<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://drama.kropyva.ch/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Amoclan</id>
	<title>Енциклопедія Драматика - Внесок користувача [uk]</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://drama.kropyva.ch/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Amoclan"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Amoclan"/>
	<updated>2026-10-18T19:03:16Z</updated>
	<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.39.7</generator>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25092</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25092"/>
		<updated>2020-03-20T01:52:18Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса. &lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміни режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні).За свою багату історію випустив багато хороших і не дуже людей, що й по сьогоднішній день &amp;lt;s&amp;gt;пиздять гроші&amp;lt;/s&amp;gt; впливають на нас з вами.&lt;br /&gt;
=== Історія === &lt;br /&gt;
Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Цитата|Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»|Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя|}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Цитата|Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: «Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор»&amp;quot;.|[[Корчинський]] про Сабж|}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі [[Київ|Києва]] та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі [[Київ|Києва]], але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[[Київ]]&lt;br /&gt;
*[[Студент]]&lt;br /&gt;
*[[Кравчук]] - випускник Сабжу&lt;br /&gt;
*[[Порошенко]]- випускник Сабжу&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25091</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25091"/>
		<updated>2020-03-20T01:51:35Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса. &lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні).За свою багату історію випустив багато хороших і не дуже людей, що й по сьогоднішній день &amp;lt;s&amp;gt;пиздять гроші&amp;lt;/s&amp;gt; впливають на нас з вами.&lt;br /&gt;
=== Історія === &lt;br /&gt;
Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Цитата|Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»|Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя|}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Цитата|Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: «Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор»&amp;quot;.|[[Корчинський]] про Сабж|}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі [[Київ|Києва]] та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі [[Київ|Києва]], але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[[Київ]]&lt;br /&gt;
*[[Студент]]&lt;br /&gt;
*[[Кравчук]] - випускник Сабжу&lt;br /&gt;
*[[Порошенко]]- випускник Сабжу&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25090</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25090"/>
		<updated>2020-03-20T01:47:10Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса. &lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні).За свою багату історію випустив багато хороших і не дуже людей, що й по сьогоднішній день &amp;lt;s&amp;gt;пиздять гроші&amp;lt;/s&amp;gt; впливають на нас з вами.&lt;br /&gt;
=== Історія === &lt;br /&gt;
Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;quot;&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: «Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор»&amp;quot;.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;[[Корчинський]] про Сабж&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі [[Київ|Києва]] та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі [[Київ|Києва]], але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[[Київ]]&lt;br /&gt;
*[[Студент]]&lt;br /&gt;
*[[Кравчук]] - випускник Сабжу&lt;br /&gt;
*[[Порошенко]]- випускник Сабжу&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25089</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25089"/>
		<updated>2020-03-20T01:44:54Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;quot;&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: «Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор»&amp;quot;.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;[[Корчинський]] про Сабж&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі [[Київ|Києва]] та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі [[Київ|Києва]], але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[[Київ]]&lt;br /&gt;
*[[Студент]]&lt;br /&gt;
*[[Кравчук]] - випускник Сабжу&lt;br /&gt;
*[[Порошенко]]- випускник Сабжу&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25088</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25088"/>
		<updated>2020-03-20T01:42:57Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;quot;&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: «Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор»&amp;quot;.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;[[Корчинський]] про Сабж&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі [[Київ|Києва]] та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі [[Київ|Києва]], але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[[Київ]]&lt;br /&gt;
*[[Студент]]&lt;br /&gt;
*[[Кравчук]] - президент - випускник Сабжу&lt;br /&gt;
*[[Порошенко]]- президент - випускник Сабжу&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2&amp;diff=25087</id>
		<title>Київ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2&amp;diff=25087"/>
		<updated>2020-03-20T01:31:01Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:8765ty.jpg|300px|thumb|right|Пам&#039;ятник засновникам міста. Сучасна версія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Київ&#039;&#039;&#039;, &#039;&#039;&#039;Кієф&#039;&#039;&#039;, &#039;&#039;&#039;Хуїв&#039;&#039;&#039; — пухлина на тілі [[Україна|України]], яка висмоктує з решти регіонів людські ресурси й паразитує на економіці країни. Загалом, такий стан речей є спадком совкової централізації, яка перетворила гарне українське місто в гігантську [[СССР|совкоподібну]] клоаку. Понаїхало, за офіційною інформацією, трохи менше 3 млн., за неофіційною, враховуючи агломерацію - до [[Over 9000|6 млн]]. Людська панорама Києва вельми проста: [[узкоязьічноє насєлєніє]] + [[рогулі]] + [[Хіпстер|хіпстота]] = кієфлянє. Додайте ще [[Донбас|даунбасян]], які з усім відомих причин охочіше понаїхали в Кієф, бо [[Москаль|ближча культура]] й [[Москва|ващє сталіца]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Відомо усім, що:&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* Київ - мати міст Руських (не плутати з [[Ерефія|російськими]]!);&lt;br /&gt;
* Київ - [[Велике Село]] (згадують зазвичай, коли киянин дізнається про те, що його знайомі з різних районів столиці також знайомі між собою);&lt;br /&gt;
* Київ тримає вакантні посади та смугасті (і не лише смугасті, а й гумові типу ПР-73) палки в міліції для людей, що не хочуть працювати;&lt;br /&gt;
* До Києва язик доведе;&lt;br /&gt;
* донедавна на городі був [[Олесь Бузина|бузина]], а в Києві - [[Проффесор|ДЯДЬКО]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Населення ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Києва складається з:&lt;br /&gt;
* [[Полішуки|понаїхів]] з Хацапетівок, Кислодрищенськів, Тмутараканів, Бердичевів, [[Жмеринка|Жмеринок]] та Крижополів - 90%; на відміну від корінних киян в першому поколінні - п.2 - 80 % з оцих кажуть про себе &#039;&#039;&#039;&amp;quot;ми, [[Вуйко|кієвлянє]]&#039;&#039;&#039;&amp;quot; - в душі ті ж самі [[Рагулі]] (див. п.3), шо і раніше&lt;br /&gt;
* корінних киян в першому поколінні - 5%;&lt;br /&gt;
* бидла &amp;lt;s&amp;gt;[[Рагулі]]в&amp;lt;/s&amp;gt; - 2%;&lt;br /&gt;
* [[КПІ|студентів]] - 2%;&lt;br /&gt;
* [[Українська політика|депутатів]] - 0.9% Ніфігасобі, 40 тисяч одних депутатів!;&lt;br /&gt;
* інтелігенції (зі [[Львівське метро|Львова]] та [[Шевченкофранко і всі всі всі...|ІваноШевченкоФранківська]]) - 0.05%;&lt;br /&gt;
* [[Київофіл|київофілів]] - 0.00005%, але ж ну і смердить від них!&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;справді корінних киян в другому і більше поколіннях&#039;&#039;&#039; - не існує в природі, або існують в таких мізерних кількостях, що для їх виявлення слід застосувати [[Нанотехнології|нанотехнології]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мости Києва ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рідкий птах долетить [[Полішуки|до середини Дніпра]]. Дніпро, як відомо. тече з півночі - з сумовитих москальських боліт та лісів - на південь, отже, мости, відповідно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;s&amp;gt;&#039;&#039;&#039;Московський&#039;&#039;&#039;&amp;lt;/s&amp;gt; &#039;&#039;&#039;Північний&#039;&#039;&#039; — будувався за [[СРСР|Совка]],  коли [[Ерефія|Понаєхавск-Нєрєзіновий]] чесно вважався століцей нашей Батьківщіни&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Петрівський залізничний&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* через &#039;&#039;&#039;Рибальський півострів&#039;&#039;&#039; — у напрямку на Оболонь - новий, рух лише в одному напрямку (не той, що до Рибальського, який в народі &#039;&#039;&#039;&amp;quot;Горбатий&amp;quot;&#039;&#039;&#039;, а саме на лівий берег)&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;метро&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Патона&#039;&#039;&#039; — (довжина за топокартою і ногами 1543 метри)&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Дарницький залізничний&#039;&#039;&#039; — (по ньому потяги везли все, шо можна, у Нєрєзіновую)&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Дарницький автомобільно-залізничний&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Південний&#039;&#039;&#039; — (по ньому метро ходить аж до Бортничів, мимо засраного лайнами з усього Києва озера Вирлиця)&lt;br /&gt;
* ще є &#039;&#039;&#039;пішохідний на Труханів острів&#039;&#039;&#039;, з нього наркомани, щоб повистьобуватися перед дівчатами, плигають у воду і до пенсії не живуть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія Києва ==&lt;br /&gt;
За древньоруськими переказами, його заснував Кий. Києві, разом із братами і сестрою Либіддю у 1980-х зробили пам&#039;ятник, у якому в 2009 відпала дупа. На цьому пам&#039;ятнику написано, що Києву було 1500 років.  До середини 12 століття Київ був найбільшим містом і центром Русі. І так було до 1169 року, коли до Києва припхався Андрій Боголюбський й випиляв місто вщент, разом з населенням. [[Московське православ&#039;я|Москвославні]] його за це канонізували. &lt;br /&gt;
[[Файл:Vovakrestitelll.jpg|280px|thumb|right|Володимир Хреститель дивится чи не завелись знов де в Києві язичники]]&lt;br /&gt;
Вдруге Київ руйнували 1240 року татаро-монгольські орди. В 14-17 століттях Київ був прикордонним містом Великого князівства Литовського, а потім - Речі Посполитої. Але після того, як [[Хмельницький]] продав Україну москалям, Київ захопили кацапи, і панували тут разом із жидами аж до кінця 20 століття. Та й зараз деякі тут непогано влаштувались. Як відомо, у кацапів дуже бідна мова - вони навіть плутають поняття руський і російській. І тому, коли кацапи кажуть, що &amp;quot;Киев - мать городов русских&amp;quot;, вони думають, що Київ - російське місто, хоча насправді це не так. А ще з Києва почалось Хрещення Русі. А якщо ми москалів хрестили то значить маємо повне моральне право їх тепер і відспівати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Був час коли кацапів в Києві було більшість. Особливо в 1930-х роках, після того як всіх більш-менш адекватних більшовики спровадили на Соловки. Але в 1941 році, коли німці &amp;lt;del&amp;gt;визволяли Київ від комуняцьких загарбників&amp;lt;/del&amp;gt; захоплювали місто як плацдарм для наступу на Москву, кацапи здебільшого повтікали, а перед втечею ще й встигли підірвати Хрещатик і спалити жидів в Бабиному Яру. Хоча совкова пропаганда стверджує, що цим займалися німці. Але з тих пір українське населення у Києві знову складає більшість.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місця Києва ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Jdhyf56t7yu8.png|200px|thumb|right|Історичні (і не дуже) місця]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майдан Незалежності ===&lt;br /&gt;
