https://drama.kropyva.ch/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%A8%D0%BC%D0%B0%D1%82+%D0%9A%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96+%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B2 2026-07-18T19:00:20Z Внесок користувача MediaWiki 1.39.7 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=73556 2026-07-17T13:25:05Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: </p> <hr /> <div>{{Недопис}}<br /> [[Файл:Дзеркала криві.png|міні|праворуч]]<br /> '''Комплекс меншовартості''' — притаманна колоніальним і пост-колоніальним націям сукупність поглядів на свою й інші нації. Полягає в тому, що пацієнт уважає свою націю апріорі гіршою за інші, особливо за ту, яка поневолювала. Не дивно, адже зазвичай імперські нації, захопивши нові колонії, зосереджують пропагандистський апарат імперії, аби переконати нових громадян, що ті [[Бидло|варвари]], а загарбники - новітній [[Рим]], що він несе темним дикунам промінь цивілізації й світла. <br /> <br /> Кінцева мета імперської пропаганди — знищити націю на захоплених землях, [[Енеїда|&quot;щоб і дух не пах&quot;]]. Найкращий (для загарбників) результат: те, що лишилося від поневолених, стає частиною імперської нації, збагачуючи її культурно, генетично, кадрово тощо. Приклад з історії — [[Франція|романізовані гали]] пізнього Риму, які забули власну мову, історію й уважали себе римлянами. В сучасності хорошим прикладом передостанньої стадії є [[Білорусь]], чия незалежність від [[Московія|Росії]] тримається лише на такій-сякій політичній окремішності.<br /> <br /> Не вельми вигідний (для загарбників) вихід — загнати поневолених у резервації. Звісно, вони там животітимуть собі тихенько, вважаючи себе людьми другого сорту — загрози для імперії нуль. Однак і [[профіт]]у для нації загарбників — мінімум.<br /> <br /> ==Різновиди==<br /> === Европейська меншовартість ===<br /> Після 2015 року стали дедалі частіше траплятися особини, що хворіють на гостру стадію проєвропейської меншовартості. Ще таких людей можна називати на всю голову єврооптимістами або людьми, що хворі на проєвропейськість головного мозку. Характерною ознакою такої особини є хворобливе возвеличування всього того, „шо є у [[Європа|еуропі]]“ (навіть [[ЛҐБТ|одностатеві шлюби]] та „прийом бігєнців“), небажання думати власною головою та щось придумувати (достатньо лише еуропу мавпувати).<br /> <br /> Деякі екземпляри з великим розмахом розкуповують усе, шо починається на „євро-“: євровікна, єврокосметику. Роблять ще євроремонти (часто брендової, тобто нікудишньої якості). Такі люди будь-яку маячню [[рагуль|жителя]] Центральної чи Західної Європи сприймають за чисту монету. Особливо ради-[[Лайно|кал]]ьні готові навіть продатися у рабство комусь з громадян ЄС. Саме такі люди терплять найжахливіші приниження в [[Польща|Польщі]] та [[Італія|Італії]]. А чому би й не потерпіти заради перебування у еуропі обітованій (EVROPA OBITOVANVM)?<br /> <br /> Доходить і до ще тяжчих випадків, коли людина вважає себе [[бидло]]м, унтерменшом, славшитом, субх'юманом (необхідне підкреслити) лише по факту свого народження в Україні, а тих же європейців навпаки, вважає дуже інтелігентними, чесними, шляхетними, фінансово грамотними, etc. людьми, що ніколи не крадуть, не матюкаються, не бухають просто тому що вони родились у Европі.<br /> === російська меншовартість ===<br /> [[Файл:Меншовартість село.jpeg|міні|ліворуч|альт=У багатьох країнах, таких як Швейцарія, Америка чи Ірландія, фермерство та життя в селі вважаються престижними й благотворними для людини. Натомість саме російська імперія нав'язала нам комплекс меншовартості сільського способу життя. Час позбавлятися цього імперського спадку, формуючи правильне інформаційне середовище|А з якого ти села?]] Ви ж і так всю тую історію знаєте з телебачення, газет та соцмереж, але ось короткий переказ. Ще з часів [[Московія|російської імперії]], як не раніше, і до тепер росіяни всіляко намагалися виставити себе кращими за українців, тож [[Українці|нація солов'їв]] або ж зовсім не могла отримати високі посади в тюрмі народів, або мусила вивчати [[Російська мова|московський говір]], пізніше Емським указом та ще безліччю його продовжень заборонили друк, научання та спілкування українською, а як відомо: нації не помирають раптово, спочатку в них відбирає мову.<br /> <br /> Розвиток міст в московії був хороший відносно інших її частин, таких як українські села, які свідомо утримувалися в стані стагнації: від кріпацтва до сталінського позбавлення селян паспортів, тож в них освіта підтримувалася, як зараз сказали б, благодійниками. Із сіл в міста намагалися тікати люди заради отримання свободи, кращої освіти та поважнішої роботи, що закріпляло роль міст в імперії, там же збиралася разом вся інтелігенція й говорила престижною дегенеративною балачкою, а села лишилися без найкращих умів, але зачасту зберігли українську мову. Також основна нація імперії почала називати себе &quot;великоросами&quot;, а самих нащадків Русі &quot;малоросами&quot;, усіх тих, хто не погоджувався з імперською політикою - ліквідували. Вбитих заміняли росіянами, що там казати, якщо за переписом 2001-го року цілих 17% ака 8 мільйонів населення України становили московити. Вціліле населення почало боятися показувати свою вкраїнськість та щоб вижити почали косити під росіян.<br /> <br /> Все це та ще низка факторів призвели до того, що почути державну мову до [[Вторгнення Московії до України|2022]] було на рівні дива та й досі чимала кількість населення спілкується нармальнай язикай та не бажає послуговуватися українською, навіть якщо знає її досконало. Тяжкість хвороби буває різною і вона прогресує з віком:<br /> <br /> * Легкий(несвідомий) — зазвичай зустрічається серед дітей, яких ростили в російськомовному середовищі, дорослі малороси передають малим шкідливі звички, такі як: перегляд російських блогерів та вивчення російської, а діти ще не розуміють те, як їх мозок ґвалтують батьки.<br /> * Середній — підліток спілкується з такими ж малоросами як і він, у такий час розплющити очі вже досить важко, споживання будь-чого українського вважається дивацтвом та проявом недоумства.<br /> * Важкий — відбувається атрофія головного мозку та деградація щелепи, росія та її мова стають центром світу для людини, а будь-яке відхилення від цього стиммінгу викликають у пацієнта роздратування та симптоми сказу; зачату вони намагаються виправдати свою поведінку або тим, що українською нічого немає, або що воно неякісне, тим, що це мова села і краще послуговуватися &quot;великоросійською мовою&quot;.<br /> <br /> ==Способи лікування==<br /> Вилікуватись пацієнт може тільки сам, розширивши свій кругозір (відвідавши різні країни, різні їх регіони, а не тільки туристичні місця, а краще взагалі пожити у якійсь із них і стикнутися ще й з місцевими проблемами/законами).<br /> <br /> Більшість пацієнтів, які люто, нестримно, обожнюють Європу/США/Японію/і т.д. знайомі з ними дуже поверхнево і романтизовано (часто з інтернету/телевізора, або з туристичного туру на 5-10 днів). Часто людина переїжджає з умовного Крижопля (без обід, анон) в умовну Варшаву/Торонто і для неї на контрасті все здається чимось унікальним, розвинутим і прекрасним, от для них Україна і здається прямо відсталою та убогою. А якщо розібрати питання більш глибоко, то між умовним Києвом і умовною Варшавою в багатьох питаннях не буде аж такої великої різниці (аналогічно і для населених пунктів з приблизно однаковою кількістю населення). Ще є фактор &quot;легенд&quot;, коли наші заробітчани (для підвищення свого авторитету і серйозності) прикрашають історії свого перебування в іншій країні, часто забуваючи освітлити іншу сторону медалі, створюючи хибне уявлення у слухачів.<br /> <br /> А по суті, в нас хороша країна (не без проблем і опзж-шників всяких, але...), яка досить швидко може догнати по рівню розвитку/економіки країни Європи, якщо ми з тобою, анон, прикладемо хоч трохи зусиль, бо країну роблять люди, а люди у нас класні, просто вони цього ще не усвідомили.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Українофобія]]<br /> *[[Хохол-малорос]]<br /> *[[Хороший росіянин]]<br /> *[[Шароварщина]]<br /> *[[Зрада]]<br /> *[[План «Айсберг»]]<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> ==Примітки ==<br /> {{reflist}} <br /> <br /> ==Покликання==<br /> <br /> {{Людство}} <br /> {{Україна}}</div>

Шмат Кав'ярні Мемів https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE.jpeg&diff=73547 2026-07-17T08:11:11Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: Дослідження центристів про селянство та меншовартість</p> <hr /> <div>== Опис файлу ==<br /> Дослідження центристів про селянство та меншовартість</div>

