<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://drama.kropyva.ch/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Piton</id>
	<title>Енциклопедія Драматика - Внесок користувача [uk]</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://drama.kropyva.ch/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Piton"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Piton"/>
	<updated>2026-10-18T10:08:23Z</updated>
	<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.39.7</generator>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47478</id>
		<title>Black Lives Matter</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47478"/>
		<updated>2021-06-16T07:45:31Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* І завертілося */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Розвиток}}&lt;br /&gt;
{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Black Lives Matter logo.svg.png|міні|Логотип]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Black Lives Matter&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;BLM&#039;&#039;, укр. &#039;&#039;Життя чорних важливі&#039;&#039;) — це є міжнародний (насправді чисто американський) ліворадикальний рух. Займається організацією акцій протесту, демонстрацій проти убивств, здійснених поліціянтами при виконанні, поліційного насильства, расового утиснення в бік чорношкірих у правовій системі [[США]] (ліл). Їхній вебсайт[http://blacklivesmatter.com].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія та діяльність ==&lt;br /&gt;
Влітку 2013 року розпочав своє існування рух з використанням кришмітки #BlackLivesMatter в соціяльних медіа. Сталося це після того, як був виправданий поліціянт Джордж Циммерман, котрий скоїв вбивство афроамериканського підлітка Трейвона Мартіна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рух став масовим у 2014 році під час вуличних демонстрацій, викликаних смертю двох афроамериканців: Майкла Брауна і Еріка Гарнера. Також рух брав участь в маршах протесту в пам’ять багатьох загиблих афроамериканців, в тому числі Еріка Гарріса, Вальтера Скотта, Джонатана Феррелла, Сандри Бланди і Фреді Грея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Влітку 2015 року рух прилюдно виказав невдоволення політикам з питання расової дискримінації. Black Lives Matter об’єднаний ідеєю, але не має формальної ієрархії чи структури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Антиподи ==&lt;br /&gt;
* «All Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «Blue Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «White Lives Matter»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Темношкірий Гітлер на обкладинці часопису «Reflex» ==&lt;br /&gt;
У червні 2020 року чеський суспільно-політичний тижневник «Reflex» спровокував скандал щодо етичности зображення на обкладинці, де редактори поставили чорношкірого Адольфа Гітлера з критичної підписом про рух «Black Lives Matter»: «Станемо на коліна перед злочинцями, які нібито захотіли поліпшити становище?». Головний редактор Марек Стоніш повідомив, що фейсбук на добу заблокував його особисту обліковку за публікацію обкладинки. У своєму дописі Стоніш висловив стурбованість рухом «Black Lives Matter», зазначивши, що грабежі і насильство жодним чином не можуть бути пов’язані з боротьбою проти расизму. «Чому учасники протестів проти расизму в Парижі кричали про брудних євреїв?» — запитав редактор серед іншого.[http://www.parlamentnilisty.cz/arena/monitor/Cerny-Hitler-na-obalce-tydeniku-Cenzori-Facebooku-zvalcovali-sefredaktora-S-aci-prisadila-si-zuriva-aktivistka-627797]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== І завертілося ==&lt;br /&gt;
Боротьба за &amp;quot;рівність&amp;quot; вже давно перейшла межу &amp;quot;оборони&amp;quot; у цих ваших США та Європах і з великою радістю використовується політиками, які роблять її основою своїх передвиборних програм. Історія расизму та протестів в Штатах доволі багата і різноманітна, а в протестах Black Lives Matter від початку мали місце погроми, підпали і тому подібні веселощі. А тут у травні 2020-го року зійшлися зірки: на носі були вибори (злий расист Трамп і борець за добро Байден протиставлялися один одному в медіа), напруга від коронавірусних обмежень (особливо в фінансовому плані), всі меншини знову пригнічуються силами зла, а вишенькою на торті стала смерть (при затриманні поліцейськими) чудового хлопця Джорджа Флойда (примірного сім&#039;янина, трудяги, не наркомана і практично святого (там на місці його смерті реально потім людей у ванні хрестили)). Ось тут трубу і прорвало, бо наш герой Джордж виявився чорним, а поліцейський, який його затримував (притиснувши коліном шию) білим, тоді рух BLM вийшов на світовий рівень популярності. Почалося все 26 травня 2020-го року у славному місті Міннеаполісі, а до середини липня (з різним рівнем радикальності) охопило міста майже у всьому США. Випадок, здавалося б, кричущий: вбивство через расизм, поліцейським, зухвало... &amp;quot;Ліберальні&amp;quot; ЗМІ Америки радісно підхопили хвилю хайпа, піднявши хвилю обурення до максимальних висот. Розігрітий натовп людей почав насаджувати &amp;quot;добро і справедливість&amp;quot; на свій розсуд: підпали всього, що потрапить під руку (поліцейських машин, відділків, випадкових будинків, магазинів і т.д.), &amp;quot;лутінг&amp;quot; (розграбування магазинів Еппл, Амазон, Найк во ім&#039;я справедливості), побиття випадкових перехожих (які ставили під сумнів благі наміри протестувальників) і ще багато всього хорошого. На ці всі випадки ті ж самі ЗМІ вже не реагували, називаючи натовп &amp;quot;мирними протестантами&amp;quot;, навіть якщо ті між собою бились на камеру за новий плазмовий телевізор чи Іксбокс (рівність така рівність). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також варто відокремити новий вид &amp;quot;боротьби з расизмом&amp;quot; - присідання на одне коліно (як робив поліцейський, коли затримував Флойда) перед усіма, хто в даний момент найбільш пригнічений. Даний флешмоб набув такої популярності, що зараз майже всі футбольні команди перед матчами стають на одне коліно і сумлінно стоять, борячись за рівність (виникають сумніви в змісті і ефективності, але на публіку це мало хто може сказати, бо його звинуватять у всіх світових бідах за останні 200 років).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Меми ==&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Photo 2020-06-26 09-39-04.jpg|Українська народна інтерпретація&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{USA}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
{{Блогосфера}}&lt;br /&gt;
{{Історія}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47477</id>
		<title>Black Lives Matter</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47477"/>
		<updated>2021-06-16T07:41:38Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* І завертілося */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Розвиток}}&lt;br /&gt;
{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Black Lives Matter logo.svg.png|міні|Логотип]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Black Lives Matter&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;BLM&#039;&#039;, укр. &#039;&#039;Життя чорних важливі&#039;&#039;) — це є міжнародний (насправді чисто американський) ліворадикальний рух. Займається організацією акцій протесту, демонстрацій проти убивств, здійснених поліціянтами при виконанні, поліційного насильства, расового утиснення в бік чорношкірих у правовій системі [[США]] (ліл). Їхній вебсайт[http://blacklivesmatter.com].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія та діяльність ==&lt;br /&gt;
Влітку 2013 року розпочав своє існування рух з використанням кришмітки #BlackLivesMatter в соціяльних медіа. Сталося це після того, як був виправданий поліціянт Джордж Циммерман, котрий скоїв вбивство афроамериканського підлітка Трейвона Мартіна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рух став масовим у 2014 році під час вуличних демонстрацій, викликаних смертю двох афроамериканців: Майкла Брауна і Еріка Гарнера. Також рух брав участь в маршах протесту в пам’ять багатьох загиблих афроамериканців, в тому числі Еріка Гарріса, Вальтера Скотта, Джонатана Феррелла, Сандри Бланди і Фреді Грея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Влітку 2015 року рух прилюдно виказав невдоволення політикам з питання расової дискримінації. Black Lives Matter об’єднаний ідеєю, але не має формальної ієрархії чи структури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Антиподи ==&lt;br /&gt;
* «All Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «Blue Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «White Lives Matter»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Темношкірий Гітлер на обкладинці часопису «Reflex» ==&lt;br /&gt;
У червні 2020 року чеський суспільно-політичний тижневник «Reflex» спровокував скандал щодо етичности зображення на обкладинці, де редактори поставили чорношкірого Адольфа Гітлера з критичної підписом про рух «Black Lives Matter»: «Станемо на коліна перед злочинцями, які нібито захотіли поліпшити становище?». Головний редактор Марек Стоніш повідомив, що фейсбук на добу заблокував його особисту обліковку за публікацію обкладинки. У своєму дописі Стоніш висловив стурбованість рухом «Black Lives Matter», зазначивши, що грабежі і насильство жодним чином не можуть бути пов’язані з боротьбою проти расизму. «Чому учасники протестів проти расизму в Парижі кричали про брудних євреїв?» — запитав редактор серед іншого.[http://www.parlamentnilisty.cz/arena/monitor/Cerny-Hitler-na-obalce-tydeniku-Cenzori-Facebooku-zvalcovali-sefredaktora-S-aci-prisadila-si-zuriva-aktivistka-627797]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== І завертілося ==&lt;br /&gt;
Боротьба за &amp;quot;рівність&amp;quot; вже давно перейшла межу &amp;quot;оборони&amp;quot; у цих ваших США та Європах і з великою радістю використовується політиками, які роблять її основою своїх передвиборних програм. Історія расизму та протестів в Штатах доволі багата і різноманітна, а в протестах Black Lives Matter від початку мали місце погроми, підпали і тому подібні веселощі. А тут у травні 2020-го року зійшлися зірки: на носі були вибори (злий расист Трамп і борець за добро Байден протиставлялися один одному в медіа), напруга від коронавірусних обмежень (особливо в фінансовому плані), всі меншини знову пригнічуються силами зла, а вишенькою на торті стала смерть (при затриманні поліцейськими) чудового хлопця Джорджа Флойда (примірного сім&#039;янина, трудяги, не наркомана і практично святого (там на місці його смерті реально потім людей у ванні хрестили)). Ось тут трубу і прорвало, бо наш герой Джордж виявився чорним, а поліцейський, який його затримував (притиснувши коліном шию) білим, тоді рух BLM вийшов на світовий рівень популярності. Почалося все 26 травня 2020-го року у славному місті Міннеаполісі, а до середини липня (з різним рівнем радикальності) охопило міста майже у всьому США. Випадок, здавалося б, кричущий: вбивство через расизм, поліцейським, зухвало... &amp;quot;Ліберальні&amp;quot; ЗМІ Америки радісно підхопили хвилю хайпа, піднявши хвилю обурення до максимальних висот. Розігрітий натовп людей почав насаджувати &amp;quot;добро і справедливість&amp;quot; на свій розсуд: підпали всього, що потрапить під руку (поліцейських машин, відділків, випадкових будинків, магазинів і т.д.), &amp;quot;лутінг&amp;quot; (розграбування магазинів Еппл, Амазон, Найк во ім&#039;я справедливості), побиття випадкових перехожих (які ставили під сумнів благі наміри протестувальників) і ще багато всього хорошого.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також варто відокремити новий вид &amp;quot;боротьби з расизмом&amp;quot; - присідання на одне коліно (як робив поліцейський, коли затримував Флойда) перед усіма, хто в даний момент найбільш пригнічений. Даний флешмоб набув такої популярності, що зараз майже всі футбольні команди перед матчами стають на одне коліно і сумлінно стоять, борячись за рівність (виникають сумніви в змісті і ефективності, але на публіку це мало хто може сказати, бо його звинуватять у всіх світових бідах за останні 200 років).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Меми ==&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Photo 2020-06-26 09-39-04.jpg|Українська народна інтерпретація&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{USA}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
{{Блогосфера}}&lt;br /&gt;
{{Історія}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47436</id>
		<title>Black Lives Matter</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47436"/>
		<updated>2021-06-15T08:49:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* І завертілося */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Розвиток}}&lt;br /&gt;
{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Black Lives Matter logo.svg.png|міні|Логотип]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Black Lives Matter&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;BLM&#039;&#039;, укр. &#039;&#039;Життя чорних важливі&#039;&#039;) — це є міжнародний (насправді чисто американський) ліворадикальний рух. Займається організацією акцій протесту, демонстрацій проти убивств, здійснених поліціянтами при виконанні, поліційного насильства, расового утиснення в бік чорношкірих у правовій системі [[США]] (ліл). Їхній вебсайт[http://blacklivesmatter.com].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія та діяльність ==&lt;br /&gt;
Влітку 2013 року розпочав своє існування рух з використанням кришмітки #BlackLivesMatter в соціяльних медіа. Сталося це після того, як був виправданий поліціянт Джордж Циммерман, котрий скоїв вбивство афроамериканського підлітка Трейвона Мартіна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рух став масовим у 2014 році під час вуличних демонстрацій, викликаних смертю двох афроамериканців: Майкла Брауна і Еріка Гарнера. Також рух брав участь в маршах протесту в пам’ять багатьох загиблих афроамериканців, в тому числі Еріка Гарріса, Вальтера Скотта, Джонатана Феррелла, Сандри Бланди і Фреді Грея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Влітку 2015 року рух прилюдно виказав невдоволення політикам з питання расової дискримінації. Black Lives Matter об’єднаний ідеєю, але не має формальної ієрархії чи структури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Антиподи ==&lt;br /&gt;
* «All Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «Blue Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «White Lives Matter»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Темношкірий Гітлер на обкладинці часопису «Reflex» ==&lt;br /&gt;
У червні 2020 року чеський суспільно-політичний тижневник «Reflex» спровокував скандал щодо етичности зображення на обкладинці, де редактори поставили чорношкірого Адольфа Гітлера з критичної підписом про рух «Black Lives Matter»: «Станемо на коліна перед злочинцями, які нібито захотіли поліпшити становище?». Головний редактор Марек Стоніш повідомив, що фейсбук на добу заблокував його особисту обліковку за публікацію обкладинки. У своєму дописі Стоніш висловив стурбованість рухом «Black Lives Matter», зазначивши, що грабежі і насильство жодним чином не можуть бути пов’язані з боротьбою проти расизму. «Чому учасники протестів проти расизму в Парижі кричали про брудних євреїв?» — запитав редактор серед іншого.[http://www.parlamentnilisty.cz/arena/monitor/Cerny-Hitler-na-obalce-tydeniku-Cenzori-Facebooku-zvalcovali-sefredaktora-S-aci-prisadila-si-zuriva-aktivistka-627797]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== І завертілося ==&lt;br /&gt;
Боротьба за &amp;quot;рівність&amp;quot; вже давно перейшла межу &amp;quot;оборони&amp;quot; у цих ваших США та Європах і з великою радістю використовується політиками, які роблять її основою своїх передвиборних програм. Історія расизму та протестів в Штатах доволі багата і різноманітна, а в протестах Black Lives Matter від початку мали місце погроми, підпали і тому подібні веселощі. А тут у травні 2020-го року зійшлися зірки: на носі були вибори (злий расист Трамп і борець за добро Байден протиставлялися один одному в медіа), напруга від коронавірусних обмежень (особливо в фінансовому плані), всі меншини знову пригнічуються силами зла, а вишенькою на торті стала смерть (при затриманні поліцейськими) чудового хлопця Джорджа Флойда (примірного сім&#039;янина, трудяги, не наркомана і практично святого (там на місці його смерті реально потім людей у ванні хрестили)). Ось тут трубу і прорвало, бо наш герой Джордж виявився чорним, а поліцейський, який його затримував (притиснувши коліном шию) білим, тоді рух BLM вийшов на світовий рівень популярності. Почалося все 26 травня 2020-го року у славному місті Міннеаполісі, а до середини липня (з різним рівнем радикальності) охопило міста майже у всьому США.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Меми ==&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Photo 2020-06-26 09-39-04.jpg|Українська народна інтерпретація&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{USA}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
{{Блогосфера}}&lt;br /&gt;
{{Історія}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47435</id>
		<title>Black Lives Matter</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47435"/>
		<updated>2021-06-15T08:37:13Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* І завертілося */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Розвиток}}&lt;br /&gt;
{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Black Lives Matter logo.svg.png|міні|Логотип]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Black Lives Matter&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;BLM&#039;&#039;, укр. &#039;&#039;Життя чорних важливі&#039;&#039;) — це є міжнародний (насправді чисто американський) ліворадикальний рух. Займається організацією акцій протесту, демонстрацій проти убивств, здійснених поліціянтами при виконанні, поліційного насильства, расового утиснення в бік чорношкірих у правовій системі [[США]] (ліл). Їхній вебсайт[http://blacklivesmatter.com].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія та діяльність ==&lt;br /&gt;
Влітку 2013 року розпочав своє існування рух з використанням кришмітки #BlackLivesMatter в соціяльних медіа. Сталося це після того, як був виправданий поліціянт Джордж Циммерман, котрий скоїв вбивство афроамериканського підлітка Трейвона Мартіна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рух став масовим у 2014 році під час вуличних демонстрацій, викликаних смертю двох афроамериканців: Майкла Брауна і Еріка Гарнера. Також рух брав участь в маршах протесту в пам’ять багатьох загиблих афроамериканців, в тому числі Еріка Гарріса, Вальтера Скотта, Джонатана Феррелла, Сандри Бланди і Фреді Грея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Влітку 2015 року рух прилюдно виказав невдоволення політикам з питання расової дискримінації. Black Lives Matter об’єднаний ідеєю, але не має формальної ієрархії чи структури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Антиподи ==&lt;br /&gt;
* «All Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «Blue Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «White Lives Matter»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Темношкірий Гітлер на обкладинці часопису «Reflex» ==&lt;br /&gt;
У червні 2020 року чеський суспільно-політичний тижневник «Reflex» спровокував скандал щодо етичности зображення на обкладинці, де редактори поставили чорношкірого Адольфа Гітлера з критичної підписом про рух «Black Lives Matter»: «Станемо на коліна перед злочинцями, які нібито захотіли поліпшити становище?». Головний редактор Марек Стоніш повідомив, що фейсбук на добу заблокував його особисту обліковку за публікацію обкладинки. У своєму дописі Стоніш висловив стурбованість рухом «Black Lives Matter», зазначивши, що грабежі і насильство жодним чином не можуть бути пов’язані з боротьбою проти расизму. «Чому учасники протестів проти расизму в Парижі кричали про брудних євреїв?» — запитав редактор серед іншого.[http://www.parlamentnilisty.cz/arena/monitor/Cerny-Hitler-na-obalce-tydeniku-Cenzori-Facebooku-zvalcovali-sefredaktora-S-aci-prisadila-si-zuriva-aktivistka-627797]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== І завертілося ==&lt;br /&gt;
Боротьба за &amp;quot;рівність&amp;quot; вже давно перейшла межу &amp;quot;оборони&amp;quot; у цих ваших США та Європах і з великою радістю використовується політиками, які роблять її основою своїх передвиборних програм. Історія расизму та протестів в Штатах доволі багата і різноманітна, а в протестах Black Lives Matter від початку мали місце погроми, підпали і тому подібні веселощі. А тут у травні 2020-го року зійшлися зірки: на носі були вибори (злий расист Трамп і борець за добро Байден протиставлялися один одному в медіа), напруга від коронавірусних обмежень (особливо в фінансовому плані), всі меншини знову пригнічуються силами зла, а вишенькою на торті стала смерть (при затриманні поліцейськими) чудового хлопця Джорджа Флойда (примірного сім&#039;янина, трудяги, не наркомана і практично святого (там на місці його смерті реально потім людей у ванні хрестили)).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Меми ==&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Photo 2020-06-26 09-39-04.jpg|Українська народна інтерпретація&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{USA}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
{{Блогосфера}}&lt;br /&gt;
{{Історія}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47434</id>
		<title>Black Lives Matter</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=Black_Lives_Matter&amp;diff=47434"/>
		<updated>2021-06-15T07:29:28Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Розвиток}}&lt;br /&gt;
{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Black Lives Matter logo.svg.png|міні|Логотип]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Black Lives Matter&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;BLM&#039;&#039;, укр. &#039;&#039;Життя чорних важливі&#039;&#039;) — це є міжнародний (насправді чисто американський) ліворадикальний рух. Займається організацією акцій протесту, демонстрацій проти убивств, здійснених поліціянтами при виконанні, поліційного насильства, расового утиснення в бік чорношкірих у правовій системі [[США]] (ліл). Їхній вебсайт[http://blacklivesmatter.com].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія та діяльність ==&lt;br /&gt;
Влітку 2013 року розпочав своє існування рух з використанням кришмітки #BlackLivesMatter в соціяльних медіа. Сталося це після того, як був виправданий поліціянт Джордж Циммерман, котрий скоїв вбивство афроамериканського підлітка Трейвона Мартіна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рух став масовим у 2014 році під час вуличних демонстрацій, викликаних смертю двох афроамериканців: Майкла Брауна і Еріка Гарнера. Також рух брав участь в маршах протесту в пам’ять багатьох загиблих афроамериканців, в тому числі Еріка Гарріса, Вальтера Скотта, Джонатана Феррелла, Сандри Бланди і Фреді Грея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Влітку 2015 року рух прилюдно виказав невдоволення політикам з питання расової дискримінації. Black Lives Matter об’єднаний ідеєю, але не має формальної ієрархії чи структури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Антиподи ==&lt;br /&gt;
* «All Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «Blue Lives Matter»&lt;br /&gt;
* «White Lives Matter»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Темношкірий Гітлер на обкладинці часопису «Reflex» ==&lt;br /&gt;
У червні 2020 року чеський суспільно-політичний тижневник «Reflex» спровокував скандал щодо етичности зображення на обкладинці, де редактори поставили чорношкірого Адольфа Гітлера з критичної підписом про рух «Black Lives Matter»: «Станемо на коліна перед злочинцями, які нібито захотіли поліпшити становище?». Головний редактор Марек Стоніш повідомив, що фейсбук на добу заблокував його особисту обліковку за публікацію обкладинки. У своєму дописі Стоніш висловив стурбованість рухом «Black Lives Matter», зазначивши, що грабежі і насильство жодним чином не можуть бути пов’язані з боротьбою проти расизму. «Чому учасники протестів проти расизму в Парижі кричали про брудних євреїв?» — запитав редактор серед іншого.[http://www.parlamentnilisty.cz/arena/monitor/Cerny-Hitler-na-obalce-tydeniku-Cenzori-Facebooku-zvalcovali-sefredaktora-S-aci-prisadila-si-zuriva-aktivistka-627797]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== І завертілося ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Меми ==&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Photo 2020-06-26 09-39-04.jpg|Українська народна інтерпретація&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{USA}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
{{Блогосфера}}&lt;br /&gt;
{{Історія}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C&amp;diff=47227</id>
		<title>Прибулець</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C&amp;diff=47227"/>
		<updated>2021-06-07T13:28:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Навіщо мріяти про прибульців? */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Gray alien.png|міні|Типовий Сірий. Викрадач. Дослідник. Пілот. ]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Прибулець&#039;&#039;&#039; - розумна позаземна істота що, прибула на нашу планету з далеких зірок заради ректального аналізу місцевих мешканців або підкорення людських суспільств своїм хитрим задумам. &lt;br /&gt;
== Як люди додумалися до прибульців? ==&lt;br /&gt;
Та як і до всього, напевно...Космос великий, в ньому всілякі штуки, щось там світиться, блимає, напевно це якісь інші чуваки, може навіть дуже розумні і нам щось нове покажуть-розкажуть. А от щоб якось обґрунтувати те, що існують якійсь інопланетяни, але ми їх ні разу не бачили, приходиться придумувати їм певні риси, які дозволять їм залишатись в таємниці: невидимість, вміння зупиняти час, перевтілення в людей, мікроскопічні чи навпаки гігантські розміри (і вони потім нашою галактикою грають в боулінг), людей в чорному (які стирають пам&#039;ять і вбивають різних космічних тарганів), уряд рептилоїдів з Зони 51 і т.д.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від настрою і уяви людини, міжпланетні подорожі до інших &amp;quot;розумних&amp;quot; видів можуть набувати різних форм: хтось хоче сам стати розвинутим прибульцем, який буде потрапить на відсталу планету і стане там місцевим богом/супергероєм (як Джон Картер), хтось хоче зустріти свою лампову інопланетяночку/інопланетянина (які будуть модельної зовнішності, сильними, чесними, розумними, літатимуть і т.д.), хтось просто хоче, щоб йому у дупу вставили зонд для досліджень людського виду. Коли людям набридає убивати собі подібних істот, вони придумують злих зелених монстрів, яким вистачило розуму подолати відстані у декілька тисяч світлових років, але не вистачило розуму, щоб захопити черговий Нью-Йорк чи Лос-Анджелес (просто двері у надважливу кімнату на кораблі забули закрити, після знищення якої все вибухає).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НЛО - воно літало серед нас... колись ==&lt;br /&gt;
