Енциклопедія Драматика - Внесок користувача [uk]

Перший

2022-05-23T14:12:42Z

Dechioyo:

'''Перший''' - український <s>державний</s> вже суспільний телеканал, яким керує '''"Національне суспільне телебачення України"'''. Року десь до 2015 було совком, згодом помічається тенденція до одужання.
[[Файл:Перший_-_логотип.png|міні|Логотип зараз]]

== Історія ==
=== Стародавня ===
Українське телебачення з'явилося ще у далекому 1951, у [[Харків|Харкові]], а з кінця 1951 почав діяти київський телецентр. Але усе це було давно і що там було, пам’ятають лише олдфаги.

Тривалий час канал був місцевим засобом пропаганди й на 100% складався із чистого совєцького калу. Усі передачі були невдалою калькою із таких на центральних каналах.

=== Середньовічна ===
[[Файл:ArticleImage 95806.gif|120px|thumb|Першій національний]]
Із початком незалежності не було зафіксовано жодних змін у якості телепродукту, лишень стало більше [[Хохол-малорос|вишиванок, гопака та іншої шароварщини]].

Намагався косити під канал "Культура", еге ж. На 20% складається з [[Поплавський|Поплавського]], на 15% - з передач про Україну та її культуру, на 5% - з політичної реклами і, нарешті, на 60% - з чистого, незаплямованого лайна. Нещодавно провів якесь оновлення, та усім начхати. [[Янукович|Зовсім вже нещодавно]], замість косити під канал "Культура", керівництво каналу (Херр Фон Бенкендорф) вирішило косити під моск. ОРТ, і [[кацап|окацапило]] значний відсоток мовлення.

=== Новітня ===
З 2015 року гендиректора призначено [[Грузія|грузин]]а Зураба Аласанію, десь тоді ж канал осуспільнили. Частково це допомогло телеканалу, з'явилися ознаки ремісії у вигляді нормальних програм. Втім, чи телеканал стане в рівень європейським, покаже лише час.

== Сусідні канали ==
=== UA:Культура ===
Канал, на який спихнули [[Поплавський|Поплавського]], культуру та частину лайна.

=== UATV ===
З 1997 по жовтень 2015 - '''УТР'''. Канал іномовлення (його крутять в закордонних [[Готель|готелях]] і не тільки). Зажлобив обслуговувати кілька частот на різні мови, а тому мовити одночасно українською, російською, англійською, кримськотатарською та арабською.

=== УТ-2 та УТ-3 ===
{{Основна|Г+Г}}

== Альзо ==
А ще, канал відомий [[Отака_хуйня,_малята|безсмертною фразою Весклярова Петра Юхимовича aka Дід Панас]].
<pre>Отака хуйня, малята… З’їла Лиска Колобка…</pre>

== Див. також ==
*[[Українське телебачення]]
{{Телебачення}}

Файл:Перший - логотип.png

2022-05-23T14:11:54Z

Dechioyo:

Перший

2022-05-23T14:03:13Z

Dechioyo:

'''Перший''' - український <s>державний</s> вже суспільний телеканал, яким керує '''"Національне суспільне телебачення України"'''. Року десь до 2015 було совком, згодом помічається тенденція до одужання.
[[Файл:Перший - логотип.png|міні|Логотип зараз]]

== Історія ==
=== Стародавня ===
Українське телебачення з'явилося ще у далекому 1951, у [[Харків|Харкові]], а з кінця 1951 почав діяти київський телецентр. Але усе це було давно і що там було, пам’ятають лише олдфаги.

Тривалий час канал був місцевим засобом пропаганди й на 100% складався із чистого совєцького калу. Усі передачі були невдалою калькою із таких на центральних каналах.

=== Середньовічна ===
[[Файл:ArticleImage 95806.gif|120px|thumb|Першій національний]]
Із початком незалежності не було зафіксовано жодних змін у якості телепродукту, лишень стало більше [[Хохол-малорос|вишиванок, гопака та іншої шароварщини]].

Намагався косити під канал "Культура", еге ж. На 20% складається з [[Поплавський|Поплавського]], на 15% - з передач про Україну та її культуру, на 5% - з політичної реклами і, нарешті, на 60% - з чистого, незаплямованого лайна. Нещодавно провів якесь оновлення, та усім начхати. [[Янукович|Зовсім вже нещодавно]], замість косити під канал "Культура", керівництво каналу (Херр Фон Бенкендорф) вирішило косити під моск. ОРТ, і [[кацап|окацапило]] значний відсоток мовлення.

=== Новітня ===
З 2015 року гендиректора призначено [[Грузія|грузин]]а Зураба Аласанію, десь тоді ж канал осуспільнили. Частково це допомогло телеканалу, з'явилися ознаки ремісії у вигляді нормальних програм. Втім, чи телеканал стане в рівень європейським, покаже лише час.

== Сусідні канали ==
=== UA:Культура ===
Канал, на який спихнули [[Поплавський|Поплавського]], культуру та частину лайна.

=== UATV ===
З 1997 по жовтень 2015 - '''УТР'''. Канал іномовлення (його крутять в закордонних [[Готель|готелях]] і не тільки). Зажлобив обслуговувати кілька частот на різні мови, а тому мовити одночасно українською, російською, англійською, кримськотатарською та арабською.

=== УТ-2 та УТ-3 ===
{{Основна|Г+Г}}

== Альзо ==
А ще, канал відомий [[Отака_хуйня,_малята|безсмертною фразою Весклярова Петра Юхимовича aka Дід Панас]].
<pre>Отака хуйня, малята… З’їла Лиска Колобка…</pre>

== Див. також ==
*[[Українське телебачення]]
{{Телебачення}}

Антін Мухарський

2021-11-05T09:41:20Z

Dechioyo:

[[Файл:Завантаження.jpg|thumb|Канонічний|200px]]
[[Файл:Muchar8880.jpg|thumb|Неканонічний|200px]]
{{Цитата|Людина, що попри життєві складнощі та непростий характер завжди буде віддана Україні|Анон про сабжа}}
'''Антін Мухарський''' - актор, шоумен, письменник, отаман ватаги анархічно-свідомих художників і просто гарний українець.
Колись був просто Антоном, але сум і тяжкі думи за долю України привели його до зміни мозку імені, іміджу та створення цілої купи національного культурного контенту. Проте для заробляння грошей на культурні справи продовжує час від часу працювати в старому амплуа АнтОна.

== Книжки ==
{{Youtube|yz5xnf2qcqY|Все у нас хуйово...}}
Мухарський досить непоганий письменник. Книги повні неполіткоректності, трольского та чорного гумору, тикання палкою в мовне питання та не рекомендовані для читання вагітним (останнє попередження написано на обкладинці).
*'''Доба або сповідь молодого бандерівця''' - один день з життя молодого актора на початку 1990-х.
*'''Смерть малороса''' - автор вволю познущався з убитого пізніше невідомо ким журналіста [[Олесь Бузина|Олеся Бузини]], вбивши його пляшкою безалкогольного пива в неприродному місці. Самому собі в повісті Мухарський теж знайшов місце - герой книги називає його "гламурним дебілом". Бузина взагалі виступає як символ малоросійтсва, якого треба душити в самому собі, вичавлюючи з себе потроху недолугого бідного родича Великоросії.
*'''Донецкий х...''' - досить дивна любов простого успішного донецького бандита, до львів'янки з сумним кінцем для всіх.

== Телепрограмми ==
Антін Мухарський пройшов шлях від шоумена з претензією на власну нішу в так званому гламурному дискурсі до діяча культури, котрий такої ніші мати зовсім не хоче й нікому не радить. Відомим він став після реклами дивовижного порошку "Тайд". Завдяки Антіну на теренах
України назавжди припинили кип'ятити.

'''Зелена лампа''' - неоднозначне шоу 2012-13 років на [[Українське телебачення#ТВі|ТВі]]. Матюки, голі сраки гарних дівчат (що погано читають в голос по-українськи), думи про те як рятувати Україну та анархізм думок.

'''Люта Українізація''' - україномовне вечірнє шоу на 4 каналі.

== "Лагідна/Сувора українізація". Музика ==
[[Файл:Test.jpg|thumb|Анархічний джип Антіна|200px]]
Орест Лютий - ще одне амплуа Мухарського, частина масштабного проекту "Лагідна/Сувора українізація". Де безжально переспівують радянську російськомовну класику на український, а часто ще й на антимосковський лад.

== [[Жлоб-арт]] ==
Мухарський та його однодумці-художники (наприклад [[Іван Семесюк]]), через роздратування від масового жлобства українців-хохлів, започаткували цікавий культурний напрямок [http://zlob-art.livejournal.com/ жлоб-арт]. В ному вдосталь стьобу над гопничками, товстопузими "дядями Васями", сірою буденністю індустріальних околиць та мамою-зоною.
[[Файл:48043-3u.jpg|thumb|Гопнички від Мухарського]]
Восени 2013 року презентував годну книгу "Жлобологія", на Львівському форумі видавців, [http://www.youtube.com/watch?v=Nhiqo0JjpxY#t=65 посадивши у клітку], двох «тварин» вимираючого виду - «гопніків троєщинських», демонструючи відвідувачам як анти-приклад.

«Жлоби не читають книжок. Тому, дітки, подивіться, у кого ви можете перетворитись, не читаючи», - сказав Антін Мухарський, час від часу попереджуючи людей, щоб ті не наближались до клітки, адже там – «небезпечні тварини».
«Взагалі, герої не тільки вони. Тут ще мала б бути клітка з депутатами Верховної Ради, клітка з гламурними дівчатами - такими, тупенькими блондинками. Багато є різновидів жлобства, всіх вивозити та демонструвати було б дуже проблематично», - сказав Антін. [http://www.volynnews.com/news/analytic/mukharskyy_prezentuvav_knyhu_pid_syshysh_syuda_idi_foto_video/]

==Цитатки==
* ...депутат чи модель – це не професія. От лікар, вчитель, [[повія]] врешті-решт – це професії, де потрібен хист, вміння, досвід.
* Пересічний українець живе в плоскінно-сонному стані раба, котрому взагалі байдужа якась там культур-мультур.
* В Україні критична маса населення є біомасою, ми – вдалий досвід її виведення.
* І коли мене питають: «Чи готовий я вмерти за Україну?», я кажу чесно: «На мою думку, минули час, коли треба було вмирати за Україну. Настали часи, коли треба вчитися «жити за Україну». Просто впустити її в своє серце і жити собі та їй на щастя. Й поки житимеш ти – житиме і вона.

==Картинки==
<gallery>
Файл:82344.jpg|Ведучій "Зеленої лампи"
Файл:Muhar.jpg|Задоволений
Файл:69 main.jpg|[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=576495205716088&set=a.576482589050683.1073741827.576455202386755&type=1&theater Антін в образі]
Файл:Muchar0.jpg|
Файл:35 n.jpg|З книгою про національну ідею.
Файл:Screenshot 6(1).jpg|Голий Антін, обібраний колишньою дружиною
</gallery>

== Кліпота ==
{{YouTube|align=center|yz5xnf2qcqY|Все у нас хуйово...}}
{{YouTube|align=center|qe5jJ102SC0|Виконує пісеньку "Ватнікі"}}
{{YouTube|align=center|G1gYsXpgbnk|Пісенька "РОСІЯН В ДОНБАСЕ НЕТ"}}
{{YouTube|align=center|inTMGfXVsrg|Орест Лютий - "КАТЯ - ВАТНІЦА"}}

== Посилання ==
*[[Жлоб-арт]]
*[http://tyzhden.ua/Culture/64015 Один]
*[https://web.archive.org/web/20141026054044/http://www.antins.net/?page_id=959&lang=uk Два]
*[https://www.facebook.com/AnarhoKabareZelenaLampaZAntinomMuharskim Десь на фейсбуччі]
*[http://glavred.info/kultura/antin-muharskiy-moya-poziciya-po-donbasu-ne-zminilasya-tilki-stina-329634.html Антін Мухарський про політику та Донбас]
 
{{Телебачення}}
{{Шаблон:Art}}
{{Україна}}
{{Київ}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Телебачення]]
[[Категорія:Мистецтво]]

Заблоковані російські сайти

2021-11-03T20:58:23Z

Dechioyo: /* Mail.ru */

У 2017 році декілька популярних російських ресурсів було заблоковано, щоб не годувати армію РФ, вони й так нафти нап’ються.

Після блокування багато хто з [[Малорос|патріотично налаштованих громадян]] налаштував собі ВПН, щоб й далі сидіти в улюбленому фкантактікє. Здебільшого ж для [[Укрмережа|укрнету]] всі ці сайти вже мертві, тому неактуальність матеріалу нижче компенсується його історичною вагою. Безосові ніколи не повернутися в його 2007, для нового ж покоління нульові це вже ніби [[вісімдесяті]].

== Яндекс ==
[[Файл:Яндекс-лого.png|міні|150px|В Яндексу був український інтерфейс та навіть слоган]]
'''Яндекс''' ''(від англ. yandex — yet another indexer - ще один індексатор. Також Хуяндекс, Тиндекс, Яша)'' - московитьский пошуковець, якій також пропонує овер 9000 різних послуг. Був доволі популярний у нашій країні. Як компанія, Яндекс одна з найбільших в РФ і коштує десь з 13 млрд зелених папірців. Раніше свідомо не індексував україську Вікіпедію, потім виправився.

'''Яндекс.Фотки''' - хостинг зображень. Оскільки хостинг позіціонується як народний, плюс див. аудиторію ярушки, шукати якісь красиві фотки тут марна справа. У топі висять кісюні, білочкі та інші хуняшки, сфоткані на мильниці.

'''Яндекс карти''' - аналог Ґугл-мапсу. Відрізняється наявностю вулиць у Прип’яті, та гіршою якостю супутникових знімків десь подалі від мегаполісів. А ще вважають Південну Осетію окремою державою, тоді як з точки зору того ж ґуглмапсу це частина Грузії. Втім, [[Крим|Кримнаш]] тільки для росіян, на інших доменах Я.Карт він все ще наш.

'''Яндес Гроші''' - аналог PayPal. Спочатку був зручніший за іддейного супротивника, втім після скасування анонімності та закриття рахунків з надуманих причин, був визнаний понурим лайном. А ще полюбляє прикарманбвати гроші з покинутих гаманців.

== Mail.sru ==
[http://mail.ru/ Mail.ru] - найвідоміший поштовий сервіс Росії та колись ще блогохостинг. Давно і навіки окупований бидлом, ТП, школотою та астрономічною кількістю тролів різної товщини. Розповсюджувач троянів та вірусів під видом програмного забезпечення.
* Пошта. Є лише одним з сервісів.
* Соцмережа {{Переклад|Мой@Мир|Мій@Світ}}. Лайно.
* Фотохостинг.
* Відеохостинг. Кіно у HD-форматі завантажувалося швидче, ніж п’ятихвилинний ролік з місцевого хостингу.
* Відеотрансляція. Якщо є вебкамера, можна транслювати сюди що небудь, якщо немає, то дивитись чужі та коментувати. 95% трансляцій це махання своїми ціцьками/хуями, що зайвий раз доводить розумовий рівень більшості місцевих.
* Новини. Новини як новини, заголовки доволі жовті.
* {{Переклад|Ответы@mail.ru|Відповіді@mail.ru}}. Сервіс питань-відповідей. Характерне питання: «У меня вопрос насчёт видеокарты...сам не понимаю чего нужно(((»
* Mail.ru агент. Пекельний гібрід [[ICQ|асі]], скайпу, який ще й повідомляє про нові листи та новини.

== ВК ==
Страшне, жахливе місце, де збирається [[бидло]]; найпопулярніша соціальна мережа постсовкового простору. Трохи [[підробка|схоже]] на [[Фейсбук|Facebook]], хоча вигідно відрізняється від нього можливістю подивитися [[порно]] чи послухати музичку. Стандартна відмазка на звинувачування у сидінні втентаклях: «та [[Школота|я]] там не сиджу, просто музику <del>зберігаю</del> слухаю.» З травня 2017-го якби заборонений в Україні, але більшість школяриків вже в курсі як обходити заборону.
{{Основна|Вконтакті}}

== Однокласники ==
{{Сайт|Тип=Соціальна мережа|Назва=Однокласники|Статус=Живий|Час=3 2006 року |Засновник=Альберт Попков|Мова=Московська, українська, англійська і т.д.|Рушій=Власний|Адреса=https://ok.ru/|Лого=5654ges.jpg}}
'''Однокласники''' — кацапська<ref>https://ru.wikipedia.org/wiki/Mail.ru_Group#Активы</ref> соціальна мережа, клон буржуйського [http://www.classmates.com/ classmates.com]. Якщо [[школота]] сидить на [[Фейсбук|пикокнизі]] та [[Instagram|гіпстаграмі]], то аудиторія посивіше і полисіше вибирає 1-класників. І навіть після блокування ОК в Україні знайдеться чимало дорослих дядь та тьоть, які досі користуються таким "чудовим" сайтом.

Однокласники має чимало "потрібних" свистілок і перділок, а також блювотний, недоладний дизайн. Основні фічі ОК:
* Пошук колишніх однокласників, одногрупників, однополчан, співкамерників etc. Саме для цього і створено сайт, за словами розробників;
* Перегляд гостей (себто можна побачити, хто заходив на вашу сторінку. Вважається, що це унікальна фіча сайту);
* Купа різноманітних браузерних ігор, у яких можна вбити час;
* Стрічка новин, наповнена всіляким лайном;
* Можна публікувати фото, відмічати себе на світлинах та оцінювати їх за шкалою від 1 до 5, є навіть 5+ (Б-г знає, [[ТП|кому]] це потрібно);
* Можна слухати музику (щоправда, з деякими обмеженнями);
... і багато чого іншого.

ОК має височенну концентрацію руськомірського, православного, та низькоякісного "контенту". Так як юзери цього сайту невибагливі, зазвичай не мають смаку та дуже погано орієнтуються в усіх темах окрім домогосподарства, ремонту, домашніх тварин та садівництва з консерваціями на зиму, то й відповідно сайт насичений дуболомною Раша-пропагандою, гумором часів Єльцина та потужною агітацією [[Томос#Передумови|Московського Патріархату]].

=== Коротко про аудиторію сайту ===
<gallery>
Файл:OKcomment1.jpg
Файл:OKcomment2.jpg
Файл:OKcomment3.jpg
Файл:OKcomment4.jpg
Файл:OKcomment5.jpg
Файл:OKcomment6.jpg
Файл:OKcomment7.jpg
Файл:OKcomment8.jpg
Файл:OKcomment9.jpg
Файл:OKcomment10.png
Файл:OKcomment11.jpg
Файл:OKcomment12.jpg
Файл:OKcomment13.jpg
Файл:OKcomment14.jpg
Файл:OKcomment15.jpg
Файл:OKcomment16.jpg
Файл:OKcomment17.jpg
Файл:OKcomment18.jpg
Файл:OKcomment19.jpg
Файл:OKcomment20.jpg
Файл:OKcomment21.jpg
Файл:OKcomment22.jpg
Файл:OKcomment23.png
Файл:OKcomment24.jpg
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Мережеві місця||що=— місце у світовій мережі, де сидить школота}}
{{Москалі}}
[[Категорія:Сайти]]
[[Категорія:Москалі]]

Вконтакті

2021-11-03T20:53:14Z

Dechioyo:

{{Сайт|Тип=Соціальна мережа|Назва=ВКантактє|Статус=Вічно живий. Заборонений, але бажаний|Час=з 10.10.2006|Адмінство=Mail.ru(VK Group)|Мова=московитська|Рушій=Власний|Адреса=[http://vk.com vk.com]|Лого=VK.com-logo.svg.png}}

'''Фкантактє''' (ВКонтакті, Контакт, ВСтаді, ВФСБ, ВК) — страшне, жахливе місце, де збирається [[бидло]]; найпопулярніша соціальна мережа постсовкового простору. Трохи [[підробка|схоже]] на [[Фейсбук|Facebook]], хоча вигідно відрізняється від нього можливістю подивитися [[порно]] чи послухати музичку. Стандартна відмазка на звинувачування у сидінні втентаклях: «та [[Школота|я]] там не сиджу, просто музику <del>зберігаю</del> слухаю.» З травня 2017-го заборонений в Україні. Станом на сьогодні має мало української аудиторії, так як школярі переїхали в [[Instagram|Інстаграм]].

== Початок ==
Творець та батько сайту, Паша Дуров, початково задумав Вконтабу 2006-го року як сайт для спілкування ленінградської студентської іліти. Свідченням тому була відсутність реєстрації та система інвайтів. Власне, пруф [http://web.archive.org/web/20061108195639/http://vkontakte.ru/ ось тут]. Очевидно, що з затхлою кров'ю ілітаті швидко стало нудно, тому почали пропускати випукників інших універів, допоки не дійшло до вільної реєстрації.