Шмат Кав'ярні Мемів https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Linux&diff=73515 2026-07-11T19:46:51Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: </p> <hr /> <div>[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]<br /> '''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса. <br /> <br /> == Історія == <br /> <br /> &lt;blockquote&gt; Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому<br /> - Лінус Торвальдс, 1994&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа Лінус написав ядро Юнікс-подібної системи, яку доповнили вже програмним забезпеченням з опенсорсного ком'юніті. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії. <br /> <br /> Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.<br /> <br /> Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно. Хоча всеж з тих пір успішно проведена кампанія по фінансуванню та рекламі, і лінукс фінансується з великого чана корпорацій, і Опенсорс з тих пір являє собою не, як здається, нердів десь по підвалам, а цілком собі штатних програмістів великих американських контор, які отримують за це зарплату. <br /> <br /> Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.<br /> <br /> Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?<br /> <br /> Сам Лінус при цьому займає дивну нішу - він такий собі лід програміст. Ми звикли що робітники Майкрософта та Епла, коментують фічи своєї ОС тільки позитивно на рідкісних публічних анонсах, а в самій розробці відбувається магія. В Лінуксі атмосфера трохи відрізняється - опенсорс всеж таки, і часто внутрішні срачі стають достоянням суспільства. Переписка та коментарі стосовно розробки періодично витікають назовні, де Лінус посилає нахуй розробників, &quot;які написали цей говнокод&quot;, і може навіть при цьому заборонити включення цього в оновлення. Та чого вже там, Лінус і на публічних виступах десь в лекторіях періодично каже що &quot;Це - говнокод. Цей код - хуйня, Дебіан - лайно мамонта, так пишуть тільки криворукі макаки&quot;, при чому це контрастує з його доволі спокійною нордичною манерою розмови. Знаменитим був і факт коли Лінус в своїй промові послав нахуй Нвідію за те що вона не ділиться драйверами, і ламає підтримку вже існуючих. Втім, його можна зрозуміти.<br /> <br /> == GNU чи Лінукс? == <br /> <br /> Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.<br /> <br /> Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix. <br /> <br /> Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії. <br /> <br /> А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?<br /> <br /> Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.<br /> <br /> == Чим відрізняється від інших ОС == <br /> <br /> Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.<br /> <br /> Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини. <br /> <br /> Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в безлічі реалізацій, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом &quot;Дистрибутив&quot;. <br /> <br /> При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.<br /> <br /> А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.<br /> <br /> Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:<br /> <br /> === Дистрибутиви ===<br /> Відомі дистрибутиви:<br /> * Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити &quot;іншу ARM-сумісну ОС&quot; як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.<br /> * [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На відміну від тієї ж убунти, Дебіан створюється не конторою, а добровольцями. Через це стабільна гілка дебіана оновлюється раз в 10 років, що стало таким собі мемом в лінукс-комьюніті. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.<br /> * [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.<br /> * [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.<br /> * [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу &quot;збери сам&quot;, який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все. Є міткою фембоя.<br /> * [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.<br /> * [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.<br /> * [https://postmarketos.org/ postmarket OS] — як справжні крутелики пишуть назву з малої. Встановлюється на кожен другий ''телефон'' і на кожному третьому вдало запускається. <br /> * [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.<br /> * [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.<br /> * [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів, взлому WIFI тощо. Кулгацкери радіють.<br /> * [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.<br /> <br /> {{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}<br /> Відростки Дебіану:<br /> * [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавої особи Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час &quot;черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки&quot;. Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть &quot;вбивцю андроїда&quot;, та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.<br /> * [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні &lt;ref&gt;Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт&lt;/ref&gt; і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.<br /> * [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - колись(2013-2019) працював на Debian, але через низьку продуктивність чи шо там ше, тепер це Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла, планується відродження після подешевшання оперативки) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode з KDE, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував би її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.<br /> * [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.<br /> * [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з &lt;del&gt;китайським&lt;/del&gt; іншим робочим середовищем.<br /> * [https://antixlinux.com/ AntiX] та куркульський [https://mxlinux.org/ Mx] — нещодавно розпопулярені версії лінуксу для людей з пк, віком 10-15 років, вони самі по собі споживають мало, а більша частина ресурсів йде саме на [[Linux#Власне, середовища|СС]] та твої програми, для запуску потрібно мінімум 512 мегабайт ОЗП, оскільки це все ще дебіан, то можна спокійно завантажувати новенький софт на пристрої, де лагає Win7, проте лагів буде десь стільки ж через прожерливість самих програм. Різниця між першим та другим у більшій орієнтованості другого на зумерів, які не можуть самостійно написати програму для очистки кешу<br /> та ін., нєсть їм числа:<br /> * [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.<br /> * [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)<br /> * [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.<br /> * [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.<br /> [[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]][[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]<br /> Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE(див. фото), GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.<br /> <br /> ===Власне, середовища===<br /> <br /> Середовища стільниці - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька. <br /> <br /> * GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з &quot;коробки&quot; досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище. <br /> * XFCE - вона ж &quot;криса&quot;. Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості &quot;додаткового&quot;, другорядного середовища. <br /> * LXQt - дитя покійних Razor-Qt та LXDE, котрі об'єдналися заради створення легчайшого середовища саме конкретно на Qt, воно де-факто схоже на крису, основна різниця в тому, що LXQt використовує для вбудованих в себе застосунків вищезгаданий фреймворк Qt, замість джітіка 3.<br /> * KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.<br /> * Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.<br /> * MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.<br /> <br /> === Менеджери вікон(MW) ===<br /> Середовища стільниці в 99.99% мають в собі такі менеджери, але деколи середовища йдуть нахуй, що дуже корисно, якщо ви жидобуржуй і не хочете ділитися 512МБ тіре 2ГБ оперативки за красу та наявність програм на робочому столі. Для психічнонездорового редактора статті є дивним, але більшість лінуксоїдів люблять, коли у них керування вікнами відбирає мозаїчний менеджер. ''Для комфорту використання можна встановити сторонню панель, адже оригінальні зазвичай виглядають по-уйобськи або відсутні взагалі.'' Хотілося б розповісти про кожен з менеджерів, але дослідивши питання, виявилося, що вони волос-у-волос схожі та споживають менше 126мб ОЗП, тому ось два основні типи, які можна зустріти:<br /> <br /> * Мозайка — сама придумує де краще вставити вікно програми, ти можеш після цього втрутитися у розмір вікна, але жодне вікно не буде поверх іншого, тому або закривай все, або створюй нову робочу область. Переваги: красіво шо аж хуй встає.<br /> * Поплавок — дає вікнам &quot;плавати&quot; де завгодно, така ж штука реалізована у windows та у більшості DE лінуха, вікна можуть налазити одне на одного та бути в рази більшими за екран. Переваги: ви звикли до цього на віндовсі.<br /> Деколи їх поєднують, тобто дають можливість перемикатися між режимами.<br /> <br /> == Цікавинки ==<br /> У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.<br /> <br /> У ядрі версії 7 видалили драйвер якийсь на виправлання помилок для нікому невідомого Intel 440BX, який 19 років був у неробочому стані.<br /> <br /> Досі не встановлено, чи дійсно лінукс перетворює чоловіків на [[Фембой|фембоїв]].<br /> <br /> Мінімальні вимоги убунти більші, ніж у 11 вікон.