https://drama.kropyva.ch/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Username+127351 2026-10-21T19:13:22Z Внесок користувача MediaWiki 1.39.7 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Username_127351&diff=68700 2024-08-29T14:56:28Z

<p>Username 127351: Створена сторінка: Тут щось було, а може і не було. В будь якому разі, тут нічого немає. *deleted</p> <hr /> <div>Тут щось було, а може і не було. В будь якому разі, тут нічого немає.<br /> <br /> *deleted</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=68670 2024-08-21T08:19:45Z

<p>Username 127351: /* Акули */</p> <hr /> <div>{{Економіка|Економіка}}<br /> <br /> {{Цитата|“Чому досвідчений трейдер не здивувався тому, що його колега вистрибнув з вікна? Бо він передбачив це падіння!”.|смішнявка}}<br /> <br /> Фондовий ринок - це не просто місце, де купують і продають акції. Це динамічна арена, де зіштовхуються інвестори різних масштабів, від малих індивідуальних трейдерів до великих інституційних гравців. Однак, на жаль, не кожен, хто підходить до цього безумства, виходить хоча б в нуль, про прибуток і мови нема...<br /> <br /> == Учасники фондового ринку ==<br /> <br /> === Індивідуальні інвестори ===<br /> Можливо, ти станеш таким, коли порозумнішаєш. Вони вкладають свої заощадження в надії на безбідну пенсію.<br /> <br /> === Інституціональні інвестори ===<br /> Банки, пенсійні фонди, страхові компанії, які керують великими сумами грошей та володіють значним впливом на ринок.<br /> <br /> === Трейдери ===<br /> Особи або компанії, що спеціалізуються на швидкій купівлі-продажу акцій, використовуючи різні стратегії. Зазвичай, це ті хто виходить у вікно та банкрутує при найменшому коливанні.<br /> <br /> == Тварини на фондовому ринку ==<br /> <br /> === Бики та ведмеді ===<br /> <br /> Найпопулярніші звірі на фондовому ринку - це бики та ведмеді. Бик піднімає пітушару на роги (вгору), а ведмідь – тисне лапами (вниз). Тому ринок або тренд, що росте, називають бичачим, а падаючий - ведмежим. Бики на своїх рогах несуть позитив та процвітання, а ведмеді на лапах несуть злидні та руйнування. Ведмеже царство настає, коли ринок падає більше, ніж на 20%.<br /> <br /> === Кити ===<br /> Кити прийшли (припливли?) до нас із криптовалютних ринків. Вони тримають величезні суми на своїх гаманцях, а коли починають продавати, всі плачуть, навіть люди з лазерними очима. Якщо у біржовій склянці стоїть величезна заявка, іноді кажуть, що її розмістив кит.<br /> <br /> === Акули ===<br /> Розводять та стрижуть усіх акули ринку. Вони знають, як наїбати лоха, коли в лоха закінчились гроші, а коли він ще може закласти власний будинок. Вони безвідповідальні гівнюки: кожен їхній крок відточений роками досвіду у психології. Тобі таке не світить.<br /> <br /> === Інші ===<br /> Ще на ринку є хом'яки, вівці та свині. Свиней ріжуть, овець стрижуть, хом'яків розводять. Хто? Рептилоїди, звісно. Жартую-жартую, рептилоїдів не буває. В англомовній літературі зустрічаються ще кролики – це ті, хто торгує всередині дня та не залишає позицій на ніч.<br /> <br /> А довкола мавпи. Вони бігають та кричать. Мертві кішки скачуть. Але не довго. Поруч виє Вовк із Уолл-Стріт.<br /> <br /> === Качкодзьоб ===<br /> {{Основна|Стартапер}}<br /> Стартапер часто виглядає так, ніби він придумав ідею для мільйонного бізнесу прямо на основі нового мемчика. Його плани іноді здаються настільки заплутаними, що навіть [[бюрократ|бюрократи]] 99lvl не розуміють що відбувається. Проте, слід відзначити, що саме завдяки таким людям з'являються нові можливості для інновацій і змін, що надихають інших на сміливі рішення.<br /> <br /> == Фондовий ринок в Україні ==<br /> Був та забув.<br /> <br /> == Куди вкатитись? ==<br /> Якщо попереду ядерний апокаліпсис, то найкраще вкатуватись в портвейн. Але корисніше все ж таки зазирнути в трохи світліше майбутнє, і тоді стане ясно: &quot;вкотитись в акції&quot; ніколи не пізно.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Світ#Як_влаштований]]<br /> *[[Економіка]]<br /> *[[Інфляція]]<br /> <br /> {{Шаблон:Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=68669 2024-08-21T08:19:16Z

<p>Username 127351: /* Інші */</p> <hr /> <div>{{Економіка|Економіка}}<br /> <br /> {{Цитата|“Чому досвідчений трейдер не здивувався тому, що його колега вистрибнув з вікна? Бо він передбачив це падіння!”.|смішнявка}}<br /> <br /> Фондовий ринок - це не просто місце, де купують і продають акції. Це динамічна арена, де зіштовхуються інвестори різних масштабів, від малих індивідуальних трейдерів до великих інституційних гравців. Однак, на жаль, не кожен, хто підходить до цього безумства, виходить хоча б в нуль, про прибуток і мови нема...<br /> <br /> == Учасники фондового ринку ==<br /> <br /> === Індивідуальні інвестори ===<br /> Можливо, ти станеш таким, коли порозумнішаєш. Вони вкладають свої заощадження в надії на безбідну пенсію.<br /> <br /> === Інституціональні інвестори ===<br /> Банки, пенсійні фонди, страхові компанії, які керують великими сумами грошей та володіють значним впливом на ринок.<br /> <br /> === Трейдери ===<br /> Особи або компанії, що спеціалізуються на швидкій купівлі-продажу акцій, використовуючи різні стратегії. Зазвичай, це ті хто виходить у вікно та банкрутує при найменшому коливанні.<br /> <br /> == Тварини на фондовому ринку ==<br /> <br /> === Бики та ведмеді ===<br /> <br /> Найпопулярніші звірі на фондовому ринку - це бики та ведмеді. Бик піднімає пітушару на роги (вгору), а ведмідь – тисне лапами (вниз). Тому ринок або тренд, що росте, називають бичачим, а падаючий - ведмежим. Бики на своїх рогах несуть позитив та процвітання, а ведмеді на лапах несуть злидні та руйнування. Ведмеже царство настає, коли ринок падає більше, ніж на 20%.<br /> <br /> === Кити ===<br /> Кити прийшли (припливли?) до нас із криптовалютних ринків. Вони тримають величезні суми на своїх гаманцях, а коли починають продавати, всі плачуть, навіть люди з лазерними очима. Якщо у біржовій склянці стоїть величезна заявка, іноді кажуть, що її розмістив кит.<br /> <br /> == Акули ==<br /> Розводять та стрижуть усіх акули ринку. Вони знають, як наїбати лоха, коли в лоха закінчились гроші, а коли він ще може закласти власний будинок. Вони безвідповідальні гівнюки: кожен їхній крок відточений роками досвіду у психології. Тобі таке не світить.<br /> <br /> === Інші ===<br /> Ще на ринку є хом'яки, вівці та свині. Свиней ріжуть, овець стрижуть, хом'яків розводять. Хто? Рептилоїди, звісно. Жартую-жартую, рептилоїдів не буває. В англомовній літературі зустрічаються ще кролики – це ті, хто торгує всередині дня та не залишає позицій на ніч.<br /> <br /> А довкола мавпи. Вони бігають та кричать. Мертві кішки скачуть. Але не довго. Поруч виє Вовк із Уолл-Стріт.<br /> <br /> === Качкодзьоб ===<br /> {{Основна|Стартапер}}<br /> Стартапер часто виглядає так, ніби він придумав ідею для мільйонного бізнесу прямо на основі нового мемчика. Його плани іноді здаються настільки заплутаними, що навіть [[бюрократ|бюрократи]] 99lvl не розуміють що відбувається. Проте, слід відзначити, що саме завдяки таким людям з'являються нові можливості для інновацій і змін, що надихають інших на сміливі рішення.<br /> <br /> == Фондовий ринок в Україні ==<br /> Був та забув.<br /> <br /> == Куди вкатитись? ==<br /> Якщо попереду ядерний апокаліпсис, то найкраще вкатуватись в портвейн. Але корисніше все ж таки зазирнути в трохи світліше майбутнє, і тоді стане ясно: &quot;вкотитись в акції&quot; ніколи не пізно.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Світ#Як_влаштований]]<br /> *[[Економіка]]<br /> *[[Інфляція]]<br /> <br /> {{Шаблон:Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B02&diff=68668 2024-08-21T07:55:29Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Navbox<br /> | name = Економіка2<br /> | title = &lt;span style=&quot;color: #000&quot;&gt;{{{1|'''{{PAGENAME}}''' - ключ до багатства та бідності}}}&lt;/span&gt; <br /> | image = [[Файл:Economics_icon.jpg|190px]]<br /> <br /> | titlestyle = background: #4CAF50; color: black; font-size: 110%;<br /> <br /> | class =<br /> <br /> | group1style = background: #8BC34A; color: #000;<br /> | group1 = Місця<br /> | list1 = [[Фондовий ринок]] · [[Біржа]] · [[Телемагазин]] · [[Фінансова компанія]] · [[Steam]] · [[Банк]] · [[Інвестиційний фонд|Інвест. фонди]] · [[Валютний ринок]] · [[МВФ]] · [[Супермаркет]]<br /> <br /> | group2style = background: #CDDC39; color: #000;<br /> | group2 = Інструменти<br /> | list2 = [[Облігації]] · [[Криптовалюти]] · [[Деривативи]] · [[Акції]] · [[Кредит]] · [[Гроші]] · [[Емісія]] · [[Товар]] · [[Іпотека]] · [[Ставка рефінансування]] · [[Дефолт]]<br /> <br /> | group3style = background: #FFC107; color: #000;<br /> | group3 = Фокуси<br /> | list3 = [[Шрінкфляція]] · [[Інфляція]] · [[Девальвація]] · [[Дефляція]] · [[Кейнсіанський конкурс краси|Конкурс краси]] · [[Зубожіння]] · [[Долар по 8]] · [[Економічна криза]] · [[Кризова економіка]] · [[Маркетингові хитрощі]]<br /> <br /> | group4style = background: #FF5722; color: #000;<br /> | group4 = Істоти<br /> | list4 = [[Останній капіталіст]] · [[Бюрократ]] · [[Нувориш]] · [[Бомж]] · [[Стартапер]]<br /> <br /> }}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=68667 2024-08-21T07:54:09Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка|Економіка}}<br /> <br /> '''Шрінкфляція''' — це явище, що стосується покупців і їхнього сприйняття розміру товарів, особливо у контексті зростання цін. Термін походить від англійського слова &quot;shrink&quot;, що означає зменшувати, і слова &quot;інфляція&quot;, що в перекладі з латинської мови дійсно означає &quot;надування&quot;. Саме так, це дещо іронічно: замість того, щоб розмір упаковки зростав, він, навпаки, зменшується.<br /> <br /> Такі практики дуже поширені в сучасному ринковому середовищі, де виробники, замість підвищення цін напряму, обирають збільшення прибутків через зменшення кількості товару в упаковці. Це дає змогу зберегти видимість стабільності цін, оскільки більшість споживачів можуть навіть не помітити таких змін, спираючись на зовнішній вигляд упаковки, який залишається майже незмінним.<br /> <br /> == Приклад ==<br /> Припустимо, що раніше упаковка соку містила 1 літр продукту і коштувала 40 гривень. Зараз та сама упаковка може містити лише 900 мл соку, а ціна залишається такою ж, що фактично збільшує ціну за одиницю товару без зазначення цього факту на перший погляд. Це саме можна застосувати до інших продуктів, від хліба до масла, де збільшення ціни компенсується зменшенням об'єму.<br /> <br /> Навіть у сучасних мережах, де присутня концепція &quot;долар-сторів&quot;, споживачі готові платити високу ціну за невелику порцію товару. Це відбувається за умови, що споживачі сприймають цей товар як ексклюзивний або зручний у використанні, і їм не важлива вартість за одиницю. Це може стимулювати середню ціну товарів в мережі, оскільки вартість за одиницю виглядає вищою, ніж вона може бути у більшій упаковці.<br /> <br /> Таким чином, шрінкфляція — це не лише питання зміни упаковок, а й спосіб для виробників уникнути прямого підвищення цін, залишаючи споживачів у відносному невідомі. Це також викликає питання про сприйняття цін і споживчу поведінку в умовах ринкової конкуренції і стратегій маркетингу.<br /> <br /> Тепер ти й дізнався один з фокусів економіки: &quot;чому хліб - зменшується, а ціна не змінюється/збільшується&quot;.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Наука]]<br /> *[[Математика]]<br /> <br /> {{Шаблон:Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%85%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%96&diff=68666 2024-08-21T07:53:10Z

<p>Username 127351: Створена сторінка: {{Економіка}} {{Недопис}} &#039;&#039;&#039;Маркетингові хитрощі&#039;&#039;&#039; це про те, як наїбати тебе, ну або ні :) == Як наїбати тебе, власне == Тебе просто обрахувати, намахати, та обпердолити. === Шрінкфляція === {{Основна|Шрінкфляція}} Припустимо, що раніше упаковка соку містила 1 лі...</p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Недопис}}<br /> <br /> '''Маркетингові хитрощі''' це про те, як наїбати тебе, ну або ні :)<br /> <br /> == Як наїбати тебе, власне ==<br /> Тебе просто обрахувати, намахати, та обпердолити.<br /> <br /> === Шрінкфляція ===<br /> {{Основна|Шрінкфляція}}<br /> Припустимо, що раніше упаковка соку містила 1 літр продукту і коштувала 40 гривень. Зараз та сама упаковка може містити лише 900 мл соку, а ціна залишається такою ж, що фактично збільшує ціну за одиницю товару без зазначення цього факту на перший погляд. Це саме можна застосувати до інших продуктів, від хліба до масла, де збільшення ціни компенсується зменшенням об'єму. <br /> <br /> === Психологічний ефект ===<br /> Товар вартує 50 гривень за кілограм, продавець робить упаковку з написом: &quot;тепер на 20% більше&quot; але ціна стає не 60 гривень (10 гривень це і є 20% від 50 грн.) а десь 65 грн. Тобто вага зільшилась на 20% а ціна десь на 30%. Ти часто не проводиш точних розрахунків і орієнтуються на власне, загальне враження. Напис &quot;на 20% більше&quot; створює відчуття вигоди, навіть якщо реальне збільшення вартості за кілограм не таке значне.<br /> <br /> === Психологічні ціни ===<br /> Ціни, що закінчуються на 9 або 5, сприймаються як більш привабливі, ніж цілі числа. Тому продавець може округлити ціну до 65 гривень, хоча за логікою вона мала б бути 63. Також, ціни, що закінчуються на 99 копійок, створюють ілюзію більш низької вартості.<br /> <br /> === Ефект якоря ===<br /> Суть в тому, що перша інформація, яку ми отримуємо, стає своєрідним &quot;якорем&quot; для подальших суджень. Спочатку товар виставляється за завищеною ціною, а потім проводиться &quot;розпродаж&quot; зі знижкою. Навіть якщо кінцева ціна залишається незмінною, ти відчуваєш, що отримав вигоду. Зазвичай, кажуть, китайська знижка.<br /> <br /> === Комплекти ===<br /> Продаж товарів у комплектах може здаватися більш вигідним, навіть якщо загальна вартість окремих товарів у комплекті вища. 1+1=3 курво!<br /> <br /> === Соціальне доведення ===<br /> Ой, ви ж подивіться! Ексклюзивний товар, всього 63 платтячок! І з скидкой в 33%! У нас уже купили 40 штук! Встигніть купити і ви.<br /> <br /> Ти зазвичай на таке не поведешся, але... ведуться!<br /> <br /> ==== Підкупна черга ====<br /> <br /> === Взаємність ===<br /> 3 гривні з вашої покупки на зсу/благодійний фонд/інше.<br /> <br /> === Симпатія ===<br /> [[Файл:Як_безос_черешні_купував_нитка.png|міні|файл тут: https://t.me/kropyvachannel/1597]]<br /> Ой, подивись, яка гарнюня, та я в такої куплю хоч кіло черешень.<br /> <br /> == Як просунути новий товар? ==<br /> === Потворний брат близнець ===<br /> Коли компанія Williams-Sonoma вперше вийшла на ринок з домашньою хлібопічкою за 275 доларів, більшість покупців, це якось особливо не вразило.<br /> <br /> - Нафіга, а головне навіщо? І взагалі. Що це за звір такий, ця ваша хлібопічка?<br /> <br /> Продажі були погані, і керівництво компанії запросило маркетологів, щоб ті вдихнули життя у їхній продукт.<br /> <br /> Маркетологи запропонували максимально контрінтуїтивне рішення.<br /> <br /> — Отже, нікому ваша хліборізка... ой, вибачте, хлібопічка даремно не вперлася? Людей бентежать габарити та вартість? Ну, тоді на ринок потрібно вивести ще одну модель хлібопічки. Вдвічі дорожче і більше!<br /> <br /> У компанії подумали, знизали плечима та погодилися.<br /> <br /> Продажі стімко полетіли вгору. При цьому попит мала переважно перша модель хлібопічки. Так у чому ж справа? Що раніше покупцям заважало звернути на неї увагу?<br /> <br /> Взагалі маємо широко поширений психологічний феномен у сфері прийняття рішень. Людині важко зробити вибір, оцінити переваги чи недоліки чогось, якщо в нього немає зразка для порівняння.<br /> <br /> Коли перша хлібопічка з'явилася на ринку, вона ніби ширяла у вакуумі, у відриві від зрозумілих для людей категорій доброго та корисного. Ну як зрозуміти, що це хороша хлібопічка, якщо покупці до цього моменту із хлібопічками взагалі ніколи не мали справи?<br /> <br /> Як тільки на ринок було виведено другу модель, яка<br /> * була аналогічним товаром, зручним для зіставлення<br /> * програвала першій моделі<br /> споживачі збагнули: ага, перша хлібопічка - відносно гарний вибір. І побігли її купувати.<br /> <br /> Ірраціонально? Так. Але ж працює? Ще й як.<br /> <br /> Цей ефект був неодноразово підтверджений експериментально. Випробуваним показували три фотографії. Особа А, Особа Б та особа А- (мінус). Обличчя А- (мінус) це те саме обличчя А, тільки навмисне трохи зіпсоване у фоторедакторі.<br /> <br /> Від учасників експерименту потрібно було вказати на найбільш симпатичну на їхню думку фізіономію. Інший групі піддослідних вже давався трохи інший набір знімків: Обличчя А, обличчя Б та обличчя Б- (мінус).<br /> <br /> І що ви вважаєте? Найчастіше вигравало саме те обличчя, у якого в наборі був страшненький брат-близнючок. Як і у випадку з хлібопічками, наявність аналогічного, але дефектного варіанта дозволяло людям знайти орієнтир для порівняння. Відредаговане обличчя ніби відкривало їм очі на порівняльну красу неспотвореного варіанта. А завдяки тому, що обидва зображення були версіями однієї й тієї ж особи, процес зіставлення давався випробуваним з мінімальними когнітивними потугами. Визначити красу обличчя, що не має поблизу зпаплюженого клону, вже, мабуть, було складніше.<br /> <br /> Отже якщо ви хочете, щоб покупець придбав товар А, а не товар Б, просто додайте в асортимент товар А- (мінус). Максимально схожий товар А, але тільки з деяким недоліком.<br /> <br /> А якщо ви зібралися застосувати ефект на вечірці, беріть із собою менш симпатичного, ніж ви, нехай і схожого на вас друга. Взагалі для цих цілей варто завжди мати напоготові трохи генетично відредагованого клона. Наприклад, зі злегка витягнутим носом.<br /> <br /> Якщо ваш брат або схожий на вас друг постійно бере вас з собою на побачення, то я б на вашому місці міцно замислився.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економіка]]<br /> * [[Портал:Суспільство]]<br /> * [[Супермаркет]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=68665 2024-08-20T12:20:21Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка|Економіка}}<br /> <br /> == Інфляція ==<br /> [[file:2023-inflation-forecast.jpeg|thumb|right|ІНФЛЯЦІЯ, ВОНА СКРІЗЬ, окрім України :p]]<br /> <br /> Начебто всі розуміють, що інфляція - це зростання цін (у будь якій валюті, [[Долар|долари]] та євро - не є виключенням). Але насправді виявляється, що розуміння у всіх різне. Зазвичай маються на увазі ще деякі речі: зростання не тимчасове, а назавжди; і дорожчає щось окреме, а не все.<br /> <br /> == Звідки береться інфляція? ==<br /> <br /> Пояснень щонайменше два (вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію).<br /> <br /> * Cost-Push Inflation<br /> * Demand-Pull Inflation<br /> <br /> Перше пояснення - зростання цін на енергоносії, сировину чи збільшення заробітніх плат. Це називають інфляцією витрат - коли товар (паливо, зерно чи метал) замінити нема чим, доводиться просто змиритися.<br /> <br /> Другий варіант більше підходить до стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію, тож ціни зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”). Монетарні причини включають в себе:<br /> * Зростання грошової маси (нацбанк друкує гроші, або інші причини)<br /> * Збільшення споживчих витрат (люди з матрасів гроші дістають)<br /> * Зростання інвестиційних витрат (коли бізнес починає розбудовуватись, і треба ресурси)<br /> <br /> Якщо довести ситуацію до абсурду, коли грошей в економіці немає, інфляції начебто бути не повинно. Хоча врожайність (посадив 1 зерно – отримав 10) та прогрес по-любому роблять майбутнє виробництво більш ефективним, ніж минуле. Тому цей аргумент дещо сумнівний. Але ми маємо приклади ідеально задуманої валюти у вигляді крипти.<br /> <br /> Зараз у світі панує зелена повістка, яка тягне за собою зростання цін на все. Крім того, за ковід нацбанки всіх країн світу надрукували величезну кількість грошей. Через це подорожчали й акції, нерухомість, і взагалі все. Якби в економіку не влили стільки грошей, вибухнула б криза, але інфляція була б значно меншою.<br /> <br /> Потрібно розрізняти симптом інфляції (зростання цін) та її причину (кількість грошей у системі).<br /> <br /> Ми знаємо, що під час інфляції знижується купівельна спроможність грошей – на ту саму суму можна купити менше товарів. У поточній фіатній системі інфляція – це хронічна хвороба. Причина в тому, що нацбанки встановили собі за мету підтримку скількись % інфляції (НБУ - 5%, ЄЦБ - 3%, ФРС - 2%). Тобто купівельна спроможність грошей знижується навмисно. З інфляцією в 2% на рік за 5 років ви втрачаєте 9%. Інфляція у 5% вбиває 41% грошей за 10 років. Інфляція в 10% на рік за 10 років з'їсть 2/3 від вашого капіталу або зарплати.<br /> <br /> Коли в уряду витрати більші за доходи, він випускає облігації, які нацбанк викуповує на надруковані гроші. Кількість грошей у виробників та споживачів збільшується. Одержувачі грошей починають витрачати їх на товари. Ціни зростають. Такого зростання ніхто не чекає: реальна інфляція виявляється вищою за очікувану (або обіцяну). Населення бідніє, адже зарплати та пенсії зростають не так швидко, як ціни. Люди від такої засідки звіріють і починають просити підвищення. Причому найгірше доводиться найбіднішим. Напруга у суспільстві наростає. Ктулху повертається уві сні.<br /> <br /> == Гіперінфляція ==<br /> <br /> Гіперінфляцією називають не простим, а диким зростанням цін - типу, на 50% на місяць. За рік це майже 13 тисяч відсотків! За такої інфляції через рік чашка кави замість 40 грн буде коштувати 19500 <br /> грн. Ще можна згадати помірну інфляцію - це всього 3-5% на місяць.<br /> <br /> [[file:inflation_ukraine_2003-2023.png|thumb|right|Гіперінфляції в Ураїні за останні 20 років не було, але можна побачити де друкували гроші ^_^]]<br /> <br /> У чому причина гіперінфляції? У тому, що Національний банк може будь-якої миті збільшити кількість фіатних грошей у обігу. Найчастіше це відбувається у скрутний період: революція, війна, репарації, великі борги. (найди на картинкі друк грошей, а!)<br /> <br /> {{Цитата|“Ми бачимо, що якщо уряд не бере в борг і не підвищує податки через страх зниження рейтингів, то все зводиться до друкування грошей. Таким чином, інфляція стає найважливішою психологічною підтримкою економічної політики, яка намагається замаскувати її ефекти. У цьому сенсі це частина антидемократичних змін: якби уряд чесно пояснював публіці, що він робить, надій на підтримку такого курсу народом не залишилося б”.|Людвіг фон Мізес, 1923 рік}}<br /> <br /> {{Цитата|“Я боюся простих рішень в наших дуже непростих умовах. Адже інколи є спокуса піти навпростець, щоб якнайширше досягнути бажаного. Коли я чую, що давайте розглянемо альтернативу перегляду та розширенню податкової бази у вигляді девальвації і інфляції, у мене виникає запитання: а ви бачили хоча б одну успішну країну, яка пішла цим шляхом?”.