== Поверніть мені мій 2007 ==
Оскільки лихі 90-ті пройшли, більшість українських сімей змогла собі дозволити не тільки цінний компуктер, а і 3-4 мегабіта Укртелекомівського швидкого інтернету. Серед школоти та молоді швидко розповсюдилась мода на Вконтабу, і банальна відсутність сторінки там могла послужити приводом вважати людину [[Рагуль|рагулем]] та неуком.

Дизайн ВК 2007-го суттєво відрізнявся від сучасного, адже мав купу непотрібних свистілок та перділок, які робили ВК не звичайною соцмережею, а якийсь карго-культ. Серед особливостей ВК 2007-го були:
* Анонімні питання. Певно, єдина втрачена можливість безосібного перебувати на сайті без створення злощасної сторінки. Школотою використовувався виключно для цькування та піхвостраждань.
* Публічні питання. На кожній сторінці господар останньої міг написати питання, котре починалось з «Чи хотіли б ви...». Як безосібний вже здогадався, [[95%]] питань школоти були про хотячку та секас.
* Публічні питання v.2.0. По своїй суті це були аналогічні спільнотам обговорення, тільки їх створювали на власній сторінці, і відповідали в цих тредах друзяффки. Як правило, питання були понурі, і мало які треди набирали більше [[3,5]] відповідей.
* Стіна. У старій-добрій Вконтабі були відсутні коментарі до постів та система лайків, записи не мали стільки функцій прикріплення, як тепер, тому тодішня стіна була схожа на понурі стовпчики картинок та тексту. Перехід Дурова від холопських стінок до боярських мікроблогових мурів породив епічну драму та срачі, але ілітата швидко оцінила можливості нового інтерфейсу, тому бурління лайна швидко вщухли. Хоча деякі представники інтелектуальної більшості досі волають «Дуров вєрні стєну!!11».
* Спам. Воістину, у ті темні часи спам був всюди. Ним були забруднені всі стіни, спільноти, коментарі та приват. Один необережний клік на посилання — і вже завтра твої однокласники скаржаться на те, що ти їм в приват кидаєш [[ЦП]]. А найгіршим було те, що з цим ніхто не боровся, і це стало буденним. Згодом цю напасть викорінили.
* Цитати та статуси. Оскільки можливості записів на стіні були обмежені, левову частку контенту на сторінках займали до сраки розумні цитати та статуси, котрі були вже [[over9000]] разів перепощені раніше. Найславетніші та найоригінальніші з них стали ознакою псевдоілітарності.
* ЦП та прон. Нікуди правди діти, навіть тепер ВК ніхто особливо не слідкує за завантаженими на їхні сервера відеороликами. Якщо заборонений контент перебуває в закритих спільнотах без непотрібних очей, він там може без видалення існувати роками. А оскільки як такої модерастії в 2007-му році не існувало, майже весь відеопошук був заповнений [[порно]]графією, [[гуро]] та ЦП.
* [[Баян]]и. Оскільки 95% школярів своє знайомство з широкими тенетами починали саме з Вконтаби, вони довго смакували переварені шлунками всього цивілізованого світу свіжі відеоролики та [[демотиватори]], частин яких було створено мало не в 90-их.
* [[Емо]]. Певно, найбільш знакова особливість цього вашого 2007-го. Саме розквіт ВК збігся з піком популярності даної субкультури. Серед 12-річних лолей вважалось бути емо модним, серед іліти — зашкваром. Тому сітхи все звели в абсолют: емо або зневажали та ненавиділи, або обожнювали та захоплювались. Зараз емо вимерли: еволюціонували\деградували до рокерів або [[хіпстер]]ів. Хоч досі є [https://vk.com/zxzvikazzz лохнеські виживші педовки], котрі все ще вважають це модним. Емо-рух напряму пов'язаний з вконтабою, адже саме в цій соцмережі була найбільша концентрація їх представників, і 50% образу емаря були його статуси, музика та рожево-чорні фотографії.
* Рейтинг. Раніше не було кастомних списків друзів, і їх порядок залежав від рейтингу. Повністю заповнена сторінка давала 99% рейтингу, і кожен наступний пункт вже був платним. Саме тому лолі заповнювали місце роботи чимось на кшталт «мені ще рано ;->», а військову службу «я воюю на стороні добра хДДДДД». Згодом випиляли, що доставило ядерного [[Дупобіль|батхірту]] тим, хто тратив на рейтинг свої кревні.
* [[Текст-арт|ASCII-пікчі]]. Знову ж таки, через те, що для максимального рейтингу треба було повністю заповнити сторінку, школота прагнула заповнити текстом і графи про інтереси. Розуміючи, що на їхні вподобання всім насрати, вони замість них заливали ASCII-арти. Тому в деяких сферичних екземплярів сторінка перетворювалась на безкінечний сувій символів.
* VIP. З модою на вконтабу прийшли і відповідні сервіси. Сайти типу avabomba.ru чи avalala.ru додавали купу рамок, фільтрів та надписів а-ля «ворам масті мусарам па пасті», «нішутісамной», «принцеско пазітіффчік», і, звісно, найпопулярнішого «VIP». Доставляли несумісні поєднання, наприклад, фото 8-річної личинки з підписом «послє харошей п'янкі всігда єсть кого дабавіть в друзя». Зараз таке висміюється навіть самим бидлом, але винятки все ще не вимерли.

Форсерами «ностальгії по 2007-му» стали форчанівці. Причиною тому стали доволі таки серйозні розмови колишніх емо про повернення в субкультуру і відповідні [https://vk.com/wetakeitback тематичні групи]. Тому нині згадки 2007-го — то здебільшого сарказм та стьоб.

== Фауна ==
;Серед личинок самців
* Брат-пацан. Уся стіна всіяна репостами картинок та цитат з пацанських цитатників, фразами з бандитських фільмів типу «Бригада», фотографіями геліків і [[реп]]чиком. Як правило, в житті такі рішали спокійніші за удавів і народилися в новому тисячолітті, що і пояснює банальну відсутність осібних фото.
* Чутливий піхвостраждалець. У школі це непримітний ніндзя-неведимка, на якого всім насрати, або омежка (куди без них). Уся стіна та альбоми наповнені глибокими чуттєвими роздумами про кохання, покликані показати автора тонкою та тендітною натурою (насправді сабжу соромно зізнатись дівчині).

;За наповненням сторінки
* [[Безосібний]]. Як підказує [[капітан Очевидність]], власник сторінки — анонім. Безосібні теж бувають різні. Банально можуть не виставляти свої фото, але спілкуватися з друзям з РЖ, можуть приховуватись під вигаданим ім'ям і постити тільки контент по інтересам, або й геть вести абстрагований спосіб життя, не видаючи навіть віддалених ознак хто вони і чим займаються.
* Духовно багатий. Від ВК-безосібного відрізняється наповненням. Зазвичай це абстракції, незрозумілі псевдохудожні фото, ілітний построк і цитати сучасних книг на стіні. Друзів рідко буває більше 50. Якщо в безосібного це необхідність і буденність, то в духовно багатого це поза. Фотоанонімність варіюється — іноді це тільки фотографії з розмитим обличчям сабжа в натовпі, а іноді over9000 фотографій.
* [[Геймер]]-лайноїд. Використовує сторінку винятково для гри в лайнобраузерки. Саме вони засмічують фід ігровими записами а-ля «Я отримав в подарунок за квест йоршик для унітазу! зайди в гру щоб допомогти мені зібрати мою новорічну ялинку 2007!».
* Репостер. Навіжений, котрий репостить абсолютно все, що йому сподобалось у різних паблосах, ніби не знаючи про існування лайку.
* Призолов. Постійно репостять конкурси, а деякі наглі навіть можуть написати в првиат з проханням зарепостити якийсь лайнопост або пройти за реферальним лінком. [[Fail|Ніколи не виграють]].
* Овуляшка. Усім знайома щойно одружена і завагітнівша шмара, котра клепає в себе на сторінці тонни контенту про очікувану\народжену личинку.
* Закохані шмарколизики. Хлопчики та дівчатка, котрі переживають своє перше або довгоочікуване кохання. У 9 випадках із 10 це [[школяр]]і, але є і особливо запізнілі екземпляри. Альбоми та стіна усіяні світлинами двох присмоктаних одне до одного представників гомо сапіенс, а від їхнього нудотного люблячого публічного спілкування на стіні чи в коментарях ригати хочеться. Демонструють кохання де можуть і як тільки можуть.
* Коваль контенту. Музиканти, художники, розробники ігор, актори — усі, хто займається чимось, що потребує реклами. І зазвичай їхні сторінки залиті зразками робіт і агітацією їх купити\відвідати виставку\постановку.

;За змістом фото
* Соціоблядь. Щодня купа фотографій в нових альбомах з чергових гульок з друзяффками, або походу до клубу, або паті на хаті, або ще якогось ритмічно-церемоніального ритуалу.
* Просто [[блядь]]. Фото дівчини, які всім своїм виглядом показують, що за викрутку на дискотеці або просто за гроші дівчина буде твоя. Деякі популярні екземпляри вже мають зароблену репутацію, тому пропозиції їбаццо їм надходять навіть за відсутності оголених світлин (ця ваша [[Тіна Войтик|Войтік]], наприклад).
* Фотоблядь. Певно, 95% жіночого населення Вконтаби. Безкінечні щоденні потоки селфі. Не дай Боже залити фото без [[інстаграм]]ного фільтру, чи плашки CamWOW або Retrica. Таким способом своє [[ВВВ]] тішать як соціобляді, так і омежки.
* Фотоомежка. Омежка, зачасту жіночої статі, котра володіє лайнодзеркалкою, але на додачу до неї батьки забули їй придбати друзів. Тому зазвичай фотоомежки мають ті самі селфі, але їх ніхто не коментує та не лайкає. Часто омежки збігаються в групки по 2-4 людей, і фотоомежать колективно: 4сі заливають собі фотки з однієї фотосесії і дружно одне одного коментять, типу «пуся ти така гарна мммуа» чи канонічне «дякі пуся :*», за котрим обов'язково йде «нема за шо красунька :*************88». Очевидно, що така штучна активність на сторінках омежок занадто явна, але надії вони не втрачають.
* Модель. Просто блядь, фотоблядь і соціоблядь в одній особі. Але відрізняється від вищезгаданих сабжів тим, що своєю конфігурацією форми м'язово-жирової оболонки заробляє на життя або змагається на конкурсах краси. Тому логічно, що їхні стіни заповнені їхніми гарними портретами, блискучими фотосесіями та телефонами для співпраці.
* Лайнофотограф з лайнозеркалкою. Мажор або спиногриз, котрий виклянчив у батьків дорогий фотоапарат, що автоматично робить його майстром фотографії і дає право вимагати гроші за лайнофотосесії. Заливають на сторінки 2-4 папочки з блюрними фотосесіями, котрі зробили безкоштовно своїм друзям, в очікуванні <del>дива</del> клієнта. Їх роботи відрізняються еталонною непрофесійністю, відсутністю правильного фокуса і величезними вирвиочними ватермарками. Усе як у <del>людей</del> профі.
* Інстаграмер. Підвид будь-кого з вище перерахованих. Користується [[інстаграм]]ом чи подібним сервісом, і фотографує абсолютно все, що їсть\робить\бачить протягом свого понурого дня. Відповідно, і фід засирають фоточками з [[смайл]]ошифрами, на кшталт «намет-хмарка-вогонь-сердечко» замість звичного іліті «Недавно відпочивала з друзями на природі — спали в наметі під відкритим небом та готували їжу на вогнищі. Мені дуже сподобалось!».
* Слоуомежка. Ноулайфер або лінива срака, котрий настільки рідко вибирається на люди, що може залити свіжий змазаний аватар з якоюсь колективною неякісною фотографією із дитячого табору тільки раз в півроку.

;За активністю
* [[Твітер]]аст. Любитель хештегів. Як і інстаграмери з їх смайлами, пише "#bike #ukraine #trip #locals #souvenirs #wood #sky" замість "Ось мої фото з велоподорожі по Україні. Сьогодні в Карпатах. Місцеві люди - гуцули - дуже колоритні та привітні. Купив трошки сувенірів, наприклад ось цю дудку в формі пташки. Також з друзями сходили до лісу. Тутешнє небо та краєвиди незабутні!"
* Коментатор. Улюблена забава безосібних. Коментують майже все, що побачили в фіді. Є як ілітні петросяни і тролі, так і незрабні рагулі.
* Лайкозавр. Ракло, котре лайкає чи не все, що бачить. Замість коментарів одобрення вони просто лайкають все що бачать. Особливо злять в обговореннях, коли задаєш якесь питання, а його лайкають без відповіді.
* Лайкодрочер. Просить в усіх і вся лайків. Для чого? <s>В ім'я сатани</s> Для тішення ВВВ, звісно! Переважно це личинки жінок або навіжені адміни груп.
* Мемознавець-позер. Школотрон або молодша студентота, котрі клепають [[мем]]чики на йобаному 1001мем.ру, не знаючи суті персонажів і ліплячи надписи на всі шаблони підряд.

== Пабліки ==
Публічні сторінки стали надпотужним рупором розповсюдження інформації вконтабі, що, ясна річ відразу, стало власністю непідготованих мас. В [[Укрмережа|укрмережі]] істинно українських пабліків було мало, але були.

;Лампові
* [[Козацький цитатник]]. У відповідь на кацапський «Піратський\Орочий цитатник» українські ентузіасти створили свого, [[Блекджек і курви|з гопаком та оковитою]]. Тематика та сама: метаморфози відомих цитат та персонажів, тільки вже в козаків, а також пропаганда всього українського: від інді-груп до глобальних синьо-жовтих проєктів. Став відомим як у рідному краї, так і в парашних ЗМІ.

;Ракові
* Козацький цитатник (sic!). З початком [[Євромайдан]]у динамічно почав скочуватись у [[лайно]]. На козацький контент адміни забили великого та товстого, сторінка стала понурою стрічкою патріотичних новин. Далі почались товстезні [[форс]]и, як-от «Долучайтесь до створення мему %назва_сабжа%». Це такі, як Ватмобіль, [[Візитка Яроша]] та інші, про котрі забули навіть самі автори. Логічно, що за півроку подібного лайна народ почав скаржитись, але герої полягли під тиском ВВВ Кістола та банхамером.
* Чоткий паца. [[Едвайс]] з лицем п’яного [[Рагуль|рагуля]], котрий меле рагульську сільську маячню. Найгіркішим фактом є те, що всі, хто з цього сміються, вважають себе [[Небидло|не таким бидлом]], а інтелігенцією, але на ділі 95% підписоти — панаєхавші з сіл та хуторів. Частими були пости [[ВВВ]] типу «Скільки буде лайків — стільки раз Путін просреться».
* Йобнута подруга. Віддалено нагадує жіночий варіант «Чоткого паци». Той самий едвайс, тільки за персонажа взята Overly Attached Girlfriend. Наповнення: «Хочу попісяти — кличу подругу» або «Коли на його сторінці — головне нічого не лайкати» тощо. Ще гірший за Чьотґава Пацу.
* Підслухано. Дуже поширена форма спілкування хом’ячків, запозичена в кацапів. Суть паблосу: на стінку постять анонімні історії дописувачів. Своє власне Підсухано має кожен вуз\школа\місто\село\бурса, і зустріти там можна відповідний контингент. Оскільки [[бидло]] за своєю природою ниці та боязкі, основна тематика анонімних постів — диванна полеміка про гендерні стосунки та політику, або банальні піхвостраждання, і всі ці прояви дуже легко піддаються товстій критиці з подальшою [[Дупобіль|сейсмічною активністю]] авторів.
* Де є Українці, там є приколи. Ракова спільнота, де 90 % контенту — це напівголі дівки та милі тваринки. Ті самі приколи якщо й є, то вони десь на рівні спільнот в Однокласниках. Тому їх цільову аудиторію в основному становить саме бидло, і вельми справедливо. За версією [[Маріобой|Маріобоя]] — шведський стіл для [[тролінг]]у. Можна без особливих зусиль робити вкиди в коментарях або надсилаючи на стінку сторінки резонансні пости на наболілі чи недвозначні теми, такі як [[френдзона]], всі-баби-шльондри, всі-хлопці-козли, релігія, політика або мораль. Словом, широкий спектр можливостей для [[срач]]ів.

== Вплив на мережу ==
[[Файл:1495046540225-0.jpg|thumb]]
З одного боку, Вконтаба стала панацеєю в користуванні тенетами, адже в собі включає пошту, сховище для музики, альбомів, документів і навіть дещо обмежений файлообмінник. Але з іншого — саме через потворну та криву призму Вконтаби бидло, школота, рагулі та хом’ячки сприймають інтернет, що наносить йому непоправну шкоду на теренах постсовку. Щодня натовпи бездумних користувачів відбирають і паплюжать чергову позицію оборони незайманої мережі.

* [[Мем]]. Поняття мему постраждало найпершим. Невігласи, котрих більшість, звуть мемом абсолютно весь кований контент. <del>Демотиватор едвайс макрос рейдж-комікс </del> мем.
* [[Демотиватор]]. Захворів на [[рак]] ще в 2007-му. Завдяки простоті створення став доступним всім і кожному, що із тонких та саркастичних жартів перетворило їх в понурі купки пікселів.
* [[Rage Comics|Рейдж-комікс]]. Свого часу став нереально популярним вконтабі, і в 2007-му комікси дійсно були гідними. Причиною тому була криворукість школярів, адже [[фотошоп]]ом володіє не кожний, і відносна більшість контенту кувалась досвіченими [[олдфаг]]ами. Але з популяризацією рейдж-коміксів почались з’являтися онлайн-редактори, де кожен охочий міг створити свого комікса, наліпивши неканонічних шаблонів та понурого тексту. Нині ці комікси вже всіма підзабуті.
* МЕМЧИКИ))))0. У відповідь на подібне богохульне плюндрування рейджкоміксів, купка ентузіастів-пуперів почали форсити МЕМЧИКИ)))0 — криво перемальовані популярні шаблони тролфейсів та [[фейспалм]]ів з гіперболічно понурими жартами. Іліта сміялась та раділа, але школота проковтнула це за новий тренд, тому тепер чи не кожне бидло кричить «сасай лалка». Фактично, хом’ячки відібрали в іліти їхню власну зброю.
* [[Макрос]]и. З появою пропіарених пабліків на кшталт МДК макроси перетворились з бордового розкішного інструменту тролінгу в звичайний текст шрифтом Impact, написаний на фоні пікчі. Через це використання макросів автоматично прирівнюється до раковості та бидланства. Sad, but true.
* [[Едвайс]]и. Піонери пабліків на кінці емо-епохи Вконтаби. Хоча це і форсед-мем, деякі його персонажі були доволі дотепні. Знову ж таки, стали лайном з появою онлайн-редакторів.
* [[Форс]]. Найгірша ядерна зброя, котру перейняло бидло — створення та форс власних недомемів стадом. Приклади навіть соромно наводити.

== Чому укрiв позбавили ВК ==
[[Файл:Web Stat Feb 2021.webp|міні|ВК ніде не видно, о диво!]]
[[Файл:564646.jpg|міні|про заборону ВК в Україні]]
[[Файл:18447459 1351555821607115 9174030153654255583 n.jpg|міні|Як блокувати ВК в Україні]]
Хтось наївно вважає, що ВК в Українi завинтили, бо воно багато триндить на [[Порох]]а та сприяє сепаратистам, але все набагато цiкавiше, нiж здається. Обiйти блокування Вконтактнiка може будь-який сучасний школяр, то невже анон досi гадає, що про такий розвиток подiй не доперли нашi мiнiстри та урядовцi? Рiч у тiм, що за допомогою ВК та схожих сайтiв хитрi москалi вивчають регiональнi больовi точки українського народу, щоб потiм вдарити саме по ним.

Себто вони цiкавляться, у якому регiонi якi запити робляться найчастiше i вiдштовхуючись вiд нагальних потреб того чи iншого регiону роблять вiдповiднi висновки. Приводимо приклад: користувачi з [[Київ|Києва]] бугортять чому нема гарячої води, вiдразу користувачам з Київа почнуть пiдкидати ненав'язливу рекламку, меми, посилання сайти та статейки, в яких вiдсутнiсть гарячої води пов'язана iз злочинним режимом Києвської Хунти. Iнший приклад: у [[Львів|Львовi]] проблеми зi смiттям i користувачi ВК зi Львова переймаються найбiльше саме цим, вiдразу цим юзерам пiдкинуть рекламу та посилання на те, що у всьому винуватий клятий Порох, який зовсiм не турбується про жителiв Мiста Лева i так далi в цьому ж стилi. Коли юзери заходять до ВК через проксi чи з увiмкненим VPN, то здогадатись хто з якого регiону майже нереально, а одже й намацати больову точку кожного регiону вже не вийде.