Найвідомішим місцем Києва є Майдан Незалежності. В древні часи ця місцевість називалася Козиним болотом, бо напевно там таки й було болото. При совку це була площа Жовтневої революції і на ній стояв ідол Леніна з попихачами. В 1990-ті роки площу перейменували і реконструювали. Зняли не тільки Леніна, але й дивовижної краси фонтани, біля яких у затінку від каштанів можна було бухати пиво. Замість них поставили скляні споруди, що нагадують склепи. Кажуть, що якщо архітектура - це застигла музика, то архітектура Майдану - це застигла музика Поплавського. &lt;br /&gt;
[[Файл:Zolott.jpg|200px|thumb|right|Дівка на кулі, що на майдані. Символ міста, незалежності і взагалі всієї України. Те що золотистого кольору, покрите &#039;&#039;&#039;справжньою&#039;&#039;&#039; позолотою]]&lt;br /&gt;
Після того, як до влади потягнувся [[Яник]], Майдан став центром малих і великих революцій. [[Помаранчева революція]] була безкровною. На Майдані тоді роздавали наколоті апельсини і американські валянки, народ волав Ю-щен-ко, і все врешті закінчилось хепі-ендом. Другий Майдан, він же [[Євромайдан]], був кривавим. Під час останньої атаки Беркуту на Майдані і прилеглих вулицях загинуло близько сотні протестувальників, а Будинок Профспілок був вщент спалений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Печерська лавра ===&lt;br /&gt;
Це найбільша святиня Київської Руси, яка існує ще з 10 століття. Захоплена [[московське православ&#039;я|ватниками]]. В часи Євромайдану тут знаходили притулок донецькі гопники. Тут же розташовані кілька музеїв і навіть академія керівних кадрів культури. Можна піднятися на дзвінницю, звідки видно майже увесь Київ. Можна зайти в Печери, де поховані монахи. Аборигени лаври вірять, що їх тіла нетлінні і навіть зцілюють православний люд. Цей об&#039;єкт знає навіть ЮНЕСКО.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Софія Київська ===&lt;br /&gt;
Найдивовижніший собор Києва, але вхід туди платний. Цей собор відомий тим, що зберіг графіті часів 11 століття, записані древніми киянами давньоруською мовою. Так ось ця давньоруська мова схожа на сучасну українську значно більше ніж на кацапську. Так що знай, аноне, якщо ти зустрів російськомовного киянина - це стопудово із понаєхавших. І цей об&#039;єкт знає ЮНЕСКО.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Михайлівський собор ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знаходиться неподалік Софійського. Собор відомий тим, що двічі рятував киян від москальської наволочі. В 1240 році, коли ті приперлися під проводом Батия, і в 2014, коли вони приперлись у формі [[Беркут|Беркута]]. Обидва рази у Соборі били в набат. Собор належить [[православ&#039;я|православним]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Андріївський узвіз ===&lt;br /&gt;
Звивистим шляхом спускається від Андріївської церкви на Поділ. Тут аборигени виставляють на продаж свої картини і всілякі інші витвори мистецтва. Палатки з непотрібом по типу матрьошок, радянських/німецьких фуражок, магнітиків та іншого лайна для туристів included. Кажуть десь неподалік є Лиса гора, де збирається всяка бісота. Гора дійсно є, на рахунок бісоти - не знаю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Гідропарк ===&lt;br /&gt;
Улюблене місце відпочинку аборигенів. Тут є спортивний  майданчик з шаровими тренажерами, є пляжі (не тільки текстильні, є й нудистський), є прокат човнів, і звичайно ж, до біса генделиків, де можна набухатися в сраку. На водохрещення народ приїжджає сюди пірнати в ополонки. Старожили навіть пам&#039;ятають оголений торс [[Ющенко|Пасічника]], а от [[Яник|проффесор]] освячуватись дніпровською водою всралися. П&#039;ятий президент теж не став морозити собі яйця. У [[Зеленський|шостого]] все ще попереду, а знаючи його вдачу, лулзи забезпечені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Транспорт ==&lt;br /&gt;
Київський транспорт - це три гілки метрополітену, міська електричка, фунікулер, трамваї, тролейбуси, автобуси і маршрутки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Метро ===&lt;br /&gt;
Поїзди із 5 вагонів, обклеєні реклямою, довезуть вас з одного кінця міста в інше за 40 хвилин. Це найбільш надійний транспорт, якому не страшні ані корки, ані мітинги. Кажуть, на деяких підземних станціях можна врятуватися навіть від ядерного вибуху. З часів Євромайдану, щоправда, в метро стали практикувати планові мінування. Мінують як правило одну якусь станцію, найчастіше - Вокзальну, і поїзд на ній протягом кількох годин не зупиняється. В часи Євромайдану, зрозуміло, мінували Майдан Незалежності і Хрещатик. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На разі в Києві три гілки метра - червона, синя і зелена. Мешканці Троєщини мріють про четверту - на Троєщину, але кожен новий мер спочатку обіцяє її збудувати, а потім забиває на аборигенів болт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Міська електричка ===&lt;br /&gt;
Це така зелена або червона ковбаса, яка півтори години повзе навколо Києва. Її запустив Попов, щоб улестити жителів Троєщини, які хотіли метро. Нині до неї пустили швидкісний трамвай. Проте, електричка ходить жахливо, лише в години пік. Рухомий склад в жахливому стані, іноді забита вщент, контингент пасажирів гірший за метрошний. Укрзалізниця погрожує віджати у Київпастрансу всю систему та переробити її в щось путнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Трамвай ===&lt;br /&gt;
Київ був першим містом кацапської імперії, де з&#039;явився трамвай. Ходив він від Поштової площі до Хрещатика. В найкращі часи в Києві було 35 маршрутів, але в 1990-ті трамвай стали розбирати. Після того як трамвай випиляли з мосту Патона, в Києві лишилось дві окремі трамвайні мережі - на лівому березі і на правому. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Тролейбус ===&lt;br /&gt;
Зараз в Києві їздять патріотично розфарбовані жовтоблакитні тролейбуси львівського виробництва, зелені - місцевого виробництва, і біло-сині - дніпропетровського. Львівські кращі, бо в них сидінь більше. Зате в київські можна більше народу напхати і в них краще з опаленням. Колись ще їздили чеські &amp;quot;шкоди&amp;quot; і румунські &amp;quot;даки&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблеми Києва ==&lt;br /&gt;
* Мери Києва. Кияни чомусь завжди обирають на мерське крісло якогось довбойоба, прибульця з далеких світів, генія афоризмів. Колись це був [[Сан Санич]]. Потім [[Льоня-Космос]]. Тепер - [[Кличко]].&lt;br /&gt;
* Транспорт та автомобільні затори.&lt;br /&gt;
* Узкоязичні ліберальні ватники.&lt;br /&gt;
* Лайноперекачувальна станція на березі оз. Вирлиця.&lt;br /&gt;
* Самозахоплення та [[Пасічник|приХВатизація]] [[Проффесор|Героями України]] заповідних земель і берегів Дніпра а потім мутні тьорки кому і що належить. &lt;br /&gt;
* [[Метро на Троєщину]] - міфічний мем. &lt;br /&gt;
* Понаїхавші, яких 96 %.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Додаткові посилання ==&lt;br /&gt;
*[[Дніпро]]&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2&amp;diff=25086</id>
		<title>Київ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2&amp;diff=25086"/>
		<updated>2020-03-20T01:29:57Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:8765ty.jpg|300px|thumb|right|Пам&#039;ятник засновникам міста. Сучасна версія]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Київ&#039;&#039;&#039;, &#039;&#039;&#039;Кієф&#039;&#039;&#039;, &#039;&#039;&#039;Хуїв&#039;&#039;&#039; — пухлина на тілі [[Україна|України]], яка висмоктує з решти регіонів людські ресурси й паразитує на економіці країни. Загалом, такий стан речей є спадком совкової централізації, яка перетворила гарне українське місто в гігантську [[СССР|совкоподібну]] клоаку. Понаїхало, за офіційною інформацією, трохи менше 3 млн., за неофіційною, враховуючи агломерацію - до [[Over 9000|6 млн]]. Людська панорама Києва вельми проста: [[узкоязьічноє насєлєніє]] + [[рогулі]] + [[Хіпстер|хіпстота]] = кієфлянє. Додайте ще [[Донбас|даунбасян]], які з усім відомих причин охочіше понаїхали в Кієф, бо [[Москаль|ближча культура]] й [[Москва|ващє сталіца]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Відомо усім, що:&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* Київ - мати міст Руських (не плутати з [[Ерефія|російськими]]!);&lt;br /&gt;
* Київ - [[Велике Село]] (згадують зазвичай, коли киянин дізнається про те, що його знайомі з різних районів столиці також знайомі між собою);&lt;br /&gt;
* Київ тримає вакантні посади та смугасті (і не лише смугасті, а й гумові типу ПР-73) палки в міліції для людей, що не хочуть працювати;&lt;br /&gt;
* До Києва язик доведе;&lt;br /&gt;
* донедавна на городі був [[Олесь Бузина|бузина]], а в Києві - [[Проффесор|ДЯДЬКО]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Населення ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Києва складається з:&lt;br /&gt;
* [[Полішуки|понаїхів]] з Хацапетівок, Кислодрищенськів, Тмутараканів, Бердичевів, [[Жмеринка|Жмеринок]] та Крижополів - 90%; на відміну від корінних киян в першому поколінні - п.2 - 80 % з оцих кажуть про себе &#039;&#039;&#039;&amp;quot;ми, [[Вуйко|кієвлянє]]&#039;&#039;&#039;&amp;quot; - в душі ті ж самі [[Рагулі]] (див. п.3), шо і раніше&lt;br /&gt;
* корінних киян в першому поколінні - 5%;&lt;br /&gt;
* бидла &amp;lt;s&amp;gt;[[Рагулі]]в&amp;lt;/s&amp;gt; - 2%;&lt;br /&gt;
* [[КПІ|студентів]] - 2%;&lt;br /&gt;
* [[Українська політика|депутатів]] - 0.9% Ніфігасобі, 40 тисяч одних депутатів!;&lt;br /&gt;
* інтелігенції (зі [[Львівське метро|Львова]] та [[Шевченкофранко і всі всі всі...|ІваноШевченкоФранківська]]) - 0.05%;&lt;br /&gt;
* [[Київофіл|київофілів]] - 0.00005%, але ж ну і смердить від них!&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;справді корінних киян в другому і більше поколіннях&#039;&#039;&#039; - не існує в природі, або існують в таких мізерних кількостях, що для їх виявлення слід застосувати [[Нанотехнології|нанотехнології]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Мости Києва ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рідкий птах долетить [[Полішуки|до середини Дніпра]]. Дніпро, як відомо. тече з півночі - з сумовитих москальських боліт та лісів - на південь, отже, мости, відповідно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;lt;s&amp;gt;&#039;&#039;&#039;Московський&#039;&#039;&#039;&amp;lt;/s&amp;gt; &#039;&#039;&#039;Північний&#039;&#039;&#039; — будувався за [[СРСР|Совка]],  коли [[Ерефія|Понаєхавск-Нєрєзіновий]] чесно вважався століцей нашей Батьківщіни&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Петрівський залізничний&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* через &#039;&#039;&#039;Рибальський півострів&#039;&#039;&#039; — у напрямку на Оболонь - новий, рух лише в одному напрямку (не той, що до Рибальського, який в народі &#039;&#039;&#039;&amp;quot;Горбатий&amp;quot;&#039;&#039;&#039;, а саме на лівий берег)&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;метро&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Патона&#039;&#039;&#039; — (довжина за топокартою і ногами 1543 метри)&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Дарницький залізничний&#039;&#039;&#039; — (по ньому потяги везли все, шо можна, у Нєрєзіновую)&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Дарницький автомобільно-залізничний&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Південний&#039;&#039;&#039; — (по ньому метро ходить аж до Бортничів, мимо засраного лайнами з усього Києва озера Вирлиця)&lt;br /&gt;
