Енциклопедія Драматика - Внесок користувача [uk]

Філолох

2021-03-24T09:19:16Z

John Toradorian: /* Авраменківщина та інші пилососи */

[[Файл:Філолох.jpeg|350px|thumb|right|[[Дупобіль|Анґст]] філолоха після змін у [[Україна|держстандарті]] правопису.]]

'''Філолох''', '''філолух''' - безталанна тварина виду гомо сапієнс, яка компенсує [[Рагулі|творчу й професійну незугарність]] ґрама-нацизмом [[СССР|совкового]] розливу.

== Вільна каса! ==

Філологічна освіта в Україні – найдешевша з вищих. Здогадайтеся, чому на філфаках навчаються переважно [[ТП|дівчата]]? Отож-бо. Нормального фаху філфак не дає, однак забезпечує дівчинку дипломом. Останній їй ще згодиться, коли влаштовуватиметься [[HR|хрюхою]] до якихось [[ІТ|айтішників]]. Або в [[макдональдс]]. Або продавчинею-консультанткою. Зрештою, принаймні перед подружками й батьками зможе [[ЧСВ|похвалитися вишкою]].

У термінальній стадії така філологиня [[Недойоб|може придумати собі]], що вона щось таки вміє й чогось навчилася в універі - й пихато зайобувати всіх в інеті через т.зв. "суржик" чи одруківки. Крайня стадія хвороби дівчини-філолохині - [[графоманія]].

== Адепти Олеся Гончара ==

Відомий совковий романіст і депутат [[СССР|УРСР]] Олесь Гончар зробив з нашою мовою неймовірну річ. Він узяв російський синтаксис і фразеологію, нанизав на це масив української лексики, наближеної до "братньої" російської (переклади Лєніна вже підготували ґрунт). Вуаля! Стиль Гончара готовий.

Знавці стверджують, що романіст він таки непоганий. Та й щоби створити такий підкацаплений стиль, треба мати неабиякий талант. Можна навіть припустити, що таким чином він уберіг нашу літературну мову в буремні совкові часи - совки й кацапи з гончарівкою таки мирилися. Однак - '''нахуй вона нам зараз?''' [[Узкоязьічноє насєлєніє|Узкоязьічньіх]] тішити? Так, для них лише гончарівка є "харошим укрАінскім язіком", решта - "польско-венгерско-русско-украинский суржик". Та кого їхня думка їбе?

А що ж філолухи? Оскільки вони сприймають рідну мову як чужу, а українська в їхньому дискурсі не ''наша мова'', а ''державна'' ("чому не державною?" - чули понтування від [[Комплекс меншовартості|меншовартиків]]?), то й пропагують чужорідний штучно виведений діалект. Державний стандарт мови, щоб ви розуміли, залишився з совку - це саме гончарівський прокацаплений канцелярит. От філолухи всіма силами й пропихують своє йобнуте совкове язичіє ("державну мову") в маси.

== Наука навиворіт ==

Проблема філолухів у тім, що вони не вивчають мови нації. Нє, філолох (який часто за сумісництвом є "адептом Авраменка"(див. нижче)) тільки тим і займається, що намагається (лише намагається, бо зазвичай посилають нахуй) навчати "правильної" гончарівської мови (див. вище).

== Сталінізм і мовні чистки ==
Товарищ Йосип Вісаріонович Сталін був і є найкращим другом філолухів, товарища Гончара та Олександра Авраменка. Бо саме товарищ Сталін розпочав традицію [[uk_wikipedia:Лінгвоцид | вбивати живу мову]], зводячи все до словників і правописів (його ж псами на московський манір переписаних) і втирати, що все, що не так, як у словнику – то все неправильно, село і взагалі неповага до співрозмовника. Переписування словників, до речі, то його особиста тактика мовного вбивства, бо ніякий інший геній не був здатен до таких вишуканих способів геноциду, як товарищ Сталін.

== Як треба? ==
Питаймося в лінгвістів, що таке мова та що таке літературна мова. Літературна мова має увесь час корегуватися на основі реальної живої мови, мають випускатися нові словники, можливо робитися корекції до орфографічних та синтаксичних правил. Але філологія сьогодення схоже що вміє тільки ґраммарнацистувати в інтернеті, та справжньої своєї справи нормального регулювання літературної мови не робить. Безос тільки чує про проекти типу «Мова — ДНК нації», що пропагандують наголоси у словах, що філологи беруть прямісінько зі стелі або ж із надр свого носа, бо так ніхто ніде не розмовляє. Тобто у хворій фантазії українських філологів вони друкують словник з наголосами що їм придумалися (напр., Фе́йсбук), і після того всі мають так розмовляти. Один знайомий [[Капітан Очевидність|капітан]] підказує, що так світ не працює.

Щось накшталт позитиву щодо мови: зусиллями [[Сучукрліт|письменників]] література досліджує можливості української часів незалежности. Навіть «радянський» синтаксис їм у цьому не заважає.

Загалом [[Правопис 2019]] виглядає реформою у правильному напрямку, бо він здебільшого фіксує те, як насправді спілкуються освічені люди. Хоча, змін у ньому достатньо тільки для того, щоб підпалити сраки незгодних, а не щось справді змінити. Надію дають тільки плани МОНу України на якісь подальші Правописи. Помолімося філологічному богові, щоб тим людям вистачило сміливості виправити те, що нам у мову понасирали совки.

== Авраменківщина та інші пилососи ==
Олександр Авраменко, також відомий у вузьких колах як "чорт". Людина необмеженої влади над школярами та іншою абітурою, яка сидить на його підручниках, як на наркотиках. Маючи розпіарене ім'я з тих часів, коли цей чудовий чоловік прикладав руку до створення богопротивних тестів до [[ЗНО]] і світив пикою на телебаченні, зараз він використовує це напівчесне ім'я, щоб нести маячню в маси та плодити так званих "адептів Авраменка". "Адепти" здебільшого мають абсолютно промиті паном Авраменком мізки і не сприймають іншої мови, крім тої, що використовується у [[ЗНО]]. Іншим словом, користують рафіновану вибірку із правил та дозволених Авраменком слів, щоб [[Булінг|булити]] усіх незгодних і плодити міти про те, як можна і не можна говорити, вбиваючи залишки живого у мові.

Авраменко не має жодного авторитету в колах поважних лінгвістів, бо він шоумен і дибіл. Якщо сказати складніше, то він зазвичай верзе всіляке, що плодиться у його хворій голові, не підкріплюючи це все діло [[Пруфлінк|пруфами]]. Але для його образу цього і не треба, бо головне – це із серйозним їбалом плюватись пасивною агресією з екранів телевізорів та принижувати школярів у соціальній мережі Інстаграм: набули великого розголосу у вузьких колах кілька "авраменкогейтів", після яких пан Олександр перебанив усіх, хто намагався вказати на його помилки. Таким, що доходив іноді навіть до не зануреного у тему читача Інтернетів, став "пилососюгейт". А сталося все тоді, коли у своїй передачі на телеканалі [[Г+Г]] пан Авраменко всім розповів непідкріплену пруфами (а в цьому випадку – ще й правилами української мови) думку про те, що правильно говорити <s>пиловідсмоктую</s> пилососю. {{YouTube|align=center|wOzZliT4WEM|Олександр Авраменко пасивно агресує по телевізору}} За ним почала повторювати добра частина сайтів із навчальними матеріалами для шкіл, а також словники із можливістю вільного редагування. Так херня просочилась у маси, поки дві [[uk_wikipedia:Палаталізація|палаталізації]] нервово курили у кватирку.

== Корпусна лінгвістика ==
Промінь надії в темному царстві. Є декілька корпусів української мови, [[Українська_мова#Корпуси|ґуґли]] та користуйся. Посиланням на ці штуки можна тицьнути усім, хто щиро намагається довести, що "так не говорять". Можеш мені не дякувати, безосе.

{{Мови}}
{{Типи людей}}
[[Категорія: Мова]]

Українська мова

2021-03-05T12:19:03Z

John Toradorian:

{{Trash}}
{{Структура}}
'''Українська мова''' - мова якою написана ця стаття. Найсолов'їніша з усіх мов світу, мова [[українці|українців]] і убивчий депресант та дупобіль просто фактом свого існування для москалів, кацапів, укрАінцев, [[Луганда і Донбабве|новоросів]], і іншої політично активної [[бидло|гопоти]].

==Походження та розвиток української мови==
{{Videogallery|cols=3|align=center
|youtube|Od9_NnLuTpA|Частина 1
|youtube|vSMN0X2i66E|Частина 2
|youtube|Ch8kC29-Duo|Частина 3
}}
[[файл:22332.jpg|400px|thumb|Суть "прітісненія"]]
[[Файл:De04cd17-6863-4b82-8704-c619176d6fb8.jpg|міні]]
Існує поширений міф про те, що українська мова є другою за милозвучністю мовою після італійської. Насправді це не так. Італійська мафія свого часу підкупила експертів, щоб косити більше бабла на своїх операх, й ті сфальсифікували свої дослідження на користь волохів. Насправді ж наймилозвучнішою є саме українська, власне чому найфайніші люди планети, як і найспівочіші птахи, послугуються саме нею.
Українська мова існує з давніх давен. Щоправда наші далекі пращури ще не знали таких гламурних слів, як "[[ніштяк]]", "[[пепелац]]", або "[[довбоящик]]", але будь-яка мова постійно оновлюється праз віки, тож навіть якщо якісь слова і змінилися з тих пір до невпізнаваності, все одно найпрадавніша мова світу була саме українською.

В часи Київської русі українська мова отримала писемність. Щоправда писемність придумали болгари - як кирилицю, так і глаголицю (шукай про Кирила і Мефодія). Їм не вдалося опанувати українською як слід, тому найдавніші писемні пам'ятки Русі написані суржиком, який називають церковно-слов'янською мовою. Пізніше саме цим суржиком проповідували серед диких племен Моксель-Московії, в результаті чого на цих землях під впливом церковно-слов'янської сформувався [[Московитський діалект]] української мови.

В роки москальського панування українська мова зазнавала утисків від [[москалі|братів наших менших]], які так і не змогли її освоїти і від того й досі серуть цеглою. В результаті декласовані елементи - [[бидло|гопота]], [[довбойоб]]и, [[ТП|бляді]] і [[сепаратисти]], що живуть в Україні, нявкають московитським діалектом. Натомість на українських землях, що до [[Друга світова війна|ДСВ]] перебували в Євросоюзі[ [[Енциклопедія Драматика:НПХ|''Що?'']] ], українська мова найкраще зберегла автентичні риси і зберегла близькість до інших слов'янських мов, особливо польської.

=== Веселі цитати про мову ===
{{Цитата|Взагалі, я завжди сприймав українську мову як щось елітарне, таке, що пробивається до нас зі старосвітської, старої шляхетської культури. Ну, такий, зовсім не популярний тоді погляд. Так, я був освіченим хлопчиком і дохуя читав по українській історії з того, що було навіть і тоді. Селюки, звичайно, про це не здогадувалися.|[[Іван Семесюк]]}}
[[Файл:Знімок екрана 2020-09-30 о 16.19.57.png|міні|центр]]

==Діалекти української мови==
[[Файл:Diakekty-asd-orig.jpg|thumb|Дивний плакат на котрому «мераба» записане до українських висловів в Криму]]
Внаслідок розвитку впродовж півтори тисячі років та збагачення населення Великої України розмовляє на різних діалектах, говірках та наріччях української мови. У зв'язку з різним типом їх розвитку та утворення діалекти можна поділити на прогресивні, вимираючі, регресивні та консерваційні. Прогресивними діалектами є близькоспоріднені народні говори, які розвивалися та вдосконалювалися шляхом вільного збагачення на народній основі та без надмірного тиску з боку влади. Регресивними називаються ті діалекти, які не тільки утворилися завдяки насадженню руської мови завойованим Руссю народам, а і були піддані жорсткому керуванню з боку влади, у зв'язку з чим їх носії повністю втратили бажання до мовотворчості. Консерваційними діалектами є такі, що фактично законсервували українську мову на певному періоді розвитку.

