [[фап]]у</del> та клацання на ті вибори? [[Японія|Ніхонці]] тобі скажуть: "так". Українці теж, бо є українські візуалки.

== Як з'явився цей жанр? ==

Та хій його зна. Відомо, що саме в Японії ці ігри були дуже популярним. Настіки, що 70% тайтлів, які вийшли з Ніхонії в 2006 році - це візуалки.

== Українське ==
*[https://kutok.io/jamvn/oholosheno_ukrainian_visual_novel_jam_3-49ea Джем візуальних новел 2023 року.]
*[https://kropyva.ch/b/res/296497.html Візуальна новела "Гуцулочка"]. Зроблено [[безос]]ами з Кропиви.

== Це знати треба! ==

[[Файл:Списоквн.png|міні|праворуч|Анон Рекомендує!]]
Взагалі, значна кількість вн - це ероґе, тобто порно. Але є й ті, що мають більший напрям на сюжет, є й такі, де порна зовсім нема. Прикладом таких можна назвати - [[Steins;Gate]], [[Коли верещать цикади|Цикади]], [[Chaos;Head]], [[DDLC|Літературний клуб "Дойкі Дойкі!"]] та інші.
[[Файл:Списоквн3.png|міні|ліворуч|Анон Рекомендує! v.3]]
[[Файл:Списоквн2.png|міні|центр|Анон Рекомендує! v.2]]

== Див. також ==
*[https://edramatica.com/Visual_Novel Англомовна Драматика про сабж]
*[https://vndb.org/v?q=&ch=&f=2guk Список новел, які можна прочитати українською]
*[https://sites.google.com/view/rvisualnovels-recs/ Рекомендації]
*[https://sites.google.com/view/rvisualnovels-japanese-recs/home Рекомендації 2]

{{Ігри}}
{{Аніме та манґа}}
[[Категорія:Візуальні новели]]

Супермаркет

2024-09-19T18:26:51Z

Рататуй: /* Розваги */

[[Файл:Fredmeyer edit 1.jpg|250px|thumb|Він величезний. Він кличе тебе, щоб ти витратив гроші на все це]]
'''Супермаркет''' — місце, де можна поновити свої запаси в холодильнику, якщо нехтуєш [[Базар|продуктовими ринками]].

== Історія явища ==
Перші концепції магазину самообслуговування почали з'являтися на Заході десь на початку 20х років XX століття. У Західній Європі та особливо у [[США]] супермаркети стали загальною нормою після Другої Світової, потроху витіснивши усі інші формати магазинів з ринку. Совок намагався теж не відставати від тренду, і у великих містах СРСР, в тому числі і в окупованій Україні існували ''Універсами'' — такі ж супермаркети але під іншою назвою і зі смердючим совковим колоритом. Після розвалу СРСР супермаркети західного зразка почали з'являтися і в Україні. Оскільки приміщення універсамів вже займали всякі незрозумілі контори, ринки та продавці шаурми, перші українські супермаркети відкривались у приміщеннях колишніх гастрономів, у великих цехах колишніх промислових підприємств та взагалі де прийдеться. Перші мережі з'являлись локально і були відомі лише місцевим: на Галичині це був Вопак, на [[Донбас]]і Амстор, у Харкові Таргет, а у Одесі Обжора. Такий стан речей проіснував десь до початку-середини нульових, коли вітчизняні та іноземні великі мережі, які нині відомі всім, почали експансію по великих містах, а далі в тому числі і по [[райцентр]]ах. Деякі регіональні мережі через це загнулись, деякі вистояли за допомогою репутації та відомості серед місцевих, а деякі навіть самі почали експансію в інші регіони (як наприклад Варус). І десь у такому стані сфера супермаркетів існує і сьогодні.

== Мережі ==
=== Продуктові ===
[[Файл:Atb trivial.png|250px|thumb|Звичайний АТБ в українській провінції]]
[[Файл:Atb interier.png|250px|thumb|Інтер'єр]]
[[Файл:Atb new.png|250px|thumb|АТБ оновився та став модним.]]
*'''АТБ'''. Найпопулярніший, а на додачу і наймеметичніший супермаркет України. Чого вартує один лиш мем про [[пакет АТБ]]. Типу український більш convenience store, аніж класичний супермаркет. Захопив ринок дискаунтерів за рахунок ефективного використання ресурсів і хорошого менеджменту. Чисто, широкі входи, вибір для різних категорій. Існує в кожному великому місті та [[райцентр]]і, де під час заходу наче Wal-mart в Америці знищував кіоски та місцеві гастрономи, бо супермаркет був швидше та дешевше.

:Дизайн старих магазинів неймовірно дешевий: відділи не підписані, як у нових та оновлених магазинах. Має 3 власні торгові марки: ще доволі непогану «Своя лінія», «Розумний вибір», під якою продають муку, цукор, якийсь шмурдяк під видом пива та декілька різновидів хімічних газованих напоїв, труїтися якими дуже полюбляє школота, та хорошу імпортну марку «Deluxe». Також у кожному магазині є велика вітрина з усілякою продукцією китайських заводів, на якій вони звалені у велику купу. Це зветься акцією «7 днів», і на ній дійсно можна знайти щось цікаве. У різних сезонах можна побачити чумайдани, новорічні прикраси, ялинки, пляжні іграшки та багато чого іншого. За касою зазвичай сидить тьотя бальзаковського віку, яка з відсутнім виразом обличчя буде пропонувати пакетик та просити пошукати 10 копійок. Взагалі, працювати в АТБ — це синонім слова «Злиденний» та «[[Суржик|Ніщєброд]]». Тому туди ідуть лише від повного безгрошів'я. Такі от справи.

:Зараз значну частину магазинів оновили, пофарбували у чорний колір, зробили непоганий дизайн та встановили сучасне обладнання, і тепер такий АТБ чимось нагадує європейський Aldi.

[[Файл:Auchan.jpg|міні|Нічого цікавого, просто великий супермаркет]]
*'''Ашан'''. Мережа супермаркетів, відома кожній [[Бабуся й кіт|бабусі]] та економній домогосподарці, бо там ДЕШЕВО. Загалом просто одна з багатьох мереж зі своїми особливостями, зазвичай Ашани доволі великі, середніх варіантів нема. Продають достобіса товарів свого виробництва, але, наприклад, [[Школота|зошити]] зіпсовані величезною бляшкою з брендом у дизайні.

:З неприємного — зазвичай на касах черги з [[бидло]]м, що стоїть в 5 см від тебе та через те штовхається, бо (див. вище) ДЕШЕВО. На касі самообслуговування черги може не бути, користуйся лайфхаком, [[безос]]е.

:Одразу після [[Майдан]]у було багато ексклюзиву, а зараз його стало менше. Можливо, це через зниження купівельної спроможності.

:Що цікаво, Auchan вимовляється як Ошан, але в нас призвичаїлося саме слово Ашан, оскільки власники вирішили не міняти логотип.

[[Файл:Silpo-5-1024x683.jpg|міні|[https://rau.ua/novyni/silpo-v-kosmichnomu-stili-foto/ Харківське сільпо] з написами [[Star Trek|клінгонською]]]]
* '''Сільпо'''. Магазин для тих, хто хоче краще більший асортимент та більшу площу, ніж у АТБ. Є в кожному [[облцентр]]і як мінімум по кілька штук і в деяких [[райцентр]]ах. Славилась [[Epic fail|епічною]] [[Made in China|якістю]] продуктів (тих, що «Повна чаша» та «Премія») та їхньою [[Лайно|неперевершеною свіжістю]], за що заслужила всенародну [[Ненависть|любов]].

:Задумувався як концентрований супермаркет трохи далі від дому і з більшим асортиментом.

:Нещодавно провела ребрендинг, у результаті покращився інтер'єр, почали співпрацювати з локальними виробниками (Лавка традицій). Особливістю мережі стало те, що для кожного нового супермаркету вони придумують унікальний дизайн. Так, у [[Харків|Харкові]] є магазин з космічною та дизельпанк-тематикою, у [[Мукачево]] є магазин у стилі [[аніме]], у [[Львів|Львові]] — за тематикою Аліси у Зазеркаллі. Кількість делікатесів у таких маркетах буде більшою, як і ексклюзивного товару.

:Нині стала дуже дорогою, у великих містах втратили нішу після з'яви ікей/метрів/ашанів, у менших існуватимуть ще дуже довго.

:Є ще більш елітний клас супермаркетів '''Le Silpo''' — назва з гумором, враховуючи що в оригіналі це кооперативний радянський магазин села — там більше рідких товарів, гарна викладка типу цілої гілки бананів що звисають зі стелі тощо. Є в Дніпрі, Харкові та Києві, може ще десь.

* '''Фора'''. Магазин у категорії найближче до дому, типу закордонних фемілімартів. Смердючки з хамовитими касирами і гіршим вибором як зі злиденної, так і з середньої точок зору.

* '''Thrash!'''. Колись у 2016 році якомусь менеджеру з керівництва Сільпо придумалось потягатись з самим АТБ. Рішення було знайдено: деяку частку Сільпо, що знаходились на околицях міст, переформатували у нові магазини, які назвали Thrash (читається Траш, з англійської — ламати, крушити). Але народ побачив, що нова назва співзвучна зі словом Trash (читається Треш, з англійської — сміття), та почав називати нову мережу саме так. Ну що ж, свою народну назву магазин виправдав.

:Заради дуже низьких цін скоротили увесь персонал, залишивши лише двох робітників залу, які виконували функції касира/продавця-консультанта/охоронця по черзі. А інколи й усі одразу. Якість обслуговування та внутрішній вид магазинів здешевили по саме не можу, як і якість товарів, які там продаються. У результаті замість конкурента АТБ вийшов магазин-бомжівня, де зазвичай через низькі ціни закупаються пенсіонери та ті, кому близько. На момент 2021 року провал сільпівці визнали, а тому магазини переформатували, зробили їх модно-молодіжними та зробили нову вивіску. Стало трохи краще, ніж раніше.

<gallery>
Silpo anime.jpg|[[Закарпаття]]
Аніме_туалет_сільпо_в_мукачеві_інсайд.jpeg|#інсайд #слухі
</gallery>

* ''' Еко-маркет'''. Економний супермаркет. Смердючки з хамовитими касирами і гіршим вибором як зі злиденної, так і з середньої точок зору.

* '''Metro'''. [[Метро|Не те, що під землею]], а те, що гіпермаркет. Опт для всіх. Щоб увійти, треба мати картку цього магазину. Розташований або на в'їздах до міста, або на автострадах далеко від зупинок громадського транспорту, тому у ньому прийнято купляти один повний візок і приїзжати туди на власному авто. Використовується зазвичай власниками невеликих кафе, кав'ярень та інших хрючевалень для поповнення запасів цукру, кави, серветок і інших побочних продуктів.

[[Файл:Velmart.png|250px|thumb|Велмарт типовий]]
* '''Велика кишеня/Велмарт'''. Колись давно Велика кишеня стала піонером супермаркетної справи в Україні, та мала магазини майже в кожному місті. Зараз Кишеня залишилась лише в Києві, а в інших місцях відкрився Велмарт. Він позицює себе як дискаунтер, тобто аналог АТБ, але збільшений у 2-3 рази та більше регіональної продукції. Взагалі, Велмарт доволі непоганий гіпермаркет: просторо, великий вибір різних цікавих товарів, власна випічка, і головне — усе це дешево. Окрім магазинів в Україні, Велмарт також якимось дивом є у столиці братньої [[Молдова|Молдови]], у Кишиневі.

:Олсо, назва Велмарт ніяким боком не має відношення до американської мережі Wal-mart, яка вже згадувалась вище. Але у США це більше аналог нашого АТБ, бо має більше всього магазинів, є у кожному містечку та є головним місцем закупок для місцевих [[реднек]]ів.

* '''Varus'''. Супермаркет з Дніпра.

* '''Novus'''. Мережа супермаркетів, які масово плодяться у Києві, але у інших містах їх майже немає.

=== Не продуктові ===
* '''Аврора'''. Прямий аналог заокеанських «Dollar Price» та польського Tedi. Наступне покоління ларьків з дешевими товарами, які пам'ятають всі анони, що застали десяті роки. Але на відміну від тих лампових магазинчиків, забитих китайським барахлом з Аліекспресу, Аврора відрізняється площею (займає просторі приміщення у підвалах чи біля великих супермаркетів), окрім ширпотребу торгує також копійчаним печивком, чаєм та [[Мівіна|мівінкою]], а також має централізовану структуру та єдиний жовто-біло-червоний стиль. З 2020-21 років масовано розповзається по країні, заселяючи усі міста від Києва до райцентрів. Шалено популярна у великої кількості населення через великий асортимент дешевого (що головне) товару, розповсюдженість та активну рекламу у соцмережах, налаштовану саме на дітей шкільного віку.

* '''Епіцентр'''. Будівельний супермаркет, на час карантину став центром громадської активности і громадського ж [[ненависть|хейтингу]].

* '''IKEA'''. Таки зайшла в Україну. Але класичних великих магазинів ще немає, натомість є інтернет-магазин та 2 маленьких магазина у київських ТРЦ. Жителям інших міст про присутність цієї мережі меблевих магазинів у нашій країні нагадує хіба що реклама по телевізору. Під час повномаштабного вторгнення зачинилися, суки. Тепер купити шафу Біллі та стілець Хуїллі можна тільки в перекупів з Польщі, як і було раніше.

=== Регіональні ===
* '''Арсен'''. Є на Львівщині, Франківщині, Рівненщині. Потроху розвивається, загалом маркет як маркет. Персонал не проходить навчання про спілкування з клієнтами магазину, вочевидь, тобто або хамовиті, або не знають що, де і як.

* '''Близенько, Рукавичка'''. Мінімаркети Львівщини. У Львові на кожному куті якщо не Близенько, то обов'язково Рукавичка. Особливо багато їх стає у 2020-ті роки. Близенько раншіе пробивав завжди на два чеки, але потім до них зайшли на чай хлопці з податкової і тепер чек один. У Рукавичці є охолоджене м'ясо, у Близенько пекарня з піцею студентською що насправді доволі непогана як для простої піци. Набагато краще ніж безос їв у студенстві.

*'''Класс'''. [[Харків]]ська міська мережа, відома своєю накопичувальною системою балів (які можна обміняти на якусь дрібну побутову техніку та на щось ще), великим асортиментом непродовольчих товарів по типу посуду, лопаточок, іграшок і т.д, а також феєричними цінами. Має репутацію дорогого маркета з ексклюзивними товарами трохи далі від дому — такий собі місцевий аналог Сільпо.
*'''Рост'''. Вже синій супермаркет теж з Харкова, за площею схожий на Ашан. Формально — конкурент Класу, але на відміну від попереднього проводить більше акцій та є трохи дешевшим. Причому також можна знайти багато ексклюзиву (до війни було багато риби, європейських сирів, солодощів і всього того, чого немає в АТБ біля дому). Лулз: найчастіше і Класс, і Рост стоять поряд, особливо якщо хтось з дуету вже відкрився раніше.
*'''Target'''. Піонер галузі на Харківщині, десь до початку-середини нульових був монополістом на ринку, через що серед харків'ян фраза «поїхали в Таргет» у той час стала синонімом «поїхали за продуктами». Була відома своїм асортиментом (небаченим для кінця 90х років), рабськими умовами праці та запашним хлібом, що є головним спогадом харківчанського безоса про цей маркет. Власники мережі Андрій та В'ячеслав Протаси свого часу входили до найближчого оточення [[Аваков]]а у часи його губернаторства у області, через що міська влада регіоналів полюбляла ставити братам-бізнесменам палки в колеса. У результаті чого в 2014 році Таргет закрився остаточно. Good night, sweet prince.
:Олсо, назва (свідомо чи ні) вкрадена у американської мережі супермаркетів, хоча логотипи у них різні.
*'''Чудо маркет'''. Дітище тих самих братів Протасів, створене ними після закриття Таргета. Частково зайняв приміщення, що займав славний попередник у свої часи. Але на відміну від нього є більше місцевим аналогом АТБ, тобто невеликим супермаркетом біля дому. Віднедавна масштабується [[РАПТОВО]] на Волині та у інших областях Заходу, але під брендом Forza.
*'''Обжора'''. [[Одеса|Одеський]] супермаркет. Анонімус, що бував там відпочиваючи в Одесі, передає що це щось схоже на Класс у Харкові та Сільпо загалом по Україні, великий дорогий маркет з місцевим ексклюзивом.
*'''Копійка'''. Ще одна типово одеська мережа невеликих дискаунтерів.
*''' Файно маркет та Сім23'''. Маркети та мінімаркети з Центру України (у першу чергу Кропивниччина та Черкащина)
*'''Silverland'''. Супермаркет на [[Закарпаття|Закарпатщині]], який мало не до кінця десятих був монополістом. Належав місцевому мафіозному клану, по протекції якого у Закарпатті були відсутні майже усі національні мережі. Навіть АТБ з'явився там відносно нещодавно. Великий супермаркет, що часто розташований на околицях міста біля автострад.

