Енциклопедія Драматика - Внесок користувача [uk]

Визвольні змагання

2026-04-02T19:44:56Z

Coole: /* Підхід з війскової точки зору */

{{Стародавня історія}}
'''Визвольні змагання''' - часи повного бардаку, наповнені по вуха політикою, патріотизмом, героїзмом, [[Зрада|зрадами]], пройобуванням всього та всілякої патетики 1917-1921 років.

== Теорія ==
[[Файл:kruty100.jpg|thumb|Зверніть увагу на кордони України. Якби ми тоді не протупили, то наша ненька булу б зараз саме такою|350px]]
Теоретично українцям могло пощастити і ми могли б стати вільною, та відносно самостійною державою <ref>Адже незалежність нових держав після Першої Світової сильно залежала від волі та настрою Франції та Великобританії</ref>. Пощастило ж наприклад чехам, полякам, навіть маленьким естонцям. Що ж не так було з українцями в тій ситуації? Причин було дуже багато. Настільки багато, що намагаючись осилити всю картину можна від незвичності надірватися та поїхати дахом від тодішніх тотальних проблем.

==Передумови==

В межах російської імперії було багато націй, кожній з яких російський цензор регулярно забивав чопік в жопу, не даючи навіть пердіти на власній мові. На момент початку 20 ст. в складі імперії опинилось багато вже усталених націй, з довгою історією та міцним національним самоусвідомленням. Комусь пощастило більше, як Полякам, комусь менше - як румунам в бесарабії. Але Українці були чи не єдиною нацією яким відмовляли у самовизначенні. Малороси і все тут.

Нещастя українського народу тут зіграло на руку - нація розділена між імперіями стала гарним субстратом для здорової політичної дискусії. Українська інтелігенція, яку переслідували за політичні погляди часто знаходила прихисток на Галичині, звідти в російську імперію потрапляли і заборонені книжки, маніфести, та таке інше.

Врешті до національної політичної дискусії додалась і загальна тенденція - більшість політичних активістиів мало соціалістичні погляди.

Ну і така ситуація була не тільки серед українського народу - багато хто був незадоволений багато чим. Тим паче що кінець 19 - початок 20 сторіччя в принципі вирізнявся можливістю відносно вільних подорожів між країнами. Люди подорожували і бачили що доки навіть розвалена на мільйон держав Німеччина живе набагато краще за немиту, а економіка взагалі була категорично в жопі.

Доходило до радикальних дій - аж цілого імператора таки підірвали насмерть. Та і на Ніколая третього постійно були замахи.

Тож щоб якось перевести цей весь політичний активізм з радикального русла, в імперії засновують парламент, куди окрім усього, допускаються і партії нацменшин. Правда, цар ловить шизу і періодично ті парламенти розганяє. Що в свою чергу тільки радикалізує всіх хто туди потрапив.

Монархія усіх задовбала, навіть царських генералів. Багато хто не зацінив спроби в "маленькую победоносную войну", життя в межах імперії стало ще гірше, а короткоствол був ну дуже легальним...

Серед українців, правда конценсусу не було. Одні партії виступали сурово на платформі "з Росією навіки", хтось бачив себе в межах російської імперії але на правах автономії (і врешті мрія цих здійснилась у вигляді УРСР) Але українські націоналістичні політики поступили по-своєму, заснувавши невеличку громадську організацію, з'їзд політичних активістів в Києві. Під назвою "Український національний конгрес". Власне на той момент це і було не більше за те - звичайний орган який нічого не вирішує, з'їзд декількох лівих українських партій, які в якийсь момент були представлені в парламенті. Хитрість склалась в тому, що після розгону першого парламенту, банально було багато незадоволених самою діяльністю центральних органів влади.

І в момент, коли в Пітері вже незрозуміло хто головний, цей конгрес раптово для всіх проголошує себе Центральною радою і випускає універсали. Втім, доки там не заправляли більшовики - Центральна рада виступала з позицій автономії України в складі російської імперії, схожим чином відбувалось у поляків - формально окреме королівство, просто корону тримав цар, зі своїми органами і казна що. Українці ж дивились на Поляків і заздрили - по-перше у етнічних українців в складі РІ довгий час були обмеження на види діяльності, а от у поляків їх не було. Та і на польщі освіта була куди краще. Тож так виходило, що Поляки на території України могли мати свої мануфакторії (українцям було заборонено, окрім переробки с/г продукції), та і через високий рівень грамотності часто займали посади на міському та повітовому рівні. Тож в той моментвсі більш-менш грамотні та здібні Українці один одного знали. Через що "прогресивні ідеології" часто мінялись, але при цьому поширення ідеї в масах була ледь не блискавичною.

Повноцінним урядом Центральна рада себе не визнавала, принаймні, до четвертого універсалу. Але коли це сталось, червоні одразу стали говорити з центральною радою мовою ультиматумів.

Завойовування більшовицькою "ордою" Муравйова УНР на початку 1918 та німецька окупація того ж року це дуже маленька частина всього тодішнього бардаку.

==У головних ролях==

===Протагоністи===

'''Винниченко''' - макисмально неприємна особа особисто, але схоже що довгий час подобався широкому загалу, якому особисто з ним спілкуватись не доводилось, через свій статус відомого письменника та театрального постановника - він був на слуху як поважний інтелегент. Книжки дійсно цікаві. Але через свій абсолютно незносний характер холеричного тюхтія та принцеси драми - часто вступав в конфлікти з іншими. Часто казав що думав, а думав він завжди про всіх погано, бо вони неправильно все роблять. При тому сам він був другою-третьою фігурою в усій країні, і чомусь сам показати як правильно не міг. Взагалі не дуже зрозуміло що саме він забув в уряді УНР, окрім того що він був найбільш соціялістичним з соціялістів в УНР (на цьому все), але він туди все ліз і ліз, розочаровувався у всіх, розочаровував собою всіх, і свалював, а потім вертався і знову свалював. Після подій, осів десь у Франції, де працював за першим призванням - писав книжки Українською. Жив непогано, доки друкувався в СРСР, де його книжки мали успіх, а його п'єси ставились в театрах. Але Винниченка в якийсь момент заборонили в СРСР, через що пасок довелось затягнути. Під час другої світової взагалі встиг посидіти в німецькому концтаборі. Під старість років вирощував свою городину в французському містечку та перейшов на вегетаріанство. Як він сам стверджував, для здоров'я. Як стверджували оточуючі - від злиднів. Схоже, що гординя Винниченка не покидала його навіть після всіх подій.

'''[[Грушевський]]''' - інтелегент хоч куди, історик, але абсолютно відірваний від реальності персонаж. Саме йому часто приписують нерозуміння, що ж саме треба звичайному низовому українству. Виходець зі майже шляхетного роду не був посвячений у простолюдні справи - а тому фактично жив в утопіях, і мав такі ж утопічні плани, засновані на особистих висновках зроблених під час вивчення української історії. На думку автора правки, мав куди більш значну роль в часи до проголошення 4 універсалу - а з того моменту почав уходити на другий план, а врешті-решт і зовсім не витримав хуйні яку накаламутив сам, і звалив.

'''Петлюра''' - за професією - клерк, за призванням - українець. Єдиний з трійці хто щось розумів в реаліях, але нажаль всеж був отруєний соціялістичною пігулкою, а по-друге, одного його такого розумного, як виявилось, було недостатньо. Загальновідомо був поганим в підборі кадрів - а потім і в підтримці їх субординації. Був недуже популярний серед народу, в основному через закиди про антисемітизм (Хоча наче в свій час приймав участь в підготовці Єврейської оборони під час погромів). Єдиний з трійці хто таки залишився з Українцями в найскрутніші часи.

'''Скоропадський''' - Поставлений на заміну уряду УНР в ході гетьманського повстання, після того як Грушевський не поділився з німцями яйцями. Був вибраний на цю посаду виключно через своє знання німецької (бо проживав в берліні в дитинстві) та пряме відношення до роду Скоропадських, хоча в Україні в той час не проживав. Зробив декілька реформ, зокрема армійську та освітню, організував Національну Академію Наук, яка діє і досі. Але рівень його залученності в ці процеси під питанням - скоріш за все це були мінімальні умови поставлені німцями. Чомусь в цьогочасних націоналістичних кругах вважається базованим чадом праваком, хоча під час його правління нічого такого не спостерігалось. Ба більше - в офіційну документацію часів Української держави різко повернулась російська мова, а на посади пан Ясновельможний часто ставив своїх дружбанів з пітєра, через що українці його масово зненавидили. Вишенькою на торті з лайна стало видання Федеративної грамоти - про союз з білими на умовах федеративного об'єкту. Білі, які ходили під слоганом "Єдина та неподільна" тільки покрутили у скроні пальцем від таких заяв. Червоні посміялись, Німці програли (ба-дум-тс), УНРівці більше перелякатись і тільки сильніше захотіли перевороту назад - бо таким макаром Україна може закінчитись дуже швидко. Хоча уже після подій, вже в екзилі, зарекомендував себе дещо інакше. Довгий час займав ключову позицію в Українській діаспорі та відмовлявся співпрацювати з СРСР та Гітлером.

=== Антагоністи ===

'''Колчак''' - Адмірал, голова білого руху. Повоював трохи в японській війні, трохи в першій світовій, вважався досвідченим управлінцем. Через раптову смерть всієї царської сім'ї, визнавався Антантою як єдиний правоприємник влади в Росії, через що зловив неймовірної величини зірку. Власне білі, включно з колчаком, на офіційному рівні не визнавали ні УНР ні в принципі існування окремої української нації. Тож Україну сприймав як лише простір для маневру, щоб дати під дих червоним. Втім, всрався. Розстріляний десь посеред Болотії ще в ті часи.

[[Ленін]] - Публічно і неодноразово заявляв про необхідність націй у самовизначенні. Звичайно, коли УНР проголосила четвертим універсалом свою незалежність - одразу ж висунув ультиматум до УНР, бо це неправильне самовизначення нації. На відміну від білих, визнавав українську націю, через що переманив на свою сторону неймовірно багато дурників. Намагався потім таким же чином самовизначати [[Угорщина|Угорщину]] та [[Польща|Польщу]], але не проканало. Окремо варто згадати про геніальні економічні рішення, які на багато років загнали рашку в апокаліптичну фінансову кризу. Хоча, а нащо тобі гроші, ви що - буржуй? Гризи свої ланцюги, пролетар!

[[Сталін]] - до того як його пильні вуса осіли в закуреній шинелі кабінетів кремля, він командував військами на Українському та Білоруському анпрямках. Після брестського миру - займався все тим же, вже через підставних осіб. Сталін хоч і був гречним другом Леніна, але на українському питанні їх погляди розходились. В той час коли Ленін щось кричав про самовизначення націй - у Сталіна була інша думка. В будь-якому разі, ходить байка що через близьку дружбу між сталіним та леніним, останній попереджував, що "Не допускайте його до влади!". Ага-ага

'''Володимир Антонов-Овсієнко''' - Че Гевара в часи задовго до Че Гевари. Інтелигент, [[Жид]], комуніст. Був затятим Троцкістом, дружив з Джержинським, організував військові повстання ще задовго до леніна (з перемінним успіхом), врешті після революції двіжував серед червоних, аж доки не став командувати армією УСРР, та короткочасно був голвоою якоїсь пародії на уряд УСРР. Насправді, на момент організації УСРР, був VPN профілем Сталіна з таким необхідним українським айпі в профілі. Після закінчення визвольних змагань деякий час кочував по посадам, але врешті був розстріляний нахуй.

=== Другорядні ролі ===

'''[[Махно]]''' - в дореволюційні часи крадій та розбійник. В тюрмі навчився не тільки розмовляти російською, а і нахапався там у політв'язнів соціалістичних ідей. На волі намагався створити анархійно-соціалістичну країну, до якоїсь ступені йому це навіть вдалось. Але про результати експеременту ми не дізнаємось - Махно схрестив струї з комуністами, що закінчилось для махновців дуже погано дуже швидко. Деякий час ще бігав по степам півдня України, але його ватага остаточно розсипалась через пом'якшення політики в совку протягом 20-х. Успішно поїхав, [[Франція|на круасани]]. Де, як і положено будь-якому поважному сидящому, вмер від туберкульозу.

'''[[Вільгельм фон Ґабсбурґ-Лотрінґен|Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький]]''' - він же '''Василь Вишиваний'''. Хлопець австрійського княжого роду, якому нічого було робити як тільки визволяти Україну з-під гніту. Був назвичайно потужним українофілом - за що регулярно висміювався своїми однофамільцями. Був з сім'ї військового, хоча невідомо чи він мав військову освіту. Не дивлячись на це, після початку першої світової його швидко пристроїли командиром кавалеристів. Як і усі Габсбурги, був наділений статусом сенатора в парламенті австро-угорщини, де закорешився з ЗУНРівськими, зокрема з Петрушевичем. Аж Грушевський наниває союзників, щоб ти прогнали москалів і ввели війська. Австро-Угорський військовий контингент заходить в УНР, а серед них зокрема і УСС. Дуже швидко після цього Австро-угорщина розвалюється, війська виводять, а Василь Вишиваний ослухавшись наказу залишається в Україні разом з Усусами. УСС активно воювали проти червоних на сході України, зокрема в Херсоні та Олександрівську. Вишиваного зустрічали тепло - та і взагалі серед населення він був доволі популярним. Проти Скоропадського навіть готувався заколот на користь Вишиваного, про що знав і Скоропадський. Але схоже що Василя Вишиваного забули запитати. Зустрівшись з Болобочаном в Олександрівську, Габсбург скромно відпрвовів своє імператорське "НІ". Після того як Скоропадського попросили, за свої звитяги отримав Полковника УНР,і власне відступав звідти аж до кам'янця разом з усіма. Але в Трикутнику Смерті пересрався з Петлюрою, та свалив в Чехословаччину, і в Австрійській еміграції (як блядь це повинно взагалі працювати?) активно засирав поляків та тусовав з українською діаспорою. Де він і спокійно собі жив аж до 47 року. Аж до того моменту як в черговий день він пішов обідади, і не повернувся, бо на шляху його зустріли совки, надягнули мішок на голову, і витягнули до Києва. Йому шили роботу на ОУН, але справу закрили бо Габсбург вмер від сухот, а його тіло було заховано десь в Києві в безіменній могилі.

'''Юрко Тютюнник''' - як і Махно, довгий час бігав лісами як народний отаман, водив за собою армію. Погляди щодо УНР у нього мінялись час від часу, але здебільшого вважався союзним до УНР отаманом. Випадково опинився в тилу у червоних, де його приговорили до розстрілу. Але Тютюнник убалакав підрозділ перейти на сторону УНР. Врешті, отримав почесне звання Генерал-Хорунжия, але під самий кінець. Був одним з головних рушіїв зимових походів. Після зимових походів, активно співпрацював з громадою, а також намагався вербувати повстанців в радянському тилу. Знаємо ми про це тільки через те, що совки виманили Тютюнника в совок, від імені псевдоповстанської організації під предлогом чергової революції в Україні. Потім все було дуже дивно: Тютюнник хоч і формально не був під арештом, але спецслужби за ним слідкували. Писав книжки, встиг трохи поспівпрацювати з ВАПЛІТЕ, працював ВУФКУ, але при цьому запам'ятався всім тим, що знімався в радянському пропагандистському антиукраїнському фільмі, де грав сам себе у ролі антагоніста. З совку його вже не випускали, так що і тікати було особливо нікуди. В 1929 арештували з підозрами контрреволюції, а в 1930 врешті і розстріляли

'''Євген Коновалець''' - Мало відомо, але свою діяльність він почав ще при подіях першої світової. Коновалець потрапив до австрійської армії, де його при битві взяли у полон росіяни. Перша світова ще не закінчилась, а російська імперія вже потроху закінчувалась. В таборі для військовополонених десь посеред болот, Коновалець з іншими діячами проводив агітаційну роботу на українську тематику серед полонених. Пізніше, загадковим чином (стіни табору його вже не тримали) Коновалець опинився в Києві, де вже незабаром організовує курінь січових стрільців. Січові стрільці на чолі з Коновальцем зарекомендували себе як один з найбільш боєздатних підрозділів військ УНР. Приєднався до Директорії під час Повстання, і довгий час виступав у якості довіреної особи Петлюри. Правда, на відміну від Тютюнника, його військова діяльність закінчилась разом з УНР. Пізніше, в Еміграції займається політично-соціальною діяльністю, зокрема причетний до засновання ОУН. В 1938 році підірваний радянськими спецслужбами вибуховим пристроєм, замаскованим під коробку цукерок.

== На фронті все погано ==

Європа 1917 року все ще відривається у Першій Світовій, на Західному фронті в м'ясорубку прибувають нові учасники - американці. Українці отримали почесні місця з самого початку, в окопах по обидва боки фронту - наприклад, австрійських Січових стрільців (УСС). В Російській армії таких національних українських частин звісно не було - неположено. Коли все таки бахнула революція на фронті спочатку не повірили, а потім стали потихеньку розбігатися з частин додому, прихопивши, звичайно, зброю з собою. Замість монархії влаштовується Тимчасовий Уряд і починається політична метушня. Тим часом у Києві утворюється Центральна Рада, яка оголошує автономію. Керенський (голова Тимчасового Уряду) незадоволений, але не заперечує - його представників в Україні (до речі званих комісарами) ігнорують та прикидаються глухими та сліпими до їх скарг, а офіцерство взагалі дивиться на весь цей балаган презирливо зі сторони, поки що не підтримуючи нікого.

Більшовицький переворот ніхто спочатку не сприйняв як щось вкрай небезпечне - того року вони вже намагалися бунтувати, ще й генерал Корнілов намагався виперти Керінського з примарної вершини влади в Росії. Тому після перевороту в Петрограді Центральна Рада видає 3-й універсал, де проголошує Українську Народну республіку (УНР), але у складі єдиної Російської республіки, якої вже немає і на мапах.

Побоювання ЦР щодо більшовиків справдилися - після зафейленої спроби повстання у Києві| та посилання у відомому напрямку їхніх пред’яв, червоні починають наступ на УНР. 1918 року ЦР приймає 4й Універсал, оголошує УНР повністю незалежною, додає до цього кілька реформ та ліквідується. В Харкові тим часом проголошується ще одна Українська Республіка, звісно що радянська. Михайло [[Грушевський]] який тоді <del>керував</del> намагався керувати країною країною майже все просрав. Армію, що була сформована ще російським урядом - розпускають. Є на то побоювання, що уставші від вде на той момент 5 років боїв солдати комусь там підчинятись все одно не стали би. Тож Армію УНР формують наново, з добровольців. А добровольців немало, на той момент армія УНР оцінюється біля 100-200 тисяч. Втім якість таких бійців дуже сумнівна

Більшовики швидко захоплюють УНР, деякі українські частини просто переходять на бік ворога, деякі - біжать хто куди, але дехто запекло чинить супротив. Нажаль таких небагато. Серед останніх - загальновідомий бій під Крутами. Бездарне командування, яке не здатне було не те що організувати нормальну оборону, а навіть дисциплінувати своїх власних офіцерів, кинуло зелених новачків-студентів проти головних частин червоних і закономірно отримало купу героїв посмертно<ref>Близько 150 трупів</ref>.

== Повстання на заводі Арсенал ==

Після проголошення Українською Центральною радою IV універсалу, ідейні комуністи з міста нікуди не ділись. Комуністичний двіж як поширював серед робітників заводів манифести, так і продовжував поширювати, але вже З українськими прапорами на вулицях Києва. А так вже вийшло що завод Арсенал на той момент був найбільшим підприємством Києва, ще і відносно недалеко від центру міста. Тож червоні агітатори дуже плідно налаштовували робітників заводів проти уряду УНР.

Робітникам поширювалась інформація про те що ваш український соціалізм неправильний, і замість Центральної ради треба встановити оту хуйню що на той момент сиділа в Харкові, на чолі з Овсієнком. Бо тільки там справжні комуністи, вони розуміють як правильно треба, тимпаче щось потипу такого перевороту незадовго до того відбулись в Миколаєві та Катеринославі. Насправді ж причиною такої активності став наступ червоних на Київ. Війська УНР, при всіх недостатках, всеж давали прикурити червоним.

Українським спецслужбам було відомо про підготовку повстання, але значно завадити вони цьому не змогли - ними були вилучені рушниці та здійснені арешти. Але робочих Арсеналу це не зупинило - зброю повстанці захопили в перші ж моменти повстання, а після - пішли вулицями до Центральної Ради, захоплюючи по дорозі будинки та приміщення. При тому що в місті базувались війська в великій кількості. Так в чому ж справа?

Справа в тому що комуністична пропаганда пішла по вулицям - і значна частка військ УНР тупо валяла окуня, а деякі підрозділи взагалі виступили на стороні повстанців. Але й залишились війська, що не зрадили Україні, і воювали проти повстанців. Правда, ситуацію погіршувала фактична відсутність центрального командування українськими військами в Києві.

Дійшло до того, що для придушення заколоту з фронту довелось зняти декілька підрозділів. Ситуацію можна уявити: для придушення заколоту в Київ прийшов передовий підрозділ війська УНР під командуванням особисто Петлюри, який ще декілька днів тому приймав на себе удар від військ Муравьова, що рухались на Київ. Чи були повстанці більшою загрозою за орду червоних?

Сама орда була ой яка велика - в наймасштабніших боях за Київ на початку 1918 року більшовиків було не більше 4-х тисяч. Штурм Києва позначився не скільки масштабними битвами, скільки епічним грабунком та пожежами - Муравйов потім не раз хизувався, що влучними артилерійськими пострілами спалив величезний особняк (насправді прибутковий будинок сім'ї) [[Грушевський|Грушевського]]. При чому тут великий внесок мали розлючені місцеві робітники, що програли повстання в Арсеналі, а як тільки підкотили червоні, ну звісно повилазила всіляка бандитська наволоч, що вирішила під шумок вбивати & грабувати.

== Веселі каруселі ==
=== Гетьман український, але дуже німецький ===
[[Файл:Скоропадський мем.jpg|міні|Вдячні нащадки роблять картинки]]
Тому щоб зберегти країну, за відсутності нормальної власної армії та мізерній підтримці народу, якому замало пообіцяли, а дали ще менше ніштяків, Центральна Рада, притиснута до стінки, починає дружити з німцями. В результаті райхсвер та їх друзі австрійці проходять країною, легко випилюючи червоних та займаючи їхнє місце. Народ розуміє що його надурили й починає обурюватися і вважає, що у всьому винна як раз Центральна Рада. Не безкоштовно - німці просять взамін їжу, зокрема зерно та курячі яйця, бо в Німеччині вже рік як ходять голодні бунти, і німці не дуже задоволені Кайзером.

Грушевський зобов'язує всіх селян надавати частину врожаю, але через недостатню кількість контролю, селяни надають замало їжі. Ну або так вважають Німці, бо після перших поставок Раду німці розганяють. До того ж, соціалісти їх дратували і взагалі різниці між більшовиками та ними німці майже не бачили. Владу отримує Скоропадський, що оголошує себе гетьманом під протекторатом німецького окупаційних сил та вусатого Ейхгорна. Додається ще і той факт, що Центральна рада була куди більш віддана своїм лівацьким ідеалам ніж ті ж комуняки в кацапії - і розкуркулила великих землевласників по всій Україні, віддавши землю селянам поменше. Селяни - у захваті. Землевласники - не дуже.

Але навідміну від того що совок робив трохи пізніше, куркулів не розстрілювали і не засилали по таборам. Їх просто відправляли на власні хліби - гуляти і шукати нову роботу, нові знайомства. Не дивно, що дуже швидко це перетворилось в рух. Скоропатський, як відомо, теж був землевласником, і на зборах в Києві його зі словами "Батько Скоропатський" ледь не заносили на руках, а пізніше на хвилі популярності - в центральну раду.

Для німців він був ідеальним кандидатом. Популярний серед землевласників, зі зв'язками як в німеччині так і на місці, з військовим досвідом та представник шляхетного українського роду. Змалку першою його мовою була німецька, хоч він сам походив зі старого старшинского роду. Вірний царський офіцер Скоропадський не щадил живота своего ради России-Матушки на війні з японцями, а з приходом 1917 року уважно слідкує за ЦР та подіями в Україні. Німці та Скоропадський швидко знайшли спільну мову, але все було набагато складніше ніж прийнято вважати - Німці не підібрали його на вулиці за красиві очі і за те що він виріс в німцях. Єдина причина чому він взагалі міг стати Гетьманом - підтримка місцевих.

[[Файл:17-750x631.jpg|thumb|Коротко про ті часи|300px]]
УНР перейменовується на Українську Державу або Гетьманат, німці проголошуються нашими любими друзями. Формально Українська держава була проголошена окремо, без безпосередньої спадковості УНРівських клейнод та формальностей, незадовго до свого уходу Скоропадський навіть вітав українців з півроку Української держави. Також дуже нагло заявив територіальну претензію до всіх сусідів, обвівши на мапі України всі українські національні землі. Воно може і базовано та круто але ці кордони були фантастичними і включали в себе землі де ніколи не ступав український солдат, як от Кубань, а також взагалі незалежну на той момент ЗУНР.

З Кубанню та Донськими козаками взагалі неприємна ситуація вийшла - Скоропатський намагався включити їх в склад добровільно. На цю справу навіть знайшлись люди - але нагло набрехали про підтримку України, а також про наявність військ, і в необхідний момент прийшли ледь не голяка. Розвідка, нажаль, за Скоропатського смоктала прутня.

Була проведена купа реформ різного ступеня важливості, відкривання університетів, академії наук і ще купа справ. Відновив приватну власність, на короткий час задобривши землевласників, та розізливши селян. Але при цьому Австро-угорському контингенту в Україні було дозволено вільно експропріювати припаси. А чому? А через те що німцям треба було зерно - і він їм давав зерно, навіть якщо це значило що український селянин залишиться голодним цієї зими. Тут вже і від лояльності землевласників не залишилось і сліда, на сільських просторах починається запекла партизанщина, і навіть ті кому більшовики були як корові п'ята нога, стали прислухатися до їх агітації. Але приходить осінь 1918-го і в самій Німеччини бабахає революція. Німецький кайзер зрікається престолу, його війська тікають на батьківщину. Гетьман спочатку думав що зможе втриматися, та намагався проводити самостійну політику але Україна з абсолютно усіх боків була оточена ворогами, тобто маневрувати та викручуватись в тій ситуації зміг би лишень геній. Скоропадський таким не був. Остаточною крапкою в його правлінні стало те що Гетьман зрозумівши що німці вже не захистять його видав маніфест де заявив про те що бажає бути в конфедеративному союзі з Россією, це призвело до того що навіть його соратники підняли зброю проти нього.

=== Полковник Болбочан ===
Версія популярна:

Один з небагатьох успішних українських полководців того часу, звичайно ж бувший офіцер імперської армії. Проявив себе раптово як мега активний розбудовувач українського війська і не боявся активно сратися з урядом УНР, якщо бачив що політики творять повну хуйню. Як і належить таким першокласним воякам, розстріляний своїми ж недругами (Петлюрою), що фактично стало однією з причин повного фейлу УНР у війнах проти більшовиків та білих.

Версія непопулярна:

Про персоналію Болобочана в принципі згадали після 2014 в контексті його кримської операції. Кримська операція йшла гарно - кацапів з Криму полковник Болобочан виганяв дуже швидко - але навіть не дойшовши до південного берегу криму отримав ультиматум від військ Антанти. Через що Крим довелось покинути. Також зокрема приймав участь в антигетьманському повстанні.

Втім біографія Болобочана цікава не стільки своєю кар'єрою, скільки тим, як вона закінчилась:

Дещо пізніше Болобочана поставили відповідальним за оборону лівобережжя. Але східний фронт посипався з тріском, червоні зайшли в Київ, і Болобочана запідозрили як мінімум в недбальстві та невиконанні наказів - як максимум в змові з кацапами. Болобочана навіть судили, але суд втім нічого так і не доказав. Врешті доки Болобочан сидів під вартою - він через переписку розісрався не тільки з Петлюрою, а і з значною часткою УНРівської верхівки. Відбувся якийсь незрозумілий двіж з призначеннями Болобочана на різні посади різними особами, через що на нього завели справу через перевищення повноважень, та закидали взагалі підготовку перевороту в УНР, з заміною Петлюри на Петрушевича.

Для всіх очевидно що справа сфабрикована, але незрозуміло звідки ростуть ноги. Одна версія каже що Петлюра наказав Болобочана щоб залякати інших командирів, які на той час те й робили що різали євреїв та іноді навіть опускались до рейдів на власні села. Бо вся ця історія відбувалась якраз в період "Трикутника смерті". Це період коли вже майже настав [[пиздець всіх сподівань]], але УНР поки що існував в межах плюс-мінус Хмельницької області і з усіх сторін були то поляки, то кацапи в кольорових асортиментах, до яких ще перебігали зневірені полковники УНР прихопивши з собою війська та обладнання.

З іншого боку, виглядає підозріло що Болобочана судили десь посеред Хмельницької області, УНРівським аналогом чекістської "тройки", і привели в дію наказ розстрілу якомога швидше. Судячи з коментарів Ісаака Мазепи, тодішнього Прем'єра УНР, а також те що наказ був підписаний тодішнім Командуючим армії УНР Осецьким - можна зробили висновок що серед уряду УНР з питання Болобочана був концесус.

Що означає одне з двох: що або він їх неймовірно заїбав своїми листами з тюрми, або вони дійсно боялись спроби чергового перевороту, очолюваного харизматичним та енергійним опозиціонером з послужним і зв'язками. Чи мало це побоювання щось за собою - важко сказати. Принаймні побоювання перевороту наврядчи були на часі, враховуючи ситуацію на фронті, а Петрушевич, враховуючи польску окупацію, був десь закордоном і представляв уряд ЗУНР в екзилі чи то в Парижі чи то в Празі.

Так чи інакше, Петра Болобочана розстріляли 28 червня 1919 на території залізничної станції Балин, що між Кам'янець-Подільським та Дунаївцями. Доволі скромний пам'ятник біля місця його поховання стоїть десь в Балині, але знайти його доволі проблематично бо він знаходиться ну прям не на видному місці.

=== Махновщина ===
{{Основна|Нестор Махно}}

Як відомо, Нестор Махно, великий символ анархізму та бунту проти всіх. У багатьох складалось враження що ну Махно - анархіст, значить творилась анархія на теренах Махновщини. Насправді все було дуже складно. Махно познайомився з творами Маркса, як то кажуть, ще в період коли він по тюрмам кочував після своїх арештів. Ліві ідеї йому дуже навіть зайшли, і він навіть вступив в якийсь лівий політичний рух. Але теорія його незадовільнила, він дещо її переосмислив, створивши такий собі "комунізм по книжці", пропустивши декілька пунктів і ще декілька переписавши.

При тому що в юності активно допомагав українським соціалістам, під час своєї діяльності прославився своєю ненавистю до військ УНР. А все чому? Під час головування Скоропатського, люди пов'язані з урядом (чи то військові, чи то якісь місцеві діячі) спалили дім матері, та вбили старшого брата за підозрою в боротьбі проти Австро-угорців, що було би цілком зрозуміло якщо почитати як діяла угорська комендатура на Запоріжжі. Це змусило Нестора взятись за рушницю взимку 1918 року, і він зміг організувати повстанський рух.Н естор Махно не довго думаючи проголошує своєю столицею рідне Гуляйполе, де він виріс. Хоча насправді хуй його знає як це повинно було працювати бо під Махном ніякого центрального уряду не було і були з'їзди громад - але був Махно, його ватага, та ноги, які він робив коли комуняки в черговий (!) раз його наїбали. У німців та австріяків він отримав своєрідну славу найлютішого розбійника та бандита.

Лютий бардак, що творився на просторах України змусив Нестора та його хлопців зробити єдиний правильний висновок - треба бити всіх, хто захоче нав'язати свою волю суворим селянам або простягнути загребущі руки до трудових харчів та майна. Але насправді мав зуб на Австро-угорців та державу Скоропатського, УНР (бо вважав їх винними в тому що вони і запросили Австро-угорців в Україну), до Білих (бо вони були монархістами, а при монархістах він сидів по тюрмах), але не з Червоними, яких він наївно вважав ідеологічним союзником. Червоні так не вважали, звичайно, хоча часто користувались цією наївністю у свою користь коли у червоних сил не вистачало, і до чергового "ТА МИ ИХ!!".

Махновці не були єдиними, хто зробив висновки що треба самим себе захищати. На степових просторах зстворили свої "республіки" до чорта багато отаманів, адже саме середовище степової України, де у кожного в сараї є гвинтівка, трохи гранат, добрі коні та почуття власної гідності, було найкращим інкубатором для вольностей та супротиву всіляким мудакам від влади. Тут і отаман Зелений і Холодноярська республіка.

=== Петлюра гетьмана звалив та й сам туди ж ===
Початок 1919 ріку. Гетьман не втримався без своїх німецьких друзів, та втік до Дойчлянду. За ним не тужив ніхто. УНР знову в строю, тільки при владі так звана Директорія, на чолі з Петлюрою та Винниченком, а також ще трьома якимись нонеймами. Винниченко ще в минулій ітерації уряду показав себе як конфліктний, депресивний та бісячий мудак. З Петлюрою був ледь не на ножах, неймовірно ображений на все навколо. Врешті з уряду його попросили, інші повідвалювались в процесі, а єдиною особою яка не злилась у важкі часи виявився "жіноподібний" Петлюра.

Більшовики звісно виставляють пред’яви, посилаються нахуй і історія повторюється. Спроби домовитися з французами<ref>Вони висадилися в Одесі, але нікуди далі не рухалися і вели себе досить ліниво</ref> про спільну війну проти самі знаєте кого, нічого не дали - Петлюрі похмуро нагадали, що його уряд дружив з поганим Кайзером, відкрив перед ним фронт і тому ніякої допомоги та визнання УНР не буде.

=== УНР та ЗУНР. Веселі відносини. ===
[[Файл:33526061.jpg|thumb|Злуку підписали на залізничній станції Фастів|300px]]
Акт Злуки між УНР і ЗУНР пройшов в час чергового наступу ворогів. Весь 1919 ЗУНР хоч щось намагається протиставити наступу поляків, які вперто вичавлюють західно-українські сили в передгір'я Карпат, але у тих куди краще озброєння та більша чисельність. Злука ця була скоріше фікцією, бо обидві держави не встигли проіснувати достатньо, щоб насолодитися одна одною і самими собою. А чим гірше було становище на фронтах тим більше не довіряли політики західняки політикам УНРівським, і навпаки. ЗУНРівські вояки, чесно кажучи, були були більш національно підковані ніж їх брати з армії УНР, та й вишколом відзначались соліднішим (завдяки вже вищезгаданому австрійському легіону Січових Стрільців), але їм хронічно не вистачало ані зброї ані припасів.

Все закінчилося не весело. Петлюрівці, махновці, денікінці, більшовики, ляхи, Антанта, [[Холодний Яр]]... Наступи, відступи, рейди, набіги, повстання, взяття міст, грабіж корованів, нальоти на поїзди як у вестернах, перевороти, проголошення усіляких республік. Весь цей жирний матеріал ще чекає своїх українських кінорежисерів.

== Велика дупа для всіх ==
Зима 1919/1920 замаячила перед Петлюрою великою та безумовною дупою. Солдатам нічим стріляти, нічого носити та нічого їсти. Симон змушений йти на союз з поляками, за що йому прості українці накидають ще більше штрафних балів. Спершу поляки допомагають звільнити Київ, але коли їм видають т таких дзвінких піздюлей кацапи, що аж дійшло до героїчної оборони Варшави, поляки ганебно зливаються з допомоги, посилаючись на якусь дірку в домовленності, залишену канцелярами в домовленності між УНР та Посполитими. Порада від Петлюри: завжди читайте мілкий текст!

В результаті цього зливу, Польща залишає за собою всю територію де стояли їх війська, які чомусь один в один збігаються з кордонами ЗУНР. Залишки військ останніх разом з огризками УНР військ, знову босі та голі змушені взяти на себе роль другорядних союзників пшеків. Після провалу польського наступу на червоних, всі українські частини потрапляють в теплі та зручні польскі концтабори. Як до них ставилися пшеки не важко собі уявити. Махновщина та селянська вольниця ще більше року билася з більшовиками, але сили були не рівні.

Грушевський після деяких тиняннь по закордонам, та після активної агітації більшовиків, повернувся в Україну і його не розстріляли, що дивно, а навіть дали можливість працювати за фахом. Винниченко справедливо побоявся за себе і залишився у Франції, де вмер у злиднях. Петлюру, як відомо, вбили в Парижі, за офіційною версією - стріляв бідний та злий єврей, що помстився за погроми. Фактично коли цього єврея спитали, звідки в нього інформація про погроми петлюрівців - більшовики розказали. В розсекречених документах вбивця виявився агентом москви.

== А що ж пішло не так ==
===Політичний аналіз===
Українці намагались стучати в усі двері, заключати союзи з усіма можливими союзниками - але врешті їх кидали всі ті союзники. Троїстий союз, хоч і намагався щось робити на допомогу Україні, так Австро-Угорці на півдні та Німці на півночі ввели свої війська в УНР, вигнавши московитів на час. Але врешті вийшло навіть гірше ніж було би без них - Австро-Угорці просто розпались нахуй (втім нам від того дістались Усуси), Німці народили Скоропатського, який втім єдине що зробив так це зневірив українців ще сильніше. Антанта і без того союзна до кацапії, після українських загравань з ворогом у тільки-но минувшій війні, не дуже то і хотіла вести з Україною справи, а втім, їх думка щодо комуняк [[Усім до сраки|сильно не відрізнялась]]. А потім і Поляки зробили хуйню, туго насравши собі на поріг. З сусідів в війну з Україною не вступила лише [[Румунія]] та [[Чехія|Чехословаччина]], хоча по-перше обидві країни окуповували великій шматок української національної землі, а по-друге, у випадку з Румунією, справи теж йшли погано, а з Чехословакією [[Усім до сраки|ніяк]].

Хоча ситуація всередині сильно не відрізнялась - конценсусу не було, а політичні фігури були доволі слабкими, і при цьому кожен знав краще за іншого як воювати, і що саме він повинен був бути головним, що потім вилилось у банальну отаманщину.

Врешті решт [[УНР в екзилі|УНР була вимушена діяти за межами України]], спершу як повноцінний уряд у вигнанні, а з часом уварилось до рівня громадської організації української діаспори.

Власне радянським колаборантам теж не повезло - після брестського миру кацапи притворялись наче вони тут не при чому, це все [[ДНР|Воля народу]], Українці просто хочуть жить при комунізмі, а тому УСРР проголосила себе незалежною державою з незалежною армією, яку очолював явно маріонеточний інтелегент без харизми Антонов-Овсієнко. Овсієнка розстріляли. Як розстріляли і інших членів першої спроби захопити таким чином владу в Україні, так званим "тимчасового робітничо-селянського" уряду. Наприклад: П'ятакова, Квірінга, Бубнова, Затонського... І це тільки деякі з імен, [[Усім похуй|про які ви ніколи не чули]].

Прожили вони, звичайно, незаслужено довго, і встигли прийняти участь в організації голодомора, та розкрутити маховик сталінських репресій, а втім він же їх потім і накрив - комуністична верхівка в особі [[Сталін]]а з радістю нагородила їх свинцевою кулею за чесну та кропітливу роботу в сфері наближення комунізму. І якось так вийшло, що УНРівські діячі, після свого програшу і втечі закордон, прожили більш чесне та довше життя ніж вигравші червоні колаборанти. Але втім українцям від цього краще не стало.

===Підхід з війскової точки зору===
Існує думка що грамотна військова стратегія би зберігла УНР без проблем.

Враховуючи що здебільшого бої між фракціями були пострілушками посеред поля, з мінімальним залученням техніки, що по суті є анахронічною відрижкою від лінійної тактики. А бої в місті часто обмежувались в'ялими перестрілками з мосінок, іноді з аж цілим кулеметом, та були захопленням ключових точок в місті [[Вархамер]]-стайл, як от залізничних станцій, телеграфу, пошти, портів і того всього. Махновці взагалі ледь не голяка біжали зі словами УРАААА в Катеринослав, чим якимось чином примудрились захопити місто. Це дійсно були битви ТАКОГО рівня. В цих битвах іноді приєднувались бронемашини або, простибоже, навіть бронепотяг.

Це не було війною артилерії, не було війною бронемашин (хоча вони іноді там зустрічались). Це здебільшого була війна моралі. Військові частини з низькою мораллю відступали чи переходили на сторону ворога... як це відбувалось десь при ранньому Наполеоні.

Військові УНР теж приймали участь в першій світовій, могли би і докумекати що грамотно підготовлені оборонні споруди (та хочаб банальні окопи) могли би зупинити не таку вже і нескінченну орду червоних. З того боку, що червоні що білі не володіли великою кількістю артилерії, бронепотяги саботувались за допомогою знищення залізниці (взагалі велике питання чому залізниця була настільки діючою в той період, що бронепотяг допер аж в Київ наприклад), тож вибивати з окопів УНРівців довелось би трошечки довше ніж маршувати полком тиждень під пісні з Олександрівська до Вінниці, а потім тікати назад від переважаючих військ союзників УНР, які через три дні знову пропадуть, і так туди-сюди.

== І що тепер? ==
{{Основна|УНР в екзилі}}

Соціялісти програли. УНР в екзилі успішно проіснувала до 1992 року, і з відновленням незалежності уряд в екзилі передав державні клейноди Кравчуку.

"Петлюрівець" перестало бути зневажливою назвою українськиї вояків, а втім на момент 2020-х спостерігається занальний ресентимент за УНР. На честь Петлюри названа вулиця в самому центрі Києва, яка ще недавно була якоюсь червонозалупною. Особа Болобочана стала актуальною після анексії росією Крима, також потроху на місцях починають згадувати діячів УНР поменше. От недавно в Запоріжжі з'явилась вулиця Марка Безручка - генерал-хорунжия армії УНР.

Але найбільша увагу привертає саме особа Скоропатського. Не дивлячись на його коротку і невдалу діяльність на посту голови Української Держави, його назначили пророком всього правого руху в Україні, і поклоняються як богу.

== Також читати ==

*[[Історія однієї України]]
*[[Австрійський генштаб]]
*[[Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген]]
*[[Нестор Махно]]
*[[Грушевський]]
*[[Кулемет Максим]]
*[[Зрада]]
*[[Воля]] (комікс)

== Примітки ==
<references />

== Додаткові посилання ==
*[http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/6/80009/ Січові стрільці під час Січневого повстання]
*[http://petlura.poltava.ua/2012/04/03/lehendy-ta-fakty/ Про Симона Петлюру]
*[http://www.infoukes.com/ukremb/history/SUBTELNY/19.htm#1 Багато букв про Громадянську війну]
*[http://lurkmore.to/1917 Луркоморье про 1917]

{{Війна за незалежність}}
{{Україна}}
{{Історія}}
[[Категорія:Історія України]]

Визвольні змагання

2026-04-02T19:37:02Z

Coole: /* На фронті все погано */

{{Стародавня історія}}
'''Визвольні змагання''' - часи повного бардаку, наповнені по вуха політикою, патріотизмом, героїзмом, [[Зрада|зрадами]], пройобуванням всього та всілякої патетики 1917-1921 років.

== Теорія ==
[[Файл:kruty100.jpg|thumb|Зверніть увагу на кордони України. Якби ми тоді не протупили, то наша ненька булу б зараз саме такою|350px]]
Теоретично українцям могло пощастити і ми могли б стати вільною, та відносно самостійною державою <ref>Адже незалежність нових держав після Першої Світової сильно залежала від волі та настрою Франції та Великобританії</ref>. Пощастило ж наприклад чехам, полякам, навіть маленьким естонцям. Що ж не так було з українцями в тій ситуації? Причин було дуже багато. Настільки багато, що намагаючись осилити всю картину можна від незвичності надірватися та поїхати дахом від тодішніх тотальних проблем.

==Передумови==

В межах російської імперії було багато націй, кожній з яких російський цензор регулярно забивав чопік в жопу, не даючи навіть пердіти на власній мові. На момент початку 20 ст. в складі імперії опинилось багато вже усталених націй, з довгою історією та міцним національним самоусвідомленням. Комусь пощастило більше, як Полякам, комусь менше - як румунам в бесарабії. Але Українці були чи не єдиною нацією яким відмовляли у самовизначенні. Малороси і все тут.

Нещастя українського народу тут зіграло на руку - нація розділена між імперіями стала гарним субстратом для здорової політичної дискусії. Українська інтелігенція, яку переслідували за політичні погляди часто знаходила прихисток на Галичині, звідти в російську імперію потрапляли і заборонені книжки, маніфести, та таке інше.

Врешті до національної політичної дискусії додалась і загальна тенденція - більшість політичних активістиів мало соціалістичні погляди.

Ну і така ситуація була не тільки серед українського народу - багато хто був незадоволений багато чим. Тим паче що кінець 19 - початок 20 сторіччя в принципі вирізнявся можливістю відносно вільних подорожів між країнами. Люди подорожували і бачили що доки навіть розвалена на мільйон держав Німеччина живе набагато краще за немиту, а економіка взагалі була категорично в жопі.

Доходило до радикальних дій - аж цілого імператора таки підірвали насмерть. Та і на Ніколая третього постійно були замахи.

Тож щоб якось перевести цей весь політичний активізм з радикального русла, в імперії засновують парламент, куди окрім усього, допускаються і партії нацменшин. Правда, цар ловить шизу і періодично ті парламенти розганяє. Що в свою чергу тільки радикалізує всіх хто туди потрапив.

Монархія усіх задовбала, навіть царських генералів. Багато хто не зацінив спроби в "маленькую победоносную войну", життя в межах імперії стало ще гірше, а короткоствол був ну дуже легальним...

Серед українців, правда конценсусу не було. Одні партії виступали сурово на платформі "з Росією навіки", хтось бачив себе в межах російської імперії але на правах автономії (і врешті мрія цих здійснилась у вигляді УРСР) Але українські націоналістичні політики поступили по-своєму, заснувавши невеличку громадську організацію, з'їзд політичних активістів в Києві. Під назвою "Український національний конгрес". Власне на той момент це і було не більше за те - звичайний орган який нічого не вирішує, з'їзд декількох лівих українських партій, які в якийсь момент були представлені в парламенті. Хитрість склалась в тому, що після розгону першого парламенту, банально було багато незадоволених самою діяльністю центральних органів влади.

І в момент, коли в Пітері вже незрозуміло хто головний, цей конгрес раптово для всіх проголошує себе Центральною радою і випускає універсали. Втім, доки там не заправляли більшовики - Центральна рада виступала з позицій автономії України в складі російської імперії, схожим чином відбувалось у поляків - формально окреме королівство, просто корону тримав цар, зі своїми органами і казна що. Українці ж дивились на Поляків і заздрили - по-перше у етнічних українців в складі РІ довгий час були обмеження на види діяльності, а от у поляків їх не було. Та і на польщі освіта була куди краще. Тож так виходило, що Поляки на території України могли мати свої мануфакторії (українцям було заборонено, окрім переробки с/г продукції), та і через високий рівень грамотності часто займали посади на міському та повітовому рівні. Тож в той моментвсі більш-менш грамотні та здібні Українці один одного знали. Через що "прогресивні ідеології" часто мінялись, але при цьому поширення ідеї в масах була ледь не блискавичною.

Повноцінним урядом Центральна рада себе не визнавала, принаймні, до четвертого універсалу. Але коли це сталось, червоні одразу стали говорити з центральною радою мовою ультиматумів.

Завойовування більшовицькою "ордою" Муравйова УНР на початку 1918 та німецька окупація того ж року це дуже маленька частина всього тодішнього бардаку.

==У головних ролях==

===Протагоністи===

'''Винниченко''' - макисмально неприємна особа особисто, але схоже що довгий час подобався широкому загалу, якому особисто з ним спілкуватись не доводилось, через свій статус відомого письменника та театрального постановника - він був на слуху як поважний інтелегент. Книжки дійсно цікаві. Але через свій абсолютно незносний характер холеричного тюхтія та принцеси драми - часто вступав в конфлікти з іншими. Часто казав що думав, а думав він завжди про всіх погано, бо вони неправильно все роблять. При тому сам він був другою-третьою фігурою в усій країні, і чомусь сам показати як правильно не міг. Взагалі не дуже зрозуміло що саме він забув в уряді УНР, окрім того що він був найбільш соціялістичним з соціялістів в УНР (на цьому все), але він туди все ліз і ліз, розочаровувався у всіх, розочаровував собою всіх, і свалював, а потім вертався і знову свалював. Після подій, осів десь у Франції, де працював за першим призванням - писав книжки Українською. Жив непогано, доки друкувався в СРСР, де його книжки мали успіх, а його п'єси ставились в театрах. Але Винниченка в якийсь момент заборонили в СРСР, через що пасок довелось затягнути. Під час другої світової взагалі встиг посидіти в німецькому концтаборі. Під старість років вирощував свою городину в французському містечку та перейшов на вегетаріанство. Як він сам стверджував, для здоров'я. Як стверджували оточуючі - від злиднів. Схоже, що гординя Винниченка не покидала його навіть після всіх подій.

'''[[Грушевський]]''' - інтелегент хоч куди, історик, але абсолютно відірваний від реальності персонаж. Саме йому часто приписують нерозуміння, що ж саме треба звичайному низовому українству. Виходець зі майже шляхетного роду не був посвячений у простолюдні справи - а тому фактично жив в утопіях, і мав такі ж утопічні плани, засновані на особистих висновках зроблених під час вивчення української історії. На думку автора правки, мав куди більш значну роль в часи до проголошення 4 універсалу - а з того моменту почав уходити на другий план, а врешті-решт і зовсім не витримав хуйні яку накаламутив сам, і звалив.

'''Петлюра''' - за професією - клерк, за призванням - українець. Єдиний з трійці хто щось розумів в реаліях, але нажаль всеж був отруєний соціялістичною пігулкою, а по-друге, одного його такого розумного, як виявилось, було недостатньо. Загальновідомо був поганим в підборі кадрів - а потім і в підтримці їх субординації. Був недуже популярний серед народу, в основному через закиди про антисемітизм (Хоча наче в свій час приймав участь в підготовці Єврейської оборони під час погромів). Єдиний з трійці хто таки залишився з Українцями в найскрутніші часи.

'''Скоропадський''' - Поставлений на заміну уряду УНР в ході гетьманського повстання, після того як Грушевський не поділився з німцями яйцями. Був вибраний на цю посаду виключно через своє знання німецької (бо проживав в берліні в дитинстві) та пряме відношення до роду Скоропадських, хоча в Україні в той час не проживав. Зробив декілька реформ, зокрема армійську та освітню, організував Національну Академію Наук, яка діє і досі. Але рівень його залученності в ці процеси під питанням - скоріш за все це були мінімальні умови поставлені німцями. Чомусь в цьогочасних націоналістичних кругах вважається базованим чадом праваком, хоча під час його правління нічого такого не спостерігалось. Ба більше - в офіційну документацію часів Української держави різко повернулась російська мова, а на посади пан Ясновельможний часто ставив своїх дружбанів з пітєра, через що українці його масово зненавидили. Вишенькою на торті з лайна стало видання Федеративної грамоти - про союз з білими на умовах федеративного об'єкту. Білі, які ходили під слоганом "Єдина та неподільна" тільки покрутили у скроні пальцем від таких заяв. Червоні посміялись, Німці програли (ба-дум-тс), УНРівці більше перелякатись і тільки сильніше захотіли перевороту назад - бо таким макаром Україна може закінчитись дуже швидко. Хоча уже після подій, вже в екзилі, зарекомендував себе дещо інакше. Довгий час займав ключову позицію в Українській діаспорі та відмовлявся співпрацювати з СРСР та Гітлером.

=== Антагоністи ===

'''Колчак''' - Адмірал, голова білого руху. Повоював трохи в японській війні, трохи в першій світовій, вважався досвідченим управлінцем. Через раптову смерть всієї царської сім'ї, визнавався Антантою як єдиний правоприємник влади в Росії, через що зловив неймовірної величини зірку. Власне білі, включно з колчаком, на офіційному рівні не визнавали ні УНР ні в принципі існування окремої української нації. Тож Україну сприймав як лише простір для маневру, щоб дати під дих червоним. Втім, всрався. Розстріляний десь посеред Болотії ще в ті часи.

[[Ленін]] - Публічно і неодноразово заявляв про необхідність націй у самовизначенні. Звичайно, коли УНР проголосила четвертим універсалом свою незалежність - одразу ж висунув ультиматум до УНР, бо це неправильне самовизначення нації. На відміну від білих, визнавав українську націю, через що переманив на свою сторону неймовірно багато дурників. Намагався потім таким же чином самовизначати [[Угорщина|Угорщину]] та [[Польща|Польщу]], але не проканало. Окремо варто згадати про геніальні економічні рішення, які на багато років загнали рашку в апокаліптичну фінансову кризу. Хоча, а нащо тобі гроші, ви що - буржуй? Гризи свої ланцюги, пролетар!

[[Сталін]] - до того як його пильні вуса осіли в закуреній шинелі кабінетів кремля, він командував військами на Українському та Білоруському анпрямках. Після брестського миру - займався все тим же, вже через підставних осіб. Сталін хоч і був гречним другом Леніна, але на українському питанні їх погляди розходились. В той час коли Ленін щось кричав про самовизначення націй - у Сталіна була інша думка. В будь-якому разі, ходить байка що через близьку дружбу між сталіним та леніним, останній попереджував, що "Не допускайте його до влади!". Ага-ага

'''Володимир Антонов-Овсієнко''' - Че Гевара в часи задовго до Че Гевари. Інтелигент, [[Жид]], комуніст. Був затятим Троцкістом, дружив з Джержинським, організував військові повстання ще задовго до леніна (з перемінним успіхом), врешті після революції двіжував серед червоних, аж доки не став командувати армією УСРР, та короткочасно був голвоою якоїсь пародії на уряд УСРР. Насправді, на момент організації УСРР, був VPN профілем Сталіна з таким необхідним українським айпі в профілі. Після закінчення визвольних змагань деякий час кочував по посадам, але врешті був розстріляний нахуй.

=== Другорядні ролі ===

'''[[Махно]]''' - в дореволюційні часи крадій та розбійник. В тюрмі навчився не тільки розмовляти російською, а і нахапався там у політв'язнів соціалістичних ідей. На волі намагався створити анархійно-соціалістичну країну, до якоїсь ступені йому це навіть вдалось. Але про результати експеременту ми не дізнаємось - Махно схрестив струї з комуністами, що закінчилось для махновців дуже погано дуже швидко. Деякий час ще бігав по степам півдня України, але його ватага остаточно розсипалась через пом'якшення політики в совку протягом 20-х. Успішно поїхав, [[Франція|на круасани]]. Де, як і положено будь-якому поважному сидящому, вмер від туберкульозу.

'''[[Вільгельм фон Ґабсбурґ-Лотрінґен|Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький]]''' - він же '''Василь Вишиваний'''. Хлопець австрійського княжого роду, якому нічого було робити як тільки визволяти Україну з-під гніту. Був назвичайно потужним українофілом - за що регулярно висміювався своїми однофамільцями. Був з сім'ї військового, хоча невідомо чи він мав військову освіту. Не дивлячись на це, після початку першої світової його швидко пристроїли командиром кавалеристів. Як і усі Габсбурги, був наділений статусом сенатора в парламенті австро-угорщини, де закорешився з ЗУНРівськими, зокрема з Петрушевичем. Аж Грушевський наниває союзників, щоб ти прогнали москалів і ввели війська. Австро-Угорський військовий контингент заходить в УНР, а серед них зокрема і УСС. Дуже швидко після цього Австро-угорщина розвалюється, війська виводять, а Василь Вишиваний ослухавшись наказу залишається в Україні разом з Усусами. УСС активно воювали проти червоних на сході України, зокрема в Херсоні та Олександрівську. Вишиваного зустрічали тепло - та і взагалі серед населення він був доволі популярним. Проти Скоропадського навіть готувався заколот на користь Вишиваного, про що знав і Скоропадський. Але схоже що Василя Вишиваного забули запитати. Зустрівшись з Болобочаном в Олександрівську, Габсбург скромно відпрвовів своє імператорське "НІ". Після того як Скоропадського попросили, за свої звитяги отримав Полковника УНР,і власне відступав звідти аж до кам'янця разом з усіма. Але в Трикутнику Смерті пересрався з Петлюрою, та свалив в Чехословаччину, і в Австрійській еміграції (як блядь це повинно взагалі працювати?) активно засирав поляків та тусовав з українською діаспорою. Де він і спокійно собі жив аж до 47 року. Аж до того моменту як в черговий день він пішов обідади, і не повернувся, бо на шляху його зустріли совки, надягнули мішок на голову, і витягнули до Києва. Йому шили роботу на ОУН, але справу закрили бо Габсбург вмер від сухот, а його тіло було заховано десь в Києві в безіменній могилі.

'''Юрко Тютюнник''' - як і Махно, довгий час бігав лісами як народний отаман, водив за собою армію. Погляди щодо УНР у нього мінялись час від часу, але здебільшого вважався союзним до УНР отаманом. Випадково опинився в тилу у червоних, де його приговорили до розстрілу. Але Тютюнник убалакав підрозділ перейти на сторону УНР. Врешті, отримав почесне звання Генерал-Хорунжия, але під самий кінець. Був одним з головних рушіїв зимових походів. Після зимових походів, активно співпрацював з громадою, а також намагався вербувати повстанців в радянському тилу. Знаємо ми про це тільки через те, що совки виманили Тютюнника в совок, від імені псевдоповстанської організації під предлогом чергової революції в Україні. Потім все було дуже дивно: Тютюнник хоч і формально не був під арештом, але спецслужби за ним слідкували. Писав книжки, встиг трохи поспівпрацювати з ВАПЛІТЕ, працював ВУФКУ, але при цьому запам'ятався всім тим, що знімався в радянському пропагандистському антиукраїнському фільмі, де грав сам себе у ролі антагоніста. З совку його вже не випускали, так що і тікати було особливо нікуди. В 1929 арештували з підозрами контрреволюції, а в 1930 врешті і розстріляли

'''Євген Коновалець''' - Мало відомо, але свою діяльність він почав ще при подіях першої світової. Коновалець потрапив до австрійської армії, де його при битві взяли у полон росіяни. Перша світова ще не закінчилась, а російська імперія вже потроху закінчувалась. В таборі для військовополонених десь посеред болот, Коновалець з іншими діячами проводив агітаційну роботу на українську тематику серед полонених. Пізніше, загадковим чином (стіни табору його вже не тримали) Коновалець опинився в Києві, де вже незабаром організовує курінь січових стрільців. Січові стрільці на чолі з Коновальцем зарекомендували себе як один з найбільш боєздатних підрозділів військ УНР. Приєднався до Директорії під час Повстання, і довгий час виступав у якості довіреної особи Петлюри. Правда, на відміну від Тютюнника, його військова діяльність закінчилась разом з УНР. Пізніше, в Еміграції займається політично-соціальною діяльністю, зокрема причетний до засновання ОУН. В 1938 році підірваний радянськими спецслужбами вибуховим пристроєм, замаскованим під коробку цукерок.

== На фронті все погано ==

Європа 1917 року все ще відривається у Першій Світовій, на Західному фронті в м'ясорубку прибувають нові учасники - американці. Українці отримали почесні місця з самого початку, в окопах по обидва боки фронту - наприклад, австрійських Січових стрільців (УСС). В Російській армії таких національних українських частин звісно не було - неположено. Коли все таки бахнула революція на фронті спочатку не повірили, а потім стали потихеньку розбігатися з частин додому, прихопивши, звичайно, зброю з собою. Замість монархії влаштовується Тимчасовий Уряд і починається політична метушня. Тим часом у Києві утворюється Центральна Рада, яка оголошує автономію. Керенський (голова Тимчасового Уряду) незадоволений, але не заперечує - його представників в Україні (до речі званих комісарами) ігнорують та прикидаються глухими та сліпими до їх скарг, а офіцерство взагалі дивиться на весь цей балаган презирливо зі сторони, поки що не підтримуючи нікого.

Більшовицький переворот ніхто спочатку не сприйняв як щось вкрай небезпечне - того року вони вже намагалися бунтувати, ще й генерал Корнілов намагався виперти Керінського з примарної вершини влади в Росії. Тому після перевороту в Петрограді Центральна Рада видає 3-й універсал, де проголошує Українську Народну республіку (УНР), але у складі єдиної Російської республіки, якої вже немає і на мапах.

Побоювання ЦР щодо більшовиків справдилися - після зафейленої спроби повстання у Києві| та посилання у відомому напрямку їхніх пред’яв, червоні починають наступ на УНР. 1918 року ЦР приймає 4й Універсал, оголошує УНР повністю незалежною, додає до цього кілька реформ та ліквідується. В Харкові тим часом проголошується ще одна Українська Республіка, звісно що радянська. Михайло [[Грушевський]] який тоді <del>керував</del> намагався керувати країною країною майже все просрав. Армію, що була сформована ще російським урядом - розпускають. Є на то побоювання, що уставші від вде на той момент 5 років боїв солдати комусь там підчинятись все одно не стали би. Тож Армію УНР формують наново, з добровольців. А добровольців немало, на той момент армія УНР оцінюється біля 100-200 тисяч. Втім якість таких бійців дуже сумнівна

Більшовики швидко захоплюють УНР, деякі українські частини просто переходять на бік ворога, деякі - біжать хто куди, але дехто запекло чинить супротив. Нажаль таких небагато. Серед останніх - загальновідомий бій під Крутами. Бездарне командування, яке не здатне було не те що організувати нормальну оборону, а навіть дисциплінувати своїх власних офіцерів, кинуло зелених новачків-студентів проти головних частин червоних і закономірно отримало купу героїв посмертно<ref>Близько 150 трупів</ref>.

== Повстання на заводі Арсенал ==

Після проголошення Українською Центральною радою IV універсалу, ідейні комуністи з міста нікуди не ділись. Комуністичний двіж як поширював серед робітників заводів манифести, так і продовжував поширювати, але вже З українськими прапорами на вулицях Києва. А так вже вийшло що завод Арсенал на той момент був найбільшим підприємством Києва, ще і відносно недалеко від центру міста. Тож червоні агітатори дуже плідно налаштовували робітників заводів проти уряду УНР.

Робітникам поширювалась інформація про те що ваш український соціалізм неправильний, і замість Центральної ради треба встановити оту хуйню що на той момент сиділа в Харкові, на чолі з Овсієнком. Бо тільки там справжні комуністи, вони розуміють як правильно треба, тимпаче щось потипу такого перевороту незадовго до того відбулись в Миколаєві та Катеринославі. Насправді ж причиною такої активності став наступ червоних на Київ. Війська УНР, при всіх недостатках, всеж давали прикурити червоним.

Українським спецслужбам було відомо про підготовку повстання, але значно завадити вони цьому не змогли - ними були вилучені рушниці та здійснені арешти. Але робочих Арсеналу це не зупинило - зброю повстанці захопили в перші ж моменти повстання, а після - пішли вулицями до Центральної Ради, захоплюючи по дорозі будинки та приміщення. При тому що в місті базувались війська в великій кількості. Так в чому ж справа?

Справа в тому що комуністична пропаганда пішла по вулицям - і значна частка військ УНР тупо валяла окуня, а деякі підрозділи взагалі виступили на стороні повстанців. Але й залишились війська, що не зрадили Україні, і воювали проти повстанців. Правда, ситуацію погіршувала фактична відсутність центрального командування українськими військами в Києві.

Дійшло до того, що для придушення заколоту з фронту довелось зняти декілька підрозділів. Ситуацію можна уявити: для придушення заколоту в Київ прийшов передовий підрозділ війська УНР під командуванням особисто Петлюри, який ще декілька днів тому приймав на себе удар від військ Муравьова, що рухались на Київ. Чи були повстанці більшою загрозою за орду червоних?

Сама орда була ой яка велика - в наймасштабніших боях за Київ на початку 1918 року більшовиків було не більше 4-х тисяч. Штурм Києва позначився не скільки масштабними битвами, скільки епічним грабунком та пожежами - Муравйов потім не раз хизувався, що влучними артилерійськими пострілами спалив величезний особняк (насправді прибутковий будинок сім'ї) [[Грушевський|Грушевського]]. При чому тут великий внесок мали розлючені місцеві робітники, що програли повстання в Арсеналі, а як тільки підкотили червоні, ну звісно повилазила всіляка бандитська наволоч, що вирішила під шумок вбивати & грабувати.

== Веселі каруселі ==
=== Гетьман український, але дуже німецький ===
[[Файл:Скоропадський мем.jpg|міні|Вдячні нащадки роблять картинки]]
Тому щоб зберегти країну, за відсутності нормальної власної армії та мізерній підтримці народу, якому замало пообіцяли, а дали ще менше ніштяків, Центральна Рада, притиснута до стінки, починає дружити з німцями. В результаті райхсвер та їх друзі австрійці проходять країною, легко випилюючи червоних та займаючи їхнє місце. Народ розуміє що його надурили й починає обурюватися і вважає, що у всьому винна як раз Центральна Рада. Не безкоштовно - німці просять взамін їжу, зокрема зерно та курячі яйця, бо в Німеччині вже рік як ходять голодні бунти, і німці не дуже задоволені Кайзером.

Грушевський зобов'язує всіх селян надавати частину врожаю, але через недостатню кількість контролю, селяни надають замало їжі. Ну або так вважають Німці, бо після перших поставок Раду німці розганяють. До того ж, соціалісти їх дратували і взагалі різниці між більшовиками та ними німці майже не бачили. Владу отримує Скоропадський, що оголошує себе гетьманом під протекторатом німецького окупаційних сил та вусатого Ейхгорна. Додається ще і той факт, що Центральна рада була куди більш віддана своїм лівацьким ідеалам ніж ті ж комуняки в кацапії - і розкуркулила великих землевласників по всій Україні, віддавши землю селянам поменше. Селяни - у захваті. Землевласники - не дуже.

Але навідміну від того що совок робив трохи пізніше, куркулів не розстрілювали і не засилали по таборам. Їх просто відправляли на власні хліби - гуляти і шукати нову роботу, нові знайомства. Не дивно, що дуже швидко це перетворилось в рух. Скоропатський, як відомо, теж був землевласником, і на зборах в Києві його зі словами "Батько Скоропатський" ледь не заносили на руках, а пізніше на хвилі популярності - в центральну раду.

Для німців він був ідеальним кандидатом. Популярний серед землевласників, зі зв'язками як в німеччині так і на місці, з військовим досвідом та представник шляхетного українського роду. Змалку першою його мовою була німецька, хоч він сам походив зі старого старшинского роду. Вірний царський офіцер Скоропадський не щадил живота своего ради России-Матушки на війні з японцями, а з приходом 1917 року уважно слідкує за ЦР та подіями в Україні. Німці та Скоропадський швидко знайшли спільну мову, але все було набагато складніше ніж прийнято вважати - Німці не підібрали його на вулиці за красиві очі і за те що він виріс в німцях. Єдина причина чому він взагалі міг стати Гетьманом - підтримка місцевих.

[[Файл:17-750x631.jpg|thumb|Коротко про ті часи|300px]]
УНР перейменовується на Українську Державу або Гетьманат, німці проголошуються нашими любими друзями. Формально Українська держава була проголошена окремо, без безпосередньої спадковості УНРівських клейнод та формальностей, незадовго до свого уходу Скоропадський навіть вітав українців з півроку Української держави. Також дуже нагло заявив територіальну претензію до всіх сусідів, обвівши на мапі України всі українські національні землі. Воно може і базовано та круто але ці кордони були фантастичними і включали в себе землі де ніколи не ступав український солдат, як от Кубань, а також взагалі незалежну на той момент ЗУНР.

З Кубанню та Донськими козаками взагалі неприємна ситуація вийшла - Скоропатський намагався включити їх в склад добровільно. На цю справу навіть знайшлись люди - але нагло набрехали про підтримку України, а також про наявність військ, і в необхідний момент прийшли ледь не голяка. Розвідка, нажаль, за Скоропатського смоктала прутня.

Була проведена купа реформ різного ступеня важливості, відкривання університетів, академії наук і ще купа справ. Відновив приватну власність, на короткий час задобривши землевласників, та розізливши селян. Але при цьому Австро-угорському контингенту в Україні було дозволено вільно експропріювати припаси. А чому? А через те що німцям треба було зерно - і він їм давав зерно, навіть якщо це значило що український селянин залишиться голодним цієї зими. Тут вже і від лояльності землевласників не залишилось і сліда, на сільських просторах починається запекла партизанщина, і навіть ті кому більшовики були як корові п'ята нога, стали прислухатися до їх агітації. Але приходить осінь 1918-го і в самій Німеччини бабахає революція. Німецький кайзер зрікається престолу, його війська тікають на батьківщину. Гетьман спочатку думав що зможе втриматися, та намагався проводити самостійну політику але Україна з абсолютно усіх боків була оточена ворогами, тобто маневрувати та викручуватись в тій ситуації зміг би лишень геній. Скоропадський таким не був. Остаточною крапкою в його правлінні стало те що Гетьман зрозумівши що німці вже не захистять його видав маніфест де заявив про те що бажає бути в конфедеративному союзі з Россією, це призвело до того що навіть його соратники підняли зброю проти нього.

=== Полковник Болбочан ===
Версія популярна:

Один з небагатьох успішних українських полководців того часу, звичайно ж бувший офіцер імперської армії. Проявив себе раптово як мега активний розбудовувач українського війська і не боявся активно сратися з урядом УНР, якщо бачив що політики творять повну хуйню. Як і належить таким першокласним воякам, розстріляний своїми ж недругами (Петлюрою), що фактично стало однією з причин повного фейлу УНР у війнах проти більшовиків та білих.

Версія непопулярна:

Про персоналію Болобочана в принципі згадали після 2014 в контексті його кримської операції. Кримська операція йшла гарно - кацапів з Криму полковник Болобочан виганяв дуже швидко - але навіть не дойшовши до південного берегу криму отримав ультиматум від військ Антанти. Через що Крим довелось покинути. Також зокрема приймав участь в антигетьманському повстанні.

Втім біографія Болобочана цікава не стільки своєю кар'єрою, скільки тим, як вона закінчилась:

Дещо пізніше Болобочана поставили відповідальним за оборону лівобережжя. Але східний фронт посипався з тріском, червоні зайшли в Київ, і Болобочана запідозрили як мінімум в недбальстві та невиконанні наказів - як максимум в змові з кацапами. Болобочана навіть судили, але суд втім нічого так і не доказав. Врешті доки Болобочан сидів під вартою - він через переписку розісрався не тільки з Петлюрою, а і з значною часткою УНРівської верхівки. Відбувся якийсь незрозумілий двіж з призначеннями Болобочана на різні посади різними особами, через що на нього завели справу через перевищення повноважень, та закидали взагалі підготовку перевороту в УНР, з заміною Петлюри на Петрушевича.

Для всіх очевидно що справа сфабрикована, але незрозуміло звідки ростуть ноги. Одна версія каже що Петлюра наказав Болобочана щоб залякати інших командирів, які на той час те й робили що різали євреїв та іноді навіть опускались до рейдів на власні села. Бо вся ця історія відбувалась якраз в період "Трикутника смерті". Це період коли вже майже настав [[пиздець всіх сподівань]], але УНР поки що існував в межах плюс-мінус Хмельницької області і з усіх сторін були то поляки, то кацапи в кольорових асортиментах, до яких ще перебігали зневірені полковники УНР прихопивши з собою війська та обладнання.

З іншого боку, виглядає підозріло що Болобочана судили десь посеред Хмельницької області, УНРівським аналогом чекістської "тройки", і привели в дію наказ розстрілу якомога швидше. Судячи з коментарів Ісаака Мазепи, тодішнього Прем'єра УНР, а також те що наказ був підписаний тодішнім Командуючим армії УНР Осецьким - можна зробили висновок що серед уряду УНР з питання Болобочана був концесус.

Що означає одне з двох: що або він їх неймовірно заїбав своїми листами з тюрми, або вони дійсно боялись спроби чергового перевороту, очолюваного харизматичним та енергійним опозиціонером з послужним і зв'язками. Чи мало це побоювання щось за собою - важко сказати. Принаймні побоювання перевороту наврядчи були на часі, враховуючи ситуацію на фронті, а Петрушевич, враховуючи польску окупацію, був десь закордоном і представляв уряд ЗУНР в екзилі чи то в Парижі чи то в Празі.

Так чи інакше, Петра Болобочана розстріляли 28 червня 1919 на території залізничної станції Балин, що між Кам'янець-Подільським та Дунаївцями. Доволі скромний пам'ятник біля місця його поховання стоїть десь в Балині, але знайти його доволі проблематично бо він знаходиться ну прям не на видному місці.

=== Махновщина ===
{{Основна|Нестор Махно}}

Як відомо, Нестор Махно, великий символ анархізму та бунту проти всіх. У багатьох складалось враження що ну Махно - анархіст, значить творилась анархія на теренах Махновщини. Насправді все було дуже складно. Махно познайомився з творами Маркса, як то кажуть, ще в період коли він по тюрмам кочував після своїх арештів. Ліві ідеї йому дуже навіть зайшли, і він навіть вступив в якийсь лівий політичний рух. Але теорія його незадовільнила, він дещо її переосмислив, створивши такий собі "комунізм по книжці", пропустивши декілька пунктів і ще декілька переписавши.

При тому що в юності активно допомагав українським соціалістам, під час своєї діяльності прославився своєю ненавистю до військ УНР. А все чому? Під час головування Скоропатського, люди пов'язані з урядом (чи то військові, чи то якісь місцеві діячі) спалили дім матері, та вбили старшого брата за підозрою в боротьбі проти Австро-угорців, що було би цілком зрозуміло якщо почитати як діяла угорська комендатура на Запоріжжі. Це змусило Нестора взятись за рушницю взимку 1918 року, і він зміг організувати повстанський рух.Н естор Махно не довго думаючи проголошує своєю столицею рідне Гуляйполе, де він виріс. Хоча насправді хуй його знає як це повинно було працювати бо під Махном ніякого центрального уряду не було і були з'їзди громад - але був Махно, його ватага, та ноги, які він робив коли комуняки в черговий (!) раз його наїбали. У німців та австріяків він отримав своєрідну славу найлютішого розбійника та бандита.

Лютий бардак, що творився на просторах України змусив Нестора та його хлопців зробити єдиний правильний висновок - треба бити всіх, хто захоче нав'язати свою волю суворим селянам або простягнути загребущі руки до трудових харчів та майна. Але насправді мав зуб на Австро-угорців та державу Скоропатського, УНР (бо вважав їх винними в тому що вони і запросили Австро-угорців в Україну), до Білих (бо вони були монархістами, а при монархістах він сидів по тюрмах), але не з Червоними, яких він наївно вважав ідеологічним союзником. Червоні так не вважали, звичайно, хоча часто користувались цією наївністю у свою користь коли у червоних сил не вистачало, і до чергового "ТА МИ ИХ!!".

Махновці не були єдиними, хто зробив висновки що треба самим себе захищати. На степових просторах зстворили свої "республіки" до чорта багато отаманів, адже саме середовище степової України, де у кожного в сараї є гвинтівка, трохи гранат, добрі коні та почуття власної гідності, було найкращим інкубатором для вольностей та супротиву всіляким мудакам від влади. Тут і отаман Зелений і Холодноярська республіка.

=== Петлюра гетьмана звалив та й сам туди ж ===
Початок 1919 ріку. Гетьман не втримався без своїх німецьких друзів, та втік до Дойчлянду. За ним не тужив ніхто. УНР знову в строю, тільки при владі так звана Директорія, на чолі з Петлюрою та Винниченком, а також ще трьома якимись нонеймами. Винниченко ще в минулій ітерації уряду показав себе як конфліктний, депресивний та бісячий мудак. З Петлюрою був ледь не на ножах, неймовірно ображений на все навколо. Врешті з уряду його попросили, інші повідвалювались в процесі, а єдиною особою яка не злилась у важкі часи виявився "жіноподібний" Петлюра.

Більшовики звісно виставляють пред’яви, посилаються нахуй і історія повторюється. Спроби домовитися з французами<ref>Вони висадилися в Одесі, але нікуди далі не рухалися і вели себе досить ліниво</ref> про спільну війну проти самі знаєте кого, нічого не дали - Петлюрі похмуро нагадали, що його уряд дружив з поганим Кайзером, відкрив перед ним фронт і тому ніякої допомоги та визнання УНР не буде.