===Прогресивні===
====Наддніпрянський діалект====
{{Основна|Наддніпрянський діалект}}
Основний діалект, який став основою літературної української мови ака Шевченківський. Бере свій початок ще з дулібського об'єднання слов'янських племен часів Кия. Серед усіх вирізняється найменшим впливом з боку інших мов, оскільки формувався на народній основі та проніс крізь свій буремний розвиток найбільше граматичних категорій.

====Західний діалект====
{{Основна|Західний діалект}}
Діалект поширений здебільшого у західних областях: Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській - ядром за фактом можна вважати Галичину. Відколовся від центрального розвитку руської мови - наддніпрянського діалекту ймовірно на початку розпаду Королівства Руського. За подальшу історію свого існування широко піддавався впливу польської мови, має багато запозичень у лексиці та вимові.

====Русинський діалект====
{{Основна|Русинський діалект}}
Поширений у Закарпатті. Ідеологами так званого "русинства" цей діалект вважається окремою мовою, хоча похиба такої думки викривається вже при розумінні, що більшість властиво-русинських слів або запозичення або архаїзми наддніпрянського діалекту. Зберігає "широку автономію" у вимові та граматиці.

===Вимираючі===
====Балтійський діалект====
{{Основна|Балтійський діалект}}
Утворився у 15-16 сторіччі на землях кривичів, дреговичів та радимичів, у зв'язку із зародженням і зростанням Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Як будь-який діалект, що розвинувся за ізоляційним принципом, є вельми мовотворчим, що підтверджують чисельні самоутвори серед населення, народна основа та порівняно-незначна втрата граматичних категорій. На жаль, після від'єднання піддався широкомасштабному впливу балтійських мов, польської, потім москальського діалекту.

===Регресивні===
====Московитський====
{{Основна|Московитський діалект}}
{{Основна|Москвофобія}}
Найпоширеніший у світі діалект української мови. Через суттєві зміни в сторону погіршення мелодійності та краси цього діалекту, втрати граматичних категорій, виродження вимови та підміни лексики, [[Ісконнік|деякі науковці]], називають цей діалект "російською мовою". Утворився у 14-15 столітті на території колишніх руських колоній у Суздалі. Піддався непорівняно-колосальному впливові болгарської мови через церковнослов'янську. Носії є зрусілими нащадками фіно-угорських племен зі значним домішком монгольських мігрантів.

===Консерваційні===
====Кубанський====
{{Основна|Кубанський діалект}}
Утворився, коли на Кубань та Причорномор'я почали переселяти запорозьких козаків. Фактично законсервував розмовну українську мову кінця 18 століття. Зараз малопоширений, через сильне пригнічення з боку москальського діалекту.

====Галерея====
<gallery>
Заборони мови.jpg|Інфографіка про заборони (англійською)
</gallery>

== Ігри слів ==
{{Цитата|— Був у зоопарку, бачив яка.

— І як як?

— Та як як як…|}}

==Корисні ресурси==

=== Корпуси ===
* [http://www.domeczek.pl/~polukr/ Електроний паралельний поленсько-український корпус]
* [http://books.google.com.ua/ Google Книги]
* [http://lang.org.ua/uk/corpora/ Lang-uk]
** [https://github.com/lang-uk/ner-uk Named-entity recognition anotation] — ''на основі [https://github.com/brown-uk/corpus Браунського корпусу]''
** UberText — ''тексти українських періодичних видань''
** Корпус законїв та правових актїв
* [http://mova.info/corpus.aspx Лабораторія компʼютерної лїнґвістики Институту філолоґії Київського нацїонального унїверситету іменї Тараса Шевченка]
* [https://github.com/brown-uk/corpus Браунський корпус] — ''для машинної обробки, можна [https://github.com/brown-uk/corpus/search?q=тест шукати через GitHub]''
* [http://www.ruscorpora.ru/search-para-uk.html Институт московської мови ім. В. В. Вїноградова Московицької академії наук] — ''параллельный корпус''
* [http://corpora.informatik.uni-leipzig.de/en?corpusId=ukr_mixed_2014 Лейпцизький унїверситет]
* [http://unlc.icybcluster.org.ua/virt_unlc/ Український мовно-информацїйний фонд Нацїональної академії наук України] — ''нема публїчного доступу, лише для Вікон''

=== Словники ===

==== Перекладацькі ====

===== Авторитетнї =====
* [http://linguisto.eu/ Linguisto] ''анґлїйсько-, нїмецько-, французько-український та частотний
* [https://www.microsoft.com/Language/en-US/Search.aspx Terminology] ''від Microsoft
* [https://e2u.org.ua/ Анґлїйсько-українські словники] ''включає [https://e2u.org.ua/main/dicts 11 словників];
* [https://r2u.org.ua/ Московсько-українські словники] ''включає: [https://r2u.org.ua/main/dicts словники і кориснї перелїки], [https://r2u.org.ua/main/books ланки], [https://r2u.org.ua/node/43 статтї]; [https://r2u.org.ua/check автоперевірника];

===== Неавторитетнї =====
* [https://www.dictionaries24.com/uk/ Dictionaries24]
* [http://slovnenya.com Словненя]
* [http://slovnychok.com.ua/ Словничок]
* [http://uk.wiktionary.org/ Wiktionary]
* [https://www.yenotes.com/en/ Єноти]

==== Пояснювальнї та инші ====

===== Авторитетнї =====
* [http://www.rozum.org.ua/ Розум]
* [http://velyka-chy-mala-litera.wikidot.com/ Велика чи мала лїтера] ''В. В. Жайворонок
* [https://github.com/brown-uk/dict_uk Великий електронний словник української мови] ''github''
* [http://hrinchenko.com/ Грінченко] ''також від [http://services.ulif.org.ua/grinch УМІФ]
* [http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm Етимолоґічний словник української мови] ''djvu''
* [http://nepravylno-pravylno.wikidot.com/ Неправильно — правильно] ''М. Волощак
* [http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf Словник синонїмів] ''pdf'' ''С. Караванський
* [http://www.ukrskor.info/ Словник скорочень української мови] ''Андрій Шитов
* [http://slovopedia.org.ua/ Словопедїя]
* [http://sum.in.ua/ СУМ-11]
* [http://services.ulif.org.ua/expl СУМ-20]
* [http://rodovyi-vidminok.wikidot.com/ Родовий відмінок] ''«Дзвона чи дзвону?»
* [http://stalivyrazy.org.ua/index.php Московсько-український словник сталих виразїв] ''І. О. Вирган, М. М. Пилинська
* [http://ros-ukr-idioms.wikidot.com/ Московсько-український словник сталих словосполучень] ''С. І. Головащук
* [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ УМІФ]
* [http://hohlopedia.org.ua/ Хохлопедїя]

===== Не авторитетнї =====
* [http://ukrainian.abcthesaurus.com/ ABC Theraurus]
* [http://slovnyk.ua/ Slovnyk.ua]
* [https://uk.worldwidedictionary.org/ WorldWideDictionary]
* [https://синоніми.укр/ Синонїми]
* [http://slovotvir.org.ua/ Словотвір]

=== Навчання ===

* ''en'' [http://ukrainianlessons.com/ Ukrainian lessons] ''дещо платне''
* [http://webpen.com.ua/ WebPen] ''з теорією
* [http://ukrainskamova.com/ Українська мова] ''правопис та багато иншого

==== Правописи ====
* [http://litopys.org.ua/pravopys/pravopys2015.htm Офіцїйний український правопис 2015]
* [http://pravopys.net/ Правопис]
* [https://zbruc.eu/node/66463 Правопис 1892]
* [https://r2u.org.ua/node/181 Клясичний правопис 1928] — [[Харківський правопис|детальнїше]]

==== Підручники ====
* ''en'' [https://drive.google.com/file/d/0B9QDHej9UGAdVkI5WEcxZmJSQnc A Comprehensive Grammar] ''djvu''
* [https://www.phoenicis.com.ua/ukrainian-language.html Phoenicis]
* ''en'' [http://www.ukma.edu.ua/eng/ufl/ Українська як иноземна]
* [http://www.linguist.univ.kiev.ua/WINS/pidruchn/ ІФ КНУ]
* [http://zno.academia.in.ua/course/view.php?id=8 Підготовка до ЗНО]

=== Лїнґвістика ===

==== Радницьке ====
* [http://www.bbc.com/ukrainian/topics/ponomariv Блоґ О. Пономаріва на BBC]
* [http://авраменко.укр/11/12 Відео-] й [http://авраменко.укр/11/13 авдїоуроки] О. Авраменка
* [http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/ «Культура слова» О. Пономаріва]
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Список_найтиповіших_мовних_помилок Найтипові мовнї помилки у Вікіпедїї]
* [http://mova.kreschatic.kiev.ua/index.html «Уроки державної мови» (в газетї «Хрещатик») Б. Рогози]
* [http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/ «Як ми говоримо» Б. Антоненка-Давидовича]

==== Спільноти ====
* [http://www.mova.info/dovidka.aspx MOVA.info] '' запитання-відповідь
* [https://movakrapka.blogspot.com/ MovaKrapka] ''bs''
* [https://r2u.org.ua/forum/index.php R2U форум]
* [https://ukrainian.stackexchange.com/ StackExchange] ''запитання-відповідь і багато [https://ukrainian.meta.stackexchange.com/questions/8 корисних ланок]
* [http://ua-etymology.livejournal.com/ Ua-etymology] ''lj''
* [http://lingvoforum.net/index.php?board=101.0 Лїнґвофорум]
* [https://ukr-mova.in.ua/ Мова — ДНК нацїї] ''[https://www.facebook.com/mova.ukr fb]''
* [http://l-ponomar.com/ Моволюбам]
* [https://www.facebook.com/slovopys/ Слово Опис] ''fb''
* [http://www.slovopedia.com/forum/viewforum.php?f=12 Словопедїя форум]
* [https://www.facebook.com/chystamova/ Чиста мова] ''fb''

=== Інше ===

==== Культурне ====
* [https://toloka.to/ Toloka] ''торенти
* [http://diasporiana.org.ua/ Біблїотека дїяспори]
* [http://izbornyk.org.ua/ Ізборник] ''[http://litopys.org.ua/ дзеркало]''
* [http://kazky.org.ua/ Казки]
* [http://nashe.com.ua/ Наше] ''слова пісень
* [http://www.pisni.org.ua/ Піснї] ''та їхнї слова
* [http://poetyka.uazone.net/index.html Поетика]

==== Информацїйне ====
* [http://www.omniglot.com/writing/ukrainian.htm Omniglot]
* [https://en.wikibooks.org/wiki/Ukrainian WikiBooks]
* [http://www.ukrainianlanguage.org.uk/ Ukrainian language]

==== Автоперевірники ====
* [https://languagetool.org/uk LanguageTool]
* [http://onlinecorrector.com.ua/ OnlineCorrector] ''дещо платне''

==== Речі====
* [http://klava.org/#ukr_basic Klava]
* [https://prometheus.org.ua/ Prometheus] ''аналоґія до [https://en.wikipedia.org/wiki/EdX edX]
* [http://replace.org.ua/ Replace] ''для проґрамістїв
* [https://linux.org.ua/ Linux]
* [https://kropyva.ch/ Кропива.ч] ''зобрадошка

==Коментар небайдужого громадянина==

'''«Насправді все просто,''' – пояснила людина, яка все знає і не затюкана маячнею, що викладається в університетах на українській [[філолог]]ії.– '''«Статтю написано [[фейк|несправжньою]] [[Українська мова|українською мовою]], не тією, якою говорили і писали справжні українці в глибині віків. Автори [[нуб|не вміють]] правильно застосувати українську і дотримуються насаджених [[москалі|окупантами]] норм. Біда в тому, що навіть я не знаю, яка українська мова є справжньою».'''