== Копірастія ==
Довгий час школота всія пострадянського інтернету, та й не лише школота, полюбляла слухати музику вконтакті, виправдовуючи це замалими об’ємами власних хардів, та насправді це все те ж небажання вилазити з рідного болота. І, звісно ж, [[Усім до сраки|усім насрати]], що уся ця музика є незаконною, адже пісеньки не куплені у медіакорпорацій, через що в останніх горіли дупи. Але ніщо не вічно під місяцем, і коли у вбидлятника змінилося керівництво (ви ж не думаєте, що Дуров там єдиний всім рулить?) та соцмережу вивели на біржу, бажаючи повторити успіх яндексу, згадали, що на Заході правлять копірасти, а тому треба якось причепуритися у їхніх очах, інакше не куплять, тому в Росії прийняли антипіратський закон, а юзери втентаклів стали отримувати сотні листів від адміністрації з вимогами видалити музику, а хто ігнорував, той лишався її примусово. Інтернети побачили тисячі підірваних дуп школоти та наплив на музичні хостинги, а у любителів смішних картинок з написами з’явилась нова тема. Тепер, щоб якось приховатися від всюдисющих адміністраторів, меломани перейменовують групи та пісні на щось типо смішне, або просто схоже на оригінальну назву. До речі, про Дурова — він збив даїшника та з’їбався зі сраної рашки. А бидло і досі пише йому пред’яви з вимогами повернути музичку.

<gallery>
В7.jpg|Крампі кіт
В5.jpg|Лєнін і тут барижить
</gallery>

== Посилання ==
*{{Wikinet|VK|Вікінет про VK}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Мережеві місця|що=- місце у світовій мережі, де сидить школота}}
[[Категорія:Сайти]]

Файл:VK.com-logo.svg.png

2021-11-03T20:52:47Z

Dechioyo: Лого забороненої на території України соц-мережі.

== Опис файлу ==
Лого забороненої на території України соц-мережі.

Вконтакті

2021-11-03T20:51:42Z

Dechioyo:

{{Сайт|Тип=Соціальна мережа|Назва=ВКантактє|Статус=Вічно живий. Заборонений, але бажаний|Час=з 10.10.2006|Адмінство=Mail.ru(VK Group)|Мова=московитська|Рушій=Власний|Адреса=[http://vk.com vk.com]|Лого=COtdLh Fw6w.jpg}}

'''Фкантактє''' (ВКонтакті, Контакт, ВСтаді, ВФСБ, ВК) — страшне, жахливе місце, де збирається [[бидло]]; найпопулярніша соціальна мережа постсовкового простору. Трохи [[підробка|схоже]] на [[Фейсбук|Facebook]], хоча вигідно відрізняється від нього можливістю подивитися [[порно]] чи послухати музичку. Стандартна відмазка на звинувачування у сидінні втентаклях: «та [[Школота|я]] там не сиджу, просто музику <del>зберігаю</del> слухаю.» З травня 2017-го заборонений в Україні. Станом на сьогодні має мало української аудиторії, так як школярі переїхали в [[Instagram|Інстаграм]].

== Початок ==
Творець та батько сайту, Паша Дуров, початково задумав Вконтабу 2006-го року як сайт для спілкування ленінградської студентської іліти. Свідченням тому була відсутність реєстрації та система інвайтів. Власне, пруф [http://web.archive.org/web/20061108195639/http://vkontakte.ru/ ось тут]. Очевидно, що з затхлою кров'ю ілітаті швидко стало нудно, тому почали пропускати випукників інших універів, допоки не дійшло до вільної реєстрації.

== Поверніть мені мій 2007 ==
Оскільки лихі 90-ті пройшли, більшість українських сімей змогла собі дозволити не тільки цінний компуктер, а і 3-4 мегабіта Укртелекомівського швидкого інтернету. Серед школоти та молоді швидко розповсюдилась мода на Вконтабу, і банальна відсутність сторінки там могла послужити приводом вважати людину [[Рагуль|рагулем]] та неуком.

Дизайн ВК 2007-го суттєво відрізнявся від сучасного, адже мав купу непотрібних свистілок та перділок, які робили ВК не звичайною соцмережею, а якийсь карго-культ. Серед особливостей ВК 2007-го були:
* Анонімні питання. Певно, єдина втрачена можливість безосібного перебувати на сайті без створення злощасної сторінки. Школотою використовувався виключно для цькування та піхвостраждань.
* Публічні питання. На кожній сторінці господар останньої міг написати питання, котре починалось з «Чи хотіли б ви...». Як безосібний вже здогадався, [[95%]] питань школоти були про хотячку та секас.
* Публічні питання v.2.0. По своїй суті це були аналогічні спільнотам обговорення, тільки їх створювали на власній сторінці, і відповідали в цих тредах друзяффки. Як правило, питання були понурі, і мало які треди набирали більше [[3,5]] відповідей.
* Стіна. У старій-добрій Вконтабі були відсутні коментарі до постів та система лайків, записи не мали стільки функцій прикріплення, як тепер, тому тодішня стіна була схожа на понурі стовпчики картинок та тексту. Перехід Дурова від холопських стінок до боярських мікроблогових мурів породив епічну драму та срачі, але ілітата швидко оцінила можливості нового інтерфейсу, тому бурління лайна швидко вщухли. Хоча деякі представники інтелектуальної більшості досі волають «Дуров вєрні стєну!!11».
* Спам. Воістину, у ті темні часи спам був всюди. Ним були забруднені всі стіни, спільноти, коментарі та приват. Один необережний клік на посилання — і вже завтра твої однокласники скаржаться на те, що ти їм в приват кидаєш [[ЦП]]. А найгіршим було те, що з цим ніхто не боровся, і це стало буденним. Згодом цю напасть викорінили.
* Цитати та статуси. Оскільки можливості записів на стіні були обмежені, левову частку контенту на сторінках займали до сраки розумні цитати та статуси, котрі були вже [[over9000]] разів перепощені раніше. Найславетніші та найоригінальніші з них стали ознакою псевдоілітарності.
* ЦП та прон. Нікуди правди діти, навіть тепер ВК ніхто особливо не слідкує за завантаженими на їхні сервера відеороликами. Якщо заборонений контент перебуває в закритих спільнотах без непотрібних очей, він там може без видалення існувати роками. А оскільки як такої модерастії в 2007-му році не існувало, майже весь відеопошук був заповнений [[порно]]графією, [[гуро]] та ЦП.
* [[Баян]]и. Оскільки 95% школярів своє знайомство з широкими тенетами починали саме з Вконтаби, вони довго смакували переварені шлунками всього цивілізованого світу свіжі відеоролики та [[демотиватори]], частин яких було створено мало не в 90-их.
* [[Емо]]. Певно, найбільш знакова особливість цього вашого 2007-го. Саме розквіт ВК збігся з піком популярності даної субкультури. Серед 12-річних лолей вважалось бути емо модним, серед іліти — зашкваром. Тому сітхи все звели в абсолют: емо або зневажали та ненавиділи, або обожнювали та захоплювались. Зараз емо вимерли: еволюціонували\деградували до рокерів або [[хіпстер]]ів. Хоч досі є [https://vk.com/zxzvikazzz лохнеські виживші педовки], котрі все ще вважають це модним. Емо-рух напряму пов'язаний з вконтабою, адже саме в цій соцмережі була найбільша концентрація їх представників, і 50% образу емаря були його статуси, музика та рожево-чорні фотографії.
* Рейтинг. Раніше не було кастомних списків друзів, і їх порядок залежав від рейтингу. Повністю заповнена сторінка давала 99% рейтингу, і кожен наступний пункт вже був платним. Саме тому лолі заповнювали місце роботи чимось на кшталт «мені ще рано ;->», а військову службу «я воюю на стороні добра хДДДДД». Згодом випиляли, що доставило ядерного [[Дупобіль|батхірту]] тим, хто тратив на рейтинг свої кревні.
* [[Текст-арт|ASCII-пікчі]]. Знову ж таки, через те, що для максимального рейтингу треба було повністю заповнити сторінку, школота прагнула заповнити текстом і графи про інтереси. Розуміючи, що на їхні вподобання всім насрати, вони замість них заливали ASCII-арти. Тому в деяких сферичних екземплярів сторінка перетворювалась на безкінечний сувій символів.
* VIP. З модою на вконтабу прийшли і відповідні сервіси. Сайти типу avabomba.ru чи avalala.ru додавали купу рамок, фільтрів та надписів а-ля «ворам масті мусарам па пасті», «нішутісамной», «принцеско пазітіффчік», і, звісно, найпопулярнішого «VIP». Доставляли несумісні поєднання, наприклад, фото 8-річної личинки з підписом «послє харошей п'янкі всігда єсть кого дабавіть в друзя». Зараз таке висміюється навіть самим бидлом, але винятки все ще не вимерли.

Форсерами «ностальгії по 2007-му» стали форчанівці. Причиною тому стали доволі таки серйозні розмови колишніх емо про повернення в субкультуру і відповідні [https://vk.com/wetakeitback тематичні групи]. Тому нині згадки 2007-го — то здебільшого сарказм та стьоб.

== Фауна ==
;Серед личинок самців
* Брат-пацан. Уся стіна всіяна репостами картинок та цитат з пацанських цитатників, фразами з бандитських фільмів типу «Бригада», фотографіями геліків і [[реп]]чиком. Як правило, в житті такі рішали спокійніші за удавів і народилися в новому тисячолітті, що і пояснює банальну відсутність осібних фото.
* Чутливий піхвостраждалець. У школі це непримітний ніндзя-неведимка, на якого всім насрати, або омежка (куди без них). Уся стіна та альбоми наповнені глибокими чуттєвими роздумами про кохання, покликані показати автора тонкою та тендітною натурою (насправді сабжу соромно зізнатись дівчині).

;За наповненням сторінки
* [[Безосібний]]. Як підказує [[капітан Очевидність]], власник сторінки — анонім. Безосібні теж бувають різні. Банально можуть не виставляти свої фото, але спілкуватися з друзям з РЖ, можуть приховуватись під вигаданим ім'ям і постити тільки контент по інтересам, або й геть вести абстрагований спосіб життя, не видаючи навіть віддалених ознак хто вони і чим займаються.
* Духовно багатий. Від ВК-безосібного відрізняється наповненням. Зазвичай це абстракції, незрозумілі псевдохудожні фото, ілітний построк і цитати сучасних книг на стіні. Друзів рідко буває більше 50. Якщо в безосібного це необхідність і буденність, то в духовно багатого це поза. Фотоанонімність варіюється — іноді це тільки фотографії з розмитим обличчям сабжа в натовпі, а іноді over9000 фотографій.
* [[Геймер]]-лайноїд. Використовує сторінку винятково для гри в лайнобраузерки. Саме вони засмічують фід ігровими записами а-ля «Я отримав в подарунок за квест йоршик для унітазу! зайди в гру щоб допомогти мені зібрати мою новорічну ялинку 2007!».
* Репостер. Навіжений, котрий репостить абсолютно все, що йому сподобалось у різних паблосах, ніби не знаючи про існування лайку.
* Призолов. Постійно репостять конкурси, а деякі наглі навіть можуть написати в првиат з проханням зарепостити якийсь лайнопост або пройти за реферальним лінком. [[Fail|Ніколи не виграють]].
* Овуляшка. Усім знайома щойно одружена і завагітнівша шмара, котра клепає в себе на сторінці тонни контенту про очікувану\народжену личинку.
* Закохані шмарколизики. Хлопчики та дівчатка, котрі переживають своє перше або довгоочікуване кохання. У 9 випадках із 10 це [[школяр]]і, але є і особливо запізнілі екземпляри. Альбоми та стіна усіяні світлинами двох присмоктаних одне до одного представників гомо сапіенс, а від їхнього нудотного люблячого публічного спілкування на стіні чи в коментарях ригати хочеться. Демонструють кохання де можуть і як тільки можуть.
* Коваль контенту. Музиканти, художники, розробники ігор, актори — усі, хто займається чимось, що потребує реклами. І зазвичай їхні сторінки залиті зразками робіт і агітацією їх купити\відвідати виставку\постановку.

;За змістом фото
* Соціоблядь. Щодня купа фотографій в нових альбомах з чергових гульок з друзяффками, або походу до клубу, або паті на хаті, або ще якогось ритмічно-церемоніального ритуалу.
* Просто [[блядь]]. Фото дівчини, які всім своїм виглядом показують, що за викрутку на дискотеці або просто за гроші дівчина буде твоя. Деякі популярні екземпляри вже мають зароблену репутацію, тому пропозиції їбаццо їм надходять навіть за відсутності оголених світлин (ця ваша [[Тіна Войтик|Войтік]], наприклад).
* Фотоблядь. Певно, 95% жіночого населення Вконтаби. Безкінечні щоденні потоки селфі. Не дай Боже залити фото без [[інстаграм]]ного фільтру, чи плашки CamWOW або Retrica. Таким способом своє [[ВВВ]] тішать як соціобляді, так і омежки.
* Фотоомежка. Омежка, зачасту жіночої статі, котра володіє лайнодзеркалкою, але на додачу до неї батьки забули їй придбати друзів. Тому зазвичай фотоомежки мають ті самі селфі, але їх ніхто не коментує та не лайкає. Часто омежки збігаються в групки по 2-4 людей, і фотоомежать колективно: 4сі заливають собі фотки з однієї фотосесії і дружно одне одного коментять, типу «пуся ти така гарна мммуа» чи канонічне «дякі пуся :*», за котрим обов'язково йде «нема за шо красунька :*************88». Очевидно, що така штучна активність на сторінках омежок занадто явна, але надії вони не втрачають.
* Модель. Просто блядь, фотоблядь і соціоблядь в одній особі. Але відрізняється від вищезгаданих сабжів тим, що своєю конфігурацією форми м'язово-жирової оболонки заробляє на життя або змагається на конкурсах краси. Тому логічно, що їхні стіни заповнені їхніми гарними портретами, блискучими фотосесіями та телефонами для співпраці.
* Лайнофотограф з лайнозеркалкою. Мажор або спиногриз, котрий виклянчив у батьків дорогий фотоапарат, що автоматично робить його майстром фотографії і дає право вимагати гроші за лайнофотосесії. Заливають на сторінки 2-4 папочки з блюрними фотосесіями, котрі зробили безкоштовно своїм друзям, в очікуванні <del>дива</del> клієнта. Їх роботи відрізняються еталонною непрофесійністю, відсутністю правильного фокуса і величезними вирвиочними ватермарками. Усе як у <del>людей</del> профі.
* Інстаграмер. Підвид будь-кого з вище перерахованих. Користується [[інстаграм]]ом чи подібним сервісом, і фотографує абсолютно все, що їсть\робить\бачить протягом свого понурого дня. Відповідно, і фід засирають фоточками з [[смайл]]ошифрами, на кшталт «намет-хмарка-вогонь-сердечко» замість звичного іліті «Недавно відпочивала з друзями на природі — спали в наметі під відкритим небом та готували їжу на вогнищі. Мені дуже сподобалось!».
* Слоуомежка. Ноулайфер або лінива срака, котрий настільки рідко вибирається на люди, що може залити свіжий змазаний аватар з якоюсь колективною неякісною фотографією із дитячого табору тільки раз в півроку.

;За активністю
* [[Твітер]]аст. Любитель хештегів. Як і інстаграмери з їх смайлами, пише "#bike #ukraine #trip #locals #souvenirs #wood #sky" замість "Ось мої фото з велоподорожі по Україні. Сьогодні в Карпатах. Місцеві люди - гуцули - дуже колоритні та привітні. Купив трошки сувенірів, наприклад ось цю дудку в формі пташки. Також з друзями сходили до лісу. Тутешнє небо та краєвиди незабутні!"
* Коментатор. Улюблена забава безосібних. Коментують майже все, що побачили в фіді. Є як ілітні петросяни і тролі, так і незрабні рагулі.
* Лайкозавр. Ракло, котре лайкає чи не все, що бачить. Замість коментарів одобрення вони просто лайкають все що бачать. Особливо злять в обговореннях, коли задаєш якесь питання, а його лайкають без відповіді.
* Лайкодрочер. Просить в усіх і вся лайків. Для чого? <s>В ім'я сатани</s> Для тішення ВВВ, звісно! Переважно це личинки жінок або навіжені адміни груп.
* Мемознавець-позер. Школотрон або молодша студентота, котрі клепають [[мем]]чики на йобаному 1001мем.ру, не знаючи суті персонажів і ліплячи надписи на всі шаблони підряд.

== Пабліки ==
Публічні сторінки стали надпотужним рупором розповсюдження інформації вконтабі, що, ясна річ відразу, стало власністю непідготованих мас. В [[Укрмережа|укрмережі]] істинно українських пабліків було мало, але були.

;Лампові
* [[Козацький цитатник]]. У відповідь на кацапський «Піратський\Орочий цитатник» українські ентузіасти створили свого, [[Блекджек і курви|з гопаком та оковитою]]. Тематика та сама: метаморфози відомих цитат та персонажів, тільки вже в козаків, а також пропаганда всього українського: від інді-груп до глобальних синьо-жовтих проєктів. Став відомим як у рідному краї, так і в парашних ЗМІ.

;Ракові
* Козацький цитатник (sic!). З початком [[Євромайдан]]у динамічно почав скочуватись у [[лайно]]. На козацький контент адміни забили великого та товстого, сторінка стала понурою стрічкою патріотичних новин. Далі почались товстезні [[форс]]и, як-от «Долучайтесь до створення мему %назва_сабжа%». Це такі, як Ватмобіль, [[Візитка Яроша]] та інші, про котрі забули навіть самі автори. Логічно, що за півроку подібного лайна народ почав скаржитись, але герої полягли під тиском ВВВ Кістола та банхамером.
* Чоткий паца. [[Едвайс]] з лицем п’яного [[Рагуль|рагуля]], котрий меле рагульську сільську маячню. Найгіркішим фактом є те, що всі, хто з цього сміються, вважають себе [[Небидло|не таким бидлом]], а інтелігенцією, але на ділі 95% підписоти — панаєхавші з сіл та хуторів. Частими були пости [[ВВВ]] типу «Скільки буде лайків — стільки раз Путін просреться».
* Йобнута подруга. Віддалено нагадує жіночий варіант «Чоткого паци». Той самий едвайс, тільки за персонажа взята Overly Attached Girlfriend. Наповнення: «Хочу попісяти — кличу подругу» або «Коли на його сторінці — головне нічого не лайкати» тощо. Ще гірший за Чьотґава Пацу.
* Підслухано. Дуже поширена форма спілкування хом’ячків, запозичена в кацапів. Суть паблосу: на стінку постять анонімні історії дописувачів. Своє власне Підсухано має кожен вуз\школа\місто\село\бурса, і зустріти там можна відповідний контингент. Оскільки [[бидло]] за своєю природою ниці та боязкі, основна тематика анонімних постів — диванна полеміка про гендерні стосунки та політику, або банальні піхвостраждання, і всі ці прояви дуже легко піддаються товстій критиці з подальшою [[Дупобіль|сейсмічною активністю]] авторів.
* Де є Українці, там є приколи. Ракова спільнота, де 90 % контенту — це напівголі дівки та милі тваринки. Ті самі приколи якщо й є, то вони десь на рівні спільнот в Однокласниках. Тому їх цільову аудиторію в основному становить саме бидло, і вельми справедливо. За версією [[Маріобой|Маріобоя]] — шведський стіл для [[тролінг]]у. Можна без особливих зусиль робити вкиди в коментарях або надсилаючи на стінку сторінки резонансні пости на наболілі чи недвозначні теми, такі як [[френдзона]], всі-баби-шльондри, всі-хлопці-козли, релігія, політика або мораль. Словом, широкий спектр можливостей для [[срач]]ів.

== Вплив на мережу ==
[[Файл:1495046540225-0.jpg|thumb]]
З одного боку, Вконтаба стала панацеєю в користуванні тенетами, адже в собі включає пошту, сховище для музики, альбомів, документів і навіть дещо обмежений файлообмінник. Але з іншого — саме через потворну та криву призму Вконтаби бидло, школота, рагулі та хом’ячки сприймають інтернет, що наносить йому непоправну шкоду на теренах постсовку. Щодня натовпи бездумних користувачів відбирають і паплюжать чергову позицію оборони незайманої мережі.