== Види аудиторії ==
Оскільки найчастіше великий супермаркет буває один на район/декілька районів міста, аудиторія там буває абсолютно різною.

*'''Родина'''. Найпоширеніша та найбільш платоспроможна категорія. Складається з пари молодих батьків та дитини у візку. Якщо батько один — з великою ймовірністю візок буде напівпорожнім, але якщо обидва компоненти гримучої суміші в зборі — виявиться повненька і навіть з верхом, оскільки жіноча особина потрібна щоб більше набрати, а чоловіча — щоб більше донести. Дитинча раз у раз щось хапає на касі, ускладнюючи життя касиру, може влаштувати скандал, якщо йому щось не купили, створивши затор у черзі. Деякі особливо дикі жлоби взагалі мають погану звичку виймати малолітних пиздюків з візка і ставити на стрічку з рештою товару, боротися з цим марно.
*'''Винокурня'''. Різновид бидла. Забігають «чисто за пивком/горілкою та сигаретами», через що отримали свою назву. Вкрай рідко трапляються естети, які беруть вино, ще рідше його беруть не в коробці. До другого, як правило, додається гумка, що натякає. Принципово не користуються жодною поклажею, можуть набрати повний оберемок будь-якої всячини, решту розпихують по кишенях куртки. Саме за ними охоронці наглядають ретельніше за інших, щоб не забули чогось із набраного сплатити, випадково чи навмисне. Саме вони у тебе перед носом запитують «Вінстон синій зелений вісімку флет уайт смокі айс з кнопкою», і ти змушений чекати, поки касир шукає це лайно спочатку у себе на касі, потім дублює запит на сусідню касу, чим вішає ще й її, а після всього цього курець видає «а хоча не треба, якщо немає, давайте просто мальборо».
*'''Жевуни'''. Секта ідейних борців з режимом, що реалізують своє право їсти товар у залі ще до сплати. Доставляють персоналу купу геморою та подають поганий приклад оточуючим. Іноді можуть влаштувати скандал на касі, відмовившись сплатити з'їдене/випите відкрито або спробувавши приховати масштаби злочинів.
*'''Пенсіонерка'''. Довго човгає торговим залом, весь час щось уважно вивчаючи. Водить по вітринах відсутнім поглядом під черепаховими окулярами. На ручці візка у неї постійно висить ключка, а всередині лежить обшарпана матерчата авоська совкового дизайну. На касі, згорбившись, неквапливо, з почуттям глибокої зневаги до решти черги, копається у своїй авосьці, дістає з неї важкий гаманець, повний мілких грошей, і так само велично, з особливим цинізмом, починає її відраховувати. Любить поскандалити. Природний ворог у природі касира, особливо так само літнього, який служить їй благодатним джерелом їжі. Трапляється підвид бабок із сумкою на коліщатках, умовно їх можна назвати вокзальними. Ще бабки люблять зривати зі зв'язок бананів найбільші, набираючи по одному. Цікаво, нащо?
*'''Одинока [[дівчина]]'''. Заходить, як правило, за якоюсь дрібнотою типу прокладок, шампуню, зефірки або милого келиха. Інколи ходить з подружкою. Прогулюється по залі як на екскурсії художнім музеєм, милується вітринками а мужики милуються нею.
*'''Мажор'''. [[Рагуль|Дорого]] одягнений чоловік, як правило, атлетичний або навпаки, дивиться як на гівно на всі інші категорії відвідувачів. Десь там, за стінами закладу, його дорогий спорткар чи джип, а він тут, бачите, суто випадково затесався: зазвичай барину все в хороми возять, просто у візника вихідний. Фактично є чоловічою версією попереднього персонажа. Іноді хизується понтами минулого століття, на зразок піджачка, плащика або шарфика, але частіше скидає до вуха дорогий айфон останньої моделі, діловим тоном відповідаючи комусь на іншому кінці і при цьому щиро сподіваючись, що хтось із сортів гівна розрізняє. Може зробити це прямо на касі у свою чергу, публічно демонструючи пріоритет переговорів на найвищому рівні над справами черні.
*'''Парочка'''. Власне, романтична гетеросексуальна пара, які ще не встигли набриднути один одному до смерті. Вона пливе по залі в піднесеному настрої, він галантно возить за нею візок. Цей [[БДСМ|фемдом]] триває до самої каси, де вони обов'язково попросять пропустити їх вперед решти черги з мороженкою, що тане, яку пізніше, зображуючи ідилію, з'їдять на найближчій лавці біля візка зі здобиччю.
*'''Тусери'''. Найчастіші відвідувачі супермаркетів у теплу пору року. Шумна компанія бере бухла, води, закуси, дрова, вугілля, розпал, одноразовий посуд та іншу шнягу на свої шашлики, іноді до трьох возів на шарагу за раз. Трапляються і не в сезон, беруть уже набір для кімнатних корпоративів.
[[Файл:Tsygany voruyut.jpg|250px|thumb|Цигани на завданні]]
*'''Циганва'''. Основні вороги охоронців у природі. Майже завжди загрозливо мовчать і не виявляють емоцій. Під їх просторим одягом можна винести хоч увесь зал разом зі складом, тому по магазину оголошують жовтий рівень тривоги, вся увага продавців та охоронців прикута до них. Ніколи не ходять поодинці, часто беруть пакети про запас. Також досить часто жебракують біля входу, цим займаються переважно діти, поки мамка сидить осторонь і бухає/покурює. Деякі, хто проходить, розчулюються і подають пару гривнів, а деякі зберігають віру в розповіді про циганські ритуали в ім'я Сцотони і байдуже проходять повз. Доволі швидко виганяються охороною. Алсо, у багатьох країнах Південної Європи (Сербія, Чорногорія, Болгарія) таки влаштовуються до супермаркетів на найнижчі оплачувані посади на зразок вантажників.
*'''Антисоціальні елементи'''. [[Алкаш]]і, [[бомж]]і та інші персонажі такого роду. Їх не пускають, але вони все одно завзято лізуть всередину. Якщо не в зал, то як мінімум труться біля входу, розлякуючи народ своїм виглядом та смердінням. Головний тактичний прийом — напитись у хлам і задрихнути в якому-небудь затишному куточку, з якого його потім буде виколупувати охорона або прибулі менти.

== Розваги ==
* '''Вкрасти візок'''. Розвага різної ступені епічності, залежить від виконання операції. Починаючи від простого виїзду з повним візком шняги з супермаркету, так і викраденням пустого візка та покатушках на ньому.
* '''Шопліфтинг'''. Мистецтво грамотного крадівництва. Займаються цим як [[школяр]]і, студенти та маргінали, так і цілком пристойні любителі, яким просто не хочеться платити за товари. Грамотному крадію варто розуміти що вкрадені товари запросто можуть відняти з чиєїсь зарплатні. Власник зазвичай за таке платити не хоче.
* '''Вагові товари'''. Можна наробити багато махінацій, наприклад зважити 200 грамів цукерок, а потім у незав'язаний пакет досипати ще півкіло, пробити десять булок по ціні одної на касі самообслуговування і так далі. Не спрацьовує на звичайних касах, де всі товари перезважують ще раз. Та й на касі самообслуговування є верифікація ваги, якщо вона звіряє вагу з тою що в відсканованому чеку, на тебе очікує цікава розмова з охороною.

{{Їжа|що=— тут можна пити або їсти}}
{{Шаблон:Економіка2}}
[[Категорія:Страви і напої]]
[[Категорія:Україна]]

Шаблон:Економіка2

2024-09-19T18:26:28Z

Рататуй: тире

{{Navbox
| name = Економіка2
| title = {{{1|'''{{PAGENAME}}''' — ключ до багатства та бідності}}}
| image = [[Файл:Economics_icon.jpg|190px]]

| titlestyle = background: #4CAF50; color: black; font-size: 110%;

| class =

| group1style = background: #8BC34A; color: #000;
| group1 = Місця
| list1 = [[Фондовий ринок]] · [[Біржа]] · [[Телемагазин]] · [[Фінансова компанія]] · [[Steam]] · [[Банк]] · [[Інвестиційний фонд|Інвест. фонди]] · [[Валютний ринок]] · [[МВФ]] · [[Супермаркет]]

| group2style = background: #CDDC39; color: #000;
| group2 = Інструменти
| list2 = [[Облігації]] · [[Криптовалюти]] · [[Деривативи]] · [[Акції]] · [[Кредит]] · [[Гроші]] · [[Емісія]] · [[Товар]] · [[Іпотека]] · [[Ставка рефінансування]] · [[Дефолт]]

| group3style = background: #FFC107; color: #000;
| group3 = Фокуси
| list3 = [[Шрінкфляція]] · [[Інфляція]] · [[Девальвація]] · [[Дефляція]] · [[Кейнсіанський конкурс краси|Конкурс краси]] · [[Зубожіння]] · [[Долар по 8]] · [[Економічна криза]] · [[Кризова економіка]] · [[Маркетингові хитрощі]]

| group4style = background: #FF5722; color: #000;
| group4 = Істоти
| list4 = [[Останній капіталіст]] · [[Бюрократ]] · [[Нувориш]] · [[Бомж]] · [[Стартапер]]

}}

Текст-арт

2024-09-17T12:03:56Z

Рататуй: /* Cowsay */

[[Файл:Текстарт каліграма.jpg|thumb|Каліграма з написом "Oal" посередині. Чи випадково це?]]
'''Текст-арт''' - це ті картинки з тексту, які ви часом можете бачити в інтернеті: ASCII - чорнобілі та ANSI - кольорові. Також ви можете бачити їх в літературі. Але ні, мабуть не можете, бо кому потрібна та література.

== Історія ==
Саме на теренах літератури і друкарства з'явилися паростки текст-арту. Одним з таких у ранні роки, але на жаль не все життя був [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гійом_Аполлінер Гійом Аполінер], “каліграми” якого відомі і до нині і є ні на йоту не інакше, ніж текст-артом (текстовою графікою). Також ще до інтернету робилися спроби створити текст-анімацію, але ані у картинках, ані[[Файл:Лоловики.gif|left]] у урухомлених творах сенсу окрім гарної картинки і пихи автора не було. Однак, у інтернеті, як і все інше, використовується значною мірою для того, щоб пояснити співрозмовнику його справжню суть.

За свою історію у комп'ютерному варіанті, мистецтво еволюціонувало вже численне число разів: з'явившись на платформах Amiga та Commodore 64, де контекстні шрифти дозволяли чітко вимальовувати лініями контури зобрадення, швидко перескочило на інші технології, де кривість чи не така значима рівність шрифтів призвела до занепаду контурного малювання і початку заливного, де ставка робиться не на суцільні слеш-дефісні лінії, а на різну видимість символів за дрібного масштабу, і як наслідок результативного враження від їх розміщення поряд, подібного до якогось майндфаку.

[[Файл:Текст із тексту.jpg|thumb|left| - Що люди навчились робити з тексту за тисячу років текстарту? - Текст! Нічого собі!]]
Укупі з кольором ANSI-кодування, малювання текстом заполонило усі місця тісні для картинок, або такі, де картинка, що зображає картинку це вже ознака поганого тону. В подальшому, за допомогою тексту було зроблено багато анімацій, навіть деякі ігри мають текстові версії. Побачити[[Файл:Зоряні війни текстова анімація.JPG|thumb|Текстова анімація доступна в мережі з вашого комп'ютера]] приклад текстової анімації простіше простого. Заходьте в меню “Пуск” свого комп'ютера, відкрийте вікно “Виконати” і введіть “telnet towel.blinkenlights.nl”. Якщо у вас є інтернет (а у вас він є, бо звідкіля вам взяти цю статтю), то влаштовуйтесь зручніше і дивіться четвертий епізод Зоряних Війн.

== Текстборди ==
Текстарт, комбінований зі смайлами активно використовують на текстбордах (BBS), де не можна використати макросів, а оскільки емоції виразити треба, то зручно це зробити текст-макросами, чи складними емотиконами, які до них наближені:

<pre>
≡≡彡
彡 ´_)｀）

_、,_
ﾐ　　_⊃）

［　(★)　］
<丶´Д｀>

（ ^_^）o自自o（^_^ ）
</pre>

У таких місцях, смайли складаються з багатьох складних символів різних народів і націй, що переводить їх у клас текст-арту. Новаторством виділяться Ніченел, де, власне, все це і зародилося. Хоча, ASCII-арт може бути і текстовим макросом, та текст, намальований текстом це щось страшне і дивне.

<gallery>
Файл:Текстарт.jpg|ANSI-арт з 711чану.
Файл:Змістовні ієрогліфи.jpg|Ієрогліфи - іноді починаєш розуміти їх зміст.
Файл:Cats ascii.jpg|ASCII котики з японських іміджбордів
</gallery>

== Текст-арт не вмер? ==
Як це не дивно, архаїчний текст-арт не вимер з часом, а знайшов свою екологічну нішу в чатиках та коментарях в частині [[Телеграм]]у або навіть в рецензіях та обговореннях в [[Стім]]і (який розрісся від банального ігрового клієнту до фактично окремої соціальної мережі). Тематика залишилася подібна до давніх часів - котики, дівки та усілякі кріппові пики. Часи змінюються,технології створення текст-арту теж - бо тепер тексn-арт може генерувати програма по заданій звичайній пікчі, але сенс залишається той самий.

⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡟⠁⠄⠄⠄⠄⣠⣤⣴⣶⣶⣶⣶⣤⡀⠈⠙⢿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡟⠄⠄⠄⠄⠄⣸⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣆⠄⠈⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⠁⠄⠄⠄⢀⣴⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄⠄⢺⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡄⠄⠄⠄⠙⠻⠿⣿⣿⣿⣿⠿⠿⠛⠛⠻⣿⡄⠄⣾⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠄⠄⠁ 👁️ ⠄⢹⣿⡗⠄ 👁️ ⢄⡀⣾⢀⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠘⠄⠄⠄⢀⡀⠄⣿⣿⣷⣤⣤⣾⣿⣿⣿⣧⢸⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠄⣰⣿⡿⠟⠃⠄⣿⣿⣿⣿⣿⡛⠿⢿⣿⣷⣾⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡄⠈⠁⠄⠄⠄⠄⠻⠿⢛⣿⣿⠿⠂⠄⢹⢹⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡐⠐⠄⠄⣠⣀⣀⣚⣯⣵⣶⠆⣰⠄⠞⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣷⡄⠄⠄⠈⠛⠿⠿⠿⣻⡏⢠⣿⣎⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡿⠟⠛⠄⠄⠄⠄⠙⣛⣿⣿⣵⣿⡿⢹⡟⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 

== Cowsay ==
Якщо ти є щасливим власником комп'ютера з [[Linux|Лінуксом]] або іншою ПОСІКС-сумісною системою (я дивлюся на тебе, [[Apple|еплодрочере]]), тобі доступне встановлення консольної утилити [https://github.com/piuccio/cowsay cowsay]. Принцип простий: ти даєш їй на вхід фразу, вона малює корову з текстовою хмаркою з цією фразою. Або не коровку — [[RTFM|ртфм]].
<pre> ____________________________
< Щоб не плакать, я сміялась >
----------------------------
\ ^__^
\ (oo)\_______
(__)\ )\/\
||----w |
|| ||
</pre>

== Див. також ==
*[[Текстова дошка|Текстборди]]
*[[2chan]]
*[[Dwarf Fortress]]

== Посилання ==
* {{Wikinet|ASCII art|Вікінет про текст-арт}}
* [https://web.archive.org/web/20150317144324/http://dramatica.org.ua/Текст-арт Про текст-арт на українській драматиці (архів)]

{{Шаблон:Art}}
[[Категорія:Мистецтво]]

Текст-арт

2024-09-17T11:51:04Z

Рататуй: /* Cowsay */

[[Файл:Текстарт каліграма.jpg|thumb|Каліграма з написом "Oal" посередині. Чи випадково це?]]
'''Текст-арт''' - це ті картинки з тексту, які ви часом можете бачити в інтернеті: ASCII - чорнобілі та ANSI - кольорові. Також ви можете бачити їх в літературі. Але ні, мабуть не можете, бо кому потрібна та література.

== Історія ==
Саме на теренах літератури і друкарства з'явилися паростки текст-арту. Одним з таких у ранні роки, але на жаль не все життя був [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гійом_Аполлінер Гійом Аполінер], “каліграми” якого відомі і до нині і є ні на йоту не інакше, ніж текст-артом (текстовою графікою). Також ще до інтернету робилися спроби створити текст-анімацію, але ані у картинках, ані[[Файл:Лоловики.gif|left]] у урухомлених творах сенсу окрім гарної картинки і пихи автора не було. Однак, у інтернеті, як і все інше, використовується значною мірою для того, щоб пояснити співрозмовнику його справжню суть.