=== УНР та ЗУНР. Веселі відносини. ===
[[Файл:33526061.jpg|thumb|Злуку підписали на залізничній станції Фастів|300px]]
Акт Злуки між УНР і ЗУНР пройшов в час чергового наступу ворогів. Весь 1919 ЗУНР хоч щось намагається протиставити наступу поляків, які вперто вичавлюють західно-українські сили в передгір'я Карпат, але у тих куди краще озброєння та більша чисельність. Злука ця була скоріше фікцією, бо обидві держави не встигли проіснувати достатньо, щоб насолодитися одна одною і самими собою. А чим гірше було становище на фронтах тим більше не довіряли політики західняки політикам УНРівським, і навпаки. ЗУНРівські вояки, чесно кажучи, були були більш національно підковані ніж їх брати з армії УНР, та й вишколом відзначались соліднішим (завдяки вже вищезгаданому австрійському легіону Січових Стрільців), але їм хронічно не вистачало ані зброї ані припасів.

Все закінчилося не весело. Петлюрівці, махновці, денікінці, більшовики, ляхи, Антанта, [[Холодний Яр]]... Наступи, відступи, рейди, набіги, повстання, взяття міст, грабіж корованів, нальоти на поїзди як у вестернах, перевороти, проголошення усіляких республік. Весь цей жирний матеріал ще чекає своїх українських кінорежисерів.

== Велика дупа для всіх ==
Зима 1919/1920 замаячила перед Петлюрою великою та безумовною дупою. Солдатам нічим стріляти, нічого носити та нічого їсти. Симон змушений йти на союз з поляками, за що йому прості українці накидають ще більше штрафних балів. Спершу поляки допомагають звільнити Київ, але коли їм видають т таких дзвінких піздюлей кацапи, що аж дійшло до героїчної оборони Варшави, поляки ганебно зливаються з допомоги, посилаючись на якусь дірку в домовленності, залишену канцелярами в домовленності між УНР та Посполитими. Порада від Петлюри: завжди читайте мілкий текст!

В результаті цього зливу, Польща залишає за собою всю територію де стояли їх війська, які чомусь один в один збігаються з кордонами ЗУНР. Залишки військ останніх разом з огризками УНР військ, знову босі та голі змушені взяти на себе роль другорядних союзників пшеків. Після провалу польського наступу на червоних, всі українські частини потрапляють в теплі та зручні польскі концтабори. Як до них ставилися пшеки не важко собі уявити. Махновщина та селянська вольниця ще більше року билася з більшовиками, але сили були не рівні.

Грушевський після деяких тиняннь по закордонам, та після активної агітації більшовиків, повернувся в Україну і його не розстріляли, що дивно, а навіть дали можливість працювати за фахом. Винниченко справедливо побоявся за себе і залишився у Франції, де вмер у злиднях. Петлюру, як відомо, вбили в Парижі, за офіційною версією - стріляв бідний та злий єврей, що помстився за погроми. Фактично коли цього єврея спитали, звідки в нього інформація про погроми петлюрівців - більшовики розказали. В розсекречених документах вбивця виявився агентом москви.

== А що ж пішло не так ==
===Політичний аналіз===
Українці намагались стучати в усі двері, заключати союзи з усіма можливими союзниками - але врешті їх кидали всі ті союзники. Троїстий союз, хоч і намагався щось робити на допомогу Україні, так Австро-Угорці на півдні та Німці на півночі ввели свої війська в УНР, вигнавши московитів на час. Але врешті вийшло навіть гірше ніж було би без них - Австро-Угорці просто розпались нахуй (втім нам від того дістались Усуси), Німці народили Скоропатського, який втім єдине що зробив так це зневірив українців ще сильніше. Антанта і без того союзна до кацапії, після українських загравань з ворогом у тільки-но минувшій війні, не дуже то і хотіла вести з Україною справи, а втім, їх думка щодо комуняк [[Усім до сраки|сильно не відрізнялась]]. А потім і Поляки зробили хуйню, туго насравши собі на поріг. З сусідів в війну з Україною не вступила лише [[Румунія]] та [[Чехія|Чехословаччина]], хоча по-перше обидві країни окуповували великій шматок української національної землі, а по-друге, у випадку з Румунією, справи теж йшли погано, а з Чехословакією [[Усім до сраки|ніяк]].

Хоча ситуація всередині сильно не відрізнялась - конценсусу не було, а політичні фігури були доволі слабкими, і при цьому кожен знав краще за іншого як воювати, і що саме він повинен був бути головним, що потім вилилось у банальну отаманщину.

Врешті решт [[УНР в екзилі|УНР була вимушена діяти за межами України]], спершу як повноцінний уряд у вигнанні, а з часом уварилось до рівня громадської організації української діаспори.

Власне радянським колаборантам теж не повезло - після брестського миру кацапи притворялись наче вони тут не при чому, це все [[ДНР|Воля народу]], Українці просто хочуть жить при комунізмі, а тому УСРР проголосила себе незалежною державою з незалежною армією, яку очолював явно маріонеточний інтелегент без харизми Антонов-Овсієнко. Овсієнка розстріляли. Як розстріляли і інших членів першої спроби захопити таким чином владу в Україні, так званим "тимчасового робітничо-селянського" уряду. Наприклад: П'ятакова, Квірінга, Бубнова, Затонського... І це тільки деякі з імен, [[Усім похуй|про які ви ніколи не чули]].

Прожили вони, звичайно, незаслужено довго, і встигли прийняти участь в організації голодомора, та розкрутити маховик сталінських репресій, а втім він же їх потім і накрив - комуністична верхівка в особі [[Сталін]]а з радістю нагородила їх свинцевою кулею за чесну та кропітливу роботу в сфері наближення комунізму. І якось так вийшло, що УНРівські діячі, після свого програшу і втечі закордон, прожили більш чесне та довше життя ніж вигравші червоні колаборанти. Але втім українцям від цього краще не стало.

===Підхід з війскової точки зору===
Існує думка що грамотна військова стратегія би зберігла УНР без проблем.

Враховуючи що здебільшого бої між фракціями були пострілушками посеред поля, з мінімальним залученням техніки, що по суті є анахронічною відрижкою від лінійної тактики. А бої в місті часто обмежувались в'ялими перестрілками з мосінок, іноді з аж цілим кулеметом, та були захопленням ключових точок в місті [[Вархамер]]-стайл, як от залізничних станцій, телеграфу, пошти, портів і того всього. Махновці взагалі ледь не голяка біжали зі словами УРАААА в Катеринослав, чим якимось чином примудрились захопити місто - це дійсно були битви ТАКОГО рівня. В циї битвах іноді приєднувались бронемашини або, простибоже, навіть бронепотяг.

Військові УНР теж приймали участь в першій світовій, могли би і докумекати що грамотно підготовлені оборонні споруди (та хочаб банальні окопи) могли би зупинити не таку вже і нескінченну орду червоних. З того боку, що червоні що білі не володіли великою кількістю артилерії, бронепотяги саботувались за допомогою знищення залізниці (взагалі велике питання чому залізниця була настільки діючою в той період, що бронепотяг допер аж в Київ наприклад), тож вибивати з окопів УНРівців довелось би трошечки довше ніж маршувати полком тиждень під пісні з Олександрівська до Вінниці, а потім тікати назад від переважаючих військ союзників УНР, які через три дні знову пропадуть, і так туди-сюди.

== І що тепер? ==
{{Основна|УНР в екзилі}}

Соціялісти програли. УНР в екзилі успішно проіснувала до 1992 року, і з відновленням незалежності уряд в екзилі передав державні клейноди Кравчуку.

"Петлюрівець" перестало бути зневажливою назвою українськиї вояків, а втім на момент 2020-х спостерігається занальний ресентимент за УНР. На честь Петлюри названа вулиця в самому центрі Києва, яка ще недавно була якоюсь червонозалупною. Особа Болобочана стала актуальною після анексії росією Крима, також потроху на місцях починають згадувати діячів УНР поменше. От недавно в Запоріжжі з'явилась вулиця Марка Безручка - генерал-хорунжия армії УНР.

Але найбільша увагу привертає саме особа Скоропатського. Не дивлячись на його коротку і невдалу діяльність на посту голови Української Держави, його назначили пророком всього правого руху в Україні, і поклоняються як богу.

== Також читати ==

*[[Історія однієї України]]
*[[Австрійський генштаб]]
*[[Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген]]
*[[Нестор Махно]]
*[[Грушевський]]
*[[Кулемет Максим]]
*[[Зрада]]
*[[Воля]] (комікс)

== Примітки ==
<references />

== Додаткові посилання ==
*[http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/6/80009/ Січові стрільці під час Січневого повстання]
*[http://petlura.poltava.ua/2012/04/03/lehendy-ta-fakty/ Про Симона Петлюру]
*[http://www.infoukes.com/ukremb/history/SUBTELNY/19.htm#1 Багато букв про Громадянську війну]
*[http://lurkmore.to/1917 Луркоморье про 1917]

{{Війна за незалежність}}
{{Україна}}
{{Історія}}
[[Категорія:Історія України]]

Визвольні змагання

2026-04-02T19:30:11Z

Coole: /* Передумови */

{{Стародавня історія}}
'''Визвольні змагання''' - часи повного бардаку, наповнені по вуха політикою, патріотизмом, героїзмом, [[Зрада|зрадами]], пройобуванням всього та всілякої патетики 1917-1921 років.

== Теорія ==
[[Файл:kruty100.jpg|thumb|Зверніть увагу на кордони України. Якби ми тоді не протупили, то наша ненька булу б зараз саме такою|350px]]
Теоретично українцям могло пощастити і ми могли б стати вільною, та відносно самостійною державою <ref>Адже незалежність нових держав після Першої Світової сильно залежала від волі та настрою Франції та Великобританії</ref>. Пощастило ж наприклад чехам, полякам, навіть маленьким естонцям. Що ж не так було з українцями в тій ситуації? Причин було дуже багато. Настільки багато, що намагаючись осилити всю картину можна від незвичності надірватися та поїхати дахом від тодішніх тотальних проблем.

==Передумови==

В межах російської імперії було багато націй, кожній з яких російський цензор регулярно забивав чопік в жопу, не даючи навіть пердіти на власній мові. На момент початку 20 ст. в складі імперії опинилось багато вже усталених націй, з довгою історією та міцним національним самоусвідомленням. Комусь пощастило більше, як Полякам, комусь менше - як румунам в бесарабії. Але Українці були чи не єдиною нацією яким відмовляли у самовизначенні. Малороси і все тут.

Нещастя українського народу тут зіграло на руку - нація розділена між імперіями стала гарним субстратом для здорової політичної дискусії. Українська інтелігенція, яку переслідували за політичні погляди часто знаходила прихисток на Галичині, звідти в російську імперію потрапляли і заборонені книжки, маніфести, та таке інше.

Врешті до національної політичної дискусії додалась і загальна тенденція - більшість політичних активістиів мало соціалістичні погляди.

Ну і така ситуація була не тільки серед українського народу - багато хто був незадоволений багато чим. Тим паче що кінець 19 - початок 20 сторіччя в принципі вирізнявся можливістю відносно вільних подорожів між країнами. Люди подорожували і бачили що доки навіть розвалена на мільйон держав Німеччина живе набагато краще за немиту, а економіка взагалі була категорично в жопі.

Доходило до радикальних дій - аж цілого імператора таки підірвали насмерть. Та і на Ніколая третього постійно були замахи.

Тож щоб якось перевести цей весь політичний активізм з радикального русла, в імперії засновують парламент, куди окрім усього, допускаються і партії нацменшин. Правда, цар ловить шизу і періодично ті парламенти розганяє. Що в свою чергу тільки радикалізує всіх хто туди потрапив.

Монархія усіх задовбала, навіть царських генералів. Багато хто не зацінив спроби в "маленькую победоносную войну", життя в межах імперії стало ще гірше, а короткоствол був ну дуже легальним...

Серед українців, правда конценсусу не було. Одні партії виступали сурово на платформі "з Росією навіки", хтось бачив себе в межах російської імперії але на правах автономії (і врешті мрія цих здійснилась у вигляді УРСР) Але українські націоналістичні політики поступили по-своєму, заснувавши невеличку громадську організацію, з'їзд політичних активістів в Києві. Під назвою "Український національний конгрес". Власне на той момент це і було не більше за те - звичайний орган який нічого не вирішує, з'їзд декількох лівих українських партій, які в якийсь момент були представлені в парламенті. Хитрість склалась в тому, що після розгону першого парламенту, банально було багато незадоволених самою діяльністю центральних органів влади.

І в момент, коли в Пітері вже незрозуміло хто головний, цей конгрес раптово для всіх проголошує себе Центральною радою і випускає універсали. Втім, доки там не заправляли більшовики - Центральна рада виступала з позицій автономії України в складі російської імперії, схожим чином відбувалось у поляків - формально окреме королівство, просто корону тримав цар, зі своїми органами і казна що. Українці ж дивились на Поляків і заздрили - по-перше у етнічних українців в складі РІ довгий час були обмеження на види діяльності, а от у поляків їх не було. Та і на польщі освіта була куди краще. Тож так виходило, що Поляки на території України могли мати свої мануфакторії (українцям було заборонено, окрім переробки с/г продукції), та і через високий рівень грамотності часто займали посади на міському та повітовому рівні. Тож в той моментвсі більш-менш грамотні та здібні Українці один одного знали. Через що "прогресивні ідеології" часто мінялись, але при цьому поширення ідеї в масах була ледь не блискавичною.

Повноцінним урядом Центральна рада себе не визнавала, принаймні, до четвертого універсалу. Але коли це сталось, червоні одразу стали говорити з центральною радою мовою ультиматумів.

Завойовування більшовицькою "ордою" Муравйова УНР на початку 1918 та німецька окупація того ж року це дуже маленька частина всього тодішнього бардаку.

==У головних ролях==

===Протагоністи===

'''Винниченко''' - макисмально неприємна особа особисто, але схоже що довгий час подобався широкому загалу, якому особисто з ним спілкуватись не доводилось, через свій статус відомого письменника та театрального постановника - він був на слуху як поважний інтелегент. Книжки дійсно цікаві. Але через свій абсолютно незносний характер холеричного тюхтія та принцеси драми - часто вступав в конфлікти з іншими. Часто казав що думав, а думав він завжди про всіх погано, бо вони неправильно все роблять. При тому сам він був другою-третьою фігурою в усій країні, і чомусь сам показати як правильно не міг. Взагалі не дуже зрозуміло що саме він забув в уряді УНР, окрім того що він був найбільш соціялістичним з соціялістів в УНР (на цьому все), але він туди все ліз і ліз, розочаровувався у всіх, розочаровував собою всіх, і свалював, а потім вертався і знову свалював. Після подій, осів десь у Франції, де працював за першим призванням - писав книжки Українською. Жив непогано, доки друкувався в СРСР, де його книжки мали успіх, а його п'єси ставились в театрах. Але Винниченка в якийсь момент заборонили в СРСР, через що пасок довелось затягнути. Під час другої світової взагалі встиг посидіти в німецькому концтаборі. Під старість років вирощував свою городину в французському містечку та перейшов на вегетаріанство. Як він сам стверджував, для здоров'я. Як стверджували оточуючі - від злиднів. Схоже, що гординя Винниченка не покидала його навіть після всіх подій.

'''[[Грушевський]]''' - інтелегент хоч куди, історик, але абсолютно відірваний від реальності персонаж. Саме йому часто приписують нерозуміння, що ж саме треба звичайному низовому українству. Виходець зі майже шляхетного роду не був посвячений у простолюдні справи - а тому фактично жив в утопіях, і мав такі ж утопічні плани, засновані на особистих висновках зроблених під час вивчення української історії. На думку автора правки, мав куди більш значну роль в часи до проголошення 4 універсалу - а з того моменту почав уходити на другий план, а врешті-решт і зовсім не витримав хуйні яку накаламутив сам, і звалив.

'''Петлюра''' - за професією - клерк, за призванням - українець. Єдиний з трійці хто щось розумів в реаліях, але нажаль всеж був отруєний соціялістичною пігулкою, а по-друге, одного його такого розумного, як виявилось, було недостатньо. Загальновідомо був поганим в підборі кадрів - а потім і в підтримці їх субординації. Був недуже популярний серед народу, в основному через закиди про антисемітизм (Хоча наче в свій час приймав участь в підготовці Єврейської оборони під час погромів). Єдиний з трійці хто таки залишився з Українцями в найскрутніші часи.

'''Скоропадський''' - Поставлений на заміну уряду УНР в ході гетьманського повстання, після того як Грушевський не поділився з німцями яйцями. Був вибраний на цю посаду виключно через своє знання німецької (бо проживав в берліні в дитинстві) та пряме відношення до роду Скоропадських, хоча в Україні в той час не проживав. Зробив декілька реформ, зокрема армійську та освітню, організував Національну Академію Наук, яка діє і досі. Але рівень його залученності в ці процеси під питанням - скоріш за все це були мінімальні умови поставлені німцями. Чомусь в цьогочасних націоналістичних кругах вважається базованим чадом праваком, хоча під час його правління нічого такого не спостерігалось. Ба більше - в офіційну документацію часів Української держави різко повернулась російська мова, а на посади пан Ясновельможний часто ставив своїх дружбанів з пітєра, через що українці його масово зненавидили. Вишенькою на торті з лайна стало видання Федеративної грамоти - про союз з білими на умовах федеративного об'єкту. Білі, які ходили під слоганом "Єдина та неподільна" тільки покрутили у скроні пальцем від таких заяв. Червоні посміялись, Німці програли (ба-дум-тс), УНРівці більше перелякатись і тільки сильніше захотіли перевороту назад - бо таким макаром Україна може закінчитись дуже швидко. Хоча уже після подій, вже в екзилі, зарекомендував себе дещо інакше. Довгий час займав ключову позицію в Українській діаспорі та відмовлявся співпрацювати з СРСР та Гітлером.

=== Антагоністи ===

'''Колчак''' - Адмірал, голова білого руху. Повоював трохи в японській війні, трохи в першій світовій, вважався досвідченим управлінцем. Через раптову смерть всієї царської сім'ї, визнавався Антантою як єдиний правоприємник влади в Росії, через що зловив неймовірної величини зірку. Власне білі, включно з колчаком, на офіційному рівні не визнавали ні УНР ні в принципі існування окремої української нації. Тож Україну сприймав як лише простір для маневру, щоб дати під дих червоним. Втім, всрався. Розстріляний десь посеред Болотії ще в ті часи.

[[Ленін]] - Публічно і неодноразово заявляв про необхідність націй у самовизначенні. Звичайно, коли УНР проголосила четвертим універсалом свою незалежність - одразу ж висунув ультиматум до УНР, бо це неправильне самовизначення нації. На відміну від білих, визнавав українську націю, через що переманив на свою сторону неймовірно багато дурників. Намагався потім таким же чином самовизначати [[Угорщина|Угорщину]] та [[Польща|Польщу]], але не проканало. Окремо варто згадати про геніальні економічні рішення, які на багато років загнали рашку в апокаліптичну фінансову кризу. Хоча, а нащо тобі гроші, ви що - буржуй? Гризи свої ланцюги, пролетар!

[[Сталін]] - до того як його пильні вуса осіли в закуреній шинелі кабінетів кремля, він командував військами на Українському та Білоруському анпрямках. Після брестського миру - займався все тим же, вже через підставних осіб. Сталін хоч і був гречним другом Леніна, але на українському питанні їх погляди розходились. В той час коли Ленін щось кричав про самовизначення націй - у Сталіна була інша думка. В будь-якому разі, ходить байка що через близьку дружбу між сталіним та леніним, останній попереджував, що "Не допускайте його до влади!". Ага-ага

'''Володимир Антонов-Овсієнко''' - Че Гевара в часи задовго до Че Гевари. Інтелигент, [[Жид]], комуніст. Був затятим Троцкістом, дружив з Джержинським, організував військові повстання ще задовго до леніна (з перемінним успіхом), врешті після революції двіжував серед червоних, аж доки не став командувати армією УСРР, та короткочасно був голвоою якоїсь пародії на уряд УСРР. Насправді, на момент організації УСРР, був VPN профілем Сталіна з таким необхідним українським айпі в профілі. Після закінчення визвольних змагань деякий час кочував по посадам, але врешті був розстріляний нахуй.

=== Другорядні ролі ===

'''[[Махно]]''' - в дореволюційні часи крадій та розбійник. В тюрмі навчився не тільки розмовляти російською, а і нахапався там у політв'язнів соціалістичних ідей. На волі намагався створити анархійно-соціалістичну країну, до якоїсь ступені йому це навіть вдалось. Але про результати експеременту ми не дізнаємось - Махно схрестив струї з комуністами, що закінчилось для махновців дуже погано дуже швидко. Деякий час ще бігав по степам півдня України, але його ватага остаточно розсипалась через пом'якшення політики в совку протягом 20-х. Успішно поїхав, [[Франція|на круасани]]. Де, як і положено будь-якому поважному сидящому, вмер від туберкульозу.

'''[[Вільгельм фон Ґабсбурґ-Лотрінґен|Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький]]''' - він же '''Василь Вишиваний'''. Хлопець австрійського княжого роду, якому нічого було робити як тільки визволяти Україну з-під гніту. Був назвичайно потужним українофілом - за що регулярно висміювався своїми однофамільцями. Був з сім'ї військового, хоча невідомо чи він мав військову освіту. Не дивлячись на це, після початку першої світової його швидко пристроїли командиром кавалеристів. Як і усі Габсбурги, був наділений статусом сенатора в парламенті австро-угорщини, де закорешився з ЗУНРівськими, зокрема з Петрушевичем. Аж Грушевський наниває союзників, щоб ти прогнали москалів і ввели війська. Австро-Угорський військовий контингент заходить в УНР, а серед них зокрема і УСС. Дуже швидко після цього Австро-угорщина розвалюється, війська виводять, а Василь Вишиваний ослухавшись наказу залишається в Україні разом з Усусами. УСС активно воювали проти червоних на сході України, зокрема в Херсоні та Олександрівську. Вишиваного зустрічали тепло - та і взагалі серед населення він був доволі популярним. Проти Скоропадського навіть готувався заколот на користь Вишиваного, про що знав і Скоропадський. Але схоже що Василя Вишиваного забули запитати. Зустрівшись з Болобочаном в Олександрівську, Габсбург скромно відпрвовів своє імператорське "НІ". Після того як Скоропадського попросили, за свої звитяги отримав Полковника УНР,і власне відступав звідти аж до кам'янця разом з усіма. Але в Трикутнику Смерті пересрався з Петлюрою, та свалив в Чехословаччину, і в Австрійській еміграції (як блядь це повинно взагалі працювати?) активно засирав поляків та тусовав з українською діаспорою. Де він і спокійно собі жив аж до 47 року. Аж до того моменту як в черговий день він пішов обідади, і не повернувся, бо на шляху його зустріли совки, надягнули мішок на голову, і витягнули до Києва. Йому шили роботу на ОУН, але справу закрили бо Габсбург вмер від сухот, а його тіло було заховано десь в Києві в безіменній могилі.

'''Юрко Тютюнник''' - як і Махно, довгий час бігав лісами як народний отаман, водив за собою армію. Погляди щодо УНР у нього мінялись час від часу, але здебільшого вважався союзним до УНР отаманом. Випадково опинився в тилу у червоних, де його приговорили до розстрілу. Але Тютюнник убалакав підрозділ перейти на сторону УНР. Врешті, отримав почесне звання Генерал-Хорунжия, але під самий кінець. Був одним з головних рушіїв зимових походів. Після зимових походів, активно співпрацював з громадою, а також намагався вербувати повстанців в радянському тилу. Знаємо ми про це тільки через те, що совки виманили Тютюнника в совок, від імені псевдоповстанської організації під предлогом чергової революції в Україні. Потім все було дуже дивно: Тютюнник хоч і формально не був під арештом, але спецслужби за ним слідкували. Писав книжки, встиг трохи поспівпрацювати з ВАПЛІТЕ, працював ВУФКУ, але при цьому запам'ятався всім тим, що знімався в радянському пропагандистському антиукраїнському фільмі, де грав сам себе у ролі антагоніста. З совку його вже не випускали, так що і тікати було особливо нікуди. В 1929 арештували з підозрами контрреволюції, а в 1930 врешті і розстріляли

'''Євген Коновалець''' - Мало відомо, але свою діяльність він почав ще при подіях першої світової. Коновалець потрапив до австрійської армії, де його при битві взяли у полон росіяни. Перша світова ще не закінчилась, а російська імперія вже потроху закінчувалась. В таборі для військовополонених десь посеред болот, Коновалець з іншими діячами проводив агітаційну роботу на українську тематику серед полонених. Пізніше, загадковим чином (стіни табору його вже не тримали) Коновалець опинився в Києві, де вже незабаром організовує курінь січових стрільців. Січові стрільці на чолі з Коновальцем зарекомендували себе як один з найбільш боєздатних підрозділів військ УНР. Приєднався до Директорії під час Повстання, і довгий час виступав у якості довіреної особи Петлюри. Правда, на відміну від Тютюнника, його військова діяльність закінчилась разом з УНР. Пізніше, в Еміграції займається політично-соціальною діяльністю, зокрема причетний до засновання ОУН. В 1938 році підірваний радянськими спецслужбами вибуховим пристроєм, замаскованим під коробку цукерок.

== На фронті все погано ==

Європа 1917 року все ще відривається у Першій Світовій, на Західному фронті в м'ясорубку прибувають нові учасники - американці. Українці отримали почесні місця з самого початку, в окопах по обидва боки фронту - наприклад, австрійських Січових стрільців (УСС). В Російській армії таких національних українських частин звісно не було - неположено. Коли все таки бахнула революція на фронті спочатку не повірили, а потім стали потихеньку розбігатися з частин додому, прихопивши, звичайно, зброю з собою. Замість монархії влаштовується Тимчасовий Уряд і починається політична метушня. Тим часом у Києві утворюється Центральна Рада, яка оголошує автономію. Керенський (голова Тимчасового Уряду) незадоволений, але не заперечує - його представників в Україні (до речі званих комісарами) ігнорують та прикидаються глухими та сліпими до їх скарг, а офіцерство взагалі дивиться на весь цей балаган презирливо зі сторони, поки що не підтримуючи нікого.

Більшовицький переворот ніхто спочатку не сприйняв як щось вкрай небезпечне - того року вони вже намагалися бунтувати, ще й генерал Корнілов намагався виперти Керінського з примарної вершини влади в Росії. Тому після перевороту в Петрограді Центральна Рада видає 3-й універсал, де проголошує Українську Народну республіку (УНР), але у складі єдиної Російської республіки, якої вже немає і на мапах.

Побоювання ЦР щодо більшовиків справдилися - після зафейленої спроби повстання у Києві| та посилання у відомому напрямку їхніх пред’яв, червоні починають наступ на УНР. 1918 року ЦР приймає 4й Універсал, оголошує УНР повністю незалежною, додає до цього кілька реформ та ліквідується. В Харкові тим часом проголошується ще одна Українська Республіка, звісно що радянська. Михайло [[Грушевський]] який тоді <del>керував</del> намагався керувати країною країною майже все просрав. Та це лише початок.

Більшовики швидко захоплюють УНР, деякі українські частини просто переходять на бік ворога, деякі - біжать хто куди, але дехто запекло чинить супротив. Нажаль таких небагато. Серед останніх - загальновідомий бій під Крутами. Бездарне командування, яке не здатне було не те що організувати нормальну оборону, а навіть дисциплінувати своїх власних офіцерів, кинуло зелених новачків-студентів проти головних частин червоних і закономірно отримало купу героїв посмертно<ref>Близько 150 трупів</ref>.

== Повстання на заводі Арсенал ==

Після проголошення Українською Центральною радою IV універсалу, ідейні комуністи з міста нікуди не ділись. Комуністичний двіж як поширював серед робітників заводів манифести, так і продовжував поширювати, але вже З українськими прапорами на вулицях Києва. А так вже вийшло що завод Арсенал на той момент був найбільшим підприємством Києва, ще і відносно недалеко від центру міста. Тож червоні агітатори дуже плідно налаштовували робітників заводів проти уряду УНР.

Робітникам поширювалась інформація про те що ваш український соціалізм неправильний, і замість Центральної ради треба встановити оту хуйню що на той момент сиділа в Харкові, на чолі з Овсієнком. Бо тільки там справжні комуністи, вони розуміють як правильно треба, тимпаче щось потипу такого перевороту незадовго до того відбулись в Миколаєві та Катеринославі. Насправді ж причиною такої активності став наступ червоних на Київ. Війська УНР, при всіх недостатках, всеж давали прикурити червоним.

Українським спецслужбам було відомо про підготовку повстання, але значно завадити вони цьому не змогли - ними були вилучені рушниці та здійснені арешти. Але робочих Арсеналу це не зупинило - зброю повстанці захопили в перші ж моменти повстання, а після - пішли вулицями до Центральної Ради, захоплюючи по дорозі будинки та приміщення. При тому що в місті базувались війська в великій кількості. Так в чому ж справа?

Справа в тому що комуністична пропаганда пішла по вулицям - і значна частка військ УНР тупо валяла окуня, а деякі підрозділи взагалі виступили на стороні повстанців. Але й залишились війська, що не зрадили Україні, і воювали проти повстанців. Правда, ситуацію погіршувала фактична відсутність центрального командування українськими військами в Києві.

Дійшло до того, що для придушення заколоту з фронту довелось зняти декілька підрозділів. Ситуацію можна уявити: для придушення заколоту в Київ прийшов передовий підрозділ війська УНР під командуванням особисто Петлюри, який ще декілька днів тому приймав на себе удар від військ Муравьова, що рухались на Київ. Чи були повстанці більшою загрозою за орду червоних?

Сама орда була ой яка велика - в наймасштабніших боях за Київ на початку 1918 року більшовиків було не більше 4-х тисяч. Штурм Києва позначився не скільки масштабними битвами, скільки епічним грабунком та пожежами - Муравйов потім не раз хизувався, що влучними артилерійськими пострілами спалив величезний особняк (насправді прибутковий будинок сім'ї) [[Грушевський|Грушевського]]. При чому тут великий внесок мали розлючені місцеві робітники, що програли повстання в Арсеналі, а як тільки підкотили червоні, ну звісно повилазила всіляка бандитська наволоч, що вирішила під шумок вбивати & грабувати.

== Веселі каруселі ==
=== Гетьман український, але дуже німецький ===
[[Файл:Скоропадський мем.jpg|міні|Вдячні нащадки роблять картинки]]
Тому щоб зберегти країну, за відсутності нормальної власної армії та мізерній підтримці народу, якому замало пообіцяли, а дали ще менше ніштяків, Центральна Рада, притиснута до стінки, починає дружити з німцями. В результаті райхсвер та їх друзі австрійці проходять країною, легко випилюючи червоних та займаючи їхнє місце. Народ розуміє що його надурили й починає обурюватися і вважає, що у всьому винна як раз Центральна Рада. Не безкоштовно - німці просять взамін їжу, зокрема зерно та курячі яйця, бо в Німеччині вже рік як ходять голодні бунти, і німці не дуже задоволені Кайзером.

Грушевський зобов'язує всіх селян надавати частину врожаю, але через недостатню кількість контролю, селяни надають замало їжі. Ну або так вважають Німці, бо після перших поставок Раду німці розганяють. До того ж, соціалісти їх дратували і взагалі різниці між більшовиками та ними німці майже не бачили. Владу отримує Скоропадський, що оголошує себе гетьманом під протекторатом німецького окупаційних сил та вусатого Ейхгорна. Додається ще і той факт, що Центральна рада була куди більш віддана своїм лівацьким ідеалам ніж ті ж комуняки в кацапії - і розкуркулила великих землевласників по всій Україні, віддавши землю селянам поменше. Селяни - у захваті. Землевласники - не дуже.

Але навідміну від того що совок робив трохи пізніше, куркулів не розстрілювали і не засилали по таборам. Їх просто відправляли на власні хліби - гуляти і шукати нову роботу, нові знайомства. Не дивно, що дуже швидко це перетворилось в рух. Скоропатський, як відомо, теж був землевласником, і на зборах в Києві його зі словами "Батько Скоропатський" ледь не заносили на руках, а пізніше на хвилі популярності - в центральну раду.

Для німців він був ідеальним кандидатом. Популярний серед землевласників, зі зв'язками як в німеччині так і на місці, з військовим досвідом та представник шляхетного українського роду. Змалку першою його мовою була німецька, хоч він сам походив зі старого старшинского роду. Вірний царський офіцер Скоропадський не щадил живота своего ради России-Матушки на війні з японцями, а з приходом 1917 року уважно слідкує за ЦР та подіями в Україні. Німці та Скоропадський швидко знайшли спільну мову, але все було набагато складніше ніж прийнято вважати - Німці не підібрали його на вулиці за красиві очі і за те що він виріс в німцях. Єдина причина чому він взагалі міг стати Гетьманом - підтримка місцевих.

[[Файл:17-750x631.jpg|thumb|Коротко про ті часи|300px]]
УНР перейменовується на Українську Державу або Гетьманат, німці проголошуються нашими любими друзями. Формально Українська держава була проголошена окремо, без безпосередньої спадковості УНРівських клейнод та формальностей, незадовго до свого уходу Скоропадський навіть вітав українців з півроку Української держави. Також дуже нагло заявив територіальну претензію до всіх сусідів, обвівши на мапі України всі українські національні землі. Воно може і базовано та круто але ці кордони були фантастичними і включали в себе землі де ніколи не ступав український солдат, як от Кубань, а також взагалі незалежну на той момент ЗУНР.

З Кубанню та Донськими козаками взагалі неприємна ситуація вийшла - Скоропатський намагався включити їх в склад добровільно. На цю справу навіть знайшлись люди - але нагло набрехали про підтримку України, а також про наявність військ, і в необхідний момент прийшли ледь не голяка. Розвідка, нажаль, за Скоропатського смоктала прутня.

Була проведена купа реформ різного ступеня важливості, відкривання університетів, академії наук і ще купа справ. Відновив приватну власність, на короткий час задобривши землевласників, та розізливши селян. Але при цьому Австро-угорському контингенту в Україні було дозволено вільно експропріювати припаси. А чому? А через те що німцям треба було зерно - і він їм давав зерно, навіть якщо це значило що український селянин залишиться голодним цієї зими. Тут вже і від лояльності землевласників не залишилось і сліда, на сільських просторах починається запекла партизанщина, і навіть ті кому більшовики були як корові п'ята нога, стали прислухатися до їх агітації. Але приходить осінь 1918-го і в самій Німеччини бабахає революція. Німецький кайзер зрікається престолу, його війська тікають на батьківщину. Гетьман спочатку думав що зможе втриматися, та намагався проводити самостійну політику але Україна з абсолютно усіх боків була оточена ворогами, тобто маневрувати та викручуватись в тій ситуації зміг би лишень геній. Скоропадський таким не був. Остаточною крапкою в його правлінні стало те що Гетьман зрозумівши що німці вже не захистять його видав маніфест де заявив про те що бажає бути в конфедеративному союзі з Россією, це призвело до того що навіть його соратники підняли зброю проти нього.

=== Полковник Болбочан ===
Версія популярна:

Один з небагатьох успішних українських полководців того часу, звичайно ж бувший офіцер імперської армії. Проявив себе раптово як мега активний розбудовувач українського війська і не боявся активно сратися з урядом УНР, якщо бачив що політики творять повну хуйню. Як і належить таким першокласним воякам, розстріляний своїми ж недругами (Петлюрою), що фактично стало однією з причин повного фейлу УНР у війнах проти більшовиків та білих.

Версія непопулярна:

Про персоналію Болобочана в принципі згадали після 2014 в контексті його кримської операції. Кримська операція йшла гарно - кацапів з Криму полковник Болобочан виганяв дуже швидко - але навіть не дойшовши до південного берегу криму отримав ультиматум від військ Антанти. Через що Крим довелось покинути. Також зокрема приймав участь в антигетьманському повстанні.

Втім біографія Болобочана цікава не стільки своєю кар'єрою, скільки тим, як вона закінчилась:

Дещо пізніше Болобочана поставили відповідальним за оборону лівобережжя. Але східний фронт посипався з тріском, червоні зайшли в Київ, і Болобочана запідозрили як мінімум в недбальстві та невиконанні наказів - як максимум в змові з кацапами. Болобочана навіть судили, але суд втім нічого так і не доказав. Врешті доки Болобочан сидів під вартою - він через переписку розісрався не тільки з Петлюрою, а і з значною часткою УНРівської верхівки. Відбувся якийсь незрозумілий двіж з призначеннями Болобочана на різні посади різними особами, через що на нього завели справу через перевищення повноважень, та закидали взагалі підготовку перевороту в УНР, з заміною Петлюри на Петрушевича.

Для всіх очевидно що справа сфабрикована, але незрозуміло звідки ростуть ноги. Одна версія каже що Петлюра наказав Болобочана щоб залякати інших командирів, які на той час те й робили що різали євреїв та іноді навіть опускались до рейдів на власні села. Бо вся ця історія відбувалась якраз в період "Трикутника смерті". Це період коли вже майже настав [[пиздець всіх сподівань]], але УНР поки що існував в межах плюс-мінус Хмельницької області і з усіх сторін були то поляки, то кацапи в кольорових асортиментах, до яких ще перебігали зневірені полковники УНР прихопивши з собою війська та обладнання.

З іншого боку, виглядає підозріло що Болобочана судили десь посеред Хмельницької області, УНРівським аналогом чекістської "тройки", і привели в дію наказ розстрілу якомога швидше. Судячи з коментарів Ісаака Мазепи, тодішнього Прем'єра УНР, а також те що наказ був підписаний тодішнім Командуючим армії УНР Осецьким - можна зробили висновок що серед уряду УНР з питання Болобочана був концесус.

Що означає одне з двох: що або він їх неймовірно заїбав своїми листами з тюрми, або вони дійсно боялись спроби чергового перевороту, очолюваного харизматичним та енергійним опозиціонером з послужним і зв'язками. Чи мало це побоювання щось за собою - важко сказати. Принаймні побоювання перевороту наврядчи були на часі, враховуючи ситуацію на фронті, а Петрушевич, враховуючи польску окупацію, був десь закордоном і представляв уряд ЗУНР в екзилі чи то в Парижі чи то в Празі.

Так чи інакше, Петра Болобочана розстріляли 28 червня 1919 на території залізничної станції Балин, що між Кам'янець-Подільським та Дунаївцями. Доволі скромний пам'ятник біля місця його поховання стоїть десь в Балині, але знайти його доволі проблематично бо він знаходиться ну прям не на видному місці.

=== Махновщина ===
{{Основна|Нестор Махно}}

Як відомо, Нестор Махно, великий символ анархізму та бунту проти всіх. У багатьох складалось враження що ну Махно - анархіст, значить творилась анархія на теренах Махновщини. Насправді все було дуже складно. Махно познайомився з творами Маркса, як то кажуть, ще в період коли він по тюрмам кочував після своїх арештів. Ліві ідеї йому дуже навіть зайшли, і він навіть вступив в якийсь лівий політичний рух. Але теорія його незадовільнила, він дещо її переосмислив, створивши такий собі "комунізм по книжці", пропустивши декілька пунктів і ще декілька переписавши.

При тому що в юності активно допомагав українським соціалістам, під час своєї діяльності прославився своєю ненавистю до військ УНР. А все чому? Під час головування Скоропатського, люди пов'язані з урядом (чи то військові, чи то якісь місцеві діячі) спалили дім матері, та вбили старшого брата за підозрою в боротьбі проти Австро-угорців, що було би цілком зрозуміло якщо почитати як діяла угорська комендатура на Запоріжжі. Це змусило Нестора взятись за рушницю взимку 1918 року, і він зміг організувати повстанський рух.Н естор Махно не довго думаючи проголошує своєю столицею рідне Гуляйполе, де він виріс. Хоча насправді хуй його знає як це повинно було працювати бо під Махном ніякого центрального уряду не було і були з'їзди громад - але був Махно, його ватага, та ноги, які він робив коли комуняки в черговий (!) раз його наїбали. У німців та австріяків він отримав своєрідну славу найлютішого розбійника та бандита.

Лютий бардак, що творився на просторах України змусив Нестора та його хлопців зробити єдиний правильний висновок - треба бити всіх, хто захоче нав'язати свою волю суворим селянам або простягнути загребущі руки до трудових харчів та майна. Але насправді мав зуб на Австро-угорців та державу Скоропатського, УНР (бо вважав їх винними в тому що вони і запросили Австро-угорців в Україну), до Білих (бо вони були монархістами, а при монархістах він сидів по тюрмах), але не з Червоними, яких він наївно вважав ідеологічним союзником. Червоні так не вважали, звичайно, хоча часто користувались цією наївністю у свою користь коли у червоних сил не вистачало, і до чергового "ТА МИ ИХ!!".

Махновці не були єдиними, хто зробив висновки що треба самим себе захищати. На степових просторах зстворили свої "республіки" до чорта багато отаманів, адже саме середовище степової України, де у кожного в сараї є гвинтівка, трохи гранат, добрі коні та почуття власної гідності, було найкращим інкубатором для вольностей та супротиву всіляким мудакам від влади. Тут і отаман Зелений і Холодноярська республіка.

=== Петлюра гетьмана звалив та й сам туди ж ===
Початок 1919 ріку. Гетьман не втримався без своїх німецьких друзів, та втік до Дойчлянду. За ним не тужив ніхто. УНР знову в строю, тільки при владі так звана Директорія, на чолі з Петлюрою та Винниченком, а також ще трьома якимись нонеймами. Винниченко ще в минулій ітерації уряду показав себе як конфліктний, депресивний та бісячий мудак. З Петлюрою був ледь не на ножах, неймовірно ображений на все навколо. Врешті з уряду його попросили, інші повідвалювались в процесі, а єдиною особою яка не злилась у важкі часи виявився "жіноподібний" Петлюра.

Більшовики звісно виставляють пред’яви, посилаються нахуй і історія повторюється. Спроби домовитися з французами<ref>Вони висадилися в Одесі, але нікуди далі не рухалися і вели себе досить ліниво</ref> про спільну війну проти самі знаєте кого, нічого не дали - Петлюрі похмуро нагадали, що його уряд дружив з поганим Кайзером, відкрив перед ним фронт і тому ніякої допомоги та визнання УНР не буде.

=== УНР та ЗУНР. Веселі відносини. ===
[[Файл:33526061.jpg|thumb|Злуку підписали на залізничній станції Фастів|300px]]
Акт Злуки між УНР і ЗУНР пройшов в час чергового наступу ворогів. Весь 1919 ЗУНР хоч щось намагається протиставити наступу поляків, які вперто вичавлюють західно-українські сили в передгір'я Карпат, але у тих куди краще озброєння та більша чисельність. Злука ця була скоріше фікцією, бо обидві держави не встигли проіснувати достатньо, щоб насолодитися одна одною і самими собою. А чим гірше було становище на фронтах тим більше не довіряли політики західняки політикам УНРівським, і навпаки. ЗУНРівські вояки, чесно кажучи, були були більш національно підковані ніж їх брати з армії УНР, та й вишколом відзначались соліднішим (завдяки вже вищезгаданому австрійському легіону Січових Стрільців), але їм хронічно не вистачало ані зброї ані припасів.

Все закінчилося не весело. Петлюрівці, махновці, денікінці, більшовики, ляхи, Антанта, [[Холодний Яр]]... Наступи, відступи, рейди, набіги, повстання, взяття міст, грабіж корованів, нальоти на поїзди як у вестернах, перевороти, проголошення усіляких республік. Весь цей жирний матеріал ще чекає своїх українських кінорежисерів.

== Велика дупа для всіх ==
Зима 1919/1920 замаячила перед Петлюрою великою та безумовною дупою. Солдатам нічим стріляти, нічого носити та нічого їсти. Симон змушений йти на союз з поляками, за що йому прості українці накидають ще більше штрафних балів. Спершу поляки допомагають звільнити Київ, але коли їм видають т таких дзвінких піздюлей кацапи, що аж дійшло до героїчної оборони Варшави, поляки ганебно зливаються з допомоги, посилаючись на якусь дірку в домовленності, залишену канцелярами в домовленності між УНР та Посполитими. Порада від Петлюри: завжди читайте мілкий текст!

В результаті цього зливу, Польща залишає за собою всю територію де стояли їх війська, які чомусь один в один збігаються з кордонами ЗУНР. Залишки військ останніх разом з огризками УНР військ, знову босі та голі змушені взяти на себе роль другорядних союзників пшеків. Після провалу польського наступу на червоних, всі українські частини потрапляють в теплі та зручні польскі концтабори. Як до них ставилися пшеки не важко собі уявити. Махновщина та селянська вольниця ще більше року билася з більшовиками, але сили були не рівні.

Грушевський після деяких тиняннь по закордонам, та після активної агітації більшовиків, повернувся в Україну і його не розстріляли, що дивно, а навіть дали можливість працювати за фахом. Винниченко справедливо побоявся за себе і залишився у Франції, де вмер у злиднях. Петлюру, як відомо, вбили в Парижі, за офіційною версією - стріляв бідний та злий єврей, що помстився за погроми. Фактично коли цього єврея спитали, звідки в нього інформація про погроми петлюрівців - більшовики розказали. В розсекречених документах вбивця виявився агентом москви.

== А що ж пішло не так ==
===Політичний аналіз===
Українці намагались стучати в усі двері, заключати союзи з усіма можливими союзниками - але врешті їх кидали всі ті союзники. Троїстий союз, хоч і намагався щось робити на допомогу Україні, так Австро-Угорці на півдні та Німці на півночі ввели свої війська в УНР, вигнавши московитів на час. Але врешті вийшло навіть гірше ніж було би без них - Австро-Угорці просто розпались нахуй (втім нам від того дістались Усуси), Німці народили Скоропатського, який втім єдине що зробив так це зневірив українців ще сильніше. Антанта і без того союзна до кацапії, після українських загравань з ворогом у тільки-но минувшій війні, не дуже то і хотіла вести з Україною справи, а втім, їх думка щодо комуняк [[Усім до сраки|сильно не відрізнялась]]. А потім і Поляки зробили хуйню, туго насравши собі на поріг. З сусідів в війну з Україною не вступила лише [[Румунія]] та [[Чехія|Чехословаччина]], хоча по-перше обидві країни окуповували великій шматок української національної землі, а по-друге, у випадку з Румунією, справи теж йшли погано, а з Чехословакією [[Усім до сраки|ніяк]].

Хоча ситуація всередині сильно не відрізнялась - конценсусу не було, а політичні фігури були доволі слабкими, і при цьому кожен знав краще за іншого як воювати, і що саме він повинен був бути головним, що потім вилилось у банальну отаманщину.

Врешті решт [[УНР в екзилі|УНР була вимушена діяти за межами України]], спершу як повноцінний уряд у вигнанні, а з часом уварилось до рівня громадської організації української діаспори.

Власне радянським колаборантам теж не повезло - після брестського миру кацапи притворялись наче вони тут не при чому, це все [[ДНР|Воля народу]], Українці просто хочуть жить при комунізмі, а тому УСРР проголосила себе незалежною державою з незалежною армією, яку очолював явно маріонеточний інтелегент без харизми Антонов-Овсієнко. Овсієнка розстріляли. Як розстріляли і інших членів першої спроби захопити таким чином владу в Україні, так званим "тимчасового робітничо-селянського" уряду. Наприклад: П'ятакова, Квірінга, Бубнова, Затонського... І це тільки деякі з імен, [[Усім похуй|про які ви ніколи не чули]].

Прожили вони, звичайно, незаслужено довго, і встигли прийняти участь в організації голодомора, та розкрутити маховик сталінських репресій, а втім він же їх потім і накрив - комуністична верхівка в особі [[Сталін]]а з радістю нагородила їх свинцевою кулею за чесну та кропітливу роботу в сфері наближення комунізму. І якось так вийшло, що УНРівські діячі, після свого програшу і втечі закордон, прожили більш чесне та довше життя ніж вигравші червоні колаборанти. Але втім українцям від цього краще не стало.

===Підхід з війскової точки зору===
Існує думка що грамотна військова стратегія би зберігла УНР без проблем.

Враховуючи що здебільшого бої між фракціями були пострілушками посеред поля, з мінімальним залученням техніки, що по суті є анахронічною відрижкою від лінійної тактики. А бої в місті часто обмежувались в'ялими перестрілками з мосінок, іноді з аж цілим кулеметом, та були захопленням ключових точок в місті [[Вархамер]]-стайл, як от залізничних станцій, телеграфу, пошти, портів і того всього. Махновці взагалі ледь не голяка біжали зі словами УРАААА в Катеринослав, чим якимось чином примудрились захопити місто - це дійсно були битви ТАКОГО рівня. В циї битвах іноді приєднувались бронемашини або, простибоже, навіть бронепотяг.

Військові УНР теж приймали участь в першій світовій, могли би і докумекати що грамотно підготовлені оборонні споруди (та хочаб банальні окопи) могли би зупинити не таку вже і нескінченну орду червоних. З того боку, що червоні що білі не володіли великою кількістю артилерії, бронепотяги саботувались за допомогою знищення залізниці (взагалі велике питання чому залізниця була настільки діючою в той період, що бронепотяг допер аж в Київ наприклад), тож вибивати з окопів УНРівців довелось би трошечки довше ніж маршувати полком тиждень під пісні з Олександрівська до Вінниці, а потім тікати назад від переважаючих військ союзників УНР, які через три дні знову пропадуть, і так туди-сюди.

== І що тепер? ==
{{Основна|УНР в екзилі}}

Соціялісти програли. УНР в екзилі успішно проіснувала до 1992 року, і з відновленням незалежності уряд в екзилі передав державні клейноди Кравчуку.

"Петлюрівець" перестало бути зневажливою назвою українськиї вояків, а втім на момент 2020-х спостерігається занальний ресентимент за УНР. На честь Петлюри названа вулиця в самому центрі Києва, яка ще недавно була якоюсь червонозалупною. Особа Болобочана стала актуальною після анексії росією Крима, також потроху на місцях починають згадувати діячів УНР поменше. От недавно в Запоріжжі з'явилась вулиця Марка Безручка - генерал-хорунжия армії УНР.

Але найбільша увагу привертає саме особа Скоропатського. Не дивлячись на його коротку і невдалу діяльність на посту голови Української Держави, його назначили пророком всього правого руху в Україні, і поклоняються як богу.

== Також читати ==

*[[Історія однієї України]]
*[[Австрійський генштаб]]
*[[Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген]]
*[[Нестор Махно]]
*[[Грушевський]]
*[[Кулемет Максим]]
*[[Зрада]]
*[[Воля]] (комікс)

== Примітки ==
<references />

== Додаткові посилання ==
*[http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/6/80009/ Січові стрільці під час Січневого повстання]
*[http://petlura.poltava.ua/2012/04/03/lehendy-ta-fakty/ Про Симона Петлюру]
*[http://www.infoukes.com/ukremb/history/SUBTELNY/19.htm#1 Багато букв про Громадянську війну]
*[http://lurkmore.to/1917 Луркоморье про 1917]

{{Війна за незалежність}}
{{Україна}}
{{Історія}}
[[Категорія:Історія України]]

Євангеліон

2026-03-31T16:26:33Z

Coole: /* Куди це пішло? */

{{Хороша|25 лютого 2021}}
{{Цитата|Те, що нас жорстко наїбали починаємо розуміти вже на початку третього десятку серій.|Безос}}
[[Файл:Суть єви2.jpg|thumb|Було б добре, коли Єва була б [[Хаяо Міядзакі|такою]] зрозумілою]]

'''Євангеліон''' ([[Надто довго; не читав|довше]]: ''Нова ера — Євангеліон, Євангеліон Нового Покоління'') — аніме ніби як у жанрі [[меха]], яке вже понад 20 років стабільно зносить дах усім, кому випало його бачити, серед них і [[наруто]]мани, і [[Експерименти Лейн|лейн]]офаги. Один із тих тайтлів, які [[Це важко осягнути, втім і не треба|важко осягнути, втім і не треба]]. Містить щедрі привіти епілептикам та суцільні відсилання до біблійних сюжетів, які на перший погляд не дуже зрозумілі. Оскільки в [[Український аніме-фендом|нашому аніме-фендомі]] він є надзвичайно відомим, частково через те що був перекладений українською одним з перших, у побутовій мові його зазвичай називають просто "Єва".

== Коли верещать янголи ==
[[Файл:1340306865969.png|left|thumb|Суть оригінального серіалу|200px]]
[[Файл:Bb73719980a6c0dd50d3c944e2198a2fab8c9eaf.79.2.2.2.jpg|thumb|200px|А якщо зовсім чесно, то Євангеліон для упоротих наркоманів]]

{{Аніме-інфо|Neon Genesis Evangelion 新世紀エヴァンゲリオン|1995-|Шьонен, наукова фантастика, меха|Gainax|{{Аніме-інфо/Тайтл|NGE poster.jpg|Нова ера - Євангеліон|ТБ-серіал|26 серій|1995-1996|[https://anitube.in.ua/47-nova-era-yevangelon.html Тоніс, Q-tv]}}
{{Аніме-інфо/Тайтл|The End of Evangelion poster.jpg|Кінець Євангеліону|Стрічка|1 частина|1997|[https://anitube.in.ua/2143-knec-yevangelonu-the-end-of-evangelion-sub.html Жевжик]}}
----
{{Аніме-інфо/Тайтл|Evangelion- 1.0 poster.jpg|Євангеліон: Ти (не) самотній|Стрічка|1 частина|2007|[https://anitube.in.ua/18-evangelion-10-you-are-not-alone.html UA MAX]}}
{{Аніме-інфо/Тайтл|Evangelion- 2.0 poster.jpg|Євангеліон: Ти (не) пройдеш|Стрічка|1 частина|2009|[https://anitube.in.ua/1743-yevangelon-222-evangelion-222.html UA MAX]}}
{{Аніме-інфо/Тайтл|Evangelion- 3.0 poster.jpg|Євангеліон: Ти (не) зміниш|Стрічка|1 частина|2012|[https://anitube.in.ua/1807-evangelion-30-you-can-not-redo-yevangelon-30-ti-ne-zminish.html UA MAX]}}}}
Серіал починається дуже банально, як звичайний футуристичний новел про стосунки злого батька і покинутого ним сина Шінджі, а також про стосунки цього сина і моешної синьоволосої тихоні Рей. Шінджі просто, як і будь-яка нормальна дитина, намагається привернути увагу. Пережити негатив йому допомагають лише дині Місато та Пен-пен (домашній пінгвін... стривайте, що?!) у ванній. Далі в процес, окрім Рей, втручається Аска, імпортована з Німеччини. Разом вони на величезних людиноподібних роботах протистоять величезним монстрам з космосу, що прагнуть знищити людський рід. Однак євангеліони, якими вони пілотують, — не роботи, а монстри з космосу називаються «янголами» і не є звичайними монстрами. Крім того, янголи не нападали, але з прибуттям Шінджі раптово почали нападати зі вражаючою частотою. Присутні перманентні серйозні психічні розлади у героїв цього аніме і, як вже зазначалося, інший [[майндфак]] з посиланнями на Біблію та філософію.

Втім, не все так добре. Ближче до кінця нас чекає змова, ZOG, яой та інші лиха, що звуться "третім ударом". Останні дві серії у задротських аніме-компаніях взагалі часто іменують "мізкочавилки", бо й справді відбувається щось катастрофічно незрозуміле і нікому не потрібне. У результаті маємо когнітивний дисонанс у глядача через надмірну дію на свідомість, інколи спостерігається конденсація мізків у цеглу та її відчуження від організму. Тобто, тайтл є відмінно діючим психотропним засобом. А якщо чесно, то Євангеліон є деконструкцією жанра меха.

Є версія, що Єва є більш-менш типовим гаремником зі збоченнями на будь-який смак, який майстерно маскується під меху. Там навіть роботів для чогось намалювали, це такий фетиш? До речі, якщо ви ще не зрозуміли, то спільного між Євангеліоном та християнством — Ø.

{{Цитата|1: Від тої десу-флешки напад епілепсії може розпочатись. 2: Всі епілептики-анімешники вже вимерли від Євангеліону.|}}

Для того, аби таки зрозуміти чим воно закінчилося, треба подивитися фінал. Ні, не Смерть та Переродження, у якому просто нарізка з попередніх серій з глибоким підтекстом, а Neon Genesis Evangelion: End Of Evangelion. {{spoiler|Втім, це просто довша мізкочавилка.|}} Там для [[отаку]]-еліти зрозумілою лише їм мовою пояснюється, що усе людство було скомплементоване і надалі виглядає приблизно як море фанти. Фін, кінець. Жодних судзуку. Звертаємо вашу увагу, згадана Смерть та Переродження — гарний подарунок другу-епілептику.

<gallery>
Файл:Єва-христ.png|Гріховність? У моєму Євангеліоні?
Evangelion fap.jpg|Аніме вчить фапати на дівчат без свідомості.
Файл:Y 3bebcc0e.jpg|Той же оригінальний серіал
Файл:2015.jpg|Може це також наповнене глибоким змістом?
</gallery>

=== Відкіля це взялося? ===
[[Файл:eva_plot_summary.gif|thumb|Сюжет, якби Єва й справді була мехою|120px]]
Дане творіння є результатом задротства та індивідуального творчого розвитку Хідеакі Анно. Не треба думати, що Анно ось так прийшов і створив таке незрозуміле і будь-який дивак зміг би так само. Метр починав як батрак у таких тайтлах як [[ГПФ Макрос]], [[Міядзакі|Навсікая]], і тільки потім йому довірили режисування. Хто знає, яким би успішним він став, аби замовник одного з тайтлів, давши йому кермо, не дав чіткого плану проїзду, що пригнічило вільну творчу особистість. Це змусило його на кілька років забитися в [[Хіккі|хіківництво]], після чого, отримавши вже волю в Євангеліоні, він вітягнувся на повну. Серіал хоч формально й не був оригінальним твором, але манґи на той час вийшло мало і майже все в серіалі своє, режисерське.

Серіал отриманий в результаті плідної роботи Хідеакі Анно отримав низькі рейтинги, і як каже легенда - його зняли з показу по ТБ, а також сильно обрізали бюджет. Результатом стало те, що три серії сезона ближче до фіналу наповнені нерозбірливою шизою, а сам фінал по телебаченню так і не показали. Втім, популярність наздогнала Євангеліон вже після випуску на відтворюваних носіях (в ті часи це ще VHS), і незрозуміла кінцівка заставила довго обговорювати цю творчість.

=== Куди це пішло? ===
Вплив Єви на аніме можна порівняти хіба з вибухом, відлуння якого відчувається і донині. Не варто вважати, що, назвавши себе анімешником після перегляду першої арки Нарути, [[Коли верещать цикади|Хіґураш]] та [[Меланхолія Судзумії Харухі|тайтлів зі власними Рей]], можна подивитися Єву. Ні, подивитися не проблема, але по-перше, Єва здасться вам нудним мультиком, а по-друге, ви не зможете притомно знести фінал. Для того, аби з гідністю подивитися Єву та адекватно її сприйняти, треба мінімум почитати, а максимум особисто ознайомитися зі класичною мехою типу Мазінґера та Ґандама, іншою НФ золотої доби, переглянути ранню творчість Анно.

У ретроспективному погляді, тим не менш дуже цікаво виходить, що з Євангеліону, а саме 1995-го року починається той період, роботи якого зазвичай цікавлять сучасних анімешників. Твори до середини 90-х відомі набагато вужчому колові людей. Ще й надто, лише одиниці з них є для нинішніх глядачів цікавими навіть для такого ознайомлення. А після Євангеліону і до сьогодні тягнеться суцільна лінія відомих кожному другому анім другої половини 90-х, що плавко переходить у аніме 2000-х, яке на зараз ще вважається сучасним. Немовби "до" та "після" — це два різні світи. І не кожен зважиться зробити крок у перший.

Як і будь-який витвір, що змусив про себе говорити, Євангеліон породив у достатку мемів та срачів навколо себе. Про основні з них дещо пізніше.

=== Так про що ж воно всеж-таки? ===

Творець цього аніме був у величезній депресії, та соціальної тривожності пронизана через всі сюжетні арки. Особливо це помітно в сюжетній гілці Шінжі, який і уособлює депресію Врешті решт він наче знаходить вихід з депресії в тому, що він потрібен іншим людям. Гендо - напротивагу, видається людиною яка закривається через свою депресію - і врешті решт не тільки втрачає все, а і знищує світ. Оригінальна кінцівка серіалу демонструє скоріш вайб цього виходу з депресії, ніж якусь усвідомлену сюжетну арку. Але ця кінцівка стала настільки контраверсійною, що її довелось перероблювати. Тож пізніше був випущений збірник "Кінцівка Євангеліона", де демонструються декілька варіантів подій кінця серіалу.

А тому - канонів декілька. Точніше, вони всі канон. Бо світ в якому відбуваються події Євангеліона починається наново кожен раз після кінцівки.

=== Ребілд ===
[[Файл:Maxresdefault 2.jpg|thumb|А віз і досі там]]
Ламповий серіал і епічний фінал це, звісно, добре. Але для додаткового профіту в середині двотисячних Євангеліон вирішили ребілднути, і замість серіала ми отримали мінісерал. На поталу брендовості та вимогам часу нова Єва стала блокбастером. Причому, нічого гарного дана характеристика не несе. Наповнивши кожен момент навмисним пафосом і крутими персонажами, творці зробили ребілд набагато пласкішим оді серіалу, в якому окремі моменти взагалі сповнені аурою такого собі "відкриття". Імовірно, режисер тоді ще не зовсім усвідомлював, що він взагалі знімає, а тут вже й пілот відразу командує "Режим: The beast". Але в цілому суть така ж, а от сюжет пішов іншою стежиною. І глядачу знову зносить дах. Втім, між 2-м та 3-м ребілдом вийшла невелика перервонька.

=== Лайв-екшн ===
Голлівуд вже років як 20 міркує над екранізацією Єви. Але через різні причини анонсована ще у 2003-ому стрічка досі не отримала серйозної підтримки. Інше питання — чи потрібна стрічка. Адже з одного боку, дорами, наприклад, однозначно показали, що аніме не зносить адекватної оригіналу екранізації і перенесення на реальних людей. Весь той косплей для ґайджінобидла — якийсь цирк і не більше, розрахований на нубів кінофілів, себто для розширення авдиторії бренду. З іншого боку, чи можна буде нормально екранізувати саме Єву, користуючись засобами кіно, а не нескінченним потенціалом вільного малювання? А що з волоссям богинь коїти? Черговий фільм, де реальність лише випадково сутнітиме на фоні дешевих спецефектів, подібний до тих, яких навалом випускають китайці? Ні, дякую.

<gallery>
Файл:Отут і кінець.jpg|Постер — брехня, та в ньому
Файл:Rei1-1-.jpg|Оце вони хотіли зробити з Рей
Файл:Weta-evangelion26-1-.jpg|А це Місато...
</gallery>

== Змучені та покалічені ==
[[Файл:Аска_реб.png|thumb|Аска з ребілду, Анно врахував моду нульових на [[Пірати карибського моря|піратів]]]]
Серед усіх персонажів виділяються дівчата-пілотки. Їхні прізвища в Ребілді є вкраденими іменами японських міноносців типу "Аянамі", побудованих у 50-х роках, два з них також були назвами міноносців, затоплених під час Другої світової війни. Втім, до такої вражаючої триєдності прийшли не одразу. У серіалі Аска має прізвище "Сор'ю Ленґлі", де Сор'ю — назва корабля імператорського флоту Японії, а Ленґлі — корабель ВМФ США.

Окремо можна сказати щодо припущення про природу Євангеліонів-мех. Кажуть, що в них, для більшої синхронізації, вмонтовані душі, або частини душ матерів пілотів. Так наприклад у Єві-01, якою керує Шінджі — душа Юі Ікарі.

'''Шінджі Ікарі''' — звичайнісінький (насправді ні) японський школяр. Постійно ловить люту депресуху і зйобує куди очі глядять. Чого вже там - з цього починається перша серія. Син місцевого фюрера, його відносини з батьком були предметом дупоболю. За сценарієм повинен бути дівчиною, але щось пішло не так - і з мінімальними змінами в сценарії перетворився на хлопця. Фапав на Аску ще до того, як це стало мейнстрімом.

'''Аянамі Рей''' — моешна синьоволоса тихоня. Захисниця Вітчизни. Настільки віддана Гендо, що {{spoiler|померла за нього в серіалі. Втім, у Гендо є достатня кількість Рей|}} Якщо придивитися, схожа на якогось волохатого ховрашка. Дизфунціональна, яка не уявляє своє життя поза євою. Довгий час була предметом спору про шип з Шінжі - але після ребілда виявилось що {{spoiler|Рей то клон мамки Шінжі та жінка Гендо|}}. Типаж беземоціонального бревна [[ZOMG TEH REI|отруїв багато аніме на багато років]], через що такий типаж став популярний як і в аніме, так і ІРЛ.

[[Файл:1290428650017.jpg|thumb|120px|left|Утворено у 1995 р.]]
'''Аска Сор'ю Ленглі''' (у ребілді Шікінамі) — цундерка. Гіперактивна дівчина, яка постійно ходить задираючи всіх навколо. Вірогідно, страждає від легкої ступені РДУГ. Німкеня, але знає японську (але не може в канджі, що й не дивно). Разом з Рей є богинями та постійно провокують холівари за титул кращої героїні Євангеліону. Називає Шінджі не інакше як "дурний Шінджі", або питанням "Анта бака?" подібного значення. Протягом подій серіалу періодично зідзвонюється з матір'ю, яка схоже [http://news.bigmir.net/ukraine/364372 передивилася "Прощавай, безрадісний сенсею"] і тому Аска страждає чи не більше, ніж головний герой. Олсо, страхова компанія "Аска" плаче.

[[Файл:E54b1919.png|thumb|Непрості стосунки Каору та Шінджі]]
'''Макінамі Марі Ілластріес''' — сильно епідозичний персонаж, ще один пілот єви. Нова меганекко в окулярах, що з'являється лише ребілдах. Ші із фром [[США|Юнайтід Стейтс]]. Гарнюня, має власний імпортний Євангеліон. Втім, [[ти|дехто]] вважає що вона зайва.

'''Ґендо Ікарі''' — унзер ф'юрер, мастермайнд, гетьман. Батько Шіндзі. [[Зошит_смерті#Just_As_Planned|Control freak у якого все завжди за планом]], навіть <del>ZOG</del> SEELE {{spoiler|і те, що вони прийшли за ним, і навіть Єви не допомогли|}}. В серіалі доволі людяний, нам навіть показують ті часи коли його турбувала сім'я і все таке. Поза флешбеками сильно загадковий - загадка абсолютно для всіх, і хоч і проявляє трохи людяності періодично, але не до Шінжі. В ребілдах його характер змінився - він став відвертим сектантом, який має явно антагоністичний підтекст, особливо в продовженні сюжету після того моменту де закінчився серіал.

'''Місато Кацураґі''' — Японська мілфа-нефорка, на яку втім поступово навалюються обов'язки. Разом перепльовує усіх інших богинь, не хіккі, але живе в наближених умовах. Живе з домашнім пінгвіном, але її квартира в ході сюжету заповнються не тільки холодною кавою і теплим пивом, а й дітьми - Аскою та Шінджі, через що Місато бере на себе роль якщо не матері, то старшої сестри, через що з хікканством доводиться зав'язати. Насправді, проходить впродовж всього сюжету Євангеліона свою арку, і на відміну від інших персонажів - робить це плавно і без роялів в кущах, через що перетворення з Місато з альтухи до начальниці відбувається органічно і майже непомітно.

'''Каджі Рьоджі''' - потрійний, а може і поп'ятірний агент а також колишній хлопець Місато. За характером - позитивний похуїст. Як секретний агент - працює на всіх на кого тільки може працювати. Як колишній Місато - працює на місато. Врешті решт предає усіх окрім Місато.

'''Акаґі Ріцко''' - науковиця в NERV, яка насправді контролює усі процеси з-за пульта, виконуючи прямі накази Гендо. Живе з кішками, і схоже що одружена на науковій роботі. Насправді обдарована і вміє діяти в стресових ситуаціях, але має Mommy issues через які постійно згадує про мамцю. В серіалі була фактично одним з головних героїв, та мала декілька повноцінних серій присвячених саме їй, але в ребілді її роль уварили до другорядного персонажа.

'''Каору Наґіса''' — Хлопець з сірими волоссями, який з'являється наче нізвідки, і одразу починає залицятись до Шінджі. Дуже сильно контрастує з відносинами Шінджі з дівчатами в цій історії, які ніяк не можуть наважитись - бо ледь не з ходу та прямим текстом Шінджі каже, що той його приваблює. Що характерно, Шінджі регує так само на це як і на дівчат. Тобто, "ні" то він не каже, але і "так" не чути. {{spoiler|В ході серіалу виявляється що він є одним з ангелів.}} У серіалі з'являється лише в одній серії наприкінці, а в ребілді уже в першій половині сюжету і лишається до кінця, що натякає.

== Меми ==
=== Рей vs Аска ===
Прадавній срач серед фанатів тайтлу. Причина до біса банальна: з'ясувати, хто з них більша богиня і на кого ліпше фапати. Враховуючи, що обидва персонажі головні (а отже добре промальовані і наділені глибокими характерами) і обидва належать до різних так би мовити споживацьких слотів, срачу краю нема і не буде. Аби краще зрозуміти неанімешникам цю взаємодоповнювальну протилежність, треба пригадати Мотрю та Мелашку з Кайдашевої сім'ї. Якби там теж були содомія, незбагненні не-істоти, що нападали на хату та Кайдаш, який мріяв скомплементувати усю родину, срач би був не менший.

[[Файл:Суть.jpg|thumb|Предмет суперечки]]
Отже нічого дивного немає. Комусь подобається запальна цундере Аска, вся в яскравих кольорах та енергії, мала б вона прутня, вже давно б і Ґендо осідлала. А комусь подобається тиха, мовчазна кудере Рей, якій самій аби жити, треба наказ з гори. Цікаво, що на всіх відомих просторах від рідних [[Міцурукі]]в і до заокеанського МАЛу, Аска таки веде.

Вочевидь для підживлення інтересу до нової реалізації Єви, творці додали у Ребілд ще й третю сторону — Марі. Марі має чудові шанси задовольнити ту частину авдиторії, яку не могли зачепити ані Рей, ані Аска — шанувальників школярок в окулярах та з повними щічками. Крім того, Марі виявляє інтерес до [[Юно|яндеризму]]. Ну ви зрозуміли.

Втім, є окрема точка зору, яка нівелює практично всі розбіжності. Поки інші сруться, місатофаґи не витрачають часу надаремно.

<gallery>
Файл:Українське голосування.jpg|
Файл:AsukaRei1.jpg|Всі ми розуміємо, що переможе дружба.
Файл:Потроївся.jpg|Невже срач потроїться?
Файл:Bierxjwj8tnf1.mp4
</gallery>
<spoiler show="Трошки кожному бокові" hide="Трошки кожному бокові"><gallery>
Файл:Rei4.jpg|Класичний образ
Файл:Rei_Goddess.jpg|Ну богиня же!
Файл:Рей.jpg|Практично ікона
Файл:Rei Ayanami bandage bodysuit.jpg|Дуже вдала назва, враховуючи особливості [[вайфу]]ведення.

Файл:Asuka wants to die.jpg|Вся простота складного характеру
Файл:Asuka Langley.png|Більше Аски!
Файл:Аска Геловін.jpg|Аска у геловінській редакції
Файл:Asuka_Bikini.jpg|До діла, аскафаги! І Шінджі пророк ваш!

Файл:Mari Makinami Illustrious.jpg|
Файл:Mari Makinami2.jpg|
Файл:Mari Makinami.jpg|
Файл:Макінамі.jpg|І не кажіть, що ми вас не попереджали.
</gallery></spoiler>

=== Поза Ґендо ===
[[Файл:Gendo Ikari by Darthval.jpg|thumb|Злий оригінал]]
Або ж Злий Посланець. Макрос, який виник на [[Форчан]]і. Ґрунтується на черговому переосмисленні злого єства Ґендо Ікарі і його сталвення до усіх інших. Цього разу переосмислюється не вся сутність, а конкретна поза сидячи в окулярах і з руками, що підпирають підборіддя.

<gallery>
Файл:2886604470 c425442b04.jpg|Це заразно
Файл:майор_гендо.jpg|[[Хелсінг|Майор]] не менш ф'юрер ніж Гендо
Файл:3d4.jpg|[[Мадока|К'юбею]] вона до лиця
Файл:DESU GENDO POSE DESU.jpg|[[Діва Розена|Суйсейсекі]]
Файл:The gendo pose by solidsnake2236-d4igvk2.jpg|[[Покемон|Джеймс]] обміркоювує новий план
Файл:SasukeGendoPose.jpg|Ну [[Наруто|тут]] без питань
Файл:Поза харухі.jpg|РАПТОВО [[Харухі|доброта]].
</gallery>

=== ZOMG TEH REI ===
[[Файл:dat_rei.jpg|thumb|Рей, Рей усюди.]]
Оскільки «Євангеліон» свого часу став революцією в аніме, це не могло не спонукати інших виробників, за гарною традицією аніматографу, копіювати образ Рей на нових персонажів. Відповідно, існує багато тайтлів, де присутня холодна та малорухлива, аж наче не жива, але тим не менш богинеподібна тихоня, яка просто змушує реагувати на неї бітардів як «ZOMG TEH REI!!!». І що там про Рей казати, ви їх спочатку одне від одної відрізніть.

Тут треба пояснити, оскільки вислів сам собою містить ще два меми. По-перше, «ZOMG». Ця абревіатура походить від англійського OMG («Oh My God» – «О, Боже мій»). Мета постановки першої літери «Z» зрозуміла не повністю. Однак існує версія, що оскільки «OMG» друкується тільки но здивованою людиною, то така людина переплутала клавішу «Shift» з сусідньою, де міститься літера «z». Про «TEH» теж окрема історія. Первісно це слово походить від англійського артикля «the», і позначало його стьобний варіант. Але наразі значення «TEH» мігрувало у щось подібне до посилювальної частки, для відзначання того, на що варто звернути увагу, або що вже набридло. Отже «ZOMG TEH REI!!!» означає приблизно «О, Боже мій, знову Рей!!!».

<gallery>
Файл:Yuki4.jpg|[[Харухі|Юкі]]
Файл:S Shirayuki Mizore Wallpaper vt2.jpg|[[Розарій+Вампір|Мізоре]]
Файл:Eureka.jpg|Еврика з Еврики 7
Файл:Cheza1.jpg|[[Вовчий дощ|Чеза]]
</gallery>

== Музичний супровід ==
{{YouTube|BLcqj8w2vZ4}}
Серед музичного супроводу особливо припала до смаку пісня з опенінґу: "Теза жорстокого янгола". У самому серіалі пісню співала Йоко Такахаші, але її можна знайти в переспівах багатьох сейю Єви, зокрема і в альбомі "Bertemu" королеви сейю Хаяшібари Меґумі. Збоку ви можете уздрити український переспів від тої самої Ніки Леніної.

Також не можна не згадати, принаймні зі 24 серії оригінального серіалу, 4-ту частину 9-ої симфонії Бетховена. Симфонія лунає у сценах з Каору і тонко натякає тим хто розуміє, що співається, на те, що станеться надалі. А співається текст "Оди до радості" Шиллера. Кульмінація відбувається саме на куплеті, що узагальнює всю ідею вірша. До речі перші рядки саме цього куплету написані на [[Драматика#Логотип|гербі Драматики]].

<spoiler show="Текст куплету" hide="Текст куплету">
<pre>
Обнімітеся, мільйони!
Цей цілунок до цілого світу!
Брате, над банею зірок
Має любий батько жити!
Ви ниць падаєте, мільйони?
Світе, ти відчуваєш творця?
Шукай його над банею зірок!
Над зірками він має жити!
</pre></spoiler>

== Українською ==
{{Цитата|Про їбання мізків - це вже який стереотип від тих, хто обмежився лише оглядами в інтернеті. Навіть оригінальна Єва - ледь більше ніж повністю складається з мехи і слайсу, а як такого артхаусу там суммарно на півтори серії. ЕОЕ, я впевнений, більшість не дивилося, бо там (О ЖАХ!) присутня сцена маструбації про це знають із тих же оглядів і мемів і взагалі якість блядь хрести, біблія-хуїблія, незрозуміло ніхуя. Для вас спеціально дебілди випустили, там психологію вирізали, підмінивши її в третьому і четвертому фільмі концентрованим кретинизмом і раптом звідки не візьмись появілась в рот єбісь мадам Філлер, підараси стали клоунами, а клоуни підарасами|[https://kropyva.ch/a/res/12964.html#13014 Кропивацькі критики]}}

{{цитата|Якщо подивитися Євангеліон на Великдень це зарахується, як похід до церкви?|}}

У Євангеліону в Україні історія досить цікава. Показово вже те, що це був один з перших тайтлів, що були перекладені українською. Зробив дубляж телеканал [[Українське_телебачення#Тоніс|Тоніс]] і він наразі вважається канонічним. Однак у нього є один суттєвий недолік: серії після 20-ої озвучені театральні версії, а отже за застосування доріжки до версій повних (які на 5-7 хв довше), ув озвучці виходять прогалини, що не доставляє. Вже у 10-х все заново переозвучив QTV, з повними версіями серій, і теж двоголоскою. Але треба поспівчувати вухам фанатів, та й простих українців, коли вони чують це.