==Посилання ==
[https://web.archive.org/web/20150322042822/http://dramatica.org.ua/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Архівна версія статті]
== Примітки ==
{{примітки}}
{{Україна}}
{{Мови|2=[[Категорія:Мови світу]]}}

Хуяч українізації

2021-02-24T15:33:05Z

John Toradorian: /* Особливості */

[[Файл:1599150145.392401-.png|thumb|Можливо він виглядає так]]
'''Хуяч українізації''' — особливий вид діяча [[Українізація|українізації]] (звідси і перекручена назва), який імітує інтерес до проблем українського суспільства, зокрема мовних і культурних, аби знайти коло спілкування, профіти, чи вагіну, котра нарешті дасть.

Межа між діячем і хуячем дуже тонка. Багато хто починає діяти через відсутність особистого життя. Не конче така людина має ознаки хуяча, але в будь-який момент вона може легко все покинути через чергову москвороту вагіну чи просто тому, що знайшла прийнятну тусовку.

== Причини ==
Мабуть, найголовнішою причиною є те, що носії української мови після совка є значною мірою змаргіналізованими, і бути справжнім адекватним українцем не дуже-то й соціально вигідно. Переконаними українцями перші 23 роки незалежності (до війни) часом ставали різні [[недойоб]]ки від суспільства, які не могли соціально адаптуватися до [[русскій мір|русского міра]] в своєму Києві-Маріуполі-Одесі. Коли ти наживо бачив цього українця, то в тебе різко зникало бажання українізуватися. Типовий приклад — [[Ігор Вінський]].

Після початку війни ситуація трохи покращилася. З'явився масовий запит на українськомовне, українськомовний бізнес, українцем тепер [[Бидлізація українського суспільства у 20-х роках|(поки ще)]] бути модно, і справи потроху покращуються. Але недойобки нікуди не ділися, особливо на південному сході.

Підкреслимо: для них бути українцем — це не самозрозуміла річ, а понт, можливість відчути себе особливим і побути не таким, як усі, знайти свою нішу хоч якимось, хай нікому й не потрібним, чином. Багато хто з таких людей так і лишається на стадії пасивно-агресивного печерного укра. Але деякі ідуть далі і починають робити контент українською. Складно сказати, виходить із того більше користі чи шкоди. Мабуть, поки вони сидітимуть у своїй печерці, все буде добре.

== Особливості ==
'''Комплекс месії''' — куди ж без нього. Хуяч почав робити все це лише аби відзначитися, і йому має бути вдячна вся українська культура, яку він рятує. При цьому для хуяча є типовим [[Рагуль|хамство]], нехтування інтересами інших, порушення норм етики та моралі (особливо якщо це робиться [[СРСР|"заради справи"]]) та зневага до чужих поглядів.

'''Зацикленість на якості''' — нерідко хуяч думає, що робить якісний внесок в українську культуру, і постійно говорить про те, як погано і неякісно в інших. Проблема лише одна: в 99% випадків у нього самого виходить понура вирвоока хуєта. ''Увага! Прагнення до якості не є поганим саме по собі, але виправдовувати нею свої негідні вчинки, зверхність та синдром вахтера — ознака хуячизму.''

'''Хуйовий характер''' — часто причина, через яку особина взагалі стала українізуватися. Хуйовість характеру можна висловити концептом «легше зробити самому, ніж звернутися до нього по безкоштовну послугу».

'''Синдром Данінга-Крюгера''' — разюча самовпевненість за відсутності жодних умінь. Основна причина, чому особина просто не може знайти роботу за напрямом, в якому хуячить, а «творить контент на благо українізації».

'''Перебільшення власної значущості''' — віра хуяча в те, що його діяльність особливим чином впливає на суспільство, хоча насправді його зусилля є часто недостатніми або не спрямованими на вирішення заявленої проблеми. Наприклад, митець може думати, що його твори магічним чином подолають економічну та соціальну кризи, активіст — що збір грошей на ремонт під'їзду ланцюговою реакцією витворить в Україні громадянське суспільство, блогер — що розгнівані дописи змусять корумпованих політиків піти у відставку тощо. Але зі зрозумілих причин так не стається. Тому замість діяльності виходить симуляція, що супроводжується публічними істериками про ворогів, які заважають (а повинні допомагати, лол?). При цьому дуже часто українізатор щиро не розуміє, що він робить не так і чому все не працює.

'''Моральний мазохізм''' — показова відмова від матеріальних благ, [[Справжня українська печаль|презирство до тілесних задоволень]] (які невеликою мірою, але потрібні людині, аби почуватися щасливою), очікування схвалення такої поведінки. Хуячі пишаються тим, що виконують свою роботу неоплачувано, "за ідею", коштом власного професійного розвитку, відпочинку та розваг. Насправді ж усе банальніше: їхня робота оцінюється на ринку вельми скромно, якщо взагалі оцінюється. Тому за вигідні пропозиції вони хапаються аж бігом, і це, насправді, цілком нормально. Просто не варто вдавати з себе істот, які їдять, не сплять, не серуть і не [[Секс|їбуться]].

'''Надмірна потреба в моральній чистоті''' — хуяч прагне, щоб усі, з ким він співпрацює, були безгрішними. Порошенко для нього — хїй, бо заснував колись [[Партія Регіонів|Партію Регіонів,]] а Корчинський — мудило, тому що виступає проти ЛГБТ і об'єднувався у 2004 році з [[Вітренко]]. Поточний позитивний внесок до уваги не береться. Таким чином хуяч компенсує своє почуття меншовартості ("я не зробив нічого, зате не забруднився, на відміну від...").

'''Шизофренічне ставлення до опонентів''' — хуяч називає російськомовних співгромадян "кацапами", "москалями", виганяє їх у Росію, звинувачує в [[Зрада|зрадництві]] та приписує [[Бидло|невисокий рівень культури і розумових здібностей]], але водночас прагне здобути їхню прихильність так, аби ті добровільно українізувались. Чомусь "кляті москвороти" не поспішають любити хуяча за таке зневажливе ставлення до себе. [[Москальський діалект|Wait, oh shi~]]

== Історія поняття ==
Мем виник в анімешному середовищі завдяки таким героям, як [[Робота Голосом]] та [[Аманоґава]], і спершу звучав як «аніме-хуяч». Після того, як він дістався Драматики, його було помічено в різних українських спільнотах, зокрема на [[Кропивач|Кропивачі]]. Багато де в серцях сучасної української молоді він знайшов відгук і трансформувався в більш загального хуяча українізації, а аніме-хуяльність у просто хуяльність українізації. Схоже, час гіперпатріотичних аутистів потроху минає.

== Приклади ==

=== Переклад ===
* '''Соломон Кейн''' — організатор збору коштів на виконання українського перекладу GTA V. Відзначився своєю агресивністю, неодноразовим порушенням правил, зокрема, спамом і закликами до видалення релізів. По суті, пасивно-агресивно кинув людей на гроші (робота ведеться вкрай повільно і рухається тільки тоді, коли Соломона тицяють носом). Кожен його новий акаунт баниться, бо задовбав. Більше про нього [https://toloka.to/t99790 тут].

=== Література ===
Явище також поширене в [[сучукрліт|сучукрліті]]. Автори нарікають на низькі продажі книжок через русифікацію, але насправді причина їхньої непопулярності — [[Лайно#В інтернетах|понурі тексти]]. Бажання вдавати морального авторитета прямо пропорційне до кількості матюків у свіжому романі.

=== Лінгвістика ===

Різного роду латинкойоби, зокрема:

* [https://www.facebook.com/jurko.zelenyj '''Юрко Зелений'''] — довго не відсвічував і був загалом адекватним, але недавно почав закликати до галицького сепаратизму.

* '''Юродливий''' (латинкус, PT, dot) — [[PHP|вебкодерок]] із химерними уявленнями про лінгвістику. Постійно модифікує свій варіант латинки, через що об його повідомлення можна зламати мозок. Вигадує дурнуваті українські відповідники іноземним словам типу «рухорис» (мультфільм, аніме) і «нинітрив» (онгоїнг). Вигнаний багато звідки (навіть із бесіди телеграм-каналу «Мовний трибунал», який толерантний до альтернативних правописів!) за свою неадекватну поведінку. Стає в позицію жертви, коли йому не дозволяють писати латинкою. Іноді пише максимовичівкою чи іншими кириличними правописами з закосом під давнину, не опанувавши їх як слід. З цього можна зробити висновок, що насамперед Юродливого цікавить [[Увагохвойда|увага]], а не мова. Більше про нього — в [[Латинкойоб|основній статті.]]

* [https://www.facebook.com/groups/1410682639195307/user/100002740106906 '''Борис Лисак'''] — автор проєкту універсального для всіх мов латиничного правопису Lysaktotal. Періодично набридає ним у патріотичних спільнотах Фейсбуку. На його персональній сторінці є [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 панграма] лисаківкою, в якій літера U позначає И, а потім, через два слова, — вже У. Частина «Про себе» містить напис англійською «Ze ooser ev Lysaktotal raiti’n ’sistem», з якого видно, що Лисак ототожнив звуки [s] і [θ]. Фейл.

=== Медіа ===
Журналісти, [[Блоґ|блогери]] та інші [[Професійний патріотизм|профпатріоти]]. Постійно паляться на вигороджуванні вчинків [[Олігарх|олігарха]]/[[Українська політика|політика]], який їм за це платить. При цьому охочі розповідати про розбудову України та боротьбу з корупцією.

=== Музика ===
Тут складніше. Успіх соліста чи гурту сильно залежать від розкрутки та фінансування, через що багато артистів до війни (навіть українськомовних) давали концерти в [[Московія|Росії]], бо об'єктивно тільки там можна було нормально заробити. З початком [[Російсько-українська війна|російсько-української війни]] для багатьох це стало неможливим чи морально неприйнятним, отже, кишені музикантів сильно спорожніли, зробивши їм боляче. До стандартів західного ринку ми не дотягуємо, та й туди мало хто вписується, крім своїх, а у себе вдома концертна інфраструктура, логістика та музменеджмент недостатньо добре розвинені.

Втім, не тільки це є причиною невдач українських музикантів. Наш реп, наприклад, загалом нудний і відсталий у музичному плані. Дається взнаки засилля етноколективів, хуйових кальок із західних хіпстагуртів, хуйових кальок із російських гуртів, а також невміння писати прості, але хітові мелодії. Через це виїбнутись інтелектом, слухаючи їхню музику, можна, а от пострибати на вписці — ніяк, і доводиться вмикати русню.

* '''Freel''' — репер, колишній учасник дуету «На Відміну Від». Полюбляє поговорити про українізацію, патріотизм та музичний бізнес. Водночас сидить на зарплаті у російського онлайн-журналу The Flow і [https://www.youtube.com/watch?v=2X5IRc_18T0 відробляє замовлення лівацьких фондів]. У 2018 році випустив [https://soundcloud.com/me-freel/sets/freel-spalah альбом], звучання якого на рівні 2010–2012 років.