За свою історію у комп'ютерному варіанті, мистецтво еволюціонувало вже численне число разів: з'явившись на платформах Amiga та Commodore 64, де контекстні шрифти дозволяли чітко вимальовувати лініями контури зобрадення, швидко перескочило на інші технології, де кривість чи не така значима рівність шрифтів призвела до занепаду контурного малювання і початку заливного, де ставка робиться не на суцільні слеш-дефісні лінії, а на різну видимість символів за дрібного масштабу, і як наслідок результативного враження від їх розміщення поряд, подібного до якогось майндфаку.

[[Файл:Текст із тексту.jpg|thumb|left| - Що люди навчились робити з тексту за тисячу років текстарту? - Текст! Нічого собі!]]
Укупі з кольором ANSI-кодування, малювання текстом заполонило усі місця тісні для картинок, або такі, де картинка, що зображає картинку це вже ознака поганого тону. В подальшому, за допомогою тексту було зроблено багато анімацій, навіть деякі ігри мають текстові версії. Побачити[[Файл:Зоряні війни текстова анімація.JPG|thumb|Текстова анімація доступна в мережі з вашого комп'ютера]] приклад текстової анімації простіше простого. Заходьте в меню “Пуск” свого комп'ютера, відкрийте вікно “Виконати” і введіть “telnet towel.blinkenlights.nl”. Якщо у вас є інтернет (а у вас він є, бо звідкіля вам взяти цю статтю), то влаштовуйтесь зручніше і дивіться четвертий епізод Зоряних Війн.

== Текстборди ==
Текстарт, комбінований зі смайлами активно використовують на текстбордах (BBS), де не можна використати макросів, а оскільки емоції виразити треба, то зручно це зробити текст-макросами, чи складними емотиконами, які до них наближені:

<pre>
≡≡彡
彡 ´_)｀）

_、,_
ﾐ　　_⊃）

［　(★)　］
<丶´Д｀>

（ ^_^）o自自o（^_^ ）
</pre>

У таких місцях, смайли складаються з багатьох складних символів різних народів і націй, що переводить їх у клас текст-арту. Новаторством виділяться Ніченел, де, власне, все це і зародилося. Хоча, ASCII-арт може бути і текстовим макросом, та текст, намальований текстом це щось страшне і дивне.

<gallery>
Файл:Текстарт.jpg|ANSI-арт з 711чану.
Файл:Змістовні ієрогліфи.jpg|Ієрогліфи - іноді починаєш розуміти їх зміст.
Файл:Cats ascii.jpg|ASCII котики з японських іміджбордів
</gallery>

== Текст-арт не вмер? ==
Як це не дивно, архаїчний текст-арт не вимер з часом, а знайшов свою екологічну нішу в чатиках та коментарях в частині [[Телеграм]]у або навіть в рецензіях та обговореннях в [[Стім]]і (який розрісся від банального ігрового клієнту до фактично окремої соціальної мережі). Тематика залишилася подібна до давніх часів - котики, дівки та усілякі кріппові пики. Часи змінюються,технології створення текст-арту теж - бо тепер тексn-арт може генерувати програма по заданій звичайній пікчі, але сенс залишається той самий.

⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡟⠁⠄⠄⠄⠄⣠⣤⣴⣶⣶⣶⣶⣤⡀⠈⠙⢿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡟⠄⠄⠄⠄⠄⣸⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣆⠄⠈⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⠁⠄⠄⠄⢀⣴⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄⠄⢺⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡄⠄⠄⠄⠙⠻⠿⣿⣿⣿⣿⠿⠿⠛⠛⠻⣿⡄⠄⣾⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠄⠄⠁ 👁️ ⠄⢹⣿⡗⠄ 👁️ ⢄⡀⣾⢀⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠘⠄⠄⠄⢀⡀⠄⣿⣿⣷⣤⣤⣾⣿⣿⣿⣧⢸⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠄⣰⣿⡿⠟⠃⠄⣿⣿⣿⣿⣿⡛⠿⢿⣿⣷⣾⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡄⠈⠁⠄⠄⠄⠄⠻⠿⢛⣿⣿⠿⠂⠄⢹⢹⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡐⠐⠄⠄⣠⣀⣀⣚⣯⣵⣶⠆⣰⠄⠞⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣷⡄⠄⠄⠈⠛⠿⠿⠿⣻⡏⢠⣿⣎⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡿⠟⠛⠄⠄⠄⠄⠙⣛⣿⣿⣵⣿⡿⢹⡟⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 

== Cowsay ==
Якщо ти є щасливим власником комп'ютеру з [[Linux|Лінуксом]] або іншою ПОСІКС-сумісною системою (я дивлюся на тебе, [[Apple|еплодрочере]]), тобі доступне встановлення консольної утилити [https://github.com/piuccio/cowsay cowsay]. Принцип простий: ти даєш їй на вхід фразу, вона малює корову з текстовою хмаркою з цією фразою. Або не коровку — [[RTFM|ртфм]].
<pre> ____________________________
< Щоб не плакать, я сміялась >
----------------------------
\ ^__^
\ (oo)\_______
(__)\ )\/\
||----w |
|| ||
</pre>

== Див. також ==
*[[Текстова дошка|Текстборди]]
*[[2chan]]
*[[Dwarf Fortress]]

== Посилання ==
* {{Wikinet|ASCII art|Вікінет про текст-арт}}
* [https://web.archive.org/web/20150317144324/http://dramatica.org.ua/Текст-арт Про текст-арт на українській драматиці (архів)]

{{Шаблон:Art}}
[[Категорія:Мистецтво]]

Текст-арт

2024-09-17T11:50:16Z

Рататуй: /* Cowsay */

[[Файл:Текстарт каліграма.jpg|thumb|Каліграма з написом "Oal" посередині. Чи випадково це?]]
'''Текст-арт''' - це ті картинки з тексту, які ви часом можете бачити в інтернеті: ASCII - чорнобілі та ANSI - кольорові. Також ви можете бачити їх в літературі. Але ні, мабуть не можете, бо кому потрібна та література.

== Історія ==
Саме на теренах літератури і друкарства з'явилися паростки текст-арту. Одним з таких у ранні роки, але на жаль не все життя був [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гійом_Аполлінер Гійом Аполінер], “каліграми” якого відомі і до нині і є ні на йоту не інакше, ніж текст-артом (текстовою графікою). Також ще до інтернету робилися спроби створити текст-анімацію, але ані у картинках, ані[[Файл:Лоловики.gif|left]] у урухомлених творах сенсу окрім гарної картинки і пихи автора не було. Однак, у інтернеті, як і все інше, використовується значною мірою для того, щоб пояснити співрозмовнику його справжню суть.

За свою історію у комп'ютерному варіанті, мистецтво еволюціонувало вже численне число разів: з'явившись на платформах Amiga та Commodore 64, де контекстні шрифти дозволяли чітко вимальовувати лініями контури зобрадення, швидко перескочило на інші технології, де кривість чи не така значима рівність шрифтів призвела до занепаду контурного малювання і початку заливного, де ставка робиться не на суцільні слеш-дефісні лінії, а на різну видимість символів за дрібного масштабу, і як наслідок результативного враження від їх розміщення поряд, подібного до якогось майндфаку.

[[Файл:Текст із тексту.jpg|thumb|left| - Що люди навчились робити з тексту за тисячу років текстарту? - Текст! Нічого собі!]]
Укупі з кольором ANSI-кодування, малювання текстом заполонило усі місця тісні для картинок, або такі, де картинка, що зображає картинку це вже ознака поганого тону. В подальшому, за допомогою тексту було зроблено багато анімацій, навіть деякі ігри мають текстові версії. Побачити[[Файл:Зоряні війни текстова анімація.JPG|thumb|Текстова анімація доступна в мережі з вашого комп'ютера]] приклад текстової анімації простіше простого. Заходьте в меню “Пуск” свого комп'ютера, відкрийте вікно “Виконати” і введіть “telnet towel.blinkenlights.nl”. Якщо у вас є інтернет (а у вас він є, бо звідкіля вам взяти цю статтю), то влаштовуйтесь зручніше і дивіться четвертий епізод Зоряних Війн.

== Текстборди ==
Текстарт, комбінований зі смайлами активно використовують на текстбордах (BBS), де не можна використати макросів, а оскільки емоції виразити треба, то зручно це зробити текст-макросами, чи складними емотиконами, які до них наближені:

<pre>
≡≡彡
彡 ´_)｀）

_、,_
ﾐ　　_⊃）

［　(★)　］
<丶´Д｀>

（ ^_^）o自自o（^_^ ）
</pre>

У таких місцях, смайли складаються з багатьох складних символів різних народів і націй, що переводить їх у клас текст-арту. Новаторством виділяться Ніченел, де, власне, все це і зародилося. Хоча, ASCII-арт може бути і текстовим макросом, та текст, намальований текстом це щось страшне і дивне.

<gallery>
Файл:Текстарт.jpg|ANSI-арт з 711чану.
Файл:Змістовні ієрогліфи.jpg|Ієрогліфи - іноді починаєш розуміти їх зміст.
Файл:Cats ascii.jpg|ASCII котики з японських іміджбордів
</gallery>

== Текст-арт не вмер? ==
Як це не дивно, архаїчний текст-арт не вимер з часом, а знайшов свою екологічну нішу в чатиках та коментарях в частині [[Телеграм]]у або навіть в рецензіях та обговореннях в [[Стім]]і (який розрісся від банального ігрового клієнту до фактично окремої соціальної мережі). Тематика залишилася подібна до давніх часів - котики, дівки та усілякі кріппові пики. Часи змінюються,технології створення текст-арту теж - бо тепер тексn-арт може генерувати програма по заданій звичайній пікчі, але сенс залишається той самий.

⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡟⠁⠄⠄⠄⠄⣠⣤⣴⣶⣶⣶⣶⣤⡀⠈⠙⢿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡟⠄⠄⠄⠄⠄⣸⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣆⠄⠈⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⠁⠄⠄⠄⢀⣴⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄⠄⢺⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡄⠄⠄⠄⠙⠻⠿⣿⣿⣿⣿⠿⠿⠛⠛⠻⣿⡄⠄⣾⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠄⠄⠁ 👁️ ⠄⢹⣿⡗⠄ 👁️ ⢄⡀⣾⢀⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠘⠄⠄⠄⢀⡀⠄⣿⣿⣷⣤⣤⣾⣿⣿⣿⣧⢸⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠄⣰⣿⡿⠟⠃⠄⣿⣿⣿⣿⣿⡛⠿⢿⣿⣷⣾⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡄⠈⠁⠄⠄⠄⠄⠻⠿⢛⣿⣿⠿⠂⠄⢹⢹⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡐⠐⠄⠄⣠⣀⣀⣚⣯⣵⣶⠆⣰⠄⠞⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣷⡄⠄⠄⠈⠛⠿⠿⠿⣻⡏⢠⣿⣎⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡿⠟⠛⠄⠄⠄⠄⠙⣛⣿⣿⣵⣿⡿⢹⡟⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 

== Cowsay ==
Якщо ти є щасливим власником комп'ютеру з [[Linux|Лінуксом]] або іншою ПОСІКС-сумісною системою (я дивлюся на тебе, [[Apple|еплодрочере]]), тобі доступне встановлення консольної утилити cowsay. Принцип простий: ти даєш їй на вхід фразу, вона малює корову з текстовою хмаркою з цією фразою. Або не коровку — [[RTFM|ртфм]].
<pre> ____________________________
< Щоб не плакать, я сміялась >
----------------------------
\ ^__^
\ (oo)\_______
(__)\ )\/\
||----w |
|| ||
</pre>

== Див. також ==
*[[Текстова дошка|Текстборди]]
*[[2chan]]
*[[Dwarf Fortress]]

== Посилання ==
* {{Wikinet|ASCII art|Вікінет про текст-арт}}
* [https://web.archive.org/web/20150317144324/http://dramatica.org.ua/Текст-арт Про текст-арт на українській драматиці (архів)]

{{Шаблон:Art}}
[[Категорія:Мистецтво]]

Текст-арт

2024-09-17T11:49:50Z

Рататуй:

[[Файл:Текстарт каліграма.jpg|thumb|Каліграма з написом "Oal" посередині. Чи випадково це?]]
'''Текст-арт''' - це ті картинки з тексту, які ви часом можете бачити в інтернеті: ASCII - чорнобілі та ANSI - кольорові. Також ви можете бачити їх в літературі. Але ні, мабуть не можете, бо кому потрібна та література.

== Історія ==
Саме на теренах літератури і друкарства з'явилися паростки текст-арту. Одним з таких у ранні роки, але на жаль не все життя був [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гійом_Аполлінер Гійом Аполінер], “каліграми” якого відомі і до нині і є ні на йоту не інакше, ніж текст-артом (текстовою графікою). Також ще до інтернету робилися спроби створити текст-анімацію, але ані у картинках, ані[[Файл:Лоловики.gif|left]] у урухомлених творах сенсу окрім гарної картинки і пихи автора не було. Однак, у інтернеті, як і все інше, використовується значною мірою для того, щоб пояснити співрозмовнику його справжню суть.

За свою історію у комп'ютерному варіанті, мистецтво еволюціонувало вже численне число разів: з'явившись на платформах Amiga та Commodore 64, де контекстні шрифти дозволяли чітко вимальовувати лініями контури зобрадення, швидко перескочило на інші технології, де кривість чи не така значима рівність шрифтів призвела до занепаду контурного малювання і початку заливного, де ставка робиться не на суцільні слеш-дефісні лінії, а на різну видимість символів за дрібного масштабу, і як наслідок результативного враження від їх розміщення поряд, подібного до якогось майндфаку.

[[Файл:Текст із тексту.jpg|thumb|left| - Що люди навчились робити з тексту за тисячу років текстарту? - Текст! Нічого собі!]]
Укупі з кольором ANSI-кодування, малювання текстом заполонило усі місця тісні для картинок, або такі, де картинка, що зображає картинку це вже ознака поганого тону. В подальшому, за допомогою тексту було зроблено багато анімацій, навіть деякі ігри мають текстові версії. Побачити[[Файл:Зоряні війни текстова анімація.JPG|thumb|Текстова анімація доступна в мережі з вашого комп'ютера]] приклад текстової анімації простіше простого. Заходьте в меню “Пуск” свого комп'ютера, відкрийте вікно “Виконати” і введіть “telnet towel.blinkenlights.nl”. Якщо у вас є інтернет (а у вас він є, бо звідкіля вам взяти цю статтю), то влаштовуйтесь зручніше і дивіться четвертий епізод Зоряних Війн.

== Текстборди ==
Текстарт, комбінований зі смайлами активно використовують на текстбордах (BBS), де не можна використати макросів, а оскільки емоції виразити треба, то зручно це зробити текст-макросами, чи складними емотиконами, які до них наближені:

<pre>
≡≡彡
彡 ´_)｀）

_、,_
ﾐ　　_⊃）

［　(★)　］
<丶´Д｀>

（ ^_^）o自自o（^_^ ）
</pre>

У таких місцях, смайли складаються з багатьох складних символів різних народів і націй, що переводить їх у клас текст-арту. Новаторством виділяться Ніченел, де, власне, все це і зародилося. Хоча, ASCII-арт може бути і текстовим макросом, та текст, намальований текстом це щось страшне і дивне.

<gallery>
Файл:Текстарт.jpg|ANSI-арт з 711чану.
Файл:Змістовні ієрогліфи.jpg|Ієрогліфи - іноді починаєш розуміти їх зміст.
Файл:Cats ascii.jpg|ASCII котики з японських іміджбордів
</gallery>

== Текст-арт не вмер? ==
Як це не дивно, архаїчний текст-арт не вимер з часом, а знайшов свою екологічну нішу в чатиках та коментарях в частині [[Телеграм]]у або навіть в рецензіях та обговореннях в [[Стім]]і (який розрісся від банального ігрового клієнту до фактично окремої соціальної мережі). Тематика залишилася подібна до давніх часів - котики, дівки та усілякі кріппові пики. Часи змінюються,технології створення текст-арту теж - бо тепер тексn-арт може генерувати програма по заданій звичайній пікчі, але сенс залишається той самий.

⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡟⠁⠄⠄⠄⠄⣠⣤⣴⣶⣶⣶⣶⣤⡀⠈⠙⢿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡟⠄⠄⠄⠄⠄⣸⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣆⠄⠈⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⠁⠄⠄⠄⢀⣴⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄⠄⢺⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡄⠄⠄⠄⠙⠻⠿⣿⣿⣿⣿⠿⠿⠛⠛⠻⣿⡄⠄⣾⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠄⠄⠁ 👁️ ⠄⢹⣿⡗⠄ 👁️ ⢄⡀⣾⢀⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠘⠄⠄⠄⢀⡀⠄⣿⣿⣷⣤⣤⣾⣿⣿⣿⣧⢸⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠄⣰⣿⡿⠟⠃⠄⣿⣿⣿⣿⣿⡛⠿⢿⣿⣷⣾⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡄⠈⠁⠄⠄⠄⠄⠻⠿⢛⣿⣿⠿⠂⠄⢹⢹⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡐⠐⠄⠄⣠⣀⣀⣚⣯⣵⣶⠆⣰⠄⠞⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣷⡄⠄⠄⠈⠛⠿⠿⠿⣻⡏⢠⣿⣎⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 
⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡿⠟⠛⠄⠄⠄⠄⠙⣛⣿⣿⣵⣿⡿⢹⡟⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿ 

== Cowsay ==
Якщо ти є щасливим власником комп'ютеру з [[Linux|Лінуксом]] або іншою ПОСІКС-сумісною системою (я дивлюся на тебе, [[Apple|еплодрочере]]), тобі доступне встановлення консольної утилити cowsay. Принцип простий: ти даєш їй на вхід фразу, вона малює корову з текстовою хмаркою з цією фразою. Або не коровку — [[RTFM|ртфм]].