Натомість, у ребілду зовсім інша історія. Його озвученням, а точніше колосального масштабу дубляжем, займається ніхто інший, як аматорська команда [[ЮАМакс]]. Враховуючи особливості формування цієї команди, дубляж виходить замрійної якості, але на коректуру ми змушені дивитися крізь пальці. Окрім того, багатство голосів, застосованих для Єви, є одним з рекордів українського аматорського дубляжу (а може й усього українського дубляжу, хтозна) і складає до 40 в першій стрічці, а за всі стрічки — майже 60.

<gallery>
Файл:X f5e76259.jpg|Євангеліон: [[СТБ|невідома версія]]
</gallery>

=== Гуморочок ===

{{цитата|Блядь, як мене заїбав цей йобаний Токіо-3, блядь! Понімаєш, дибіли, сука, одні, ДИ-БІ-ЛИ, блядь, роблять, нахуй! Приїжджаю, блядь, сука, у НЕРВ, блядь, батя, нахуй, шось по роботах, блядь, даун йобаний, каже мені, блядь, цей, нахуй, щоб я ліз у Єву, блядь, ілі шо, отута, блядь, я залізаю всередину, блядь, і тут, блядь, РАПТОВО, СУКА, ВІН МЕНЕ ВИХУЯРЮЄ З ГЕОФРОНТУ БИТИСЯ З ЯНГОЛОМ, БЛЯДЬ, ДИБІЛ, БЛЯДЬ, і пиздить: "бий", нахуй! Ми не, блядь, ну, сука, от я не понімаю таких дибілів, сука, ДЕ-БІ-ЛИ!!! Осьо, блядь, кажу, нахуй, що я не можу, блядь, — послухали, блядь! ЗАСТАВИЛИ МЕНЕ ЗАЛІЗТИ, БЛЯДЬ! А та йобнута [[білявка]], блядь, верещить: «Іди», блядь, А ТОЙ [[Роботи|РОБОТ]] НЕ ІДЕ, БЛЯДЬ, ДУРА! Місато, блядь, [[Довбойоб|далбайобка]], блядь, каже, «ВСТАВАЙ, ШІНДЖІ», блядь, та як, блядь, управляти Євою нереально, мій рівень синхронізації, блядь, занизький, бля, ВСТАВАЙ, ШІНДЖІ, БЛЯДЬ, ШО ЦЕ ЗА ХУЙНЯ, БЛЯДЬ?! Хулі, блядь, вони мене вопше обрали пілотом Єви? В мене мозок, блядь, сука, згорить нахуй, єслі я спробую управляти [[Меха|роботом]], блядь! Да перший раз, блядь, за все життя, сука, сів, блядь, у цю йобану залізяку, блядь! Я сів, сука, думаю, блядь, пошкодував, блядь, Рей, блядь! Та я, сука, янгола, блядь, захуярити не можу, блядь, нахуй воно мені нада, блядь?!!|[[Архів:Електронік форчбеч]]}}

== Кому мало євокартинок ==
<gallery>
Файл:DXo57BJsm5g.jpg|[[GTA|Пограти бажаєш?]]
Файл:фап_єва.jpg|Сіндзі фапав на Аску
Євангеліон9e.jpg|
Файл:Adam on Gendo's Hand.png|А Гендо неправильно це робить
Файл:1343846501379.jpg|NSFW|[[Зроби це, їбанько!]]
Файл:1369142165876.jpg|Ти ще не любиш Місато?
Меха2.jpeg|
Eva love cross.jpg|Любовні трикутники
Пес-евангеліон.jpg|[[Пес Патрон|Пес Евангеліон]]
Eva xxx.jpg|
Misato beer cosplay.jpg|Misato beer Yebisu
Misato beer cosplay 2.jpg|Misato beer
</gallery>

=== Відео ===
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|aic3vU0Oe1s|Євангеліон. Чому його ніхто не розуміє? yareyambo
|youtube|p2k9at5agPE|"Нова ера – Євангеліон". Людисько.
|youtube|O1pIcT76IZU|[[Григорій Маклай]]
}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150315005858/http://dramatica.org.ua/Євангеліон Архівна версія статті]
* {{ED|Neon Genesis Evangelion|Англомовна Драматика про Євангеліон}}

== Примітки ==

{{Аніме та манґа}}

Євангеліон

2026-03-31T16:17:34Z

Coole: /* Відкіля це взялося? */

{{Хороша|25 лютого 2021}}
{{Цитата|Те, що нас жорстко наїбали починаємо розуміти вже на початку третього десятку серій.|Безос}}
[[Файл:Суть єви2.jpg|thumb|Було б добре, коли Єва була б [[Хаяо Міядзакі|такою]] зрозумілою]]

'''Євангеліон''' ([[Надто довго; не читав|довше]]: ''Нова ера — Євангеліон, Євангеліон Нового Покоління'') — аніме ніби як у жанрі [[меха]], яке вже понад 20 років стабільно зносить дах усім, кому випало його бачити, серед них і [[наруто]]мани, і [[Експерименти Лейн|лейн]]офаги. Один із тих тайтлів, які [[Це важко осягнути, втім і не треба|важко осягнути, втім і не треба]]. Містить щедрі привіти епілептикам та суцільні відсилання до біблійних сюжетів, які на перший погляд не дуже зрозумілі. Оскільки в [[Український аніме-фендом|нашому аніме-фендомі]] він є надзвичайно відомим, частково через те що був перекладений українською одним з перших, у побутовій мові його зазвичай називають просто "Єва".

== Коли верещать янголи ==
[[Файл:1340306865969.png|left|thumb|Суть оригінального серіалу|200px]]
[[Файл:Bb73719980a6c0dd50d3c944e2198a2fab8c9eaf.79.2.2.2.jpg|thumb|200px|А якщо зовсім чесно, то Євангеліон для упоротих наркоманів]]

{{Аніме-інфо|Neon Genesis Evangelion 新世紀エヴァンゲリオン|1995-|Шьонен, наукова фантастика, меха|Gainax|{{Аніме-інфо/Тайтл|NGE poster.jpg|Нова ера - Євангеліон|ТБ-серіал|26 серій|1995-1996|[https://anitube.in.ua/47-nova-era-yevangelon.html Тоніс, Q-tv]}}
{{Аніме-інфо/Тайтл|The End of Evangelion poster.jpg|Кінець Євангеліону|Стрічка|1 частина|1997|[https://anitube.in.ua/2143-knec-yevangelonu-the-end-of-evangelion-sub.html Жевжик]}}
----
{{Аніме-інфо/Тайтл|Evangelion- 1.0 poster.jpg|Євангеліон: Ти (не) самотній|Стрічка|1 частина|2007|[https://anitube.in.ua/18-evangelion-10-you-are-not-alone.html UA MAX]}}
{{Аніме-інфо/Тайтл|Evangelion- 2.0 poster.jpg|Євангеліон: Ти (не) пройдеш|Стрічка|1 частина|2009|[https://anitube.in.ua/1743-yevangelon-222-evangelion-222.html UA MAX]}}
{{Аніме-інфо/Тайтл|Evangelion- 3.0 poster.jpg|Євангеліон: Ти (не) зміниш|Стрічка|1 частина|2012|[https://anitube.in.ua/1807-evangelion-30-you-can-not-redo-yevangelon-30-ti-ne-zminish.html UA MAX]}}}}
Серіал починається дуже банально, як звичайний футуристичний новел про стосунки злого батька і покинутого ним сина Шінджі, а також про стосунки цього сина і моешної синьоволосої тихоні Рей. Шінджі просто, як і будь-яка нормальна дитина, намагається привернути увагу. Пережити негатив йому допомагають лише дині Місато та Пен-пен (домашній пінгвін... стривайте, що?!) у ванній. Далі в процес, окрім Рей, втручається Аска, імпортована з Німеччини. Разом вони на величезних людиноподібних роботах протистоять величезним монстрам з космосу, що прагнуть знищити людський рід. Однак євангеліони, якими вони пілотують, — не роботи, а монстри з космосу називаються «янголами» і не є звичайними монстрами. Крім того, янголи не нападали, але з прибуттям Шінджі раптово почали нападати зі вражаючою частотою. Присутні перманентні серйозні психічні розлади у героїв цього аніме і, як вже зазначалося, інший [[майндфак]] з посиланнями на Біблію та філософію.

Втім, не все так добре. Ближче до кінця нас чекає змова, ZOG, яой та інші лиха, що звуться "третім ударом". Останні дві серії у задротських аніме-компаніях взагалі часто іменують "мізкочавилки", бо й справді відбувається щось катастрофічно незрозуміле і нікому не потрібне. У результаті маємо когнітивний дисонанс у глядача через надмірну дію на свідомість, інколи спостерігається конденсація мізків у цеглу та її відчуження від організму. Тобто, тайтл є відмінно діючим психотропним засобом. А якщо чесно, то Євангеліон є деконструкцією жанра меха.

Є версія, що Єва є більш-менш типовим гаремником зі збоченнями на будь-який смак, який майстерно маскується під меху. Там навіть роботів для чогось намалювали, це такий фетиш? До речі, якщо ви ще не зрозуміли, то спільного між Євангеліоном та християнством — Ø.

{{Цитата|1: Від тої десу-флешки напад епілепсії може розпочатись. 2: Всі епілептики-анімешники вже вимерли від Євангеліону.|}}

Для того, аби таки зрозуміти чим воно закінчилося, треба подивитися фінал. Ні, не Смерть та Переродження, у якому просто нарізка з попередніх серій з глибоким підтекстом, а Neon Genesis Evangelion: End Of Evangelion. {{spoiler|Втім, це просто довша мізкочавилка.|}} Там для [[отаку]]-еліти зрозумілою лише їм мовою пояснюється, що усе людство було скомплементоване і надалі виглядає приблизно як море фанти. Фін, кінець. Жодних судзуку. Звертаємо вашу увагу, згадана Смерть та Переродження — гарний подарунок другу-епілептику.

<gallery>
Файл:Єва-христ.png|Гріховність? У моєму Євангеліоні?
Evangelion fap.jpg|Аніме вчить фапати на дівчат без свідомості.
Файл:Y 3bebcc0e.jpg|Той же оригінальний серіал
Файл:2015.jpg|Може це також наповнене глибоким змістом?
</gallery>

=== Відкіля це взялося? ===
[[Файл:eva_plot_summary.gif|thumb|Сюжет, якби Єва й справді була мехою|120px]]
Дане творіння є результатом задротства та індивідуального творчого розвитку Хідеакі Анно. Не треба думати, що Анно ось так прийшов і створив таке незрозуміле і будь-який дивак зміг би так само. Метр починав як батрак у таких тайтлах як [[ГПФ Макрос]], [[Міядзакі|Навсікая]], і тільки потім йому довірили режисування. Хто знає, яким би успішним він став, аби замовник одного з тайтлів, давши йому кермо, не дав чіткого плану проїзду, що пригнічило вільну творчу особистість. Це змусило його на кілька років забитися в [[Хіккі|хіківництво]], після чого, отримавши вже волю в Євангеліоні, він вітягнувся на повну. Серіал хоч формально й не був оригінальним твором, але манґи на той час вийшло мало і майже все в серіалі своє, режисерське.

Серіал отриманий в результаті плідної роботи Хідеакі Анно отримав низькі рейтинги, і як каже легенда - його зняли з показу по ТБ, а також сильно обрізали бюджет. Результатом стало те, що три серії сезона ближче до фіналу наповнені нерозбірливою шизою, а сам фінал по телебаченню так і не показали. Втім, популярність наздогнала Євангеліон вже після випуску на відтворюваних носіях (в ті часи це ще VHS), і незрозуміла кінцівка заставила довго обговорювати цю творчість.

=== Куди це пішло? ===
Вплив Єви на аніме можна порівняти хіба з вибухом, відлуння якого відчувається і донині. Не варто вважати, що, назвавши себе анімешником після перегляду першої арки Нарути, [[Коли верещать цикади|Хіґураш]] та [[Меланхолія Судзумії Харухі|тайтлів зі власними Рей]], можна подивитися Єву. Ні, подивитися не проблема, але по-перше, Єва здасться вам нудним мультиком, а по-друге, ви не зможете притомно знести фінал. Для того, аби з гідністю подивитися Єву та адекватно її сприйняти, треба мінімум почитати, а максимум особисто ознайомитися зі класичною мехою типу Мазінґера та Ґандама, іншою НФ золотої доби, переглянути ранню творчість Анно.

У ретроспективному погляді, тим не менш дуже цікаво виходить, що з Євангеліону, а саме 1995-го року починається той період, роботи якого зазвичай цікавлять сучасних анімешників. Твори до середини 90-х відомі набагато вужчому колові людей. Ще й надто, лише одиниці з них є для нинішніх глядачів цікавими навіть для такого ознайомлення. А після Євангеліону і до сьогодні тягнеться суцільна лінія відомих кожному другому анім другої половини 90-х, що плавко переходить у аніме 2000-х, яке на зараз ще вважається сучасним. Немовби "до" та "після" — це два різні світи. І не кожен зважиться зробити крок у перший.

Як і будь-який витвір, що змусив про себе говорити, Євангеліон породив у достатку мемів та срачів навколо себе. Про основні з них дещо пізніше.

=== Ребілд ===
[[Файл:Maxresdefault 2.jpg|thumb|А віз і досі там]]
Ламповий серіал і епічний фінал це, звісно, добре. Але для додаткового профіту в середині двотисячних Євангеліон вирішили ребілднути, і замість серіала ми отримали мінісерал. На поталу брендовості та вимогам часу нова Єва стала блокбастером. Причому, нічого гарного дана характеристика не несе. Наповнивши кожен момент навмисним пафосом і крутими персонажами, творці зробили ребілд набагато пласкішим оді серіалу, в якому окремі моменти взагалі сповнені аурою такого собі "відкриття". Імовірно, режисер тоді ще не зовсім усвідомлював, що він взагалі знімає, а тут вже й пілот відразу командує "Режим: The beast". Але в цілому суть така ж, а от сюжет пішов іншою стежиною. І глядачу знову зносить дах. Втім, між 2-м та 3-м ребілдом вийшла невелика перервонька.

=== Лайв-екшн ===
Голлівуд вже років як 20 міркує над екранізацією Єви. Але через різні причини анонсована ще у 2003-ому стрічка досі не отримала серйозної підтримки. Інше питання — чи потрібна стрічка. Адже з одного боку, дорами, наприклад, однозначно показали, що аніме не зносить адекватної оригіналу екранізації і перенесення на реальних людей. Весь той косплей для ґайджінобидла — якийсь цирк і не більше, розрахований на нубів кінофілів, себто для розширення авдиторії бренду. З іншого боку, чи можна буде нормально екранізувати саме Єву, користуючись засобами кіно, а не нескінченним потенціалом вільного малювання? А що з волоссям богинь коїти? Черговий фільм, де реальність лише випадково сутнітиме на фоні дешевих спецефектів, подібний до тих, яких навалом випускають китайці? Ні, дякую.

<gallery>
Файл:Отут і кінець.jpg|Постер — брехня, та в ньому
Файл:Rei1-1-.jpg|Оце вони хотіли зробити з Рей
Файл:Weta-evangelion26-1-.jpg|А це Місато...
</gallery>

== Змучені та покалічені ==
[[Файл:Аска_реб.png|thumb|Аска з ребілду, Анно врахував моду нульових на [[Пірати карибського моря|піратів]]]]
Серед усіх персонажів виділяються дівчата-пілотки. Їхні прізвища в Ребілді є вкраденими іменами японських міноносців типу "Аянамі", побудованих у 50-х роках, два з них також були назвами міноносців, затоплених під час Другої світової війни. Втім, до такої вражаючої триєдності прийшли не одразу. У серіалі Аска має прізвище "Сор'ю Ленґлі", де Сор'ю — назва корабля імператорського флоту Японії, а Ленґлі — корабель ВМФ США.

Окремо можна сказати щодо припущення про природу Євангеліонів-мех. Кажуть, що в них, для більшої синхронізації, вмонтовані душі, або частини душ матерів пілотів. Так наприклад у Єві-01, якою керує Шінджі — душа Юі Ікарі.

'''Шінджі Ікарі''' — звичайнісінький (насправді ні) японський школяр. Постійно ловить люту депресуху і зйобує куди очі глядять. Чого вже там - з цього починається перша серія. Син місцевого фюрера, його відносини з батьком були предметом дупоболю. За сценарієм повинен бути дівчиною, але щось пішло не так - і з мінімальними змінами в сценарії перетворився на хлопця. Фапав на Аску ще до того, як це стало мейнстрімом.

'''Аянамі Рей''' — моешна синьоволоса тихоня. Захисниця Вітчизни. Настільки віддана Гендо, що {{spoiler|померла за нього в серіалі. Втім, у Гендо є достатня кількість Рей|}} Якщо придивитися, схожа на якогось волохатого ховрашка. Дизфунціональна, яка не уявляє своє життя поза євою. Довгий час була предметом спору про шип з Шінжі - але після ребілда виявилось що {{spoiler|Рей то клон мамки Шінжі та жінка Гендо|}}. Типаж беземоціонального бревна [[ZOMG TEH REI|отруїв багато аніме на багато років]], через що такий типаж став популярний як і в аніме, так і ІРЛ.

[[Файл:1290428650017.jpg|thumb|120px|left|Утворено у 1995 р.]]
'''Аска Сор'ю Ленглі''' (у ребілді Шікінамі) — цундерка. Гіперактивна дівчина, яка постійно ходить задираючи всіх навколо. Вірогідно, страждає від легкої ступені РДУГ. Німкеня, але знає японську (але не може в канджі, що й не дивно). Разом з Рей є богинями та постійно провокують холівари за титул кращої героїні Євангеліону. Називає Шінджі не інакше як "дурний Шінджі", або питанням "Анта бака?" подібного значення. Протягом подій серіалу періодично зідзвонюється з матір'ю, яка схоже [http://news.bigmir.net/ukraine/364372 передивилася "Прощавай, безрадісний сенсею"] і тому Аска страждає чи не більше, ніж головний герой. Олсо, страхова компанія "Аска" плаче.

[[Файл:E54b1919.png|thumb|Непрості стосунки Каору та Шінджі]]
'''Макінамі Марі Ілластріес''' — сильно епідозичний персонаж, ще один пілот єви. Нова меганекко в окулярах, що з'являється лише ребілдах. Ші із фром [[США|Юнайтід Стейтс]]. Гарнюня, має власний імпортний Євангеліон. Втім, [[ти|дехто]] вважає що вона зайва.

'''Ґендо Ікарі''' — унзер ф'юрер, мастермайнд, гетьман. Батько Шіндзі. [[Зошит_смерті#Just_As_Planned|Control freak у якого все завжди за планом]], навіть <del>ZOG</del> SEELE {{spoiler|і те, що вони прийшли за ним, і навіть Єви не допомогли|}}. В серіалі доволі людяний, нам навіть показують ті часи коли його турбувала сім'я і все таке. Поза флешбеками сильно загадковий - загадка абсолютно для всіх, і хоч і проявляє трохи людяності періодично, але не до Шінжі. В ребілдах його характер змінився - він став відвертим сектантом, який має явно антагоністичний підтекст, особливо в продовженні сюжету після того моменту де закінчився серіал.

'''Місато Кацураґі''' — Японська мілфа-нефорка, на яку втім поступово навалюються обов'язки. Разом перепльовує усіх інших богинь, не хіккі, але живе в наближених умовах. Живе з домашнім пінгвіном, але її квартира в ході сюжету заповнються не тільки холодною кавою і теплим пивом, а й дітьми - Аскою та Шінджі, через що Місато бере на себе роль якщо не матері, то старшої сестри, через що з хікканством доводиться зав'язати. Насправді, проходить впродовж всього сюжету Євангеліона свою арку, і на відміну від інших персонажів - робить це плавно і без роялів в кущах, через що перетворення з Місато з альтухи до начальниці відбувається органічно і майже непомітно.

'''Каджі Рьоджі''' - потрійний, а може і поп'ятірний агент а також колишній хлопець Місато. За характером - позитивний похуїст. Як секретний агент - працює на всіх на кого тільки може працювати. Як колишній Місато - працює на місато. Врешті решт предає усіх окрім Місато.

'''Акаґі Ріцко''' - науковиця в NERV, яка насправді контролює усі процеси з-за пульта, виконуючи прямі накази Гендо. Живе з кішками, і схоже що одружена на науковій роботі. Насправді обдарована і вміє діяти в стресових ситуаціях, але має Mommy issues через які постійно згадує про мамцю. В серіалі була фактично одним з головних героїв, та мала декілька повноцінних серій присвячених саме їй, але в ребілді її роль уварили до другорядного персонажа.

'''Каору Наґіса''' — Хлопець з сірими волоссями, який з'являється наче нізвідки, і одразу починає залицятись до Шінджі. Дуже сильно контрастує з відносинами Шінджі з дівчатами в цій історії, які ніяк не можуть наважитись - бо ледь не з ходу та прямим текстом Шінджі каже, що той його приваблює. Що характерно, Шінджі регує так само на це як і на дівчат. Тобто, "ні" то він не каже, але і "так" не чути. {{spoiler|В ході серіалу виявляється що він є одним з ангелів.}} У серіалі з'являється лише в одній серії наприкінці, а в ребілді уже в першій половині сюжету і лишається до кінця, що натякає.

== Меми ==
=== Рей vs Аска ===
Прадавній срач серед фанатів тайтлу. Причина до біса банальна: з'ясувати, хто з них більша богиня і на кого ліпше фапати. Враховуючи, що обидва персонажі головні (а отже добре промальовані і наділені глибокими характерами) і обидва належать до різних так би мовити споживацьких слотів, срачу краю нема і не буде. Аби краще зрозуміти неанімешникам цю взаємодоповнювальну протилежність, треба пригадати Мотрю та Мелашку з Кайдашевої сім'ї. Якби там теж були содомія, незбагненні не-істоти, що нападали на хату та Кайдаш, який мріяв скомплементувати усю родину, срач би був не менший.

[[Файл:Суть.jpg|thumb|Предмет суперечки]]
Отже нічого дивного немає. Комусь подобається запальна цундере Аска, вся в яскравих кольорах та енергії, мала б вона прутня, вже давно б і Ґендо осідлала. А комусь подобається тиха, мовчазна кудере Рей, якій самій аби жити, треба наказ з гори. Цікаво, що на всіх відомих просторах від рідних [[Міцурукі]]в і до заокеанського МАЛу, Аска таки веде.

Вочевидь для підживлення інтересу до нової реалізації Єви, творці додали у Ребілд ще й третю сторону — Марі. Марі має чудові шанси задовольнити ту частину авдиторії, яку не могли зачепити ані Рей, ані Аска — шанувальників школярок в окулярах та з повними щічками. Крім того, Марі виявляє інтерес до [[Юно|яндеризму]]. Ну ви зрозуміли.

Втім, є окрема точка зору, яка нівелює практично всі розбіжності. Поки інші сруться, місатофаґи не витрачають часу надаремно.

<gallery>
Файл:Українське голосування.jpg|
Файл:AsukaRei1.jpg|Всі ми розуміємо, що переможе дружба.
Файл:Потроївся.jpg|Невже срач потроїться?
Файл:Bierxjwj8tnf1.mp4
</gallery>
<spoiler show="Трошки кожному бокові" hide="Трошки кожному бокові"><gallery>
Файл:Rei4.jpg|Класичний образ
Файл:Rei_Goddess.jpg|Ну богиня же!
Файл:Рей.jpg|Практично ікона
Файл:Rei Ayanami bandage bodysuit.jpg|Дуже вдала назва, враховуючи особливості [[вайфу]]ведення.

Файл:Asuka wants to die.jpg|Вся простота складного характеру
Файл:Asuka Langley.png|Більше Аски!
Файл:Аска Геловін.jpg|Аска у геловінській редакції
Файл:Asuka_Bikini.jpg|До діла, аскафаги! І Шінджі пророк ваш!

Файл:Mari Makinami Illustrious.jpg|
Файл:Mari Makinami2.jpg|
Файл:Mari Makinami.jpg|
Файл:Макінамі.jpg|І не кажіть, що ми вас не попереджали.
</gallery></spoiler>

=== Поза Ґендо ===
[[Файл:Gendo Ikari by Darthval.jpg|thumb|Злий оригінал]]
Або ж Злий Посланець. Макрос, який виник на [[Форчан]]і. Ґрунтується на черговому переосмисленні злого єства Ґендо Ікарі і його сталвення до усіх інших. Цього разу переосмислюється не вся сутність, а конкретна поза сидячи в окулярах і з руками, що підпирають підборіддя.

<gallery>
Файл:2886604470 c425442b04.jpg|Це заразно
Файл:майор_гендо.jpg|[[Хелсінг|Майор]] не менш ф'юрер ніж Гендо
Файл:3d4.jpg|[[Мадока|К'юбею]] вона до лиця
Файл:DESU GENDO POSE DESU.jpg|[[Діва Розена|Суйсейсекі]]
Файл:The gendo pose by solidsnake2236-d4igvk2.jpg|[[Покемон|Джеймс]] обміркоювує новий план
Файл:SasukeGendoPose.jpg|Ну [[Наруто|тут]] без питань
Файл:Поза харухі.jpg|РАПТОВО [[Харухі|доброта]].
</gallery>

=== ZOMG TEH REI ===
[[Файл:dat_rei.jpg|thumb|Рей, Рей усюди.]]
Оскільки «Євангеліон» свого часу став революцією в аніме, це не могло не спонукати інших виробників, за гарною традицією аніматографу, копіювати образ Рей на нових персонажів. Відповідно, існує багато тайтлів, де присутня холодна та малорухлива, аж наче не жива, але тим не менш богинеподібна тихоня, яка просто змушує реагувати на неї бітардів як «ZOMG TEH REI!!!». І що там про Рей казати, ви їх спочатку одне від одної відрізніть.

Тут треба пояснити, оскільки вислів сам собою містить ще два меми. По-перше, «ZOMG». Ця абревіатура походить від англійського OMG («Oh My God» – «О, Боже мій»). Мета постановки першої літери «Z» зрозуміла не повністю. Однак існує версія, що оскільки «OMG» друкується тільки но здивованою людиною, то така людина переплутала клавішу «Shift» з сусідньою, де міститься літера «z». Про «TEH» теж окрема історія. Первісно це слово походить від англійського артикля «the», і позначало його стьобний варіант. Але наразі значення «TEH» мігрувало у щось подібне до посилювальної частки, для відзначання того, на що варто звернути увагу, або що вже набридло. Отже «ZOMG TEH REI!!!» означає приблизно «О, Боже мій, знову Рей!!!».

<gallery>
Файл:Yuki4.jpg|[[Харухі|Юкі]]
Файл:S Shirayuki Mizore Wallpaper vt2.jpg|[[Розарій+Вампір|Мізоре]]
Файл:Eureka.jpg|Еврика з Еврики 7
Файл:Cheza1.jpg|[[Вовчий дощ|Чеза]]
</gallery>

== Музичний супровід ==
{{YouTube|BLcqj8w2vZ4}}
Серед музичного супроводу особливо припала до смаку пісня з опенінґу: "Теза жорстокого янгола". У самому серіалі пісню співала Йоко Такахаші, але її можна знайти в переспівах багатьох сейю Єви, зокрема і в альбомі "Bertemu" королеви сейю Хаяшібари Меґумі. Збоку ви можете уздрити український переспів від тої самої Ніки Леніної.

Також не можна не згадати, принаймні зі 24 серії оригінального серіалу, 4-ту частину 9-ої симфонії Бетховена. Симфонія лунає у сценах з Каору і тонко натякає тим хто розуміє, що співається, на те, що станеться надалі. А співається текст "Оди до радості" Шиллера. Кульмінація відбувається саме на куплеті, що узагальнює всю ідею вірша. До речі перші рядки саме цього куплету написані на [[Драматика#Логотип|гербі Драматики]].

<spoiler show="Текст куплету" hide="Текст куплету">
<pre>
Обнімітеся, мільйони!
Цей цілунок до цілого світу!
Брате, над банею зірок
Має любий батько жити!
Ви ниць падаєте, мільйони?
Світе, ти відчуваєш творця?
Шукай його над банею зірок!
Над зірками він має жити!
</pre></spoiler>

== Українською ==
{{Цитата|Про їбання мізків - це вже який стереотип від тих, хто обмежився лише оглядами в інтернеті. Навіть оригінальна Єва - ледь більше ніж повністю складається з мехи і слайсу, а як такого артхаусу там суммарно на півтори серії. ЕОЕ, я впевнений, більшість не дивилося, бо там (О ЖАХ!) присутня сцена маструбації про це знають із тих же оглядів і мемів і взагалі якість блядь хрести, біблія-хуїблія, незрозуміло ніхуя. Для вас спеціально дебілди випустили, там психологію вирізали, підмінивши її в третьому і четвертому фільмі концентрованим кретинизмом і раптом звідки не візьмись появілась в рот єбісь мадам Філлер, підараси стали клоунами, а клоуни підарасами|[https://kropyva.ch/a/res/12964.html#13014 Кропивацькі критики]}}

{{цитата|Якщо подивитися Євангеліон на Великдень це зарахується, як похід до церкви?|}}

У Євангеліону в Україні історія досить цікава. Показово вже те, що це був один з перших тайтлів, що були перекладені українською. Зробив дубляж телеканал [[Українське_телебачення#Тоніс|Тоніс]] і він наразі вважається канонічним. Однак у нього є один суттєвий недолік: серії після 20-ої озвучені театральні версії, а отже за застосування доріжки до версій повних (які на 5-7 хв довше), ув озвучці виходять прогалини, що не доставляє. Вже у 10-х все заново переозвучив QTV, з повними версіями серій, і теж двоголоскою. Але треба поспівчувати вухам фанатів, та й простих українців, коли вони чують це.

Натомість, у ребілду зовсім інша історія. Його озвученням, а точніше колосального масштабу дубляжем, займається ніхто інший, як аматорська команда [[ЮАМакс]]. Враховуючи особливості формування цієї команди, дубляж виходить замрійної якості, але на коректуру ми змушені дивитися крізь пальці. Окрім того, багатство голосів, застосованих для Єви, є одним з рекордів українського аматорського дубляжу (а може й усього українського дубляжу, хтозна) і складає до 40 в першій стрічці, а за всі стрічки — майже 60.

<gallery>
Файл:X f5e76259.jpg|Євангеліон: [[СТБ|невідома версія]]
</gallery>

=== Гуморочок ===

{{цитата|Блядь, як мене заїбав цей йобаний Токіо-3, блядь! Понімаєш, дибіли, сука, одні, ДИ-БІ-ЛИ, блядь, роблять, нахуй! Приїжджаю, блядь, сука, у НЕРВ, блядь, батя, нахуй, шось по роботах, блядь, даун йобаний, каже мені, блядь, цей, нахуй, щоб я ліз у Єву, блядь, ілі шо, отута, блядь, я залізаю всередину, блядь, і тут, блядь, РАПТОВО, СУКА, ВІН МЕНЕ ВИХУЯРЮЄ З ГЕОФРОНТУ БИТИСЯ З ЯНГОЛОМ, БЛЯДЬ, ДИБІЛ, БЛЯДЬ, і пиздить: "бий", нахуй! Ми не, блядь, ну, сука, от я не понімаю таких дибілів, сука, ДЕ-БІ-ЛИ!!! Осьо, блядь, кажу, нахуй, що я не можу, блядь, — послухали, блядь! ЗАСТАВИЛИ МЕНЕ ЗАЛІЗТИ, БЛЯДЬ! А та йобнута [[білявка]], блядь, верещить: «Іди», блядь, А ТОЙ [[Роботи|РОБОТ]] НЕ ІДЕ, БЛЯДЬ, ДУРА! Місато, блядь, [[Довбойоб|далбайобка]], блядь, каже, «ВСТАВАЙ, ШІНДЖІ», блядь, та як, блядь, управляти Євою нереально, мій рівень синхронізації, блядь, занизький, бля, ВСТАВАЙ, ШІНДЖІ, БЛЯДЬ, ШО ЦЕ ЗА ХУЙНЯ, БЛЯДЬ?! Хулі, блядь, вони мене вопше обрали пілотом Єви? В мене мозок, блядь, сука, згорить нахуй, єслі я спробую управляти [[Меха|роботом]], блядь! Да перший раз, блядь, за все життя, сука, сів, блядь, у цю йобану залізяку, блядь! Я сів, сука, думаю, блядь, пошкодував, блядь, Рей, блядь! Та я, сука, янгола, блядь, захуярити не можу, блядь, нахуй воно мені нада, блядь?!!|[[Архів:Електронік форчбеч]]}}

== Кому мало євокартинок ==
<gallery>
Файл:DXo57BJsm5g.jpg|[[GTA|Пограти бажаєш?]]
Файл:фап_єва.jpg|Сіндзі фапав на Аску
Євангеліон9e.jpg|
Файл:Adam on Gendo's Hand.png|А Гендо неправильно це робить
Файл:1343846501379.jpg|NSFW|[[Зроби це, їбанько!]]
Файл:1369142165876.jpg|Ти ще не любиш Місато?
Меха2.jpeg|
Eva love cross.jpg|Любовні трикутники
Пес-евангеліон.jpg|[[Пес Патрон|Пес Евангеліон]]
Eva xxx.jpg|
Misato beer cosplay.jpg|Misato beer Yebisu
Misato beer cosplay 2.jpg|Misato beer
</gallery>

=== Відео ===
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|aic3vU0Oe1s|Євангеліон. Чому його ніхто не розуміє? yareyambo
|youtube|p2k9at5agPE|"Нова ера – Євангеліон". Людисько.
|youtube|O1pIcT76IZU|[[Григорій Маклай]]
}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150315005858/http://dramatica.org.ua/Євангеліон Архівна версія статті]
* {{ED|Neon Genesis Evangelion|Англомовна Драматика про Євангеліон}}

== Примітки ==

{{Аніме та манґа}}

Євангеліон

2026-03-30T14:01:16Z

Coole: /* Змучені та покалічені */

{{Хороша|25 лютого 2021}}
{{Цитата|Те, що нас жорстко наїбали починаємо розуміти вже на початку третього десятку серій.|Безос}}
[[Файл:Суть єви2.jpg|thumb|Було б добре, коли Єва була б [[Хаяо Міядзакі|такою]] зрозумілою]]

'''Євангеліон''' ([[Надто довго; не читав|довше]]: ''Нова ера — Євангеліон, Євангеліон Нового Покоління'') — аніме ніби як у жанрі [[меха]], яке вже понад 20 років стабільно зносить дах усім, кому випало його бачити, серед них і [[наруто]]мани, і [[Експерименти Лейн|лейн]]офаги. Один із тих тайтлів, які [[Це важко осягнути, втім і не треба|важко осягнути, втім і не треба]]. Містить щедрі привіти епілептикам та суцільні відсилання до біблійних сюжетів, які на перший погляд не дуже зрозумілі. Оскільки в [[Український аніме-фендом|нашому аніме-фендомі]] він є надзвичайно відомим, частково через те що був перекладений українською одним з перших, у побутовій мові його зазвичай називають просто "Єва".

== Коли верещать янголи ==
[[Файл:1340306865969.png|left|thumb|Суть оригінального серіалу|200px]]
[[Файл:Bb73719980a6c0dd50d3c944e2198a2fab8c9eaf.79.2.2.2.jpg|thumb|200px|А якщо зовсім чесно, то Євангеліон для упоротих наркоманів]]

{{Аніме-інфо|Neon Genesis Evangelion 新世紀エヴァンゲリオン|1995-|Шьонен, наукова фантастика, меха|Gainax|{{Аніме-інфо/Тайтл|NGE poster.jpg|Нова ера - Євангеліон|ТБ-серіал|26 серій|1995-1996|[https://anitube.in.ua/47-nova-era-yevangelon.html Тоніс, Q-tv]}}
{{Аніме-інфо/Тайтл|The End of Evangelion poster.jpg|Кінець Євангеліону|Стрічка|1 частина|1997|[https://anitube.in.ua/2143-knec-yevangelonu-the-end-of-evangelion-sub.html Жевжик]}}
----
{{Аніме-інфо/Тайтл|Evangelion- 1.0 poster.jpg|Євангеліон: Ти (не) самотній|Стрічка|1 частина|2007|[https://anitube.in.ua/18-evangelion-10-you-are-not-alone.html UA MAX]}}
{{Аніме-інфо/Тайтл|Evangelion- 2.0 poster.jpg|Євангеліон: Ти (не) пройдеш|Стрічка|1 частина|2009|[https://anitube.in.ua/1743-yevangelon-222-evangelion-222.html UA MAX]}}
{{Аніме-інфо/Тайтл|Evangelion- 3.0 poster.jpg|Євангеліон: Ти (не) зміниш|Стрічка|1 частина|2012|[https://anitube.in.ua/1807-evangelion-30-you-can-not-redo-yevangelon-30-ti-ne-zminish.html UA MAX]}}}}
Серіал починається дуже банально, як звичайний футуристичний новел про стосунки злого батька і покинутого ним сина Шінджі, а також про стосунки цього сина і моешної синьоволосої тихоні Рей. Шінджі просто, як і будь-яка нормальна дитина, намагається привернути увагу. Пережити негатив йому допомагають лише дині Місато та Пен-пен (домашній пінгвін... стривайте, що?!) у ванній. Далі в процес, окрім Рей, втручається Аска, імпортована з Німеччини. Разом вони на величезних людиноподібних роботах протистоять величезним монстрам з космосу, що прагнуть знищити людський рід. Однак євангеліони, якими вони пілотують, — не роботи, а монстри з космосу називаються «янголами» і не є звичайними монстрами. Крім того, янголи не нападали, але з прибуттям Шінджі раптово почали нападати зі вражаючою частотою. Присутні перманентні серйозні психічні розлади у героїв цього аніме і, як вже зазначалося, інший [[майндфак]] з посиланнями на Біблію та філософію.

Втім, не все так добре. Ближче до кінця нас чекає змова, ZOG, яой та інші лиха, що звуться "третім ударом". Останні дві серії у задротських аніме-компаніях взагалі часто іменують "мізкочавилки", бо й справді відбувається щось катастрофічно незрозуміле і нікому не потрібне. У результаті маємо когнітивний дисонанс у глядача через надмірну дію на свідомість, інколи спостерігається конденсація мізків у цеглу та її відчуження від організму. Тобто, тайтл є відмінно діючим психотропним засобом. А якщо чесно, то Євангеліон є деконструкцією жанра меха.

Є версія, що Єва є більш-менш типовим гаремником зі збоченнями на будь-який смак, який майстерно маскується під меху. Там навіть роботів для чогось намалювали, це такий фетиш? До речі, якщо ви ще не зрозуміли, то спільного між Євангеліоном та християнством — Ø.

{{Цитата|1: Від тої десу-флешки напад епілепсії може розпочатись. 2: Всі епілептики-анімешники вже вимерли від Євангеліону.|}}

Для того, аби таки зрозуміти чим воно закінчилося, треба подивитися фінал. Ні, не Смерть та Переродження, у якому просто нарізка з попередніх серій з глибоким підтекстом, а Neon Genesis Evangelion: End Of Evangelion. {{spoiler|Втім, це просто довша мізкочавилка.|}} Там для [[отаку]]-еліти зрозумілою лише їм мовою пояснюється, що усе людство було скомплементоване і надалі виглядає приблизно як море фанти. Фін, кінець. Жодних судзуку. Звертаємо вашу увагу, згадана Смерть та Переродження — гарний подарунок другу-епілептику.

<gallery>
Файл:Єва-христ.png|Гріховність? У моєму Євангеліоні?
Evangelion fap.jpg|Аніме вчить фапати на дівчат без свідомості.
Файл:Y 3bebcc0e.jpg|Той же оригінальний серіал
Файл:2015.jpg|Може це також наповнене глибоким змістом?
</gallery>

=== Відкіля це взялося? ===
[[Файл:eva_plot_summary.gif|thumb|Сюжет, якби Єва й справді була мехою|120px]]
Дане творіння є результатом задротства та індивідуального творчого розвитку Хідеакі Анно. Не треба думати, що Анно ось так прийшов і створив таке незрозуміле і будь-який дивак зміг би так само. Метр починав як батрак у таких тайтлах як [[ГПФ Макрос]], [[Міядзакі|Навсікая]], і тільки потім йому довірили режисування. Хто знає, яким би успішним він став, аби замовник одного з тайтлів, давши йому кермо, не дав чіткого плану проїзду, що пригнічило вільну творчу особистість. Це змусило його на кілька років забитися в [[Хіккі|хіківництво]], після чого, отримавши вже волю в Євангеліоні, він вітягнувся на повну. Серіал хоч формально й не був оригінальним твором, але манґи на той час вийшло мало і майже все в серіалі своє, режисерське.

=== Куди це пішло? ===
Вплив Єви на аніме можна порівняти хіба з вибухом, відлуння якого відчувається і донині. Не варто вважати, що, назвавши себе анімешником після перегляду першої арки Нарути, [[Коли верещать цикади|Хіґураш]] та [[Меланхолія Судзумії Харухі|тайтлів зі власними Рей]], можна подивитися Єву. Ні, подивитися не проблема, але по-перше, Єва здасться вам нудним мультиком, а по-друге, ви не зможете притомно знести фінал. Для того, аби з гідністю подивитися Єву та адекватно її сприйняти, треба мінімум почитати, а максимум особисто ознайомитися зі класичною мехою типу Мазінґера та Ґандама, іншою НФ золотої доби, переглянути ранню творчість Анно.

У ретроспективному погляді, тим не менш дуже цікаво виходить, що з Євангеліону, а саме 1995-го року починається той період, роботи якого зазвичай цікавлять сучасних анімешників. Твори до середини 90-х відомі набагато вужчому колові людей. Ще й надто, лише одиниці з них є для нинішніх глядачів цікавими навіть для такого ознайомлення. А після Євангеліону і до сьогодні тягнеться суцільна лінія відомих кожному другому анім другої половини 90-х, що плавко переходить у аніме 2000-х, яке на зараз ще вважається сучасним. Немовби "до" та "після" — це два різні світи. І не кожен зважиться зробити крок у перший.

Як і будь-який витвір, що змусив про себе говорити, Євангеліон породив у достатку мемів та срачів навколо себе. Про основні з них дещо пізніше.

=== Ребілд ===
[[Файл:Maxresdefault 2.jpg|thumb|А віз і досі там]]
Ламповий серіал і епічний фінал це, звісно, добре. Але для додаткового профіту в середині двотисячних Євангеліон вирішили ребілднути, і замість серіала ми отримали мінісерал. На поталу брендовості та вимогам часу нова Єва стала блокбастером. Причому, нічого гарного дана характеристика не несе. Наповнивши кожен момент навмисним пафосом і крутими персонажами, творці зробили ребілд набагато пласкішим оді серіалу, в якому окремі моменти взагалі сповнені аурою такого собі "відкриття". Імовірно, режисер тоді ще не зовсім усвідомлював, що він взагалі знімає, а тут вже й пілот відразу командує "Режим: The beast". Але в цілому суть така ж, а от сюжет пішов іншою стежиною. І глядачу знову зносить дах. Втім, між 2-м та 3-м ребілдом вийшла невелика перервонька.

=== Лайв-екшн ===
Голлівуд вже років як 20 міркує над екранізацією Єви. Але через різні причини анонсована ще у 2003-ому стрічка досі не отримала серйозної підтримки. Інше питання — чи потрібна стрічка. Адже з одного боку, дорами, наприклад, однозначно показали, що аніме не зносить адекватної оригіналу екранізації і перенесення на реальних людей. Весь той косплей для ґайджінобидла — якийсь цирк і не більше, розрахований на нубів кінофілів, себто для розширення авдиторії бренду. З іншого боку, чи можна буде нормально екранізувати саме Єву, користуючись засобами кіно, а не нескінченним потенціалом вільного малювання? А що з волоссям богинь коїти? Черговий фільм, де реальність лише випадково сутнітиме на фоні дешевих спецефектів, подібний до тих, яких навалом випускають китайці? Ні, дякую.

<gallery>
Файл:Отут і кінець.jpg|Постер — брехня, та в ньому
Файл:Rei1-1-.jpg|Оце вони хотіли зробити з Рей
Файл:Weta-evangelion26-1-.jpg|А це Місато...
</gallery>

== Змучені та покалічені ==
[[Файл:Аска_реб.png|thumb|Аска з ребілду, Анно врахував моду нульових на [[Пірати карибського моря|піратів]]]]
Серед усіх персонажів виділяються дівчата-пілотки. Їхні прізвища в Ребілді є вкраденими іменами японських міноносців типу "Аянамі", побудованих у 50-х роках, два з них також були назвами міноносців, затоплених під час Другої світової війни. Втім, до такої вражаючої триєдності прийшли не одразу. У серіалі Аска має прізвище "Сор'ю Ленґлі", де Сор'ю — назва корабля імператорського флоту Японії, а Ленґлі — корабель ВМФ США.

Окремо можна сказати щодо припущення про природу Євангеліонів-мех. Кажуть, що в них, для більшої синхронізації, вмонтовані душі, або частини душ матерів пілотів. Так наприклад у Єві-01, якою керує Шінджі — душа Юі Ікарі.

'''Шінджі Ікарі''' — звичайнісінький (насправді ні) японський школяр. Постійно ловить люту депресуху і зйобує куди очі глядять. Чого вже там - з цього починається перша серія. Син місцевого фюрера, його відносини з батьком були предметом дупоболю. За сценарієм повинен бути дівчиною, але щось пішло не так - і з мінімальними змінами в сценарії перетворився на хлопця. Фапав на Аску ще до того, як це стало мейнстрімом.

'''Аянамі Рей''' — моешна синьоволоса тихоня. Захисниця Вітчизни. Настільки віддана Гендо, що {{spoiler|померла за нього в серіалі. Втім, у Гендо є достатня кількість Рей|}} Якщо придивитися, схожа на якогось волохатого ховрашка. Дизфунціональна, яка не уявляє своє життя поза євою. Довгий час була предметом спору про шип з Шінжі - але після ребілда виявилось що {{spoiler|Рей то клон мамки Шінжі та жінка Гендо|}}. Типаж беземоціонального бревна [[ZOMG TEH REI|отруїв багато аніме на багато років]], через що такий типаж став популярний як і в аніме, так і ІРЛ.

[[Файл:1290428650017.jpg|thumb|120px|left|Утворено у 1995 р.]]
'''Аска Сор'ю Ленглі''' (у ребілді Шікінамі) — цундерка. Гіперактивна дівчина, яка постійно ходить задираючи всіх навколо. Вірогідно, страждає від легкої ступені РДУГ. Німкеня, але знає японську (але не може в канджі, що й не дивно). Разом з Рей є богинями та постійно провокують холівари за титул кращої героїні Євангеліону. Називає Шінджі не інакше як "дурний Шінджі", або питанням "Анта бака?" подібного значення. Протягом подій серіалу періодично зідзвонюється з матір'ю, яка схоже [http://news.bigmir.net/ukraine/364372 передивилася "Прощавай, безрадісний сенсею"] і тому Аска страждає чи не більше, ніж головний герой. Олсо, страхова компанія "Аска" плаче.

[[Файл:E54b1919.png|thumb|Непрості стосунки Каору та Шінджі]]
'''Макінамі Марі Ілластріес''' — сильно епідозичний персонаж, ще один пілот єви. Нова меганекко в окулярах, що з'являється лише ребілдах. Ші із фром [[США|Юнайтід Стейтс]]. Гарнюня, має власний імпортний Євангеліон. Втім, [[ти|дехто]] вважає що вона зайва.

'''Ґендо Ікарі''' — унзер ф'юрер, мастермайнд, гетьман. Батько Шіндзі. [[Зошит_смерті#Just_As_Planned|Control freak у якого все завжди за планом]], навіть <del>ZOG</del> SEELE {{spoiler|і те, що вони прийшли за ним, і навіть Єви не допомогли|}}. В серіалі доволі людяний, нам навіть показують ті часи коли його турбувала сім'я і все таке. Поза флешбеками сильно загадковий - загадка абсолютно для всіх, і хоч і проявляє трохи людяності періодично, але не до Шінжі. В ребілдах його характер змінився - він став відвертим сектантом, який має явно антагоністичний підтекст, особливо в продовженні сюжету після того моменту де закінчився серіал.

'''Місато Кацураґі''' — Японська мілфа-нефорка, на яку втім поступово навалюються обов'язки. Разом перепльовує усіх інших богинь, не хіккі, але живе в наближених умовах. Живе з домашнім пінгвіном, але її квартира в ході сюжету заповнються не тільки холодною кавою і теплим пивом, а й дітьми - Аскою та Шінджі, через що Місато бере на себе роль якщо не матері, то старшої сестри, через що з хікканством доводиться зав'язати. Насправді, проходить впродовж всього сюжету Євангеліона свою арку, і на відміну від інших персонажів - робить це плавно і без роялів в кущах, через що перетворення з Місато з альтухи до начальниці відбувається органічно і майже непомітно.

'''Каджі Рьоджі''' - потрійний, а може і поп'ятірний агент а також колишній хлопець Місато. За характером - позитивний похуїст. Як секретний агент - працює на всіх на кого тільки може працювати. Як колишній Місато - працює на місато. Врешті решт предає усіх окрім Місато.

'''Акаґі Ріцко''' - науковиця в NERV, яка насправді контролює усі процеси з-за пульта, виконуючи прямі накази Гендо. Живе з кішками, і схоже що одружена на науковій роботі. Насправді обдарована і вміє діяти в стресових ситуаціях, але має Mommy issues через які постійно згадує про мамцю. В серіалі була фактично одним з головних героїв, та мала декілька повноцінних серій присвячених саме їй, але в ребілді її роль уварили до другорядного персонажа.

'''Каору Наґіса''' — Хлопець з сірими волоссями, який з'являється наче нізвідки, і одразу починає залицятись до Шінджі. Дуже сильно контрастує з відносинами Шінджі з дівчатами в цій історії, які ніяк не можуть наважитись - бо ледь не з ходу та прямим текстом Шінджі каже, що той його приваблює. Що характерно, Шінджі регує так само на це як і на дівчат. Тобто, "ні" то він не каже, але і "так" не чути. {{spoiler|В ході серіалу виявляється що він є одним з ангелів.}} У серіалі з'являється лише в одній серії наприкінці, а в ребілді уже в першій половині сюжету і лишається до кінця, що натякає.

== Меми ==
=== Рей vs Аска ===
Прадавній срач серед фанатів тайтлу. Причина до біса банальна: з'ясувати, хто з них більша богиня і на кого ліпше фапати. Враховуючи, що обидва персонажі головні (а отже добре промальовані і наділені глибокими характерами) і обидва належать до різних так би мовити споживацьких слотів, срачу краю нема і не буде. Аби краще зрозуміти неанімешникам цю взаємодоповнювальну протилежність, треба пригадати Мотрю та Мелашку з Кайдашевої сім'ї. Якби там теж були содомія, незбагненні не-істоти, що нападали на хату та Кайдаш, який мріяв скомплементувати усю родину, срач би був не менший.

[[Файл:Суть.jpg|thumb|Предмет суперечки]]
Отже нічого дивного немає. Комусь подобається запальна цундере Аска, вся в яскравих кольорах та енергії, мала б вона прутня, вже давно б і Ґендо осідлала. А комусь подобається тиха, мовчазна кудере Рей, якій самій аби жити, треба наказ з гори. Цікаво, що на всіх відомих просторах від рідних [[Міцурукі]]в і до заокеанського МАЛу, Аска таки веде.

Вочевидь для підживлення інтересу до нової реалізації Єви, творці додали у Ребілд ще й третю сторону — Марі. Марі має чудові шанси задовольнити ту частину авдиторії, яку не могли зачепити ані Рей, ані Аска — шанувальників школярок в окулярах та з повними щічками. Крім того, Марі виявляє інтерес до [[Юно|яндеризму]]. Ну ви зрозуміли.

Втім, є окрема точка зору, яка нівелює практично всі розбіжності. Поки інші сруться, місатофаґи не витрачають часу надаремно.

<gallery>
Файл:Українське голосування.jpg|
Файл:AsukaRei1.jpg|Всі ми розуміємо, що переможе дружба.
Файл:Потроївся.jpg|Невже срач потроїться?
Файл:Bierxjwj8tnf1.mp4
</gallery>
<spoiler show="Трошки кожному бокові" hide="Трошки кожному бокові"><gallery>
Файл:Rei4.jpg|Класичний образ
Файл:Rei_Goddess.jpg|Ну богиня же!
Файл:Рей.jpg|Практично ікона
Файл:Rei Ayanami bandage bodysuit.jpg|Дуже вдала назва, враховуючи особливості [[вайфу]]ведення.

Файл:Asuka wants to die.jpg|Вся простота складного характеру
Файл:Asuka Langley.png|Більше Аски!
Файл:Аска Геловін.jpg|Аска у геловінській редакції
Файл:Asuka_Bikini.jpg|До діла, аскафаги! І Шінджі пророк ваш!

Файл:Mari Makinami Illustrious.jpg|
Файл:Mari Makinami2.jpg|
Файл:Mari Makinami.jpg|
Файл:Макінамі.jpg|І не кажіть, що ми вас не попереджали.
</gallery></spoiler>

=== Поза Ґендо ===
[[Файл:Gendo Ikari by Darthval.jpg|thumb|Злий оригінал]]
Або ж Злий Посланець. Макрос, який виник на [[Форчан]]і. Ґрунтується на черговому переосмисленні злого єства Ґендо Ікарі і його сталвення до усіх інших. Цього разу переосмислюється не вся сутність, а конкретна поза сидячи в окулярах і з руками, що підпирають підборіддя.

<gallery>
Файл:2886604470 c425442b04.jpg|Це заразно
Файл:майор_гендо.jpg|[[Хелсінг|Майор]] не менш ф'юрер ніж Гендо
Файл:3d4.jpg|[[Мадока|К'юбею]] вона до лиця
Файл:DESU GENDO POSE DESU.jpg|[[Діва Розена|Суйсейсекі]]
Файл:The gendo pose by solidsnake2236-d4igvk2.jpg|[[Покемон|Джеймс]] обміркоювує новий план
Файл:SasukeGendoPose.jpg|Ну [[Наруто|тут]] без питань
Файл:Поза харухі.jpg|РАПТОВО [[Харухі|доброта]].
</gallery>

=== ZOMG TEH REI ===
[[Файл:dat_rei.jpg|thumb|Рей, Рей усюди.]]
Оскільки «Євангеліон» свого часу став революцією в аніме, це не могло не спонукати інших виробників, за гарною традицією аніматографу, копіювати образ Рей на нових персонажів. Відповідно, існує багато тайтлів, де присутня холодна та малорухлива, аж наче не жива, але тим не менш богинеподібна тихоня, яка просто змушує реагувати на неї бітардів як «ZOMG TEH REI!!!». І що там про Рей казати, ви їх спочатку одне від одної відрізніть.

Тут треба пояснити, оскільки вислів сам собою містить ще два меми. По-перше, «ZOMG». Ця абревіатура походить від англійського OMG («Oh My God» – «О, Боже мій»). Мета постановки першої літери «Z» зрозуміла не повністю. Однак існує версія, що оскільки «OMG» друкується тільки но здивованою людиною, то така людина переплутала клавішу «Shift» з сусідньою, де міститься літера «z». Про «TEH» теж окрема історія. Первісно це слово походить від англійського артикля «the», і позначало його стьобний варіант. Але наразі значення «TEH» мігрувало у щось подібне до посилювальної частки, для відзначання того, на що варто звернути увагу, або що вже набридло. Отже «ZOMG TEH REI!!!» означає приблизно «О, Боже мій, знову Рей!!!».

<gallery>
Файл:Yuki4.jpg|[[Харухі|Юкі]]
Файл:S Shirayuki Mizore Wallpaper vt2.jpg|[[Розарій+Вампір|Мізоре]]
Файл:Eureka.jpg|Еврика з Еврики 7
Файл:Cheza1.jpg|[[Вовчий дощ|Чеза]]
</gallery>

== Музичний супровід ==
{{YouTube|BLcqj8w2vZ4}}
Серед музичного супроводу особливо припала до смаку пісня з опенінґу: "Теза жорстокого янгола". У самому серіалі пісню співала Йоко Такахаші, але її можна знайти в переспівах багатьох сейю Єви, зокрема і в альбомі "Bertemu" королеви сейю Хаяшібари Меґумі. Збоку ви можете уздрити український переспів від тої самої Ніки Леніної.

Також не можна не згадати, принаймні зі 24 серії оригінального серіалу, 4-ту частину 9-ої симфонії Бетховена. Симфонія лунає у сценах з Каору і тонко натякає тим хто розуміє, що співається, на те, що станеться надалі. А співається текст "Оди до радості" Шиллера. Кульмінація відбувається саме на куплеті, що узагальнює всю ідею вірша. До речі перші рядки саме цього куплету написані на [[Драматика#Логотип|гербі Драматики]].

<spoiler show="Текст куплету" hide="Текст куплету">
<pre>
Обнімітеся, мільйони!
Цей цілунок до цілого світу!
Брате, над банею зірок
Має любий батько жити!
Ви ниць падаєте, мільйони?
Світе, ти відчуваєш творця?
Шукай його над банею зірок!
Над зірками він має жити!
</pre></spoiler>

== Українською ==
{{Цитата|Про їбання мізків - це вже який стереотип від тих, хто обмежився лише оглядами в інтернеті. Навіть оригінальна Єва - ледь більше ніж повністю складається з мехи і слайсу, а як такого артхаусу там суммарно на півтори серії. ЕОЕ, я впевнений, більшість не дивилося, бо там (О ЖАХ!) присутня сцена маструбації про це знають із тих же оглядів і мемів і взагалі якість блядь хрести, біблія-хуїблія, незрозуміло ніхуя. Для вас спеціально дебілди випустили, там психологію вирізали, підмінивши її в третьому і четвертому фільмі концентрованим кретинизмом і раптом звідки не візьмись появілась в рот єбісь мадам Філлер, підараси стали клоунами, а клоуни підарасами|[https://kropyva.ch/a/res/12964.html#13014 Кропивацькі критики]}}

{{цитата|Якщо подивитися Євангеліон на Великдень це зарахується, як похід до церкви?|}}

У Євангеліону в Україні історія досить цікава. Показово вже те, що це був один з перших тайтлів, що були перекладені українською. Зробив дубляж телеканал [[Українське_телебачення#Тоніс|Тоніс]] і він наразі вважається канонічним. Однак у нього є один суттєвий недолік: серії після 20-ої озвучені театральні версії, а отже за застосування доріжки до версій повних (які на 5-7 хв довше), ув озвучці виходять прогалини, що не доставляє. Вже у 10-х все заново переозвучив QTV, з повними версіями серій, і теж двоголоскою. Але треба поспівчувати вухам фанатів, та й простих українців, коли вони чують це.

Натомість, у ребілду зовсім інша історія. Його озвученням, а точніше колосального масштабу дубляжем, займається ніхто інший, як аматорська команда [[ЮАМакс]]. Враховуючи особливості формування цієї команди, дубляж виходить замрійної якості, але на коректуру ми змушені дивитися крізь пальці. Окрім того, багатство голосів, застосованих для Єви, є одним з рекордів українського аматорського дубляжу (а може й усього українського дубляжу, хтозна) і складає до 40 в першій стрічці, а за всі стрічки — майже 60.

<gallery>
Файл:X f5e76259.jpg|Євангеліон: [[СТБ|невідома версія]]
</gallery>

=== Гуморочок ===

{{цитата|Блядь, як мене заїбав цей йобаний Токіо-3, блядь! Понімаєш, дибіли, сука, одні, ДИ-БІ-ЛИ, блядь, роблять, нахуй! Приїжджаю, блядь, сука, у НЕРВ, блядь, батя, нахуй, шось по роботах, блядь, даун йобаний, каже мені, блядь, цей, нахуй, щоб я ліз у Єву, блядь, ілі шо, отута, блядь, я залізаю всередину, блядь, і тут, блядь, РАПТОВО, СУКА, ВІН МЕНЕ ВИХУЯРЮЄ З ГЕОФРОНТУ БИТИСЯ З ЯНГОЛОМ, БЛЯДЬ, ДИБІЛ, БЛЯДЬ, і пиздить: "бий", нахуй! Ми не, блядь, ну, сука, от я не понімаю таких дибілів, сука, ДЕ-БІ-ЛИ!!! Осьо, блядь, кажу, нахуй, що я не можу, блядь, — послухали, блядь! ЗАСТАВИЛИ МЕНЕ ЗАЛІЗТИ, БЛЯДЬ! А та йобнута [[білявка]], блядь, верещить: «Іди», блядь, А ТОЙ [[Роботи|РОБОТ]] НЕ ІДЕ, БЛЯДЬ, ДУРА! Місато, блядь, [[Довбойоб|далбайобка]], блядь, каже, «ВСТАВАЙ, ШІНДЖІ», блядь, та як, блядь, управляти Євою нереально, мій рівень синхронізації, блядь, занизький, бля, ВСТАВАЙ, ШІНДЖІ, БЛЯДЬ, ШО ЦЕ ЗА ХУЙНЯ, БЛЯДЬ?! Хулі, блядь, вони мене вопше обрали пілотом Єви? В мене мозок, блядь, сука, згорить нахуй, єслі я спробую управляти [[Меха|роботом]], блядь! Да перший раз, блядь, за все життя, сука, сів, блядь, у цю йобану залізяку, блядь! Я сів, сука, думаю, блядь, пошкодував, блядь, Рей, блядь! Та я, сука, янгола, блядь, захуярити не можу, блядь, нахуй воно мені нада, блядь?!!|[[Архів:Електронік форчбеч]]}}

== Кому мало євокартинок ==
<gallery>
Файл:DXo57BJsm5g.jpg|[[GTA|Пограти бажаєш?]]
Файл:фап_єва.jpg|Сіндзі фапав на Аску
Євангеліон9e.jpg|
Файл:Adam on Gendo's Hand.png|А Гендо неправильно це робить
Файл:1343846501379.jpg|NSFW|[[Зроби це, їбанько!]]
Файл:1369142165876.jpg|Ти ще не любиш Місато?
Меха2.jpeg|
Eva love cross.jpg|Любовні трикутники
Пес-евангеліон.jpg|[[Пес Патрон|Пес Евангеліон]]
Eva xxx.jpg|
Misato beer cosplay.jpg|Misato beer Yebisu
Misato beer cosplay 2.jpg|Misato beer
</gallery>

=== Відео ===
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|aic3vU0Oe1s|Євангеліон. Чому його ніхто не розуміє? yareyambo
|youtube|p2k9at5agPE|"Нова ера – Євангеліон". Людисько.
|youtube|O1pIcT76IZU|[[Григорій Маклай]]
}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150315005858/http://dramatica.org.ua/Євангеліон Архівна версія статті]
* {{ED|Neon Genesis Evangelion|Англомовна Драматика про Євангеліон}}

== Примітки ==

{{Аніме та манґа}}

Едік Коваленко

2026-03-26T12:49:08Z

Coole: /* Хто це, взагалі, блядь такий? */

{{Популярність}}
{{Недопис}}

[[Файл:Edik Kovalenko.jpg|250px|thumb|Помийний. У розшуку.]]

'''Едік Коваленко''' — форсед-мем українського [[Телеграм]]у, що народився у 2024 році і швидко обзавівся своїм фандомом та шанувальниками через доволі шизовий, але на диво небанальний лор, який водночас дав простір для фантазій та щітпосту.

== Доки в країні війна... ==
Приблизно з початку-середини 2024 року, може і раніше, у коментарях абсолютно різних телеграм-каналів почали з'являтися повідомлення від акаунта, підписаного як «Пиздец заднеприводному петуху Эдику Коваленко» з не менш дивними аватарками. Паста ж, яку розсилав цей бот, причому з декількох облікових записів зі схожими назвами та авами, спочатку виглядала так:

{{Цитата|Пока в стране война , Помощник Юлии Тимошенко, Латентный петух Эдик Коваленко представляясь сотрудником Главного Управления Разведки, выделываясь,рассказывает что типо, он с какой то криминальной группой с его слов"держит город Днепр", унижаясь, как тряпка бегает за парнем в Днепре, врёт всем что миллионера из него сделал, а сам выпрашивает у него ПОСОСАТЬ . Ради разнесения информационного мусора и развлекухи, вместе с Американскими петушиными ЦРУшными-заднеприводными спецслужбами устраивают пситеррор простым людям. Коваленко издевается над детьми и взрослыми как над скотом. В спортлайфе в Днепре, до болевого эффекта облучают ЦРУшными электромагнитными и [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5 торсионными генераторами] Украинцев, подают волны через мобильный телефон и городские ретрансляторы, сильно сужают сосуды, мешают Украинцам думать, вызывают тошноту и другие неприятные физиологические ощущения, используют НЛП.фото Балабола Коваленко и остального петушиного кубла на Аватаре. Жители Днепра, кто общается с этой мазью Коваленко, который с ЦРУшниками травит детей, задумайтесь,зачем вам этот Недоделок. Когда уже эта мразь нажрется и обрыгается своими сплетнями.|Едік Коваленко}}

Потім паста доповнювалась невідомим автором, з'являлось більше сюжетних ходів та інформації про загадкового Едіка Коваленко. До тексту також додавалась галерея з декількох фото, а також відео, де невідома людина плює на роздруковані фото Едіка в кашкеті НКВС. Спочатку тексти про Коваленка активно видалялись модераторами пабліків, але на момент початку 2025 року у багатьох низькокаліберних мемних пабліках УкрТҐ ці тексти ніхто не видаляє, а залишають just for lulz. Повний набір копіпасти можна глянути [[Копіпаста:Едік Коваленко|тут]].

== Хто це, взагалі, блядь такий? ==

Схоже, що якась другорядна фігура в типово [[Дніпро|дніпровській]]-мафіозній компанії, який стоїть в тіні воротил братів Дубінських. Які в свою чергу причетні до якогось банального скама в комунальному підряді міста Дніпра. Також фігурує як прізвище в декількох ФОП, які всі зареєстровані в Дніпрі, схоже що саме тому що є нікому невідомою персоною. Виступає в ролі одного з "цапів-відбувайлів" у більш відомих (в тому числі для служителів закону) особистостей. Але у кого саме - поки що загадка. Сам Коваленко є якимось спортсменом, а конкретно - греблі або плаванні.

Автор пасти, схоже його частково путає з іншим Едуардом Коваленко, який колись в допотопні роки був помічником [[Юлія Тимошенко|Тимошенко]], а зараз десь чи то десь в рашці чи в окупації, працює на путіна. Сабж цієї статті не має ніякого відношення до великої політики, поки що не з'їбався нікуди (якщо живий), і який-ніякий його вплив обмежується лише містом Дніпром. Але ходять чутки що сабж - вмер, і саме тому ніякої актуальної інформації не чутно

=== Не менш цікава - персоналія автора ===

Автор цієї пасти досі залишається анонімним, але судячи з тексту є відбірним шизом, який відрить в теорії змови, торсіонне опромінювання та ненавидить [[Порошенко]] та [[Тимошенко]]. В той же час доволі позитивно відгукується про [[Зеленський|Зеленського]]. Має організаційні спроможності, або достатньо грошей щоб невеличка ботоферма репостила його думки з приводу Коваленка. Втім, ці боти часто оффтоплять і взагалі не виглядають як професійна ботоферма, типу тих що існує в твітері. Чому саме нікому невідомий Едік Коваленко став жертвою його уваги - невідомо. Можливо, це якийсь збожеволілий конкурент по Дніпровській мафії. Хоча з іншого боку - цілком реально що це якийсь божевільний Дніпрянин, який читає місцеві новини та веде якийсь паблік в стилі "Нахрюків міськради" в телеграмі на три підписника.

За наданою пастою нескладно припустити діагноз автора: параноїдальна шизофренія з синдромом Кандинського-Клерамбо. Окремі фрази можна було би записати в підручник з психіатрії і ніхто б навіть нічого не помітив. "Торсіонні генератори", "псітерор" – типовий приклад маячення впливу. Такі хворі переконані, що певні групи (інопланетяни, влада, спецслужби) впливають на них різноманітними способами (радіацією, електромагнітними хвилями, радіо); шкодять здоров'ю, читають думки, керують тілом, тощо. Поширеним при параноїдальній шизофренії є синдром психічного автоматизму (синдром Кандинського-Клерамбо). При сенсорному автоматизмі хворий сприймає різні відчуття в тілі з твердою впевненістю, що це насправді не його відчуття, вони нав'язані ззовні. "Звужують судини, заважають українцям думати, викликають нудоту" – тут, очевидно, автор описує власні відчуття та / або псевдогалюцинації, що може вказувати якраз на цей синдром. І хоча для повної картини необхідне живе спілкування та оцінка хворого (коротенька паста не може вмістити в собі усі симптоми), текст містить декілька типових симптомів параноїдальної шизофренії, що і дозволяє її припустити.

== Популярність ==
[[Файл:2khuMCv.jpg|міні|Обкладинка манги про Едіка]]
Звісно, такий шедевральний форс не міг пройти повз українських меморобів, і форс продовжився вже власними силами. Так, наприклад, з'явилась [https://telegra.ph/Vol-1-12-30 манга] про Едіка Коваленко, у якій він разом з другом Балаболом Шльомою мандрує різними спільнотами Укрограму.

== Галерея ==
=== Торсіонна галерея===
<gallery>
Файл:Edik1.jpg|
Файл:Edik2.jpg|
Файл:Edik3.jpg|
Файл:Edik4.jpg|
Файл:Edik5.jpg|
Файл:Edik6.jpg|
Файл:Edik7.jpg|
Файл:Edik8.jpg|
Файл:Edik9.jpg|
</gallery>

=== Креативи ===
<gallery>
Файл:Edik gachi.jpg|[[Гачі]]
Файл:Kovalenko zs.jpg|[[Зелений слоник|Зелений Спортлайф]]
Файл: Torsional gen.jpg|
Файл:Edik pope.jpg|[[Ватикан|Папа Римський]]
Файл:Edik feminisation.jpg|[[Фемінізація]]
</gallery>
=== Відео ===
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|e6nGpEIU5Qw|АСМР від [[Марічка|Безрадісного історика]]
|youtube|tknUizs1RNA|АЙСБЕРГ ЕДІКА КОВАЛЕНКА | 75 ПУНКТІВ!
}}

== Читати також ==
*[[Копіпаста:Едік Коваленко]]
*[[Вова Соловець]]
*[[Дніпро (місто)]]

== Посилання ==
* [https://t.me/JlATEHTHblU_nETyX_KOBAJlEHKO Фанатський паблік]

== Примітки ==
{{Reflist}}

{{Вітчизняні меми}}
{{Україна}}
{{Політика5}}
[[Категорія:Україна]]
[[Категорія:Вітчизняні меми]]

Авіакатастрофа

2026-03-01T18:25:05Z

Coole: /* Броварська трагедія */

{{Шок-контент}}
{{Недопис}}
[[Файл:11417962-0-image-m-10 1553502684570.jpg|міні|Просто і зрозуміло.]]
'''Авіакатастрофа''' — авіаційний інцидент, за якого зазвичай купка людей перетворється в поживне м'ясо, літак стає халявним металобрухтом, а всім, кому пощастило побачити дане явище надається можливість <s>знайти уцілілих і надати їм першу медичну допомогу, паралельно зателефонувавши 102</s> зібрати весь профіт з літака і втекти геть, поки копи не зроблять все це за тебе. Важливо розділяти авіаінциденти та авіакатастрофи; якщо загиблі відсутні — скоріше всього, мова йде саме про інцидент. Різного роду журналюги полюбляють називати авіакатастрофою будь-який пук в літаку або пережовану двигуном пташку (в разі якщо екстренна посадка таки сталася), в основному для отримання [[профіт]]у від начальства або через [[реклама|рекламу]], розташовану на сайті видання.

Відповідно '''авіаційний інцидент''' - подія, за якої мала би відбутися авіакатастрофа, але цього разу пощастило. Хоча всім похуй на ці тлумачення, ви ж і самі знаєте, заради чого ви прийшли прочитати цю статтю.

== Лех Качинський ==
[[Файл:1280px-Katastrofa w Smoleńsku.jpg|міні|Рештки літака.]]
[[Файл:1024px-Tu-154-crash-in-smolensk-20100410-11.jpg|міні|З іншого ракурсу.]]
10 квітня 2010 року всім відомий [[Хуйло]] вирішив розбити літачок, а заодно й випиляти всю верхівку влади Польщі, включно з її президентом. Звучить абсолютно нереалістично, але у нього це успішно вийшло. Тодішній президент Польщі Лех Качинський був дуже базовою персоною, він протистояв комунізму (ще у 70-х!), був затятим русофобом і прагнув розвитку стратегічних відносин з Україною за свого президентства. Путін не міг витримати такої бази і хотів чимдужче від нього здибатися. І таки придумав як.

Незадовго до катастрофи Путін раптово запросив політичного конкурента Леха, Дональда Туска, приїхати до Смоленську та посумувати за нагоди річниці Катинської трагедії. Качинський піймався на гачок і вирішив влаштувати власний візит туди, з блекджеком та шльондрами. Та не сталося так як гадалося. Літак, набитий десятками персон вищого командування Польщі раптово розбився під Смоленськом. Загинули 96 осіб, жоден не вижив. Такого раптового випилювання своєї владної верхівки Польща не знала навіть в часи Другої Світової.

Надалі усі дані базуються на кацапській експертизі. А все тому що Росія й досі не хоче віддавати рештки літака разом з оригінальними чорними ящиками Польщі. Так-так, Польща отримала дулю з маком та підроблену кацапськими ручками копію чорних ящиків. Польска делегація в складі декількох літаків летіла в Смоленськ, неподалік від якого знаходиться Катинське кладовище. Декілька літаків з іншими відвідувачами в той день все-ж приземлились в Смоленську, але прямо перед літаком з Качинським загадковим чином з'явився туман. За кацапською версією, раптово перед приземленням літака якого ніхто не очікував і який жоден прогноз погоди не передбачив. Ба більше, туман раптово зник після авіатрощі. Диспетчери неодноразово повідомляли борт №1, що обраний аеродром не був готовий до прийому літака, і що логічною дією було б приземлення на запасному аеродрому у Вітебську або Мінську, на що польському екіпажові було насрати. Згодом літак почав приземлятися з високою вертикальною швидкістю, а {{Переклад|TAWS|розшифровується як система попердження про близькість до землі.}} водночас почала верещати "{{Переклад|PULL UP|Піднімайтеся}} і "{{Переклад|Terrain Ahead|Земля попереду}}, що стаффом літачка теж було проігноровано. Коли пілоти почали виконувати якісь дії заради уникнення неминучого пиздецю, вже було занадто пізно.

Окремого згадування заслуговує розслідування авіакатастрофи. Російська сторона, попри офіційний дозвіл від російської влади всіляко перешкоджала незалежному розслідуванню. Рештки політиків та оргінальний чорний ящик кацапи не видавали до закінчення свого розслідування, і за думкою багатьох - так і не видали. На тодішніх ФСБшних помийках типу жеже ця ситуація з раптовою смертю польскої делегації всіляко висміювалась, що натякає на деякі висновки. Після "ретельного аналізу" російська сторона прийшла до висновку: Умови нельотні, але Качинський заставив пілотів сідати попри вмовляння диспетчера летіти в Мінськ. За радянською традицією, все скинули на мертвого.

Польща залишилась незадоволена та почала своє, незалежне розслідування. Розслідування робилось на крихтах тієї інформації, яку рашка таки передала польщі, а це доволі обривчасті дані. Висновки більше схожі на божевільну теорію змови, хоча знаючи русаків - все може бути. Відомо, що Борт №1 проходив в Самарі капітальний ремонт, і на думку поляків, саме в цей момент росіяни заклали вибухівку в ліве крило. Після того як "Друг Путін" запропонував Леху качинському прибути в Смоленськ, росія підготувала прилади, які активували би цю вибухівку. Після вибуху в крилі, активувався другий вибуховий пристрій, який остаточно знищив літак.

Обидві версії звучать помірно-правдоподібно, хоча для менш зануреного в авіаційну тему безоса російська версія звучить правдоподібніше. Але до обох версій є величезне питання, зокрема - а як президент Польщі може впливати на накази диспетчера авіаруху? Чи можна просто наказати сісти на смугу попри заборону диспетчера? Обидві версії досі звучать доволі прохолодно.