|Голова НБУ 2024 рік}}<br /> <br /> Подібне шахрайство рано чи пізно зжере довіру до валюти. Люди перестануть тримати її на рахунках, набуваючи різноманітних активів. Це додатково підвищить попит – і ціни, звісно. А від зростання цін з'являться очікування нового зростання цін – скажімо, якщо інфляція становила 10% річних, люди почнуть думати, що наступного року вона підніметься до 15%, і так далі до безкінечності. Люди раптом почнуть свідомо міняти свої гроші на те, що становить хоч якусь цінність: акції, нерухомість, автомобілі, алкоголь, годинник, золото. Ті, хто все життя накопичував саме гроші, втратять величезну частину. У суспільстві запанує хаос, але уряд продовжить твердо і чітко обіцяти платити за боргами. Але не завжди ці обіцянки здійсняться.<br /> <br /> Найбільше гіперінфляція загрожує країнам з великими боргами і одночасно з великими соціальними зобов'язаннями (наприклад, СРСР після розпаду Російської імперії (а кажуть, комунізму гроші не треба, хах), Україна після розпаду СРСР, Веймарська республіка, Туреччина на початку 2000-х - коли до влади прийшов Ердоган - вони тоді прибрали в банкнотах ліри 6 нулів).<br /> <br /> Для приборкання гіперінфляції потрібно припинити друкувати гроші. Для цього потрібно подумати та докласти якихось зусиль. Але навіщо?<br /> <br /> Адже можна просто надрукувати гроші!<br /> <br /> == Друкування грошей та інфляція це одне й те саме? ==<br /> [[Файл:Девальвація_та_інфляція_боротьба.png|thumb|right|Красимо друкарський станок в мілітарний. Запускаємо! Військова економіка готова!]]<br /> <br /> Отож, це не те саме, але, як правило, друкування грошей викликає інфляцію. Навпаки теж працює: що більша інфляція, то більше вперті уряди друкують грошей. Принцип простий: на ту саму кількість грошей можна з часом купити все менше товарів.<br /> <br /> Була одна несамовита історія про інфляцію в Зімбабве. Там грошей надрукували так багато, що їх доводилося возити у валізах чи садових тачках. Приходить зіббезос за хлібом, а тачку з грошима залишає на вулиці (ну вона на кшталт гаманця). Виходить із батоном, а там трагедія: гроші висипані на землю, тачку викрали! Щеб пак: гроші нафіг не потрібні в тій ситуації, вони все одно через кількадень стануть макулатурою, а ось тачечка знадобится по хазяйству.<br /> <br /> Є така не дуже зрозуміла фраза &quot;Наші доходи ніяк не прив'язані до інфляції: депозити, купони за облігаціями, а люди не можуть подолати цей грошовий фрейм навіть в умовах пекельної кризи&quot;, що вона означає?<br /> <br /> Люди не усвідомлюють, що гроші мають властивість знецінюватися з часом: товари та послуги дорожчають (швидко чи повільно) і гроші зараз завжди дорожчі за ті, що потім. На це мало хто робить поправку у реальному житті, що, мабуть, дивно. Але, мабуть, не очевидно.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Глобальне потепління]]<br /> *[[Математика]]<br /> *[[Наука]]<br /> <br /> {{Шаблон:Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B02&diff=68663 2024-08-19T13:09:00Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Navbox<br /> | name = Економіка2<br /> | title = &lt;span style=&quot;color: #000&quot;&gt;{{{1|'''{{PAGENAME}}''' - ключ до багатства та бідності}}}&lt;/span&gt; <br /> | image = [[Файл:Economics_icon.jpg|190px]]<br /> <br /> | titlestyle = background: #4CAF50; color: black; font-size: 110%;<br /> <br /> | class =<br /> <br /> | group1style = background: #8BC34A; color: #000;<br /> | group1 = Місця<br /> | list1 = [[Фондовий ринок]] · [[Біржа]] · [[Телемагазин]] · [[Фінансова компанія]] · [[Steam]] · [[Банк]] · [[Інвестиційний фонд|Інвест. фонди]] · [[Валютний ринок]] · [[МВФ]]<br /> <br /> | group2style = background: #CDDC39; color: #000;<br /> | group2 = Інструменти<br /> | list2 = [[Облігації]] · [[Криптовалюти]] · [[Деривативи]] · [[Акції]] · [[Кредит]] · [[Гроші]] · [[Емісія]] · [[Товар]] · [[Іпотека]] · [[Ставка рефінансування]] · [[Дефолт]]<br /> <br /> | group3style = background: #FFC107; color: #000;<br /> | group3 = Фокуси<br /> | list3 = [[Шрінкфляція]] · [[Інфляція]] · [[Девальвація]] · [[Дефляція]] · [[Кейнсіанський конкурс краси|Конкурс краси]] · [[Зубожіння]] · [[Долар по 8]] · [[Економічна криза]] · [[Кризова економіка]]<br /> <br /> | group4style = background: #FF5722; color: #000;<br /> | group4 = Істоти<br /> | list4 = [[Останній капіталіст]] · [[Бюрократ]] · [[Нувориш]] · [[Бомж]] · [[Стартапер]]<br /> <br /> }}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0&diff=68662 2024-08-19T13:02:23Z

<p>Username 127351: Створена сторінка: == 123 == Те що написав пан Тарас - це не &quot;Економічна криза&quot;, а фінансова криза, і то, незовсім... Економічна криза - це коли... ну... я й сам не знаю як то описати... Загалом це повна протилежність того що написав пан Тарас. Під час економічних криз виробництво за...</p> <hr /> <div>== 123 ==<br /> <br /> Те що написав пан Тарас - це не &quot;Економічна криза&quot;, а фінансова криза, і то, незовсім...<br /> <br /> Економічна криза - це коли... ну... я й сам не знаю як то описати... Загалом це повна протилежність того що написав пан Тарас.<br /> <br /> Під час економічних криз виробництво зазвичай сильно падає, безробіття росте загалом, а не &quot;просто перестають ганяти повітря&quot;, тимчасом рептилойди зкупають гарне &quot;повіртя&quot; по дешевим цінам.<br /> <br /> Наприклад, в україні постійно економічні кризи, то енергетичні, то фінансові, то ковідна. В усі ці &quot;кризи/рецесії/спади&quot; реальне виробництво литить до біса.<br /> <br /> Он, Європа зараз економічну кризу переживає, але нічо, фондовий ринок там бодрячком, &quot;повітря&quot; крутиться, правда дірки в бюджетах, та й ситуація не дуже.<br /> <br /> ==== Більш конкретніше ====<br /> <br /> Фінансова криза<br /> * Кредитна бульбашка<br /> * Спекулятивні бульбашки<br /> * Банківські кризи<br /> <br /> Економічна криза<br /> * Спад виробництва<br /> * Зростання безробіття<br /> * Зниження реальних доходів населення<br /> * Збільшення цін<br /> <br /> Треба переписувати загалом ._.</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B02&diff=68660 2024-08-19T06:35:22Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Navbox<br /> | name = Економіка2<br /> | title = &lt;span style=&quot;color: #000&quot;&gt;{{{1|'''{{PAGENAME}}''' - ключ до багатства та бідності}}}&lt;/span&gt; <br /> | image = [[Файл:Economics_icon.jpg|190px]]<br /> <br /> | titlestyle = background: #4CAF50; color: black; font-size: 110%;<br /> <br /> | class =<br /> <br /> | group1style = background: #8BC34A; color: #000;<br /> | group1 = Місця<br /> | list1 = [[Фондовий ринок]] · [[Біржа]] · [[Телемагазин]] · [[Фінансова компанія]] · [[Steam]] · [[Банк]] · [[Інвестиційний фонд|Інвест. фонди]] · [[Валютний ринок]] · [[МВФ]]<br /> <br /> | group2style = background: #CDDC39; color: #000;<br /> | group2 = Інструменти<br /> | list2 = [[Облігації]] · [[Криптовалюти]] · [[Деривативи]] · [[Акції]] · [[Кредит]] · [[Гроші]] · [[Емісія]] · [[Товар]] · [[Іпотека]] · [[Ставка рефінансування]]<br /> <br /> | group3style = background: #FFC107; color: #000;<br /> | group3 = Фокуси<br /> | list3 = [[Шрінкфляція]] · [[Інфляція]] · [[Девальвація]] · [[Дефляція]] · [[Кейнсіанський конкурс краси|Конкурс краси]] · [[Зубожіння]] · [[Долар по 8]] · [[Економічна криза]] · [[Кризова економіка]]<br /> <br /> | group4style = background: #FF5722; color: #000;<br /> | group4 = Істоти<br /> | list4 = [[Останній капіталіст]] · [[Бюрократ]] · [[Нувориш]] · [[Бомж]] · [[Стартапер]]<br /> <br /> }}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0&diff=68659 2024-08-19T06:34:29Z

<p>Username 127351: Створена сторінка: {{Економіка}} &#039;&#039;&#039;Кризова економіка&#039;&#039;&#039; — це ситуація, коли економіка країни опиняється на межі колапсу, але уряд активно намагається стабілізувати ситуацію, аби не допустити повномасштабної економічної кризи. Це св...</p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> <br /> '''Кризова економіка''' — це ситуація, коли економіка країни опиняється на межі [[Економічна криза|колапсу]], але уряд активно намагається стабілізувати ситуацію, аби не допустити повномасштабної [[Економічна криза|економічної кризи]]. Це своєрідний &quot;стан війни&quot; для економіки, коли потрібно діяти швидко і рішуче, щоб запобігти найгіршому сценарію.<br /> <br /> == Що таке кризова економіка? ==<br /> Уявіть, що ви їдете на машині по дорозі, і раптом у вас ламається двигун. Машина ще не зупинилась повністю, але ви вже відчуваєте, що щось серйозно не так. Ви одразу починаєте приймати екстрені заходи: знижуєте швидкість, шукаєте найближчу СТО, можливо, намагаєтесь якось тимчасово вирішити проблему самостійно, щоб дістатися до безпечного місця. Ось так само і з економікою: коли починається кризова ситуація, влада повинна діяти оперативно, щоб уникнути повної зупинки.<br /> <br /> == Причини кризової економіки ==<br /> Чому економіка може потрапити у кризу? Ось кілька поширених причин:<br /> * Різкі коливання на ринках: Наприклад, різке падіння цін на нафту або інші ключові ресурси, які країна продає.<br /> * Політична криза: Це може бути зміна уряду, політичні протистояння або навіть військовий конфлікт.<br /> * Фінансові проблеми: Надмірний державний борг або банківська криза можуть поставити економіку на межу колапсу.<br /> * Природні катастрофи або пандемії: Вони можуть сильно вдарити по економіці, зруйнувавши інфраструктуру і зупинивши виробництво.<br /> <br /> == Що робить влада, щоб стабілізувати економіку? ==<br /> Коли економіка опиняється в кризовій ситуації, уряд вдається до різних заходів, щоб стабілізувати ситуацію. Ось кілька прикладів:<br /> <br /> * [[Емісія|Друк грошей]]. Це один із найбільш спірних кроків, але він дозволяє швидко наповнити економіку ліквідністю. Однак цей метод часто призводить до [[|інфляція|інфляції]], але [[інфляція]] краще ніж [[Економічна криза|криза]].<br /> <br /> * Зниження [[ставка рефінансування|процентної ставки]]. Коли економіка починає стагнувати, центральний банк може знизити процентну ставку. Це робить кредити дешевшими, стимулює підприємства та споживачів брати позики, що може оживити економіку.<br /> <br /> * Підвищення [[ставка рефінансування|ставки рефінансування]], так-так, протележність попередньому пункту. Іноді уряд, навпаки, піднімає ставку рефінансування, щоб стримати інфляцію, зберегти стабільність національної валюти та залучити іноземні інвестиції.<br /> <br /> * Щоб стимулювати бізнес та споживання, уряд також може знижувати податки (але не в Україні :D). Це залишає більше грошей в кишенях людей і підприємств, що може сприяти зростанню економіки.<br /> <br /> * У кризовий час уряд може збільшити витрати на інфраструктурні проєкти, створення нових робочих місць та підтримку галузей, які найбільше постраждали.<br /> <br /> * Також деяких випадках уряд може тимчасово заморожувати ціни на продукти харчування або заробітні плати, щоб запобігти гіперінфляції та зберегти купівельну спроможність населення.<br /> <br /> == Як це працює в реальному житті? ==<br /> Навіть у найбільш кризових ситуаціях є надія на поліпшення. Наприклад, під час фінансової кризи 2008 року уряди багатьох країн почали масово вливати гроші в економіку, знижувати процентні ставки та здійснювати прямі інвестиції в інфраструктурні проєкти. Це дозволило уникнути повного колапсу і поступово відновити економічне зростання.<br /> <br /> == Україна 2014-2015 ==<br /> Під час кризи 2014-2015 років українська економіка, м'яко кажучи, відчула себе не найкраще. Уявіть собі, що ваша улюблена кав'ярня раптом вирішила підняти ціни на каву втричі, а вам ще й доводиться платити за кожен стілець окремо. Так ось, ситуація була ще гіршою.<br /> === Гривня пішла в піке ===<br /> <br /> Гривня у ті роки, здається, вирішила пограти в американські гірки. Спочатку на повній швидкості вона летіла вниз, так що всі навколо намагалися купити долари, немов це були останні шкарпетки в &quot;Чорну п'ятницю&quot;. Здається, вона навіть сама не знала, де зупинитися. Девальвація була такою крутою, що навіть старі бабусі на базарі почали рахувати решту в доларах.<br /> <br /> === Друк грошей — палка наєбалка ===<br /> [[file:inflation_ukraine_2003-2023.png|thumb|right|Інфляцяія в Україні]]<br /> &quot;Треба більше грошей!&quot; — подумав хтось у високих кабінетах, і верстат запрацював на повну. Гроші сипалися як із рогу достатку, ось тільки достатку чомусь не ставало більше. Інфляція підскочила, ціни на все, від батона до бензину, злетіли так, ніби їх підняли на гелікоптері. Ну а чому б ні, адже все можна вирішити, просто надрукувавши ще трохи купюр, правда? Навіщо думати?<br /> <br /> === Дорогі кредити? Ні! Супер дорогі кредити! ===<br /> [[file:НБУ процентні ставки.png|right|Монетарні операції НБУ з банками: процентні ставки]]<br /> НБУ, спостерігаючи за всім цим безумством, вирішив, що потрібно щось робити. І що вони роблять? Правильно, піднімають процентну ставку! Тепер кредити стали такими дорогими, що навіть думка про те, щоб щось купити в кредит, змушувала людей схопитися за серце. Але принаймні гроші перестали текти з країни так швидко, як раніше. Підняли ставку, та й нормально — чого ж зупинятися на півдорозі, коли можна зробити життя ще цікавішим?<br /> <br /> === Облігації — &quot;найкраща&quot; інвестиція ===<br /> <br /> Уряд почав випускати облігації. Ну, щоб народ не витрачав свої гривні даремно, а вкладав їх у щось &quot;надійне&quot;. І народ вкладався, бо що робити, коли ставки за ОВДП були такими, що виглядали як шанс зірвати джекпот. Звісно, це допомогло уряду трохи підлатати бюджет, але тільки уявіть обличчя людей, коли вони зрозуміли, що &quot;надійне&quot; означає &quot;ризиковане, але з високими процентами&quot;.<br /> <br /> === Борг — це не проблема, поки можна домовитись ===<br /> <br /> &quot;Якщо не можеш повернути борг — домовся!&quot; — здається, цю мантру уряд повторював кожного ранку. У 2015 році Україна домовилася з міжнародними кредиторами про реструктуризацію боргу. Тобто, по суті, попросила відстрочку з надією, що все-таки якось виплутається. І кредитори погодилися, тому що, мабуть, теж не дуже хотіли бачити дефолт. І його таки не сталось!<br /> <br /> === Валютний контроль — сюрприз для всіх ===<br /> <br /> Щоб гривня остаточно не перетворилася на мем, НБУ запровадив суворий контроль за валютними операціями. Усі, хто мріяв сховати пару доларів &quot;під матрац&quot;, відчули себе персонажами якогось поганого шпигунського фільму. Обмеження на купівлю валюти були такі, що здавалось, скоро доведеться стояти у черзі за доларами, як колись стояли за ковбасою по 2.20.<br /> <br /> === Коли все погано - можна сходити на 3 букви ===<br /> <br /> І ці 3 букви - [[МВФ]]. Коли ситуація стала схожою на корабель, що тоне, Україна кинулася до МВФ, мов до рятівного кола. МВФ, як добрий самаритянин, дав грошей, але з умовою — треба буде зробити кілька непопулярних реформ. Ну, що ж, гроші є — тепер ще й реформи робити довелося. Але хоча б економіка якось трималася на плаву, хоч і з великою діркою на борту.<br /> <br /> Отак Україна тоді й виживала, як могла: трохи девальвувала, трохи друкувала гроші, трішки грала в &quot;банківські ігри&quot; з процентними ставками, випускала облігації й просила в борг. І знаєте що? Вижила ж! Хоч і з певними втратами, але економіка поступово почала повертатися до життя... до того самого для...<br /> <br /> == День, коли євро міг піти за рублем ==<br /> [[Файл:8QnUzBw3wbE.jpg|right|200px|Рублепад]]<br /> Колись, у 2010-х роках, євро ледь не повторив долю рубля, і єврозона опинилася на межі великого колапсу. Це був час, коли деякі країни Європи так залізли в борги, що навіть їхні кредитори почали схожіти на безнадійних романтиків, які все ще вірять, що їхні боржники зможуть колись розрахуватися.<br /> <br /> === GREXIT - грецька трагедія сучасності ===<br /> <br /> А ти думав що це британія придумала BREXIT? Ні, це Греція придумала. Греція стала символом єврокризи, і коли мова зайшла про &quot;GREXIT&quot; (вихід Греції з єврозони), всі на континенті затамували подих. Греки так захопилися святкуванням &quot;хорошого життя&quot; на борги, що, коли настав час їх повертати, виявилося, що в скарбниці залишився хіба що тільки троянський кінь.<br /> <br /> Борг країни виріс до таких розмірів, що будь-який грецький пенсіонер отримав би інфаркт від одного тільки погляду на ці цифри. Дефолт був настільки близьким, що навіть в Афінах готувалися повернутися до драхми. Євросоюз у паніці кинувся на допомогу, наче рятувальник з надувним колом, намагаючись втримати Грецію на плаву. Це було схоже на спроби залатати величезну пробоїну в човні звичайним пластиром.<br /> <br /> === Свинки, які ледь не потопили Єврозону ===<br /> <br /> Крім Греції, єврозона мала ще кілька &quot;перлин&quot; — Португалію (P), Італію (I), Грецію (G) та Іспанію (S), які в спільній валютній зоні назвали PIGS. Це звучить як якась дитяча лічилка, але насправді PIGS майже розірвали євро на шматки. Ще була Ірландія, але тоді абревіатура невиходить.<br /> <br /> Ірландія спочатку захопилася будівельним бумом, так, що будь-яка ірландська вівця могла стати забудовником. Коли бульбашка лопнула, уряд Ірландії злякався так, що довелося приймати допомогу від МВФ, щоб врятувати банки від повного краху.<br /> <br /> Іспанія та Португалія теж вирішили пограти в монополію, але замість купівлі готелів і домівок, країни зайнялися грандіозним будівництвом інфраструктури, яка теж виявилася трохи дорожчою, ніж вони могли собі дозволити. Інвестиційні бульбашки луснули, а разом із ними — і сподівання на швидке збагачення.<br /> <br /> А Італія? Це був тихий гігант, у якого теж були серйозні проблеми. Її борг зростав так швидко, що на фоні навіть Римська імперія здається фінансово стабільною державою. Але італійці вперто трималися за євро, хоча криза могла втягнути країну у воронку дефолту, яка поглинула б не лише Італію, а й увесь Євросоюз.<br /> <br /> === Піти на 3 букви стало неможливо ===<br /> <br /> PIGS (Португалія, Ірландія, Греція, Італія та Іспанія) у кризу виглядали як ті двієчники, які намагаються списати на контрольній, але їхні шпаргалки потрапили на очі всім, і викладач, у вигляді Європейського Центрального Банку (ЄЦБ), який раптом згадав про правила і відмовився підказувати.<br /> <br /> === Німеччина та відмінники ===<br /> <br /> Поки PIGS веселилися, Німеччина, разом із іншими &quot;зразковими&quot; країнами, старанно виконували всі завдання: оптимізували економіки, тримали борги під контролем і не дозволяли собі жити за рахунок позик, які вони ніколи не зможуть повернути. Коли грянув початок кризи, ці країни мали змогу оперативно реагувати, залучаючи внутрішні ресурси та діючи обережно, без хаотичних рухів.<br /> <br /> ЄЦБ, як строгий вчитель, орієнтувався на відмінників. Політика ЄЦБ була спрямована на забезпечення стабільності всієї єврозони, але при цьому він не міг дозволити собі створювати особливі умови для &quot;проблемних учнів&quot;. Це було схоже на спробу знайти &quot;золоту середину&quot; між підтримкою економічного зростання та боротьбою з інфляцією, що загрожувала всією єврозоною.<br /> <br /> === Ставка рефінансування - одна для всіх ===<br /> <br /> Проблема полягала в тому, що ЄЦБ не може встановлювати різні ставки рефінансування для різних країн. Це було б схоже на роздачу різних підручників для однієї класної кімнати: хтось отримує підручник для 5 класу, а хтось — для 12-го. Такий підхід створив би ще більші дисбаланси, призвів би до шаленої інфляції в одних країнах і дифіциту грошей в інших. Нерівні умови могли б розірвати єврозону на частини, де кожна країна стала б мати власні правила гри.<br /> <br /> Для PIGS це означало, що вони опинилися між молотом і ковадлом. Вони не могли звернутися до ЄЦБ з проханням про зниження ставок рефінансування, адже це б підняло інфляцію в усій єврозоні. І в той же час, ціни на кредити залишалися високими, що ускладнювало економічний ріст. Уряди країн PIGS мали дотримуватися жорстких умов, що накладалися на них міжнародними кредиторами, такими як МВФ і Європейська комісія, що ще більше тиснуло на їхні економіки.<br /> <br /> === Фінансовий парашут і ледь не &quot;євробам&quot; ===<br /> <br /> Щоб зупинити цей євробардак, було створено Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF), який мав виступати як парашут для країн, що падали. Водночас Європейський Центральний Банк (ЄЦБ) під керівництвом Маріо Драґі пообіцяв &quot;зробити все можливе&quot;, щоб врятувати євро. У результаті фінансовий парашут спрацював, хоча й з величезним скрипом.<br /> <br /> Європа відвернулася від прірви, але рана залишилася. Євро міг піти &quot;за рублем&quot; у небуття, але його врятували серйозні реформи, жорсткі заходи економії та, звісно, багато грошей від МВФ і ЄС. І, хоча кризу вдалося приборкати, всі пам'ятатимуть ті дні, коли кожен новий ранок міг стати початком кінця єдиної європейської валюти.<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68632 2024-08-10T18:46:15Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Недопис}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека як спосіб обману? ==<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> === Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ===<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> Нерухомість ж має дорожчати з кожним роком чи не так?<br /> <br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась?<br /> <br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й з інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни будинку<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 6 131 619/5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 2 213 550/1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> == А як справи в тих хто знімає квартири? ==<br /> <br /> Припустимо, за оренду омріяної квартири, теж 20 років, ріст оренди на 6% кожні 4 роки, початкова ціна оренди 20 650 грн. Ух, за 20 років назбирається аж 5 654 812 грн! І що ж виходить? Якщо взяти іпотеку, то буде квартира ціною 3 918 069.26 грн всього за 6 131 619 гривень (5 349 534 грн при диференційованій). А так, гола жопа?<br /> <br /> Це ж означає що іпотеку треба брати! Не спішіть з такими висновками!<br /> <br /> === Давайте ще трішки порахуємо ===<br /> Для простоти будемо працювати із ануїтетною формою. Отже 6 131 619 / 20 / 12 = 25 550 грн в місяць.<br /> <br /> Оренда коштує 20 650, отже в місяць ми будемо в плюсі на 4 900 грн. І що з ними робити? Покладемо на вклад під 8% річних!<br /> <br /> За 20 років у нас вийде: 2 905 441 грн... що аж ніяк не 3 918 069 за крвартиру...<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як говорить, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> === Спробуємо порахувати реальний кейс ===<br /> До цього були тільки уявні розрахунки, які нічого не кажуть. Спробуймо порахувати в реальності!<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+ Як мінялись ціни?<br /> |-<br /> ! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020 !! в середньому<br /> |-<br /> | 102.1% || 104.4% || 105.1% || 107.9% || 106.1% || 105.12%<br /> |}<br /> <br /> В середньому це ріст у 105.12%, тобто на 5.12%.<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+ Як мінялась оренда?<br /> |-<br /> ! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020 !! в середньому<br /> |-<br /> | 101.1% || 102.4% || 101.1% || 100.9% || 104.1% || 101.92%<br /> |}<br /> <br /> Тут середній ріст склав 1.92% в рік.<br /> <br /> Ми вирішуємо чи купувати квартиру в 2020 чи піти шляхом оренди.<br /> <br /> Отже, однокімнатна квартира, вартість - 702 000 грн<br /> Оренда становить - 3 500 грн<br /> <br /> Ідемо дивитись умови іпотеки!