== Див. також ==
*[[Текстова дошка|Текстборди]]
*[[2chan]]
*[[Dwarf Fortress]]

== Посилання ==
* {{Wikinet|ASCII art|Вікінет про текст-арт}}
* [https://web.archive.org/web/20150317144324/http://dramatica.org.ua/Текст-арт Про текст-арт на українській драматиці (архів)]

{{Шаблон:Art}}
[[Категорія:Мистецтво]]

Українська література

2024-09-17T10:25:27Z

Рататуй: /* Сучасність */

'''Українська література''' — вся сукупність текстів [[Українська мова|українською мовою]]. У вужчому значенні — [[графоманія|красне письменство]] тією ж мовою.

== Класика ==
{{YouTube|gZLdqVR5X4Q|Сучасне переосмислення класиків.}}

[[Комплекс меншовартості|Існує]] [[Малорос|стереотип]], що класична українська література вся про [[Зрада|тяжкую недоленьку]]. Проте так уважають лише [[рагулі]], які самі не читали, або читали дупою — проте наслухалися про нашу літературу від [[Кацапи|кацапів]], які апріорі зверхні до всіх проявів культури колись підкореного народу.

Однак, щойно ти зануришся в реальні тексти, то неодмінно виловиш такі шедеври як епічна Запорізька різня бензошаблею a.k.a. "Гайдамаки" Шеви, [[Європа|європейського]] рівня новели Стефаника (тут мусимо попередити вагітних та дітей), Коцюбинського, Хвильового. [[Франко]] — безсумнівний геній, який залишив по собі літературну спадщину, об'ємнішу, ніж зібрання творів [[Ленін]]а.
[[Файл:Korsar.jpg|міні|256x256пкс|Перевидання романтичної та езотеричної фантастики Бердника зробили з любов'ю до твору: все на обкладинці має відношення до сюжету. Оригінал 1971 року заборонили совєти як «хахлов у космосі», себто за націоналізм]]
Що казати, навіть у [[сталін]]ському та після-сталінському [[совок|совку]] наші письменники примудрялися писати геть некепську літературу як от Олександр Ільченко, Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Всеволод Нестайко. А золота доба художніх перекладів (Лукаш, Тен, Содомора) взагалі припала на період хрущовщини та застою.

Головне не читати [[Філолох#Адепти_Олеся_Гончара|Гончара]] та його послідовників — і все буде ок.

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|3A4fFjZzhIA|Як шаровари вкрали Різдво
|youtube|lEyaOcEagrg|КіноКобзар: Шевченко на українському екрані
}}

=== Тарас Шевченко ===
{{Основна|Стаття "Тарас Шевченко" ім. ім. Т. Г. Шевченка}}
Також відомий як Тарас Григорович, Кобзар, Шева, батько нації. Непорочний ідол української культури за версією просвітян та совків. Жив один день з 9 на 10 березня, народився зразу з характерними вусами та лисим. У наш час настільки ж важлива персона як Франклін для [[США|американців]] — його портрет щодня з любов'ю споглядають тисячі громадян.[[Файл:ButhurtTaras.jpg|thumb]]

{{Цитата|Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково».|Шаблонна фраза з совкових уроків літератури}}

Перш за все, треба зазначити факт — Тарас Шевченко створив [[українці]]в. Козацький міф спротиву [[Польща|польській шляхті]] [[Тарас Шевченко]] обернув на український міф спротиву [[РФ|кацапській імперії]]. За допомогою геніального хисту — [[поезія|віршів]].

До масової урбанізації та сталінської колективізації "Кобзаря" читали в кожній [[село|селянській]] хаті нарівні з [[Біблія|Біблією]]. А те, що його величали Пророком — не лише байки, вчи укрліт.

Більше того, до 1917-го Кобзар мав неабияку просвітницьку функцію, по ньому селянські діти вчилися читати, паралельно з Біблією. Оскільки російські більшовики мусили входити в союз з українськими боротьбистами (теж комуністами), аби утвердити владу на Україні, то пішли на великі поступки в облаштуванні молодої соціалістичної республіки. Головним чином це була широка автономія в культурі та освіті, що наркоми-українці безборонно ввели в навчальну програму ідолів українства, як от "демократа" Шевченка.

Чим закінчилася історія українських [[комунізм|комуністів]], ми всі знаємо. Але українські акценти в літературній освіті УРСР залишилися аж до її загибелі.

Звісно, як і весь [[совок]], й українські елементи освіти застоялися немов смердюче болото, батьки нації обернулися на бездушних камінних бовванів, якими, до речі, совки добряче понатикали в українських містах і селищах, аби задобрити українську дрібнобуржуазну душу.

Однак попри огиду, яку викликали (і досі викликають) совкові уроки літератури, серсер зробив і хороший піар українським письменникам, що тепер навіть кожна кацапська собака, переселена на місце заморених Голодомором українських песиків, та всякий інший безрідний скам з людей "совєцкого народа" прогавкають напам'ять принаймні кілька рядків з Шевченка.

[[Григорій Хата]] одного разу порадував увесь світ сприянням популяризації Кобзаря.

Наостанок, [[анон]]імусе, завжди пам'ятай, що попри свої сильні, скажені та душевні вірші, що проникали в душу будь-якого [[Українці|українського]] [[село|селянина]] та й сучасного українця — Ригорович був не [[шароварщина|шароварником]] у вічностраждальних бурці й вишиванці (направду то він вдягнув по приколу сфоткатися), а доволі суперечливою богемною особистістю, разом з тим дуже освіченим (див. щоденники), за статусом — академік (тобто найвищий науковий чин Російської імперії).

'''Також дивіться''' * [[Шевченкофранко і всі всі всі...]]

<gallery>
Файл:Shevchenko.jpg|
Файл:Sheva.jpg|
Файл:Dvoinys.jpg|
Файл:Kobraz 02.jpg|
Файл:Kobraz 03.jpg|
Файл:Kobraz 04.jpg|У кожного [[анонімус]]а має бути Свій Кобраз
Файл:Kobraz 05.jpg|
Файл:IndianTaras.jpg|
Файл:KobzarFront.jpg|
</gallery>

=== Іван Франко ===
{{Основна|Іван Франко}}

Людина, на честь якої назвали [[Івано-Франківськ|місто]], але не [[Львів|те]], в якому він [[Секс|жив]] і [[Копіпаста|працював]].

=== Леся Українка ===
{{Основна|Леся Українка}}

Дочка письменниці [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]], що сама стала письменницею. Ось така [[рекурсія]].

=== Павло Тичина ===
{{Цитата|На городі баба, А в повітрі флот. Слався наша влада Радянська. От!|Тичина}}
{{Цитата|Ми за мир-мир-мир Трактор в полі дир-дир-дир. А Тичина пише вірші, Та все гірші, та все гірші...|Безосібний}}
{{Цитата|Краще згризти кирпичину, Ніж учить Павла Тичину|Українські [[школота|школярі]]}}
{{Цитата|Коло церкви на майдані спить Тичина в чемодані, А Сосюра кирпичину взяв і кинув у Тичину...|Українські [[школота|школярі]]}}
Геніальний лірик-експериментатор, який скотився в [[лайно]] на догоду цензурі Сраліна. Може б і краще було пристрілити себе як це зробив сьоґун Фітільов, аби не скніти опущенкою, яка продала за рабське життя совкам честь і душу. Одначе хтозна — напевно, жити-таки було приємніше.

До того ж, Тичина став успішним совєцьким функціонером, отож матеріальні й соціальні вигоди мав неабиякі. Та все ж, читаючи ранні пристрасні вірші Тичини, тяжко повірити, що він хотів долі зламаного зовнішніми обставинами б'юрократа.

<pre>Стоїть у полі, мов дубина
Павло Григорович Тичина…

***
Ой, Павло Тичина —
Любий наш проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкін,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!

***
Ти ж бо й академiк,
Ти ж бо і проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкiн,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!</pre>

== Сучасність ==

Можна вважати що для літератури сучасність почалася десь від того моменту як почала слабшати комуністична цензура, тобто десь з кінця вісімдесятих. Втім, як завжди, про це питання можна [[срач|сперечатися]].

=== Сучукрліт ===
{{Основна|Сучукрліт}}
Сучасна українській література — саме воно і є. Сучасність зазвичай вимірюється від часів Пєрєстройкі до нині. Хоча, либонь, назріває вже нова літературна доба, принаймні визначення, бо золоті автори сучукрліту вже старі пердуни, а покоління має змінитися.

Зазвичай сучукрлітом іронічно величають не всю сукупну літературу від ~1989, а лише авторів-постмодерністів, що пишуть/писали нежанрову літературу. Далебі, експериментаторство часто доходить до абсурду, а коли традиція провисла, [[графоманія|графоманячі]] молодчики беруться зразу затято експериментувати (замість навчитися писати), то виходить кал — у текстах виявляються лише самі автори зі своїми підлітковими рефлексіями-стражданнями.

Однак треба віддати належне — здарне експериментаторство (ранній Андрухович, Прохасько) це чудово, це живить літературу, зокрема "простіші" жанри. [[Рагуль|Рагулі]], звісно, можуть не погоджуватися, але ж вони хіба читачі [[Інстаграм]]у, тож похуй.

=== Література після 2014 ===
{{Відео|JAXqgI7qYAs|Фантастичні толкс інтерв'юють Кідрука}}
Після початку війни у 2014 з'явилися такі жанри як сучасна ветеранська та воєнна література, наприклад, «Сліди на дорозі» Маркуса. Поступово стало більше українських видань та видавництв. Вторгнення ж 2022 року дало нехуйовий поштовх та значні маси перейшли на читання українською — на що відреагували видавництва, почавши штампувати заборонену класику в гарних обкладинках та сучасні видання.

<gallery>
Файл:Nashi20.jpg|Серія «Наші 20-ті» непогано розкрила невідомих авторів комуністичних 1920 років: детективи, НФ, авангард, тревелоги, документалістика. Це фото з прикро відомого [[Маріуполь|Маріуполя]][https://mrpl.city/news/view/v-mariupole-predstavyat-antologiyu-populyarnoj-literatury-20-h-godov-foto].
Файл:Slidy.jpg|Маркус клеїть тьолочек рекламою своєї книжки
Файл:Docya.jpg|Термоядерна суміш з подій війни на Донбасі у 2014 році
</gallery>

Загалом не можна не визнати що у сучасній літературі точно існують українські фентезі та фантастика. Для фентезі авторки (переважно) створили собі клуб «Фантастичні talk(s)» де інтерв'ювали не хуїв з гори, а реальних відомих західних письменників. У жанрі фантастики напевно найвідомішим зараз є Кідрук, який нещодавно видав цеглину «Колонія (частина 1)», натякаючи що він може написати ще пару таких томів.

<gallery>
Файл:Lazarus.jpg|Перевидання фентезі про Київ Тараторіної. Все на обкладинці має відношення до сюжету
Файл:Koloniya.jpg|Кідрук видав це в своєму видавництві. А чого добився [[Ти|ти]]?
Файл:Classic.jpeg|Приклад видання класики початку 20 століття. Також тут видно тренд 2020 років загалом: розписний зріз книг, доволі [[срач|суперечливе]] явище.
Файл:Kanon.jpg|Ще серія, до якої пише передмови Агеєва.
</gallery>

{{Відео|ksnhr--Qj9k|Ну що, [[графоман|графоманіяку]], готовий писати?}}
Аматорське середовище теж не стоїть на місці: Таїс Золотковська організує Клуб Анонімних Авторів, що має безкоштовний варіант зустрічей — треба тільки добровольця-організатора в твоєму місті, сама зустріч проходить в форматі «пишемо по 15 хвилин за завданням як вийде, читаємо». Оскільки жодних вимог окрім бажання писати до учасників нема, це допомогло багатьом — переважно жінкам — спробувати себе у новому хобі. У 2021 нарешті з'являється ексклюзивно українська платформа для онлайн публікації текстів Аркуш[https://arkush.net]. Тепер твій фанфік де [[Андрій Слюсарчук|Доктор Хто]] шипиться з іншовимірним монстром можна публікувати там, а не на «латиській» платформі з росіянами, як було раніше. На темі «як писати» набирають перегляди відео Влада Сторітелера.

<gallery>
Файл:Arkush.png|Місце для твоєї творчості, безосе
</gallery>

=== Букток та буктьюб ===
{{Відео|O6DGqJp9G8w|Типове відео}}
{{Відео|XXxawG0GfHQ|[[Мета]] про вплив відомої соцмережі на книжкові вподобання [[зумер]]ів}}
Також нев'їбенно вибухнув український буктьюб та букток, себто відео про огляди прочитаних книг на Ютубі та Тіктоці відповідно. Безосібний нарахував під п'ятдесят каналів різного розміру та потім забив хуй. Найбільші мають десятки дисяч підписників, що є непоганим результатом для такої нішевої діяльності. Буктокерів запрошують на книжкові події типу Kyiv book fest тощо.

== Проблеми та псевдо-проблеми української літератури ==

===Літературна освіта===

Не секрет, що українське академічне літературознавство в нас у цілком дегродському стані як і будь-яка гуманітарна сфера, де совок лишив руїни. Як галузь знань, якої не потребує бізнес, літературознавство й не відчуває жодних цілющих пиздюлин, тому бабрається в болоті розріджених мізків бальзаківських совчинь та екзальтованих [[тян|дівчаток]].

Часто за недоладність уроків літератури у школах звинувачують ''лише'' [[совок]]. Совок, без сумніву, зробив свій мерзенний дегенеративний внесок. Однак офіційний совок давно минув, а проблеми ті самі. Значною мірою ми самі відповідальні за неабиякий національний пафос щодо літератури, маючи типові комплекси малої нації, які чудово описав Мілан Кундера у статті "Die Weltliteratur":
* неспроможність або відмова бачити рідну літературу в контексті світової (навіть якщо це [[Дупобіль|боляче]])
* літературний ізоляціонізм<ref>Hа дозвіллі [[анон]] може порозмірковувати, чому стільки письменників англійської літератури жили не в Дупліні, а в Парижі, тодішній столиці світу.</ref>
* національно-політичний моралізм щодо літератури<ref>Hаприклад, доконечний ''обов'язок'' українського письменника бути [[Профпатріотизм|профпатріотом]]</ref>
* тероризм малого контексту — цінуємо не самі тексти, а ту ролю, яку вони відіграють у національному житті (прикладом є ідолізація Кобзаря)

Звідси й бажання крайнощів в українців: або ж принизити, знецінити власну літературу (у чому мишебрати завжди раді допомогти), бо бачать не власне тексти, а весь цей нестерпний національний пафос навколо; або переоцінювати все українське лише через те, що воно наше, отже, є частиною національно-визвольної боротьби<ref>Зрештою так і є, кожен український текст — це українська куля; але це вже не про літературу та її знавство.</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
*[[Українське кіно]]
*[[Українські комікси]]
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/Українська_література Архівна версія статті]

{{Україна|чим= є лютим гонором Великої України}}
{{Література}}
[[Категорія:Література]]

Слобожанщина

2024-09-17T08:09:17Z

Рататуй: /* Слобожанщина та русскомірці */ вторгнення у Курщину

{{Недопис}}
[[Файл:Слобожанщина постер.png|міні|праворуч|[[Східні креси]]]]
'''Слобожанщина''' ''(Слобідщина, Слобідська Україна, кацапське: Чєрназьом'є)''— історичний регіон [[Україна|України]] на території частини [[Суми|Сумської]], [[Харків]]ської, півночі [[Луганськ]]ої та так званих "бєлгородської", "воронізької" областей. Ядро регіону — басейн річки Сіверський Донець з притоками. Досить цікава в історичному плані, в сучасності — навпіл відрізана [[РФ|Росією]] та, на щастя, досить спокійна у порівнянні з буремним Донбасом. Трагічного зафарблення регіону надали обстріли Харкова з теріторії Білгородської області у 2022 та пізніше.

==Назва==
Назва регіону походить від слова "слобідка" - невеликий вільний хутір, який виділявся переселенцям на зазвичай незаселених землях і звільнявся від податків сюзена на 10-20 років. Після цього переселенці, зазвичай, ставали кріпаками й мусили працювати на [[Дядько з ДТЕК|дядька]], якщо не викупали себе.