* ще є &#039;&#039;&#039;пішохідний на Труханів острів&#039;&#039;&#039;, з нього наркомани, щоб повистьобуватися перед дівчатами, плигають у воду і до пенсії не живуть.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія Києва ==&lt;br /&gt;
За древньоруськими переказами, його заснував Кий. Києві, разом із братами і сестрою Либіддю у 1980-х зробили пам&#039;ятник, у якому в 2009 відпала дупа. На цьому пам&#039;ятнику написано, що Києву було 1500 років.  До середини 12 століття Київ був найбільшим містом і центром Русі. І так було до 1169 року, коли до Києва припхався Андрій Боголюбський й випиляв місто вщент, разом з населенням. [[Московське православ&#039;я|Москвославні]] його за це канонізували. &lt;br /&gt;
[[Файл:Vovakrestitelll.jpg|280px|thumb|right|Володимир Хреститель дивится чи не завелись знов де в Києві язичники]]&lt;br /&gt;
Вдруге Київ руйнували 1240 року татаро-монгольські орди. В 14-17 століттях Київ був прикордонним містом Великого князівства Литовського, а потім - Речі Посполитої. Але після того, як [[Хмельницький]] продав Україну москалям, Київ захопили кацапи, і панували тут разом із жидами аж до кінця 20 століття. Та й зараз деякі тут непогано влаштувались. Як відомо, у кацапів дуже бідна мова - вони навіть плутають поняття руський і російській. І тому, коли кацапи кажуть, що &amp;quot;Киев - мать городов русских&amp;quot;, вони думають, що Київ - російське місто, хоча насправді це не так. А ще з Києва почалось Хрещення Русі. А якщо ми москалів хрестили то значить маємо повне моральне право їх тепер і відспівати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Був час коли кацапів в Києві було більшість. Особливо в 1930-х роках, після того як всіх більш-менш адекватних більшовики спровадили на Соловки. Але в 1941 році, коли німці &amp;lt;del&amp;gt;визволяли Київ від комуняцьких загарбників&amp;lt;/del&amp;gt; захоплювали місто як плацдарм для наступу на Москву, кацапи здебільшого повтікали, а перед втечею ще й встигли підірвати Хрещатик і спалити жидів в Бабиному Яру. Хоча совкова пропаганда стверджує, що цим займалися німці. Але з тих пір українське населення у Києві знову складає більшість.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місця Києва ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Jdhyf56t7yu8.png|200px|thumb|right|Історичні (і не дуже) місця]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Майдан Незалежності ===&lt;br /&gt;
Найвідомішим місцем Києва є Майдан Незалежності. В древні часи ця місцевість називалася Козиним болотом, бо напевно там таки й було болото. При совку це була площа Жовтневої революції і на ній стояв ідол Леніна з попихачами. В 1990-ті роки площу перейменували і реконструювали. Зняли не тільки Леніна, але й дивовижної краси фонтани, біля яких у затінку від каштанів можна було бухати пиво. Замість них поставили скляні споруди, що нагадують склепи. Кажуть, що якщо архітектура - це застигла музика, то архітектура Майдану - це застигла музика Поплавського. &lt;br /&gt;
[[Файл:Zolott.jpg|200px|thumb|right|Дівка на кулі, що на майдані. Символ міста, незалежності і взагалі всієї України. Те що золотистого кольору, покрите &#039;&#039;&#039;справжньою&#039;&#039;&#039; позолотою]]&lt;br /&gt;
Після того, як до влади потягнувся [[Яник]], Майдан став центром малих і великих революцій. [[Помаранчева революція]] була безкровною. На Майдані тоді роздавали наколоті апельсини і американські валянки, народ волав Ю-щен-ко, і все врешті закінчилось хепі-ендом. Другий Майдан, він же [[Євромайдан]], був кривавим. Під час останньої атаки Беркуту на Майдані і прилеглих вулицях загинуло близько сотні протестувальників, а Будинок Профспілок був вщент спалений.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Печерська лавра ===&lt;br /&gt;
Це найбільша святиня Київської Руси, яка існує ще з 10 століття. Захоплена [[московське православ&#039;я|ватниками]]. В часи Євромайдану тут знаходили притулок донецькі гопники. Тут же розташовані кілька музеїв і навіть академія керівних кадрів культури. Можна піднятися на дзвінницю, звідки видно майже увесь Київ. Можна зайти в Печери, де поховані монахи. Аборигени лаври вірять, що їх тіла нетлінні і навіть зцілюють православний люд. Цей об&#039;єкт знає навіть ЮНЕСКО.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Софія Київська ===&lt;br /&gt;
Найдивовижніший собор Києва, але вхід туди платний. Цей собор відомий тим, що зберіг графіті часів 11 століття, записані древніми киянами давньоруською мовою. Так ось ця давньоруська мова схожа на сучасну українську значно більше ніж на кацапську. Так що знай, аноне, якщо ти зустрів російськомовного киянина - це стопудово із понаєхавших. І цей об&#039;єкт знає ЮНЕСКО.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Михайлівський собор ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знаходиться неподалік Софійського. Собор відомий тим, що двічі рятував киян від москальської наволочі. В 1240 році, коли ті приперлися під проводом Батия, і в 2014, коли вони приперлись у формі [[Беркут|Беркута]]. Обидва рази у Соборі били в набат. Собор належить [[православ&#039;я|православним]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Андріївський узвіз ===&lt;br /&gt;
Звивистим шляхом спускається від Андріївської церкви на Поділ. Тут аборигени виставляють на продаж свої картини і всілякі інші витвори мистецтва. Палатки з непотрібом по типу матрьошок, радянських/німецьких фуражок, магнітиками та іншим лайном для туристів included. Кажуть десь неподалік є Лиса гора, де збирається всяка бісота. Гора дійсно є, на рахунок бісоти - не знаю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Гідропарк ===&lt;br /&gt;
Улюблене місце відпочинку аборигенів. Тут є спортивний  майданчик з шаровими тренажерами, є пляжі (не тільки текстильні, є й нудистський), є прокат човнів, і звичайно ж, до біса генделиків, де можна набухатися в сраку. На водохрещення народ приїжджає сюди пірнати в ополонки. Старожили навіть пам&#039;ятають оголений торс [[Ющенко|Пасічника]], а от [[Яник|проффесор]] освячуватись дніпровською водою всралися. П&#039;ятий президент теж не став морозити собі яйця. У [[Зеленський|шостого]] все ще попереду, а знаючи його вдачу, лулзи забезпечені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Транспорт ==&lt;br /&gt;
Київський транспорт - це три гілки метрополітену, міська електричка, фунікулер, трамваї, тролейбуси, автобуси і маршрутки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Метро ===&lt;br /&gt;
Поїзди із 5 вагонів, обклеєні реклямою, довезуть вас з одного кінця міста в інше за 40 хвилин. Це найбільш надійний транспорт, якому не страшні ані корки, ані мітинги. Кажуть, на деяких підземних станціях можна врятуватися навіть від ядерного вибуху. З часів Євромайдану, щоправда, в метро стали практикувати планові мінування. Мінують як правило одну якусь станцію, найчастіше - Вокзальну, і поїзд на ній протягом кількох годин не зупиняється. В часи Євромайдану, зрозуміло, мінували Майдан Незалежності і Хрещатик. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На разі в Києві три гілки метра - червона, синя і зелена. Мешканці Троєщини мріють про четверту - на Троєщину, але кожен новий мер спочатку обіцяє її збудувати, а потім забиває на аборигенів болт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Міська електричка ===&lt;br /&gt;
Це така зелена або червона ковбаса, яка півтори години повзе навколо Києва. Її запустив Попов, щоб улестити жителів Троєщини, які хотіли метро. Нині до неї пустили швидкісний трамвай. Проте, електричка ходить жахливо, лише в години пік. Рухомий склад в жахливому стані, іноді забита вщент, контингент пасажирів гірший за метрошний. Укрзалізниця погрожує віджати у Київпастрансу всю систему та переробити її в щось путнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Трамвай ===&lt;br /&gt;
Київ був першим містом кацапської імперії, де з&#039;явився трамвай. Ходив він від Поштової площі до Хрещатика. В найкращі часи в Києві було 35 маршрутів, але в 1990-ті трамвай стали розбирати. Після того як трамвай випиляли з мосту Патона, в Києві лишилось дві окремі трамвайні мережі - на лівому березі і на правому. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Тролейбус ===&lt;br /&gt;
Зараз в Києві їздять патріотично розфарбовані жовтоблакитні тролейбуси львівського виробництва, зелені - місцевого виробництва, і біло-сині - дніпропетровського. Львівські кращі, бо в них сидінь більше. Зате в київські можна більше народу напхати і в них краще з опаленням. Колись ще їздили чеські &amp;quot;шкоди&amp;quot; і румунські &amp;quot;даки&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблеми Києва ==&lt;br /&gt;
* Мери Києва. Кияни чомусь завжди обирають на мерське крісло якогось довбойоба, прибульця з далеких світів, генія афоризмів. Колись це був [[Сан Санич]]. Потім [[Льоня-Космос]]. Тепер - [[Кличко]].&lt;br /&gt;
* Транспорт та автомобільні затори.&lt;br /&gt;
* Узкоязичні ліберальні ватники.&lt;br /&gt;
* Лайноперекачувальна станція на березі оз. Вирлиця.&lt;br /&gt;
* Самозахоплення та [[Пасічник|приХВатизація]] [[Проффесор|Героями України]] заповідних земель і берегів Дніпра а потім мутні тьорки кому і що належить. &lt;br /&gt;
* [[Метро на Троєщину]] - міфічний мем. &lt;br /&gt;
* Понаїхавші, яких 96 %.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Додаткові посилання ==&lt;br /&gt;
*[[Дніпро]]&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25085</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25085"/>
		<updated>2020-03-20T01:24:35Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;quot;&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: «Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор»&amp;quot;.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;[[Корчинський]] про Сабж&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі [[Київ|Києва]] та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі [[Київ|Києва]], але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25084</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25084"/>
		<updated>2020-03-20T01:23:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;quot;&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: «Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор»&amp;quot;.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;[[Корчинський]] про Сабж&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25083</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25083"/>
		<updated>2020-03-20T01:22:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;quot;&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;&amp;quot;Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: &amp;quot;Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор&amp;quot;&amp;quot;.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;[[Корчинський]] про Сабж&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25082</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25082"/>
		<updated>2020-03-20T01:20:56Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: &amp;quot;Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор&amp;quot;.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;[[Корчинський]] про Сабж&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25081</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25081"/>