{{Основна|НЛО}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сірі (Gray) - поширений в культурі типаж прибульця. Маленькі пілоти тарілок, з великими очима. що приходили до людей вночі і крали їх заради сексуальних експериментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Рептилоїди та теорії змови ==&lt;br /&gt;
Популярна тема — прибульці (чомусь це рептилоподібні істоти) давно серед нас і вони давно смикають людські правлячі еліти за нитки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Нібіру ===&lt;br /&gt;
[[Файл:Нібіру.jpg|200px|міні|Нібіру]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Нібіру&#039;&#039;&#039; — вигадана планета сонячної системи. Знаходиться на одній орбіті з [[Земля|Землею]], тільки дзеркально (навпроти). На ній мешкають [жидо]рептилоїди, атланти і хій зна хто ще. На Нібіру дислокується [[ZOG|Всесвітній Жидомасонський Толерастичний Уряд]]. Швидкість обертання Землі і Нібіру чудесним чином збігаються і тому ми її не бачимо.&lt;br /&gt;
Виглядає як величезна розпечена куля діаметром близько 10 дохуїльйонів гігаметрів. Поверхня цієї планети повністю покрита золотими шекелями і всі міста на ній відзначені жидівськими символами. У них є єдине місто — Новий Єрусалим. У ньому знаходиться головний будинок Нового світового уряду. Від туди йдуть всі накази «[[Сорос|Меншим жидам]]», які творять прутню, яку неможливо пояснити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У неї вірять в остовном бабульки які читають журнали містичної прутні. На те, що вчені навчилися заглядати за сонце, [[Усім до сраки|бабулькам похій]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Рептиліанські шекелі.png|Рептеліанські шекелі, якими розплачуються позаземні окупанти. &lt;br /&gt;
Шапочка.png|Шапочка з фольги. Єдиний дієвий захист від прибульців та випромінювання Нібіру&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навіщо мріяти про прибульців? ==&lt;br /&gt;
Бо мріяти взагалі весело. Життя зазвичай досить рутинне, от люди і вигадують як все могло би бути. Дослідження космосу в пошуках інших цивілізацій дозволяє людям рухатись вперед, відкриваючи нові технології та можливості (оті всі ваши Іллони Маски, айфони, інтернети). Якщо довго будемо мріяти про розумних прибульців, то може з часом і самі станемо тими розумними прибульцями (позеленіємо і будемо красти воду з інших планет, перед тим прозондувавши місцеве населення).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Просвітитися далі ==&lt;br /&gt;
*[[Космічна опера]]&lt;br /&gt;
*[[Льоня-Космос]] - відомий як мер усіх марсіан&lt;br /&gt;
{{Космос}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Космос]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Планети]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C&amp;diff=47226</id>
		<title>Прибулець</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C&amp;diff=47226"/>
		<updated>2021-06-07T12:59:58Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Як люди додумалися до прибульців? */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Gray alien.png|міні|Типовий Сірий. Викрадач. Дослідник. Пілот. ]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Прибулець&#039;&#039;&#039; - розумна позаземна істота що, прибула на нашу планету з далеких зірок заради ректального аналізу місцевих мешканців або підкорення людських суспільств своїм хитрим задумам. &lt;br /&gt;
== Як люди додумалися до прибульців? ==&lt;br /&gt;
Та як і до всього, напевно...Космос великий, в ньому всілякі штуки, щось там світиться, блимає, напевно це якісь інші чуваки, може навіть дуже розумні і нам щось нове покажуть-розкажуть. А от щоб якось обґрунтувати те, що існують якійсь інопланетяни, але ми їх ні разу не бачили, приходиться придумувати їм певні риси, які дозволять їм залишатись в таємниці: невидимість, вміння зупиняти час, перевтілення в людей, мікроскопічні чи навпаки гігантські розміри (і вони потім нашою галактикою грають в боулінг), людей в чорному (які стирають пам&#039;ять і вбивають різних космічних тарганів), уряд рептилоїдів з Зони 51 і т.д.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від настрою і уяви людини, міжпланетні подорожі до інших &amp;quot;розумних&amp;quot; видів можуть набувати різних форм: хтось хоче сам стати розвинутим прибульцем, який буде потрапить на відсталу планету і стане там місцевим богом/супергероєм (як Джон Картер), хтось хоче зустріти свою лампову інопланетяночку/інопланетянина (які будуть модельної зовнішності, сильними, чесними, розумними, літатимуть і т.д.), хтось просто хоче, щоб йому у дупу вставили зонд для досліджень людського виду. Коли людям набридає убивати собі подібних істот, вони придумують злих зелених монстрів, яким вистачило розуму подолати відстані у декілька тисяч світлових років, але не вистачило розуму, щоб захопити черговий Нью-Йорк чи Лос-Анджелес (просто двері у надважливу кімнату на кораблі забули закрити, після знищення якої все вибухає).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НЛО - воно літало серед нас... колись ==&lt;br /&gt;
{{Основна|НЛО}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сірі (Gray) - поширений в культурі типаж прибульця. Маленькі пілоти тарілок, з великими очима. що приходили до людей вночі і крали їх заради сексуальних експериментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Рептилоїди та теорії змови ==&lt;br /&gt;
Популярна тема — прибульці (чомусь це рептилоподібні істоти) давно серед нас і вони давно смикають людські правлячі еліти за нитки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Нібіру ===&lt;br /&gt;
[[Файл:Нібіру.jpg|200px|міні|Нібіру]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Нібіру&#039;&#039;&#039; — вигадана планета сонячної системи. Знаходиться на одній орбіті з [[Земля|Землею]], тільки дзеркально (навпроти). На ній мешкають [жидо]рептилоїди, атланти і хій зна хто ще. На Нібіру дислокується [[ZOG|Всесвітній Жидомасонський Толерастичний Уряд]]. Швидкість обертання Землі і Нібіру чудесним чином збігаються і тому ми її не бачимо.&lt;br /&gt;
Виглядає як величезна розпечена куля діаметром близько 10 дохуїльйонів гігаметрів. Поверхня цієї планети повністю покрита золотими шекелями і всі міста на ній відзначені жидівськими символами. У них є єдине місто — Новий Єрусалим. У ньому знаходиться головний будинок Нового світового уряду. Від туди йдуть всі накази «[[Сорос|Меншим жидам]]», які творять прутню, яку неможливо пояснити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У неї вірять в остовном бабульки які читають журнали містичної прутні. На те, що вчені навчилися заглядати за сонце, [[Усім до сраки|бабулькам похій]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Рептиліанські шекелі.png|Рептеліанські шекелі, якими розплачуються позаземні окупанти. &lt;br /&gt;
Шапочка.png|Шапочка з фольги. Єдиний дієвий захист від прибульців та випромінювання Нібіру&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навіщо мріяти про прибульців? ==&lt;br /&gt;
== Просвітитися далі ==&lt;br /&gt;
*[[Космічна опера]]&lt;br /&gt;
*[[Льоня-Космос]] - відомий як мер усіх марсіан&lt;br /&gt;
{{Космос}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Космос]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Планети]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C&amp;diff=47225</id>
		<title>Прибулець</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C&amp;diff=47225"/>
		<updated>2021-06-07T12:56:59Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Як люди додумалися до прибульців? */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Gray alien.png|міні|Типовий Сірий. Викрадач. Дослідник. Пілот. ]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Прибулець&#039;&#039;&#039; - розумна позаземна істота що, прибула на нашу планету з далеких зірок заради ректального аналізу місцевих мешканців або підкорення людських суспільств своїм хитрим задумам. &lt;br /&gt;
== Як люди додумалися до прибульців? ==&lt;br /&gt;
Та як і до всього, напевно...Космос великий, в ньому всілякі штуки, щось там світиться, блимає, напевно це якісь інші чуваки, може навіть дуже розумні і нам щось нове покажуть-розкажуть. А от щоб якось обґрунтувати те, що існують якійсь інопланетяни, але ми їх ні разу не бачили, приходиться придумувати їм певні риси, які дозволять їм залишатись в таємниці: невидимість, вміння зупиняти час, перевтілення в людей, мікроскопічні чи навпаки гігантські розміри (і вони потім нашою галактикою грають в боулінг), людей в чорному (які стирають пам&#039;ять і вбивають різних космічних тарганів), уряд рептилоїдів з Зони 51 і т.д.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від настрою і уяви людини, міжпланетні подорожі до інших &amp;quot;розумних&amp;quot; видів можуть набувати різних форм: хтось хоче сам стати розвинутим прибульцем, який буде потрапить на відсталу планету і стане там місцевим богом/супергероєм (як Джон Картер), хтось хоче зустріти свою лампову інопланетяночку/інопланетянина (які будуть модельної зовнішності, сильними, чесними, розумними, літатимуть і т.д.), хтось просто хоче, щоб йому у дупу вставили зонд для досліджень людського виду. Коли людям набридає убивати собі подібних істот, вони придумують злих зелених монстрів, яким вистачило розуму подолати відстані у декілька тисяч світлових років, але не вистачило розуму, щоб захопити черговий Нью-Йорк чи Лос-Анджелес (просто двері у надважливу кімнату на кораблі забули закрити, після знащення все вибухає).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== НЛО - воно літало серед нас... колись ==&lt;br /&gt;
{{Основна|НЛО}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сірі (Gray) - поширений в культурі типаж прибульця. Маленькі пілоти тарілок, з великими очима. що приходили до людей вночі і крали їх заради сексуальних експериментів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Рептилоїди та теорії змови ==&lt;br /&gt;
Популярна тема — прибульці (чомусь це рептилоподібні істоти) давно серед нас і вони давно смикають людські правлячі еліти за нитки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Нібіру ===&lt;br /&gt;
[[Файл:Нібіру.jpg|200px|міні|Нібіру]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Нібіру&#039;&#039;&#039; — вигадана планета сонячної системи. Знаходиться на одній орбіті з [[Земля|Землею]], тільки дзеркально (навпроти). На ній мешкають [жидо]рептилоїди, атланти і хій зна хто ще. На Нібіру дислокується [[ZOG|Всесвітній Жидомасонський Толерастичний Уряд]]. Швидкість обертання Землі і Нібіру чудесним чином збігаються і тому ми її не бачимо.&lt;br /&gt;
Виглядає як величезна розпечена куля діаметром близько 10 дохуїльйонів гігаметрів. Поверхня цієї планети повністю покрита золотими шекелями і всі міста на ній відзначені жидівськими символами. У них є єдине місто — Новий Єрусалим. У ньому знаходиться головний будинок Нового світового уряду. Від туди йдуть всі накази «[[Сорос|Меншим жидам]]», які творять прутню, яку неможливо пояснити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У неї вірять в остовном бабульки які читають журнали містичної прутні. На те, що вчені навчилися заглядати за сонце, [[Усім до сраки|бабулькам похій]].&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Рептиліанські шекелі.png|Рептеліанські шекелі, якими розплачуються позаземні окупанти. &lt;br /&gt;
Шапочка.png|Шапочка з фольги. Єдиний дієвий захист від прибульців та випромінювання Нібіру&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Навіщо мріяти про прибульців? ==&lt;br /&gt;
== Просвітитися далі ==&lt;br /&gt;
*[[Космічна опера]]&lt;br /&gt;
*[[Льоня-Космос]] - відомий як мер усіх марсіан&lt;br /&gt;
{{Космос}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Космос]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Планети]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47224</id>
		<title>Івано-Франківськ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47224"/>
		<updated>2021-06-07T12:13:35Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Дороги */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Інциклопедія}}&lt;br /&gt;
[[Файл:B73e03f0065c.jpg|thumb]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Івано-Франківськ&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;Франківськ, Франик&#039;&#039;) — центр Прикарпаття. Раніше носив назву Станіслав. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва ==&lt;br /&gt;
Названий на честь відомого етнольоґа та поета [[Іван Франко|Івана Франка]] на 300-річчя міста. Інша версія, що на честь диктатора Іспанії Франциско Франко. Це якраз стара радянська напівлегенда: коли Совєти вирішили перейменувати Станіслав, виявилося, що якщо дати йому назву &#039;&#039;&#039;Франківськ&#039;&#039;&#039;, то відразу будуть асоціації з тим самим диктатором, що не є добре для [[СРСР]], вирішено було приліпити до назви ще й &#039;&#039;&#039;Івано-&#039;&#039;&#039;. До того Франик хотіли назвати &#039;&#039;&#039;Сталінськом-Прикарпатським&#039;&#039;&#039;, нібито на прохання народу. Слава Богу, що цього не сталося.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис ==&lt;br /&gt;
Франківськ компактний, центр буквально можна пройти пішки за 5 хв. Історична частина міста може і не дотягує до того вашого [[Львів|Львова]], але у Франківську і так є на що глянути: принаймні, австріяцько-польська забудова з костелами подекуди залишилася. Є колишня ратуша (нині там краєзнавчий музей), із якої трохи видно гори, що для України свого роду екзотика. Під боком ще є так зване «Станіславське море» (яке, звісно, ніхія не море, а просто штучне озеро), але в ньому краще не купатися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційно входить у топ-5 або топ-10 міст України за темпами будівництва житла, залишаючи ці ваші майже мільйонні [[Дніпро|Дніпра]] та [[Запоріжжя|Запоріжжі]] [http://urban.vn.ua/vinny-tsya-za-tempamy-budivny-tstva-zhy-tla/1086 далеко позаду]. Мешканці та селяни з околиць традиційно працюють на заробітках у [[Європа]]х, після чого купити квартиру в обласному центрі стає святою справою і ознакою успішного заробітчанина. Тому й недивно, що місто нині зростає, як і чисельність населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто омивається двома річками: Бистрицею Надвірнянською та Бистрицею Солотвинською, які формують цікавий рельєф міста (типу острів), а в спеку стають справжнім порятунком для жителів міста. Влітку значна частина жителів міста (і не тільки) проводять багато часу біля холодних гірських річок (або скоріше у них), які ще не встигають нагрітись та забруднитись, доки досягнуть міста (а якщо прийти туди зранку, в годині 6-7, поки немає людей, вода холодна, чиста...це словами описати неможливо, таке треба тільки відчути).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темп життя характерний для невеликих міст - ніхто нікуди не спішить (особливо це відчувається на дорогах, де на зелений сигнал світлофора може проїхати 2-3 машини). Кафе, ресторанів, кав&#039;ярень - безліч (асортимент великий, ціни низькі, особливо відчувається після цього вашого Києва, не говорячи вже про Європу), в них майже завжди є відвідувачі (проте закривається все до 10-11 години вечора і відповідно зранку теж до 10-11 ніхто не спішить працювати).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для туристів місто може бути цікавим на 1-2 дні, щоб побачити всі визначні місця, відпочити і наїстися/напитися на декілька днів наперед. Багато хто зупиняється в місті по дорозі на гірські курорти (які зараз набрали непоганих обертів і забиті майже у всі пори року), на кожному виїзді з міста є великі супермаркети, де можна затаритись по нормальних цінах (ви меню в Буковелі бачили?).  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Марцинків voждь.jpg|міні|Мер і Vождь Галицької Nації Руслан Марцинків власною персоною.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Івано-франківськ виріс.png|міні|200px|Політика експансіонізму великого Мера і Vождя Галицької Nації.]]&lt;br /&gt;
Місто розташоване у міжріччі двох Бистриць (Надвірнянської та Солотвинської) на місці стародавнього українського села Заболоття і було засноване у 1661 році як фортеця, а у 1662 році одержало Магдебурзьке право. Місто було засноване ляхом Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького магнатського роду, який володів значними латифундіями на Покутті. Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. У його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про «ідеальне місто», які втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам’яницях, за що Франик інколи називають «малим [[Львів|Львовом]]».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVIII-XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів. У розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців ляхи, жиди і вірмени, національні громади яких були тут досить численними. Громадський двіж сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена «Руська рада» (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці. Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання, шкірфірма “Плай”. У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори “Товариства руських женщин” (пізніша назва — “Союз українок”). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні. Як бачимо, традиції [[фемінізм]]у в Україні були ще давно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]], у 1915-1916 рр. за місто багато пиздилися австріяки (разом з [[Січові стрільці|Січовими стрільцями]]) і [[москалі]]. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка. Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів — у складі [[СРСР|Гулагії]]. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВД в’язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в’язниці на момент розв’язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем’янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем’янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння. Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під краутами. Боротьбу із ними очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. Краути розстріляли привселюдно 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях вони знищили понад 100 тис. мирних громадян. У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було перейменоване і відтоді носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут гасився, мав добрих дружбанів, писав і читав свої твори. &amp;lt;s&amp;gt;Краще б не перейменовували, але то таке.&amp;lt;/s&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іванофранківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України. Місто було відоме хуйовими дорогами, на цьому ґрунті було достатньо мемів, але прийшов ВІН – Марцінків, і місто почало рости і розширюватися наче з землі. Амінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Місцеві меми ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Яйце фонтан.jpg|thumb|Воно]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Чукалівка&#039;&#039;&#039; — невелике, але гарне село під Фраником, відоме як улюблене місце відпочинку містян з альтернативним психічним здоров&#039;ям. Щоправда, тамтешня психлікарня за рівнем пиздецю не дотягує до того ж [[Львів|Кульпаркова]]. Також там знаходиться цвинтар, де альтернативно живі люди також зможуть знайти багато цікавого для себе.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Яйце&#039;&#039;&#039;. Саме в Івано-Франківську відбулася славнозвісна [[яєчна атака]] на [[Яник]]а, який тоді ще був кандидатом на пост гаранта Неньки. Також у центрі міста, навпроти колишньої ратуші, стоїть фонтан із пам&#039;ятником яйцю&amp;lt;ref&amp;gt;Насправді то пам&#039;ятник зерну життя, із якого колись витиналися пагони рослин, але їх бомжі зрізали і здали на металобрухт&amp;lt;/ref&amp;gt;. Туристи щиро вірять, що його спорудили після нападу на Проффесора, але пам&#039;ятник з&#039;явився ще за кілька років до тієї події.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Жебраки&#039;&#039;&#039;. Чого вартує лише легендарний пан «Дайте Пару Копійок» (він же «Гроза стометрівки», він же «Пані, [[Ого, маєш класний хуй|маєш файну сраку]]», він же «Франківський Кант»), якого знає ледь не кожен, хто гуляв стометрівкою.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Стометрівка&#039;&#039;&#039; — детальніше [[Архів:%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1#4-.D0.B2.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.80.D0.BD.D0.B0_.D1.94.D0.B1.D0.BB.D1.8F.2C_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.B1.D0.B8.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.B0|тут]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Міст на Пасічну&#039;&#039;&#039; — монументальна споруда, яка одночасно будується і не будується. Навколо неї останнім часом дуже багато галасу, бо гроші має виділяти уряд, а який - не зрозуміло, а попередні гроші вже розпиляли, ну, класична схема для України. За задумом, міст має розвантажити затори на одному з в&#039;їздів до міста (інший міст на Пасічну, який постійно ремонтують, але теж без особливого успіху), а як там вийде - покаже тільки час.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Райони міста ==&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Центр&#039;&#039;&#039; - нуу, він, несподівано, в центрі. Тут зосереджені майже всі культурні осередки міста (фонтани, ресторани, кав&#039;ярні і т.д.), основними місцями притягання є: стометрівка (пішохідна вулиця, яку більшість дівчат і не тільки використовують як подіум для демонстрації нового одягу/аксесуарів), ратуша (там є годинник і оглядовий майданчик) та парк Шевченка, який переходить в міське озеро. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Пасічна&#039;&#039;&#039; – Grande Tartaria міста. Тут проживає найбільша концентрація бидла, наркоманів&amp;lt;s&amp;gt;, кажанів&amp;lt;/s&amp;gt; і гопоти, з якою може порівнятися лише Каскад. Цей мікрорайон долучили до Франика в 1958 році.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Каскад&#039;&#039;&#039; - щось типу Пасічної, тільки трохи в іншому місці і більший за площею, не так давно тут з&#039;явився Макдональдс, що підняло авторитет району десь в 9000 разів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Дороги ==&lt;br /&gt;
Якщо зовсім коротко - їх немає.&lt;br /&gt;
Дороги в нашій країні завжди були болючим місцем (на них можна вкрасти безкінечно грошей, яких завжди ні на що не вистачає), от ця проблема не оминула й Івано-Франківськ. Місто відносно невелике, вулиці вузькі, але привести їх до адекватного стану виявилося непосильним завданням для всіх керівників міста за останні 30 років (включно з теперішнім мером, який набирає 95% голосів на виборах). У місті (без перебільшення) немає ні однієї вулиці, по якій можна просто спокійно проїхати від початку і до кінця, не виляючи по полосах, шукаючи кращу ділянку, оминаючи ями, горби і т.д. (навіть дороги вулиць, які тільки-тільки повністю відремонтували (Мазепи, Галицька, Матейка, Мельника) примудряються зробити уже поганими: люки обов&#039;язково мають бути втоплені на 20 сантиметрів, або стирчати так, щоб об них розбивалась на молекули Славута, розмітка тримається до першого дощу, а вода в каналізацію не стікає взагалі ніколи). Всі вулиці, які ведуть від центра до виїздів з міста (Незалежності, Коновальця, Галицька, Об&#039;їзна дорога) - в жахливому стані, &amp;quot;латковий&amp;quot; ремонт був зроблений стільки раз, що вони вже більше нагадують монстра Франкенштейна (про розмітку і бордюри краще взагалі не згадувати).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дороги між містами останнім часом трохи привели в порядок (траси з Івано-Франківська до Львова/Чернівців/Буковеля), а от на в&#039;їзді до міста можна наосліп знайти межу, коли закінчується траса і починається &amp;quot;відповідальність&amp;quot; місцевих автодорщиків. І це дуже прикро, що таке приємне місто залишає по собі таке двояке враження, бо дорожня інфраструктура дуже важлива для туристів, які їдуть через всю Україну (і не тільки) на гірські курорти, а можуть не добратись до місця призначення, бо прийдеться ремонтувати свій автомобіль (хоча, це може бути просто такий хитрий план місцевих СТО).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сучукрліт ==&lt;br /&gt;
Місто є батьківщиною деяких [[сучукрліт]]овців, як-от Юрій Андрухович чи Тарас Прохасько.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Галичина]]&lt;br /&gt;
* [[Карпати]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://inciklopedia.org/wiki/Івано-Франківськ Інциклопедія про це славне місто]&lt;br /&gt;
* [https://youtu.be/cWgnF6hBb_k Дурнєв у Франківську]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна|чим= то є славне українське місто}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47221</id>
		<title>Івано-Франківськ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47221"/>
		<updated>2021-06-07T11:40:02Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Інциклопедія}}&lt;br /&gt;
[[Файл:B73e03f0065c.jpg|thumb]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Івано-Франківськ&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;Франківськ, Франик&#039;&#039;) — центр Прикарпаття. Раніше носив назву Станіслав. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва ==&lt;br /&gt;
Названий на честь відомого етнольоґа та поета [[Іван Франко|Івана Франка]] на 300-річчя міста. Інша версія, що на честь диктатора Іспанії Франциско Франко. Це якраз стара радянська напівлегенда: коли Совєти вирішили перейменувати Станіслав, виявилося, що якщо дати йому назву &#039;&#039;&#039;Франківськ&#039;&#039;&#039;, то відразу будуть асоціації з тим самим диктатором, що не є добре для [[СРСР]], вирішено було приліпити до назви ще й &#039;&#039;&#039;Івано-&#039;&#039;&#039;. До того Франик хотіли назвати &#039;&#039;&#039;Сталінськом-Прикарпатським&#039;&#039;&#039;, нібито на прохання народу. Слава Богу, що цього не сталося.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис ==&lt;br /&gt;
Франківськ компактний, центр буквально можна пройти пішки за 5 хв. Історична частина міста може і не дотягує до того вашого [[Львів|Львова]], але у Франківську і так є на що глянути: принаймні, австріяцько-польська забудова з костелами подекуди залишилася. Є колишня ратуша (нині там краєзнавчий музей), із якої трохи видно гори, що для України свого роду екзотика. Під боком ще є так зване «Станіславське море» (яке, звісно, ніхія не море, а просто штучне озеро), але в ньому краще не купатися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційно входить у топ-5 або топ-10 міст України за темпами будівництва житла, залишаючи ці ваші майже мільйонні [[Дніпро|Дніпра]] та [[Запоріжжя|Запоріжжі]] [http://urban.vn.ua/vinny-tsya-za-tempamy-budivny-tstva-zhy-tla/1086 далеко позаду]. Мешканці та селяни з околиць традиційно працюють на заробітках у [[Європа]]х, після чого купити квартиру в обласному центрі стає святою справою і ознакою успішного заробітчанина. Тому й недивно, що місто нині зростає, як і чисельність населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто омивається двома річками: Бистрицею Надвірнянською та Бистрицею Солотвинською, які формують цікавий рельєф міста (типу острів), а в спеку стають справжнім порятунком для жителів міста. Влітку значна частина жителів міста (і не тільки) проводять багато часу біля холодних гірських річок (або скоріше у них), які ще не встигають нагрітись та забруднитись, доки досягнуть міста (а якщо прийти туди зранку, в годині 6-7, поки немає людей, вода холодна, чиста...це словами описати неможливо, таке треба тільки відчути).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темп життя характерний для невеликих міст - ніхто нікуди не спішить (особливо це відчувається на дорогах, де на зелений сигнал світлофора може проїхати 2-3 машини). Кафе, ресторанів, кав&#039;ярень - безліч (асортимент великий, ціни низькі, особливо відчувається після цього вашого Києва, не говорячи вже про Європу), в них майже завжди є відвідувачі (проте закривається все до 10-11 години вечора і відповідно зранку теж до 10-11 ніхто не спішить працювати).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для туристів місто може бути цікавим на 1-2 дні, щоб побачити всі визначні місця, відпочити і наїстися/напитися на декілька днів наперед. Багато хто зупиняється в місті по дорозі на гірські курорти (які зараз набрали непоганих обертів і забиті майже у всі пори року), на кожному виїзді з міста є великі супермаркети, де можна затаритись по нормальних цінах (ви меню в Буковелі бачили?).  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Марцинків voждь.jpg|міні|Мер і Vождь Галицької Nації Руслан Марцинків власною персоною.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Івано-франківськ виріс.png|міні|200px|Політика експансіонізму великого Мера і Vождя Галицької Nації.]]&lt;br /&gt;