* [[Мем]]. Поняття мему постраждало найпершим. Невігласи, котрих більшість, звуть мемом абсолютно весь кований контент. <del>Демотиватор едвайс макрос рейдж-комікс </del> мем.
* [[Демотиватор]]. Захворів на [[рак]] ще в 2007-му. Завдяки простоті створення став доступним всім і кожному, що із тонких та саркастичних жартів перетворило їх в понурі купки пікселів.
* [[Rage Comics|Рейдж-комікс]]. Свого часу став нереально популярним вконтабі, і в 2007-му комікси дійсно були гідними. Причиною тому була криворукість школярів, адже [[фотошоп]]ом володіє не кожний, і відносна більшість контенту кувалась досвіченими [[олдфаг]]ами. Але з популяризацією рейдж-коміксів почались з’являтися онлайн-редактори, де кожен охочий міг створити свого комікса, наліпивши неканонічних шаблонів та понурого тексту. Нині ці комікси вже всіма підзабуті.
* МЕМЧИКИ))))0. У відповідь на подібне богохульне плюндрування рейджкоміксів, купка ентузіастів-пуперів почали форсити МЕМЧИКИ)))0 — криво перемальовані популярні шаблони тролфейсів та [[фейспалм]]ів з гіперболічно понурими жартами. Іліта сміялась та раділа, але школота проковтнула це за новий тренд, тому тепер чи не кожне бидло кричить «сасай лалка». Фактично, хом’ячки відібрали в іліти їхню власну зброю.
* [[Макрос]]и. З появою пропіарених пабліків на кшталт МДК макроси перетворились з бордового розкішного інструменту тролінгу в звичайний текст шрифтом Impact, написаний на фоні пікчі. Через це використання макросів автоматично прирівнюється до раковості та бидланства. Sad, but true.
* [[Едвайс]]и. Піонери пабліків на кінці емо-епохи Вконтаби. Хоча це і форсед-мем, деякі його персонажі були доволі дотепні. Знову ж таки, стали лайном з появою онлайн-редакторів.
* [[Форс]]. Найгірша ядерна зброя, котру перейняло бидло — створення та форс власних недомемів стадом. Приклади навіть соромно наводити.

== Чому укрiв позбавили ВК ==
[[Файл:Web Stat Feb 2021.webp|міні|ВК ніде не видно, о диво!]]
[[Файл:564646.jpg|міні|про заборону ВК в Україні]]
[[Файл:18447459 1351555821607115 9174030153654255583 n.jpg|міні|Як блокувати ВК в Україні]]
Хтось наївно вважає, що ВК в Українi завинтили, бо воно багато триндить на [[Порох]]а та сприяє сепаратистам, але все набагато цiкавiше, нiж здається. Обiйти блокування Вконтактнiка може будь-який сучасний школяр, то невже анон досi гадає, що про такий розвиток подiй не доперли нашi мiнiстри та урядовцi? Рiч у тiм, що за допомогою ВК та схожих сайтiв хитрi москалi вивчають регiональнi больовi точки українського народу, щоб потiм вдарити саме по ним.

Себто вони цiкавляться, у якому регiонi якi запити робляться найчастiше i вiдштовхуючись вiд нагальних потреб того чи iншого регiону роблять вiдповiднi висновки. Приводимо приклад: користувачi з [[Київ|Києва]] бугортять чому нема гарячої води, вiдразу користувачам з Київа почнуть пiдкидати ненав'язливу рекламку, меми, посилання сайти та статейки, в яких вiдсутнiсть гарячої води пов'язана iз злочинним режимом Києвської Хунти. Iнший приклад: у [[Львів|Львовi]] проблеми зi смiттям i користувачi ВК зi Львова переймаються найбiльше саме цим, вiдразу цим юзерам пiдкинуть рекламу та посилання на те, що у всьому винуватий клятий Порох, який зовсiм не турбується про жителiв Мiста Лева i так далi в цьому ж стилi. Коли юзери заходять до ВК через проксi чи з увiмкненим VPN, то здогадатись хто з якого регiону майже нереально, а одже й намацати больову точку кожного регiону вже не вийде.

== Копірастія ==
Довгий час школота всія пострадянського інтернету, та й не лише школота, полюбляла слухати музику вконтакті, виправдовуючи це замалими об’ємами власних хардів, та насправді це все те ж небажання вилазити з рідного болота. І, звісно ж, [[Усім до сраки|усім насрати]], що уся ця музика є незаконною, адже пісеньки не куплені у медіакорпорацій, через що в останніх горіли дупи. Але ніщо не вічно під місяцем, і коли у вбидлятника змінилося керівництво (ви ж не думаєте, що Дуров там єдиний всім рулить?) та соцмережу вивели на біржу, бажаючи повторити успіх яндексу, згадали, що на Заході правлять копірасти, а тому треба якось причепуритися у їхніх очах, інакше не куплять, тому в Росії прийняли антипіратський закон, а юзери втентаклів стали отримувати сотні листів від адміністрації з вимогами видалити музику, а хто ігнорував, той лишався її примусово. Інтернети побачили тисячі підірваних дуп школоти та наплив на музичні хостинги, а у любителів смішних картинок з написами з’явилась нова тема. Тепер, щоб якось приховатися від всюдисющих адміністраторів, меломани перейменовують групи та пісні на щось типо смішне, або просто схоже на оригінальну назву. До речі, про Дурова — він збив даїшника та з’їбався зі сраної рашки. А бидло і досі пише йому пред’яви з вимогами повернути музичку.

<gallery>
В7.jpg|Крампі кіт
В5.jpg|Лєнін і тут барижить
</gallery>

== Посилання ==
*{{Wikinet|VK|Вікінет про VK}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Мережеві місця|що=- місце у світовій мережі, де сидить школота}}
[[Категорія:Сайти]]

Twitter

2021-11-03T20:46:21Z

Dechioyo:

{{Недопис}}
{{Сайт|Тип=Соціальна мережа|Назва=Twitter|Статус=Живий|Час=3 2006 року|Мова=Усі (англомовна)|Рушій=?|Адреса=[https://twitter.com/ twitter.com]|Лого=Twitter_Logo.png}}
'''Twitter''' (''Твіттер'') — одна із найбільших [[соціальна мережа|соціальних мереж]], примітна тим, що в ній можна писати пости розміром усього до 280 символів. Улюблене місце [[Трамп]]а(було) й [[Маск]]а.

== Українськиий Твіттер ==
Заповнений ниттям недойобаних підлітків. Населений переважно [[ТП|юними дівами]] із західних регіонів країни й [[Київ|Києва]], набагато менше — представниками чоловічої статі: [[графоман|графоманистими]] хлопцями, ґіками, [[Студент|спудеями]], айтішниками й вайтішниками. Сипніть сюди ще дрібку малих бізнесів, а також купу їбаних [[Українська політика|політойобів]], від якої попередні жителі тримаються подалі — і вийде більш-менш повна картина, кого можна знайти в [https://twitter.com/hashtag/укртві?src=hash ''#укртві''].

{{Мережеві місця|}}
{{USA}}

[[Категорія: Інтернет]]

Discord

2021-11-03T20:40:34Z

Dechioyo:

{{Цитата|Уяви місце...|Девіз Дискорда}}
Проте, якщо урахувати справжню кількість тамтешніх [[ґеймер]]ів і порівняти з кількістю дегенератів, то гасло змінюється на
{{Цитата|Це чат для їбаного раку, а твій сервер зарейдять через десять хвилин після створення|Істинне гасло Дискорду}}

[[file:Логотип Discord.png|безрамки|center]]
'''Discord''' — кунст-камера [[довбойоб]]ів, [[рак]]у і [[фаґ|педиків]], які намагаються створювати і наповнювати ще більші ареали довбойобства та підерастії.

==Користувачі==
*'''[[Бидло]][[ґеймер]]и''' — вважають, що цей [[ЛҐБТ]]-додаток жере менше ресурсів комп'ютера, ніж [[Skype]] чи [[TeamSpeak]].
*'''[[Школота|Школярі]]''', які принципово [[фап|смикають прутня]] лівою рукою, а не правою, щоб не бути „[[бидло|сірою масою]]“. Вони ж адмініструють 90% серверів.
*'''[[ЛҐБТ]]''' — люблять цей додаток, бо чорний інтерфейс нагадує їм прутні ніґерів, на які вони [[фап]]ають.
*'''[[ТП|Тупі піхви]]''', яких нагнали з [[іміджборд]]ів, тому вони [[Увагохвойда|створюють спільноти імені себе]] на Дискорді, щоб зібрати найвірніших піхволизів.
*'''Лінгвістичні інваліди''' — недоумки, які так і не навчились [[Grammar Nazi|грамотно висловлювати свої думки]], але з'їбались з [[Телеґрам]]у та інших месенджерів, бо думають, що Дискорд — елітніший.
==Функціонал==
Попри донатойобство Дискорду, функціонал навіть хороший.

Є хороший поділ на канали, які можна створювати у необмеженій кількості, що дозволяє не збивати усе докупи, а сортувати, куди [[ЦП]], куди [[жид]]о[[ґей|ґеї]]в.

Також добре продумано систему ролей та дозволів, яка дозволяє обмежити деякі можливості чи взагалі доступ певних користувачів до певних каналів. Також ролі можна комбінувати, або виділяти кожен дозвіл під кожного користувача. Скажімо, користувач із роллю „[[Ґей|Підор]]“ може мати доступ до каналу з ґеями-жидами, а от користувач із роллю „[[Рагуль]]“ нікуди доступу не матиме, на те він і рагуль.

Також є дві теми інтерфейсу: чорна для [[негр|ніґрів]], щоб не кричали про [[расизм]], та вирвиока біла, яка викликає блювоту навіть у людей з міцним шлунком.
==Донат ==
Всього за 9,99$ на місяць (чи 99,99$ на рік), твою переписку не лише зливатимуть ФБР, а ще й:
*дадуть знак, який показує всім, що ти спиздив і проїбав пенсію діда.
*дадуть можливість створювати анімовані емодзі.
*дадуть можливість завантажувати файли розміром до 100мб, замість стандартних 8мб.
*дадуть можливість засрати будь-який сервер другим та третім пунктом.
*дадуть можливість змінити користувацький теґ. ''@СмокчуПрутень#6281'' на ''@СмокчуПрутеньАдольфаГітлера#1488'', наприклад.
*дадуть можливість транслювати [[порно]]графію, яку ти дивишся на екрані, у трохи вищій якості.
*дадуть знак, який показуватиме, що тебе відпиздив дідо за спизджену і пройобану пенсію.
==Посилання ==
https://discord.com/ — офіційний сайт Discord
{{Мережеві місця|Чати}}
[[Категорія:Інтернет]]

Проросійські канали в Україні

2021-11-03T09:38:18Z

Dechioyo:

{{Недопис}}
[[Файл:Медвідоканали.jpg|міні|200px|Сабж]]
'''Проросійські канали в Україні''' або '''Канали Медведчука-Козака''' — телеканали, які з різного часу є так чи інакше підзвітними креатурі Кремля (Медведчуку, колишнім регіоналам та іншим). На частину з них накладено санкції (випилено нахуй з теле- та радіо- етеру) в лютому 2021 року.

==Канали Медведчука-Козака==
Телеканали «112 Україна», ZIK та Newsone.

У 2021 були епічно аннігільовані, разом з дупами більшості диванних сепарів. Перемога? Пермога!!! (ні, лише відведення уваги лохторату від існування медведчука в політиці та його статків, які при зе перевищили за мільярд доларів, після 50 лямів при Пороху)

==Канал Мураєва==
"Наш". Доки вся увага прикута до мертвечука, цей канал спокійно існує та продовжує справу зомбування антиукраїнськими ідеями

==UkrliveTV(кол. Перший Незалежний)==
Канал Шуфрича, прямий потомок каналу Першого Незалежного, який був прямим потомком 112, Zik та NewsOne.

==Суть==
{{Основна|Україномовне антиукраїнство}}
Суть каналів можна передати коротко словами «україномовна кремлівська помийка» — канали, які щирою солов'їною транслюють побрехеньки російських пропагандистів.

Історія каналів різна. Скажімо, ЗІК до викупу людьми Медведчука був патріотичним західно-українським каналом і зіграв вагому роль у патріотично-майданівському русі свого часу. Був викуплений 2018 року.
==Див. також==
{{Телебачення}}
{{Проблеми українізації}}

Українське радіо

2021-10-17T19:01:32Z

Dechioyo:

'''Українське радіо(1-ша програма)''' - національна суспільно-розмовна радіостанція, яка веде мовлення з 1924 р.
[[Файл:Логотип Українського Радіо.png|міні|Логотип]]

== Історія ==
Стародавні часи - Спочатку мовило з Харкова, далі перебралось у Київ.

Середньовічні часи - Мовило зазвичай з 26 будинку на вулиці Хрещатик, було цікаве лише пенсіонерам.

Нові часи - Є частиною Суспільного мовника, нікому не цікаве.

[http://nrcu.gov.ua Сайт сабжу]

Українське радіо

2021-10-17T19:00:58Z

Dechioyo:

Українське радіо

2021-10-17T19:00:12Z

Dechioyo: Створена сторінка: '''Українське радіо(1-ша програма)''' - національна суспільно-розмовна радіостанція, яка в...

Файл:Логотип Українського Радіо.png

2021-10-17T18:55:00Z

Dechioyo:

Офіційний логотип УР.

Перший

2021-10-17T18:50:37Z

Dechioyo:

'''UA:Перший'''(Суспільне ТБ) - український <s>державний</s> вже суспільний телеканал, яким керує '''"Національне суспільне телебачення України"'''. Року десь до 2015 було совком, згодом помічається тенденція до одужання.
[[Файл:Логотип UA-Першого.png|міні|Логотип зараз]]

== Історія ==
=== Стародавня ===
Українське телебачення з'явилося ще у далекому 1951, у [[Харків|Харкові]], а з кінця 1951 почав діяти київський телецентр. Але усе це було давно і що там було, пам’ятають лише олдфаги.

Тривалий час канал був місцевим засобом пропаганди й на 100% складався із чистого совєцького калу. Усі передачі були невдалою калькою із таких на центральних каналах.

=== Середньовічна ===
[[Файл:ArticleImage 95806.gif|120px|thumb|Першій національний]]
Із початком незалежності не було зафіксовано жодних змін у якості телепродукту, лишень стало більше [[Хохол-малорос|вишиванок, гопака та іншої шароварщини]].

Намагався косити під канал "Культура", еге ж. На 20% складається з [[Поплавський|Поплавського]], на 15% - з передач про Україну та її культуру, на 5% - з політичної реклами і, нарешті, на 60% - з чистого, незаплямованого лайна. Нещодавно провів якесь оновлення, та усім начхати. [[Янукович|Зовсім вже нещодавно]], замість косити під канал "Культура", керівництво каналу (Херр Фон Бенкендорф) вирішило косити під моск. ОРТ, і [[кацап|окацапило]] значний відсоток мовлення.

=== Новітня ===
З 2015 року гендиректора призначено [[Грузія|грузин]]а Зураба Аласанію, десь тоді ж канал осуспільнили. Частково це допомогло телеканалу, з'явилися ознаки ремісії у вигляді нормальних програм. Втім, чи телеканал стане в рівень європейським, покаже лише час.

== Сусідні канали ==
=== UA:Культура ===
Канал, на який спихнули [[Поплавський|Поплавського]], культуру та частину лайна.

=== UATV ===
З 1997 по жовтень 2015 - '''УТР'''. Канал іномовлення (його крутять в закордонних [[Готель|готелях]] і не тільки). Зажлобив обслуговувати кілька частот на різні мови, а тому мовити одночасно українською, російською, англійською, кримськотатарською та арабською.

=== УТ-2 та УТ-3 ===
{{Основна|Г+Г}}

== Альзо ==
А ще, канал відомий [[Отака_хуйня,_малята|безсмертною фразою Весклярова Петра Юхимовича aka Дід Панас]].
<pre>Отака хуйня, малята… З’їла Лиска Колобка…</pre>

== Див. також ==
*[[Українське телебачення]]
{{Телебачення}}

Файл:Логотип UA-Першого.png

2021-10-17T18:50:16Z

Dechioyo:

Взято з офіційного Фейсбук-акаунту.

Перший

2021-10-17T18:47:42Z

Dechioyo:

'''UA:Перший'''(Суспільне ТБ) - український <s>державний</s> вже суспільний телеканал, яким керує '''"Національне суспільне телебачення України"'''. Року десь до 2015 було совком, згодом помічається тенденція до одужання.

== Історія ==
=== Стародавня ===
Українське телебачення з'явилося ще у далекому 1951, у [[Харків|Харкові]], а з кінця 1951 почав діяти київський телецентр. Але усе це було давно і що там було, пам’ятають лише олдфаги.

Тривалий час канал був місцевим засобом пропаганди й на 100% складався із чистого совєцького калу. Усі передачі були невдалою калькою із таких на центральних каналах.

=== Середньовічна ===
[[Файл:ArticleImage 95806.gif|120px|thumb|Першій національний]]
Із початком незалежності не було зафіксовано жодних змін у якості телепродукту, лишень стало більше [[Хохол-малорос|вишиванок, гопака та іншої шароварщини]].

Намагався косити під канал "Культура", еге ж. На 20% складається з [[Поплавський|Поплавського]], на 15% - з передач про Україну та її культуру, на 5% - з політичної реклами і, нарешті, на 60% - з чистого, незаплямованого лайна. Нещодавно провів якесь оновлення, та усім начхати. [[Янукович|Зовсім вже нещодавно]], замість косити під канал "Культура", керівництво каналу (Херр Фон Бенкендорф) вирішило косити під моск. ОРТ, і [[кацап|окацапило]] значний відсоток мовлення.

=== Новітня ===
З 2015 року гендиректора призначено [[Грузія|грузин]]а Зураба Аласанію, десь тоді ж канал осуспільнили. Частково це допомогло телеканалу, з'явилися ознаки ремісії у вигляді нормальних програм. Втім, чи телеканал стане в рівень європейським, покаже лише час.

== Сусідні канали ==
=== UA:Культура ===
Канал, на який спихнули [[Поплавський|Поплавського]], культуру та частину лайна.

=== UATV ===
З 1997 по жовтень 2015 - '''УТР'''. Канал іномовлення (його крутять в закордонних [[Готель|готелях]] і не тільки). Зажлобив обслуговувати кілька частот на різні мови, а тому мовити одночасно українською, російською, англійською, кримськотатарською та арабською.

=== УТ-2 та УТ-3 ===
{{Основна|Г+Г}}

== Альзо ==
А ще, канал відомий [[Отака_хуйня,_малята|безсмертною фразою Весклярова Петра Юхимовича aka Дід Панас]].
<pre>Отака хуйня, малята… З’їла Лиска Колобка…</pre>

== Див. також ==
*[[Українське телебачення]]
{{Телебачення}}

Громадське ТБ

2021-08-18T12:16:50Z

Dechioyo:

[[Файл: Hromadsketv 1.jpg|300px|thumb|right|Склад]]
'''Громадське телебачення''' — (Hromadske, проєкт Романа Скрипіна, опенсорс тб) презентується як перший в Україні незалежний телеканал, котрий фінансується <s>госдепом USA</s> громадою і, відповідно, працює на неї.
<s>За хитрим задумом політтехнологів</s> цілком випадково канал почав своє функціонування в часи [[Євромайдан|бурхливих політичних подій]], через висвітлення яких набув популярності не лише серед близьких людей учасників проекту.
Транслюється на Ютюбі та Диван ТБ.
== Персонажі: ==
{{YouTube|3Bq3Ee6aU1w|width=320|Вся суть}}
{{YouTube|MS_UDyxBKx0|width=320|В мене є отакий палець}}
'''Роман Скрипін''' - <s>татусь</s> директор і ведучий проекту, ефективний манегер в українськії журналістиці. Неодноразово помічався за проявами петросянства та істеричного сміху, більш притаманного лолі тінейджерам. Але при цьому не втрачає розсуду і здатності задавати найнезручніші питання, <s>уникаючи релігійних дискусій</s> не перетворюючи розмову на Шустер Лайв. Останнім часом сильно бугуртить, чим неодмінно доставляє, згадайте хоча б фак Олійнику
*Відомий своїм [http://www.youtube.com/watch?v=PpMjJdugjTE інтерв'ю з Валідом Арфушем], де змусив його <s>висрати пару цеглин</s> понервуватися фразою "Зважаючи на вашу непросту біографію".
*[http://www.youtube.com/watch?v=3Gp9dYBSosM Їздить на Інфініті FX35 2007року] і носить айфон 5s в <s>галімому</s> гламурному чохлі зеленогу кольору.
*Любить тролити членів ПР та ВО Свобода.

'''Мустафа Найєм''' - людина з <s>непростою біографією</s> афганським походженням, попри це володіє українською мовою краще від [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%AF%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 деяких]. За чутками час від часу пойобує Тетяну Даниленко. З 2014-го став цілим депутатом Верховної Ради. Має не зовсім профільну освіту, їздить на мотоциклі, котрий колись викрадали, співпрацював з Шустером.

Мустафа прославився тим, що [[ПроФФесор]] <s>погрожував</s> дуже [http://www.youtube.com/watch?v=xe2dBra6yRw тонко нятякав йому в прямому ефірі].