		<updated>2020-03-20T01:20:29Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: &amp;quot;Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім розводящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор&amp;quot;.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Корчинський про Сабж&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25080</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25080"/>
		<updated>2020-03-20T01:20:12Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Я поступив на історичний факультет Київського університету і почав навчатися в його &amp;quot;червоному&amp;quot; корпусі. Колись, наприкінці двадцятих, тут вчилися мої дід і бабця. Дід розповідав, що початкову військову підготовку їм викладав старий прапорщик, який напучував: &amp;quot;Студенти, запам&#039;ятайте: &amp;quot;Вартового з поста, крім роз- водящого та начальника караулу, може зняти тільки Государ Імператор&amp;quot;.&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Корчинський про Сабж&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25079</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25079"/>
		<updated>2020-03-20T01:05:23Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО на бюджет або мати грошики на контракт, (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то на інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25078</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25078"/>
		<updated>2020-03-20T01:03:19Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторінок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0&amp;diff=25077</id>
		<title>Шаблон:Україна</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0&amp;diff=25077"/>
		<updated>2020-03-20T01:00:00Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Navbox&lt;br /&gt;
|name       = Україна&lt;br /&gt;
|title      = {{{1|&#039;&#039;&#039;{{PAGENAME}}&#039;&#039;&#039; {{#if: {{{чим|}}}|&#039;&#039;&#039;{{{чим}}}&#039;&#039;&#039;|&#039;&#039;&#039;є передумовою [[Україна|Великої України]]&#039;&#039;&#039;}}.}}}&lt;br /&gt;
| category     = Іміджборди&lt;br /&gt;
| altcategory  = {{{1|}}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| image      = [[Файл:Великий герб малий.jpg|200px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| class        =&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group1      = [[Українські цінності|Життя]]&lt;br /&gt;
| list1       = [[Велика Україна]] · [[Великий український мур]] · [[Гривня]] · [[Євромайдан]] · [[Історія однієї України]] · [[Комплекс меншовартості]] · [[Сучукрліт]] · [[Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі]] · [[Національна Ідея України|Національна ідея]] · [[Українська мова]] · [[Узкоязьічное насєлєніє]] · [[Український побут]]  · [[Борщ]] · [[Мівіна]] · [[Сало]] · [[Село]] · [[Свиня]] · [[Кум]] · [[Плацкартний вагон|Плацкарт]]{{Хороша-галочка}} · [[Маршрутка]] · [[Базар]] · [[Подібність японської та української культур]] · [[Шароварщина]] · [[Зрада]] · [[Зубожіння]] · [[Стаття «Тарас Шевченко» ім. ім. Т. Г. Шевченка|Шевченко]]{{Хороша-галочка}} · [[Святкові дні]] · [[Томос]] · [[Перець]]· [[КНУ ім. Т. Шевченка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group2      = [[Українська музика|Шоу-бізнесс]]&lt;br /&gt;
| list2       = [[Іво Бобул]] · [[Ірина Білик]] · [[Вєрка Сердючка]] · [[Наталя Могилевська]] · [[Поплавський]] · [[Богдан Ступка]] · [[Мухарський|Антін Мухарський]] · [[Кузьма Скрябін]] · [[Зеленський]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group3      = [[Історія однієї України|Історія]]&lt;br /&gt;
| list3       = [[Козаки]] · [[Запорізька Січ]] · [[Лист запорізьких козаків турецькому султанові]] · [[Богдан Хмельницький]] · [[Іван Мазепа]] · [[Визвольні змагання]] · [[Грушевський]] · [[Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген|Василь Вишиваний]] · [[СРСР|УРСР]] · [[Кравчучка]] · [[Червона Рута 89]] · [[Клітчаста сумка]] · [[Помаранчева революція]] · [[Євро 2012]] · &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group4      = Північно-східні колонії&lt;br /&gt;
| list4       = [[Білорусь]] · [[Московія]] · [[Клини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group5      = [[Українці]]&lt;br /&gt;
| list5       = [[Андрій Слюсарчук]] · [[Чикатило]] · [[Кобзар|Шевченко]] · [[Нестор Махно]] · [[Дід Панас]] · [[Ясон дінАльт]] · [[Лесь Подерв&#039;янський]] · [[Андрій Полтава]] · [[Мухарський]] · [[Корчинський]] · [[Іван Франко]] · [[Леся Українка]] · [[Хікан №1]] · &amp;lt;del&amp;gt;[[Шарій]]&amp;lt;/del&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group6      = [[Верховна Рада|Керманичі]]&lt;br /&gt;
| list6       = [[Кравчук]] · [[Кучма]] · [[Пасічник]] · [[Проффесор]] · [[Порошенко]] · [[Зеленський]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group7      = [[Бог |Релігія]]&lt;br /&gt;
| list7       = [[Рідновір&#039;я]] · [[Іслам]] · [[Московське православ&#039;я]] · [[Свідки Єгови]] · [[Сатанізм]] · [[Третій Майдан]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group8      = [[Населені пункти|Географія]]&lt;br /&gt;
| list8       = [[Київ]] · [[Львів]] · [[Одеса]] · [[Луцьк]] · [[Рівне]] · [[Дніпро (місто)]] · [[Херсон]] · [[Донецьк]] · [[Тернопіль]] ·[[Сімферополь]] · [[Севастополь]] · [[Запоріжжя]] · [[Луганськ]] · [[Кропивницький]] · [[Кривий Ріг]] · [[Миколаїв]] · [[Полтава]] · [[Харків]] · [[Суми]] · [[Хмельницький]] · [[Вінниця]] · [[Житомир]] · [[Івано-Франківськ]] · [[Ужгород]] · [[Чернігів]] · [[Чернівці]] · [[Черкаси]] · [[Чорнобиль]] · [[Горішні Плавні]] · [[Бровари]] · [[Крим]] · [[Степова Україна]] · [[Наддніпрянщина]] ·  [[Слобожанщина]] · [[Закарпаття]] · [[Азовське море]] · [[Чорне море]] · [[Крим|Кримські гори]] · [[Карпати]] · [[Галичина]] · [[Донбас]] · [[Полісся]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;includeonly&amp;gt;[[Категорія:Україна]]&amp;lt;/includeonly&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;noinclude&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{DEFAULTSORT:{{PAGENAME}}}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шаблон для статей, що стосуються України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання: &#039;&#039;&#039;&amp;lt;nowiki&amp;gt;{{Україна}}&amp;lt;/nowiki&amp;gt;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&amp;lt;noinclude&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навігаційні шаблони]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;/noinclude&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25076</id>
		<title>КНУ ім. Т.Г. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2.%D0%93._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25076"/>
		<updated>2020-03-20T00:58:44Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: Amoclan перейменував сторінку з КНУ ім. Т.Г. Шевченка на КНУ ім. Т. Шевченка&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[КНУ ім. Т. Шевченка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25075</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25075"/>
		<updated>2020-03-20T00:58:44Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: Amoclan перейменував сторінку з КНУ ім. Т.Г. Шевченка на КНУ ім. Т. Шевченка&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторіок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25074</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25074"/>
		<updated>2020-03-20T00:56:20Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторіок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультетів та інститутів, де юний безосібний зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25073</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25073"/>
		<updated>2020-03-20T00:55:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що автоматично підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторіок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25072</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25072"/>
		<updated>2020-03-20T00:54:48Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторіок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25071</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25071"/>
		<updated>2020-03-20T00:53:04Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші вусатого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторіок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25070</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25070"/>
		<updated>2020-03-20T00:51:54Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторіок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25069</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25069"/>
		<updated>2020-03-20T00:49:08Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторіок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25068</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25068"/>
		<updated>2020-03-20T00:47:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторіок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
[[Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg |міні|праворуч|Пам&#039;ятник Шевченку напроти Університета ім. Шевченка у парку ім. Шевченка навпроти бульвару Шевченка у Шевченківському районі м. Києва]]&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg&amp;diff=25067</id>
		<title>Файл:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:8d2266737f9bcc925df6c129216d5f47.jpg&amp;diff=25067"/>
		<updated>2020-03-20T00:42:38Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25066</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25066"/>
		<updated>2020-03-20T00:37:26Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських) сторіок, проте досліджувати їх краще у першоджерелах і без лулзів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25065</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25065"/>
		<updated>2020-03-20T00:36:20Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). Історія університету містить багато цікавих з точки зору націогенезу та національної ідентифікації студентів (переважно російських, польських та українських)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;Русские власти внимательно следили за расстановкой национальных сил. 18 апреля 1847-го, в разгар дела Кирилло-Мефодиевскоего общества, шеф жандармов граф Орлов сообщал генерал-фельдмаршалу Паскевичу о настроениях студентов Киевского университета. По его словам, русские студенты к «идее славянства» равнодушны, поляки мечтают «восстановить польское королевство по Днепру и Южной Двине», но каких-либо действий не предпринимают, а «более же действуют малороссияне, которые желают прежней гетманщины, если возможно, в независимости от прочих славянских племен»&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;blockquote&amp;gt;&#039;&#039;Беляков С.С. Тень Мазепы. Украинская нация в эпоху Гоголя&#039;&#039;&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25064</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25064"/>
		<updated>2020-03-20T00:03:09Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). &lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету на бюджет необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете отримати бюджетне місце з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; факультетами є юрфак, філфак, журфак, КІМО та економфак&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25063</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25063"/>
		<updated>2020-03-20T00:01:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). &lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окремої уваги заслуговує місце, де наступні 4/6 років буде жити студент. Якщо кияни можуть після години на метро/маршрутці/тролейбусі поїсти мамчині котлети у рідній домівці, то всім іншим доведеться або знімати квартиру (беручи до уваги апетити столичних рантьє) або пізнати світ життя у гуртожитку. Останнє заслуговує не тільки на окрему статтю, а на цілі томи оповідань, байок, анекдотів та трилерів. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете вступити з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; спеціальностями є право (національне та міжнародне), філологія, журналістика.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25022</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25022"/>
