Інфляція - Історія редагувань

Username 127351 в 12:20, 20 серпня 2024

2024-08-20T12:20:21Z

← Попередня версія		Версія за 15:20, 20 серпня 2024
Рядок 39:		Рядок 39:
	У чому причина гіперінфляції? У тому, що Національний банк може будь-якої миті збільшити кількість фіатних грошей у обігу. Найчастіше це відбувається у скрутний період: революція, війна, репарації, великі борги. (найди на картинкі друк грошей, а!)		У чому причина гіперінфляції? У тому, що Національний банк може будь-якої миті збільшити кількість фіатних грошей у обігу. Найчастіше це відбувається у скрутний період: революція, війна, репарації, великі борги. (найди на картинкі друк грошей, а!)

	{{Цитата\|“Ми бачимо, що якщо уряд не бере в борг і не підвищує податки через страх зниження рейтингів, то все зводиться до друкування грошей. Таким чином, інфляція стає найважливішою психологічною підтримкою економічної політики, яка намагається замаскувати її ефекти. У цьому сенсі це частина антидемократичних змін: якби уряд чесно пояснював публіці, що він робить, надій на підтримку такого курсу народом не залишилося б”.\|Людвіг фон Мізес, 1923 ~~рок~~}}		{{Цитата\|“Ми бачимо, що якщо уряд не бере в борг і не підвищує податки через страх зниження рейтингів, то все зводиться до друкування грошей. Таким чином, інфляція стає найважливішою психологічною підтримкою економічної політики, яка намагається замаскувати її ефекти. У цьому сенсі це частина антидемократичних змін: якби уряд чесно пояснював публіці, що він робить, надій на підтримку такого курсу народом не залишилося б”.\|Людвіг фон Мізес, 1923 рік}}

			{{Цитата\|“Я боюся простих рішень в наших дуже непростих умовах. Адже інколи є спокуса піти навпростець, щоб якнайширше досягнути бажаного. Коли я чую, що давайте розглянемо альтернативу перегляду та розширенню податкової бази у вигляді девальвації і інфляції, у мене виникає запитання: а ви бачили хоча б одну успішну країну, яка пішла цим шляхом?”.\|Голова НБУ 2024 рік}}

	Подібне шахрайство рано чи пізно зжере довіру до валюти. Люди перестануть тримати її на рахунках, набуваючи різноманітних активів. Це додатково підвищить попит – і ціни, звісно. А від зростання цін з'являться очікування нового зростання цін – скажімо, якщо інфляція становила 10% річних, люди почнуть думати, що наступного року вона підніметься до 15%, і так далі до безкінечності. Люди раптом почнуть свідомо міняти свої гроші на те, що становить хоч якусь цінність: акції, нерухомість, автомобілі, алкоголь, годинник, золото. Ті, хто все життя накопичував саме гроші, втратять величезну частину. У суспільстві запанує хаос, але уряд продовжить твердо і чітко обіцяти платити за боргами. Але не завжди ці обіцянки здійсняться.		Подібне шахрайство рано чи пізно зжере довіру до валюти. Люди перестануть тримати її на рахунках, набуваючи різноманітних активів. Це додатково підвищить попит – і ціни, звісно. А від зростання цін з'являться очікування нового зростання цін – скажімо, якщо інфляція становила 10% річних, люди почнуть думати, що наступного року вона підніметься до 15%, і так далі до безкінечності. Люди раптом почнуть свідомо міняти свої гроші на те, що становить хоч якусь цінність: акції, нерухомість, автомобілі, алкоголь, годинник, золото. Ті, хто все життя накопичував саме гроші, втратять величезну частину. У суспільстві запанує хаос, але уряд продовжить твердо і чітко обіцяти платити за боргами. Але не завжди ці обіцянки здійсняться.

Тарас Рожницький: /* Друкування грошей та інфляція це одне й те саме? */

2024-08-09T16:48:49Z

Друкування грошей та інфляція це одне й те саме?

← Попередня версія		Версія за 19:48, 9 серпня 2024
Рядок 54:		Рядок 54:
	Отож, це не те саме, але, як правило, друкування грошей викликає інфляцію. Навпаки теж працює: що більша інфляція, то більше вперті уряди друкують грошей. Принцип простий: на ту саму кількість грошей можна з часом купити все менше товарів.		Отож, це не те саме, але, як правило, друкування грошей викликає інфляцію. Навпаки теж працює: що більша інфляція, то більше вперті уряди друкують грошей. Принцип простий: на ту саму кількість грошей можна з часом купити все менше товарів.