<br /> <br /> == Ігри == <br /> На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася у 202Х роках, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows, яка не містить занадто потужних та незламних античітів. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].<br /> <br /> == Українізація == <br /> <br /> Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.<br /> <br /> === Кацапський саботаж української локалізації ===<br /> [[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]<br /> Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість &quot;Встановлення Ubuntu&quot; люди побачили &quot;Висирання Ubuntu&quot;, а замість пункту &quot;Класичної інсталяції&quot; був &quot;Повний гейський секс&quot;. В строці стану було написано &quot;Смокчіть члени в Ubuntu&quot;, і в такому дусі. <br /> <br /> Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско. <br /> <br /> Після цього вже не співробітник, на щастя. <br /> <br /> Москалика звільнили, переклад виправили на нормальний. <br /> <br /> Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...<br /> <br /> ==Де зустріти в природі==<br /> Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми [[Руки-білки|руками]] можна в таких місцях:<br /> <br /> * '''[[Пошта|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування. <br /> * '''[[Супермаркет|Аврора]]''' на терміналах-cканерах цін [[Raspberry Pi|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє. Хоча на досвідчене око можно помітити, що ці екранчики зібрані з друкованого в 3д корпусі, і начиння скоріш за все теж куплене за три копійки десь на алі. <br /> * '''[[Ігор Коломойський|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса. <br /> * '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)<br /> <br /> == Пінгвінові відео ==<br /> {{Videogallery|cols=3|widths=321<br /> |youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів<br /> |youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?<br /> |youtube|cvvOuh03-8s|З якими бубнами танцювати для ігрульок|youtube|d3fSnHTJdR0|Запуск вірусів}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Gentoo]]<br /> * [[Лінуксоїд]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]<br /> * {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}<br /> * [http://linux.org.ua linux.org.ua]<br /> * [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.<br /> * [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]<br /> * [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]<br /> == Примітки == <br /> {{reflist}}<br /> {{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}<br /> {{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}<br /> <br /> [[Категорія:ІТ]]</div>

Шмат Кав'ярні Мемів https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Linux&diff=73214 2026-06-05T17:55:13Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: виправив свій пройоб</p> <hr /> <div>[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]<br /> '''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса. <br /> <br /> == Історія == <br /> <br /> &lt;blockquote&gt; Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому<br /> - Лінус Торвальдс, 1994&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа Лінус написав ядро Юнікс-подібної системи, яку доповнили вже програмним забезпеченням з опенсорсного ком'юніті. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії. <br /> <br /> Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.<br /> <br /> Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно. Хоча всеж з тих пір успішно проведена кампанія по фінансуванню та рекламі, і лінукс фінансується з великого чана корпорацій, і Опенсорс з тих пір являє собою не, як здається, нердів десь по підвалам, а цілком собі штатних програмістів великих американських контор, які отримують за це зарплату. <br /> <br /> Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.<br /> <br /> Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?<br /> <br /> Сам Лінус при цьому займає дивну нішу - він такий собі лід програміст. Ми звикли що робітники Майкрософта та Епла, коментують фічи своєї ОС тільки позитивно на рідкісних публічних анонсах, а в самій розробці відбувається магія. В Лінуксі атмосфера трохи відрізняється - опенсорс всеж таки, і часто внутрішні срачі стають достоянням суспільства. Переписка та коментарі стосовно розробки періодично витікають назовні, де Лінус посилає нахуй розробників, &quot;які написали цей говнокод&quot;, і може навіть при цьому заборонити включення цього в оновлення. Та чого вже там, Лінус і на публічних виступах десь в лекторіях періодично каже що &quot;Це - говнокод. Цей код - хуйня, Дебіан - лайно мамонта, так пишуть тільки криворукі макаки&quot;, при чому це контрастує з його доволі спокійною нордичною манерою розмови. Знаменитим був і факт коли Лінус в своїй промові послав нахуй Нвідію за те що вона не ділиться драйверами, і ламає підтримку вже існуючих. Втім, його можна зрозуміти.<br /> <br /> == GNU чи Лінукс? == <br /> <br /> Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.<br /> <br /> Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix. <br /> <br /> Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії. <br /> <br /> А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?<br /> <br /> Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.<br /> <br /> == Чим відрізняється від інших ОС == <br /> <br /> Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.<br /> <br /> Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини. <br /> <br /> Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом &quot;Дистрибутив&quot;. <br /> <br /> При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.<br /> <br /> А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.<br /> <br /> Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:<br /> <br /> === Дистрибутиви ===<br /> Відомі дистрибутиви:<br /> * Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити &quot;іншу ARM-сумісну ОС&quot; як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.<br /> * [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На відміну від тієї ж убунти, Дебіан створюється не конторою, а добровольцями. Через це стабільна гілка дебіана оновлюється раз в 10 років, що стало таким собі мемом в лінукс-комьюніті. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.<br /> * [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.<br /> * [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.<br /> * [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу &quot;збери сам&quot;, який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все. Є міткою фембоя.<br /> * [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.<br /> * [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.<br /> * [https://postmarketos.org/ postmarket OS] — як справжні крутелики пишуть назву з малої. Встановлюється на кожен другий ''телефон'' і на кожному третьому вдало запускається. <br /> * [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.<br /> * [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.<br /> * [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.<br /> * [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.<br /> <br /> {{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}<br /> Відростки Дебіану:<br /> * [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавої особи Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час &quot;черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки&quot;. Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть &quot;вбивцю андроїда&quot;, та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.<br /> * [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні &lt;ref&gt;Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт&lt;/ref&gt; і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.<br /> * [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - колись(2013-2019) працював на Debian, але через низьку продуктивність чи шо там ше, тепер це Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла, планується відродження після подешевшання оперативки) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode з KDE, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував би її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.<br /> * [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.<br /> * [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з &lt;del&gt;китайським&lt;/del&gt; іншим робочим середовищем.<br /> * [https://antixlinux.com/ AntiX] та куркульський [https://mxlinux.org/ Mx] — нещодавно розпопулярені версії лінуксу для людей з пк, віком 10-15 років, вони самі по собі споживають мало, а більша частина ресурсів йде саме на [[Linux#Власне, середовища|СС]] та твої програми, для запуску потрібно мінімум 512 мегабайт ОЗП, оскільки це все ще дебіан, то можна спокійно завантажувати новенький софт на пристрої, де лагає Win7, проте лагів буде десь стільки ж через прожерливість самих програм. Різниця між першим та другим у більшій орієнтованості другого на зумерів, які не можуть самостійно написати програму для очистки кешу<br /> та ін., нєсть їм числа:<br /> * [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.