== Скнилівська трагедія ==
[[Файл:Sknyliv- Pior Acidente Aereo .jpg|міні|Пілот демонструє дупобіль на практиці.]]
12-та година, 27 липня 2002-го року. Літаючи <s>ген високо у повітрі</s> над головами майбутніх тушок, фігури вищого пілотажу розважають різноманітне бидло на Скнилівському аеродромі, що під Львовом. Десяток тисяч людей вийшло на авіашоу, влаштоване в честь 60-річчя 14 авіаційного корпусу ВПС України. Здавалося б, можна політати на винищувачах перед публікою (не бомбардувальник же), виконати заздалегідь створену програму та розійтися по домівкам (враховуючи, що її виконували досвідчені пілоти першого класу, блядь!!), але не тут було.

Планувалось виконувати шоу на МіГ-29, на яких команда асів і була натренована літати - але корита не змогли покинути аеродром базування через погодні умови, тож для глядачів підготували заміну у вигляді СУ-27 які були абсолютно іншими літаками з абсолютно іншими льотними характеристиками. Сушки важче, мають ледь не втричі більшу тягу, але при цьому мають куди меншу швидкість - короче для пілотів це те ж саме якби вони пересіли з Ланоса на Волгу - машина машиною, але водяться по-різному.

Вже о 12:52, намагаючись виконати напівпетлю на занадто маленькій висоті, пілот вже відчував неминучу загибель <s>глядачів</s> і вирішив врятувати свою дупу переходом до спокійного, плавного горизонтального польоту. Сам того не розуміючи, він зумів зробити трюки куди краще нудного запрограмованого авіашоу: літак зачепив стабілізатором дерево, потім йобнув крилом бетон. Бідному бетону довелося терпіти ковзання літака, яке вже перетворювало в м'ясо купку глядачів. Пілоти, що характерно, успішно <s>посміхались і махали</s> катапультувалися, за що потім так само успішно отримали на горіхи від керівництва.

Зафарбований в червоні кольори бетон не довго терпів - літак зачепив Іл-76, що стояв на аеродромі, зробив пару кувирків і обняв рідну матінку-землю, зігрівши її своїм вибухом і пожежою, ня! Зрозуміло, що це перетворило захоплюючу виставу на масовий хаос та істерику. Деякі люди захопливо дивилися на пожежу або трупи людей, деякі відзняли всю цю красу на відео. Пожежники та лікарі водночас намагалися виконати свою роботу, доїхати вчасно до місця трагедії та не збити ще з десяток панікуючих людей. Загалом загинуло 77 людей, включаючи 28 дітей. Поранених - 543 особи, кожен отримав травми різної степені тяжкості. Повісили все на пілотів, хоча непогано би було притягнути організаторів. Ця подія допомогла нам здобути ще одне досягнення на весь світ - найбільша катастрофа за кількістю загиблих в історії авіаційних шоу. От тільки нам щось з рекордами не щастить, щоправда.

== Трагедія Іл-76 у Луганську ==
У 2014 о 00:50 над Луганськом вагнерівці збили транспортний літак, де було 40 десантників ЗСУ а також 9 членаів екіпажу. Звісно ж усі все засудили, [[Порошенко]] пообіцяв покарати винних але пройшов рік, два, п'ять і ніхуя не змінилось. Що було цілком очікувано, враховуючи що вбивці - озброєні громадяни іншої держави та перебувають на непідконтрольній Україні території, але нащо тоді було обіцяти всіх знайти та покарати? Неясно.<ref>Насправді ясно - це щоб створити видимість того, що влада щось може зробити навіть у найнесправедливішій ситуації. Але біда в тому, що це ситуація у якій зробити нічого.</ref>

== Збиття Boeing 777 на Донбасі ==
Наймасштабніша авіакатастрофа за кількістю загиблих у всій історії України та Світу (якщо не враховувати американський 9/11). Після початку березня 2014 року повітряний простір над Донецькою та Луганською областями був частково зачинений - пілотам не можна було летіти нижче висоти в 3000 м. Вважалось що в цьому конфлікті не використовуються ППО, що можуть перехоплювати цілі на такий висоті. Принаймні до того використовували лише ігли та їх аналоги. І всеж кацапи зробили фінт вухами. 17 липня 2014 раптово для всіх біля міста Сніжне падає літак. В цей же час борт Боїнг-747 MH-171, з купою вчених що прямували на конференцію присвячену вивченню проблематики лікування СНІДу пропадає з радарів. Стрілков, який тоді ще сидів не в тюрмі а на форумах спішить радісно написати, що "Збит транспортньій самолет карателей", сепарські блогери та телеканали встигають зробити декілька ящиків контенту на якому стверджують, що вони збили Іл-76. Але втім мережею ширяться відео з місця катастрофи, де видно речі та тіла цивільних. А також хвост літака, на якому проглядається емблема малазійських ліній. До вечора покази пацієнта міняються - ета не мьі!

Стрілков спішно видаляє всі записи з форума, російські новини масово випускають сюжети про те що УкрАиснкие каратели, а місцеві вирізняються тим, що банально мародерять місце катастрофи.

Кацапи з того моменту видають декілька десятків абсурдних теорій події - що українці збили винищувачем літак, що українці загрузили уже трупи в літак і це повинно було когось якось спровокувати, але закінчилось все банально. Після експертизи було визначено - стріляли з установки ППО "Бук", була використана ракета 9М38М1 з бойовою частиною 9Н314М які є, от так новина, тільки у Росії. Більш за те - завдяки тому що це була ЄДИНА установка БУКу яку бачили на ТОТ донбасу, було дуже просто відслідкувати майже весь її шлях. Установка належала 53 зенітно-ракетній бригаді з Курська, про що доволі однозначно вказували маркування на корпусі.

Єдиним питанням залишається - чи спеціально це було зроблено. Адже апаратура в Буку вміє розрізнювати цілі за приналежністю - втім під питанням питанням, чи працювала система свій/чужий на борту саме цієї установки. Існує версія що апарат видали місцевим бабуїнам, які з радістю хуйнули ракету по першій же цілі яку побачили на радарі.

== Збиття Boeing 737 під Тегераном ==
Пролітав якось 8 січня 2020 року український літак під Іраном і був збитий Корпусом вартових Ісламської революції, скорочено [[ЛҐБТ|КВІР]]. Загинули всі 176 осіб. Хоч літак був й українським, але з українців був лише екіпаж й два пілоти. Найбільше загинуло іранців (81) і канадців (57), тому немає конструктивних підстав вважати, що Іран таким чином зробив політично-національно-економічно-історичний виклик Україні абощо. Але за наших й канадців вони все одно мають поплатитись, сцуки.

== Авіакатастрофа під Чугуєвом==
І знову в тому ж самому 2020 році розбився літак, от тільки не пасажирський, а військовий, тому усі померлі на борту були українцями. На цей раз сталося внутрішнє пиздойобство і винен хтось з наших. А оскільки це сталося у нас, подробиці того, як це могло статися, й досі офіційно невідомі. З 27 людей дивом вижила одна особа. От що означає народитися під щасливою зіркою, безосе!

== [[Бровари|Броварська]] трагедія ==
Ще одна трагедія на території України. 18 січня 2023 гелікоптер з усією верхівкою МВС України (в тому числі міністром МВС), що летіли в Чернігів на вручення нагороди, упав на дитячий садочок в [[Бровари|Броварах]]. Результат очікуваний - 14 трупів, з яких дитячий лише один, але адміни [[Telegram|телеґрам]] каналів та журналістські хвойди вже встигли непогано погайпились, публікуючи "шокуючі відео з місця подій". Причина - пілот не справився з керуванням в складних погодних умовах. Туман, та польот на низьких висотах (що було необхідно, начебто, щоб русня не побачила на своїх рададарах переміщення вертольота). Результат: Раптова дев'ятиповерхівка, через появу якої пілот втратив керування. Версія про диверсію теж, звісно, була присутня.

== Авіакатастрова у Тверській області ==
Рівно через два місяці після того, як усім здавалось що [[Хуйло]] та Прігожін домовились і владнали всі питання, сталось так що літак Прігожіна, разом з власне ним самим, [[РАПТОВО]] впав у Твєрській області [[Московія|лопатоїдної скотоублюдії]]. Вагнєрівці почали щось горланити про вбивство та другий марш на [[Москва|Мацкву]], але повідомляється, що їх усіх на [[Білорусь|єблогрусько]]-[[кацап]]ському кордоні зупинив [[Білорусь|їблогруський]] спецназ. Решта ж вагнерівців тихенько охуїває в Африці, бо нічого вже не вдіять. Що ж до самого факту вбивства, то воно очевидно замовлене хуйлом, і зроблено максимально публічним: 2 місяці з дня бунту, далеке від фронту місце, збитий літак (так само як вагнерівці збивали літаки мін "оборони" рашки). Імовірно це було зроблено щоб показати що [[Хуйло|хуйло]] серйозний тіп, не пробачає і завжди все тримає під контролем.

== Авіакатастрофа L-39 ==
25 серпня 2023-ого року в Житомирській області під час навчань зіштовхнулись два військових літаки, через що загинуло троє дуже охуєних пілотів. Сумна історія, не для мемної енциклопедії.

== Авіакатастрофа 29.08.2023 ==
Ще одна авіакатастрофа: розбилось два гелікоптери ЗСУ на Донбасі. Сталась ця катастрофа через чотири дні після катастрофи L-39, і через 8 місяців після падіння гелікоптеру з міністром МВС. Ситуація дуже підозріла - імовірно русня якось змогла прокачати свою розвідку та почати саботувати повітряні сили ЗСУ, побоюючись появи F-16 на фронті.

== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Транспорт]]
{{Транспорт}}
{{Революція}}

Авіакатастрофа

2026-03-01T18:20:06Z

Coole: /* Збиття Boeing 777 на Донбасі */

{{Шок-контент}}
{{Недопис}}
[[Файл:11417962-0-image-m-10 1553502684570.jpg|міні|Просто і зрозуміло.]]
'''Авіакатастрофа''' — авіаційний інцидент, за якого зазвичай купка людей перетворється в поживне м'ясо, літак стає халявним металобрухтом, а всім, кому пощастило побачити дане явище надається можливість <s>знайти уцілілих і надати їм першу медичну допомогу, паралельно зателефонувавши 102</s> зібрати весь профіт з літака і втекти геть, поки копи не зроблять все це за тебе. Важливо розділяти авіаінциденти та авіакатастрофи; якщо загиблі відсутні — скоріше всього, мова йде саме про інцидент. Різного роду журналюги полюбляють називати авіакатастрофою будь-який пук в літаку або пережовану двигуном пташку (в разі якщо екстренна посадка таки сталася), в основному для отримання [[профіт]]у від начальства або через [[реклама|рекламу]], розташовану на сайті видання.

Відповідно '''авіаційний інцидент''' - подія, за якої мала би відбутися авіакатастрофа, але цього разу пощастило. Хоча всім похуй на ці тлумачення, ви ж і самі знаєте, заради чого ви прийшли прочитати цю статтю.

== Лех Качинський ==
[[Файл:1280px-Katastrofa w Smoleńsku.jpg|міні|Рештки літака.]]
[[Файл:1024px-Tu-154-crash-in-smolensk-20100410-11.jpg|міні|З іншого ракурсу.]]
10 квітня 2010 року всім відомий [[Хуйло]] вирішив розбити літачок, а заодно й випиляти всю верхівку влади Польщі, включно з її президентом. Звучить абсолютно нереалістично, але у нього це успішно вийшло. Тодішній президент Польщі Лех Качинський був дуже базовою персоною, він протистояв комунізму (ще у 70-х!), був затятим русофобом і прагнув розвитку стратегічних відносин з Україною за свого президентства. Путін не міг витримати такої бази і хотів чимдужче від нього здибатися. І таки придумав як.

Незадовго до катастрофи Путін раптово запросив політичного конкурента Леха, Дональда Туска, приїхати до Смоленську та посумувати за нагоди річниці Катинської трагедії. Качинський піймався на гачок і вирішив влаштувати власний візит туди, з блекджеком та шльондрами. Та не сталося так як гадалося. Літак, набитий десятками персон вищого командування Польщі раптово розбився під Смоленськом. Загинули 96 осіб, жоден не вижив. Такого раптового випилювання своєї владної верхівки Польща не знала навіть в часи Другої Світової.

Надалі усі дані базуються на кацапській експертизі. А все тому що Росія й досі не хоче віддавати рештки літака разом з оригінальними чорними ящиками Польщі. Так-так, Польща отримала дулю з маком та підроблену кацапськими ручками копію чорних ящиків. Польска делегація в складі декількох літаків летіла в Смоленськ, неподалік від якого знаходиться Катинське кладовище. Декілька літаків з іншими відвідувачами в той день все-ж приземлились в Смоленську, але прямо перед літаком з Качинським загадковим чином з'явився туман. За кацапською версією, раптово перед приземленням літака якого ніхто не очікував і який жоден прогноз погоди не передбачив. Ба більше, туман раптово зник після авіатрощі. Диспетчери неодноразово повідомляли борт №1, що обраний аеродром не був готовий до прийому літака, і що логічною дією було б приземлення на запасному аеродрому у Вітебську або Мінську, на що польському екіпажові було насрати. Згодом літак почав приземлятися з високою вертикальною швидкістю, а {{Переклад|TAWS|розшифровується як система попердження про близькість до землі.}} водночас почала верещати "{{Переклад|PULL UP|Піднімайтеся}} і "{{Переклад|Terrain Ahead|Земля попереду}}, що стаффом літачка теж було проігноровано. Коли пілоти почали виконувати якісь дії заради уникнення неминучого пиздецю, вже було занадто пізно.

Окремого згадування заслуговує розслідування авіакатастрофи. Російська сторона, попри офіційний дозвіл від російської влади всіляко перешкоджала незалежному розслідуванню. Рештки політиків та оргінальний чорний ящик кацапи не видавали до закінчення свого розслідування, і за думкою багатьох - так і не видали. На тодішніх ФСБшних помийках типу жеже ця ситуація з раптовою смертю польскої делегації всіляко висміювалась, що натякає на деякі висновки. Після "ретельного аналізу" російська сторона прийшла до висновку: Умови нельотні, але Качинський заставив пілотів сідати попри вмовляння диспетчера летіти в Мінськ. За радянською традицією, все скинули на мертвого.

Польща залишилась незадоволена та почала своє, незалежне розслідування. Розслідування робилось на крихтах тієї інформації, яку рашка таки передала польщі, а це доволі обривчасті дані. Висновки більше схожі на божевільну теорію змови, хоча знаючи русаків - все може бути. Відомо, що Борт №1 проходив в Самарі капітальний ремонт, і на думку поляків, саме в цей момент росіяни заклали вибухівку в ліве крило. Після того як "Друг Путін" запропонував Леху качинському прибути в Смоленськ, росія підготувала прилади, які активували би цю вибухівку. Після вибуху в крилі, активувався другий вибуховий пристрій, який остаточно знищив літак.

Обидві версії звучать помірно-правдоподібно, хоча для менш зануреного в авіаційну тему безоса російська версія звучить правдоподібніше. Але до обох версій є величезне питання, зокрема - а як президент Польщі може впливати на накази диспетчера авіаруху? Чи можна просто наказати сісти на смугу попри заборону диспетчера? Обидві версії досі звучать доволі прохолодно.

== Скнилівська трагедія ==
[[Файл:Sknyliv- Pior Acidente Aereo .jpg|міні|Пілот демонструє дупобіль на практиці.]]
12-та година, 27 липня 2002-го року. Літаючи <s>ген високо у повітрі</s> над головами майбутніх тушок, фігури вищого пілотажу розважають різноманітне бидло на Скнилівському аеродромі, що під Львовом. Десяток тисяч людей вийшло на авіашоу, влаштоване в честь 60-річчя 14 авіаційного корпусу ВПС України. Здавалося б, можна політати на винищувачах перед публікою (не бомбардувальник же), виконати заздалегідь створену програму та розійтися по домівкам (враховуючи, що її виконували досвідчені пілоти першого класу, блядь!!), але не тут було.

Планувалось виконувати шоу на МіГ-29, на яких команда асів і була натренована літати - але корита не змогли покинути аеродром базування через погодні умови, тож для глядачів підготували заміну у вигляді СУ-27 які були абсолютно іншими літаками з абсолютно іншими льотними характеристиками. Сушки важче, мають ледь не втричі більшу тягу, але при цьому мають куди меншу швидкість - короче для пілотів це те ж саме якби вони пересіли з Ланоса на Волгу - машина машиною, але водяться по-різному.

Вже о 12:52, намагаючись виконати напівпетлю на занадто маленькій висоті, пілот вже відчував неминучу загибель <s>глядачів</s> і вирішив врятувати свою дупу переходом до спокійного, плавного горизонтального польоту. Сам того не розуміючи, він зумів зробити трюки куди краще нудного запрограмованого авіашоу: літак зачепив стабілізатором дерево, потім йобнув крилом бетон. Бідному бетону довелося терпіти ковзання літака, яке вже перетворювало в м'ясо купку глядачів. Пілоти, що характерно, успішно <s>посміхались і махали</s> катапультувалися, за що потім так само успішно отримали на горіхи від керівництва.

Зафарбований в червоні кольори бетон не довго терпів - літак зачепив Іл-76, що стояв на аеродромі, зробив пару кувирків і обняв рідну матінку-землю, зігрівши її своїм вибухом і пожежою, ня! Зрозуміло, що це перетворило захоплюючу виставу на масовий хаос та істерику. Деякі люди захопливо дивилися на пожежу або трупи людей, деякі відзняли всю цю красу на відео. Пожежники та лікарі водночас намагалися виконати свою роботу, доїхати вчасно до місця трагедії та не збити ще з десяток панікуючих людей. Загалом загинуло 77 людей, включаючи 28 дітей. Поранених - 543 особи, кожен отримав травми різної степені тяжкості. Повісили все на пілотів, хоча непогано би було притягнути організаторів. Ця подія допомогла нам здобути ще одне досягнення на весь світ - найбільша катастрофа за кількістю загиблих в історії авіаційних шоу. От тільки нам щось з рекордами не щастить, щоправда.

== Трагедія Іл-76 у Луганську ==
У 2014 о 00:50 над Луганськом вагнерівці збили транспортний літак, де було 40 десантників ЗСУ а також 9 членаів екіпажу. Звісно ж усі все засудили, [[Порошенко]] пообіцяв покарати винних але пройшов рік, два, п'ять і ніхуя не змінилось. Що було цілком очікувано, враховуючи що вбивці - озброєні громадяни іншої держави та перебувають на непідконтрольній Україні території, але нащо тоді було обіцяти всіх знайти та покарати? Неясно.<ref>Насправді ясно - це щоб створити видимість того, що влада щось може зробити навіть у найнесправедливішій ситуації. Але біда в тому, що це ситуація у якій зробити нічого.</ref>

== Збиття Boeing 777 на Донбасі ==
Наймасштабніша авіакатастрофа за кількістю загиблих у всій історії України та Світу (якщо не враховувати американський 9/11). Після початку березня 2014 року повітряний простір над Донецькою та Луганською областями був частково зачинений - пілотам не можна було летіти нижче висоти в 3000 м. Вважалось що в цьому конфлікті не використовуються ППО, що можуть перехоплювати цілі на такий висоті. Принаймні до того використовували лише ігли та їх аналоги. І всеж кацапи зробили фінт вухами. 17 липня 2014 раптово для всіх біля міста Сніжне падає літак. В цей же час борт Боїнг-747 MH-171, з купою вчених що прямували на конференцію присвячену вивченню проблематики лікування СНІДу пропадає з радарів. Стрілков, який тоді ще сидів не в тюрмі а на форумах спішить радісно написати, що "Збит транспортньій самолет карателей", сепарські блогери та телеканали встигають зробити декілька ящиків контенту на якому стверджують, що вони збили Іл-76. Але втім мережею ширяться відео з місця катастрофи, де видно речі та тіла цивільних. А також хвост літака, на якому проглядається емблема малазійських ліній. До вечора покази пацієнта міняються - ета не мьі!

Стрілков спішно видаляє всі записи з форума, російські новини масово випускають сюжети про те що УкрАиснкие каратели, а місцеві вирізняються тим, що банально мародерять місце катастрофи.

Кацапи з того моменту видають декілька десятків абсурдних теорій події - що українці збили винищувачем літак, що українці загрузили уже трупи в літак і це повинно було когось якось спровокувати, але закінчилось все банально. Після експертизи було визначено - стріляли з установки ППО "Бук", була використана ракета 9М38М1 з бойовою частиною 9Н314М які є, от так новина, тільки у Росії. Більш за те - завдяки тому що це була ЄДИНА установка БУКу яку бачили на ТОТ донбасу, було дуже просто відслідкувати майже весь її шлях. Установка належала 53 зенітно-ракетній бригаді з Курська, про що доволі однозначно вказували маркування на корпусі.

Єдиним питанням залишається - чи спеціально це було зроблено. Адже апаратура в Буку вміє розрізнювати цілі за приналежністю - втім під питанням питанням, чи працювала система свій/чужий на борту саме цієї установки. Існує версія що апарат видали місцевим бабуїнам, які з радістю хуйнули ракету по першій же цілі яку побачили на радарі.

== Збиття Boeing 737 під Тегераном ==
Пролітав якось 8 січня 2020 року український літак під Іраном і був збитий Корпусом вартових Ісламської революції, скорочено [[ЛҐБТ|КВІР]]. Загинули всі 176 осіб. Хоч літак був й українським, але з українців був лише екіпаж й два пілоти. Найбільше загинуло іранців (81) і канадців (57), тому немає конструктивних підстав вважати, що Іран таким чином зробив політично-національно-економічно-історичний виклик Україні абощо. Але за наших й канадців вони все одно мають поплатитись, сцуки.

== Авіакатастрофа під Чугуєвом==
І знову в тому ж самому 2020 році розбився літак, от тільки не пасажирський, а військовий, тому усі померлі на борту були українцями. На цей раз сталося внутрішнє пиздойобство і винен хтось з наших. А оскільки це сталося у нас, подробиці того, як це могло статися, й досі офіційно невідомі. З 27 людей дивом вижила одна особа. От що означає народитися під щасливою зіркою, безосе!

== [[Бровари|Броварська]] трагедія ==
Ще одна трагедія на території України. 18 січня 2023 гелікоптер з усією верхівкою МВС України (в тому числі міністром МВС) упав на дитячий садочок в [[Бровари|Броварах]]. Результат очікуваний - 14 трупів, з яких дитячий лише один, але адміни [[Telegram|телеґрам]] каналів та журналістські хвойди вже встигли непогано погайпились, публікуючи "шокуючі відео з місця подій". Версія про диверсію теж, звісно, була присутня.

== Авіакатастрова у Тверській області ==
Рівно через два місяці після того, як усім здавалось що [[Хуйло]] та Прігожін домовились і владнали всі питання, сталось так що літак Прігожіна, разом з власне ним самим, [[РАПТОВО]] впав у Твєрській області [[Московія|лопатоїдної скотоублюдії]]. Вагнєрівці почали щось горланити про вбивство та другий марш на [[Москва|Мацкву]], але повідомляється, що їх усіх на [[Білорусь|єблогрусько]]-[[кацап]]ському кордоні зупинив [[Білорусь|їблогруський]] спецназ. Решта ж вагнерівців тихенько охуїває в Африці, бо нічого вже не вдіять. Що ж до самого факту вбивства, то воно очевидно замовлене хуйлом, і зроблено максимально публічним: 2 місяці з дня бунту, далеке від фронту місце, збитий літак (так само як вагнерівці збивали літаки мін "оборони" рашки). Імовірно це було зроблено щоб показати що [[Хуйло|хуйло]] серйозний тіп, не пробачає і завжди все тримає під контролем.

== Авіакатастрофа L-39 ==
25 серпня 2023-ого року в Житомирській області під час навчань зіштовхнулись два військових літаки, через що загинуло троє дуже охуєних пілотів. Сумна історія, не для мемної енциклопедії.

== Авіакатастрофа 29.08.2023 ==
Ще одна авіакатастрофа: розбилось два гелікоптери ЗСУ на Донбасі. Сталась ця катастрофа через чотири дні після катастрофи L-39, і через 8 місяців після падіння гелікоптеру з міністром МВС. Ситуація дуже підозріла - імовірно русня якось змогла прокачати свою розвідку та почати саботувати повітряні сили ЗСУ, побоюючись появи F-16 на фронті.

== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Транспорт]]
{{Транспорт}}
{{Революція}}

Авіакатастрофа

2026-03-01T18:19:23Z

Coole: /* Збиття Boeing 777 на Донбасі */

{{Шок-контент}}
{{Недопис}}
[[Файл:11417962-0-image-m-10 1553502684570.jpg|міні|Просто і зрозуміло.]]
'''Авіакатастрофа''' — авіаційний інцидент, за якого зазвичай купка людей перетворється в поживне м'ясо, літак стає халявним металобрухтом, а всім, кому пощастило побачити дане явище надається можливість <s>знайти уцілілих і надати їм першу медичну допомогу, паралельно зателефонувавши 102</s> зібрати весь профіт з літака і втекти геть, поки копи не зроблять все це за тебе. Важливо розділяти авіаінциденти та авіакатастрофи; якщо загиблі відсутні — скоріше всього, мова йде саме про інцидент. Різного роду журналюги полюбляють називати авіакатастрофою будь-який пук в літаку або пережовану двигуном пташку (в разі якщо екстренна посадка таки сталася), в основному для отримання [[профіт]]у від начальства або через [[реклама|рекламу]], розташовану на сайті видання.

Відповідно '''авіаційний інцидент''' - подія, за якої мала би відбутися авіакатастрофа, але цього разу пощастило. Хоча всім похуй на ці тлумачення, ви ж і самі знаєте, заради чого ви прийшли прочитати цю статтю.

== Лех Качинський ==
[[Файл:1280px-Katastrofa w Smoleńsku.jpg|міні|Рештки літака.]]
[[Файл:1024px-Tu-154-crash-in-smolensk-20100410-11.jpg|міні|З іншого ракурсу.]]
10 квітня 2010 року всім відомий [[Хуйло]] вирішив розбити літачок, а заодно й випиляти всю верхівку влади Польщі, включно з її президентом. Звучить абсолютно нереалістично, але у нього це успішно вийшло. Тодішній президент Польщі Лех Качинський був дуже базовою персоною, він протистояв комунізму (ще у 70-х!), був затятим русофобом і прагнув розвитку стратегічних відносин з Україною за свого президентства. Путін не міг витримати такої бази і хотів чимдужче від нього здибатися. І таки придумав як.

Незадовго до катастрофи Путін раптово запросив політичного конкурента Леха, Дональда Туска, приїхати до Смоленську та посумувати за нагоди річниці Катинської трагедії. Качинський піймався на гачок і вирішив влаштувати власний візит туди, з блекджеком та шльондрами. Та не сталося так як гадалося. Літак, набитий десятками персон вищого командування Польщі раптово розбився під Смоленськом. Загинули 96 осіб, жоден не вижив. Такого раптового випилювання своєї владної верхівки Польща не знала навіть в часи Другої Світової.

Надалі усі дані базуються на кацапській експертизі. А все тому що Росія й досі не хоче віддавати рештки літака разом з оригінальними чорними ящиками Польщі. Так-так, Польща отримала дулю з маком та підроблену кацапськими ручками копію чорних ящиків. Польска делегація в складі декількох літаків летіла в Смоленськ, неподалік від якого знаходиться Катинське кладовище. Декілька літаків з іншими відвідувачами в той день все-ж приземлились в Смоленську, але прямо перед літаком з Качинським загадковим чином з'явився туман. За кацапською версією, раптово перед приземленням літака якого ніхто не очікував і який жоден прогноз погоди не передбачив. Ба більше, туман раптово зник після авіатрощі. Диспетчери неодноразово повідомляли борт №1, що обраний аеродром не був готовий до прийому літака, і що логічною дією було б приземлення на запасному аеродрому у Вітебську або Мінську, на що польському екіпажові було насрати. Згодом літак почав приземлятися з високою вертикальною швидкістю, а {{Переклад|TAWS|розшифровується як система попердження про близькість до землі.}} водночас почала верещати "{{Переклад|PULL UP|Піднімайтеся}} і "{{Переклад|Terrain Ahead|Земля попереду}}, що стаффом літачка теж було проігноровано. Коли пілоти почали виконувати якісь дії заради уникнення неминучого пиздецю, вже було занадто пізно.

Окремого згадування заслуговує розслідування авіакатастрофи. Російська сторона, попри офіційний дозвіл від російської влади всіляко перешкоджала незалежному розслідуванню. Рештки політиків та оргінальний чорний ящик кацапи не видавали до закінчення свого розслідування, і за думкою багатьох - так і не видали. На тодішніх ФСБшних помийках типу жеже ця ситуація з раптовою смертю польскої делегації всіляко висміювалась, що натякає на деякі висновки. Після "ретельного аналізу" російська сторона прийшла до висновку: Умови нельотні, але Качинський заставив пілотів сідати попри вмовляння диспетчера летіти в Мінськ. За радянською традицією, все скинули на мертвого.

Польща залишилась незадоволена та почала своє, незалежне розслідування. Розслідування робилось на крихтах тієї інформації, яку рашка таки передала польщі, а це доволі обривчасті дані. Висновки більше схожі на божевільну теорію змови, хоча знаючи русаків - все може бути. Відомо, що Борт №1 проходив в Самарі капітальний ремонт, і на думку поляків, саме в цей момент росіяни заклали вибухівку в ліве крило. Після того як "Друг Путін" запропонував Леху качинському прибути в Смоленськ, росія підготувала прилади, які активували би цю вибухівку. Після вибуху в крилі, активувався другий вибуховий пристрій, який остаточно знищив літак.

Обидві версії звучать помірно-правдоподібно, хоча для менш зануреного в авіаційну тему безоса російська версія звучить правдоподібніше. Але до обох версій є величезне питання, зокрема - а як президент Польщі може впливати на накази диспетчера авіаруху? Чи можна просто наказати сісти на смугу попри заборону диспетчера? Обидві версії досі звучать доволі прохолодно.

== Скнилівська трагедія ==
[[Файл:Sknyliv- Pior Acidente Aereo .jpg|міні|Пілот демонструє дупобіль на практиці.]]
12-та година, 27 липня 2002-го року. Літаючи <s>ген високо у повітрі</s> над головами майбутніх тушок, фігури вищого пілотажу розважають різноманітне бидло на Скнилівському аеродромі, що під Львовом. Десяток тисяч людей вийшло на авіашоу, влаштоване в честь 60-річчя 14 авіаційного корпусу ВПС України. Здавалося б, можна політати на винищувачах перед публікою (не бомбардувальник же), виконати заздалегідь створену програму та розійтися по домівкам (враховуючи, що її виконували досвідчені пілоти першого класу, блядь!!), але не тут було.

Планувалось виконувати шоу на МіГ-29, на яких команда асів і була натренована літати - але корита не змогли покинути аеродром базування через погодні умови, тож для глядачів підготували заміну у вигляді СУ-27 які були абсолютно іншими літаками з абсолютно іншими льотними характеристиками. Сушки важче, мають ледь не втричі більшу тягу, але при цьому мають куди меншу швидкість - короче для пілотів це те ж саме якби вони пересіли з Ланоса на Волгу - машина машиною, але водяться по-різному.

Вже о 12:52, намагаючись виконати напівпетлю на занадто маленькій висоті, пілот вже відчував неминучу загибель <s>глядачів</s> і вирішив врятувати свою дупу переходом до спокійного, плавного горизонтального польоту. Сам того не розуміючи, він зумів зробити трюки куди краще нудного запрограмованого авіашоу: літак зачепив стабілізатором дерево, потім йобнув крилом бетон. Бідному бетону довелося терпіти ковзання літака, яке вже перетворювало в м'ясо купку глядачів. Пілоти, що характерно, успішно <s>посміхались і махали</s> катапультувалися, за що потім так само успішно отримали на горіхи від керівництва.

Зафарбований в червоні кольори бетон не довго терпів - літак зачепив Іл-76, що стояв на аеродромі, зробив пару кувирків і обняв рідну матінку-землю, зігрівши її своїм вибухом і пожежою, ня! Зрозуміло, що це перетворило захоплюючу виставу на масовий хаос та істерику. Деякі люди захопливо дивилися на пожежу або трупи людей, деякі відзняли всю цю красу на відео. Пожежники та лікарі водночас намагалися виконати свою роботу, доїхати вчасно до місця трагедії та не збити ще з десяток панікуючих людей. Загалом загинуло 77 людей, включаючи 28 дітей. Поранених - 543 особи, кожен отримав травми різної степені тяжкості. Повісили все на пілотів, хоча непогано би було притягнути організаторів. Ця подія допомогла нам здобути ще одне досягнення на весь світ - найбільша катастрофа за кількістю загиблих в історії авіаційних шоу. От тільки нам щось з рекордами не щастить, щоправда.

== Трагедія Іл-76 у Луганську ==
У 2014 о 00:50 над Луганськом вагнерівці збили транспортний літак, де було 40 десантників ЗСУ а також 9 членаів екіпажу. Звісно ж усі все засудили, [[Порошенко]] пообіцяв покарати винних але пройшов рік, два, п'ять і ніхуя не змінилось. Що було цілком очікувано, враховуючи що вбивці - озброєні громадяни іншої держави та перебувають на непідконтрольній Україні території, але нащо тоді було обіцяти всіх знайти та покарати? Неясно.<ref>Насправді ясно - це щоб створити видимість того, що влада щось може зробити навіть у найнесправедливішій ситуації. Але біда в тому, що це ситуація у якій зробити нічого.</ref>

== Збиття Boeing 777 на Донбасі ==
Наймасштабніша авіакатастрофа за кількістю загиблих у всій історії України та Світу (якщо не враховувати американський 9/11). Після початку березня 2014 року повітряний простір над Донецькою та Луганською областями був частково зачинений - пілотам не можна було летіти нижче висоти в 3000 м. Вважалось що в цьому конфлікті не використовуються ППО, що можуть перехоплювати цілі на такий висоті. Принаймні до того використовували лише ігли та їх аналоги. І всеж кацапи зробили фінт вухами. 17 липня 2014 раптово для всіх біля міста Сніжне падає літак. В цей же час борт Боїнг-747 MH-171, з купою вчених що прямували на конференцію присвячену вивченню проблематики лікування СНІДу пропадає з радарів. Стрілков, який тоді ще сидів не в тюрмі а на форумах спішить радісно написати, що "Збит транспортньій самолет карателей", сепарські блогери та телеканали встигають зробити декілька ящиків контенту на якому стверджують, що вони збили Іл-76. Але втім мережею ширяться відео з місця катастрофи, де видно речі та тіла цивільних. А також хвост літака, на якому проглядається емблема малазійських ліній. До вечора покази пацієнта міняються - ета не мьі!

Стрілков спішно видаляє всі записи з форума, російські новини масово випускають сюжети про те що УкрАиснкие каратели, а місцеві вирізняються тим, що банально мародерять місце катастрофи.

Кацапи з того моменту видають декілька десятків абсурдних теорій події - що українці збили винищувачем літак, що українці загрузили уже трупи в літак і це повинно було когось якось спровокувати, але закінчилось все банально. Після експертизи було визначено - стріляли з установки ППО "Бук", була використана ракета 9М38М1 з бойовою частиною 9Н314М які є, от так новина, тільки у Росії. Більш за те - завдяки тому що це була ЄДИНА установка БУКу яку бачили на ТОТ донбасу, було дуже просто відслідкувати майже весь її шлях. Установка належала 53 зенітно-ракетній бригаді з Курська, про що доволі однозначно вказували маркування на корпусі.

Єдиним питанням залишається - чи спеціально це було зроблено. Адже апаратура в Буку вміє розрізнювати цілі за приналежністю - втім під питанням питанням, чи працювала система свій/чужий на борту саме цієї установки.

== Збиття Boeing 737 під Тегераном ==
Пролітав якось 8 січня 2020 року український літак під Іраном і був збитий Корпусом вартових Ісламської революції, скорочено [[ЛҐБТ|КВІР]]. Загинули всі 176 осіб. Хоч літак був й українським, але з українців був лише екіпаж й два пілоти. Найбільше загинуло іранців (81) і канадців (57), тому немає конструктивних підстав вважати, що Іран таким чином зробив політично-національно-економічно-історичний виклик Україні абощо. Але за наших й канадців вони все одно мають поплатитись, сцуки.

== Авіакатастрофа під Чугуєвом==
І знову в тому ж самому 2020 році розбився літак, от тільки не пасажирський, а військовий, тому усі померлі на борту були українцями. На цей раз сталося внутрішнє пиздойобство і винен хтось з наших. А оскільки це сталося у нас, подробиці того, як це могло статися, й досі офіційно невідомі. З 27 людей дивом вижила одна особа. От що означає народитися під щасливою зіркою, безосе!

== [[Бровари|Броварська]] трагедія ==
Ще одна трагедія на території України. 18 січня 2023 гелікоптер з усією верхівкою МВС України (в тому числі міністром МВС) упав на дитячий садочок в [[Бровари|Броварах]]. Результат очікуваний - 14 трупів, з яких дитячий лише один, але адміни [[Telegram|телеґрам]] каналів та журналістські хвойди вже встигли непогано погайпились, публікуючи "шокуючі відео з місця подій". Версія про диверсію теж, звісно, була присутня.

== Авіакатастрова у Тверській області ==
Рівно через два місяці після того, як усім здавалось що [[Хуйло]] та Прігожін домовились і владнали всі питання, сталось так що літак Прігожіна, разом з власне ним самим, [[РАПТОВО]] впав у Твєрській області [[Московія|лопатоїдної скотоублюдії]]. Вагнєрівці почали щось горланити про вбивство та другий марш на [[Москва|Мацкву]], але повідомляється, що їх усіх на [[Білорусь|єблогрусько]]-[[кацап]]ському кордоні зупинив [[Білорусь|їблогруський]] спецназ. Решта ж вагнерівців тихенько охуїває в Африці, бо нічого вже не вдіять. Що ж до самого факту вбивства, то воно очевидно замовлене хуйлом, і зроблено максимально публічним: 2 місяці з дня бунту, далеке від фронту місце, збитий літак (так само як вагнерівці збивали літаки мін "оборони" рашки). Імовірно це було зроблено щоб показати що [[Хуйло|хуйло]] серйозний тіп, не пробачає і завжди все тримає під контролем.

== Авіакатастрофа L-39 ==
25 серпня 2023-ого року в Житомирській області під час навчань зіштовхнулись два військових літаки, через що загинуло троє дуже охуєних пілотів. Сумна історія, не для мемної енциклопедії.

== Авіакатастрофа 29.08.2023 ==
Ще одна авіакатастрофа: розбилось два гелікоптери ЗСУ на Донбасі. Сталась ця катастрофа через чотири дні після катастрофи L-39, і через 8 місяців після падіння гелікоптеру з міністром МВС. Ситуація дуже підозріла - імовірно русня якось змогла прокачати свою розвідку та почати саботувати повітряні сили ЗСУ, побоюючись появи F-16 на фронті.

== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Транспорт]]
{{Транспорт}}
{{Революція}}

Авіакатастрофа

2026-03-01T17:56:45Z

Coole: /* Скнилівська трагедія */

{{Шок-контент}}
{{Недопис}}
[[Файл:11417962-0-image-m-10 1553502684570.jpg|міні|Просто і зрозуміло.]]
'''Авіакатастрофа''' — авіаційний інцидент, за якого зазвичай купка людей перетворється в поживне м'ясо, літак стає халявним металобрухтом, а всім, кому пощастило побачити дане явище надається можливість <s>знайти уцілілих і надати їм першу медичну допомогу, паралельно зателефонувавши 102</s> зібрати весь профіт з літака і втекти геть, поки копи не зроблять все це за тебе. Важливо розділяти авіаінциденти та авіакатастрофи; якщо загиблі відсутні — скоріше всього, мова йде саме про інцидент. Різного роду журналюги полюбляють називати авіакатастрофою будь-який пук в літаку або пережовану двигуном пташку (в разі якщо екстренна посадка таки сталася), в основному для отримання [[профіт]]у від начальства або через [[реклама|рекламу]], розташовану на сайті видання.

Відповідно '''авіаційний інцидент''' - подія, за якої мала би відбутися авіакатастрофа, але цього разу пощастило. Хоча всім похуй на ці тлумачення, ви ж і самі знаєте, заради чого ви прийшли прочитати цю статтю.

== Лех Качинський ==
[[Файл:1280px-Katastrofa w Smoleńsku.jpg|міні|Рештки літака.]]
[[Файл:1024px-Tu-154-crash-in-smolensk-20100410-11.jpg|міні|З іншого ракурсу.]]
10 квітня 2010 року всім відомий [[Хуйло]] вирішив розбити літачок, а заодно й випиляти всю верхівку влади Польщі, включно з її президентом. Звучить абсолютно нереалістично, але у нього це успішно вийшло. Тодішній президент Польщі Лех Качинський був дуже базовою персоною, він протистояв комунізму (ще у 70-х!), був затятим русофобом і прагнув розвитку стратегічних відносин з Україною за свого президентства. Путін не міг витримати такої бази і хотів чимдужче від нього здибатися. І таки придумав як.

Незадовго до катастрофи Путін раптово запросив політичного конкурента Леха, Дональда Туска, приїхати до Смоленську та посумувати за нагоди річниці Катинської трагедії. Качинський піймався на гачок і вирішив влаштувати власний візит туди, з блекджеком та шльондрами. Та не сталося так як гадалося. Літак, набитий десятками персон вищого командування Польщі раптово розбився під Смоленськом. Загинули 96 осіб, жоден не вижив. Такого раптового випилювання своєї владної верхівки Польща не знала навіть в часи Другої Світової.

Надалі усі дані базуються на кацапській експертизі. А все тому що Росія й досі не хоче віддавати рештки літака разом з оригінальними чорними ящиками Польщі. Так-так, Польща отримала дулю з маком та підроблену кацапськими ручками копію чорних ящиків. Польска делегація в складі декількох літаків летіла в Смоленськ, неподалік від якого знаходиться Катинське кладовище. Декілька літаків з іншими відвідувачами в той день все-ж приземлились в Смоленську, але прямо перед літаком з Качинським загадковим чином з'явився туман. За кацапською версією, раптово перед приземленням літака якого ніхто не очікував і який жоден прогноз погоди не передбачив. Ба більше, туман раптово зник після авіатрощі. Диспетчери неодноразово повідомляли борт №1, що обраний аеродром не був готовий до прийому літака, і що логічною дією було б приземлення на запасному аеродрому у Вітебську або Мінську, на що польському екіпажові було насрати. Згодом літак почав приземлятися з високою вертикальною швидкістю, а {{Переклад|TAWS|розшифровується як система попердження про близькість до землі.}} водночас почала верещати "{{Переклад|PULL UP|Піднімайтеся}} і "{{Переклад|Terrain Ahead|Земля попереду}}, що стаффом літачка теж було проігноровано. Коли пілоти почали виконувати якісь дії заради уникнення неминучого пиздецю, вже було занадто пізно.

Окремого згадування заслуговує розслідування авіакатастрофи. Російська сторона, попри офіційний дозвіл від російської влади всіляко перешкоджала незалежному розслідуванню. Рештки політиків та оргінальний чорний ящик кацапи не видавали до закінчення свого розслідування, і за думкою багатьох - так і не видали. На тодішніх ФСБшних помийках типу жеже ця ситуація з раптовою смертю польскої делегації всіляко висміювалась, що натякає на деякі висновки. Після "ретельного аналізу" російська сторона прийшла до висновку: Умови нельотні, але Качинський заставив пілотів сідати попри вмовляння диспетчера летіти в Мінськ. За радянською традицією, все скинули на мертвого.

Польща залишилась незадоволена та почала своє, незалежне розслідування. Розслідування робилось на крихтах тієї інформації, яку рашка таки передала польщі, а це доволі обривчасті дані. Висновки більше схожі на божевільну теорію змови, хоча знаючи русаків - все може бути. Відомо, що Борт №1 проходив в Самарі капітальний ремонт, і на думку поляків, саме в цей момент росіяни заклали вибухівку в ліве крило. Після того як "Друг Путін" запропонував Леху качинському прибути в Смоленськ, росія підготувала прилади, які активували би цю вибухівку. Після вибуху в крилі, активувався другий вибуховий пристрій, який остаточно знищив літак.

Обидві версії звучать помірно-правдоподібно, хоча для менш зануреного в авіаційну тему безоса російська версія звучить правдоподібніше. Але до обох версій є величезне питання, зокрема - а як президент Польщі може впливати на накази диспетчера авіаруху? Чи можна просто наказати сісти на смугу попри заборону диспетчера? Обидві версії досі звучать доволі прохолодно.

== Скнилівська трагедія ==
[[Файл:Sknyliv- Pior Acidente Aereo .jpg|міні|Пілот демонструє дупобіль на практиці.]]
12-та година, 27 липня 2002-го року. Літаючи <s>ген високо у повітрі</s> над головами майбутніх тушок, фігури вищого пілотажу розважають різноманітне бидло на Скнилівському аеродромі, що під Львовом. Десяток тисяч людей вийшло на авіашоу, влаштоване в честь 60-річчя 14 авіаційного корпусу ВПС України. Здавалося б, можна політати на винищувачах перед публікою (не бомбардувальник же), виконати заздалегідь створену програму та розійтися по домівкам (враховуючи, що її виконували досвідчені пілоти першого класу, блядь!!), але не тут було.

Планувалось виконувати шоу на МіГ-29, на яких команда асів і була натренована літати - але корита не змогли покинути аеродром базування через погодні умови, тож для глядачів підготували заміну у вигляді СУ-27 які були абсолютно іншими літаками з абсолютно іншими льотними характеристиками. Сушки важче, мають ледь не втричі більшу тягу, але при цьому мають куди меншу швидкість - короче для пілотів це те ж саме якби вони пересіли з Ланоса на Волгу - машина машиною, але водяться по-різному.

Вже о 12:52, намагаючись виконати напівпетлю на занадто маленькій висоті, пілот вже відчував неминучу загибель <s>глядачів</s> і вирішив врятувати свою дупу переходом до спокійного, плавного горизонтального польоту. Сам того не розуміючи, він зумів зробити трюки куди краще нудного запрограмованого авіашоу: літак зачепив стабілізатором дерево, потім йобнув крилом бетон. Бідному бетону довелося терпіти ковзання літака, яке вже перетворювало в м'ясо купку глядачів. Пілоти, що характерно, успішно <s>посміхались і махали</s> катапультувалися, за що потім так само успішно отримали на горіхи від керівництва.

Зафарбований в червоні кольори бетон не довго терпів - літак зачепив Іл-76, що стояв на аеродромі, зробив пару кувирків і обняв рідну матінку-землю, зігрівши її своїм вибухом і пожежою, ня! Зрозуміло, що це перетворило захоплюючу виставу на масовий хаос та істерику. Деякі люди захопливо дивилися на пожежу або трупи людей, деякі відзняли всю цю красу на відео. Пожежники та лікарі водночас намагалися виконати свою роботу, доїхати вчасно до місця трагедії та не збити ще з десяток панікуючих людей. Загалом загинуло 77 людей, включаючи 28 дітей. Поранених - 543 особи, кожен отримав травми різної степені тяжкості. Повісили все на пілотів, хоча непогано би було притягнути організаторів. Ця подія допомогла нам здобути ще одне досягнення на весь світ - найбільша катастрофа за кількістю загиблих в історії авіаційних шоу. От тільки нам щось з рекордами не щастить, щоправда.

== Трагедія Іл-76 у Луганську ==
У 2014 о 00:50 над Луганськом вагнерівці збили транспортний літак, де було 40 десантників ЗСУ а також 9 членаів екіпажу. Звісно ж усі все засудили, [[Порошенко]] пообіцяв покарати винних але пройшов рік, два, п'ять і ніхуя не змінилось. Що було цілком очікувано, враховуючи що вбивці - озброєні громадяни іншої держави та перебувають на непідконтрольній Україні території, але нащо тоді було обіцяти всіх знайти та покарати? Неясно.<ref>Насправді ясно - це щоб створити видимість того, що влада щось може зробити навіть у найнесправедливішій ситуації. Але біда в тому, що це ситуація у якій зробити нічого.</ref>

== Збиття Boeing 777 на Донбасі ==
Наймасштабніша авіакатастрофа за кількістю загиблих у всій історії України та Світу (якщо не враховувати американський 9/11) У 2014 кацапські окупаційні війська на Донбасі збили Майлазійський літак власним ППО. Спочатку "ДНР" похвалились своїм досягненням, подумавши що це транспортний літак ЗСУ, але коли виявилось, що літак цивільний, ще й з купою голандців та майлазійців на борту - швидко передумали і оголосили що винні укропи.

== Збиття Boeing 737 під Тегераном ==
Пролітав якось 8 січня 2020 року український літак під Іраном і був збитий Корпусом вартових Ісламської революції, скорочено [[ЛҐБТ|КВІР]]. Загинули всі 176 осіб. Хоч літак був й українським, але з українців був лише екіпаж й два пілоти. Найбільше загинуло іранців (81) і канадців (57), тому немає конструктивних підстав вважати, що Іран таким чином зробив політично-національно-економічно-історичний виклик Україні абощо. Але за наших й канадців вони все одно мають поплатитись, сцуки.

== Авіакатастрофа під Чугуєвом==
І знову в тому ж самому 2020 році розбився літак, от тільки не пасажирський, а військовий, тому усі померлі на борту були українцями. На цей раз сталося внутрішнє пиздойобство і винен хтось з наших. А оскільки це сталося у нас, подробиці того, як це могло статися, й досі офіційно невідомі. З 27 людей дивом вижила одна особа. От що означає народитися під щасливою зіркою, безосе!

== [[Бровари|Броварська]] трагедія ==
Ще одна трагедія на території України. 18 січня 2023 гелікоптер з усією верхівкою МВС України (в тому числі міністром МВС) упав на дитячий садочок в [[Бровари|Броварах]]. Результат очікуваний - 14 трупів, з яких дитячий лише один, але адміни [[Telegram|телеґрам]] каналів та журналістські хвойди вже встигли непогано погайпились, публікуючи "шокуючі відео з місця подій". Версія про диверсію теж, звісно, була присутня.

== Авіакатастрова у Тверській області ==
Рівно через два місяці після того, як усім здавалось що [[Хуйло]] та Прігожін домовились і владнали всі питання, сталось так що літак Прігожіна, разом з власне ним самим, [[РАПТОВО]] впав у Твєрській області [[Московія|лопатоїдної скотоублюдії]]. Вагнєрівці почали щось горланити про вбивство та другий марш на [[Москва|Мацкву]], але повідомляється, що їх усіх на [[Білорусь|єблогрусько]]-[[кацап]]ському кордоні зупинив [[Білорусь|їблогруський]] спецназ. Решта ж вагнерівців тихенько охуїває в Африці, бо нічого вже не вдіять. Що ж до самого факту вбивства, то воно очевидно замовлене хуйлом, і зроблено максимально публічним: 2 місяці з дня бунту, далеке від фронту місце, збитий літак (так само як вагнерівці збивали літаки мін "оборони" рашки). Імовірно це було зроблено щоб показати що [[Хуйло|хуйло]] серйозний тіп, не пробачає і завжди все тримає під контролем.

== Авіакатастрофа L-39 ==
25 серпня 2023-ого року в Житомирській області під час навчань зіштовхнулись два військових літаки, через що загинуло троє дуже охуєних пілотів. Сумна історія, не для мемної енциклопедії.

== Авіакатастрофа 29.08.2023 ==
Ще одна авіакатастрофа: розбилось два гелікоптери ЗСУ на Донбасі. Сталась ця катастрофа через чотири дні після катастрофи L-39, і через 8 місяців після падіння гелікоптеру з міністром МВС. Ситуація дуже підозріла - імовірно русня якось змогла прокачати свою розвідку та почати саботувати повітряні сили ЗСУ, побоюючись появи F-16 на фронті.

== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Транспорт]]
{{Транспорт}}
{{Революція}}

Рольовики

2026-02-16T16:52:12Z

Coole: /* GURPS */

'''Рольовики''' - вони грають в рольові ігри. А от вже рольові ігри бувають різні: хтось любить покидати куби за столом, хтось може поїхати десь на закинуте залізничне депо постріляти з пневматики в людей, а хтось можливо просто дуже любить наряжатись в жінок. Звичайно, що фентезійних.

== Настольні рольові ігри ==
Для тих хто не знає що це таке:

Настольні рольові ігри (НРІ) - це ігри, в яких гравці за столом грають за якісь ролі. Зазвичай потребує наявності володаря підземелля. Насправді ж він не завжди відповідальний за саме підземелля. Англійською [[Гачімучі|Dungeon Master]]-ом називають чувака, який безпосередньо веде гру. Українською можете називати його просто Володарем, або Майстром (особливо якщо це не ДнД). Цей чувак відповідає за підготовку гри, та за її справну роботу. Він є бог всесвіту, в якому герої гравців щось роблять (зазвичай вбивають), та саме він вирішує що і де повинно відбутись.

Для гри зазвичай бажано мати ще 3-5 гравців, які будуть грати персонажів у всесвіті, хоча окремі кампанії і деякі системі дозволяють грати взагалі в соло.

Як майстер так і гравці кидають куби, щоб виявити успішність бажаної дії. У гравця персонаж записаний на листочках, на листочках записані атрибути, статистика та інвентар персонажу. Результат на кубах порівнюється з відповідним на листочку значенням, щоб виявити чи успішно чи ні.

Такі рольові ігри займають багато сесій, в ході яких персонажі приймають участь в історії (і в залежності від майстра це може бути просто історія, яку він розповідає, або історія, яку творять самі гравці, або щось посередині)

Існує багато систем (наборів правил), які можна використовувати для ігор. Про деякі з них:

===ДнД===
[[Файл:ДнД 1.jpg|міні|Приблизно так виглядає ДнД перед грою]]
[[Файл:Dnd.jpg|міні|Професійне викривлення данжен-майстра]]
'''ДнД''' (також '''D&D''' або '''Печери і Змії''') — перша і досі, дідько його забирай, найпопулярніша ролівка світу. Вона ''дуже'' популярна у Америці, для прикладу, [[Reddit|сабредіт]] r/DnD має 2,22 млн. учасників. Навіть люди які нічого не розуміють про настолкові ігри, уявляють що воно з себе представляє - настільки воно популярне.

ДнД - це так званий "Pen and Paper roleplaying game", тобто рольова гра системи "папірець та олівець". Папірець треба для запису персонажа, його можливостей, предметів, що робити з олівцем можете здогадатись самі.

Для рольових настольних ігор потребується уява - Володар підземелля описує події, гравці в них приймають участь і навіть рішення, які впливають на хід історіх. Іноді кидають куби, щоб дізнатись чи вдалось їм зробити те що вони хочуть.

Зазвичай відома навіть серед людей які дуже далекі від всіх нердівських приколів - а виною всьому засилля ДнД в кіно, іграх та всюди в масмедіа. ДнД дуже сильно засвітилась в "Дивних Дивах", а також за мотивами було випущено дуже багато фільмів з заголовком "Підземелля та дракони", а також ігри "Ворота Балдура" (в аж трьох ітераціях)

ДнД дуже сильно заточена під декілька стандартних фентезі-сетінгів, зокрема як і більшість настолкових систем має систему класів. Зокрема, має декілька різних "магічних" класів - це маг, варлок, сорцерер і візард. Причини, по яким це різні класи - виключно лорні, а тому такий поділ гарнго підходить до сетінгів які йдуть "у прив'язці" до системи, зокрема це "Забуті землі" - сетінг який можна побачити в, наприклад, недавно вишедшій грі Baldur's Gate. І хоч майстри намагаються причесати ДнД проти шерсті і заставити її працювати в інших сетінгах - це зазвичай закінчується погано, якщо це фентезі сетінг то це зазвичай все сводиться до "навіщо, якщо є забуті землі", у випадках якщо це неортодоксальний підхід, наприклад спроба натягнути днд на футуристичний сетінг - це виглядає погано.

Хоча для поціновувачів таких збочень є пристанище - ще в нульових контора видала під відкритою ліцензією систему з назвою d20 system. Вона містить основні механіки ДнД, тобто: власне кидання D20 та додавання до них модифікаторів, основні механіки персонажа, складові чарника, тощо. Але вона не містить дндшну мішуру, лор, порізана кількість класів, тощо. Але при цьому це все доступно абсолютно всім під відкритою ліцензією - тобто доступно для всіх для використання і зміни за безкоштовтоно. Від того і засилля хоумрульних систем на д20

===Pathfinder===
Бере за основу все ту ж систему, тільки в своїй суті значно виправлену, а також розширену в частині "заточки" - тепер в це грати приємніше на більшій кількості сетінгів. Хоча все одно здебільшого від фентезі відійти далеко не вийде

===Поклик Ктулху===
Система зроблена з задумом про лавкравтівсько-жахастичну атмосферу та загалом підходить для більш наративних ігор. Хоча, можете почати перестрілку - хто вам заважатиме?

Статистика в чарнику предсталена в значеннях від 0 до 100, тобто у відсотках. На перевірку кидається два д10, один з яких - десятки, таким чином отримуються значення в тому ж ряду від 0 до 100.

Привертає увагу також можливість пожертвувати значенням Талану (тобто удачі, мої маленькі малоросики) персонажа, щоб докинути недостаючу кількість до результату на кубах. Втім, на талан теж рано чи пізно доведеться кинути, щоб перевірити успіх якоїсь дуже важливої ситуації - і виявити що тобі не вистачає саме тих очок що ти вкинув на те щоб зробити щоб неважливе.

Має офіційний переклад на українську, через що має свою популярність в укр сегменті.

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|nkiTVrSE734|Огляд правил
|youtube|MTKuBlK0ng4|Ваншот по ктулсі, який цікаво дивитись
|youtube|KalRenoSZfY|Серія модулю по ктулсі. Дивитись не так цікаво, але саме так виглядає 90% модулів по цій системі
}}

===Vampire the Masquerade===
Насправді огризок про вампірів від куди більшої серії настолок, що називається World of Darkness. Тим не менш, огризок популярний, зокрема завдяки однойменній рольовій відеогрі маскарадних кровосісь на ПК. Настільки популярний, що розробники забили величезний хер на інші системи цієї серії, і стали активно підтримувати саме Вампірів.

Збалансована система, якою приємно грати як в бойові пригоди, так і в наративні. Але за гравцями в цю систему тягнеться неприємний стереотип - вони всі як один квір-гомо-поїхавші нітакусіки. Що насправді не так далеко від правди.

Остання редакція прославилась тим що містила згадку анти-лгбтшних погромів в чечні, які фігурували в правилах у якості сюжетних подій, а також неонацистів та педофілів за яких (або проти яких) можна навіть зіграти.

===GURPS===
Тільки ГУРПСовод відкриває рот - ДнДшник тиче пальцем на нього і кричить "Хааа, нерд!". Так, це така система.

"Універсальна" система настольних ігор. Її автор більш відомий картковою настільною грою "Манчкін", яка власне і приносить йому прибуток. ГУРПС є проєктом для його проєктом для душі.

Нажаль, не має українського перекладу, через що більшість українського контенту по системі буде написано '''в цій статті'''. А при спробі шукати англомовний контент, ви стикнетесь з тим з чим стикнулось більшість юзернеймів, чим і глобально на заході ГУРПС відомий. Гурпс майстер на заході це душні пузаті мужики 40+ з сідою бородою та пивним животиком, які неіронічно грають по розширеним правилам, часто ще третьої редакції, а також сварять інших за спрощення геймплею. З іншого боку, теж своєрідний еспірієнс. Серед відомих гравців, зокрема Джордж Мартін, прекрасно вписується в цей опис. Поговорюють, що "[[Гра Престолів|Пісня льоду та полум'я]]" - це новелізація кампейну в якому він приймав і приймає участь.

Основна відмінність від інших систем - вона використовує лише [[кеп|кубічні куби]]. Ну, ті що гральні шестигранні кістки. В 80-х такі кубики було простіше дістати ніж ДнДшний сет, та і інші настільні системи славились тим що заставляли гравців купувати кастомні сети. Хтось був дуже злий, коли складав ці правила, правда?

Для визначення результата дії в ГУРПС кидається по три куба, і викинути треба менше або рівно значенню перевірки. Нормальне розподілення - такий собі мем серед ГУРПСоводів, бо кидання трьох кубів наближає вірогідність значення середини ряда (10-11), і дуже сильно зменшує вірогідність крітів по обидві сторонів. Що, з однієї сторони, робить кріт дійсно непередбачуваним (бо він випадає ДУЖЕ рідко), а з іншого - дещо знижує ставки.

А кидаються куби проти значення навички (яких дуже багато, або взагалі придумай собі сам) або якщо він відсутній, проти базового атрибута, яких аж чотири. Це Сила, Спритність, Інтелект та Здоров'я. Так, тут можна кинути перевірку на навичку, якою персонаж не володіє. Правда, це зазвичай виллється в перевірку зі штрафом -5. А через те що атрибути для "середнього" персонажа дорівнюють стандартні 10 - то "в середньому" щоб отримати успіх в такій ситуації треба викинути 5 або кріт (4 або 3). Але ви можете спробувати, звичайно.

Окремим нюансом є те, що атрибути значать не зовсім те що на них написано. Між редакціями трохи поміняли їх виконання, а назви залишились старими. Якщо те, що Спритність використовується як базове значення для всіх бойових навичок ще можна якось зрозуміти, то чому саме Сила а не Здоров'я визначає, кхм, Очки Здоров'я - прям не очевидно від слова взагалі. Насправді, за задумкою авторів, атрибут Здоров'я повинен визначати рівень, грубо кажучи, метаболізму персонажу, його статуру. Бо на Здоров'я проводяться перевірки на отруту, на хвороби, а також на те, чи вмирає персонаж який отримав значні поранення.

Як ви вже могли зрозуміти за описом, система відома своєю душністю для початківців. Гравцю пропонується взяти ~130 очків і розкинути їх по атрибутам, перевагам та недолікам, яких аж 20 сторінок. Ніяких класів з готовими рішеннями базові правила не пропонують, тож гравці просто тонуть в купах цієї інформації. Майстри подосвітченіше на перші сесії надають готових персонажів, або взагалі заповнюють чарники за гравців.

Не так давно вийшов GURPS Dungeon [[Фентезі|Fantasy]] - самодостатні правила, які взагалі-то зібрані з базових. Дещо спрощують процес складання персонажа, та і в цілому написані покрасивіше ніж дідівський формально-сухий текст базових правил. Але виникає питання - якщо хочете грати в фентезі з класами, то чому тоді не піти грати в ДнД? Має багато красиво оформлених книжок розширень, а також повноцінний бестіарій на 200 сторінок окремою книжкою. Але ціна кусається. На вищезгаданий бестіарій доведеться викласти 60 долерів, за базовий Донжон Фентезі - 12 баксів. До того ж воно недоступне ніякими мовами окрім англійської.

ГУРПС має правила для (майже) усього - від середньовічного фентезі та історичної драми, до економічної стратегії у відкритому космосі. З древніх давен мала маркетингову кампанію "Одна система для багатьох ігор". Через цю її рису, була досить популярна в доінтернетівську епоху - бо потребувала покупки лише однієї копії правил (ліцензія ще і дозволяє робити копії на некомерційній основі!).

До того ж, має ряд книжок-розширень. Це як розширення правил, розширення розширень (ні, серьозно. ГУРПС: Магія розповзлась по десятку книг), а також книжки з сетингами, з готовими кампейнами. Трохи про них:

'''Нескінченні світи''' - "стандартний" сетінг ГУРПСів, який криво описаний в базових правилах, хоча має і повноцінну книжку де можна почитати побільше. Це якщо взагалі язик повернеться назвати це сетінгом. Зав'язка така: існує альтернативна версія землі, де винайшли технологію переміщення між світами. І цей паралельний світ активно займається розширенням свого впливу в інших альтернативних світах, засилаючі в ті світи агентів різного рівня сплячості, а також іноді навіть активно завойовуючи ті світи. Таких альтернативних земель з технологіями подорожей по паралельностям існує декілька, але нам демонструють дві - зла і дуже зла. Авторами також була натягнута сова на часово-просторовий континуум, і деякі з паралельностей існують у інших часових періодах, а деякі з них взагалі на землю не схожі і навіть мають магію, що дає величезний простір для... Вологих мрій єдиного гурпсомайстра в своєму місті, який не може знайти гравців на цю хуйню. Втім, часово-просторова сова всеж може луснути, і стерти світ в якому гравці напартачили, а до цього цей світ ще буде помітно штормити. Книжка, доречі, пропонує доволі обширний інструментарій для генерації випадкових паралельностей та власне опису цих паралельностей. Надає і ряд вже згенерованих всесвітів, зокрема декілька доволі меметичних фашиських всесвітів.

'''BANESTORM''' - актуальний [[Фентезі]]-сетінг ГУРПСів. В свій час був скомпільований з декількох книжок третьої та другої редакції правил. Активно використовує ідеї нескінченних світів - це світ [[Попаданці|попаданців]], при чому в основному попаданців з землі часів хрестових походів. Буквально Крусейдери в фентезі. Релігійне питання розкрито, доречі. Християнство домінує (ніяких цих ваших фентезійних [[цицьки|цицястих]] богинь), "головна" держава цього всесвіту - саме християнський домініон. Також можна зустріти іслам та євреїв, при чому єврейське питання розкрито не менше - земля обітованна залишилась-то в іншому світі. При цьому всьому реалізмі цього середньовіччя в сетінгу є магія, магічні істоти, а також ці ваші ельфи з орками (та інші нелюди), яких теж занесло сюди, але з інших світів. Власне Бейнсторми це і є ті шторми в реальностях, які засмокчують в цю реальність істот, іноді цілими селами, флотами, тощо. Все це відбувається на планеті Yrth (Читається ак само як Earth).

'''Dungeon Fantasy''' - Редакція ГУРПСІВ, що мімікрує під ДнД. По суті є обрізаним варіантом основних правил з штуками, які потрібні тільки для типових фентезі-кампейнів (але всі вони повністю сумісні з оригинальними правилами). Пропонує також купу класів які дуже сильно нагадують динду, і декілька (!) сетингів для модуляння, як от Nordlondr - фентезі в "нордичному" світі, куди зокрема входить готовий ігровий модуль "Крипта Крисувіка". З Бейнстормом безпосередньо не пов'язаний, хоча в Нескінченних світах може бути що завгодно... По суті Донжон Фентезі є своїм окремим проєктом, з своїми окремими книжками правил, розширень (та розширеннях в розширеннях) та всесвітів (але повністю сумісними з основними правилами). Але чи хтось грає в це - велика загадка, автор ще не бачив. Книжки від 20 до 80 доларів кусаються в ціні, а в наших теренах їх взагалі нереально дістати (часто відсутні навіть в піратському вигляді)

'''Reign of steel''' - таке стається коли дуже хочеться випустити книжку про світ Термінатора, але тобі на це не надають ліцензії, і тобі доводиться випускати китайську копію. Оригінально прописано ще в замшелих 90-х, і сильно віддає "старим термінатором" Розповідає про постапокаліптичний світ на землі, де суперкомпьютери захопили світ. Саме так, скайнетів багато - і кожен має свій харатер, а також кінцеву ціль. Ці суперкомпьютери поділили світ на зони, і навіть воюють один з одним за контроль на землі. Більшість суперкомпьютерів винищують всіх людей на своїй території, різниця лише в тому як вони це роблять - супекомпьютер Маніла продовжує створювати нові токсини та віруси, Каракас намагається замінити людство, створюючи надістот в біолабораторіях. Берлін бачить в людстві екологічну проблему. Пекін хоче покинути цю планету, і тримає людей на своїй території в рабстві, заставляючи працювати на велику ціль (для китайців нічого не помінялось). Тель Авів промиває міски через релігію, але хочаб поприкрутив ручку винищення людей. Україна ж в цьому сетінгу майже повністю входить в "[[Московія|Зону Москва]]" (хоча виключенням є Одещина - яку зжер Берлін), втім цього підараса пинають всі хто не лінь - Ванкувер розпочав війну проти Москви, і навіть виграв її, захопивши весь дальний схід. Супротив підірвав нахер основний компьютер в Москві (імхо навіть ядерною бімбою), і з тих пір Москва сидить з бекапа в Пітері. На відміну від інших, Москва представлена як задрот який зациклений на збереженні культурної інформації. [[Російська література|Балет і Достоєвський]], так пане авторе книги? Насправді не зовсім так - він збирає і каталогізує інформацію, а також шпіонить за іншими суперкомп'ютерами, це інше кліше. Будете грати - першим ділом розбомбіть нахер Пітер. Окрім всього, по різним куткам світу все ще існує сили супротиву. В різних зонах це різні організації - в Америці (але не всій) це більш-менш те що ми бачили в Термінаторі. Під управлінням більшості з суперкомп'ютерів люди все же можуть жити (виключенням став хіба що Мехіко і ще декілька абсолютно попаяних), але це важко назвати повноцінним життям. Роботи агресивно реагують на технологію, а особливо якщо вона випромінює радіочастоти. Тож рівень життя людства дуже сильно впав - це глухі села в нетрях лісу, де все живе за допомогою технологій рівня античності, або міста супротиву в підземеллях великих міст. Декому більше повезло - Тель-Авів, Лондон та Вашингтон зберіг людство на більш розвинутому рівні, хоча Лондон єдиний, хто відноситься до людей скоріш апатично, ніж намагаючись нав'язати їм свою гру. Вашингтон управляє людством на своїй території як диктатор, Тель-авів пудрить людям мізки через месіанство і релігію, Лондон... Так, він займає майже всі великі міста, але... Майже всі невеликі міста та села продовжують існувати, десь в графстві Сомерсет (Бат як один з найбільших міст залишений людям) досі є парламент. Лондон не цікавлять люди, єдине правило - не підходити до установок.

=== Хочу в це пограти ===
Це можна зробити будь-де, з друзями в реалі або на roll20.net.
Хоча насправді, можна пограти навіть тут у [[Обговорення:ДнД|Обговоренні]].

==ЛАРП==
Він же Live Action Roleplay, тобто рольова гра живої дії. Інтерпретації різняться, але зазвичай це заключається в тому, що багато людей одягаються в костюми, збираються в одне місце (бажано, відповідно обраному сетингу) та бухають і пиздяться.

===Реконструктори===
З особистого досвіду - себе ЛАРПерами не вважають, хоча по суті це вони і є. Сюди входять навіть ці ваші козаки з [[Запоріжжя|Хортиці]].

Реконстукторство як хоббі займає дуже багато часу, і грошей. Ті реконструктори хочуть ходити в костюмах найбільш оригінального методу пошиву, з найбільш аутентичних матеріалів, а також бажають мати максимально аутентичне сміття в кишенях. Своїх максимумів ця шиза досягає у реконструкторів середньовічних епох, люди виглядають на стлілих музейних експонатах, фресках та ілюстраціях до книжок деталі, а потім сруться про те хто що побачив. Бо кожний хоче саме з цим приїхати і повийобуватись на черговій сходці таких персонажів. Іноді приїздять з двома різними речами, зробленими з одного зображення, що неодмінно викликає лулзи серед всіх учасників.

Власне "ролеплею" там мало - але не те щоб він був взагалі відсутній. Програмою мінімум є аутентичний середньовічний ярмарок, а також військова справа. Власне "побухати і попиздитись", але з додатковими пунктами.

В Україні доволі активно розвивалось, але зараз відверто стало не на часі.

Лулзів доставляє і той факт що багато кацапів з відомими прізвищами були реконструкторами. [[Гіркін|Гіркин-Стрілков]] був неодноразово помічений в костюмах білої гвардії, а також по інтернету гуляє фото вусатого з івенту про [[Рим]]. І хулі тобі не ларпилось, мразь?

===Власне, ЛАРП===
Те що здебільшого мається на увазі під цими літерами - це [[фентезі]]-дрочня де гравці декілька днів в смішних костюмах лупашять один одного палками, обмотаними тряпками. Принаймні так це уявляє та меншість, що щось уявляє собі про ЛАРП.

Один з головних віх та стовпів в цьому двіжі - це Толкієністи. Власне як і на заході так і у нас Гобіт був доволі популярною книжкою, що породило неймовірних рівнів громаду фанатів. Ці поціновувачі ельфів ще в 90-х збирались по лісам в різних кутках України, і... пиздились та бухали.

УТ-1 навіть знімала про цих дивних людей сюжет, але автор не може знайти це цікаво відео. Допоможіть будь-ласка поповнити цю статтю цим контентом.

З часом такі заходи стали проводитись не тільки через велику любов до Толкієна, а ще і до інших сетингів. З часом цей двіж оброс жирком, і став більше походити на саме ігри, ніж на побухати і попиздитись (хоча не без цього), і також стали менш орієнтованими на фентезі. На іграх присутні квести, а також правила згідно з якими визначається переможець. В більш хардкорних іграх гравцям доводиться заробляти тими квестами на поїсти (так званий "голодний двіжок").

Власне від гравця потребується всього нічого: достойний костюм та можливість декілька днів бухати та пиздитись десь посеред лісів. А також бажано уявляти, що він саме буде грати та знати правила.

Деякі менш досвідчені ЛАРП майстри намагаються натягнути настолкові правила на Лайв Екшон Роле Плей, часто виходить не дуже бо персонажам доводиться рахувати хітпоїнти та пам'ятати обмеження інших гравців щоб вони не задіяли якийсь скіл яким володіти не можуть в принципі. Іноді доходить і до того що майстри тащуть і прокачку в гру, що насправді додає до хаосу.

Автору відомо, що в Україні проводились ігри по [[Вархамер|Вархамеру]], Фолауту, Варкрафту, та по іншим цікавим всесвітам. Він і сам хотів поїхати на захід по 40к, але той повинен був проводитись в травні 2022 року, так що, нажаль.

===Страйкбол===

Частково стикується з пунктом про реконструкцію, бо коли йдеться мова про реконструкцію подій з початку 19 сторіччя до сучасності, то саме на страйкбол припадає більшість ігор такого формату.

З більш ігрових заходів - всюдисущі івенти по [[Сталкер|Сталкеру]]. І мова саме про ВСЮДИСУЩІ, бо не тільки в Україні було по декілька великих ігор по Сталкеру, а і по світу дуже активно в це грались. Тільки наскільки відомо автору, такі ігри хромали в організаційному питанні.

Сталкерські івенти дуже хіт/місс, тобто сильно різняться по якості. На Сталкерських страйкболах часто можна побачити електронні приблуди - а тобто ті самі ПДА які можна побачити в грі (канон!), які зокрема допомагають відігрувати радіацію та аномалії. Цікава штука ж.

Також в Україні регулярно проводились ігри по всесвіту Метро - для такої події в оренду брався шматок Одеських катакомб, в яких відігрувались різні станції метро. Треба сказати, підхід неортодоксальний, а тим і унікальний. А також ці Метро-івенти відомі тим що до них неймовірно складно потрапити - заявки на участь приймались лише по інвайтам, і то не факт що допустять. Що звичайно робило деяку модерацію анонів, але робило цей двіж івентом для своїх, та і мав, скажемо, деяку специфіку. Це був один з небагатьох проєктів куди приїздило більше двох росіян.

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|Fy_5BKZdNFE|2010, Метро 2033, Одеса. (Ще задовго до виходу ігри!)
|youtube|W3yFejyv-Eo|Середній такий івент по Сталкеру
}}

== Копіпасти з іміджбордів ==

<pre>Власне уявлення: днд це збірник правил, за якими стається власне ролє-плєй: листи персонажів, кубики, соц. взаємодія і так далі. Ролеплеєм можна займатися і без цієї мішури, враховуючи що в їй ще треба розбиратися, але вона робить його більш реалістичним, додаючи до нього елемент неочікуваності, та і підготовка до нього ретельніша ніж до текстового рп десь серед over999 однакових рп серверів дрискорду. Тут від мастера очікується, що він пропише кампанію на тижні вперед.

До речі про сесії. Там де я зараз, вони то переносяться то партії з гравців взагалі розпадаються. Йти деінде я не хочу, бо навряд чи знайду, та й лінь. Гра вже запланована, ніяково так зникати, тим більше що вже і до людей звикаю, а у тому і суть..

До днд я час від часу рп-шив в чатах, пишучи до того довжелезні анкети, дві третини з яких займала біографія. Особисто для мене перевага днд в тому що тут відсутній якийсь рандом в битвах. Чітко розписано хто скільки наносить, всі закляття і так далі. Без "кастую убермегахуяку яка дезінтегрує тебе за 0.0001 сек поки ти ставав у стойку, тому ти ніхуя не зміг зробити". Ба навіть відчувається вектор, в якому розвивається сюжет(ну і ти разом з ним), але це вже від кожного конкретного серверу залежить. Це відчуття допомагає тобі зрозуміти що взагалі треба робити і навіщо. Без нього може все зійти в рутину персонажа(напр. кожного дня він просто бухає і потім валяється п'яним, десь в лісі), аби тебе не видалили. Хоча, можливо, комусь подобається таке, така собі втеча від реальної рутини до рутини віртуальної.