<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> ! Ставка !! Аванс !! Термін !! Ціна хати<br /> |-<br /> | 3% річних || 20% від суми || 20 років || 4 000 000 грн<br /> |}<br /> <br /> Гарні умови, нам рідходить!<br /> <br /> Поглянемо, який приріст населення до Черкас!<br /> <br /> {{Цитата|Чисельність населення міста Черкаси станом на 1 січня 2022 року становила 269,8 тис. осіб. За 2021 р. в місті зареєстровано 1529 народжених і 4344 померлих. В підсумку природне скорочення населення становило 2815 осіб, яке порівняно з 2020р. збільшилось на 762 особи. Внаслідок міграційних переміщень приріст або скорочення населення не фіксувалося.| Черкаси, Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету}}<br /> <br /> Міграція в'яла, отже тренд буде тривати як і був, якщо не станеться [[Кризова економіка|чорного лебедя]].<br /> <br /> Що там з інфляцією?<br /> <br /> [[file:inflation_ukraine_2003-2023.png|right|200px]]<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+ Дивись картинку збоку?<br /> |-<br /> ! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020 !! в середньому<br /> |-<br /> | 12.4% || 13.7% || 9.8% || 4.1% || 5% || 9% річних<br /> |}<br /> <br /> 9% річних інфляція - це галопоюча інфляція, отже обираємо ануїтетну форму, якщо знайдеться.<br /> <br /> ==== Дані зібрані, гайда рахувати! ====<br /> <br /> Аванс становить 20% від суми, тобто 140 400 грн<br /> <br /> * Роботяга віддає банку<br /> * Мілініал (нехай так буде називатись орендар) кладе на депозит під 6% річних.<br /> <br /> Далі розрахунки будуть різнитись<br /> <br /> ===== Розрахунки для работяги який взяв іпотеку =====<br /> <br /> ===== Розрахунки для мілінеала який орендує та накопичує =====<br /> <br /> === Та сама заповітна формула ===<br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> Ті кому іпотека точно треба, це не читатимуть, листай далі.<br /> <br /> == А чи потрібна МЕНІ іпотека взагалі? ==<br /> Фінансова сторона питання безумовно важлива, але вона часто стоїть на вторинному плані, якщо ви не є інвестором у нерухомість. Основні чинники, що впливають на рішення, — це ситуативні та психологічні аспекти.<br /> <br /> Перш ніж вирішити, чи варто брати іпотеку, розгляньте наступні питання:<br /> * Чи маєте ви намір прожити решту життя в конкретному місті?<br /> * Чи потрібен вам затишний куточок, який можна персоналізувати і пристосувати під себе?<br /> * Ви мілленіал, який працює дистанційно і часто переїжджає, або ж ви роботяга, який цінує стабільність і постійність? <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Математика]]<br /> * [[Інфляція]]<br /> * [[Гроші]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68631 2024-08-10T18:19:39Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> {{Недопис}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека як спосіб обману? ==<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> === Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ===<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> Нерухомість ж має дорожчати з кожним роком чи не так?<br /> <br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась?<br /> <br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й з інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни будинку<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 6 131 619/5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 2 213 550/1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> == А як справи в тих хто знімає квартири? ==<br /> <br /> Припустимо, за оренду омріяної квартири, теж 20 років, ріст оренди на 6% кожні 4 роки, початкова ціна оренди 20 650 грн. Ух, за 20 років назбирається аж 5 654 812 грн! І що ж виходить? Якщо взяти іпотеку, то буде квартира ціною 3 918 069.26 грн всього за 6 131 619 гривень (5 349 534 грн при диференційованій). А так, гола жопа?<br /> <br /> Це ж означає що іпотеку треба брати! Не спішіть з такими висновками!<br /> <br /> === Давайте ще трішки порахуємо ===<br /> Для простоти будемо працювати із ануїтетною формою. Отже 6 131 619 / 20 / 12 = 25 550 грн в місяць.<br /> <br /> Оренда коштує 20 650, отже в місяць ми будемо в плюсі на 4 900 грн. І що з ними робити? Покладемо на вклад під 8% річних!<br /> <br /> За 20 років у нас вийде: 2 905 441 грн... що аж ніяк не 3 918 069 за крвартиру...<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як говорить, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> === Спробуємо порахувати реальний кейс ===<br /> До цього були тільки уявні розрахунки, які нічого не кажуть. Спробуймо порахувати в реальності!<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+ Як мінялись ціни?<br /> |-<br /> ! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020 !! в середньому<br /> |-<br /> | 102.1% || 104.4% || 105.1% || 107.9% || 106.1% || 105.12%<br /> |}<br /> <br /> В середньому це ріст у 105.12%, тобто на 5.12%.<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+ Як мінялась оренда?<br /> |-<br /> ! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020 !! в середньому<br /> |-<br /> | 101.1% || 102.4% || 101.1% || 100.9% || 104.1% || 101.92%<br /> |}<br /> <br /> Тут середній ріст склав 1.92% в рік.<br /> <br /> Ми вирішуємо чи купувати квартиру в 2020 чи піти шляхом оренди.<br /> <br /> Отже, однокімнатна квартира, вартість - 702 000 грн<br /> Оренда становить - 3 500 грн<br /> <br /> Ідемо дивитись умови іпотеки!<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> ! Ставка !! Аванс !! Термін !! Ціна хати<br /> |-<br /> | 3% річних || 20% від суми || 20 років || 4 000 000 грн<br /> |}<br /> <br /> Гарні умови, нам рідходить!<br /> <br /> Поглянемо, який приріст населення до Черкас!<br /> <br /> {{Цитата|Чисельність населення міста Черкаси станом на 1 січня 2022 року становила 269,8 тис. осіб. За 2021 р. в місті зареєстровано 1529 народжених і 4344 померлих. В підсумку природне скорочення населення становило 2815 осіб, яке порівняно з 2020р. збільшилось на 762 особи. Внаслідок міграційних переміщень приріст або скорочення населення не фіксувалося.| Черкаси, Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету}}<br /> <br /> Міграція в'яла, отже тренд буде тривати як і був, якщо не станеться [[Кризова економіка|чорного лебедя]].<br /> <br /> Що там з інфляцією?<br /> <br /> [[file:inflation_ukraine_2003-2023.png|right|200px]]<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+ Дивись картинку збоку?<br /> |-<br /> ! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020 !! в середньому<br /> |-<br /> | 12.4% || 13.7% || 9.8% || 4.1% || 5% || 9% річних<br /> |}<br /> <br /> 9% річних інфляція - це галопоюча інфляція, отже обираємо ануїтетну форму, якщо знайдеться.<br /> <br /> ==== Дані зібрані, гайда рахувати! ====<br /> <br /> Аванс становить 20% від суми, тобто 140 400 грн<br /> <br /> * Роботяга віддає банку<br /> * Мілініал (нехай так буде називатись орендар) кладе на депозит під 6% річних.<br /> <br /> Далі розрахунки будуть різнитись<br /> <br /> ===== Розрахунки для работяги який взяв іпотеку =====<br /> <br /> ===== Розрахунки для мілінеала який орендує та накопичує =====<br /> <br /> === Та сама заповітна формула ===<br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> Ті кому іпотека точно треба, це не читатимуть, листай далі.<br /> <br /> == А чи потрібна МЕНІ іпотека взагалі? ==<br /> Фінансова сторона питання безумовно важлива, але вона часто стоїть на вторинному плані, якщо ви не є інвестором у нерухомість. Основні чинники, що впливають на рішення, — це ситуативні та психологічні аспекти.<br /> <br /> Перш ніж вирішити, чи варто брати іпотеку, розгляньте наступні питання:<br /> * Чи маєте ви намір прожити решту життя в конкретному місті?<br /> * Чи потрібен вам затишний куточок, який можна персоналізувати і пристосувати під себе?<br /> * Ви мілленіал, який працює дистанційно і часто переїжджає, або ж ви роботяга, який цінує стабільність і постійність? <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Математика]]<br /> * [[Інфляція]]<br /> * [[Гроші]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68630 2024-08-10T17:51:54Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека як спосіб обману? ==<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> === Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ===<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> Нерухомість ж має дорожчати з кожним роком чи не так?<br /> <br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась?<br /> <br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й з інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни будинку<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 6 131 619/5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 2 213 550/1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> == А як справи в тих хто знімає квартири? ==<br /> <br /> Припустимо, за оренду омріяної квартири, теж 20 років, ріст оренди на 6% кожні 4 роки, початкова ціна оренди 20 650 грн. Ух, за 20 років назбирається аж 5 654 812 грн! І що ж виходить? Якщо взяти іпотеку, то буде квартира ціною 3 918 069.26 грн всього за 6 131 619 гривень (5 349 534 грн при диференційованій). А так, гола жопа?<br /> <br /> Це ж означає що іпотеку треба брати! Не спішіть з такими висновками!<br /> <br /> === Давайте ще трішки порахуємо ===<br /> Для простоти будемо працювати із ануїтетною формою. Отже 6 131 619 / 20 / 12 = 25 550 грн в місяць.<br /> <br /> Оренда коштує 20 650, отже в місяць ми будемо в плюсі на 4 900 грн. І що з ними робити? Покладемо на вклад під 8% річних!<br /> <br /> За 20 років у нас вийде: 2 905 441 грн... що аж ніяк не 3 918 069 за крвартиру...<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як говорить, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> === Спробуємо порахувати реальний кейс ===<br /> До цього були тільки уявні розрахунки, які нічого не кажуть. Спробуймо порахувати в реальності!<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+ Як мінялись ціни?<br /> |-<br /> ! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020 !! в середньому<br /> |-<br /> | 102.1% || 104.4% || 105.1% || 107.9% || 106.1% || 105.12%<br /> |}<br /> <br /> В середньому це ріст у 105.12%, тобто на 5.12%.<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+ Як мінялась оренда?<br /> |-<br /> ! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020 !! в середньому<br /> |-<br /> | 101.1% || 102.4% || 101.1% || 100.9% || 104.1% || 101.92%<br /> |}<br /> <br /> Тут середній ріст склав 1.92% в рік.<br /> <br /> Ми вирішуємо чи купувати квартиру в 2020 чи піти шляхом оренди.<br /> <br /> Отже, однокімнатна квартира, вартість - 702 000 грн<br /> Оренда становить - 3 500 грн<br /> <br /> Ідемо дивитись умови іпотеки!<br /> <br /> <br /> <br /> #зроби для Черкаси 2016 - 2020 рік<br /> <br /> === Та сама заповітна формула ===<br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> Ті кому іпотека точно треба, це не читатимуть, листай далі.<br /> <br /> == А чи потрібна МЕНІ іпотека взагалі? ==<br /> Фінансова сторона питання безумовно важлива, але вона часто стоїть на вторинному плані, якщо ви не є інвестором у нерухомість. Основні чинники, що впливають на рішення, — це ситуативні та психологічні аспекти.<br /> <br /> Перш ніж вирішити, чи варто брати іпотеку, розгляньте наступні питання:<br /> * Чи маєте ви намір прожити решту життя в конкретному місті?<br /> * Чи потрібен вам затишний куточок, який можна персоналізувати і пристосувати під себе?<br /> * Ви мілленіал, який працює дистанційно і часто переїжджає, або ж ви роботяга, який цінує стабільність і постійність? <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Математика]]<br /> * [[Інфляція]]<br /> * [[Гроші]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68629 2024-08-10T17:24:50Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека як спосіб обману? ==<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> === Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ===<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> Нерухомість ж має дорожчати з кожним роком чи не так?<br /> <br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась?<br /> <br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни будинку<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 6 131 619/5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 2 213 550/1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> == А як справи в тих хто знімає квартири? ==<br /> <br /> Припустимо, за оренду омріяної квартири, теж 20 років, ріст оренди на 6% кожні 4 роки, початкова ціна оренди 20 650 грн. Ух, за 20 років назбирається аж 5 654 812 грн! І що ж виходить? Якщо взяти іпотеку, то буде квартира ціною 3 918 069.26 грн всього за 6 131 619 гривень (5 349 534 грн при диференційованій). А так, гола жопа?<br /> <br /> Це ж означає що іпотеку треба брати! Не спішіть з такими висновками!<br /> <br /> === Давайте ще трішки порахуємо ===<br /> Для простоти будемо працювати із ануїтетною формою. Отже 6 131 619 / 20 / 12 = 25 550 грн в місяць.<br /> <br /> Оренда коштує 20 650, отже в місяць ми будемо в плюсі на 4 900 грн. І що з ними робити? Покладемо на вклад під 8% річних!<br /> <br /> За 20 років у нас вийде: 2 905 441 грн... що аж ніяк не 3 918 069 за крвартиру...<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як говорить, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> === Спробуємо порахувати реальний кейс ===<br /> До цього були тільки уявні розрахунки, які нічого не кажуть. Спробуймо порахувати в реальності!<br /> <br /> #зроби для Черкаси 2016 - 2020 рік<br /> <br /> === Та сама заповітна формула ===<br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> Ті кому іпотека точно треба, це не читатимуть, листай далі.<br /> <br /> == А чи потрібна МЕНІ іпотека взагалі? ==<br /> Фінансова сторона питання безумовно важлива, але вона часто стоїть на вторинному плані, якщо ви не є інвестором у нерухомість. Основні чинники, що впливають на рішення, — це ситуативні та психологічні аспекти.<br /> <br /> Перш ніж вирішити, чи варто брати іпотеку, розгляньте наступні питання:<br /> * Чи маєте ви намір прожити решту життя в конкретному місті?<br /> * Чи потрібен вам затишний куточок, який можна персоналізувати і пристосувати під себе?<br /> * Ви мілленіал, який працює дистанційно і часто переїжджає, або ж ви роботяга, який цінує стабільність і постійність? <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Математика]]<br /> * [[Інфляція]]<br /> * [[Гроші]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68628 2024-08-10T17:21:22Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> === Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ===<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась?<br /> <br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ==== Приклад ====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни будинку<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 6 131 619/5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 2 213 550/1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> == А як справи в тих хто знімає квартири? ==<br /> <br /> Припустимо, за оренду омріяної квартири, теж 20 років, ріст оренди на 6% кожні 4 роки, початкова ціна оренди 20 650 грн. Ух, за 20 років назбирається аж 5 654 812 грн! І що ж виходить? Якщо взяти іпотеку, то буде квартира ціною 3 918 069.26 грн всього за 6 131 619 гривень (5 349 534 грн при диференційованій). А так, гола жопа?<br /> <br /> Це ж означає що іпотеку треба брати! Не спішіть з такими висновками!<br /> <br /> === Давайте ще трішки порахуємо ===<br /> Для простоти будемо працювати із ануїтетною формою. Отже 6 131 619 / 20 / 12 = 25 550 грн в місяць.<br /> <br /> Оренда коштує 20 650, отже в місяць ми будемо в плюсі на 4 900 грн. І що з ними робити? Покладемо на вклад під 8% річних!<br /> <br /> За 20 років у нас вийде: 2 905 441 грн... що аж ніяк не 3 918 069 за крвартиру...<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як говорить, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> === Спробуємо порахувати реальний кейс ===<br /> До цього були тільки уявні розрахунки, які нічого не кажуть. Спробуймо порахувати в реальності!<br /> <br /> #зроби для Черкаси 2016 - 2020 рік<br /> <br /> === Та сама заповітна формула ===<br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> Ті кому іпотека точно треба, це не читатимуть, листай далі.<br /> <br /> == А чи потрібна МЕНІ іпотека взагалі? ==<br /> Фінансова сторона питання безумовно важлива, але вона часто стоїть на вторинному плані, якщо ви не є інвестором у нерухомість. Основні чинники, що впливають на рішення, — це ситуативні та психологічні аспекти.<br /> <br /> Перш ніж вирішити, чи варто брати іпотеку, розгляньте наступні питання:<br /> * Чи маєте ви намір прожити решту життя в конкретному місті?<br /> * Чи потрібен вам затишний куточок, який можна персоналізувати і пристосувати під себе?<br /> * Ви мілленіал, який працює дистанційно і часто переїжджає, або ж ви роботяга, який цінує стабільність і постійність? <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Математика]]<br /> * [[Інфляція]]<br /> * [[Гроші]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68620 2024-08-10T12:03:28Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> ==== А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась? ====<br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни будинку<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> === А як справи в тих хто знімає квартири? ===<br /> <br /> Припустимо, за оренду омріяної квартири, теж 20 років, ріст оренди на 6% кожні 4 роки, початкова ціна оренди 20 650 грн. Ух, за 20 років назбирається аж 5 654 812 грн! І що ж виходить? Якщо взяти іпотеку, то буде квартира ціною 3 918 069.26 грн всього за 6 131 619 гривень (5 349 534 грн при диференційованій). А так, гола жопа?<br /> <br /> Це ж означає що іпотеку треба брати! Не спішіть з такими висновками!<br /> <br /> ==== Давайте ще трішки порахуємо ====<br /> #порахуй для ануїтетної форми, скіки треба в місяць платити<br /> #також, відніми це число від оренди<br /> #різницю поклади на вклад під 8% річних<br /> #зроби висновки<br /> <br /> == Віра є тільки в математику ==<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> === Спробуємо порахувати реальний кейс ===<br /> #зроби для Черкаси 2016 - 2020 рік<br /> <br /> === Та сама заповітна формула ===<br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> #тут про інвестиції<br /> <br /> == А чи потрібна МЕНІ іпотека взагалі? ==<br /> Фінансова сторона питання безумовно важлива, але вона часто стоїть на вторинному плані, якщо ви не є інвестором у нерухомість. Основні чинники, що впливають на рішення, — це ситуативні та психологічні аспекти.<br /> <br /> Перш ніж вирішити, чи варто брати іпотеку, розгляньте наступні питання:<br /> * Чи маєте ви намір прожити решту життя в конкретному місті?<br /> * Чи потрібен вам затишний куточок, який можна персоналізувати і пристосувати під себе?<br /> * Ви мілленіал, який працює дистанційно і часто переїжджає, або ж ви роботяга, який цінує стабільність і постійність? <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Математика]]<br /> * [[Інфляція]]<br /> * [[Гроші]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68615 2024-08-10T11:59:07Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> ==== А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась? ====<br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни будинку<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> === А як справи в тих хто знімає квартири? ===<br /> <br /> Припустимо, за оренду омріяної квартири, теж 20 років, ріст оренди на 6% кожні 4 роки, початкова ціна оренди 20 650 грн. Ух, за 20 років назбирається аж 5 654 812 грн! І що ж виходить? Якщо взяти іпотеку, то буде квартира ціною 3 918 069.26 грн всього за 6 131 619 гривень (5 349 534 грн при диференційованій). А так, гола жопа?<br /> <br /> Це ж означає що іпотеку треба брати! Не спішіть з такими висновками!<br /> <br /> ==== Давайте ще трішки порахуємо ====<br /> #порахуй для ануїтетної форми, скіки треба в місяць платити<br /> #також, відніми це число від оренди<br /> #різницю поклади на вклад під 8% річних<br /> #зроби висновки<br /> <br /> === Віра є тільки в математику ===<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> ==== Спробуємо порахувати реальний кейс ====<br /> #зроби для Черкаси 2016 - 2020 рік<br /> <br /> == Та сама формула ==<br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> #тут про інвестиції<br /> <br /> == А чи потрібна МЕНІ іпотека взагалі? ==<br /> Фінансова сторона питання безумовно важлива, але вона часто стоїть на вторинному плані, якщо ви не є інвестором у нерухомість. Основні чинники, що впливають на рішення, — це ситуативні та психологічні аспекти.<br /> <br /> Перш ніж вирішити, чи варто брати іпотеку, розгляньте наступні питання:<br /> * Чи маєте ви намір прожити решту життя в конкретному місті?<br /> * Чи потрібен вам затишний куточок, який можна персоналізувати і пристосувати під себе?<br /> * Ви мілленіал, який працює дистанційно і часто переїжджає, або ж ви роботяга, який цінує стабільність і постійність? <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Математика]]<br /> * [[Інфляція]]<br /> * [[Гроші]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68608 2024-08-10T10:32:38Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> ==== А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась? ====<br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни будинку<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> === А як справи в тих хто знімає квартири? ===<br /> <br /> Припустимо, за оренду омріяної квартири, теж 20 років, ріст оренди на 6% кожні 4 роки, початкова ціна оренди 20 650 грн. Ух, за 20 років назбирається аж 5 654 812 грн! І що ж виходить? Якщо взяти іпотеку, то буде квартира ціною 3 918 069.26 грн всього за 6 131 619 гривень (5 349 534 грн при диференційованій). А так, гола жопа?<br /> <br /> Це ж означає що іпотеку треба брати! Не спішіть з такими висновками!