		<updated>2020-03-19T19:40:11Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). &lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого міста. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете вступити з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; спеціальностями є право (національне та міжнародне), філологія, журналістика.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25021</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25021"/>
		<updated>2020-03-19T19:39:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). &lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не одні навчальні Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкидані від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого та загазованого міста. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете вступити з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; спеціальностями є право (національне та міжнародне), філологія, журналістика.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0&amp;diff=25020</id>
		<title>Шаблон:Україна</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0&amp;diff=25020"/>
		<updated>2020-03-19T19:38:49Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Navbox&lt;br /&gt;
|name       = Україна&lt;br /&gt;
|title      = {{{1|&#039;&#039;&#039;{{PAGENAME}}&#039;&#039;&#039; {{#if: {{{чим|}}}|&#039;&#039;&#039;{{{чим}}}&#039;&#039;&#039;|&#039;&#039;&#039;є передумовою [[Україна|Великої України]]&#039;&#039;&#039;}}.}}}&lt;br /&gt;
| category     = Іміджборди&lt;br /&gt;
| altcategory  = {{{1|}}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| image      = [[Файл:Великий герб малий.jpg|200px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| class        =&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group1      = [[Українські цінності|Життя]]&lt;br /&gt;
| list1       = [[Велика Україна]] · [[Великий український мур]] · [[Гривня]] · [[Євромайдан]] · [[Історія однієї України]] · [[Комплекс меншовартості]] · [[Сучукрліт]] · [[Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі]] · [[Національна Ідея України|Національна ідея]] · [[Українська мова]] · [[Узкоязьічное насєлєніє]] · [[Український побут]]  · [[Борщ]] · [[Мівіна]] · [[Сало]] · [[Село]] · [[Свиня]] · [[Кум]] · [[Плацкартний вагон|Плацкарт]]{{Хороша-галочка}} · [[Маршрутка]] · [[Базар]] · [[Подібність японської та української культур]] · [[Шароварщина]] · [[Зрада]] · [[Зубожіння]] · [[Стаття «Тарас Шевченко» ім. ім. Т. Г. Шевченка|Шевченко]]{{Хороша-галочка}} · [[Святкові дні]] · [[Томос]] · [[Перець]]· [[КНУ ім. Т.Г. Шевченка]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group2      = [[Українська музика|Шоу-бізнесс]]&lt;br /&gt;
| list2       = [[Іво Бобул]] · [[Ірина Білик]] · [[Вєрка Сердючка]] · [[Наталя Могилевська]] · [[Поплавський]] · [[Богдан Ступка]] · [[Мухарський|Антін Мухарський]] · [[Кузьма Скрябін]] · [[Зеленський]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group3      = [[Історія однієї України|Історія]]&lt;br /&gt;
| list3       = [[Козаки]] · [[Запорізька Січ]] · [[Лист запорізьких козаків турецькому султанові]] · [[Богдан Хмельницький]] · [[Іван Мазепа]] · [[Визвольні змагання]] · [[Грушевський]] · [[Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген|Василь Вишиваний]] · [[СРСР|УРСР]] · [[Кравчучка]] · [[Червона Рута 89]] · [[Клітчаста сумка]] · [[Помаранчева революція]] · [[Євро 2012]] · &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group4      = Північно-східні колонії&lt;br /&gt;
| list4       = [[Білорусь]] · [[Московія]] · [[Клини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group5      = [[Українці]]&lt;br /&gt;
| list5       = [[Андрій Слюсарчук]] · [[Чикатило]] · [[Кобзар|Шевченко]] · [[Нестор Махно]] · [[Дід Панас]] · [[Ясон дінАльт]] · [[Лесь Подерв&#039;янський]] · [[Андрій Полтава]] · [[Мухарський]] · [[Корчинський]] · [[Іван Франко]] · [[Леся Українка]] · [[Хікан №1]] · &amp;lt;del&amp;gt;[[Шарій]]&amp;lt;/del&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group6      = [[Верховна Рада|Керманичі]]&lt;br /&gt;
| list6       = [[Кравчук]] · [[Кучма]] · [[Пасічник]] · [[Проффесор]] · [[Порошенко]] · [[Зеленський]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group7      = [[Бог |Релігія]]&lt;br /&gt;
| list7       = [[Рідновір&#039;я]] · [[Іслам]] · [[Московське православ&#039;я]] · [[Свідки Єгови]] · [[Сатанізм]] · [[Третій Майдан]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group8      = [[Населені пункти|Географія]]&lt;br /&gt;
| list8       = [[Київ]] · [[Львів]] · [[Одеса]] · [[Луцьк]] · [[Рівне]] · [[Дніпро (місто)]] · [[Херсон]] · [[Донецьк]] · [[Тернопіль]] ·[[Сімферополь]] · [[Севастополь]] · [[Запоріжжя]] · [[Луганськ]] · [[Кропивницький]] · [[Кривий Ріг]] · [[Миколаїв]] · [[Полтава]] · [[Харків]] · [[Суми]] · [[Хмельницький]] · [[Вінниця]] · [[Житомир]] · [[Івано-Франківськ]] · [[Ужгород]] · [[Чернігів]] · [[Чернівці]] · [[Черкаси]] · [[Чорнобиль]] · [[Горішні Плавні]] · [[Бровари]] · [[Крим]] · [[Степова Україна]] · [[Наддніпрянщина]] ·  [[Слобожанщина]] · [[Закарпаття]] · [[Азовське море]] · [[Чорне море]] · [[Крим|Кримські гори]] · [[Карпати]] · [[Галичина]] · [[Донбас]] · [[Полісся]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;includeonly&amp;gt;[[Категорія:Україна]]&amp;lt;/includeonly&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;noinclude&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{DEFAULTSORT:{{PAGENAME}}}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шаблон для статей, що стосуються України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання: &#039;&#039;&#039;&amp;lt;nowiki&amp;gt;{{Україна}}&amp;lt;/nowiki&amp;gt;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&amp;lt;noinclude&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навігаційні шаблони]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;/noinclude&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25019</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25019"/>
		<updated>2020-03-19T19:37:34Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). &lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не один Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкиданий від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого та загазованого міста. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете вступити з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; спеціальностями є право (національне та міжнародне), філологія, журналістика.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25018</id>
		<title>КНУ ім. Т. Шевченка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%9D%D0%A3_%D1%96%D0%BC._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=25018"/>
		<updated>2020-03-19T19:35:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: Створена сторінка: Пацієнт &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Університет імені Тараса Шевченка&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;  (Шева, Че...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:53702-1 large.jpg |міні|праворуч|Пацієнт]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Університет імені Тараса Шевченка&#039;&#039;&#039;  (Шева, Червоний корпус, Київський університет) - найвідоміший класичний університет України. Розташований у Києві та своїм червоним корпусом приваблює тисячі абітурієнтів з усієї України. Названий ім&#039;ям Великого [[Шевченко|Кобзаря]], що підвищує його статусність та натякає на те, що вступить сюди лише той, хто справно вчив вірші Великого Тараса &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Хто? Що? Де? == &lt;br /&gt;
Заснований 1834 року за наказом Миколи 1. Пережив зміну режимів та на сьогодні де - факто є обличчям всієї вищої освіти в Україні, що додає студентам сабжу гонору та активно оспорюється студентами інших ВИШів. На сьогодні від інших універів відрізняється в основному масштабом та ціною навчання (однію з найвищих у країні). &lt;br /&gt;
[[Файл:II 4.jpg |міні|праворуч|А таким він був у минулому]]&lt;br /&gt;
=== Розташування === &lt;br /&gt;
Сам Червоний корпус знаходиться у історичному центрі Києва та має людний парк спереду та великий ботанічний сад позаду. Найближча станція метро - &amp;quot;Університет&amp;quot; червоної гілки. Уява абітурієнта після року задротства за підручниками так і малює чарівні каштанові пейзажі у самісінькому центрі Києва, але компроміс з реальністю завжди болючий, адже КНУ то не один Червоний, Жовтий та Білий корпуси, що розташовані у центрі, а цілий комплекс приміщень, що розкиданий від ВДНГ до Лу&#039;янівської з усіма дотичними до цього проблемами перевантаженого та загазованого міста. &lt;br /&gt;
=== Факультети ===&lt;br /&gt;
Складається, як і властиве класичному університету - з безлічі факультутів та інститутів, де юний безос зможе &amp;lt;s&amp;gt;просидіти штані&amp;lt;/s&amp;gt; отримати освіту майже за будь - яким профілем. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб вступити до університету необхідно, вочевидь, добре скласти ЗНО або мати грошики (кропиванцями не беруть). Все залежить від попиту на спеціальність, якщо на деяких  ви без проблем зможете вступити з середнім ЗНО 175, то інших вам не вистачить і 190. Традиційно такими &amp;quot;переповненими&amp;quot; спеціальностями є право (національне та міжнародне), філологія, журналістика.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заповіді української вищої освіти == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Адміністрація університету не несе відповідальності за якість навчання та збереження вашого глузду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Що трапляється в універі - залишається в універі (винести з універу щось корисне і справді важко, як буквально так і фігурально)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Не пиздіть і не пизжені  будете (у кінці семестру)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Вся освіта, що отримується в університеті є вигаданою, будь - яка схожість з реальною освітою є випадковою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Навчальний процес важко осягнути, втім, за наявності грошенят це і не треба&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:II_4.jpg&amp;diff=25014</id>
		<title>Файл:II 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:II_4.jpg&amp;diff=25014"/>
		<updated>2020-03-19T19:14:23Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:53702-1_large.jpg&amp;diff=25007</id>
		<title>Файл:53702-1 large.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:53702-1_large.jpg&amp;diff=25007"/>
		<updated>2020-03-19T18:51:03Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Amoclan&amp;diff=25002</id>
		<title>Користувач:Amoclan</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Amoclan&amp;diff=25002"/>
		<updated>2020-03-19T18:43:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[КНУ ім. Т.Г. Шевченка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24991</id>
		<title>Бровари</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24991"/>
		<updated>2020-03-19T17:31:27Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:89966.jpg|міні|праворуч|x300px|Сплутати з іншими містами і справді важко]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Бровари&#039;&#039;&#039; - місто, якому (з невідомих автору причин) властивий певний меметизм та ареол провінційності в очах киян та інших сортів українців. Знаходиться у межах київської агломерації та має овер 100 тис. населення. Є центром  цілого Броварського району, що включає кільканадцять &amp;quot;підкиївських&amp;quot; сіл та селищ. Саме у Броварах живе та закінчував гімназію ніхто інший як [[Курка Аалямб]] &lt;br /&gt;