Місто розташоване у міжріччі двох Бистриць (Надвірнянської та Солотвинської) на місці стародавнього українського села Заболоття і було засноване у 1661 році як фортеця, а у 1662 році одержало Магдебурзьке право. Місто було засноване ляхом Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького магнатського роду, який володів значними латифундіями на Покутті. Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. У його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про «ідеальне місто», які втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам’яницях, за що Франик інколи називають «малим [[Львів|Львовом]]».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVIII-XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів. У розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців ляхи, жиди і вірмени, національні громади яких були тут досить численними. Громадський двіж сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена «Руська рада» (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці. Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання, шкірфірма “Плай”. У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори “Товариства руських женщин” (пізніша назва — “Союз українок”). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні. Як бачимо, традиції [[фемінізм]]у в Україні були ще давно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]], у 1915-1916 рр. за місто багато пиздилися австріяки (разом з [[Січові стрільці|Січовими стрільцями]]) і [[москалі]]. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка. Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів — у складі [[СРСР|Гулагії]]. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВД в’язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в’язниці на момент розв’язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем’янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем’янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння. Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під краутами. Боротьбу із ними очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. Краути розстріляли привселюдно 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях вони знищили понад 100 тис. мирних громадян. У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було перейменоване і відтоді носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут гасився, мав добрих дружбанів, писав і читав свої твори. &amp;lt;s&amp;gt;Краще б не перейменовували, але то таке.&amp;lt;/s&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іванофранківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України. Місто було відоме хуйовими дорогами, на цьому ґрунті було достатньо мемів, але прийшов ВІН – Марцінків, і місто почало рости і розширюватися наче з землі. Амінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Місцеві меми ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Яйце фонтан.jpg|thumb|Воно]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Чукалівка&#039;&#039;&#039; — невелике, але гарне село під Фраником, відоме як улюблене місце відпочинку містян з альтернативним психічним здоров&#039;ям. Щоправда, тамтешня психлікарня за рівнем пиздецю не дотягує до того ж [[Львів|Кульпаркова]]. Також там знаходиться цвинтар, де альтернативно живі люди також зможуть знайти багато цікавого для себе.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Яйце&#039;&#039;&#039;. Саме в Івано-Франківську відбулася славнозвісна [[яєчна атака]] на [[Яник]]а, який тоді ще був кандидатом на пост гаранта Неньки. Також у центрі міста, навпроти колишньої ратуші, стоїть фонтан із пам&#039;ятником яйцю&amp;lt;ref&amp;gt;Насправді то пам&#039;ятник зерну життя, із якого колись витиналися пагони рослин, але їх бомжі зрізали і здали на металобрухт&amp;lt;/ref&amp;gt;. Туристи щиро вірять, що його спорудили після нападу на Проффесора, але пам&#039;ятник з&#039;явився ще за кілька років до тієї події.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Жебраки&#039;&#039;&#039;. Чого вартує лише легендарний пан «Дайте Пару Копійок» (він же «Гроза стометрівки», він же «Пані, [[Ого, маєш класний хуй|маєш файну сраку]]», він же «Франківський Кант»), якого знає ледь не кожен, хто гуляв стометрівкою.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Стометрівка&#039;&#039;&#039; — детальніше [[Архів:%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1#4-.D0.B2.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.80.D0.BD.D0.B0_.D1.94.D0.B1.D0.BB.D1.8F.2C_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.B1.D0.B8.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.B0|тут]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Міст на Пасічну&#039;&#039;&#039; — монументальна споруда, яка одночасно будується і не будується. Навколо неї останнім часом дуже багато галасу, бо гроші має виділяти уряд, а який - не зрозуміло, а попередні гроші вже розпиляли, ну, класична схема для України. За задумом, міст має розвантажити затори на одному з в&#039;їздів до міста (інший міст на Пасічну, який постійно ремонтують, але теж без особливого успіху), а як там вийде - покаже тільки час.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Райони міста ==&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Центр&#039;&#039;&#039; - нуу, він, несподівано, в центрі. Тут зосереджені майже всі культурні осередки міста (фонтани, ресторани, кав&#039;ярні і т.д.), основними місцями притягання є: стометрівка (пішохідна вулиця, яку більшість дівчат і не тільки використовують як подіум для демонстрації нового одягу/аксесуарів), ратуша (там є годинник і оглядовий майданчик) та парк Шевченка, який переходить в міське озеро. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Пасічна&#039;&#039;&#039; – Grande Tartaria міста. Тут проживає найбільша концентрація бидла, наркоманів&amp;lt;s&amp;gt;, кажанів&amp;lt;/s&amp;gt; і гопоти, з якою може порівнятися лише Каскад. Цей мікрорайон долучили до Франика в 1958 році.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Каскад&#039;&#039;&#039; - щось типу Пасічної, тільки трохи в іншому місці і більший за площею, не так давно тут з&#039;явився Макдональдс, що підняло авторитет району десь в 9000 разів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Дороги ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сучукрліт ==&lt;br /&gt;
Місто є батьківщиною деяких [[сучукрліт]]овців, як-от Юрій Андрухович чи Тарас Прохасько.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Галичина]]&lt;br /&gt;
* [[Карпати]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://inciklopedia.org/wiki/Івано-Франківськ Інциклопедія про це славне місто]&lt;br /&gt;
* [https://youtu.be/cWgnF6hBb_k Дурнєв у Франківську]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна|чим= то є славне українське місто}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Piton&amp;diff=47153</id>
		<title>Користувач:Piton</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Piton&amp;diff=47153"/>
		<updated>2021-06-02T13:02:10Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: Створена сторінка: Хочу щось корисне і смішне написати, може хтось навіть почитає&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Хочу щось корисне і смішне написати, може хтось навіть почитає&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=47152</id>
		<title>Хмельницький</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=47152"/>
		<updated>2021-06-02T12:47:38Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Історія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;Якщо тебе цікавить гетьман, то [[Богдан Хмельницький|&#039;&#039;&#039;клікай сюди&#039;&#039;&#039;]]. А якщо ще щось, то [[Хмельницький (значення)|&#039;&#039;&#039;сюди&#039;&#039;&#039;]]&#039;&#039; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Хмельницький&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(Проскурів, Хмель)&#039;&#039; - місто-базар десь на Заході чи то заході-центрі України, в залежності під яким кутом дивитись на карту. Через Хмельницький протікає річка Південний Буг.&lt;br /&gt;
[[Файл:Панарома Хмельницького.jpg|міні|Краще вже з висоти, ніж з землі.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:Пам&#039;ятник Хмельницькому в Хмельницькому.jpg|міні|Гетьман не розуміє, чому саме Проскурів?]]&lt;br /&gt;
== Населення ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Населення Хмельницького бл. 270 тис і по не зрозумілих причинах воно щороку збільшувалось на тисячу осіб. Населене в основному українцями баригами, військовими, в меншій мірі москалями і поодинокими бусурманами. На менталітет хмельничан помітно вплинули базарні торгово-грошові відносини, тому в маршрутці можуть і обматюкати. Говорять, що це місто &amp;quot;дощів, блядів і прапорщиків&amp;quot;, але таке напевно говорять про будь-яке українське місто. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З точки зору жителя [[Запоріжжя]] у Хмельницькому живуть бандерівці, а [[Тернопіль|тернополянин]] скаже, що москалі. Хмельничанину ж просто похуй.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перед тим як відправитись у це славне місто, гостю потрібно вивчити слово &amp;quot;гайдА, гАйда&amp;quot;, яким місцеві сильно грішать. Означати воно може все, що завгодно. Наприклад, заклик до руху - гайда пішли, гайда поїхали; заклик до будь-яких дій - гайда давай, гайда!; прощання - ну гайда, гайда давай. Варіативність вживання залежить від фантазії мовця і знання ним інших слів української мови.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хоча Хмельницький заснований ще у 1431 році, довгий час нічого особливого у ньому не відбувалось. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1919 р. у місті стався єврейський погром[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96_(1919)]. Цікаво, що як завжди версій є кілька, де кожна із сторін конфлікту намагається звинуватити одне одну у провокаціях та відбілити свою репутацію, коротше все як завжди. Перший варіант подій такий, що прийшли погані петлюрівці із наказом &amp;quot;поки хоч один єврей буде у нас в Україні, не буде у нас спокою&amp;quot;. Другий варіант подій такий, що комуняки промили євреям мозок, змушуючи їх до антиукраїнського повстання і коли запахло смаженим самі втекли, а українські військові зганяли злість на тих хто залишився. Третій варіант подій такий, що жиди самі підбурювали до повстання рештки революційно налаштованої та погано дисциплінованої Проскурівської залоги (колишніх вояків імперської армії) проти української влади. Коли виявилось, що обіцяного профіту не буде і трахати та грабувати буржуїв не вийде, нічого кращого ніж порізати самих жидів ця компанія не придумала. Істина десь по серединці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 1954 року місто носило назву Проскурів. Було перейменоване комуняками до 300 річниці горезвісної Переяславської ради на честь Б. Хмельницького. Зроблено це було швидше за все, тому що потрібно було щось зробити до історичної дати &amp;quot;об&#039;єднання братських народів&amp;quot; в одній тюрмі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У листопаді 2013 року у Хмельницькому розпочався Євромайдан. 19 лютого 2014 року, коли жителі міста прийшли під СБУ вимагати перейти сбушників на бік народу із приміщення хтось почав шмаляти із автомата. Після того як було поранено кілка людей, хмельничани нічого кращого ніж викурити псів режиму не придумали. О 18:00 почався штурм будівлі. Внаслідок народних гулянь будівля СБУ вигоріла, а з нею два міських тролейбуси, які стали одними із символів місцевого Майдану.&lt;br /&gt;
[[Файл:Тройлейбуси Євромайдану.jpg|thumb|Наслідки народних гулянь.]]&lt;br /&gt;
[[Файл:СБУ в Хмельницькому.jpg|thumb|Оновлений тролейбусний маршрут прямо на КПП СБУ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Памятки ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хмельницький місто-музей радянської архітектури під відкритим небом, тому у більшості він складається із вбогих і сірих 5 та 9 поверхівок. Коротше побував у Хмельницькому, значить побував у всіх містах колишнього СіСіСіПі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також наявні кілька пам&#039;ятників гетьману Хмельницькому, які зроблені так як більшість пам&#039;ятників у неньці, тобто на від&#039;їбись.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окраса міста ТЦ &amp;quot;Либідь-Плаза&amp;quot;. Виконаний у стилі пізньохрущовського хай-теку.[[Файл:Plaza.jpg|міні|ТЦ &amp;quot;Либідь-Плаза&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Освіта ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо у когось виникне бажання навчатись у ВНЗ Хмельницького потрібно пам&#039;ятати, рівень їх на стільки високий, що місцеві часто змушені навчатись у Києві, Львові та інших містах, де вступити простіше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У місті працює гуманітарно-педагогічна академія, що в народі називається ЦПХ (читати як Центральне Пездо-Храніліще). Така назва за навчальним закладом закріпилась через підвищену концентрацію колишніх школярок на квадратний метр.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Чим відоме ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відоме місто в першу чергу своїм базаром, куди з&#039;їжджаються купити мешти львів&#039;яни та затаритись на опті східняки, щоб потім перепродати непотріб втридорога у своїх Кривих Рогах. Раніше заїжджали і бульбаші, але внаслідок економічної кризи в Україні турецький одяг вони тепер купують у себе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У місті варять непогане пиво &amp;quot;Хмельпиво&amp;quot;, яке продається тільки на теренах області. Тому після закуп на базарі кожен мусить поїхати на пивзавод і набрати пива в пластикову півторашку. Цікаво, що черги за пивом бувають і взимку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть якщо ви не на базарі, а наприклад на вокзалі, бидловані тьоті з [[Кравчучка|кравчучками]] все ж таки спробують вам впарити турецьку футболку, спортивні штани та житомирські шкарпетки. І навіть якщо ви вже їдете в поїзді, асортимент товарів, які ви можете придбати буде розпочинатись від ікон Божої Матері до риби домашнього копчення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Хмельницькому найдешевша нерухомість серед обласних міст, а також один із найнижчих рівнів злочинності по країні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У ньому НЕ народився Богдан Хмельницький.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна|чим= то є славне українське місто}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47151</id>
		<title>PROFIT</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47151"/>
		<updated>2021-06-02T12:23:44Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Вживання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;PROFIT&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;ПРОФІТ&#039;&#039;) — загальнопоширений [[мем]], який використовується як частина будь-якого опису дій, що веде до збагачення, причому PROFIT пишеться великими літерами. Останнім часом (зі стрімким збільшенням кількості маминих бізнесменів/трейдерів/покеристів/ставочників) його часто використовують з іронічним змістом, коли особа здійснює послідовність дій, яка явно приведе до збитків, але, для збереження обличчя і підвищеної серйозності, особа вкінці гордо резюмує ПРОФІТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження мему ==&lt;br /&gt;
[[Файл:PROFIT.jpg|thumb|right|План гномів]]&lt;br /&gt;
Походить мем із серіалу [[Південний парк]]. У серії &amp;quot;Gnomes&amp;quot; розповідається про гномів, які крадуть труси. Усе це є частиною хитрого бізнес-плану, який має принести прибутки:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Collect underpants (&#039;&#039;Збирати труси&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
# ?&lt;br /&gt;
# Profit (&#039;&#039;Прибуток&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гноми старанно виконували першу частину плану, не переймаючись тим, що про другий пункт нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вживання ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Stonks-template.png|міні|PROFIT асоціюють з мемом Stonks]]&lt;br /&gt;
Зазвичай PROFIT використовується у списках на кшталт такого:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Щось зробити&lt;br /&gt;
* Ще щось зробити&lt;br /&gt;
* Знову щось робимо&lt;br /&gt;
* ?????&lt;br /&gt;
* PROFIT!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також часто застосовують його разом з &amp;quot;бізнесменом&amp;quot;, який стоїть на фоні графіка (як на картинці), який всім своїм виглядом дає нам зрозуміти, що він добився успіху. В більшості випадків, цей успіх дуже локальний і до бізнесмена додається &amp;quot;великий&amp;quot; графік, на піку якого він закупив акції/біткоїни, потім вони дуже сильно обвалилися, після чого чуть-чуть піднялися і в цей момент бізнесмен фіксує ПРОФІТ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно може застосовуватись і до гравців на ставках, які програють квартири/машини/сервізи своєї бабусі, а потім раз в рік вгадують зі ставкою і виграють значно меншу суму, яку вони гордо демонструють всім оточуючим, для підтвердження свого успіху. Такими самими прийомами користуються так звані &amp;quot;радники&amp;quot; (тренери) у ставках, які заманюють чергових лохів для викачування грошей, демонструючи свої локальні перемоги, при цьому забуваючи розказати, що до цього вони програли все, що тільки могли (навіть квартиру тещі і душу сатані).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
[[Файл:T83p6k.jpg|міні|Серйозний бізнес асоціюють з «Хрещеним Батьком»]]&lt;br /&gt;
* [[УРЖ]] існує таке словечко з &amp;lt;del&amp;gt;німецької&amp;lt;/del&amp;gt; [[Євреї|їдишу]] як «гешефт», яке означає приблизно те саме, що й «профіт».&lt;br /&gt;
* Саме слово «profit» перекладається як «вигода».&lt;br /&gt;
* Існує суміжний мем &#039;&#039;&#039;серйозний бізнес&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(serious business)&#039;&#039;, який має витоки з сивих дев&#039;яностих років 20-го століття, коли &#039;&#039;&#039;серйозні&#039;&#039;&#039; дядьки займалися &#039;&#039;&#039;серйозним&#039;&#039;&#039; справами і &#039;&#039;&#039;серйозно&#039;&#039;&#039; накопичували первісний капітал для розбудови основ капіталізму в [[Україна|нашій країні]]. У 2000-х набув популярністі й іронічного забарвлення завдяки [[інтернет]]у та натовпу зелених тролів різного ступеню таланту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Серйозний бізнес]]&lt;br /&gt;
* [[Меми Форчану]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Закордонні меми}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Закордонні меми]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47150</id>
		<title>PROFIT</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47150"/>
		<updated>2021-06-02T12:13:38Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Вживання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;PROFIT&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;ПРОФІТ&#039;&#039;) — загальнопоширений [[мем]], який використовується як частина будь-якого опису дій, що веде до збагачення, причому PROFIT пишеться великими літерами. Останнім часом (зі стрімким збільшенням кількості маминих бізнесменів/трейдерів/покеристів/ставочників) його часто використовують з іронічним змістом, коли особа здійснює послідовність дій, яка явно приведе до збитків, але, для збереження обличчя і підвищеної серйозності, особа вкінці гордо резюмує ПРОФІТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження мему ==&lt;br /&gt;
[[Файл:PROFIT.jpg|thumb|right|План гномів]]&lt;br /&gt;
Походить мем із серіалу [[Південний парк]]. У серії &amp;quot;Gnomes&amp;quot; розповідається про гномів, які крадуть труси. Усе це є частиною хитрого бізнес-плану, який має принести прибутки:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Collect underpants (&#039;&#039;Збирати труси&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
# ?&lt;br /&gt;
# Profit (&#039;&#039;Прибуток&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гноми старанно виконували першу частину плану, не переймаючись тим, що про другий пункт нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вживання ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Stonks-template.png|міні|PROFIT асоціюють з мемом Stonks]]&lt;br /&gt;
Зазвичай PROFIT використовується у списках на кшталт такого:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Щось зробити&lt;br /&gt;
* Ще щось зробити&lt;br /&gt;
* Знову щось робимо&lt;br /&gt;
* ?????&lt;br /&gt;
* PROFIT!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також часто застосовують його разом з &amp;quot;бізнесменом&amp;quot;, який стоїть на фоні графіка (як на картинці), який всім своїм виглядом дає нам зрозуміти, що він добився успіху. В більшості випадків, цей успіх дуже локальний і до бізнесмена додається &amp;quot;великий&amp;quot; графік, на піку якого він закупив акції/біткоїни, потім вони дуже сильно обвалилися, після чого чуть-чуть піднялися і в цей момент бізнесмен фіксує ПРОФІТ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
[[Файл:T83p6k.jpg|міні|Серйозний бізнес асоціюють з «Хрещеним Батьком»]]&lt;br /&gt;
* [[УРЖ]] існує таке словечко з &amp;lt;del&amp;gt;німецької&amp;lt;/del&amp;gt; [[Євреї|їдишу]] як «гешефт», яке означає приблизно те саме, що й «профіт».&lt;br /&gt;
* Саме слово «profit» перекладається як «вигода».&lt;br /&gt;
* Існує суміжний мем &#039;&#039;&#039;серйозний бізнес&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(serious business)&#039;&#039;, який має витоки з сивих дев&#039;яностих років 20-го століття, коли &#039;&#039;&#039;серйозні&#039;&#039;&#039; дядьки займалися &#039;&#039;&#039;серйозним&#039;&#039;&#039; справами і &#039;&#039;&#039;серйозно&#039;&#039;&#039; накопичували первісний капітал для розбудови основ капіталізму в [[Україна|нашій країні]]. У 2000-х набув популярністі й іронічного забарвлення завдяки [[інтернет]]у та натовпу зелених тролів різного ступеню таланту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Серйозний бізнес]]&lt;br /&gt;
* [[Меми Форчану]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Закордонні меми}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Закордонні меми]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47149</id>
		<title>PROFIT</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47149"/>
		<updated>2021-06-02T12:08:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Вживання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;PROFIT&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;ПРОФІТ&#039;&#039;) — загальнопоширений [[мем]], який використовується як частина будь-якого опису дій, що веде до збагачення, причому PROFIT пишеться великими літерами. Останнім часом (зі стрімким збільшенням кількості маминих бізнесменів/трейдерів/покеристів/ставочників) його часто використовують з іронічним змістом, коли особа здійснює послідовність дій, яка явно приведе до збитків, але, для збереження обличчя і підвищеної серйозності, особа вкінці гордо резюмує ПРОФІТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження мему ==&lt;br /&gt;
[[Файл:PROFIT.jpg|thumb|right|План гномів]]&lt;br /&gt;
Походить мем із серіалу [[Південний парк]]. У серії &amp;quot;Gnomes&amp;quot; розповідається про гномів, які крадуть труси. Усе це є частиною хитрого бізнес-плану, який має принести прибутки:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Collect underpants (&#039;&#039;Збирати труси&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
# ?&lt;br /&gt;
# Profit (&#039;&#039;Прибуток&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гноми старанно виконували першу частину плану, не переймаючись тим, що про другий пункт нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вживання ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Stonks-template.png|міні|PROFIT асоціюють з мемом Stonks]]&lt;br /&gt;
Зазвичай PROFIT використовується у списках на кшталт такого:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Щось зробити&lt;br /&gt;
* Ще щось зробити&lt;br /&gt;
* Знову щось робимо&lt;br /&gt;
* ?????&lt;br /&gt;
* PROFIT!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також часто застосовують його разом з &amp;quot;бізнесменом&amp;quot;, який стоїть на фоні графіка (як на картинці), який всім своїм виглядом дає нам зрозуміти, що він добився успіху.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
[[Файл:T83p6k.jpg|міні|Серйозний бізнес асоціюють з «Хрещеним Батьком»]]&lt;br /&gt;
* [[УРЖ]] існує таке словечко з &amp;lt;del&amp;gt;німецької&amp;lt;/del&amp;gt; [[Євреї|їдишу]] як «гешефт», яке означає приблизно те саме, що й «профіт».&lt;br /&gt;
* Саме слово «profit» перекладається як «вигода».&lt;br /&gt;
* Існує суміжний мем &#039;&#039;&#039;серйозний бізнес&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(serious business)&#039;&#039;, який має витоки з сивих дев&#039;яностих років 20-го століття, коли &#039;&#039;&#039;серйозні&#039;&#039;&#039; дядьки займалися &#039;&#039;&#039;серйозним&#039;&#039;&#039; справами і &#039;&#039;&#039;серйозно&#039;&#039;&#039; накопичували первісний капітал для розбудови основ капіталізму в [[Україна|нашій країні]]. У 2000-х набув популярністі й іронічного забарвлення завдяки [[інтернет]]у та натовпу зелених тролів різного ступеню таланту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Серйозний бізнес]]&lt;br /&gt;
* [[Меми Форчану]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Закордонні меми}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Закордонні меми]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47148</id>
		<title>PROFIT</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47148"/>