<br /> <br /> ==== Давайте ще трішки порахуємо ====<br /> <br /> <br /> === Віра є тільки в математику ===<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> ==== Приклад 1 ====<br /> <br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68607 2024-08-10T10:19:39Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> ==== А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась? ====<br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни будинку<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> === А як справи в тих хто знімає квартири? ===<br /> <br /> === Віра є тільки в математику ===<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> ==== Приклад 1 ====<br /> <br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68606 2024-08-10T10:16:43Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|Як ростуть ціни на квартири (Україна, первинний ринок)]]<br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> ==== А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась? ====<br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни квартири<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> === А як справи в тих хто знімає квартири? ===<br /> <br /> === Віра є тільки в математику ===<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> ==== Приклад 1 ====<br /> <br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68605 2024-08-10T10:15:17Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[Файл:Індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|як ростуть ціни на квартири]]<br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> ==== А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась? ====<br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни квартири<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> === А як справи в тих хто знімає квартири? ===<br /> <br /> === Віра є тільки в математику ===<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> ==== Приклад 1 ====<br /> <br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68604 2024-08-10T10:14:34Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === А переплата за іпотеку точно існує? ===<br /> [[індекс_цін_житло.png|thumb|right|200px|як ростуть ціни на квартири]]<br /> З графіку видно, шо ціни то ростуть, то падають. Це загальний показник, і він відображає реальну картину. Якщо тренд продовжиться, і вас потягне до іпотеки, то за 20 років &quot;переплата&quot; повнітю компенсується. Може навіть і в прибуток вийде взяти.<br /> <br /> Якщо взяти до прикладу Суми, то там квартири навпаки, за 1 рік (2023-2024) здешевшали в середньому на 12%. Тому варто [[google|погуглити]] регіон в якому ви хочете купувати квартиру, і подивитись на динаміку. Цей факт знадобиться при розрахунку. Точніше, прогнозі. <br /> <br /> ==== А що власне потрібно, щоб динаміка збереглась? ====<br /> Ціна на житло буде збільшуватись лише коли є великий попит в місці де ви зібрались її купувати. Тобто жителі мають багато грошей і готові їх витрачати, а нерухомість виберуть в якості інвестиції замість оцих незрозумілих [[криптовалюти|бетховенів]], та ще й інших містечок будуть переїжджати сюди.<br /> <br /> Так ось, чи очікуємо ми сьогодні на ріст цін квартир в Сумах? Я звісно не експерт, але близкість до фронту не буде сприяти підвищенню цін. А ось у Львові, чому б і ні?<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо термін - 20 років, вартість будиночку - 3 211 032 грн, а ціна зростатиме на 1% в рік.<br /> <br /> Ріст ціни квартири<br /> * рік 0, ціна 3 211 032.00 грн<br /> * рік 5, ціна 3 374 826.90 грн<br /> * рік 10, ціна 3 546 976.99 грн<br /> * рік 15, ціна 3 727 908.46 грн<br /> * рік 20, ціна 3 918 069.26 грн<br /> <br /> А за іпотеку ти віддаси 5 349 534.00 грн, отже ти втратиш 1 431 465 грн... Неприємненько<br /> <br /> === А як справи в тих хто знімає квартири? ===<br /> <br /> === Віра є тільки в математику ===<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> ==== Приклад 1 ====<br /> <br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%86%D1%96%D0%BD_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE.png&diff=68603 2024-08-10T09:56:44Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div></div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68602 2024-08-10T09:51:37Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 2 920 587 грн<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, 5 349 534 грн і 2 138 502 грн відповідно<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === Віра є тільки в математику ===<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> ==== Приклад 1 ====<br /> <br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68601 2024-08-10T08:54:07Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма — це коли ви щомісяця платите рівними частинами протягом усього терміну кредиту. На початку сплати основна частина грошей іде на відсотки, а основна сума боргу (тіло кредиту) зменшується повільно. Пізніше, з кожним наступним платежем, частка відсотків зменшується, і ви нарешті починаєте погашати сам кредит.<br /> <br /> Диференційована форма — це коли рівними частинами погашається тіло кредиту, а платежі по відсотках поступово зменшуються від максимальних на початку до мінімальних у кінці періоду. Більш економічно вигідно, але спочатку платити доведеться більше. (дивись картинку)<br /> <br /> ===== Приклад =====<br /> <br /> Припустимо іпотечна ставка буде 9.56%, термін - 20 років, а вартість будиночку - 3 211 032 грн.<br /> <br /> * Ануїтетна форма: заплатиш ти за це діло 6 131 619 гривень, переплата складе 3 402 241 гривні<br /> * Диференційована форма: тут дещо привабливіше, заплатиш ти 5 349 534, а переплата складе 2 620 157<br /> <br /> В даному випадку, варто звернути увагу на інфляцію. Якщо у вас в країні повзуча [[Інфляція|інфляція]] (1-5%) то варто взяти диференційовану форму кредиту, якщо ж галопуюча (10-30%) то варто взяти ануїтетну форму. Зрештою, варто дивитись на економічні показники та прогнози [[Банк|національного банку]].<br /> <br /> === Віра є тільки в математику ===<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> ==== Приклад 1 ====<br /> <br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80&diff=68600 2024-08-10T08:33:32Z

<p>Username 127351: /* Велика історія доларів */</p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{недопис}}<br /> [[Файл:US $1 obverse.jpg|безрамки|центр]]<br /> [[Файл:Купівельна здатність долара.png|thumb|right|mini|300px|Знецінення долара]]<br /> '''Долар''' - назва головної валюти на планеті Земля. Зазвичай використовують для спрощеного позначення долару США, хоча цю ж назву використовують для назви валюти в 36 країнах світу.<br /> == Велика історія доларів ==<br /> Долар США — це не просто папірець із зображенням Вашингтона, а справжня історія перетворення звичайної національної валюти на домінуючу силу в світовій економіці. Але як це сталося?<br /> <br /> Почнемо з того, що долар народився в далекому 1792 році, коли Конгрес США ухвалив Закон про монету. Спочатку долар був підтриманий золотом і сріблом, тобто кожен долар можна було обміняти на певну кількість цих дорогоцінних металів. Але, як завжди, часи змінюються, і економіка теж не стоїть на місці.<br /> <br /> У 1944 році, після Другої світової війни, відбулася Бреттон-Вудська конференція, яка визначила новий світовий економічний порядок. Саме тоді долар став основною валютою, до якої прив’язувалися інші національні валюти. Долар був настільки крутим, що його навіть прозвали &quot;золотим стандартом&quot;, адже він усе ще був забезпечений золотом. Це означало, що США обіцяли обмінювати долари на золото за фіксованою ціною — $35 за унцію.<br /> <br /> Однак, як це часто буває, ситуація змінилася. Під час війни у В'єтнамі і через численні економічні кризи США почали [[Друк_грошей|друкувати]] більше доларів, ніж у них було золота. Країни світу почали сумніватися в тому, що долар і надалі залишатиметься &quot;золотим&quot;. І ось настав історичний момент: у 1971 році президент Річард Ніксон заявив про &quot;закриття золотого вікна&quot;. Це означало, що долар більше не буде обмінюватися на золото. Вітаємо у світі &quot;[[Гроші|фіатної валюти]]&quot;, де [[гроші]] мають цінність лише тому, що ми всі домовилися, що вони її мають.<br /> <br /> Після цього рішення долар США став справжнім &quot;хлопцем-без-обмежень&quot;. Він більше не залежав від золота і почав захоплювати світ. Долар став основною валютою для міжнародної торгівлі, резервною валютою для [[Банк|центральних банків]] і, фактично, глобальним еталоном для [[Економіка|економіки]]. Всі хочуть мати долари, і всі їх мають — від маленького магазинчика у [[|Київ|Києві]] до великої корпорації у Токіо.<br /> <br /> Звісно, долар пережив багато підйомів і падінь, але він залишається символом стабільності та могутності, навіть у найбуремніші часи. І хоч сьогодні все більше говорять про появу нових економічних гігантів, як-от Японія, Аргентина чи Китай, поки що долар упевнено тримає перше місце серед валют, якими обертається світова економіка.<br /> <br /> Отже, долар — це не просто гроші, це символ сили, стабільності та, звісно, [[Американська_мрія|американської мрії]]. Хто б міг подумати, що папірець із зображенням Вашингтона стане таким важливим для всього світу?<br /> <br /> == Україна і долари ==<br /> {{Основна|Долар по 8}}<br /> [[Файл:Курси гривня до долара євро фунтаст 2003-2024.png|mini|thumb|right|300px|Тут можна подивитись сумну долю гривні та стабільну стабільність долара]]<br /> У певний момент часу вкраїнчики масово вірили в &quot;стабільність&quot; курсу долара, як у щось священне. Ну, хто ж не любить стабільність? От і вирішили люди брати [[Кредит|кредити]] в доларах, шоб віддавати % менше: квартири, машини, новенькі телефони — все на доларових позичках. [[Долар по 8]]? Чудово! Нічого ж не може піти не так, правда?<br /> <br /> Але, як завжди, життя внесло свої корективи. Курс відпустили і сталась [[девальвація]], і той самий &quot;стабільний&quot; долар різко підскочив, залишивши багатьох українців з боргами, які стали майже космічними. Коли долар зріс втричі, для багатьох ці кредити перетворилися на справжній фінансовий тягар, з яким впоратися було вже не так весело.<br /> <br /> От і виходить, що наші люди трохи перестаралися з вірою в стабільність, і тепер ми маємо ще один доказ, що від стабільності до повного краху — один маленький крок. Хаха, українці такі наївні, повірили в &quot;стабільність&quot; курсу долара!<br /> <br /> == [[Теорія змови]] і долари ==<br /> {{Основна|Сорос}}<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Книга д.png|Доктор Геббельс аплодує стоячи<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Сорос]]<br /> *[[Рубль]]<br /> *[[Фінансова компанія]]<br /> *[[Евро]]<br /> {{Економіка2}}<br /> {{Революція}}<br /> [[Категорія:Релігія]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80&diff=68599 2024-08-10T08:31:17Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{недопис}}<br /> [[Файл:US $1 obverse.jpg|безрамки|центр]]<br /> [[Файл:Купівельна здатність долара.png|thumb|right|mini|300px|Знецінення долара]]<br /> '''Долар''' - назва головної валюти на планеті Земля. Зазвичай використовують для спрощеного позначення долару США, хоча цю ж назву використовують для назви валюти в 36 країнах світу.<br /> == Велика історія доларів ==<br /> Долар США — це не просто папірець із зображенням Вашингтона, а справжня історія перетворення звичайної національної валюти на домінуючу силу в світовій економіці. Але як це сталося?<br /> <br /> Почнемо з того, що долар народився в далекому 1792 році, коли Конгрес США ухвалив Закон про монету. Спочатку долар був підтриманий золотом і сріблом, тобто кожен долар можна було обміняти на певну кількість цих дорогоцінних металів. Але, як завжди, часи змінюються, і економіка теж не стоїть на місці.<br /> <br /> У 1944 році, після Другої світової війни, відбулася Бреттон-Вудська конференція, яка визначила новий світовий економічний порядок. Саме тоді долар став основною валютою, до якої прив’язувалися інші національні валюти. Долар був настільки крутим, що його навіть прозвали &quot;золотим стандартом&quot;, адже він усе ще був забезпечений золотом. Це означало, що США обіцяли обмінювати долари на золото за фіксованою ціною — $35 за унцію.<br /> <br /> Однак, як це часто буває, ситуація змінилася. Під час війни у В'єтнамі і через численні економічні кризи США почали друкувати більше доларів, ніж у них було золота. Країни світу почали сумніватися в тому, що долар і надалі залишатиметься &quot;золотим&quot;. І ось настав історичний момент: у 1971 році президент Річард Ніксон заявив про &quot;закриття золотого вікна&quot;. Це означало, що долар більше не буде обмінюватися на золото. Вітаємо у світі &quot;[[Гроші|фіатної валюти]]&quot;, де [[гроші]] мають цінність лише тому, що ми всі домовилися, що вони її мають.<br /> <br /> Після цього рішення долар США став справжнім &quot;хлопцем-без-обмежень&quot;. Він більше не залежав від золота і почав захоплювати світ. Долар став основною валютою для міжнародної торгівлі, резервною валютою для [[Банк|центральних банків]] і, фактично, глобальним еталоном для [[Економіка|економіки]]. Всі хочуть мати долари, і всі їх мають — від маленького магазинчика у [[|Київ|Києві]] до великої корпорації у Токіо.<br /> <br /> Звісно, долар пережив багато підйомів і падінь, але він залишається символом стабільності та могутності, навіть у найбуремніші часи. І хоч сьогодні все більше говорять про появу нових економічних гігантів, як-от Японія, Аргентина чи Китай, поки що долар упевнено тримає перше місце серед валют, якими обертається світова економіка.<br /> <br /> Отже, долар — це не просто гроші, це символ сили, стабільності та, звісно, [[Американська_мрія|американської мрії]]. Хто б міг подумати, що папірець із зображенням Вашингтона стане таким важливим для всього світу?<br /> <br /> == Україна і долари ==<br /> {{Основна|Долар по 8}}<br /> [[Файл:Курси гривня до долара євро фунтаст 2003-2024.png|mini|thumb|right|300px|Тут можна подивитись сумну долю гривні та стабільну стабільність долара]]<br /> У певний момент часу вкраїнчики масово вірили в &quot;стабільність&quot; курсу долара, як у щось священне. Ну, хто ж не любить стабільність? От і вирішили люди брати [[Кредит|кредити]] в доларах, шоб віддавати % менше: квартири, машини, новенькі телефони — все на доларових позичках. [[Долар по 8]]? Чудово! Нічого ж не може піти не так, правда?<br /> <br /> Але, як завжди, життя внесло свої корективи. Курс відпустили і сталась [[девальвація]], і той самий &quot;стабільний&quot; долар різко підскочив, залишивши багатьох українців з боргами, які стали майже космічними. Коли долар зріс втричі, для багатьох ці кредити перетворилися на справжній фінансовий тягар, з яким впоратися було вже не так весело.<br /> <br /> От і виходить, що наші люди трохи перестаралися з вірою в стабільність, і тепер ми маємо ще один доказ, що від стабільності до повного краху — один маленький крок. Хаха, українці такі наївні, повірили в &quot;стабільність&quot; курсу долара!<br /> <br /> == [[Теорія змови]] і долари ==<br /> {{Основна|Сорос}}<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Книга д.png|Доктор Геббельс аплодує стоячи<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Сорос]]<br /> *[[Рубль]]<br /> *[[Фінансова компанія]]<br /> *[[Евро]]<br /> {{Економіка2}}<br /> {{Революція}}<br /> [[Категорія:Релігія]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B02&diff=68598 2024-08-10T08:30:37Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Navbox<br /> | name = Економіка2<br /> | title = &lt;span style=&quot;color: #000&quot;&gt;{{{1|'''{{PAGENAME}}''' - ключ до багатства та бідності}}}&lt;/span&gt; <br /> | image = [[Файл:Economics_icon.jpg|190px]]<br /> <br /> | titlestyle = background: #4CAF50; color: black; font-size: 110%;<br /> <br /> | class =<br /> <br /> | group1style = background: #8BC34A; color: #000;<br /> | group1 = Місця<br /> | list1 = [[Фондовий ринок]] · [[Біржа]] · [[Телемагазин]] · [[Фінансова компанія]] · [[Steam]] · [[Банк]] · [[Інвестиційний фонд|Інвест. фонди]] · [[Валютний ринок]] · [[МВФ]]<br /> <br /> | group2style = background: #CDDC39; color: #000;<br /> | group2 = Інструменти<br /> | list2 = [[Облігації]] · [[Криптовалюти]] · [[Деривативи]] · [[Акції]] · [[Кредит]] · [[Гроші]] · [[Емісія]] · [[Товар]] · [[Іпотека]] · [[Ставка рефінансування]]<br /> <br /> | group3style = background: #FFC107; color: #000;<br /> | group3 = Фокуси<br /> | list3 = [[Шрінкфляція]] · [[Інфляція]] · [[Девальвація]] · [[Дефляція]] · [[Кейнсіанський конкурс краси|Конкурс краси]] · [[Зубожіння]] · [[Долар по 8]] · [[Кризова економіка]]<br /> <br /> | group4style = background: #FF5722; color: #000;<br /> | group4 = Істоти<br /> | list4 = [[Останній капіталіст]] · [[Бюрократ]] · [[Нувориш]] · [[Бомж]] · [[Стартапер]]<br /> <br /> }}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80&diff=68597 2024-08-10T08:27:58Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{недопис}}<br /> [[Файл:US $1 obverse.jpg|безрамки|центр]]<br /> [[Файл:Купівельна здатність долара.png|thumb|right|mini|300px|Знецінення долара]]<br /> '''Долар''' - назва головної валюти на планеті Земля. Зазвичай використовують для спрощеного позначення долару США, хоча цю ж назву використовують для назви валюти в 36 країнах світу.<br /> == Велика історія доларів ==<br /> Долар США — це не просто папірець із зображенням Вашингтона, а справжня історія перетворення звичайної національної валюти на домінуючу силу в світовій економіці. Але як це сталося?<br /> <br /> Почнемо з того, що долар народився в далекому 1792 році, коли Конгрес США ухвалив Закон про монету. Спочатку долар був підтриманий золотом і сріблом, тобто кожен долар можна було обміняти на певну кількість цих дорогоцінних металів. Але, як завжди, часи змінюються, і економіка теж не стоїть на місці.<br /> <br /> У 1944 році, після Другої світової війни, відбулася Бреттон-Вудська конференція, яка визначила новий світовий економічний порядок. Саме тоді долар став основною валютою, до якої прив’язувалися інші національні валюти. Долар був настільки крутим, що його навіть прозвали &quot;золотим стандартом&quot;, адже він усе ще був забезпечений золотом. Це означало, що США обіцяли обмінювати долари на золото за фіксованою ціною — $35 за унцію.<br /> <br /> Однак, як це часто буває, ситуація змінилася. Під час війни у В'єтнамі і через численні економічні кризи США почали друкувати більше доларів, ніж у них було золота. Країни світу почали сумніватися в тому, що долар і надалі залишатиметься &quot;золотим&quot;. І ось настав історичний момент: у 1971 році президент Річард Ніксон заявив про &quot;закриття золотого вікна&quot;. Це означало, що долар більше не буде обмінюватися на золото. Вітаємо у світі &quot;[[Гроші|фіатної валюти]]&quot;, де [[гроші]] мають цінність лише тому, що ми всі домовилися, що вони її мають.<br /> <br /> Після цього рішення долар США став справжнім &quot;хлопцем-без-обмежень&quot;. Він більше не залежав від золота і почав захоплювати світ. Долар став основною валютою для міжнародної торгівлі, резервною валютою для [[Банк|центральних банків]] і, фактично, глобальним еталоном для [[Економіка|економіки]]. Всі хочуть мати долари, і всі їх мають — від маленького магазинчика у [[|Київ|Києві]] до великої корпорації у Токіо.<br /> <br /> Звісно, долар пережив багато підйомів і падінь, але він залишається символом стабільності та могутності, навіть у найбуремніші часи. І хоч сьогодні все більше говорять про появу нових економічних гігантів, як-от Японія, Аргентина чи Китай, поки що долар упевнено тримає перше місце серед валют, якими обертається світова економіка.<br /> <br /> Отже, долар — це не просто гроші, це символ сили, стабільності та, звісно, [[Американська_мрія|американської мрії]]. Хто б міг подумати, що папірець із зображенням Вашингтона стане таким важливим для всього світу?<br /> <br /> == Україна і долари ==<br /> {{Основна|Долар по 8}}<br /> [[Файл:Курси гривня до долара євро фунтаст 2003-2024.png|mini|thumb|right|300px|Тут можна подивитись сумну долю гривні та стабільну стабільність долара]]<br /> У певний момент часу вкраїнчики масово вірили в &quot;стабільність&quot; курсу долара, як у щось священне. Ну, хто ж не любить стабільність? От і вирішили люди брати [[Кредит|кредити]] в доларах, шоб віддавати % менше: квартири, машини, новенькі телефони — все на доларових позичках. [[Долар по 8]]? Чудово! Нічого ж не може піти не так, правда?<br /> <br /> Але, як завжди, життя внесло свої корективи. Курс відпустили і сталась [[девальвація]], і той самий &quot;стабільний&quot; долар різко підскочив, залишивши багатьох українців з боргами, які стали майже космічними. Коли долар зріс втричі, для багатьох ці кредити перетворилися на справжній фінансовий тягар, з яким впоратися було вже не так весело.<br /> <br /> От і виходить, що наші люди трохи перестаралися з вірою в стабільність, і тепер ми маємо ще один доказ, що від стабільності до повного краху — один маленький крок. Хаха, українці такі наївні, повірили в &quot;стабільність&quot; курсу долара!<br /> <br /> == [[Теорія змови]] і долари ==<br /> {{Основна|Сорос}}<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Книга д.png|Доктор Геббельс аплодує стоячи<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Сорос]]<br /> *[[Рубль]]<br /> *[[Фінансова компанія]]<br /> *[[Евро]]<br /> {{Революція}}<br /> [[Категорія:Релігія]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80&diff=68596 2024-08-10T08:25:53Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{недопис}}<br /> [[Файл:US $1 obverse.jpg|безрамки|центр]]<br /> [[Файл:Купівельна здатність долара.png|thumb|right|mini|300px|Знецінення долара]]<br /> '''Долар''' - назва головної валюти на планеті Земля. Зазвичай використовують для спрощеного позначення долару США, хоча цю ж назву використовують для назви валюти в 36 країнах світу.<br /> == Велика історія доларів ==<br /> Долар США — це не просто папірець із зображенням Вашингтона, а справжня історія перетворення звичайної національної валюти на домінуючу силу в світовій економіці. Але як це сталося?<br /> <br /> Почнемо з того, що долар народився в далекому 1792 році, коли Конгрес США ухвалив Закон про монету. Спочатку долар був підтриманий золотом і сріблом, тобто кожен долар можна було обміняти на певну кількість цих дорогоцінних металів. Але, як завжди, часи змінюються, і економіка теж не стоїть на місці.<br /> <br /> У 1944 році, після Другої світової війни, відбулася Бреттон-Вудська конференція, яка визначила новий світовий економічний порядок. Саме тоді долар став основною валютою, до якої прив’язувалися інші національні валюти. Долар був настільки крутим, що його навіть прозвали &quot;золотим стандартом&quot;, адже він усе ще був забезпечений золотом. Це означало, що США обіцяли обмінювати долари на золото за фіксованою ціною — $35 за унцію.<br /> <br /> Однак, як це часто буває, ситуація змінилася. Під час війни у В'єтнамі і через численні економічні кризи США почали друкувати більше доларів, ніж у них було золота. Країни світу почали сумніватися в тому, що долар і надалі залишатиметься &quot;золотим&quot;. І ось настав історичний момент: у 1971 році президент Річард Ніксон заявив про &quot;закриття золотого вікна&quot;. Це означало, що долар більше не буде обмінюватися на золото. Вітаємо у світі &quot;[[Гроші|фіатної валюти]]&quot;, де [[гроші]] мають цінність лише тому, що ми всі домовилися, що вони її мають.<br /> <br /> Після цього рішення долар США став справжнім &quot;хлопцем-без-обмежень&quot;. Він більше не залежав від золота і почав захоплювати світ. Долар став основною валютою для міжнародної торгівлі, резервною валютою для [[Банк|центральних банків]] і, фактично, глобальним еталоном для [[Економіка|економіки]]. Всі хочуть мати долари, і всі їх мають — від маленького магазинчика у [[|Київ|Києві]] до великої корпорації у Токіо.<br /> <br /> Звісно, долар пережив багато підйомів і падінь, але він залишається символом стабільності та могутності, навіть у найбуремніші часи. І хоч сьогодні все більше говорять про появу нових економічних гігантів, як-от Японія, Аргентина чи Китай, поки що долар упевнено тримає перше місце серед валют, якими обертається світова економіка.<br /> <br /> Отже, долар — це не просто гроші, це символ сили, стабільності та, звісно, [[Амереканська мрія|американської мрії]]. Хто б міг подумати, що папірець із зображенням Вашингтона стане таким важливим для всього світу?