== Що == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самі по собі Бровари являють собою типове пострадянське індустріальне місто з чітким поділом на житлові квартали та промзону з &amp;quot;містоутворюючими&amp;quot; підприємствами. Єдине, що здатне здивувати - то парк солідних розмірів та ТЦ &amp;quot;Мегамаркет&amp;quot; з найбільним в Україні критим аквапарком. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:22420722.jpg|міні|праворуч|От така от хуйня, малята]]Проте було в Броварах і дещо дуже важливе - а саме радіопередавальний центр з антенами їбічної висоти, що були демонтовані за рішенням регіоналів з міськради під забудову черговому олігарху та ще й родичу російського прем&#039;єра. Такий центр входив до мобілізаційного плану на випадок пиздецю і був єдиним, що був здатним вести мовлення та глушити чужі сигнали у [[Крим|Криму]] та на Донбасі. Ось так Україна в черговий раз втратила можливість захищати себе. Sad but true.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Де == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бровари знаходяться впритул на Схід від Києва. Станом на 2020 Бровари нещадно розбудовуються будівлями по 25 поверхів, все це через цілком природний притік населення з регіонів до столиці, а зважаючи на перенаселеність, екологічний стан та інфраструктурний пиздець у Києві, багато хто обирає саме Бровари. [[Файл:Кадиров.PNG |міні|праворуч|Так, це цілком реальна [https://tabloid.pravda.com.ua/photos/4cfd10d1dea0c/ новина]]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Інциденти == &lt;br /&gt;
[[Файл:12256369.jpg |міні|праворуч|Вдруг откуда нє возьмісь появілось в рот єбісь]]&lt;br /&gt;
Одного квітучого літнього дня 2000 р. військові 123 ракетної бригади, виїхали на навчання на полігон, що на Півночі України. Відстрілявшись ракетами солідного розміру, вони почимчикували підмітати плац та займатися іншими військовими справами. Але ракета, як відомо, академій не закінчувала, тому і мала свої плани на політ. Відхилившись від заданих координат, вона полетіла не кудись там, а прямісінько у будинок у самому центрі Броварів. Благо, ракета була не споряджена вибухівкою, тому лише прорізала 9-поверхівку, увійшовши з даху. 3 загиблих і 5 поранених. Nuff said.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед інших аварій варто згадати далекий 1990, коли біля Броварів &amp;lt;s&amp;gt; наїбнувся&amp;lt;/s&amp;gt; здійснив м&#039;яку посадку &amp;quot;мандариновий&amp;quot; рейс з Батумі. Екіпаж та мандарини, не дивлячись на те, що літак переламало на дві частини оминули загибель. &amp;quot;Бесхозні&amp;quot; мандарини, до речі, потім позбирали місцеві селяни&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бровари у масовій культурі ==&lt;br /&gt;
Перше, що спадає на голову, це, звісно, Всесвітньо - броварське телебачення. Хоча воно і не є всесвітнім, проте є доволі броварським, позаяк саме у Броварах проживає Славко Артеменко - соратник [[Корчинський|Корчинського]], поціновувач холодної зброї, письменник, людина яку сплутали з Яценюком у Чечні, воїн у відставці та просто хороша людина. У нього, до речі, є свій [https://www.youtube.com/channel/UCn2crB8nB9axqYxL800BA9w канал], де він у характерній йому манері розмірковує на актуальні суспільно - політичні теми у тихих броварських скверах та парках. [[Файл:Славко1.PNG |міні|праворуч|Сивочолий Славко про щось поважно розмірковує. Зправа будинок, у який влучила сумнозвісна ракета у 2000р.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Броварський стадіон &amp;quot;Спартак&amp;quot; також є місцем зйомок українського фільму &amp;quot;Пульс&amp;quot;, про що можна судити з [https://www.youtube.com/watch?v=c3w82wb3OjQ трейлеру].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українська географія]]&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24990</id>
		<title>Бровари</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24990"/>
		<updated>2020-03-19T17:14:27Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:89966.jpg|міні|праворуч|x300px|Сплутати з іншими містами і справді важко]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Бровари&#039;&#039;&#039; - місто, якому (з невідомих автору причин) властивий певний меметизм та ареол провінційності в очах киян та інших сортів українців. Знаходиться у межах київської агломерації та має овер 100 тис. населення. Є центром  цілого Броварського району, що включає кільканадцять &amp;quot;підкиївських&amp;quot; сіл та селищ. Саме у Броварах живе та закінчував гімназію ніхто інший як [[Курка Аалямб]] &lt;br /&gt;
== Що == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самі по собі Бровари являють собою типове пострадянське індустріальне місто з чітким поділом на житлові квартали та промзону з &amp;quot;містоутворюючими&amp;quot; підприємствами. Єдине, що здатне здивувати - то парк солідних розмірів та ТЦ &amp;quot;Мегамаркет&amp;quot; з найбільним в Україні критим аквапарком. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:22420722.jpg|міні|праворуч|От така от хуйня, малята]]Проте було в Броварах і дещо дуже важливе - а саме радіопередавальний центр з антенами їбічної висоти, що були демонтовані за рішенням регіоналів з міськради під забудову черговому олігарху та ще й родичу російського прем&#039;єра. Такий центр входив до мобілізаційного плану на випадок пиздецю і був єдиним, що був здатним вести мовлення та глушити чужі сигнали у [[Крим|Криму]] та на Донбасі. Ось так Україна в черговий раз втратила можливість захищати себе. Sad but true.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Де == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бровари знаходяться впритул на Схід від Києва. Станом на 2020 Бровари нещадно розбудовуються будівлями по 25 поверхів, все це через цілком природний притік населення з регіонів до столиці, а зважаючи на перенаселеність, екологічний стан та інфраструктурний пиздець у Києві, багато хто обирає саме Бровари. [[Кадиров.PNG |міні|праворуч|Так, це цілком реальна новина]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Інциденти == &lt;br /&gt;
[[Файл:12256369.jpg |міні|праворуч|Вдруг откуда нє возьмісь появілось в рот єбісь]]&lt;br /&gt;
Одного квітучого літнього дня 2000 р. військові 123 ракетної бригади, виїхали на навчання на полігон, що на Півночі України. Відстрілявшись ракетами солідного розміру, вони почимчикували підмітати плац та займатися іншими військовими справами. Але ракета, як відомо, академій не закінчувала, тому і мала свої плани на політ. Відхилившись від заданих координат, вона полетіла не кудись там, а прямісінько у будинок у самому центрі Броварів. Благо, ракета була не споряджена вибухівкою, тому лише прорізала 9-поверхівку, увійшовши з даху. 3 загиблих і 5 поранених. Nuff said. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бровари у масовій культурі ==&lt;br /&gt;
Перше, що спадає на голову, це, звісно, Всесвітньо - броварське телебачення. Хоча воно і не є всесвітнім, проте є доволі броварським, позаяк саме у Броварах проживає Славко Артеменко - соратник [[Корчинський|Корчинського]], поціновувач холодної зброї, письменник, людина яку сплутали з Яценюком у Чечні, воїн у відставці та просто хороша людина. У нього, до речі, є свій [https://www.youtube.com/channel/UCn2crB8nB9axqYxL800BA9w канал], де він у характерній йому манері розмірковує на актуальні суспільно - політичні теми у тихих броварських скверах та парках. [[Файл:Славко1.PNG |міні|праворуч|Сивочолий Славко про щось поважно розмірковує. Зправа будинок, у який влучила сумнозвісна ракета у 2000р.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Броварський стадіон &amp;quot;Спартак&amp;quot; також є місцем зйомок українського фільму &amp;quot;Пульс&amp;quot;, про що можна судити з [https://www.youtube.com/watch?v=c3w82wb3OjQ трейлеру].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українська географія]]&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2.PNG&amp;diff=24989</id>
		<title>Файл:Кадиров.PNG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2.PNG&amp;diff=24989"/>
		<updated>2020-03-19T17:11:24Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24988</id>
		<title>Бровари</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24988"/>
		<updated>2020-03-19T17:08:25Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:89966.jpg|міні|праворуч|x300px|Сплутати з іншими містами і справді важко]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Бровари&#039;&#039;&#039; - місто, якому (з невідомих автору причин) властивий певний меметизм та ареол провінційності в очах киян та інших сортів українців. Знаходиться у межах київської агломерації та має овер 100 тис. населення. Є центром  цілого Броварського району, що включає кільканадцять &amp;quot;підкиївських&amp;quot; сіл та селищ. Саме у Броварах живе та закінчував гімназію ніхто інший як [[Курка Аалямб]] &lt;br /&gt;
== Що == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самі по собі Бровари являють собою типове пострадянське індустріальне місто з чітким поділом на житлові квартали та промзону з &amp;quot;містоутворюючими&amp;quot; підприємствами. Єдине, що здатне здивувати - то парк солідних розмірів та ТЦ &amp;quot;Мегамаркет&amp;quot; з найбільним в Україні критим аквапарком. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:22420722.jpg|міні|праворуч|От така от хуйня, малята]]Проте було в Броварах і дещо дуже важливе - а саме радіопередавальний центр з антенами їбічної висоти, що були демонтовані за рішенням регіоналів з міськради під забудову черговому олігарху та ще й родичу російського прем&#039;єра. Такий центр входив до мобілізаційного плану на випадок пиздецю і був єдиним, що був здатним вести мовлення та глушити чужі сигнали у [[Крим|Криму]] та на Донбасі. Ось так Україна в черговий раз втратила можливість захищати себе. Sad but true.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Де == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бровари знаходяться впритул на Схід від Києва. Станом на 2020 Бровари нещадно розбудовуються будівлями по 25 поверхів, все це через цілком природний притік населення з регіонів до столиці, а зважаючи на перенаселеність, екологічний стан та інфраструктурний пиздець у Києві, багато хто обирає саме Бровари, що є далеко не найгіршим варіантом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Інциденти == &lt;br /&gt;
[[Файл:12256369.jpg |міні|праворуч|Вдруг откуда нє возьмісь появілось в рот єбісь]]&lt;br /&gt;
Одного квітучого літнього дня 2000 р. військові 123 ракетної бригади, виїхали на навчання на полігон, що на Півночі України. Відстрілявшись ракетами солідного розміру, вони почимчикували підмітати плац та займатися іншими військовими справами. Але ракета, як відомо, академій не закінчувала, тому і мала свої плани на політ. Відхилившись від заданих координат, вона полетіла не кудись там, а прямісінько у будинок у самому центрі Броварів. Благо, ракета була не споряджена вибухівкою, тому лише прорізала 9-поверхівку, увійшовши з даху. 3 загиблих і 5 поранених. Nuff said. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Бровари у масовій культурі ==&lt;br /&gt;