== Історія ==
{{YouTube|align=center|OJii6Xk53YQ}}
===У сиву давнину===
В часи неоліту, мідної та бронзової доби ці простори були прохідним двором. Як тільки з лісів приходили племена, що намагалися вести тут сільське господарство, кочівники з півдня та сходу легко виносили цих поселенців і тут знову напувала пустка. І так століттями - хвилі поселенців виносилися черговими завойовниками.
===Русь===
В часи Київської Русі на цих просторах було майже пусте прикордоння, лише поодинокі шляхи та добре озброєні кочівні ватаги розбавляли місцеву порожнечу. Князі намагалися робити тут укріпленні опорні пункти, але довго не могли утриматися, бо в самих князівствах постійна ворожнеча між Рюриковичами відбирала усі військові ресурси - не до далеких єбенів було.
===ВКЛ та Дике поле===
Що в часи князів, що в часи Литви. Хоча землі були плодючими та багатими, через постійно швендяючих загарбників укорінитися тут було важко - сьогодні побудуєш хатинку з господарством, а через рік якийсь лівий татарин, йдучи грабувати коровани в Московії чи Надніпрянщині все спалить, переріже усіх кого спіймає і поскаче далі.
===Гетьманщина===
Коли в Гетьманщині почався зі смертю [[Богдан Хмельницький|Хмельницького]] [[пиздець всіх сподівань|пиздець]] та [[срач]]і "хто тут більш [[Янукович|легітимний]] гетьман", багато хто з [[козак]]ів та [[село|селян]] плюнули на все і відправилися жити на землі Слобожанщини, кладучи прутня на владу гетьманів та московських старост, що час від часу намагалися цих поселенців примусити служити або платити податки. Час від часу місцеве козацтво звичайно повставало або приєднувалося до того чи іншого повстання, що вибухали чи то в Московії, чи в Гетьманщині. На той момент загроза кочівників нікуди не ділася, просто їх набіги стали трохи не такими частими.
===Російська імперія===
(розповісти про малоросійську колегію, національний рух та те, як Харків став серцем українства у 19 ст. завдяки побудованому кацапами університету)
Так продовжувалося досить довго, навіть коли імператори та імператриці російські вирішили ліквідувати залишки української державності жителям Слобожанщини якось навіть нічого від того не стало — як жили так і продовжили — цей куточок на кін 18-го століття став тихим та мирним. Усі татари та турки стали далеко і вже не набігали, натомість стало забагато усіляких панів як з числа козацької старшини так і з числа понаїхавших дворян з Московії. Але час зробив своє діло — нащадки козаків покріпачилися, мовчки жили в [[Усім до сраки|своїй хаті]] і ніяк про себе не нагадували до самого 1917-го року.
===Війна за незалежність===
Обороною Слобожанщини у 1919 (від Чернігова до Харкова) керував полковник Петро Болбочан, але більшовики витиснули його війська з цих територій. Петлюра звинуватив Болбочана у "здачі Харкова без бою" і розстріляв. [[Отака хуйня, малята]].
===СРСР===

===Сучасність===
<gallery>
Файл:Бнр газета 1.jpg
Файл:Газета БНР 2.jpg
</gallery>

===Мапи===
<gallery>
Слобідські полки .png|Слобідські полки XVIII ст.
УНР Слобожанщина.png|Слобожанщина в складі Української Держави
</gallery>

== Східна Слобожанщина ==
[[Файл:Прапор Східної Слобожанщини.png|міні|праворуч|Прапор українців Східної Слобожанщини]]
Східна територія регіону, яка була нахабно відтята комуняками декретом 1922-го року, коли кордони між "союзними республіками" намагалися ділити за принципом "здоровий глузд" і "скільки у вас букв "Ї" в балачці". Отож, вийшло так, що території площею у 40 000 км² та 2 000 000 етнічних українців
 були відірвані від матінки-України. Звичайно, землі приєднані до РРФСР зазнали тотального помоскальщення. Українська мова тут надиво добре збереглася, але з кожним роком їх помітно меншає. Не дарма й досі актуальні жарти про [[Мина Мазайло|"тьотю Мотю з Курська"]] Також, українці Східної Слобідщини (які звикли називати себе хохлами, що характерно) мають власний напівмертвий танцювальний колектив, фестиваль українства та прапор.

===Сучасність===
Про сучасний стан цього українського регіону відомо небагато, однак блоґ пана [https://sloboda-ua.livejournal.com/ sloboda_ua] на [[Живий журнал|Живому Журналі]] розповідає багацько цікавинок:

* [https://sloboda-ua.livejournal.com/21466.html Cтаття про Східну Слобожанщину]
* [https://sloboda-ua.livejournal.com/17483.html Східна Слобожанщина в боротьбі за незалежну Україну.]

та багато інших.<ref>https://sloboda-ua.livejournal.com/?skip=40&tag=Східна%20Слобожанщина</ref>

== Слобожанщина та русскомірці ==
Згідно з руськомірськими планами в 2014-му [[Харків]] та регіон повинні були бути захоплені "мирними протестувальниками" та стати частиною тої самої "[[Луганда і Донбабве|Новоросії]]". Але пронесло ще на стадії захоплення облдержадміністрації. Через два роки [[вата|ватні]] збурення дещо притихли, але у підпіллі гарантовано ще довгі роки будуть сидіти любітелі русского міра та непрощателі [[Одеса|2-го мая]].

=== [[Вторгнення 2022]] ===
У 2022 русня атакувала Слобожанщину одразу з трьох напрямків: Чернігівсько-Сумському, Харківському Луганському. На перших двох русня посмоктала прутня (на Чернігівщині весною, на Харківщині восени), на Луганському восени теж частково посмоктала, але ще багато залишилось звільняти - ''to be continued...''

А контін'юд бі індід! Влітку 2024 ЗСУ вторглися до Курської області та окупували (!) частину російської території включно з раймістечком Суджею. Населена ватніками що ще пам'ятають українською, ця частина Слобожанщини тепер під українською військовою адміністрацією.

== Що подивитися? ==

===Історія===
Слобожанщина окрім побудованих за [[СРСР|Імперії Зла]] "доміков Чехава" славна ще й місцями мандрів [[Григорій Сковорода|Сковороди]] та сторінками козаччини, пов'язаними з [[Мазепа|Мазепою]]

<gallery>
Маршрути сковороди.jpg|Тут був [[Григорій Сковорода|Пательня]]
Mazepas palaty.jpg|Занедбані палати [[Мазепа|Мазепи]] у селі Іванівське
Острогозьк2010.jpg|Мазепинський камінь у Острогозьку
Острогозьк. Мазепа.jpg|Анфас
Чехов пам'ятник Суми.jpg|Чехов відпочиває у парку [[Суми|Сум]]
</gallery>

===Природа===
{{YouTube|align=center|8CIp5ITSc1Y|}}
Ландшафт краю відомий епічними крейдяними горам, які починаються в районі Сумщини й тягнуться аж до самісінького Дону. Ці природні структури місцеві з гордістю звуть Білогір'ям.
<gallery>
Дворічанський національний природний парк 15.jpg|Ось
Файл:Білі Гори Українер.jpg|І ще
Файл:Білі Гори Українер 2.jpg|Яка краса!
Файл:Білі Гори Українер 3.jpg|Карпатам до них ще далеко
</gallery>

==Відомі слобожани==
== У культурі ==
{{Videogallery|cols=3|align=center
|youtube|xCQMMG-5TSI|Слобожанський рок-н-рол
|youtube|xqz6rHnDnYA|Слобожанська похідна
}}

== На Драматиці ==
На Драматиці існує [[юзербокс]] для користувачів зі Слобожанщини.
{{Userbox| LightCyan | Lavender |[[Файл:Слобожащина герб.png|35px]]| Цей користувач зі [[Слобожанщина|Слобожанщини]]}}

== Див. також ==
*[[Харків]]
*[[Суми]]
*[[Білгород]]
*[[Михайло Добкін]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
*[https://tyzhden.ua/History/41237 Історія поділу регіону]
*[https://sloboda-ua.livejournal.com/ Блоґ про Східну Слобожанщину на ЖЖ]
*[https://savchook.com/books/istoriya-slobodskoyi-ukrayiny/ Дмитро Багалій «Історія Слободської України»]

{{Географія|2=[[Категорія:Географія світу]]}}
{{Україна|чим=є тимчасово окупованою територією [[Велика Україна|Великої України]]}}
{{Харків}}

Стаття «Тарас Шевченко» ім. ім. Т. Г. Шевченка

2024-09-17T07:30:24Z

Рататуй:

{{Хороша|день пам'яті Великого Кобзаря нашого Тараса Шевченка}}
[[Файл:256480 4.jpg|міні|Дивлячись з цієї картини Тарас немовби каже нам: «Не бачу гідної статті про себе»]]
<blockquote>''Ця стаття написана про головного українського письменника, ікону справжнього українця, Тараса Григоровича Шевченка і названа іменем імені Т.Г. Шевченка, оскільки бути названою самим іменем Т.Г. Шевченка вона не гідна через те, що написана не самим О, Великим.''

''Обережно! Читаючи цю статтю, ви можете осліпнути. Оскільки неспоглядна краса та могутня велич Тараса здатні завдати непохитну травму звичайному українцю, не кажучи вже про просту людину.''

''Усі автори статті після її завершення будуть розстріляні та спалені, аби руки, що писали статтю про ідола та героя української ідеї, ніколи не змогли себе заплямувати.''</blockquote>

'''Тарас Григорович Шевченко''' (Кобзар, головний вусань Вкраїни, «Як умру, то поховайте...» і т.д.) - епічний поет та художник часів кривавого Миколи I (Палкіна), найвидатніша постать України часів її окупації триклятою РІ. Отож говоримо Шевченко, маємо на увазі - Україна. Все серйозно. <ref>Позачерговою сесією Верховної Ради України цьому вступу присвоєне ім'я Т. Г. Шевченка. Тепер ця частина статті офіційно зветься «Вступ імені Т. Г. Шевченка до статті «Тарас Шевченко» ім. ім. Т. Г. Шевченка».</ref>

== Абзац «Життєпис» ім. ім. Шевченка ==
[[Файл:DiCtCsSX4AE6JJk.jpg|міні]]
Народився Тарас 9 березня 1814 року у селі Моринці що на Черкащині у сім'ї кріпаків пана Енгельгардта: Григорія та Катерини. Мав старших брата Микиту та сестру Катерину. Згодом батькові закортіло повернутися до рідного села Кирилівки і він, забравши із собою трьох дітей, жінку, вола, плуга та хреста поїхав на землю роду свого. Тарас мав козацькі корені з батькового боку і дуже пишався своїм дідом-гайдамакою, чиї розповіді про повстання народ сприймав як якусь п'яну маячню. Ось одного разу після однієї з таких розповідей Тарас пішов шукати залізні стовпи, що підпирають небо. Ні, це звісно теж маячня, але малому і непосидючому Шевченкові хотілося дізнатися, шо воно таке. Коли він заблукав у полі, його знайшли чумаки і ввечері привезли до Кирилівки.

Тарас із дитинства непогано писав і малював. Окрім того, писав він українською, що в оточенні численних [[Гоголь|космополітичних довбойобів]] було приємною віддушеною для еліти змученого народу. Його гасла чудово виражали рівень ахую цивілізованого народу Європи, який потрапив під владу дикої дебільної азійської деспотії. Врешті, навіть отримавши всі можливості в Пітері, він не припинив писати правду про хуйовість головхуїв і отримав за це висилками по нирках. Такий плювок покровителям в обличчя є втім дивним, і невідомо чи не поїхавшим був Тарас.

Чому тоді в цій статті написано стільки хуйні? Перш за все тому, що за 1,5 століття з його смерті, його перетворили на живу ікону України. Що було б непогано, якби це відбувалося на демократичних засадах, але відбулося це на засадах прімірітєльнава савєцкава тоталітаризму і як наслідок ми маємо непогрішного незайманого Тарасика. Радянська влада постаралася виставити Тарасу на пару з Членіним купу монументів, перед тим добряче пофарбувавши Тараса в червоне і вирізавши всю мазепівщино-бендерівщину з його творів. Таким чином Тарас був християно-комуністом і вів український народ до возз'єднання з російським, коли радив не водитися з москалотою та рубати її сокирами. Насправді, Тараса ми теж любимо, але чути Заповіт в 300-ий раз і бачити книгарні заповнені наполовину «Кобзарем» наполовину іншою класичною українською літературою - це таки йобаний зашквар.

Також безосові легко побачити що Тарас, на відміну від іншого мега-поета Франка, дійсно був бидлом. Це недивно, бо він вийшов з кріпацтва і саме у цьому заключається парадокс, бо Шевченко вмів бачити, а бидло обов'язково сліпе. Людині, що бидлом бути не хоче, не так вже й приємно читати вірші на бидлотематику, хоча вони місцями й непогані, але хотіти то одне, а могти не бути - зовсім інше. Шизофазія у цьому абзаці й є враженням звичайного українця від постаті Кобзаря. Ніби й нудить, й рідний.

=== Абзац «Стиль одягу» ім. ім. ім. Шевченка ===
Хоч Шевченко й тусувався з петербурзьким бомондом і стежив за тогочасною модою, він завжди педалював та наголошував на своєму народництві, тому й полюбляв носити кожуха, хоч мав у своєму гардеробі єнотові шарфи та інші [[гіпстер]]ські речі. Кожух та шапка були, скоріше, символами селянства, яке геть не було представлене кимось поза селом, а тим паче - у тогочасній столиці. Тому його перевдягання у селюка можна розцінювати як демарш перед столичною, здебільшого кацапською, публікою. Цим він немов казав: "Подивіться! Я, син мужика і з бидлянського роду, та я не цураюся свого походження! Я разом з народом! Той художник-писака, з яким ви вчора пили з однієї пляшки, не якийсь там русскій, а цілком собі українець, тож ви будете з цим рахуватись!" Для аналогії з сучасністю можна навести адідасівський спортивний костюм, в які подекуди не гребують з'являтися на публіці й українські зірки. Цим самим вони поріднюють себе з простим піплом, а конкретно - з гопотою. Це також демонструє й те, що людина не зашорена комплексами та упередженнями, а може відверто, з часткою гумору та відвертості, заявити світу: "Так, я простий чувак. Так само, як і більшість з вас. Не забувайте. ким ви є насправді і у якому середовищі ви зростали." Але якщо порівняння з [[гопнік]]ом - суто класово-гумористичне, то ось кожух і вівчарська шапка - це типовий елемент ПОВСЯКДЕННОГО вбрання, в якому люди ходили, працювали та вмирали. Зацікавленість та демонстрація своєї етнічної приналежності прослідковується також і у [[Франко|Франка]] (згадаймо, що на австрійсько-польську публіку [[Львів|Львова]] він любив з'являтись саме у [[гуцул]]ьській вишиванці). Втім, Іван Якович обрав для себе вишеньку на торті: парадний одяг - вишиванку, тоді як Тарас Григорович - побутову одежину. Обом митцям в оточенні іноземців, ба більше - панівних на їх землі, конче потрібно було зберегти свою ідентичність. І не тільки зберегти, а й сміливо заявити про неї.

== Абзац «Меми» ім. ім. Шевченка ==
{{Youtube|lEyaOcEagrg| Шевченко на українському екрані }}
* «Пам’ятайте мене незлим тихим словом» — кажуть коли слово зле та ймовірно нетихе.
* '''Обережно! Кацапська:''' «Короче, залез я в холодильник, взял помидору, огурец, зелень, хотел салат сделать. Ну естественно, салат надо делать с майонезом, иначе какой нормальный человек его есть будет. Я все нарезал и вдруг понял, что майонез я забыл, чёртов слоупок. Открываю холодильник, беру майонез и вдруг понимаю, что передо мной лежит сало. Никогда раньше не ел сала, а тут вдруг захотелось, ну думаю, раз захотелось, почему бы и не съесть. Пока заправил салат, нарезал сало, все как положено, покушал и тут вдруг все перефарбувалося у жовтоблакитний колiр, гул та рокiт, їбати в сраку, що за гімно, нічого не зрозуміло, вилазить із землі Тарас Шевченко и каже якусь хуйню про москалів і мораль, старий педаль, хулі йому у землі не лєжалось бл?*:!? Відтепер окрім української мови я ніхуя не розумію. Здається сало було прокляте.»
* Пам'ятник, а то і 2-3 - стабільний атрибут кожного села України.

== Абзац «Цікаві факти» ім. ім. Шевченка ==
* Серед усіх алкогольних напоїв, Шевченко найбільше полюбляв [[Алкоголь#Ром|ром]].