<br /> * [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)<br /> * [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.<br /> * [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.<br /> [[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]][[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]<br /> Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE(див. фото), GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.<br /> <br /> ===Власне, середовища===<br /> <br /> Середовища стільниці - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька. <br /> <br /> * GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з &quot;коробки&quot; досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище. <br /> * XFCE - вона ж &quot;криса&quot;. Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості &quot;додаткового&quot;, другорядного середовища. <br /> * KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.<br /> * Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.<br /> * MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.<br /> <br /> === Менеджери вікон(MW) ===<br /> Вони обов'язково йдуть в компелкті до середовища стільниці, але деколи можуть працювати самостійно, що дуже корисно, якщо ви жидобуржуй і не хочете ділитися 512МБ тіре 2ГБ оперативки за красу та наявність програм на робочому столі. Для психічноздорових людей є дивним, але більшість лінуксоїдів люблять, коли у них керування вікнами відбирає &quot;мозайка&quot;. ''Для комфорту використання можна встановити сторонню панель, адже оригінальні зазвичай виглядають по-уйобськи.'' Хотілося б розповісти про кожен з менеджерів, але дослідивши питання, виявилося, що вони волос-у-волос схожі та споживають менше 126мб ОЗП, тому ось два основні типи, які можна зустріти:<br /> <br /> * Мозайка — сама придумує де краще вставити вікно програми, ти можеш після цього вструтитися у розмір вікна, але жодне вікно не буде поверх іншого, тому або закривай все, або створюй нову робочу область. Переваги: красіво шо аж хуй встає.<br /> * Поплавок — дає вікнам &quot;плавати&quot; де завгодно, така ж штука реалізована у windows та у більшості DE лінуха, вікна можуть налазити одне на одного та бути в рази більшими за екран. Переваги: обіцяний контроль над усім.<br /> Деколи їх поєднують, даючи можливість перемикатися між режимами.<br /> <br /> == Цікавинки ==<br /> У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.<br /> <br /> У ядрі версії 7 видалили драйвер EDAC для Intel 440BX, який 19 років був у неробочому стані.<br /> <br /> Досі не встановлено, чи лінукс перетворює чоловіків на фембоїв, чи просто фембоям він подобається.<br /> <br /> Мінімальні вимоги убунти більші, ніж у 11 вікон.<br /> <br /> == Ігри == <br /> На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні роки&lt;sup&gt;Коли?&lt;/sup&gt;, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].<br /> <br /> == Українізація == <br /> <br /> Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.<br /> <br /> === Кацапський саботаж української локалізації ===<br /> [[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]<br /> Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість &quot;Встановлення Ubuntu&quot; люди побачили &quot;Висирання Ubuntu&quot;, а замість пункту &quot;Класичної інсталяції&quot; був &quot;Повний гейський секс&quot;. В строці стану було написано &quot;Смокчіть члени в Ubuntu&quot;, і в такому дусі. <br /> <br /> Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско. <br /> <br /> Після цього вже не співробітник, на щастя. <br /> <br /> Москалика звільнили, переклад виправили на нормальний. <br /> <br /> Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...<br /> <br /> ==Де зустріти в природі==<br /> Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми [[Руки-білки|руками]] можна в таких місцях:<br /> <br /> * '''[[Пошта|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування. <br /> * '''[[Супермаркет|Аврора]]''' на терміналах-cканерах цін [[Raspberry Pi|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє. Хоча на досвідчене око можно помітити, що ці екранчики зібрані з друкованого в 3д корпусі, і начиння скоріш за все теж куплене за три копійки десь на алі. <br /> * '''[[Ігор Коломойський|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса. <br /> * '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)<br /> <br /> == Пінгвінові відео ==<br /> {{Videogallery|cols=3|widths=321<br /> |youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів<br /> |youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?<br /> |youtube|cvvOuh03-8s|З якими бубнами танцювати для ігрульок}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Gentoo]]<br /> * [[Лінуксоїд]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]<br /> * {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}<br /> * [http://linux.org.ua linux.org.ua]<br /> * [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.<br /> * [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]<br /> * [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]<br /> == Примітки == <br /> {{reflist}}<br /> {{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}<br /> {{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}<br /> <br /> [[Категорія:ІТ]]</div>

Шмат Кав'ярні Мемів https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B2&diff=73190 2026-06-02T07:14:17Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: Створено маленьку автробіографію</p> <hr /> <div>&lt;span style=&quot;background-color: brown;&quot;&gt;<br /> Шмат Кави(also МСОУ, MSOU K, MSOU S) — хліпчик, легендарна у вузьких колах широких палат постать українського інтернету. Мем-перекладач, колишній імператор Євразії, професійний перевзувальник та людина, яка одного дня вирішила, що українській Драматиці критично бракує його авторитетних правок.<br /> &lt;/span&gt;<br /> == Дєцтво та витоки ==<br /> Народився сабж у мальовничому, але забутому Богом та автодором СМТ Хуєсосове. Змалечку підпав під згубний вплив навколишнього середовища, через що швидко еволюціонував у класичного російськоротого бидлюка. Головними розвагами дитинства були перегляд майнкрафт слопчіка на кортах та пасивне споглядання занепаду місцевої інфраструктури, що й заклало міцний фундамент для його майбутньої політичної кар'єри.<br /> <br /> == Юність: Від дротів до мантії ==<br /> Батьки пророкували хлопчині велике майбутнє за станком, тому замість цього Шмат пішов здобувати освіту електрика. Проте замість роботи з високою напругою вибрав роботу з високим темпом — пішов працювати кур'єром, де успішно розносив не лише піцу, а й каву-какаву Trevi.<br /> <br /> Зрозумівши, що чесною працею навіть на каву не заробиш, сабж, тобіш я, робить крутий віраж і отримує диплом юриста. Практику вирішив почати одразу з вершини харчового ланцюжка — сів у крісло судді. На цій посаді виявив неабиякі таланти у сфері прискореного перерозподілу державних коштів на користь власної кишені.<br /> <br /> == Дорослий вік: Золота доба імперіалізму ==<br /> Накопичивши стартовий капітал на вчиненню правосуддя, купив я собі депутатський мандат. У Верховній Раді запам'ятався як автор найбільш радикальних та милих законопроєктів, серед яких:<br /> <br /> * Закон про мову: повне та безкомпромісне відрізання язика кожному москворотому. &lt;span style=&quot;color: green;&quot;&gt;(Проголосували)&lt;/span&gt;<br /> <br /> * Демографічний прорив: примусовий імпорт over 9000 індіанців для відновлення історичної справедливості та заселення депресивних районів. &lt;span style=&quot;color: green;&quot;&gt;(Проголосували)&lt;/span&gt;<br /> <br /> * Сімейна реформа: повна заборона шлюбів. &lt;span style=&quot;color: red;&quot;&gt;(Не проголосували)&lt;/span&gt;<br /> <br /> * Культурна революція: абсолютна легалізація та державне субсидування порнографії. &lt;span style=&quot;color: green;&quot;&gt;(Проголосували)&lt;/span&gt;<br /> <br /> * Генетичний прорив: примусове вколювання усім гену furry, фембойства та повійства. &lt;span style=&quot;color: red;&quot;&gt;(Не проголосували)&lt;/span&gt;<br /> <br /> Не бажаючи зупинятися на досягнутому, я балотуюся в Президенти України з гаслом &quot;Армія. Мова. Віра.&quot;. На подив усього цивілізованого світу, я тріумфально набираю 73% голосів.<br /> <br /> Епоха його 17-річного правління увійшла в підручники історії:<br /> * Україні повернули тактичний ядерний арсенал.<br /> * Завдяки фірмовій дипломатії вдалося зберегти дружні стосунки з усім світом.<br /> * Територія України розрослася на всю Євразію — від Лісабона до Владивостока почали ходити гривні, а суржик став міжнаціональною мовою спілкування.<br /> <br /> == Старість та меметичний джихад ==<br /> Старість підкралася непомітно, принісши із собою глибоку геополітичну мудрість. Еволюція поглядів була повільною, але незворотною. Почавши з класичного ліберального &quot;та ну росияне против войньі, они скора повалят владимьіча&quot;, під впливом життєвого досвіду він епічно перевзувся в ультранациста з девізом: &quot;Плекаймо УКРАЇНСЬКІСТЬ та вчинімо всі відомі людству військові злочини щодо русьні&quot;.<br /> <br /> Десь у 2024 році нудьга почала тиснути на мізки, ну і вирішив я спрямувати свою руйнівну енергію в культуру. Почав із перекладів мемів українською (чим завдав непоправної травми інтернет-спільноті), а згодом дістався й до Драматики.<br /> <br /> Тож якщо твоя улюблена стаття на Драматиці тепер виглядає так, наче її редагував пацієнт після лоботомії — ти знаєш, кому дякувати.<br /> <br /> <br /> by and about [[Користувач:Шмат Кав&amp;#39;ярні Мемів|Шмат Кав&amp;#39;ярні Мемів]] ([[Обговорення користувача:Шмат Кав&amp;#39;ярні Мемів|обговорення]]) 10:14, 2 червня 2026 (EEST)</div>