Перше, що спадає на голову, це, звісно, Всесвітньо - броварське телебачення. Хоча воно і не є всесвітнім, проте є доволі броварським, позаяк саме у Броварах проживає Славко Артеменко - соратник [[Корчинський|Корчинського]], поціновувач холодної зброї, письменник, людина яку сплутали з Яценюком у Чечні, воїн у відставці та просто хороша людина. У нього, до речі, є свій [https://www.youtube.com/channel/UCn2crB8nB9axqYxL800BA9w канал], де він у характерній йому манері розмірковує на актуальні суспільно - політичні теми у тихих броварських скверах та парках. [[Файл:Славко1.PNG |міні|праворуч|Сивочолий Славко про щось поважно розмірковує. Зправа будинок, у який влучила сумнозвісна ракета у 2000р.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Броварський стадіон &amp;quot;Спартак&amp;quot; також є місцем зйомок українського фільму &amp;quot;Пульс&amp;quot;, про що можна судити з [https://www.youtube.com/watch?v=c3w82wb3OjQ трейлеру].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українська географія]]&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE1.PNG&amp;diff=24985</id>
		<title>Файл:Славко1.PNG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE1.PNG&amp;diff=24985"/>
		<updated>2020-03-19T17:02:30Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0&amp;diff=24980</id>
		<title>Шаблон:Україна</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0&amp;diff=24980"/>
		<updated>2020-03-19T13:48:28Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Navbox&lt;br /&gt;
|name       = Україна&lt;br /&gt;
|title      = {{{1|&#039;&#039;&#039;{{PAGENAME}}&#039;&#039;&#039; {{#if: {{{чим|}}}|&#039;&#039;&#039;{{{чим}}}&#039;&#039;&#039;|&#039;&#039;&#039;є передумовою [[Україна|Великої України]]&#039;&#039;&#039;}}.}}}&lt;br /&gt;
| category     = Іміджборди&lt;br /&gt;
| altcategory  = {{{1|}}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| image      = [[Файл:Великий герб малий.jpg|200px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| class        =&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group1      = [[Українські цінності|Життя]]&lt;br /&gt;
| list1       = [[Велика Україна]] · [[Великий український мур]] · [[Гривня]] · [[Євромайдан]] · [[Історія однієї України]] · [[Комплекс меншовартості]] · [[Сучукрліт]] · [[Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі]] · [[Національна Ідея України|Національна ідея]] · [[Українська мова]] · [[Узкоязьічное насєлєніє]] · [[Український побут]]  · [[Борщ]] · [[Мівіна]] · [[Сало]] · [[Село]] · [[Свиня]] · [[Кум]] · [[Плацкартний вагон|Плацкарт]]{{Хороша-галочка}} · [[Маршрутка]] · [[Базар]] · [[Подібність японської та української культур]] · [[Шароварщина]] · [[Зрада]] · [[Зубожіння]] · [[Стаття «Тарас Шевченко» ім. ім. Т. Г. Шевченка|Шевченко]]{{Хороша-галочка}} · [[Святкові дні]] · [[Томос]] · [[Перець]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group2      = [[Українська музика|Шоу-бізнесс]]&lt;br /&gt;
| list2       = [[Іво Бобул]] · [[Ірина Білик]] · [[Вєрка Сердючка]] · [[Наталя Могилевська]] · [[Поплавський]] · [[Богдан Ступка]] · [[Мухарський|Антін Мухарський]] · [[Кузьма Скрябін]] · [[Зеленський]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group3      = [[Історія однієї України|Історія]]&lt;br /&gt;
| list3       = [[Козаки]] · [[Запорізька Січ]] · [[Лист запорізьких козаків турецькому султанові]] · [[Богдан Хмельницький]] · [[Іван Мазепа]] · [[Визвольні змагання]] · [[Грушевський]] · [[Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген|Василь Вишиваний]] · [[СРСР|УРСР]] · [[Кравчучка]] · [[Червона Рута 89]] · [[Клітчаста сумка]] · [[Помаранчева революція]] · [[Євро 2012]] · &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group4      = Північно-східні колонії&lt;br /&gt;
| list4       = [[Білорусь]] · [[Московія]] · [[Клини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group5      = [[Українці]]&lt;br /&gt;
| list5       = [[Андрій Слюсарчук]] · [[Чикатило]] · [[Кобзар|Шевченко]] · [[Нестор Махно]] · [[Дід Панас]] · [[Ясон дінАльт]] · [[Лесь Подерв&#039;янський]] · [[Андрій Полтава]] · [[Мухарський]] · [[Корчинський]] · [[Іван Франко]] · [[Леся Українка]] · [[Хікан №1]] · &amp;lt;del&amp;gt;[[Шарій]]&amp;lt;/del&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group6      = [[Верховна Рада|Керманичі]]&lt;br /&gt;
| list6       = [[Кравчук]] · [[Кучма]] · [[Пасічник]] · [[Проффесор]] · [[Порошенко]] · [[Зеленський]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group7      = [[Бог |Релігія]]&lt;br /&gt;
| list7       = [[Рідновір&#039;я]] · [[Іслам]] · [[Московське православ&#039;я]] · [[Свідки Єгови]] · [[Сатанізм]] · [[Третій Майдан]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
| group8      = [[Населені пункти|Географія]]&lt;br /&gt;
| list8       = [[Київ]] · [[Львів]] · [[Одеса]] · [[Луцьк]] · [[Рівне]] · [[Дніпро (місто)]] · [[Херсон]] · [[Донецьк]] · [[Тернопіль]] ·[[Сімферополь]] · [[Севастополь]] · [[Запоріжжя]] · [[Луганськ]] · [[Кропивницький]] · [[Кривий Ріг]] · [[Миколаїв]] · [[Полтава]] · [[Харків]] · [[Суми]] · [[Хмельницький]] · [[Вінниця]] · [[Житомир]] · [[Івано-Франківськ]] · [[Ужгород]] · [[Чернігів]] · [[Чернівці]] · [[Черкаси]] · [[Чорнобиль]] · [[Горішні Плавні]] · [[Бровари]] · [[Крим]] · [[Степова Україна]] · [[Наддніпрянщина]] ·  [[Слобожанщина]] · [[Закарпаття]] · [[Азовське море]] · [[Чорне море]] · [[Крим|Кримські гори]] · [[Карпати]] · [[Галичина]] · [[Донбас]] · [[Полісся]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;includeonly&amp;gt;[[Категорія:Україна]]&amp;lt;/includeonly&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;noinclude&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{DEFAULTSORT:{{PAGENAME}}}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шаблон для статей, що стосуються України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Використання: &#039;&#039;&#039;&amp;lt;nowiki&amp;gt;{{Україна}}&amp;lt;/nowiki&amp;gt;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&amp;lt;noinclude&amp;gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Навігаційні шаблони]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;/noinclude&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24957</id>
		<title>Бровари</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24957"/>
		<updated>2020-03-19T02:05:32Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:89966.jpg|міні|праворуч|x300px|Сплутати з іншими містами і справді важко]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Бровари&#039;&#039;&#039; - місто, якому (з невідомих автору причин) властивий певний меметизм та ареол провінційності для киян та інших сортів українців. Знаходиться у межах київської агломерації та має овер 100 тис. населення. Є центром  цілого Броварського району, що включає кільканадцять &amp;quot;підкиївських&amp;quot; сіл та селищ. Саме у Броварах живе та закінчував гімназію ніхто інший як [[Курка Аалямб]] &lt;br /&gt;
== Що == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самі по собі Бровари являють собою типове пострадянське індустріальне місто з чітким поділом на житлові квартали та промзону з &amp;quot;містоутворюючими&amp;quot; підприємствами. Єдине, що здатне здивувати - то парк солідних розмірів та ТЦ &amp;quot;Мегамаркет&amp;quot; з найбільним в Україні критим аквапарком. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:22420722.jpg|міні|праворуч|От така от хуйня, малята]]Проте було в Броварах і дещо дуже важливе - а саме радіопередавальний центр з антенами їбічної висоти, що були демонтовані за рішенням регіоналів з міськради під забудову черговому олігарху та ще й родичу російського прем&#039;єра. Такий центр входив до мобілізаційного плану на випадок пиздецю і був єдиним, що був здатним вести мовлення та глушити чужі сигнали у [[Крим|Криму]] та на Донбасі. Ось так Україна в черговий раз втратила можливість захищати себе. Sad but true.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Де == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бровари знаходяться впритул на Схід від Києва. Станом на 2020 Бровари нещадно розбудовуються будівлями по 25 поверхів, все це через цілком природний притік населення з регіонів до столиці, а зважаючи на перенаселенність та інфраструктурний пиздець у Києві, багато хто обирає саме Бровари. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Інциденти == &lt;br /&gt;
[[Файл:12256369.jpg |міні|праворуч|Вдруг откуда нє возьмісь появілось в рот єбісь]]&lt;br /&gt;
Одного квітучого літнього дня 2000 р. військові 123 ракетної бригади, виїхали на навчання на полігон, що на Півночі України. Відстрілявшись ракетами солідного розміру, вони почимчикували підмітати плац та займатися іншими військовими справами. Але ракета, як відомо, академій не закінчувала, тому і мала свої плани на політ. Відхилившись від заданих координат, вона полетіла не кудись там, а прямісінько у будинок у самому центрі Броварів. Благо, ракета була не споряджена вибухівкою, тому лише прорізала 9-поверхівку, увійшовши з даху. 3 загиблих і 5 поранених. Nuff said. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українська географія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24956</id>
		<title>Бровари</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24956"/>
		<updated>2020-03-19T02:05:13Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:89966.jpg|міні|праворуч|x300px|Сплутати з іншими містами і справді важко]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Бровари&#039;&#039;&#039; - місто, якому (з невідомих автору причин) властивий певний меметизм та ареол провінційності для киян та інших сортів українців. Знаходиться у межах київської агломерації та має овер 100 тис. населення. Є центром  цілого Броварського району, що включає кільканадцять &amp;quot;підкиївських&amp;quot; сіл та селищ. Саме у Броварах живе та закінчував гімназію ніхто інший як [[Курка Аалямб]] &lt;br /&gt;
== Що == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самі по собі Бровари являють собою типове пострадянське індустріальне місто з чітким поділом на житлові квартали та промзону з &amp;quot;містоутворюючими&amp;quot; підприємствами. Єдине, що здатне здивувати - то парк солідних розмірів та ТЦ &amp;quot;Мегамаркет&amp;quot; з найбільним в Україні критим аквапарком. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте було в Броварах і дещо дуже важливе - а саме радіопередавальний центр з антенами їбічної висоти, що були демонтовані за рішенням регіоналів з міськради під забудову черговому олігарху та ще й родичу російського прем&#039;єра. Такий центр входив до мобілізаційного плану на випадок пиздецю і був єдиним, що був здатним вести мовлення та глушити чужі сигнали у [[Крим|Криму]] та на Донбасі. Ось так Україна в черговий раз втратила можливість захищати себе. Sad but true.  [[Файл:22420722.jpg|міні|праворуч|От така от хуйня, малята]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Де == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бровари знаходяться впритул на Схід від Києва. Станом на 2020 Бровари нещадно розбудовуються будівлями по 25 поверхів, все це через цілком природний притік населення з регіонів до столиці, а зважаючи на перенаселенність та інфраструктурний пиздець у Києві, багато хто обирає саме Бровари. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Інциденти == &lt;br /&gt;
[[Файл:12256369.jpg |міні|праворуч|Вдруг откуда нє возьмісь появілось в рот єбісь]]&lt;br /&gt;
Одного квітучого літнього дня 2000 р. військові 123 ракетної бригади, виїхали на навчання на полігон, що на Півночі України. Відстрілявшись ракетами солідного розміру, вони почимчикували підмітати плац та займатися іншими військовими справами. Але ракета, як відомо, академій не закінчувала, тому і мала свої плани на політ. Відхилившись від заданих координат, вона полетіла не кудись там, а прямісінько у будинок у самому центрі Броварів. Благо, ракета була не споряджена вибухівкою, тому лише прорізала 9-поверхівку, увійшовши з даху. 3 загиблих і 5 поранених. Nuff said. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українська географія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24955</id>
		<title>Бровари</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24955"/>