<br /> <br /> == Україна і долари ==<br /> {{Основна|Долар по 8}}<br /> У певний момент часу вкраїнчики масово вірили в &quot;стабільність&quot; курсу долара, як у щось священне. Ну, хто ж не любить стабільність? От і вирішили люди брати [[Кредит|кредити]] в доларах, шоб віддавати % менше: квартири, машини, новенькі телефони — все на доларових позичках. [[Долар по 8]]? Чудово! Нічого ж не може піти не так, правда?<br /> <br /> Але, як завжди, життя внесло свої корективи. Курс відпустили і сталась [[девальвація]], і той самий &quot;стабільний&quot; долар різко підскочив, залишивши багатьох українців з боргами, які стали майже космічними. Коли долар зріс втричі, для багатьох ці кредити перетворилися на справжній фінансовий тягар, з яким впоратися було вже не так весело.<br /> <br /> От і виходить, що наші люди трохи перестаралися з вірою в стабільність, і тепер ми маємо ще один доказ, що від стабільності до повного краху — один маленький крок. Хаха, українці такі наївні, повірили в &quot;стабільність&quot; курсу долара!<br /> <br /> == [[Теорія змови]] і долари ==<br /> {{Основна|Сорос}}<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Книга д.png|Доктор Геббельс аплодує стоячи<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Сорос]]<br /> *[[Рубль]]<br /> *[[Фінансова компанія]]<br /> *[[Евро]]<br /> {{Революція}}<br /> [[Категорія:Релігія]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BD%D1%83%D1%97%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0.png&diff=68594 2024-08-10T06:38:46Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div></div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68593 2024-08-10T06:32:15Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> Знімати квартиру чи взяти іпотеку? Це питання дуже актуальне для тих, кому за 20-ть. Питання дійсно цікаве, враховує безліч аспектів, та й залежить від здатності дивитися у майбутнє. І не дивлячись на те, що чим далі дивишся, тим гірше бачиш, тут ти знайдеш відповідь на це злободенне питання.<br /> <br /> === Іпотека як спосіб обману ===<br /> <br /> Багато людей обирають шлях роботяг, і працюють як білка в колесі поки не стукне 60, хоча скоро прийдеться побігати подовше.<br /> <br /> Банки заманюють нас кридитами з низькими відсотковими ставками та пільгами для іпотеки, а ще й на дуже довгий термін! Що таке ті 9%? Та ще й за кілька років з легкістю віддам! Але коли в кінці терміну ти переплачуєш вдвічі, очі на лоб налазять. <br /> <br /> ==== Чому умови по кредиту однакові, а гроші треба віддавати різні? ====<br /> [[Файл:ануїтетна_диференційована_виплата.png|right|200px]]<br /> <br /> Ануїтетна форма – щомісячні платежі рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору. На початку сплати кредиту в цих платежах переважають відсотки, і менше погашається сума кредиту. Надалі з кожним платежем частка відсотків зменшується і більше погашається сума кредиту.<br /> <br /> Диференційована форма – коли рівними частинами погашається лише тіло кредиту, а платежі по процентній ставці знижуються від максимального на початку дії кредитної програми до мінімального — в кінці періоду.<br /> <br /> === Віра є тільки в математику ===<br /> <br /> Як казали мудреці: &quot;неважливо хто як голосує, важливо - хто як рахує&quot;. То давайте ж порахуємо що вигідніше?<br /> <br /> Реальний розрахунок буде для кожного індивідуальний, але тут буде складена загальна модель, але дещо спрощено.<br /> <br /> Не буде враховано:<br /> * Страховка житла<br /> * Страховка життя<br /> * Податкові збори<br /> <br /> ==== Приклад 1 ====<br /> <br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=68592 2024-08-09T19:37:00Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> Дефляція — це економічне явище, коли загальний рівень цін на товари та послуги в економіці зменшується протягом тривалого періоду. Це означає, що за ті самі гроші можна придбати більше товарів.<br /> <br /> == Причини дефляції ==<br /> <br /> Однією з основних причин дефляції є зменшення загального попиту на товари і послуги. Це може статися через зниження споживчих витрат, скорочення інвестицій або економічний занепад. Урядові політики, спрямовані на скорочення витрат або збільшення ефективності, також можуть сприяти дефляційному тиску.<br /> <br /> == Вплив дефляції на економіку ==<br /> <br /> Хоча на перший погляд здається, що дефляція може бути корисною для споживачів (адже їхні гроші стають більшими), вона може мати негативні наслідки для економіки. Зниження цін може призвести до затримок у виробництві, зменшення прибутків підприємств та скорочення інвестицій, що загрожує економічному зростанню.<br /> <br /> Для уникнення довготривалої дефляції, уряди зазвичай застосовують політичні заходи, такі як монетарна політика, фіскальні стимули та регуляторні заходи. Монетарні властивості грошей, що збільшують їхню вартість з часом, можуть зменшувати споживчу активність і загрожувати стабільності економіки.<br /> <br /> === Дефляція в Японії ===<br /> [[Файл:Jp_to_usd.png|200px|thumb|Хоча насправді це курс до долара, але кому не всеодно?]]<br /> Дефляція стала серйозною проблемою для японської економіки після бурхливого економічного зростання у 1980-х роках. Вона відзначалася постійним зменшенням загального рівня цін на товари та послуги, що мало широкі наслідки для всіх секторів економіки.<br /> ==== Причини дефляції в Японії ====<br /> <br /> Однією з основних причин дефляції була демографічна ситуація в країні. Японія стала свідком старіння населення і низького рівня народжуваності, що спричинило зменшення попиту на товари та послуги. Крім того, міжнародна конкуренція, особливо з боку країн, де праця була дешевшою, привела до тиску на заробітні плати та ціни на товари.<br /> <br /> Японський уряд та Національний банк розробили різні стратегії для боротьби з дефляцією, включаючи монетарні стимули, фіскальні заходи та стимулювання споживчого попиту. Однак, важко було досягти стабілізації цін через складні економічні та демографічні фактори. Тому вони єбанули девальвацію. (дивись картинку)<br /> <br /> == Наслідки дефляції для економіки ==<br /> <br /> * Відкладення споживчих витрат: Зниження цін призвело до очікувань подальших знижок, тому споживачі відкладали свої покупки. Це відповідно зменшувало витрати на товари і послуги, що негативно впливало на підприємства.<br /> <br /> * Падіння прибутковості підприємств: Зниження цін та попиту призводило до скорочення прибутків підприємств і зниження їхньої інвестиційної активності.<br /> <br /> * Дефляційна спіраль: Відкладення витрат і скорочення виробництва можуть спровокувати подальше зниження цін, що ускладнює вихід з дефляційного циклу.<br /> <br /> * Дефляційний тиск на державні фінанси: Зниження цін може також призвести до скорочення податкових надходжень і підвищення реального боргового навантаження держави.<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=68591 2024-08-09T19:36:12Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> Дефляція — це економічне явище, коли загальний рівень цін на товари та послуги в економіці зменшується протягом тривалого періоду. Це означає, що за ті самі гроші можна придбати більше товарів.<br /> <br /> == Причини дефляції ==<br /> <br /> Однією з основних причин дефляції є зменшення загального попиту на товари і послуги. Це може статися через зниження споживчих витрат, скорочення інвестицій або економічний занепад. Урядові політики, спрямовані на скорочення витрат або збільшення ефективності, також можуть сприяти дефляційному тиску.<br /> <br /> == Вплив дефляції на економіку ==<br /> <br /> Хоча на перший погляд здається, що дефляція може бути корисною для споживачів (адже їхні гроші стають більшими), вона може мати негативні наслідки для економіки. Зниження цін може призвести до затримок у виробництві, зменшення прибутків підприємств та скорочення інвестицій, що загрожує економічному зростанню.<br /> <br /> Для уникнення довготривалої дефляції, уряди зазвичай застосовують політичні заходи, такі як монетарна політика, фіскальні стимули та регуляторні заходи. Монетарні властивості грошей, що збільшують їхню вартість з часом, можуть зменшувати споживчу активність і загрожувати стабільності економіки.<br /> <br /> === Дефляція в Японії ===<br /> [[Файл:Jp_to_usd.png|200px|thumb|Хоча насправді це курс до долара, але кому не всеодно?]]<br /> Дефляція стала серйозною проблемою для японської економіки після бурхливого економічного зростання у 1980-х роках. Вона відзначалася постійним зменшенням загального рівня цін на товари та послуги, що мало широкі наслідки для всіх секторів економіки.<br /> ==== Причини дефляції в Японії ====<br /> <br /> Однією з основних причин дефляції була демографічна ситуація в країні. Японія стала свідком старіння населення і низького рівня народжуваності, що спричинило зменшення попиту на товари та послуги. Крім того, міжнародна конкуренція, особливо з боку країн, де праця була дешевшою, привела до тиску на заробітні плати та ціни на товари.<br /> <br /> == Наслідки дефляції для економіки ==<br /> <br /> * Відкладення споживчих витрат: Зниження цін призвело до очікувань подальших знижок, тому споживачі відкладали свої покупки. Це відповідно зменшувало витрати на товари і послуги, що негативно впливало на підприємства.<br /> <br /> * Падіння прибутковості підприємств: Зниження цін та попиту призводило до скорочення прибутків підприємств і зниження їхньої інвестиційної активності.<br /> <br /> * Дефляційна спіраль: Відкладення витрат і скорочення виробництва можуть спровокувати подальше зниження цін, що ускладнює вихід з дефляційного циклу.<br /> <br /> * Дефляційний тиск на державні фінанси: Зниження цін може також призвести до скорочення податкових надходжень і підвищення реального боргового навантаження держави.<br /> <br /> Японський уряд та Національний банк розробили різні стратегії для боротьби з дефляцією, включаючи монетарні стимули, фіскальні заходи та стимулювання споживчого попиту. Однак, важко було досягти стабілізації цін через складні економічні та демографічні фактори. Тому вони єбанули девальвацію.<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=68587 2024-08-09T16:54:19Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>= 123 =<br /> Уляля, треба відкіт! Тарас Рожницький написав якусь нісенітницю, час робити *вжух*.<br /> <br /> Пропоную переписати<br /> <br /> ```<br /> Пояснень щонайменше два (вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію). Перше пояснення - зростання цін на енергоносії та сировину. Це називають інфляцією витрат - коли товар (паливо, зерно чи метал) замінити нема чим, доводиться просто змиритися. Другий варіант більше підходить до стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію, тож ціни зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”).<br /> ```<br /> <br /> на більш зрозумілу мову, це буде більш правдивіше, ніж те що написав пан Тарас. --username і там ше циферки якісь<br /> <br /> == Ага ==<br /> <br /> Ви не розбираєтесь в економіці і теревените про інфляцію? ::РУКАОБЛИЧЧЯ::<br /> <br /> === Тим часом... ===<br /> Розумію, що останні панічні новини про дифіцит українського державного б'юджету вас мотивували таке написати <br /> <br /> &gt;&gt; https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&amp;diff=68519&amp;oldid=68503<br /> <br /> &gt; То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? Інфляцію народ сприймає значно лольніше ніж підвищення податків такі то справи.<br /> <br /> &gt; проте в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки основна та найпоширеніша причина лише одна - коли грошей не вистачає їх просто починають додруковувати<br /> <br /> Але, власне, в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки де правлять нафто-кортелі та зелені ліберали, зміни клімату та іншого, осовних причин інфляції таки 2! Це коли ресурсів тупо меншає (штучно або природньо), і коли держава гроші друкує.<br /> <br /> Наведу кілька прикладів:<br /> * Була нафта 50$ за барель, був бензин по 70$ за барель. Стала нафта 90$ за барель, бензин тепер по 120$. Інфляція +3% річних. Ух йой, по вашій логіці це ФРС бабла друканув шо інфляція в США так скакнула? А може через зелених лібералів та ОПЕК+ нафти на риночку стало менше ніж треба? <br /> <br /> * В США постійний дифіцит бюджету, і вони не друкують гроші, а позичають. (і держ борг росте, відповідно)<br /> <br /> Можна було б і приклади навести по поточній ситуації з укр. бюджетом, що наприклад, друк грошей розглядають як крайню міру, але то таке. Якшо уряд країни не дурний, то він друкує гроші в останню чергу, бо непотрібна емісія - шкідлива. Хоча інколи вона потрібна.<br /> <br /> Давайте підійдемо більш конструктивно, пишіть притензії, виправлятимемо разом.<br /> <br /> === Отакої ===<br /> Про ціни на нафту це ви даремно. Вона може бути не пов'язана з інфляцією. Зелені ліберали теж інфляцію не роблть. Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу. За твердженням економістів інфляція десь біль 20% на рік навіть трохи корисна.<br /> <br /> === &gt;_&lt; ===<br /> І що ж даремно про нафту? Хіба ціни (УСІ ЦІНИ) в магазинах не зростуть, якщо ціни на нафту підвищаться? З нафти паливо робиться, а це логістика. А ще з нафти робиться одяг, зубні щітки, телевізори та інше. Воно теж зросте. З цим змиряться, або почнуть більше нафти видобувати. А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США, і ше й ОПЕК+ підсерає, ми й отримуємо що ФРС котрий місяць з інфляцією бориться.<br /> <br /> &gt; Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> А я от прихильник комунізму, і шо? Мені благословляти це лайно тепер і вважати єдиним? Це тупо, щось ідеалізувати чи до чогось схилятись. Є плюси, є мінуси, все. Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції. За кожне пояснення природи інфляції нобелівку дають! Значить, шось воно та й значить.<br /> <br /> &gt; Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу.<br /> <br /> Це взагалі не зрозуміло. З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються. Для цього існують нацбанки, це їх основна мета, тримати інфляцію в тонусі! Можуть навіть на курс наплювати, але інфляцію давити.<br /> <br /> Про &quot;інфляцію 20% в рік&quot;... Ну, не дарма тоді Туретчина з шайтанами бориться! 20%... це ж для будь якої економіки не смертельно!<br /> <br /> В статті ви могли прочитати такі стрічки:<br /> *З інфляцією в 2% на рік за 5 років ви втрачаєте 9%. Інфляція у 5% вбиває 41% грошей за 10 років. Інфляція в 10% на рік за 10 років з'їсть 2/3 від вашого капіталу або зарплати. (а для 20%, за 10 років, ти втратиш купівельну здатність понад 6 разів!)<br /> <br /> Гм, це ж на скільки економіка має фігачить, шоб люди в лайно не зкотились? Якщо ті економісти мають рацію, то чому наш рідний НБУ такий тупий шо ставить граничну ціль в 5% річної інляції? А ФРС тоді взагалі дураки! В них 2% мета. Уххх, які всі тупі!<br /> <br /> Велком. https://drama.kropyva.ch/%D0%95%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F<br /> <br /> === 🤔🙄🤪 ===<br /> На рахунок нафти то ви плутаєте поняття &quot;разовий скачок цін&quot;, &quot;девальвація&quot; та &quot;інфляція&quot;. Якщо вартість нафти здорожчала через &quot;зелених&quot; і відповідно зросли ціни на все то це означає саме &quot;разовий скачок цін&quot;, адже коли відбудется наступний такий скачок не відомо, в той час як інфляція це саме хронічне явище.<br /> <br /> '''''А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США''''' Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot; стоїть. А стоять за ними ті ж нафтовидобувні компанії! Як це так? А просто: наприклад у тебе і у мене є нафтова компанія, я твій конкурент, а ти мій, тоді я наймаю &quot;зелених&quot; (або сам створюю таку шарашку) і вони блокують залізничні состави з твоєю нафтою і не пускають твої танкери в порти, а ще нападають на нафтовидобувні платформи (звісно твої, не мої ж) і шкодять їх роботі. Чим більше часу вони будуть блокувати твою нафту -&quot; тим краще для мене. Звісно що рядові члени цих організацій цього не знають, а ось ті хто стоїть на горі той знає хто його хазяїн. Ну це я про &quot;зелених активістів&quot; вже розповів, але є й просто &quot;зелені партії&quot; які борятся з видобутком нафти законними шляхами та на політично-економічному рівні. За такими партіями стоять або ті ж нафтові компанії (одним нафтовим магнатам вони встромляють палки в колеса, а інших чомусь &quot;не помічають&quot;), та\або виробники сонячних та вітряних генераторів. <br /> <br /> '''''Є плюси, є мінуси, все.''''' Так, я згоден що є кругом і плюси і мінси, проте в науках близьких до математики (а економіка саме така) діють не поняття &quot;добре&quot; чи &quot;погано&quot;, себто &quot;плюси&quot; та &quot;мінуси&quot; а статистичні данні, цифри та докази. Саме статистика показує що причина інфляції - це надмірний друк коштів. Плюси і мінуси це вже риторичене а не математичне питання.<br /> <br /> '''''Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції.''''' Це вже страшна брехня. Так не буває. Точніше буває тільки коли грошей надрукуєш не досить багато та потроху їх запускатимеш, а якщо їх надрукувати багато - то все, прийшла та сама інфляція. Річ в тім що в економіці нові гроші акомулюются зі старими і стають однією массою. Приведу приклад, візьмемо всі гроші в економіці однієї крахни умовно за 1000 фантиків. Якщо товарів та послуг в економіці саме на таку сумму (1000 фантиків) то все рівно: інфляції немає. Якщо ти надрукував ще 200 фантиків, то отримаєш інфляцію 20%, та збільшив кількість грошей в країні на 20% відповідно. Якщо ти хочеш збільшити грошову массу ще на 20% то тобі треба вже не 200 фантиків набрукувати 240, тому що 20% будуть рахуватися не від 1000 а від 1200, бо і старі і нові гроші акомулювалися (сплюсувалися поміж собою) в одну цілу массу. Якщо після цього тобі треба що збільшити кількість грошей в країні на 20% то тобі треба вже не 240 надрукувати а 288 фантиків бо 1000+200+240=1440, і 280 це і є ті 20% від 1440. І так далі по наростаючий. <br /> <br /> '''''З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються''''', так з інфляцією звісно борятся, про те інфляцію викликає емісія коштів а тому якщо метод емісії використовують то значить що економісти розуміють що це призведе до інфляції, тобто еміся = інфляція, себто звернутися до методу емісії це значить звернутися до інфляції. Тут точніше було б сказати &quot;звертаются до методу емісії коштів&quot; а не &quot;звертаются до методу інфляції&quot;. Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> <br /> '''''інфляція 20% в рік''''' вона реально не смертельна еле враховуючи те що гроші к я казав акомулюются то після інфляції 20% вона ростиме як сніговий ком, тому якщо вона 20%, то це значить що з нею потрібно боротися. Я знов не так висловився: я мав на увазі що не інфляція 20% це нормально, а що інфляція до 20% це інфляція яку ще можна більш-менш корегувати не дуже жорсткими методами. Щоб вона не росла її тримають десь на рівні близькому до нуля, це логічно. А те що інфляція на рівні десь близько 10% (та навіть і 20%) це корисно то це не мої слова а слова кейсіанців, коли гроші знецінюются повільно то паніки нема а люди більше та швидше купують товари поки вони не здорожчали, про те такий метод доволі слабкий за еффектом та доволі ризикований, бо може легко вийти з-під контролю. До речі, під час економічної кризи в Германії після першої світової, коли інфляція ще не стала &quot;гіпер&quot;, рівень інфляції близько 20% створив еффект &quot;змазки для економіки&quot; і дав короткочаний економічний підйом. І інфлція тоді перетворилася на &quot;гіпер&quot; саме через надмірний друк грошей які йшли на виплати безробітнм та бастуючим шахтарям на окупованих Францією територіях.<br /> <br /> === :/ ===<br /> <br /> &gt; &quot;разовий скачок цін&quot;<br /> <br /> ага, ага, поняв<br /> <br /> дороще паливо =&gt; більші ціни =&gt; більша інфляція =&gt; втрата купівельної спроможності =&gt; дорожче паливо<br /> <br /> модель вище буде працювати, якшо нацбанк заб'є на це, але зазвичай ставочку то підвищує!<br /> <br /> &gt; Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot;<br /> <br /> я про це вже писав, і ваша заява є дещо спекулятивною, чомусь коли нафта була по $50 то всіх все влаштовувало... чи ні? але чому вона тоді кілька років поспіль на відміткі 50 трималась :D невидима рука ринку<br /> <br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Глобальне_потепління#Ринкові_Маніпуляції<br /> <br /> &gt; Це вже страшна брехня<br /> <br /> Ну, якшо в нас економіка за місяць розростеться (знаю, звучить магічно, але най буде), і НБУ надрукує, ну, нехай 100 млрд грн, і то шо &quot;розрослось&quot; поглине його, то це аж ніяк не вплине на (прогнозовану) річну інфляцію, але це все теорія, як я писав раніше<br /> <br /> '''Сучасна економіка це коли &quot;економічна практика&quot; послала нахер &quot;економічну теорію&quot;'''<br /> <br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Економіка#Сучасна_економіка<br /> <br /> &gt; Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> <br /> ну, я ібу, відкрий сторінку у вікі https://uk.wikipedia.org/wiki/Інфляція<br /> <br /> якшо не поможе, то закриваєм тему та й усьо ._.<br /> <br /> &gt; а слова кейсіанців<br /> <br /> А давайте я теж спиздану шо інфляція -10000% в день і ставка рефінансування -10000% це заєбісь! Люди будуть моментально всьо розкуповувати. прихильники <br /> <br /> такого дибілізму знайдуться.<br /> <br /> &gt; короткочаний економічний підйом<br /> {{Цитата|Друк грошей - це як надзюрити у штани на морозі: спочатку тепло, але потім ...| Народна мудрість}}<br /> Віру, я повірив, інфляція 20% це срака, особливо для розвинутих країн. Прикинь в США ща інфляція 20% буде, та там за 1 рік всі розбіжуться<br /> <br /> Давайте по темі, шо не так написано, будем змінювати. Якщо все написано вірно, то нашо оцей цирк?<br /> <br /> === :-( ===<br /> '''дороще паливо =&gt; більші ціни =&gt; більша інфляція =&gt; втрата купівельної спроможності =&gt; дорожче паливо''' - ну тоді це не разовий скачок цін а в вже девальвація яка стала причиною інляції (в саме цьому одному конкретному випадку). <br /> <br /> '''Ну, якшо в нас економіка за місяць розростеться (знаю, звучить магічно, але най буде), і НБУ надрукує, ну, нехай 100 млрд грн, і то шо &quot;розрослось&quot; поглине його, то це аж ніяк не вплине на (прогнозовану) річну інфляцію,''' А що значить &quot;поглине&quot;? Поглине це значить що ці новонадруковані гроші будуть покриті товаром, тобто на новонадруковані гроші відкриють нові заводи/фабрики - випустять нові товари. ТА це в теорії, на практиці, ці гроші: частково роздеребанять (і на цю частину звісно ні яких товарів не буде випущено), частково потратять на хронічні борги (і знову ніяких нових товарів), частково заощадядть (і тим самим виведуть з обороту, бо вони ж не будуть працювати, вони будуть просто лежати та чекати моменту) потім закуплять нове обладнання/відкриють новий завод але це не дасть потрібної кількості товарів в той же час, ці гроші (точніше їх частина що залишилась після дерибану/покриття боргів/заощадження) створять товарообіг, тобто увійдуть в економіку і стануть частиною загальної грошової масси, і товари що ЗГОДОМ випустили на ці гроші будуть покриті їми лише частково. Тобто якщо надрукувати грошей - випустити на них новий товар і вважати що коло замкнулося і все нормальок, то ні, рано радієте, кожна така 1000 гривень буде умовно забезпечена товаром лише десь на меншу половину. І тому колесо інфляції закрутилося швиде.