		<updated>2021-06-02T12:07:47Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Вживання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;PROFIT&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;ПРОФІТ&#039;&#039;) — загальнопоширений [[мем]], який використовується як частина будь-якого опису дій, що веде до збагачення, причому PROFIT пишеться великими літерами. Останнім часом (зі стрімким збільшенням кількості маминих бізнесменів/трейдерів/покеристів/ставочників) його часто використовують з іронічним змістом, коли особа здійснює послідовність дій, яка явно приведе до збитків, але, для збереження обличчя і підвищеної серйозності, особа вкінці гордо резюмує ПРОФІТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження мему ==&lt;br /&gt;
[[Файл:PROFIT.jpg|thumb|right|План гномів]]&lt;br /&gt;
Походить мем із серіалу [[Південний парк]]. У серії &amp;quot;Gnomes&amp;quot; розповідається про гномів, які крадуть труси. Усе це є частиною хитрого бізнес-плану, який має принести прибутки:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Collect underpants (&#039;&#039;Збирати труси&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
# ?&lt;br /&gt;
# Profit (&#039;&#039;Прибуток&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гноми старанно виконували першу частину плану, не переймаючись тим, що про другий пункт нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вживання ==&lt;br /&gt;
Зазвичай PROFIT використовується у списках на кшталт такого:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Щось зробити&lt;br /&gt;
* Ще щось зробити&lt;br /&gt;
* Знову щось робимо&lt;br /&gt;
* ?????&lt;br /&gt;
* PROFIT!!!&lt;br /&gt;
[[Файл:Stonks-template.png|міні|PROFIT асоціюють з мемом Stonks]]&lt;br /&gt;
Також часто застосовують його разом з &amp;quot;бізнесменом&amp;quot;, який стоїть на фоні графіка (як на картинці), який всім своїм виглядом дає нам зрозуміти, що він добився успіху.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
[[Файл:T83p6k.jpg|міні|Серйозний бізнес асоціюють з «Хрещеним Батьком»]]&lt;br /&gt;
* [[УРЖ]] існує таке словечко з &amp;lt;del&amp;gt;німецької&amp;lt;/del&amp;gt; [[Євреї|їдишу]] як «гешефт», яке означає приблизно те саме, що й «профіт».&lt;br /&gt;
* Саме слово «profit» перекладається як «вигода».&lt;br /&gt;
* Існує суміжний мем &#039;&#039;&#039;серйозний бізнес&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(serious business)&#039;&#039;, який має витоки з сивих дев&#039;яностих років 20-го століття, коли &#039;&#039;&#039;серйозні&#039;&#039;&#039; дядьки займалися &#039;&#039;&#039;серйозним&#039;&#039;&#039; справами і &#039;&#039;&#039;серйозно&#039;&#039;&#039; накопичували первісний капітал для розбудови основ капіталізму в [[Україна|нашій країні]]. У 2000-х набув популярністі й іронічного забарвлення завдяки [[інтернет]]у та натовпу зелених тролів різного ступеню таланту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Серйозний бізнес]]&lt;br /&gt;
* [[Меми Форчану]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Закордонні меми}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Закордонні меми]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47147</id>
		<title>PROFIT</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47147"/>
		<updated>2021-06-02T12:03:58Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Вживання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;PROFIT&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;ПРОФІТ&#039;&#039;) — загальнопоширений [[мем]], який використовується як частина будь-якого опису дій, що веде до збагачення, причому PROFIT пишеться великими літерами. Останнім часом (зі стрімким збільшенням кількості маминих бізнесменів/трейдерів/покеристів/ставочників) його часто використовують з іронічним змістом, коли особа здійснює послідовність дій, яка явно приведе до збитків, але, для збереження обличчя і підвищеної серйозності, особа вкінці гордо резюмує ПРОФІТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження мему ==&lt;br /&gt;
[[Файл:PROFIT.jpg|thumb|right|План гномів]]&lt;br /&gt;
Походить мем із серіалу [[Південний парк]]. У серії &amp;quot;Gnomes&amp;quot; розповідається про гномів, які крадуть труси. Усе це є частиною хитрого бізнес-плану, який має принести прибутки:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Collect underpants (&#039;&#039;Збирати труси&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
# ?&lt;br /&gt;
# Profit (&#039;&#039;Прибуток&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гноми старанно виконували першу частину плану, не переймаючись тим, що про другий пункт нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вживання ==&lt;br /&gt;
Зазвичай PROFIT використовується у списках на кшталт такого:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Щось зробити&lt;br /&gt;
* Ще щось зробити&lt;br /&gt;
* Знову щось робимо&lt;br /&gt;
* ?????&lt;br /&gt;
* PROFIT!!!&lt;br /&gt;
[[Файл:Stonks-template.png|міні|PROFIT асоціюють з мемом Stonks]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
[[Файл:T83p6k.jpg|міні|Серйозний бізнес асоціюють з «Хрещеним Батьком»]]&lt;br /&gt;
* [[УРЖ]] існує таке словечко з &amp;lt;del&amp;gt;німецької&amp;lt;/del&amp;gt; [[Євреї|їдишу]] як «гешефт», яке означає приблизно те саме, що й «профіт».&lt;br /&gt;
* Саме слово «profit» перекладається як «вигода».&lt;br /&gt;
* Існує суміжний мем &#039;&#039;&#039;серйозний бізнес&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(serious business)&#039;&#039;, який має витоки з сивих дев&#039;яностих років 20-го століття, коли &#039;&#039;&#039;серйозні&#039;&#039;&#039; дядьки займалися &#039;&#039;&#039;серйозним&#039;&#039;&#039; справами і &#039;&#039;&#039;серйозно&#039;&#039;&#039; накопичували первісний капітал для розбудови основ капіталізму в [[Україна|нашій країні]]. У 2000-х набув популярністі й іронічного забарвлення завдяки [[інтернет]]у та натовпу зелених тролів різного ступеню таланту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Серйозний бізнес]]&lt;br /&gt;
* [[Меми Форчану]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Закордонні меми}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Закордонні меми]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47146</id>
		<title>PROFIT</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47146"/>
		<updated>2021-06-02T12:03:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;PROFIT&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;ПРОФІТ&#039;&#039;) — загальнопоширений [[мем]], який використовується як частина будь-якого опису дій, що веде до збагачення, причому PROFIT пишеться великими літерами. Останнім часом (зі стрімким збільшенням кількості маминих бізнесменів/трейдерів/покеристів/ставочників) його часто використовують з іронічним змістом, коли особа здійснює послідовність дій, яка явно приведе до збитків, але, для збереження обличчя і підвищеної серйозності, особа вкінці гордо резюмує ПРОФІТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження мему ==&lt;br /&gt;
[[Файл:PROFIT.jpg|thumb|right|План гномів]]&lt;br /&gt;
Походить мем із серіалу [[Південний парк]]. У серії &amp;quot;Gnomes&amp;quot; розповідається про гномів, які крадуть труси. Усе це є частиною хитрого бізнес-плану, який має принести прибутки:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Collect underpants (&#039;&#039;Збирати труси&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
# ?&lt;br /&gt;
# Profit (&#039;&#039;Прибуток&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гноми старанно виконували першу частину плану, не переймаючись тим, що про другий пункт нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вживання ==&lt;br /&gt;
Зазвичай PROFIT використовується у списках на кшталт такого:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Щось зробити&lt;br /&gt;
* Ще щось зробити&lt;br /&gt;
* Знову щось робимо&lt;br /&gt;
* ?????&lt;br /&gt;
* PROFIT!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Stonks-template.png|міні|PROFIT асоціюють з мемом Stonks]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
[[Файл:T83p6k.jpg|міні|Серйозний бізнес асоціюють з «Хрещеним Батьком»]]&lt;br /&gt;
* [[УРЖ]] існує таке словечко з &amp;lt;del&amp;gt;німецької&amp;lt;/del&amp;gt; [[Євреї|їдишу]] як «гешефт», яке означає приблизно те саме, що й «профіт».&lt;br /&gt;
* Саме слово «profit» перекладається як «вигода».&lt;br /&gt;
* Існує суміжний мем &#039;&#039;&#039;серйозний бізнес&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(serious business)&#039;&#039;, який має витоки з сивих дев&#039;яностих років 20-го століття, коли &#039;&#039;&#039;серйозні&#039;&#039;&#039; дядьки займалися &#039;&#039;&#039;серйозним&#039;&#039;&#039; справами і &#039;&#039;&#039;серйозно&#039;&#039;&#039; накопичували первісний капітал для розбудови основ капіталізму в [[Україна|нашій країні]]. У 2000-х набув популярністі й іронічного забарвлення завдяки [[інтернет]]у та натовпу зелених тролів різного ступеню таланту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Серйозний бізнес]]&lt;br /&gt;
* [[Меми Форчану]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Закордонні меми}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Закордонні меми]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47145</id>
		<title>PROFIT</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47145"/>
		<updated>2021-06-02T11:59:29Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Вживання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;PROFIT&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;ПРОФІТ&#039;&#039;) — загальнопоширений [[мем]], який використовується як частина будь-якого опису дій, що веде до збагачення, причому PROFIT пишеться великими літерами. Останнім часом (зі стрімким збільшенням кількості маминих бізнесменів/трейдерів/покеристів/ставочників) його часто використовують з іронічним змістом, коли особа здійснює послідовність дій, яка явно приведе до збитків, але, для збереження обличчя і підвищеної серйозності, особа вкінці гордо резюмує ПРОФІТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження мему ==&lt;br /&gt;
[[Файл:PROFIT.jpg|thumb|right|План гномів]]&lt;br /&gt;
Походить мем із серіалу [[Південний парк]]. У серії &amp;quot;Gnomes&amp;quot; розповідається про гномів, які крадуть труси. Усе це є частиною хитрого бізнес-плану, який має принести прибутки:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Collect underpants (&#039;&#039;Збирати труси&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
# ?&lt;br /&gt;
# Profit (&#039;&#039;Прибуток&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гноми старанно виконували першу частину плану, не переймаючись тим, що про другий пункт нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вживання ==&lt;br /&gt;
Зазвичай PROFIT використовується у списках на кшталт такого:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Щось зробити&lt;br /&gt;
* Ще щось зробити&lt;br /&gt;
* Знову щось робимо&lt;br /&gt;
* ?????&lt;br /&gt;
* PROFIT!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
[[Файл:T83p6k.jpg|міні|Серйозний бізнес асоціюють з «Хрещеним Батьком»]]&lt;br /&gt;
* [[УРЖ]] існує таке словечко з &amp;lt;del&amp;gt;німецької&amp;lt;/del&amp;gt; [[Євреї|їдишу]] як «гешефт», яке означає приблизно те саме, що й «профіт».&lt;br /&gt;
* Саме слово «profit» перекладається як «вигода».&lt;br /&gt;
* Існує суміжний мем &#039;&#039;&#039;серйозний бізнес&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(serious business)&#039;&#039;, який має витоки з сивих дев&#039;яностих років 20-го століття, коли &#039;&#039;&#039;серйозні&#039;&#039;&#039; дядьки займалися &#039;&#039;&#039;серйозним&#039;&#039;&#039; справами і &#039;&#039;&#039;серйозно&#039;&#039;&#039; накопичували первісний капітал для розбудови основ капіталізму в [[Україна|нашій країні]]. У 2000-х набув популярністі й іронічного забарвлення завдяки [[інтернет]]у та натовпу зелених тролів різного ступеню таланту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Серйозний бізнес]]&lt;br /&gt;
* [[Меми Форчану]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Закордонні меми}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Закордонні меми]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Stonks-template.png&amp;diff=47144</id>
		<title>Файл:Stonks-template.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Stonks-template.png&amp;diff=47144"/>
		<updated>2021-06-02T11:59:03Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47143</id>
		<title>PROFIT</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47143"/>
		<updated>2021-06-02T11:58:24Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Вживання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;PROFIT&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;ПРОФІТ&#039;&#039;) — загальнопоширений [[мем]], який використовується як частина будь-якого опису дій, що веде до збагачення, причому PROFIT пишеться великими літерами. Останнім часом (зі стрімким збільшенням кількості маминих бізнесменів/трейдерів/покеристів/ставочників) його часто використовують з іронічним змістом, коли особа здійснює послідовність дій, яка явно приведе до збитків, але, для збереження обличчя і підвищеної серйозності, особа вкінці гордо резюмує ПРОФІТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження мему ==&lt;br /&gt;
[[Файл:PROFIT.jpg|thumb|right|План гномів]]&lt;br /&gt;
Походить мем із серіалу [[Південний парк]]. У серії &amp;quot;Gnomes&amp;quot; розповідається про гномів, які крадуть труси. Усе це є частиною хитрого бізнес-плану, який має принести прибутки:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Collect underpants (&#039;&#039;Збирати труси&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
# ?&lt;br /&gt;
# Profit (&#039;&#039;Прибуток&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гноми старанно виконували першу частину плану, не переймаючись тим, що про другий пункт нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вживання ==&lt;br /&gt;
Зазвичай PROFIT використовується у списках на кшталт такого:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Щось зробити&lt;br /&gt;
* Ще щось зробити&lt;br /&gt;
* Знову щось робимо&lt;br /&gt;
* ?????&lt;br /&gt;
* PROFIT!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Https://memepedia.ru/wp-content/uploads/2019/06/stonks-template.png|міні|праворуч|Stonks]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
[[Файл:T83p6k.jpg|міні|Серйозний бізнес асоціюють з «Хрещеним Батьком»]]&lt;br /&gt;
* [[УРЖ]] існує таке словечко з &amp;lt;del&amp;gt;німецької&amp;lt;/del&amp;gt; [[Євреї|їдишу]] як «гешефт», яке означає приблизно те саме, що й «профіт».&lt;br /&gt;
* Саме слово «profit» перекладається як «вигода».&lt;br /&gt;
* Існує суміжний мем &#039;&#039;&#039;серйозний бізнес&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(serious business)&#039;&#039;, який має витоки з сивих дев&#039;яностих років 20-го століття, коли &#039;&#039;&#039;серйозні&#039;&#039;&#039; дядьки займалися &#039;&#039;&#039;серйозним&#039;&#039;&#039; справами і &#039;&#039;&#039;серйозно&#039;&#039;&#039; накопичували первісний капітал для розбудови основ капіталізму в [[Україна|нашій країні]]. У 2000-х набув популярністі й іронічного забарвлення завдяки [[інтернет]]у та натовпу зелених тролів різного ступеню таланту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Серйозний бізнес]]&lt;br /&gt;
* [[Меми Форчану]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Закордонні меми}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Закордонні меми]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47142</id>
		<title>PROFIT</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=PROFIT&amp;diff=47142"/>
		<updated>2021-06-02T11:50:58Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;PROFIT&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;ПРОФІТ&#039;&#039;) — загальнопоширений [[мем]], який використовується як частина будь-якого опису дій, що веде до збагачення, причому PROFIT пишеться великими літерами. Останнім часом (зі стрімким збільшенням кількості маминих бізнесменів/трейдерів/покеристів/ставочників) його часто використовують з іронічним змістом, коли особа здійснює послідовність дій, яка явно приведе до збитків, але, для збереження обличчя і підвищеної серйозності, особа вкінці гордо резюмує ПРОФІТ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження мему ==&lt;br /&gt;
[[Файл:PROFIT.jpg|thumb|right|План гномів]]&lt;br /&gt;
Походить мем із серіалу [[Південний парк]]. У серії &amp;quot;Gnomes&amp;quot; розповідається про гномів, які крадуть труси. Усе це є частиною хитрого бізнес-плану, який має принести прибутки:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Collect underpants (&#039;&#039;Збирати труси&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
# ?&lt;br /&gt;
# Profit (&#039;&#039;Прибуток&#039;&#039;)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гноми старанно виконували першу частину плану, не переймаючись тим, що про другий пункт нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вживання ==&lt;br /&gt;
Зазвичай PROFIT використовується у списках на кшталт такого:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Щось зробити&lt;br /&gt;
* Ще щось зробити&lt;br /&gt;
* Знову щось робимо&lt;br /&gt;
* ?????&lt;br /&gt;
* PROFIT!!!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Алсо ==&lt;br /&gt;
[[Файл:T83p6k.jpg|міні|Серйозний бізнес асоціюють з «Хрещеним Батьком»]]&lt;br /&gt;
* [[УРЖ]] існує таке словечко з &amp;lt;del&amp;gt;німецької&amp;lt;/del&amp;gt; [[Євреї|їдишу]] як «гешефт», яке означає приблизно те саме, що й «профіт».&lt;br /&gt;
* Саме слово «profit» перекладається як «вигода».&lt;br /&gt;
* Існує суміжний мем &#039;&#039;&#039;серйозний бізнес&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;(serious business)&#039;&#039;, який має витоки з сивих дев&#039;яностих років 20-го століття, коли &#039;&#039;&#039;серйозні&#039;&#039;&#039; дядьки займалися &#039;&#039;&#039;серйозним&#039;&#039;&#039; справами і &#039;&#039;&#039;серйозно&#039;&#039;&#039; накопичували первісний капітал для розбудови основ капіталізму в [[Україна|нашій країні]]. У 2000-х набув популярністі й іронічного забарвлення завдяки [[інтернет]]у та натовпу зелених тролів різного ступеню таланту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Серйозний бізнес]]&lt;br /&gt;
* [[Меми Форчану]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Закордонні меми}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Закордонні меми]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47135</id>
		<title>Івано-Франківськ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47135"/>
		<updated>2021-06-02T07:45:08Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Місцеві меми */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Інциклопедія}}&lt;br /&gt;
[[Файл:B73e03f0065c.jpg|thumb]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Івано-Франківськ&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;Франківськ, Франик&#039;&#039;) — центр Прикарпаття. Раніше носив назву Станіслав. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва ==&lt;br /&gt;
Названий на честь відомого етнольоґа та поета [[Іван Франко|Івана Франка]] на 300-річчя міста. Інша версія, що на честь диктатора Іспанії Франциско Франко. Це якраз стара радянська напівлегенда: коли Совєти вирішили перейменувати Станіслав, виявилося, що якщо дати йому назву &#039;&#039;&#039;Франківськ&#039;&#039;&#039;, то відразу будуть асоціації з тим самим диктатором, що не є добре для [[СРСР]], вирішено було приліпити до назви ще й &#039;&#039;&#039;Івано-&#039;&#039;&#039;. До того Франик хотіли назвати &#039;&#039;&#039;Сталінськом-Прикарпатським&#039;&#039;&#039;, нібито на прохання народу. Слава Богу, що цього не сталося.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис ==&lt;br /&gt;
Франківськ компактний, центр буквально можна пройти пішки за 5 хв. Історична частина міста може і не дотягує до того вашого [[Львів|Львова]], але у Франківську і так є на що глянути: принаймні, австріяцько-польська забудова з костелами подекуди залишилася. Є колишня ратуша (нині там краєзнавчий музей), із якої трохи видно гори, що для України свого роду екзотика. Під боком ще є так зване «Станіславське море» (яке, звісно, ніхія не море, а просто штучне озеро), але в ньому краще не купатися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційно входить у топ-5 або топ-10 міст України за темпами будівництва житла, залишаючи ці ваші майже мільйонні [[Дніпро|Дніпра]] та [[Запоріжжя|Запоріжжі]] [http://urban.vn.ua/vinny-tsya-za-tempamy-budivny-tstva-zhy-tla/1086 далеко позаду]. Мешканці та селяни з околиць традиційно працюють на заробітках у [[Європа]]х, після чого купити квартиру в обласному центрі стає святою справою і ознакою успішного заробітчанина. Тому й недивно, що місто нині зростає, як і чисельність населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто омивається двома річками: Бистрицею Надвірнянською та Бистрицею Солотвинською, які формують цікавий рельєф міста (типу острів), а в спеку стають справжнім порятунком для жителів міста. Влітку значна частина жителів міста (і не тільки) проводять багато часу біля холодних гірських річок (або скоріше у них), які ще не встигають нагрітись та забруднитись, доки досягнуть міста (а якщо прийти туди зранку, в годині 6-7, поки немає людей, вода холодна, чиста...це словами описати неможливо, таке треба тільки відчути).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темп життя характерний для невеликих міст - ніхто нікуди не спішить (особливо це відчувається на дорогах, де на зелений сигнал світлофора може проїхати 2-3 машини). Кафе, ресторанів, кав&#039;ярень - безліч (асортимент великий, ціни низькі, особливо відчувається після цього вашого Києва, не говорячи вже про Європу), в них майже завжди є відвідувачі (проте закривається все до 10-11 години вечора і відповідно зранку теж до 10-11 ніхто не спішить працювати).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для туристів місто може бути цікавим на 1-2 дні, щоб побачити всі визначні місця, відпочити і наїстися/напитися на декілька днів наперед. Багато хто зупиняється в місті по дорозі на гірські курорти (які зараз набрали непоганих обертів і забиті майже у всі пори року), на кожному виїзді з міста є великі супермаркети, де можна затаритись по нормальних цінах (ви меню в Буковелі бачили?).  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Марцинків voждь.jpg|міні|Мер і Vождь Галицької Nації Руслан Марцинків власною персоною.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Івано-франківськ виріс.png|міні|200px|Політика експансіонізму великого Мера і Vождя Галицької Nації.]]&lt;br /&gt;
Місто розташоване у міжріччі двох Бистриць (Надвірнянської та Солотвинської) на місці стародавнього українського села Заболоття і було засноване у 1661 році як фортеця, а у 1662 році одержало Магдебурзьке право. Місто було засноване ляхом Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького магнатського роду, який володів значними латифундіями на Покутті. Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. У його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про «ідеальне місто», які втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам’яницях, за що Франик інколи називають «малим [[Львів|Львовом]]».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVIII-XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів. У розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців ляхи, жиди і вірмени, національні громади яких були тут досить численними. Громадський двіж сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена «Руська рада» (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці. Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання, шкірфірма “Плай”. У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори “Товариства руських женщин” (пізніша назва — “Союз українок”). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні. Як бачимо, традиції [[фемінізм]]у в Україні були ще давно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]], у 1915-1916 рр. за місто багато пиздилися австріяки (разом з [[Січові стрільці|Січовими стрільцями]]) і [[москалі]]. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка. Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів — у складі [[СРСР|Гулагії]]. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВД в’язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в’язниці на момент розв’язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем’янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем’янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння. Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під краутами. Боротьбу із ними очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. Краути розстріляли привселюдно 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях вони знищили понад 100 тис. мирних громадян. У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було перейменоване і відтоді носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут гасився, мав добрих дружбанів, писав і читав свої твори. &amp;lt;s&amp;gt;Краще б не перейменовували, але то таке.&amp;lt;/s&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іванофранківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України. Місто було відоме хуйовими дорогами, на цьому ґрунті було достатньо мемів, але прийшов ВІН – Марцінків, і місто почало рости і розширюватися наче з землі. Амінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Місцеві меми ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Яйце фонтан.jpg|thumb|Воно]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Чукалівка&#039;&#039;&#039; — невелике, але гарне село під Фраником, відоме як улюблене місце відпочинку містян з альтернативним психічним здоров&#039;ям. Щоправда, тамтешня психлікарня за рівнем пиздецю не дотягує до того ж [[Львів|Кульпаркова]]. Також там знаходиться цвинтар, де альтернативно живі люди також зможуть знайти багато цікавого для себе.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Яйце&#039;&#039;&#039;. Саме в Івано-Франківську відбулася славнозвісна [[яєчна атака]] на [[Яник]]а, який тоді ще був кандидатом на пост гаранта Неньки. Також у центрі міста, навпроти колишньої ратуші, стоїть фонтан із пам&#039;ятником яйцю&amp;lt;ref&amp;gt;Насправді то пам&#039;ятник зерну життя, із якого колись витиналися пагони рослин, але їх бомжі зрізали і здали на металобрухт&amp;lt;/ref&amp;gt;. Туристи щиро вірять, що його спорудили після нападу на Проффесора, але пам&#039;ятник з&#039;явився ще за кілька років до тієї події.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Жебраки&#039;&#039;&#039;. Чого вартує лише легендарний пан «Дайте Пару Копійок» (він же «Гроза стометрівки», він же «Пані, [[Ого, маєш класний хуй|маєш файну сраку]]», він же «Франківський Кант»), якого знає ледь не кожен, хто гуляв стометрівкою.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Стометрівка&#039;&#039;&#039; — детальніше [[%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1#4-.D0.B2.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.80.D0.BD.D0.B0_.D1.94.D0.B1.D0.BB.D1.8F.2C_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.B1.D0.B8.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.B0|тут]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Міст на Пасічну&#039;&#039;&#039; — монументальна споруда, яка одночасно будується і не будується. Навколо неї останнім часом дуже багато галасу, бо гроші має виділяти уряд, а який - не зрозуміло, а попередні гроші вже розпиляли, ну, класична схема для України. За задумом, міст має розвантажити затори на одному з в&#039;їздів до міста (інший міст на Пасічну, який постійно ремонтують, але теж без особливого успіху), а як там вийде - покаже тільки час.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Райони міста ==&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Центр&#039;&#039;&#039; - нуу, він, несподівано, в центрі. Тут зосереджені майже всі культурні осередки міста (фонтани, ресторани, кав&#039;ярні і т.д.), основними місцями притягання є: стометрівка (пішохідна вулиця, яку більшість дівчат і не тільки використовують як подіум для демонстрації нового одягу/аксесуарів), ратуша (там є годинник і оглядовий майданчик) та парк Шевченка, який переходить в міське озеро. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Пасічна&#039;&#039;&#039; – Grande Tartaria міста. Тут проживає найбільша концентрація бидла, наркоманів&amp;lt;s&amp;gt;, кажанів&amp;lt;/s&amp;gt; і гопоти, з якою може порівнятися лише Каскад. Цей мікрорайон долучили до Франика в 1958 році.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Каскад&#039;&#039;&#039; - щось типу Пасічної, тільки трохи в іншому місці і більший за площею, не так давно тут з&#039;явився Макдональдс, що підняло авторитет району десь в 9000 разів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сучукрліт ==&lt;br /&gt;