'''Сергій Андрушко''' - колишній співробітник СТБ, тому часто вживає <s>Скрипниківку</s> [[Харківський правопис]], котрий, здебільшого, обмежується словами етер та Европа.

'''Андрій Сайчук і Юлія БанкОва''' - колишні ведучі файного "Ранку" на ТВІ та "Дорогі депутати". Можуть спілкуватися російською лише з дуже відчутним акцентом, чим додають троши лулзів до ефіру. Юля нещодавно народила доньку.

'''Анастасія Станко''' - <s>піонерка</s> пластунка, також втекла з ТВІ, має футболку з Бівісом і Батхедом, а також шапку ушанку.

'''Дмитро Гнап''' - спеціаліст зі скандальних розслідувань, викриттів, бійок. Дмитро проникає в центр гарячих подій: катається на човні з озброєними охоронцями, потрапляє під кулаки протестувальників, втікає від беркуту... Одним словом, в кращих традиціях НТВ і 1+1, тільки менше пафосу.

'''Роман Вінтонів''' - продюсер [[Майкл Щур|Майкла Щура]].

'''Богдан Кутєпов''' - баяніст руками і трохи співак гурту "Вперше Чую", член несмішного дуету "ТВЮЗ" в камеді клабі. Не любить умовностей і намагається підтримувати імідж бунтаря і правдоруба. Голить бороду разом із шевелюрою.

'''Наталя Гуменюк''' - така собі Ліза Сімпсон, веде дискусії в сфері високих матерій демократії, рівноправності, політичної ситуації на ближньому сході. Одна з небагатьох журналісток команди, здатна більш-менш нормально спілкуватися англійською, але спроби перекладати когось в ефірі не увінчались успіхом.
[[Файл:Данило Яневський.png|thumb|300px|Тріль у всій красі]]

'''Андрій Баштовий''' - ведучий Радіо Свобода, саме він стрімив цілодобово події на 223-му виборчому окрузі під час виборів мажоритарного депутата. Схожий на хіпстера.

'''Тетяна Даниленко''' - секретна зброя громадського для збільшення кількості глядачів хлопцями перехідного віку, тільки не приводьте Чечетова в приклад зворотнього, адже деякі особи і у віці за 40 не виходять з нього. Тетяна весь час посміхається, в тему і без та з'являється в ефірі переважно в прайм-тайм. Завдяки Тетяні тисячі школярів завели аккаунт в інстаграмі.

'''Данило Яневський''' - історик, головний редактор, телеведучий, радіоговорун ротом, заслужений журналіст України, найстарший журналіст на Громадському. Тріль середньої товстоти, досить часто емоційно висловлюється з того чи іншого приводу. На відміну від інших досить часто вживає сленгові слова та суржик заради лулзів.

== Ідея ==
Сама ідея громадських масмедіа полягає в тому, що проект мусить фінансуватися за рахунок доброчинних внесків звичайних громадян, доброчинних аукціонів і грантів. Тобто проект мусить існувати без власника чи певного інвестора-олігарха, котрий би вкладував би власні кошти і, відповідно, диктував що писати, кого хвалити, а кого сварити, під яким кутом висвітлювати певні події... тим самим лишаючи журналістів свободи, а глядачів - можливості отримати незаангажоване висвітлення новин. Звісно ніхто не гарантує, що керівництво такого проекту не спокуситься лягти під крило певного інвестора, а добровільні пожертви витрачати на <s>гулянки з блекджеком і курвами</s> капелюшки.

[[Файл:Хромацьке тв.png|300px|thumb|right|Бачення анона]]
== Конкуренти ==

*Гром ТБ - [http://en.wikipedia.org/wiki/Freeware ідея така ж], але менше зірок, менше пафосу. Гром також активно висвітлював події майдану через юстрім. Громівці першими зняли відео з місця подій після побиття Тетяни Чорновол.
*Спільно ТБ - крім донатів через приватбанк також приймають донати технікою, сайт схоже що знаходиться в розробці.
* Еспрессо ТВ - черговий канал Княжицького.

== Журналіст з мобілою ==
Одним з переломних етапів в розвитку світових ЗМІ стало висвітлення бойових дій в перській затоці на початку дев'яностих. Тоді нечуваної популярності здобув канал CNN, котрий оснастив своїх кореспондентів купою портативного обладнання для запису і трансляцій. Якість відео та звуку таких репортажів була далекою від стандартів телебачення, зате канал отримав змогу 24 години на добу висвітлювати війну прямо з центра подій. Люди з усіх куточків світу, в будь-який час могли бачити в прямому ефірі, як літаки бомбардують Багдад і осколки та уламки будівель пролітають прямо перед камерою, репортери втікають, ледве тримаючи камеру, підриваються автомобілі, стрільба, поранення військових та випадкових цивільних... тобто екшин, драма, гострі відчуття. Коли не було технічної змоги транслювати відео, транслювали звук через радіоканали, а записані матеріали якнайшвидше надсилалися в студію і потрапляли в ефір.

Сьогодні технології дозволяють набагато більше, але знову оператор з великою професійною камерою і купа обладнання для трансляції - перешкода для руху в натовпі, яка значно знижує маневреність, отже і шанси швидко добігти до місця гарячих подій, проштовхнутися через людей, зняти яскраві кадри втечі від беркуту, та ще й так, щоб не попастися, прокрастися повз охорону і взяти лайв інтерв'ю в публічних осіб. Саме тому ми спостерігаємо купу народу з планшетами, гелексі камерами і CDMA модемами в кишенях. Під час найбільших сутичок беркуту з протестувальниками наші співвітчизники і не тільки відчули не менший шквал емоцій ніж колись глядачі CNN. Анонімус сподівається, що <s>кобила</s> Ксенія Собчак не будуватиме чиєсь кохання в наметі на майдані.

== Варте уваги ==
{{YouTube|cols=2
|A3vGFeVTB6s|Москаль затрілив усіх}}
{{YouTube|0VYLY1XRgj4|Олійник}}
{{YouTube|h6u0YIWBKuI|Презентація, лулзи присутні}}
{{YouTube|eDgBqWyDGPQ|Знаменитий ефір з Чечетовим
}}

== Посилання ==
*[[Майкл Щур]]
*[http://hromadske.ua/ Сайт сабжу]
*[http://www.youtube.com/channel/UC2oGvjIJwxn1KeZR3JtE-uQ сторінка на Ютюбі]
*[http://hromadskeradio.org/ Громадське радіо]
*[http://blogs.telekritika.ua/?id=3206 Ще один проект громадських масмедіа]
*[http://uchan.to/b/res/170598.html Тред присвячений відкриттю]
*[https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%A2%D0%91 Архівна версія статті]
{{Телебачення}}

За життя

2021-08-18T12:08:49Z

Dechioyo: Канали Медведчука закрили

{{Недопис}}
[[Файл:Виборець ОПЗЖ.jpg|thumb|[[Лох]]торат ОПЗЖ]]
'''За життя''' (''Опозиційна платформа за життя'', ''За жопу'', ''За сміття'', ''Окупаційна платформа – за смерть!'', часто плутають з [[жопоблок]]ом, що неправильно) — найзначніший пост-майданівський уламок [[Партія Регіонів|Партії Ригивонів]], який уже зовсім відверто виступає за саюс срасієй і політику [[Хазяїн|крєпкіх хазяйствєннікав]].

Контролює інтернет-канал Перший Незалежний(колишні 112, ZIK та NewsOne), НАШ, а також Інтер та сусідні.

== Хто їх обирає? ==
Ядерний бидло-електорат, як і електорат ідейних папірєдніків, знаходиться в поясі навколо [[Луганда і Донбабве|Луганди і Домбабве]], і складається з [[Адепт Совка|адептів совка]] (які хочуть назад в [[совок]], але після заборони комуністів пристали до ідейно найближчих сил) та [[малорос]]ів (які хочуть в рашку, бо варіант витягнути член з рота для них не варіант). Якщо подумати, то [[Путін]] зробив медвежу послугу всім проросійським силам в Україні, забравши Донбас і Крим. Тепер за них не 30-35%, а 10-13%.

== Члени партії ==
* Віктор Медведчук (aka Мертвечук) — кум Хуйла, і цим усе сказано. Патентований [[українофоб]] і москволюб, у минулому — агент [[КДБ]] й «адвокат», що визнав провину Василя Стуса під час судилища влаштованого більшовицькими окупантами. Обожнює навідувати старого Кабаєва та штовхати спічі про мир і дружбу з [[кацап]]ами, у чому переплюнув навіть [[Зеленський|Зеленського]] з його «у моєму мозку я закінчив війну». Деколи бавиться в миротворця й визволителя українських політв'язнів (заради свого рейтингу, звісно).
* Вадим Рабінович — [[Єврей|щирий українець]], [[зек]], професійний борець за все хороше й проти всього поганого.
* Юрій Бойко — екс-регіонал, за часів [[Проффесор]]а був міністром енергетики й відмивав чималі кошти (чого варті ті ж «вишки Бойка»), раніше був у Жопоблоці, поки його з Льовочкіним не виперли звідти в 2018 році. Риторика та сама, що й в інших членів ОПЗЖ — дружба з Московією й повернення до яникового «порядку».
* Нестор Шуфрич — боксерська груша Верховної Ради вже не перше скликання (з 3-го по 9-те за винятком 5-го). [[Кучма|Кучміст]], [[риг]], [[хохол-малорос]], [[ватан]] і [[сепар]]. Багато (з кожним скликанням кількість наближається до безкінечності) разів за свої переконання отримував по макітрі, але не порозумнішав. Сумно. [[НЕСПОДІВАНО|Несподівано]] очолив при [[Зє]] комітет з питань свободи слова у Раді.
* [[Ілля Кива]] — людина-[[мем]], коп і борець з [[наркоман]]ами й [[ЛГБТ]], який чомусь різко перейшов до москофільства та ностальгії за серсером. Полюбляє експресивно спілкуватися з журналістами, погрожуючи дати в пику або відірвати голову ([[няў]]!). Якось [https://youtu.be/cTpwcyfeCeE почухав киву в Раді].

== Див. також ==
* [[Партія Регіонів]] — славні папєрєднікі.
* [[Жопоблок]] — ті ж яйця, тільки в профіль.
* [[Анатолій Шарій|Партія Шарія]] — ОПЗЖ для молодої вати.

{{Політика3}}
{{Політика4}}

Верховна Рада

2021-08-16T15:41:25Z

Dechioyo:

[[Файл:par1.jpg|Класика українського парламентаризму|thumb|300px]]
[[Файл:Одна із петицій.jpg|Якийсь відчайдуха в одній із петицій на сайті Ради не засцяв зареєструватись як «Їбу Супрун В Рот» і «Правою-дрочю Лівою Дупу-лоскочу»|thumb|300px]]
'''Верховна Рада''' ''(ВР, Зрада, Срада, Верховний цирк (шапіто)'', амер. '''Verkhovna Rada''') — де юре законодавчий орган влади в [[Україна|Україні]], де факто VIP-клуб для 450 народних обранців, клоунів, [[зек|бандитів]], [[олігархи|олігарх]]ів та просто хороших людей. Також ВР називають і саму будівлю, де вищеперелічені особи засідають.

== Циркові будні ==
[[Файл:Гггг.jpg|right|thumb|250px|Нічого додати]]
[[Файл:1357484534280.jpg|thumb|250px|Fight!]]
Чим займаються депутати в парламентських стінах? Та чим завгодно. Короткий список:
* '''Сплять.''' Вочевидь, на роботу рано приходити треба, от і досипають потрібну норму.
* '''Читають.''' Треба ж дізнатися що у довіреній країні траплялось. [[Інтернет]]? Ні, не чули.
* '''Дивляться [[прон]]''' і [[фап]]ають. Навіть не соромляться.
* '''Сидять в інтернетах.''' Ні, чули таки. Шкода, що на борди не заходять.
* [[бійки у ВРУ|'''Б'ються''']]. Найулюбленіша справа (після сну та прону звісно) нардепів.
* '''Приймають закони.''' Розваги розвагами, а робота роботою.
* '''Затверджують бюджет.''' Починають з себе.
* '''Призначають референдуми.''' Принаймні на папері.
* Визначають засади внутрішньої і зовнішньої політики.
* Затверджують загальнодержавні програми економічного, [[нанотехнології|науково-технічного]], [[Український побут|соціального]], [[Українські цінності|національно-культурного]] розвитку, охорони довкілля й тому подібну лабуду, яку [[усім до сраки|ніхто не виконуватиме]].
* Здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів відповідно до Конституції.
* Призначає на посади, або звільняє купу різного народу, на кшталт голови Нацбанку, голови Рахункової палати, членів ЦВК та інших.
* Можуть [[GTFO|усунути з поста]] президента, згідно процедури імпічменту. Весною 2014-го фактично навздогін [[Яник]]у щось подібне і зробили, позбавивши Легітімича посту за "самоусунення". Можливо, це стане прецедентом в нашій країні.
* А от позачергові вибори президента призначують без коливань.
* Затверджують зі скрипом та матюками структуру, чисельність та інше Збройних сил. Заодно з подачі президента оголошують стан [[війна|війни]]/укладення миру. [[Бог|Боже]], бережи Україну!
* І ще роблять багато корисного та веселого, про що прості громадяни не повинні знати.

<gallery>Файл:Газети.jpg|Ізба-читальня
Файл:ImagesCA7FBC5U.jpg|Ну що робити на нудному засідання?
Файл:6855079 8d561fa4.jpg|Проходження [[Call of Duty]] 4 значно цікавіше.
Файл:S640x480.jpg|Хоча, [[фап|кому як]]...
Файл:NRrPTfQOe7Q.jpg|Депутати [[Ярош]] та [[Білецький]].
Файл:CK57M6bUYAAaNW5.jpg|[[Гречка]] — один з атрибутів українського депутата.
Файл:Rada390.jpg
</gallery>

== Фауна ==
[[Файл:CacwPrcWIAE1yCb.jpg|thumb|У світі плазунів та земноводних]]
Завсідників верховної ради називають '''депутатами''', або ж '''мандатоносцями'''<ref>навіть [http://elibrary.kubg.edu.ua/2193/1/STYSCHOV_ZNP_GI.pdf науковці зафіксували], заїбісь!</ref>.
Експерт в мандатології Тарас Возняк стверджує:

{{Цитата|Якщо ти є нікчемою і, в принципі, не маєш ні доброго імені, ні якихось здібностей, окрім того, що ти є підприємцем, чи так званим підприємцем, котрий вкрав якийсь завод або санаторій свого часу, то на те, щоб потрапити у список щонайменше потрібно скинутися в ту чи іншу партійну касу від 1 до 5 млн. доларів.

По мажоритарні приблизно та сама ситуація. Треба погодити себе як прохідного в певному окрузі щоб проти тебе не виставляти чи демократичний чи антидемократичний блоки сильного кандидата. Тут суми не міняються, або навіть і збільшуються. Ще добавляється головний біль, бо треба спілкуватися з народом, заглядати йому в очі, роздавати гречку й таке інше.<ref>[http://firtka.if.ua/?action=show&id=18073 пруфлінк]</ref>
|}}

Портрет мандатоносця від Опори виглядає так:

{{Цитата|чоловік 47-ми років, із вищою освітою, кількома мільйонами гривень доходу за рік і мав безпосереднє відношення до політики<ref>[http://oporaua.org/news/6409-oblychchja-kandydata-u-narodni-deputaty-2014-osvita-vik-stat-partijnist-infografika пруфлінк]</ref>}}

== Будинок Верховної ради ==
[[Файл:Bx-U4OTCcAAsvBk.png|thumb|Люстраційні контейнери 2014-го]]
[[Файл:U2k0IBXDaz0.jpg|thumb|Істинна правда про вибори до Ради в 2014-му]]
Власне, шатро усього цього цирку. Збудований ще у 1939-му для Верховної Ради УРСР, власне, назва парламенту також з тих часів залишилась. Хоча сама будівля із скляним куполом на даху доволі красива, але якщо дивитися не з президентського гелікоптера, а з рівня мітингарів, то нічого особливого в архітектурі немає, а побачити усі внутрішні розписи дано далеко не кожному. Особливо після того, як будівлю обнесли парканом. Потім цей паркан неодноразово випилювали і запилювали, на всі запити "чиє?" та "нахуя?" відмовчувалися, та посилали [[нахуй|куди подалі]]. Найпоширеніші пояснення цьому, це те, що народні обранці вирішили остаточно відгородитися від народу, або ВР тепер філіал [[Київ|київського]] зоопарку. Останню спробу випиляти паркан зробили [[Тягнибок|свободівці]], що нарешті отримали місця під куполом. А ще свій парканчик є у [[Одеса|одеській]] мерії.

<gallery>Файл:Паркан.jpg|Рада на тлі паркану
Файл:Паркан2.jpg|моар сталевих грат
Файл:28132-1u.jpg|Нещасний паркан випилювали...
Файл:Parkan pid vr.jpg|...перефарбовували [http://gazeta.ua/ru/articles/politics/_zurnalisty-raskrasili-zabor-pod-radoj-v-rozovyj-cvet/409127]
Файл:Випил.jpg|...знову випилювали
Файл:Парканинепотрібні.jpg|...коротше знущались, як могли
Файл:Rada.jpg|[[Ющенко|Хтось]] колись пропонував бандитам тюрми. Усе за планом!
</gallery>
== Див. також ==
*[[Бійки у ВРУ]]
*[[Зрада]]
*[[Олігархи]]
* [http://grzegorz-b.livejournal.com/1829233.html Не тільки в нашій країні б'ються депутати]
*[https://web.archive.org/web/20160325164854/http://dramatica.org.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Архівна версія статті]

{{Youtube|njWYT_hKHz4|width=250|Ретроспектива про ради до комуняк}}

== Примітки ==
{{примітки}}

{{Україна|чим=є шоу для [[Велика Україна|Великої України]]}}
{{Політика|УЦС ще один ринг, де вирішується доля України.}}
{{Київ}}
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Українство]]

Discord

2021-08-16T15:33:16Z

Dechioyo: Новий логотип

{{Цитата|Це чат для ґей<del>мер</del>ів|Девіз Дискорда}}
Проте, якщо урахувати справжню кількість тамтешніх [[ґеймер]]ів і порівняти з кількістю дегенератів, то гасло змінюється на
{{Цитата|Це чат для їбаного раку, а твій сервер зарейдять через десять хвилин після створення|Істинне гасло Дискорду}}

[[file:Логотип Discord.png|безрамки|center]]
'''Discord''' — кунст-камера [[довбойоб]]ів, [[рак]]у і [[фаґ|педиків]], які намагаються створювати і наповнювати ще більші ареали довбойобства та підерастії.

==Користувачі==
*'''[[Бидло]][[ґеймер]]и''' — вважають, що цей [[ЛҐБТ]]-додаток жере менше ресурсів комп'ютера, ніж [[Skype]] чи [[TeamSpeak]].
*'''[[Школота|Школярі]]''', які принципово [[фап|смикають прутня]] лівою рукою, а не правою, щоб не бути „[[бидло|сірою масою]]“. Вони ж адмініструють 90% серверів.
*'''[[ЛҐБТ]]''' — люблять цей додаток, бо чорний інтерфейс нагадує їм прутні ніґерів, на які вони [[фап]]ають.
*'''[[ТП|Тупі піхви]]''', яких нагнали з [[іміджборд]]ів, тому вони [[Увагохвойда|створюють спільноти імені себе]] на Дискорді, щоб зібрати найвірніших піхволизів.
*'''Лінгвістичні інваліди''' — недоумки, які так і не навчились [[Grammar Nazi|грамотно висловлювати свої думки]], але з'їбались з [[Телеґрам]]у та інших месенджерів, бо думають, що Дискорд — елітніший.
==Функціонал==
Попри донатойобство Дискорду, функціонал навіть хороший.

Є хороший поділ на канали, які можна створювати у необмеженій кількості, що дозволяє не збивати усе докупи, а сортувати, куди [[ЦП]], куди [[жид]]о[[ґей|ґеї]]в.

Також добре продумано систему ролей та дозволів, яка дозволяє обмежити деякі можливості чи взагалі доступ певних користувачів до певних каналів. Також ролі можна комбінувати, або виділяти кожен дозвіл під кожного користувача. Скажімо, користувач із роллю „[[Ґей|Підор]]“ може мати доступ до каналу з ґеями-жидами, а от користувач із роллю „[[Рагуль]]“ нікуди доступу не матиме, на те він і рагуль.