<br /> <br /> '''Прикинь в США ща інфляція 20% буде, та там за 1 рік всі розбіжуться''' а ну розкажи мені чим забезпечений американський доллар, і чому він не знецінюєтся<br /> <br /> === :| ===<br /> <br /> &gt; ну тоді це не разовий скачок цін а в вже девальвація яка стала причиною інляції (в саме цьому одному конкретному випадку). <br /> <br /> Девальвація це коли гроші втрачають цінність відносно інших валют або драгметалів. По суті, і девальвація, і інфляція характеризуються зміною купівельної спроможності. Девальвація валюти може бути однією з причин інфляції всередені країни, це є монетарна причина. Однак, якщо іноземні валюти також переживають інфляцію, то девальвація в даному контексту ролі не грає (бо її нема). Так як ціни на нафту піднялись у всьому світі, то інфляція буде скрізь, окрім нафтовидобувних експортоорієнтованих країн (там може чорт зна що творитись, нафтова голка це огого). Тому не бачу сенсу приплітати в міні-модель девальвацію. Та й нацбанк це діло бистро поправить. Ставочку на кілька пунктиків підніме і збс.<br /> <br /> &gt; шо означає поглине<br /> <br /> Ну, те шо ви й написали, &quot;за підручником&quot;. На практиці ж це буде в ідеальних умовах (наприклад криптогривні випустити з смарт контрактами і готово). Це все уявні ситуації, але факт в тому, шо такий сценарій є можливим.<br /> <br /> &gt; чим забезпечений американський доллар, і чому він не знецінюєтся<br /> <br /> долар забезпечений вірою в амереканську економіку, та й щороку знецінюється, от наглядний і красивенький графік<br /> <br /> [[Файл:Купівельна здатність долара.png|mini|300px]]<br /> <br /> === $ ===<br /> Я починаю писати все менше і менше, бо втомлююсь від такої полеміки. Скажу про доллар: він забезпечений не вірою, він забезпечений китайськими товарами.<br /> <br /> === :3 ===<br /> <br /> &gt; полеміки<br /> <br /> У нас нема ніяких сторін, я прошу вказати шо не так написано, щоб це публічно виправити, а ви мені за ідеали власні втираєте &gt;_&lt;<br /> <br /> &gt; він забезпечений китайськими товарами<br /> <br /> Доларстори (https://drama.kropyva.ch/Шрінкфляція) дали вам +10 дія балів і скидку 1% на їх товари XD<br /> <br /> '''Усі''' сучасні валюти, в тому числі долар, забезпечені вірою в їхню стабільність і платіжну спроможність. Іншими словами, їхня цінність залежить від довіри до економіки і уряду, який їх випускає</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80&diff=68584 2024-08-09T16:37:27Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{недопис}}<br /> [[Файл:US $1 obverse.jpg|безрамки|центр]]<br /> [[Файл:Купівельна здатність долара.png|thumb|right|mini|300px|Знецінення долара]]<br /> '''Долар''' - назва головної валюти на планеті Земля. Зазвичай використовують для спрощеного позначення долару США, хоча цю ж назву використовують для назви валюти в 36 країнах світу.<br /> == Велика історія доларів ==<br /> == Україна і долари ==<br /> {{Основна|Долар по 8}}<br /> == [[Теорія змови]] і долари ==<br /> {{Основна|Сорос}}<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Книга д.png|Доктор Геббельс аплодує стоячи<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Сорос]]<br /> *[[Рубль]]<br /> *[[Фінансова компанія]]<br /> *[[Евро]]<br /> {{Революція}}<br /> [[Категорія:Релігія]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80&diff=68583 2024-08-09T16:36:35Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{недопис}}<br /> [[Файл:US $1 obverse.jpg|безрамки|центр]]<br /> '''Долар''' - назва головної валюти на планеті Земля. Зазвичай використовують для спрощеного позначення долару США, хоча цю ж назву використовують для назви валюти в 36 країнах світу.<br /> == Велика історія доларів ==<br /> [[Файл:Купівельна здатність долара.png|right|mini|300px]]<br /> == Україна і долари ==<br /> {{Основна|Долар по 8}}<br /> == [[Теорія змови]] і долари ==<br /> {{Основна|Сорос}}<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Книга д.png|Доктор Геббельс аплодує стоячи<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Сорос]]<br /> *[[Рубль]]<br /> *[[Фінансова компанія]]<br /> *[[Евро]]<br /> {{Революція}}<br /> [[Категорія:Релігія]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68582 2024-08-09T16:33:14Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> {{Пишу}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&diff=68581 2024-08-09T16:32:53Z

<p>Username 127351: завтра допишу, перепишу* поки не дивіться</p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> <br /> Іпотека — це спосіб купівлі нерухомості, коли ви позичаєте гроші в банку чи іншій фінансовій установі для покупки будинку або квартири, а саму нерухомість використовуєте як заставу. Це як взяти кредит, але з певним «тегом» на вашій новій оселі, який гарантує повернення позичених коштів. Якщо ви не можете виплатити кредит, банк має право забрати вашу нерухомість, щоб компенсувати збитки.<br /> <br /> == Іпотека або оренда ==<br /> <br /> <br /> == Коли іпотеку треба точно брати ==<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%BF&diff=68580 2024-08-09T16:21:03Z

<p>Username 127351: Перенаправлено на Деривативи#Свопи</p> <hr /> <div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Деривативи#Свопи]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD&diff=68579 2024-08-09T16:20:33Z

<p>Username 127351: Перенаправлено на Деривативи#Опціони</p> <hr /> <div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Деривативи#Опціони]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%27%D1%8E%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81&diff=68578 2024-08-09T16:19:51Z

<p>Username 127351: Перенаправлено на Деривативи#Ф&#039;ючерси</p> <hr /> <div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Деривативи#Ф'ючерси]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=68577 2024-08-09T15:55:19Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>= 123 =<br /> Уляля, треба відкіт! Тарас Рожницький написав якусь нісенітницю, час робити *вжух*.<br /> <br /> Пропоную переписати<br /> <br /> ```<br /> Пояснень щонайменше два (вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію). Перше пояснення - зростання цін на енергоносії та сировину. Це називають інфляцією витрат - коли товар (паливо, зерно чи метал) замінити нема чим, доводиться просто змиритися. Другий варіант більше підходить до стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію, тож ціни зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”).<br /> ```<br /> <br /> на більш зрозумілу мову, це буде більш правдивіше, ніж те що написав пан Тарас. --username і там ше циферки якісь<br /> <br /> == Ага ==<br /> <br /> Ви не розбираєтесь в економіці і теревените про інфляцію? ::РУКАОБЛИЧЧЯ::<br /> <br /> === Тим часом... ===<br /> Розумію, що останні панічні новини про дифіцит українського державного б'юджету вас мотивували таке написати <br /> <br /> &gt;&gt; https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&amp;diff=68519&amp;oldid=68503<br /> <br /> &gt; То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? Інфляцію народ сприймає значно лольніше ніж підвищення податків такі то справи.<br /> <br /> &gt; проте в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки основна та найпоширеніша причина лише одна - коли грошей не вистачає їх просто починають додруковувати<br /> <br /> Але, власне, в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки де правлять нафто-кортелі та зелені ліберали, зміни клімату та іншого, осовних причин інфляції таки 2! Це коли ресурсів тупо меншає (штучно або природньо), і коли держава гроші друкує.<br /> <br /> Наведу кілька прикладів:<br /> * Була нафта 50$ за барель, був бензин по 70$ за барель. Стала нафта 90$ за барель, бензин тепер по 120$. Інфляція +3% річних. Ух йой, по вашій логіці це ФРС бабла друканув шо інфляція в США так скакнула? А може через зелених лібералів та ОПЕК+ нафти на риночку стало менше ніж треба? <br /> <br /> * В США постійний дифіцит бюджету, і вони не друкують гроші, а позичають. (і держ борг росте, відповідно)<br /> <br /> Можна було б і приклади навести по поточній ситуації з укр. бюджетом, що наприклад, друк грошей розглядають як крайню міру, але то таке. Якшо уряд країни не дурний, то він друкує гроші в останню чергу, бо непотрібна емісія - шкідлива. Хоча інколи вона потрібна.<br /> <br /> Давайте підійдемо більш конструктивно, пишіть притензії, виправлятимемо разом.<br /> <br /> === Отакої ===<br /> Про ціни на нафту це ви даремно. Вона може бути не пов'язана з інфляцією. Зелені ліберали теж інфляцію не роблть. Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу. За твердженням економістів інфляція десь біль 20% на рік навіть трохи корисна.<br /> <br /> === &gt;_&lt; ===<br /> І що ж даремно про нафту? Хіба ціни (УСІ ЦІНИ) в магазинах не зростуть, якщо ціни на нафту підвищаться? З нафти паливо робиться, а це логістика. А ще з нафти робиться одяг, зубні щітки, телевізори та інше. Воно теж зросте. З цим змиряться, або почнуть більше нафти видобувати. А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США, і ше й ОПЕК+ підсерає, ми й отримуємо що ФРС котрий місяць з інфляцією бориться.<br /> <br /> &gt; Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> А я от прихильник комунізму, і шо? Мені благословляти це лайно тепер і вважати єдиним? Це тупо, щось ідеалізувати чи до чогось схилятись. Є плюси, є мінуси, все. Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції. За кожне пояснення природи інфляції нобелівку дають! Значить, шось воно та й значить.<br /> <br /> &gt; Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу.<br /> <br /> Це взагалі не зрозуміло. З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються. Для цього існують нацбанки, це їх основна мета, тримати інфляцію в тонусі! Можуть навіть на курс наплювати, але інфляцію давити.<br /> <br /> Про &quot;інфляцію 20% в рік&quot;... Ну, не дарма тоді Туретчина з шайтанами бориться! 20%... це ж для будь якої економіки не смертельно!<br /> <br /> В статті ви могли прочитати такі стрічки:<br /> *З інфляцією в 2% на рік за 5 років ви втрачаєте 9%. Інфляція у 5% вбиває 41% грошей за 10 років. Інфляція в 10% на рік за 10 років з'їсть 2/3 від вашого капіталу або зарплати. (а для 20%, за 10 років, ти втратиш купівельну здатність понад 6 разів!)<br /> <br /> Гм, це ж на скільки економіка має фігачить, шоб люди в лайно не зкотились? Якщо ті економісти мають рацію, то чому наш рідний НБУ такий тупий шо ставить граничну ціль в 5% річної інляції? А ФРС тоді взагалі дураки! В них 2% мета. Уххх, які всі тупі!<br /> <br /> Велком. https://drama.kropyva.ch/%D0%95%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F<br /> <br /> === 🤔🙄🤪 ===<br /> На рахунок нафти то ви плутаєте поняття &quot;разовий скачок цін&quot;, &quot;девальвація&quot; та &quot;інфляція&quot;. Якщо вартість нафти здорожчала через &quot;зелених&quot; і відповідно зросли ціни на все то це означає саме &quot;разовий скачок цін&quot;, адже коли відбудется наступний такий скачок не відомо, в той час як інфляція це саме хронічне явище.<br /> <br /> '''''А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США''''' Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot; стоїть. А стоять за ними ті ж нафтовидобувні компанії! Як це так? А просто: наприклад у тебе і у мене є нафтова компанія, я твій конкурент, а ти мій, тоді я наймаю &quot;зелених&quot; (або сам створюю таку шарашку) і вони блокують залізничні состави з твоєю нафтою і не пускають твої танкери в порти, а ще нападають на нафтовидобувні платформи (звісно твої, не мої ж) і шкодять їх роботі. Чим більше часу вони будуть блокувати твою нафту -&quot; тим краще для мене. Звісно що рядові члени цих організацій цього не знають, а ось ті хто стоїть на горі той знає хто його хазяїн. Ну це я про &quot;зелених активістів&quot; вже розповів, але є й просто &quot;зелені партії&quot; які борятся з видобутком нафти законними шляхами та на політично-економічному рівні. За такими партіями стоять або ті ж нафтові компанії (одним нафтовим магнатам вони встромляють палки в колеса, а інших чомусь &quot;не помічають&quot;), та\або виробники сонячних та вітряних генераторів. <br /> <br /> '''''Є плюси, є мінуси, все.''''' Так, я згоден що є кругом і плюси і мінси, проте в науках близьких до математики (а економіка саме така) діють не поняття &quot;добре&quot; чи &quot;погано&quot;, себто &quot;плюси&quot; та &quot;мінуси&quot; а статистичні данні, цифри та докази. Саме статистика показує що причина інфляції - це надмірний друк коштів. Плюси і мінуси це вже риторичене а не математичне питання.<br /> <br /> '''''Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції.''''' Це вже страшна брехня. Так не буває. Точніше буває тільки коли грошей надрукуєш не досить багато та потроху їх запускатимеш, а якщо їх надрукувати багато - то все, прийшла та сама інфляція. Річ в тім що в економіці нові гроші акомулюются зі старими і стають однією массою. Приведу приклад, візьмемо всі гроші в економіці однієї крахни умовно за 1000 фантиків. Якщо товарів та послуг в економіці саме на таку сумму (1000 фантиків) то все рівно: інфляції немає. Якщо ти надрукував ще 200 фантиків, то отримаєш інфляцію 20%, та збільшив кількість грошей в країні на 20% відповідно. Якщо ти хочеш збільшити грошову массу ще на 20% то тобі треба вже не 200 фантиків набрукувати 240, тому що 20% будуть рахуватися не від 1000 а від 1200, бо і старі і нові гроші акомулювалися (сплюсувалися поміж собою) в одну цілу массу. Якщо після цього тобі треба що збільшити кількість грошей в країні на 20% то тобі треба вже не 240 надрукувати а 288 фантиків бо 1000+200+240=1440, і 280 це і є ті 20% від 1440. І так далі по наростаючий. <br /> <br /> '''''З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються''''', так з інфляцією звісно борятся, про те інфляцію викликає емісія коштів а тому якщо метод емісії використовують то значить що економісти розуміють що це призведе до інфляції, тобто еміся = інфляція, себто звернутися до методу емісії це значить звернутися до інфляції. Тут точніше було б сказати &quot;звертаются до методу емісії коштів&quot; а не &quot;звертаются до методу інфляції&quot;. Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> <br /> '''''інфляція 20% в рік''''' вона реально не смертельна еле враховуючи те що гроші к я казав акомулюются то після інфляції 20% вона ростиме як сніговий ком, тому якщо вона 20%, то це значить що з нею потрібно боротися. Я знов не так висловився: я мав на увазі що не інфляція 20% це нормально, а що інфляція до 20% це інфляція яку ще можна більш-менш корегувати не дуже жорсткими методами. Щоб вона не росла її тримають десь на рівні близькому до нуля, це логічно. А те що інфляція на рівні десь близько 10% (та навіть і 20%) це корисно то це не мої слова а слова кейсіанців, коли гроші знецінюются повільно то паніки нема а люди більше та швидше купують товари поки вони не здорожчали, про те такий метод доволі слабкий за еффектом та доволі ризикований, бо може легко вийти з-під контролю. До речі, під час економічної кризи в Германії після першої світової, коли інфляція ще не стала &quot;гіпер&quot;, рівень інфляції близько 20% створив еффект &quot;змазки для економіки&quot; і дав короткочаний економічний підйом. І інфлція тоді перетворилася на &quot;гіпер&quot; саме через надмірний друк грошей які йшли на виплати безробітнм та бастуючим шахтарям на окупованих Францією територіях.<br /> <br /> === :/ ===<br /> <br /> &gt; &quot;разовий скачок цін&quot;<br /> <br /> ага, ага, поняв<br /> <br /> дороще паливо =&gt; більші ціни =&gt; більша інфляція =&gt; втрата купівельної спроможності =&gt; дорожче паливо<br /> <br /> модель вище буде працювати, якшо нацбанк заб'є на це, але зазвичай ставочку то підвищує!<br /> <br /> &gt; Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot;<br /> <br /> я про це вже писав, і ваша заява є дещо спекулятивною, чомусь коли нафта була по $50 то всіх все влаштовувало... чи ні? але чому вона тоді кілька років поспіль на відміткі 50 трималась :D невидима рука ринку<br /> <br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Глобальне_потепління#Ринкові_Маніпуляції<br /> <br /> &gt; Це вже страшна брехня<br /> <br /> Ну, якшо в нас економіка за місяць розростеться (знаю, звучить магічно, але най буде), і НБУ надрукує, ну, нехай 100 млрд грн, і то шо &quot;розрослось&quot; поглине його, то це аж ніяк не вплине на (прогнозовану) річну інфляцію, але це все теорія, як я писав раніше<br /> <br /> '''Сучасна економіка це коли &quot;економічна практика&quot; послала нахер &quot;економічну теорію&quot;'''<br /> <br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Економіка#Сучасна_економіка<br /> <br /> &gt; Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> <br /> ну, я ібу, відкрий сторінку у вікі https://uk.wikipedia.org/wiki/Інфляція<br /> <br /> якшо не поможе, то закриваєм тему та й усьо ._.<br /> <br /> &gt; а слова кейсіанців<br /> <br /> А давайте я теж спиздану шо інфляція -10000% в день і ставка рефінансування -10000% це заєбісь! Люди будуть моментально всьо розкуповувати. прихильники <br /> <br /> такого дибілізму знайдуться.<br /> <br /> &gt; короткочаний економічний підйом<br /> {{Цитата|Друк грошей - це як надзюрити у штани на морозі: спочатку тепло, але потім ...| Народна мудрість}}<br /> Віру, я повірив, інфляція 20% це срака, особливо для розвинутих країн. Прикинь в США ща інфляція 20% буде, та там за 1 рік всі розбіжуться<br /> <br /> Давайте по темі, шо не так написано, будем змінювати. Якщо все написано вірно, то нашо оцей цирк?<br /> <br /> === :-( ===<br /> '''дороще паливо =&gt; більші ціни =&gt; більша інфляція =&gt; втрата купівельної спроможності =&gt; дорожче паливо''' - ну тоді це не разовий скачок цін а в вже девальвація яка стала причиною інляції (в саме цьому одному конкретному випадку). <br /> <br /> '''Ну, якшо в нас економіка за місяць розростеться (знаю, звучить магічно, але най буде), і НБУ надрукує, ну, нехай 100 млрд грн, і то шо &quot;розрослось&quot; поглине його, то це аж ніяк не вплине на (прогнозовану) річну інфляцію,''' А що значить &quot;поглине&quot;? Поглине це значить що ці новонадруковані гроші будуть покриті товаром, тобто на новонадруковані гроші відкриють нові заводи/фабрики - випустять нові товари. ТА це в теорії, на практиці, ці гроші: частково роздеребанять (і на цю частину звісно ні яких товарів не буде випущено), частково потратять на хронічні борги (і знову ніяких нових товарів), частково заощадядть (і тим самим виведуть з обороту, бо вони ж не будуть працювати, вони будуть просто лежати та чекати моменту) потім закуплять нове обладнання/відкриють новий завод але це не дасть потрібної кількості товарів в той же час, ці гроші (точніше їх частина що залишилась після дерибану/покриття боргів/заощадження) створять товарообіг, тобто увійдуть в економіку і стануть частиною загальної грошової масси, і товари що ЗГОДОМ випустили на ці гроші будуть покриті їми лише частково. Тобто якщо надрукувати грошей - випустити на них новий товар і вважати що коло замкнулося і все нормальок, то ні, рано радієте, кожна така 1000 гривень буде умовно забезпечена товаром лише десь на меншу половину. І тому колесо інфляції закрутилося швиде.<br /> <br /> '''Прикинь в США ща інфляція 20% буде, та там за 1 рік всі розбіжуться''' а ну розкажи мені чим забезпечений американський доллар, і чому він не знецінюєтся<br /> <br /> === :| ===<br /> <br /> &gt; ну тоді це не разовий скачок цін а в вже девальвація яка стала причиною інляції (в саме цьому одному конкретному випадку). <br /> <br /> Девальвація це коли гроші втрачають цінність відносно інших валют або драгметалів. По суті, і девальвація, і інфляція характеризуються зміною купівельної спроможності. Девальвація валюти може бути однією з причин інфляції всередені країни, це є монетарна причина. Однак, якщо іноземні валюти також переживають інфляцію, то девальвація в даному контексту ролі не грає (бо її нема). Так як ціни на нафту піднялись у всьому світі, то інфляція буде скрізь, окрім нафтовидобувних експортоорієнтованих країн (там може чорт зна що творитись, нафтова голка це огого). Тому не бачу сенсу приплітати в міні-модель девальвацію. Та й нацбанк це діло бистро поправить. Ставочку на кілька пунктиків підніме і збс.<br /> <br /> &gt; шо означає поглине<br /> <br /> Ну, те шо ви й написали, &quot;за підручником&quot;. На практиці ж це буде в ідеальних умовах (наприклад криптогривні випустити з смарт контрактами і готово). Це все уявні ситуації, але факт в тому, шо такий сценарій є можливим.<br /> <br /> &gt; чим забезпечений американський доллар, і чому він не знецінюєтся<br /> <br /> долар забезпечений вірою в амереканську економіку, та й щороку знецінюється, от наглядний і красивенький графік<br /> <br /> [[Файл:Купівельна здатність долара.png|mini|300px]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=68576 2024-08-09T15:54:58Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>= 123 =<br /> Уляля, треба відкіт! Тарас Рожницький написав якусь нісенітницю, час робити *вжух*.<br /> <br /> Пропоную переписати<br /> <br /> ```<br /> Пояснень щонайменше два (вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію). Перше пояснення - зростання цін на енергоносії та сировину. Це називають інфляцією витрат - коли товар (паливо, зерно чи метал) замінити нема чим, доводиться просто змиритися. Другий варіант більше підходить до стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію, тож ціни зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”).<br /> ```<br /> <br /> на більш зрозумілу мову, це буде більш правдивіше, ніж те що написав пан Тарас. --username і там ше циферки якісь<br /> <br /> == Ага ==<br /> <br /> Ви не розбираєтесь в економіці і теревените про інфляцію? ::РУКАОБЛИЧЧЯ::<br /> <br /> === Тим часом... ===<br /> Розумію, що останні панічні новини про дифіцит українського державного б'юджету вас мотивували таке написати <br /> <br /> &gt;&gt; https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&amp;diff=68519&amp;oldid=68503<br /> <br /> &gt; То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? Інфляцію народ сприймає значно лольніше ніж підвищення податків такі то справи.<br /> <br /> &gt; проте в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки основна та найпоширеніша причина лише одна - коли грошей не вистачає їх просто починають додруковувати<br /> <br /> Але, власне, в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки де правлять нафто-кортелі та зелені ліберали, зміни клімату та іншого, осовних причин інфляції таки 2! Це коли ресурсів тупо меншає (штучно або природньо), і коли держава гроші друкує.<br /> <br /> Наведу кілька прикладів:<br /> * Була нафта 50$ за барель, був бензин по 70$ за барель. Стала нафта 90$ за барель, бензин тепер по 120$. Інфляція +3% річних. Ух йой, по вашій логіці це ФРС бабла друканув шо інфляція в США так скакнула? А може через зелених лібералів та ОПЕК+ нафти на риночку стало менше ніж треба? <br /> <br /> * В США постійний дифіцит бюджету, і вони не друкують гроші, а позичають. (і держ борг росте, відповідно)<br /> <br /> Можна було б і приклади навести по поточній ситуації з укр. бюджетом, що наприклад, друк грошей розглядають як крайню міру, але то таке. Якшо уряд країни не дурний, то він друкує гроші в останню чергу, бо непотрібна емісія - шкідлива. Хоча інколи вона потрібна.