Місто є батьківщиною деяких [[сучукрліт]]овців, як-от Юрій Андрухович чи Тарас Прохасько.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Галичина]]&lt;br /&gt;
* [[Карпати]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://inciklopedia.org/wiki/Івано-Франківськ Інциклопедія про це славне місто]&lt;br /&gt;
* [https://youtu.be/cWgnF6hBb_k Дурнєв у Франківську]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна|чим= то є славне українське місто}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47134</id>
		<title>Івано-Франківськ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47134"/>
		<updated>2021-06-02T07:36:24Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Опис */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Інциклопедія}}&lt;br /&gt;
[[Файл:B73e03f0065c.jpg|thumb]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Івано-Франківськ&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;Франківськ, Франик&#039;&#039;) — центр Прикарпаття. Раніше носив назву Станіслав. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва ==&lt;br /&gt;
Названий на честь відомого етнольоґа та поета [[Іван Франко|Івана Франка]] на 300-річчя міста. Інша версія, що на честь диктатора Іспанії Франциско Франко. Це якраз стара радянська напівлегенда: коли Совєти вирішили перейменувати Станіслав, виявилося, що якщо дати йому назву &#039;&#039;&#039;Франківськ&#039;&#039;&#039;, то відразу будуть асоціації з тим самим диктатором, що не є добре для [[СРСР]], вирішено було приліпити до назви ще й &#039;&#039;&#039;Івано-&#039;&#039;&#039;. До того Франик хотіли назвати &#039;&#039;&#039;Сталінськом-Прикарпатським&#039;&#039;&#039;, нібито на прохання народу. Слава Богу, що цього не сталося.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис ==&lt;br /&gt;
Франківськ компактний, центр буквально можна пройти пішки за 5 хв. Історична частина міста може і не дотягує до того вашого [[Львів|Львова]], але у Франківську і так є на що глянути: принаймні, австріяцько-польська забудова з костелами подекуди залишилася. Є колишня ратуша (нині там краєзнавчий музей), із якої трохи видно гори, що для України свого роду екзотика. Під боком ще є так зване «Станіславське море» (яке, звісно, ніхія не море, а просто штучне озеро), але в ньому краще не купатися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційно входить у топ-5 або топ-10 міст України за темпами будівництва житла, залишаючи ці ваші майже мільйонні [[Дніпро|Дніпра]] та [[Запоріжжя|Запоріжжі]] [http://urban.vn.ua/vinny-tsya-za-tempamy-budivny-tstva-zhy-tla/1086 далеко позаду]. Мешканці та селяни з околиць традиційно працюють на заробітках у [[Європа]]х, після чого купити квартиру в обласному центрі стає святою справою і ознакою успішного заробітчанина. Тому й недивно, що місто нині зростає, як і чисельність населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто омивається двома річками: Бистрицею Надвірнянською та Бистрицею Солотвинською, які формують цікавий рельєф міста (типу острів), а в спеку стають справжнім порятунком для жителів міста. Влітку значна частина жителів міста (і не тільки) проводять багато часу біля холодних гірських річок (або скоріше у них), які ще не встигають нагрітись та забруднитись, доки досягнуть міста (а якщо прийти туди зранку, в годині 6-7, поки немає людей, вода холодна, чиста...це словами описати неможливо, таке треба тільки відчути).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Темп життя характерний для невеликих міст - ніхто нікуди не спішить (особливо це відчувається на дорогах, де на зелений сигнал світлофора може проїхати 2-3 машини). Кафе, ресторанів, кав&#039;ярень - безліч (асортимент великий, ціни низькі, особливо відчувається після цього вашого Києва, не говорячи вже про Європу), в них майже завжди є відвідувачі (проте закривається все до 10-11 години вечора і відповідно зранку теж до 10-11 ніхто не спішить працювати).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для туристів місто може бути цікавим на 1-2 дні, щоб побачити всі визначні місця, відпочити і наїстися/напитися на декілька днів наперед. Багато хто зупиняється в місті по дорозі на гірські курорти (які зараз набрали непоганих обертів і забиті майже у всі пори року), на кожному виїзді з міста є великі супермаркети, де можна затаритись по нормальних цінах (ви меню в Буковелі бачили?).  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Марцинків voждь.jpg|міні|Мер і Vождь Галицької Nації Руслан Марцинків власною персоною.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Івано-франківськ виріс.png|міні|200px|Політика експансіонізму великого Мера і Vождя Галицької Nації.]]&lt;br /&gt;
Місто розташоване у міжріччі двох Бистриць (Надвірнянської та Солотвинської) на місці стародавнього українського села Заболоття і було засноване у 1661 році як фортеця, а у 1662 році одержало Магдебурзьке право. Місто було засноване ляхом Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького магнатського роду, який володів значними латифундіями на Покутті. Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. У його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про «ідеальне місто», які втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам’яницях, за що Франик інколи називають «малим [[Львів|Львовом]]».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVIII-XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів. У розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців ляхи, жиди і вірмени, національні громади яких були тут досить численними. Громадський двіж сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена «Руська рада» (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці. Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання, шкірфірма “Плай”. У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори “Товариства руських женщин” (пізніша назва — “Союз українок”). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні. Як бачимо, традиції [[фемінізм]]у в Україні були ще давно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]], у 1915-1916 рр. за місто багато пиздилися австріяки (разом з [[Січові стрільці|Січовими стрільцями]]) і [[москалі]]. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка. Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів — у складі [[СРСР|Гулагії]]. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВД в’язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в’язниці на момент розв’язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем’янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем’янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння. Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під краутами. Боротьбу із ними очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. Краути розстріляли привселюдно 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях вони знищили понад 100 тис. мирних громадян. У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було перейменоване і відтоді носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут гасився, мав добрих дружбанів, писав і читав свої твори. &amp;lt;s&amp;gt;Краще б не перейменовували, але то таке.&amp;lt;/s&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іванофранківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України. Місто було відоме хуйовими дорогами, на цьому ґрунті було достатньо мемів, але прийшов ВІН – Марцінків, і місто почало рости і розширюватися наче з землі. Амінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Місцеві меми ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Яйце фонтан.jpg|thumb|Воно]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Чукалівка&#039;&#039;&#039; — невелике, але гарне село під Фраником, відоме як улюблене місце відпочинку містян з альтернативним психічним здоров&#039;ям. Щоправда, тамтешня психлікарня за рівнем пиздецю не дотягує до того ж [[Львів|Кульпаркова]].&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Яйце&#039;&#039;&#039;. Саме в Івано-Франківську відбулася славнозвісна [[яєчна атака]] на [[Яник]]а, який тоді ще був кандидатом на пост гаранта Неньки. Також у центрі міста, навпроти колишньої ратуші, стоїть фонтан із пам&#039;ятником яйцю&amp;lt;ref&amp;gt;Насправді то пам&#039;ятник зерну життя, із якого колись витиналися пагони рослин, але їх бомжі зрізали і здали на металобрухт&amp;lt;/ref&amp;gt;. Туристи щиро вірять, що його спорудили після нападу на Проффесора, але пам&#039;ятник з&#039;явився ще за кілька років до тієї події.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Жебраки&#039;&#039;&#039;. Чого вартує лише легендарний пан «Дайте Пару Копійок» (він же «Гроза стометрівки», він же «Пані, [[Ого, маєш класний хуй|маєш файну сраку]]», він же «Франківський Кант»), якого знає ледь не кожен, хто гуляв стометрівкою.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Стометрівка&#039;&#039;&#039; — детальніше [[%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1#4-.D0.B2.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.80.D0.BD.D0.B0_.D1.94.D0.B1.D0.BB.D1.8F.2C_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.B1.D0.B8.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.B0|тут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Райони міста ==&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Центр&#039;&#039;&#039; - нуу, він, несподівано, в центрі. Тут зосереджені майже всі культурні осередки міста (фонтани, ресторани, кав&#039;ярні і т.д.), основними місцями притягання є: стометрівка (пішохідна вулиця, яку більшість дівчат і не тільки використовують як подіум для демонстрації нового одягу/аксесуарів), ратуша (там є годинник і оглядовий майданчик) та парк Шевченка, який переходить в міське озеро. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Пасічна&#039;&#039;&#039; – Grande Tartaria міста. Тут проживає найбільша концентрація бидла, наркоманів&amp;lt;s&amp;gt;, кажанів&amp;lt;/s&amp;gt; і гопоти, з якою може порівнятися лише Каскад. Цей мікрорайон долучили до Франика в 1958 році.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Каскад&#039;&#039;&#039; - щось типу Пасічної, тільки трохи в іншому місці і більший за площею, не так давно тут з&#039;явився Макдональдс, що підняло авторитет району десь в 9000 разів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сучукрліт ==&lt;br /&gt;
Місто є батьківщиною деяких [[сучукрліт]]овців, як-от Юрій Андрухович чи Тарас Прохасько.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Галичина]]&lt;br /&gt;
* [[Карпати]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://inciklopedia.org/wiki/Івано-Франківськ Інциклопедія про це славне місто]&lt;br /&gt;
* [https://youtu.be/cWgnF6hBb_k Дурнєв у Франківську]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна|чим= то є славне українське місто}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47117</id>
		<title>Івано-Франківськ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47117"/>
		<updated>2021-06-01T13:49:26Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Опис */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Інциклопедія}}&lt;br /&gt;
[[Файл:B73e03f0065c.jpg|thumb]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Івано-Франківськ&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;Франківськ, Франик&#039;&#039;) — центр Прикарпаття. Раніше носив назву Станіслав. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва ==&lt;br /&gt;
Названий на честь відомого етнольоґа та поета [[Іван Франко|Івана Франка]] на 300-річчя міста. Інша версія, що на честь диктатора Іспанії Франциско Франко. Це якраз стара радянська напівлегенда: коли Совєти вирішили перейменувати Станіслав, виявилося, що якщо дати йому назву &#039;&#039;&#039;Франківськ&#039;&#039;&#039;, то відразу будуть асоціації з тим самим диктатором, що не є добре для [[СРСР]], вирішено було приліпити до назви ще й &#039;&#039;&#039;Івано-&#039;&#039;&#039;. До того Франик хотіли назвати &#039;&#039;&#039;Сталінськом-Прикарпатським&#039;&#039;&#039;, нібито на прохання народу. Слава Богу, що цього не сталося.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис ==&lt;br /&gt;
Франківськ компактний, центр буквально можна пройти пішки за 5 хв. Історична частина міста може і не дотягує до того вашого [[Львів|Львова]], але у Франківську і так є на що глянути: принаймні, австріяцько-польська забудова з костелами подекуди залишилася. Є колишня ратуша (нині там краєзнавчий музей), із якої трохи видно гори, що для України свого роду екзотика. Під боком ще є так зване «Станіславське море» (яке, звісно, ніхія не море, а просто штучне озеро), але в ньому краще не купатися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційно входить у топ-5 або топ-10 міст України за темпами будівництва житла, залишаючи ці ваші майже мільйонні [[Дніпро|Дніпра]] та [[Запоріжжя|Запоріжжі]] [http://urban.vn.ua/vinny-tsya-za-tempamy-budivny-tstva-zhy-tla/1086 далеко позаду]. Мешканці та селяни з околиць традиційно працюють на заробітках у [[Європа]]х, після чого купити квартиру в обласному центрі стає святою справою і ознакою успішного заробітчанина. Тому й недивно, що місто нині зростає, як і чисельність населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто омивається двома річками: Бистрицею Надвірнянською та Бистрицею Солотвинською, які формують цікавий рельєф міста (типу острів), а в спеку стають справжнім порятунком для жителів міста. Влітку значна частина жителів міста (і не тільки) проводять багато часу біля холодних гірських річок (або скоріше у них), які ще не встигають нагрітись та забруднитись, доки досягнуть міста (а якщо прийти туди зранку, в годині 6-7, поки немає людей, вода холодна, чиста...це словами описати неможливо, таке треба тільки відчути).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Марцинків voждь.jpg|міні|Мер і Vождь Галицької Nації Руслан Марцинків власною персоною.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Івано-франківськ виріс.png|міні|200px|Політика експансіонізму великого Мера і Vождя Галицької Nації.]]&lt;br /&gt;
Місто розташоване у міжріччі двох Бистриць (Надвірнянської та Солотвинської) на місці стародавнього українського села Заболоття і було засноване у 1661 році як фортеця, а у 1662 році одержало Магдебурзьке право. Місто було засноване ляхом Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького магнатського роду, який володів значними латифундіями на Покутті. Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. У його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про «ідеальне місто», які втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам’яницях, за що Франик інколи називають «малим [[Львів|Львовом]]».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVIII-XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів. У розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців ляхи, жиди і вірмени, національні громади яких були тут досить численними. Громадський двіж сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена «Руська рада» (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці. Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання, шкірфірма “Плай”. У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори “Товариства руських женщин” (пізніша назва — “Союз українок”). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні. Як бачимо, традиції [[фемінізм]]у в Україні були ще давно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]], у 1915-1916 рр. за місто багато пиздилися австріяки (разом з [[Січові стрільці|Січовими стрільцями]]) і [[москалі]]. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка. Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів — у складі [[СРСР|Гулагії]]. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВД в’язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в’язниці на момент розв’язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем’янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем’янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння. Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під краутами. Боротьбу із ними очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. Краути розстріляли привселюдно 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях вони знищили понад 100 тис. мирних громадян. У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було перейменоване і відтоді носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут гасився, мав добрих дружбанів, писав і читав свої твори. &amp;lt;s&amp;gt;Краще б не перейменовували, але то таке.&amp;lt;/s&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іванофранківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України. Місто було відоме хуйовими дорогами, на цьому ґрунті було достатньо мемів, але прийшов ВІН – Марцінків, і місто почало рости і розширюватися наче з землі. Амінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Місцеві меми ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Яйце фонтан.jpg|thumb|Воно]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Чукалівка&#039;&#039;&#039; — невелике, але гарне село під Фраником, відоме як улюблене місце відпочинку містян з альтернативним психічним здоров&#039;ям. Щоправда, тамтешня психлікарня за рівнем пиздецю не дотягує до того ж [[Львів|Кульпаркова]].&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Яйце&#039;&#039;&#039;. Саме в Івано-Франківську відбулася славнозвісна [[яєчна атака]] на [[Яник]]а, який тоді ще був кандидатом на пост гаранта Неньки. Також у центрі міста, навпроти колишньої ратуші, стоїть фонтан із пам&#039;ятником яйцю&amp;lt;ref&amp;gt;Насправді то пам&#039;ятник зерну життя, із якого колись витиналися пагони рослин, але їх бомжі зрізали і здали на металобрухт&amp;lt;/ref&amp;gt;. Туристи щиро вірять, що його спорудили після нападу на Проффесора, але пам&#039;ятник з&#039;явився ще за кілька років до тієї події.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Жебраки&#039;&#039;&#039;. Чого вартує лише легендарний пан «Дайте Пару Копійок» (він же «Гроза стометрівки», він же «Пані, [[Ого, маєш класний хуй|маєш файну сраку]]», він же «Франківський Кант»), якого знає ледь не кожен, хто гуляв стометрівкою.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Стометрівка&#039;&#039;&#039; — детальніше [[%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1#4-.D0.B2.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.80.D0.BD.D0.B0_.D1.94.D0.B1.D0.BB.D1.8F.2C_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.B1.D0.B8.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.B0|тут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Райони міста ==&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Центр&#039;&#039;&#039; - нуу, він, несподівано, в центрі. Тут зосереджені майже всі культурні осередки міста (фонтани, ресторани, кав&#039;ярні і т.д.), основними місцями притягання є: стометрівка (пішохідна вулиця, яку більшість дівчат і не тільки використовують як подіум для демонстрації нового одягу/аксесуарів), ратуша (там є годинник і оглядовий майданчик) та парк Шевченка, який переходить в міське озеро. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Пасічна&#039;&#039;&#039; – Grande Tartaria міста. Тут проживає найбільша концентрація бидла, наркоманів&amp;lt;s&amp;gt;, кажанів&amp;lt;/s&amp;gt; і гопоти, з якою може порівнятися лише Каскад. Цей мікрорайон долучили до Франика в 1958 році.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Каскад&#039;&#039;&#039; - щось типу Пасічної, тільки трохи в іншому місці і більший за площею, не так давно тут з&#039;явився Макдональдс, що підняло авторитет району десь в 9000 разів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сучукрліт ==&lt;br /&gt;
Місто є батьківщиною деяких [[сучукрліт]]овців, як-от Юрій Андрухович чи Тарас Прохасько.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Галичина]]&lt;br /&gt;
* [[Карпати]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://inciklopedia.org/wiki/Івано-Франківськ Інциклопедія про це славне місто]&lt;br /&gt;
* [https://youtu.be/cWgnF6hBb_k Дурнєв у Франківську]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна|чим= то є славне українське місто}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47116</id>
		<title>Івано-Франківськ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47116"/>
		<updated>2021-06-01T13:48:11Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Опис */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Інциклопедія}}&lt;br /&gt;
[[Файл:B73e03f0065c.jpg|thumb]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Івано-Франківськ&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;Франківськ, Франик&#039;&#039;) — центр Прикарпаття. Раніше носив назву Станіслав. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва ==&lt;br /&gt;
Названий на честь відомого етнольоґа та поета [[Іван Франко|Івана Франка]] на 300-річчя міста. Інша версія, що на честь диктатора Іспанії Франциско Франко. Це якраз стара радянська напівлегенда: коли Совєти вирішили перейменувати Станіслав, виявилося, що якщо дати йому назву &#039;&#039;&#039;Франківськ&#039;&#039;&#039;, то відразу будуть асоціації з тим самим диктатором, що не є добре для [[СРСР]], вирішено було приліпити до назви ще й &#039;&#039;&#039;Івано-&#039;&#039;&#039;. До того Франик хотіли назвати &#039;&#039;&#039;Сталінськом-Прикарпатським&#039;&#039;&#039;, нібито на прохання народу. Слава Богу, що цього не сталося.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис ==&lt;br /&gt;
Франківськ компактний, центр буквально можна пройти пішки за 5 хв. Історична частина міста може і не дотягує до того вашого [[Львів|Львова]], але у Франківську і так є на що глянути: принаймні, австріяцько-польська забудова з костелами подекуди залишилася. Є колишня ратуша (нині там краєзнавчий музей), із якої трохи видно гори, що для України свого роду екзотика. Під боком ще є так зване «Станіславське море» (яке, звісно, ніхія не море, а просто штучне озеро), але в ньому краще не купатися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційно входить у топ-5 або топ-10 міст України за темпами будівництва житла, залишаючи ці ваші майже мільйонні [[Дніпро|Дніпра]] та [[Запоріжжя|Запоріжжі]] [http://urban.vn.ua/vinny-tsya-za-tempamy-budivny-tstva-zhy-tla/1086 далеко позаду]. Мешканці та селяни з околиць традиційно працюють на заробітках у [[Європа]]х, після чого купити квартиру в обласному центрі стає святою справою і ознакою успішного заробітчанина. Тому й недивно, що місто нині зростає, як і чисельність населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місто омивається двома річками: Бистрицею Надвірнянською та Бистрицею Солотвинською, які формують цікавий рельєф міста (типу острів), а в спеку стають справжнім порятунком для жителів міста. Влітку значна частина жителів міста і не тільки проводять багато часу біля холодних гірських річок (або скоріше у них), які ще не встигають нагрітись та забруднитись, доки досягнуть міста (а якщо прийти туди зранку, в годині 6-7, поки немає людей, вода холодна, чиста...це словами описати неможливо, таке треба тільки відчути).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Марцинків voждь.jpg|міні|Мер і Vождь Галицької Nації Руслан Марцинків власною персоною.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Івано-франківськ виріс.png|міні|200px|Політика експансіонізму великого Мера і Vождя Галицької Nації.]]&lt;br /&gt;
