https://drama.kropyva.ch/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=MeletenЕнциклопедія Драматика - Внесок користувача [uk]2026-06-13T20:47:01ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.7https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&diff=63263Ігор Вінський2023-10-29T23:25:29Z<p>Meleten: вичитав текст</p>
<hr />
<div>{{Архів}}<br />
[[Файл:Ігор карта.png|міні]]<br />
'''Ігор Вінський''' — [[мем]]етичний, і як не дивно, [[WIN]]ський [[неймфаґ]] [[Учан]]у.<br />
<br />
== Як занесло ==<br />
Колись, ще на старому [[Учан]]і, в [[Розділи іміджбордів#/b|/b/]] з'явився новий дописувач. Він відкрив для себе [[іміджборд]]и, шукаючи патріотично розмальованих коней з дитячого мультсеріалу [[My Little Pony]], і знайшов одну таку в ОП-пості [[учан]]івського поні-треду. Шість місяців цей дописувач сидів у рід-онлі, читав поні-тред, аж потім у нього виникло бажання відписатися власноруч. Забажав – зробив, і ось наш герой самоз[[деанон]]ився першим же постом. Небайдужий [[анон]] знайшов сторінку Ігора в соцмережі [[ВК]], інші небайдужі почали перепощувати деякі обрані пасти і все почалось…<br />
<br />
[[Файнач]] Ігор теж не оминув увагою, а якщо ти дивишся на Файнач, Файнач дивиться на тебе. Так і з'явився трід https://fajno.in/b/195/, присвячений пану Вінському, з якого можна дізнатися деякі подробиці його життя.<br />
<br />
== Коротко ==<br />
[[Файл:Вінський скарга.png|thumb|Як сабж до хостера побіг жалітись на цю статтю.]]<br />
Типовий літній муж, який нічого путнього не зробив за своє життя: ні кар'єри, ні сім'ї, ні якихось мистецьких досягнень<ref>Ну тобто типовий відвідувач іміджбордів.</ref>. Мав колись нагоду непогано заробляти кілька років. Невідомо, наскільки дохуя він заробив, але все зароблене потом, кров'ю та економією він уклав у першу ж кредитну спілку, яка звісно ж прогоріла <ref>Hаче метою її існування могло бути щось інше, крім зрубу бабла з неосвідчених [[лох]]ів.</ref>. На своє нещастя, Ігор живе в [[Маріуполь|Марі<del>у</del>юполі]] Донецької області, де українське тільки лайно, яким серуть голуби, котрі можливо залітають сюди дорогою на південь із сільських просторів [[Суми|Сумщини]]. Тому соціальне просування індивіда, окрім природного [[аутизм]]у, ускладнюється ще й банальними стереотипами. Як і будь-який подібний індивід, знайшов притулок у якомусь вигаданому світі. У його разі, це світ [[МЛП]]. <br />
<br />
Журба.<br />
<br />
== Інтереси ==<br />
{{Цитата|нещодавно я намагався розібратися у своїх так би мовити сексуальних уподобаннях, оскільки я маю тепер друга з гей-орієнтацією я вирішив перевірити чи приваблюють мене такі відносини|Ігор дивився гей-порно}} <br />
<br />
{{Цитата|Учора на роботі я крутив у голові питання, над яким я думаю дуже давно, принаймі з 2002 року. Питання просте і складне, як для кого: Для чого я живу?|Філософствував}} <br />
<br />
{{Цитата|я б радо відмовився від того взуття але…, ну не буду знову казати про проблему коштів.|Мріяв відмовитися від шкіряного взуття}} <br />
<br />
{{Цитата|І мабуть багато цих куряг думають що вони патріоти, а як узгоджується патріотизм з нищенням себе і оточуючих раковим димом, а може вони й не патріоти|Хейтив курців}} <br />
<br />
{{Цитата|м-да непогано б було мати тут розумного коня чи поні щоби просто спілкуватися, бо з оточуючими людьми не складається|Мріяв знайти розумного коня для спілкування}} <br />
<br />
{{Цитата|Добре якби в нас прийняли закон щоби взагалі заборонити паління. А так м-да, людська дурість безмежна, типу й розум є а самі себе труять і инших примушують дихати, себто не поважають право инших на чисте повітря.|Знову хейтив курців}} <br />
<br />
{{Цитата|Я навчився зістригати волосся з шайби ножицями|Вчився мистецтву перукаря}} <br />
<br />
{{Цитата|сайт учан впав (мабуть сервер не витримав те лихослів'я яке там бурхливо шуміло і бродило і отруювало нормальних осіб які туди зазирали без моральних фільтрів і неадекватних малюнків теж безліч було)|Ділився здогадками про причину смерті Учану}} <br />
<br />
{{Цитата|нещодавно у місті проводили чергове зібрання прихильників "Дружба це диво", мене запросили я подумав, і відмовився. Немає чого мені там робити, серед [[Москвинський діалект|окупаційномовних]]. Тим більше що ніхто до розуміння того що він є Броні не прийшов через озвучені нашою серії серіялу.|Не ходив на зустріч понійобів}} <br />
<br />