<br /> <br /> Давайте підійдемо більш конструктивно, пишіть притензії, виправлятимемо разом.<br /> <br /> === Отакої ===<br /> Про ціни на нафту це ви даремно. Вона може бути не пов'язана з інфляцією. Зелені ліберали теж інфляцію не роблть. Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу. За твердженням економістів інфляція десь біль 20% на рік навіть трохи корисна.<br /> <br /> === &gt;_&lt; ===<br /> І що ж даремно про нафту? Хіба ціни (УСІ ЦІНИ) в магазинах не зростуть, якщо ціни на нафту підвищаться? З нафти паливо робиться, а це логістика. А ще з нафти робиться одяг, зубні щітки, телевізори та інше. Воно теж зросте. З цим змиряться, або почнуть більше нафти видобувати. А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США, і ше й ОПЕК+ підсерає, ми й отримуємо що ФРС котрий місяць з інфляцією бориться.<br /> <br /> &gt; Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> А я от прихильник комунізму, і шо? Мені благословляти це лайно тепер і вважати єдиним? Це тупо, щось ідеалізувати чи до чогось схилятись. Є плюси, є мінуси, все. Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції. За кожне пояснення природи інфляції нобелівку дають! Значить, шось воно та й значить.<br /> <br /> &gt; Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу.<br /> <br /> Це взагалі не зрозуміло. З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються. Для цього існують нацбанки, це їх основна мета, тримати інфляцію в тонусі! Можуть навіть на курс наплювати, але інфляцію давити.<br /> <br /> Про &quot;інфляцію 20% в рік&quot;... Ну, не дарма тоді Туретчина з шайтанами бориться! 20%... це ж для будь якої економіки не смертельно!<br /> <br /> В статті ви могли прочитати такі стрічки:<br /> *З інфляцією в 2% на рік за 5 років ви втрачаєте 9%. Інфляція у 5% вбиває 41% грошей за 10 років. Інфляція в 10% на рік за 10 років з'їсть 2/3 від вашого капіталу або зарплати. (а для 20%, за 10 років, ти втратиш купівельну здатність понад 6 разів!)<br /> <br /> Гм, це ж на скільки економіка має фігачить, шоб люди в лайно не зкотились? Якщо ті економісти мають рацію, то чому наш рідний НБУ такий тупий шо ставить граничну ціль в 5% річної інляції? А ФРС тоді взагалі дураки! В них 2% мета. Уххх, які всі тупі!<br /> <br /> Велком. https://drama.kropyva.ch/%D0%95%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F<br /> <br /> === 🤔🙄🤪 ===<br /> На рахунок нафти то ви плутаєте поняття &quot;разовий скачок цін&quot;, &quot;девальвація&quot; та &quot;інфляція&quot;. Якщо вартість нафти здорожчала через &quot;зелених&quot; і відповідно зросли ціни на все то це означає саме &quot;разовий скачок цін&quot;, адже коли відбудется наступний такий скачок не відомо, в той час як інфляція це саме хронічне явище.<br /> <br /> '''''А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США''''' Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot; стоїть. А стоять за ними ті ж нафтовидобувні компанії! Як це так? А просто: наприклад у тебе і у мене є нафтова компанія, я твій конкурент, а ти мій, тоді я наймаю &quot;зелених&quot; (або сам створюю таку шарашку) і вони блокують залізничні состави з твоєю нафтою і не пускають твої танкери в порти, а ще нападають на нафтовидобувні платформи (звісно твої, не мої ж) і шкодять їх роботі. Чим більше часу вони будуть блокувати твою нафту -&quot; тим краще для мене. Звісно що рядові члени цих організацій цього не знають, а ось ті хто стоїть на горі той знає хто його хазяїн. Ну це я про &quot;зелених активістів&quot; вже розповів, але є й просто &quot;зелені партії&quot; які борятся з видобутком нафти законними шляхами та на політично-економічному рівні. За такими партіями стоять або ті ж нафтові компанії (одним нафтовим магнатам вони встромляють палки в колеса, а інших чомусь &quot;не помічають&quot;), та\або виробники сонячних та вітряних генераторів. <br /> <br /> '''''Є плюси, є мінуси, все.''''' Так, я згоден що є кругом і плюси і мінси, проте в науках близьких до математики (а економіка саме така) діють не поняття &quot;добре&quot; чи &quot;погано&quot;, себто &quot;плюси&quot; та &quot;мінуси&quot; а статистичні данні, цифри та докази. Саме статистика показує що причина інфляції - це надмірний друк коштів. Плюси і мінуси це вже риторичене а не математичне питання.<br /> <br /> '''''Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції.''''' Це вже страшна брехня. Так не буває. Точніше буває тільки коли грошей надрукуєш не досить багато та потроху їх запускатимеш, а якщо їх надрукувати багато - то все, прийшла та сама інфляція. Річ в тім що в економіці нові гроші акомулюются зі старими і стають однією массою. Приведу приклад, візьмемо всі гроші в економіці однієї крахни умовно за 1000 фантиків. Якщо товарів та послуг в економіці саме на таку сумму (1000 фантиків) то все рівно: інфляції немає. Якщо ти надрукував ще 200 фантиків, то отримаєш інфляцію 20%, та збільшив кількість грошей в країні на 20% відповідно. Якщо ти хочеш збільшити грошову массу ще на 20% то тобі треба вже не 200 фантиків набрукувати 240, тому що 20% будуть рахуватися не від 1000 а від 1200, бо і старі і нові гроші акомулювалися (сплюсувалися поміж собою) в одну цілу массу. Якщо після цього тобі треба що збільшити кількість грошей в країні на 20% то тобі треба вже не 240 надрукувати а 288 фантиків бо 1000+200+240=1440, і 280 це і є ті 20% від 1440. І так далі по наростаючий. <br /> <br /> '''''З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються''''', так з інфляцією звісно борятся, про те інфляцію викликає емісія коштів а тому якщо метод емісії використовують то значить що економісти розуміють що це призведе до інфляції, тобто еміся = інфляція, себто звернутися до методу емісії це значить звернутися до інфляції. Тут точніше було б сказати &quot;звертаются до методу емісії коштів&quot; а не &quot;звертаются до методу інфляції&quot;. Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> <br /> '''''інфляція 20% в рік''''' вона реально не смертельна еле враховуючи те що гроші к я казав акомулюются то після інфляції 20% вона ростиме як сніговий ком, тому якщо вона 20%, то це значить що з нею потрібно боротися. Я знов не так висловився: я мав на увазі що не інфляція 20% це нормально, а що інфляція до 20% це інфляція яку ще можна більш-менш корегувати не дуже жорсткими методами. Щоб вона не росла її тримають десь на рівні близькому до нуля, це логічно. А те що інфляція на рівні десь близько 10% (та навіть і 20%) це корисно то це не мої слова а слова кейсіанців, коли гроші знецінюются повільно то паніки нема а люди більше та швидше купують товари поки вони не здорожчали, про те такий метод доволі слабкий за еффектом та доволі ризикований, бо може легко вийти з-під контролю. До речі, під час економічної кризи в Германії після першої світової, коли інфляція ще не стала &quot;гіпер&quot;, рівень інфляції близько 20% створив еффект &quot;змазки для економіки&quot; і дав короткочаний економічний підйом. І інфлція тоді перетворилася на &quot;гіпер&quot; саме через надмірний друк грошей які йшли на виплати безробітнм та бастуючим шахтарям на окупованих Францією територіях.<br /> <br /> === :/ ===<br /> <br /> &gt; &quot;разовий скачок цін&quot;<br /> <br /> ага, ага, поняв<br /> <br /> дороще паливо =&gt; більші ціни =&gt; більша інфляція =&gt; втрата купівельної спроможності =&gt; дорожче паливо<br /> <br /> модель вище буде працювати, якшо нацбанк заб'є на це, але зазвичай ставочку то підвищує!<br /> <br /> &gt; Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot;<br /> <br /> я про це вже писав, і ваша заява є дещо спекулятивною, чомусь коли нафта була по $50 то всіх все влаштовувало... чи ні? але чому вона тоді кілька років поспіль на відміткі 50 трималась :D невидима рука ринку<br /> <br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Глобальне_потепління#Ринкові_Маніпуляції<br /> <br /> &gt; Це вже страшна брехня<br /> <br /> Ну, якшо в нас економіка за місяць розростеться (знаю, звучить магічно, але най буде), і НБУ надрукує, ну, нехай 100 млрд грн, і то шо &quot;розрослось&quot; поглине його, то це аж ніяк не вплине на (прогнозовану) річну інфляцію, але це все теорія, як я писав раніше<br /> <br /> '''Сучасна економіка це коли &quot;економічна практика&quot; послала нахер &quot;економічну теорію&quot;'''<br /> <br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Економіка#Сучасна_економіка<br /> <br /> &gt; Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> <br /> ну, я ібу, відкрий сторінку у вікі https://uk.wikipedia.org/wiki/Інфляція<br /> <br /> якшо не поможе, то закриваєм тему та й усьо ._.<br /> <br /> &gt; а слова кейсіанців<br /> <br /> А давайте я теж спиздану шо інфляція -10000% в день і ставка рефінансування -10000% це заєбісь! Люди будуть моментально всьо розкуповувати. прихильники <br /> <br /> такого дибілізму знайдуться.<br /> <br /> &gt; короткочаний економічний підйом<br /> {{Цитата|Друк грошей - це як надзюрити у штани на морозі: спочатку тепло, але потім ...| Народна мудрість}}<br /> Віру, я повірив, інфляція 20% це срака, особливо для розвинутих країн. Прикинь в США ща інфляція 20% буде, та там за 1 рік всі розбіжуться<br /> <br /> Давайте по темі, шо не так написано, будем змінювати. Якщо все написано вірно, то нашо оцей цирк?<br /> <br /> === :-( ===<br /> '''дороще паливо =&gt; більші ціни =&gt; більша інфляція =&gt; втрата купівельної спроможності =&gt; дорожче паливо''' - ну тоді це не разовий скачок цін а в вже девальвація яка стала причиною інляції (в саме цьому одному конкретному випадку). <br /> <br /> '''Ну, якшо в нас економіка за місяць розростеться (знаю, звучить магічно, але най буде), і НБУ надрукує, ну, нехай 100 млрд грн, і то шо &quot;розрослось&quot; поглине його, то це аж ніяк не вплине на (прогнозовану) річну інфляцію,''' А що значить &quot;поглине&quot;? Поглине це значить що ці новонадруковані гроші будуть покриті товаром, тобто на новонадруковані гроші відкриють нові заводи/фабрики - випустять нові товари. ТА це в теорії, на практиці, ці гроші: частково роздеребанять (і на цю частину звісно ні яких товарів не буде випущено), частково потратять на хронічні борги (і знову ніяких нових товарів), частково заощадядть (і тим самим виведуть з обороту, бо вони ж не будуть працювати, вони будуть просто лежати та чекати моменту) потім закуплять нове обладнання/відкриють новий завод але це не дасть потрібної кількості товарів в той же час, ці гроші (точніше їх частина що залишилась після дерибану/покриття боргів/заощадження) створять товарообіг, тобто увійдуть в економіку і стануть частиною загальної грошової масси, і товари що ЗГОДОМ випустили на ці гроші будуть покриті їми лише частково. Тобто якщо надрукувати грошей - випустити на них новий товар і вважати що коло замкнулося і все нормальок, то ні, рано радієте, кожна така 1000 гривень буде умовно забезпечена товаром лише десь на меншу половину. І тому колесо інфляції закрутилося швиде.<br /> <br /> '''Прикинь в США ща інфляція 20% буде, та там за 1 рік всі розбіжуться''' а ну розкажи мені чим забезпечений американський доллар, і чому він не знецінюєтся<br /> <br /> === :| ===<br /> &gt; ну тоді це не разовий скачок цін а в вже девальвація яка стала причиною інляції (в саме цьому одному конкретному випадку). <br /> Девальвація це коли гроші втрачають цінність відносно інших валют або драгметалів. По суті, і девальвація, і інфляція характеризуються зміною купівельної спроможності. Девальвація валюти може бути однією з причин інфляції всередені країни, це є монетарна причина. Однак, якщо іноземні валюти також переживають інфляцію, то девальвація в даному контексту ролі не грає (бо її нема). Так як ціни на нафту піднялись у всьому світі, то інфляція буде скрізь, окрім нафтовидобувних експортоорієнтованих країн (там може чорт зна що творитись, нафтова голка це огого). Тому не бачу сенсу приплітати в міні-модель девальвацію. Та й нацбанк це діло бистро поправить. Ставочку на кілька пунктиків підніме і збс.<br /> <br /> &gt; шо означає поглине<br /> Ну, те шо ви й написали, &quot;за підручником&quot;. На практиці ж це буде в ідеальних умовах (наприклад криптогривні випустити з смарт контрактами і готово). Це все уявні ситуації, але факт в тому, шо такий сценарій є можливим.<br /> <br /> &gt; чим забезпечений американський доллар, і чому він не знецінюєтся<br /> долар забезпечений вірою в амереканську економіку, та й щороку знецінюється, от наглядний і красивенький графік<br /> [[Файл:Купівельна здатність долара.png|mini|300px]]</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0.png&diff=68575 2024-08-09T15:53:07Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div></div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=68571 2024-08-09T14:50:08Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>= 123 =<br /> Уляля, треба відкіт! Тарас Рожницький написав якусь нісенітницю, час робити *вжух*.<br /> <br /> Пропоную переписати<br /> <br /> ```<br /> Пояснень щонайменше два (вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію). Перше пояснення - зростання цін на енергоносії та сировину. Це називають інфляцією витрат - коли товар (паливо, зерно чи метал) замінити нема чим, доводиться просто змиритися. Другий варіант більше підходить до стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію, тож ціни зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”).<br /> ```<br /> <br /> на більш зрозумілу мову, це буде більш правдивіше, ніж те що написав пан Тарас. --username і там ше циферки якісь<br /> <br /> == Ага ==<br /> <br /> Ви не розбираєтесь в економіці і теревените про інфляцію? ::РУКАОБЛИЧЧЯ::<br /> <br /> === Тим часом... ===<br /> Розумію, що останні панічні новини про дифіцит українського державного б'юджету вас мотивували таке написати <br /> <br /> &gt;&gt; https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&amp;diff=68519&amp;oldid=68503<br /> <br /> &gt; То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? Інфляцію народ сприймає значно лольніше ніж підвищення податків такі то справи.<br /> <br /> &gt; проте в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки основна та найпоширеніша причина лише одна - коли грошей не вистачає їх просто починають додруковувати<br /> <br /> Але, власне, в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки де правлять нафто-кортелі та зелені ліберали, зміни клімату та іншого, осовних причин інфляції таки 2! Це коли ресурсів тупо меншає (штучно або природньо), і коли держава гроші друкує.<br /> <br /> Наведу кілька прикладів:<br /> * Була нафта 50$ за барель, був бензин по 70$ за барель. Стала нафта 90$ за барель, бензин тепер по 120$. Інфляція +3% річних. Ух йой, по вашій логіці це ФРС бабла друканув шо інфляція в США так скакнула? А може через зелених лібералів та ОПЕК+ нафти на риночку стало менше ніж треба? <br /> <br /> * В США постійний дифіцит бюджету, і вони не друкують гроші, а позичають. (і держ борг росте, відповідно)<br /> <br /> Можна було б і приклади навести по поточній ситуації з укр. бюджетом, що наприклад, друк грошей розглядають як крайню міру, але то таке. Якшо уряд країни не дурний, то він друкує гроші в останню чергу, бо непотрібна емісія - шкідлива. Хоча інколи вона потрібна.<br /> <br /> Давайте підійдемо більш конструктивно, пишіть притензії, виправлятимемо разом.<br /> <br /> === Отакої ===<br /> Про ціни на нафту це ви даремно. Вона може бути не пов'язана з інфляцією. Зелені ліберали теж інфляцію не роблть. Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу. За твердженням економістів інфляція десь біль 20% на рік навіть трохи корисна.<br /> <br /> === &gt;_&lt; ===<br /> І що ж даремно про нафту? Хіба ціни (УСІ ЦІНИ) в магазинах не зростуть, якщо ціни на нафту підвищаться? З нафти паливо робиться, а це логістика. А ще з нафти робиться одяг, зубні щітки, телевізори та інше. Воно теж зросте. З цим змиряться, або почнуть більше нафти видобувати. А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США, і ше й ОПЕК+ підсерає, ми й отримуємо що ФРС котрий місяць з інфляцією бориться.<br /> <br /> &gt; Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> А я от прихильник комунізму, і шо? Мені благословляти це лайно тепер і вважати єдиним? Це тупо, щось ідеалізувати чи до чогось схилятись. Є плюси, є мінуси, все. Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції. За кожне пояснення природи інфляції нобелівку дають! Значить, шось воно та й значить.<br /> <br /> &gt; Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу.<br /> <br /> Це взагалі не зрозуміло. З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються. Для цього існують нацбанки, це їх основна мета, тримати інфляцію в тонусі! Можуть навіть на курс наплювати, але інфляцію давити.<br /> <br /> Про &quot;інфляцію 20% в рік&quot;... Ну, не дарма тоді Туретчина з шайтанами бориться! 20%... це ж для будь якої економіки не смертельно!<br /> <br /> В статті ви могли прочитати такі стрічки:<br /> *З інфляцією в 2% на рік за 5 років ви втрачаєте 9%. Інфляція у 5% вбиває 41% грошей за 10 років. Інфляція в 10% на рік за 10 років з'їсть 2/3 від вашого капіталу або зарплати. (а для 20%, за 10 років, ти втратиш купівельну здатність понад 6 разів!)<br /> <br /> Гм, це ж на скільки економіка має фігачить, шоб люди в лайно не зкотились? Якщо ті економісти мають рацію, то чому наш рідний НБУ такий тупий шо ставить граничну ціль в 5% річної інляції? А ФРС тоді взагалі дураки! В них 2% мета. Уххх, які всі тупі!<br /> <br /> Велком. https://drama.kropyva.ch/%D0%95%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F<br /> <br /> === 🤔🙄🤪 ===<br /> На рахунок нафти то ви плутаєте поняття &quot;разовий скачок цін&quot;, &quot;девальвація&quot; та &quot;інфляція&quot;. Якщо вартість нафти здорожчала через &quot;зелених&quot; і відповідно зросли ціни на все то це означає саме &quot;разовий скачок цін&quot;, адже коли відбудется наступний такий скачок не відомо, в той час як інфляція це саме хронічне явище.<br /> <br /> '''''А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США''''' Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot; стоїть. А стоять за ними ті ж нафтовидобувні компанії! Як це так? А просто: наприклад у тебе і у мене є нафтова компанія, я твій конкурент, а ти мій, тоді я наймаю &quot;зелених&quot; (або сам створюю таку шарашку) і вони блокують залізничні состави з твоєю нафтою і не пускають твої танкери в порти, а ще нападають на нафтовидобувні платформи (звісно твої, не мої ж) і шкодять їх роботі. Чим більше часу вони будуть блокувати твою нафту -&quot; тим краще для мене. Звісно що рядові члени цих організацій цього не знають, а ось ті хто стоїть на горі той знає хто його хазяїн. Ну це я про &quot;зелених активістів&quot; вже розповів, але є й просто &quot;зелені партії&quot; які борятся з видобутком нафти законними шляхами та на політично-економічному рівні. За такими партіями стоять або ті ж нафтові компанії (одним нафтовим магнатам вони встромляють палки в колеса, а інших чомусь &quot;не помічають&quot;), та\або виробники сонячних та вітряних генераторів. <br /> <br /> '''''Є плюси, є мінуси, все.''''' Так, я згоден що є кругом і плюси і мінси, проте в науках близьких до математики (а економіка саме така) діють не поняття &quot;добре&quot; чи &quot;погано&quot;, себто &quot;плюси&quot; та &quot;мінуси&quot; а статистичні данні, цифри та докази. Саме статистика показує що причина інфляції - це надмірний друк коштів. Плюси і мінуси це вже риторичене а не математичне питання.<br /> <br /> '''''Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції.''''' Це вже страшна брехня. Так не буває. Точніше буває тільки коли грошей надрукуєш не досить багато та потроху їх запускатимеш, а якщо їх надрукувати багато - то все, прийшла та сама інфляція. Річ в тім що в економіці нові гроші акомулюются зі старими і стають однією массою. Приведу приклад, візьмемо всі гроші в економіці однієї крахни умовно за 1000 фантиків. Якщо товарів та послуг в економіці саме на таку сумму (1000 фантиків) то все рівно: інфляції немає. Якщо ти надрукував ще 200 фантиків, то отримаєш інфляцію 20%, та збільшив кількість грошей в країні на 20% відповідно. Якщо ти хочеш збільшити грошову массу ще на 20% то тобі треба вже не 200 фантиків набрукувати 240, тому що 20% будуть рахуватися не від 1000 а від 1200, бо і старі і нові гроші акомулювалися (сплюсувалися поміж собою) в одну цілу массу. Якщо після цього тобі треба що збільшити кількість грошей в країні на 20% то тобі треба вже не 240 надрукувати а 288 фантиків бо 1000+200+240=1440, і 280 це і є ті 20% від 1440. І так далі по наростаючий. <br /> <br /> '''''З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються''''', так з інфляцією звісно борятся, про те інфляцію викликає емісія коштів а тому якщо метод емісії використовують то значить що економісти розуміють що це призведе до інфляції, тобто еміся = інфляція, себто звернутися до методу емісії це значить звернутися до інфляції. Тут точніше було б сказати &quot;звертаются до методу емісії коштів&quot; а не &quot;звертаются до методу інфляції&quot;. Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> <br /> '''''інфляція 20% в рік''''' вона реально не смертельна еле враховуючи те що гроші к я казав акомулюются то після інфляції 20% вона ростиме як сніговий ком, тому якщо вона 20%, то це значить що з нею потрібно боротися. Я знов не так висловився: я мав на увазі що не інфляція 20% це нормально, а що інфляція до 20% це інфляція яку ще можна більш-менш корегувати не дуже жорсткими методами. Щоб вона не росла її тримають десь на рівні близькому до нуля, це логічно. А те що інфляція на рівні десь близько 10% (та навіть і 20%) це корисно то це не мої слова а слова кейсіанців, коли гроші знецінюются повільно то паніки нема а люди більше та швидше купують товари поки вони не здорожчали, про те такий метод доволі слабкий за еффектом та доволі ризикований, бо може легко вийти з-під контролю. До речі, під час економічної кризи в Германії після першої світової, коли інфляція ще не стала &quot;гіпер&quot;, рівень інфляції близько 20% створив еффект &quot;змазки для економіки&quot; і дав короткочаний економічний підйом. І інфлція тоді перетворилася на &quot;гіпер&quot; саме через надмірний друк грошей які йшли на виплати безробітнм та бастуючим шахтарям на окупованих Францією територіях.<br /> <br /> === :/ ===<br /> <br /> &gt; &quot;разовий скачок цін&quot;<br /> <br /> ага, ага, поняв<br /> <br /> дороще паливо =&gt; більші ціни =&gt; більша інфляція =&gt; втрата купівельної спроможності =&gt; дорожче паливо<br /> <br /> модель вище буде працювати, якшо нацбанк заб'є на це, але зазвичай ставочку то підвищує!