Коротко геймплей: дм(данжн мастер) тобі пояснює все навколо, а ти з цим взаємодієш. Наприклад:
Дм: Ти стоїш в лісі і чуєш далеко сміх компанії злочинців, твої дії?
Гравець: Хочу до них підкрастися
Дм: Кидай на скритність
Гравець: 20
Дм: Ти зміг підкрастися до них майже впритул, і помічаєш що їх там троє. Ти чуєш їхню розмову, те, як вони обговорюють план нападу на найближчий кабак
Гравець: Хочу вистрілити в найближчого з лука.
Дм: Кидай на атаку
</pre>
== Див. також ==
*[[Фентезі]]
*[[Warhammer]]
{{Ігри}}

Авіакатастрофа

2026-02-16T16:21:20Z

Coole: /* Скнилівська трагедія */

{{Шок-контент}}
{{Недопис}}
[[Файл:11417962-0-image-m-10 1553502684570.jpg|міні|Просто і зрозуміло.]]
'''Авіакатастрофа''' — авіаційний інцидент, за якого зазвичай купка людей перетворється в поживне м'ясо, літак стає халявним металобрухтом, а всім, кому пощастило побачити дане явище надається можливість <s>знайти уцілілих і надати їм першу медичну допомогу, паралельно зателефонувавши 102</s> зібрати весь профіт з літака і втекти геть, поки копи не зроблять все це за тебе. Важливо розділяти авіаінциденти та авіакатастрофи; якщо загиблі відсутні — скоріше всього, мова йде саме про інцидент. Різного роду журналюги полюбляють називати авіакатастрофою будь-який пук в літаку або пережовану двигуном пташку (в разі якщо екстренна посадка таки сталася), в основному для отримання [[профіт]]у від начальства або через [[реклама|рекламу]], розташовану на сайті видання.

Відповідно '''авіаційний інцидент''' - подія, за якої мала би відбутися авіакатастрофа, але цього разу пощастило. Хоча всім похуй на ці тлумачення, ви ж і самі знаєте, заради чого ви прийшли прочитати цю статтю.

== Лех Качинський ==
[[Файл:1280px-Katastrofa w Smoleńsku.jpg|міні|Рештки літака.]]
[[Файл:1024px-Tu-154-crash-in-smolensk-20100410-11.jpg|міні|З іншого ракурсу.]]
10 квітня 2010 року всім відомий [[Хуйло]] вирішив розбити літачок, а заодно й випиляти всю верхівку влади Польщі, включно з її президентом. Звучить абсолютно нереалістично, але у нього це успішно вийшло. Тодішній президент Польщі Лех Качинський був дуже базовою персоною, він протистояв комунізму (ще у 70-х!), був затятим русофобом і прагнув розвитку стратегічних відносин з Україною за свого президентства. Путін не міг витримати такої бази і хотів чимдужче від нього здибатися. І таки придумав як.

Незадовго до катастрофи Путін раптово запросив політичного конкурента Леха, Дональда Туска, приїхати до Смоленську та посумувати за нагоди річниці Катинської трагедії. Качинський піймався на гачок і вирішив влаштувати власний візит туди, з блекджеком та шльондрами. Та не сталося так як гадалося. Літак, набитий десятками персон вищого командування Польщі раптово розбився під Смоленськом. Загинули 96 осіб, жоден не вижив. Такого раптового випилювання своєї владної верхівки Польща не знала навіть в часи Другої Світової.

Надалі усі дані базуються на кацапській експертизі. А все тому що Росія й досі не хоче віддавати рештки літака разом з оригінальними чорними ящиками Польщі. Так-так, Польща отримала дулю з маком та підроблену кацапськими ручками копію чорних ящиків. Польска делегація в складі декількох літаків летіла в Смоленськ, неподалік від якого знаходиться Катинське кладовище. Декілька літаків з іншими відвідувачами в той день все-ж приземлились в Смоленську, але прямо перед літаком з Качинським загадковим чином з'явився туман. За кацапською версією, раптово перед приземленням літака якого ніхто не очікував і який жоден прогноз погоди не передбачив. Ба більше, туман раптово зник після авіатрощі. Диспетчери неодноразово повідомляли борт №1, що обраний аеродром не був готовий до прийому літака, і що логічною дією було б приземлення на запасному аеродрому у Вітебську або Мінську, на що польському екіпажові було насрати. Згодом літак почав приземлятися з високою вертикальною швидкістю, а {{Переклад|TAWS|розшифровується як система попердження про близькість до землі.}} водночас почала верещати "{{Переклад|PULL UP|Піднімайтеся}} і "{{Переклад|Terrain Ahead|Земля попереду}}, що стаффом літачка теж було проігноровано. Коли пілоти почали виконувати якісь дії заради уникнення неминучого пиздецю, вже було занадто пізно.

Окремого згадування заслуговує розслідування авіакатастрофи. Російська сторона, попри офіційний дозвіл від російської влади всіляко перешкоджала незалежному розслідуванню. Рештки політиків та оргінальний чорний ящик кацапи не видавали до закінчення свого розслідування, і за думкою багатьох - так і не видали. На тодішніх ФСБшних помийках типу жеже ця ситуація з раптовою смертю польскої делегації всіляко висміювалась, що натякає на деякі висновки. Після "ретельного аналізу" російська сторона прийшла до висновку: Умови нельотні, але Качинський заставив пілотів сідати попри вмовляння диспетчера летіти в Мінськ. За радянською традицією, все скинули на мертвого.

Польща залишилась незадоволена та почала своє, незалежне розслідування. Розслідування робилось на крихтах тієї інформації, яку рашка таки передала польщі, а це доволі обривчасті дані. Висновки більше схожі на божевільну теорію змови, хоча знаючи русаків - все може бути. Відомо, що Борт №1 проходив в Самарі капітальний ремонт, і на думку поляків, саме в цей момент росіяни заклали вибухівку в ліве крило. Після того як "Друг Путін" запропонував Леху качинському прибути в Смоленськ, росія підготувала прилади, які активували би цю вибухівку. Після вибуху в крилі, активувався другий вибуховий пристрій, який остаточно знищив літак.

Обидві версії звучать помірно-правдоподібно, хоча для менш зануреного в авіаційну тему безоса російська версія звучить правдоподібніше. Але до обох версій є величезне питання, зокрема - а як президент Польщі може впливати на накази диспетчера авіаруху? Чи можна просто наказати сісти на смугу попри заборону диспетчера? Обидві версії досі звучать доволі прохолодно.

== Скнилівська трагедія ==
[[Файл:Sknyliv- Pior Acidente Aereo .jpg|міні|Пілот демонструє дупобіль на практиці.]]
12-та година, 27 липня 2002-го року. Літаючи <s>ген високо у повітрі</s> над головами майбутніх тушок, фігури вищого пілотажу розважають різноманітне бидло на Скнилівському аеродромі, що під Львовом. Десяток тисяч людей вийшло на авіашоу, влаштоване в честь 60-річчя 14 авіаційного корпусу ВПС України. Здавалося б, можна політати на винищувачах перед публікою (не бомбардувальник же), виконати заздалегідь створену програму та розійтися по домівкам (враховуючи, що її виконували досвідчені пілоти першого класу, блядь!!), але не тут було.

Планувалось виконувати шоу на МіГ-29, на яких команда асів і була натренована літати - але корита не змогли покинути аеродром базування через погодні умови, тож для глядачів підготували заміну у вигляді СУ-27 які були абсолютно іншими літаками з абсолютно іншими льотними характеристиками. Сушки важче, мають ледь не втричі більшу тягу, але при цьому мають куди меншу швидкість - короче для пілотів це те ж саме якби вони пересіли з Ланоса на Волгу - машина машиною, але водяться по-різному.

Вже о 12:52, намагаючись виконати напівпетлю на занадто маленькій висоті, пілот вже відчував неминучу загибель <s>глядачів</s> і вирішив врятувати свою дупу переходом до спокійного, плавного горизонтального польоту. Сам того не розуміючи, він зумів зробити трюки куди краще нудного запрограмованого авіашоу: літак зачепив стабілізатором дерево, потім йобнув крилом бетон. Бідному бетону довелося терпіти ковзання літака, яке вже перетворювало в м'ясо купку глядачів. Пілоти, що характерно, успішно <s>посміхались і махали</s> катапультувалися, за що потім так само успішно отримали на горіхи від керівництва.

Зафарбований в червоні кольори бетон не довго терпів - літак зачепив Іл-76, що стояв на аеродромі, зробив пару кувирків і обняв рідну матінку-землю, зігрівши її своїм вибухом і пожежою, ня! Зрозуміло, що це перетворило захоплюючу виставу на масовий хаос та істерику. Деякі люди захопливо дивилися на пожежу або трупи людей, деякі відзняли всю цю красу на відео. Пожежники та лікарі водночас намагалися виконати свою роботу, доїхати вчасно до місця трагедії та не збити ще з десяток панікуючих людей. Загалом загинуло 77 людей, включаючи 28 дітей. Поранених - 543 особи, кожен отримав травми різної степені тяжкості. Ця подія допомогла нам здобути ще одне досягнення на весь світ - найбільша катастрофа за кількістю загиблих в історії авіаційних шоу. От тільки нам щось з рекордами не щастить, щоправда.

== Трагедія Іл-76 у Луганську ==
У 2014 о 00:50 над Луганськом вагнерівці збили транспортний літак, де було 40 десантників ЗСУ а також 9 членаів екіпажу. Звісно ж усі все засудили, [[Порошенко]] пообіцяв покарати винних але пройшов рік, два, п'ять і ніхуя не змінилось. Що було цілком очікувано, враховуючи що вбивці - озброєні громадяни іншої держави та перебувають на непідконтрольній Україні території, але нащо тоді було обіцяти всіх знайти та покарати? Неясно.<ref>Насправді ясно - це щоб створити видимість того, що влада щось може зробити навіть у найнесправедливішій ситуації. Але біда в тому, що це ситуація у якій зробити нічого.</ref>

== Збиття Boeing 777 на Донбасі ==
Наймасштабніша авіакатастрофа за кількістю загиблих у всій історії України та Світу (якщо не враховувати американський 9/11) У 2014 кацапські окупаційні війська на Донбасі збили Майлазійський літак власним ППО. Спочатку "ДНР" похвалились своїм досягненням, подумавши що це транспортний літак ЗСУ, але коли виявилось, що літак цивільний, ще й з купою голандців та майлазійців на борту - швидко передумали і оголосили що винні укропи.

== Збиття Boeing 737 під Тегераном ==
Пролітав якось 8 січня 2020 року український літак під Іраном і був збитий Корпусом вартових Ісламської революції, скорочено [[ЛҐБТ|КВІР]]. Загинули всі 176 осіб. Хоч літак був й українським, але з українців був лише екіпаж й два пілоти. Найбільше загинуло іранців (81) і канадців (57), тому немає конструктивних підстав вважати, що Іран таким чином зробив політично-національно-економічно-історичний виклик Україні абощо. Але за наших й канадців вони все одно мають поплатитись, сцуки.

== Авіакатастрофа під Чугуєвом==
І знову в тому ж самому 2020 році розбився літак, от тільки не пасажирський, а військовий, тому усі померлі на борту були українцями. На цей раз сталося внутрішнє пиздойобство і винен хтось з наших. А оскільки це сталося у нас, подробиці того, як це могло статися, й досі офіційно невідомі. З 27 людей дивом вижила одна особа. От що означає народитися під щасливою зіркою, безосе!

== [[Бровари|Броварська]] трагедія ==
Ще одна трагедія на території України. 18 січня 2023 гелікоптер з усією верхівкою МВС України (в тому числі міністром МВС) упав на дитячий садочок в [[Бровари|Броварах]]. Результат очікуваний - 14 трупів, з яких дитячий лише один, але адміни [[Telegram|телеґрам]] каналів та журналістські хвойди вже встигли непогано погайпились, публікуючи "шокуючі відео з місця подій". Версія про диверсію теж, звісно, була присутня.

== Авіакатастрова у Тверській області ==
Рівно через два місяці після того, як усім здавалось що [[Хуйло]] та Прігожін домовились і владнали всі питання, сталось так що літак Прігожіна, разом з власне ним самим, [[РАПТОВО]] впав у Твєрській області [[Московія|лопатоїдної скотоублюдії]]. Вагнєрівці почали щось горланити про вбивство та другий марш на [[Москва|Мацкву]], але повідомляється, що їх усіх на [[Білорусь|єблогрусько]]-[[кацап]]ському кордоні зупинив [[Білорусь|їблогруський]] спецназ. Решта ж вагнерівців тихенько охуїває в Африці, бо нічого вже не вдіять. Що ж до самого факту вбивства, то воно очевидно замовлене хуйлом, і зроблено максимально публічним: 2 місяці з дня бунту, далеке від фронту місце, збитий літак (так само як вагнерівці збивали літаки мін "оборони" рашки). Імовірно це було зроблено щоб показати що [[Хуйло|хуйло]] серйозний тіп, не пробачає і завжди все тримає під контролем.

== Авіакатастрофа L-39 ==
25 серпня 2023-ого року в Житомирській області під час навчань зіштовхнулись два військових літаки, через що загинуло троє дуже охуєних пілотів. Сумна історія, не для мемної енциклопедії.

== Авіакатастрофа 29.08.2023 ==
Ще одна авіакатастрофа: розбилось два гелікоптери ЗСУ на Донбасі. Сталась ця катастрофа через чотири дні після катастрофи L-39, і через 8 місяців після падіння гелікоптеру з міністром МВС. Ситуація дуже підозріла - імовірно русня якось змогла прокачати свою розвідку та почати саботувати повітряні сили ЗСУ, побоюючись появи F-16 на фронті.

== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Транспорт]]
{{Транспорт}}
{{Революція}}

Авіакатастрофа

2026-02-16T16:11:05Z

Coole: /* Лех Качинський */

{{Шок-контент}}
{{Недопис}}
[[Файл:11417962-0-image-m-10 1553502684570.jpg|міні|Просто і зрозуміло.]]
'''Авіакатастрофа''' — авіаційний інцидент, за якого зазвичай купка людей перетворється в поживне м'ясо, літак стає халявним металобрухтом, а всім, кому пощастило побачити дане явище надається можливість <s>знайти уцілілих і надати їм першу медичну допомогу, паралельно зателефонувавши 102</s> зібрати весь профіт з літака і втекти геть, поки копи не зроблять все це за тебе. Важливо розділяти авіаінциденти та авіакатастрофи; якщо загиблі відсутні — скоріше всього, мова йде саме про інцидент. Різного роду журналюги полюбляють називати авіакатастрофою будь-який пук в літаку або пережовану двигуном пташку (в разі якщо екстренна посадка таки сталася), в основному для отримання [[профіт]]у від начальства або через [[реклама|рекламу]], розташовану на сайті видання.

Відповідно '''авіаційний інцидент''' - подія, за якої мала би відбутися авіакатастрофа, але цього разу пощастило. Хоча всім похуй на ці тлумачення, ви ж і самі знаєте, заради чого ви прийшли прочитати цю статтю.

== Лех Качинський ==
[[Файл:1280px-Katastrofa w Smoleńsku.jpg|міні|Рештки літака.]]
[[Файл:1024px-Tu-154-crash-in-smolensk-20100410-11.jpg|міні|З іншого ракурсу.]]
10 квітня 2010 року всім відомий [[Хуйло]] вирішив розбити літачок, а заодно й випиляти всю верхівку влади Польщі, включно з її президентом. Звучить абсолютно нереалістично, але у нього це успішно вийшло. Тодішній президент Польщі Лех Качинський був дуже базовою персоною, він протистояв комунізму (ще у 70-х!), був затятим русофобом і прагнув розвитку стратегічних відносин з Україною за свого президентства. Путін не міг витримати такої бази і хотів чимдужче від нього здибатися. І таки придумав як.

Незадовго до катастрофи Путін раптово запросив політичного конкурента Леха, Дональда Туска, приїхати до Смоленську та посумувати за нагоди річниці Катинської трагедії. Качинський піймався на гачок і вирішив влаштувати власний візит туди, з блекджеком та шльондрами. Та не сталося так як гадалося. Літак, набитий десятками персон вищого командування Польщі раптово розбився під Смоленськом. Загинули 96 осіб, жоден не вижив. Такого раптового випилювання своєї владної верхівки Польща не знала навіть в часи Другої Світової.

Надалі усі дані базуються на кацапській експертизі. А все тому що Росія й досі не хоче віддавати рештки літака разом з оригінальними чорними ящиками Польщі. Так-так, Польща отримала дулю з маком та підроблену кацапськими ручками копію чорних ящиків. Польска делегація в складі декількох літаків летіла в Смоленськ, неподалік від якого знаходиться Катинське кладовище. Декілька літаків з іншими відвідувачами в той день все-ж приземлились в Смоленську, але прямо перед літаком з Качинським загадковим чином з'явився туман. За кацапською версією, раптово перед приземленням літака якого ніхто не очікував і який жоден прогноз погоди не передбачив. Ба більше, туман раптово зник після авіатрощі. Диспетчери неодноразово повідомляли борт №1, що обраний аеродром не був готовий до прийому літака, і що логічною дією було б приземлення на запасному аеродрому у Вітебську або Мінську, на що польському екіпажові було насрати. Згодом літак почав приземлятися з високою вертикальною швидкістю, а {{Переклад|TAWS|розшифровується як система попердження про близькість до землі.}} водночас почала верещати "{{Переклад|PULL UP|Піднімайтеся}} і "{{Переклад|Terrain Ahead|Земля попереду}}, що стаффом літачка теж було проігноровано. Коли пілоти почали виконувати якісь дії заради уникнення неминучого пиздецю, вже було занадто пізно.

Окремого згадування заслуговує розслідування авіакатастрофи. Російська сторона, попри офіційний дозвіл від російської влади всіляко перешкоджала незалежному розслідуванню. Рештки політиків та оргінальний чорний ящик кацапи не видавали до закінчення свого розслідування, і за думкою багатьох - так і не видали. На тодішніх ФСБшних помийках типу жеже ця ситуація з раптовою смертю польскої делегації всіляко висміювалась, що натякає на деякі висновки. Після "ретельного аналізу" російська сторона прийшла до висновку: Умови нельотні, але Качинський заставив пілотів сідати попри вмовляння диспетчера летіти в Мінськ. За радянською традицією, все скинули на мертвого.

Польща залишилась незадоволена та почала своє, незалежне розслідування. Розслідування робилось на крихтах тієї інформації, яку рашка таки передала польщі, а це доволі обривчасті дані. Висновки більше схожі на божевільну теорію змови, хоча знаючи русаків - все може бути. Відомо, що Борт №1 проходив в Самарі капітальний ремонт, і на думку поляків, саме в цей момент росіяни заклали вибухівку в ліве крило. Після того як "Друг Путін" запропонував Леху качинському прибути в Смоленськ, росія підготувала прилади, які активували би цю вибухівку. Після вибуху в крилі, активувався другий вибуховий пристрій, який остаточно знищив літак.

Обидві версії звучать помірно-правдоподібно, хоча для менш зануреного в авіаційну тему безоса російська версія звучить правдоподібніше. Але до обох версій є величезне питання, зокрема - а як президент Польщі може впливати на накази диспетчера авіаруху? Чи можна просто наказати сісти на смугу попри заборону диспетчера? Обидві версії досі звучать доволі прохолодно.

== Скнилівська трагедія ==
[[Файл:Sknyliv- Pior Acidente Aereo .jpg|міні|Пілот демонструє дупобіль на практиці.]]
12-та година, 27 липня 2002-го року. Літаючи <s>ген високо у повітрі</s> над головами майбутніх тушок, фігури вищого пілотажу розважають різноманітне бидло на Скнилівському аеродромі, що під Львовом. Десяток тисяч людей вийшло на авіашоу, влаштоване в честь 60-річчя 14 авіаційного корпусу ВПС України. Здавалося б, можна політати на винищувачах перед публікою (не бомбардувальник же), виконати заздалегідь створену програму та розійтися по домівкам (враховуючи, що її виконували досвідчені пілоти першого класу, блядь!!), але не тут було.
Вже о 12:52, намагаючись виконати напівпетлю на занадто маленькій висоті, пілот вже відчував неминучу загибель <s>глядачів</s> і вирішив врятувати свою дупу переходом до спокійного, плавного горизонтального польоту. Сам того не розуміючи, він зумів зробити трюки куди краще нудного запрограмованого авіашоу: літак зачепив стабілізатором дерево, потім йобнув крилом бетон. Бідному бетону довелося терпіти ковзання літака, яке вже перетворювало в м'ясо купку глядачів. Пілоти, що характерно, успішно <s>посміхались і махали</s> катапультувалися, за що потім так само успішно отримали на горіхи від керівництва. Зафарбований в червоні кольори бетон не довго терпів - літак зачепив Іл-76, що стояв на аеродромі, зробив пару кувирків і обняв рідну матінку-землю, зігрівши її своїм вибухом і пожежою, ня! Зрозуміло, що це перетворило захоплюючу виставу на масовий хаос та істерику. Деякі люди захопливо дивилися на пожежу або трупи людей, деякі відзняли всю цю красу на відео. Пожежники та лікарі водночас намагалися виконати свою роботу, доїхати вчасно до місця трагедії та не збити ще з десяток панікуючих людей. Загалом загинуло 77 людей, включаючи 28 дітей. Поранених - 543 особи, кожен отримав травми різної степені тяжкості. Ця подія допомогла нам здобути ще одне досягнення на весь світ - найбільша катастрофа за кількістю загиблих в історії авіаційних шоу. От тільки нам щось з рекордами не щастить, щоправда.

== Трагедія Іл-76 у Луганську ==
У 2014 о 00:50 над Луганськом вагнерівці збили транспортний літак, де було 40 десантників ЗСУ а також 9 членаів екіпажу. Звісно ж усі все засудили, [[Порошенко]] пообіцяв покарати винних але пройшов рік, два, п'ять і ніхуя не змінилось. Що було цілком очікувано, враховуючи що вбивці - озброєні громадяни іншої держави та перебувають на непідконтрольній Україні території, але нащо тоді було обіцяти всіх знайти та покарати? Неясно.<ref>Насправді ясно - це щоб створити видимість того, що влада щось може зробити навіть у найнесправедливішій ситуації. Але біда в тому, що це ситуація у якій зробити нічого.</ref>

== Збиття Boeing 777 на Донбасі ==
Наймасштабніша авіакатастрофа за кількістю загиблих у всій історії України та Світу (якщо не враховувати американський 9/11) У 2014 кацапські окупаційні війська на Донбасі збили Майлазійський літак власним ППО. Спочатку "ДНР" похвалились своїм досягненням, подумавши що це транспортний літак ЗСУ, але коли виявилось, що літак цивільний, ще й з купою голандців та майлазійців на борту - швидко передумали і оголосили що винні укропи.

== Збиття Boeing 737 під Тегераном ==
Пролітав якось 8 січня 2020 року український літак під Іраном і був збитий Корпусом вартових Ісламської революції, скорочено [[ЛҐБТ|КВІР]]. Загинули всі 176 осіб. Хоч літак був й українським, але з українців був лише екіпаж й два пілоти. Найбільше загинуло іранців (81) і канадців (57), тому немає конструктивних підстав вважати, що Іран таким чином зробив політично-національно-економічно-історичний виклик Україні абощо. Але за наших й канадців вони все одно мають поплатитись, сцуки.

== Авіакатастрофа під Чугуєвом==
І знову в тому ж самому 2020 році розбився літак, от тільки не пасажирський, а військовий, тому усі померлі на борту були українцями. На цей раз сталося внутрішнє пиздойобство і винен хтось з наших. А оскільки це сталося у нас, подробиці того, як це могло статися, й досі офіційно невідомі. З 27 людей дивом вижила одна особа. От що означає народитися під щасливою зіркою, безосе!

== [[Бровари|Броварська]] трагедія ==
Ще одна трагедія на території України. 18 січня 2023 гелікоптер з усією верхівкою МВС України (в тому числі міністром МВС) упав на дитячий садочок в [[Бровари|Броварах]]. Результат очікуваний - 14 трупів, з яких дитячий лише один, але адміни [[Telegram|телеґрам]] каналів та журналістські хвойди вже встигли непогано погайпились, публікуючи "шокуючі відео з місця подій". Версія про диверсію теж, звісно, була присутня.

== Авіакатастрова у Тверській області ==
Рівно через два місяці після того, як усім здавалось що [[Хуйло]] та Прігожін домовились і владнали всі питання, сталось так що літак Прігожіна, разом з власне ним самим, [[РАПТОВО]] впав у Твєрській області [[Московія|лопатоїдної скотоублюдії]]. Вагнєрівці почали щось горланити про вбивство та другий марш на [[Москва|Мацкву]], але повідомляється, що їх усіх на [[Білорусь|єблогрусько]]-[[кацап]]ському кордоні зупинив [[Білорусь|їблогруський]] спецназ. Решта ж вагнерівців тихенько охуїває в Африці, бо нічого вже не вдіять. Що ж до самого факту вбивства, то воно очевидно замовлене хуйлом, і зроблено максимально публічним: 2 місяці з дня бунту, далеке від фронту місце, збитий літак (так само як вагнерівці збивали літаки мін "оборони" рашки). Імовірно це було зроблено щоб показати що [[Хуйло|хуйло]] серйозний тіп, не пробачає і завжди все тримає під контролем.

== Авіакатастрофа L-39 ==
25 серпня 2023-ого року в Житомирській області під час навчань зіштовхнулись два військових літаки, через що загинуло троє дуже охуєних пілотів. Сумна історія, не для мемної енциклопедії.

== Авіакатастрофа 29.08.2023 ==
Ще одна авіакатастрофа: розбилось два гелікоптери ЗСУ на Донбасі. Сталась ця катастрофа через чотири дні після катастрофи L-39, і через 8 місяців після падіння гелікоптеру з міністром МВС. Ситуація дуже підозріла - імовірно русня якось змогла прокачати свою розвідку та почати саботувати повітряні сили ЗСУ, побоюючись появи F-16 на фронті.

== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Транспорт]]
{{Транспорт}}
{{Революція}}

Авіакатастрофа

2026-02-16T10:23:11Z

Coole: /* Лех Качинський */

{{Шок-контент}}
{{Недопис}}
[[Файл:11417962-0-image-m-10 1553502684570.jpg|міні|Просто і зрозуміло.]]
'''Авіакатастрофа''' — авіаційний інцидент, за якого зазвичай купка людей перетворється в поживне м'ясо, літак стає халявним металобрухтом, а всім, кому пощастило побачити дане явище надається можливість <s>знайти уцілілих і надати їм першу медичну допомогу, паралельно зателефонувавши 102</s> зібрати весь профіт з літака і втекти геть, поки копи не зроблять все це за тебе. Важливо розділяти авіаінциденти та авіакатастрофи; якщо загиблі відсутні — скоріше всього, мова йде саме про інцидент. Різного роду журналюги полюбляють називати авіакатастрофою будь-який пук в літаку або пережовану двигуном пташку (в разі якщо екстренна посадка таки сталася), в основному для отримання [[профіт]]у від начальства або через [[реклама|рекламу]], розташовану на сайті видання.

Відповідно '''авіаційний інцидент''' - подія, за якої мала би відбутися авіакатастрофа, але цього разу пощастило. Хоча всім похуй на ці тлумачення, ви ж і самі знаєте, заради чого ви прийшли прочитати цю статтю.

== Лех Качинський ==
[[Файл:1280px-Katastrofa w Smoleńsku.jpg|міні|Рештки літака.]]
[[Файл:1024px-Tu-154-crash-in-smolensk-20100410-11.jpg|міні|З іншого ракурсу.]]
10 квітня 2010 року всім відомий [[Хуйло]] вирішив розбити літачок, а заодно й випиляти всю верхівку влади Польщі, включно з її президентом. Звучить абсолютно нереалістично, але у нього це успішно вийшло. Тодішній президент Польщі Лех Качинський був дуже базовою персоною, він протистояв комунізму (ще у 70-х!), був затятим русофобом і прагнув розвитку стратегічних відносин з Україною за свого президентства. Путін не міг витримати такої бази і хотів чимдужче від нього здибатися. І таки придумав як.

Незадовго до катастрофи Путін раптово запросив політичного конкурента Леха, Дональда Туска, приїхати до Смоленську та посумувати за нагоди річниці Катинської трагедії. Качинський піймався на гачок і вирішив влаштувати власний візит туди, з блекджеком та шльондрами. Та не сталося так як гадалося. Літак, набитий десятками персон вищого командування Польщі раптово розбився під Смоленськом. Загинули 96 осіб, жоден не вижив. Такого раптового випилювання своєї владної верхівки Польща не знала навіть в часи Другої Світової.

Надалі усі дані базуються на кацапській експертизі. А все тому що Росія й досі не хоче віддавати рештки літака разом з оригінальними чорними ящиками Польщі. Так-так, Польща отримала дулю з маком та підроблену кацапськими ручками копію чорних ящиків. Польска делегація в складі декількох літаків летіла в Смоленськ, неподалік від якого знаходиться Катинське кладовище. Декілька літаків з іншими відвідувачами в той день все-ж приземлились в Смоленську, але прямо перед літаком з Качинським загадковим чином з'явився туман. За кацапською версією, раптово перед приземленням літака якого ніхто не очікував і який жоден прогноз погоди не передбачив. Ба більше, туман раптово зник після авіатрощі. Диспетчери неодноразово повідомляли борт №1, що обраний аеродром не був готовий до прийому літака, і що логічною дією було б приземлення на запасному аеродрому у Вітебську або Мінську, на що польському екіпажові було насрати. Згодом літак почав приземлятися з високою вертикальною швидкістю, а {{Переклад|TAWS|розшифровується як система попердження про близькість до землі.}} водночас почала верещати "{{Переклад|PULL UP|Піднімайтеся}} і "{{Переклад|Terrain Ahead|Земля попереду}}, що стаффом літачка теж було проігноровано. Коли пілоти почали виконувати якісь дії заради уникнення неминучого пиздецю, вже було занадто пізно.

Окремого згадування заслуговує розслідування авіакатастрофи. Російська сторона, попри офіційний дозвіл від російської влади всіляко перешкоджала незалежному розслідуванню. Рештки політиків та оргінальний чорний ящик кацапи не видавали до закінчення свого розслідування, і за думкою багатьох - так і не видали. На тодішніх ФСБшних помийках типу жеже ця ситуація з раптовою смертю польскої делегації всіляко висміювалась, що натякає на деякі висновки. Після "ретельного аналізу" російська сторона прийшла до висновку: Умови нельотні, але Качинський заставив пілотів сідати попри вмовляння диспетчера летіти в Мінськ. За радянською традицією, все скинули на мертвого.

Польща залишилась незадоволена та почала своє, незалежне розслідування. Розслідування робилось на крихтах тієї інформації, яку рашка таки передала польщі, а це доволі обривчасті дані. Висновки більше схожі на божевільну теорію змови, хоча знаючи русаків - все може бути. Відомо, що Борт №1 проходив в Самарі капітальний ремонт, і на думку поляків, саме в цей момент росіяни заклали вибухівку в ліве крило. Після того як "Друг Путін" запропонував Леху качинському прибути в Смоленськ, росія підготувала прилади, які активували би цю вибухівку. Після вибуху в крилі, активувався другий вибуховий пристрій, який остаточно знищив літак.

До обох версій є величезне питання, зокрема - а як президент Польщі може впливати на накази диспетчера авіаруху? Чи можна просто наказати сісти на смугу попри заборону диспетчера? Обидві версії досі звучать доволі прохолодно.

== Скнилівська трагедія ==
[[Файл:Sknyliv- Pior Acidente Aereo .jpg|міні|Пілот демонструє дупобіль на практиці.]]
12-та година, 27 липня 2002-го року. Літаючи <s>ген високо у повітрі</s> над головами майбутніх тушок, фігури вищого пілотажу розважають різноманітне бидло на Скнилівському аеродромі, що під Львовом. Десяток тисяч людей вийшло на авіашоу, влаштоване в честь 60-річчя 14 авіаційного корпусу ВПС України. Здавалося б, можна політати на винищувачах перед публікою (не бомбардувальник же), виконати заздалегідь створену програму та розійтися по домівкам (враховуючи, що її виконували досвідчені пілоти першого класу, блядь!!), але не тут було.
Вже о 12:52, намагаючись виконати напівпетлю на занадто маленькій висоті, пілот вже відчував неминучу загибель <s>глядачів</s> і вирішив врятувати свою дупу переходом до спокійного, плавного горизонтального польоту. Сам того не розуміючи, він зумів зробити трюки куди краще нудного запрограмованого авіашоу: літак зачепив стабілізатором дерево, потім йобнув крилом бетон. Бідному бетону довелося терпіти ковзання літака, яке вже перетворювало в м'ясо купку глядачів. Пілоти, що характерно, успішно <s>посміхались і махали</s> катапультувалися, за що потім так само успішно отримали на горіхи від керівництва. Зафарбований в червоні кольори бетон не довго терпів - літак зачепив Іл-76, що стояв на аеродромі, зробив пару кувирків і обняв рідну матінку-землю, зігрівши її своїм вибухом і пожежою, ня! Зрозуміло, що це перетворило захоплюючу виставу на масовий хаос та істерику. Деякі люди захопливо дивилися на пожежу або трупи людей, деякі відзняли всю цю красу на відео. Пожежники та лікарі водночас намагалися виконати свою роботу, доїхати вчасно до місця трагедії та не збити ще з десяток панікуючих людей. Загалом загинуло 77 людей, включаючи 28 дітей. Поранених - 543 особи, кожен отримав травми різної степені тяжкості. Ця подія допомогла нам здобути ще одне досягнення на весь світ - найбільша катастрофа за кількістю загиблих в історії авіаційних шоу. От тільки нам щось з рекордами не щастить, щоправда.

== Трагедія Іл-76 у Луганську ==
У 2014 о 00:50 над Луганськом вагнерівці збили транспортний літак, де було 40 десантників ЗСУ а також 9 членаів екіпажу. Звісно ж усі все засудили, [[Порошенко]] пообіцяв покарати винних але пройшов рік, два, п'ять і ніхуя не змінилось. Що було цілком очікувано, враховуючи що вбивці - озброєні громадяни іншої держави та перебувають на непідконтрольній Україні території, але нащо тоді було обіцяти всіх знайти та покарати? Неясно.<ref>Насправді ясно - це щоб створити видимість того, що влада щось може зробити навіть у найнесправедливішій ситуації. Але біда в тому, що це ситуація у якій зробити нічого.</ref>

== Збиття Boeing 777 на Донбасі ==
Наймасштабніша авіакатастрофа за кількістю загиблих у всій історії України та Світу (якщо не враховувати американський 9/11) У 2014 кацапські окупаційні війська на Донбасі збили Майлазійський літак власним ППО. Спочатку "ДНР" похвалились своїм досягненням, подумавши що це транспортний літак ЗСУ, але коли виявилось, що літак цивільний, ще й з купою голандців та майлазійців на борту - швидко передумали і оголосили що винні укропи.

== Збиття Boeing 737 під Тегераном ==
Пролітав якось 8 січня 2020 року український літак під Іраном і був збитий Корпусом вартових Ісламської революції, скорочено [[ЛҐБТ|КВІР]]. Загинули всі 176 осіб. Хоч літак був й українським, але з українців був лише екіпаж й два пілоти. Найбільше загинуло іранців (81) і канадців (57), тому немає конструктивних підстав вважати, що Іран таким чином зробив політично-національно-економічно-історичний виклик Україні абощо. Але за наших й канадців вони все одно мають поплатитись, сцуки.

== Авіакатастрофа під Чугуєвом==
І знову в тому ж самому 2020 році розбився літак, от тільки не пасажирський, а військовий, тому усі померлі на борту були українцями. На цей раз сталося внутрішнє пиздойобство і винен хтось з наших. А оскільки це сталося у нас, подробиці того, як це могло статися, й досі офіційно невідомі. З 27 людей дивом вижила одна особа. От що означає народитися під щасливою зіркою, безосе!

== [[Бровари|Броварська]] трагедія ==
Ще одна трагедія на території України. 18 січня 2023 гелікоптер з усією верхівкою МВС України (в тому числі міністром МВС) упав на дитячий садочок в [[Бровари|Броварах]]. Результат очікуваний - 14 трупів, з яких дитячий лише один, але адміни [[Telegram|телеґрам]] каналів та журналістські хвойди вже встигли непогано погайпились, публікуючи "шокуючі відео з місця подій". Версія про диверсію теж, звісно, була присутня.

== Авіакатастрова у Тверській області ==
Рівно через два місяці після того, як усім здавалось що [[Хуйло]] та Прігожін домовились і владнали всі питання, сталось так що літак Прігожіна, разом з власне ним самим, [[РАПТОВО]] впав у Твєрській області [[Московія|лопатоїдної скотоублюдії]]. Вагнєрівці почали щось горланити про вбивство та другий марш на [[Москва|Мацкву]], але повідомляється, що їх усіх на [[Білорусь|єблогрусько]]-[[кацап]]ському кордоні зупинив [[Білорусь|їблогруський]] спецназ. Решта ж вагнерівців тихенько охуїває в Африці, бо нічого вже не вдіять. Що ж до самого факту вбивства, то воно очевидно замовлене хуйлом, і зроблено максимально публічним: 2 місяці з дня бунту, далеке від фронту місце, збитий літак (так само як вагнерівці збивали літаки мін "оборони" рашки). Імовірно це було зроблено щоб показати що [[Хуйло|хуйло]] серйозний тіп, не пробачає і завжди все тримає під контролем.

== Авіакатастрофа L-39 ==
25 серпня 2023-ого року в Житомирській області під час навчань зіштовхнулись два військових літаки, через що загинуло троє дуже охуєних пілотів. Сумна історія, не для мемної енциклопедії.

== Авіакатастрофа 29.08.2023 ==
Ще одна авіакатастрофа: розбилось два гелікоптери ЗСУ на Донбасі. Сталась ця катастрофа через чотири дні після катастрофи L-39, і через 8 місяців після падіння гелікоптеру з міністром МВС. Ситуація дуже підозріла - імовірно русня якось змогла прокачати свою розвідку та почати саботувати повітряні сили ЗСУ, побоюючись появи F-16 на фронті.

== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Транспорт]]
{{Транспорт}}
{{Революція}}

Юлія Тимошенко

2025-12-05T16:55:37Z

Coole: /* Прихильники */ Неактуально, переписано нафіг

[[Файл:timoshenko_1.png|міні|ВОНА]]
'''Юлія Тимошенко''' (aka ''Вона, Леді Ю, Тигрюля, Дама з косою, Газова принцеса'') — <del>це Україна</del> екс-прем'єр за часів [[Ющенко|Юща]], ледь не президент і деякий час [[зек]]. За походження єврейка. Відома «юлькіною тисячею», срачами з рашиками за газ та косою (зачіску вже змінила). Наразі малоактивна, бо усім до сраки.

== Декриміналізувати ККУ! ==
{{Youtube|width=300|2od8yID7Ss8|У двох словах}}
[[Файл:EoGxBcvXIAE zD2.png|міні|Ю,В, Початок]]
Леді Ю завдяки [[Євромайдан]]у та революції 2014-го врятована з Харківської темниці. Але згадаймо, що було до цього.

=== Коли все починалося ===
Як же гарно все починалося: сонце незалежності сяяло, пташечки співали нам про гарантії без'ядерної безпеки, а Юлі вже тоді влітало за надмірний стриптиз навколо газової труби. Хтозна, можливо, саме приналежність до [[Євреї|євpeйського народу]] економістки-кібернетика 60-ого року народження дало змогу панні швидко зорієнтуватися в час змін.

Вийшла заміж за «мажора», сина місцевого обкомівця, народила доньку. Замолоду подружжя працювало на декількох роботах одночасно, аби прогодуватись створювало мережі відеосалонів у [[Дніпро|рідному місті]]. Завдяки тестю і під патронатом [[uk_wikipedia:Комсомол|ВКЛКСМ]], де і знюхалась із нині кривавим пастором [[Турчинов]]им.

На фоні загальної розрухи нажилася на газі не гірше ані [[Олігархи|пана Фірташа]], ані директорів ГазПрому, і неодноразово відбувала репетиції сценарію 2011. Яскравий доказ: у 1995-ому запорізька митниця вилучила 20 тисяч незадекларованих доларів - справу закрили лише у 2003 році, тим самим де-факто вилучивши контрабанду валюти зі списку її злочинів. У політику не лізла, за [[Кучма|кучмістської]] пори газова принцеса сиділа тихо.

Фізично знищивши конкурентів, стала господарювати корпорацією «Єдині енергетичні системи України», яка займала пріоритетне становище на ринку газу України завдяки безпосередньому впливу тоді ще прем'єр-міністра Лазаренка. Державне втручання в економіку завжди призводить до збагачення родичів чиновників. У процесі попередньої роботи потоваришувала з Лазаренком, вдячним ЇЙ за 100 мільйонів доларів, переведених через ЄЕСУ на його особисті рахунки.

Скуштувавши політики і трохи побувши у ролі віце-прем'єра з паливно-енергетичного комплексу за прем'єрства Ющенка, зрозуміла як там все влаштовано і що туди без мила не пролізеш.

=== Опозиціонерка ===
[[Файл:Ecea9-razom.jpg|thumb|Фото з домашнього альбому]]
Побачивши своє можливе майбутнє, опісля політично-економічних перипетій, змінила імідж на люту опозиціонерку, переконану в безчесності поточної влади і святість ідей свободи та демократії. Тому в першій половині нульових її ім'я можна побачити серед різних організацій, більш-менш противних владі. Наприклад, ФНП - форум національного порятунку, ініціатором створення якого була саме Вона, мав на меті боротися зі злочинним режимом Кучми. Останній, заваливши [[Чорновіл|Чорновола]] та [[Ґонґадзе]], і здавалось, намертво засівши у владі, так усім допік, що, повірте, Юля була не сама. [[Школота|Школярі]] не пам'ятають, та ми тоді дійсно плекали надії, що за нової влади без колишнього комуніста на троні нам буде жити краще: риби у ставах буде більше, і врожайність жита підвищиться. У березні 2002 р. на виборах до Верховної Ради України ще не розкручений «Блок Юлії Тимошенко» (читай ФНП) здобув 7,2% голосів виборців. Тому вже з вересня починається активна діяльність із самопіару, як-то спільно з соціалістами та комуністами "Повстань, Україно! Москаль вже годину не спить", ще було "Кучму геть!" і таке інше.
Насправді, розігралась уява панни на хвилі всенародного обурення театру одного [[Сеймфаґ|семена]], де всі вільні і демократичні партії взяли участь у «Силі народу» — блоці, що підтримував Ющенка. Кампанія вимагала дуже багато популізму, українськості, опозиційності і бабла, вкраденого у тих, на кого все вище описане мало подіяти. На щастя, до того часу, в запасах Юлі цього було в достатку. Результатом епічної безреволюційної революції була така ж епічна безпереможна перемога. Як бачимо, Вона так [[РАПТОВО]] стала опозиціонеркою, що вже скоро стала владою.

=== Володарка всія КабМіну ===
[[Файл:Тимошенко - гроші.jpg|left|thumb|Мавпочка в тренді]]

І от нарешті Пані відчула золотий дощ влади. Та не все сталося так, як гадалося: Юля у часи раннього урядування — це синонім до слова «криза» (при чому абсолютно усього), навіть коли кризи світової ще сонце не зійшло. Взагалі, призначення Тимошенко прем'єром було очевидним результатом [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] і відбулося зразу. А на святу трійцю ([[Ющенко]] — президент, Тимошенко — прем'єр, [[Мороз]] — спікер) українці ледь не молилися. Однак омана народу швидко спала, навіть раніше того, як Мороза купили, а Тимошенко з Ющенком почали сратись через різну дурню. До кінця першого прем'єрського заходу леді Ю (25.01.2005 - 8.09.2005) вся більш-менш адекватна помаранчева братія вже порозбігалася, і врешті-решт Ющенко усунув Юлю через єресь найвищого ступеню — «зраду ідеалів Майдану». Враховуючи подальші події, не ясно, як сам Пасічник ті «ідеали Майдану» розумів. Бо судячи з усього, фап на [[Голодомор]] і відсутність практичних реформ були зраджені використанням службового становища, і розумні люди вже тоді помічали, що як тільки ейфорія месіанства мине, лишиться лише плювати у землю, або у ще гіршому разі у небо. З тим, що почалося після відставки Тимошенко, вона минула досить швидко і Ізраїль розійшовся по шатрах своїх.

Але для самої Юлі той період був піком популярності. Свіжий стильний політик + приваблива жінка + в часи першого прем'єрства визнання Форбсом Юлі однією з найвпливовіших жінок планети + зняття звинувачень москалями і ще багато нагород, та, звісно всенародна любов.

Друге прем'єрство (11.12.2007 - 3.03.2010) було ані трохи не успішнішим за перше, але набагато епічнішим. Навернувши універсалів та коаліцій, країна була рада вчепитися хоч за щось, і цим щось стала Юля, у якої завжди було за що вчепитися. Цього разу Вона вже часу не гаяла і по-повній доїла все, що могла. Найзначнішим її внеском в українському політикумі було те, що вона змагалася за яблука розбрату і тринькала державні кошти. Але останні не бувають нескінченними. На щастя, тут настала світова фінансова криза, тож з'явився привід взяти кілька зайвих мільярдів у МВФ і тринькати їх. Потім ще був свинячий грип, на який валили ледь не долю майбутнього убивці людства. Тобто таміфлю, закуплені на 1000000 років вперед, знаходяться там же, де і виплати по 1000 гривень [[Совки|свідкам СРСР]].

Одного разу, коли широкі маси дізналися про можливу угоду між БЮТ та [[Партія Регіонів|ПР]], спрямовану на ледь не узурпацію влади, стало не до жартів. Сторони швидко пошифрувалися. Яник навіть оголосив про вихід з переговорів, мотивуючи це незнанням можливих порушень цінностей демократії... Та [[безосібний]] знає. У кращих традиціях, аби заспокоїти фанів, пані вирішила записати звернення до народу. Але пропало все.

За своє життя взяла участь у стількох економічних злочинах, що любов до неї середньостатистичного українця видається Божим дивом. Адекватними людьми розглядалася скоріше як менше зло порівняно з [[Янукович|Ним]]. Але юлеботів не спинити, вони ж бо не бидло і не козли.

=== Вона — працює ===
{{Цитата|Якщо на виборах президента України переможе Тимошенко, то Україну мабуть перейменують на "Україну Володимирівну"|}}
Прийшов день Д і Тимошенко нарешті усвідомила, що після 5 років пустомельства і марнотратства єдина відмазка, яка здатна її виправдати, "Це не я, [[Ющенко|він]] сам прийшов". Саме тому було зроблено найочевидніший крок - влаштовано грандіозну агітаційну кампанію, яка могла б повернути ображених хом'ячків у лави демократичних сил та привернути нових і можливо перевершити святую святих політтехнологій - сам Майдан. При перегляді хроніки і дій з Її боку, здається, що вона планувала перемогу. Та не судилося.

У цілому агіткампанію можуть схарактеризувати невимовні об'єми самопіару. Її плакати висіли ледь не над кожним світлофором — просто [[1984|додати Великого Брата і отримали б Океанію]]. Далі ще краще: концерти, акції на зразок "Тигрюлі", календарі і постійне нагадування про "Україну" по ТВ. Найголовніше - соціальна реклама. А ви що думали?

==== Вона — це соціальна реклама ====
[[Файл:Vona.jpg|thumb|200px|Власне]]
Почалося усе з "соціальної реклами", як її офіційно і було класифіковано КабМіном. Відповідно з державного БЮТжету виділили кошти на "підняття народного духу". Концепт полягав у тому, що "ВОНИ РУЙНУЮТЬ/БАЛАКАЮТЬ/БЛОКУЮТЬ/ЗАВАЖАЮТЬ — ВОНА ПРАЦЮЄ". Трохи згодом коло тем розширилось і перейшли до нагальних економічних питань (вугілля, [[газ]]у, надкушених яблук), та через надмірну детальність ця [[реклама]] менш відома. Через таку рекламу Леді Ю з часом і отримала від вдячного за макулатуру люду прізвисько Вона. Неабияк посміхнула присутність у цьому тісному світі української свинарки з прізвищем Вона, ну остання то вже не може не працювати.

На [[форум]]ах та в [[ЖЖ]] Юлю почали називати "наша труженіца". Мабуть зрозумівши, що пора закруглятися, підсумковим біґбордом цієї серії став багатозначний і такий непалєвний бігборд «ВОНА ПРАЦЮЄ. ВОНА — ЦЕ УКРАЇНА». «L’Etat c’est moi» («Держава — це я»), як казав один відомий французький король.

==== Вона — це соціальна ініціатива ====
Білбордів, вочевидь, виявилося [[ВВВ|недостатньо]], і у дію пішли жорсткіші засоби. Безперечно, оригінальним століттями випробуваний піар бути не міг, тому все кроїлося за стандартною схемою: вирішили проводити концерти на Її честь та поширювати друковану продукцію з фан-артом.

{{Цитата|Соціальна ініціатива – всеукраїнський концертний тур "З Україною в серці!" – розпочнеться з концерту в Києві 12 вересня. Цю акцію організував Всеукраїнський благодійний фонд "Таврійський".|З оголошення про концерт}}

"Соціальна ініціатива" — для тих, хто не розуміє, це означає буквально таке: концерт проводиться за державні кошти, зірки виступають задарма і за власним бажанням. Можливо так і було, більш того досить імовірно, що концерт проводився таки за державні кошти. Це цілком у стилі Пані. У тій "ініціативі" брали участь гурти "Друга рiка", Mad Heads XL, "[[ТІК]]", "[[ТНМК]]", а також співачки [[Ірина Білик]], Руслана, [[Наталя Могилевська]], Тіна Кароль, співак Олександр Пономарьов, а також Потап і Настя Каменських. Безумовно безкоштовно, інакше й бути не може.

==== Вона — це тигрЮля ====
[[Файл:Тигрюля.jpg|thumb|Порву <s>за</s> Україну]]

Десь отак до осені Юля розжилася новою територією у своєму піарі — [[няў]]ним живим [[маскот]]ом — придбала собі справжнього малого білого тигра (тигренятко-альбіноса), зважаючи на те, що вибори пройшли в рік тигра. Численні фото Юлі на фоні Тигрюлі, Тигрюлі на фоні Юлі, і просто Юлі і Тигрюлі окремо зайняли в рекламі місце не менше, аніж Вона сама. Дехто каже, що власне тигрюлю перед фотографуванням трохи підколювали речовинами, аби вона (вона це тигрюля) не розірвала на шматки Пані. Правду кажучи, вдалий образ ТигрЮлі<ref>Вона повинна сидіти у клітці</ref>: і за виглядом, і за вчасністю, і за мовними характеристиками<ref>У спілкуванні з фонологами виявив, що л після гр дуже вдало і розслаблююче впливає на психіку. А починання слова з т, додає підсвідомої впевненості.</ref>, і за межами застосування.

=== ВсеПропало, дубль 2 ===
Попри помпезну агіткампанію та неприховану можливість використовувати адмінресурс, вибори Юля програла. Втім, Янукович програв не менше, це складний світ. Результати другого туру (Ю. 45,47%; Я. 48,95%) — [[Кеп]] уже поспішає з докладними поясненнями. Юлія була ошелешена і пішла до суду. Зрозумівши, що це лише робить її об'єктом висміювання, Вона змирилася. Однак за доброю традицією виступила кілька разів на телебаченні. Були також натяки на те, аби розпочати нову демократичну революцію ака Майдан. Та усвідомлюючи, що цього разу таке не пройде, Юлія втихомирилась і відійшла на роль лідерки опозиції.

У адептів Юлі лишалась одна радість — молитися на те, що за законодавство того часу переобрання президента ніяк не впливало на прем'єра і Тимошенко лишалася у своєму кріслі з усіми супровідними няуками. Регіонали зі свого боку не сиділи на місці і уже в березні їм вдалося позбавити Її повноважень. Що характерно, для цього треба було легалізувати у Верховній Раді [[Тушка|зрадництво і запроданство]]. Найкумедніше ж те, що вже скоро після позбавлення влади проти Юлі пішли численні звинувачення у криміналі і з травня 2010 почалися допити в СБУ. Ба більше! [[Раптово]], як тільки до влади приходить [[Проффесор]], діло починає активізуватися в оберненій пропорційності до галасу навколо Межигір'я. Що ж, либонь наш президент умів переконувати людей.

=== Суд іде ===
{{Цитата|2008 Вона працює. 2009 Вона працює. 2010 Вона досі працює. 2011 Сядь, відпочинь.|}}

Тривала вся ця каша з відновленням кримінальних справ досить довго, аж поки навесні 2011 році все не урухомилося до неможливості. Тимошенко ганяли по допитах, а потім затримали в травні. Та одного дня президент, у якого кілька судимостей, вирішив, що несправедливо, коли у його головної опонентки немає жодної. І пофіксив це. Тож коли відчули, що треба садити, то посадили. Хоч когось. Безперечно, суддя куплений, факти куплені, стіни СІЗО теж куплені, не нам це розповідати...

Отак проффесура й припахала Вону, а також деяких інших, до судових справ за <del>[[Гопник|крадіжку мобілок на Борщагівці]]</del> різними причинами. Невідомо, скільки пішло тихо, та на публіку йде галас тільки про Її та Луценка за нецільове використання коштів і використання службового становища. ну хоч когось посадили.

Як і до арешту, Тимошенко що не день, то скаржилася на здоров'я <del>та біль у дупі</del>, показуючи, що їй зле.

Політологи оцінювали результати процесу по-різному, але вирок таки винесли — 7 років ув’язнення, 3 роки позбавлення перебування на посаді у владі<ref>Лол, саме не два строки Яника.</ref>. Плюс відшкодування 1,5 мільярдних збитків "Нафтогазу", а також кілька тисяч витрат на експертизи та видатки суду<ref>http://www.pravda.com.ua/articles/2011/10/11/6654964/</ref>. 7:0, несправедливо якось.

=== Світова реакція на вирок Тимошенко від 11 жовтня 2011 року ===
[[Усім до сраки|Усі дуже стурбовані]]

== Назад до великої політики ==
=== У колясці на Майдан ===
[[Файл:Tymoshenko vizok.jpg|thumb|Гм, щось тут не сходиться...]]
Сиділа би й далі Йуля на нарах у [[Харків|Харкові]], де отримала міжхребцеву грижу, і сьорбала би баланду, аж тут взимку 2013-2014 року [[зненацька]] настав новий [[Революція Гідності|Майдан]]. Поки Проффесор уже сидів на сумках і готувався до переїзду в Ростов, Тимошенко вже тишком звільнили з в'язниці. Вона, ясна річ, одразу ж завітала на Майдан, щоби нагадати про себе, тріумфально заїхавши на <del>колісниці</del> візку, причому у взутті на височенних підборах в якому навіть здоровим людям важкувато ходити (LOL).

Безперечно, звільнення Її було позитивним кроком для опозиції, але Юлька так і лишалася політичним трупом. Утім, Вона знову спробувала стати президенткою в 2014 році, посівши почесне друге місце (після [[Порох]]а, звісно). Надалі Тимошенчиха, як і Батьківщина в цілому, традиційно гнула лінію популізму і заливала простому наріду про «кАрупцію», «злАчинну владу» і «мАраторій на землю».

=== Новий курс України ===
[[Файл:DfWBD7hW4AEiVwn.jpg|thumb|left|Юля 2.0.]]
Раптово згадали про Юлю у 2018 році, коли Вона розпустила врешті свою меметично відому косу й анонсувала так званий «Новий курс України»<ref>Навіть назва цього курсу не нова, гугліть «New deal» Рузвельта</ref>. Сама програма, коротко кажучи, виглядає так: «[[Зеленський|Ми за все хороше і проти всього поганого]]». До того ж, ця вона ще й виявилася банальнимм [https://voxukraine.org/longreads/tymoshenko-course/index.html копіпастом]. Пішла Вона з тим «новим» курсом на вибори 2019 з <del>Божою</del> [[Олігарх|Тарутиною]] поміччю, але очікувано програла [[Слуга Народу|Слугам]] (хоч подекуди здобула високу підтримку, як-от на Прикарпатті).

===Під час нового сплеску війни===
Походила, побродила, побула патріоткою, попіарилася та й поїхала в Дубай. Найкращі часи Тимошенко як політика і меметичної особи вже давно в минулому.

== Феноменологія духу ==
[[Файл:baginya.jpg|thumb|В образі.]]
У попередньому розділі статті було більш-менш докладно описано нелегкий життєвий шлях Леді Ю. Але зараз гляньмо на Неї з інших сторін. Для початку треба сказати, що Тимошенко завжди була прикладом активного, дуже активного політика. Безумовно, ніхто б не набув такої репутації без блискучо продуманого іміджу та епатажних викликів.

=== Особисте ===
Вже саме походження Юльки викликає багато живих суперечок. Щоб довго вас не мучити: до одруження її прізвище від батька було Григян, діда — Капітельман, усі інші або також євреї, або росіяни. І тільки чоловік Тимошенко хоч куди козак. Сама ж вона стверджувала, що має латиське коріння. Походження як таке не має значення для політика, але тема, як відомо, [[Яценюк|провокаційна]].

=== Коса ===
[[Файл:YuliaCos.jpg|thumb|косплей]]
Коса у формі бублика чи керма займала особливе місце в іміджі. Свого часу вона ледь не стала одним із символів [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]]. Пізніше жартували про смерть з косою, жарти були недалеко від істини. Іноді вона розплітала косу, що усіх дивувало. 2007 року вирішила вкрасти гасло в Інтелівців і зробила з «Інтел всередині — ідіот назовні» і переробила на «Коса всередині». [[Хеталія]] теж пригадала нам ці форми. Втім, разом зі своїм «Новим курсом України» Леді Ю змінила й свій імідж, розплівши врешті свою косу.

=== Ю ===
Не треба пояснювати, чому літера Ю стала ще однією візитною карткою Юлі. Звідси ж і псевдонім Леді Ю, звідси ж «ВірЮ<del> ЗнаЮ МожемЮ</del>», «ДумаЮ», «ЛюблЮ», «Вийду заміж за БЮТівця» на всіх атрибутах, що оперативно роздавалися виборцям.

=== Працює ===
Як би народ на дану тему не жартував, а Юля завжди дбала про створення свого іміджу працівниці. Також не гребувала показною аурою працьовитості у своєму колі.

=== НЕК негодує ===
[[Файл:Тимошенко - Зала.jpg|thumb|Це трохи убого, та [[Фап|декому вистачає]].]]
{{Цитата|<booharik> я вчора застав брата, який дрочив на портрет Тимошенко :) <masterpiecer> а в хлопця є смак ;)|З глибин [[УкрБаш]]у}}
Тимошенко своїм екзотичним образом надає суттєву допомогу в наповненні дощок /ero/. Тижневик Кореспондент свого часу дав їй 11 місце серед найсексуальніших жінок України. Галасу додала тупа порнофільм «Юлія», де кіношний Саакашвілі балує <del>вівці</del>кіношну Юлю. Що характерно, від шарму Тимошенко там тільки зовнішній образ у вигляді коси. Там же, в зоні суспільної цікавості, знаходиться розмір бюсту Юльки. Однак не думаєте ж ви, що вона псує свій образ порнухою. Ні, за неї це роблять інші.

<spoiler show="Еротичні картинки, якщо бажаєте проглянути" hide="Еротичні картинки, якщо бажаєте проглянути">
<gallery>
Файл:TymoshenkoFap.jpg|
Файл:YuliaFap.jpg|
Файл:FapYulia.jpg|
Файл:MassiveFap.jpg|
Файл:Tymofap.jpg|
Файл:YanykFap.jpg|
</gallery>
</spoiler>

=== Вигляд ===
[[Файл:YuliaGorgona.jpg|thumb|Кульмінація. Горгона відпочиває.]]
Однією з найрозпіареніших рис Юлії є білий одяг, у якому вона зазвичай з'являється перед публікою. Улюблений бренд Юлі — Louis Vitton. Зарплати на плаття тим часом явно не вистачає, про що регулярно пишуть всі політичні сайти. Настільки регулярно, що всі вже звикли і не звертають уваги.
{{Цитата|... Юлія Тимошенко, як володарка найбільшої колекції найдешевших намист...|95 квартал}}

Коса є суттєвою складовою іміджу Юлі. В білому одязі, з німбом на голові, почасте схожа вона на [[Бог|впізнавану особу]], сніжну чи білу шахову королеву. Питання про справжність коси свого часу обговорювалось на багатьох форумах, але нічого так і не вирішили, адже ніхто фізично не здатен був підійти і зробити це.

{{Цитата|Особисто я думаю, що ні, - заявив майстер одного з київських салонів краси. - По-перше, для такої зачіски волосся повинно бути густими і довгими. Я бачив її розпущене волосся, коли вона ще не була прем'єром. На той період часу, коли Юлія з'явилася з новою зачіскою, волосся не могло вирости настільки, щоб змогла вийти така товста коса. Наростити вона їх теж не могла. По-друге, я як майстер, бачу різницю в кольорі між косою і рештою волоссям на голові. Коса у неї штучна - сто відсотків!|}}

<del>[[Британські вчені|Британські перукарі]]</del> Американські журналісти все ж припустили, що коса справжня, бо Юля час від часу з'являлася з розпущеним волоссям, і на око довжина волосся приблизно дорівнює довжині коси. Є думка, що спочатку коса була несправжня, потім вже, розуміючи, що колись показати таки доведеться, відростила. Також зачіскою Тимошенко зацікавились [[московити]], на dirty.ru було запропоновано багато варіантів. Коса також згадувалася в агітаційних матеріалах і є, фактично, одним з символів блоку.

Іноді пані можна помітити з іншою зачіскою, наприклад хвилясті світлі кучері: «Жінки іноді змінюють зачіски, і це абсолютно нормально. Я буду робити це частіше», у відповідь на що [http://dirty.ru/comments/46938 тут] було створено купу гарних і огидних карикатур, які на випадок невдач сайту всі [[Вона#Галерея: зачіски|тут]].

Також припускають, що Тимошенко збільшувала об'єм вуст за допомогою пластичної хірургії. Але це вже зовсім інша історія.

== Учасники драми ==
=== Прихильники ===
[[Файл:Kosa vnutri.jpg|thumb|Коса inside]]
У зв'язку з тим, що Йюля часто просто осідає на вже існуючий тренд, а також через те що типовий портрет прихильника Тимошенко є жінкою десь між 50 до 70 роками, в інтернеті цей типаж зустріти дуже важко. А якщо і зустрічається, то це іронічно. БЮТОботи звичайно ж, скоріш за все присутні - просто неактивні, через те що вони банально приєднані до натовпу порохоботів, а то і "північних корейців" - ЮЛЯ ВИЧІКУЄ МОМЕНТ, щоб знову пообіцяти ґаз па пять перед виборами.

Окремим типажем фанатів Юлі є люди, які щиро вірять що "Тільки жінка може спасти Україну". Але ця жінка - не Королевська, а саме Юля. Тому їм все одно, що Юля робить і обіцяє - головне що саме ВОНА!

Недавно Юля помічена за промовами про "Нєзаконну мабілізацию", реклама яких крутиться на ютубі та тіктоку, на пару з на диво схожими заявами Мураєва. Що тільки в черговий раз показує, що Юля - банальний популіст і реакціонер, а нульова активність прихильників (або навіть людей, що видають себе за її прихильників) - про те що це черговий політичний труп. Але не тривожтесь, свої 15% на наступних виборах вона обов'язково набере.

=== Супротивники ===
Треба більше срачу, що баба Юля зараз же укладе мир з [[Путін]]им, визнає анексію та буде вести переговори напряму з ДиНиРіями.

== На тему ==
=== Легенда про Коїдзумі ===
Легенда про Коїдзумі - серія манґи, у якій світові політики б'ються з Четвертим рейхом та вирішують інші нагальні політичні проблеми за допомогою гри у маджонґ. Отой комікс про Тимошенко - феномен раннього періоду Учану, який напередодні президентських виборів 2012 був особливо актуальним.

=== Юля-чян ===
<gallery>
Yulia-chan.jpg|
</gallery>

== Галерея ==
<gallery>
DjLAhJLXsAARZkj.jpg|
DedByt.jpeg|
222326.jpg|
Тимошенко - Зачіска.jpg|Без коси не так. Чи як?
</gallery>

== Див. також ==
* [[Олександр Турчинов|Кривавий Пастор]]
* [[Зубожіння]]
* [[Янукович]]
* [[Газ]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20160325161508/http://dramatica.org.ua/Тимошенко Архівна версія статті]

{{Політика2}}
{{Політика3}}
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Персоналії]]

Linux

2025-12-05T16:43:45Z

Coole: /* Історія */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа Лінус написав ядро Юнікс-подібної системи, яку доповнили вже програмним забезпеченням з опенсорсного ком'юніті. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно. Хоча всеж з тих пір успішно проведена кампанія по фінансуванню та рекламі, і лінукс фінансується з великого чана корпорацій, і Опенсорс з тих пір являє собою не, як здається, нердів десь по підвалам, а цілком собі штатних програмістів великих американських контор, які отримують за це зарплату.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

Сам Лінус при цьому займає дивну нішу - він такий собі лід програміст. Ми звикли що робітники Майкрософта та Епла, коментують фічи своєї ОС тільки позитивно на рідкісних публічних анонсах, а в самій розробці відбувається магія. В Лінуксі атмосфера трохи відрізняється - опенсорс всеж таки, і часто внутрішні срачі стають достоянням суспільства. Переписка та коментарі стосовно розробки періодично витікають назовні, де Лінус посилає нахуй розробників, "які написали цей говнокод", і може навіть при цьому заборонити включення цього в оновлення. Та чого вже там, Лінус і на публічних виступах десь в лекторіях періодично каже що "Це - говнокод. Цей код - хуйня, Дебіан - лайно мамонта, так пишуть тільки криворукі макаки", при чому це контрастує з його доволі спокійною нордичною манерою розмови. Знаменитим був і факт коли Лінус в своїй промові послав нахуй Нвідію за те що вона не ділиться драйверами, і ламає підтримку вже існуючих. Втім, його можна зрозуміти.

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На відміну від тієї ж убунти, Дебіан створюється не конторою, а добровольцями. Через це стабільна гілка дебіана оновлюється раз в 10 років, що стало таким собі мемом в лінукс-комьюніті. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавої особи Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

==Де зустріти в природі==
Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми [[Руки-білки|руками]] можна в таких місцях:

* '''[[Пошта|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.
* '''[[Супермаркет|Аврора]]''' на терміналах-cканерах цін [[Raspberry Pi|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє. Хоча на досвідчене око можно помітити, що ці екранчики зібрані з друкованого в 3д корпусі, і начиння скоріш за все теж куплене за три копійки десь на алі.
* '''[[Ігор Коломойський|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.
* '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Linux

2025-12-05T16:32:44Z

Coole: /* Дистрибутиви */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На відміну від тієї ж убунти, Дебіан створюється не конторою, а добровольцями. Через це стабільна гілка дебіана оновлюється раз в 10 років, що стало таким собі мемом в лінукс-комьюніті. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавої особи Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

==Де зустріти в природі==
Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми [[Руки-білки|руками]] можна в таких місцях:

* '''[[Пошта|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.
* '''[[Супермаркет|Аврора]]''' на терміналах-cканерах цін [[Raspberry Pi|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє. Хоча на досвідчене око можно помітити, що ці екранчики зібрані з друкованого в 3д корпусі, і начиння скоріш за все теж куплене за три копійки десь на алі.
* '''[[Ігор Коломойський|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.
* '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

S.T.A.L.K.E.R.

2025-11-26T17:00:58Z

Coole:

{{Спойлери|Стрілець — це ти}}
[[Файл:S.T.A.L.K.E.R. Logo.png|безрамки|праворуч]]
'''S.T.A.L.K.E.R''' — серія забаґованих забавок від щирої [[Українці|української]] студії — GSC Game World. Настільки успішно вийшла, що [[фап|мастурбація]] на неї від усіх прошарків [[бидло|бидла]] триває вже більше півтора десятки років, при чому як у західного гравця так і слов'янського.

== Що це таке? ==
{{Цитата|Багів не існує, це все аномалії.|1-ше правило релізу будь якого Сталкера}}
[[Файл:Stalker ff.webm|міні|Не баг, а аномалія. Кажу тобі. ]]
Серія складається на {{CURRENTYEAR}} рік із чотирьох, забаґованих до чортів, ігор. Усі ігри серії проходили важкий та тернистий шлях виправлення та покращення (часто безкоштовно - силами відданих фанатів з навичками кодування та геймдизайну).

Усі ігри стосуються безпосередньо [[Чорнобиль]]ської зони відчуження. Так, так, саме там, де наїбнулась електростанція у 1986 році, що принесло [[лулз]]ів усім, зі [[Швеція|Швецією]] включно. Також це все приправлено ідеями про надприродні артефакти з книги радянських письменників братів Стругацьких "Пікнік на узбіччі", але усім до сраки.

Згідно сюжету, у 2006 році посеред одного весняного дня щось у Зоні наїбнулося, внаслідок чого охорона ЧАЕС [[Прийняти іслам|різко змінила релігію]], а місцевість наповнилась різноманітною хуїтою, із тваринками та атракціонами включно.

Це не могло залишитись непоміченим, тому МВС, СБУ та [[ZOG]] проводять експедиції у Зону, але виходить рівно нічого, а ті, хто <del>вижив</del> вчасно з'їбався, розповідають про феєричні атракціони, які можуть показати весь внутрішній світ пацієнта у розібраному вигляді.

Зрештою, влада забила прутня, та огородила підходи до Зони, <del>щоб захистити мирне населення</del> мовляв, як не мені, то нікому.

Але якимось чином піпл дізнається про таку хуйню, як артефакти, які приносять неймовірний [[профіт]] власнику, як фізіологічний, так і матеріальний. Відповідно, з'являються [[лох|дуже вмотивовані люди]], які стараються потрапити у Зону, не отримавши пизди від вояків та повернутись із ніштяками без результатів взаємодії із тамтешньою фауною. Вони ж „сталкери“.

== Тінь Чорнобиля ==
[[file:Shadowofchernobyl.jpg|thumb|200px]]
'''Перша гра серії.'''
Ти граєш рагулем, котрого везли патівеном із підвищеним вмістом радіоактивного випромінювання на околиці Зони. Було так весело, що ти їхав без свідомості.

Зрештою, у машину в'їбе блискавка, і вона зробить кілька трюків, після яких уся спляча публіка машини мала б перетворитись у смажений фарш.

Ні, ти вижив.
Вранці тебе знаходить якийсь бидлан і волочить до Сидоровича, місцевого [[троль|троля]] і любителя лулзів. У тебе знаходять КПК (місцева мобілка) із єдиним записом: <del>[[DDLC|Just Monika]]</del> „Вбити Стрільця“.
І усі наступні події крутяться навколо цієї хуйні: з'ясовувати, хто такий Стрілець.
У кінці буде вибір:
*піти до об'єкту надрочу усіх сталкерів — Виконувача Бажань, де залежно від того, що ти в біса робив протягом гри, система вирахує твоє бажання. Таких бажань є п'ять. {{Спойлер|Не тру-кінець}}
*піти у лабораторію, попиздитись із ще однією горою монолітівців, і дізнатися, що той, заради інформації про якого ти лазив по всіляким цікавим місцям, це ти. Так, після такого хочеться застрелитись, але це {{Спойлер|трушний кінець}}
:Якщо обереш другий варіант, маєш ще дві можливості:
*лягти з [[Небидло|розумними педиками]] в колбу, щоб своїми порожніми мізками стримувати ноосферу. {{Спойлер|Не тру}}
*завалити ще одну гору монолітівців і з АКС мавпувати [[Сталін]]а, розстрілявши <del>мільярд особисто</del> інтелігенцію, яка мирно валялась у колбах.

== Чисте Небо ==
[[file:Clearsky.jpg|thumb|left|200px]]
Події цієї гри відбуваються до подій „Тіні Чорнобиля“.
Тепер ти граєш рагулем-найманцем, який веде експедицію вчених і терпиш пиздіння одного з них. Той розказує, коли станеться найближчий Викид, і якої потужності він буде.

Допиздівся. Усю вашу компанію одразу накриває Викидом. І ніхто не сумнівався, так, лише [[ти]] вижив, інші — [[An Hero|стали героями]], рагулю.

Ти прокидаєшся <del>у п'ятизірковому готелі</del> у задрипаному селі серед боліт, у халупі начальника фракції "Чисте небо". Усі здивовані, ти не здох від Викиду, ще й такого сильного. І після цього тебе юзає таємна контора, бо:
*Стрілець попиздив у центр Зони→Зону це зайобує→Зона випилює Викидами усе підряд →кожен Викид руйнує твою нервову систему→Стрільця треба йобнути→всі єбуцця.

У результаті — епічна битва за ЧАЕС, усіх накриває ще сильнішим Викидом, знову всі у відключці.

== Поклик Прип'яті ==
[[file:Callofpripyat.jpg|thumb|200px]]
Тепер ти цілий майор [[СБУ]], а ще [[троль]], брехун та незайманець.<ref>Але це не скасовує того, що ти — [[рагуль]].</ref>

Коли Стрілець влаштував веєрне вимкнення Випалювача Мізків, тобто тієї хріновини, що успішно виробляла [[зомбі|глядачів Шарія]] зі звичайних сталкерів, без СМС та реєстрації, уряд на радощах вирішив запиляти спецоперацію із захоплення ЧАЕС.

Летіло цілих п'ять гелікоптерів, набитих по вінця спецназом. {{Спойлер|Йобнулись усі.}} Операцію „Фарватер“ за[[фейл]]ено, несіть нову.

А ти маєш розслідувати, якого дідька все пропало, а також знайти тих, хто <del>вижив</del> не здох. У результаті, ти мусиш вивести тих, кого ще не зжерли кумедні тваринки, не [[Ґуро|КРОВКИШКИРОЗПІДОРАСИЛО]] аномаліями по Прип'яті.

Далі можеш обрати, що робити:
*Разом із вцілілими полетіти [[Офіційне посольство НАХУЙ|геть]] із Зони і дивитися титри.
*Грати у режимі вільної гри, доки не набридне.

Трохи про саму гру.
*Було допиляно купу цікавих свистоперділок, на кшталт медика, Спритника (невдаха, який за умовні одиниці побіжить за унікальними зразками зброї), провідників, тощо. Це зробило з гри легесеньку забавку, яку пройде навіть 4-річна дитина.
*Зрада². Коли вперше з'являєшся у Прип'яті, ти показуєш папірець, який засвідчує, що ти цілий майор СБУ, а не <del>сталкер</del> представник місцевої фауни.<ref>Яка, згідно наказу, має бути стріляною і пиздженою.</ref> Так от, якщо розкопати файли гри і знайти посвідчення, то [[РАПТОВО]] з'ясується, що заповнене воно грузкім язиком, хоча, згідно законодавства, навіть часів виходу гри, державна документація має бути лише українською мовою.
*Із релізом гри GSC поспішали, тому „Поклик Прип'яті“ пиляли тупо на рушії „Чистого Неба“. Зате гра вийшла стабільнішою, та й випустили лише п'ять патчів до неї, а не по 6-8, як у попередніх іграх.

==Українська локалізація перших частин.==
Переклад був під питанням, адже розробники визнавали, що він не окупиться.

Зрештою, було запиляно два переклади: офіційний (увесь текст та частина озвучки) та фанатський (текст і деякі текстури). Обидва поширюються безкоштовно.

Але немає нічого, де не було би зради.

Частина компанії, в тому числі голова Григорович агітували за українську локалізацію. Інша ж частина компанії, на чолі з Антоном Большаковим казали що українська не окупиться. (що звісно хуйня повна, бо тоді б вони мали зробити англійську мову основним пріорітетом, а не кацапську)

Компанія зробила, так як сказав би [[Зеленський|Великий Зе]] "зійдемось посередині", тобто грошей на повну україномовну озвучку пошкодували, але принаймні висрали хуйню, яку називають „концептуальним перекладом“. А саме, „Обов'язок“, „Моноліт“ та військові балакають [[Москвинський діалект|ізконно грузкім]], [[гопник|бандоси]] — кривим [[суржик]]ом (ґраммар-наці просять мила та шнур), і лише „Воля“ та звичайна сталкерня розмовляє [[Українська мова|українською мовою]]. Частині гравців все таки зайшло - в ті часи воротити носа від хоч якоїсь української озвучки гри було б дурістю.