Також є дві теми інтерфейсу: чорна для [[негр|ніґрів]], щоб не кричали про [[расизм]], та вирвиока біла, яка викликає блювоту навіть у людей з міцним шлунком.
==Донат ==
Всього за 9,99$ на місяць (чи 99,99$ на рік), твою переписку не лише зливатимуть ФБР, а ще й:
*дадуть знак, який показує всім, що ти спиздив і проїбав пенсію діда.
*дадуть можливість створювати анімовані емодзі.
*дадуть можливість завантажувати файли розміром до 100мб, замість стандартних 8мб.
*дадуть можливість засрати будь-який сервер другим та третім пунктом.
*дадуть можливість змінити користувацький теґ. ''@СмокчуПрутень#6281'' на ''@СмокчуПрутеньАдольфаГітлера#1488'', наприклад.
*дадуть можливість транслювати [[порно]]графію, яку ти дивишся на екрані, у трохи вищій якості.
*дадуть знак, який показуватиме, що тебе відпиздив дідо за спизджену і пройобану пенсію.
==Посилання ==
https://discord.com/ — офіційний сайт Discord
{{Мережеві місця|Чати}}
[[Категорія:Інтернет]]

Файл:Логотип Discord.png

2021-08-16T15:32:45Z

Dechioyo:

Ну логотип і логотип

Японія

2021-08-16T15:25:16Z

Dechioyo:

[[Файл:Японія.jpg|250px|thumb|right|[[Лулз|Тлумачення]] держ. прапору.]]
{{Цитата|У вірменського радіо запитали: — Чи правда, що всі країни живуть у ХХ столітті? — Так, окрім двох винятків: Японія живе у ХХІ столітті, а [[СРСР]] - у ХІХ.|[[Баян#В оцих Ваших інтернетах|анектод минулого століття]].}}

'''Японія''' ([[Японська мова|яп]]. 日本, ''<del>Жпень</del>Ніхон, Ніппон, Батьківщина Сонця''; ґайдз. ''Сіпанго, Їппон, Країна вранішнього сонця'') — колись чарівна країна, де нічого не потрібно робити і все <del>є</del> було. Незважаючи на практично повну відсутність природних ресурсів (окрім людського), є третьою економікою світу. Батьківщина камікадз, педобірів, іміджборд та, як не дивно, китайських порномультиків. А ще там відсутнє таке поняття як "державна мова". Варвари, що з них узяти?

== Коротка історія ==
=== Китайський період ===
[[Файл:1369482604541.png|thumb|Слава японській цензурі!]]
[[Файл:Japan709-1.jpg|міні|Куточок расології японських островів]]
* 40 тис. років до н. е. - японці запозичують у різних азійських кочовиків генетичний код. І так кілька разів протягом тисяч років.
* V ст. н. е. - японці запозичують у китайців письмо.
* 453 р. н. е. - японці запозичують у китайців календар.
* 538 р. н. е. - японці запозичують у китайців та [[Корея|корейців]] буддизм.
* 700-ті рр. н. е - японці запозичують у китайців політичні інститути.
* 1895 р. н. е. - японці запозичують у китайців Корею та Тайвань.
* 1932 р. н. е. - японці запозичують у китайців Маньчжурію.
* 1937 р. н. е. - японці запозичують у китайців пів Китаю та половину власне китайців.

=== Західний період ===
* до 1930-х рр. н. е. - японці запозичують у європейців технології для ведення війни.
* 1941 р. н. е. - японці намагаються позичити у американців [[Перл-Гарбор]].
* 1944 р. н. е. - японці отримують від американців [[Дрезден|живильні бомбардування]].
* 1945 р. н. е. - японці отримують від американців [[Ядерна зброя|дві атомні бімби]].
* 1947 р. н. е. - японці <del>запозичують</del> отримують від американців [[Демократія|політичну систему]].
* 1950-ті рр. н. е. - японці отримують від американців [[Кредит|гроші]].
* 1950-60-ті рр. н. е. - японці запозичують у американців електроніку.
* 1963 р. н. е. - японці запозичують у американців діснеївські [[Аніме|мультики]] і роблять з них щось своє і краще.
* 1964 р. н. е. - японці запозичують у американців стрімлайнери<ref>Пижджу, самі здогадались</ref> і вперше будують виділену дорогу для них.
* 1970 р. н. е. - японці запозичують у американців космічні технології<ref>Частково додумали самі</ref>.
* 1972 р. н. е. - японці отримують собі назад Іодзіму та Окінаву.
* 1974 р. н. е. - японці запозичують у американців ідею ігрових приставок і роблять з них щось своє.
* 1986 р. н. е. - японці запозичують у американців місце в шатлі "Челенджер".<ref>Японський астронавт, як і решта учасників польоту, загинули під час запуску</ref>

<spoiler show="Для тих, хто любить зануритись в історію" hide="Для тих, хто любить зануритись в історію">
=== Давня історія ===
Японці як народ [[раптово]] почалися з переселення прото-корейців та їм подібних племен, що тікали від загребущих військ династії Хань, і які брали наложниць собі з місцевих дикунів. Ці дикуни - еміші, предки айнів, але про них згодом, до речі, жили в солом'яних хатинах і займалися скотарством. [[Подібність японської та української культур|Нічого не нагадує]]? Вже на початку тисячоліття на островах існували держава [[нахуй|На]] в районів Фукуоки і матріархальна держава Яматай в районі Кансай. Єдине, що про неї відомо, це якась цариця Хіміко, але з переходом до патріархату останньої і починається історія Ямато.

Стародавній японський літопис "Ніхон Шокі" приписує створення Японії у VII столітті до нашої ери. Насправді нас, українців, як завжди, найобують, бо в той час в Японії були лише солом'яні халупки еміші, культури Джомон, а сама японська державність створена в період [[Яой]], тобто на межі 3-4 століть вже нашої ери. Коронація Джімму, згідно з вже науковою хронологією, відбулася лише 301 року. Бажання удревнити культуру цілком природнє, але вони дійшли до того, що зробили 8 феодальних лідерів імператорами почерговими, які правили по 150 років. Насправді першим загальновизнаним наукою імператором був Суйдзін, який правив з 324 року. Територія тодішньої країни обмежувалася на заході Хірошімою і на сході Токіо, а столиця була в долині Осаки, тобто країна навіть третину Хонсю не контролювала, не кажучи про сусідні острови. Десь зо століття вони займалися хуйнею типу воєн з дикунами і розширення території, що захопили увесь західний Хонсю.

Але в середині V століття прийшов такий собі імператор Нінтоку, який запросив <s>варягів</s> корейців реформувати країну. З ним пов'язана цікава історія: він дуже хотів розвитку своєї прото-імперії, але все йшло по піхві. Варто зазначити, що в ті часи [[раптово]] корейці були набагато більш цивілізовані ніж японці, котрі ще вважались варварами. Але в корейців також не дуже йшло нести світло цивілізації, бо жпені не розуміли прожекти корейців. Тоді імператор розсердився і наказав своїм міністрам принести себе в жертву {{коментар|камі|боги синтоїзму}}. Ну японській міністр у річку і втопився. А кореєць сказав: "Давай, пане імператоре, спочатку у Камі спитаємо, що вони хочуть". І запропонував кинути у річку гарбуз - якщо втоне - я за нею, а якщо ні - то Камі проти моєї жертви. Кинув кореєць гарбуз у воду і він поплив за течією. "Ось бач, імператоре, Камі хочуть, щоб ми побудували іригаційну систему для наших полів" - сказав кореєць. Імператор тоді нарешті згодився. Корейці побудували іригаційні системи, що збільшило економіку Ямато, а більш пізні японські тексти кажуть, що кореєць таки був правий - Камі хотіли, щоб японці не в річках топились, а щоб будували іригаційні системи і вдосконалювали економіку. Проте основне його досягнення в тому, що він нарешті прийняв буддійський календар за основу і дати з цього часу (453 р.н.е.) вважаються історично достовірними. А за пару десятиліть почалася боротьба кланів за обмеження впливу імператорського роду, на коні якої заїхали тубільні аристократи, які у 538 році встановили Будду як головного, столицю в долині Асука, завезли буддійські монастирі і ієрогліфи, які стали згодом манйоґаною. Серйозно, [[це важко осягнути, втім і не треба|вони до того часу не мали писемности]]. Так скінчився період {{коментар|Кофун|курган, порівняйте з англійським coffin}} і почався новий період Асука - період (разом із наступним Нара) каргокультизму і тупого копіпасту всього китайського. Самі ж китайці довший час називали японців "ва" (倭), тобто карлики, аж доки японці самі не замінили його спершу на "ва" (和) - гармонія, а потім на "ніхон" (日本), але про то згодом. Зараз ж після перенесення столиці (норм така причина для війни) почалася справжня війна кланів, старі правлячі роди Кофун (Кацураґі і згодом Отомо) скинуті, а захисники традицій Мононобе переможені.

На коні були диктатори Соґа, які втім скоро настільки заїбали всіх, що в 645 майбутній імператор Тендзі та перший Фуджівара скинули їх [[нахуй]] і почали Тайка - першу спробу реформ країни. За основу були хоч і взяті китайські кодекси, але скопіпащені спецом під Японію, які отримали назву "ріцурьо", які потім діяли довший час. В країні була введена [[совок|планова економіка]], а уся земля разом із мешканцями проголошувалася власністю держави. Все населення реєструвалося і податкувалося. Також до того періоду відносяться перші спроби завоювання Кореї. [[Фейл]]ові, звісно. Досить скоро за китайськими зразками почали будувати тимчасові столиці, а в 710 збудували і першу постійну столицю - <s>ХУЙЗНА-ШО</s> ХЕЙДЖЙО-КЙО, нині відома просто як Нара. Тому і період відомий як Нара. Період загалом нудний, за вийнятком того, що саму Нару сильно затиснули поміж себе різні буддистські монастирі, які постійно щось хотіли від імператора, а тому майже увесь період столицю намагалися перенести, і лише у 794 з четвертого разу вийшло у Хейан, яка дала назву наступному періоду. Ще можна згадати те, що тоді для заселення зайнятих від варварів земель поселенців звільняли від податків на три покоління, а тому всякі хитросракі з нічого багатіли і ставали дворянами. Ті ж Фуджівара, наприклад, до яких імператор через постійні просирання грошей на побудову столиць потрапив у кабалу.

Наступний період загалом менш нудний, хоч як не дивно і найбільш мирний в давній японській історії, бо япошки нарешті почали робити щось своє, наприклад розквітла поезія вака, пишуться збірки віршів, які я так одразу не назву, а імператори марно намагаються вибратися з кабали Фуджівар. Серед аристократії поширюється [[лґбт]] і багатоженство, а жінки наносять на себе тонни щикатурки, звідти і звичка їхня прикривати рота, щоби не було видно тріщин. Проте мирність оманлива: спокійним життя було лише в столиці, а за її межами то повстання, то битви з айнами.

=== Епоха самураїв ===
У війнах з північними сусідами у всяких Тохоку з'являється самурайство, а сам кордон відсувається далеко на північ, аж до межі з сучасними префектурами Івате і Аоморі, а в році 1100 і те захоплюється, утворивши там якусь майже незалежну хуйню клану Тайра. Тоді ж полководці на час битв з айнами почали отримувати титул шьоґуна, який мали віддавати три рази, два з яких повинні відмовити. В 1159 той ж клан Тайра відтіснив Фуджівару і встановив диктатуру самураяту. Звісно, переможеному [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%BE_%D0%99%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE Мінамото-но Йорітомо] не личило визнавати поразку як чоловік через вищезгадану культуру [[лґбт]] і намовляння засланого принца, а тому він продовжив боротьбу за спиною Тайри і в 1185 таки взяв владу. Після цього в країні [[це важко осягнути, втім і не треба|існувало три різні закони]], окремо для земель аристократії, феодалів і воїнів. Титул шьоґуна він не віддав, хакнувши традицію: якщо двічі імператор відмовив, то нащо турбувати його втретє? От і став фактично одноосібним правителем, відкрив ставку в Камакура (знову ж таки, назвавши період), і почав передавати в спадок на зло імператору. Імператорам це не сподобалося і вони пару разів намагалися повставати впродовж 13-14 століття, вдало лише один раз, але про це згодом. Злість імператора вперше ж вилилася в 1219 в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0_%D0%94%D0%B7%D1%8C%D0%BE%D0%BA%D1%8E невеличку війноньку], коли шоґуни не дотримали обіцянок, а імператори внаслідок втратили свої землі. Взагалі, не зважаючи на те, що дехто називає бакуфу за прізвищем засновника Мінамото, але [[раптово]] шоґунами були і з роду Фуджівара, і навіть з імператорського двору, але реальна влада належала регентам з гілки Годжо роду Тайра. Тим часом за межами Японії світ захопили монголи, в тому числі і сусідню Корею, звідки почали набігати. Першою постраждала Цушіма, яка ще з 1268 почергово була під окупацією. В 1274 вони висадилися, але тисяча самураїв змогли налякати кількадесят тисяч монголів, в результаті вони негайно відплили прямо в ураган, [[лох|в який знову ж таки потрапили 7 роками пізніше]]. Японці почали називати ці тайфуни "божественим вітром" (камікадзе, див. нижче) і молитися йому. Вторгнення, до речі, сприяло появі катан, які ми знаємо сьогодні. В той же час імператорська родина розділилася надвоє, що призвело до тертя і двох змов, і врешті решт повалення влади узурпаторів з третього разу, яке стало називатися "[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%BC%D1%83 Реставрація Кемму]".

Скинути то він скинув, але не без [[зрада|зради]]. Його кращий друг і сподвижник [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%B0%D2%91%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%83%D0%B4%D0%B7%D1%96 Ашікаґа Такауджі] виявився фірмовим владолюбним мудилом, яких ще треба пошукати, ще й реформи його на централізацію були непопулярними, тому він вимушений був тікати на південь, в той час, як його "друг" став шьоґуном в Муроматі (назвавши так черговий період) і призначив імператора з ворожої північної гілки, почавши чергову громадянську війну. При цьому японці вважали і вважають саме [[south Park|південного]] імператора законним, а північного лише претендентом. Варто згадати, що це швидше за все найменш кривава громадянська війна у світі: незважаючи на криваві сутички, траплялися вони досить рідко, а на вимоги шьоґуна та імператора битися один проти одного самураї з одної родини неспішно пострілювалися з лука один в одного, після чого перемогу зараховували тому, в кого стріли не скінчувалися, а инший "відступав". Серйозно, навіть самі японці не називають це ані війною ані "смутою", а лише "[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%9D%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%8C%D0%BE періодом]". Так чи інакше, ніхто ніхуя не зміг взяти, всі лишилися приблизно на однакових позиціях, а закінчилося все тим, що два імператори домовилися почергово один одному передавати владу. Домовитися то домовилися, але шьоґун по-ашікаґівськи [[лохотрон|наїбав]] південного і [[перемога|не передав]], а заслав, після чого про південну гілку ніхто не чув. Тим часом шьоґун укріпив свою владу і централізував країну, саме країна період з 1412 по 1467 вважається найбільш єдиною і [[тру]]-самурайською, без воєн і ніхуя.

Але ніщо не триває вічно, особливо хороше. Стервозній матусі не сподобався вибір претендента на шьоґуна, вона хотіла свого сина. І ось через скандал в центрі Кіото дві стотисячні армії влаштували [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%9D%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%8C%D0%BE війноньку], одна армія ледь не оточила иншу, проте до неї прибули підкріплення і вони захопили 7 з 8 воріт. Проте було пізно, бо [[Слоупок|минуло 3 місяці]] і війна була далеко поза межами міста. Самураї воювали з самураями, самураї з землевласниками, землевласники з землевласниками, землевласники з селянами, селяни з селянами, [[гопник|бандюки]] пиздили всіх підряд. За 10 років війна претендентам остопиздила, вони відреклися і звели нейтрального. Проте, що характерно, війна не закінчилась, шьоґуни стали маріонетками в руках землевласників і володіли лише Кіото. Бувало не тільки, що імператор тікав з власного двору, а й сам шьоґун ховався від злісних самураїв. Настала [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D2%91%D0%BE%D0%BA%D1%83 епоха воюючих провінцій]. Саму диспозицію сил запам'ятати не є реальним, воно і не треба. Важливим є те, що за цей час країну випадково знайшли спершу португальці на острові Танеґашіма, потім іспанці, англійці і нідерландці. Вони почали торгувати і привозити в країну всяких цікавих [[ніштяк]]ів: від вогнепальної зброї (мушкетів, які японці до 19 століття називали ''танеґашіма'') до християнства. В обмін португальці змогли собі отримати ціле Наґасакі, яке вони з рибальського села змогли перетворити на величезний порт за 7 років.

Тим часом один феодал вирішив об'єднати Чпонію, проте для цього йому потрібно було захопити сусідню провінцію Оварі, яка була на шляху до Кіото. Проте йому не пощастило, що тою провінцією правив такий собі [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%BD%D0%B0%D2%91%D0%B0 Ода Нобунаґа]<ref>Як не дивно, він ще й був патроном християнства в країні, на відміну від його наступників</ref>, який розгромив його в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%9E%D0%BA%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96 битві] і сам пішов на Кіото, де посадив свого шьоґуна. Проте шьоґуну Ода не сподобався, тому він почав збирати антинобунаґівську коаліцію, яка втім все просрала і посада шьоґуна була ліквідована. Проти Оди повставало все більше і більше феодалів, а він їх все далі і далі знищував і приєднував до себе, все більше і більше єднаючи Японію. Ще він сприяв впровадженню нових видів зброї, почав першим будувати кам'яні замки і будував церкви. Проте 1583 року він [[раптово]] помер. Спадщину Нобунаґи мали ділити два його найголовніші полководці, які якнайшвидше мали дістатись до Кіото. На нещастя швидшим був повністю їбанутий на голову [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96_%D0%A5%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D0%BE%D1%81%D1%96 Тойотомі Хідейоші], який швидко пішов [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D1%83%D2%91%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%86%D0%B5%D1%8F%D1%81%D1%83 Токуґаву Ієясу] в його домен. Друге, що він зробив - забрав через параною всю зброю в селян і провів перепис землі, зробивши всіх однаково бідними після війни і рівними, але самураїв рівнішими і багатшими і переділивши (замість об'єднати) між вірними йому даймньо. Ще він забрав титули в куґе, і відтепер їм тільки й лишалось, що хуякати по сямісенові перед імператором. Потім він заборонив проповідувати християнство, проводив публічні страти християн і майже одночасно попросив португальців надати великі кораблики, на що вони закономірно його послали. Тойотомі марив всесвітньою імперією як [[гітлер|карлик]] і готувався до великої війни за Корею, Китай, Індію, Монголію, Філіппіни тощо. Заодно він хотів спрямувати надлишок самурайства на щось корисне. От і без належної підготовки [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 пішов на Корею раз, потім вдруге]. Обидва рази просрав, бо не зміг створити нормальний флот, який у Кореї був, і постачати військо відповідно - "божествений вітер" навпаки. А там він і помер.

Відповідно шьоґуном став вже не молодий, але досі амбітний вже згаданий Токуґава Ієясу. Йому вдалося наступного ж після смерті Тойотомі року [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%96%D2%91%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96 отримати перемогу] над рештками родини Тойотомі і таким чином врешті об'єднати країну і в 1603 році отримати титул шьоґуна. За пару років, втім, його радником пощастило стати одному [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D1%81_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC англійському мудню], який зробив усе можливе для заборони християнства і [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D1%83 закриття країни], яке відбулося в 1633-1641 роках. Остаточним цвяхом стало [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F повстання християн 1637 року], після якого уряд тупо страчував як християн, так і португальців. Згодом і голандцям встановлено обмеження в 5 кораблів на рік, яке до 1780-х знизили до 0 кораблів на рік. Через закриття країни і придушення опозиції в країні панував мир, феодали щоороку мусили укріпляти столичні замки, голандці звітувати, а саму столицю перенесли в Едо, за назвою якого стали називати і цей період. Єдине, по суті, що варте згадки - це [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%90%D0%BA%D0%BE повстання ронінів в Ако] і освоєння Едзо, а потім і південних Курилів (а по суті підкорення місцевих айну), яке відбувалося в той час.

Закриття країни, втім, ще й означало, що щороку в той час, як в Японії все тихо і спокійно, світ все далі і далі йшов вперед, минало Просвітництво, відбувалася промислова революція тощо. Японія лишалася ж тою самою бідною, аграрною і відсталою. Шьоґунський уряд підігрівав антиіноземні настрої та так, що коли 1853 року до берегів прибули "чорні кораблі" комодора Перрі і підписано угоду про відкриття спершу з США, а згодом і РІ, Франції і Британії, то населення почало повставати і вимагати випиздувати "варварів" і прямого імператорського правління. Коли з'ясувалося, що сам імператор за "варварів", то антиварваристи згуртувалися вже коло шьоґуна, але він здався одразу, коли повстали південні хани, і всі прихильники перебазувались на Едзо, де проголосили республіку, яку зафейлили захистити. Острів перейменували внаслідок на Хоккайдо, а в Японії почалася реставрація Мейджі.