=== Кінематограф ===
* '''Любомир Левицький''' — режисер «Штольні», «Тіней незабутих предків» та «Селфіпаті», який косить під Голлівуд та розповідає про їхні стандарти. Самі фільми вийшли поганенькі, а останній — узагалі римейк американського.

== Див. також ==
*[[Гіперпатріот]]
*[[Професійний патріотизм]]
*[[Українізація]]

 
{{Державництво}}
{{Типи людей}}
[[Категорія:Типи людей]]

[[Категорія:Прізвиська]]
[[Категорія:Мова]]

Обговорення:Хуяч українізації

2021-02-24T15:31:35Z

John Toradorian:

>майже кожний хуяч думає, що робить якісний внесок в українську культуру і постійно про це говорить і говорить, як погано і неякісно у інших

Стосується тільки «Аманоґави». Та ж сама «Робота Голосом» на таке не страждає. Насправді, значно частіше трапляються просто погані українізатори, яких можна поділити на дві групи. Одні охоче правлять помилки, але геть несвідомі того, наскільки низька якість їх роботи. Другі стають у позу «я роблю безкоштовно і для задоволення, отже, маю право не думати про якість». Варто згадати і про це.

Потрібно більше прикладів і ширше тлумачення, бо нині це фактично стаття про «Аманоґаву» і «Роботу Голосом», подана як вичерпний опис явища. Наприклад, ось цікава розповідь про персонажа, що може бути предметом статті: https://toloka.to/t99790.

Я написав лише про виникнення терміну. Не мав наміру вносити всі можливі приклади, але можеш це зробити. Особливо, якщо особисто застав драму з сабжем. Насправді, існує дуже багато локальних прикладів. Навіть той же Кива. Він навіть в АТО воював і маємо.

:Даруйте, а хіба перелічені виконавці саме ХУЯЧІ? Себто, вони роблять хуйню і прикриваються українством? --[[Користувач:Олег Петрович|Олег Петрович]] ([[Обговорення користувача:Олег Петрович|обговорення]]) 17:52, 16 листопада 2020 (UTC)

Подумаю над визначенням цього слова, а поки що приберу спірних виконавців.

Переніс частину міркувань із [[Користувач:John Toradorian/Чернетка|чернетки]] сюди. [[Користувач:John Toradorian|John Toradorian]] ([[Обговорення користувача:John Toradorian|обговорення]]) 17:31, 24 лютого 2021 (EET)

Хуяч українізації

2021-02-24T15:30:33Z

John Toradorian: /* Особливості */

[[Файл:1599150145.392401-.png|thumb|Можливо він виглядає так]]
'''Хуяч українізації''' — особливий вид діяча [[Українізація|українізації]] (звідси і перекручена назва), який імітує інтерес до проблем українського суспільства, зокрема мовних і культурних, аби знайти коло спілкування, профіти, чи вагіну, котра нарешті дасть.

Межа між діячем і хуячем дуже тонка. Багато хто починає діяти через відсутність особистого життя. Не конче така людина має ознаки хуяча, але в будь-який момент вона може легко все покинути через чергову москвороту вагіну чи просто тому, що знайшла прийнятну тусовку.

== Причини ==
Мабуть, найголовнішою причиною є те, що носії української мови після совка є значною мірою змаргіналізованими, і бути справжнім адекватним українцем не дуже-то й соціально вигідно. Переконаними українцями перші 23 роки незалежності (до війни) часом ставали різні [[недойоб]]ки від суспільства, які не могли соціально адаптуватися до [[русскій мір|русского міра]] в своєму Києві-Маріуполі-Одесі. Коли ти наживо бачив цього українця, то в тебе різко зникало бажання українізуватися. Типовий приклад — [[Ігор Вінський]].

Після початку війни ситуація трохи покращилася. З'явився масовий запит на українськомовне, українськомовний бізнес, українцем тепер [[Бидлізація українського суспільства у 20-х роках|(поки ще)]] бути модно, і справи потроху покращуються. Але недойобки нікуди не ділися, особливо на південному сході.

Підкреслимо: для них бути українцем — це не самозрозуміла річ, а понт, можливість відчути себе особливим і побути не таким, як усі, знайти свою нішу хоч якимось, хай нікому й не потрібним, чином. Багато хто з таких людей так і лишається на стадії пасивно-агресивного печерного укра. Але деякі ідуть далі і починають робити контент українською. Складно сказати, виходить із того більше користі чи шкоди. Мабуть, поки вони сидітимуть у своїй печерці, все буде добре.

== Особливості ==
'''Комплекс месії''' — куди ж без нього. Хуяч почав робити все це лише аби відзначитися, і йому має бути вдячна вся українська культура, яку він рятує. При цьому для хуяча є типовим [[Рагуль|хамство]], нехтування інтересами інших, порушення норм етики та моралі (особливо якщо це робиться [[СРСР|"заради справи"]]) та зневага до чужих поглядів.

'''Зацикленість на якості''' — нерідко хуяч думає, що робить якісний внесок в українську культуру, і постійно говорить про те, як погано і неякісно в інших. Проблема лише одна: в 99% випадків у нього самого виходить понура вирвоока хуєта. ''Увага! Прагнення до якості не є поганим саме по собі, але виправдовувати нею свої негідні вчинки, зверхність та синдром вахтера — ознака хуячизму.''

'''Хуйовий характер''' — часто причина, через яку особина взагалі стала українізуватися. Хуйовість характеру можна висловити концептом «легше зробити самому, ніж звернутися до нього по безкоштовну послугу».

'''Синдром Данінга-Крюгера''' — разюча самовпевненість за відсутності жодних умінь. Основна причина, чому особина просто не може знайти роботу за напрямом, в якому хуячить, а «творить контент на благо українізації».

'''Перебільшення власної значущості''' — віра хуяча в те, що його діяльність особливим чином впливає на суспільство, хоча насправді його зусилля є часто недостатніми або не спрямованими на вирішення заявленої проблеми. Наприклад, митець може думати, що його твори магічним чином подолають економічну та соціальну кризи, активіст — що збір грошей на ремонт під'їзду ланцюговою реакцією витворить в Україні громадянське суспільство, блогер — що розгнівані дописи змусять корумпованих політиків піти у відставку тощо. Але зі зрозумілих причин так не стається. Тому замість діяльності виходить симуляція, що супроводжується публічними істериками про ворогів, які заважають (а повинні допомагати, лол?). При цьому дуже часто українізатор щиро не розуміє, що він робить не так і чому все не працює.

'''Моральний мазохізм''' — показова відмова від матеріальних благ, [[Справжня українська печаль|презирство до тілесних задоволень]] (які невеликою мірою, але потрібні людині, аби почуватися щасливою), очікування схвалення такої поведінки. Хуячі пишаються тим, що виконують свою роботу неоплачувано, "за ідею", коштом власного професійного розвитку, відпочинку та розваг. Насправді ж усе банальніше: їхня робота оцінюється на ринку вельми скромно, якщо взагалі оцінюється. Тому за вигідні пропозиції вони хапаються аж бігом, і це, насправді, цілком нормально. Просто не варто вдавати з себе істот, які їдять, не сплять, не серуть і не [[Секс|їбуться]].

'''Надмірна потреба в моральній чистоті''' — хуяч прагне, щоб усі, з ким він співпрацює, були безгрішними. Порошенко для нього — хїй, бо заснував колись [[Партія Регіонів|Партію Регіонів,]] а Корчинський — мудило, тому що виступає проти ЛГБТ і об'єднувався у 2004 році з [[Вітренко]]. Поточний позитивний внесок до уваги не береться. Таким чином хуяч компенсує своє почуття меншовартості ("я не зробив нічого, зате не забруднився, на відміну від...").

'''Шизофренічне ставлення до опонентів''' — хуяч називає російськомовних співгромадян "кацапами", "москалями", виганяє їх у Росію, звинувачує в [[Зрада|зрадництві]] та приписує [[Бидло|невисокий рівень культури і розумових здібностей]], але водночас прагне здобути їхню прихильність так, аби ті добровільно українізувались. Чомусь "кляті москвороти" не поспішають любити хуяча за таке зневажливе ставлення до себе. [[Wait, oh shi~|Москальський діалект]]

== Історія поняття ==
Мем виник в анімешному середовищі завдяки таким героям, як [[Робота Голосом]] та [[Аманоґава]], і спершу звучав як «аніме-хуяч». Після того, як він дістався Драматики, його було помічено в різних українських спільнотах, зокрема на [[Кропивач|Кропивачі]]. Багато де в серцях сучасної української молоді він знайшов відгук і трансформувався в більш загального хуяча українізації, а аніме-хуяльність у просто хуяльність українізації. Схоже, час гіперпатріотичних аутистів потроху минає.

== Приклади ==

=== Переклад ===
* '''Соломон Кейн''' — організатор збору коштів на виконання українського перекладу GTA V. Відзначився своєю агресивністю, неодноразовим порушенням правил, зокрема, спамом і закликами до видалення релізів. По суті, пасивно-агресивно кинув людей на гроші (робота ведеться вкрай повільно і рухається тільки тоді, коли Соломона тицяють носом). Кожен його новий акаунт баниться, бо задовбав. Більше про нього [https://toloka.to/t99790 тут].

=== Література ===
Явище також поширене в [[сучукрліт|сучукрліті]]. Автори нарікають на низькі продажі книжок через русифікацію, але насправді причина їхньої непопулярності — [[Лайно#В інтернетах|понурі тексти]]. Бажання вдавати морального авторитета прямо пропорційне до кількості матюків у свіжому романі.

=== Лінгвістика ===

Різного роду латинкойоби, зокрема:

* [https://www.facebook.com/jurko.zelenyj '''Юрко Зелений'''] — довго не відсвічував і був загалом адекватним, але недавно почав закликати до галицького сепаратизму.

* '''Юродливий''' (латинкус, PT, dot) — [[PHP|вебкодерок]] із химерними уявленнями про лінгвістику. Постійно модифікує свій варіант латинки, через що об його повідомлення можна зламати мозок. Вигадує дурнуваті українські відповідники іноземним словам типу «рухорис» (мультфільм, аніме) і «нинітрив» (онгоїнг). Вигнаний багато звідки (навіть із бесіди телеграм-каналу «Мовний трибунал», який толерантний до альтернативних правописів!) за свою неадекватну поведінку. Стає в позицію жертви, коли йому не дозволяють писати латинкою. Іноді пише максимовичівкою чи іншими кириличними правописами з закосом під давнину, не опанувавши їх як слід. З цього можна зробити висновок, що насамперед Юродливого цікавить [[Увагохвойда|увага]], а не мова. Більше про нього — в [[Латинкойоб|основній статті.]]

* [https://www.facebook.com/groups/1410682639195307/user/100002740106906 '''Борис Лисак'''] — автор проєкту універсального для всіх мов латиничного правопису Lysaktotal. Періодично набридає ним у патріотичних спільнотах Фейсбуку. На його персональній сторінці є [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 панграма] лисаківкою, в якій літера U позначає И, а потім, через два слова, — вже У. Частина «Про себе» містить напис англійською «Ze ooser ev Lysaktotal raiti’n ’sistem», з якого видно, що Лисак ототожнив звуки [s] і [θ]. Фейл.