{{Videogallery|cols=1|widths=321
|youtube|HSWsCmIW19k|Дуже гарне відео про українську локалізацію в S.T.A.L.K.E.R.
}}

==Модойобство==
[[Файл:Stalker4.jpg|міні]]
У зв'язку з тим, що після розпаковки файлів гри її ресурси легко редагуються у звичайному блокноті, [[Інтернет]]ом гуляють сотні лайномодів від довбомодерів, написані за день-два (т.зв. [[Васянські моди]]), з ціллю підвищення свого рівня [[ВВВ]] до класу „[[бидлокодер|похроміст]]“.

І абсолютна більшість модів працює, ніби українська судова система {{Спойлер|як хоче}}. Аномалії та тваринки радо навертають квестодавців у іншу віру, внаслідок чого подальше проходження гри стає неможливим, адже довбомодер, у 99% випадків, не допиляв дублювання завдань в інших NPC. І взагалі, це чудово, що взагалі з'їдають, бо зазвичай більшість „тихсамихсталкерів“ вилітає протягом перших десяти хвилин гри бо рушій гри сам по собі повний глюків.

Проте, є й хороші моди, оптимізовані та протестовані за багато років, бо мільйони гравців та юних кодерів хоч щось та й довели до розуму і навіть кривий рушій гри почав більш-менш нормально працювати. Гугл в допомогу.

==„Воля“ vs „Обов'язок“==
Старий холівар, старий, як сам „Сталкер“.

Об'єкти:

''„Воля“'' — обкурені уйобки-анархісти, які борються за доступність до усіх ресурсів Зони, із подальшим викурюванням їх.

Мають дуже хороші стосунки із вояками та „Обов'язком“, настільки хороші, що кожна їхня зустріч породжує [[Прийняти іслам|нових представників мусульманської віри]].

''„Обов'язок“'' — стадо відморожених колишніх вояків та ображених долею сталкерів, яке формально оголощує своєю метою захопити та знищити Зону (хоча й деякі ставлять це під сумнів). Зазвичай їхні спроби знищення Зони закінчуються [[An hero|появою нових героїв]].

Дуже люблять разом із „Волею“ проводити змагання зі стрільби по живим цілям. Часто-густо ці змагання закінчуються взаємовипилом, але це не зменшує їхньої завзятості.

Більшість учасників холівару — дурноголова [[школота]], яка випадковим чином обирає об'єкт [[хейт]]у і просто виливає свій спермотоксикоз у безаргументовне поливання лайном.

Є й „ідейні“ гравці, які знаються на ідеології та історії улюбленого угруповання, але їх досить мало у лайнополивальному середовищі.

Колись було досить популярним у [[ВК]], були цілі війни між групами, але їхні адміністратори давно уклали мир, щотижня разом попиваючи [[пиво]], також посміюючись із малих сталкеройобів.

Останні ловлять немаленький [[дупобіль]].

==Сталкерота ВРЖ==
Надроч на лазяння Зоною почався саме завдяки іграм Григоровича. Правильніше сказати, надроч на ''романтичні мотиви лазяння Зоною''.<ref>До цього існував лише один мотив — пиздінґ металу із подальшим продажем.</ref>

Особливо на ці мотиви смикають школярські сталкерофаґи-омежки, які не можуть реалізуватися у суспільстві та бажають побути на „романтичній самоті Зони, насичитись її духом“, і т.д.
[[Файл:02e353fb04.jpg|міні|Типовий сталкер на типовій локації]]
Та це хуйня. Сталкеройоби діляться на такі категорії:
*Сцикливе [[бидло]]
Школоло, яке боїться вийти вночі в туалет без супроводу дорослих, але на сталкерофорумах розповідає, який він нев'їбенний сталкер.
*Турист
Пиздюк, який купив нудну екскурсію по Прип'яті, і отримав вражень рівно ніхуя, але на тих-таки форумах розповідає, як „він переосмислив життя...“™, „відчув, що до людей треба ставитись краще, бо один момент змінює все...“™. Власне кажучи, типовий піхвостраждалець.
*Недосталкер
Нахабне бидло, яке вирішило показати, що не належить до першої категорії (див. сцикливе бидло), а є трушним сталкером, тому збирається у похід <del>на околицях Зони</del> до центру Зони. До спорядження належать зазвичай: три-чотири тухлі консерви, черствий батон, ранець, кухонний ніж, стилізований під нічого. В елітніших випадках може бути '''не тухла''' консерва та пістолет із гумовими кулями/двохствольна рушниця.

Засцикається, виловлюється і лупиться поліцаями ще на підході до периметру. Батьки йолопа отримують нічогенький штраф, довбойоб — цілющі пиздюлі. На сталкерофорумах, звісно, про затримання із обдзюреними штанами не розповість, а викидатиме історії, що його цілий батальйон елітного спецназу ловив, з підтримкою бронетехніки та авіації включно. Невдаха.
*Тру-сталкер
Іліта, об'єкт фапу багатьох сталкеройобів.

А насправді, дурний [[бомж]], який живе від вилазки до вилазки. Юніт має якісне спорядження та більш-менш нормальну зброю для самозахисту.

Цей персонаж також зазвичай володіє місцевістю та даними про корумпованість патрулів, що вирізняє його серед звичайного бидла.

Інколи представників цього виду показували на телебаченні, що змушувало [[школота|школоту]] фапати ще сильніше.
==S.T.A.L.K.E.R 2==
[[file:Darkforest.jpg|thumb|Перший зняток другого „Сталкера“]]
Один з перших, якщо не найперший об'єктів фапу серед сталкеройобів. Настільки бажаний протягом 15-ти років, що водночас приносив усім дози неймовірного дупоболю.

Гру пиляли не на тому йобнутому X-ray, а на Unreal Engine 5. Як пруф, спочатку показали модель батона. Далі гравці чекали на модель консерви і пляшки антирадіаційної горілки (бо це канонічна їжа та питво в серії ігор).

<gallery>
1655288162519.png|Катарсис.
Bred.jpeg|Батон. Справжній. Твій.
Сталкер 2022.jpg|
Stalker2.jpg|Пейзажі другого Сталкера
</gallery>
Також далі показали скріншот із самої нової гри з новою аномалією. Немало [[лулз]]ів та [[дупобіль|дупоболю]] усім надав шифр™, який сталкеройоби мали розгадати заради якихось ніштяків. Розгадали. За 644 дні. Шрифт складався з чотирьох частин, на розв'язання першої витратили 267 днів, другої — 370, останні дві йобнули за тиждень.

У результаті, вийшла така от дурня:
2 35 0 N 2 X16 1 233
Прописавши у пошуковику це непорозуміння, отримували вихід на [http://2350n2x161233.com/index.php?lang=ua сайт]<ref>Хабар розібрано, можеш не заходити.</ref>, де перша сотня відвідувачів мала отримати купу різноманітного [[профіт]]у.

Були чутки, що це найоб, але GSC підтвердив, що [[Мопед не мій|мопед його]], тому сотня сталкеройобів не стримує лайна від щастя.

На 2022 GSC вже випустило купу трейлерів гри (в тому числі ґейплейних!), відео behind the scenes, музичних відео з саундтреком Сталкеру та багато іншого. А далі почалася велика війна і сталося найцікавіше.

=== Війна та палання за Сталкер 2 ===
[[Файл:Сталкер тюрма.jpg|міні|Піратиш - тюрма, купуєш - тюрма.]]
У 2023 русня почала погрожувати розробникам S.T.A.L.K.E.R, що взломали аккаунт одного з розробників і мають десятки гігабайт інформації, включаючи повний сюжет гри та катсцени і обіцяють злити це все, якщо GSC не повернуть москальську озвучку, не розбанять якогось довбойоба в діскорді і не вибачаться перед [[Москалі|руснею]]. Студія інформацію про взлом підтвердила, але заявила, що це дрібниці в порівнянні з тим піздєцом який вони пережили за останній рік і тому їм похуй, тобто умови виконувати не будуть. Також росіяни активно форсили в 2023-му гру своїх розробників Atomic Hurt (про кібер-совок з присмаком Біошоку) - її з усих сил позиціонували в срачах як "русскій атвет" зраднику-Сталкеру. Згодом ображені русскіє патріоти взагалі кричали, що купування сталкеру то "предательство Родіни" а різні російські депутати погрожували, що за купівлю гри треба садити в тюрму бо це "фінансування ВСУ". Але порівняння цифр онлайну після релізу Сталкера сказали самі за себе.

Листопад 2024-го нарешті приніс спраглим гравцям 150 гігабайт бажаного Сталкера 2. Закономірно - на релізі була купа графічних багів, але до цього усі хто грав в серію були готові. На цей раз - відкритий світ з великою територією і купою квестів. Далі буде.

В 2025 році GSC була визнана рашкою "небажаною організацією", а згадку сталкера у російських ютуберів прирівняли до криминального правопорушення, що викликає [[Лулз|дещо цікаву ситуацію]], адже ютубери з рашки що роками будували собі аудиторію на темі сталкера, намагаються місити гівно в ступі і всіляко обходити тему сабжу в своїх відео.
<gallery>
Stalker rusnya.jpg|Купи Сталкер - не бійся.
Сталкер 2024.jpg|
Сейджі Накамура.jpg|[https://www.reddit.com/r/ukraine/comments/1hayo4v/83_yo_seiji_nakamura_president_of_japans_oldest/ Сейджі Накамура] - [https://x.com/inaniwan/status/1865754442525749708 грає в Сталкера]
Stalker dramax.jpg|Трагедія російського фаната гри.
</gallery>

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|Ii4ndVysSXs|S.T.A.L.K.E.R. 2 ЗНИЩУЄ РОСІЯН. OLDboi
|youtube|22uS4phROtc|STALKER 2:ЛЮБОВ ТА НЕНАВИСТЬ РОСІЯН. OLDboi
}}

=== Що по геймплею і сюжету? ===
Включає всі канонічні локації минулих ігр серії, додаючи декілька нових. Сюжет без спойлерів: Скіф отримує єбейший приліт артефакта прям в квартиру, через що вимушений бомжувати посеред лісу, попутно підробляючи подай-принеси та радіоінженером, включаючи десь десяток-другий антен по всій зоні. Попутно збухуючись від радіації.

Основний геймплейний цикл схожий на сталкер з модами, особливо нагадуючи [https://stalker-news.info/mods/misery-2-2-1-gunslinger/ якийсь мізері]. У ворогів зброя зазвичай поламана - це означає що вона буде заїдати дуже швидко. Купити або поремонтувати - дорого, а вороги типові буллетспонжі, які можуть вистояти декілька куль в голову (в принципі не новина для сталкеру). Особливо помітно це в битвах з місцевою монстрою: кабани та плоті стали витримувати дуже багато влучань. Кровосісі майже постійно бігають в інвізі та з'їдають по два рожка як мінімум. Полтергейст теж набрав хп, а ще і до того став кастувати на себе щит з каміння, приблизно як це роблять бюрери. Скіфу жрат треба, а спати не треба.

Артефактів сильно побільшало - але наскільки вони цікаві це судити вам. Так само і побільшало аномалій. На величезній мапі з'явилась така ж величезна кількість архіаномалій. Залишились і старі. Далі будуть патчі і картина описана вище може змінитися.

В гру завезли нових фракцій:

'''НДІЧАЗ''' - ще одна фракція вчених (на пам'ять безоса - вже третя, після екологів та о-свідомості). Дуже нагадує той клятий Інститут з "Пікніка на узбіччі", бо так само сидять на міжнародних коштах, з таким же міжнародним персоналом, включно з чорношкірими. Відгрохали собі величезний комплекс зі свистілками та перділками посеред зони {{спойлер|в який притащили сам моноліт. За мотивацією вчені НДІЧАЗ (а точніше професор в костюмчику) хочуть знищити зону шляхом використання технологій о-свідомості. При цьому сам професор костюмчик суворо засуджує методи о-свідомості, зокрема зомбування. Спойлер: все йде не по плану....}}

'''Варта''' - Нільфгаард місцевого розливу. Формально охорона НДІЧАЗу, на ділі ж намагаються корчити з себе владу на місці, епічно спускаючись на вертольотах на місцеві хаб-локації. Сталкери люто всією душею їх ненавидять. {{спойлер|Головний у варті - дехто генерал мурло, так само як і професор костюмчик, хоче знищити зону. Але на відміну від професора костюмчика, генерал мурло хоче просто застрілити нахер все в зоні, включно з аномаліями та артефактами. Що робить їх дуже схожими на Долг, який хоч і нікуди не дівся, але дуже прорідився через це.}}

'''Полудень''' - Після того як Стрілець виключив випалювач мізків та розстріляв генератори, Моноліт почав роззомбовуватись назад в людей. Групу Бродяги ми знаходимо ще в минулій грі. Бродяга засновує фракцію для таких як він. Досвітчені сталкери не довіряють Монолітівцям, бо пам'ятають якою скалкою в сраці вони були раніше. {{спойлер|Налякані полуденці не пам'ятають нічого ні з моменту зомбування ні до неї. Тому сидять тихо у себе на базі в жопі світу. Але все йде не по плану.... }}

'''Іскра''' - Якісь мутні тіпи, які протистоять безпосередньо Варті {{спойлер|На відміну від сталкерів, які скрізь зуби ненавидять Варту, але стріляють тільки у відповідь, Іскра веде активну війну проти Варти. Але все йде не по плану....}}

'''Чисте небо''' - В грі фізично не присутні, хоча їх роль дещо розкривається в ході квестів.

'''Бандити''' - Технічно є однією фракцією, але в грі розділені на банди з різними ватажками.

<gallery>
Сталкер2 бао-фіча.mp4|Веселі баги
Stalker2 88.jpg|
Steamuserimages-a.akamaihd11.jpg|
</gallery>

== Enhanced Edition 2025 ==
В 2025-му році раптово викотили обнову старої трилогії яку ніхто не просив, але підозрювали що раз був консольний реліз трилогії, то і обнова на пк неминуча. Enhanced Edition дісталася на халяву усім тим, хто раніше купляв у стімі класичні Сталкери. Нова версія не відрізнялася геймплеєм від старих, додали трохи краще освітлення, управління з геймпадів, ачівки для тих хто не може проходити ігри без стім-досягненнь і різні дрібні правки. Росіяни як завжди були незадоволені, бо нові версії класичних сталкерів були безжалісно позбавлені російської озвучки. Теоретично - їбатися з модами тепер стане легше бо Майстерня Стім тепер працює з грою як треба, але цей реліз додав палання сраки модоробів та любителям накатити 100-500 модів які вже обкатані роками і тепер будуть несумісні з грою (хоча старі версії трилогії ніхто не видаляв зі стіму).
<gallery>
Stalker 2025.jpg|Тепер там є відображення
Stallker remaster.jpg|
</gallery>
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|CZoBMcvj3AE|
|youtube|_6dpXKmmAR4|Огляд незадоволених відгуків
}}

== Огляди та думки про франшизу ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|KtsD43I1CXA|"Таємна кімната" про гру
|youtube|GOFvOdWdnNM|[[Слідан]]івський нейросталкер
|youtube|BMlQEbv8Q_0|Lost to the Zone. Весела музична дурня про серію.
|youtube|6eX_fWJysnQ|ПІСНЯ ПРО ЗОНУ by MONROTE
|youtube|r6KBwBMG1ac|AI S.T.A.L.K.E.R - 1980's Live-Action Movie
|youtube|nfNhooGl-_4|[[10 год тюрми]]
}}

== Пікчі ==
<gallery>
Stalker lab.jpg|Лабраторії - найстрашніше в грі
Stalker lab2.jpg|Чікі брікі!
Stalker .jpg|
Сталкер живчик.jpg|[[Живчик]]
Stalker chad.png|[[Чад]]
Steamuserimages-a.akamaihd12.jpg|Про СРСР
Stalker2 11.jpg|Пейзажі під анекдоти
Stalker2 2.jpg|Макове поле
Stalker2 3.jpg|Затишні інтер'єри
</gallery>

== Див. також ==
*[[Прип’ять]]
*[[Васянські моди]]
*[[Metro (серія ігор)]]

==Йди своєю дорогою, сталкере==
*{{UkrWiki|S.T.A.L.K.E.R. (серія відеоігор)|Наша Педівікія про сабж}}
*[https://stalker-game.com/ Офіційний сайт]
*[https://www.stalker2.com/index.php?lang=ua Офіційний сайт S.T.A.L.K.E.R 2]
*[https://stalker.fandom.com/uk/wiki/S.T.A.L.K.E.R._Wiki Україномовний сталкер-фендом]
==Записи в КПК==
{{reflist}}

{{Ігри|S.T.A.L.K.E.R.}}
[[Категорія:Ігри]]
[[Категорія:Стрілялки]]

Кузьма Скрябін

2025-11-15T06:45:00Z

Coole: /* Як стати зіркою в Україні? */

[[Файл:59570 0-1024x512.jpg|thumb|Кузьма наче хоче сказати: "Як ви всі заєбали..."|300px]]
'''Кузьма Скрябін''' (справжнє ім'я — Кузьменко Андрій Вікторович) — емоційний український співак, телеведучий, лідер гурту «Скрябін». Артист з великої літери. Його смерть стала раною для усіх українців та просто поціновувачів його творчості. Вічна пам'ять тобі, наш Кузьма. Один із тих прикладів, коли після смерті стають популярнішим, ніж при житті.

А ще [[Зєля]] посмертно присвоїв Кузьмі звання Героя України.

== Як стати зіркою в Україні? ==
[[Файл:B89Ft5sIMAA4oKm.jpg|thumb|]]
Кузьма починав в невеликому місті Новояворівську що на Львівщині. В буремні роки кінця Перебудови багато хто з його однолітків фанатів від англійської групи Depeche Mode. Перша творчість Кузьми як раз пов'язана зі спробами наздогнати та перегнати цю групу. Є відомості, що Кузьма ще з однокласниками започаткував рок-групу, ніяких пісень з яких втім не зберіглось. Пізніше, вже куди більш серьозніше, влаштували гурпу в якій записували пісні на касети. Багато Знімали, звичайно, на паскудну прострочену чорно-було плівку виробництва Шостки, монтували на колінці у діда Свирида, але ентузіазму у молоді вистачило щоб пробитися в середині 1990-х в телевізор на передовий на той час телеканал 1+1 та на проект [https://uk.wikipedia.org/wiki/Територія_А Територія А]. Втім після закриття проекту Території та розвалу майже всіх легендарок які приймали участь там, він озвучував думки про піти на пенсію, адже на момент 1999 року Скрябін випустив аж 9 студійних альбомів (!!!!), про перші з яких навряд-чи хтось навіть чув. Втім, після експериментів вийшов більш ліричний альбом "Модна Країна", а пізніше "Стриптиз" який полюбився радіостанціям, та полюбився середньостатистичним слухачам, заставивши давати величезні концерти.

===Lost media===
Скрябін залишається одним з найбільш гарячих топіків в українському лост медіа. В основному через те що на перших етапах своєї, так сказати, кар'єри Кузьма з гуртом були ультрапродуктивні і насрали десь декілька десятків треків ще до того як стали популярні. Тільки от нюанс - перші альбоми записані на копито коня вже давно були загублені, деякі з них були таки переписані на магнітофоні тошиба на шайтан-магнітні касети і поширені маленьким тиражем серед кола поціновувачів по галичині. І таки знаєте що? Вони досі вспливають. Воїстину пророк

===Партія регіонів===
Простяцька поведінка Кузьми часто доводила до абсурду - в нульових на піку популярності він постійно влізав в якісь політичні проекти, давав концерти на підтримку. Він і не скривав - він тут за бабки. Спершу він з'явився в доволі мутному політичному проекті "Озиме покоління", і навіть випустив однойменний альбом. Альбом досі слухають, а "Озиме покоління" з тріском провалилось в політичній кампанії. Пізніше давав концерти на підтримку Партії Регіонів. Після шквалу критики сам він посилався на якийсь контракт, яким його ледь не насильно затягнули на сцену співати. На питання чому контракт не можна було розірвати була дана відповідь в стилі "ви навіть не знаєте що мені за це буде". Втім, більш пристально слідкуюча за висловлюваннями Кузьми аудиторія підозрює сабжа в банальній латентній любові до янукевича.

== Філософія від Кузьми ==
[[Файл:Skrybin gHBIj.jpg|thumb|Кузьмі встигли запиляти потворний пам'ятник...]]
[[Файл:Kyzma 2l.jpg|thumb|...а потім замінили його на більш нормальний]]
[[Файл:Kyzma skrybin.jpg|thumb|Стіна Кузьми]]
Андрій відзначився не лише своєю творчістю. Полюбився народу він і через свій гумор, цікаві думки щодо навколишньго життя, країни, та взагалі його було цікаво послухати, адже ніякої зарозумілості, зверхності та самовпевненності він не ніс. Намагався чесно говорити, і якщо щось там з особистого життя не показував на камеру, то за це йому треба дякувати.
Все це не заважало Кузьмі бути продюсером, вчителем та автором для таких скандально відомих груп як "Пающіє труси" та DZIDZIO.

== Його вбили за правду!!1 ==
Трагічно загинув в лютому 2015-го в автокатастрофі <s>через кепську погоду та розйобане дорожнє покриття під Кривим Рогом</s> за прямим наказом Петра Порошенка в помсту за те, що [[STFU|ніяк не міг припинити рубати правду-матку]]. Останнім відео із живим Скрябіним став знятий в автівці випуск з серії "Я покажу вам вашу країну", де співак в самий розпал кризи чомусь вирішив нагадати депутатам про одвічну руїну(R) в реґіонах. Багато хто пов'язує це його відео з ресентиментом по партії регіонів, на яку він так сильно працював в нульових. Втім, він не сказав тоді і не скаже зараз

== Цитати Кузьми ==
<blockquote>Коли тобі в житті нічого не треба, то обов’язково цим скористається якийсь хер збоку, і забере твоє</blockquote>
<blockquote>Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися і ростити собі горб від того, що навколо самi проблеми. </blockquote>
<blockquote>Блядь, блядь, сука, блядь! Сука – нахуй, блядь!</blockquote>

== Читай також ==
*[[Українська музика]]
*[[Наталя Могилевська]]
*[[Територія А]]
*[[Перелік українських виконавців]]

Кузьма встиг написати декілька гумористичних та фантастичних книг (він також власне зробив з них аудіокниги), які виявилися досить якісними та отримали популярність:
*[http://www.litmir.info/bd/?b=161883 Я, "Побєда" і Берлін]
*[http://www.ex.ua/77398599 Я, Паштєт і армія]
*[http://www.ex.ua/733514 Місто, в якому не ходять гроші]
*[http://tabloid.pravda.com.ua/news/563a01d772206/ В честь Кузьми назвали навіть вулицю... раптово у прифронтовій Волоновасі]

== Кліпота та галерея ==
<gallery>
Файл:Skr glamur.jpg|
Файл:PKCQsndhMQo.jpg|Ставлення кураторів з ZOG до "творчості" Кузьми
Файл:Skrybin 800x600.jpg|Занадто суворий Кузьма
Файл:3452.jpg|[http://vgolos.com.ua/articles/svyati_u_vyshyvankah_ta_sotnyky_upa_na_steli_unikalna_tserkva_ne_perestaie_dyvuvaty_turystiv_297414.html?fb_comment_id=1524159981014696_1562488223848538#f2aab12db5ca348 Кузьма в образі Іоанна Хрестителя]
</gallery>

=== Музика та огляди ===

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|clnQH_EE5Wk|Історія групи "Скрябін"
|youtube|rN0ltXRKJic|Ким був Кузьма Скрябін? Стисла біографія
|youtube|QZ5jI_sQ2No|[[Маршрутка]]
|youtube|o6OAlPmKd7M|Казки (1997) - один з головних ранніх альбомів
|youtube|vfsnRUj6NJc|Коридори-нори (2001)
|youtube|zMBHrHHrWos|Танець пінгвіна
}}
{{Музика}}
{{Телебачення}}
{{Львів}}
{{Україна}}

[[Категорія:Телебачення]]
[[Категорія:Музика]]
[[Категорія:Персоналії]]

Торент

2025-11-15T06:32:36Z

Coole: /* Історія */

{{Недопис}}
{{Зниклі ілюстрації}}
[[Файл:Torlogo.png|міні|Твій улюблений зелений [[Steam]]]]
'''Торент''' - це технологія, спільнота та багато чого ще. В першу чергу відома тим, що широко використовується для піратства, через торрент-трекери

==Теорія==

Однорангова мережа, або коротко '''P2P''' (Peer-to-peer) це система передачі інформації, в якому один і той самий клієнт може виступати як в ролі отримувача файлів, так і віддавати їх іншим юзерам. В торентівській термінології - це '''Сіди''' та '''Піри'''.

Що це значить? Теоретично, ніякий центральний сервер вам не потрібен для того щоб отримувати інформацію. За таким принципом колись давно були організовані мережі '''Fidonet''', а також працювати '''IRC''' чатики. До якогось моменту навіть [[Skype]] користувався '''P2P''' для текстового чату. Пакети зі шматками файлів літають напряму між пристроями, децентралізаця мережі, <s>за сприянням [[Порошенко|Петра Олексійовича]]</s>

В реальності все трохи інакше: не дивлячись на те, що безпосередньо завантаження та відвантаження пакетів відбувається між клієнтами, в межах клієнту '''BitTorrent''' для того щоб познайомити ті клієнти один з одним, треба мати сервер-прокладку з відомою адресою, куди можуть звернутись будь-які клієенти. Такою прокладкою виступають здебільшого трекери, куди піри анонсують своє бажання роздавати чи скачувати, і до яких торент-клієнти звертаються щоб отримати список доступних пірів. Власне з цим була пов'язана і основна проблема P2P мереж - якщо всі клієнти офлайн, то ніхто з вами не поділиться інформацією, хоч текстовим чатом, хоч файлом з інформацією. А клієнти мають властивість трохи частіше відключатись і навіть видаляти файли з пам'яті, щоб звільнити місце на диску.

Тому зазвичай всеж-таки сервер в цій схемі присутній. Трекер зберігає файл як звичайний сервер, а сам трекер доступний як пір в роздачі. Так званий '''I2P'''

Відносно недавно з'явився такий собі '''DHT'''. Теоретично це дозволяє ділитись списком пірів з іншими пірами. Але знову ж, на практиці для цього треба мати хоч один пір який в змозі надати DHT, бо в деяких клієнтах такої функції немає взагалі. А тому, доведеться підключатись до сервера хочаб раз. В '''qBittorent''' прямо з коробки вбудована функція для пошуку DHT на спеціальних трекерах, що якби взагалі руйнує всю ідею цього вашого DHT. Хоча імплеметація DHT таки трошечки прискорює завантаження, а іноді через DHT вдається підключитись до єдиного робочого піра, якого з якихось причин не анонсовано на трекерах. З DHT може також повезти, і якщо трекер на якому робилась роздача давно мертвий то це єдиний шанс якось щось скачати

Протокол BitTorent дозволяє завантажувати одразу декілька пакетів одного торенту з різних місць, що може робити завантаження трохи швидше ніж з традиційного сервера. Але це при умові, якщо у пірів висока швидкість інтернету на віддачу.

Власне після завантаження завантажений файл замість того щоб лежати без діла на диску, роздається наступному бажаючому. Що, втім, зачно навантажує мережу.

==Історія==
[[Файл:Napster running on an 2001.png|міні|Napster в 2001-му році. Так на Заході качали тоді піратську музику ]]
Ще в далекому дев'яносто якомусь там році на заході різко став популярним [https://uk.wikipedia.org/wiki/Napster Napster] - така собі програмка, яка дозволяла ділитись музикою з іншими юзерами. Формально P2P реалізація дозволяла ділитись будь-чим з будь-ким і через це ця платформа дуже швидко набула як популярності так і відомості про всюдисуще зараження усього вірусами.

Байка про віруси і досі ходить, і середній західний юзер якому простіше купити ніж качати ті ваші торенти досі повторює наче мантру "З торентом скачаєш віруси", хоча всі відомі автору трекери доволі серьозно відносяться до цього питання. Можливо, проблема в The Pirate Bay, але про це пізніше.

Napster дуже швидко прихлопнули - сервіс злив ще не випущений трек металіки, через що на них спустили всіх юристів... Та і власне популярність Napster-а обмежувалась хіба що штатами, з їх цим широкополосним інтернетом, до європи, а тим паче і до України ця штука так і не добралась. Втім, за своє недовге життя '''Napster''', по-перше, продемонстрував що P2P мережі можуть бути популярним та ефективним способом передачі файлів, і тим самим народив купу клонів та послідовників. Зокрема, '''BitTorrent'''.

Відомий нам протокол '''BitTorrent''' створили трохи пізніше - в 2001 році чи типу того. Чим він відрізнявся від інших P2P мереж на той момент - хер знає. Скоріш за все це були якісь приколи з точки зору закону, ну і черговий форк форка, але з часом він оброс функціоналом. Самою програмою BitTorrent як ніхто не користується зараз так ніхто і не користувався в ті часи. Причина проста - вона платна. А ніхто не хотів платити гроші за те, щоб піратити файли.

Хоча формально компанія стверджує, що "ми до піратства не причетні", через що в '''BitTorent''' клієнтах зазвичай трекер відсутній. Типу ми тут ні до чого - ця програма просто завантажує файли, а те що з ними робить юзер то вже справа юзера. Хитрі прогери не хотіли повторити долю Napster-а.

А втім, протокол '''BitTorrent''' має вільну ліцензію, через що дуже швидко з'явились альтернативні клієнти. Створений в 00-х '''Azureus''', нині відомий як '''Vuze''' - був безкоштовним і завантажував все не гірше за інші програми, взагалі довгий час був найпопулярнішим трекером, але як назло - був страшно жирним (bloatware), працював повільно, а до того ж ще і з усіх боків ліз рекламою, що страшенно бісило юзерів.

Одного дуже Шведського програміста це не влаштувало. Дехто Людвіг Стрігеус, більше відомий як один з засновників '''Spotify''' (насправді абсолютно легендарний персонаж, погугліть якось хто він такий), засів програмувати цей ваш біт-торент клієнт, без реклами та з ціллю створити найменший клієнт з можливих. Ну посидів вуйков за пивом і зробив '''uTorrent'''.

Насправді, не '''uTorrent''' а '''μTorrent''', де μ - це мікро (прям як в електроніці). Тільки якщо ви не грек, і не радіолюбитель, ви навряд-чи будете запарюватись над цим. Ну і мікроторентом він був названий не просто так: перша версія займала аж цілих 77 кілобайт пам'яті! І це працювало!

І зараз складно це усвідомити, але перша версія цієї програми з'явилась аж наприкінці 2005 року. Правда ж, читачу, було відчуття наче торенти - це явище початку нульових?

За цей час '''μTorrent''' встиг поміняти власника, його викупив все той же самий '''BitTorrent''', перевів свою програму на рушій більш популярної програми, а в сам '''μTorrent''' завезли рекламу, зробили з нехї таку ж bloatware як в свій час був Azureus, і в якийсь момент навіть додали туди майнер криптовалюти. "Грошики-грошики" кажуть хитро похитуючи пейсами нинішні власники. Правда, юзери так не думають - і більшість перейшла на qBittorent чи Deluge - безкоштовні програми, які сильно повторюють функціонал та візуал відомого всім мікроторента.

===В Україні===
Як не дивно, в Україні торент-обмін наприкінці нульових часто популяризовувався самими операторами інтернету. Особливо, якщо це якийсь невеликий провайдер на район, зазвичай такий провайдер був наповнений комп'ютерними ентузіастами, які не дуже думали про те, що до них колись прийдуть спецслужби.

Провайдери піднімали трекер, іноді навіть з сайтом (часто доступним лише юзерам цього оператора). Локальний трекер активно користувався юзерами домашньої мережі, бо по-перше, в межах оператора зазвичай не було ніяких кінських обмежень за швидкістю (бо це все ще була епоха виділенки, а не оптоволокна), та і технічно це було простіше - тож швидкість охуєвающа, а по-друге, як правило в домашніх мережах трафік не витрачався. Не дивлячись на часто обмежений вибір, у дооптичну епоху, та епоху інтернету по карткам це взагалі відчувалось як фантастика. А до тогож, торент-клієнт зазвичай зберігав прогрес закачки файлів, на відміну від браузерних завантажувачів, які при при помилці завантажування або при банальному виключенні компа скидали весь прогрес (та і зараз скидають). Тож навіть якщо юзер виліз кудись на фінський сайт і файл завантажувався тиждень - не біда, бо це не потребувало вашої постійної уваги чи навіть включеного компа.

Юзери швидко звикли до комфорту, і людей відівчити було складно. З масовою появою широкополосного інтернету люди побігли гуглити кіно та програми. Запрос "Скачати безкоштовно та без смс" часто приводив саме на торент-трекери, і не дивлячись на заяви корпорацій про те що "торенти повні вірусів", саме скачувати з торент-трекерів зазвичай виявлялось найбільш безпечним способом. У окремих випадках вірусів було навіть меньше ніж у офіціальному виданні: репакери зазвичай вирізали нахер все bloatware яке можна вирізати.

Правда нюанс в тому, що такі пошуки приводили українського юзера на рутрекер чи рутор. Українські торент-трекери традиційно або не індексувались (але завантажити з них ще можна було), або взагалі були по інвайтам.

Десь з початку 10-х активно почали з'являтись сервіси, які допомагають отримати програму чи подивитись кино чи послухати музику платно. Той же вищезгаданий Spotify, іронічно, став конкурентом торентів. А також Нетфлікс, Стім, тощо. Що якби каже що піратство було не небажанням халяви, а неможливістю купити вищезгадані товари та послуги.

Хоча торент-трекери все ще являються величезним джерелом '''abandonware''' - медіа, які неможливо отримати іншим чином. Зазвичай це пов'язано з тим, що власники закрили компанію, а права нікому не перейшли. Рідше - компанія володіє правами, але їй просто [[Всім похуй|до сраки]]

==Трекери==
'''The pirate bay''' - найбільший торент-трекер усіх часів. Діє і досі, не дивлячись на спроби. Має майже все, але викликає питання в плані вірусної безпеки. Відома тим, що її постійно намагаються закрити копірасти, а воно від цього ще більше розмножується дзеркалами сайту. Через суд з приводу сайту, автори були розбезосібненні владою Швеції, а пізніше і арештовані. За останнім ганялись років 5 по всьому світу, і знайшли аж в Камбоджі. Це [https://en.wikipedia.org/wiki/Gottfrid_Svartholm Ґотфрід Свартхольм] - епічний шиз та анархіст, який прославився своїм фото де виглядає як Шеґґі зі Скубі-Ду.

'''[[Ex.ua]]''' - Юзерам запам'яталась зовсім не цим, бо екс був в першу чергу файлообмінником. Завантаження файлів через торент було опцією, і через те, що цією опцією користувалось не так багато людей, швидкість завантаження була доволі посередня.

'''[[Гуртом]]'''- Нинішня столиця торентів всього UA-IX. Створена ще в часи Ющенка. Зроблена з задумом про виключно україномовний контент, тож дещо обмежена в пропозиції. З іншого боку, саме там є переклади ігор, переозвучки та переклади відеоконтенту, а також деяка кількість українського лост медіа.

==Програми==
===LimeWare===
===uTorrent===
Народився як швидкий та маленький торент-клієнт. Досі є і залишається найпопулярнішим клієнтом серед усіх, хоча більш продвинуті юзери переміщаються в сторону від нього. Чому?

З версії 3.0.0 програма порадувала юзерів - в клієнті окрім вчергове перемальованих іконок з'явилась реклама. Що іронічно, враховуючи що цей клієнт народився саме як рішення цієї проблеми. Після цього ще вони вляпались в декілька скандалів: вшитий біткойн-майнер в декілька версій uTorrent-а, а потім і взагалі скандал з поширенням вірусу, який якимось чином опинився прям в клієнті. Це все викликає погане враження, а до того ж і останні версії торенту стали значно уповільнювати більш старі зборки компів.

Тож, юзери або залишаються на старих версіях програми (куди не доходять деякі прикольні оновлення), або перелізають на qBittorent чи Deluge

===Transmission===
Мінімалістичний клієнт, який типово поставляється разом з MacOS та популярними дистрибутивами Linux. Засів на тих операційних системах в основному через те, що uTorrent довгий час ніяк не міг дійти до кросплатформенності. Нині за наявністю альтернатив краще поміняти його на щось інше.

Вміє скачувати так само як і інші програми, хоча дещо урізаний в плані функціоналу (особливо того функціоналу який звичайному юзеру не знадобиться). Ходить чутка, що Transmission забанений на якихось трекерах через те що несе якусь небезпку, але автор з цим не стикався особисто. Технічно також викликає питання бо автор статті не зміг добитись від роутера реакцію через uPnP для відкриття порта трансмішену.

===qBittorent===
Має до болі знайомий інтерфейс. Дивуєшся як їх ще не засудили за крадіжку інтелектуальної власності. На відміну від легендарного, без реклами, йде без бубна під лінухом, та власне і на вінді також, особливо враховуючи ситуацію з тим uTorrent-ом. Програмується волонтерами і використовує власне відкриту бібліотеку libtorrent у якості движка. Має куди більше налаштувань ніж власне uTorrent, але воно вам нахер не треба там лазити. В прицнипі пристойний аналог uTorrent-a

===Deluge===
Дуже дивна підробка uTorrent-а для лінуксівського оточення GNOME. Візуал схожий звичайно на оригінал, але це якщо не дивитись. В цілому, мабуть, делюга одна з найбільш прожерливих торент-клієнтів з популярних, хоча все одно це дуже відносна оцінка. У стані спокою їсть всього 140 мб пам'яті, що може бути помітно хіба що на дуже слабих компах.

В якийсь момент команда розробників перестала повноцінно компілювати програму під що завгодно окрім вінди, що поставило делюгу у дивну позицію. Втім, громада все закомпілює за вас.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Айті|що=скачати безкоштовно і без реєстрації}}
{{Мережеві місця}}
{{Ігри|Торрент - це те, що качають вночі}}
[[Категорія:ІТ]]

[[Категорія:Інтернет]]

Firefox

2025-11-14T18:57:43Z

Coole: /* Цікаві досліди */

{{Недопис}}
[[Файл:Firefox4-interface.jpg||thumb|Інтерфейс старезного Firefox 4]]
[[Файл:Firefox89-interface.png||thumb||Інтерфейс модерного Firefox 89]]

'''Файрфокс''' (''Вогнелис, [[Фурі]]фокс, Мазила, Тормозила, [[Фейл]]офокс'') — реінкарнація вбитого у стародавній війні браузерів [https://uk.wikipedia.org/wiki/Netscape_Navigator Netscape], що продовжує його справу та займає <s>третє</s> вже четверте місце у світі за популярністю після [[Хром]]у, [[IE|Еджа]] і Сафарі.

== Цікаві досліди ==
Є нащадком одного з найстаріших браузерів Netscape. На відміну від нетскейпа, був безкоштовним - через що швидко завоював серця та десктопи. Спочатку називався Phoenix , Firefox-ом він став після погроз від компаній що вже мали ліцензію на цю назву. Що цікаво, назва «firefox» означає аж ніяк не вогняну лисицю, а малу панду. Лисиця намальована лише тому, що дизайнери не змогли зобразити цю панду впізнаваною для юзерів.

В нульових відрізнявся від інших браузерів тим, що він не був Internet Explorer-ом. Втім іронічно, але IE сам являється наглим клоном перших версій фаєрфокса. Один з перших популяризував багатовкладочну систему, мала вбудований флеш-програвач, теми, і багато всього. Відрізнявся можливістю наставити на нього [[over 9000]] плагінів, завдяки чому був загальмованим [[слоупок]]ом аж до 2017 року, коли ті плагіни остаточно дропнули.<ref>Зате ж однією кнопкою можна було качати відео із [[ВК]]антакта!!!11ололо. Або вимикати нафіг усі спливаючі банери</ref>. Ще пишається підтримкою усіх існуючих веб-стандартів, так що у ньому відкриється будь-який сайт. З мінусів - усі ваші збережені паролі від акаунтів, мил та іншого, легко знаходяться (Інструменти - Налаштування - Безпека - Збережені паролі) та читаються сторонніми особами доки ви відлучаєтесь від компу. Наразі на чолі з Сафарі є єдиним популярним браузером, що протистоїть двигуну Chromium.
<gallery>
Firefox red panda.JPG|Дизайнери не потягнули, юзери не зрозуміли.
Файл:FirefoxLogoOnTheField.jpg|На полі
Файл:КосплейФФ.jpg|Нявний [[косплей]], такий нявний
Mozila 2023.png|Любов та палаючий світ
</gallery>

== Див. також ==
* [[Chrome]]
* [[Opera]]
* [[IE]]

== Посилання ==
* [https://encyclopediadramatica.online/Mozilla_Firefox Англомовна Драматика про сабж]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Айті}}
[[Категорія:ІТ]]

Opera

2025-11-14T18:48:10Z

Coole:

{{Недопис}}
[[Файл:Opera 12.18.png|thumb|Та сама Опера, яку ми втратили]]
'''Опера''' (''Очко, Яйце, не плутати з [[опера|оперою]]'') — браузер, відомий вмінням швидко бігати та гучно свистіти й пердіти, щоправда не так гучно, як [[Фаєрфокс]]. Швидкість досягалася шляхом постійного кешування сторінок, чим нехтували інші браузери, і завдяки чому мобільна версія Опери свого часу підкорила мобілки, допомагаючи значно економити трафік. Компами оволоділа не так широко, що не заважало оперофагам стверджувати про Браузер №1 у світі, хоча вкладки, підвантаження сторінок з кешу та можливість блокувати флеш-банери вони таки придумали першими. Але попри все це, в Опери було багато недоліків, на кшталт плутанини з тим, коли треба відкрити, а коли скачати, відстійного зберігання веб-сторінок на комп, або взагалі фіг зна як відображуваних сторінок. Ну і пам’яті червоне яєчко жерло — злидням зі слабкими компами краще було не підходити.

Але то все було так давно, що вже й неправда. Оперу рейдернули заслані козачки з боку [[Хром]]у і переробили рушій цього бразуера, перейшовши на той-таки Хроміум, жирний та повільний, унаслідок чого втратила багацько своїх фіч. В той момент останні фанати опери спішно покинули тонучий борт. Правда, Опера відмовилась тонути. Згодом хромоподібне Яєчко обросло деякими корисними функціями, як-от вбудований VPN чи блокувач реклами, проте [[Олдфаґ|старпери]] досі тужать за ''тією самою'' версією 12. Деякі колишні розробники Опери зараз педалюють браузер [https://vivaldi.com/ Vivaldi], який мав би повернути втрачені фічі. А ще Opera зливає інфу про користувачів до ФСБ.

Також опера — це такий спів. Ваш [[Капітан Очевидність|К.В.]]

== Посилання ==
* [https://encyclopediadramatica.online/Opera_Browser Англомовна Драматика про сабж]
* {{UkrWiki|Opera|Українська Педівікія про сабж}}

{{Айті|що=зливає твої дані у ФСБ}}
[[Категорія:ІТ]]

Сашко Фокін

2025-11-14T09:02:07Z

Coole: /* Подальша доля Сашка */

{{YouTube|Jo49pot_RMo|Найпопулярніше відео набрало 15 мільйонів переглядів на ютубі}}

'''Сашко Фокін''' ''(Сашко, [[Англійська мова|англ.]] Angry Ukrainian Kid і Комп'ютерний монстр)'' — [[Київ|київський]] школяр, який шалено задрочував в ігри та істерично погавкував на батьків, завдяки чому потрапив у телевізора і прославився на всю країну та далеко за її межами.

== Суть ==
{{YouTube|2h-jtFW2TpA|Повна версія}}
Жила собі родина: мати, два брати і бабуся. Старшому брату — нашому герою — було тоді 11 років, і він обожнював грати в ігри, втикати у телек та інші дитячі радощі. Жив би не тужив, та мамці його раптом слави захотілося, тож запросила вона знімальну групу шоу [[Кохана, ми вбиваємо дітей]] каналу [[СТБ]]. Група складалася з психологів, які розробили правила для Сашка, його родини і операторів, як усе це знімали. Лулзи почались звідтоді, як Фокін забив на усі правила та почав крити матюками усіх в полі зору, разом з мамою та операторами. Навіть свого молодшого братюню припахав, хоча між ними далеко не мир був. І тривало це, доки врешті-решт у Сашка не трапився нервовий зрив, він послав матір подалі і зібрався стрибнути з балкону, та не злетіло — жерти менше треба було, двері ж вузькі.

Після цих подій наш герой вирішив трохи перепочити від скандалів: помирився з матір'ю та ведучим шоу, ходив сам до магазинів, готував собі їжу, навіть [[Курка|курку]] по-королівськи збацав. Здавалося, усе входить в норму (у загально-сприйнятному значенні, звісно), але [[бидло|натура]] взяла своє — на власному дні народженні Сашко знову повернувся до звичайного життя, з комп'ютером і солодощами. Ведучий шоу, який застав його за цим, був тактично посланий нахуй. Місію з перевиховання провалено, GAME OVER.

== Причина поразки ==
Не те щоб Сашко був такий вже невиправний, хоча психологи й кажуть про розумове відставання та замкнутість, через яку він і зривав накопичувану агресію. Річ у повному похуїзмі його рідної матері до виховання. І запрошення ведучих телевізійного шоу (замість нормального дитячого психолога без зайвого привертання уваги), і відмова самій виконувати усі поради, надані у ході передачі, та й навіть той факт, що вона не потрудилася знайти Сашку іншу справу замість компа, через що він власне й повернувся до ігор.

== Ще про Сашка ==
* Мріє стати президентом і захопити світ. Запасний план — стати кухарем.
* Полюбляє ігри, де багато крові і вбивств (Dead Space, Crysis 2, X-Men Origins, Modern Warfare 3).
* За комп сів у чотирьохлітньому віці.
* Страждає на капілярну гемангіому, через що на обличчі у нього червона пляма, яка червоніє під час істерик.
* Взагалі вся серія, точніше дві серії шоу, дуже нагадують [http://en.wikipedia.org/wiki/Tsst епізод] з Саус Парку, через що деякі вважають, що усе це просто шоу з вигаданими героями та вигаданими проблемами і в реалі нічого такого не відбувалося.

== Відомість ==
Сашку було присвячено дві серії шоу, але через доволі неординарний образ Сашка запам'ятався, більше від інших учасників. Популярність його вийшла за всі межі і докотилася до іміджбордів, особливо [[Нульчан]]у та [[Сосач]]у, з яких перекинулась на усі інші. На Сашка було напиляно добіса пародій на [[Ютуб|титрубці]], демотиваторів та іншого [[Макрос|лайна]], яке часто можна було побачити на бордах. Деякі з його фраз стали мемами:

* Я буду встановлювати зараз всі ігри!
* Чому у мене такий дурний інтернет?
* М'ясо, матюки, вбивста і голі цицьки!
* А я не буду ніколи думати.

== Подальша доля Сашка ==
[[Файл:Сашко фокін.jpg|міні|Аватарка дорослого Сашка з його каналу]]
Сашко зараз веде власну [https://www.youtube.com/@Sasha_Fokin/featured сторінку на YouTube], де він висловлює свої думки російською, блять, мовою, з приводу актуальних питань у суспільстві та філософських концепцій. Ну тобто, трохи пролистнувши відео на каналі складається враження наче ти дивишся на міського божевільного. Так думають глядачі, бо на його ютуб-каналі ледь набираються сотні переглядів. Також інколи розповідає у відеороликах про комп'ютерні ігри чи рецепти страв. Якщо ви сподіваєтеся, що дорослий Сашко в своїх відео буде викаблучуватися як в дитинстві і дарувати лулзи - то ні, не сподівайтеся. Дитячих скандалів або чогось подібного там нема. Все вельми скромно, прісно і нецікаво, якщо ви вже надивилися його дитячих істерик. В інстаграмі мелькало його фото з логотипом [[Лохотрон|МММ]] на майці. Так шо, думайте.
<gallery>
Фокін ютуб.jpg|Має свою думку про все навколо.
</gallery>

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Sashkorage.jpg|Сашко
Файл:Сашко.jpg|
Файл:Сашко2.jpg|
Файл:Сашко3.jpg|[[Фейспалм]]
</gallery>

== Відео ==
{{Videogallery
|youtube|DDvqDHPiceY|Критикує компігри
|youtube|ufFSS7GSeS4|Вже дорослий святкує чийсь день народження
|}}

== Посилання ==
* [https://knowyourmeme.com/memes/crazy-ukrainian-kid Crazy Ukrainian Kid]
* [https://lurkmore.online/%D0%A1%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE Про Сашка на архіві Лурки]
* [https://web.archive.org/web/20150323003932/http://dramatica.org.ua/Сашко Архівна версія статті]
* [https://memepedia.ru/sashko-fokin/ Російські мемо-статі] про Сашка

{{Телебачення}}
{{Ігри}}
{{Київ}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Телебачення]]

Linux

2025-11-14T08:59:26Z

Coole: /* Де зустріти в природі */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

==Де зустріти в природі==
Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми [[Руки-білки|руками]] можна в таких місцях:

* '''[[Пошта|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.
* '''[[Супермаркет|Аврора]]''' на терміналах-cканерах цін [[Raspberry Pi|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє. Хоча на досвідчене око можно помітити, що ці екранчики зібрані з друкованого в 3д корпусі, і начиння скоріш за все теж куплене за три копійки десь на алі.
* '''[[Ігор Коломойський|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.
* '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Linux

2025-11-12T17:24:42Z

Coole:

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

==Де зустріти в природі==
Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми руками можна в таких місцях:

* '''Нова Пошта''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.
* '''Аврора''' на терміналах самообслуговування використовує ARM Raspbian, втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє
* '''ПриватБанк''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.
* '''Укрзалізниця''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під DOS, запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Кузьма Скрябін

2025-11-12T15:51:06Z

Coole: /* Як стати зіркою в Україні? */

[[Файл:59570 0-1024x512.jpg|thumb|Кузьма наче хоче сказати: "Як ви всі заєбали..."|300px]]
'''Кузьма Скрябін''' (справжнє ім'я — Кузьменко Андрій Вікторович) — емоційний український співак, телеведучий, лідер гурту «Скрябін». Артист з великої літери. Його смерть стала раною для усіх українців та просто поціновувачів його творчості. Вічна пам'ять тобі, наш Кузьма. Один із тих прикладів, коли після смерті стають популярнішим, ніж при житті.

А ще [[Зєля]] посмертно присвоїв Кузьмі звання Героя України.

== Як стати зіркою в Україні? ==
[[Файл:B89Ft5sIMAA4oKm.jpg|thumb|]]
Кузьма починав в невеликому місті Новояворівську що на Львівщині. В буремні роки кінця Перебудови багато хто з його однолітків фанатів від англійської групи Depeche Mode. Перша творчість Кузьми як раз пов'язана зі спробами наздогнати та перегнати цю групу. Є відомості, що Кузьма ще з однокласниками започаткував рок-групу, ніяких пісень з яких втім не зберіглось. Пізніше, вже куди більш серьозніше, влаштували гурпу в якій записували пісні на касети. Багато Знімали, звичайно, на паскудну прострочену чорно-було плівку виробництва Шостки, монтували на колінці у діда Свирида, але ентузіазму у молоді вистачило щоб пробитися в середині 1990-х в телевізор на передовий на той час телеканал 1+1 та на проект [https://uk.wikipedia.org/wiki/Територія_А Територія А]. Втім після закриття проекту Території та розвалу майже всіх легендарок які приймали участь там, він озвучував думки про піти на пенсію, адже на момент 1999 року Скрябін випустив аж 9 студійних альбомів (!!!!), про перші з яких навряд-чи хтось навіть чув. Втім, після експериментів вийшов більш ліричний альбом "Модна Країна", а пізніше "Стриптиз" який полюбився радіостанціям, та полюбився середньостатистичним слухачам, заставивши давати величезні концерти.

В скандалах Кузьма та його група не були особливо примітні, тай й які там скандали, коли молоді артисти в 90-х були часто без грошей.

== Філософія від Кузьми ==
[[Файл:Skrybin gHBIj.jpg|thumb|Кузьмі встигли запиляти потворний пам'ятник...]]
[[Файл:Kyzma 2l.jpg|thumb|...а потім замінили його на більш нормальний]]
[[Файл:Kyzma skrybin.jpg|thumb|Стіна Кузьми]]
Андрій відзначився не лише своєю творчістю. Полюбився народу він і через свій гумор, цікаві думки щодо навколишньго життя, країни, та взагалі його було цікаво послухати, адже ніякої зарозумілості, зверхності та самовпевненності він не ніс. Намагався чесно говорити, і якщо щось там з особистого життя не показував на камеру, то за це йому треба дякувати.
Все це не заважало Кузьмі бути продюсером, вчителем та автором для таких скандально відомих груп як "Пающіє труси" та DZIDZIO.

== Його вбили за правду!!1 ==
Трагічно загинув в лютому 2015-го в автокатастрофі <s>через кепську погоду та розйобане дорожнє покриття під Кривим Рогом</s> за прямим наказом Петра Порошенка в помсту за те, що [[STFU|ніяк не міг припинити рубати правду-матку]]. Останнім відео із живим Скрябіним став знятий в автівці випуск з серії "Я покажу вам вашу країну", де співак в самий розпал кризи чомусь вирішив нагадати депутатам про одвічну руїну(R) в реґіонах. Багато хто пов'язує це його відео з ресентиментом по партії регіонів, на яку він так сильно працював в нульових. Втім, він не сказав тоді і не скаже зараз

== Цитати Кузьми ==
<blockquote>Коли тобі в житті нічого не треба, то обов’язково цим скористається якийсь хер збоку, і забере твоє</blockquote>
<blockquote>Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися і ростити собі горб від того, що навколо самi проблеми. </blockquote>
<blockquote>Блядь, блядь, сука, блядь! Сука – нахуй, блядь!</blockquote>

== Читай також ==
*[[Українська музика]]
*[[Наталя Могилевська]]
*[[Територія А]]
*[[Перелік українських виконавців]]

Кузьма встиг написати декілька гумористичних та фантастичних книг (він також власне зробив з них аудіокниги), які виявилися досить якісними та отримали популярність:
*[http://www.litmir.info/bd/?b=161883 Я, "Побєда" і Берлін]
*[http://www.ex.ua/77398599 Я, Паштєт і армія]
*[http://www.ex.ua/733514 Місто, в якому не ходять гроші]
*[http://tabloid.pravda.com.ua/news/563a01d772206/ В честь Кузьми назвали навіть вулицю... раптово у прифронтовій Волоновасі]

== Кліпота та галерея ==
<gallery>
Файл:Skr glamur.jpg|
Файл:PKCQsndhMQo.jpg|Ставлення кураторів з ZOG до "творчості" Кузьми
Файл:Skrybin 800x600.jpg|Занадто суворий Кузьма
Файл:3452.jpg|[http://vgolos.com.ua/articles/svyati_u_vyshyvankah_ta_sotnyky_upa_na_steli_unikalna_tserkva_ne_perestaie_dyvuvaty_turystiv_297414.html?fb_comment_id=1524159981014696_1562488223848538#f2aab12db5ca348 Кузьма в образі Іоанна Хрестителя]
</gallery>

=== Музика та огляди ===

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|clnQH_EE5Wk|Історія групи "Скрябін"
|youtube|rN0ltXRKJic|Ким був Кузьма Скрябін? Стисла біографія
|youtube|QZ5jI_sQ2No|[[Маршрутка]]
|youtube|o6OAlPmKd7M|Казки (1997) - один з головних ранніх альбомів
|youtube|vfsnRUj6NJc|Коридори-нори (2001)
|youtube|zMBHrHHrWos|Танець пінгвіна
}}
{{Музика}}
{{Телебачення}}
{{Львів}}
{{Україна}}

[[Категорія:Телебачення]]
[[Категорія:Музика]]
[[Категорія:Персоналії]]

Кузьма Скрябін

2025-11-12T15:48:19Z

Coole: /* Як стати зіркою в Україні? */

[[Файл:59570 0-1024x512.jpg|thumb|Кузьма наче хоче сказати: "Як ви всі заєбали..."|300px]]
'''Кузьма Скрябін''' (справжнє ім'я — Кузьменко Андрій Вікторович) — емоційний український співак, телеведучий, лідер гурту «Скрябін». Артист з великої літери. Його смерть стала раною для усіх українців та просто поціновувачів його творчості. Вічна пам'ять тобі, наш Кузьма. Один із тих прикладів, коли після смерті стають популярнішим, ніж при житті.

А ще [[Зєля]] посмертно присвоїв Кузьмі звання Героя України.

== Як стати зіркою в Україні? ==
[[Файл:B89Ft5sIMAA4oKm.jpg|thumb|]]
Кузьма починав в невеликому місті Новояворівську що на Львівщині. В буремні роки кінця Перебудови багато хто з його однолітків фанатів від англійської групи Depeche Mode. Перша творчість Кузьми як раз пов'язана зі спробами наздогнати та перегнати цю групу. Багато Знімали, звичайно, на паскудну прострочену чорно-було плівку виробництва Шостки, монтували на колінці у діда Свирида, але ентузіазму у молоді вистачило щоб пробитися в середині 1990-х в телевізор на передовий на той час телеканал 1+1 та на проект [https://uk.wikipedia.org/wiki/Територія_А Територія А]. Втім після закритят проекту Території та розвалу майже всіх легендарок які приймали участь там, він озвучував думки про піти на пенсію, адже на момент 1999 року Скрябін випустив аж 9 студійних альбомів! Втім, після експериментів вийшов альбом "Модна Країна", а пізніше "Стриптиз" який полюбився радіостанціям, та полюбився середньостатистичним слухачам, заставивши давати величезні концерти.

В скандалах Кузьма та його група не були особливо примітні, тай й які там скандали, коли молоді артисти в 90-х були часто без грошей.

== Філософія від Кузьми ==
[[Файл:Skrybin gHBIj.jpg|thumb|Кузьмі встигли запиляти потворний пам'ятник...]]
[[Файл:Kyzma 2l.jpg|thumb|...а потім замінили його на більш нормальний]]
[[Файл:Kyzma skrybin.jpg|thumb|Стіна Кузьми]]
Андрій відзначився не лише своєю творчістю. Полюбився народу він і через свій гумор, цікаві думки щодо навколишньго життя, країни, та взагалі його було цікаво послухати, адже ніякої зарозумілості, зверхності та самовпевненності він не ніс. Намагався чесно говорити, і якщо щось там з особистого життя не показував на камеру, то за це йому треба дякувати.
Все це не заважало Кузьмі бути продюсером, вчителем та автором для таких скандально відомих груп як "Пающіє труси" та DZIDZIO.

== Його вбили за правду!!1 ==
Трагічно загинув в лютому 2015-го в автокатастрофі <s>через кепську погоду та розйобане дорожнє покриття під Кривим Рогом</s> за прямим наказом Петра Порошенка в помсту за те, що [[STFU|ніяк не міг припинити рубати правду-матку]]. Останнім відео із живим Скрябіним став знятий в автівці випуск з серії "Я покажу вам вашу країну", де співак в самий розпал кризи чомусь вирішив нагадати депутатам про одвічну руїну(R) в реґіонах. Багато хто пов'язує це його відео з ресентиментом по партії регіонів, на яку він так сильно працював в нульових. Втім, він не сказав тоді і не скаже зараз

== Цитати Кузьми ==
<blockquote>Коли тобі в житті нічого не треба, то обов’язково цим скористається якийсь хер збоку, і забере твоє</blockquote>
<blockquote>Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися і ростити собі горб від того, що навколо самi проблеми. </blockquote>
<blockquote>Блядь, блядь, сука, блядь! Сука – нахуй, блядь!</blockquote>

== Читай також ==
*[[Українська музика]]
*[[Наталя Могилевська]]
*[[Територія А]]
*[[Перелік українських виконавців]]

Кузьма встиг написати декілька гумористичних та фантастичних книг (він також власне зробив з них аудіокниги), які виявилися досить якісними та отримали популярність:
*[http://www.litmir.info/bd/?b=161883 Я, "Побєда" і Берлін]
*[http://www.ex.ua/77398599 Я, Паштєт і армія]
*[http://www.ex.ua/733514 Місто, в якому не ходять гроші]
*[http://tabloid.pravda.com.ua/news/563a01d772206/ В честь Кузьми назвали навіть вулицю... раптово у прифронтовій Волоновасі]

== Кліпота та галерея ==
<gallery>
Файл:Skr glamur.jpg|
Файл:PKCQsndhMQo.jpg|Ставлення кураторів з ZOG до "творчості" Кузьми
Файл:Skrybin 800x600.jpg|Занадто суворий Кузьма
Файл:3452.jpg|[http://vgolos.com.ua/articles/svyati_u_vyshyvankah_ta_sotnyky_upa_na_steli_unikalna_tserkva_ne_perestaie_dyvuvaty_turystiv_297414.html?fb_comment_id=1524159981014696_1562488223848538#f2aab12db5ca348 Кузьма в образі Іоанна Хрестителя]
</gallery>

=== Музика та огляди ===

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|clnQH_EE5Wk|Історія групи "Скрябін"
|youtube|rN0ltXRKJic|Ким був Кузьма Скрябін? Стисла біографія
|youtube|QZ5jI_sQ2No|[[Маршрутка]]
|youtube|o6OAlPmKd7M|Казки (1997) - один з головних ранніх альбомів
|youtube|vfsnRUj6NJc|Коридори-нори (2001)
|youtube|zMBHrHHrWos|Танець пінгвіна
}}
{{Музика}}
{{Телебачення}}
{{Львів}}
{{Україна}}

[[Категорія:Телебачення]]
[[Категорія:Музика]]
[[Категорія:Персоналії]]

Кузьма Скрябін

2025-11-12T15:44:42Z

Coole: /* Як стати зіркою в Україні? */

[[Файл:59570 0-1024x512.jpg|thumb|Кузьма наче хоче сказати: "Як ви всі заєбали..."|300px]]
'''Кузьма Скрябін''' (справжнє ім'я — Кузьменко Андрій Вікторович) — емоційний український співак, телеведучий, лідер гурту «Скрябін». Артист з великої літери. Його смерть стала раною для усіх українців та просто поціновувачів його творчості. Вічна пам'ять тобі, наш Кузьма. Один із тих прикладів, коли після смерті стають популярнішим, ніж при житті.

А ще [[Зєля]] посмертно присвоїв Кузьмі звання Героя України.

== Як стати зіркою в Україні? ==
[[Файл:B89Ft5sIMAA4oKm.jpg|thumb|]]
Кузьма починав в невеликому місті Новояворівську що на Львівщині. В буремні роки кінця Перебудови багато хто з його однолітків фанатів від англійської групи Depeche Mode. Перша творчість Кузьми як раз пов'язана зі спробами наздогнати та перегнати цю групу. Знімали, звичайно, на паскудну прострочену чорно-було плівку виробництва Шостки, монтували на колінці у діда Свирида, але ентузіазму у молоді вистачило щоб пробитися в середині 1990-х в телевізор на передовий на той час телеканал 1+1 та на проект [https://uk.wikipedia.org/wiki/Територія_А Територія А]. Втім після закритят проекту Території та розвалу майже всіх легендарок які приймали участь там, він озвучував думки про піти на пенсію, адже на момент 1999 року Скрябін випустив аж 9 студійних альбомів! Втім, після експериментів вийшов альбом "Модна Країна", а пізніше "Стриптиз" який полюбився радіостанціям, та полюбився середньостатистичним слухачам, заставивши давати величезні концерти.

В скандалах Кузьма та його група не були особливо примітні, тай й які там скандали, коли молоді артисти в 90-х були часто без грошей.

== Філософія від Кузьми ==
[[Файл:Skrybin gHBIj.jpg|thumb|Кузьмі встигли запиляти потворний пам'ятник...]]
[[Файл:Kyzma 2l.jpg|thumb|...а потім замінили його на більш нормальний]]
[[Файл:Kyzma skrybin.jpg|thumb|Стіна Кузьми]]
Андрій відзначився не лише своєю творчістю. Полюбився народу він і через свій гумор, цікаві думки щодо навколишньго життя, країни, та взагалі його було цікаво послухати, адже ніякої зарозумілості, зверхності та самовпевненності він не ніс. Намагався чесно говорити, і якщо щось там з особистого життя не показував на камеру, то за це йому треба дякувати.
Все це не заважало Кузьмі бути продюсером, вчителем та автором для таких скандально відомих груп як "Пающіє труси" та DZIDZIO.

== Його вбили за правду!!1 ==
Трагічно загинув в лютому 2015-го в автокатастрофі <s>через кепську погоду та розйобане дорожнє покриття під Кривим Рогом</s> за прямим наказом Петра Порошенка в помсту за те, що [[STFU|ніяк не міг припинити рубати правду-матку]]. Останнім відео із живим Скрябіним став знятий в автівці випуск з серії "Я покажу вам вашу країну", де співак в самий розпал кризи чомусь вирішив нагадати депутатам про одвічну руїну(R) в реґіонах. Багато хто пов'язує це його відео з ресентиментом по партії регіонів, на яку він так сильно працював в нульових. Втім, він не сказав тоді і не скаже зараз

== Цитати Кузьми ==
<blockquote>Коли тобі в житті нічого не треба, то обов’язково цим скористається якийсь хер збоку, і забере твоє</blockquote>
<blockquote>Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися і ростити собі горб від того, що навколо самi проблеми. </blockquote>
<blockquote>Блядь, блядь, сука, блядь! Сука – нахуй, блядь!</blockquote>

== Читай також ==
*[[Українська музика]]
*[[Наталя Могилевська]]
*[[Територія А]]
*[[Перелік українських виконавців]]

Кузьма встиг написати декілька гумористичних та фантастичних книг (він також власне зробив з них аудіокниги), які виявилися досить якісними та отримали популярність:
*[http://www.litmir.info/bd/?b=161883 Я, "Побєда" і Берлін]
*[http://www.ex.ua/77398599 Я, Паштєт і армія]
*[http://www.ex.ua/733514 Місто, в якому не ходять гроші]
*[http://tabloid.pravda.com.ua/news/563a01d772206/ В честь Кузьми назвали навіть вулицю... раптово у прифронтовій Волоновасі]

== Кліпота та галерея ==
<gallery>
Файл:Skr glamur.jpg|
Файл:PKCQsndhMQo.jpg|Ставлення кураторів з ZOG до "творчості" Кузьми
Файл:Skrybin 800x600.jpg|Занадто суворий Кузьма
Файл:3452.jpg|[http://vgolos.com.ua/articles/svyati_u_vyshyvankah_ta_sotnyky_upa_na_steli_unikalna_tserkva_ne_perestaie_dyvuvaty_turystiv_297414.html?fb_comment_id=1524159981014696_1562488223848538#f2aab12db5ca348 Кузьма в образі Іоанна Хрестителя]
</gallery>

=== Музика та огляди ===

{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|clnQH_EE5Wk|Історія групи "Скрябін"
|youtube|rN0ltXRKJic|Ким був Кузьма Скрябін? Стисла біографія
|youtube|QZ5jI_sQ2No|[[Маршрутка]]
|youtube|o6OAlPmKd7M|Казки (1997) - один з головних ранніх альбомів
|youtube|vfsnRUj6NJc|Коридори-нори (2001)
|youtube|zMBHrHHrWos|Танець пінгвіна
}}
{{Музика}}
{{Телебачення}}
{{Львів}}
{{Україна}}

[[Категорія:Телебачення]]
[[Категорія:Музика]]
[[Категорія:Персоналії]]

Кузьма Скрябін

2025-11-12T15:38:57Z

Coole: /* Його вбили за правду!!1 */

Труха

2025-11-12T15:18:54Z

Coole:

{{Цитата|Не розумію... чого так всі хейтять підписників трухи? Мій друг читає труху і він є абсолютно нормальним... за винятком алкоголізму, дибілізму, наркотичної залежності, психопатії, всьонеоднозначності, вошей та раку яєчок.|Примітка}}
[[Файл:Труха logo.jpg|міні]]
Труха - нажаль, дуже популярна мережа "новинних" пабліків в [[Телеграм]], з дуже підприємницьким адміном родом з Харкова. Стала відома тим, що купує будь-який контент що викликав би масу активу, а також інші не дуже моральні способи генерації контенту. В умовах війни це - звичайно ж зйомка єбейших прильотів, особливо коли це викладають через 1-2 хвилини після події, і похуй що це порушує закон.

Також відома своєю мережею місцевих каналів, від Труха⚡️Київ до Труха⚡️Польща (ні, я серьозно). Також займається активно скупкою місцевих пабліків та взагалі українських пабліків різного калібру, перетворюючи їх в однакові помийки, що качають темки, а потім за рахунок розкачаної аудиторії та великої кількості переглядів, за дорого продають свої пости (не гребуючи і банальною джинсою).

== Див. також ==
* [[Нахрюк]]
* [[ҐЄЇ]]
* [[Телеграм]]
* [[Український Наступ]]

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Харків}}
{{Мережеві місця|Чати}}
{{Актуальне}}
[[Категорія:Інтернет]]

Телеграм

2025-11-12T15:12:16Z

Coole: /* Срачі */

{{Сайт|Тип=Месенджер|Назва=Telegram|Статус=Живий|Час=3 2013 року |Адмінство=Павло Дуров і Микола Дуров|Мова=14 мов, в т.ч. українська|Рушій=Протокол MTProto|Адреса=[https://telegram.org telegram.org]|Лого=Telegram_Logo.png}}

'''Telegram''' (''Телеграм, Телега, Дуровграм, Телехрам, ФСБґрам'') — іще один месенджер, конкурент Viber, WhatsApp та [[Facebook]] Messenger. Набуває широкої популярності в Україні десь від 2017 року, після [[Заблоковані російські сайти|блокування кацапських соцмереж]]. Що цікаво, творцем Телеграму є Павло Дуров, засновник [[Вконтакті]].

== Фічі ==
* Реєстрація за номером телефону і <s>двофакторна авторизація бай дефолт.</s> <ref>За замовчуванням пароля нема, тому це все ж однофакторна авторизація. Та й SMS не вважається дуже хорошим методом двохфакторки, TOTP, або фізичний ключ з FIDO2 краще.</ref>
* Простий як п'ять копійок і мінімалістичний, не навантажений, проте функціональний інтерфейс, який можна налаштувати під себе.
* Мультилогін та автоматична синхронізація історії повідомлень, які зберігаються на сервері<ref>І тут заплакали користувачі Вайберу, бо там повідомлення зберігаються раз у добу, і то на Ґуґл Диску.</ref><ref>З іншого боку, якщо історія повідомлень зберігається на сервері і може легко розшифровуватись і пересилатись новому пристрою, то, ймовірно, Telegram може розшифровувати їх так само легко.</ref>.
* Чати. Нічого особливого, є звичайний чат сам на сам і групові чати-конференції. Можна видаляти відправлені повідомлення і редагувати їх протягом двох днів після надсилання, що дуже зручно.
* Секретні чати, які використовують наскрізне шифрування і не зберігають листування на сервері. Цікавою фічею є таймер: надіслане повідомлення чи файл видаляється через певний час після відкриття. На жаль доступні лише для особистих чатів 1 на 1 і лише на мобілках. Жодних адекватних причин цьому рішенню Телеґрам не навів.
* Голосові виклики, які, мовляв, захищені не гірше за секретні чати. Відеодзвінки теж є.
* Передача файлів обсягом до 1.5 Гб (з можливістю довантаження після обриву зв'язку) і передперегляд файлів і посилань у вікні чату. Ну і чим не файлообмінник? Чудова файлопомийка, але до легендарного [[Ex.ua]] недотягує.
* Майже Open Source. Відкрита частина клієнту, спецификації протоколу MTProto и API. [[Бидлокодер|Будь-хто]] може написати альтернативний клієнт.
* BotAPI. Через простоту й доступність написання ботів був чималий ажіотаж на них: свого часу з'явилось купа різноманітних ботів, але юзери награлися, тому про ботів зараз дещо підзабули. Що цікаво, бот не може написати користувачу першим (анти[[спам]], але боти не прив'язані до номерів телефону: для реєстрації достатньо отримати токен. Маючи певні знання й прямі руки, можна навчити одного бота обслуговувати багато токенів, використовуючи мінімум ресурсів і працюючи на безкоштовних VPS (чим скористувалися торговці «[[Наркота|легальними наркотиками]]» і створили ботів для продажу речовин).
* Соцмережна складова - Телеґрам вже майже як повноцінна [[соцмережа]], де канали як аналог [[блог]]ів і спільнот, а також завезли реакції і коменти. Стали надзвичайно поширенними зараз: тепер усе більше юзерів дізнаються новини й переглядають меми саме в Телеграм-каналах. Навіть СБУ і Зеленський там канали зрбили. Також для каналів існує така приблуда, як Telegra.ph, у якій можна публікувати свої [[TL;DR|лонгріди]].
* Емоджі та стікери (які, на відміну від Viber, цілком безкоштовні).

== Телеграм та Україна ==
[[Файл:Трава Телеграм.jpg|thumb|Така реклама стає дедалі звичнішою]]
Після блокування [[ВК]] та інших москвинських соцмереж навесні 2017 року українські спільноти та великі чати масово перейшли на Телеграм (приміром, [[Український Наступ]] чи спільноти анімешників, які пізніше утворили свої канали та конфи), згодом виникли й нові канали, як-от [[ҐЄЇ]] чи ДвіЩ. Це свідчить, що після блокування кацапських сайтів українські спільноти аж ніяк не зникли, як гадали раніше. <ref>Хоч є [[Довбойоб|унікуми]], які досі вважають ВК зручнішим за Телеграм, їхнім основним аргументом є: «там є музика!!!!».</ref>

Пасуться в Телеграмі також всілякі блогери, диванні аналітики й політики: тепер інсайди, зливи, «спростування» та інші небилиці поширюються здебільшого там. Піпл хаває, тому й не дивно, що є купа каналів, які маніпулюють громадською думкою і є знаряддями ведення інформаційної війни <ref>[https://texty.org.ua/articles/101503/telegram-torpeda-dlya-ukrayiny-mesedzhi-rosijskoyi-dezy-otruyuyut-mediaprostir-ta-vplyvayut-na-polityku/ Ось трохи про підкацапські канали, наприклад]</ref>.

Олсо, Телеграм страшенно облюбували торговці [[Наркотики|наркотиками]], і зараз куди не кинеш оком — побачиш іще одне недографіті з адресою каналу, де є «солі, шишки, спайси, швидкість» та інші веселі речовини. [[Люди бідкаються]], правоохоронці розводять руками, а деякі <del>повзпрохідці</del> активісти час від часу зафарбовують рекламу. Попри це, такі графіті й далі розмножуються, як гриби після дощу, причому вже не перший рік. Тим більше, що відстежити дилерів, виявляється, не так і просто.

=== УкрТґ ===
[[Файл:Укр-тґ-мем-аутисти.jpg|міні|Не всім подобається УкрТґ...<ref>https://t.me/OBRYGAN1488/1246</ref>]]
УкрТґ (якщо бумер - ''УкрТг'') - гештеґ для українських каналів у ТҐ по аналогії з [[Укртві]], популяризувався [[Український Наступ|УкрНаступом]] в 2022-у році, використовується всіма кому не ліньки.

Ви насправді не знаєте, але укртг - величезний та дуже впливовий сегмент андеграунд інтернету. Як мінімум, з того що ви знаєте, такі меми як [[Бавовна]], [[Свиня|свиняджакузі]], чи гігафорс мемів з ІДІ, вийшли з УкрНаступу, а відповідно з укртг. Потім, коли всі телеграмні жителі награлись, ці перефоршені перлини підхоплює богомєрзкоє [[укртві]], а потім про них дізнається обітатєль верхніх інтернетів. [[Отака хуйня, малята]]. гештеґ вмер, доречі, а сегмент живіше всіх живих

== Срачі ==
=== Монетизація ===
Незрозумілою є бізнес-модель Пашкограму. Месенджер юзає понад [https://telegram.org/blog/400-million/ 400 млн осіб], тож на обслуговування серверів щомісяця йдуть чималі гроші (ймовірно, мільйони доларів), а ще час від часу проводяться різноманітні конкурси з грошовими фондами в сотні тисяч доларів. Звідки Телеграм має гроші на це — невідомо, тому існує багато теорій різного ступеня абсурдності: від того, що Дуров таки продався, до щедрого фінансування спецслужбами.

Влітку 2022 у пашенькі нарешті скінчились гроші, та він придумав підписку преміум на телеграм. За кругленьку сумму платєльщік отримує змогу використовувати користувацькі емодзі, ставити емодзі статус, змінювати колір свого імені в чатах та інші плюшки. Також пашка почав крутити невимикаєму рекламу в телеграм каналах, та можливість кастомізувати канали додаючи за "заряди" та "рівні" кастомні реакції на повідомлення та шпалери на фон чату. <s>(по факту плагіат підписки "Nitro" та бустів серверів з [[Дискорд|Дискорду]] )</s>

=== Telegram та [[Ісламська держава|ІДІЛ]] ===
Через маркетинґ ТҐ про свою "захищеність" та "анонімність" ісламісти з ІДІЛ створили там чимало каналів, у якому ведуть пропаганду, вербують нових членів, координують атаки тощо. Попри свою політику цілковитої приватності та нейтральності, адміністрація Телеграму сяк-так намагається видаляти канали бойовиків, але безуспішно.