Шмат Кав'ярні Мемів https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Linux&diff=73189 2026-06-01T18:32:10Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: </p> <hr /> <div>[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]<br /> '''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса. <br /> <br /> == Історія == <br /> <br /> &lt;blockquote&gt; Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому<br /> - Лінус Торвальдс, 1994&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа Лінус написав ядро Юнікс-подібної системи, яку доповнили вже програмним забезпеченням з опенсорсного ком'юніті. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії. <br /> <br /> Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.<br /> <br /> Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно. Хоча всеж з тих пір успішно проведена кампанія по фінансуванню та рекламі, і лінукс фінансується з великого чана корпорацій, і Опенсорс з тих пір являє собою не, як здається, нердів десь по підвалам, а цілком собі штатних програмістів великих американських контор, які отримують за це зарплату. <br /> <br /> Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.<br /> <br /> Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?<br /> <br /> Сам Лінус при цьому займає дивну нішу - він такий собі лід програміст. Ми звикли що робітники Майкрософта та Епла, коментують фічи своєї ОС тільки позитивно на рідкісних публічних анонсах, а в самій розробці відбувається магія. В Лінуксі атмосфера трохи відрізняється - опенсорс всеж таки, і часто внутрішні срачі стають достоянням суспільства. Переписка та коментарі стосовно розробки періодично витікають назовні, де Лінус посилає нахуй розробників, &quot;які написали цей говнокод&quot;, і може навіть при цьому заборонити включення цього в оновлення. Та чого вже там, Лінус і на публічних виступах десь в лекторіях періодично каже що &quot;Це - говнокод. Цей код - хуйня, Дебіан - лайно мамонта, так пишуть тільки криворукі макаки&quot;, при чому це контрастує з його доволі спокійною нордичною манерою розмови. Знаменитим був і факт коли Лінус в своїй промові послав нахуй Нвідію за те що вона не ділиться драйверами, і ламає підтримку вже існуючих. Втім, його можна зрозуміти.<br /> <br /> == GNU чи Лінукс? == <br /> <br /> Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.<br /> <br /> Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix. <br /> <br /> Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії. <br /> <br /> А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?<br /> <br /> Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.<br /> <br /> == Чим відрізняється від інших ОС == <br /> <br /> Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.<br /> <br /> Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини. <br /> <br /> Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом &quot;Дистрибутив&quot;. <br /> <br /> При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.<br /> <br /> А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.<br /> <br /> Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:<br /> <br /> === Дистрибутиви ===<br /> Відомі дистрибутиви:<br /> * Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити &quot;іншу ARM-сумісну ОС&quot; як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.<br /> * [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На відміну від тієї ж убунти, Дебіан створюється не конторою, а добровольцями. Через це стабільна гілка дебіана оновлюється раз в 10 років, що стало таким собі мемом в лінукс-комьюніті. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.<br /> * [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.<br /> * [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.<br /> * [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу &quot;збери сам&quot;, який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все. Є міткою фембоя.<br /> * [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.<br /> * [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.<br /> * [https://postmarketos.org/ postmarket OS] — як справжні крутелики пишуть назву з малої. Встановлюється на кожен другий ''телефон'' і на кожному третьому вдало запускається. <br /> * [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.<br /> * [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.<br /> * [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.<br /> * [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.<br /> <br /> {{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}<br /> Відростки Дебіану:<br /> * [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавої особи Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час &quot;черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки&quot;. Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть &quot;вбивцю андроїда&quot;, та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.<br /> * [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні &lt;ref&gt;Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт&lt;/ref&gt; і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.<br /> * [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - колись(2013-2019) працював на Debian, але через низьку продуктивність чи шо там ше, тепер це Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла, планується відродження після подешевшання оперативки) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode з KDE, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував би її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.<br /> * [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.<br /> * [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з &lt;del&gt;китайським&lt;/del&gt; іншим робочим середовищем.<br /> * [https://antixlinux.com/ AntiX] та куркульський [https://mxlinux.org/ Mx] — нещодавно розпопулярені версії лінуксу для людей з пк, віком 10-15 років, вони самі по собі споживають мало, а більша частина ресурсів йде саме на [[Linux#Власне, середовища|СС]] та твої програми, для запуску потрібно мінімум 512 мегабайт ОЗП, оскільки це все ще дебіан, то можна спокійно завантажувати новенький софт на пристрої, де лагає Win7, проте лагів буде десь стільки ж через прожерливість самих програм. Різниця між першим та другим у більшій орієнтованості другого на зумерів, які не можуть самостійно написати програму для очистки кешу<br /> та ін., нєсть їм числа:<br /> * [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.<br /> * [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)<br /> * [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.<br /> * [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.<br /> [[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]][[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]<br /> Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE(див. фото), GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.<br /> <br /> ===Власне, середовища===<br /> <br /> Середовища стільниці - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька. <br /> <br /> * GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з &quot;коробки&quot; досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище. <br /> * XFCE - вона ж &quot;криса&quot;. Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості &quot;додаткового&quot;, другорядного середовища. <br /> * KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.<br /> * Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.<br /> * MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.<br /> <br /> === Менеджери вікон(MW) ===<br /> Вони обов'язково йдуть в компелкті до середовища стільниці, але деколи можуть працювати самостійно, що дуже корисно, якщо ви жидобуржуй і не хочете ділитися 512МБ тіре 2ГБ оперативки за красу та наявність програм на робочому столі. Для психічноздорових людей є дивним, але більшість лінуксоїдів люблять, коли у них керування вікнами відбирає &quot;мозайка&quot;. ''Для комфорту використання наполегливо пропагандується встановити Tint2!'' Хотілося б розповісти про кожен з менеджерів, але дослідивши питання, виявилося, що вони волос-у-волос схожі та споживають менше 126мб ОЗП, тому ось два основні типи, які можна зустріти:<br /> <br /> * Мозайка — сама придумує де краще вставити вікно програми, ти можеш після цього вструтитися у розмір вікна, але жодне вікно не буде поверх іншого, тому або закривай все, або створюй нову робочу область. Переваги: красіво шо аж хуй встає.