=== Імперський період ===
Перше, що зробив новоприйшлий імператор - скасував стани самураїв і куґе, а замість них створив стани кадзоку і шідзоку<ref>шідзоку масово збанкрутіють до початку століття і майже втратять власний статус</ref>, де походження не дуже важило. Столицю перейменував з Едо на Токіо - буквально "[[харків|східна столиця]]" Потім він ліквідував автономні володіння, окрім Рюкю, яке ліквідоване кількома рокаими пізніше. Далі заборонив носити самураям мечі і довге волосся, яке прямо на вулиці [[жид|обрізувалося]]. Далі почав модернізацію армії і експансію зовнішню, спершу в бік Тайваню, потім Кореї. 1889 япошки прийняли Конституцію, яка зі змінами (див.нижче) працює досі. Завдяки японо-китайській та японо-російській війнам япошкам вдалося звести до нуля їхній вплив та претензії на Тайвань, Корею і в майбутньому ще й Манчжурію, при чому Японія ще отримувала Ляодун і південний <s>Сахалін</s> [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%25D0%259F%25D1%2580%25D0%25B5%25D1%2584%25D0%25B5%25D0%25BA%25D1%2582%25D1%2583%25D1%2580%25D0%25B0_%25D0%259A%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2584%25D1%2583%25D1%2582%25D0%25BE Карахвуто].

Проте з цього часу япошки відчули смак крові і армія стала мати право вето на всі рішення уряду і парламенту. Після анексії Кореї в 1910 япошки почали інтенсивно прийобуватися до Китаю, а після початку Великої війни послали їм [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0 21 вимогу], 13 з яких стали ультиматумом після оприлюднення змісту західним державам. Саме це оприлюднення позначило кінець зачарування Японією серед західних урядів. Китай тоді був надто слабким і не мав ніхуя для війни, тому піддався, але вимагав перегляду на конференції. Після того, як великі держави послали кетайозів з їхніми проблемами (самі вступили - самі вилізайте), почався рух 4 травня проти японських інтервентів і за вестернізацію.

Наступне десятиліття япошки з досить великою як для молодої сили імперією розширювалися на новоприбулі землі типу німецького Ціньдао чи тихоокеанського мандату. Корею і Тайвань потихеньку мирно намагалися асимілювати. Це був золотий час міці япошок, хоча половина населення досі жила в багні з ніхуям, але цей час романтизований наприклад [[Міядзакі]] як час його молодости. Але япошкам здалося мало, і вони намагалися проникнути то на руїни РІ, де намагалися встановити власні уряди типу ДВР чи РВО та анексувати північ <s>Сахаліну</s> Карахвуто, проте зафейлила через нездалість; то в китай знову. А отут починається найцікавіше: спершу вони підтримували різні китайські кліки для отримання певних економічних ачівок, які були в решті 8 пунктів. Проте 1928 року владу захопила націоналістична партія Гоміньдан, яка почала глибоко націоналістичну і протекціоністську політику в економіці і територіальних питаннях. Це вибісило всі західні країни, але лише япошки були злопам'ятними. Так само злопам'ятними вони були після лондонської угоди, коли на кожних 5 тон фльоти британців і сша японцям дозволили мати лише три. Плюс додалися наслідки великої депресії і збіднішання населення, і, відповідно, радикаліщація настроїв суспільства. Ще їм були потрібні ресурси, які були в сусідніх колоніях, бо в самих було ніхуя та трошки. Відповідно з цього часу вони почали витрачати величезні кошти на армію, готуючи <s>помсту</s> ніж у спину [[РАПТОВО|всім одразу]]. В результаті були створені меморандум Танаки з планами захоплення Азії, а також ідеологія "8 кутів світу під одним дахом" і товариства "Сакури" і "Чорного дракона", фракції "Тосейха" і "Кодоха". Час ДЖ для китайозів настав 18 вересня 1931 року. На диво, уряд хоч формально і засудив дії армії, та зробив нічого для зупинення цього безумства, і відповідно японці створили маріонеткові Манчжоу-го і Монголію і дійшли аж до Китайської стіни, а потім і до Пекіна. Проте японська політика загалом була мирною до 1936, коли офіцери-[[нацик]]и спробували захопити владу, а китайці об'єдналися після тривалої громадянської війни проти японців.

Після цього як покарання і як провокацію вони вчинили інцидент на річці Луґоу. Чан Кайші виявився не з тертиків і не піддався. Тому вони пішли в наступ як там, так і в Шанхаї, де вони спровокували вбивство свого офіцера в аеропорту. Міжнародна спільнота стала на бік Китаю, нацики - на бік Японії. За рік вони ледве десятину змогли захопити, але серед тої десятини були обидві столиці і найважливіші промислові райони. На Японію втім наклали ембарго, що вони сприйняли дуже своєрідно і 7 грудня 1941 полетіли бомбити Перл-Гарбор. Американці це у відповідь теж сприйняли дуже своєрідно і скинули дві [[ядерна зброя|пукавки]], але це потім. Зараз американці спромоглися лише на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BB%D0%B0 дюжину легких бомберів на Токіо], в той час, як всі союзники втрачали всі свої азійські і тихоокеанські колонії. 1942 став роком воєнного тріумфу япошок, який виім тривав дуже недовго: на окупованих територіях, які відчули всі переваги життя під джапами, розгорталась партизанщина, а американці зламали японські шифрокоди (лол), тому вони нормально так [[смоктанули]] під Мідуеєм, і згодом під Гуадалканалом, і наступні три роки теж. Проте японці як самі не давалися в полон, так і інших полонених різали чи відправляли пішки з ніхуям. Ще вони [[дарвін|атакували з катанами і криками "банзай"]]. Американців. Озброєних ґарандами і томпсонами. Словом, японці втрачали все більше, ще й страждали від нестачі ресурсів, і до 1944 вони не здогадалися ніц інакшого, як пускати по чужих кораблях літаки з вибухівкою і самогубцями, які назвали в честь того самого божественного вітру - камікадзе. Навіть припинили виробництво инших літаків заради [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Yokosuka_MXY-7_Ohka бака-бомб]. Це їм не допомогло: з грудня 1944 американці масово бомбили власне Японію, а в березні 1945 взяли Іодзіму і встановили відомий прапор. Те саме й на Окінаві в червні. Там, до речі досі амерські бази стоять. А далі всі знають: пукавки, спроба перевороту, розгром Квантунської армії, і врешті капітуляція 2 вересня на лінкорі "Міссурі". Завдяки мілітарному лобі Японія лежала в руїнах.

=== Сучасний період ===
Завдяки наполяганню МакАртура основа політичної системи Японії - імператорська влада - була збережена, але очищена від всяких ознак "богообраности", в Конституцію додали 9 статтю про заборону мати армію. Економіку перебудовували на споживання американського продукту. Але привид холодної війни змушений був внести свої корективи: японцям стали давати все більше і більше грошей на відбудову, а японським фірмам віддавати підряди.

Японія славилася своєю стабільністю: починаючи з 1956 там виграє вибори одна і та сама партія. Її ліберальна економічна політика зробила свою справу. Японські продукти в 50-60-х славилися своєю [[made in China|лайняністю]], проте саме вони заповнили прилавки західних країн і дали вийти економіці вгору: щороку темпи зростання становили 10% боже шоб так українська економіка росла. В 1970 це трохи приглушив відпуск єни у більш-менш вільне плавання і "переворот" Юкіо Місіми, під час якого він прийняв синто, але економіка і далі росла по 6%, що дозволило увійти в летронну епоху і 21 століття ще в 20-му. Саме в Японії створили караоке, нінтендо, плейстейшн, MSX та купу всяких ігор. Ще японія - батьківщина [[оняме]] і [[манґа|манки]].

Проте Японія проїбалася з таймінґами і ввійшла в затяжну кризу в 1992, [[рекурсія|а потім в 1998, а потім в 2008...]] Єдина надія на абеноміку і суґаноміку.
</spoiler>

== Цікава географія ==
[[Файл:Аніме сет прев'ю.png|міні|Вивчаємо географію за улюбленими порномультиками]]
Японія складається з чотирьох великих островів: Хонсю в центрі, Хоккайдо на півночі та Шікоку та Кюсю на півдні. На додачу до них, існують тисячі менших островів, які також є частиною Японії, наприклад, Окінава. Японія знаходиться південніше Росії, північніше Філіппін, ліворуч знаходиться Китай, а праворуч багато води і немає нічого, вода та й вода.

Японії страшенно пощастило опинитися на вершині межі "деяких" тектонічних плит, що спричиняє багато землетрусів. Але зі швидкістю руху континентів скоро вони вийдуть із небезпечної зони. Зовсім скоро, через кілька мільйонів років, і потраплять у ще небезпечнішу зону. Ці землетруси спричиняють катастрофи, вбиваючи тисячі людей (жах для отаку, які бояться, що манґака помре). А все через те, що деякі тектонічні плити є феміністками і вимагають рівних прав, і врешті вони борються одна з одною, як у сумо, а бідна Японія страждає у цій боротьбі.

Японія - надзвичайно багата на краєвиди і різні цікаві місця країна. Тут перерахована лише частина з них, бо автору влом.

=== Хонсю ===
[[Отаман|Як не дивно]], найбільший і найзаселеніший з островів. Відповідно Отаман підказує, що більшість видатних місць країни теж є тут. Клімат дуже різниться: від 40 см снігу в Аоморі до <s>ядерної</s> спеки в Хірошімі. Історію читайте вище, тут переповідатисч нічого не буде, те саме справедливо і до двох єнших островів. Ділиться на кілька регіонів, таких як Тюґоку, Кансай, Тюбу, Канто і Тохоку.

*Звісно ж '''Токіо''', аякже ж! Взагалі цьому місту потрібна окрема стаття, але ніхто її не напише, бо нікого нема. Дослівно означає "східна столиця", а до 1872 називалося '''Едо''', як ви знаєте, але зараз це не місто, це префектура з 23 містами, які після 1943 перейменовані в спеціальні райони. Всіх їх нема змісту описувати, тому тут лише три з них. Ну і ще на північному заході є трохи сільських муніципалітетів, ате то таке. Разом з сусідніми містами '''Йокоґама''' на південному заході, '''Сайтама''' на північному сході і '''Чіба''' на південному сході складає одну з найбільших в світі Токійську агломерацію, а разом з їхніми префектурами (+ Ібаракі) складає регіон '''Канто'''. Місто саме по собі занадто велике для самостійного експлоринґу, мені здається там і року не вистачить, щоби обійти, хоч воно і має і метро і розвинутий транспорт, тому вкрай рекомендовано брати собі місцевого гіда.
**'''Токійська вежа''' - колись найвища будівля Токіо, теле- і радіовежа, збудована в 1958 році, один із символів міста. На неї зарпз, як і на Ейфелеву вежу, водять туристів.
**'''Чійода''' - район, де розміщені урядові будівлі, тому тут порівняно більше більш-менш старих будівель 1870-1920-х років. Саме тут розміщені Токійський вокзал і Імператорський палац, які сполучені між собою прямою вулицею.
***'''Акіхабара''' - район електроніки і оняме, колись подавали також побутове приладдя. Рай для отакунів, вже в самому зовнішньому вигляді району тонни фансервісу, не кажучи вже про самі заклади і магазини. Кожен анімешник мріє хоч раз побувати тут в житті. Існує навіть ціла субкультура отакунів [https://en.wikipedia.org/wiki/Akiba-kei Акіба-кей].
**'''Шібуя''' - район (колись місто), у вужчому значення місцевість навколо станції Шібуя, одної з найзавантаженіших у світі, відомої також як місце очікування Хатіко. Сама місцевість є японським центром моди і косплею, а також і центром культури ґяру.
**'''Шінджюку''' - місце засідань самого уряду, а також бізнес-район міста, де розміщені хмарочоси більшости великих дзайбацу Японії.
**Рибний ринок '''Цукіджі''' - головний рибний ринок міста. Фактично всі суші-ресторани регіону Канто купували рибу саме тут. Для роздрібних покупців тут завжди були також крамниці з морською жратвою, вже смаженою, вареною і приправленою. На жаль, в 2018 ринок закрили, а продавці переїхали до ринку Тойосу. [[Goodnight, sweet prince]].
**'''Ґіндза''' - колись центр новочасного Едо, зараз це місце, де знаходяться всі флагманські магазини міста; такий собі головний торговий центр міста, який часто порівнюють з Бродвеєм.
*'''Цукуба''' - невеличке містечко в префектурі Ібаракі, яке є центром всієї японської науки. Саме там розміщений Цукубський універ, науково-дослідницькі інститути різних виробників, саме там є трек для випробування нових автомобілів, саме там розташована Японська космічна агенція з її музеєм і ракетами при вході, <s>і саме це місто є закритим, бо тут вирощують дітей майбутнього</s>.
*'''Кансай''' - регіон з 4 визначних міст, колишній столичний регіон. Діалект цих країв знаний по всій Японії. Між Канто і Кансай проходить шлях Токайдо - найзавантаженіший японський шлях і один з найзавантаженіших шляхів світу.
**'''Кіото''' - давня столиця Японії, якою вона була 1074 роки, аж до 1868. За наполяганням Макартура, який мав тут [[секс|медовий місяць]], Кіото не стали бомбити, і тому це є місцем для всяких туристів, поціновувачів старовини і культури. Також сюди їдуть отакуни зі всього світу задля студії Kyoto Animation, яка тут ще й тримає свій магазин [[фансервіс]]у.
**'''[[адзуманґа|Осака]]''' - найперша столиця Японії (як Нанива), сучасне ж місто засноване в 16 столітті і розвивалося як місто купців і клятих буржуїв. Нині третє найбільше японське місто, в самому місті варто відвідати район Ніппонбаші.
**'''Нара''' - колишня столиця Японії, ще до Кіото, після цього була місцем заслання. Має дуже багато буддійських храмів, розвивається тільки через туризм.
**'''Кобе''' - великий промисловий центр, відомий нам втім тільки землетрусом 1995 року і мармуровою яловичиною.
*'''Наґоя''' - місто промисловості (ваші любі лєксуси робляться саме тут) і культури з безліччю арт-центрів та фестивалів. Четверте<ref>всі згадані міста вище входять так чи інакше в топ-10</ref> за населенням місто Японії. Відомою є телевежа, зроблена за подобою Ейфелевої, торгівельний район Осу, а також музей шінкансену зі всіма маґлевами і звичайними потягами. Також є музеї трамваю, науки і мистецтва періоду Токуґава.
*Гора '''Фуджі''' - найвища гора Японії і досі діючий вулкан, який нещодавно ледь не йобнув. Популярна атракція для туристів і альпіністів<ref>гора не для початківців, до речі</ref>, поруч є п'ять озер, де всі приїжджають на курорти і гарячі джерела. Гора досі належить якомусь буддійському монастирю.
*Озеро '''Біва''' - море посеред острова, назване в честь давньої японської музичної кобзи. Знаходиться одразу за Кіото за горою на схід. Саме там знаходяться купу разів фоткані торі святилища Шірахіґе. В самому озері ж розводять прісноводну рибу і перлини.
*'''Хірошіма''' - місто, [[нюк]]нуте 6 серпня 1945. Після цього хоч швидко відбудоване, проте мешканці довший час страждали від хіросімського комплексу, коли до тих, хто пережив ядерну бімбу, боялися навіть торкатися. Знане також святилищем Іцукушіма на воді, одним з найгарніших замків Японії і Меморіалом миру - зруйнованим залізобетонним будинком прямо коло епіцунтру вибуху.
*'''Фукушіма''' - випадково 11 березня 2011. Якщо ви поїдете в саме місто Фукушіма - там забороненої зони нема і не було, вона на східному березі префектури. На відміну від [[прип'ять|Прип'яті]] за 10 років територію норм так деактивували, в тому числі зрізанням верхнього шару землі <s>та відправленням в Німеччину</s>. Втім і досі частково закритими лишаються Томіока, Окума і Наміе, а [[Футаба]] - повністю. Карма... В той час на майданчику самої АЕС накопичилося допрутня радіоактивної води, яку через нестачу місця почали скидати в море, роблячи нормальний такий сюрприз для відвідувачів суші-ресторанів сусідніх префектур.
*'''Наґано''' - [[олдфаґ|альтфаки]] згадають зимову олімпіаду 1998 року.
*'''Аоморі''' - місто, яке щороку завалює 40 сантиметрів снігу в день, і в цьому воно перевершує навіть Хоккайдо і Чішіму.

=== Кюсю ===
До 7 століття належав племенам південних варварів, в решті історія, як у решти Японії. Клімат теплий.

*'''Наґасакі''' - місто, яке йобнули американці 9 серпня 1945, а до того яке служиловікном Японії в зовнішній світ. Серед цікавинок до 20 століття мало штучний острів Деджіму, який втім засипали і зруйнували, але поруч є його музей, де можна дізнатися, що голандські купці їли і серли.
*'''Кітакюсю''' - місто, яке 9 серпня мали йобнути, але не йобнули через хмари. Над Наґасакі типу хмари теж були, але навідник [[epic fail|побачив стадіон]] і скинув бімбу. Також там є міст на <s>материк</s> острів Хонсю і підводний пішохідний тунель.
*'''Фукуока''' - японська столиця рамену. І коли я пишу рамен, то я маю на увазі ''справжній'' рамен, свіжозліплений і свіжозварений, а не [[мівіна|мівчине]] хрючиво з бомжпакетів.
*'''Кумамото''' - місто і префектура, відомі кумамоном - відомим талісманом в світі, чимось схожого на кртека і який походить від [[покемон]]ів.

=== Шікоку ===
Найбільш далекий від цивілізації з чотирьох островів, навіть беручи до уваги Хоккайдо: всі зв'язки між сусідніми островами виключно поромом, жодних мостів, а відповідно і ліній шінкансену. Клімат також теплий.

*'''[[Наруто]]''' - ніт, не аніме, а місто з вирами в протоці поруч. Вони стаються через різну густину води у внутрішньому Японському морі і Тихому океані, і є предметом гордості містян і японців до такої міри, що вони в честь них назвали оняме.

=== Хоккайдо ===
Найхолодніший і найпівнічніший (якщо не враховувати Курили) острів Японії, хоча в тому ж Аоморі здається холодніше. Довший час був заселений айнами спершу джьомонської, а потім і сацумонської культури. Япошки на острів почали проникати лише в 13 столітті, спершу як біженці, а потім з'явилися поселення, які почали замахуватися на айнські землі, в результвті чого ті повставали спершу в 1457, потім в 1669, і врешті в 1789. Япошок цне не спиняло, вони просувалися все північніше і північніше, аж доки зовсім не захопили острів, проте ще в 1870-х там було лише 25 тисяч японців. В 1869 прихильники шогуна проголосили єдину в історії Японії республіку, яка протрималася 4 місяці і впала без будь якої підтримки зовні. Масовий притік сюди їх почався після того, як японці за підтримки американців почали готуватися до війни з тоді ще росімперією, за 20 років прибуло коло 200 тисяч, далі більше. Айни були зігнані в резервації, з яких їх випустили після асиміляції. Під час війни було сплановане вторгнення з боку цццп, в Японії сил опиратися не було, проте маленький бій на маленькому курильському острові відвадив сталіна від вторгнення на Хоккайдо. Ще кажуть, що під час війни посеред поля на Хоккайдо виросла гора, і японці вважали це знаком до поразки. Згодом після війни саме на Хоккайдо обладнані позиції проти совіцького вторгнення, кеп підтвердить. Шінкансен на острів провели лише в 2016 році. Адміністративно острів становить єдину після укрупнення префектуру. Цікавого на острові мало що є, хіба ви хочете показати факи кацапам здалеку.

*'''Саппоро''' - столиця префектури, найбільше місто острову. Має пиздатий фестиваль снігу.
*'''Хакодате''' - один з міжнародних портів епохи бакумацу, тому тут є багато різних церков і класицистичних будівель. Взагалі місто міксу культур.
*'''Вакканай''' на півночі і '''Немуро''' на сході - можна показати кацапам з Карафуто і Курил відповідно факи.

=== Менші острови ===
Їх дохуя і більше, проте, на жаль, таких аби знаних не дуже вже й багато.