<br /> <br /> &gt; Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot;<br /> <br /> я про це вже писав, і ваша заява є дещо спекулятивною, чомусь коли нафта була по $50 то всіх все влаштовувало... чи ні? але чому вона тоді кілька років поспіль на відміткі 50 трималась :D невидима рука ринку<br /> <br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Глобальне_потепління#Ринкові_Маніпуляції<br /> <br /> &gt; Це вже страшна брехня<br /> <br /> Ну, якшо в нас економіка за місяць розростеться (знаю, звучить магічно, але най буде), і НБУ надрукує, ну, нехай 100 млрд грн, і то шо &quot;розрослось&quot; поглине його, то це аж ніяк не вплине на (прогнозовану) річну інфляцію, але це все теорія, як я писав раніше<br /> <br /> '''Сучасна економіка це коли &quot;економічна практика&quot; послала нахер &quot;економічну теорію&quot;'''<br /> <br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Економіка#Сучасна_економіка<br /> <br /> &gt; Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> <br /> ну, я ібу, відкрий сторінку у вікі https://uk.wikipedia.org/wiki/Інфляція<br /> <br /> якшо не поможе, то закриваєм тему та й усьо ._.<br /> <br /> &gt; а слова кейсіанців<br /> <br /> А давайте я теж спиздану шо інфляція -10000% в день і ставка рефінансування -10000% це заєбісь! Люди будуть моментально всьо розкуповувати. прихильники <br /> <br /> такого дибілізму знайдуться.<br /> <br /> &gt; короткочаний економічний підйом<br /> {{Цитата|Друк грошей - це як надзюрити у штани на морозі: спочатку тепло, але потім ...| Народна мудрість}}<br /> Віру, я повірив, інфляція 20% це срака, особливо для розвинутих країн. Прикинь в США ща інфляція 20% буде, та там за 1 рік всі розбіжуться<br /> <br /> Давайте по темі, шо не так написано, будем змінювати. Якщо все написано вірно, то нашо оцей цирк?</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=68570 2024-08-09T14:49:09Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>= 123 =<br /> Уляля, треба відкіт! Тарас Рожницький написав якусь нісенітницю, час робити *вжух*.<br /> <br /> Пропоную переписати<br /> <br /> ```<br /> Пояснень щонайменше два (вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію). Перше пояснення - зростання цін на енергоносії та сировину. Це називають інфляцією витрат - коли товар (паливо, зерно чи метал) замінити нема чим, доводиться просто змиритися. Другий варіант більше підходить до стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію, тож ціни зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”).<br /> ```<br /> <br /> на більш зрозумілу мову, це буде більш правдивіше, ніж те що написав пан Тарас. --username і там ше циферки якісь<br /> <br /> == Ага ==<br /> <br /> Ви не розбираєтесь в економіці і теревените про інфляцію? ::РУКАОБЛИЧЧЯ::<br /> <br /> === Тим часом... ===<br /> Розумію, що останні панічні новини про дифіцит українського державного б'юджету вас мотивували таке написати <br /> <br /> &gt;&gt; https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F&amp;diff=68519&amp;oldid=68503<br /> <br /> &gt; То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? Інфляцію народ сприймає значно лольніше ніж підвищення податків такі то справи.<br /> <br /> &gt; проте в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки основна та найпоширеніша причина лише одна - коли грошей не вистачає їх просто починають додруковувати<br /> <br /> Але, власне, в умовах сучасної &quot;ринкової&quot; економіки де правлять нафто-кортелі та зелені ліберали, зміни клімату та іншого, осовних причин інфляції таки 2! Це коли ресурсів тупо меншає (штучно або природньо), і коли держава гроші друкує.<br /> <br /> Наведу кілька прикладів:<br /> * Була нафта 50$ за барель, був бензин по 70$ за барель. Стала нафта 90$ за барель, бензин тепер по 120$. Інфляція +3% річних. Ух йой, по вашій логіці це ФРС бабла друканув шо інфляція в США так скакнула? А може через зелених лібералів та ОПЕК+ нафти на риночку стало менше ніж треба? <br /> <br /> * В США постійний дифіцит бюджету, і вони не друкують гроші, а позичають. (і держ борг росте, відповідно)<br /> <br /> Можна було б і приклади навести по поточній ситуації з укр. бюджетом, що наприклад, друк грошей розглядають як крайню міру, але то таке. Якшо уряд країни не дурний, то він друкує гроші в останню чергу, бо непотрібна емісія - шкідлива. Хоча інколи вона потрібна.<br /> <br /> Давайте підійдемо більш конструктивно, пишіть притензії, виправлятимемо разом.<br /> <br /> === Отакої ===<br /> Про ціни на нафту це ви даремно. Вона може бути не пов'язана з інфляцією. Зелені ліберали теж інфляцію не роблть. Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу. За твердженням економістів інфляція десь біль 20% на рік навіть трохи корисна.<br /> <br /> === &gt;_&lt; ===<br /> І що ж даремно про нафту? Хіба ціни (УСІ ЦІНИ) в магазинах не зростуть, якщо ціни на нафту підвищаться? З нафти паливо робиться, а це логістика. А ще з нафти робиться одяг, зубні щітки, телевізори та інше. Воно теж зросте. З цим змиряться, або почнуть більше нафти видобувати. А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США, і ше й ОПЕК+ підсерає, ми й отримуємо що ФРС котрий місяць з інфляцією бориться.<br /> <br /> &gt; Я прихильник виключно монетарної теорії. <br /> <br /> А я от прихильник комунізму, і шо? Мені благословляти це лайно тепер і вважати єдиним? Це тупо, щось ідеалізувати чи до чогось схилятись. Є плюси, є мінуси, все. Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції. За кожне пояснення природи інфляції нобелівку дають! Значить, шось воно та й значить.<br /> <br /> &gt; Інфляція звісно це погано, про те до неї часто звертаются не в останню чергу.<br /> <br /> Це взагалі не зрозуміло. З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються. Для цього існують нацбанки, це їх основна мета, тримати інфляцію в тонусі! Можуть навіть на курс наплювати, але інфляцію давити.<br /> <br /> Про &quot;інфляцію 20% в рік&quot;... Ну, не дарма тоді Туретчина з шайтанами бориться! 20%... це ж для будь якої економіки не смертельно!<br /> <br /> В статті ви могли прочитати такі стрічки:<br /> *З інфляцією в 2% на рік за 5 років ви втрачаєте 9%. Інфляція у 5% вбиває 41% грошей за 10 років. Інфляція в 10% на рік за 10 років з'їсть 2/3 від вашого капіталу або зарплати. (а для 20%, за 10 років, ти втратиш купівельну здатність понад 6 разів!)<br /> <br /> Гм, це ж на скільки економіка має фігачить, шоб люди в лайно не зкотились? Якщо ті економісти мають рацію, то чому наш рідний НБУ такий тупий шо ставить граничну ціль в 5% річної інляції? А ФРС тоді взагалі дураки! В них 2% мета. Уххх, які всі тупі!<br /> <br /> Велком. https://drama.kropyva.ch/%D0%95%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F<br /> <br /> === 🤔🙄🤪 ===<br /> На рахунок нафти то ви плутаєте поняття &quot;разовий скачок цін&quot;, &quot;девальвація&quot; та &quot;інфляція&quot;. Якщо вартість нафти здорожчала через &quot;зелених&quot; і відповідно зросли ціни на все то це означає саме &quot;разовий скачок цін&quot;, адже коли відбудется наступний такий скачок не відомо, в той час як інфляція це саме хронічне явище.<br /> <br /> '''''А так як зелені ліберали такі прогресивненькі і буксують видобуток корисних копалин в США''''' Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot; стоїть. А стоять за ними ті ж нафтовидобувні компанії! Як це так? А просто: наприклад у тебе і у мене є нафтова компанія, я твій конкурент, а ти мій, тоді я наймаю &quot;зелених&quot; (або сам створюю таку шарашку) і вони блокують залізничні состави з твоєю нафтою і не пускають твої танкери в порти, а ще нападають на нафтовидобувні платформи (звісно твої, не мої ж) і шкодять їх роботі. Чим більше часу вони будуть блокувати твою нафту -&quot; тим краще для мене. Звісно що рядові члени цих організацій цього не знають, а ось ті хто стоїть на горі той знає хто його хазяїн. Ну це я про &quot;зелених активістів&quot; вже розповів, але є й просто &quot;зелені партії&quot; які борятся з видобутком нафти законними шляхами та на політично-економічному рівні. За такими партіями стоять або ті ж нафтові компанії (одним нафтовим магнатам вони встромляють палки в колеса, а інших чомусь &quot;не помічають&quot;), та\або виробники сонячних та вітряних генераторів. <br /> <br /> '''''Є плюси, є мінуси, все.''''' Так, я згоден що є кругом і плюси і мінси, проте в науках близьких до математики (а економіка саме така) діють не поняття &quot;добре&quot; чи &quot;погано&quot;, себто &quot;плюси&quot; та &quot;мінуси&quot; а статистичні данні, цифри та докази. Саме статистика показує що причина інфляції - це надмірний друк коштів. Плюси і мінуси це вже риторичене а не математичне питання.<br /> <br /> '''''Можна взагалі емісію (гроші надрукувати) довбанути, і економіка зможе в собі кошти переварити без наслідків у вигляді інфляції.''''' Це вже страшна брехня. Так не буває. Точніше буває тільки коли грошей надрукуєш не досить багато та потроху їх запускатимеш, а якщо їх надрукувати багато - то все, прийшла та сама інфляція. Річ в тім що в економіці нові гроші акомулюются зі старими і стають однією массою. Приведу приклад, візьмемо всі гроші в економіці однієї крахни умовно за 1000 фантиків. Якщо товарів та послуг в економіці саме на таку сумму (1000 фантиків) то все рівно: інфляції немає. Якщо ти надрукував ще 200 фантиків, то отримаєш інфляцію 20%, та збільшив кількість грошей в країні на 20% відповідно. Якщо ти хочеш збільшити грошову массу ще на 20% то тобі треба вже не 200 фантиків набрукувати 240, тому що 20% будуть рахуватися не від 1000 а від 1200, бо і старі і нові гроші акомулювалися (сплюсувалися поміж собою) в одну цілу массу. Якщо після цього тобі треба що збільшити кількість грошей в країні на 20% то тобі треба вже не 240 надрукувати а 288 фантиків бо 1000+200+240=1440, і 280 це і є ті 20% від 1440. І так далі по наростаючий. <br /> <br /> '''''З інфляцією зазвичай БОРЯТЬСЯ, а не звертаються''''', так з інфляцією звісно борятся, про те інфляцію викликає емісія коштів а тому якщо метод емісії використовують то значить що економісти розуміють що це призведе до інфляції, тобто еміся = інфляція, себто звернутися до методу емісії це значить звернутися до інфляції. Тут точніше було б сказати &quot;звертаются до методу емісії коштів&quot; а не &quot;звертаются до методу інфляції&quot;. Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> <br /> '''''інфляція 20% в рік''''' вона реально не смертельна еле враховуючи те що гроші к я казав акомулюются то після інфляції 20% вона ростиме як сніговий ком, тому якщо вона 20%, то це значить що з нею потрібно боротися. Я знов не так висловився: я мав на увазі що не інфляція 20% це нормально, а що інфляція до 20% це інфляція яку ще можна більш-менш корегувати не дуже жорсткими методами. Щоб вона не росла її тримають десь на рівні близькому до нуля, це логічно. А те що інфляція на рівні десь близько 10% (та навіть і 20%) це корисно то це не мої слова а слова кейсіанців, коли гроші знецінюются повільно то паніки нема а люди більше та швидше купують товари поки вони не здорожчали, про те такий метод доволі слабкий за еффектом та доволі ризикований, бо може легко вийти з-під контролю. До речі, під час економічної кризи в Германії після першої світової, коли інфляція ще не стала &quot;гіпер&quot;, рівень інфляції близько 20% створив еффект &quot;змазки для економіки&quot; і дав короткочаний економічний підйом. І інфлція тоді перетворилася на &quot;гіпер&quot; саме через надмірний друк грошей які йшли на виплати безробітнм та бастуючим шахтарям на окупованих Францією територіях.<br /> <br /> === :/ ===<br /> <br /> &gt; &quot;разовий скачок цін&quot;<br /> ага, ага, поняв<br /> дороще паливо =&gt; більші ціни =&gt; більша інфляція =&gt; втрата купівельної спроможності =&gt; дорожче паливо<br /> модель вище буде працювати, якшо нацбанк заб'є на це, але зазвичай ставочку то підвищує!<br /> <br /> &gt; Це тільки показує що ви не знаєте хто за цими &quot;зеленими&quot;<br /> я про це вже писав, і ваша заява є дещо спекулятивною, чомусь коли нафта була по $50 то всіх все влаштовувало... чи ні? але чому вона тоді кілька років поспіль на відміткі 50 трималась :D невидима рука ринку<br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Глобальне_потепління#Ринкові_Маніпуляції<br /> <br /> &gt; Це вже страшна брехня<br /> Ну, якшо в нас економіка за місяць розростеться (знаю, звучить магічно, але най буде), і НБУ надрукує, ну, нехай 100 млрд грн, і то шо &quot;розрослось&quot; поглине його, то це аж ніяк не вплине на (прогнозовану) річну інфляцію, але це все теорія, як я писав раніше<br /> '''Сучасна економіка це коли &quot;економічна практика&quot; послала нахер &quot;економічну теорію&quot;'''<br /> де писав? тут: https://drama.kropyva.ch/Економіка#Сучасна_економіка<br /> <br /> &gt; Інфляція це побічний продукт емісії.<br /> ну, я ібу, відкрий сторінку у вікі https://uk.wikipedia.org/wiki/Інфляція<br /> якшо не поможе, то закриваєм тему та й усьо ._.<br /> <br /> &gt; а слова кейсіанців<br /> А давайте я теж спиздану шо інфляція -10000% в день і ставка рефінансування -10000% це заєбісь! Люди будуть моментально всьо розкуповувати. прихильники такого дибілізму знайдуться.<br /> <br /> &gt; короткочаний економічний підйом<br /> {{Цитата|Друк грошей - це як надзюрити у штани на морозі: спочатку тепло, але потім ...| Народна мудрість}}<br /> Віру, я повірив, інфляція 20% це срака, особливо для розвинутих країн. Прикинь в США ща інфляція 20% буде, та там за 1 рік всі розбіжуться<br /> <br /> Давайте по темі, шо не так написано, будем змінювати. Якщо все написано вірно, то нашо оцей цирк?</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0&diff=68562 2024-08-09T12:45:12Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> <br /> = Біржа =<br /> <br /> Біржа — це організована платформа для купівлі та продажу фінансових інструментів, таких як акції, облігації, товари та інші цінні папери. Операції на біржі відбуваються через визначені правила та процедури, що забезпечують прозорість та справедливість для всіх учасників ринку. Головна мета біржі полягає у забезпеченні ліквідності та можливості здійснювати інвестиції з мінімальними ризиками.<br /> <br /> На біржі формуються ціни активів на основі попиту та пропозиції, а також публікуються торгові котирування, які визначають поточну вартість кожного фінансового інструменту. Учасники ринку, такі як інвестори, трейдери, фонди та банки, використовують біржу для здійснення операцій з метою заробітку на різниці в цінах або для збереження капіталу.<br /> <br /> == Фондова біржа ==<br /> [[Файл:Ux ua.png|міні|350px|right|Що вже вмерло - померти не може. 2009-2024 ux.ua]]<br /> [[Фондовий ринок|Фондова біржа]] — це місце, де люди купують і продають [[акції]], [[облігації]] та інші фінансові інструменти. Подумай про це як про величезний ринок, де можна зробити інвестиції в компанії або позичити [[гроші]], сподіваючись отримати прибуток. На фондовій біржі ти можеш швидко купити чи продати [[акції]]. Це дозволяє легко переходити від одного [[Актив|активу]] до іншого.<br /> <br /> === Де їх шукати? ===<br /> Хочеш інвестувати в Українські компанії? Більшість з них в Польші, або Великій Британії. Якщо більш полюбляєш Австралію, Тайвань - то Тайванську. Японію? Японські! Аналогія зрозуміла.<br /> <br /> === Як Це Працює? ===<br /> <br /> На фондовій біржі торгівля відбувається або через електронні системи, або в фізичних торгових залах. Інвестори купують і продають акції, орієнтуючись на те, які акції вартують більше або менше. Кожен торговий день на біржі може бути як спокійним, так і дуже активним.<br /> <br /> === Чому Це Важливо? ===<br /> <br /> Фондові біржі дуже важливі для економіки. Вони дозволяють компаніям залучати гроші для розвитку, а інвесторам — заробляти на зростанні вартості акцій або отримувати дохід від облігацій. Без фондових бірж економічний розвиток був би набагато складнішим. А в Україні ._. власне... (без коментарів)<br /> <br /> == Товарна біржа ==<br /> <br /> Товарна біржа — це місце, де купують і продають фізичні товари, такі як нафта, золото, зерно та інші сировинні продукти. Вона працює подібно до фондової біржі, але замість [[Акції|акцій]] та [[Облігації|облігацій]] торгують саме товарами.<br /> <br /> Товарна біржа забезпечує ринок, де трейдери можуть купувати і продавати сировину швидко та зручно. Це допомагає підтримувати стабільність цін на [[Товар|товари]] і полегшує обіг сировини. На товарних біржах торги відбуваються або через фізичні торгові майданчики, або через електронні системи. Трейдери укладають угоди на купівлю або продаж товарів, використовуючи [[Деривативи|ф’ючерсні контракти]], які дозволяють зафіксувати ціну товару на певний термін у майбутньому.<br /> <br /> === Роль У Економіці ===<br /> <br /> Товарні біржі відіграють важливу роль в економіці, забезпечуючи ефективний ринок для сировинних товарів. Завдяки ним, ти не голодний, в тебе є гаджет, і ти не живеш в помийці, а взимку можеш поласувати свіжими огірочками.<br /> <br /> = Криптобіржа =<br /> Криптобіржа — це платформа, що дозволяє користувачам обмінювати криптовалюти на інші криптовалюти або на традиційні фіатні гроші, такі як долари чи євро. Криптобіржі виконують роль посередника для торгівлі різними цифровими активами і забезпечують механізми для здійснення операцій у режимі реального часу.<br /> <br /> На криптобіржах торгуються такі криптовалюти, як Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH), Ripple (XRP), та інші. Операції проводяться за допомогою спеціальних торгових пар, наприклад, BTC/USD, ETH/BTC, і т.д. Кожна торгова пара визначає, скільки одиниць однієї криптовалюти можна отримати за одну одиницю іншої.<br /> <br /> Користувачі криптобірж можуть використовувати різні типи замовлень, такі як ринкові, лімітні та стоп-лімітні, для покупки і продажу криптовалют в залежності від ринкових умов і їхніх інвестиційних стратегій.<br /> <br /> Основні функції криптобірж включають забезпечення безпеки активів користувачів, зберігання коштів у холодних гаманцях (cold wallets), підтримку різних методів депозиту та виводу коштів, а також надання інструментів для аналізу ринкової динаміки та ведення торгівельних операцій.<br /> <br /> Але, краще там тримати не більше 10% від наявних активів, бо можна моментально просрати!<br /> <br /> == Цікаво ==<br /> * Криптобіржа Kraken після вторгнення рф в Україну роздала Українським користувачам $1000 в біткойнах, а потім ще три рази (поменше)<br /> <br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Криптовалюта]]<br /> *[[Економіка]]<br /> *[[Фондовий ринок]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351 https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0&diff=68558 2024-08-09T11:18:01Z

<p>Username 127351: </p> <hr /> <div>{{Економіка}}<br /> <br /> = Біржа =<br /> <br /> Біржа — це організована платформа для купівлі та продажу фінансових інструментів, таких як акції, облігації, товари та інші цінні папери. Операції на біржі відбуваються через визначені правила та процедури, що забезпечують прозорість та справедливість для всіх учасників ринку. Головна мета біржі полягає у забезпеченні ліквідності та можливості здійснювати інвестиції з мінімальними ризиками.<br /> <br /> На біржі формуються ціни активів на основі попиту та пропозиції, а також публікуються торгові котирування, які визначають поточну вартість кожного фінансового інструменту. Учасники ринку, такі як інвестори, трейдери, фонди та банки, використовують біржу для здійснення операцій з метою заробітку на різниці в цінах або для збереження капіталу.<br /> <br /> == Фондова біржа ==<br /> [[Файл:Ux ua.png|міні|350px|right|Що вже вмерло - померти не може. 2009-2024 ux.ua]]<br /> [[Фондовий ринок|Фондова біржа]] — це місце, де люди купують і продають [[акції]], [[облігації]] та інші фінансові інструменти. Подумай про це як про величезний ринок, де можна зробити інвестиції в компанії або позичити [[гроші]], сподіваючись отримати прибуток. На фондовій біржі ти можеш швидко купити чи продати [[акції]]. Це дозволяє легко переходити від одного [[Актив|активу]] до іншого.<br /> <br /> === Де їх шукати? ===<br /> Хочеш інвестувати в Українські компанії? Більшість з них в Польші, або Великій Британії. Якщо більш полюбляєш Австралію, Тайвань - то Тайванську. Японію? Японські! Аналогія зрозуміла.<br /> <br /> === Як Це Працює? ===<br /> <br /> На фондовій біржі торгівля відбувається або через електронні системи, або в фізичних торгових залах. Інвестори купують і продають акції, орієнтуючись на те, які акції вартують більше або менше. Кожен торговий день на біржі може бути як спокійним, так і дуже активним.<br /> <br /> === Чому Це Важливо? ===<br /> <br /> Фондові біржі дуже важливі для економіки. Вони дозволяють компаніям залучати гроші для розвитку, а інвесторам — заробляти на зростанні вартості акцій або отримувати дохід від облігацій. Без фондових бірж економічний розвиток був би набагато складнішим. А в Україні ._. власне... (без коментарів)<br /> <br /> == Товарна біржа ==<br /> <br /> Товарна біржа — це місце, де купують і продають фізичні товари, такі як нафта, золото, зерно та інші сировинні продукти. Вона працює подібно до фондової біржі, але замість [[Акції|акцій]] та [[Облігації|облігацій]] торгують саме товарами.<br /> <br /> Товарна біржа забезпечує ринок, де трейдери можуть купувати і продавати сировину швидко та зручно. Це допомагає підтримувати стабільність цін на [[Товар|товари]] і полегшує обіг сировини. На товарних біржах торги відбуваються або через фізичні торгові майданчики, або через електронні системи. Трейдери укладають угоди на купівлю або продаж товарів, використовуючи [[Деревативи|ф’ючерсні контракти]], які дозволяють зафіксувати ціну товару на певний термін у майбутньому.<br /> <br /> === Роль У Економіці ===<br /> <br /> Товарні біржі відіграють важливу роль в економіці, забезпечуючи ефективний ринок для сировинних товарів. Завдяки ним, ти не голодний, в тебе є гаджет, і ти не живеш в помийці, а взимку можеш поласувати свіжими огірочками.<br /> <br /> = Криптобіржа =<br /> Криптобіржа — це платформа, що дозволяє користувачам обмінювати криптовалюти на інші криптовалюти або на традиційні фіатні гроші, такі як долари чи євро. Криптобіржі виконують роль посередника для торгівлі різними цифровими активами і забезпечують механізми для здійснення операцій у режимі реального часу.<br /> <br /> На криптобіржах торгуються такі криптовалюти, як Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH), Ripple (XRP), та інші. Операції проводяться за допомогою спеціальних торгових пар, наприклад, BTC/USD, ETH/BTC, і т.д. Кожна торгова пара визначає, скільки одиниць однієї криптовалюти можна отримати за одну одиницю іншої.<br /> <br /> Користувачі криптобірж можуть використовувати різні типи замовлень, такі як ринкові, лімітні та стоп-лімітні, для покупки і продажу криптовалют в залежності від ринкових умов і їхніх інвестиційних стратегій.<br /> <br /> Основні функції криптобірж включають забезпечення безпеки активів користувачів, зберігання коштів у холодних гаманцях (cold wallets), підтримку різних методів депозиту та виводу коштів, а також надання інструментів для аналізу ринкової динаміки та ведення торгівельних операцій.<br /> <br /> Але, краще там тримати не більше 10% від наявних активів, бо можна моментально просрати!<br /> <br /> == Цікаво ==<br /> * Криптобіржа Kraken після вторгнення рф в Україну роздала Українським користувачам $1000 в біткойнах, а потім ще три рази (поменше)<br /> <br /> <br /> == Див. також ==<br /> *[[Криптовалюта]]<br /> *[[Економіка]]<br /> *[[Фондовий ринок]]<br /> <br /> {{Економіка2}}</div>

Username 127351