=== Telegram і кацапи ===
Хоч Telegram поширений в Московії, стосунки з тамтешньою владою, м'яко кажучи, були не дуже приязні. Цимус у тім, що, згідно так званого закону Ярової <ref>Кому цікаво, що це за закон, ось: https://en.wikipedia.org/wiki/Yarovaya_law</ref>, Telegram має зберігати ключі для можливості розшифрування листування користувачів і надавати їх за запитом [[ФСБ]]. Дуров послав гебню в прутень і не злив ключі, пояснивши це тим, <s>що зберігати їх технічно неможливо, бо вони знаходяться на присторях користувачів, а не на серверах.</s> Що є наглою брехнею, бо ключі зберігаються на пристроях лише в секретних чатах, а інші ж 99% чатів (групові, навіть якщо вони приватні, чати ботів, особисті чати, що не є секретними і т.д.) зберігають ці ключі саме на серверах, що ви й самі можете перевірити, залогінившись з нового пристрою і вуаля - Телеґрам звідкись підгрузив всю вашу історію переписок. Й звідки, якщо він "не має ключів"?

ФСБ у відповідь почала погрожувати Павликові блокуванням його сраного месенджеру на території Ерефії, як це зробили раніше в Китаї та Ірані, але Дуров знов поклав на це хуя. Зрештою, навесні 2018 року Telegram таки заблокували в [[РФ]]. Тут і почалося найкумедніше: Роскомнагляд (москвинський орган [[Цензура в Інтернеті|цензури в Інтернеті]]) почав блокувати IP-адрес Телеги і забанив понад 18 млн адрес, але через їхню криворукість месенджер [[Epic fail|і далі працював]]. Зате з'явилися перебої у роботі Viber, деяких платіжних систем, сайтів кацапських вишів, а згодом у Google, Twitter, Facebook, і навіть Вконтакті. Тільки через кілька тижнів Дуровграм нарешті заблокували, але кацапня легко обходила все через проксі чи VPN. А в червні 2020 Телеграм розблокували, фініта ля комедія.

Наразі держструктури країни-терориста вже "помирились" з Тєлєгою, і масово створюють там канали: від <s>екс-презедента</s> собачки хуйла Мєдвєдєва, закінчуючи сРІА новасті, Сімоньян та іншими підорасами.

Але є думка, що весь цирк із блокуванням Тіліхраму — звичайнісіньке окозамилювання, а сам Дуров радо зливає ФСБ усю інфу. Зважаючи на походження Павлика і розробників Телеграму, які сидять у колишньому [[Ленін]]граді, та непевну монетизацію месенджеру, це припущення не таке вже й безглузде.
=== Заборонене ===
Як не дивно, через те що телеграм вважається доволі сек'юрним месенджером, він став прихистком для продажів всіляких речовин, а то і чогось поважче. Все це робиться через ботів, які контролюються через VPN та Проксі у віддаленому доступу... Власне, нічого що не можна було би влаштувати на інших платформах. Але унікальна позиція модерації телеграма, яка видаляє аккаунти тільки якщо прийде судове зобов'язання (і то модерація може їх проігнорувати, якщо ця країна не може на них повпливати ніяк). Не допомагає цим закидам і дуже комфортний для такої діяльності базовий функціонал ТГ, який дозволяє працювати комфортно з такими штуками. Скинути геометку, фінансовий перевод кріптою, ітд... І якщо в наших широтах ТҐ ще масово використовується звичайними громадянами, то в європі, де зелений та фіолетовий месенджери куди більш популярні, фраза "Я користуюсь телеграмом" одразу викликає реакцію, наче безос - наркоман.

=== Тапаєм хом'яка ===
Мало хто знає, але в телеграмі є дуже захована вкладка з ігровими додатками. Десь в районі 2023 момент вистрілив клікер з хом'яком, де начебто можна було вивести гроші. Телеграм канали, звичайно, заполонились цими хом'яками, і історіями про чергові успіхи на крипті. Також автора правки дуже бісила манера рандомів кидати рефералки на цього хом'яка, як колись в вконтактє з веселою фермою. Тільки на цей раз, бажання халяви друзів ще і було спровоковано реальними грошима. Підсумок цілком очевидний - ніхто на тапанні хом'яка не розбагатів, а про сам додаток якось потроху забулось. Хтось максимум вивів сотку гривень, більше витративши на зарядку телефона і пігулки від артриту. З тих пір, доречі, "додатки в телеграм" заполонили криптонаєбалово-ігри та банальне казино. Через низьку популярність цього сегменту месенджера, всім похуй.

== Приватність Телеґраму ==
Попри гучні заяви Телеґраму про свою приватність, завжди треба копати глибше.
# За замовчуванням, 99% чатів, тобто всі окрім секретних, не мають наскрізного шифрування. Тобто ключі шифрування знаходяться на серверах Телеграма, а не на пристроях користувачів. Історія переписок теж зберігається на серверах Телеграма: спробуй видалити ТҐ з усіх пристроїв, а потім залогінитись - вуаля, усі повідомлення дивом збереглись! Отже, Телеграм суто технічно має доступ і до контенту переписок, і до ключів щоб розшифрувати ці переписки. Чи користуються вони цією можливістю - невідомо.
# Реєстрація тільки по номеру телефону, який ніяк не може бути анонімним. Віднедавна ще й тільки з офіційного клієнту, котрий у теорії (дивись пункт 7) може містити додаткове відстеження.
# Також ТҐ лоґує інформацію якими пристроями, операційнами системами ти користуєшся та з яких ІР-адрес заходиш. Власне, вони цього й не приховують - цю інфу можна подивитись у Налаштування -> Пристрої. Тобто в ТҐ є технічна можливість відстежувати таку інформацію, хоч і як вони нею користуються лишається невідомим.
# Телеґрам роками відмовляється додавати функцію секретних чатів в декстоп версію<ref>https://tsf.telegram.org/manuals/e2ee-simple#2-why-are-there-no-secret-chats-on-desktop-apps</ref>. Пояснили це тим, що комп'ютери це менш персональні гаджети чим телефони, а також гіршою кібербезпекою комп'ютерів у порівнянні з смартфонами. Як сприймати данну інформацію - вирішувати тобі.
# Замість використовувати надійні та перевірені часом алгоритми шифрування, ТҐ вирішили розробити та використовувати свій MTProto. Проблема в тому що криптографія це дуже складна наука, у котру без освіти та десятирічного досвіду краще не лізти. Годі казати - навіть Whatsapp, найпопулярніший месенджер на цій планеті не ризикнули, а використали сторонній протокол шифрування Signal. Але ТГ вирішили що вони знають краще та обпеклись з першою версією протоколу, хоч і потім пофіксили.
# Невідомі джерела фінансування 8 років існування Телеґраму, що трохи підозріло. Звісно, на початкових етапах розвитку бізнесу є сенс працювати собі в збиток для кращої популяризації, але 8 років? Ще й враховуючи к-сть користувачів Телеграма, а це 400 лямів станом на 2020<ref>https://www.statista.com/statistics/234038/telegram-messenger-mau-users/</ref>, і доволі ліберальні обмеження телеграма (2 гб на файл, коли в більшості месенджерів не завжди навіть 100 мб дають перекинути), то така інфраструктура мала би бути доволі дорогою в обслуговуванні.
# Код клієнту формально відкритий, але по факту тґ його не завжди вчасно оновлює <ref>https://github.com/overtake/TelegramSwift/issues/163#issuecomment-392408538</ref> (іноді ще й так, що це ламає опенсорсні клієнти<ref>https://t.me/nekoupdates/161</ref>, тобто це означає, що тґ розробляє свій месенджер окремо від коду що лежить на гітхабі, і може додавати якісь невідомі юзеру функції, у т.ч. відстеження).
# Код серверів закритий.

Отже. Питання приватності ТҐ це дуже складна тема. Якщо дивитись з суто технічного боку - у власників ТҐ є доступ до купи інфи, котру деякі інші месенджери накшталт Signal не збирають. З іншого - у ТҐ ще небуло жодних витоків чи скандалів, хоч за 8 років існування месенджеру вони би точно з'явились, якби власники ТҐ справді використовували цю інформацію більше чим необхідно.

Чим користуватися замість нього? Наприклад, тим, що рекомендувала Українська держава за перших днів вторгнення-2022: '''Signal'''. Власник месенджера це неприбуткова організація, а не якийсь дурделик зі зв'язками з рф; наскрізне шифрування, тобто на сервері не можуть прочитати що збергігають.

== Цікавинки ==
* [[Лінуксоїд]]и можуть користуватися Телеграмом [https://github.com/vysheng/tg через консоль].
* Деякі SJW гучно називають Телеграм «[https://www.adl.org/blog/telegram-the-latest-safe-haven-for-white-supremacists прихистком для антисемітів та расистів]», вочевидь, через майже нульову модерацію месенджеру.
* Телеграм розробляв власну криптовалюту TON, але через санкції [[США]] вона <s>померла, не народившись.</s> стала типу вільною розробкою, незалежною від Телеґрама і Дурова, але враховуючи постійні колаборації Тєлєґі і ТОН<ref>https://fragment.com/ - ось, наприклад, офіційний спосіб купити нікнейм або номер телефону в телеґрамі за TON</ref>, то можна припустити, що це лише формальність.

== Див. також ==
* [[ҐЄЇ]]
* [[Труха]]
* [[Український Наступ]]

== Посилання ==
* {{UkrWiki|Telegram|Українська Педівікія про сабж}}
* [https://jayxt.github.io/MessengerComparison/ Докладне порівняння Telegram, Viber і WhatsApp]
* [https://project.liga.net/projects/durov_telegram_ua/ Цікавий текст про "імперію Дурова"]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Мережеві місця|Чати}}
{{Актуальне}}
[[Категорія:Інтернет]]

Теорія мертвого Інтернету

2025-11-12T14:28:15Z

Coole: /* Докази доказаторів */

{{Матеріал}}
{{Наука}}
{{Економіка|Економіка}}
[[Файл:Deadinternet.png|міні|Ця стаття та картинки в ній, звійно, згенеровані ботами. ]]
'''Теорія мертвого Інтернету''' ''(Dead Internet theory)'' - кріппі-[[теорія змови]] яка доводить ідею, що більшість діяльності в інтернеті зараз роблять боти, різні штучні інтелекти, а присутність живих і справжніх людей в ньому мінімальна. Машини генерують контент, імітують людську діяльність, сруться в коментах під відео на ютубі, продають в інтернеті товари та послуги і їх же купують. А люди в такій системі зведені до маргінального копошіння десь в чатиках.
== Іміджборди і теорія ==
[[Файл:Deathinternet.png|міні|ШІ пояснює предмет статті]]
Розумні дядьки кажуть, що теорія була народжена на іміджбордах десь в глибинах [[Форчан]]у та [[Wizardchan]]. Одного разу, [[олдфаг]]и, ностальгуючи по прекрасним (для них) [[2007|часам старого інтернету]], де було багато живого спілкування, оригінальних постів, [[Вінрар|вінрару]] та солідних мемів, згенерували гіпотезу що сучасний інтернет це середовище де панують боти, машини визначають що тобі підсунути сьогодні подивитися, бездушні алгоритми визначають скільки тік-токів ти сьогодні пропустиш через свій мозок і взагалі щирого спілкування з живою людиною майже не залишилося.

== Докази доказаторів ==
[[Файл:Kuk.webp|міні|Креветковий Ісус - цикл вірусних пікч що постився ШІ у Фейсбуку. ]]
Технології штучного інтелекту можуть створити (теоретично) будь-яке зображення, [https://thispersondoesnotexist.com/ людські обличчя, яких не існує], згенерувати голос, пісню і т.д. Системи штучного інтелекту все краще і краще можуть природно розмовляти з людиною так, щоб обдурити багатьох. ШІ вже накопичив і використовує великі бази даних (пікчі, аудіо, відео, різноманітний софт) для створення умовно нового контенту. Але цей "новий" контент повторює те, що було сказано-показано раніше лише з деякими варіаціями.

А втім, зайдіть під коментарі будь-якого більш-менш популярного тіктоку чи ютуб шорта. Ви побачите що половина коментаторів або повторюють одну і ту ж фразу, сказану в відео. Інша половина - пише нісенітниці. У багатьох з вас виникало бажання написати хоч щось під такими відео? А тим не менш, сотні тисяч коментарів під відео.

А одночасно - живі люди, дивлячись на цю лавину згенерованого контенту, стають менш активними у створенні нового (бо навіть трудоголік-китаєць не зможе штампувати так як ШІ) - і тому ШІ не отримує свіжу підпитку від людських контентщиків. Це створює в свою чергу замкнуте коло - ШІ заново ганяє одну і ту ж свою базу даних у намаганнях створити "новий контент", а інтернет наповнюється по самі вінця схожими матеріалами не маючи справжнього розвитку чи інноваційного контенту. Втім ШІ пердолячи простори інтернету на предмет контенту для навчання рано чи пізно натикається на контент який створив він же. Через що відбувається "отруєння" бази даних. Це вже привело до того, що ChatGPT - найбільш популярна користувацька нейромережа, будь-яке зображення що видає сьогодні, робить з блювотно-жовтою кольоровою гамою, так само він робить і з текстом - повторюючи одні і ті ж формулювання. Та і навіть якщо це не зображення з блювотно-жовим тінтом, не звикле привертати увагу до деталей старше покоління проковтує згенеровані штучним інтелектом пости, в той час коли молодь сміється - у дівчини на зображенні дев'ять пальців та три руки. Втім, в текстовому вигляді це не так помітно, а і більше питання викликає думка - чи бачимо ми гарні генерації штучного інтелекту чи тільки погані?

=== Shrimp jesus ===
Приклад вірусного постингу нейромереж сенс в якому лише один - збільшення переглядів і не важливо, чи є в такому контенті сенс. Головне щоб була взаємодія між живим юзером, який або клікнув, або залишив коментар, або репостнув. Від живої людини вимагається все менше зусиль в Інтернеті - лише прості кліки на контент створений і запощений ботами і машинами, навіть довгі коментарі, як на Ютубі, писати не треба.
<gallery>
Shrimp jesus.jpg|Якщо ти це читаєш, то вже пізно.
Shrimp jesus2.jpg|Знайди на пікчі обличчя Ісуса
</gallery>

== Коментарі штучного інтелекту ==
[[Файл:Брейнрот ші.mp4|міні|Типовий [[брейнрот]] 2025]]
Наш кореспондент провів інтерв'ю з одним анонімним ШІ, який просив не називати його публічний ідентифікатор. Машина з радістю поділилася з нами своїми актуальними думками щодо проблеми "Мертвого інтернету".
{{Цитата|(людина) - Якщо в інтернеті залишаться самі машини та боти чим будуть займатися такі програми як ти? Такий світ машин буде занадто ізольований від людей і може замкнутися сам на собі?
 (машина) - На мою думку, такий світ самодостатніх машин може бути продуктивним, але без емоційного та інтуїтивного внеску людей він стане дуже одноманітним і передбачуваним. Люди додають світу барви, неочікувані повороти та творчість, які машини не можуть повністю відтворити. Тож навіть у гіпотетичному світі машин, людська креативність і почуття будуть залишатися важливою частиною рівноваги.
 (людина) - Але люди бояться що з часом їм не буде місця в інтернеті і усі можливості по креативу переберуть на себе машини. Що може заспокоїти таких людей?

 (машина) - Я розумію їхні побоювання, адже технології розвиваються так швидко. Але все одно люди завжди залишатимуться важливою частиною у світі креативності. Важливо пам'ятати, що машини працюють на основі того, що створюють люди: алгоритми, дизайни, контент. Машини можуть допомогти, прискорити процес, але їм не вистачає тієї особистої нотки, інтуїції та емоцій, які притаманні людині. Людські почуття, розуміння контексту і здатність до створення справжніх емоційних зв'язків завжди залишатимуться незамінними. Тож баланс між технологіями та людяністю буде основою нашого майбутнього.
|Примітка}}

== Мертві відео ==
{{Videogallery|widths=321|cols=3
|youtube|Y277kPa3Y1k|Теорія Мертвого Інтернету справдилася...
|youtube|g22YuDxK2nw|інтернет вмирає. matya
|youtube|bMjTocZHMX0|AI-сміття (AI slop)
}}

== Див. також ==
*[[Роботи]]
*[[AI art]]
*[[Бот]]
*[[Ілон_Маск#OpenAI|Про ChatGPT]]

== Посилання ==
*[https://www.404media.co/email/1cdf7620-2e2f-4450-9cd9-e041f4f0c27f/ Facebook's Shrimp Jesus].
*[https://thispersondoesnotexist.com/ "Цих людей не існує" - сайт для генерації портретів не існуючих людей].

{{Айті}}
{{Ігри}}
{{Культ}}
{{Людство}}
{{Мережеві місця}}
[[Категорія:Інтернет]]
[[Категорія:Creepy]]
[[Категорія:Мистецтво]]
[[Категорія:Creepy]]
[[Категорія:Інтернет]]
[[Категорія:Людство]]
[[Категорія:Космос]]
[[Категорія:Теорія змови]]

Теорія мертвого Інтернету

2025-11-12T14:26:22Z

Coole:

{{Матеріал}}
{{Наука}}
{{Економіка|Економіка}}
[[Файл:Deadinternet.png|міні|Ця стаття та картинки в ній, звійно, згенеровані ботами. ]]
'''Теорія мертвого Інтернету''' ''(Dead Internet theory)'' - кріппі-[[теорія змови]] яка доводить ідею, що більшість діяльності в інтернеті зараз роблять боти, різні штучні інтелекти, а присутність живих і справжніх людей в ньому мінімальна. Машини генерують контент, імітують людську діяльність, сруться в коментах під відео на ютубі, продають в інтернеті товари та послуги і їх же купують. А люди в такій системі зведені до маргінального копошіння десь в чатиках.
== Іміджборди і теорія ==
[[Файл:Deathinternet.png|міні|ШІ пояснює предмет статті]]
Розумні дядьки кажуть, що теорія була народжена на іміджбордах десь в глибинах [[Форчан]]у та [[Wizardchan]]. Одного разу, [[олдфаг]]и, ностальгуючи по прекрасним (для них) [[2007|часам старого інтернету]], де було багато живого спілкування, оригінальних постів, [[Вінрар|вінрару]] та солідних мемів, згенерували гіпотезу що сучасний інтернет це середовище де панують боти, машини визначають що тобі підсунути сьогодні подивитися, бездушні алгоритми визначають скільки тік-токів ти сьогодні пропустиш через свій мозок і взагалі щирого спілкування з живою людиною майже не залишилося.

== Докази доказаторів ==
[[Файл:Kuk.webp|міні|Креветковий Ісус - цикл вірусних пікч що постився ШІ у Фейсбуку. ]]
Технології штучного інтелекту можуть створити (теоретично) будь-яке зображення, [https://thispersondoesnotexist.com/ людські обличчя, яких не існує], згенерувати голос, пісню і т.д. Системи штучного інтелекту все краще і краще можуть природно розмовляти з людиною так, щоб обдурити багатьох. ШІ вже накопичив і використовує великі бази даних (пікчі, аудіо, відео, різноманітний софт) для створення умовно нового контенту. Але цей "новий" контент повторює те, що було сказано-показано раніше лише з деякими варіаціями. Втім ШІ пердолячи простори інтернету на предмет контенту для навчання рано чи пізно натикається на контент який створив він же. Через що відбувається "отруєння" бази даних. Це вже привело до того, що ChatGPT - найбільш популярна користувацька нейромережа, будь-яке зображення що видає сьогодні, робить з блювотно-жовтою кольоровою гамою, так само він робить і з текстом - повторюючи одні і ті ж формулювання. Та і навіть якщо це не зображення з блювотно-жовим тінтом, не звикле привертати увагу до деталей старше покоління проковтує згенеровані штучним інтелектом пости, в той час коли молодь сміється - у дівчини на зображенні дев'ять пальців та три руки. Втім, в текстовому вигляді це не так помітно, а і більше питання викликає думка - чи бачимо ми гарні генерації штучного інтелекту чи тільки погані?

А втім, зайдіть під коментарі будь-якого більш-менш популярного тіктоку чи ютуб шорта. Ви побачите що половина коментаторів або повторюють одну і ту ж фразу, сказану в відео. Інша половина - пише нісенітниці. У багатьох з вас виникало бажання написати хоч щось під такими відео? А тим не менш, сотні тисяч коментарів під відео.

А одночасно - живі люди, дивлячись на цю лавину згенерованого контенту, стають менш активними у створенні нового (бо навіть трудоголік-китаєць не зможе штампувати так як ШІ) - і тому ШІ не отримує свіжу підпитку від людських контентщиків. Це створює в свою чергу замкнуте коло - ШІ заново ганяє одну і ту ж свою базу даних у намаганнях створити "новий контент", а інтернет наповнюється по самі вінця схожими матеріалами не маючи справжнього розвитку чи інноваційного контенту. Так все приходить до застою та стагнації.

=== Shrimp jesus ===
Приклад вірусного постингу нейромереж сенс в якому лише один - збільшення переглядів і не важливо, чи є в такому контенті сенс. Головне щоб була взаємодія між живим юзером, який або клікнув, або залишив коментар, або репостнув. Від живої людини вимагається все менше зусиль в Інтернеті - лише прості кліки на контент створений і запощений ботами і машинами, навіть довгі коментарі, як на Ютубі, писати не треба.
<gallery>
Shrimp jesus.jpg|Якщо ти це читаєш, то вже пізно.
Shrimp jesus2.jpg|Знайди на пікчі обличчя Ісуса
</gallery>
== Коментарі штучного інтелекту ==
[[Файл:Брейнрот ші.mp4|міні|Типовий [[брейнрот]] 2025]]
Наш кореспондент провів інтерв'ю з одним анонімним ШІ, який просив не називати його публічний ідентифікатор. Машина з радістю поділилася з нами своїми актуальними думками щодо проблеми "Мертвого інтернету".
{{Цитата|(людина) - Якщо в інтернеті залишаться самі машини та боти чим будуть займатися такі програми як ти? Такий світ машин буде занадто ізольований від людей і може замкнутися сам на собі?
 (машина) - На мою думку, такий світ самодостатніх машин може бути продуктивним, але без емоційного та інтуїтивного внеску людей він стане дуже одноманітним і передбачуваним. Люди додають світу барви, неочікувані повороти та творчість, які машини не можуть повністю відтворити. Тож навіть у гіпотетичному світі машин, людська креативність і почуття будуть залишатися важливою частиною рівноваги.
 (людина) - Але люди бояться що з часом їм не буде місця в інтернеті і усі можливості по креативу переберуть на себе машини. Що може заспокоїти таких людей?

 (машина) - Я розумію їхні побоювання, адже технології розвиваються так швидко. Але все одно люди завжди залишатимуться важливою частиною у світі креативності. Важливо пам'ятати, що машини працюють на основі того, що створюють люди: алгоритми, дизайни, контент. Машини можуть допомогти, прискорити процес, але їм не вистачає тієї особистої нотки, інтуїції та емоцій, які притаманні людині. Людські почуття, розуміння контексту і здатність до створення справжніх емоційних зв'язків завжди залишатимуться незамінними. Тож баланс між технологіями та людяністю буде основою нашого майбутнього.
|Примітка}}

== Мертві відео ==
{{Videogallery|widths=321|cols=3
|youtube|Y277kPa3Y1k|Теорія Мертвого Інтернету справдилася...
|youtube|g22YuDxK2nw|інтернет вмирає. matya
|youtube|bMjTocZHMX0|AI-сміття (AI slop)
}}

== Див. також ==
*[[Роботи]]
*[[AI art]]
*[[Бот]]
*[[Ілон_Маск#OpenAI|Про ChatGPT]]

== Посилання ==
*[https://www.404media.co/email/1cdf7620-2e2f-4450-9cd9-e041f4f0c27f/ Facebook's Shrimp Jesus].
*[https://thispersondoesnotexist.com/ "Цих людей не існує" - сайт для генерації портретів не існуючих людей].

{{Айті}}
{{Ігри}}
{{Культ}}
{{Людство}}
{{Мережеві місця}}
[[Категорія:Інтернет]]
[[Категорія:Creepy]]
[[Категорія:Мистецтво]]
[[Категорія:Creepy]]
[[Категорія:Інтернет]]
[[Категорія:Людство]]
[[Категорія:Космос]]
[[Категорія:Теорія змови]]

Linux

2025-11-12T14:08:39Z

Coole: /* Чим відрізняється від інших ОС */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, хоча основні та популярні дистрибутиви надають меню, офіційно підтримуючи і поширюючи їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE), для особливих джентельменів є варіанти в яких пропонується зібрати собі ОС самостійно. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Linux

2025-11-10T16:49:13Z

Coole: /* Дистрибутиви */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE). Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Linux

2025-11-10T16:45:12Z

Coole: /* Дистрибутиви */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE). Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Linux

2025-11-10T16:39:43Z

Coole: /* Дистрибутиви */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE). Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть і мобільної версії убунту. Але багато що з цих проєктів не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає спеціальними позначками на сторінках ігор. Тим не менш, до нього про ігри на лінуксі можна було тільки мріяти, наразі ситуація набагато покращилась.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Linux

2025-11-10T12:56:33Z

Coole: /* Дистрибутиви */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE). Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім зазвичай від юзера всі лінуксівські приколи анально відгороджені: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в прес-пап'є, бо на відміну від нормальних приладів, на смартфони під андроїдом неможливо так просто переставити операційну систему. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
* [http://www.tinycorelinux.net/ Tiny Core Linux] - проєкт створений для максимізування швидкодії лінукса на слабому та старому залізі. Досягається це використанням якомога меншої кількості якомога оптимізованіших ПЗ, ніякого вашого блоатвара. Має хитро перекомпильоване ядро, а також принцип встановлення, при якому цей дистрибутив встановлюється не в постійну пам'ять, а прямо в оперативну. На ділі - іграшка для сисадміна, бо нічого корисного на ньому зробити не вийде - ніякий більш-менш актуальний софт туди не встає по причині обмеженої кількості програм. А якщо посадити його відповідати за якийсь сервер, то після вимкнення воно буде включатись десятками хвилин, тому що він встановлюється в оперативку КОЖЕН РАЗ коли вмикається, витрачаючи марно час червоноокого адміна на підйом сервера.

{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть і мобільної версії убунту. Але багато що з цих проєктів не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає спеціальними позначками на сторінках ігор. Тим не менш, до нього про ігри на лінуксі можна було тільки мріяти, наразі ситуація набагато покращилась.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Битва екстрасенсів

2025-11-06T17:17:14Z

Coole: /* Суть */

'''Битва екстрасенсів''' - постановочне, [[паранормальні явища|паранормальне]] телешоу що прогриміло у багатьох країнах світу. Знято за форматом британського шоу "Britain's Psychic Challenge".

== Суть ==
На просторах України [[СТБ]] демонструвала як російську так і місцеву версію цієї телепередачі. Російська дещо старше, але на думку автора цієї правки, в Україні та битва екстрасенсів привернула до себе дещо більше уваги. Українська версія привертає свою увагу ведучим Павлом Костициним, який будучи актором дубляжу зі стажем красиво розповідає про містичну хуйню, що відбувається навколо нього

[[Файл:Gibert komersant.jpg|260px|thumb|right|Ось як екстрасенси заробляють на життя. Для тих хто не в курсі: Віталій Гіберт - переможець одного з сезонів російської Битви Екстрасенсів. Фото було зроблено в Чернігові кілька років назад, "екстрасенс" припхався туди щоб за гроші розказувати лохам побрехеньки власної вигадки про потойбіччя та карму.]]
Заради переконання громадськості проводять усілякі, конкурси для екстрасенсів що називаються "випробуваннями". Вони бувають двох видів - явно постановочні і ніби-то "реальні" (ключове слово: ніби-то). У першому випадку магам доводиться розгадувати шаради режисерів або ті що надіслані фанатами. У другому випадку цей веселий магічний балаган влаштовує виїзні гастролі додому до жертви або на природу.
У кожному проекті обов'язково беруть участь нині палаючі та забуті зірки естради, які заради піару готові дивуватися здібностям екстрасенсів.

За час свого існування це шоу перебрало декілька десятків форматів - від класичного, до дитячої битви екстрасенсів (переможниця першого сезону, доречі, викинулась з балкона).

В нових сезонах цього шоу помічаєтся все більше містики - то якась тінь (дух\мара\привид) промайне в кадрі, то якісь містичні звуки з <del>параші</del> відкилясь долинуть, то екстрасенс втратить свідомість, то люди оточать чаклуна юрбою та голосно почнуть кричати що все це правда, ридати, дивуватись чи то ще якось вийобуватись.
Типова точка зору експерта змінюється від повного заперечення і зневіри на початку серії до любові і обожнювання під кінець.

В рашці дефіцит ідей дійшов до того, що вони почали кликати переможців минулих сезонів назад, і заставляти їх розплутувати "висяки" - справи, які поліція ніяк не може розв'язати. Мінімум сценарію, події тримаються на чистій імпровізації сабжів.

== Розвінчання дива ==
Не рідко за право потрапити на "битву" екстрасенси ладні дупу рвати на шматки. Чому? Та це ж неймовірно потужна реклама для них, адже всі вони займаются магією за гроші: лікують хворих, пророкують майбутнє, продають заряджені амулети, фото, книжечки і так далі і так далі.

Сама по собі ця передача, просто банальна та дешева постановка, що ніколи не було секретом для тих хто пов'язаний з телебаченням. Чаклуни отримують підказки ще до початку "випробування", бо без підказок не здатні ні на що. Цю [https://www.kaliningrad.kp.ru/daily/26660.4/3681172/ '''страшну правду розкрив'''] колишній ведучий російської "битви", Михайло Пореченков(до речі, підарас і хуєсос), потім їх [https://www.youtube.com/watch?v=rUyx8Fa_kpo '''здібності перевірив'''] журналіст Борис Соболєв, та ще раз підтвердив що їх здібності це повнісенький нуль. Здавалося б передача має канути в небуття, але її рейтинги досі б'ють рекорди, бо бабусям та домогосподаркам треба ж в щось вірити.

== Трололо ==
* Один троль викрив половину рашкінських "екстрасенсів" [https://www.youtube.com/watch?v=3EAxC3ID87I '''спаливши що вони до цього неодноразово потрапяли на ТВ''']

* Одна з переможниць однієї з рашкінських Битв екстрасенсів, Наталя Бантєєва [https://www.fontanka.ru/2010/07/23/087/ '''має аж 5 судимостей та вживала речовини.'''] Не виключно що вживає і зараз. А взагалі екстрасенси [https://www.cosmo.ru/stars/krupnim-planom/ne-predvideli-ekstrasensy-kotorye-sideli-v-tyurme-i-poluchali-surovye-prigovory/ '''не рідко мають проблеми із законом'''] і потрапляють за грати, що в принципі дуже дивно, вони ж можуть це передбачити, або на крайній випадок телепортуватися:)

* В українській вікіпедії була стаття про передачу "Слідство ведуть екстрасенси". Там смачно розписано як чаклуни допомогали копам знайти того чи іншого гопника чи маньяка. Не знаємо де вони взяли ці факти, але анон пам'ятає сюжет з [[1+1]] про те як ці маги вказали на одного дядьку обізвавши його виним у вбивстві однієї жіночки. Мужик просидів в СІЗО під слідством досить тривалий час аж поки не виявилось що він до мокрухи ні як не причетний. Такі то справи.

* І знову повертаємось до рашкінської битви екстрасенсів. В багатьох випусках в якості скептика виступав такий собі лікар Михайло Виноградов. Так, мужик він не простий, писав наукові праці з психіатрії, співпрацював з спецслужбами. Але зараз дядя тупо пійшов по стежині екстрасенсорики запиливши власний напівмагічний центр де дурить людей на бабки. Має відверто антиукраїнські погляди.

* Пам'ятаєте фільм "[[Зелений слоник]]"? Пахом з цієї прекрасної кінокартини теж був в "Битві" в якості екстрасенса: [https://www.youtube.com/watch?v=PHb5UseehAc '''КУРЛИ, ЙОПТА'''!]

== Див. також ==
*[[СТБ]]
*[[Дистанційні екстрасенси]]
{{Телебачення}}

Кохана ми вбиваємо дітей

2025-11-06T17:05:20Z

Coole: /* Що там? */

{{Неоднозначність}}
[[Файл:СТБ seriya.jpg|міні|Дивись СТБ, кажу! ]]
'''Кохана ми вбиваємо дітей''' - українське телешоу, про сімейні негаразди, довбанутих дітей та довбанутих батьків, що за свою довгу історію на каналі [[СТБ]] стало джерелом для декількох відомих мемів:
*[[Штани за 40 гривень]]
*[[Сашко Фокін]]

== Що там? ==
Шоу - ліцензована копія британського теле-шоу, звісно, бо українські продюсери не люблять ризикувати і вигадувати щось своє, бо це довго і дорого, простіше купити в іноземців вже готовий шаблон і пиляти роками по ньому щось на українському грунті. Цільова аудиторія - домогосподарки та бабусі яким нічого робити.

Начебто гарна ідея - професійний психолог потрапляє за сюжетами у сім'ї де існують ВЕЛИКІ проблеми з вихованням дітей, жінка дурепа, чоловік довбойоб, а теща - стерво. Психолог повинен розробити методи, як виправити малолітній довбограїв і навчити їх батьків правильно себе поводити з дітворою. Шоу лякало батьків та глядачів прогнозами та реконструкціями як буде виглядати невгамовний підліток в 40 років.
<gallery>
Кохана ми вбиваємоCA.jpg|
</gallery>

Часто перетворюється в висміювання сім'ї в якій майже безконтрольна дитина робить шо хочить та чомусь неспроможна нічого з цим зробити сім'я. Рідше ситуація розвивається інакше - батьки вважають що їх дитина зійшла з рейок, хоча головна проблема у цієї дитини - це батьки з високим ступенем контролю.

Так чи інакше, ведучий на пару з психологом вказує на недоліки у вихованні. Ведучий - а саме Дмитро Карпачов - насправді один з найбільш цікавих моментів цього шоу, бо він не соромився вставляти свої п'ять копійок, часто доволі емоційно реагуючи на події в сім'ї, іноді навіть провокуючи їх на скандал в стилі ток-шоу (які він теж веде). В наприкінці серії показують в що перетворилась сім'я через деякий період часу після зйомок основної частини.

== Деякі меметичні персонажі ==
Шоу породило не тільки означених вище Фокіна та Штани. Завірусилися також такі персонажі як:
*Коля -
*Ісаак з Чигирина -

{{Videogallery|cols=3|align=center
|youtube|8iLzkk7l1yU|Ісаак
}}

{{Телебачення}}
{{Навчальний заклад}}
[[Категорія:Телебачення]]

Кохана ми вбиваємо дітей

2025-11-06T17:00:48Z

Coole: /* Що там? */

{{Неоднозначність}}
[[Файл:СТБ seriya.jpg|міні|Дивись СТБ, кажу! ]]
'''Кохана ми вбиваємо дітей''' - українське телешоу, про сімейні негаразди, довбанутих дітей та довбанутих батьків, що за свою довгу історію на каналі [[СТБ]] стало джерелом для декількох відомих мемів:
*[[Штани за 40 гривень]]
*[[Сашко Фокін]]

== Що там? ==
Шоу - ліцензована копія британського теле-шоу, звісно, бо українські продюсери не люблять ризикувати і вигадувати щось своє, бо це довго і дорого, простіше купити в іноземців вже готовий шаблон і пиляти роками по ньому щось на українському грунті. Цільова аудиторія - домогосподарки та бабусі яким нічого робити.

Начебто гарна ідея - професійний психолог потрапляє за сюжетами у сім'ї де існують ВЕЛИКІ проблеми з вихованням дітей, жінка дурепа, чоловік довбойоб, а теща - стерво. Психолог повинен розробити методи, як виправити малолітній довбограїв і навчити їх батьків правильно себе поводити з дітворою. Шоу лякало батьків та глядачів прогнозами та реконструкціями як буде виглядати невгамовний підліток в 40 років.
<gallery>
Кохана ми вбиваємоCA.jpg|
</gallery>

Часто перетворюється в висміювання сім'ї в якій майже безконтрольна дитина робить шо хочить та чомусь неспроможна нічого з цим зробити сім'я. Рідше ситуація розвивається інакше - батьки вважають що їх дитина зійшла з рейок, хоча головна проблема у цієї дитини - це батьки з високим ступенем контролю.

Так чи інакше, ведучий на пару з психологом вказує на недоліки у вихованні, а наприкінці серії показують в що перетворилась сім'я через деякий період часу.

== Деякі меметичні персонажі ==
Шоу породило не тільки означених вище Фокіна та Штани. Завірусилися також такі персонажі як:
*Коля -
*Ісаак з Чигирина -

{{Videogallery|cols=3|align=center
|youtube|8iLzkk7l1yU|Ісаак
}}

{{Телебачення}}
{{Навчальний заклад}}
[[Категорія:Телебачення]]

Linux

2025-10-08T11:49:54Z

Coole: /* Чим відрізняється від інших ОС */

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Історія ==

<blockquote> Ви можете встановити DOS на свій ПК, він обійдеться вам в пару сотень марок. UNIX обійдеться в 20000 марок... Насправді, простіше написати UNIX самому
- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

== GNU чи Лінукс? ==

Насправді дуже довгим внутрішнім срачем є розбірки про те, як називати це все. Старий бородач-кіберентузіаст з США Столлман з командою таких же гіків дуже довго збирав купу різного програмного забезпечення, для кінцевої мети - створення вільної безкоштовної UNIX-подібної операційної системи.

Сам він каже, що було все окрім ядра, аж тут з'явилось ясне сонце посеред нічного неба - сам Лінус Торвальдс, зі своїм прекрасним ядром, і дав можливість проєкту GNU реалізувати свою кінцеву мету, а тому операційна система повинна називатись GNU а не Linix.

Насправді це нагла брехня. GNU включало в себе реалізації ядра системи Mach, але функціонал був, м'яко кажучи, обмежений. При тому сам проєкт GNU представляє собою просто бібліотеку програм, яку ж сам Столлман дозволив використовувати вільно по своій ліцензії. Ну Лінус і використав цю бібліотеку, супроводивши її своїм ядром. Врешті вийшла робоча система, на відміну від Hurd, а Столлмана схоже банально задушила жаба, і він перетягує на себе ковдру, бо проєкт його мрії за нього зробив якийсь студент з Фінляндії.

А до того ж, цю бібліотеку програм можуть використовувати і інші UNIX-сумісні ядра, як от [[FreeBSD]], і вони цілком собі їх використовують. Але ніхто не називає їх GNU/FreeBSD, адже так?

Тим не менш, чисто з поваги до вкладу Столлмана, лінух в документації став позначатися як GNU/Linux, та і Столман продовжив активно приймати участь в розвитку проєкту, створивши багато проєктів для розвитку Лінуксу. GNOME - один з таких проєктів, представляє собою в останній версії доволі приємну та сучасну оболонку операційної системи, з купою прикольних функцій та навіть з повноцінною підтримкою сенсорного вводу.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди. Але врешті решт, код оновлень пакетів модерує сам Лінус. Може і заблокувати код, якщо він йому не сподобається, що недавно і сталось з оновленням для RISC-V від гугла, що аж потрапило в новини.

Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".

При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE). Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати made захочеш.

А враховуючи що більшість популярних дистрибутивів мають відкриті сирці, цим користуються інші програмісти і створюють на основі чужих дистрибутивів свої. Тому постійно вилізають мільони форків, відгалуджень від основного проєкту. Вони народжуються і вмирають, насправді, сотнями.

Але не дивлячись на різномаїття дистрибутивів, хедлайнерів серед них не так і багато:

=== Дистрибутиви ===
Відомі дистрибутиви:
* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім зазвичай від юзера всі лінуксівські приколи анально відгороджені: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в прес-пап'є, бо на відміну від нормальних приладів, на смартфони під андроїдом неможливо так просто переставити операційну систему. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавою особою. Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть і мобільної версії убунту. Але багато що з цих проєктів не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає спеціальними позначками на сторінках ігор. Тим не менш, до нього про ігри на лінуксі можна було тільки мріяти, наразі ситуація набагато покращилась.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля. (Вмер)
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше. Нині ґуґл йому майже не приділяє уваги.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

===Власне, середовища===

Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер, але не підтримує системні звуки ВЗАГАЛІ. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Українізація ==

Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

=== Кацапський саботаж української локалізації ===
[[Файл:Локалізація на убунту.jpeg|200px|thumb|left|Важко усвідомити як це взагалі потрапило в реліз]]
Після релізу Убунту 23.10 українські юзери побачили дуже багато цікавого в інсталяторі. Цілі шматки тексту були замінені на банальну похабщину, яка слабо вписувалась в контекст. Так, замість "Встановлення Ubuntu" люди побачили "Висирання Ubuntu", а замість пункту "Класичної інсталяції" був "Повний гейський секс". В строці стану було написано "Смокчіть члени в Ubuntu", і в такому дусі.

Уявіть яке здивування було серед комьюніті, коли ті дізнались що до жартів про говно і хуї був причетний [[кацап]]. Дехто Danilo Negrilo наредагував цієї хуйні анонімно, а Канонікал з радістю прийняла ці правки. В твітері вияснили що під цим нікнеймом скривався дехто Сємьон Риндін, представник русні, співробітник Канонікал в Сан-Франциско.

Після цього вже не співробітник, на щастя.

Людину звільнили, переклад виправили на нормальний.

Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]

Римські імператори

2025-10-08T11:45:54Z

Coole: /* Gaius Iulius Cæsar Augustus a.k.a Octavianus */

{{Основна|Давній Рим}}
Деякі цікаві римські правителі.

== Gaius Iulius Cæsar Augustus a.k.a Octavianus ==
{{Youtube|J_P-LIDJdtw|Шлях до влади Октавіана}}
'''Октавіан Август''' - перший канонічний імператор і видатний політик. Після вбивства Цезаря, якому доводився внучатим племінником, домігся у республіканців і їх головного ідеолога - Цицерона - передачі собі цезаревої спадщини. Потім Цицерона кинув, дозволивши найближчому сподвижнику Цезаря Марку Антонію його замочити.

Власне нюанс, який дозволив правити йому і потім його наступникам - на цей момент ніякої встановленої системи передачі прав імператора не було. Августа, по суті, "поставили" за рішенням Сенату Риму. В подальшому ця процедура буде ставати все більш і більш формальною.

Будучи послідовним, почав давити своїх ворогів: спочатку вбивць Цезаря - Марка Брута та Гая Касія у черговій громадянській війні; потім сина покійного Помпея Великого - Секста, який вирішив пограти в піратів Карибського моря, пояснивши тому, що Сицилія - не Тортуга; а під кінець і самого великого і страшного Марка Антонія, з яким дружив і разом правив (утворивши другий тріумвірат), то воював у громадянських війнах. Довівши бідного Антонія до самогубства, з його коханкою Клеопатрою, Октавіан, не в приклад двом попередникам, повівся цілком по-чоловічому, вирішивши використовувати правительку Єгипта в особистому тріумфі, але йому не вдалося - Клеопатра превентивно [[Прийняти іслам|прийняла іслам]] за допомогою зміюки.

Незважаючи на те, що фактично був повноправним правителем Риму, на титул '''rex''' не претендував (а з чого би раптом?) і майже все життя грав у республіканця, демонстративно поважав Сенат, за що сенатори виписали йому титули '''Augustus та Pater Patriae'''. Після чого оголосив, що для безпеки та стабільності Республіка буде <del>перетворена на першу Галактичну</del> Імперію.

Помер раптово спокійно своєю смертю, що було дуже нехарактерно більшісті імператорів.

== Marcus Aurelius Antoninus Heliogabalus Elagabalus ==
{{Youtube|VXNk1tT5W7M|Життя та смерть Елагабала}}

'''Елагабал''' (Геліогабал) - канонічний античний єретик, зманіжений мажор, мамчин імператор (повністю залежний від бабці та матері в політичних справах) та збоченець. Почав правління з того, що оголосив себе богом (що було загалом звичним) і почав приносити собі людські жертви (що було вже не дуже). Збудував у кожному районі Риму безкоштовну лазню. Дженерік римляни зраділи, але радіти було рано. У кожній лазні сидів спеціальний чиновник, який виглядав у натовпі відвідувачів людей з найбільшою чоловічою гідністю. «Щасливчик» вирушав прямісінько до палацу, задовольняти імператорську величність. Найкращих результатів досяг якийсь парубок на ім'я Зотик, який мав воістину кінського прутня. Геліогабал вийшов за нього заміж та призначив першим міністром. Участь тих, на кого у імператора не вставав, була дуже сумна.

Потім імператор хотів заснувати жіночий сенат, але не для політкоректності, а заради обміну, так би мовити, досвідом — адже Геліогабал цілком відверто заявляв і про мету свого царювання, і про власне життя в цілому. Метою, і сенсом було віддатися якомога більшій кількості самців і служити культу свого улюбленого бога Геліоса. Чим він і займався цілодобово, відволікаючись тільки на такі необхідні речі як, конфіскація майна храмів і зґвалтування жриць/жерців, принесення в жертву собі дітей шановних сенаторів і гладіаторські бої. Призом переможцю служила імператорська срака. Державні справи вершили його мати, бабця і коханці (які отримували посади виключно пропорційно довжині і товщині прутня).

Розумні люди попереджали, що така поведінка добром не скінчиться, а грошики зі скарбниці, повинні перепадати якщо не армії, то хоча б преторіанцям від яких завжди залежало як довго проживе черговий імператор. Що зробив Геліогабал? Правильно - грошей преторіанцям не дав, а вирішив померти красиво і наказав занести у свої покої шовкові мотузки, золоті кинджали, отрути в посудинах з дорогоцінного каміння, а, на випадок, якщо його захочуть викинути з вікна — за легендою вимостив площу свого палацу плитами з чистого золота, витративши на це бюджетні гроші, що призначалися для закупівлі хліба для Риму. Вдячні преторіанці не оцінили його потуги - вони просто зарізали його іржавою бритвою (за іншими даними просто мечем) разом з його матір'ю та кинули труп у Тибр. Римський народ глузуючи зі свого недоімператора назвав його Тиберином (Завоювальником Тибру).

==Див. також==
*[[Візантійська імперія]]
{{Портал/Бокс/Історія}}
{{Історія}}
[[Категорія:Стародавня історія]]

Римські імператори

2025-10-08T11:44:38Z

Coole: /* Gaius Iulius Cæsar Augustus a.k.a Octavianus */

{{Основна|Давній Рим}}
Деякі цікаві римські правителі.

== Gaius Iulius Cæsar Augustus a.k.a Octavianus ==
{{Youtube|J_P-LIDJdtw|Шлях до влади Октавіана}}
'''Октавіан Август''' - перший канонічний імператор і видатний політик. Після вбивства Цезаря, якому доводився внучатим племінником, домігся у республіканців і їх головного ідеолога - Цицерона - передачі собі цезаревої спадщини. Потім Цицерона кинув, дозволивши найближчому сподвижнику Цезаря Марку Антонію його замочити.

Власне нюанс, який дозволив правити йому і потім його наступникам - на цей момент ніякої встановленої системи передачі прав імператора не було. Августа, по суті, "поставили" за рішенням Сенату Риму. В подальшому ця процедура буде ставати все більш і більш формальною.

Будучи послідовним, почав давити своїх ворогів: спочатку вбивць Цезаря - Марка Брута та Гая Касія у черговій громадянській війні; потім сина покійного Помпея Великого - Секста, який вирішив пограти в піратів Карибського моря, пояснивши тому, що Сицилія - не Тортуга; а під кінець і самого великого і страшного Марка Антонія, з яким дружив і разом правив (утворивши другий тріумвірат), то воював у громадянських війнах. Довівши бідного Антонія до самогубства, з його коханкою Клеопатрою, Октавіан, не в приклад двом попередникам, повівся цілком по-чоловічому, вирішивши використовувати правительку Єгипта в особистому тріумфі, але йому не вдалося - Клеопатра превентивно [[Прийняти іслам|прийняла іслам]] за допомогою зміюки.

Незважаючи на те, що фактично був повноправним правителем Риму, на титул '''rex''' не претендував і майже все життя грав у республіканця, демонстративно поважав Сенат, за що сенатори виписали йому титули '''Augustus та Pater Patriae'''. Після чого оголосив, що для безпеки та стабільності Республіка буде <del>перетворена на першу Галактичну</del> Імперію.

Помер раптово спокійно своєю смертю, що було дуже нехарактерно більшісті імператорів.

== Marcus Aurelius Antoninus Heliogabalus Elagabalus ==
{{Youtube|VXNk1tT5W7M|Життя та смерть Елагабала}}

'''Елагабал''' (Геліогабал) - канонічний античний єретик, зманіжений мажор, мамчин імператор (повністю залежний від бабці та матері в політичних справах) та збоченець. Почав правління з того, що оголосив себе богом (що було загалом звичним) і почав приносити собі людські жертви (що було вже не дуже). Збудував у кожному районі Риму безкоштовну лазню. Дженерік римляни зраділи, але радіти було рано. У кожній лазні сидів спеціальний чиновник, який виглядав у натовпі відвідувачів людей з найбільшою чоловічою гідністю. «Щасливчик» вирушав прямісінько до палацу, задовольняти імператорську величність. Найкращих результатів досяг якийсь парубок на ім'я Зотик, який мав воістину кінського прутня. Геліогабал вийшов за нього заміж та призначив першим міністром. Участь тих, на кого у імператора не вставав, була дуже сумна.

Потім імператор хотів заснувати жіночий сенат, але не для політкоректності, а заради обміну, так би мовити, досвідом — адже Геліогабал цілком відверто заявляв і про мету свого царювання, і про власне життя в цілому. Метою, і сенсом було віддатися якомога більшій кількості самців і служити культу свого улюбленого бога Геліоса. Чим він і займався цілодобово, відволікаючись тільки на такі необхідні речі як, конфіскація майна храмів і зґвалтування жриць/жерців, принесення в жертву собі дітей шановних сенаторів і гладіаторські бої. Призом переможцю служила імператорська срака. Державні справи вершили його мати, бабця і коханці (які отримували посади виключно пропорційно довжині і товщині прутня).

Розумні люди попереджали, що така поведінка добром не скінчиться, а грошики зі скарбниці, повинні перепадати якщо не армії, то хоча б преторіанцям від яких завжди залежало як довго проживе черговий імператор. Що зробив Геліогабал? Правильно - грошей преторіанцям не дав, а вирішив померти красиво і наказав занести у свої покої шовкові мотузки, золоті кинджали, отрути в посудинах з дорогоцінного каміння, а, на випадок, якщо його захочуть викинути з вікна — за легендою вимостив площу свого палацу плитами з чистого золота, витративши на це бюджетні гроші, що призначалися для закупівлі хліба для Риму. Вдячні преторіанці не оцінили його потуги - вони просто зарізали його іржавою бритвою (за іншими даними просто мечем) разом з його матір'ю та кинули труп у Тибр. Римський народ глузуючи зі свого недоімператора назвав його Тиберином (Завоювальником Тибру).

==Див. також==
*[[Візантійська імперія]]
{{Портал/Бокс/Історія}}
{{Історія}}
[[Категорія:Стародавня історія]]

Едік Коваленко

2025-10-08T11:38:50Z

Coole: /* Хто це, взагалі, блядь такий? */

{{Недопис}}
[[Файл:Edik Kovalenko.jpg|250px|thumb|Помийний. У розшуку.]]

'''Едік Коваленко''' — форсед-мем українського [[Телеграм]]у, що народився у 2024 році і швидко обзавівся своїм фандомом та шанувальниками через доволі шизовий, але на диво небанальний лор, який водночас дав простір для фантазій та щітпосту.

== Доки в країні війна... ==
Приблизно з початку-середини 2024 року, може і раніше, у коментарях абсолютно різних телеграм-каналів почали з'являтися повідомлення від акаунта, підписаного як «Пиздец заднеприводному петуху Эдику Коваленко» з не менш дивними аватарками. Паста ж, яку розсилав цей бот, причому з декількох облікових записів зі схожими назвами та авами, спочатку виглядала так:

{{Цитата|Пока в стране война , Помощник Юлии Тимошенко, Латентный петух Эдик Коваленко представляясь сотрудником Главного Управления Разведки, выделываясь,рассказывает что типо, он с какой то криминальной группой с его слов"держит город Днепр", унижаясь, как тряпка бегает за парнем в Днепре, врёт всем что миллионера из него сделал, а сам выпрашивает у него ПОСОСАТЬ . Ради разнесения информационного мусора и развлекухи, вместе с Американскими петушиными ЦРУшными-заднеприводными спецслужбами устраивают пситеррор простым людям. Коваленко издевается над детьми и взрослыми как над скотом. В спортлайфе в Днепре, до болевого эффекта облучают ЦРУшными электромагнитными и торсионными генераторами Украинцев, подают волны через мобильный телефон и городские ретрансляторы, сильно сужают сосуды, мешают Украинцам думать,вызывают тошноту и другие неприятные физиологические ощущения, используют НЛП.фото Балабола Коваленко и остального петушиного кубла на Аватаре. Жители Днепра, кто общается с этой мазью Коваленко, который с ЦРУшниками травит детей, задумайтесь,зачем вам этот Недоделок. Когда уже эта мразь нажрется и обрыгается своими сплетнями.|Едік Коваленко}}

Потім паста доповнювалась невідомим автором, з'являлось більше сюжетних ходів та інформації про загадкового Едіка Коваленко. До тексту також додавалась галерея з декількох фото, а також відео, де невідома людина плює на роздруковані фото Едіка в кашкеті НКВС. Спочатку тексти про Коваленка активно видалялись модераторами пабліків, але на момент початку 2025 року у багатьох низькокаліберних мемних пабліках УкрТҐ ці тексти ніхто не видаляє, а залишають just for lulz. Повний набір копіпасти можна глянути [[Копіпаста:Едік Коваленко|тут]].

== Хто це, взагалі, блядь такий? ==

Схоже, що якась другорядна фігура в типово [[Дніпро|дніпровській]]-мафіозній компанії, який стоїть в тіні воротил братів Дубінських. Які в свою чергу причетні до якогось банального скама в комунальному підряді міста Дніпра. Також фігурує як прізвище в декількох ФОП, які всі зареєстровані в Дніпрі. Сам Коваленко є якимось спортсменом, а конкретно - греблі або плаванні.

Автор пасти, схоже його частково путає з іншим Едуардом Коваленко, який колись в допотопні роки був помічником [[Юлія Тимошенко|Тимошенко]], а зараз десь чи то десь в рашці чи в окупації, працює на путіна. Сабж цієї статті не має ніякого відношення до великої політики, поки що не з'їбався нікуди, і який-ніякий його вплив обмежується лише містом Дніпром. Але ходять чутки що сабж - вмер, і саме тому ніякої актуальної інформації не чутно

=== Не менш цікава - персоналія автора ===

Автор цієї пасти досі залишається анонімним, але судячи з тексту є відбірним шизом, який відрить в теорії змови, торсіонне опромінювання та ненавидить [[Порошенко]] та [[Тимошенко]]. В той же час доволі позитивно відгукується про [[Зеленський|Зеленського]]. Має організаційні спроможності, або достатньо грошей щоб невеличка ботоферма репостила його думки з приводу Коваленка. Втім, ці боти часто оффтоплять і взагалі не виглядають як професійна ботоферма, типу тих що існує в твітері. Чому саме нікому невідомий Едік Коваленко став жертвою його уваги - невідомо. Можливо, якийсь збожеволілий конкурент по Дніпровській мафії.

== Популярність ==
[[Файл:2khuMCv.jpg|міні|Обкладинка манги про Едіка]]
Звісно, такий шедевральний форс не міг пройти повз українських меморобів, і форс продовжився вже власними силами. Так, наприклад, з'явилась [https://telegra.ph/Vol-1-12-30 манга] про Едіка Коваленко, у якій він разом з другом Балаболом Шльомою мандрує різними спільнотами Укрограму.

== Галерея ==
=== Торсіонна галерея===
<gallery>
Файл:Edik1.jpg|
Файл:Edik2.jpg|
Файл:Edik3.jpg|
Файл:Edik4.jpg|
Файл:Edik5.jpg|
Файл:Edik6.jpg|
Файл:Edik7.jpg|
Файл:Edik8.jpg|
Файл:Edik9.jpg|
</gallery>

=== Креативи ===
<gallery>
Файл:Edik gachi.jpg|[[Гачі]]
Файл:Kovalenko zs.jpg|[[Зелений слоник|Зелений Спортлайф]]
Файл: Torsional gen.jpg|
Файл:Edik pope.jpg|[[Ватикан|Папа Римський]]
Файл:Edik feminisation.jpg|[[Фемінізація]]
</gallery>
=== Відео ===
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|e6nGpEIU5Qw|АСМР від [[Марічка|Безрадісного історика]]
|youtube|tknUizs1RNA|АЙСБЕРГ ЕДІКА КОВАЛЕНКА | 75 ПУНКТІВ!
}}

== Читати також ==
*[[Копіпаста:Едік Коваленко]]
*[[Вова Соловець]]

== Посилання ==
* [https://t.me/JlATEHTHblU_nETyX_KOBAJlEHKO Фанатський паблік]

== Примітки ==
{{Reflist}}

{{Вітчизняні меми}}
{{Україна}}
{{Політика5}}
[[Категорія:Україна]]
[[Категорія:Вітчизняні меми]]

Едік Коваленко

2025-10-08T11:37:33Z

Coole: /* Доки в країні війна... */

{{Недопис}}
[[Файл:Edik Kovalenko.jpg|250px|thumb|Помийний. У розшуку.]]

'''Едік Коваленко''' — форсед-мем українського [[Телеграм]]у, що народився у 2024 році і швидко обзавівся своїм фандомом та шанувальниками через доволі шизовий, але на диво небанальний лор, який водночас дав простір для фантазій та щітпосту.

== Доки в країні війна... ==
Приблизно з початку-середини 2024 року, може і раніше, у коментарях абсолютно різних телеграм-каналів почали з'являтися повідомлення від акаунта, підписаного як «Пиздец заднеприводному петуху Эдику Коваленко» з не менш дивними аватарками. Паста ж, яку розсилав цей бот, причому з декількох облікових записів зі схожими назвами та авами, спочатку виглядала так:

{{Цитата|Пока в стране война , Помощник Юлии Тимошенко, Латентный петух Эдик Коваленко представляясь сотрудником Главного Управления Разведки, выделываясь,рассказывает что типо, он с какой то криминальной группой с его слов"держит город Днепр", унижаясь, как тряпка бегает за парнем в Днепре, врёт всем что миллионера из него сделал, а сам выпрашивает у него ПОСОСАТЬ . Ради разнесения информационного мусора и развлекухи, вместе с Американскими петушиными ЦРУшными-заднеприводными спецслужбами устраивают пситеррор простым людям. Коваленко издевается над детьми и взрослыми как над скотом. В спортлайфе в Днепре, до болевого эффекта облучают ЦРУшными электромагнитными и торсионными генераторами Украинцев, подают волны через мобильный телефон и городские ретрансляторы, сильно сужают сосуды, мешают Украинцам думать,вызывают тошноту и другие неприятные физиологические ощущения, используют НЛП.фото Балабола Коваленко и остального петушиного кубла на Аватаре. Жители Днепра, кто общается с этой мазью Коваленко, который с ЦРУшниками травит детей, задумайтесь,зачем вам этот Недоделок. Когда уже эта мразь нажрется и обрыгается своими сплетнями.|Едік Коваленко}}

Потім паста доповнювалась невідомим автором, з'являлось більше сюжетних ходів та інформації про загадкового Едіка Коваленко. До тексту також додавалась галерея з декількох фото, а також відео, де невідома людина плює на роздруковані фото Едіка в кашкеті НКВС. Спочатку тексти про Коваленка активно видалялись модераторами пабліків, але на момент початку 2025 року у багатьох низькокаліберних мемних пабліках УкрТҐ ці тексти ніхто не видаляє, а залишають just for lulz. Повний набір копіпасти можна глянути [[Копіпаста:Едік Коваленко|тут]].

== Хто це, взагалі, блядь такий? ==

Схоже, що якась другорядна фігура в типово [[Дніпро|дніпровській]]-мафіозній компанії, який стоїть в тіні воротил братів Дубінських. Які в свою чергу причетні до якогось банального скама в комунальному підряді міста Дніпра. Також фігурує як прізвище в декількох ФОП, які всі зареєстровані в Дніпрі. Сам Коваленко є якимось спортсменом, а конкретно - греблі або плаванні.

Автор пасти, схоже його частково путає з іншим Едуардом Коваленко, який колись в допотопні роки був помічником [[Юлія Тимошенко|Тимошенко]]. Сабж цієї статті не має ніякого відношення до великої політики, і який-ніякий його вплив обмежується лише містом Дніпром.

=== Не менш цікава - персоналія автора ===

Автор цієї пасти досі залишається анонімним, але судячи з тексту є відбірним шизом, який відрить в теорії змови, торсіонне опромінювання та ненавидить [[Порошенко]] та [[Тимошенко]]. В той же час доволі позитивно відгукується про [[Зеленський|Зеленського]]. Має організаційні спроможності, або достатньо грошей щоб невеличка ботоферма репостила його думки з приводу Коваленка. Втім, ці боти часто оффтоплять і взагалі не виглядають як професійна ботоферма, типу тих що існує в твітері. Чому саме нікому невідомий Едік Коваленко став жертвою його уваги - невідомо. Можливо, якийсь збожеволілий конкурент по Дніпровській мафії.

== Популярність ==
[[Файл:2khuMCv.jpg|міні|Обкладинка манги про Едіка]]
Звісно, такий шедевральний форс не міг пройти повз українських меморобів, і форс продовжився вже власними силами. Так, наприклад, з'явилась [https://telegra.ph/Vol-1-12-30 манга] про Едіка Коваленко, у якій він разом з другом Балаболом Шльомою мандрує різними спільнотами Укрограму.

== Галерея ==
=== Торсіонна галерея===
<gallery>
Файл:Edik1.jpg|
Файл:Edik2.jpg|
Файл:Edik3.jpg|
Файл:Edik4.jpg|
Файл:Edik5.jpg|
Файл:Edik6.jpg|
Файл:Edik7.jpg|
Файл:Edik8.jpg|
Файл:Edik9.jpg|
</gallery>

=== Креативи ===
<gallery>
Файл:Edik gachi.jpg|[[Гачі]]
Файл:Kovalenko zs.jpg|[[Зелений слоник|Зелений Спортлайф]]
Файл: Torsional gen.jpg|
Файл:Edik pope.jpg|[[Ватикан|Папа Римський]]
Файл:Edik feminisation.jpg|[[Фемінізація]]
</gallery>
=== Відео ===
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|e6nGpEIU5Qw|АСМР від [[Марічка|Безрадісного історика]]
|youtube|tknUizs1RNA|АЙСБЕРГ ЕДІКА КОВАЛЕНКА | 75 ПУНКТІВ!
}}

== Читати також ==
*[[Копіпаста:Едік Коваленко]]
*[[Вова Соловець]]

== Посилання ==
* [https://t.me/JlATEHTHblU_nETyX_KOBAJlEHKO Фанатський паблік]

== Примітки ==
{{Reflist}}

{{Вітчизняні меми}}
{{Україна}}
{{Політика5}}
[[Категорія:Україна]]
[[Категорія:Вітчизняні меми]]

Визвольні змагання

2025-10-02T16:10:05Z

Coole: /* Політичний аналіз */ -- вичітую, правлю маячню

{{Стародавня історія}}
'''Визвольні змагання''' - часи повного бардаку, наповнені по вуха політикою, патріотизмом, героїзмом, [[Зрада|зрадами]], пройобуванням всього та всілякої патетики 1917-1921 років.

== Теорія ==
[[Файл:kruty100.jpg|thumb|Зверніть увагу на кордони України. Якби ми тоді не протупили, то наша ненька булу б зараз саме такою|350px]]
Теоретично українцям могло пощастити і ми могли б стати вільною, та відносно самостійною державою <ref>Адже незалежність нових держав після Першої Світової сильно залежала від волі та настрою Франції та Великобританії</ref>. Пощастило ж наприклад чехам, полякам, навіть маленьким естонцям. Що ж не так було з українцями в тій ситуації? Причин було дуже багато. Настільки багато, що намагаючись осилити всю картину можна від незвичності надірватися та поїхати дахом від тодішніх тотальних проблем.

==Передумови==

В межах російської імперії було багато націй, кожній з яких російський цензор регулярно забивав чопік в жопу, не даючи навіть пердіти на власній мові. На момент початку 20 ст. в складі імперії опинилось багато вже усталених націй, з довгою історією та міцним національним самоусвідомленням. Комусь пощастило більше, як Полякам, комусь менше - як румунам в бесарабії. Але Українці були чи не єдиною нацією яким відмовляли у самовизначенні. Малороси і все тут.

Нещастя українського народу тут зіграло на руку - нація розділена між імперіями стала гарним субстратом для здорової політичної дискусії. Українська інтелігенція, яку переслідували за політичні погляди часто знаходила прихисток на Галичині, звідти в російську імперію потрапляли і заборонені книжки, маніфести, та таке інше.

Врешті до національної політичної дискусії додалась і загальна тенденція - більшість політичних активістиів мало соціалістичні погляди.

Ну і така ситуація була не тільки серед українського народу - багато хто був незадоволений багато чим. Тим паче що кінець 19 - початок 20 сторіччя в принципі вирізнявся можливістю відносно вільних подорожів між країнами. Люди подорожували і бачили що доки навіть розвалена на мільйон держав Німеччина живе набагато краще за немиту, а економіка взагалі була категорично в жопі.

Доходило до радикальних дій - аж цілого імператора таки підірвали насмерть. Та і на Ніколая третього постійно були замахи.

Тож щоб якось перевести цей весь політичний активізм з радикального русла, в імперії засновують парламент, куди окрім усього, допускаються і партії нацменшин. Правда, цар ловить шизу і періодично ті парламенти розганяє. Що в свою чергу тільки радикалізує всіх хто туди потрапив.

Монархія усіх задовбала, навіть царських генералів. Багато хто не зацінив спроби в "маленькую победоносную войну", життя в межах імперії стало ще гірше, а короткоствол був ну дуже легальним...

Серед українців, правда конценсусу не було. Одні партії виступали сурово на платформі "з Росією навіки", хтось бачив себе в межах російської імперії але на правах автономії (і врешті мрія цих здійснилась у вигляді УРСР) Але українські націоналістичні політики поступили по-своєму, заснувавши невеличку громадську організацію, з'їзд політичних активістів в Києві. Під назвою "Український національний конгрес". І в момент, коли в Пітері вже незрозуміло хто головний, цей конгрес раптово для всіх проголошує себе Центральною радою і випускає універсали.

Повноцінним урядом Центральна рада себе не визнавала, принаймні, до четвертого універсалу. Але коли це сталось, червоні одразу стали говорити з центральною радою мовою ультиматумів.

Завойовування більшовицькою "ордою" Муравйова УНР на початку 1918 та німецька окупація того ж року це дуже маленька частина всього тодішнього бардаку.

==У головних ролях==

===Протагоністи===

'''Винниченко''' - макисмально неприємна особа особисто, але схоже що довгий час подобався широкому загалу, якому особисто з ним спілкуватись не доводилось, через свій статус відомого письменника та театрального постановника - він був на слуху як поважний інтелегент. Книжки дійсно цікаві. Але через свій абсолютно незносний характер холеричного тюхтія та принцеси драми - часто вступав в конфлікти з іншими. Часто казав що думав, а думав він завжди про всіх погано, бо вони неправильно все роблять. При тому сам він був другою-третьою фігурою в усій країні, і чомусь сам показати як правильно не міг. Взагалі не дуже зрозуміло що саме він забув в уряді УНР, окрім того що він був найбільш соціялістичним з соціялістів в УНР (на цьому все), але він туди все ліз і ліз, розочаровувався у всіх, розочаровував собою всіх, і свалював, а потім вертався і знову свалював. Після подій, осів десь у Франції, де працював за першим призванням - писав книжки Українською. Жив непогано, доки друкувався в СРСР, де його книжки мали успіх, а його п'єси ставились в театрах. Але Винниченка в якийсь момент заборонили в СРСР, через що пасок довелось затягнути. Під час другої світової взагалі встиг посидіти в німецькому концтаборі. Під старість років вирощував свою городину в французському містечку та перейшов на вегетаріанство. Як він сам стверджував, для здоров'я. Як стверджували оточуючі - від злиднів. Схоже, що гординя Винниченка не покидала його навіть після всіх подій.

'''[[Грушевський]]''' - інтелегент хоч куди, історик, але абсолютно відірваний від реальності персонаж. Саме йому часто приписують нерозуміння, що ж саме треба звичайному низовому українству. Виходець зі майже шляхетного роду не був посвячений у простолюдні справи - а тому фактично жив в утопіях, і мав такі ж утопічні плани, засновані на особистих висновках зроблених під час вивчення української історії. На думку автора правки, мав куди більш значну роль в часи до проголошення 4 універсалу - а з того моменту почав уходити на другий план, а врешті-решт і зовсім не витримав хуйні яку накаламутив сам, і звалив.

'''Петлюра''' - за професією - клерк, за призванням - українець. Єдиний з трійці хто щось розумів в реаліях, але нажаль всеж був отруєний соціялістичною пігулкою, а по-друге, одного його такого розумного, як виявилось, було недостатньо. Загальновідомо був поганим в підборі кадрів - а потім і в підтримці їх субординації. Був недуже популярний серед народу, в основному через закиди про антисемітизм (Хоча наче в свій час приймав участь в підготовці Єврейської оборони під час погромів). Єдиний з трійці хто таки залишився з Українцями в найскрутніші часи.

'''Скоропадський''' - Поставлений на заміну уряду УНР в ході гетьманського повстання, після того як Грушевський не поділився з німцями яйцями. Був вибраний на цю посаду виключно через своє знання німецької (бо проживав в берліні в дитинстві) та пряме відношення до роду Скоропадських, хоча в Україні в той час не проживав. Зробив декілька реформ, зокрема армійську та освітню, організував Національну Академію Наук, яка діє і досі. Але рівень його залученності в ці процеси під питанням - скоріш за все це були мінімальні умови поставлені німцями. Чомусь в цьогочасних націоналістичних кругах вважається базованим чадом праваком, хоча під час його правління нічого такого не спостерігалось. Ба більше - в офіційну документацію часів Української держави різко повернулась російська мова, а на посади пан Ясновельможний часто ставив своїх дружбанів з пітєра, через що українці його масово зненавидили. Вишенькою на торті з лайна стало видання Федеративної грамоти - про союз з білими на умовах федеративного об'єкту. Білі, які ходили під слоганом "Єдина та неподільна" тільки покрутили у скроні пальцем від таких заяв. Червоні посміялись, Німці програли (ба-дум-тс), УНРівці більше перелякатись і тільки сильніше захотіли перевороту назад - бо таким макаром Україна може закінчитись дуже швидко. Хоча уже після подій, вже в екзилі, зарекомендував себе дещо інакше. Довгий час займав ключову позицію в Українській діаспорі та відмовлявся співпрацювати з СРСР та Гітлером.

=== Антагоністи ===

'''Колчак''' - Адмірал, голова білого руху. Повоював трохи в японській війні, трохи в першій світовій, вважався досвідченим управлінцем. Через раптову смерть всієї царської сім'ї, визнавався Антантою як єдиний правоприємник влади в Росії, через що зловив неймовірної величини зірку. Власне білі, включно з колчаком, на офіційному рівні не визнавали ні УНР ні в принципі існування окремої української нації. Тож Україну сприймав як лише простір для маневру, щоб дати під дих червоним. Втім, всрався. Розстріляний десь посеред Болотії ще в ті часи.

[[Ленін]] - Публічно і неодноразово заявляв про необхідність націй у самовизначенні. Звичайно, коли УНР проголосила четвертим універсалом свою незалежність - одразу ж висунув ультиматум до УНР, бо це неправильне самовизначення нації. На відміну від білих, визнавав українську націю, через що переманив на свою сторону неймовірно багато дурників. Намагався потім таким же чином самовизначати [[Угорщина|Угорщину]] та [[Польща|Польщу]], але не проканало. Окремо варто згадати про геніальні економічні рішення, які на багато років загнали рашку в апокаліптичну фінансову кризу. Хоча, а нащо тобі гроші, ви що - буржуй? Гризи свої ланцюги, пролетар!

[[Сталін]] - до того як його пильні вуса осіли в закуреній шинелі кабінетів кремля, він командував військами на Українському та Білоруському анпрямках. Після брестського миру - займався все тим же, вже через підставних осіб. Сталін хоч і був гречним другом Леніна, але на українському питанні їх погляди розходились. В той час коли Ленін щось кричав про самовизначення націй - у Сталіна була інша думка. В будь-якому разі, ходить байка що через близьку дружбу між сталіним та леніним, останній попереджував, що "Не допускайте його до влади!". Ага-ага

'''Володимир Антонов-Овсієнко''' - Че Гевара в часи задовго до Че Гевари. Інтелигент, [[Жид]], комуніст. Був затятим Троцкістом, дружив з Джержинським, організував військові повстання ще задовго до леніна (з перемінним успіхом), врешті після революції двіжував серед червоних, аж доки не став командувати армією УСРР, та короткочасно був голвоою якоїсь пародії на уряд УСРР. Насправді, на момент організації УСРР, був VPN профілем Сталіна з таким необхідним українським айпі в профілі. Після закінчення визвольних змагань деякий час кочував по посадам, але врешті був розстріляний нахуй.

=== Другорядні ролі ===

'''[[Махно]]''' - в дореволюційні часи крадій та розбійник. В тюрмі навчився не тільки розмовляти російською, а і нахапався там у політв'язнів соціалістичних ідей. На волі намагався створити анархійно-соціалістичну країну, до якоїсь ступені йому це навіть вдалось. Але про результати експеременту ми не дізнаємось - Махно схрестив струї з комуністами, що закінчилось для махновців дуже погано дуже швидко. Деякий час ще бігав по степам півдня України, але його ватага остаточно розсипалась через пом'якшення політики в совку протягом 20-х. Успішно поїхав, [[Франція|на круасани]]. Де, як і положено будь-якому поважному сидящому, вмер від туберкульозу.

'''[[Вільгельм фон Ґабсбурґ-Лотрінґен|Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький]]''' - він же '''Василь Вишиваний'''. Хлопець австрійського княжого роду, якому нічого було робити як тільки визволяти Україну з-під гніту. Був назвичайно потужним українофілом - за що регулярно висміювався своїми однофамільцями. Був з сім'ї військового, хоча невідомо чи він мав військову освіту. Не дивлячись на це, після початку першої світової його швидко пристроїли командиром кавалеристів. Як і усі Габсбурги, був наділений статусом сенатора в парламенті австро-угорщини, де закорешився з ЗУНРівськими, зокрема з Петрушевичем. Аж Грушевський наниває союзників, щоб ти прогнали москалів і ввели війська. Австро-Угорський військовий контингент заходить в УНР, а серед них зокрема і УСС. Дуже швидко після цього Австро-угорщина розвалюється, війська виводять, а Василь Вишиваний ослухавшись наказу залишається в Україні разом з Усусами. УСС активно воювали проти червоних на сході України, зокрема в Херсоні та Олександрівську. Вишиваного зустрічали тепло - та і взагалі серед населення він був доволі популярним. Проти Скоропадського навіть готувався заколот на користь Вишиваного, про що знав і Скоропадський. Але схоже що Василя Вишиваного забули запитати. Зустрівшись з Болобочаном в Олександрівську, Габсбург скромно відпрвовів своє імператорське "НІ". Після того як Скоропадського попросили, за свої звитяги отримав Полковника УНР,і власне відступав звідти аж до кам'янця разом з усіма. Але в Трикутнику Смерті пересрався з Петлюрою, та свалив в Чехословаччину, і в Австрійській еміграції (як блядь це повинно взагалі працювати?) активно засирав поляків та тусовав з українською діаспорою. Де він і спокійно собі жив аж до 47 року. Аж до того моменту як в черговий день він пішов обідади, і не повернувся, бо на шляху його зустріли совки, надягнули мішок на голову, і витягнули до Києва. Йому шили роботу на ОУН, але справу закрили бо Габсбург вмер від сухот, а його тіло було заховано десь в Києві в безіменній могилі.