*'''Цушіма''' - місце бойової слави самураїв, випиздування двічі монголів (яких опісля здувало вітром), випиздування кацапів з їхніми "варягами" в 1905 і сетингу гри Ghost of Tsushima. Заселена в основному рибалками, також в минулому улюблена пристань для [[пірат|перацьких]] Жовтого моря, звідки вони рейдили корейців, китайців і манчжурів, така собі японська Тортуґа. Здавна (останні років 1600 точно) заселена японцями і належала (окрім короткого періоду, але про це далі) Японії, проте десь від часів приєднання острова Чеджу корейці заднім числом записали острів у віковічні корейські володіння. Проте в той ж час острів довший час служив форпостом японців для торгівлі з Кореєю і для дипломатії, а клан Со, який володів островом, заграбастав всю торгівлю з Кореєю та іноді Китаєм. Корейців оце перацтво врешті заїбало і в 1389 році вони раз рейданули острів, але одного разу виявилось мало, більше того, в помсту вони в 1418 рейданули Корею. Тому того ж року корейці [https://en.wikipedia.org/wiki/%C5%8Cei_Invasion вторглися на острів], спалили кораблі і будинки, поперебивали піратів та місцевих, а правителя острова змусили прийняти підлеглість кореї взамін на дозвіл торгівлі з ними. Також вони готувалися разом з мінцями вторгтись і розкатати Японію. Японців така перспектива зовсім не влаштовувала, тому вони піддались і відправили послів, визнали острів корейським, який повернути вдалося лише в 1443 році. Вся торгівля острову з корейцями, втім, закінчилася після японського бунту в 1510 році, і острів знову став лише рибальським. Після [[ДСВ]] втім, під час поділу імперії, Синман вимагав двічі острів для себе, і двічі МакАртур пігнав його на гній, проте деякі корейські кола, зокрема нацики і сусідні міста, вимагають далі його повернути (ніби в них своєї землі нема) і навіть називають його инакше - '''Демадо'''. Хороший острів для літнього відпочинку на природі коло моря.
*'''Садо''' - золота жила Японії у всіх значеннях слова. Серйозно, з 13 століття і аж до 1978 там безперервно добували золото і срібло, та так, що ота гора, яка посеред острова була, стала [[цицьки|двома]], розділеними каньйоном. Зараз туди лише водять туристів, які намагаються вивудити з піску хоча би якісь крупинки золота. Ще можна спробувати дістати одною рукою 31-кілограмовий золотий зливок з коробки, проте в нагороду дадуть лише 0,5 г пластинку. Острів відомий і тим, що свого часу звідтам [[кндр]]івські шпигуни крали японців для своїх брудних справ.
*Скелі '''Ліанкур''' - ще одна претензія до Кореї: по-корейськи острови називаються '''Докдо''', в той час як по-японськи - '''Такешіма''', що означає "самотні..." і "бамбукові острови" відповідно, англійськомовна Драматика радить тролити японців і корейців цією грою з назвами. До 1905 були нічийними, хоча ще з 1675 туди заходили японські моряки і малювали його карти. Незадовго до корейського аншлюсу приєднані до Японії, до складу генерал-губернаторства не входили, після війни їх забрали спершу американці, а після незалежности Японії острів миттєво раптовою атакою забрала південнокорейська армія. Японці відібрати острів не пробували, але час від часу відбуваються срачі навколо них через то японський, то корейський бік.
*'''Рюкю''' - архіпелаг на південь від Кюсю, відомий здебільшого своїми пляжами. Довший час до власне Японії не входив, і там розвинулася власна подібна до японців народність із суміші айнів та австронезійців - рюкюсці. Первіснообщинний період вони пройшли до 12 століття, а вже в 13 там згадуються перші феодальні володіння. В 15 столітті вони всі були об'єднані у ванство Рюкю, формально васальне Китаю. За кілька наступних десятиліть воно нормально так пішло на північ, тому тодішнє Рюкю - це не тільки сучасна префектура Окінава, але й острови Амамі і Токара в сучасній Каґошімі. Так тривало коло 170 років, за які Рюкю процвітало від торгівлі з Китаєм, саме тоді з'явилися народний інструмент сансін, який в зміненому вигляді поширився на решту Японії, а також "японські" бойові мистецтва. Але володар Сацума-хан проїбався з вибором оверлорда (обрав бік Тойотомі замість Токуґави), і тому був позбавлений більшости своїх земель. Тоді він згадав про ці острови на південь, які багаті, але якогось біса без армії. Зовсім. Ну, не хотіли годувати свою армію - стали годувати чужу, і 1611 року князівство стало залежним від Сацума-хану, ще й віддало половину своєї території (вже згадані Амамі і Токара). Відповідно князівство було єдиною довгоіснуючою державою світу, яка була васалом одразу двох країн. 1871 Японія, яка оклигала від наслідків розрухи, яка тривала 500 років, кинула оком на Рюкю (і Тайвань) і ліквідувала самостійність, а 1879 і автономію. Китай охуїв від такої заявочки і потребував повернути, проте ніпрутня нікому не вдавалось аж до війни 1894-95, в якій перемогла, а відповідно і все забирала саме Японія. До 1912 японці взагалі боялись щось чіпати на островах, тому економіка була не дуже розвиненою. Все змінилося, коли сюди прийшли амери після поразки Японії, які з одного боку намагалися вливати нормальні гроші в острови, а з іншого - виховувати окрему ідентичність. Звісно, фони за[[фейл]]или, населення вимагало назад до Японії і острови довелося віддати в 1972 році. З того часу через теплий субтропічний клімат туди на літо з'їжджається пів Японії. Альзо років з десять на [[вікіпедія|вікіпідії]] у всіх розділах висів прапор з трьома комами у різних версіях, який називали "державним прапором князівства Рюкю", але виявилося, що Рюкю була протомодерною державою і ніяких державних прапорів не мала, а один з них був морським прапором, а інший - прапором, створеним окремо одним новелістом і американською окупаційною адміністрацією.
**'''Окінава''' - головний острів архіпелагу, південна частина по суті одне велике місто, поділена на менші, серед яких Наха - центр префектури (до нього включили і давню столицю Шюрі, замок якого є Всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО), а на півночі майже все гори, села і місто Наґо. Для джапів острів курортний, на кштальт нашої Затоки (чи [[Крим]]у до окупації). В 1945 тут відбулася епічна битва між американцями і японцями, в результаті американці окупували острів. Це була остання сухопутна битва Тихоокеанського ТВД ДСВ. Довший час на острові зберігалися бімби проти кнр і кндр, проте році в 1971 їх прибрали.
**:[[Файл:Прапор іодзіма.jpg|міні|Серед них є і українець]]
**:[[Файл:Північні території.png|міні]]
**'''Сенкаку''' - острови розбрату між японцями, тайванцями і самопроголошеною КНР, яка погрожує поділити Японію на 4 країни з рф і кндр, якщо та не припинить підтримувати тайвань і не віддасть ці острови.
*'''Танеґашіма''' - острів, хоч геологічно є частиною Рюкю, адміністративно та культурно втім прив'язаний до Каґошіми. Саме з цього острова почалося знайомство європейців з японцями, саме на цьому острові створено перші японські аркебузи (які потім називали "танеґашімами"), а тепер саме тут [[polandball|Джапан може в космос]]. Власне, заради космодрому і варто сюди приїхати, є на постаментах всі види ракет і навіть власний музей.
*Острови '''Ідзу''' та '''Оґасавара''' - невеликі вулканічні острови, які ланцюжком протягнулися від Токіо і аж до Маріанів, у які переходять. Цікавого нема нічого<ref>та й на карті вище їх нема, тобто японцям вони теж не цікаві</ref>, лише рибалки та рибалки, але можна спробувати як місце відпочинку влітку. А, і так, один з островів називається [[Величне століття|Хатідже]]-джіма.
**'''Іоджіма''' - краще подивіться на цю фотографію. Єдине, що додам, це те, що острів досі використовується як амерська військова база і те, що японці його нещодавно перейменували на '''Іотоджіма''', щоби зняти з нього негативне (для них) реноме.
*Острови '''Чішіма''', або '''Курили'''. Так, саме ті, які совки відібрали, а кацапи мають. Також '''Північні території'''. Якщо всякі реднеки дозволяють собі обирати бік, то для нас це здається самоочевидним. Складаються з островів Еторофу, Кунашірі, Шікотан і скель Хабомаї. Існує легенда, що Єльцин хотів передати острови Японії, але злякався результатів волевиявлення, де 100% проголосували за приєднання до Японії. Зараз битви за острови точаться в інтернетах між кацапами, українцями і японцями, в тому числі і на піксельних полотнах.

== Технології ==
Завдяки значному прогресу в економіці та електроніці Японія славиться проникненням технологій в повсякденне життя. Тож, якщо ви опинитеся там - не дивуйтеся, коли бачитимете роботів вже з аеропорту. По дорозі ви можете зустріти танцюючих роботів або зайти в клуби, де проводять вечірки з цими ж танцюючими роботами. Можете також зайти в кафе, які не мають офіціантів, всі замовлення роблять через тачскрін, страви рухаються по конвеєрі, а сума обчислюється за тарілками, викинутими в спеціальний отвір. На вокзалах квитки купують теж не в людей, а в терміналів, типу тих, які поповнюють рахунок. Та навіть сральники в них роботизовані здебільшого, хоча де-не-де ще лишилися "дірки в підлозі". Реакцію типового американця/європейця на такі туалети обіграно в мультфільмі "Тачки-2". Через невміння ґайджінів користуватися тими сральниками, системами клімат-контролю і иншою багатокнопочною хуїтою японці бояться здавати їм квартири.

Закордоном ж японці відомі своїми приставками. Нінтендо, Сеґа, Плейстейшн всі зроблені <s>тут</s> у В'єтнамі на замовлення японців. Ігри до них також вони пишуть: [[Сонік]], Зельда, Креш бандікут тощо. Щодо компухтирів, то тут не так все однозначно: поряд з вінрарними 8-бітними [[MSX]], які навіть в совок імпортувалися як навчальні, тут були не настільки вінрарні компи [[Touhou|NEC]] та Fuji, проте технічний прогрес і закритість ринку все ж таки вимусили японців перейти на пісюки. Окрім цього джапи виробляють автомобілі, які в основному їздять на наших дорогах (в тому числі лухарі) та <s>не можуть ніяк нормально вкотитися в</s> літаки. До речі, про транспорт: японці надають перевагу маленьким двомісним автомобілям з меншими витратами, вони мають жовті номери і на них [[халява|менші податки]], а ще вони займають менше місця, що важливо для такої запакованої країни. Потяги (ні, не щінканщени, про які нижче; так, ті самі потяги, які отакуни щодня бачать в оняме) ж здебільшого як наші електрички, тільки мають менше вагонів і сидячих місць.

До речі, японія може в космос, але не зовсім самостійно. Самостійно вона виводить супутники і іншу хуїту, але щоби самих японців вивести, вони звертаються до амерів з їхніми <s>спейс шатлами</s> драконами [[ілон Маск|ілона маска]].

Японія також відома виробництвом засобів проти самотності і [[хікоморі|хікомор]]ства. Основною продукцією є ґумові ляльки для [[секс]]у (особливо зараз, у ковідні часи) і всякі іграшки, які пхають і куди пхають. Є навіть відома у вузьких колах байка про робота-пиздойоба. Японія також є батьківщиною вокалоїдів (про це нижче), але для того, аби хікани і далі замикалися в собі і своїх комплексах вони засунули вокалоїда в чайник і стали його продавати. Тепер той чайник їх будить, з ними переписується, є їхнім єдиним співрозмовником у житті. Про той чайник вже пишуть хорор-сторі.

=== Шінкансен ===

Зараз найвідоміша в світі система швидкісного залізничного сполучення. А починалась вона як атракціон до Олімпійських ігор 1964, проте місцевим вона настільки сподобалася, що окупила себе аж за 3 роки. Тому недовго думаючи влада вирішила побудувати ще шінкансени по всій країні. За три роки напланували огого, проте настав нафтовий пиздець 1973 року, і в підсумку до приватизації встигли побудувати лише 2 з шінкансенів, в обидва боки від Токіо. Ще один до аеропорту Наріта було скасовано через спротив мешканців, в підсумку це єдина скасована лінія шінкансен за всю історію<ref>натомість там побудували звичайну 1435мм лінію за стандартами шінкансену</ref>. Після приватизації, хоч і в умовах кризи, справи пішли жвавіше, і за наступні 35 років було відкрито 4 лінії шінкансену від Каґошіми до Хоккайдо і ще дві перешиті зі стандартної японської колії. За наступні кілька років планують подовжити вже існуючі і відкрити гілку до Наґасакі і першу маґлев-лінію на далекі відстані.

Це якщо коротко. Якщо ж довше, то для початку, щоб зрозуміти чому в японців щінканщен став настільки популярним, варто подивитися на саму Японію і її транспорт що тоді, що зараз.

==Культура Японії==
[[Файл:КультЯп.jpg|250px|thumb|right|Протягом багатьох століть Японія славилась високим художнім рівнем образотворчого мистецтва.]]
[[Файл:Kaiju 3.jpg|250px|thumb|Вітаємо в Японії]]

=== Мова ===
{{Основна|Японська мова}}

===Традиційна культура===
Сформувалася в часи постійних воєн, стихійних лих та хронічної нестачі ресурсів (бо Японські острови століттями не мали своїх ресурсів окрім харчів та деревини), навіть худоба була в дефіциті. Убити усіх ворогів і красиво померти. Бо [[Лесь|ти самурай, а не гівно]]. І не забувай скласти красиве хокку перед смертю. Для простих НЕ самураїв - це культура шани предків, батьків, підкорення колективу, культ сорому (коли зганьбитися перед поважними людьми гірше аніж вбити власну жінку), культ праці до виснаження та смерті.

====Епос====
*[[Самураї]] - легендарні феодальні вояки Японії.
*[[Хіро Онода]] - легендарний японський солдат Другої Світової війни. Партизан та виживальник в лісах Філіппін.

====Література====
*[[Хайку]]

====Живопис та мультиплікація====
Японія подарувала світу тисячі мультиків та манги і залишила цнотливцями мільйони отаку, що за переглядом улюблених тайтлів забули, як виглядають справжні дівчата або хлопці.
*[[Аніме]] - головний експортний культурний продукт Японії, що завойовує мізки невинних діточок по усьому світу.
*[[Манґа]] - японські [[Комікси|мальописи/комікси]], що є основою для створення більшості аніме. Мангу в Японії шанують і читають багато.
*[[Косплей]] - похідне явище від перегляду аніме та манги. Переодягання в популярних персонажів і міряння прутнями чий косплей краще.

====Фільмографія====
*[[Ґодзіла]] - велетенська рептилія-мутант (один з кайдзю) вигадана японськими кіношниками в 1950-х роках. Стала популярним символом японської культури в світі.

===Інтернет-культура===
*[[Педобір]]
*[[Іміджборд]]

===Кухня===
*[[Каре райсу]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{ED|Japan|Англомовна Драматика про Ніппон}}
* {{UkrWiki|Японія|УкрВікі не відстає}}
* {{Wikinet|Japão|Вікінет про Японію}}
*[https://web.archive.org/web/20150317050213/http://dramatica.org.ua/Японія Архів за 2015 рік]
{{Географія|2=[[Категорія:Географія світу]]}}
{{Аніме та манґа}}
[[Категорія:Японія]]

Ілля Кива

2021-08-16T15:21:42Z

Dechioyo:

{{Недопис}}
{{Цитата|Я маленький гвинтік|[[Ілля Кива]]}}

[[Файл:Кива.jpg|міні|Кива]]

'''Ілля Кива'''(за паспортом: '''Кива Ілля Володимирович''', також Наукивець, Жомова Кива, маленький гвинтік) - народний депутат IX скликання, людина-[[мем]], член [[ОПЗЖ]], кандидат наук, поліціянт, [[Наркоман|наркоборець]], борець за(проти) права [[ЛГБТ|ЛГБТ-спільноти]], яскравий гість телеетерів каналу Перший Незалежний та інших.

Відомий своєю тупістю.

[[Категорія:Персоналії]]

Ілля Кива

2021-08-16T15:19:24Z

Dechioyo:

Користувач:Dechioyo

2021-08-15T21:16:01Z

Dechioyo:

'''Максим Грабовий''' - просто людина, яка знайшла цей сайт.

Ілля Кива

2021-08-15T20:49:33Z

Dechioyo:

[[Файл:Кива.jpg|міні|Кива]]

'''Ілля Кива'''(за паспортом: '''Кива Ілля Володимирович''', також Наукивець, Жомова Кива, маленький гвинтік) - народний депутат IX скликання, людина-[[мем]], член [[ОПЗЖ]], кандидат наук, поліціянт, [[Наркоман|наркоборець]], борець за(проти) права [[ЛГБТ|ЛГБТ-спільноти]], яскравий гість телеетерів каналу Перший Незалежний та інших.

[[Категорія:Персоналії]]

Ілля Кива

2021-08-15T20:40:08Z

Dechioyo:

Файл:Кива.jpg

2021-08-15T20:39:41Z

Dechioyo:

Кива

За життя

2021-08-15T20:34:44Z

Dechioyo:

{{Недопис}}
[[Файл:Виборець ОПЗЖ.jpg|thumb|[[Лох]]торат ОПЗЖ]]
'''За життя''' (''Опозиційна платформа за життя'', ''За жопу'', ''За сміття'', ''Окупаційна платформа – за смерть!'', часто плутають з [[жопоблок]]ом, що неправильно) — найзначніший пост-майданівський уламок [[Партія Регіонів|Партії Ригивонів]], який уже зовсім відверто виступає за саюс срасієй і політику [[Хазяїн|крєпкіх хазяйствєннікав]].

Контролюють канали 112, ZIK та NewsOne, а також Інтер та сусідні.

== Хто їх обирає? ==
Ядерний бидло-електорат, як і електорат ідейних папірєдніків, знаходиться в поясі навколо [[Луганда і Донбабве|Луганди і Домбабве]], і складається з [[Адепт Совка|адептів совка]] (які хочуть назад в [[совок]], але після заборони комуністів пристали до ідейно найближчих сил) та [[малорос]]ів (які хочуть в рашку, бо варіант витягнути член з рота для них не варіант). Якщо подумати, то [[Путін]] зробив медвежу послугу всім проросійським силам в Україні, забравши Донбас і Крим. Тепер за них не 30-35%, а 10-13%.

== Члени партії ==
* Віктор Медведчук (aka Мертвечук) — кум Хуйла, і цим усе сказано. Патентований [[українофоб]] і москволюб, у минулому — агент [[КДБ]] й «адвокат», що визнав провину Василя Стуса під час судилища влаштованого більшовицькими окупантами. Обожнює навідувати старого Кабаєва та штовхати спічі про мир і дружбу з [[кацап]]ами, у чому переплюнув навіть [[Зеленський|Зеленського]] з його «у моєму мозку я закінчив війну». Деколи бавиться в миротворця й визволителя українських політв'язнів (заради свого рейтингу, звісно).
* Вадим Рабінович — [[Єврей|щирий українець]], [[зек]], професійний борець за все хороше й проти всього поганого.
* Юрій Бойко — екс-регіонал, за часів [[Проффесор]]а був міністром енергетики й відмивав чималі кошти (чого варті ті ж «вишки Бойка»), раніше був у Жопоблоці, поки його з Льовочкіним не виперли звідти в 2018 році. Риторика та сама, що й в інших членів ОПЗЖ — дружба з Московією й повернення до яникового «порядку».
* Нестор Шуфрич — боксерська груша Верховної Ради вже не перше скликання (з 3-го по 9-те за винятком 5-го). [[Кучма|Кучміст]], [[риг]], [[хохол-малорос]], [[ватан]] і [[сепар]]. Багато (з кожним скликанням кількість наближається до безкінечності) разів за свої переконання отримував по макітрі, але не порозумнішав. Сумно. [[НЕСПОДІВАНО|Несподівано]] очолив при [[Зє]] комітет з питань свободи слова у Раді.
* [[Ілля Кива]] — людина-[[мем]], коп і борець з [[наркоман]]ами й [[ЛГБТ]], який чомусь різко перейшов до москофільства та ностальгії за серсером. Полюбляє експресивно спілкуватися з журналістами, погрожуючи дати в пику або відірвати голову ([[няў]]!). Якось [https://youtu.be/cTpwcyfeCeE почухав киву в Раді].

== Див. також ==
* [[Партія Регіонів]] — славні папєрєднікі.
* [[Жопоблок]] — ті ж яйця, тільки в профіль.
* [[Анатолій Шарій|Партія Шарія]] — ОПЗЖ для молодої вати.

{{Політика3}}
{{Політика4}}

Ілля Кива

2021-08-15T20:33:43Z

Dechioyo: Поява статті

'''Ілля Кива'''(за паспортом: '''Кива Ілля Володимирович''', також Наукивець, Жомова Кива) - народний депутат IX скликання, людина-[[мем]], член [[ОПЗЖ]], кандидат наук, поліціянт, [[Наркоман|наркоборець]], борець за(проти) права [[ЛГБТ|ЛГБТ-спільноти]], яскравий гість телеетерів каналу Перший Незалежний та інших.

Користувач:Dechioyo

2021-08-15T20:19:26Z

Dechioyo: Створена сторінка: '''Максим Грабовий''' - просто людина яка знайшла цей сайт.

'''Максим Грабовий''' - просто людина яка знайшла цей сайт.