=== Ще цікавіші факти ім. ім. ім. Шевченка ===
[[Файл:Тарас народження.jpg|міні]]
*Тарас Шевченко ніколи не дрочив, не срав і завжди доїдав за собою кашу.
*Навіть коли Тарас був маленьким він ніколи не відривав лапки комахам та не тягав котів за хвости.
*Тарас ніколи не підглядав за голими бабами, що купалися у ставку.
*Юний Тарас нічого не крав у своїх панів, вчителів-дячків і ніколи не бився з вуличними хлопцями.
*Ставши молодим художником в Пітері Тарас ніколи не бухав, не вештався за бабами та не водив дружбу з імперськими аристократами. Тільки працював та думав про бідну Україну.
*Коли Тарас довбився в очко, він завжди використовував анальну змазку українського виробництва.
* Тарас народився з вусами і відразу почав викрикувати вірші про пригноблення українського селянства.
* Тарас знаходився під охоронним закляттям свого діда-характерника, воно діє дотепер і проявляється тяжкою хворобою у вигляді свищів на тілі кривдника, з яких вітер видуває гівно назовні і воно дещо забиває запах пороху.

== Абзац «Без жартів» ім. ім. Шевченка ==
[[Файл:Sheva88551 o.png|міні|праворуч|200px]]
* Тут не можна жартувати! Можна тільки фапати на великого кобзаря! Зіг хайль.
* Не любиш Шевченка? [[Лесь Подерв'янський|Так може ти ще й м'яса не їси]]?
* Замість кожного знесеного [[Ленін]]а, на пеньках Ілліча повинен бути лише Шевченко. Якщо ти проти - так може ти ще й ватан?
* Захочеш розказати, що Тарас під кінець життя бухав в три печінки? Так може ти ще й Путіна любиш?
* В оточенні священного імені Тараса Григоровича всі інші слова пишуться з маленької літери.
* Якщо жінку зґвалтувати примірником Кобзаря, то вона непорочно народить клона Тараса.

=== Абзац «Обряд поклоніння» ім. ім. ім. Шевченка ===
Аби ти, простий ницак, був вартий вклонитися пам'ятнику безсмертного Кобзаря, потрібно підмитися, обрізатися, постригтися під горщик та одягнути традиційний український одяг. День народження Кобзаря 9 березня є священним і в цей день не можна їсти, спати, срати, а бажано взагалі випилитися з реальності й вернутися 10 березня, аби цілий день проплакати за смертю Кобзаря.

== Абзац «Вірші» ім. ім. Шевченка ==
[[Файл:Shevchenko8.jpg|thumb|Гумор підвезли]]
Поет писав вірші, що остоєбеніли більшості безосів ще за шкільних часів. Особливо примітний «Заповіт», що його перекладено майже на всі мови світу. «Пам’ятайте незлим тихим словом» це навіть маленький [[мем]]чик. Навіть якутські школяри довгими зимовими вечорами у своїх <s>юртах</s> лєкорбюз’євських багатоповерхівках можуть насолоджуватися творінням класика<ref>Өллөхпүнэ, көмүҥ миигин 
Таптыыр Украинам 
Унаар күөх киллэм истиэбин 
Үрдүк кургааныгар: 
Онтон мин көрө сытыаҕым 
Дойдум күөх быйаҥгын: 
Истиэм Днепр эҥсиллэр тыаһын. 
Бардам барылҕанын... 
Кини Украина устун 
Хаһан күөх муораҕа 
Өстөөх хаанын сүүрдэн устуо,— 
Мин тиллэн туруоҕум. 
Оччоҕо мин үҥүөх этим 
Таҥарабыт диэҥҥэ… 
Ол кэммит кэлиэр диэритин 
Айбыт диэн суох миэхэ. 
Миигин көмөөт, өпө туруҥ. 
Хандалыны хампарытыҥ, 
Өстөөх өһөх хаанын тоҕуҥ,— 
Көҥүл уота кыыстын! 
Саҥа улуу кэргэн үөскүө — 
Миигин умнумаарыҥ, 
Итии намыын тылгытынан 
Истиҥник ахтаарыҥ. 
Тарас Шевченко, «Кэриэс» («Заповіт» у перекладі якутською мовою)</ref>.

<blockquote>
 ''Щоб лани широкополі''
 ''І Дніпро і кручі''
 ''Стали вам поперек горла''
 ''Москалі їбучі''

 ''Кобзар про "братів" наших''
</blockquote>

{{Цитата|Дарма праця, пане-брате: 
Коли хочеш грошей 
Та ще й слави, того дива, 
Співай про Матрьошу,<ref>Популярні тоді російські романси та розважальні пісеньки про блядство, гульки та заможне життя(aka Москальський реп сьогодні)</ref> 
Про Парашу, радость нашу, 
Султан, паркет, шпори, — 
От де слава! А то співа: 
«Грає синє море», 
А сам плаче, за тобою 
І твоя громада 
У сіряках!..» Правда, мудрі! 
Спасибі за раду.|"Гайдамаки"<ref>В цьому уривку Шева зазначає, що обрав не хайпову та популярну тему, яка могла б принести йому гроші та славу, а те, до чого в нього лежить серце</ref>}}

Писав також прозу, навіть російською.

== Абзац "Плебейські думки" ім. ім. Шевченка ==
{{Цитата|Апостол правди і науки, Котрого ждав ти день по дню, Прийшов, простяг потужні руки, — І легіон ім'я йому. 

Но ті, що змаленьку кормились 
Дум твоїх скорбних молоком, 
Що всьому світові хвалились 
Тобою, с в о ї м співаком, 

Ті, як нового гостя вздріли, 
Позатикали вуха всі, 
А то й в поліцію побігли, 
Низькопоклонники твої.|[[Франко]] "Шевченко і поклонники"<ref>Це відповідь на [http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2160.htm цей вірш] Шеви</ref>}}

== Галерея ім. ім. Шевченка ==
<gallery>
1523006768.113601-.jpg|Знущання над великою людиною
D0rvY1 X0AEwWEx.jpg|
Dev2tq3WkAEAL7p.jpg|Герой, на якого ми заслуговуємо
Ti2cs4GO7Dw9.png|Шевченко в ахуї від цієї "статті"
KYD1256 0.jpg|Скептичний Тарас
Shevab3.jpg|Класика
X f1130b37.jpg|[[Шоу Довгоносиків|Андрієнко]] косплеїть Тараса
DuyFP9hWoAAjp4Q.jpg|Куди ж без рушників з цитатами.
Supershevchenko.png|Супершева
Sheva pikachy.jpg|Шева-[[покемони|Пікачу]]
Shevchenko with friends (1859).jpg|[[Гіпстер]]и 19 століття. Зліва направо: О. М .Лазаревський (?), М. М. Лазаревський, Т. Г. Шевченко, Г. М. Честахівський, П. І. Якушкін. 1859. [[Російська література|Санкт-Петербург]].
Файл:Шевченко Наруто.png|Онєме
Eoq7-XjXYAAC 7i.jpg|Клінічне заперечення
EoLQNzzWEAE1mws.png|Клясика в руках нащадків
Кобзар голий.jpg|Шевченко йде зваблювати
Копали ями.jpg|[[Сороміцькі пісні|В Переп’яті у ямі Копали там хуями.]]
</gallery>

== Відео ім. ім. Шевченка ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|BvteGH_Z9w8|Тарас Шевченко: інфлуенсер №1 | комік+історик
}}

== Абзац «Див. також» ім. ім. Шевченка ==
*[[Кобраз]]
*[[Шевченкофранко і всі всі всі...]]
*[[Олесь Бузина]]
*[[Архів:Мені тринадцятий минало]]
*[http://inciklopedia.org/wiki/Українська_Церква_Батька_Тараса Церква Батька Тараса]
*[http://litopys.org.ua/shevchenko/spog37.htm Спогади сучасників про Шеву]
*[https://zn.ua/project/shevchenko/ Шевченко без башти]

== Абзац «Примітки» ім. ім. Шевченка ==
{{reflist}}
 
{{Україна}}
{{Література}}
{{Між двох імперій}}
[[Категорія:Література]]

Українська література

2024-09-17T07:24:49Z

Рататуй: /* Сучасність */

'''Українська література''' — вся сукупність текстів [[Українська мова|українською мовою]]. У вужчому значенні — [[графоманія|красне письменство]] тією ж мовою.

== Класика ==
{{YouTube|gZLdqVR5X4Q|Сучасне переосмислення класиків.}}

[[Комплекс меншовартості|Існує]] [[Малорос|стереотип]], що класична українська література вся про [[Зрада|тяжкую недоленьку]]. Проте так уважають лише [[рагулі]], які самі не читали, або читали дупою — проте наслухалися про нашу літературу від [[Кацапи|кацапів]], які апріорі зверхні до всіх проявів культури колись підкореного народу.

Однак, щойно ти зануришся в реальні тексти, то неодмінно виловиш такі шедеври як епічна Запорізька різня бензошаблею a.k.a. "Гайдамаки" Шеви, [[Європа|європейського]] рівня новели Стефаника (тут мусимо попередити вагітних та дітей), Коцюбинського, Хвильового. [[Франко]] — безсумнівний геній, який залишив по собі літературну спадщину, об'ємнішу, ніж зібрання творів [[Ленін]]а.
[[Файл:Korsar.jpg|міні|256x256пкс|Перевидання романтичної та езотеричної фантастики Бердника зробили з любов'ю до твору: все на обкладинці має відношення до сюжету. Оригінал 1971 року заборонили совєти як «хахлов у космосі», себто за націоналізм]]
Що казати, навіть у [[сталін]]ському та після-сталінському [[совок|совку]] наші письменники примудрялися писати геть некепську літературу як от Олександр Ільченко, Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Всеволод Нестайко. А золота доба художніх перекладів (Лукаш, Тен, Содомора) взагалі припала на період хрущовщини та застою.

Головне не читати [[Філолох#Адепти_Олеся_Гончара|Гончара]] та його послідовників — і все буде ок.

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|3A4fFjZzhIA|Як шаровари вкрали Різдво
|youtube|lEyaOcEagrg|КіноКобзар: Шевченко на українському екрані
}}

=== Тарас Шевченко ===
{{Основна|Стаття "Тарас Шевченко" ім. ім. Т. Г. Шевченка}}
Також відомий як Тарас Григорович, Кобзар, Шева, батько нації. Непорочний ідол української культури за версією просвітян та совків. Жив один день з 9 на 10 березня, народився зразу з характерними вусами та лисим. У наш час настільки ж важлива персона як Франклін для [[США|американців]] — його портрет щодня з любов'ю споглядають тисячі громадян.[[Файл:ButhurtTaras.jpg|thumb]]

{{Цитата|Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково».|Шаблонна фраза з совкових уроків літератури}}

Перш за все, треба зазначити факт — Тарас Шевченко створив [[українці]]в. Козацький міф спротиву [[Польща|польській шляхті]] [[Тарас Шевченко]] обернув на український міф спротиву [[РФ|кацапській імперії]]. За допомогою геніального хисту — [[поезія|віршів]].

До масової урбанізації та сталінської колективізації "Кобзаря" читали в кожній [[село|селянській]] хаті нарівні з [[Біблія|Біблією]]. А те, що його величали Пророком — не лише байки, вчи укрліт.

Більше того, до 1917-го Кобзар мав неабияку просвітницьку функцію, по ньому селянські діти вчилися читати, паралельно з Біблією. Оскільки російські більшовики мусили входити в союз з українськими боротьбистами (теж комуністами), аби утвердити владу на Україні, то пішли на великі поступки в облаштуванні молодої соціалістичної республіки. Головним чином це була широка автономія в культурі та освіті, що наркоми-українці безборонно ввели в навчальну програму ідолів українства, як от "демократа" Шевченка.

Чим закінчилася історія українських [[комунізм|комуністів]], ми всі знаємо. Але українські акценти в літературній освіті УРСР залишилися аж до її загибелі.

Звісно, як і весь [[совок]], й українські елементи освіти застоялися немов смердюче болото, батьки нації обернулися на бездушних камінних бовванів, якими, до речі, совки добряче понатикали в українських містах і селищах, аби задобрити українську дрібнобуржуазну душу.

Однак попри огиду, яку викликали (і досі викликають) совкові уроки літератури, серсер зробив і хороший піар українським письменникам, що тепер навіть кожна кацапська собака, переселена на місце заморених Голодомором українських песиків, та всякий інший безрідний скам з людей "совєцкого народа" прогавкають напам'ять принаймні кілька рядків з Шевченка.

[[Григорій Хата]] одного разу порадував увесь світ сприянням популяризації Кобзаря.

Наостанок, [[анон]]імусе, завжди пам'ятай, що попри свої сильні, скажені та душевні вірші, що проникали в душу будь-якого [[Українці|українського]] [[село|селянина]] та й сучасного українця — Ригорович був не [[шароварщина|шароварником]] у вічностраждальних бурці й вишиванці (направду то він вдягнув по приколу сфоткатися), а доволі суперечливою богемною особистістю, разом з тим дуже освіченим (див. щоденники), за статусом — академік (тобто найвищий науковий чин Російської імперії).

'''Також дивіться''' * [[Шевченкофранко і всі всі всі...]]

<gallery>
Файл:Shevchenko.jpg|
Файл:Sheva.jpg|
Файл:Dvoinys.jpg|
Файл:Kobraz 02.jpg|
Файл:Kobraz 03.jpg|
Файл:Kobraz 04.jpg|У кожного [[анонімус]]а має бути Свій Кобраз
Файл:Kobraz 05.jpg|
Файл:IndianTaras.jpg|
Файл:KobzarFront.jpg|
</gallery>

=== Іван Франко ===
{{Основна|Іван Франко}}

Людина, на честь якої назвали [[Івано-Франківськ|місто]], але не [[Львів|те]], в якому він [[Секс|жив]] і [[Копіпаста|працював]].

=== Леся Українка ===
{{Основна|Леся Українка}}

Дочка письменниці [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]], що сама стала письменницею. Ось така [[рекурсія]].

=== Павло Тичина ===
{{Цитата|На городі баба, А в повітрі флот. Слався наша влада Радянська. От!|Тичина}}
{{Цитата|Ми за мир-мир-мир Трактор в полі дир-дир-дир. А Тичина пише вірші, Та все гірші, та все гірші...|Безосібний}}
{{Цитата|Краще згризти кирпичину, Ніж учить Павла Тичину|Українські [[школота|школярі]]}}
{{Цитата|Коло церкви на майдані спить Тичина в чемодані, А Сосюра кирпичину взяв і кинув у Тичину...|Українські [[школота|школярі]]}}
Геніальний лірик-експериментатор, який скотився в [[лайно]] на догоду цензурі Сраліна. Може б і краще було пристрілити себе як це зробив сьоґун Фітільов, аби не скніти опущенкою, яка продала за рабське життя совкам честь і душу. Одначе хтозна — напевно, жити-таки було приємніше.

До того ж, Тичина став успішним совєцьким функціонером, отож матеріальні й соціальні вигоди мав неабиякі. Та все ж, читаючи ранні пристрасні вірші Тичини, тяжко повірити, що він хотів долі зламаного зовнішніми обставинами б'юрократа.

<pre>Стоїть у полі, мов дубина
Павло Григорович Тичина…

***
Ой, Павло Тичина —
Любий наш проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкін,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!

***
Ти ж бо й академiк,
Ти ж бо і проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкiн,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!</pre>

== Сучасність ==

Можна вважати що для літератури сучасність почалася десь від того моменту як почала слабшати комуністична цензура, тобто десь з кінця вісімдесятих. Втим, як завжди, про це питання можна [[срач|сперечатися]].

=== Сучукрліт ===
{{Основна|Сучукрліт}}
Сучасна українській література — саме воно і є. Сучасність зазвичай вимірюється від часів Пєрєстройкі до нині. Хоча, либонь, назріває вже нова літературна доба, принаймні визначення, бо золоті автори сучукрліту вже старі пердуни, а покоління має змінитися.

Зазвичай сучукрлітом іронічно величають не всю сукупну літературу від ~1989, а лише авторів-постмодерністів, що пишуть/писали нежанрову літературу. Далебі, експериментаторство часто доходить до абсурду, а коли традиція провисла, [[графоманія|графоманячі]] молодчики беруться зразу затято експериментувати (замість навчитися писати), то виходить кал — у текстах виявляються лише самі автори зі своїми підлітковими рефлексіями-стражданнями.

Однак треба віддати належне — здарне експериментаторство (ранній Андрухович, Прохасько) це чудово, це живить літературу, зокрема "простіші" жанри. [[Рагуль|Рагулі]], звісно, можуть не погоджуватися, але ж вони хіба читачі [[Інстаграм]]у, тож похуй.

=== Література після 2014 ===
{{Відео|JAXqgI7qYAs|Фантастичні толкс інтерв'юють Кідрука}}
Після початку війни у 2014 з'явилися такі жанри як сучасна ветеранська та воєнна література, наприклад, «Сліди на дорозі» Маркуса. Поступово стало більше українських видань та видавництв. Вторгнення ж 2022 року дало нехуйовий поштовх та значні маси перейшли на читання українською — на що відреагували видавництва, почавши штампувати заборонену класику в гарних обкладинках та сучасні видання.