'''Юрко Тютюнник''' - як і Махно, довгий час бігав лісами як народний отаман, водив за собою армію. Погляди щодо УНР у нього мінялись час від часу, але здебільшого вважався союзним до УНР отаманом. Випадково опинився в тилу у червоних, де його приговорили до розстрілу. Але Тютюнник убалакав підрозділ перейти на сторону УНР. Врешті, отримав почесне звання Генерал-Хорунжия, але під самий кінець. Був одним з головних рушіїв зимових походів. Після зимових походів, активно співпрацював з громадою, а також намагався вербувати повстанців в радянському тилу. Знаємо ми про це тільки через те, що совки виманили Тютюнника в совок, від імені псевдоповстанської організації під предлогом чергової революції в Україні. Потім все було дуже дивно: Тютюнник хоч і формально не був під арештом, але спецслужби за ним слідкували. Писав книжки, встиг трохи поспівпрацювати з ВАПЛІТЕ, працював ВУФКУ, але при цьому запам'ятався всім тим, що знімався в радянському пропагандистському антиукраїнському фільмі, де грав сам себе у ролі антагоніста. З совку його вже не випускали, так що і тікати було особливо нікуди. В 1929 арештували з підозрами контрреволюції, а в 1930 врешті і розстріляли

'''Євген Коновалець''' - Мало відомо, але свою діяльність він почав ще при подіях першої світової. Коновалець потрапив до австрійської армії, де його при битві взяли у полон росіяни. Перша світова ще не закінчилась, а російська імперія вже потроху закінчувалась. В таборі для військовополонених десь посеред болот, Коновалець з іншими діячами проводив агітаційну роботу на українську тематику серед полонених. Пізніше, загадковим чином (стіни табору його вже не тримали) Коновалець опинився в Києві, де вже незабаром організовує курінь січових стрільців. Січові стрільці на чолі з Коновальцем зарекомендували себе як один з найбільш боєздатних підрозділів військ УНР. Приєднався до Директорії під час Повстання, і довгий час виступав у якості довіреної особи Петлюри. Правда, на відміну від Тютюнника, його військова діяльність закінчилась разом з УНР. Пізніше, в Еміграції займається політично-соціальною діяльністю, зокрема причетний до засновання ОУН. В 1938 році підірваний радянськими спецслужбами вибуховим пристроєм, замаскованим під коробку цукерок.

== На фронті все погано ==

Європа 1917 року все ще відривається у Першій Світовій, на Західному фронті в м'ясорубку прибувають нові учасники - американці. Українці отримали почесні місця з самого початку, в окопах по обидва боки фронту - наприклад, австрійських Січових стрільців (УСС). В Російській армії таких національних українських частин звісно не було - неположено. Коли все таки бахнула революція на фронті спочатку не повірили, а потім стали потихеньку розбігатися з частин додому, прихопивши, звичайно, зброю з собою. Замість монархії влаштовується Тимчасовий Уряд і починається політична метушня. Тим часом у Києві утворюється Центральна Рада, яка оголошує автономію. Керенський (голова Тимчасового Уряду) незадоволений, але не заперечує - його представників в Україні (до речі званих комісарами) ігнорують та прикидаються глухими та сліпими до їх скарг, а офіцерство взагалі дивиться на весь цей балаган презирливо зі сторони, поки що не підтримуючи нікого.

Більшовицький переворот ніхто спочатку не сприйняв як щось вкрай небезпечне - того року вони вже намагалися бунтувати, ще й генерал Корнілов намагався виперти Керінського з примарної вершини влади в Росії. Тому після перевороту в Петрограді Центральна Рада видає 3-й універсал, де проголошує Українську Народну республіку (УНР), але у складі єдиної Російської республіки, якої вже немає і на мапах.

Побоювання ЦР щодо більшовиків справдилися - після зафейленої спроби повстання у Києві| та посилання у відомому напрямку їхніх пред’яв, червоні починають наступ на УНР. 1918 року ЦР приймає 4й Універсал, оголошує УНР повністю незалежною, додає до цього кілька реформ та ліквідується. В Харкові тим часом проголошується ще одна Українська Республіка, звісно що радянська. Михайло [[Грушевський]] який тоді <del>керував</del> намагався керувати країною країною майже все просрав. Та це лише початок.

Більшовики швидко захоплюють УНР, деякі українські частини просто переходять на бік ворога, деякі - біжать хто куди, але дехто запекло чинить супротив. Нажаль таких небагато. Серед останніх - загальновідомий бій під Крутами. Бездарне командування, яке не здатне було не те що організувати нормальну оборону, а навіть дисциплінувати своїх власних офіцерів, кинуло зелених новачків-студентів проти головних частин червоних і закономірно отримало купу героїв посмертно<ref>Близько 150 трупів</ref>.

== Повстання на заводі Арсенал ==

Після проголошення Українською Центральною радою IV універсалу, ідейні комуністи з міста нікуди не ділись. Комуністичний двіж як поширював серед робітників заводів манифести, так і продовжував поширювати, але вже З українськими прапорами на вулицях Києва. А так вже вийшло що завод Арсенал на той момент був найбільшим підприємством Києва, ще і відносно недалеко від центру міста. Тож червоні агітатори дуже плідно налаштовували робітників заводів проти уряду УНР.

Робітникам поширювалась інформація про те що ваш український соціалізм неправильний, і замість Центральної ради треба встановити оту хуйню що на той момент сиділа в Харкові, на чолі з Овсієнком. Бо тільки там справжні комуністи, вони розуміють як правильно треба, тимпаче щось потипу такого перевороту незадовго до того відбулись в Миколаєві та Катеринославі. Насправді ж причиною такої активності став наступ червоних на Київ. Війська УНР, при всіх недостатках, всеж давали прикурити червоним.

Українським спецслужбам було відомо про підготовку повстання, але значно завадити вони цьому не змогли - ними були вилучені рушниці та здійснені арешти. Але робочих Арсеналу це не зупинило - зброю повстанці захопили в перші ж моменти повстання, а після - пішли вулицями до Центральної Ради, захоплюючи по дорозі будинки та приміщення. При тому що в місті базувались війська в великій кількості. Так в чому ж справа?

Справа в тому що комуністична пропаганда пішла по вулицям - і значна частка військ УНР тупо валяла окуня, а деякі підрозділи взагалі виступили на стороні повстанців. Але й залишились війська, що не зрадили Україні, і воювали проти повстанців. Правда, ситуацію погіршувала фактична відсутність центрального командування українськими військами в Києві.

Дійшло до того, що для придушення заколоту з фронту довелось зняти декілька підрозділів. Ситуацію можна уявити: для придушення заколоту в Київ прийшов передовий підрозділ війська УНР під командуванням особисто Петлюри, який ще декілька днів тому приймав на себе удар від військ Муравьова, що рухались на Київ. Чи були повстанці більшою загрозою за орду червоних?

Сама орда була ой яка велика - в наймасштабніших боях за Київ на початку 1918 року більшовиків було не більше 4-х тисяч. Штурм Києва позначився не скільки масштабними битвами, скільки епічним грабунком та пожежами - Муравйов потім не раз хизувався, що влучними артилерійськими пострілами спалив величезний особняк (насправді прибутковий будинок сім'ї) [[Грушевський|Грушевського]]. При чому тут великий внесок мали розлючені місцеві робітники, що програли повстання в Арсеналі, а як тільки підкотили червоні, ну звісно повилазила всіляка бандитська наволоч, що вирішила під шумок вбивати & грабувати.

== Веселі каруселі ==
=== Гетьман український, але дуже німецький ===
[[Файл:Скоропадський мем.jpg|міні|Вдячні нащадки роблять картинки]]
Тому щоб зберегти країну, за відсутності нормальної власної армії та мізерній підтримці народу, якому замало пообіцяли, а дали ще менше ніштяків, Центральна Рада, притиснута до стінки, починає дружити з німцями. В результаті райхсвер та їх друзі австрійці проходять країною, легко випилюючи червоних та займаючи їхнє місце. Народ розуміє що його надурили й починає обурюватися і вважає, що у всьому винна як раз Центральна Рада. Не безкоштовно - німці просять взамін їжу, зокрема зерно та курячі яйця, бо в Німеччині вже рік як ходять голодні бунти, і німці не дуже задоволені Кайзером.

Грушевський зобов'язує всіх селян надавати частину врожаю, але через недостатню кількість контролю, селяни надають замало їжі. Ну або так вважають Німці, бо після перших поставок Раду німці розганяють. До того ж, соціалісти їх дратували і взагалі різниці між більшовиками та ними німці майже не бачили. Владу отримує Скоропадський, що оголошує себе гетьманом під протекторатом німецького окупаційних сил та вусатого Ейхгорна. Додається ще і той факт, що Центральна рада була куди більш віддана своїм лівацьким ідеалам ніж ті ж комуняки в кацапії - і розкуркулила великих землевласників по всій Україні, віддавши землю селянам поменше. Селяни - у захваті. Землевласники - не дуже.

Але навідміну від того що совок робив трохи пізніше, куркулів не розстрілювали і не засилали по таборам. Їх просто відправляли на власні хліби - гуляти і шукати нову роботу, нові знайомства. Не дивно, що дуже швидко це перетворилось в рух. Скоропатський, як відомо, теж був землевласником, і на зборах в Києві його зі словами "Батько Скоропатський" ледь не заносили на руках, а пізніше на хвилі популярності - в центральну раду.

Для німців він був ідеальним кандидатом. Популярний серед землевласників, зі зв'язками як в німеччині так і на місці, з військовим досвідом та представник шляхетного українського роду. Змалку першою його мовою була німецька, хоч він сам походив зі старого старшинского роду. Вірний царський офіцер Скоропадський не щадил живота своего ради России-Матушки на війні з японцями, а з приходом 1917 року уважно слідкує за ЦР та подіями в Україні. Німці та Скоропадський швидко знайшли спільну мову, але все було набагато складніше ніж прийнято вважати - Німці не підібрали його на вулиці за красиві очі і за те що він виріс в німцях. Єдина причина чому він взагалі міг стати Гетьманом - підтримка місцевих.

[[Файл:17-750x631.jpg|thumb|Коротко про ті часи|300px]]
УНР перейменовується на Українську Державу або Гетьманат, німці проголошуються нашими любими друзями. Формально Українська держава була проголошена окремо, без безпосередньої спадковості УНРівських клейнод та формальностей, незадовго до свого уходу Скоропадський навіть вітав українців з півроку Української держави. Також дуже нагло заявив територіальну претензію до всіх сусідів, обвівши на мапі України всі українські національні землі. Воно може і базовано та круто але ці кордони були фантастичними і включали в себе землі де ніколи не ступав український солдат, як от Кубань, а також взагалі незалежну на той момент ЗУНР.

З Кубанню та Донськими козаками взагалі неприємна ситуація вийшла - Скоропатський намагався включити їх в склад добровільно. На цю справу навіть знайшлись люди - але нагло набрехали про підтримку України, а також про наявність військ, і в необхідний момент прийшли ледь не голяка. Розвідка, нажаль, за Скоропатського смоктала прутня.

Була проведена купа реформ різного ступеня важливості, відкривання університетів, академії наук і ще купа справ. Відновив приватну власність, на короткий час задобривши землевласників, та розізливши селян. Але при цьому Австро-угорському контингенту в Україні було дозволено вільно експропріювати припаси. А чому? А через те що німцям треба було зерно - і він їм давав зерно, навіть якщо це значило що український селянин залишиться голодним цієї зими. Тут вже і від лояльності землевласників не залишилось і сліда, на сільських просторах починається запекла партизанщина, і навіть ті кому більшовики були як корові п'ята нога, стали прислухатися до їх агітації. Але приходить осінь 1918-го і в самій Німеччини бабахає революція. Німецький кайзер зрікається престолу, його війська тікають на батьківщину. Гетьман спочатку думав що зможе втриматися, та намагався проводити самостійну політику але Україна з абсолютно усіх боків була оточена ворогами, тобто маневрувати та викручуватись в тій ситуації зміг би лишень геній. Скоропадський таким не був. Остаточною крапкою в його правлінні стало те що Гетьман зрозумівши що німці вже не захистять його видав маніфест де заявив про те що бажає бути в конфедеративному союзі з Россією, це призвело до того що навіть його соратники підняли зброю проти нього.

=== Полковник Болбочан ===
Версія популярна:

Один з небагатьох успішних українських полководців того часу, звичайно ж бувший офіцер імперської армії. Проявив себе раптово як мега активний розбудовувач українського війська і не боявся активно сратися з урядом УНР, якщо бачив що політики творять повну хуйню. Як і належить таким першокласним воякам, розстріляний своїми ж недругами (Петлюрою), що фактично стало однією з причин повного фейлу УНР у війнах проти більшовиків та білих.

Версія непопулярна:

Про персоналію Болобочана в принципі згадали після 2014 в контексті його кримської операції. Кримська операція йшла гарно - кацапів з Криму полковник Болобочан виганяв дуже швидко - але навіть не дойшовши до південного берегу криму отримав ультиматум від військ Антанти. Через що Крим довелось покинути. Також зокрема приймав участь в антигетьманському повстанні.

Втім біографія Болобочана цікава не стільки своєю кар'єрою, скільки тим, як вона закінчилась:

Дещо пізніше Болобочана поставили відповідальним за оборону лівобережжя. Але східний фронт посипався з тріском, червоні зайшли в Київ, і Болобочана запідозрили як мінімум в недбальстві та невиконанні наказів - як максимум в змові з кацапами. Болобочана навіть судили, але суд втім нічого так і не доказав. Врешті доки Болобочан сидів під вартою - він через переписку розісрався не тільки з Петлюрою, а і з значною часткою УНРівської верхівки. Відбувся якийсь незрозумілий двіж з призначеннями Болобочана на різні посади різними особами, через що на нього завели справу через перевищення повноважень, та закидали взагалі підготовку перевороту в УНР, з заміною Петлюри на Петрушевича.

Для всіх очевидно що справа сфабрикована, але незрозуміло звідки ростуть ноги. Одна версія каже що Петлюра наказав Болобочана щоб залякати інших командирів, які на той час те й робили що різали євреїв та іноді навіть опускались до рейдів на власні села. Бо вся ця історія відбувалась якраз в період "Трикутника смерті". Це період коли вже майже настав [[пиздець всіх сподівань]], але УНР поки що існував в межах плюс-мінус Хмельницької області і з усіх сторін були то поляки, то кацапи в кольорових асортиментах, до яких ще перебігали зневірені полковники УНР прихопивши з собою війська та обладнання.

З іншого боку, виглядає підозріло що Болобочана судили десь посеред Хмельницької області, УНРівським аналогом чекістської "тройки", і привели в дію наказ розстрілу якомога швидше. Судячи з коментарів Ісаака Мазепи, тодішнього Прем'єра УНР, а також те що наказ був підписаний тодішнім Командуючим армії УНР Осецьким - можна зробили висновок що серед уряду УНР з питання Болобочана був концесус.

Що означає одне з двох: що або він їх неймовірно заїбав своїми листами з тюрми, або вони дійсно боялись спроби чергового перевороту, очолюваного харизматичним та енергійним опозиціонером з послужним і зв'язками. Чи мало це побоювання щось за собою - важко сказати. Принаймні побоювання перевороту наврядчи були на часі, враховуючи ситуацію на фронті, а Петрушевич, враховуючи польску окупацію, був десь закордоном і представляв уряд ЗУНР в екзилі чи то в Парижі чи то в Празі.

Так чи інакше, Петра Болобочана розстріляли 28 червня 1919 на території залізничної станції Балин, що між Кам'янець-Подільським та Дунаївцями. Доволі скромний пам'ятник біля місця його поховання стоїть десь в Балині, але знайти його доволі проблематично бо він знаходиться ну прям не на видному місці.

=== Махновщина ===
{{Основна|Нестор Махно}}

Як відомо, Нестор Махно, великий символ анархізму та бунту проти всіх. У багатьох складалось враження що ну Махно - анархіст, значить творилась анархія на теренах Махновщини. Насправді все було дуже складно. Махно познайомився з творами Маркса, як то кажуть, ще в період коли він по тюрмам кочував після своїх арештів. Ліві ідеї йому дуже навіть зайшли, і він навіть вступив в якийсь лівий політичний рух. Але теорія його незадовільнила, він дещо її переосмислив, створивши такий собі "комунізм по книжці", пропустивши декілька пунктів і ще декілька переписавши.

При тому що в юності активно допомагав українським соціалістам, під час своєї діяльності прославився своєю ненавистю до військ УНР. А все чому? Під час головування Скоропатського, люди пов'язані з урядом (чи то військові, чи то якісь місцеві діячі) спалили дім матері, та вбили старшого брата за підозрою в боротьбі проти Австро-угорців, що було би цілком зрозуміло якщо почитати як діяла угорська комендатура на Запоріжжі. Це змусило Нестора взятись за рушницю взимку 1918 року, і він зміг організувати повстанський рух.Н естор Махно не довго думаючи проголошує своєю столицею рідне Гуляйполе, де він виріс. Хоча насправді хуй його знає як це повинно було працювати бо під Махном ніякого центрального уряду не було і були з'їзди громад - але був Махно, його ватага, та ноги, які він робив коли комуняки в черговий (!) раз його наїбали. У німців та австріяків він отримав своєрідну славу найлютішого розбійника та бандита.

Лютий бардак, що творився на просторах України змусив Нестора та його хлопців зробити єдиний правильний висновок - треба бити всіх, хто захоче нав'язати свою волю суворим селянам або простягнути загребущі руки до трудових харчів та майна. Але насправді мав зуб на Австро-угорців та державу Скоропатського, УНР (бо вважав їх винними в тому що вони і запросили Австро-угорців в Україну), до Білих (бо вони були монархістами, а при монархістах він сидів по тюрмах), але не з Червоними, яких він наївно вважав ідеологічним союзником. Червоні так не вважали, звичайно, хоча часто користувались цією наївністю у свою користь коли у червоних сил не вистачало, і до чергового "ТА МИ ИХ!!".

Махновці не були єдиними, хто зробив висновки що треба самим себе захищати. На степових просторах зстворили свої "республіки" до чорта багато отаманів, адже саме середовище степової України, де у кожного в сараї є гвинтівка, трохи гранат, добрі коні та почуття власної гідності, було найкращим інкубатором для вольностей та супротиву всіляким мудакам від влади. Тут і отаман Зелений і Холодноярська республіка.

=== Петлюра гетьмана звалив та й сам туди ж ===
Початок 1919 ріку. Гетьман не втримався без своїх німецьких друзів, та втік до Дойчлянду. За ним не тужив ніхто. УНР знову в строю, тільки при владі так звана Директорія, на чолі з Петлюрою та Винниченком, а також ще трьома якимись нонеймами. Винниченко ще в минулій ітерації уряду показав себе як конфліктний, депресивний та бісячий мудак. З Петлюрою був ледь не на ножах, неймовірно ображений на все навколо. Врешті з уряду його попросили, інші повідвалювались в процесі, а єдиною особою яка не злилась у важкі часи виявився "жіноподібний" Петлюра.

Більшовики звісно виставляють пред’яви, посилаються нахуй і історія повторюється. Спроби домовитися з французами<ref>Вони висадилися в Одесі, але нікуди далі не рухалися і вели себе досить ліниво</ref> про спільну війну проти самі знаєте кого, нічого не дали - Петлюрі похмуро нагадали, що його уряд дружив з поганим Кайзером, відкрив перед ним фронт і тому ніякої допомоги та визнання УНР не буде.

=== УНР та ЗУНР. Веселі відносини. ===
[[Файл:33526061.jpg|thumb|Злуку підписали на залізничній станції Фастів|300px]]
Акт Злуки між УНР і ЗУНР пройшов в час чергового наступу ворогів. Весь 1919 ЗУНР хоч щось намагається протиставити наступу поляків, які вперто вичавлюють західно-українські сили в передгір'я Карпат, але у тих куди краще озброєння та більша чисельність. Злука ця була скоріше фікцією, бо обидві держави не встигли проіснувати достатньо, щоб насолодитися одна одною і самими собою. А чим гірше було становище на фронтах тим більше не довіряли політики західняки політикам УНРівським, і навпаки. ЗУНРівські вояки, чесно кажучи, були були більш національно підковані ніж їх брати з армії УНР, та й вишколом відзначались соліднішим (завдяки вже вищезгаданому австрійському легіону Січових Стрільців), але їм хронічно не вистачало ані зброї ані припасів.

Все закінчилося не весело. Петлюрівці, махновці, денікінці, більшовики, ляхи, Антанта, [[Холодний Яр]]... Наступи, відступи, рейди, набіги, повстання, взяття міст, грабіж корованів, нальоти на поїзди як у вестернах, перевороти, проголошення усіляких республік. Весь цей жирний матеріал ще чекає своїх українських кінорежисерів.

== Велика дупа для всіх ==
Зима 1919/1920 замаячила перед Петлюрою великою та безумовною дупою. Солдатам нічим стріляти, нічого носити та нічого їсти. Симон змушений йти на союз з поляками, за що йому прості українці накидають ще більше штрафних балів. Спершу поляки допомагають звільнити Київ, але коли їм видають т таких дзвінких піздюлей кацапи, що аж дійшло до героїчної оборони Варшави, поляки ганебно зливаються з допомоги, посилаючись на якусь дірку в домовленності, залишену канцелярами в домовленності між УНР та Посполитими. Порада від Петлюри: завжди читайте мілкий текст!

В результаті цього зливу, Польща залишає за собою всю територію де стояли їх війська, які чомусь один в один збігаються з кордонами ЗУНР. Залишки військ останніх разом з огризками УНР військ, знову босі та голі змушені взяти на себе роль другорядних союзників пшеків. Після провалу польського наступу на червоних, всі українські частини потрапляють в теплі та зручні польскі концтабори. Як до них ставилися пшеки не важко собі уявити. Махновщина та селянська вольниця ще більше року билася з більшовиками, але сили були не рівні.

Грушевський після деяких тиняннь по закордонам, та після активної агітації більшовиків, повернувся в Україну і його не розстріляли, що дивно, а навіть дали можливість працювати за фахом. Винниченко справедливо побоявся за себе і залишився у Франції, де вмер у злиднях. Петлюру, як відомо, вбили в Парижі, за офіційною версією - стріляв бідний та злий єврей, що помстився за погроми. Фактично коли цього єврея спитали, звідки в нього інформація про погроми петлюрівців - більшовики розказали. В розсекречених документах вбивця виявився агентом москви.

== А що ж пішло не так ==
===Політичний аналіз===
Українці намагались стучати в усі двері, заключати союзи з усіма можливими союзниками - але врешті їх кидали всі ті союзники. Троїстий союз, хоч і намагався щось робити на допомогу Україні, так Австро-Угорці на півдні та Німці на півночі ввели свої війська в УНР, вигнавши московитів на час. Але врешті вийшло навіть гірше ніж було би без них - Австро-Угорці просто розпались нахуй (втім нам від того дістались Усуси), Німці народили Скоропатського, який втім єдине що зробив так це зневірив українців ще сильніше. Антанта і без того союзна до кацапії, після українських загравань з ворогом у тільки-но минувшій війні, не дуже то і хотіла вести з Україною справи, а втім, їх думка щодо комуняк [[Усім до сраки|сильно не відрізнялась]]. А потім і Поляки зробили хуйню, туго насравши собі на поріг. З сусідів в війну з Україною не вступила лише [[Румунія]] та [[Чехія|Чехословаччина]], хоча по-перше обидві країни окуповували великій шматок української національної землі, а по-друге, у випадку з Румунією, справи теж йшли погано, а з Чехословакією [[Усім до сраки|ніяк]].

Хоча ситуація всередині сильно не відрізнялась - конценсусу не було, а політичні фігури були доволі слабкими, і при цьому кожен знав краще за іншого як воювати, і що саме він повинен був бути головним, що потім вилилось у банальну отаманщину.

Врешті решт [[УНР в екзилі|УНР була вимушена діяти за межами України]], спершу як повноцінний уряд у вигнанні, а з часом уварилось до рівня громадської організації української діаспори.

Власне радянським колаборантам теж не повезло - після брестського миру кацапи притворялись наче вони тут не при чому, це все [[ДНР|Воля народу]], Українці просто хочуть жить при комунізмі, а тому УСРР проголосила себе незалежною державою з незалежною армією, яку очолював явно маріонеточний інтелегент без харизми Антонов-Овсієнко. Овсієнка розстріляли. Як розстріляли і інших членів першої спроби захопити таким чином владу в Україні, так званим "тимчасового робітничо-селянського" уряду. Наприклад: П'ятакова, Квірінга, Бубнова, Затонського... І це тільки деякі з імен, [[Усім похуй|про які ви ніколи не чули]].

Прожили вони, звичайно, незаслужено довго, і встигли прийняти участь в організації голодомора, та розкрутити маховик сталінських репресій, а втім він же їх потім і накрив - комуністична верхівка в особі [[Сталін]]а з радістю нагородила їх свинцевою кулею за чесну та кропітливу роботу в сфері наближення комунізму. І якось так вийшло, що УНРівські діячі, після свого програшу і втечі закордон, прожили більш чесне та довше життя ніж вигравші червоні колаборанти. Але втім українцям від цього краще не стало.

===Підхід з війскової точки зору===
Існує думка що грамотна військова стратегія би зберігла УНР без проблем.

Враховуючи що здебільшого бої між фракціями були пострілушками посеред поля, з мінімальним залученням техніки, що по суті є анахронічною відрижкою від лінійної тактики. А бої в місті часто обмежувались в'ялими перестрілками з мосінок, іноді з аж цілим кулеметом, та були захопленням ключових точок в місті [[Вархамер]]-стайл, як от залізничних станцій, телеграфу, пошти, портів і того всього. Махновці взагалі ледь не голяка біжали зі словами УРАААА в Катеринослав, чим якимось чином примудрились захопити місто - це дійсно були битви ТАКОГО рівня. В циї битвах іноді приєднувались бронемашини або, простибоже, навіть бронепотяг.

Військові УНР теж приймали участь в першій світовій, могли би і докумекати що грамотно підготовлені оборонні споруди (та хочаб банальні окопи) могли би зупинити не таку вже і нескінченну орду червоних. З того боку, що червоні що білі не володіли великою кількістю артилерії, бронепотяги саботувались за допомогою знищення залізниці (взагалі велике питання чому залізниця була настільки діючою в той період, що бронепотяг допер аж в Київ наприклад), тож вибивати з окопів УНРівців довелось би трошечки довше ніж маршувати полком тиждень під пісні з Олександрівська до Вінниці, а потім тікати назад від переважаючих військ союзників УНР, які через три дні знову пропадуть, і так туди-сюди.

== І що тепер? ==
{{Основна|УНР в екзилі}}

Соціялісти програли. УНР в екзилі успішно проіснувала до 1992 року, і з відновленням незалежності уряд в екзилі передав державні клейноди Кравчуку.

"Петлюрівець" перестало бути зневажливою назвою українськиї вояків, а втім на момент 2020-х спостерігається занальний ресентимент за УНР. На честь Петлюри названа вулиця в самому центрі Києва, яка ще недавно була якоюсь червонозалупною. Особа Болобочана стала актуальною після анексії росією Крима, також потроху на місцях починають згадувати діячів УНР поменше. От недавно в Запоріжжі з'явилась вулиця Марка Безручка - генерал-хорунжия армії УНР.

Але найбільша увагу привертає саме особа Скоропатського. Не дивлячись на його коротку і невдалу діяльність на посту голови Української Держави, його назначили пророком всього правого руху в Україні, і поклоняються як богу.

== Також читати ==

*[[Історія однієї України]]
*[[Австрійський генштаб]]
*[[Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген]]
*[[Нестор Махно]]
*[[Грушевський]]
*[[Кулемет Максим]]
*[[Зрада]]
*[[Воля]] (комікс)

== Примітки ==
<references />

== Додаткові посилання ==
*[http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/6/80009/ Січові стрільці під час Січневого повстання]
*[http://petlura.poltava.ua/2012/04/03/lehendy-ta-fakty/ Про Симона Петлюру]
*[http://www.infoukes.com/ukremb/history/SUBTELNY/19.htm#1 Багато букв про Громадянську війну]
*[http://lurkmore.to/1917 Луркоморье про 1917]

{{Війна за незалежність}}
{{Україна}}
{{Історія}}
[[Категорія:Історія України]]

Визвольні змагання

2025-10-02T16:06:19Z

Coole: /* Повстання на заводі Арсенал */

{{Стародавня історія}}
'''Визвольні змагання''' - часи повного бардаку, наповнені по вуха політикою, патріотизмом, героїзмом, [[Зрада|зрадами]], пройобуванням всього та всілякої патетики 1917-1921 років.

== Теорія ==
[[Файл:kruty100.jpg|thumb|Зверніть увагу на кордони України. Якби ми тоді не протупили, то наша ненька булу б зараз саме такою|350px]]
Теоретично українцям могло пощастити і ми могли б стати вільною, та відносно самостійною державою <ref>Адже незалежність нових держав після Першої Світової сильно залежала від волі та настрою Франції та Великобританії</ref>. Пощастило ж наприклад чехам, полякам, навіть маленьким естонцям. Що ж не так було з українцями в тій ситуації? Причин було дуже багато. Настільки багато, що намагаючись осилити всю картину можна від незвичності надірватися та поїхати дахом від тодішніх тотальних проблем.

==Передумови==

В межах російської імперії було багато націй, кожній з яких російський цензор регулярно забивав чопік в жопу, не даючи навіть пердіти на власній мові. На момент початку 20 ст. в складі імперії опинилось багато вже усталених націй, з довгою історією та міцним національним самоусвідомленням. Комусь пощастило більше, як Полякам, комусь менше - як румунам в бесарабії. Але Українці були чи не єдиною нацією яким відмовляли у самовизначенні. Малороси і все тут.

Нещастя українського народу тут зіграло на руку - нація розділена між імперіями стала гарним субстратом для здорової політичної дискусії. Українська інтелігенція, яку переслідували за політичні погляди часто знаходила прихисток на Галичині, звідти в російську імперію потрапляли і заборонені книжки, маніфести, та таке інше.

Врешті до національної політичної дискусії додалась і загальна тенденція - більшість політичних активістиів мало соціалістичні погляди.

Ну і така ситуація була не тільки серед українського народу - багато хто був незадоволений багато чим. Тим паче що кінець 19 - початок 20 сторіччя в принципі вирізнявся можливістю відносно вільних подорожів між країнами. Люди подорожували і бачили що доки навіть розвалена на мільйон держав Німеччина живе набагато краще за немиту, а економіка взагалі була категорично в жопі.

Доходило до радикальних дій - аж цілого імператора таки підірвали насмерть. Та і на Ніколая третього постійно були замахи.

Тож щоб якось перевести цей весь політичний активізм з радикального русла, в імперії засновують парламент, куди окрім усього, допускаються і партії нацменшин. Правда, цар ловить шизу і періодично ті парламенти розганяє. Що в свою чергу тільки радикалізує всіх хто туди потрапив.

Монархія усіх задовбала, навіть царських генералів. Багато хто не зацінив спроби в "маленькую победоносную войну", життя в межах імперії стало ще гірше, а короткоствол був ну дуже легальним...

Серед українців, правда конценсусу не було. Одні партії виступали сурово на платформі "з Росією навіки", хтось бачив себе в межах російської імперії але на правах автономії (і врешті мрія цих здійснилась у вигляді УРСР) Але українські націоналістичні політики поступили по-своєму, заснувавши невеличку громадську організацію, з'їзд політичних активістів в Києві. Під назвою "Український національний конгрес". І в момент, коли в Пітері вже незрозуміло хто головний, цей конгрес раптово для всіх проголошує себе Центральною радою і випускає універсали.

Повноцінним урядом Центральна рада себе не визнавала, принаймні, до четвертого універсалу. Але коли це сталось, червоні одразу стали говорити з центральною радою мовою ультиматумів.

Завойовування більшовицькою "ордою" Муравйова УНР на початку 1918 та німецька окупація того ж року це дуже маленька частина всього тодішнього бардаку.

==У головних ролях==

===Протагоністи===

'''Винниченко''' - макисмально неприємна особа особисто, але схоже що довгий час подобався широкому загалу, якому особисто з ним спілкуватись не доводилось, через свій статус відомого письменника та театрального постановника - він був на слуху як поважний інтелегент. Книжки дійсно цікаві. Але через свій абсолютно незносний характер холеричного тюхтія та принцеси драми - часто вступав в конфлікти з іншими. Часто казав що думав, а думав він завжди про всіх погано, бо вони неправильно все роблять. При тому сам він був другою-третьою фігурою в усій країні, і чомусь сам показати як правильно не міг. Взагалі не дуже зрозуміло що саме він забув в уряді УНР, окрім того що він був найбільш соціялістичним з соціялістів в УНР (на цьому все), але він туди все ліз і ліз, розочаровувався у всіх, розочаровував собою всіх, і свалював, а потім вертався і знову свалював. Після подій, осів десь у Франції, де працював за першим призванням - писав книжки Українською. Жив непогано, доки друкувався в СРСР, де його книжки мали успіх, а його п'єси ставились в театрах. Але Винниченка в якийсь момент заборонили в СРСР, через що пасок довелось затягнути. Під час другої світової взагалі встиг посидіти в німецькому концтаборі. Під старість років вирощував свою городину в французському містечку та перейшов на вегетаріанство. Як він сам стверджував, для здоров'я. Як стверджували оточуючі - від злиднів. Схоже, що гординя Винниченка не покидала його навіть після всіх подій.

'''[[Грушевський]]''' - інтелегент хоч куди, історик, але абсолютно відірваний від реальності персонаж. Саме йому часто приписують нерозуміння, що ж саме треба звичайному низовому українству. Виходець зі майже шляхетного роду не був посвячений у простолюдні справи - а тому фактично жив в утопіях, і мав такі ж утопічні плани, засновані на особистих висновках зроблених під час вивчення української історії. На думку автора правки, мав куди більш значну роль в часи до проголошення 4 універсалу - а з того моменту почав уходити на другий план, а врешті-решт і зовсім не витримав хуйні яку накаламутив сам, і звалив.

'''Петлюра''' - за професією - клерк, за призванням - українець. Єдиний з трійці хто щось розумів в реаліях, але нажаль всеж був отруєний соціялістичною пігулкою, а по-друге, одного його такого розумного, як виявилось, було недостатньо. Загальновідомо був поганим в підборі кадрів - а потім і в підтримці їх субординації. Був недуже популярний серед народу, в основному через закиди про антисемітизм (Хоча наче в свій час приймав участь в підготовці Єврейської оборони під час погромів). Єдиний з трійці хто таки залишився з Українцями в найскрутніші часи.

'''Скоропадський''' - Поставлений на заміну уряду УНР в ході гетьманського повстання, після того як Грушевський не поділився з німцями яйцями. Був вибраний на цю посаду виключно через своє знання німецької (бо проживав в берліні в дитинстві) та пряме відношення до роду Скоропадських, хоча в Україні в той час не проживав. Зробив декілька реформ, зокрема армійську та освітню, організував Національну Академію Наук, яка діє і досі. Але рівень його залученності в ці процеси під питанням - скоріш за все це були мінімальні умови поставлені німцями. Чомусь в цьогочасних націоналістичних кругах вважається базованим чадом праваком, хоча під час його правління нічого такого не спостерігалось. Ба більше - в офіційну документацію часів Української держави різко повернулась російська мова, а на посади пан Ясновельможний часто ставив своїх дружбанів з пітєра, через що українці його масово зненавидили. Вишенькою на торті з лайна стало видання Федеративної грамоти - про союз з білими на умовах федеративного об'єкту. Білі, які ходили під слоганом "Єдина та неподільна" тільки покрутили у скроні пальцем від таких заяв. Червоні посміялись, Німці програли (ба-дум-тс), УНРівці більше перелякатись і тільки сильніше захотіли перевороту назад - бо таким макаром Україна може закінчитись дуже швидко. Хоча уже після подій, вже в екзилі, зарекомендував себе дещо інакше. Довгий час займав ключову позицію в Українській діаспорі та відмовлявся співпрацювати з СРСР та Гітлером.

=== Антагоністи ===

'''Колчак''' - Адмірал, голова білого руху. Повоював трохи в японській війні, трохи в першій світовій, вважався досвідченим управлінцем. Через раптову смерть всієї царської сім'ї, визнавався Антантою як єдиний правоприємник влади в Росії, через що зловив неймовірної величини зірку. Власне білі, включно з колчаком, на офіційному рівні не визнавали ні УНР ні в принципі існування окремої української нації. Тож Україну сприймав як лише простір для маневру, щоб дати під дих червоним. Втім, всрався. Розстріляний десь посеред Болотії ще в ті часи.

[[Ленін]] - Публічно і неодноразово заявляв про необхідність націй у самовизначенні. Звичайно, коли УНР проголосила четвертим універсалом свою незалежність - одразу ж висунув ультиматум до УНР, бо це неправильне самовизначення нації. На відміну від білих, визнавав українську націю, через що переманив на свою сторону неймовірно багато дурників. Намагався потім таким же чином самовизначати [[Угорщина|Угорщину]] та [[Польща|Польщу]], але не проканало. Окремо варто згадати про геніальні економічні рішення, які на багато років загнали рашку в апокаліптичну фінансову кризу. Хоча, а нащо тобі гроші, ви що - буржуй? Гризи свої ланцюги, пролетар!

[[Сталін]] - до того як його пильні вуса осіли в закуреній шинелі кабінетів кремля, він командував військами на Українському та Білоруському анпрямках. Після брестського миру - займався все тим же, вже через підставних осіб. Сталін хоч і був гречним другом Леніна, але на українському питанні їх погляди розходились. В той час коли Ленін щось кричав про самовизначення націй - у Сталіна була інша думка. В будь-якому разі, ходить байка що через близьку дружбу між сталіним та леніним, останній попереджував, що "Не допускайте його до влади!". Ага-ага

'''Володимир Антонов-Овсієнко''' - Че Гевара в часи задовго до Че Гевари. Інтелигент, [[Жид]], комуніст. Був затятим Троцкістом, дружив з Джержинським, організував військові повстання ще задовго до леніна (з перемінним успіхом), врешті після революції двіжував серед червоних, аж доки не став командувати армією УСРР, та короткочасно був голвоою якоїсь пародії на уряд УСРР. Насправді, на момент організації УСРР, був VPN профілем Сталіна з таким необхідним українським айпі в профілі. Після закінчення визвольних змагань деякий час кочував по посадам, але врешті був розстріляний нахуй.

=== Другорядні ролі ===

'''[[Махно]]''' - в дореволюційні часи крадій та розбійник. В тюрмі навчився не тільки розмовляти російською, а і нахапався там у політв'язнів соціалістичних ідей. На волі намагався створити анархійно-соціалістичну країну, до якоїсь ступені йому це навіть вдалось. Але про результати експеременту ми не дізнаємось - Махно схрестив струї з комуністами, що закінчилось для махновців дуже погано дуже швидко. Деякий час ще бігав по степам півдня України, але його ватага остаточно розсипалась через пом'якшення політики в совку протягом 20-х. Успішно поїхав, [[Франція|на круасани]]. Де, як і положено будь-якому поважному сидящому, вмер від туберкульозу.

'''[[Вільгельм фон Ґабсбурґ-Лотрінґен|Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький]]''' - він же '''Василь Вишиваний'''. Хлопець австрійського княжого роду, якому нічого було робити як тільки визволяти Україну з-під гніту. Був назвичайно потужним українофілом - за що регулярно висміювався своїми однофамільцями. Був з сім'ї військового, хоча невідомо чи він мав військову освіту. Не дивлячись на це, після початку першої світової його швидко пристроїли командиром кавалеристів. Як і усі Габсбурги, був наділений статусом сенатора в парламенті австро-угорщини, де закорешився з ЗУНРівськими, зокрема з Петрушевичем. Аж Грушевський наниває союзників, щоб ти прогнали москалів і ввели війська. Австро-Угорський військовий контингент заходить в УНР, а серед них зокрема і УСС. Дуже швидко після цього Австро-угорщина розвалюється, війська виводять, а Василь Вишиваний ослухавшись наказу залишається в Україні разом з Усусами. УСС активно воювали проти червоних на сході України, зокрема в Херсоні та Олександрівську. Вишиваного зустрічали тепло - та і взагалі серед населення він був доволі популярним. Проти Скоропадського навіть готувався заколот на користь Вишиваного, про що знав і Скоропадський. Але схоже що Василя Вишиваного забули запитати. Зустрівшись з Болобочаном в Олександрівську, Габсбург скромно відпрвовів своє імператорське "НІ". Після того як Скоропадського попросили, за свої звитяги отримав Полковника УНР,і власне відступав звідти аж до кам'янця разом з усіма. Але в Трикутнику Смерті пересрався з Петлюрою, та свалив в Чехословаччину, і в Австрійській еміграції (як блядь це повинно взагалі працювати?) активно засирав поляків та тусовав з українською діаспорою. Де він і спокійно собі жив аж до 47 року. Аж до того моменту як в черговий день він пішов обідади, і не повернувся, бо на шляху його зустріли совки, надягнули мішок на голову, і витягнули до Києва. Йому шили роботу на ОУН, але справу закрили бо Габсбург вмер від сухот, а його тіло було заховано десь в Києві в безіменній могилі.

'''Юрко Тютюнник''' - як і Махно, довгий час бігав лісами як народний отаман, водив за собою армію. Погляди щодо УНР у нього мінялись час від часу, але здебільшого вважався союзним до УНР отаманом. Випадково опинився в тилу у червоних, де його приговорили до розстрілу. Але Тютюнник убалакав підрозділ перейти на сторону УНР. Врешті, отримав почесне звання Генерал-Хорунжия, але під самий кінець. Був одним з головних рушіїв зимових походів. Після зимових походів, активно співпрацював з громадою, а також намагався вербувати повстанців в радянському тилу. Знаємо ми про це тільки через те, що совки виманили Тютюнника в совок, від імені псевдоповстанської організації під предлогом чергової революції в Україні. Потім все було дуже дивно: Тютюнник хоч і формально не був під арештом, але спецслужби за ним слідкували. Писав книжки, встиг трохи поспівпрацювати з ВАПЛІТЕ, працював ВУФКУ, але при цьому запам'ятався всім тим, що знімався в радянському пропагандистському антиукраїнському фільмі, де грав сам себе у ролі антагоніста. З совку його вже не випускали, так що і тікати було особливо нікуди. В 1929 арештували з підозрами контрреволюції, а в 1930 врешті і розстріляли

'''Євген Коновалець''' - Мало відомо, але свою діяльність він почав ще при подіях першої світової. Коновалець потрапив до австрійської армії, де його при битві взяли у полон росіяни. Перша світова ще не закінчилась, а російська імперія вже потроху закінчувалась. В таборі для військовополонених десь посеред болот, Коновалець з іншими діячами проводив агітаційну роботу на українську тематику серед полонених. Пізніше, загадковим чином (стіни табору його вже не тримали) Коновалець опинився в Києві, де вже незабаром організовує курінь січових стрільців. Січові стрільці на чолі з Коновальцем зарекомендували себе як один з найбільш боєздатних підрозділів військ УНР. Приєднався до Директорії під час Повстання, і довгий час виступав у якості довіреної особи Петлюри. Правда, на відміну від Тютюнника, його військова діяльність закінчилась разом з УНР. Пізніше, в Еміграції займається політично-соціальною діяльністю, зокрема причетний до засновання ОУН. В 1938 році підірваний радянськими спецслужбами вибуховим пристроєм, замаскованим під коробку цукерок.

== На фронті все погано ==

Європа 1917 року все ще відривається у Першій Світовій, на Західному фронті в м'ясорубку прибувають нові учасники - американці. Українці отримали почесні місця з самого початку, в окопах по обидва боки фронту - наприклад, австрійських Січових стрільців (УСС). В Російській армії таких національних українських частин звісно не було - неположено. Коли все таки бахнула революція на фронті спочатку не повірили, а потім стали потихеньку розбігатися з частин додому, прихопивши, звичайно, зброю з собою. Замість монархії влаштовується Тимчасовий Уряд і починається політична метушня. Тим часом у Києві утворюється Центральна Рада, яка оголошує автономію. Керенський (голова Тимчасового Уряду) незадоволений, але не заперечує - його представників в Україні (до речі званих комісарами) ігнорують та прикидаються глухими та сліпими до їх скарг, а офіцерство взагалі дивиться на весь цей балаган презирливо зі сторони, поки що не підтримуючи нікого.

Більшовицький переворот ніхто спочатку не сприйняв як щось вкрай небезпечне - того року вони вже намагалися бунтувати, ще й генерал Корнілов намагався виперти Керінського з примарної вершини влади в Росії. Тому після перевороту в Петрограді Центральна Рада видає 3-й універсал, де проголошує Українську Народну республіку (УНР), але у складі єдиної Російської республіки, якої вже немає і на мапах.

Побоювання ЦР щодо більшовиків справдилися - після зафейленої спроби повстання у Києві| та посилання у відомому напрямку їхніх пред’яв, червоні починають наступ на УНР. 1918 року ЦР приймає 4й Універсал, оголошує УНР повністю незалежною, додає до цього кілька реформ та ліквідується. В Харкові тим часом проголошується ще одна Українська Республіка, звісно що радянська. Михайло [[Грушевський]] який тоді <del>керував</del> намагався керувати країною країною майже все просрав. Та це лише початок.

Більшовики швидко захоплюють УНР, деякі українські частини просто переходять на бік ворога, деякі - біжать хто куди, але дехто запекло чинить супротив. Нажаль таких небагато. Серед останніх - загальновідомий бій під Крутами. Бездарне командування, яке не здатне було не те що організувати нормальну оборону, а навіть дисциплінувати своїх власних офіцерів, кинуло зелених новачків-студентів проти головних частин червоних і закономірно отримало купу героїв посмертно<ref>Близько 150 трупів</ref>.

== Повстання на заводі Арсенал ==

Після проголошення Українською Центральною радою IV універсалу, ідейні комуністи з міста нікуди не ділись. Комуністичний двіж як поширював серед робітників заводів манифести, так і продовжував поширювати, але вже З українськими прапорами на вулицях Києва. А так вже вийшло що завод Арсенал на той момент був найбільшим підприємством Києва, ще і відносно недалеко від центру міста. Тож червоні агітатори дуже плідно налаштовували робітників заводів проти уряду УНР.

Робітникам поширювалась інформація про те що ваш український соціалізм неправильний, і замість Центральної ради треба встановити оту хуйню що на той момент сиділа в Харкові, на чолі з Овсієнком. Бо тільки там справжні комуністи, вони розуміють як правильно треба, тимпаче щось потипу такого перевороту незадовго до того відбулись в Миколаєві та Катеринославі. Насправді ж причиною такої активності став наступ червоних на Київ. Війська УНР, при всіх недостатках, всеж давали прикурити червоним.

Українським спецслужбам було відомо про підготовку повстання, але значно завадити вони цьому не змогли - ними були вилучені рушниці та здійснені арешти. Але робочих Арсеналу це не зупинило - зброю повстанці захопили в перші ж моменти повстання, а після - пішли вулицями до Центральної Ради, захоплюючи по дорозі будинки та приміщення. При тому що в місті базувались війська в великій кількості. Так в чому ж справа?

Справа в тому що комуністична пропаганда пішла по вулицям - і значна частка військ УНР тупо валяла окуня, а деякі підрозділи взагалі виступили на стороні повстанців. Але й залишились війська, що не зрадили Україні, і воювали проти повстанців. Правда, ситуацію погіршувала фактична відсутність центрального командування українськими військами в Києві.

Дійшло до того, що для придушення заколоту з фронту довелось зняти декілька підрозділів. Ситуацію можна уявити: для придушення заколоту в Київ прийшов передовий підрозділ війська УНР під командуванням особисто Петлюри, який ще декілька днів тому приймав на себе удар від військ Муравьова, що рухались на Київ. Чи були повстанці більшою загрозою за орду червоних?

Сама орда була ой яка велика - в наймасштабніших боях за Київ на початку 1918 року більшовиків було не більше 4-х тисяч. Штурм Києва позначився не скільки масштабними битвами, скільки епічним грабунком та пожежами - Муравйов потім не раз хизувався, що влучними артилерійськими пострілами спалив величезний особняк (насправді прибутковий будинок сім'ї) [[Грушевський|Грушевського]]. При чому тут великий внесок мали розлючені місцеві робітники, що програли повстання в Арсеналі, а як тільки підкотили червоні, ну звісно повилазила всіляка бандитська наволоч, що вирішила під шумок вбивати & грабувати.

== Веселі каруселі ==
=== Гетьман український, але дуже німецький ===
[[Файл:Скоропадський мем.jpg|міні|Вдячні нащадки роблять картинки]]
Тому щоб зберегти країну, за відсутності нормальної власної армії та мізерній підтримці народу, якому замало пообіцяли, а дали ще менше ніштяків, Центральна Рада, притиснута до стінки, починає дружити з німцями. В результаті райхсвер та їх друзі австрійці проходять країною, легко випилюючи червоних та займаючи їхнє місце. Народ розуміє що його надурили й починає обурюватися і вважає, що у всьому винна як раз Центральна Рада. Не безкоштовно - німці просять взамін їжу, зокрема зерно та курячі яйця, бо в Німеччині вже рік як ходять голодні бунти, і німці не дуже задоволені Кайзером.

Грушевський зобов'язує всіх селян надавати частину врожаю, але через недостатню кількість контролю, селяни надають замало їжі. Ну або так вважають Німці, бо після перших поставок Раду німці розганяють. До того ж, соціалісти їх дратували і взагалі різниці між більшовиками та ними німці майже не бачили. Владу отримує Скоропадський, що оголошує себе гетьманом під протекторатом німецького окупаційних сил та вусатого Ейхгорна. Додається ще і той факт, що Центральна рада була куди більш віддана своїм лівацьким ідеалам ніж ті ж комуняки в кацапії - і розкуркулила великих землевласників по всій Україні, віддавши землю селянам поменше. Селяни - у захваті. Землевласники - не дуже.

Але навідміну від того що совок робив трохи пізніше, куркулів не розстрілювали і не засилали по таборам. Їх просто відправляли на власні хліби - гуляти і шукати нову роботу, нові знайомства. Не дивно, що дуже швидко це перетворилось в рух. Скоропатський, як відомо, теж був землевласником, і на зборах в Києві його зі словами "Батько Скоропатський" ледь не заносили на руках, а пізніше на хвилі популярності - в центральну раду.

Для німців він був ідеальним кандидатом. Популярний серед землевласників, зі зв'язками як в німеччині так і на місці, з військовим досвідом та представник шляхетного українського роду. Змалку першою його мовою була німецька, хоч він сам походив зі старого старшинского роду. Вірний царський офіцер Скоропадський не щадил живота своего ради России-Матушки на війні з японцями, а з приходом 1917 року уважно слідкує за ЦР та подіями в Україні. Німці та Скоропадський швидко знайшли спільну мову, але все було набагато складніше ніж прийнято вважати - Німці не підібрали його на вулиці за красиві очі і за те що він виріс в німцях. Єдина причина чому він взагалі міг стати Гетьманом - підтримка місцевих.

[[Файл:17-750x631.jpg|thumb|Коротко про ті часи|300px]]
УНР перейменовується на Українську Державу або Гетьманат, німці проголошуються нашими любими друзями. Формально Українська держава була проголошена окремо, без безпосередньої спадковості УНРівських клейнод та формальностей, незадовго до свого уходу Скоропадський навіть вітав українців з півроку Української держави. Також дуже нагло заявив територіальну претензію до всіх сусідів, обвівши на мапі України всі українські національні землі. Воно може і базовано та круто але ці кордони були фантастичними і включали в себе землі де ніколи не ступав український солдат, як от Кубань, а також взагалі незалежну на той момент ЗУНР.

З Кубанню та Донськими козаками взагалі неприємна ситуація вийшла - Скоропатський намагався включити їх в склад добровільно. На цю справу навіть знайшлись люди - але нагло набрехали про підтримку України, а також про наявність військ, і в необхідний момент прийшли ледь не голяка. Розвідка, нажаль, за Скоропатського смоктала прутня.

Була проведена купа реформ різного ступеня важливості, відкривання університетів, академії наук і ще купа справ. Відновив приватну власність, на короткий час задобривши землевласників, та розізливши селян. Але при цьому Австро-угорському контингенту в Україні було дозволено вільно експропріювати припаси. А чому? А через те що німцям треба було зерно - і він їм давав зерно, навіть якщо це значило що український селянин залишиться голодним цієї зими. Тут вже і від лояльності землевласників не залишилось і сліда, на сільських просторах починається запекла партизанщина, і навіть ті кому більшовики були як корові п'ята нога, стали прислухатися до їх агітації. Але приходить осінь 1918-го і в самій Німеччини бабахає революція. Німецький кайзер зрікається престолу, його війська тікають на батьківщину. Гетьман спочатку думав що зможе втриматися, та намагався проводити самостійну політику але Україна з абсолютно усіх боків була оточена ворогами, тобто маневрувати та викручуватись в тій ситуації зміг би лишень геній. Скоропадський таким не був. Остаточною крапкою в його правлінні стало те що Гетьман зрозумівши що німці вже не захистять його видав маніфест де заявив про те що бажає бути в конфедеративному союзі з Россією, це призвело до того що навіть його соратники підняли зброю проти нього.

=== Полковник Болбочан ===
Версія популярна:

Один з небагатьох успішних українських полководців того часу, звичайно ж бувший офіцер імперської армії. Проявив себе раптово як мега активний розбудовувач українського війська і не боявся активно сратися з урядом УНР, якщо бачив що політики творять повну хуйню. Як і належить таким першокласним воякам, розстріляний своїми ж недругами (Петлюрою), що фактично стало однією з причин повного фейлу УНР у війнах проти більшовиків та білих.

Версія непопулярна:

Про персоналію Болобочана в принципі згадали після 2014 в контексті його кримської операції. Кримська операція йшла гарно - кацапів з Криму полковник Болобочан виганяв дуже швидко - але навіть не дойшовши до південного берегу криму отримав ультиматум від військ Антанти. Через що Крим довелось покинути. Також зокрема приймав участь в антигетьманському повстанні.

Втім біографія Болобочана цікава не стільки своєю кар'єрою, скільки тим, як вона закінчилась:

Дещо пізніше Болобочана поставили відповідальним за оборону лівобережжя. Але східний фронт посипався з тріском, червоні зайшли в Київ, і Болобочана запідозрили як мінімум в недбальстві та невиконанні наказів - як максимум в змові з кацапами. Болобочана навіть судили, але суд втім нічого так і не доказав. Врешті доки Болобочан сидів під вартою - він через переписку розісрався не тільки з Петлюрою, а і з значною часткою УНРівської верхівки. Відбувся якийсь незрозумілий двіж з призначеннями Болобочана на різні посади різними особами, через що на нього завели справу через перевищення повноважень, та закидали взагалі підготовку перевороту в УНР, з заміною Петлюри на Петрушевича.

Для всіх очевидно що справа сфабрикована, але незрозуміло звідки ростуть ноги. Одна версія каже що Петлюра наказав Болобочана щоб залякати інших командирів, які на той час те й робили що різали євреїв та іноді навіть опускались до рейдів на власні села. Бо вся ця історія відбувалась якраз в період "Трикутника смерті". Це період коли вже майже настав [[пиздець всіх сподівань]], але УНР поки що існував в межах плюс-мінус Хмельницької області і з усіх сторін були то поляки, то кацапи в кольорових асортиментах, до яких ще перебігали зневірені полковники УНР прихопивши з собою війська та обладнання.

З іншого боку, виглядає підозріло що Болобочана судили десь посеред Хмельницької області, УНРівським аналогом чекістської "тройки", і привели в дію наказ розстрілу якомога швидше. Судячи з коментарів Ісаака Мазепи, тодішнього Прем'єра УНР, а також те що наказ був підписаний тодішнім Командуючим армії УНР Осецьким - можна зробили висновок що серед уряду УНР з питання Болобочана був концесус.

Що означає одне з двох: що або він їх неймовірно заїбав своїми листами з тюрми, або вони дійсно боялись спроби чергового перевороту, очолюваного харизматичним та енергійним опозиціонером з послужним і зв'язками. Чи мало це побоювання щось за собою - важко сказати. Принаймні побоювання перевороту наврядчи були на часі, враховуючи ситуацію на фронті, а Петрушевич, враховуючи польску окупацію, був десь закордоном і представляв уряд ЗУНР в екзилі чи то в Парижі чи то в Празі.

Так чи інакше, Петра Болобочана розстріляли 28 червня 1919 на території залізничної станції Балин, що між Кам'янець-Подільським та Дунаївцями. Доволі скромний пам'ятник біля місця його поховання стоїть десь в Балині, але знайти його доволі проблематично бо він знаходиться ну прям не на видному місці.

=== Махновщина ===
{{Основна|Нестор Махно}}

Як відомо, Нестор Махно, великий символ анархізму та бунту проти всіх. У багатьох складалось враження що ну Махно - анархіст, значить творилась анархія на теренах Махновщини. Насправді все було дуже складно. Махно познайомився з творами Маркса, як то кажуть, ще в період коли він по тюрмам кочував після своїх арештів. Ліві ідеї йому дуже навіть зайшли, і він навіть вступив в якийсь лівий політичний рух. Але теорія його незадовільнила, він дещо її переосмислив, створивши такий собі "комунізм по книжці", пропустивши декілька пунктів і ще декілька переписавши.

При тому що в юності активно допомагав українським соціалістам, під час своєї діяльності прославився своєю ненавистю до військ УНР. А все чому? Під час головування Скоропатського, люди пов'язані з урядом (чи то військові, чи то якісь місцеві діячі) спалили дім матері, та вбили старшого брата за підозрою в боротьбі проти Австро-угорців, що було би цілком зрозуміло якщо почитати як діяла угорська комендатура на Запоріжжі. Це змусило Нестора взятись за рушницю взимку 1918 року, і він зміг організувати повстанський рух.Н естор Махно не довго думаючи проголошує своєю столицею рідне Гуляйполе, де він виріс. Хоча насправді хуй його знає як це повинно було працювати бо під Махном ніякого центрального уряду не було і були з'їзди громад - але був Махно, його ватага, та ноги, які він робив коли комуняки в черговий (!) раз його наїбали. У німців та австріяків він отримав своєрідну славу найлютішого розбійника та бандита.

Лютий бардак, що творився на просторах України змусив Нестора та його хлопців зробити єдиний правильний висновок - треба бити всіх, хто захоче нав'язати свою волю суворим селянам або простягнути загребущі руки до трудових харчів та майна. Але насправді мав зуб на Австро-угорців та державу Скоропатського, УНР (бо вважав їх винними в тому що вони і запросили Австро-угорців в Україну), до Білих (бо вони були монархістами, а при монархістах він сидів по тюрмах), але не з Червоними, яких він наївно вважав ідеологічним союзником. Червоні так не вважали, звичайно, хоча часто користувались цією наївністю у свою користь коли у червоних сил не вистачало, і до чергового "ТА МИ ИХ!!".

Махновці не були єдиними, хто зробив висновки що треба самим себе захищати. На степових просторах зстворили свої "республіки" до чорта багато отаманів, адже саме середовище степової України, де у кожного в сараї є гвинтівка, трохи гранат, добрі коні та почуття власної гідності, було найкращим інкубатором для вольностей та супротиву всіляким мудакам від влади. Тут і отаман Зелений і Холодноярська республіка.

=== Петлюра гетьмана звалив та й сам туди ж ===
Початок 1919 ріку. Гетьман не втримався без своїх німецьких друзів, та втік до Дойчлянду. За ним не тужив ніхто. УНР знову в строю, тільки при владі так звана Директорія, на чолі з Петлюрою та Винниченком, а також ще трьома якимись нонеймами. Винниченко ще в минулій ітерації уряду показав себе як конфліктний, депресивний та бісячий мудак. З Петлюрою був ледь не на ножах, неймовірно ображений на все навколо. Врешті з уряду його попросили, інші повідвалювались в процесі, а єдиною особою яка не злилась у важкі часи виявився "жіноподібний" Петлюра.

Більшовики звісно виставляють пред’яви, посилаються нахуй і історія повторюється. Спроби домовитися з французами<ref>Вони висадилися в Одесі, але нікуди далі не рухалися і вели себе досить ліниво</ref> про спільну війну проти самі знаєте кого, нічого не дали - Петлюрі похмуро нагадали, що його уряд дружив з поганим Кайзером, відкрив перед ним фронт і тому ніякої допомоги та визнання УНР не буде.

=== УНР та ЗУНР. Веселі відносини. ===
[[Файл:33526061.jpg|thumb|Злуку підписали на залізничній станції Фастів|300px]]
Акт Злуки між УНР і ЗУНР пройшов в час чергового наступу ворогів. Весь 1919 ЗУНР хоч щось намагається протиставити наступу поляків, які вперто вичавлюють західно-українські сили в передгір'я Карпат, але у тих куди краще озброєння та більша чисельність. Злука ця була скоріше фікцією, бо обидві держави не встигли проіснувати достатньо, щоб насолодитися одна одною і самими собою. А чим гірше було становище на фронтах тим більше не довіряли політики західняки політикам УНРівським, і навпаки. ЗУНРівські вояки, чесно кажучи, були були більш національно підковані ніж їх брати з армії УНР, та й вишколом відзначались соліднішим (завдяки вже вищезгаданому австрійському легіону Січових Стрільців), але їм хронічно не вистачало ані зброї ані припасів.

Все закінчилося не весело. Петлюрівці, махновці, денікінці, більшовики, ляхи, Антанта, [[Холодний Яр]]... Наступи, відступи, рейди, набіги, повстання, взяття міст, грабіж корованів, нальоти на поїзди як у вестернах, перевороти, проголошення усіляких республік. Весь цей жирний матеріал ще чекає своїх українських кінорежисерів.

== Велика дупа для всіх ==
Зима 1919/1920 замаячила перед Петлюрою великою та безумовною дупою. Солдатам нічим стріляти, нічого носити та нічого їсти. Симон змушений йти на союз з поляками, за що йому прості українці накидають ще більше штрафних балів. Спершу поляки допомагають звільнити Київ, але коли їм видають т таких дзвінких піздюлей кацапи, що аж дійшло до героїчної оборони Варшави, поляки ганебно зливаються з допомоги, посилаючись на якусь дірку в домовленності, залишену канцелярами в домовленності між УНР та Посполитими. Порада від Петлюри: завжди читайте мілкий текст!

В результаті цього зливу, Польща залишає за собою всю територію де стояли їх війська, які чомусь один в один збігаються з кордонами ЗУНР. Залишки військ останніх разом з огризками УНР військ, знову босі та голі змушені взяти на себе роль другорядних союзників пшеків. Після провалу польського наступу на червоних, всі українські частини потрапляють в теплі та зручні польскі концтабори. Як до них ставилися пшеки не важко собі уявити. Махновщина та селянська вольниця ще більше року билася з більшовиками, але сили були не рівні.

Грушевський після деяких тиняннь по закордонам, та після активної агітації більшовиків, повернувся в Україну і його не розстріляли, що дивно, а навіть дали можливість працювати за фахом. Винниченко справедливо побоявся за себе і залишився у Франції, де вмер у злиднях. Петлюру, як відомо, вбили в Парижі, за офіційною версією - стріляв бідний та злий єврей, що помстився за погроми. Фактично коли цього єврея спитали, звідки в нього інформація про погроми петлюрівців - більшовики розказали. В розсекречених документах вбивця виявився агентом москви.

== А що ж пішло не так ==
===Політичний аналіз===
Українці намагались стучати в усі двері, заключати союзи з усіма можливими союзниками - але врешті їх кидали всі ті союзники. Троїстий союз, хоч і намагався щось робити на допомогу Україні, так Австро-Угорці на півдні та Німці на півночі ввели свої війська в УНР, вигнавши московитів на час. Але врешті вийшло навіть гірше ніж було би без них - Австро-Угорці просто розпались нахуй (втім нам від того дістались Усуси), Німці народили Скоропатського, який втім єдине що зробив так це зневірив українців ще сильніше. Антанта і без того союзна до кацапії, після українських загравань з ворогом у тільки-но минувшій війні, не дуже то і хотіла вести з Україною справи, а втім, їх думка щодо комуняк [[Усім до сраки|сильно не відрізнялась]]. А потім і Поляки зробили хуйню, туго насравши собі на поріг. З сусідів в війну з Україною не вступила лише [[Румунія]] та [[Чехія|Чехословаччина]], хоча по-перше обидві країни окуповували великій шматок української національної землі, а по-друге, у випадку з Румунією, справи теж йшли погано, а з Чехословакією [[Усім до сраки|ніяк]].

Хоча ситуація всередині сильно не відрізнялась - конценсусу не було, а політичні фігури були доволі слабкими, і при цьому кожен знав краще за іншого як воювати, і що саме він повинен був бути головним, що потім вилилось у банальну отаманщину.

Врешті решт [[УНР в екзилі|УНР була вимушена діяти за межами України]], спершу як повноцінний уряд у вигнанні, а з часом уварилось до рівня громадської організації української діаспори.

Власне радянським колаборантам теж не повезло - після брестського миру кацапи притворялись наче вони тут не при чому, це все [[ДНР|Воля народу]], Українці просто хочуть жить при комунізмі, а тому УСРР проголосила себе незалежною державою з незалежною армією, яку очолював явно маріонеточний інтелегент без харизми Антонов-Овсієнко. Овсієнка розстріляли. Як розстріляли і інших членів першої спроби захопити таким чином владу в Україні, так званим "тимчасового робітничо-селянського" уряду. Наприклад: П'ятакова, Квірінга, Бубнова, Затонського... І це тільки деякі з імен, [[Усім похуй|про які ви ніколи не чули]].

Прожили вони, звичайно, незаслужено довго, і встигли прийняти участь в організації голодомора, та розкрутити маховик сталінських репресій, а втім він же їх потім і накрив - комуністична верхівка в особі [[Сталін]]а з радістю нагородила їх свинцевою кулею за чесну та кропітливу роботу в сфері наближення комунізму. І якось так вийшло, що УНРівські діячі, після свого програшу і втечі закордон, прожили більш чесне та довше життя ніж програвші УНРівці. Але втім українцям від цього краще не стало.

===Підхід з війскової точки зору===
Існує думка що грамотна військова стратегія би зберігла УНР без проблем.

Враховуючи що здебільшого бої між фракціями були пострілушками посеред поля, з мінімальним залученням техніки, що по суті є анахронічною відрижкою від лінійної тактики. А бої в місті часто обмежувались в'ялими перестрілками з мосінок, іноді з аж цілим кулеметом, та були захопленням ключових точок в місті [[Вархамер]]-стайл, як от залізничних станцій, телеграфу, пошти, портів і того всього. Махновці взагалі ледь не голяка біжали зі словами УРАААА в Катеринослав, чим якимось чином примудрились захопити місто - це дійсно були битви ТАКОГО рівня. В циї битвах іноді приєднувались бронемашини або, простибоже, навіть бронепотяг.

Військові УНР теж приймали участь в першій світовій, могли би і докумекати що грамотно підготовлені оборонні споруди (та хочаб банальні окопи) могли би зупинити не таку вже і нескінченну орду червоних. З того боку, що червоні що білі не володіли великою кількістю артилерії, бронепотяги саботувались за допомогою знищення залізниці (взагалі велике питання чому залізниця була настільки діючою в той період, що бронепотяг допер аж в Київ наприклад), тож вибивати з окопів УНРівців довелось би трошечки довше ніж маршувати полком тиждень під пісні з Олександрівська до Вінниці, а потім тікати назад від переважаючих військ союзників УНР, які через три дні знову пропадуть, і так туди-сюди.

== І що тепер? ==
{{Основна|УНР в екзилі}}

Соціялісти програли. УНР в екзилі успішно проіснувала до 1992 року, і з відновленням незалежності уряд в екзилі передав державні клейноди Кравчуку.

"Петлюрівець" перестало бути зневажливою назвою українськиї вояків, а втім на момент 2020-х спостерігається занальний ресентимент за УНР. На честь Петлюри названа вулиця в самому центрі Києва, яка ще недавно була якоюсь червонозалупною. Особа Болобочана стала актуальною після анексії росією Крима, також потроху на місцях починають згадувати діячів УНР поменше. От недавно в Запоріжжі з'явилась вулиця Марка Безручка - генерал-хорунжия армії УНР.

Але найбільша увагу привертає саме особа Скоропатського. Не дивлячись на його коротку і невдалу діяльність на посту голови Української Держави, його назначили пророком всього правого руху в Україні, і поклоняються як богу.

== Також читати ==

*[[Історія однієї України]]
*[[Австрійський генштаб]]
*[[Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген]]
*[[Нестор Махно]]
*[[Грушевський]]
*[[Кулемет Максим]]
*[[Зрада]]
*[[Воля]] (комікс)

== Примітки ==
<references />

== Додаткові посилання ==
*[http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/6/80009/ Січові стрільці під час Січневого повстання]
*[http://petlura.poltava.ua/2012/04/03/lehendy-ta-fakty/ Про Симона Петлюру]
*[http://www.infoukes.com/ukremb/history/SUBTELNY/19.htm#1 Багато букв про Громадянську війну]
*[http://lurkmore.to/1917 Луркоморье про 1917]

{{Війна за незалежність}}
{{Україна}}
{{Історія}}
[[Категорія:Історія України]]

Радянська українізація

2025-09-01T10:58:35Z

Coole: /* Розстріляне відродження */

[[Файл:Членін-Сралін.png|thumb|Ууух! Нахуй всіх, хто заважає українізації!]]
'''Радянська українізація''' - процес українізації українського в Україні, який задавали відверто антиукраїнські комуністи з москви, а втім закінчувалось це печально з разу в раз.

[[Файл:1613502661.510954-.jpg|thumb|Є проблеми?]]
У якомусь вигляді воно мало місце під час усього совка, але зазвичай коли про це кажуть то мають на увазі період українізації 20-х 30-х. І пізніші прояви теж, насправді, йшли по синусоїді - коли українстке спершу не тільки дозволялось, а й агітувалось. А потім різко - заборонено, не допущено, розстріляти! Перша хвиля була в цьому показовою, звичайно.

Після періоду визвольних змагань совок ще довго трясло. Українські республіки та повстанці хоч були і не організовані, але доволі довго мучали тили совків. Це відбувалось по різним причинам, основною було неприйняття радянської влади. Втім, у совка не було вже сил на той момент робити агресивні кроки - не дивлячись на формально проголошений військовий комунізм, державна вертикаль ще не була повноцінно вибудована, а радянська економіка була в руїнах (не в останню чергу через невизнання СРСР ніким з повноцінних держав) - тож важилів було не так багато. був проголошений НЕП, для відновлення економіки - і деякі політики стали навіть вільніші ніж в УНР (наприклад, приватна власність в аграрному секторі. Розкуркулювання совок почне трохи пізніше - коли набереться сили). Республіки мали формальну незалежність, хоча фактично децентралізації не було - і все спиралось на Москву, не на Совіти, а на партію. Документооборот наказово теж вівся українською, і культурні політики також були вільніші, але за наказом з москви.

Існує думка, що коренізація в радсоюзі в цілому проводилася для виявлення куркулів і націонал-симпатизуючих для подальшого розстрілу. Хоча навряд совок в тому стані був способний на такі багатоходівочки

==Розстріляне відродження==
Радянська влада всіляко намагалась впрягти в ярмо пропаганди українськиї діячів. Найбільш дивною ситуацією було виманювання в СРСР Тютюнника, під приводом начебто підпільної діяльності. Совок його арештував і заставив грати самого себе у якості антагоніста, а пізніше - розстріляв за спробу перевороту. При чому, на крису - так що навіть його рідна жінка не знала про його смерть довгий час.

Так само повпрягали і декілька інших організацій. Кіношні - ВУФКУ, з яких зокрема вийшов і Довженко. Письменницькі - ВАПЛІТЕ, які чесно трудились на радянську владу, писали радянські агітки. Деякі з них щиро вірили в радянську державу, хтось навіть встиг повоювати в складі червоних під час національно-визвольних змагань. Хтось - навпаки, щиро був за УНР. Найбільш відомими представниками розстріляного відродження були Хвильовий та Тичина. Хвильовий колись воював за червоних, був одним з передових письменників тзв "Червоного відродження" - дітища радянської українізації, яке пізніше стане розстріляним. Під час самого піку голодомору та початку репресій не витримав - і застрілився. Тичина ж навпаки - зашестерився, і з щирого націоналіста перетворився в лауреата сталінської премії, втім надивившись як братів по перу відпрвлять у Соловки, з яких він вже ніколи їх не бачив.

==Суть==
[[Файл:1613502661.510954-2.jpg|thumb|Українізуймося, друзі!]]
Як зараз модно казати, цей "кейс" є прикладом того, що сама по собі українська мова і навіть створення контенту українською не є гарантією того, що це все сприяє розвитку українського суспільства, державності чи україномовності. Зробимо розумні обличчя і проаналізуємо:
*'''Контент''' Так наприклад, при СРСР справді видавалося дохуїща україномовної літератури, класиків і навіть деякі дисиденти. Вже не кажучи про тони україномовної партійної літератури, зокрема Членіна і Сраліна. Точна статистика невідома, але напевно ми в незалежній перевершили цей показник лише після РУВ і то невідомо, чи перевершили.
*'''Мова''' При СРСР (особливо в 20 роках) проходили численні демонстрації за Україну, насаджувалося формальне використання української мови. Чого не було до совка, з огляду на імперську політику.
*'''Допуск до влади''' Кілька <del>українців</del> кацапів, які певний час жили в Україні ([[Хрущов]], Брежнєв, <del>Горбачов</del>) займали найвищі пости в наддержаві.
*'''Правовий статус''' Українці стали громадянами однієї з наддержав і більше ніякого кріпацтва. Купа соціалістичних гарантій.
Але чи означає це, що це було на користь для української нації, суспільства та українців? Головним чином, ні. Москва робила це в першу чергу для себе як певний етап деполонізації і деєвреєзації території України перед повною її московізацією. Диявол в деталях відповідно:
*'''Контент''' Попри кількість літератури, вона була ідеологічно кастрована. Тобто відбувалася підміна понять. Наприклад, [[Кобзар]] Шевченка був оголошений ледь не біблією УРСР, але звідти було прибрано всі нєудобниє моменти про боротьбу з москалями та зроблено з Шевченка боротьбиста з буржуями спільно з братнім російським народом (навіть повісті російською писав!).
*'''Мова''' Українську мову з кожним десятиріччям все більше уподібнювали до російської. І йдеться не лише про славетну заборону Харківського правопису. Так наприклад вже у 1988 головним словом для російського "риск" в рос-укр словнику було не "ризик", а "риск" (з українським прочитанням). Тобто та сама підміна понять.
*'''Допуск до влади''' Ті "українці", які могли пробиватися в апарат вже не були українцями і їх не хвилював добробут і справжність українського народу. Тут не можна нікого засуджувати, центр влади був у Москві і саме собою існував мораліті фільтр, щоб не пускати туди націонал-буржуїв. Втім суть одна: ми не отримували з цього ніхуя. Більш за те - часто українцями назначались люди які власне українцями і не були: з найбільш кричущих прикладів Хрущов українцем ніколи не був, власне як і Брежнев. Хоча люди чомусь досі сприймають їх обох як українців
*'''Правовий статус''' Якщо ти робив український ідеологічно правильний контент українською ідеологічно правильною недомовою, то міг і високі премії отримати і місце зажиточьноє. Але як тільки ти починав копатися в реальній історії, виявляти ознаки української (а не загальнорадянської/української) ідентичності, то тебе слали нахуй. Жовтоблакитний прапор - нахуй. Якісь незрозумілі нерусскіє слова - нахуй. Ствердження самостійності українського народу - нахуй. Публікація економічного трактату здорової людини - нахуй. Вибери своє.

==Значимість==
Совок і обидві форми українізації, що ним провадилися, показали, що не все те золото, що українською мовою. Український контент українською мовою можна робити і за таких умов:
*Антиукраїнська ідеологічна спрямованість
*Паралельне винищення українців
В актуальному форматі це звучить так: однією рукою україномовний медіаконтент створюєш, а іншою якимось українцям голови об стінку розшибаєш.
*Чи має цінність контент створений в результаті такого? - Може і має після фільтрації ідеологічної нісенітниці, якщо така є.
*Чи можна пишатися такими творцями? - Однозначно ні. Важко навіть сказати, чи людина з такою філософією це українець чи просто довбойоб, який хоче виділитися/підзаробити грошей на українському контенті.
*Чи варто допомагати таким творцям? - Звісно ні. Може бути аргумент "а як іще", але це маніпуляція. Краще вже не мати того контенту, але й не шкодити іншим українцям серез посередництво таких горетворців. Виникнуть інші, може вони будуть адекватніші. Тоді і допомагати можна буде.

==Див. також==
*[[Українізація]]
{{Портал:Портал-сус/Бокс}}
{{СРСР}}
{{Проблеми українізації}}