<br /> * Поплавок — дає вікнам &quot;плавати&quot; де завгодно, така ж штука реалізована у windows та більшості DE лінуха, вікна можуть налазити одне на одного та бути в рази більшими за екран. Переваги: обіцяна свобода лінукса.<br /> <br /> == Цікавинки ==<br /> У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.<br /> <br /> У ядрі версії 7 видалили драйвер EDAC для Intel 440BX, який 19 років був у неробочому стані.<br /> <br /> Досі не встановлено, чи лінукс перетворює чоловіків на фембоїв, чи просто фембоям він подобається.<br /> <br /> Мінімальні вимоги убунти більші, ніж у 11 вікон.<br /> <br /> == Ігри == <br /> На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні роки&lt;sup&gt;Коли?&lt;/sup&gt;, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].<br /> <br /> == Українізація == <br /> <br /> Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.<br /> <br /> === Кацапський саботаж української локалізації ===<br /> [[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]<br /> Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість &quot;Встановлення Ubuntu&quot; люди побачили &quot;Висирання Ubuntu&quot;, а замість пункту &quot;Класичної інсталяції&quot; був &quot;Повний гейський секс&quot;. В строці стану було написано &quot;Смокчіть члени в Ubuntu&quot;, і в такому дусі. <br /> <br /> Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско. <br /> <br /> Після цього вже не співробітник, на щастя. <br /> <br /> Москалика звільнили, переклад виправили на нормальний. <br /> <br /> Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...<br /> <br /> ==Де зустріти в природі==<br /> Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми [[Руки-білки|руками]] можна в таких місцях:<br /> <br /> * '''[[Пошта|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування. <br /> * '''[[Супермаркет|Аврора]]''' на терміналах-cканерах цін [[Raspberry Pi|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє. Хоча на досвідчене око можно помітити, що ці екранчики зібрані з друкованого в 3д корпусі, і начиння скоріш за все теж куплене за три копійки десь на алі. <br /> * '''[[Ігор Коломойський|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса. <br /> * '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)<br /> <br /> == Пінгвінові відео ==<br /> {{Videogallery|cols=3|widths=321<br /> |youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів<br /> |youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?<br /> |youtube|cvvOuh03-8s|З якими бубнами танцювати для ігрульок}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Gentoo]]<br /> * [[Лінуксоїд]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]<br /> * {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}<br /> * [http://linux.org.ua linux.org.ua]<br /> * [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.<br /> * [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]<br /> * [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]<br /> == Примітки == <br /> {{reflist}}<br /> {{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}<br /> {{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}<br /> <br /> [[Категорія:ІТ]]</div>

Шмат Кав'ярні Мемів https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Linux&diff=73188 2026-06-01T17:39:33Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: </p> <hr /> <div>[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]<br /> '''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса. <br /> <br /> == Історія == <br /> <br /> &lt;blockquote&gt; Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому<br /> - Лінус Торвальдс, 1994&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа Лінус написав ядро Юнікс-подібної системи, яку доповнили вже програмним забезпеченням з опенсорсного ком'юніті. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії. <br /> <br /> Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.<br /> <br /> Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно. Хоча всеж з тих пір успішно проведена кампанія по фінансуванню та рекламі, і лінукс фінансується з великого чана корпорацій, і Опенсорс з тих пір являє собою не, як здається, нердів десь по підвалам, а цілком собі штатних програмістів великих американських контор, які отримують за це зарплату. <br /> <br /> Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.<br /> <br /> Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?<br /> <br /> Сам Лінус при цьому займає дивну нішу - він такий собі лід програміст. Ми звикли що робітники Майкрософта та Епла, коментують фічи своєї ОС тільки позитивно на рідкісних публічних анонсах, а в самій розробці відбувається магія. В Лінуксі атмосфера трохи відрізняється - опенсорс всеж таки, і часто внутрішні срачі стають достоянням суспільства. Переписка та коментарі стосовно розробки періодично витікають назовні, де Лінус посилає нахуй розробників, &quot;які написали цей говнокод&quot;, і може навіть при цьому заборонити включення цього в оновлення. Та чого вже там, Лінус і на публічних виступах десь в лекторіях періодично каже що &quot;Це - говнокод. Цей код - хуйня, Дебіан - лайно мамонта, так пишуть тільки криворукі макаки&quot;, при чому це контрастує з його доволі спокійною нордичною манерою розмови. Знаменитим був і факт коли Лінус в своїй промові послав нахуй Нвідію за те що вона не ділиться драйверами, і ламає підтримку вже існуючих. Втім, його можна зрозуміти.<br /> <br /> == GNU чи Лінукс? == <br /> <br /> Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.<br /> <br /> Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix. <br /> <br /> Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії. <br /> <br /> А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?<br /> <br /> Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.<br /> <br /> == Чим відрізняється від інших ОС == <br /> <br /> Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.<br /> <br /> Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини. <br /> <br /> Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом &quot;Дистрибутив&quot;. <br /> <br /> При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.<br /> <br /> А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.<br /> <br /> Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:<br /> <br /> === Дистрибутиви ===<br /> Відомі дистрибутиви:<br /> * Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити &quot;іншу ARM-сумісну ОС&quot; як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.<br /> * [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На відміну від тієї ж убунти, Дебіан створюється не конторою, а добровольцями. Через це стабільна гілка дебіана оновлюється раз в 10 років, що стало таким собі мемом в лінукс-комьюніті. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.<br /> * [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.<br /> * [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.<br /> * [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу &quot;збери сам&quot;, який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все. Є міткою фембоя.<br /> * [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.<br /> * [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.<br /> * [https://postmarketos.org/ postmarket OS] — як справжні крутелики пишуть назву з малої. Встановлюється на кожен другий ''телефон'' і на кожному третьому вдало запускається. <br /> * [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.<br /> * [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.<br /> * [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.<br /> * [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.<br /> <br /> {{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}<br /> Відростки Дебіану:<br /> * [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавої особи Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час &quot;черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки&quot;. Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть &quot;вбивцю андроїда&quot;, та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.<br /> * [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні &lt;ref&gt;Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт&lt;/ref&gt; і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.<br /> * [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - колись(2013-2019) працював на Debian, але через низьку продуктивність чи шо там ше, тепер це Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла, планується відродження після подешевшання оперативки) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode з KDE, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував би її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.<br /> * [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.<br /> * [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з &lt;del&gt;китайським&lt;/del&gt; іншим робочим середовищем.