=== Медіа ===
Журналісти, [[Блоґ|блогери]] та інші [[Професійний патріотизм|профпатріоти]]. Постійно паляться на вигороджуванні вчинків [[Олігарх|олігарха]]/[[Українська політика|політика]], який їм за це платить. При цьому охочі розповідати про розбудову України та боротьбу з корупцією.

=== Музика ===
Тут складніше. Успіх соліста чи гурту сильно залежать від розкрутки та фінансування, через що багато артистів до війни (навіть українськомовних) давали концерти в [[Московія|Росії]], бо об'єктивно тільки там можна було нормально заробити. З початком [[Російсько-українська війна|російсько-української війни]] для багатьох це стало неможливим чи морально неприйнятним, отже, кишені музикантів сильно спорожніли, зробивши їм боляче. До стандартів західного ринку ми не дотягуємо, та й туди мало хто вписується, крім своїх, а у себе вдома концертна інфраструктура, логістика та музменеджмент недостатньо добре розвинені.

Втім, не тільки це є причиною невдач українських музикантів. Наш реп, наприклад, загалом нудний і відсталий у музичному плані. Дається взнаки засилля етноколективів, хуйових кальок із західних хіпстагуртів, хуйових кальок із російських гуртів, а також невміння писати прості, але хітові мелодії. Через це виїбнутись інтелектом, слухаючи їхню музику, можна, а от пострибати на вписці — ніяк, і доводиться вмикати русню.

* '''Freel''' — репер, колишній учасник дуету «На Відміну Від». Полюбляє поговорити про українізацію, патріотизм та музичний бізнес. Водночас сидить на зарплаті у російського онлайн-журналу The Flow і [https://www.youtube.com/watch?v=2X5IRc_18T0 відробляє замовлення лівацьких фондів]. У 2018 році випустив [https://soundcloud.com/me-freel/sets/freel-spalah альбом], звучання якого на рівні 2010–2012 років.

=== Кінематограф ===
* '''Любомир Левицький''' — режисер «Штольні», «Тіней незабутих предків» та «Селфіпаті», який косить під Голлівуд та розповідає про їхні стандарти. Самі фільми вийшли поганенькі, а останній — узагалі римейк американського.

== Див. також ==
*[[Гіперпатріот]]
*[[Професійний патріотизм]]
*[[Українізація]]

 
{{Державництво}}
{{Типи людей}}
[[Категорія:Типи людей]]

[[Категорія:Прізвиська]]
[[Категорія:Мова]]

Хуяч українізації

2021-02-24T15:28:58Z

John Toradorian:

[[Файл:1599150145.392401-.png|thumb|Можливо він виглядає так]]
'''Хуяч українізації''' — особливий вид діяча [[Українізація|українізації]] (звідси і перекручена назва), який імітує інтерес до проблем українського суспільства, зокрема мовних і культурних, аби знайти коло спілкування, профіти, чи вагіну, котра нарешті дасть.

Межа між діячем і хуячем дуже тонка. Багато хто починає діяти через відсутність особистого життя. Не конче така людина має ознаки хуяча, але в будь-який момент вона може легко все покинути через чергову москвороту вагіну чи просто тому, що знайшла прийнятну тусовку.

== Причини ==
Мабуть, найголовнішою причиною є те, що носії української мови після совка є значною мірою змаргіналізованими, і бути справжнім адекватним українцем не дуже-то й соціально вигідно. Переконаними українцями перші 23 роки незалежності (до війни) часом ставали різні [[недойоб]]ки від суспільства, які не могли соціально адаптуватися до [[русскій мір|русского міра]] в своєму Києві-Маріуполі-Одесі. Коли ти наживо бачив цього українця, то в тебе різко зникало бажання українізуватися. Типовий приклад — [[Ігор Вінський]].

Після початку війни ситуація трохи покращилася. З'явився масовий запит на українськомовне, українськомовний бізнес, українцем тепер [[Бидлізація українського суспільства у 20-х роках|(поки ще)]] бути модно, і справи потроху покращуються. Але недойобки нікуди не ділися, особливо на південному сході.

Підкреслимо: для них бути українцем — це не самозрозуміла річ, а понт, можливість відчути себе особливим і побути не таким, як усі, знайти свою нішу хоч якимось, хай нікому й не потрібним, чином. Багато хто з таких людей так і лишається на стадії пасивно-агресивного печерного укра. Але деякі ідуть далі і починають робити контент українською. Складно сказати, виходить із того більше користі чи шкоди. Мабуть, поки вони сидітимуть у своїй печерці, все буде добре.

== Особливості ==
'''Комплекс месії''' — куди ж без нього. Хуяч почав робити все це лише аби відзначитися, і йому має бути вдячна вся українська культура, яку він рятує. При цьому для хуяча є типовим [[Рагуль|хамство]], нехтування інтересами інших, порушення норм етики та моралі (особливо якщо це робиться [[СРСР|"заради справи"]]) та зневага до чужих поглядів.

'''Зацикленість на якості''' — нерідко хуяч думає, що робить якісний внесок в українську культуру, і постійно говорить про те, як погано і неякісно в інших. Проблема лише одна: в 99% випадків у нього самого виходить понура вирвоока хуєта. ''Увага! Прагнення до якості не є поганим саме по собі, але виправдовувати нею свої негідні вчинки — ознака хуячизму.''

'''Хуйовий характер''' — часто причина, через яку особина взагалі стала українізуватися. Хуйовість характеру можна висловити концептом «легше зробити самому, ніж звернутися до нього по безкоштовну послугу».

'''Синдром Данінга-Крюгера''' — разюча самовпевненість за відсутності жодних умінь. Основна причина, чому особина просто не може знайти роботу за напрямом, в якому хуячить, а «творить контент на благо українізації».

'''Перебільшення власної значущості''' — віра хуяча в те, що його діяльність особливим чином впливає на суспільство, хоча насправді його зусилля є часто недостатніми або не спрямованими на вирішення заявленої проблеми. Наприклад, митець може думати, що його твори магічним чином подолають економічну та соціальну кризи, активіст — що збір грошей на ремонт під'їзду ланцюговою реакцією витворить в Україні громадянське суспільство, блогер — що розгнівані дописи змусять корумпованих політиків піти у відставку тощо. Але зі зрозумілих причин так не стається. Тому замість діяльності виходить симуляція, що супроводжується публічними істериками про ворогів, які заважають (а повинні допомагати, лол?). При цьому дуже часто українізатор щиро не розуміє, що він робить не так і чому все не працює.

'''Моральний мазохізм''' — показова відмова від матеріальних благ, [[Справжня українська печаль|презирство до тілесних задоволень]] (які невеликою мірою, але потрібні людині, аби почуватися щасливою), очікування схвалення такої поведінки. Хуячі пишаються тим, що виконують свою роботу неоплачувано, "за ідею", коштом власного професійного розвитку, відпочинку та розваг. Насправді ж усе банальніше: їхня робота оцінюється на ринку вельми скромно, якщо взагалі оцінюється. Тому за вигідні пропозиції вони хапаються аж бігом, і це, насправді, цілком нормально. Просто не варто вдавати з себе істот, які їдять, не сплять, не серуть і не [[Секс|їбуться]].

'''Надмірна потреба в моральній чистоті''' — хуяч прагне, щоб усі, з ким він співпрацює, були безгрішними. Порошенко для нього — хїй, бо заснував колись [[Партія Регіонів|Партію Регіонів,]] а Корчинський — мудило, тому що виступає проти ЛГБТ і об'єднувався у 2004 році з [[Вітренко]]. Поточний позитивний внесок до уваги не береться. Таким чином хуяч компенсує своє почуття меншовартості ("я не зробив нічого, зате не забруднився, на відміну від...").

'''Шизофренічне ставлення до опонентів''' — хуяч називає російськомовних співгромадян "кацапами", "москалями", виганяє їх у Росію, звинувачує в [[Зрада|зрадництві]] та приписує [[Бидло|невисокий рівень культури і розумових здібностей]], але водночас прагне здобути їхню прихильність так, аби ті добровільно українізувались. Чомусь "кляті москвороти" не поспішають любити хуяча за таке зневажливе ставлення до себе. [[Wait, oh shi~|Москальський діалект]]

== Історія поняття ==
Мем виник в анімешному середовищі завдяки таким героям, як [[Робота Голосом]] та [[Аманоґава]], і спершу звучав як «аніме-хуяч». Після того, як він дістався Драматики, його було помічено в різних українських спільнотах, зокрема на [[Кропивач|Кропивачі]]. Багато де в серцях сучасної української молоді він знайшов відгук і трансформувався в більш загального хуяча українізації, а аніме-хуяльність у просто хуяльність українізації. Схоже, час гіперпатріотичних аутистів потроху минає.

== Приклади ==

=== Переклад ===
* '''Соломон Кейн''' — організатор збору коштів на виконання українського перекладу GTA V. Відзначився своєю агресивністю, неодноразовим порушенням правил, зокрема, спамом і закликами до видалення релізів. По суті, пасивно-агресивно кинув людей на гроші (робота ведеться вкрай повільно і рухається тільки тоді, коли Соломона тицяють носом). Кожен його новий акаунт баниться, бо задовбав. Більше про нього [https://toloka.to/t99790 тут].

=== Література ===
Явище також поширене в [[сучукрліт|сучукрліті]]. Автори нарікають на низькі продажі книжок через русифікацію, але насправді причина їхньої непопулярності — [[Лайно#В інтернетах|понурі тексти]]. Бажання вдавати морального авторитета прямо пропорційне до кількості матюків у свіжому романі.

=== Лінгвістика ===

Різного роду латинкойоби, зокрема:

* [https://www.facebook.com/jurko.zelenyj '''Юрко Зелений'''] — довго не відсвічував і був загалом адекватним, але недавно почав закликати до галицького сепаратизму.

* '''Юродливий''' (латинкус, PT, dot) — [[PHP|вебкодерок]] із химерними уявленнями про лінгвістику. Постійно модифікує свій варіант латинки, через що об його повідомлення можна зламати мозок. Вигадує дурнуваті українські відповідники іноземним словам типу «рухорис» (мультфільм, аніме) і «нинітрив» (онгоїнг). Вигнаний багато звідки (навіть із бесіди телеграм-каналу «Мовний трибунал», який толерантний до альтернативних правописів!) за свою неадекватну поведінку. Стає в позицію жертви, коли йому не дозволяють писати латинкою. Іноді пише максимовичівкою чи іншими кириличними правописами з закосом під давнину, не опанувавши їх як слід. З цього можна зробити висновок, що насамперед Юродливого цікавить [[Увагохвойда|увага]], а не мова. Більше про нього — в [[Латинкойоб|основній статті.]]

* [https://www.facebook.com/groups/1410682639195307/user/100002740106906 '''Борис Лисак'''] — автор проєкту універсального для всіх мов латиничного правопису Lysaktotal. Періодично набридає ним у патріотичних спільнотах Фейсбуку. На його персональній сторінці є [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 панграма] лисаківкою, в якій літера U позначає И, а потім, через два слова, — вже У. Частина «Про себе» містить напис англійською «Ze ooser ev Lysaktotal raiti’n ’sistem», з якого видно, що Лисак ототожнив звуки [s] і [θ]. Фейл.

=== Медіа ===
Журналісти, [[Блоґ|блогери]] та інші [[Професійний патріотизм|профпатріоти]]. Постійно паляться на вигороджуванні вчинків [[Олігарх|олігарха]]/[[Українська політика|політика]], який їм за це платить. При цьому охочі розповідати про розбудову України та боротьбу з корупцією.