Місто розташоване у міжріччі двох Бистриць (Надвірнянської та Солотвинської) на місці стародавнього українського села Заболоття і було засноване у 1661 році як фортеця, а у 1662 році одержало Магдебурзьке право. Місто було засноване ляхом Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького магнатського роду, який володів значними латифундіями на Покутті. Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. У його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про «ідеальне місто», які втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам’яницях, за що Франик інколи називають «малим [[Львів|Львовом]]».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVIII-XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів. У розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців ляхи, жиди і вірмени, національні громади яких були тут досить численними. Громадський двіж сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена «Руська рада» (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці. Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання, шкірфірма “Плай”. У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори “Товариства руських женщин” (пізніша назва — “Союз українок”). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні. Як бачимо, традиції [[фемінізм]]у в Україні були ще давно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]], у 1915-1916 рр. за місто багато пиздилися австріяки (разом з [[Січові стрільці|Січовими стрільцями]]) і [[москалі]]. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка. Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів — у складі [[СРСР|Гулагії]]. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВД в’язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в’язниці на момент розв’язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем’янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем’янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння. Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під краутами. Боротьбу із ними очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. Краути розстріляли привселюдно 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях вони знищили понад 100 тис. мирних громадян. У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було перейменоване і відтоді носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут гасився, мав добрих дружбанів, писав і читав свої твори. &amp;lt;s&amp;gt;Краще б не перейменовували, але то таке.&amp;lt;/s&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іванофранківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України. Місто було відоме хуйовими дорогами, на цьому ґрунті було достатньо мемів, але прийшов ВІН – Марцінків, і місто почало рости і розширюватися наче з землі. Амінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Місцеві меми ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Яйце фонтан.jpg|thumb|Воно]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Чукалівка&#039;&#039;&#039; — невелике, але гарне село під Фраником, відоме як улюблене місце відпочинку містян з альтернативним психічним здоров&#039;ям. Щоправда, тамтешня психлікарня за рівнем пиздецю не дотягує до того ж [[Львів|Кульпаркова]].&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Яйце&#039;&#039;&#039;. Саме в Івано-Франківську відбулася славнозвісна [[яєчна атака]] на [[Яник]]а, який тоді ще був кандидатом на пост гаранта Неньки. Також у центрі міста, навпроти колишньої ратуші, стоїть фонтан із пам&#039;ятником яйцю&amp;lt;ref&amp;gt;Насправді то пам&#039;ятник зерну життя, із якого колись витиналися пагони рослин, але їх бомжі зрізали і здали на металобрухт&amp;lt;/ref&amp;gt;. Туристи щиро вірять, що його спорудили після нападу на Проффесора, але пам&#039;ятник з&#039;явився ще за кілька років до тієї події.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Жебраки&#039;&#039;&#039;. Чого вартує лише легендарний пан «Дайте Пару Копійок» (він же «Гроза стометрівки», він же «Пані, [[Ого, маєш класний хуй|маєш файну сраку]]», він же «Франківський Кант»), якого знає ледь не кожен, хто гуляв стометрівкою.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Стометрівка&#039;&#039;&#039; — детальніше [[%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1#4-.D0.B2.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.80.D0.BD.D0.B0_.D1.94.D0.B1.D0.BB.D1.8F.2C_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.B1.D0.B8.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.B0|тут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Райони міста ==&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Центр&#039;&#039;&#039; - нуу, він, несподівано, в центрі. Тут зосереджені майже всі культурні осередки міста (фонтани, ресторани, кав&#039;ярні і т.д.), основними місцями притягання є: стометрівка (пішохідна вулиця, яку більшість дівчат і не тільки використовують як подіум для демонстрації нового одягу/аксесуарів), ратуша (там є годинник і оглядовий майданчик) та парк Шевченка, який переходить в міське озеро. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Пасічна&#039;&#039;&#039; – Grande Tartaria міста. Тут проживає найбільша концентрація бидла, наркоманів&amp;lt;s&amp;gt;, кажанів&amp;lt;/s&amp;gt; і гопоти, з якою може порівнятися лише Каскад. Цей мікрорайон долучили до Франика в 1958 році.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Каскад&#039;&#039;&#039; - щось типу Пасічної, тільки трохи в іншому місці і більший за площею, не так давно тут з&#039;явився Макдональдс, що підняло авторитет району десь в 9000 разів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сучукрліт ==&lt;br /&gt;
Місто є батьківщиною деяких [[сучукрліт]]овців, як-от Юрій Андрухович чи Тарас Прохасько.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Галичина]]&lt;br /&gt;
* [[Карпати]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://inciklopedia.org/wiki/Івано-Франківськ Інциклопедія про це славне місто]&lt;br /&gt;
* [https://youtu.be/cWgnF6hBb_k Дурнєв у Франківську]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна|чим= то є славне українське місто}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47115</id>
		<title>Івано-Франківськ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&amp;diff=47115"/>
		<updated>2021-06-01T12:18:42Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Райони міста */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Інциклопедія}}&lt;br /&gt;
[[Файл:B73e03f0065c.jpg|thumb]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Івано-Франківськ&#039;&#039;&#039; (&#039;&#039;Франківськ, Франик&#039;&#039;) — центр Прикарпаття. Раніше носив назву Станіслав. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва ==&lt;br /&gt;
Названий на честь відомого етнольоґа та поета [[Іван Франко|Івана Франка]] на 300-річчя міста. Інша версія, що на честь диктатора Іспанії Франциско Франко. Це якраз стара радянська напівлегенда: коли Совєти вирішили перейменувати Станіслав, виявилося, що якщо дати йому назву &#039;&#039;&#039;Франківськ&#039;&#039;&#039;, то відразу будуть асоціації з тим самим диктатором, що не є добре для [[СРСР]], вирішено було приліпити до назви ще й &#039;&#039;&#039;Івано-&#039;&#039;&#039;. До того Франик хотіли назвати &#039;&#039;&#039;Сталінськом-Прикарпатським&#039;&#039;&#039;, нібито на прохання народу. Слава Богу, що цього не сталося.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис ==&lt;br /&gt;
Франківськ компактний, центр буквально можна пройти пішки за 5 хв. Історична частина міста може і не дотягує до того вашого [[Львів|Львова]], але у Франківську і так є на що глянути: принаймні, австріяцько-польська забудова з костелами подекуди залишилася. Є колишня ратуша (нині там краєзнавчий музей), із якої трохи видно гори, що для України свого роду екзотика. Під боком ще є так зване «Станіславське море» (яке, звісно, ніхія не море, а просто штучне озеро), але в ньому краще не купатися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Традиційно входить у топ-5 або топ-10 міст України за темпами будівництва житла, залишаючи ці ваші майже мільйонні [[Дніпро|Дніпра]] та [[Запоріжжя|Запоріжжі]] [http://urban.vn.ua/vinny-tsya-za-tempamy-budivny-tstva-zhy-tla/1086 далеко позаду]. Мешканці та селяни з околиць традиційно працюють на заробітках у [[Європа]]х, після чого купити квартиру в обласному центрі стає святою справою і ознакою успішного заробітчанина. Тому й недивно, що місто нині зростає, як і чисельність населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Марцинків voждь.jpg|міні|Мер і Vождь Галицької Nації Руслан Марцинків власною персоною.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Івано-франківськ виріс.png|міні|200px|Політика експансіонізму великого Мера і Vождя Галицької Nації.]]&lt;br /&gt;
Місто розташоване у міжріччі двох Бистриць (Надвірнянської та Солотвинської) на місці стародавнього українського села Заболоття і було засноване у 1661 році як фортеця, а у 1662 році одержало Магдебурзьке право. Місто було засноване ляхом Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького магнатського роду, який володів значними латифундіями на Покутті. Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. У його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про «ідеальне місто», які втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам’яницях, за що Франик інколи називають «малим [[Львів|Львовом]]».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XVIII-XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів. У розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців ляхи, жиди і вірмени, національні громади яких були тут досить численними. Громадський двіж сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена «Руська рада» (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці. Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об’єднання, шкірфірма “Плай”. У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори “Товариства руських женщин” (пізніша назва — “Союз українок”). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні. Як бачимо, традиції [[фемінізм]]у в Україні були ще давно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]], у 1915-1916 рр. за місто багато пиздилися австріяки (разом з [[Січові стрільці|Січовими стрільцями]]) і [[москалі]]. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка. Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів — у складі [[СРСР|Гулагії]]. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВД в’язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в’язниці на момент розв’язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем’янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем’янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння. Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під краутами. Боротьбу із ними очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. Краути розстріляли привселюдно 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях вони знищили понад 100 тис. мирних громадян. У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було перейменоване і відтоді носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут гасився, мав добрих дружбанів, писав і читав свої твори. &amp;lt;s&amp;gt;Краще б не перейменовували, але то таке.&amp;lt;/s&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іванофранківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України. Місто було відоме хуйовими дорогами, на цьому ґрунті було достатньо мемів, але прийшов ВІН – Марцінків, і місто почало рости і розширюватися наче з землі. Амінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Місцеві меми ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Яйце фонтан.jpg|thumb|Воно]]&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Чукалівка&#039;&#039;&#039; — невелике, але гарне село під Фраником, відоме як улюблене місце відпочинку містян з альтернативним психічним здоров&#039;ям. Щоправда, тамтешня психлікарня за рівнем пиздецю не дотягує до того ж [[Львів|Кульпаркова]].&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Яйце&#039;&#039;&#039;. Саме в Івано-Франківську відбулася славнозвісна [[яєчна атака]] на [[Яник]]а, який тоді ще був кандидатом на пост гаранта Неньки. Також у центрі міста, навпроти колишньої ратуші, стоїть фонтан із пам&#039;ятником яйцю&amp;lt;ref&amp;gt;Насправді то пам&#039;ятник зерну життя, із якого колись витиналися пагони рослин, але їх бомжі зрізали і здали на металобрухт&amp;lt;/ref&amp;gt;. Туристи щиро вірять, що його спорудили після нападу на Проффесора, але пам&#039;ятник з&#039;явився ще за кілька років до тієї події.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Жебраки&#039;&#039;&#039;. Чого вартує лише легендарний пан «Дайте Пару Копійок» (він же «Гроза стометрівки», він же «Пані, [[Ого, маєш класний хуй|маєш файну сраку]]», він же «Франківський Кант»), якого знає ледь не кожен, хто гуляв стометрівкою.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Стометрівка&#039;&#039;&#039; — детальніше [[%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1#4-.D0.B2.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.80.D0.BD.D0.B0_.D1.94.D0.B1.D0.BB.D1.8F.2C_.D0.B2.D1.96.D0.B4.D0.B1.D0.B8.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.B0|тут]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Райони міста ==&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Центр&#039;&#039;&#039; - нуу, він, несподівано, в центрі. Тут зосереджені майже всі культурні осередки міста (фонтани, ресторани, кав&#039;ярні і т.д.), основними місцями притягання є: стометрівка (пішохідна вулиця, яку більшість дівчат і не тільки використовують як подіум для демонстрації нового одягу/аксесуарів), ратуша (там є годинник і оглядовий майданчик) та парк Шевченка, який переходить в міське озеро. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Пасічна&#039;&#039;&#039; – Grande Tartaria міста. Тут проживає найбільша концентрація бидла, наркоманів&amp;lt;s&amp;gt;, кажанів&amp;lt;/s&amp;gt; і гопоти, з якою може порівнятися лише Каскад. Цей мікрорайон долучили до Франика в 1958 році.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Каскад&#039;&#039;&#039; - щось типу Пасічної, тільки трохи в іншому місці і більший за площею, не так давно тут з&#039;явився Макдональдс, що підняло авторитет району десь в 9000 разів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сучукрліт ==&lt;br /&gt;
Місто є батьківщиною деяких [[сучукрліт]]овців, як-от Юрій Андрухович чи Тарас Прохасько.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Галичина]]&lt;br /&gt;
* [[Карпати]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://inciklopedia.org/wiki/Івано-Франківськ Інциклопедія про це славне місто]&lt;br /&gt;
* [https://youtu.be/cWgnF6hBb_k Дурнєв у Франківську]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Географія}}&lt;br /&gt;
{{Україна|чим= то є славне українське місто}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%B8%D0%B2%D0%BE&amp;diff=47113</id>
		<title>Пиво</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%B8%D0%B2%D0%BE&amp;diff=47113"/>
		<updated>2021-06-01T11:23:19Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Пиво&#039;&#039;&#039; - напій від якого росте пузо, а ще слабоалкоголка, та просто смачне пійло.&lt;br /&gt;
[[Файл:1411731562 1083559842.jpg|250px|thumb|right|Взірець пива. Данія.]]&lt;br /&gt;
== Історія пива ==&lt;br /&gt;
Перше пиво варили ще давні Єгиптяне, в них воно було солодким напоєм який полюбляли заливати за комір самі фараони. Потім секрет пива перекочував в Європи де його варили середньовічні монахи в монастриях. Доречі пиво тоді не вважалось бухлом, його пили як смачний напій всі бажаючи включно з малолітками. &lt;br /&gt;
{{Їжа}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Страви і напої]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47112</id>
		<title>Політкоректність</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47112"/>
		<updated>2021-06-01T11:16:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Боротьба за рівність */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Політкоректність&#039;&#039;&#039; - як виходить з назви - [[Отаман Вочевидячки|політична коректність]]. Початково - [[Хижак|макіавелівський]] спосіб здобувати прихильність електорату з меншин. Тобто якщо [[США|кандидат у сенатори]] хотів вибратися у [[Гопники|ніґерському кварталі]], то мусив підлизати чорним і почесати про расову рівність, як він її здобуватиме тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згодом політкоректність перестала бути &#039;&#039;[[Політика|політ-]]&#039;&#039; і [[Покоління сніжинок|подекуди перегнулася]] в радикальне вивищення меншин, аж до таких практик, приміром, як вилучати слово &amp;quot;негр&amp;quot; з американської літературної класики. У термінальній стадії нам являється [[СССР|ліво]]-[[Вакарчук|ліберальний]] покруч під назвою [[SJW]], що [[Ненависть|сходить на гівно]] від будь-якого натяку на неполіткоректність, а всіх представників більшості вважає [[Свинособака|шовіністичними свинями]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позитивна сторона всього цього - банальна чемність. Наприклад, якби російськомовне суспільство було політкоректним, безосе, тебе б не називали «хохлом», коли ти їдеш на заробітки до Москви, а називали б українцем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Боротьба за рівність ==&lt;br /&gt;
Боротьба за рівність™ — процес, за яким, як правило, ховається бажання якихось не дуже урізаних в правах соціальних груп скинути головних, очолити суспільство і профорсити всім саме своє гівно. Характеризується криками &amp;quot;за рівність&amp;quot; або &amp;quot;за народ&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще Орвелл писав про проблему вищих, середніх і нижчих і що середні намагаються підбурити нижчих повстати проти нижчих, аби самими стати вищими. Це інший бік проблеми еволюції і теж випробування варіантів. Якщо вдасться - отже організованість і філософія середніх чогось варта. Ні - отже щось десь іще пішло не так.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згадаймо тих же [[ЛГБТ]]: фемок і геїв уже давно ніхто не чіпає, але право насаджувати цю ідеологію в школах і переконувати що у дітей немає статі їм теж треба. Чи українську політику, де боротьба за рівність регулярно спрацьовує проти існуючої влади, особливо активно проти проукраїнських президентів Ющенка та Порошенка за кремлівські гроші. Та що там, навіть на теренах УБК Недойоб воював «за народ» проти учанівських мемів. А насправді воював за свої меми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== В Україні ==&lt;br /&gt;
Залежно від походження SJW, ти, аноне, можеш виявитися або [[Азов|клятим нацистом]], який ушшімляє [[Узкоязьічноє насєлєніє|расійськаязиних]], або нещасним [[Рогуль|безмозким українчиком]], якого конче треба захистити од [[Москаль|клятих колоніалістів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Погляд з іншого табору ==&lt;br /&gt;
Боротьба &amp;quot;за рівність&amp;quot; в багатьох країнах вже давно перейшла із оборони в наступ. Якщо раніше друзі наші [[Негритюд|загорілі]] та друзі наші нетрадиційні [[ЛГБТ|(от оті всякі, ну...)]] боролися за отримання банальних базових прав у суспільстві, то якось плавно ситуація почала котитися в бік якогось абсурду та цирку. Якщо країни бувшого [[СРСР]] ще трохи тримають оборону (не говорячи вже про Китай та мусульман), то країни &amp;quot;заходу&amp;quot; (ці всі ваші [[США]] та [[Європа|Європи]]) уже пожинають плоди потакання усім підряд без розбору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвинені країни стали такими, бо вони протягом довгих років вели боротьбу і її таки вигравали (з перемінним успіхом, але). Конкуренція у різних сферах (особливо у військових) заставляла людей рухатись, придумувати різні винаходи, які, в свою чергу, давали можливість поступово просуватися вперед ще швидше. Так вже склалось історично (чи кліматично, чи географічно, може рептилоїди допомогли), що країни Європи (США/Канада вже як наслідок) досягли більшого успіху за цей період часу, тому вони диктували свої умови більшості світу. Це були інші часи, зі своїми цінностями/героями/подіями, ми не можемо їх змінити, вони вже минули, все. А сучасні &amp;quot;пригнічені&amp;quot; пробують повісити провини людей з тих часів на їхніх нащадків (так-так, &amp;quot;ті хто не був рабами, звинувачують тих, хто не мав рабів у рабовласництві&amp;quot;) і змінити теперішні реалії життя з оглядом на минуле. Значна частина &amp;quot;європейців&amp;quot; почала підігравати &amp;quot;пригніченим&amp;quot; в їхніх образах (на всіх підряд) і завдяки цьому ми й отримали такі прекрасні явища як Політкоректність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще здається недавно, такі явища, як квоти на геїв/чорних/жовтих/фіолетових у фірмах/фільмах здавалися смішними, а зараз це практично норма (чого тільки норми в різних кіно преміях варті), а якщо ви поставите ці речі під сумнів, то вас звинуватять у 9000-х років рабовласництва, пригнічення жінок і убивствах всіх індіанців (навіть якщо тобі 15 років, анон). Нормальне ставлення до людей, незалежно від їх вигляду/орієнтації/нації є хорошим, позитивним явищем, а от штучне виділення певних груп (які найголосніше кричать) і їх просування (силою) в різні сфери життя (а особливо на важливі керівні посади) виглядає смішно і абсурдно, так як вбиває саме поняття конкуренції, завдяки якій і відбувається розвиток людства.        &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Логіка}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47111</id>
		<title>Політкоректність</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47111"/>
		<updated>2021-06-01T11:07:21Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Погляд з іншого табору */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Політкоректність&#039;&#039;&#039; - як виходить з назви - [[Отаман Вочевидячки|політична коректність]]. Початково - [[Хижак|макіавелівський]] спосіб здобувати прихильність електорату з меншин. Тобто якщо [[США|кандидат у сенатори]] хотів вибратися у [[Гопники|ніґерському кварталі]], то мусив підлизати чорним і почесати про расову рівність, як він її здобуватиме тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згодом політкоректність перестала бути &#039;&#039;[[Політика|політ-]]&#039;&#039; і [[Покоління сніжинок|подекуди перегнулася]] в радикальне вивищення меншин, аж до таких практик, приміром, як вилучати слово &amp;quot;негр&amp;quot; з американської літературної класики. У термінальній стадії нам являється [[СССР|ліво]]-[[Вакарчук|ліберальний]] покруч під назвою [[SJW]], що [[Ненависть|сходить на гівно]] від будь-якого натяку на неполіткоректність, а всіх представників більшості вважає [[Свинособака|шовіністичними свинями]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позитивна сторона всього цього - банальна чемність. Наприклад, якби російськомовне суспільство було політкоректним, безосе, тебе б не називали «хохлом», коли ти їдеш на заробітки до Москви, а називали б українцем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Боротьба за рівність ==&lt;br /&gt;
Боротьба за рівність™ — процес, за яким, як правило, ховається бажання якихось не дуже урізаних в правах соціальних груп скинути головних, очолити суспільство і профорсити всім саме своє гівно. Характеризується криками &amp;quot;за рівність&amp;quot; або &amp;quot;за народ&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще Орвелл писав про проблему вищих, середніх і нижчих і що середні намагаються підбурити нижчих повстати проти нижчих, аби самими стати вищими. Це інший бік проблеми еволюції і теж випробування варіантів. Якщо вдасться - отже організованість і філософія середніх чогось варта. Ні - отже щось десь іще пішло не так.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згадаймо тих же [[ЛГБТ]]: фемок і геїв уже давно ніхто не чіпає, але право насаджувати цю ідеологію в школах і переконувати що у дітей немає статі їм теж треба. Чи українську політику, де боротьба за рівність регулярно спрацьовує проти існуючої влади, особливо активно проти проукраїнських президентів Ющенка та Порошенка за кремлівські гроші. Та що там, навіть на теренах УБК&lt;br /&gt;
Недойоб воював «за народ» проти учанівських мемів. А насправді воював за свої меми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== В Україні ==&lt;br /&gt;
Залежно від походження SJW, ти, аноне, можеш виявитися або [[Азов|клятим нацистом]], який ушшімляє [[Узкоязьічноє насєлєніє|расійськаязиних]], або нещасним [[Рогуль|безмозким українчиком]], якого конче треба захистити од [[Москаль|клятих колоніалістів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Погляд з іншого табору ==&lt;br /&gt;
Боротьба &amp;quot;за рівність&amp;quot; в багатьох країнах вже давно перейшла із оборони в наступ. Якщо раніше друзі наші [[Негритюд|загорілі]] та друзі наші нетрадиційні [[ЛГБТ|(от оті всякі, ну...)]] боролися за отримання банальних базових прав у суспільстві, то якось плавно ситуація почала котитися в бік якогось абсурду та цирку. Якщо країни бувшого [[СРСР]] ще трохи тримають оборону (не говорячи вже про Китай та мусульман), то країни &amp;quot;заходу&amp;quot; (ці всі ваші [[США]] та [[Європа|Європи]]) уже пожинають плоди потакання усім підряд без розбору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвинені країни стали такими, бо вони протягом довгих років вели боротьбу і її таки вигравали (з перемінним успіхом, але). Конкуренція у різних сферах (особливо у військових) заставляла людей рухатись, придумувати різні винаходи, які, в свою чергу, давали можливість поступово просуватися вперед ще швидше. Так вже склалось історично (чи кліматично, чи географічно, може рептилоїди допомогли), що країни Європи (США/Канада вже як наслідок) досягли більшого успіху за цей період часу, тому вони диктували свої умови більшості світу. Це були інші часи, зі своїми цінностями/героями/подіями, ми не можемо їх змінити, вони вже минули, все. А сучасні &amp;quot;пригнічені&amp;quot; пробують повісити провини людей з тих часів на їхніх нащадків (так-так, &amp;quot;ті хто не був рабами, звинувачують тих, хто не мав рабів у рабовласництві&amp;quot;) і змінити теперішні реалії життя з оглядом на минуле. Значна частина &amp;quot;європейців&amp;quot; почала підігравати &amp;quot;пригніченим&amp;quot; в їхніх образах (на всіх підряд) і завдяки цьому ми й отримали такі прекрасні явища як Політкоректність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще здається недавно, такі явища, як квоти на геїв/чорних/жовтих/фіолетових у фірмах/фільмах здавалися смішними, а зараз це практично норма (чого тільки норми в різних кіно преміях варті), а якщо ви поставите ці речі під сумнів, то вас звинуватять у 9000-х років рабовласництва, пригнічення жінок і убивствах всіх індіанців (навіть якщо тобі 15 років, анон). Нормальне ставлення до людей, незалежно від їх вигляду/орієнтації/нації є хорошим, позитивним явищем, а от штучне виділення певних груп (які найголосніше кричать) і їх просування (силою) в різні сфери життя (а особливо на важливі керівні посади) виглядає смішно і абсурдно, так як вбиває саме поняття конкуренції, завдяки якій і відбувається розвиток людства.        &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Логіка}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47110</id>
		<title>Політкоректність</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47110"/>
		<updated>2021-06-01T10:51:23Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Погляд з іншого табору */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Політкоректність&#039;&#039;&#039; - як виходить з назви - [[Отаман Вочевидячки|політична коректність]]. Початково - [[Хижак|макіавелівський]] спосіб здобувати прихильність електорату з меншин. Тобто якщо [[США|кандидат у сенатори]] хотів вибратися у [[Гопники|ніґерському кварталі]], то мусив підлизати чорним і почесати про расову рівність, як він її здобуватиме тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згодом політкоректність перестала бути &#039;&#039;[[Політика|політ-]]&#039;&#039; і [[Покоління сніжинок|подекуди перегнулася]] в радикальне вивищення меншин, аж до таких практик, приміром, як вилучати слово &amp;quot;негр&amp;quot; з американської літературної класики. У термінальній стадії нам являється [[СССР|ліво]]-[[Вакарчук|ліберальний]] покруч під назвою [[SJW]], що [[Ненависть|сходить на гівно]] від будь-якого натяку на неполіткоректність, а всіх представників більшості вважає [[Свинособака|шовіністичними свинями]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позитивна сторона всього цього - банальна чемність. Наприклад, якби російськомовне суспільство було політкоректним, безосе, тебе б не називали «хохлом», коли ти їдеш на заробітки до Москви, а називали б українцем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Боротьба за рівність ==&lt;br /&gt;
Боротьба за рівність™ — процес, за яким, як правило, ховається бажання якихось не дуже урізаних в правах соціальних груп скинути головних, очолити суспільство і профорсити всім саме своє гівно. Характеризується криками &amp;quot;за рівність&amp;quot; або &amp;quot;за народ&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще Орвелл писав про проблему вищих, середніх і нижчих і що середні намагаються підбурити нижчих повстати проти нижчих, аби самими стати вищими. Це інший бік проблеми еволюції і теж випробування варіантів. Якщо вдасться - отже організованість і філософія середніх чогось варта. Ні - отже щось десь іще пішло не так.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згадаймо тих же [[ЛГБТ]]: фемок і геїв уже давно ніхто не чіпає, але право насаджувати цю ідеологію в школах і переконувати що у дітей немає статі їм теж треба. Чи українську політику, де боротьба за рівність регулярно спрацьовує проти існуючої влади, особливо активно проти проукраїнських президентів Ющенка та Порошенка за кремлівські гроші. Та що там, навіть на теренах УБК&lt;br /&gt;
Недойоб воював «за народ» проти учанівських мемів. А насправді воював за свої меми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== В Україні ==&lt;br /&gt;