<br /> * [https://antixlinux.com/ AntiX] та куркульський [https://mxlinux.org/ Mx] — нещодавно розпопулярені версії лінуксу для людей з пк, віком 10-15 років, вони самі по собі споживають мало, а більша частина ресурсів йде саме на [[Linux#Власне, середовища|СС]] та твої програми, для запуску потрібно мінімум 512 мегабайт ОЗП, оскільки це все ще дебіан, то можна спокійно завантажувати новенький софт на пристрої, де лагає Win7, проте лагів буде десь стільки ж через прожерливість самих програм. Різниця між першим та другим у більшій орієнтованості другого на зумерів, які не можуть самостійно написати програму для очистки кешу<br /> та ін., нєсть їм числа:<br /> * [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.<br /> * [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)<br /> * [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.<br /> * [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.<br /> [[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]][[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]<br /> Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE(див. фото), GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.<br /> <br /> ===Власне, середовища===<br /> <br /> Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька. <br /> <br /> * GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з &quot;коробки&quot; досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище. <br /> * XFCE - вона ж &quot;криса&quot;. Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості &quot;додаткового&quot;, другорядного середовища. <br /> * KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.<br /> * Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.<br /> * MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.<br /> <br /> == Цікавинки ==<br /> У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.<br /> <br /> У ядрі версії 7 видалили драйвер EDAC для Intel 440BX, який 19 років був у неробочому стані.<br /> <br /> Досі не встановлено, чи лінукс перетворює чоловіків на фембоїв, чи просто фембоям він подобається.<br /> <br /> Мінімальні вимоги убунти більші, ніж у 11 вікон.<br /> <br /> == Ігри == <br /> На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні роки&lt;sup&gt;Коли?&lt;/sup&gt;, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].<br /> <br /> == Українізація == <br /> <br /> Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.<br /> <br /> === Кацапський саботаж української локалізації ===<br /> [[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]<br /> Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість &quot;Встановлення Ubuntu&quot; люди побачили &quot;Висирання Ubuntu&quot;, а замість пункту &quot;Класичної інсталяції&quot; був &quot;Повний гейський секс&quot;. В строці стану було написано &quot;Смокчіть члени в Ubuntu&quot;, і в такому дусі. <br /> <br /> Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско. <br /> <br /> Після цього вже не співробітник, на щастя. <br /> <br /> Москалика звільнили, переклад виправили на нормальний. <br /> <br /> Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...<br /> <br /> ==Де зустріти в природі==<br /> Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми [[Руки-білки|руками]] можна в таких місцях:<br /> <br /> * '''[[Пошта|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування. <br /> * '''[[Супермаркет|Аврора]]''' на терміналах-cканерах цін [[Raspberry Pi|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє. Хоча на досвідчене око можно помітити, що ці екранчики зібрані з друкованого в 3д корпусі, і начиння скоріш за все теж куплене за три копійки десь на алі. <br /> * '''[[Ігор Коломойський|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса. <br /> * '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)<br /> <br /> == Пінгвінові відео ==<br /> {{Videogallery|cols=3|widths=321<br /> |youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів<br /> |youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?<br /> |youtube|cvvOuh03-8s|З якими бубнами танцювати для ігрульок}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Gentoo]]<br /> * [[Лінуксоїд]]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]<br /> * {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}<br /> * [http://linux.org.ua linux.org.ua]<br /> * [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.<br /> * [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]<br /> * [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]<br /> == Примітки == <br /> {{reflist}}<br /> {{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}<br /> {{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}<br /> <br /> [[Категорія:ІТ]]</div>

Шмат Кав'ярні Мемів https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80&diff=72861 2026-05-16T10:02:41Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: 親愛なる友人の皆さん、これはただの冗談です</p> <hr /> <div>{{Архів}}<br /> [[Зображення:5859.jpg|180px|thumb|right|Японські пагоди та гуцульські церкви. Відчувається присмак однієї культури.]]<br /> Якимось дивом, в україномовному інтернеті останнім часом поширилися порівняння японської культури з українською. <br /> <br /> Ще більш феєричним є те, що в результаті порівнянь, культури дійсно виявляються подібними! Немаломожливо, кажуть нам джерела, назви обох японських столиць пішли від ім'я [[Русь|Кия]], як і назва столиці української. Інші стверджують, що японські пагоди та гуцульські церкви є будовами одного стилю. Крапку у роздумах поставив божествений [[ґуґл]], який у пошуку &quot;японці українці&quot;, подає на більш ніж мільйон результатів більше, аніж у пошуку &quot;росіяни українці&quot;. Як було згадано раніше, феєрично.<br /> <br /> ===Аргументи японоукрів===<br /> {{YouTube|CqPWepy6adM|width=300|Чи не нагадує вам це українську народну пісню?}}<br /> #Жахлива історія про жінок, що перетворювалися на кішок... й помстилися своїм кривдникам (досить сильно нагадує подібні історії, що їх розповідали українські селяни):<br /> #Відчуття кольорів, естетизація вбрання поряд з досягненням його практичності й комфорту (які у наших завжди були, та знищувалися роками «шир потребу»), квіткові мотиви … - то дуже схоже… <br /> #... і не лише це... сприйняття світу, певні особливості світосприйняття, яким важко знайти відповідне означення... Наприклад, коли наші передивлялися японський та американський фільм жахів (сюжет один і той: про дзвінки по телефону, після яких вмирали люди), то якось почула зауваження: &quot;Ну, у японців все зрозуміло, а ці америнці всі божевільні там, чи як?&quot;<br /> #Та й наші жінки чи не такі ж гарні у вишитому вбранні, як японки у кімоно? Як вони вміють їх носити!... щоправда не всі... Але ж у нас поки не вчать носити національний чи стилізований одяг, як то вчать у Японії <br /> #Корейці, наприклад, ніби поряд з японцями мешкають, а засоленої сирої риби, поки не засмажть, не вживають... А ми... хтось смажив засоленого оселедця? Та це ж сира риба!.. А у нас(щодо згаданого) більше схожі з японцями смаки... &lt;ref&gt;Прапорщик - ''начальник складу'' рівненського полку зв'язку - якось навчив робити &quot;п'ятихвилинку&quot;; заморожений оселедець розрізається поздовж хребта, чиститься від нутрощів, голови, луски (знімається разом зі шкіркою); все це солиться-перчиться-сиплеться спеціями, і під дією солі вже пришвидшено розмерзається за 5-7 хв.; далі - нарізка, цибулька, олійка - закусь, за вуха не відірвеш!&lt;/ref&gt;<br /> #Але ж не просто ж вони бувають схожими? Якщо є схожі звички і схожі смаки, то, можливо, виникли вони не &quot;просто так&quot;? <br /> #Ще пригадалося… японців здебільшого характеризували, як людей консервативних, які вибирають найчастіше з того, до чого звикли, про що вже знають… Щодо нового, то ніби вибирається воно без особливого ентузіазму й не одразу… <br /> #Ніби серед «щирих українців» немає таких, що з вузькими очима? Та моя найкраща знайома-полтавчанка має точнісінько такі очі, але пишається давнім українським козацьким родом, що виробляв найякісніший глиняний посуд (щоправда у періодично народжувалися у них діти з такими саме очима й прямим жорстким волоссям, хоч шлюби були лише між односельцями)<br /> #Обидві країни мають досвід війни з [[Московія|росією]] та [[СРСР|сересере]], що ''не може бути просто збігом''<br /> #[[Кіт|КОТИКИ КОТИКИ КОТИКИ КОТИКИ УСІ ЛЮБЛЯТЬ КОТИКІВ]]<br /> &lt;br /&gt;<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Файл:3435.jpg|Японія VS Карпати, один історичний стиль будівництва мостів, а це щось таки та й значить<br /> Зображення:6061.jpg|Знайди 10 вiдмiнностей<br /> Зображення:37d32ff965fc08656001d9d27b67fd1b-image(1000x700).jpg|Традицiйна японська арка вiдома на нашому заходi<br /> Зображення:1436433575 9717415303021770072201515931926n.jpg|Процесс поєднання культур<br /> Зображення:597f53c5456.jpg|Процесс трансформації япошки до рівня свідомого українця<br /> Зображення:58585544575.jpg|В нас навіть кухня схожа<br /> Зображення:Хата_айну.jpg|Ну чим не наші хати?! На пікчурі — хатка айнів<br /> Зображення:160917171107438635 f0 0.jpg|Розумнi книжки<br /> Зображення:4445.jpg|Порiвняння Культових споруд<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> '''Файно''' (хвайно, кавайно, 可愛) - як з української, так і з японської означає &quot;гарно&quot;, &quot;мило&quot;, &quot;добре&quot;. Файним можна схарактеризувати що завгодно від [[Кубанський діалект|Кубані]] до Більщини та від Стародубщини до Криму (і навіть добрі козацькі усмішки ˚ب˚, ˚ڡ˚ ). Хоча гарантованим носієм файності є, звичайно ж, файні українські [[Камвхори|дівки]] &lt;s&gt;з косплею&lt;/s&gt; ([[аніме]] відпочиває).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> ==Няў!==<br /> {{Основна|Няўка}}<br /> Ще один доказ того, що японська та [[Україна|українська]] культури чи не ледь як рідні, це присутність в наших мовах некрихтово-однакових вигуків для передачі котячого няўкання: японською (にゃあ-ня) та [[Українська мова|українською]] (няв). На Учані з часом останнє слово набуло форми &quot;няў&quot; і тепер викорстовується як вигук для передачі захоплення чимось.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Примітки ==<br /> {{reflist}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://youtu.be/nq6qJMeJfNU?t=300 Брати Капранови пояснюють ситуацію]<br /> <br /> {{Україна}}<br /> [[Категорія:Українство]]</div>