=== Музика ===
Тут складніше. Успіх соліста чи гурту сильно залежать від розкрутки та фінансування, через що багато артистів до війни (навіть українськомовних) давали концерти в [[Московія|Росії]], бо об'єктивно тільки там можна було нормально заробити. З початком [[Російсько-українська війна|російсько-української війни]] для багатьох це стало неможливим чи морально неприйнятним, отже, кишені музикантів сильно спорожніли, зробивши їм боляче. До стандартів західного ринку ми не дотягуємо, та й туди мало хто вписується, крім своїх, а у себе вдома концертна інфраструктура, логістика та музменеджмент недостатньо добре розвинені.

Втім, не тільки це є причиною невдач українських музикантів. Наш реп, наприклад, загалом нудний і відсталий у музичному плані. Дається взнаки засилля етноколективів, хуйових кальок із західних хіпстагуртів, хуйових кальок із російських гуртів, а також невміння писати прості, але хітові мелодії. Через це виїбнутись інтелектом, слухаючи їхню музику, можна, а от пострибати на вписці — ніяк, і доводиться вмикати русню.

* '''Freel''' — репер, колишній учасник дуету «На Відміну Від». Полюбляє поговорити про українізацію, патріотизм та музичний бізнес. Водночас сидить на зарплаті у російського онлайн-журналу The Flow і [https://www.youtube.com/watch?v=2X5IRc_18T0 відробляє замовлення лівацьких фондів]. У 2018 році випустив [https://soundcloud.com/me-freel/sets/freel-spalah альбом], звучання якого на рівні 2010–2012 років.

=== Кінематограф ===
* '''Любомир Левицький''' — режисер «Штольні», «Тіней незабутих предків» та «Селфіпаті», який косить під Голлівуд та розповідає про їхні стандарти. Самі фільми вийшли поганенькі, а останній — узагалі римейк американського.

== Див. також ==
*[[Гіперпатріот]]
*[[Професійний патріотизм]]
*[[Українізація]]

 
{{Державництво}}
{{Типи людей}}
[[Категорія:Типи людей]]

[[Категорія:Прізвиська]]
[[Категорія:Мова]]

Користувач:John Toradorian/Чернетка

2021-02-22T16:40:28Z

John Toradorian: /* Переконаність у значущості зовнішньої оцінки */

Комплекси українізаторів

У цій статті перераховано поширені комплекси людей, для яких розвиток української мови, культури та держави є основним життєвим заняттям. Варто зазначити, що така поведінка притаманна переважно [[Хуяч українізації|дилетантам]] і майже не спостерігається у справді вмілих та продуктивних діячів.

===Комплекс вищості===
Оскільки українізація є [[Усім до сраки|відносно рідкісним інтересом]], від якого більшість не бачить практичної користі, українізатори нерідко сприймають своє заняття як таке, що робить їх [[Відчуття власної величі|особливими]], відмінними від інших - звісно ж, у кращий бік. Таким чином, вони дозволяють собі [[Рагуль|хамство]], нехтування інтересами інших, порушення норм етики та моралі (особливо якщо це робиться [[СРСР|"заради справи"]]) та зневагу до чужих поглядів.

'''Вразливі категорії:''' журналісти (Роман Скрипін), [[Сучукрліт|письменники]] (Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Марія Матіос), перекладачі (Олекса Негребецький, усім відомі фандаб-команди), політики ([[Ірина Фаріон]]).

===Комплекс месії===
Українізатори вважають, що саме вони врятують Україну від усіх наявних криз, переоцінюючи вплив своєї діяльності на суспільство. Митці можуть думати, що їхні твори магічним чином подолають економічну та соціальну кризи, активісти - що збір грошей на ремонт під'їзду має ланцюговою реакцією витворити в Україні громадянське суспільство, блогери - що розгнівані дописи змусять корумпованих [[Українська політика|політиків]] піти у відставку тощо. Але зі зрозумілих причин так не стається. Тому замість порятунку відбувається його імітація, що супроводжується [[Увагохвойда|публічними]] [[Дупобіль|істериками]] про ворогів, які заважають (а повинні допомагати?). При цьому дуже часто українізатор щиро [[Ідіот|не розуміє]], що він робить не так і чому все не працює.

'''Вразливі категорії:''' крім описаних вище - вчителі (української мови, літератури та історії), лінгвісти-аматори ([[латинкойоб]]и, неофіти, які щойно прочитали антисуржик тощо).

===Моральний мазохізм та нарцисизм===
Моральний мазохізм виражається у показовій відмові від матеріальних благ, аскетизмі, [[Справжня українська печаль|презирстві до тілесних задоволень]] (які невеликою мірою, але потрібні людині, аби почуватися щасливою). Українізатори вихваляються, що роблять свою роботу неоплачувано, "за ідею", подаючи це як ознаку своєї духовності. Насправді ж річ у тому, що їхня робота оцінюється на ринку вельми скромно, якщо взагалі оцінюється. Тому за вигідні пропозиції вони хапаються аж бігом, і в цьому нема, насправді, нічого поганого, якби не постійне намагання вдавати з себе істот, яким не потрібно їсти, спати, випорожнюватись та [[Секс|розмножуватись]].

Надмірна потреба в моральній чистоті, незаплямованості репутації українізаторів (і це після карколомного совка та дев'яностих!) є натомість моральним нарцисизмом. Наприклад, українізатор може відмовитися читати твори Володимира Винниченка, не беручи до уваги художню вартість його творів через те, що той посприяв руйнуванню [[УНР]], або назвати людей, що чинили збройний опір свавіллю януковичівських "беркутів" на [[Євромайдан|Майдані 2014 року]], провокаторами. Цим усім вони компенсують своє невисоке суспільне становище (або ж загнане глибоко всередину почуття меншовартості, якщо вибитися в люди вдалося).

'''Вразливі категорії:''' [[Школяр|підлітки]], [[Аутизм|асоціальні люди]], люди з низьким достатком та соціальним статусом.

===Переконаність у значущості зовнішньої оцінки===
'''Можливо, притаманне "простим людям" і російськомовним українцям більше, ніж українізаторам?'''
Зверніть увагу на поширені твердження, які висловлював не один десяток публічних осіб в Україні:
* українська культура має бути максимально привабливою для молоді, щоб вона хотіла її споживати та творити;
* українці у своїх методах реагування на зовнішні та внутрішні загрози не мусять уподібнюватися [[Московія|Кремлю]];
* українці повинні показати себе справжніми європейцями: тільки тоді нас поважатимуть на міжнародній арені.

Усі ці тези об'єднує прагнення заслужити повагу Іншого "хорошістю" перед ним, "зразковою поведінкою", що є ознакою слабкості, адже сильний або нав'язує свої правила гри, або пропонує співпрацю на взаємовигідних умовах. Зокрема, в більшості держав культура нав'язується згори (державою, великими медіа), навіть будучи позиченою знизу, влада жорстко реагує на спроби себе захопити (згадайте арешт Сноудена, розгін мітингу "жовтих жилетів" чи штурм Капітолію), а [[Китай]] користується величезною прихильністю Заходу, будучи авторитарною азійською державою.

'''Вразливі категорії:''' буквально всі, хто вважає агресію негативним явищем.

===Шизофренічне ставлення до своїх опонентів===
Українізатори називають російськомовних співгромадян "кацапами", "москалями", виганяють у Росію, звинувачують у [[Зрада|зрадництві]] та приписують [[Бидло|невисокий рівень культури і розумових здібностей]], але водночас прагнуть здобути їхню прихильність так, аби ті добровільно перейшли на українську мову. Однак вони чомусь не поспішають любити українізаторів за таке зневажливе ставлення і тим паче змінювати мову спілкування. Зв'язати свою поведінку і негативну відповідь на неї у причинно-наслідковий зв'язок вдається далеко не всім.

'''Проблема поширена в середовищі проукраїнських громадян незалежно від будь-яких інших характеристик.'''

Користувач:John Toradorian/Чернетка

2021-02-22T15:57:44Z

John Toradorian:

Комплекси українізаторів

У цій статті перераховано поширені комплекси людей, для яких розвиток української мови, культури та держави є основним життєвим заняттям. Варто зазначити, що така поведінка притаманна переважно [[Хуяч українізації|дилетантам]] і майже не спостерігається у справді вмілих та продуктивних діячів.

===Комплекс вищості===
Оскільки українізація є [[Усім до сраки|відносно рідкісним інтересом]], від якого більшість не бачить практичної користі, українізатори нерідко сприймають своє заняття як таке, що робить їх [[Відчуття власної величі|особливими]], відмінними від інших - звісно ж, у кращий бік. Таким чином, вони дозволяють собі [[Рагуль|хамство]], нехтування інтересами інших, порушення норм етики та моралі (особливо якщо це робиться [[СРСР|"заради справи"]]) та зневагу до чужих поглядів.

'''Вразливі категорії:''' журналісти (Роман Скрипін), [[Сучукрліт|письменники]] (Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Марія Матіос), перекладачі (Олекса Негребецький, усім відомі фандаб-команди), політики ([[Ірина Фаріон]]).

===Комплекс месії===
Українізатори вважають, що саме вони врятують Україну від усіх наявних криз, переоцінюючи вплив своєї діяльності на суспільство. Митці можуть думати, що їхні твори магічним чином подолають економічну та соціальну кризи, активісти - що збір грошей на ремонт під'їзду має ланцюговою реакцією витворити в Україні громадянське суспільство, блогери - що розгнівані дописи змусять корумпованих [[Українська політика|політиків]] піти у відставку тощо. Але зі зрозумілих причин так не стається. Тому замість порятунку відбувається його імітація, що супроводжується [[Увагохвойда|публічними]] [[Дупобіль|істериками]] про ворогів, які заважають (а повинні допомагати?). При цьому дуже часто українізатор щиро [[Ідіот|не розуміє]], що він робить не так і чому все не працює.

'''Вразливі категорії:''' крім описаних вище - вчителі (української мови, літератури та історії), лінгвісти-аматори ([[латинкойоб]]и, неофіти, які щойно прочитали антисуржик тощо).

===Моральний мазохізм та нарцисизм===
Моральний мазохізм виражається у показовій відмові від матеріальних благ, аскетизмі, [[Справжня українська печаль|презирстві до тілесних задоволень]] (які невеликою мірою, але потрібні людині, аби почуватися щасливою). Українізатори вихваляються, що роблять свою роботу неоплачувано, "за ідею", подаючи це як ознаку своєї духовності. Насправді ж річ у тому, що їхня робота оцінюється на ринку вельми скромно, якщо взагалі оцінюється. Тому за вигідні пропозиції вони хапаються аж бігом, і в цьому нема, насправді, нічого поганого, якби не постійне намагання вдавати з себе істот, яким не потрібно їсти, спати, випорожнюватись та [[Секс|розмножуватись]].

Надмірна потреба в моральній чистоті, незаплямованості репутації українізаторів (і це після карколомного совка та дев'яностих!) є натомість моральним нарцисизмом. Наприклад, українізатор може відмовитися читати твори Володимира Винниченка, не беручи до уваги художню вартість його творів через те, що той посприяв руйнуванню [[УНР]], або назвати людей, що чинили збройний опір свавіллю януковичівських "беркутів" на [[Євромайдан|Майдані 2014 року]], провокаторами. Цим усім вони компенсують своє невисоке суспільне становище (або ж загнане глибоко всередину почуття меншовартості, якщо вибитися в люди вдалося).

'''Вразливі категорії:''' [[Школяр|підлітки]], [[Аутизм|асоціальні люди]], люди з низьким достатком та соціальним статусом.