<gallery>
Файл:Nashi20.jpg|Серія «Наші 20-ті» непогано розкрила невідомих авторів комуністичних 1920 років: детективи, НФ, авангард, тревелоги, документалістика. Це фото з прикро відомого [[Маріуполь|Маріуполя]][https://mrpl.city/news/view/v-mariupole-predstavyat-antologiyu-populyarnoj-literatury-20-h-godov-foto].
Файл:Slidy.jpg|Маркус клеїть тьолочек рекламою своєї книжки
Файл:Docya.jpg|Термоядерна суміш з подій війни на Донбасі у 2014 році
</gallery>

Загалом не можна не визнати що у сучасній літературі точно існують українські фентезі та фантастика. Для фентезі авторки (переважно) створили собі клуб «Фантастичні talk(s)» де інтерв'ювали не хуїв з гори, а реальних відомих західних письменників. У жанрі фантастики напевно найвідомішим зараз є Кідрук, який нещодавно видав цеглину «Колонія (частина 1)», натякаючи що він може написати ще пару таких томів.

<gallery>
Файл:Lazarus.jpg|Перевидання фентезі про Київ Тараторіної. Все на обкладинці має відношення до сюжету
Файл:Koloniya.jpg|Кідрук видав це в своєму видавництві. А чого добився [[Ти|ти]]?
Файл:Classic.jpeg|Приклад видання класики початку 20 століття. Також тут видно тренд 2020 років загалом: розписний зріз книг, доволі [[срач|суперечливе]] явище.
Файл:Kanon.jpg|Ще серія, до якої пише передмови Агеєва.
</gallery>

{{Відео|ksnhr--Qj9k|Ну що, [[графоман|графоманіяку]], готовий писати?}}
Аматорське середовище теж не стоїть на місці: Таїс Золотковська організує Клуб Анонімних Авторів, що має безкоштовний варіант зустрічей — треба тільки добровольця-організатора в твоєму місті, сама зустріч проходить в форматі «пишемо по 15 хвилин за завданням як вийде, читаємо». Оскільки жодних вимог окрім бажання писати до учасників нема, це допомогло багатьом — переважно жінкам — спробувати себе у новому хобі. У 2021 нарешті з'являється ексклюзивно українська платформа для онлайн публікації текстів Аркуш[https://arkush.net]. Тепер твій фанфік де [[Андрій Слюсарчук|Доктор Хто]] шипиться з іншовимірним монстром можна публікувати там, а не на «латиській» платформі з росіянами, як було раніше. На темі «як писати» набирають перегляди відео Влада Сторітелера.

<gallery>
Файл:Arkush.png|Місце для твоєї творчості, безосе
</gallery>

=== Букток та буктьюб ===
{{Відео|O6DGqJp9G8w|Типове відео}}
{{Відео|XXxawG0GfHQ|[[Мета]] про вплив відомої соцмережі на книжкові вподобання [[зумер]]ів}}
Також нев'їбенно вибухнув український буктьюб та букток, себто відео про огляди прочитаних книг на Ютубі та Тіктоці відповідно. Безосібний нарахував під п'ятдесят каналів різного розміру та потім забив хуй. Найбільші мають десятки дисяч підписників, що є непоганим результатом для такої нішевої діяльності. Буктокерів запрошують на книжкові події типу Kyiv book fest тощо.

== Проблеми та псевдо-проблеми української літератури ==

===Літературна освіта===

Не секрет, що українське академічне літературознавство в нас у цілком дегродському стані як і будь-яка гуманітарна сфера, де совок лишив руїни. Як галузь знань, якої не потребує бізнес, літературознавство й не відчуває жодних цілющих пиздюлин, тому бабрається в болоті розріджених мізків бальзаківських совчинь та екзальтованих [[тян|дівчаток]].

Часто за недоладність уроків літератури у школах звинувачують ''лише'' [[совок]]. Совок, без сумніву, зробив свій мерзенний дегенеративний внесок. Однак офіційний совок давно минув, а проблеми ті самі. Значною мірою ми самі відповідальні за неабиякий національний пафос щодо літератури, маючи типові комплекси малої нації, які чудово описав Мілан Кундера у статті "Die Weltliteratur":
* неспроможність або відмова бачити рідну літературу в контексті світової (навіть якщо це [[Дупобіль|боляче]])
* літературний ізоляціонізм<ref>Hа дозвіллі [[анон]] може порозмірковувати, чому стільки письменників англійської літератури жили не в Дупліні, а в Парижі, тодішній столиці світу.</ref>
* національно-політичний моралізм щодо літератури<ref>Hаприклад, доконечний ''обов'язок'' українського письменника бути [[Профпатріотизм|профпатріотом]]</ref>
* тероризм малого контексту — цінуємо не самі тексти, а ту ролю, яку вони відіграють у національному житті (прикладом є ідолізація Кобзаря)

Звідси й бажання крайнощів в українців: або ж принизити, знецінити власну літературу (у чому мишебрати завжди раді допомогти), бо бачать не власне тексти, а весь цей нестерпний національний пафос навколо; або переоцінювати все українське лише через те, що воно наше, отже, є частиною національно-визвольної боротьби<ref>Зрештою так і є, кожен український текст — це українська куля; але це вже не про літературу та її знавство.</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
*[[Українське кіно]]
*[[Українські комікси]]
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/Українська_література Архівна версія статті]

{{Україна|чим= є лютим гонором Великої України}}
{{Література}}
[[Категорія:Література]]

Українська література

2024-09-17T07:22:08Z

Рататуй: /* Павло Тичина */

'''Українська література''' — вся сукупність текстів [[Українська мова|українською мовою]]. У вужчому значенні — [[графоманія|красне письменство]] тією ж мовою.

== Класика ==
{{YouTube|gZLdqVR5X4Q|Сучасне переосмислення класиків.}}

[[Комплекс меншовартості|Існує]] [[Малорос|стереотип]], що класична українська література вся про [[Зрада|тяжкую недоленьку]]. Проте так уважають лише [[рагулі]], які самі не читали, або читали дупою — проте наслухалися про нашу літературу від [[Кацапи|кацапів]], які апріорі зверхні до всіх проявів культури колись підкореного народу.

Однак, щойно ти зануришся в реальні тексти, то неодмінно виловиш такі шедеври як епічна Запорізька різня бензошаблею a.k.a. "Гайдамаки" Шеви, [[Європа|європейського]] рівня новели Стефаника (тут мусимо попередити вагітних та дітей), Коцюбинського, Хвильового. [[Франко]] — безсумнівний геній, який залишив по собі літературну спадщину, об'ємнішу, ніж зібрання творів [[Ленін]]а.
[[Файл:Korsar.jpg|міні|256x256пкс|Перевидання романтичної та езотеричної фантастики Бердника зробили з любов'ю до твору: все на обкладинці має відношення до сюжету. Оригінал 1971 року заборонили совєти як «хахлов у космосі», себто за націоналізм]]
Що казати, навіть у [[сталін]]ському та після-сталінському [[совок|совку]] наші письменники примудрялися писати геть некепську літературу як от Олександр Ільченко, Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Всеволод Нестайко. А золота доба художніх перекладів (Лукаш, Тен, Содомора) взагалі припала на період хрущовщини та застою.

Головне не читати [[Філолох#Адепти_Олеся_Гончара|Гончара]] та його послідовників — і все буде ок.

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|3A4fFjZzhIA|Як шаровари вкрали Різдво
|youtube|lEyaOcEagrg|КіноКобзар: Шевченко на українському екрані
}}

=== Тарас Шевченко ===
{{Основна|Стаття "Тарас Шевченко" ім. ім. Т. Г. Шевченка}}
Також відомий як Тарас Григорович, Кобзар, Шева, батько нації. Непорочний ідол української культури за версією просвітян та совків. Жив один день з 9 на 10 березня, народився зразу з характерними вусами та лисим. У наш час настільки ж важлива персона як Франклін для [[США|американців]] — його портрет щодня з любов'ю споглядають тисячі громадян.[[Файл:ButhurtTaras.jpg|thumb]]

{{Цитата|Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково».|Шаблонна фраза з совкових уроків літератури}}

Перш за все, треба зазначити факт — Тарас Шевченко створив [[українці]]в. Козацький міф спротиву [[Польща|польській шляхті]] [[Тарас Шевченко]] обернув на український міф спротиву [[РФ|кацапській імперії]]. За допомогою геніального хисту — [[поезія|віршів]].

До масової урбанізації та сталінської колективізації "Кобзаря" читали в кожній [[село|селянській]] хаті нарівні з [[Біблія|Біблією]]. А те, що його величали Пророком — не лише байки, вчи укрліт.

Більше того, до 1917-го Кобзар мав неабияку просвітницьку функцію, по ньому селянські діти вчилися читати, паралельно з Біблією. Оскільки російські більшовики мусили входити в союз з українськими боротьбистами (теж комуністами), аби утвердити владу на Україні, то пішли на великі поступки в облаштуванні молодої соціалістичної республіки. Головним чином це була широка автономія в культурі та освіті, що наркоми-українці безборонно ввели в навчальну програму ідолів українства, як от "демократа" Шевченка.

Чим закінчилася історія українських [[комунізм|комуністів]], ми всі знаємо. Але українські акценти в літературній освіті УРСР залишилися аж до її загибелі.

Звісно, як і весь [[совок]], й українські елементи освіти застоялися немов смердюче болото, батьки нації обернулися на бездушних камінних бовванів, якими, до речі, совки добряче понатикали в українських містах і селищах, аби задобрити українську дрібнобуржуазну душу.

Однак попри огиду, яку викликали (і досі викликають) совкові уроки літератури, серсер зробив і хороший піар українським письменникам, що тепер навіть кожна кацапська собака, переселена на місце заморених Голодомором українських песиків, та всякий інший безрідний скам з людей "совєцкого народа" прогавкають напам'ять принаймні кілька рядків з Шевченка.

[[Григорій Хата]] одного разу порадував увесь світ сприянням популяризації Кобзаря.

Наостанок, [[анон]]імусе, завжди пам'ятай, що попри свої сильні, скажені та душевні вірші, що проникали в душу будь-якого [[Українці|українського]] [[село|селянина]] та й сучасного українця — Ригорович був не [[шароварщина|шароварником]] у вічностраждальних бурці й вишиванці (направду то він вдягнув по приколу сфоткатися), а доволі суперечливою богемною особистістю, разом з тим дуже освіченим (див. щоденники), за статусом — академік (тобто найвищий науковий чин Російської імперії).

'''Також дивіться''' * [[Шевченкофранко і всі всі всі...]]

<gallery>
Файл:Shevchenko.jpg|
Файл:Sheva.jpg|
Файл:Dvoinys.jpg|
Файл:Kobraz 02.jpg|
Файл:Kobraz 03.jpg|
Файл:Kobraz 04.jpg|У кожного [[анонімус]]а має бути Свій Кобраз
Файл:Kobraz 05.jpg|
Файл:IndianTaras.jpg|
Файл:KobzarFront.jpg|
</gallery>

=== Іван Франко ===
{{Основна|Іван Франко}}

Людина, на честь якої назвали [[Івано-Франківськ|місто]], але не [[Львів|те]], в якому він [[Секс|жив]] і [[Копіпаста|працював]].

=== Леся Українка ===
{{Основна|Леся Українка}}

Дочка письменниці [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]], що сама стала письменницею. Ось така [[рекурсія]].

=== Павло Тичина ===
{{Цитата|На городі баба, А в повітрі флот. Слався наша влада Радянська. От!|Тичина}}
{{Цитата|Ми за мир-мир-мир Трактор в полі дир-дир-дир. А Тичина пише вірші, Та все гірші, та все гірші...|Безосібний}}
{{Цитата|Краще згризти кирпичину, Ніж учить Павла Тичину|Українські [[школота|школярі]]}}
{{Цитата|Коло церкви на майдані спить Тичина в чемодані, А Сосюра кирпичину взяв і кинув у Тичину...|Українські [[школота|школярі]]}}
Геніальний лірик-експериментатор, який скотився в [[лайно]] на догоду цензурі Сраліна. Може б і краще було пристрілити себе як це зробив сьоґун Фітільов, аби не скніти опущенкою, яка продала за рабське життя совкам честь і душу. Одначе хтозна — напевно, жити-таки було приємніше.

До того ж, Тичина став успішним совєцьким функціонером, отож матеріальні й соціальні вигоди мав неабиякі. Та все ж, читаючи ранні пристрасні вірші Тичини, тяжко повірити, що він хотів долі зламаного зовнішніми обставинами б'юрократа.

<pre>Стоїть у полі, мов дубина
Павло Григорович Тичина…

***
Ой, Павло Тичина —
Любий наш проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкін,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!

***
Ти ж бо й академiк,
Ти ж бо і проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкiн,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!</pre>

== Сучасність ==
{{Основна|Сучукрліт}}
Сучасна українській література — саме воно і є. Сучасність зазвичай вимірюється від часів Пєрєстройкі до нині. Хоча, либонь, назріває вже нова літературна доба, принаймні визначення, бо золоті автори сучукрліту вже старі пердуни, а покоління має змінитися.

Зазвичай сучукрлітом іронічно величають не всю сукупну літературу від ~1989, а лише авторів-постмодерністів, що пишуть/писали нежанрову літературу. Далебі, експериментаторство часто доходить до абсурду, а коли традиція провисла, [[графоманія|графоманячі]] молодчики беруться зразу затято експериментувати (замість навчитися писати), то виходить кал — у текстах виявляються лише самі автори зі своїми підлітковими рефлексіями-стражданнями.

Однак треба віддати належне — здарне експериментаторство (ранній Андрухович, Прохасько) це чудово, це живить літературу, зокрема "простіші" жанри. [[Рагуль|Рагулі]], звісно, можуть не погоджуватися, але ж вони хіба читачі [[Інстаграм]]у, тож похуй.

=== Література після 2014 ===
{{Відео|JAXqgI7qYAs|Фантастичні толкс інтерв'юють Кідрука}}
Після початку війни у 2014 з'явилися такі жанри як сучасна ветеранська та воєнна література, наприклад, «Сліди на дорозі» Маркуса. Поступово стало більше українських видань та видавництв. Вторгнення ж 2022 року дало нехуйовий поштовх та значні маси перейшли на читання українською — на що відреагували видавництва, почавши штампувати заборонену класику в гарних обкладинках та сучасні видання.

<gallery>
Файл:Nashi20.jpg|Серія «Наші 20-ті» непогано розкрила невідомих авторів комуністичних 1920 років: детективи, НФ, авангард, тревелоги, документалістика. Це фото з прикро відомого [[Маріуполь|Маріуполя]][https://mrpl.city/news/view/v-mariupole-predstavyat-antologiyu-populyarnoj-literatury-20-h-godov-foto].
Файл:Slidy.jpg|Маркус клеїть тьолочек рекламою своєї книжки
Файл:Docya.jpg|Термоядерна суміш з подій війни на Донбасі у 2014 році
</gallery>

Загалом не можна не визнати що у сучасній літературі точно існують українські фентезі та фантастика. Для фентезі авторки (переважно) створили собі клуб «Фантастичні talk(s)» де інтерв'ювали не хуїв з гори, а реальних відомих західних письменників. У жанрі фантастики напевно найвідомішим зараз є Кідрук, який нещодавно видав цеглину «Колонія (частина 1)», натякаючи що він може написати ще пару таких томів.

<gallery>
Файл:Lazarus.jpg|Перевидання фентезі про Київ Тараторіної. Все на обкладинці має відношення до сюжету
Файл:Koloniya.jpg|Кідрук видав це в своєму видавництві. А чого добився [[Ти|ти]]?
Файл:Classic.jpeg|Приклад видання класики початку 20 століття. Також тут видно тренд 2020 років загалом: розписний зріз книг, доволі [[срач|суперечливе]] явище.
Файл:Kanon.jpg|Ще серія, до якої пише передмови Агеєва.
</gallery>

{{Відео|ksnhr--Qj9k|Ну що, [[графоман|графоманіяку]], готовий писати?}}
Аматорське середовище теж не стоїть на місці: Таїс Золотковська організує Клуб Анонімних Авторів, що має безкоштовний варіант зустрічей — треба тільки добровольця-організатора в твоєму місті, сама зустріч проходить в форматі «пишемо по 15 хвилин за завданням як вийде, читаємо». Оскільки жодних вимог окрім бажання писати до учасників нема, це допомогло багатьом — переважно жінкам — спробувати себе у новому хобі. У 2021 нарешті з'являється ексклюзивно українська платформа для онлайн публікації текстів Аркуш[https://arkush.net]. Тепер твій фанфік де [[Андрій Слюсарчук|Доктор Хто]] шипиться з іншовимірним монстром можна публікувати там, а не на «латиській» платформі з росіянами, як було раніше. На темі «як писати» набирають перегляди відео Влада Сторітелера.