Залежно від походження SJW, ти, аноне, можеш виявитися або [[Азов|клятим нацистом]], який ушшімляє [[Узкоязьічноє насєлєніє|расійськаязиних]], або нещасним [[Рогуль|безмозким українчиком]], якого конче треба захистити од [[Москаль|клятих колоніалістів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Погляд з іншого табору ==&lt;br /&gt;
Боротьба &amp;quot;за рівність&amp;quot; в багатьох країнах вже давно перейшла із оборони в наступ. Якщо раніше друзі наші [[Негритюд|загорілі]] та друзі наші нетрадиційні [[ЛГБТ|(от оті всякі, ну...)]] боролися за отримання банальних базових прав у суспільстві, то якось плавно ситуація почала котитися в бік якогось абсурду та цирку. Якщо країни бувшого [[СРСР]] ще трохи тримають оборону (не говорячи вже про Китай та мусульман), то країни &amp;quot;заходу&amp;quot; (ці всі ваші [[США]] та [[Європа|Європи]]) уже пожинають плоди потакання усім підряд без розбору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвинені країни стали такими, бо вони протягом довгих років вели боротьбу і її таки вигравали (з перемінним успіхом, але). Конкуренція у різних сферах (особливо у військових) заставляла людей рухатись, придумувати різні винаходи, які, в свою чергу, давали можливість поступово просуватися вперед ще швидше. Так вже склалось історично (чи кліматично, чи географічно, може рептилоїди допомогли), що країни Європи (США/Канада вже як наслідок) досягли більшого успіху за цей період часу, тому вони диктували свої умови більшості світу. Це були інші часи, зі своїми цінностями/героями/подіями, ми не можемо їх змінити, вони вже минули, все. А сучасні &amp;quot;пригнічені&amp;quot; пробують повісити провини людей з тих часів на їхніх нащадків (так-так, &amp;quot;ті хто не був рабами, звинувачують тих, хто не мав рабів у рабовласництві&amp;quot;) і змінити теперішні реалії життя з оглядом на минуле. Значна частина &amp;quot;європейців&amp;quot; почала підігравати &amp;quot;пригніченим&amp;quot; в їхніх образах (на всіх підряд) і завдяки цьому ми й отримали такі прекрасні явища як Політкоректність.       &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Логіка}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47108</id>
		<title>Політкоректність</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47108"/>
		<updated>2021-06-01T08:49:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Погляд з іншого табору */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Політкоректність&#039;&#039;&#039; - як виходить з назви - [[Отаман Вочевидячки|політична коректність]]. Початково - [[Хижак|макіавелівський]] спосіб здобувати прихильність електорату з меншин. Тобто якщо [[США|кандидат у сенатори]] хотів вибратися у [[Гопники|ніґерському кварталі]], то мусив підлизати чорним і почесати про расову рівність, як він її здобуватиме тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згодом політкоректність перестала бути &#039;&#039;[[Політика|політ-]]&#039;&#039; і [[Покоління сніжинок|подекуди перегнулася]] в радикальне вивищення меншин, аж до таких практик, приміром, як вилучати слово &amp;quot;негр&amp;quot; з американської літературної класики. У термінальній стадії нам являється [[СССР|ліво]]-[[Вакарчук|ліберальний]] покруч під назвою [[SJW]], що [[Ненависть|сходить на гівно]] від будь-якого натяку на неполіткоректність, а всіх представників більшості вважає [[Свинособака|шовіністичними свинями]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позитивна сторона всього цього - банальна чемність. Наприклад, якби російськомовне суспільство було політкоректним, безосе, тебе б не називали «хохлом», коли ти їдеш на заробітки до Москви, а називали б українцем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Боротьба за рівність ==&lt;br /&gt;
Боротьба за рівність™ — процес, за яким, як правило, ховається бажання якихось не дуже урізаних в правах соціальних груп скинути головних, очолити суспільство і профорсити всім саме своє гівно. Характеризується криками &amp;quot;за рівність&amp;quot; або &amp;quot;за народ&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще Орвелл писав про проблему вищих, середніх і нижчих і що середні намагаються підбурити нижчих повстати проти нижчих, аби самими стати вищими. Це інший бік проблеми еволюції і теж випробування варіантів. Якщо вдасться - отже організованість і філософія середніх чогось варта. Ні - отже щось десь іще пішло не так.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згадаймо тих же [[ЛГБТ]]: фемок і геїв уже давно ніхто не чіпає, але право насаджувати цю ідеологію в школах і переконувати що у дітей немає статі їм теж треба. Чи українську політику, де боротьба за рівність регулярно спрацьовує проти існуючої влади, особливо активно проти проукраїнських президентів Ющенка та Порошенка за кремлівські гроші. Та що там, навіть на теренах УБК&lt;br /&gt;
Недойоб воював «за народ» проти учанівських мемів. А насправді воював за свої меми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== В Україні ==&lt;br /&gt;
Залежно від походження SJW, ти, аноне, можеш виявитися або [[Азов|клятим нацистом]], який ушшімляє [[Узкоязьічноє насєлєніє|расійськаязиних]], або нещасним [[Рогуль|безмозким українчиком]], якого конче треба захистити од [[Москаль|клятих колоніалістів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Погляд з іншого табору ==&lt;br /&gt;
Боротьба &amp;quot;за рівність&amp;quot; в багатьох країнах вже давно перейшла із оборони в наступ. Якщо раніше друзі наші загорілі та друзі наші нетрадиційні (от оті всякі, ну...) боролися за отримання банальних базових прав у суспільстві, то якось плавно ситуація почала котитися в бік якогось абсурду та цирку. Якщо країни бувшого СНГ ще трохи тримають оборону (не говорячи вже про Китай та мусульман), то країни &amp;quot;заходу&amp;quot; (ці всі ваші США та Європи) уже пожинають плоди потакання усім підряд без розбору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвинені країни стали такими, бо вони протягом довгих років вели боротьбу і її таки вигравали (з перемінним успіхом, але). Конкуренція у різних сферах (особливо у військових) заставляла людей рухатись, придумувати різні винаходи, які, в свою чергу, давали можливість поступово просуватися вперед ще швидше. Так вже склалось історично (чи кліматично, чи географічно, може рептилоїди допомогли), що країни Європи (США/Канада вже як наслідок) досягли більшого успіху за цей період часу, тому вони диктували свої умови більшості світу. Це були інші часи, зі своїми цінностями/героями/подіями, ми не можемо їх змінити, вони вже минули, все. А сучасні &amp;quot;пригнічені&amp;quot; пробують повісити провини людей з тих часів на їхніх нащадків (так-так, &amp;quot;ті хто не був рабами, звинувачують тих, хто не мав рабів у рабовласництві&amp;quot;) і змінити теперішні реалії життя з оглядом на минуле. Значна частина &amp;quot;європейців&amp;quot; почала підігравати &amp;quot;пригніченим&amp;quot; в їхніх образах (на всіх підряд) і завдяки цьому ми й отримали таке прекрасне явище як Політкоректність.       &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Логіка}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47107</id>
		<title>Політкоректність</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47107"/>
		<updated>2021-06-01T08:48:57Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Погляд з іншого табору */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Політкоректність&#039;&#039;&#039; - як виходить з назви - [[Отаман Вочевидячки|політична коректність]]. Початково - [[Хижак|макіавелівський]] спосіб здобувати прихильність електорату з меншин. Тобто якщо [[США|кандидат у сенатори]] хотів вибратися у [[Гопники|ніґерському кварталі]], то мусив підлизати чорним і почесати про расову рівність, як він її здобуватиме тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згодом політкоректність перестала бути &#039;&#039;[[Політика|політ-]]&#039;&#039; і [[Покоління сніжинок|подекуди перегнулася]] в радикальне вивищення меншин, аж до таких практик, приміром, як вилучати слово &amp;quot;негр&amp;quot; з американської літературної класики. У термінальній стадії нам являється [[СССР|ліво]]-[[Вакарчук|ліберальний]] покруч під назвою [[SJW]], що [[Ненависть|сходить на гівно]] від будь-якого натяку на неполіткоректність, а всіх представників більшості вважає [[Свинособака|шовіністичними свинями]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позитивна сторона всього цього - банальна чемність. Наприклад, якби російськомовне суспільство було політкоректним, безосе, тебе б не називали «хохлом», коли ти їдеш на заробітки до Москви, а називали б українцем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Боротьба за рівність ==&lt;br /&gt;
Боротьба за рівність™ — процес, за яким, як правило, ховається бажання якихось не дуже урізаних в правах соціальних груп скинути головних, очолити суспільство і профорсити всім саме своє гівно. Характеризується криками &amp;quot;за рівність&amp;quot; або &amp;quot;за народ&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще Орвелл писав про проблему вищих, середніх і нижчих і що середні намагаються підбурити нижчих повстати проти нижчих, аби самими стати вищими. Це інший бік проблеми еволюції і теж випробування варіантів. Якщо вдасться - отже організованість і філософія середніх чогось варта. Ні - отже щось десь іще пішло не так.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згадаймо тих же [[ЛГБТ]]: фемок і геїв уже давно ніхто не чіпає, але право насаджувати цю ідеологію в школах і переконувати що у дітей немає статі їм теж треба. Чи українську політику, де боротьба за рівність регулярно спрацьовує проти існуючої влади, особливо активно проти проукраїнських президентів Ющенка та Порошенка за кремлівські гроші. Та що там, навіть на теренах УБК&lt;br /&gt;
Недойоб воював «за народ» проти учанівських мемів. А насправді воював за свої меми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== В Україні ==&lt;br /&gt;
Залежно від походження SJW, ти, аноне, можеш виявитися або [[Азов|клятим нацистом]], який ушшімляє [[Узкоязьічноє насєлєніє|расійськаязиних]], або нещасним [[Рогуль|безмозким українчиком]], якого конче треба захистити од [[Москаль|клятих колоніалістів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Погляд з іншого табору ==&lt;br /&gt;
Боротьба &amp;quot;за рівність&amp;quot; в багатьох країнах вже давно перейшла із оборони в наступ. Якщо раніше друзі наші загорілі та друзі наші нетрадиційні (от оті всякі, ну...) боролися за отримання банальних базових прав у суспільстві, то якось плавно ситуація почала котитися в бік якогось абсурду та цирку. Якщо країни бувшого СНГ ще трохи тримають оборону (не говорячи вже про Китай та мусульман), то країни &amp;quot;заходу&amp;quot; (ці всі ваші США та Європи) уже пожинають плоди потакання усім підряд без розбору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвинені країни стали такими, бо вони протягом довгих років вели боротьбу і її таки вигравали (з перемінним успіхом, але). Конкуренція у різних сферах (особливо у військових) заставляла людей рухатись, придумувати різні винаходи, які, в свою чергу, давали можливість поступово просуватися вперед ще швидше. Так вже склалось історично (чи кліматично, чи географічно, може рептилоїди допомогли), що країни Європи (США/Канада вже як наслідок) досягли більшого успіху за цей період часу, тому вони диктували свої умови більшості світу. Це були інші часи, зі своїми цінностями/героями/подіями, ми не можемо їх змінити, вони вже минули, все. А сучасні &amp;quot;пригнічені&amp;quot; пробують повісити провини людей з тих часів на їхніх нащадків (так-так, &amp;quot;ті хто не був рабами, звинувачують тих, хто не мав рабів у рабовласництві&amp;quot;) і змінити теперішні реалії життя з оглядом на минуле. Значна частина &amp;quot;європейців&amp;quot; почала підігравати &amp;quot;пригніченим&amp;quot; в їхніх образах (на всіх підряд) і, завдяки цьому, ми й отримали таке прекрасне явище як Політкоректність.       &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Логіка}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47106</id>
		<title>Політкоректність</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;diff=47106"/>
		<updated>2021-06-01T08:41:27Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Політкоректність&#039;&#039;&#039; - як виходить з назви - [[Отаман Вочевидячки|політична коректність]]. Початково - [[Хижак|макіавелівський]] спосіб здобувати прихильність електорату з меншин. Тобто якщо [[США|кандидат у сенатори]] хотів вибратися у [[Гопники|ніґерському кварталі]], то мусив підлизати чорним і почесати про расову рівність, як він її здобуватиме тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згодом політкоректність перестала бути &#039;&#039;[[Політика|політ-]]&#039;&#039; і [[Покоління сніжинок|подекуди перегнулася]] в радикальне вивищення меншин, аж до таких практик, приміром, як вилучати слово &amp;quot;негр&amp;quot; з американської літературної класики. У термінальній стадії нам являється [[СССР|ліво]]-[[Вакарчук|ліберальний]] покруч під назвою [[SJW]], що [[Ненависть|сходить на гівно]] від будь-якого натяку на неполіткоректність, а всіх представників більшості вважає [[Свинособака|шовіністичними свинями]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позитивна сторона всього цього - банальна чемність. Наприклад, якби російськомовне суспільство було політкоректним, безосе, тебе б не називали «хохлом», коли ти їдеш на заробітки до Москви, а називали б українцем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Боротьба за рівність ==&lt;br /&gt;
Боротьба за рівність™ — процес, за яким, як правило, ховається бажання якихось не дуже урізаних в правах соціальних груп скинути головних, очолити суспільство і профорсити всім саме своє гівно. Характеризується криками &amp;quot;за рівність&amp;quot; або &amp;quot;за народ&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще Орвелл писав про проблему вищих, середніх і нижчих і що середні намагаються підбурити нижчих повстати проти нижчих, аби самими стати вищими. Це інший бік проблеми еволюції і теж випробування варіантів. Якщо вдасться - отже організованість і філософія середніх чогось варта. Ні - отже щось десь іще пішло не так.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згадаймо тих же [[ЛГБТ]]: фемок і геїв уже давно ніхто не чіпає, але право насаджувати цю ідеологію в школах і переконувати що у дітей немає статі їм теж треба. Чи українську політику, де боротьба за рівність регулярно спрацьовує проти існуючої влади, особливо активно проти проукраїнських президентів Ющенка та Порошенка за кремлівські гроші. Та що там, навіть на теренах УБК&lt;br /&gt;
Недойоб воював «за народ» проти учанівських мемів. А насправді воював за свої меми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== В Україні ==&lt;br /&gt;
Залежно від походження SJW, ти, аноне, можеш виявитися або [[Азов|клятим нацистом]], який ушшімляє [[Узкоязьічноє насєлєніє|расійськаязиних]], або нещасним [[Рогуль|безмозким українчиком]], якого конче треба захистити од [[Москаль|клятих колоніалістів]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Погляд з іншого табору ==&lt;br /&gt;
Боротьба &amp;quot;за рівність&amp;quot; в багатьох країнах вже давно перейшла із оборони в наступ. Якщо раніше друзі наші загорілі та друзі наші нетрадиційні (от оті всякі, ну...) боролися за отримання банальних базових прав у суспільстві, то якось плавно ситуація почала котитися в бік якогось абсурду та цирку. Якщо країни бувшого СНГ ще трохи тримають оборону (не говорячи вже про Китай та мусульман), то країни &amp;quot;заходу&amp;quot; (ці всі ваші США та Європи) уже пожинають плоди потакання усім підряд без розбору. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розвинені країни стали такими, бо вони протягом довгих років вели боротьбу і її таки вигравали (з перемінним успіхом, але). Конкуренція у різних сферах (особливо у військових) заставляла людей рухатись, придумувати різні винаходи, які, в свою чергу, давали можливість поступово просуватися вперед ще швидше. Так вже склалось історично (чи кліматично, чи географічно, може рептилоїди допомогли), що країни Європи (США/Канада вже як наслідок) досягли більшого успіху за цей період часу, тому вони диктували свої умови більшості світу. Це були інші часи, зі своїми цінностями/героями/подіями, ми не можемо їх змінити, вони вже минули, все. А сучасні &amp;quot;пригнічені&amp;quot; пробують повісити провини людей з тих часів на їхніх нащадків (так-так, &amp;quot;ті хто не був рабами, звинувачують тих, хто не мав рабів у рабовласництві&amp;quot;) і змінити теперішні реалії життя з оглядом на минуле.    &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Логіка}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Політика]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=47084</id>
		<title>Життя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=47084"/>
		<updated>2021-05-28T13:44:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|Повноцінне життя - коли щодня з 9 до 9 на роботі, а в єдиний свій вихідний допомагаєш дружині по хаті і сидиш з дітьми? Чи коли тебе, топового танка, знає весь сервер і жоден найскладніший рейд без тебе не почнеться? Коли, як тільки ти заходиш онлайн, стоїть черга гравців, готових тобі відсмоктати, тільки б ти кудись зводив.&lt;br /&gt;
Як на мене, повноцінно жити - це робити те, що приносить задоволення. |Анон про життя}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Життя&#039;&#039;&#039; - це те що з тобою, читач, коїться у даний момент часу. І, на жаль, воно спливає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кожен з нас сам обирає як йому жити і які цінності для себе обирати (ну може не прям все від нас залежить, але на щось ми та й впливаємо). У цьому вимірі (в інших не був, тому про них тяжко щось сказати), нам відводиться певний проміжок часу (у всіх різний і з різними стартовими умовами), який нам потрібно чимось заповнити і можливо навіть залишити по собі якийсь спадок (і я зараз не про гроші, хоча вони теж може комусь і допоможуть).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зазвичай життя прийнято ділити на такі періоди:&lt;br /&gt;
* дитинство, до 12-13 років (коли можна палкою бити кропиву, ловити метеликів і тебе ще хвалять, коли ти добре поїв)&lt;br /&gt;
* підлітковий вік, від 12-13 до 16-18 років (коли твій організм інтенсивно змінюється, предки тебе зовсім не розуміють, а тут ще й треба обирати ким ти станеш в майбутньому)&lt;br /&gt;
* дорослий вік, від 16-18 до 55-60 (коли ти стаєш предком, який нічого не розуміє, а тобі ще хочеться качати свого ельфа і бити кропиву)&lt;br /&gt;
* старечий вік, від 55-60 і до скільки протягнеш (відкриваються нові здібності - тепер ви безпомилково за 0,5-2 секунди можете визначити чи людина наркоман/проститутка, а також інтуїтивно відчуваєте де в радіусі 150-200 кілометрів картопля на 30 копійок дешевша)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Повноцінне життя ==&lt;br /&gt;
{{Youtube|eYuohDFQgM8|}}&lt;br /&gt;
*Це найпоширеніша назва передсмертного стану. Офіційно починається в день, коли [[Ти]] покидаєш материнську утробу і закінчується переважно зупинкою серця. Саме по собі життя нудне, але є багато способів зробити його цікавішим&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Життя в Інтернеті ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[[Ти]]&lt;br /&gt;
*[[Інтернет]]&lt;br /&gt;
{{Портал:Портал-сус/Бокс}}&lt;br /&gt;
{{Типи людей}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Людство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=47083</id>
		<title>Життя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=47083"/>
		<updated>2021-05-28T13:16:39Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|Повноцінне життя - коли щодня з 9 до 9 на роботі, а в єдиний свій вихідний допомагаєш дружині по хаті і сидиш з дітьми? Чи коли тебе, топового танка, знає весь сервер і жоден найскладніший рейд без тебе не почнеться? Коли, як тільки ти заходиш онлайн, стоїть черга гравців, готових тобі відсмоктати, тільки б ти кудись зводив.&lt;br /&gt;
Як на мене, повноцінно жити - це робити те, що приносить задоволення. |Анон про життя}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Життя&#039;&#039;&#039; це те що з тобою, читач, коїться у даний момент часу. І, на жаль, воно спливає. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Повноцінне життя ==&lt;br /&gt;
{{Youtube|eYuohDFQgM8|}}&lt;br /&gt;
*Це найпоширеніша назва передсмертного стану. Офіційно починається в день, коли [[Ти]] покидаєш материнську утробу і закінчується переважно зупинкою серця. Саме по собі життя нудне, але є багато способів зробити його цікавішим&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Життя в Інтернеті ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[[Ти]]&lt;br /&gt;
*[[Інтернет]]&lt;br /&gt;
{{Портал:Портал-сус/Бокс}}&lt;br /&gt;
{{Типи людей}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Людство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3&amp;diff=47065</id>
		<title>Політолог</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3&amp;diff=47065"/>
		<updated>2021-05-27T13:18:31Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Політолог&#039;&#039;&#039; — то така своєрідна професія, яка застосовується [[ХЗ|хуй зна де]], а якщо  точніше, то не застосовується ніде.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для того, щоб стати політологом, можна відучитись 4 роки та мати диплом спеціаліста, або просто бахнути з батьою самогону і почути, хто такі наші депутати та безпосередньо [[Президент]].&lt;br /&gt;
У цій сфері найкраще розбираються люди за 50, люди з пристрастю до [[Алкоголь|алкоголю]] та викладачі політології (часто належать до першого або другого фактору).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навчання на політолога доволі складне. Але як-то кажуть серед політологів: &amp;quot;Спочатку ти працюєш на заліковку, а потім ти не працюєш ніде&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З початком активної фази інформаційної війни (з кінця 2012 року орієнтовно), коли градус москальської пропаганди перетнув всі можливі межі, наші інформаційні діячі не придумали нічого кращого, ніж віддзеркалювати методи ворога та створювати аналогічні передачі, тільки з іншим змістом. Саме в цей момент кількість &amp;quot;політологів&amp;quot; збільшилась в 9000 раз, я гарантую. До &amp;quot;політологів&amp;quot; стали записувати всіх, хто міг зв&#039;язати до купи хоча б два слова (а дехто і те не міг), до студій почали запрошувати кого попало (співаків, коміків, шоуменів, орнітологів, синоптиків і т.д.), які авторитетно розбирали військові операції, економічні стратегії, та інші справи підвищеної серйозності. Якісь розбору та аналітика були відповідними, але люди такий матеріал хавали та хавають, от і попит на подібну публіку зберігається.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Робота|1=Робота}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47060</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47060"/>
		<updated>2021-05-27T09:05:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Альтернативи */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
* гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
* за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
* інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
* чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якби Гай Юлій Цезар дожив до наших днів, то влаштуватись водієм маршрутки він би не зміг, бо стільки справ одночасно він би не осилив (там потрібно кермувати (підрізаючи інших та матюкаючись на них), розмовляти по телефону і описувати свої емоції слухачу (скоріше всього іншому водію), запалювати цигарку, пити каву, видавати здачу, переключати наступну пісню (обов&#039;язково шансон), а також лаятись з черговим пільговиком, який зі своєю сумкою з базару займає чотири потенційних місця).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кількість пасажирів маршрутки може варіюватись від нуля і до нескінченності (салон маршрутки являє собою окреме середовище простір-час, яке би навіть Ейнштейн не зміг описати). В час пік між пасажирами можуть зав&#039;язатись настільки близькі стосунки (переважно без взаємної згоди), яких часто навіть у сімейних пар не буває за 20-30 років спільного життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними розвагами пасажирів є:&lt;br /&gt;
* передача грошей за проїзд (колективна гра, в якій потрібно передати купюру через максимальну кількість людей до водія, завдавши максимальних незручностей всім можливим учасникам і при цьому отримати &amp;quot;здачу&amp;quot; у валютному, а не фізичному еквіваленті).&lt;br /&gt;
* командні змагання з відкривання/закривання вікон та люків (у команді &amp;quot;дує&amp;quot; (їхня ціль закрити всі джерела повітря у маршрутці) переважно перебувають пенсіонери та мами з дітьми, у протилежній команді (&amp;quot;не дує&amp;quot;) зазвичай всі інші).&lt;br /&gt;
* прослуховування музики/відео на максимальній гучності, з метою заглушити плейлист водія (опціонально можна проводити бізнес-пеговори по телефону, продаючи 9000 тон алюмінію, купуючи акції Тесла або нерухомість у Монако).&lt;br /&gt;
* гра &amp;quot;інтуїція&amp;quot;, коли потрібно через запотіле скло/спини інших пасажирів/рекламу та бруд ззовні/рельєф ям на дорозі вгадати потрібну локацію та встигнути крикнути &amp;quot;на асаноффке!!!!&amp;quot; (достатньо гучно, щоб водій почув та встиг перескочити через три смуги на дорозі і при цьому пролізти через людську масу до виходу)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навіть не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
* Телепорт (на жаль ще не придумали)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47059</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47059"/>
		<updated>2021-05-27T09:03:03Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Пасажири */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
* гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
* за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
* інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
* чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якби Гай Юлій Цезар дожив до наших днів, то влаштуватись водієм маршрутки він би не зміг, бо стільки справ одночасно він би не осилив (там потрібно кермувати (підрізаючи інших та матюкаючись на них), розмовляти по телефону і описувати свої емоції слухачу (скоріше всього іншому водію), запалювати цигарку, пити каву, видавати здачу, переключати наступну пісню (обов&#039;язково шансон), а також лаятись з черговим пільговиком, який зі своєю сумкою з базару займає чотири потенційних місця).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кількість пасажирів маршрутки може варіюватись від нуля і до нескінченності (салон маршрутки являє собою окреме середовище простір-час, яке би навіть Ейнштейн не зміг описати). В час пік між пасажирами можуть зав&#039;язатись настільки близькі стосунки (переважно без взаємної згоди), яких часто навіть у сімейних пар не буває за 20-30 років спільного життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними розвагами пасажирів є:&lt;br /&gt;
* передача грошей за проїзд (колективна гра, в якій потрібно передати купюру через максимальну кількість людей до водія, завдавши максимальних незручностей всім можливим учасникам і при цьому отримати &amp;quot;здачу&amp;quot; у валютному, а не фізичному еквіваленті).&lt;br /&gt;