===Переконаність у значущості зовнішньої оцінки===
Зверніть увагу на поширені твердження, які висловлював не один десяток публічних осіб в Україні:
* українська культура має бути максимально привабливою для молоді, щоб вона хотіла її споживати та творити;
* українці у своїх методах реагування на зовнішні та внутрішні загрози не мусять уподібнюватися [[Московія|Кремлю]];
* українці повинні показати себе справжніми європейцями: тільки тоді нас поважатимуть на міжнародній арені.

Усі ці тези об'єднує прагнення заслужити повагу Іншого "хорошістю" перед ним, "зразковою поведінкою", що є ознакою слабкості, адже сильний або нав'язує свої правила гри, або пропонує співпрацю на взаємовигідних умовах. Зокрема, в більшості держав культура нав'язується згори (державою, великими медіа), навіть будучи позиченою знизу, влада жорстко реагує на спроби себе захопити (згадайте арешт Сноудена, розгін мітингу "жовтих жилетів" чи штурм Капітолію), а [[Китай]] користується величезною прихильністю Заходу, будучи авторитарною азійською державою.

'''Вразливі категорії:''' буквально всі, хто вважає агресію негативним явищем.

===Шизофренічне ставлення до своїх опонентів===
Українізатори називають російськомовних співгромадян "кацапами", "москалями", виганяють у Росію, звинувачують у [[Зрада|зрадництві]] та приписують [[Бидло|невисокий рівень культури і розумових здібностей]], але водночас прагнуть здобути їхню прихильність так, аби ті добровільно перейшли на українську мову. Однак вони чомусь не поспішають любити українізаторів за таке зневажливе ставлення і тим паче змінювати мову спілкування. Зв'язати свою поведінку і негативну відповідь на неї у причинно-наслідковий зв'язок вдається далеко не всім.

'''Проблема поширена в середовищі проукраїнських громадян незалежно від будь-яких інших характеристик.'''

Обговорення користувача:John Toradorian/Чернетка

2021-02-22T10:15:11Z

John Toradorian:

Вже є стаття на таку тему – [[Хуяч українізації]] --[[Користувач:Франкотик|Франкотик]] ([[Обговорення користувача:Франкотик|обговорення]]) 22:45, 18 лютого 2021 (EET)
: Справді, нащо плодити стаби? -- [[Користувач:MiskoGe|Слава Кропивачу!]][[Обговорення користувача:MiskoGe|何か問題？]] 19:59, 19 лютого 2021 (EET)
:: це не стаб, ніґґа
:::Слушне зауваження. Як закінчу писати, спробую інтегрувати вміст цієї чернетки у статтю про хуячів. Втім, однією з причин, чому я не зробив цього одразу (окрім очевидного небажання вставляти незавершені шматки у статтю з загалом довершеною структурою), є те, що я не згоден із висловленою там думкою, наче прагнення українізувати є головно наслідком невписаності в суспільство. Українськомовна ідентичність таких людей часто є природньою, а десоціалізація виникає через небажання добровільно її позбуватися у ворожому середовищі. Коли вставлятиму готовий текст із картинками [[Хуяч українізації|сюди,]] то мінятиму і цей момент. [[Користувач:John Toradorian|John Toradorian]] ([[Обговорення користувача:John Toradorian|обговорення]]) 12:15, 22 лютого 2021 (EET)

Користувач:John Toradorian/Чернетка

2021-02-19T13:02:32Z

John Toradorian:

Комплекси українізаторів

У цій статті перераховано поширені комплекси людей, для яких розвиток української мови, культури та держави є основним життєвим заняттям. Варто зазначити, що така поведінка притаманна переважно [[Хуяч українізації|дилетантам]] і майже не спостерігається у справді вмілих та продуктивних діячів.

===Комплекс вищості===
Оскільки українізація є [[Усім до сраки|відносно рідкісним інтересом]], від якого більшість не бачить практичної користі, українізатори нерідко сприймають своє заняття як таке, що робить їх [[Відчуття власної величі|особливими]], відмінними від інших - звісно ж, у кращий бік. Таким чином, вони дозволяють собі [[Рагуль|хамство]], нехтування інтересами інших, порушення норм етики та моралі (особливо якщо це робиться [[СРСР|"заради справи"]]) та зневагу до чужих поглядів.

'''Вразливі категорії:''' журналісти (Роман Скрипін), [[Сучукрліт|письменники]] (Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Марія Матіос), перекладачі (Олекса Негребецький, усім відомі фандаб-команди), політики ([[Ірина Фаріон]]).

===Комплекс месії===
Українізатори вважають, що саме вони врятують Україну від усіх наявних криз, переоцінюючи вплив своєї діяльності на суспільство. Митці можуть думати, що їхні твори магічним чином подолають економічну та соціальну кризи, активісти - що збір грошей на ремонт під'їзду має ланцюговою реакцією витворити в Україні громадянське суспільство, блогери - що розгнівані дописи змусять корумпованих [[Українська політика|політиків]] піти у відставку тощо. Але зі зрозумілих причин так не стається. Тому замість порятунку відбувається його імітація, що супроводжується [[Увагохвойда|публічними]] [[Дупобіль|істериками]] про ворогів, які заважають (а повинні допомагати?). При цьому дуже часто українізатор щиро [[Ідіот|не розуміє]], що він робить не так і чому все не працює.

'''Вразливі категорії:''' крім описаних вище - вчителі (української мови, літератури та історії), лінгвісти-аматори ([[латинкойоб]]и, неофіти, які щойно прочитали антисуржик тощо).

===Моральний нарцисизм===
Ідеться про схильність підвищувати свою самооцінку, відмовляючись від матеріальних благ, показовий аскетизм, [[Справжня українська печаль|презирство до тілесних задоволень]] (які невеликою мірою, але потрібні людині, аби почуватися щасливою). Українізатори вихваляються, що роблять свою роботу неоплачувано, "за ідею", подаючи це як ознаку своєї духовності. Насправді ж річ у тому, що їхня робота оцінюється на ринку вельми скромно, якщо взагалі оцінюється. Тому за вигідні пропозиції вони хапаються аж бігом, і в цьому нема, насправді, нічого поганого, якби не постійне намагання вдавати з себе істот, яким не потрібно їсти, спати, випорожнюватись та [[Секс|розмножуватись]].

Іншим проявом морального нарцисизму серед українізаторів є надмірна потреба в моральній чистоті, незаплямованості репутації (і це після карколомного пізнього совка та дев'яностих!). Наприклад, вони можуть відмовитися читати твори Володимира Винниченка через те, що він посприяв руйнуванню [[УНР]], ігноруючи художню вартість його творів, або назвати людей, що чинили збройний опір свавіллю януковичівських "беркутів" на [[Євромайдан|Майдані 2014 року]], провокаторами. Цим усім вони компенсують своє невисоке суспільне становище (або ж загнане глибоко всередину почуття меншовартості, якщо вибитися в люди вдалося).

'''Вразливі категорії:''' [[Школяр|підлітки]], [[Аутизм|асоціальні люди]], люди з низьким достатком та соціальним статусом.

===Переконаність у значущості зовнішньої оцінки===
Зверніть увагу на поширені твердження, які висловлював не один десяток публічних осіб в Україні:
* українська культура має бути максимально привабливою для молоді, щоб вона хотіла її споживати та творити;
* українці у своїх методах реагування на зовнішні та внутрішні загрози не мусять уподібнюватися [[Московія|Кремлю]];
* українці повинні показати себе справжніми європейцями: тільки тоді нас поважатимуть на міжнародній арені.

Усі ці тези об'єднує прагнення заслужити повагу Іншого "хорошістю" перед ним, "зразковою поведінкою", що є ознакою слабкості, адже сильний або нав'язує свої правила гри, або пропонує співпрацю на взаємовигідних умовах. Зокрема, в більшості держав культура нав'язується згори (державою, великими медіа), навіть будучи позиченою знизу, влада жорстко реагує на спроби себе захопити (згадайте арешт Сноудена, розгін мітингу "жовтих жилетів" чи штурм Капітолію), а [[Китай]] користується величезною прихильністю Заходу, будучи авторитарною азійською державою.

'''Вразливі категорії:''' буквально всі, хто вважає агресію негативним явищем.

===Шизофренічне ставлення до своїх опонентів===
Українізатори називають російськомовних співгромадян "кацапами", "москалями", виганяють у Росію, звинувачують у [[Зрада|зрадництві]] та приписують [[Бидло|невисокий рівень культури і розумових здібностей]], але водночас прагнуть здобути їхню прихильність так, аби ті добровільно перейшли на українську мову. Однак вони чомусь не поспішають любити українізаторів за таке зневажливе ставлення і тим паче змінювати мову спілкування. Зв'язати свою поведінку і негативну відповідь на неї у причинно-наслідковий зв'язок вдається далеко не всім.

'''Проблема поширена в середовищі проукраїнських громадян незалежно від будь-яких інших характеристик.'''

Користувач:John Toradorian/Чернетка

2021-02-19T12:25:45Z

John Toradorian:

Комплекси українізаторів

У цій статті перераховано поширені комплекси людей, для яких розвиток української мови, культури та держави є основним життєвим заняттям. Варто зазначити, що така поведінка притаманна переважно [[Хуяч українізації|дилетантам]] і майже не спостерігається у по-справжньому вмілих та продуктивних діячів.

===Комплекс вищості===
Оскільки українізація є відносно рідкісним інтересом, від якого більшість не бачить практичної користі, українізатори нерідко сприймають своє заняття як таке, що робить їх особливими, відмінними від інших - звісно ж, у кращий бік. Таким чином, вони дозволяють собі хамство, нехтування інтересами інших, порушення норм етики та моралі (особливо якщо це робиться "заради справи") та зневагу до чужих поглядів.

'''Вразливі категорії:''' журналісти (Роман Скрипін), письменники (Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Марія Матіос), перекладачі (Олекса Негребецький, усім відомі фандаб-команди), політики (Ірина Фаріон).
.
===Комплекс месії===
Українізатори вважають, що саме вони врятують Україну від усіх наявних криз, переоцінюючи вплив своєї діяльності на суспільство. Митці можуть думати, що їхні твори магічним чином подолають економічну та соціальну кризи, активісти - що збір грошей на ремонт під'їзду має ланцюговою реакцією витворити в Україні громадянське суспільство, блогери - що розгнівані дописи змусять корумпованих політиків піти у відставку тощо. Але зі зрозумілих причин так не стається. Тому замість порятунку відбувається його імітація, що супроводжується публічними істериками про ворогів, які заважають (а повинні допомагати?). При цьому дуже часто українізатор щиро не розуміє, що він робить не так і чому все не працює.

'''Вразливі категорії:''' крім описаних вище - вчителі (української мови, літератури та історії), лінгвісти-аматори (латинкойоби й іже з ними).

===Моральний нарцисизм===
Ідеться про схильність підвищувати свою самооцінку, відмовляючись від матеріальних благ, показовий аскетизм, презирство до тілесних задоволень (які невеликою мірою, але потрібні людині, аби почуватися щасливою). Українізатори вихваляються, що роблять свою роботу неоплачувано, "за ідею", подаючи це як ознаку своєї духовності. Насправді ж річ у тому, що їхня робота оцінюється на ринку вельми скромно, якщо взагалі оцінюється. Тому за вигідні пропозиції вони хапаються аж бігом, і в цьому нема, насправді, нічого поганого, якби не постійне намагання вдавати з себе істот, яким не потрібно їсти, спати, випорожнюватись та розмножуватись.