		<updated>2020-03-19T02:04:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:89966.jpg|міні|праворуч|x300px|Сплутати з іншими містами і справді важко]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Бровари&#039;&#039;&#039; - місто, якому (з невідомих автору причин) властивий певний меметизм та ареол провінційності для киян та інших сортів українців. Знаходиться у межах київської агломерації та має овер 100 тис. населення. Є центром  цілого Броварського району, що включає кільканадцять &amp;quot;підкиївських&amp;quot; сіл та селищ. Саме у Броварах живе та закінчував гімназію ніхто інший як [[Курка Аалямб]] &lt;br /&gt;
== Що == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самі по собі Бровари являють собою типове пострадянське індустріальне місто з чітким поділом на житлові квартали та промзону з &amp;quot;містоутворюючими&amp;quot; підприємствами. Єдине, що здатне здивувати - то парк солідних розмірів та ТЦ &amp;quot;Мегамаркет&amp;quot; з найбільним в Україні критим аквапарком. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте було в Броварах і дещо дуже важливе - а саме радіопередавальний центр з антенами їбічної висоти, що були демонтовані за рішенням регіоналів з міськради під забудову черговому олігарху та ще й родичу російського прем&#039;єра. Такий центр входив до мобілізаційного плану на випадок пиздецю і був єдиним, що був здатним вести мовлення та глушити чужі сигнали у [[Крим|Криму]] та на Донбасі. Ось так Україна в черговий раз втратила можливість захищати себе. Sad but true.  [[Файл:22420722.jpg|міні|праворуч|От така от хуйня, малята]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
== Де == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бровари знаходяться впритул на Схід від Києва. Станом на 2020 Бровари нещадно розбудовуються будівлями по 25 поверхів, все це через цілком природний притік населення з регіонів до столиці, а зважаючи на перенаселенність та інфраструктурний пиздець у Києві, багато хто обирає саме Бровари. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Інциденти == &lt;br /&gt;
[[Файл:12256369.jpg |міні|праворуч|Вдруг откуда нє возьмісь появілось в рот єбісь]]&lt;br /&gt;
Одного квітучого літнього дня 2000 р. військові 123 ракетної бригади, виїхали на навчання на полігон, що на Півночі України. Відстрілявшись ракетами солідного розміру, вони почимчикували підмітати плац та займатися іншими військовими справами. Але ракета, як відомо, академій не закінчувала, тому і мала свої плани на політ. Відхилившись від заданих координат, вона полетіла не кудись там, а прямісінько у будинок у самому центрі Броварів. Благо, ракета була не споряджена вибухівкою, тому лише прорізала 9-поверхівку, увійшовши з даху. 3 загиблих і 5 поранених. Nuff said. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українська географія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24954</id>
		<title>Бровари</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24954"/>
		<updated>2020-03-19T02:04:00Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:89966.jpg|міні|праворуч|x300px|Сплутати з іншими містами і справді важко]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Бровари&#039;&#039;&#039; - місто, якому (з невідомих автору причин) властивий певний меметизм та ареол провінційності для киян та інших сортів українців. Знаходиться у межах київської агломерації та має овер 100 тис. населення. Є центром  цілого Броварського району, що включає кільканадцять &amp;quot;підкиївських&amp;quot; сіл та селищ. Саме у Броварах живе та закінчував гімназію ніхто інший як [[Курка Аалямб]] &lt;br /&gt;
== Що == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самі по собі Бровари являють собою типове пострадянське індустріальне місто з чітким поділом на житлові квартали та промзону з &amp;quot;містоутворюючими&amp;quot; підприємствами. Єдине, що здатне здивувати - то парк солідних розмірів та ТЦ &amp;quot;Мегамаркет&amp;quot; з найбільним в Україні критим аквапарком. [[Файл:22420722.jpg|міні|праворуч|От така от хуйня, малята]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте було в Броварах і дещо дуже важливе - а саме радіопередавальний центр з антенами їбічної висоти, що були демонтовані за рішенням регіоналів з міськради під забудову черговому олігарху та ще й родичу російського прем&#039;єра. Такий центр входив до мобілізаційного плану на випадок пиздецю і був єдиним, що був здатним вести мовлення та глушити чужі сигнали у [[Крим|Криму]] та на Донбасі. Ось так Україна в черговий раз втратила можливість захищати себе. Sad but true.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
== Де == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бровари знаходяться впритул на Схід від Києва. Станом на 2020 Бровари нещадно розбудовуються будівлями по 25 поверхів, все це через цілком природний притік населення з регіонів до столиці, а зважаючи на перенаселенність та інфраструктурний пиздець у Києві, багато хто обирає саме Бровари. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Інциденти == &lt;br /&gt;
[[Файл:12256369.jpg |міні|праворуч|Вдруг откуда нє возьмісь появілось в рот єбісь]]&lt;br /&gt;
Одного квітучого літнього дня 2000 р. військові 123 ракетної бригади, виїхали на навчання на полігон, що на Півночі України. Відстрілявшись ракетами солідного розміру, вони почимчикували підмітати плац та займатися іншими військовими справами. Але ракета, як відомо, академій не закінчувала, тому і мала свої плани на політ. Відхилившись від заданих координат, вона полетіла не кудись там, а прямісінько у будинок у самому центрі Броварів. Благо, ракета була не споряджена вибухівкою, тому лише прорізала 9-поверхівку, увійшовши з даху. 3 загиблих і 5 поранених. Nuff said. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українська географія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24953</id>
		<title>Бровари</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24953"/>
		<updated>2020-03-19T02:03:26Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:89966.jpg|міні|праворуч|x300px|Сплутати з іншими містами і справді важко]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Бровари&#039;&#039;&#039; - місто, якому (з невідомих автору причин) властивий певний меметизм та ареол провінційності для киян та інших сортів українців. Знаходиться у межах київської агломерації та має овер 100 тис. населення. Є центром  цілого Броварського району, що включає кільканадцять &amp;quot;підкиївських&amp;quot; сіл та селищ. Саме у Броварах живе та закінчував гімназію ніхто інший як [[Курка Аалямб]] &lt;br /&gt;
== Що == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самі по собі Бровари являють собою типове пострадянське індустріальне місто з чітким поділом на житлові квартали та промзону з &amp;quot;містоутворюючими&amp;quot; підприємствами. Єдине, що здатне здивувати - то парк солідних розмірів та ТЦ &amp;quot;Мегамаркет&amp;quot; з найбільним в Україні критим аквапарком. [[Файл:22420722.jpg|міні|праворуч|От така от хуйня, малята]]&lt;br /&gt;
Проте було в Броварах і дещо дуже важливе - а саме радіопередавальний центр з антенами їбічної висоти, що були демонтовані за рішенням регіоналів з міськради під забудову черговому олігарху та ще й родичу російського прем&#039;єра. Такий центр входив до мобілізаційного плану на випадок пиздецю і був єдиним, що був здатним вести мовлення та глушити чужі сигнали у [[Крим|Криму]] та на Донбасі. Ось так Україна в черговий раз втратила можливість захищати себе. Sad but true.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
== Де == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бровари знаходяться впритул на Схід від Києва. Станом на 2020 Бровари нещадно розбудовуються будівлями по 25 поверхів, все це через цілком природний притік населення з регіонів до столиці, а зважаючи на перенаселенність та інфраструктурний пиздець у Києві, багато хто обирає саме Бровари. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Інциденти == &lt;br /&gt;
[[Файл:12256369.jpg |міні|праворуч|Вдруг откуда нє возьмісь появілось в рот єбісь]]&lt;br /&gt;
Одного квітучого літнього дня 2000 р. військові 123 ракетної бригади, виїхали на навчання на полігон, що на Півночі України. Відстрілявшись ракетами солідного розміру, вони почимчикували підмітати плац та займатися іншими військовими справами. Але ракета, як відомо, академій не закінчувала, тому і мала свої плани на політ. Відхилившись від заданих координат, вона полетіла не кудись там, а прямісінько у будинок у самому центрі Броварів. Благо, ракета була не споряджена вибухівкою, тому лише прорізала 9-поверхівку, увійшовши з даху. 3 загиблих і 5 поранених. Nuff said. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українська географія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24952</id>
		<title>Бровари</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8&amp;diff=24952"/>
		<updated>2020-03-19T02:03:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Amoclan: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:89966.jpg|міні|праворуч|x100px|Сплутати з іншими містами і справді важко]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Бровари&#039;&#039;&#039; - місто, якому (з невідомих автору причин) властивий певний меметизм та ареол провінційності для киян та інших сортів українців. Знаходиться у межах київської агломерації та має овер 100 тис. населення. Є центром  цілого Броварського району, що включає кільканадцять &amp;quot;підкиївських&amp;quot; сіл та селищ. Саме у Броварах живе та закінчував гімназію ніхто інший як [[Курка Аалямб]] &lt;br /&gt;
== Що == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Самі по собі Бровари являють собою типове пострадянське індустріальне місто з чітким поділом на житлові квартали та промзону з &amp;quot;містоутворюючими&amp;quot; підприємствами. Єдине, що здатне здивувати - то парк солідних розмірів та ТЦ &amp;quot;Мегамаркет&amp;quot; з найбільним в Україні критим аквапарком. [[Файл:22420722.jpg|міні|праворуч|От така от хуйня, малята]]&lt;br /&gt;
Проте було в Броварах і дещо дуже важливе - а саме радіопередавальний центр з антенами їбічної висоти, що були демонтовані за рішенням регіоналів з міськради під забудову черговому олігарху та ще й родичу російського прем&#039;єра. Такий центр входив до мобілізаційного плану на випадок пиздецю і був єдиним, що був здатним вести мовлення та глушити чужі сигнали у [[Крим|Криму]] та на Донбасі. Ось так Україна в черговий раз втратила можливість захищати себе. Sad but true.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
== Де == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бровари знаходяться впритул на Схід від Києва. Станом на 2020 Бровари нещадно розбудовуються будівлями по 25 поверхів, все це через цілком природний притік населення з регіонів до столиці, а зважаючи на перенаселенність та інфраструктурний пиздець у Києві, багато хто обирає саме Бровари. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Інциденти == &lt;br /&gt;
[[Файл:12256369.jpg |міні|праворуч|Вдруг откуда нє возьмісь появілось в рот єбісь]]&lt;br /&gt;
Одного квітучого літнього дня 2000 р. військові 123 ракетної бригади, виїхали на навчання на полігон, що на Півночі України. Відстрілявшись ракетами солідного розміру, вони почимчикували підмітати плац та займатися іншими військовими справами. Але ракета, як відомо, академій не закінчувала, тому і мала свої плани на політ. Відхилившись від заданих координат, вона полетіла не кудись там, а прямісінько у будинок у самому центрі Броварів. Благо, ракета була не споряджена вибухівкою, тому лише прорізала 9-поверхівку, увійшовши з даху. 3 загиблих і 5 поранених. Nuff said. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українська географія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Amoclan</name></author>
	</entry>
</feed>