{{Цитата|Я повторюся але маючи сподівання теж набути контакту з Рейнбоу Деш, з якою контактує мій друг, допомагає мені жити і переживати свою самотність і матеріяльні труднощі|Мріяв про встановлення контакту з поні, бо його друг-тульповод вірить, що він не тульповод, а контактер із реальною поні}} <br />
<br />
{{Цитата|Я признаюся що мої копита учора й сьогодні вкрали. Вкрали на "камбузі" вісім столових ложок чорного чаю.|Зізнавався у дрібних злочинах}} <br />
І ще багато чого. Але той трід у бампліміті, а ми переходимо в цей.<br />
<br />
== Галерея ==<br />
<gallery><br />
Файл:Ігор дем.jpg|<br />
Файл:Ігор.jpg|<br />
Файл:Ігор шапка.jpg|<br />
</gallery><br />
== Посилання ==<br />
*[https://fajno.in/b/9337/ Файначівські треди про героя статті]<br />
*[https://fajno.in/b/14969/ Файначівські треди про героя статті 2]<br />
<br />
==Примітки==<br />
{{reflist}} <br />
{{УБК}}<br />
[[Категорія:Персоналії]]</div>Meletenhttps://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=63262Українізація2023-10-29T23:06:13Z<p>Meleten: </p>
<hr />
<div>{{Недопис}}<br />
[[Файл:Наша зброя - розголос.png|міні]]<br />
'''Українізація''' - процес навернення невірних в лоно українського народу шляхом мовного, етнічного, культурного та військового джихаду. Супроводжується інкорпорацією в побутове використання української мови, культури (музики, кінематографу), історії, народної творчости, світогляду тощо. У наших реаліях є частиною здебільшого дерусифікації й декомунізації. Поділяється на два види за способом впровадження:<br />
# '''Лагідна''' - впроваджується мирним, м'яким нагадуванням про те, що українська мова в Україні - це нормально. Зазвичай просувається 25-м кадром без прямої конфронтації та висміювання, засудження пацієнта, що все ще розмовляє фіно-угорською мовою. Лагідною українізацією є також створення середовища, у якому людина звикає до української мови, починає ставитися до неї як до норми, згодом - вживати деякі українізми, які вона знаходить улучнішими, та, зрештою, починає самостійно використовувати її в побуті.<br />
# '''Жорстка''' ''(Люта)'' - агресивне нав'язування української мови та культурного продукту шляхом методичного нагадування і, будьмо відверті, зайобування цим піддослідного. Зазвичай жорсткі українізатори прямо вказують на вузькощелепність та неповноцінність/непатріотичність/неукраїнськість піддослідного, вступаючи у пряму конфронтацію з ним, або дорікаючи йому іншими способами. У будь-якому разі, жорстка українізація передбачає активні дії, а лагідна - пасивні. Перша може викликати негативну реакцію та відразу від всього українського у пацієнта. Про це поговоримо [[Українізація#Способи та дієві методики|нижче]].<br />
<br />
==Мета==<br />
{{YouTube|align=center|CJEN8MeHMa8| [[Орест Лютий]] про українізацію}}<br />
Метою українізації є переймання української [[Ідентичність|ідентичності]] пацієнтом.<br />
<br />
==Історія питання==<br />
=== У складі двох імперій ===<br />
Основна частина нашої землі тоді була під короною рашиків тому почнімо з них. Наші східні та вічносині "братєльнікі" на мовне питання спершу не те що заплющували очі, у них його навіть просто не існувало в принципі, якою мовою балакає та пише бидло, усім було фіолетово. Та потім Петро І зганяв за кордон, подивився як живуть люди в Європах та вирішив що [[Російська мова|рашко-мова]] та [[Історія Московії|рашко-історія]] має стати панівною в його рашко-імперії. Офіційно нашу мову ніби й не давили, та не офіційно русифікація наших терен йшла повним ходом. Наприклад Катерина II казала про нас такі речі:<br />
{{Цитата|...Ciи провинціи, также и смоленскую, надлежитъ легчайшими способами привести къ тому, чтобъ oнѣ обрусѣли и перестали бы глядѣть какъ волки къ лѣсу. Къ тому приступъ весьма легкій, естьли разумные люди избраны будуть начальниками въ тѣхъ провинціяхъ; когда же въ Малороссіи гетмана не будетъ, то должно стараться, чтобъ вѣкъ и имя гетмановъ изчезло...|}}<br />
Потім можна згадати сумнозвісні Емський указ та Валуєвський циркуляр що закручував гайки для нашої мови. Що це означало? А означало це, що в навчальних закладах викладали російською мовою, книги теж російською, усі офіційні документи - рашкомовні, тобто хочеш-не хочеш а кацапську мову громадянин Малороссії мав знати та юзати. Що ж стосується культури, то її теж хоч і прямо не забороняли та і не жаліли, бо ми тоді вважались <del>аборигенами</del> "малоросами" і стверджувалось що наша культура це нероздільна частина їхньої. Такі от справи.<br />
<br />