Іншим проявом морального нарцисизму серед українізаторів є надмірна потреба в моральній чистоті, незаплямованості репутації (і це після карколомного пізнього совка та дев'яностих!). Наприклад, вони можуть відмовитися читати твори Володимира Винниченка через те, що він посприяв руйнуванню УНР, ігноруючи художню вартість його творів, або назвати людей, що чинили збройний опір свавіллю януковичівських "беркутів" на Майдані 2014 року, провокаторами. Цим усім вони компенсують своє невисоке суспільне становище (або ж загнане глибоко всередину почуття меншовартості, якщо вибитися в люди вдалося).

'''Вразливі категорії:''' підлітки, асоціальні люди, люди з низьким достатком та соціальним статусом.

===Переконаність у значущості зовнішньої оцінки===
Зверніть увагу на поширені твердження, які висловлював не один десяток публічних осіб в Україні:
* українська культура має бути максимально привабливою для молоді, щоб вона хотіла її споживати та творити;
* українці у своїх методах реагування на зовнішні та внутрішні загрози не мусять уподібнюватися Кремлю;
* українці повинні показати себе справжніми європейцями: тільки тоді нас поважатимуть на міжнародній арені.

Усі ці тези об'єднує прагнення заслужити повагу Іншого "хорошістю" перед ним, "зразковою поведінкою", що є ознакою слабкості, адже сильний або нав'язує свої правила гри, або пропонує співпрацю на взаємовигідних умовах. Зокрема, в більшості держав культура нав'язується згори (державою, великими медіа), навіть будучи позиченою знизу, влада жорстко реагує на спроби себе захопити (згадайте арешт Сноудена, розгін мітингу "жовтих жилетів" чи штурм Капітолію), а Китай користується величезною прихильністю Заходу, будучи авторитарною азійською державою.

'''Вразливі категорії:''' буквально всі, хто вважає агресію негативним явищем.

===Шизофренічне ставлення до своїх опонентів===
Українізатори називають російськомовних співгромадян "кацапами", "москалями", виганяють у Росію, звинувачують у зрадництві та приписують невисокий рівень культури і розумових здібностей, але водночас прагнуть здобути їхню прихильність так, аби ті добровільно перейшли на українську мову. Однак вони чомусь не поспішають любити українізаторів за таке зневажливе ставлення і тим паче змінювати мову спілкування. Зв'язати свою поведінку і негативну відповідь на неї у причинно-наслідковий зв'язок вдається далеко не всім.

'''Проблема поширена в середовищі проукраїнських громадян незалежно від будь-яких інших характеристик.'''

Користувач:John Toradorian/Чернетка

2021-02-19T11:24:39Z

John Toradorian:

Комплекси українізаторів

===Комплекс вищості===
Оскільки українізація є відносно рідкісним інтересом, від якого більшість не бачить практичної користі, українізатори нерідко сприймають своє заняття як таке, що робить їх особливими, відмінними від інших - звісно ж, у кращий бік. Таким чином, вони дозволяють собі хамство, нехтування інтересами інших, порушення норм етики та моралі (особливо якщо це робиться "заради справи") та зневагу до чужих поглядів.

Вразливі категорії: журналісти (Роман Скрипін), письменники (Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Марія Матіос), перекладачі (Олекса Негребецький, усім відомі фандаб-команди), політики (Ірина Фаріон).
.
===Комплекс месії===
Українізатори вважають, що саме вони врятують Україну від усіх наявних криз, переоцінюючи вплив своєї діяльності на суспільство. Митці можуть думати, що їхні твори магічним чином подолають економічну та соціальну кризи, активісти - що збір грошей на ремонт під'їзду має ланцюговою реакцією витворити в Україні громадянське суспільство, блогери - що розгнівані дописи змусять корумпованих політиків піти у відставку тощо. Але зі зрозумілих причин так не стається. Тому замість порятунку відбувається його імітація, що супроводжується публічними істериками про ворогів, які заважають (а повинні допомагати?). При цьому дуже часто українізатор щиро не розуміє, що він робить не так і чому все не працює.

Вразливі категорії: крім описаних вище - вчителі (української мови, літератури та історії), лінгвісти-аматори (латинкойоби й іже з ними).

===Моральний нарцисизм===
Ідеться про схильність підвищувати свою самооцінку, відмовляючись від матеріальних благ, показовий аскетизм, презирство до тілесних задоволень (які невеликою мірою, але потрібні людині, аби почуватися щасливою). Українізатори вихваляються, що роблять свою роботу неоплачувано, "за ідею", подаючи це як ознаку своєї духовності. Насправді ж річ у тому, що їхня робота оцінюється на ринку вельми скромно, якщо взагалі оцінюється. Тому за вигідні пропозиції вони хапаються аж бігом, і в цьому нема, насправді, нічого поганого, якби не постійне намагання вдавати з себе істот, яким не потрібно їсти, спати, випорожнюватись та розмножуватись.

Іншим проявом морального нарцисизму серед українізаторів є надмірна потреба в моральній чистоті, незаплямованості репутації (і це після карколомного пізнього совка та дев'яностих!). Наприклад, вони можуть відмовитися читати твори Володимира Винниченка через те, що він посприяв руйнуванню УНР, ігноруючи художню вартість його творів, або назвати людей, що чинили збройний опір свавіллю януковичівських "беркутів" на Майдані 2014 року, провокаторами. Цим усім вони компенсують своє невисоке суспільне становище (або ж загнане глибоко всередину почуття меншовартості, якщо вибитися в люди вдалося).

Вразливі категорії: підлітки, асоціальні люди, люди з низьким достатком та соціальним статусом.

===Переконаність у значущості зовнішньої оцінки===
Зверніть увагу на поширені твердження, які висловлював не один десяток публічних осіб в Україні:
1) українська культура має бути максимально привабливою для молоді, щоб вона хотіла її споживати та творити;
2) українці у своїх методах реагування на зовнішні та внутрішні загрози не мусять уподібнюватися Кремлю;
3) українці повинні показати себе справжніми європейцями: тільки тоді нас поважатимуть на міжнародній арені.

Усі ці тези об'єднує прагнення заслужити повагу Іншого "хорошістю" перед ним, "зразковою поведінкою", що є ознакою слабкості, адже сильний або нав'язує свої правила гри, або пропонує співпрацю на взаємовигідних умовах. Зокрема, в більшості держав культура нав'язується згори (державою, великими медіа), навіть будучи позиченою знизу, влада жорстко реагує на спроби себе захопити (згадайте арешт Сноудена, розгін мітингу "жовтих жилетів" чи штурм Капітолію), а Китай користується величезною прихильністю Заходу, будучи авторитарною азійською державою.

Вразливі категорії: буквально всі, хто вважає агресію негативним явищем.

===Шизофренічне ставлення до своїх опонентів===
Українізатори називають російськомовних співгромадян "кацапами", "москалями", виганяють у Росію, звинувачують у зрадництві та приписують невисокий рівень культури і розумових здібностей, але водночас прагнуть здобути їхню прихильність так, аби ті добровільно перейшли на українську мову. Однак вони чомусь не поспішають любити українізаторів за таке зневажливе ставлення і тим паче змінювати мову спілкування. Зв'язати свою поведінку і негативну відповідь на неї у причинно-наслідковий зв'язок вдається далеко не всім.

Проблема поширена в середовищі проукраїнських громадян незалежно від будь-яких інших характеристик.

Користувач:John Toradorian/Чернетка

2021-02-18T16:43:35Z

John Toradorian: Створена сторінка: Комплекси українізаторів ===Комплекс вищості=== Оскільки українізація є відносно рідкі...

Комплекси українізаторів

===Комплекс вищості===
Оскільки українізація є відносно рідкісним інтересом, від якого більшість не бачить практичної користі, українізатори нерідко сприймають своє заняття як таке, що робить їх особливими, відмінними від інших - звісно ж, у кращий бік. Таким чином, вони дозволяють собі хамство, нехтування інтересами інших, порушення норм етики та моралі (особливо якщо це робиться "заради справи") та зневагу до чужих поглядів.

===Комплекс месії===
Українізатори вважають, що саме вони врятують Україну від усіх наявних криз, переоцінюючи вплив своєї діяльності на суспільство. Митці можуть думати, що їхні твори магічним чином подолають економічну та соціальну кризи, активісти - що збір грошей на ремонт під'їзду має ланцюговою реакцією витворити в Україні громадянське суспільство, блогери - що розгнівані дописи змусять корумпованих політиків піти у відставку тощо. Але зі зрозумілих причин так не стається. Тому замість порятунку відбувається його імітація, що супроводжується публічними істериками про ворогів, які заважають (а повинні допомагати?). При цьому дуже часто українізатор щиро не розуміє, що він робить не так і чому все не працює.

===Моральний нарцисизм===
Ідеться про схильність підвищувати свою самооцінку, відмовляючись від матеріальних благ, показовий аскетизм, презирство до тілесних задоволень (які невеликою мірою, але потрібні людині, аби почуватися щасливою). Українізатори вихваляються, що роблять свою роботу неоплачувано, "за ідею", подаючи це як ознаку своєї духовності. Насправді ж річ у тому, що їхня робота оцінюється на ринку вельми скромно, якщо взагалі оцінюється. Тому за вигідні пропозиції вони хапаються аж бігом, і в цьому нема, насправді, нічого поганого, якби не постійне намагання вдавати з себе істот, яким не потрібно їсти, спати, випорожнюватись та розмножуватись.

Іншим проявом морального нарцисизму серед українізаторів є надмірна потреба в моральній чистоті, незаплямованості репутації (і це після карколомного пізнього совка та дев'яностих!). Наприклад, вони можуть відмовитися читати твори Володимира Винниченка через те, що він посприяв руйнуванню УНР, ігноруючи художню вартість його творів, або назвати людей, що чинили збройний опір свавіллю януковичівських "беркутів" на Майдані 2014 року, провокаторами. Цим усім вони компенсують своє невисоке суспільне становище (або ж загнане глибоко всередину почуття меншовартості, якщо вибитися в люди вдалося).

===Переконаність у значущості зовнішньої оцінки===
Зверніть увагу на поширені твердження, які висловлював не один десяток публічних осіб в Україні:
1) українська культура має бути максимально привабливою для молоді, щоб вона хотіла її споживати та творити;
2) українці у своїх методах реагування на зовнішні та внутрішні загрози не мусять уподібнюватися Кремлю;
3) українці повинні показати себе справжніми європейцями: тільки тоді нас поважатимуть на міжнародній арені.

Усі ці тези об'єднує прагнення заслужити повагу Іншого "хорошістю" перед ним, "зразковою поведінкою", що є ознакою слабкості, адже сильний або нав'язує свої правила гри, або пропонує співпрацю на взаємовигідних умовах. Зокрема, в більшості держав культура нав'язується згори (державою, великими медіа), навіть будучи позиченою знизу, влада жорстко реагує на спроби себе захопити (згадайте арешт Сноудена, розгін мітингу "жовтих жилетів" чи штурм Капітолію), а Китай користується величезною прихильністю Заходу, будучи авторитарною азійською державою.

===Шизофренічне ставлення до своїх опонентів===
Українізатори називають російськомовних співгромадян "кацапами", "москалями", виганяють у Росію, звинувачують у зрадництві та приписують невисокий рівень культури і розумових здібностей, але водночас прагнуть здобути їхню прихильність так, аби ті добровільно перейшли на українську мову. Однак вони чомусь не поспішають любити українізаторів за таке зневажливе ставлення і тим паче змінювати мову спілкування. Зв'язати свою поведінку і негативну відповідь на неї у причинно-наслідковий зв'язок вдається далеко не всім.