<gallery>
Файл:Arkush.png|Місце для твоєї творчості, безосе
</gallery>

=== Букток та буктьюб ===
{{Відео|O6DGqJp9G8w|Типове відео}}
{{Відео|XXxawG0GfHQ|[[Мета]] про вплив відомої соцмережі на книжкові вподобання [[зумер]]ів}}
Також нев'їбенно вибухнув український буктьюб та букток, себто відео про огляди прочитаних книг на Ютубі та Тіктоці відповідно. Безосібний нарахував під п'ятдесят каналів різного розміру та потім забив хуй. Найбільші мають десятки дисяч підписників, що є непоганим результатом для такої нішевої діяльності. Буктокерів запрошують на книжкові події типу Kyiv book fest тощо.

== Проблеми та псевдо-проблеми української літератури ==

===Літературна освіта===

Не секрет, що українське академічне літературознавство в нас у цілком дегродському стані як і будь-яка гуманітарна сфера, де совок лишив руїни. Як галузь знань, якої не потребує бізнес, літературознавство й не відчуває жодних цілющих пиздюлин, тому бабрається в болоті розріджених мізків бальзаківських совчинь та екзальтованих [[тян|дівчаток]].

Часто за недоладність уроків літератури у школах звинувачують ''лише'' [[совок]]. Совок, без сумніву, зробив свій мерзенний дегенеративний внесок. Однак офіційний совок давно минув, а проблеми ті самі. Значною мірою ми самі відповідальні за неабиякий національний пафос щодо літератури, маючи типові комплекси малої нації, які чудово описав Мілан Кундера у статті "Die Weltliteratur":
* неспроможність або відмова бачити рідну літературу в контексті світової (навіть якщо це [[Дупобіль|боляче]])
* літературний ізоляціонізм<ref>Hа дозвіллі [[анон]] може порозмірковувати, чому стільки письменників англійської літератури жили не в Дупліні, а в Парижі, тодішній столиці світу.</ref>
* національно-політичний моралізм щодо літератури<ref>Hаприклад, доконечний ''обов'язок'' українського письменника бути [[Профпатріотизм|профпатріотом]]</ref>
* тероризм малого контексту — цінуємо не самі тексти, а ту ролю, яку вони відіграють у національному житті (прикладом є ідолізація Кобзаря)

Звідси й бажання крайнощів в українців: або ж принизити, знецінити власну літературу (у чому мишебрати завжди раді допомогти), бо бачать не власне тексти, а весь цей нестерпний національний пафос навколо; або переоцінювати все українське лише через те, що воно наше, отже, є частиною національно-визвольної боротьби<ref>Зрештою так і є, кожен український текст — це українська куля; але це вже не про літературу та її знавство.</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
*[[Українське кіно]]
*[[Українські комікси]]
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/Українська_література Архівна версія статті]

{{Україна|чим= є лютим гонором Великої України}}
{{Література}}
[[Категорія:Література]]

Українська література

2024-09-17T07:08:15Z

Рататуй: /* Букток та буктьюб */

'''Українська література''' — вся сукупність текстів [[Українська мова|українською мовою]]. У вужчому значенні — [[графоманія|красне письменство]] тією ж мовою.

== Класика ==
{{YouTube|gZLdqVR5X4Q|Сучасне переосмислення класиків.}}

[[Комплекс меншовартості|Існує]] [[Малорос|стереотип]], що класична українська література вся про [[Зрада|тяжкую недоленьку]]. Проте так уважають лише [[рагулі]], які самі не читали, або читали дупою — проте наслухалися про нашу літературу від [[Кацапи|кацапів]], які апріорі зверхні до всіх проявів культури колись підкореного народу.

Однак, щойно ти зануришся в реальні тексти, то неодмінно виловиш такі шедеври як епічна Запорізька різня бензошаблею a.k.a. "Гайдамаки" Шеви, [[Європа|європейського]] рівня новели Стефаника (тут мусимо попередити вагітних та дітей), Коцюбинського, Хвильового. [[Франко]] — безсумнівний геній, який залишив по собі літературну спадщину, об'ємнішу, ніж зібрання творів [[Ленін]]а.
[[Файл:Korsar.jpg|міні|256x256пкс|Перевидання романтичної та езотеричної фантастики Бердника зробили з любов'ю до твору: все на обкладинці має відношення до сюжету. Оригінал 1971 року заборонили совєти як «хахлов у космосі», себто за націоналізм]]
Що казати, навіть у [[сталін]]ському та після-сталінському [[совок|совку]] наші письменники примудрялися писати геть некепську літературу як от Олександр Ільченко, Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Всеволод Нестайко. А золота доба художніх перекладів (Лукаш, Тен, Содомора) взагалі припала на період хрущовщини та застою.

Головне не читати [[Філолох#Адепти_Олеся_Гончара|Гончара]] та його послідовників — і все буде ок.

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|3A4fFjZzhIA|Як шаровари вкрали Різдво
|youtube|lEyaOcEagrg|КіноКобзар: Шевченко на українському екрані
}}

=== Тарас Шевченко ===
{{Основна|Стаття "Тарас Шевченко" ім. ім. Т. Г. Шевченка}}
Також відомий як Тарас Григорович, Кобзар, Шева, батько нації. Непорочний ідол української культури за версією просвітян та совків. Жив один день з 9 на 10 березня, народився зразу з характерними вусами та лисим. У наш час настільки ж важлива персона як Франклін для [[США|американців]] — його портрет щодня з любов'ю споглядають тисячі громадян.[[Файл:ButhurtTaras.jpg|thumb]]

{{Цитата|Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково».|Шаблонна фраза з совкових уроків літератури}}

Перш за все, треба зазначити факт — Тарас Шевченко створив [[українці]]в. Козацький міф спротиву [[Польща|польській шляхті]] [[Тарас Шевченко]] обернув на український міф спротиву [[РФ|кацапській імперії]]. За допомогою геніального хисту — [[поезія|віршів]].

До масової урбанізації та сталінської колективізації "Кобзаря" читали в кожній [[село|селянській]] хаті нарівні з [[Біблія|Біблією]]. А те, що його величали Пророком — не лише байки, вчи укрліт.

Більше того, до 1917-го Кобзар мав неабияку просвітницьку функцію, по ньому селянські діти вчилися читати, паралельно з Біблією. Оскільки російські більшовики мусили входити в союз з українськими боротьбистами (теж комуністами), аби утвердити владу на Україні, то пішли на великі поступки в облаштуванні молодої соціалістичної республіки. Головним чином це була широка автономія в культурі та освіті, що наркоми-українці безборонно ввели в навчальну програму ідолів українства, як от "демократа" Шевченка.

Чим закінчилася історія українських [[комунізм|комуністів]], ми всі знаємо. Але українські акценти в літературній освіті УРСР залишилися аж до її загибелі.

Звісно, як і весь [[совок]], й українські елементи освіти застоялися немов смердюче болото, батьки нації обернулися на бездушних камінних бовванів, якими, до речі, совки добряче понатикали в українських містах і селищах, аби задобрити українську дрібнобуржуазну душу.

Однак попри огиду, яку викликали (і досі викликають) совкові уроки літератури, серсер зробив і хороший піар українським письменникам, що тепер навіть кожна кацапська собака, переселена на місце заморених Голодомором українських песиків, та всякий інший безрідний скам з людей "совєцкого народа" прогавкають напам'ять принаймні кілька рядків з Шевченка.

[[Григорій Хата]] одного разу порадував увесь світ сприянням популяризації Кобзаря.

Наостанок, [[анон]]імусе, завжди пам'ятай, що попри свої сильні, скажені та душевні вірші, що проникали в душу будь-якого [[Українці|українського]] [[село|селянина]] та й сучасного українця — Ригорович був не [[шароварщина|шароварником]] у вічностраждальних бурці й вишиванці (направду то він вдягнув по приколу сфоткатися), а доволі суперечливою богемною особистістю, разом з тим дуже освіченим (див. щоденники), за статусом — академік (тобто найвищий науковий чин Російської імперії).

'''Також дивіться''' * [[Шевченкофранко і всі всі всі...]]

<gallery>
Файл:Shevchenko.jpg|
Файл:Sheva.jpg|
Файл:Dvoinys.jpg|
Файл:Kobraz 02.jpg|
Файл:Kobraz 03.jpg|
Файл:Kobraz 04.jpg|У кожного [[анонімус]]а має бути Свій Кобраз
Файл:Kobraz 05.jpg|
Файл:IndianTaras.jpg|
Файл:KobzarFront.jpg|
</gallery>

=== Іван Франко ===
{{Основна|Іван Франко}}

Людина, на честь якої назвали [[Івано-Франківськ|місто]], але не [[Львів|те]], в якому він [[Секс|жив]] і [[Копіпаста|працював]].

=== Леся Українка ===
{{Основна|Леся Українка}}

Дочка письменниці [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]], що сама стала письменницею. Ось така [[рекурсія]].

=== Павло Тичина ===
{{Цитата|На городі баба, А в повітрі флот. Слався наша влада Радянська. От!|Тичина}}
{{Цитата|Ми за мир-мир-мир Трактор в полі дир-дир-дир. А Тичина пише вірші, Та все гірші, та все гірші...|Безосібний}}
{{Цитата|Краще згризти кирпичину, Ніж учить Павла Тичину|Українські [[школота|школярі]]}}
{{Цитата|Коло церкви на майдані спить Тичина в чемодані, А Сосюра кирпичину взяв і кинув у Тичину...|Українські [[школота|школярі]]}}
Геніальний лірик-експериментатор, який скотився в [[лайно]] на догоду цензурі Сраліна. Може б і краще було пристрілити себе як це зробив сьоґун Фітільов, аби не скніти опущенкою, яка продала за рабське життя совкам честь і душу. Одначе хтозна — напевно, жити-таки було приємніше.

До того ж, Тичина став успішним совєцьким функціонером, отож матеріальні й соціальні вигоди мав неабиякі. Та все ж, читаючи ранні пристрасні вірші Тичини, тяжко повірити, що він хотів долі зламаного зовнішніми обставинами б'юрократа.

<pre>Стоїть у полі, мов дубина
Павло Григорович Тичина…</pre>

***
<pre>Ой, Павло Тичина —
Любий наш проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкін,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!</pre>

***
<pre>Ти ж бо й академiк,
Ти ж бо і проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкiн,
Та нема Дантеса…
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!</pre>

== Сучасність ==
{{Основна|Сучукрліт}}
Сучасна українській література — саме воно і є. Сучасність зазвичай вимірюється від часів Пєрєстройкі до нині. Хоча, либонь, назріває вже нова літературна доба, принаймні визначення, бо золоті автори сучукрліту вже старі пердуни, а покоління має змінитися.

Зазвичай сучукрлітом іронічно величають не всю сукупну літературу від ~1989, а лише авторів-постмодерністів, що пишуть/писали нежанрову літературу. Далебі, експериментаторство часто доходить до абсурду, а коли традиція провисла, [[графоманія|графоманячі]] молодчики беруться зразу затято експериментувати (замість навчитися писати), то виходить кал — у текстах виявляються лише самі автори зі своїми підлітковими рефлексіями-стражданнями.

Однак треба віддати належне — здарне експериментаторство (ранній Андрухович, Прохасько) це чудово, це живить літературу, зокрема "простіші" жанри. [[Рагуль|Рагулі]], звісно, можуть не погоджуватися, але ж вони хіба читачі [[Інстаграм]]у, тож похуй.

=== Література після 2014 ===
{{Відео|JAXqgI7qYAs|Фантастичні толкс інтерв'юють Кідрука}}
Після початку війни у 2014 з'явилися такі жанри як сучасна ветеранська та воєнна література, наприклад, «Сліди на дорозі» Маркуса. Поступово стало більше українських видань та видавництв. Вторгнення ж 2022 року дало нехуйовий поштовх та значні маси перейшли на читання українською — на що відреагували видавництва, почавши штампувати заборонену класику в гарних обкладинках та сучасні видання.

<gallery>
Файл:Nashi20.jpg|Серія «Наші 20-ті» непогано розкрила невідомих авторів комуністичних 1920 років: детективи, НФ, авангард, тревелоги, документалістика. Це фото з прикро відомого [[Маріуполь|Маріуполя]][https://mrpl.city/news/view/v-mariupole-predstavyat-antologiyu-populyarnoj-literatury-20-h-godov-foto].
Файл:Slidy.jpg|Маркус клеїть тьолочек рекламою своєї книжки
Файл:Docya.jpg|Термоядерна суміш з подій війни на Донбасі у 2014 році
</gallery>

Загалом не можна не визнати що у сучасній літературі точно існують українські фентезі та фантастика. Для фентезі авторки (переважно) створили собі клуб «Фантастичні talk(s)» де інтерв'ювали не хуїв з гори, а реальних відомих західних письменників. У жанрі фантастики напевно найвідомішим зараз є Кідрук, який нещодавно видав цеглину «Колонія (частина 1)», натякаючи що він може написати ще пару таких томів.

<gallery>
Файл:Lazarus.jpg|Перевидання фентезі про Київ Тараторіної. Все на обкладинці має відношення до сюжету
Файл:Koloniya.jpg|Кідрук видав це в своєму видавництві. А чого добився [[Ти|ти]]?
Файл:Classic.jpeg|Приклад видання класики початку 20 століття. Також тут видно тренд 2020 років загалом: розписний зріз книг, доволі [[срач|суперечливе]] явище.
Файл:Kanon.jpg|Ще серія, до якої пише передмови Агеєва.
</gallery>

{{Відео|ksnhr--Qj9k|Ну що, [[графоман|графоманіяку]], готовий писати?}}
Аматорське середовище теж не стоїть на місці: Таїс Золотковська організує Клуб Анонімних Авторів, що має безкоштовний варіант зустрічей — треба тільки добровольця-організатора в твоєму місті, сама зустріч проходить в форматі «пишемо по 15 хвилин за завданням як вийде, читаємо». Оскільки жодних вимог окрім бажання писати до учасників нема, це допомогло багатьом — переважно жінкам — спробувати себе у новому хобі. У 2021 нарешті з'являється ексклюзивно українська платформа для онлайн публікації текстів Аркуш[https://arkush.net]. Тепер твій фанфік де [[Андрій Слюсарчук|Доктор Хто]] шипиться з іншовимірним монстром можна публікувати там, а не на «латиській» платформі з росіянами, як було раніше. На темі «як писати» набирають перегляди відео Влада Сторітелера.

<gallery>
Файл:Arkush.png|Місце для твоєї творчості, безосе
</gallery>

=== Букток та буктьюб ===
{{Відео|O6DGqJp9G8w|Типове відео}}
{{Відео|XXxawG0GfHQ|[[Мета]] про вплив відомої соцмережі на книжкові вподобання [[зумер]]ів}}
Також нев'їбенно вибухнув український буктьюб та букток, себто відео про огляди прочитаних книг на Ютубі та Тіктоці відповідно. Безосібний нарахував під п'ятдесят каналів різного розміру та потім забив хуй. Найбільші мають десятки дисяч підписників, що є непоганим результатом для такої нішевої діяльності. Буктокерів запрошують на книжкові події типу Kyiv book fest тощо.

== Проблеми та псевдо-проблеми української літератури ==

===Літературна освіта===

Не секрет, що українське академічне літературознавство в нас у цілком дегродському стані як і будь-яка гуманітарна сфера, де совок лишив руїни. Як галузь знань, якої не потребує бізнес, літературознавство й не відчуває жодних цілющих пиздюлин, тому бабрається в болоті розріджених мізків бальзаківських совчинь та екзальтованих [[тян|дівчаток]].

Часто за недоладність уроків літератури у школах звинувачують ''лише'' [[совок]]. Совок, без сумніву, зробив свій мерзенний дегенеративний внесок. Однак офіційний совок давно минув, а проблеми ті самі. Значною мірою ми самі відповідальні за неабиякий національний пафос щодо літератури, маючи типові комплекси малої нації, які чудово описав Мілан Кундера у статті "Die Weltliteratur":
* неспроможність або відмова бачити рідну літературу в контексті світової (навіть якщо це [[Дупобіль|боляче]])
* літературний ізоляціонізм<ref>Hа дозвіллі [[анон]] може порозмірковувати, чому стільки письменників англійської літератури жили не в Дупліні, а в Парижі, тодішній столиці світу.</ref>
* національно-політичний моралізм щодо літератури<ref>Hаприклад, доконечний ''обов'язок'' українського письменника бути [[Профпатріотизм|профпатріотом]]</ref>
* тероризм малого контексту — цінуємо не самі тексти, а ту ролю, яку вони відіграють у національному житті (прикладом є ідолізація Кобзаря)

Звідси й бажання крайнощів в українців: або ж принизити, знецінити власну літературу (у чому мишебрати завжди раді допомогти), бо бачать не власне тексти, а весь цей нестерпний національний пафос навколо; або переоцінювати все українське лише через те, що воно наше, отже, є частиною національно-визвольної боротьби<ref>Зрештою так і є, кожен український текст — це українська куля; але це вже не про літературу та її знавство.</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
*[[Українське кіно]]
*[[Українські комікси]]
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/Українська_література Архівна версія статті]

{{Україна|чим= є лютим гонором Великої України}}
{{Література}}
[[Категорія:Література]]