Шмат Кав'ярні Мемів https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Raspberry_Pi&diff=71938 2025-08-25T10:39:49Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: тсс</p> <hr /> <div><br /> [[Файл:RASP 03 01.png|міні|Малинка, модель «Бі» третього покоління. Те, що виглядає немов гребінець, дозволить тобі зробити автоматичний полив помідорів дідусеві в селі]]<br /> [[Файл:Ap,550x550,12x16,1,transparent,t.u5.png|50px|безрамки|ліворуч]]<br /> '''Raspberry Pi''' (або «Малина», «Малинка») — одноплатний комп’ютер, що з нього почалася епідемія таких комп’ютерів. Може те ж саме, що здоровезний комп’ютер твого старшого брата у 2005 році, але влазить ледь чи не в пачку [[цигарки|цигарок]]. Має піни для програмування всіляких датчиків, замість жорсткого диска — microSD-карта. Насправді це лінійка з кількох моделей, вже йде п'яте (на 2023 рік) покоління.<br /> <br /> ==Технологія== <br /> На відміну від традиційних компів, распбері використовує процесори архітектури [[ARM]]. На момент виходу перших версій малінки, ARM був процесорами які масово використовувались лише в мобільних телефонах. <br /> <br /> Можливо ви помітили, що ваш сеомі не потребує блоку живлення розміром з конституцію України, а також що на ньому немає кулерів, та і взагалі він сильно не гріється. Так от - це завдяки архітектурі ARM, яка була спроектована щоб споживати мало енергії та не потребувати охолодження. А ваш цей [[X86|x86-64]] гріється як колорифер.<br /> <br /> Правда нюанс можуть зрозуміти ті, хто колись намагався перепросити свій МІУІ. Єдина популярна платформа на архітектурі - [[Android|андроїд]], і та сидить за трьома анальними замками пропієтарщини, з вшитими частинами операційної системи прямо в хардвар. Та і при всій повазі, навіть якщо би це не було проблемою - андроїд слабо заточений під десктоп.<br /> <br /> Тож, для малинки з деталей від Дебіан зібрали свою операційну систему. Назвали її ***PiDora***. Ні, серьозно. Потім правда їм натякнули що вони роблять хуйню, і команда PiDora виправила це через деякий час, і назвали &quot;Raspbian&quot;. <br /> <br /> Ну і в ті часи перших малинок, під АРМ та ще і під [[Linux|Лінукс]] софта було не дуже багато... <br /> <br /> А втім зараз цей распбіан можна побачити в доволі неочевидних місцях. В моніторах вагонів УЗ стоїть саме він, як власне і на терміналах самоврядування деяких мереж супермаркетів, а то і в медичному обладнанні.<br /> <br /> Є сумніви що там під капотом саме малинка, вірогідно що распбіан просто пішов по рукам як просте рішення для ARM систем, які врешті таки заполонили ринок.<br /> <br /> <br /> == Raspberry Pi 4 ==<br /> [[Файл:Rp4scheme.jpg|міні|Четверта версія]]<br /> Очікувався у 2020, але через доступність потрібних чипів виробник потішив фанів вже у 2019. Відрізняється від минулих поколінь тим, що є аж два micro HDMI виходи на 4К монітори (один 4К/60 фпс або 2 4К/30 фпс), гігабітним етернетом, двома USB другого покоління та двома третього, заряджується через USB-Сі, та продається у трьох варіантах: оперативки 1 ГБ, 2ГБ, 4 ГБ. Остання варіація робить Малину фактично ентрі-левел ПК, вони навіть випустили ПК-набір де є все, окрім монітора.<br /> <br /> У травні 2020 випустили модель з 8 ГБ оперативної пам’яті, щоправда за 75 доларів. Але трохи раніше ціну 2-ГБ моделі знизили до 35 доларів.<br /> <br /> == Raspberry Pi 5 ==<br /> Шалена вундервафля що у 2,5 рази потужніша за попередню, але втратила аудіовихід (тепер звук тільки через HDMI). Десь у майбутньому її можна буде купити в Україні, поки що вже дефіцит по передзамовленню. Точно може 4К відео, а не як попередня модель що могла тільки на папері.<br /> <br /> == Що з нього можна зробити ==<br /> * Маленький ПК, щоб серфити у [[інтернет]]і або залипати за ретро-іграми.<br /> * Розумний дім.<br /> * Робота-пилососа або іншого.<br /> * Систему поливання помидорів (розумну теплицю).<br /> * [https://pi-hole.net/ Систему блокування реклами] на мережевому рівні.<br /> * Просто бавитися в основи програмування якщо ти школяр або студент. <br /> * ...<br /> <br /> == Клони ==<br /> Як вже було сказано, у Расбері Пай з'явилось чимало конкурентів, деякі з них:<br /> * Arduino - власне і не комп'ютер взагалі, а універсальна плата з мікропроцесором, який може виконувати програми, а також з купою пінів з виходом на все. Більш орієнтована на &quot;домашніх винахідників&quot;, ніж на комп'ютерних нердів, бо ніяку операційку на неї без бубна не натягнеш.<br /> * Orange Pi - [[Китайська підробка|китайська підробка]] Расбері Пай, але має вдвічі більше оперативки й потужніший графічний процесор (відеокартою це язик не повернеться назвати), попри кращу потужність по ціні ніби як плюс-мінус те ж саме, що RP.<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [https://www.raspberrypi.org/ Офіційний сайт]<br /> * [https://projects.raspberrypi.org/uk-UA/projects Проекти українською для дітей на оф. сайті]<br /> <br /> {{Айті|що=Rule, Britannia!}}<br /> [[Категорія:ІТ]]</div>

Шмат Кав'ярні Мемів https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A2%D0%B8&diff=70407 2025-02-02T18:10:45Z

<p>Шмат Кав&#039;ярні Мемів: /* Ознаки */ Сказали що я не зможу чимось доповнити, бо дуже тупий, ну то я доповнив, щоб показати типу не тупий і знаю що додати</p> <hr /> <div>'''Ти''' — це ти. Так, саме ти. Та жалюгідна істота, що зараз сидить перед монітором і читає цей текст. Той, у кого ніколи не буде дівчини. Той, хто фапає на прон уночі. Той, хто думає, що приносить користь, хоча, насправді, якщо ти помреш, ніхто, окрім твоїх батьків не помітить. Так, це і є ти.<br /> [[Файл:Youtime112.jpg|230px|thumb|right|Ти став людиною року в 2006 році за версією журналу Time. Журнал визнав заслуги мільйонів людей, які анонімно створювали контент для безлічі сайтів. На обкладинці було так і написано:<br /> «Так, ти. Ти контролюєш Століття Інформації. Ласкаво просимо в твій світ.»]]<br /> == Ознаки ==<br /> * Поки ти читаєш цю статтю, мільйони людей у світі відчувають оргазм. Задумайся! <br /> * При знайомстві з дівчиною, ти розпитуєш у неї детально її особисті дані, щоб потім відшукати її Вконтакті і пофапати на фотки з моря чи літнього табору. Хоча, яка дівчина? <br /> * Ти неголений, немитий і погано пахнеш. З імовірністю 99,99%, ти —незайманий.<br /> * Ти за знаком зодіаку Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козоріг, Водолій чи Риби. Інакше не може бути.<br /> * Ти дивишся [[аніме]].<br /> * За тобою [[ҐН|вже виїхали]].<br /> * Ти зараз заперечуватимеш, що полюбляєш аніме.<br /> * Ти пам'ятаєш як зробив ту саму хуєту в дитинстві.<br /> * Ти сидиш на іміджбордах.<br /> * Ти не слухаєш реп.<br /> * Ти вмієш читати, якщо ти це читаєш.<br /> * Ти розумієш українську мову, якщо ти це читаєш.<br /> * Ти належиш до роду homo sapiens виду sapiens, якщо ти це читаєш.<br /> * Ти є побічним ефектом еволюції, якщо ти це читаєш.<br /> * Ти у поганій фізичній формі.<br /> * Ти намагався колись робити різні речі, але в тебе нічого не виходить. ВЗАГАЛІ.<br /> * Ти користуєшся операційною системою [[Windows|Віндовс]].<br /> * Ти сидиш і чекаєш на доброго дядька, що покращить твоє нікчемне життя. Але він не прийде. Ніколи.<br /> * Ти маєш акаунт у World of Warcraft, L2 або WoT.<br /> * Ти зараз знову заперечуватимеш.<br /> * Але усе одно, сьогодні ти будеш докачувати свого ельфа до 80-го рівня, або накопичувати досвід для наступного танку.<br /> * Ти нізащо не закриєш цю сторінку, доки не прочитаєш до кінця.<br /> * Ти жодного дня не проживеш без свого мобільника.<br /> * Ти маєш акаунт [[фкантактє]], з овер 9000 друзів.<br /> * Ти повинен робити купу справ, але тобі ліньки.<br /> * Ти хотів би додати сюди ще щось, але не придумаєш що, бо ти тупий.<br /> * Ти нарешті дочитав це до кінця і вирішив, що усе це — хуїта. Але усередині ти згоден з усіма (±25) пунктами.<br /> <br /> == Основні місця ==<br /> Ти [[лох]] і не зможеш навіть першим заговорити з [[Цнота|незайманою]] незнайомою дівчиною, тому місць у тебе небагато: <br /> <br /> * Дім.<br /> * Школа/ВНЗ<br /> <br /> Так. Це все. А що ти хотів? Ти ж нічого не зможеш змінити (можеш, але тобі впадлу).<br /> ==Див. також==<br /> {{Портал:Портал-сус/Бокс}}<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * {{Wikinet|Você|Вікінет про тебе}}<br /> <br /> {{Соціотип}}</div>

Шмат Кав'ярні Мемів