Трохи цікавіше були справи на заході нашої неньки, що був під Австро-Угорщиною. Там наша культура частково переплелася з їхньою, її правда теж офіційно не помічали, але тотального тиску на неї як на сході - не було. Після так званої "весни народів" коли Австро-угорці мало не розпались на національні шматки, нашу мову як і нашу культуру нарешті дозволили юзати, діючи за принципом "чим би дитя не тішилось аби імперію не хитало". Хід конем вийшов невдалим для них, українці згадали хто вони і коли Австро-Угорщина розвалилась, ми утворили свої країни, які правда довго не протримались.<br />
<br />
===УНР===<br />
Ставши на деякий час незалежними, ми почали активно розвивати та відроджувати власну культуру та мову. В УНР цей процес спершу кульгав, та потім [[Грушевський|Грушевскього]] підорнув ногою під сраку Скоропадскьий, який попри те що був німецькою затичкою, вирішив нашу культуру вивести з колінно-ліктевої пози. Завдяки міністрові народної освіти Миколі Василенку, введено обов’язкове вивчення в усіх середніх школах української мови, літератури, історії та географії України. В усіх державних установах і військах створили курси українознавства. У листопаді 1918-го в Україні діяло 150 українських гімназій, для яких видруковано кілька мільйонів підручників. Не обійшлось і без лулзів, не рідко можна було побачити як вивіски з рашкомовними написами "Книги", "Пироги" і подібне українізовували просто замалювавши букву И і втуливши на її місце нашу І, виходило "Кнігі" "Пірогі". <br><br />
6 жовтня 1918 року в Києві відкрито Український державний університет. Колишні російські університети оголосили українськими державними, науковцям надали право захищати дисертації українською мовою, та вишенькою на торті стало відкритття в листопаді того ж року Української Академії Наук. Такої кількости смачної, вологої змазки для нашої українізації ми ще не бачили, та не побачимо аж до 1991 року.<br />
<br />
===Радянська українізація===<br />
{{Основна|Радянська українізація}}<br />
Створивши СРСР його керівники зробили ставку не на утворення єдиної країни з единим мононаціональним ядром а намагались реалізувати нечуваний за розмахом експеримент з побудови... соцалізму! Так, так, це не помилка, батьки-засновники совку справді вірили в це, а тому їм було байдуже на національне питання, головне щоб ти сповідув політичні ідєї, вважали вони. Тому народам що ввійшли до складу СРСР спершу давали досить багато національних ліпнощів, наприклад активно підтримували місцеву мову та культуру, розвивали національну літературу, кінематограф тощо. Увійшовши до складу совка Україна на відміну від царських часів, отримала справжнє право розмовляти своєю мовою, а за її незнання навіть могли звільняти місцевих чиновників! Так почалась радянська українізіція. Звісно згодом стало зрозуміло, що згадавши про свою національну ідентичність, народ резонно забажає відокремитись від інших членів "союзу нерушимого", а тому українізацію перевели в інше русло, мовляв, русскіє це наші старші браття, і взагалі українці це лише народність в складі россійської/радянської нації. Експеримент з побудови соціалізму виявився провальним, вийшло щось на зразок колгоспу де живуть за принципом "хорошо в колхозє жить, двоє робить, сємь лєжить", та й національне питання ні куди не ділось, правда коли це зрозуміли було вже запізно.<br />
<br />
===Сучасна Україна===<br />
<br />
==Способи та дієві методики==<br />
===На державному рівні===<br />
====Країни Балтії====<br />
<br />
===На побутовому рівні===<br />
(Як українізувати себе, друзів та рідню)<br>Себе українізувати нескладно, якщо є бажання. Найскладніше, знання мови, у тебе вже є. А далі просто намагаєшся говорити українською, споживаєш український контент, сидиш на Кропивачі (один [https://kropyva.ch/t/res/6578.html#6971 анон з Донеччини завдяки цьому й підтягнув українську]) і з часом (місяці, у найгіршому випадку роки) усе вийде.<br> <br />
Спроби ж українізувати інших переважно закінчуються [[Fail|фейлом]]. Як, власне, будь-яка спроба змусити інших взагалі робити будь-що, починаючи від сортування сміття закінчуючи політичним вибором. Хіба що окрім випадків, коли маєш пару мільярдів баксів на пропаганду, але й вона [[Пальчевський|не завжди спрацьовує]].<br />
<br />
== Галерея ==<br />
<br />
== Покликання ==<br />
<br />
== Також читати ==<br />
*[[Хуяч українізації]]<br />
*[[Радянська українізація]]<br />
*[[Українофобія]]<br />
*[[Узкоязьічное насєлєніє]]<br />
*[[Мина Мазайло]]<br />
<br />
== Примітки ==<br />
{{Проблеми українізації}}<br />
{{Україна}}<br />
{{Між двох імперій}}<br />
[[Категорія:Українство]]</div>Meleten