* командні змагання з відкривання/закривання вікон та люків (у команді &amp;quot;дує&amp;quot; (їхня ціль закрити всі джерела повітря у маршрутці) переважно перебувають пенсіонери та мами з дітьми, у протилежній команді (&amp;quot;не дує&amp;quot;) зазвичай всі інші).&lt;br /&gt;
* прослуховування музики/відео на максимальній гучності, з метою заглушити плейлист водія (опціонально можна проводити бізнес-пеговори по телефону, продаючи 9000 тон алюмінію, купуючи акції Тесла або нерухомість у Монако).&lt;br /&gt;
* гра &amp;quot;інтуїція&amp;quot;, коли потрібно через запотіле скло/спини інших пасажирів/рекламу та бруд ззовні/рельєф ям на дорозі вгадати потрібну локацію та встигнути крикнути &amp;quot;на асаноффке!!!!&amp;quot; (достатньо гучно, щоб водій почув та встиг перескочити через три смуги на дорозі і при цьому пролізти через людську масу до виходу)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47058</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47058"/>
		<updated>2021-05-27T09:01:26Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Пасажири */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
* гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
* за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
* інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
* чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якби Гай Юлій Цезар дожив до наших днів, то влаштуватись водієм маршрутки він би не зміг, бо стільки справ одночасно він би не осилив (там потрібно кермувати (підрізаючи інших та матюкаючись на них), розмовляти по телефону і описувати свої емоції слухачу (скоріше всього іншому водію), запалювати цигарку, пити каву, видавати здачу, переключати наступну пісню (обов&#039;язково шансон), а також лаятись з черговим пільговиком, який зі своєю сумкою з базару займає чотири потенційних місця).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кількість пасажирів маршрутки може варіюватись від нуля і до нескінченності (салон маршрутки являє собою окреме середовище простір-час, яке би навіть Ейнштейн не зміг описати). В час пік між пасажирами можуть зав&#039;язатись настільки близькі стосунки (переважно без взаємної згоди), яких часто навіть у сімейних пар не буває за 20-30 років спільного життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними розвагами пасажирів є:&lt;br /&gt;
* передача грошей за проїзд (колективна гра, в якій потрібно передати купюру через максимальну кількість людей до водія, завдавши максимальних незручностей всім можливим учасникам і при цьому отримати &amp;quot;здачу&amp;quot; у валютному, а не фізичному еквіваленті).&lt;br /&gt;
* командні змагання з відкривання/закривання вікон та люків (у команді &amp;quot;дує&amp;quot; (їхня ціль закрити всі джерела повітря у маршрутці) переважно перебувають пенсіонери та мами з дітьми, у протилежній команді (&amp;quot;не дує&amp;quot;) зазвичай всі інші).&lt;br /&gt;
* прослуховування музики/відео на максимальній гучності, з метою заглушити плейлист водія (опціонально можна проводити бізнес-пеговори по телефону, продаючи 9000 тон алюмінію, купуючи акції Тесла або нерухомість у Монако).&lt;br /&gt;
* гра &amp;quot;інтуїція&amp;quot;, коли потрібно через запотіле скло/спини інших пасажирів/рекламу та бруд ззовні/рельєф ям на дорозі вгадати потрібну локацію та встигнути крикнути &amp;quot;на асаноффке!!!!&amp;quot; (достатньо гучно, щоб водій почув і встиг перескочити через три смуги на дорозі і при цьому встигнути пролізти через людську масу до виходу)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47057</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47057"/>
		<updated>2021-05-27T08:52:21Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Пасажири */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
* гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
* за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
* інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
* чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якби Гай Юлій Цезар дожив до наших днів, то влаштуватись водієм маршрутки він би не зміг, бо стільки справ одночасно він би не осилив (там потрібно кермувати (підрізаючи інших та матюкаючись на них), розмовляти по телефону і описувати свої емоції слухачу (скоріше всього іншому водію), запалювати цигарку, пити каву, видавати здачу, переключати наступну пісню (обов&#039;язково шансон), а також лаятись з черговим пільговиком, який зі своєю сумкою з базару займає чотири потенційних місця).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кількість пасажирів маршрутки може варіюватись від нуля і до нескінченності (салон маршрутки являє собою окреме середовище простір-час, яке би навіть Ейнштейн не зміг описати). В час пік між пасажирами можуть зав&#039;язатись настільки близькі стосунки (переважно без взаємної згоди), яких часто навіть у сімейних пар не буває за 20-30 років спільного життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними розвагами пасажирів є:&lt;br /&gt;
* передача грошей за проїзд (колективна гра, в якій потрібно передати купюру через максимальну кількість людей до водія, завдавши максимальних незручностей всім можливим учасникам і при цьому отримати &amp;quot;здачу&amp;quot; у валютному, а не фізичному еквіваленті).&lt;br /&gt;
* командні змагання з відкривання/закривання вікон та люків (у команді &amp;quot;дує&amp;quot; (їхня ціль закрити всі джерела повітря у маршрутці) переважно перебувають пенсіонери та мами з дітьми, у протилежній команді (&amp;quot;не дує&amp;quot;) зазвичай всі інші).&lt;br /&gt;
* прослуховування музики/відео на максимальній гучності, з метою заглушити плейлист водія (опціонально можна проводити бізнес-пеговори по телефону, продаючи 9000 тон алюмінію, купуючи акції Тесла або нерухомість у Монако).&lt;br /&gt;
* гра &amp;quot;інтуїція&amp;quot;, коли потрібно через запотіле скло/спини інших пасажирів/рекламу та бруд ззовні/рельєф ям на дорозі вгадати потрібну локацію та встигнути крикнути &amp;quot;на асаноффке!!!!&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47056</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47056"/>
		<updated>2021-05-27T08:41:04Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Пасажири */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
* гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
* за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
* інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
* чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якби Гай Юлій Цезар дожив до наших днів, то влаштуватись водієм маршрутки він би не зміг, бо стільки справ одночасно він би не осилив (там потрібно кермувати (підрізаючи інших та матюкаючись на них), розмовляти по телефону і описувати свої емоції слухачу (скоріше всього іншому водію), запалювати цигарку, пити каву, видавати здачу, переключати наступну пісню (обов&#039;язково шансон), а також лаятись з черговим пільговиком, який зі своєю сумкою з базару займає чотири потенційних місця).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кількість пасажирів маршрутки може варіюватись від нуля і до нескінченності (салон маршрутки являє собою окреме середовище простір-час, яке би навіть Ейнштейн не зміг описати). В час пік між пасажирами можуть зав&#039;язатись настільки близькі стосунки (переважно без взаємної згоди), яких часто навіть у сімейних пар не буває за 20-30 років спільного життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними розвагами пасажирів є:&lt;br /&gt;
* передача грошей за проїзд (колективна гра, в якій потрібно передати купюру через максимальну кількість людей до водія, завдавши максимальних незручностей всім можливим учасникам і при цьому отримати &amp;quot;здачу&amp;quot; у валютному, а не фізичному еквіваленті).&lt;br /&gt;
* командні змагання з відкривання/закривання вікон та люків (у команді &amp;quot;дує&amp;quot; (їхня ціль закрити всі джерела повітря у маршрутці) переважно перебувають пенсіонери та мами з дітьми, у протилежній команді (&amp;quot;не дує&amp;quot;) зазвичай всі інші).&lt;br /&gt;
* прослуховування музики/відео на максимальній гучності, з метою заглушити плейлист водія (опціонально можна проводити бізнес-пеговори по телефону, продаючи 9000 тон алюмінію, купуючи акції Тесла або нерухомість у Монако).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47055</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47055"/>
		<updated>2021-05-27T08:35:52Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Пасажири */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
* гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
* за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
* інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
* чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якби Гай Юлій Цезар дожив до наших днів, то влаштуватись водієм маршрутки він би не зміг, бо стільки справ одночасно він би не осилив (там потрібно кермувати (підрізаючи інших та матюкаючись на них), розмовляти по телефону і описувати свої емоції слухачу (скоріше всього іншому водію), запалювати цигарку, пити каву, видавати здачу, переключати наступну пісню (обов&#039;язково шансон), а також лаятись з черговим пільговиком, який зі своєю сумкою з базару займає чотири потенційних місця).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кількість пасажирів маршрутки може варіюватись від нуля і до нескінченності (салон маршрутки являє собою окреме середовище простір-час, яке би навіть Ейнштейн не зміг описати). В час пік між пасажирами можуть зав&#039;язатись настільки близькі стосунки (переважно без взаємної згоди), яких часто навіть у сімейних пар не буває за 20-30 років спільного життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основними розвагами пасажирів є:&lt;br /&gt;
* передача грошей за проїзд (колективна гра, в якій потрібно передати купюру через максимальну кількість людей до водія, завдавши максимальних незручностей всім можливим учасникам і при цьому отримати &amp;quot;здачу&amp;quot; у валютному, а не фізичному еквіваленті).&lt;br /&gt;
* командні змагання з відкривання/закривання вікон та люків (у команді &amp;quot;дує&amp;quot; (їхня ціль закрити всі джерела повітря у маршрутці) переважно перебувають пенсіонери та мами з дітьми, у протилежній команді (&amp;quot;не дує&amp;quot;) зазвичай всі інші).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47052</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47052"/>
		<updated>2021-05-27T08:19:05Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Водії */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
* гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
* за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
* інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
* чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якби Гай Юлій Цезар дожив до наших днів, то влаштуватись водієм маршрутки він би не зміг, бо стільки справ одночасно він би не осилив (там потрібно кермувати (підрізаючи інших та матюкаючись на них), розмовляти по телефону і описувати свої емоції слухачу (скоріше всього іншому водію), запалювати цигарку, пити каву, видавати здачу, переключати наступну пісню (обов&#039;язково шансон), а також лаятись з черговим пільговиком, який зі своєю сумкою з базару займає чотири потенційних місця).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47051</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47051"/>
		<updated>2021-05-27T08:18:07Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Водії */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
* гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
* за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
* інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
* чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
Якби Гай Юлій Цезар дожив до наших днів, то влаштуватись водієм маршрутки він би не зміг, бо стільки справ одночасно він би не осилив (там потрібно кермувати (підрізаючи інших та матюкаючись на них), розмовляти по телефону і описувати свої емоції слухачу (скоріше всього іншому водію), запалювати цигарку, пити каву, видавати здачу, переключати наступну пісню (обов&#039;язково шансон), а також лаятись з черговим пільговиком, який зі своєю сумкою з базару займає чотири потенційних місця).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47050</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47050"/>
		<updated>2021-05-27T08:03:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
* гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
* за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
* інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
* чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47049</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47049"/>
		<updated>2021-05-27T08:01:08Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Сутність */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом:&lt;br /&gt;
гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47048</id>
		<title>Маршрутка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0&amp;diff=47048"/>
		<updated>2021-05-27T08:00:06Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Сутність */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Їде маршрутка, як велика собача будка, на дорозі всіх підрізає, бо [[шансон]] в салоні рубає: [[Владімірський централ]]!&#039;&#039;|[[Кузьма Скрябін]]}}&lt;br /&gt;
{{Цитата|&#039;&#039;Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний. Етапом із Твєрі зла нємєряно&#039;&#039;|[[Владімірскій централ|Той самий гімн маршрутників]]}}&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992243133.jpg|міні|Я воджу як рагуль]]&lt;br /&gt;
[[Файл:FB IMG 1564992262755.jpg|міні|Коли зламалась посеред рейсу]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Маршрутка&#039;&#039;&#039; — розповсюджений на початку 21-го століття в [[Україна|Україні]] вид громадського транспорту, призначений для перевезення [[бидло|невибагливих мас громадян]]. Викликає [[дупобіль|змішані почуття]] серед народу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність ==&lt;br /&gt;
Є жовтими&amp;lt;ref&amp;gt;Зазвичай, також можуть бути іншоколірними.&amp;lt;/ref&amp;gt; невеликими автобусами, часто переробленими з вантажних фургонів. Незважаючи на те, що вони невеликі, вміщають [[9000|іноді й понад сотню пасажирів]]. Дуже часто їздять із запізненням і створюють на дорогах аварійні ситуації. Мають хамовитих неосвічених (в основному) водіїв і таких самих пасажирів.&lt;br /&gt;
Оскільки наших перевізників мало хвилює комфорт пасажирів (гроші їм і так заплатять), а місцева влада у містах взагалі мало чим переймається (вони гроші і так вкрадуть), то вигляд і технічний стан маршруток відповідний. Помітити типову маршрутку можна навіть з закритими очима/вухами/носом: &lt;br /&gt;
- гальмівні колодки замінюються тільки тоді, коли вони просто стерлися повністю (і то не завжди, бо і однією колодкою на чотири колеса віртуози умудряються гальмувати), тому, маршрутку можна почути за 10 кілометрів по характерному писку, який уже став їхньою візитною карткою (досвідчені анони навчилися визначати потрібні їм номери маршруток по звуку).&lt;br /&gt;
- за технічним станом двигунів також особливо не слідкують, тому з вихлопної труби майже завжди вилітає таке, за що на деякі ТЕС накладали би штрафи екологи.&lt;br /&gt;
- інтер&#039;єр маршруток теж заслуговує уваги, якщо якийсь елемент салону може скрипіти/тріщати/пищати - він буде це робити.&lt;br /&gt;
- чудова якість наших доріг і аналогічна якість самих маршруток об&#039;єднались та подарували нам черговий мем - колеса, які відпадають на ходу, даруючи нові емоції всім учасникам процесу (пасажирам, водію, а найбільше - водіям зустрічного транспорту).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Типажі ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Водії ===&lt;br /&gt;
Зазвичай це жирні, неголені, фізично та психологічно витривалі дядьки, що голосно кричать &amp;quot;передаєм за проєзд!!!!!!!!1111&amp;quot;. Тих, хто не вміє так голосно та нахабно волати, в &amp;quot;маршрутчики&amp;quot; не беруть. Також цінується вміння грамотно сваритися зі скандальними пасажирами, нервовими мамцями з малолітніми дітьми або пільговиками &amp;lt;ref&amp;gt;Які часто намагаються проїхатися безкоштовно.&amp;lt;/ref&amp;gt;. На ніч водії заганяють маршрутки в двір своєї хати чи паркують біля свого під&#039;їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Пасажири ===&lt;br /&gt;
Студенти, пенсіонери, [[бидло]], [[школота]], [[офісний планктон]], а також ті, чия тачка тимчасово в ремонті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Альтернативи ==&lt;br /&gt;
* Таксі. Лише для обраних, або тих у кого є бабло&lt;br /&gt;
* Автобуси\тролейбуси\метро\трамваї. Хоч і коштують дешевше, проте мають ряд недоліків: по-перше, вони курсують лише там, де їм можна, махнувши рукою, ти їх не зупиниш&amp;lt;ref&amp;gt;[[Анон]]ові один раз вдалося з тролейбусом.&amp;lt;/ref&amp;gt; посеред вулиці, часто їздять із запізненнями&amp;lt;ref&amp;gt;Маршруток це теж стосується.&amp;lt;/ref&amp;gt;, не завжди такі швидкі та мобільні як хотілося б&lt;br /&gt;
* [[Велосипед|Лісапет]] (ровер)\або свій транспорт&lt;br /&gt;
* Пішки&lt;br /&gt;
* Закупити мікроавтобуси та створити власну мережу маршруток із більш низькими цінами. Навать й не думай! За це тебе вб&#039;ють, а маршрутки твої спалять водії звичайних маршруток, що втратять свій хліб через тебе!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Робочі Посилання ==&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Водії_маршруток]&lt;br /&gt;
*[http://inciklopedia.org/wiki/Як_правильно:Користуватися_маршрутником]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Транспорт}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Українство]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=47035</id>
		<title>Комплекс меншовартості</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=47035"/>
		<updated>2021-05-25T13:31:42Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Способи лікування */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;{{Недопис}}&lt;br /&gt;
[[Файл:Дзеркала криві.png|міні|праворуч]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Комплекс меншовартості&#039;&#039;&#039; — притаманна колоніальним і пост-колоніальним націям сукупність поглядів на свою й інші нації. Полягає в тому, що пацієнт уважає свою націю апріорі гіршою за інші, особливо за ту, яка поневолювала. Не дивно, адже зазвичай імперські нації, захопивши нові колонії, зосереджують пропагандистський апарат імперії, аби переконати нових громадян, що ті [[Бидло|варвари]], а загарбники - новітній [[Рим]], що він несе темним дикунам промінь цивілізації й світла. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кінцева мета імперської пропаганди — знищити націю на захоплених землях, [[Енеїда|&amp;quot;щоб і дух не пах&amp;quot;]]. Найкращий (для загарбників) результат: те, що лишилося від поневолених, стає частиною імперської нації, збагачуючи її культурно, генетично, кадрово тощо. Приклад з історії — [[Франція|романізовані гали]] пізнього Риму, які забули власну мову, історію й уважали себе римлянами. В сучасності хорошим прикладом передостанньої стадії є [[Білорусь]], чия незалежність від [[Московія|Росії]] тримається лише на такій-сякій політичній окремішності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не вельми вигідний (для загарбників) вихід — загнати поневолених у резервації. Звісно, вони там животітимуть собі тихенько, вважаючи себе людьми другого сорту — загрози для імперії нуль. Однак і [[профіт]]у для нації загарбників — мінімум.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Різновиди==&lt;br /&gt;
=== Европейська меншовартість ===&lt;br /&gt;
Після 2015 року стали дедалі частіше траплятися особини, що хворіють на гостру стадію проєвропейської меншовартості. Ще таких людей можна називати на всю голову єврооптимістами або людьми, що хворі на проєвропейськість головного мозку. Характерною ознакою такої особини є хворобливе возвеличування всього того, „шо є у [[Європа|еуропі]]“ (навіть [[ЛҐБТ|одностатеві шлюби]] та „прийом бігєнців“), небажання думати власною головою та щось придумувати (достатньо лише еуропу мавпувати).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Деякі екземпляри з великим розмахом розкуповують усе, шо починається на „євро-“: євровікна, єврокосметику. Роблять ще євроремонти (часто брендової, тобто нікудишньої якості). Такі люди будь-яку маячню [[рагуль|жителя]] Центральної чи Західної Європи сприймають за чисту монету. Особливо ради-[[Лайно|кал]]ьні готові навіть продатися у рабство комусь з громадян ЄС. Саме такі люди терплять найжахливіші приниження в [[Польща|Польщі]] та [[Італія|Італії]]. А чому би й не потерпіти заради перебування у еуропі обітованій (EVROPA OBITOVANVM)?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Способи лікування==&lt;br /&gt;
Вилікуватись пацієнт може тільки сам, розширивши свій кругозір (відвідавши різні країни, різні їх регіони, а не тільки туристичні місця, а краще взагалі пожити у якійсь із них і стикнутися ще й з місцевими проблемами/законами).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість пацієнтів, які люто, нестримно, обожнюють Європу/США/Японію/і т.д. знайомі з ними дуже поверхнево і романтизовано (часто з інтернету/телевізора, або з туристичного туру на 5-10 днів). Часто людина переїжджає з умовного Крижопля (без обід, анон) в умовну Варшаву/Торонто і для неї на контрасті все здається чимось унікальним, розвинутим і прекрасним, от для них Україна і здається прямо відсталою та убогою. А якщо розібрати питання більш глибоко, то між умовним Києвом і умовною Варшавою в багатьох питаннях не буде аж такої великої різниці (аналогічно і для населених пунктів з приблизно однаковою кількістю населення). Ще є фактор &amp;quot;легенд&amp;quot;, коли наші заробітчани (для підвищення свого авторитету і серйозності) прикрашають історії свого перебування в іншій країні, часто забуваючи освітлити іншу сторону медалі, створюючи хибне уявлення у слухачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А по суті, в нас хороша країна (не без проблем і опзж-шників всяких, але...), яка досить швидко може догнати по рівню розвитку/економіки країни Європи, якщо ми з тобою, анон, прикладемо хоч трохи зусиль, бо країну роблять люди, а люди у нас класні, просто вони цього ще не усвідомили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
*[[Українофобія]]&lt;br /&gt;
*[[Хохол-малорос]]&lt;br /&gt;
*[[Шароварщина]]&lt;br /&gt;
*[[Зрада]]&lt;br /&gt;
*[[План «Айсберг»]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
==Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Покликання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Людство}} &lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82&amp;diff=47034</id>
		<title>Гіперпатріот</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82&amp;diff=47034"/>
		<updated>2021-05-25T09:10:13Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Piton: /* Як лікується? */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;Якщо ви шукали статтю про москальське пропагандистське кліше, то вам &#039;&#039;&#039;[[Вишиватник|сюди]]&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
{{Недопис}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Гіперпатріот&#039;&#039;&#039; або &#039;&#039;&#039;ура-патріот&#039;&#039;&#039; - особа, вражена гіперболізованим патріотизмом головного мозку. Зазвичай, має нездоровий потяг до всього українського та до істерики спримає будь-яку згадку Московії. Має чітко виражене бажання демонструвати свою українськість та дорікати іншим за їх недостатню/слабко проартикульовану громадянську позицію. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Суть==&lt;br /&gt;
Зазвичай діагностється у людей, що тільки но увійшли у тему українізації, а особливо, якщо цей вибір супроводжувався [[Негативізм|конфліктом з навколишнім]], переважно [[Малорос|чужорідним]], середовищем.&lt;br /&gt;
Суть полягає в тому, що в намаганнях захистити паростки культури в своєму серці від агресивного оточення, особа намагається максимально відгородити свій світогляд (який і так переживає кризу [[Ідентичність|ідентичности]]) від навіть гіпотетичних нападів чи бодай мінімально інших точок зору від [[Позиційне мислення|зафіксованої]]. Чимось нагадує матерів, що аж занадто піклуються про своє дитятко і ладне чинити будь-які, навіть найбільш абсурдні, вчинки у випадку, якщо її здастся, що щось маляті загрожує.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія питання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Поширення==&lt;br /&gt;
===На Драматиці===&lt;br /&gt;
До гіперпатріотичних статей застосовується спеціальна вивіска.&lt;br /&gt;
{{Гіперпатріотизм}}&lt;br /&gt;
==Маркери гіперпатріотизму==&lt;br /&gt;
*Ти шо-то там робиш&lt;br /&gt;
*Постійно носиш вишиванку&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Як лікується?==&lt;br /&gt;
Переважно часом (і відповідним дорослішанням пацієнта) або ж у разі розчарування в певних ідеях/поглядах.&lt;br /&gt;
Патріотизм і любов до своєї батьківщини є позитивними явищами, які дають можливість розвивати і покращувати середовище свого існування (в даному випадку окреслене границями конкретної країни), але, як завжди, слід трохи використовувати голову і старатися адекватно оцінювати ситуацію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Україна пройшла досить складний історичний шлях, на якому було багато різних періодів, які досить тяжко однозначно охарактеризувати. Також різні люди виростають і формуються у різних умовах (часто навіть рідні брати, які виросли в одній кімнаті, бувають дуже різними у своїх поглядах/звичках/переконаннях), тому і погляд на різні речі у них майже завжди відрізняється. Плюс інформація до всіх доходить по-різному і її в наш час надто багато, щоб можна було формувати у всіх більш-менш однакову думку (ну ватніків це не стосується, але ти ж по своїх інтернетах лазиш і начитуєшся всякого).&lt;br /&gt;
От і виходить, що хтось готовий віддати життя за країну і боротись до останнього, а його сусід кричить &amp;quot;путінввадівайска&amp;quot;, мастурбує на регіоналів/опзж і включає у своїй дев&#039;ятці &amp;quot;Любе&amp;quot; на всю гучність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але не розчаровуйся, анон, в нашої неньки є багато проблем (більшість з яких не ми створили, нас може ще навіть тоді не було в планах), які ми таки вирішимо з часом, а потім створимо ще трохи інших, їх ще хтось вирішить і створить нові...так воно і буде далі, це ж життя, трясця! А любити батьківщину треба, з усіма її плюсами і мінусами (які треба не замовчувати та ігнорувати, а бачити і старатися виправляти по можливості), з гарячим серцем та холодною головою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[[Шароварщина]]&lt;br /&gt;
*[[Хуяч українізації]]&lt;br /&gt;
*[[Негативізм]]&lt;br /&gt;
{{Портал:Портал-сус/Бокс}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Покликання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Державництво}}&lt;br /&gt;
{{Україна}}&lt;br /&gt;
{{Типи людей}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Piton</name></author>
	</entry>
</feed>