	Була одна несамовита історія про інфляцію в Зімбабве. Там грошей надрукували так багато, що їх доводилося возити у валізах чи садових тачках. Приходить зіббезос за хлібом, а тачку з грошима залишає на вулиці (ну вона на кшталт гаманця). Виходить із батоном, а там трагедія: гроші висипані на землю, тачку викрали!		Була одна несамовита історія про інфляцію в Зімбабве. Там грошей надрукували так багато, що їх доводилося возити у валізах чи садових тачках. Приходить зіббезос за хлібом, а тачку з грошима залишає на вулиці (ну вона на кшталт гаманця). Виходить із батоном, а там трагедія: гроші висипані на землю, тачку викрали! Щеб пак: гроші нафіг не потрібні в тій ситуації, вони все одно через кількадень стануть макулатурою, а ось тачечка знадобится по хазяйству.

	Є така не дуже зрозуміла фраза "Наші доходи ніяк не прив'язані до інфляції: депозити, купони за облігаціями, а люди не можуть подолати цей грошовий фрейм навіть в умовах пекельної кризи", що вона означає?		Є така не дуже зрозуміла фраза "Наші доходи ніяк не прив'язані до інфляції: депозити, купони за облігаціями, а люди не можуть подолати цей грошовий фрейм навіть в умовах пекельної кризи", що вона означає?

Username 127351 в 07:57, 9 серпня 2024

2024-08-09T07:57:37Z

← Попередня версія		Версія за 10:57, 9 серпня 2024
Рядок 50:		Рядок 50:

	== Друкування грошей та інфляція це одне й те саме? ==		== Друкування грошей та інфляція це одне й те саме? ==
			[[Файл:Девальвація_та_інфляція_боротьба.png\|thumb\|right\|Красимо друкарський станок в мілітарний. Запускаємо! Військова економіка готова!]]

	Отож, це не те саме, але, як правило, друкування грошей викликає інфляцію. Навпаки теж працює: що більша інфляція, то більше вперті уряди друкують грошей. Принцип простий: на ту саму кількість грошей можна з часом купити все менше товарів.		Отож, це не те саме, але, як правило, друкування грошей викликає інфляцію. Навпаки теж працює: що більша інфляція, то більше вперті уряди друкують грошей. Принцип простий: на ту саму кількість грошей можна з часом купити все менше товарів.

Username 127351 в 17:59, 8 серпня 2024

2024-08-08T17:59:45Z

← Попередня версія		Версія за 20:59, 8 серпня 2024
Рядок 58:		Рядок 58:

	Люди не усвідомлюють, що гроші мають властивість знецінюватися з часом: товари та послуги дорожчають (швидко чи повільно) і гроші зараз завжди дорожчі за ті, що потім. На це мало хто робить поправку у реальному житті, що, мабуть, дивно. Але, мабуть, не очевидно.		Люди не усвідомлюють, що гроші мають властивість знецінюватися з часом: товари та послуги дорожчають (швидко чи повільно) і гроші зараз завжди дорожчі за ті, що потім. На це мало хто робить поправку у реальному житті, що, мабуть, дивно. Але, мабуть, не очевидно.

			== Див. також ==
			*[[Глобальне потепління]]
			*[[Математика]]
			*[[Наука]]

	{{Шаблон:Економіка2}}		{{Шаблон:Економіка2}}

Username 127351 в 17:00, 8 серпня 2024

2024-08-08T17:00:39Z

← Попередня версія		Версія за 20:00, 8 серпня 2024
Рядок 4:		Рядок 4:
	[[file:2023-inflation-forecast.jpeg\|thumb\|right\|ІНФЛЯЦІЯ, ВОНА СКРІЗЬ, окрім України :p]]		[[file:2023-inflation-forecast.jpeg\|thumb\|right\|ІНФЛЯЦІЯ, ВОНА СКРІЗЬ, окрім України :p]]

	Начебто всі розуміють, що інфляція - це зростання цін (В будь якій валюті, [[Долар\|долари]] та євро - не є виключенням. Але насправді виявляється, що розуміння у всіх різне. Зазвичай маються на увазі ще деякі речі: зростання не тимчасове, а назавжди; і дорожчає щось окреме, а не все.		Начебто всі розуміють, що інфляція - це зростання цін (у будь якій валюті, [[Долар\|долари]] та євро - не є виключенням). Але насправді виявляється, що розуміння у всіх різне. Зазвичай маються на увазі ще деякі речі: зростання не тимчасове, а назавжди; і дорожчає щось окреме, а не все.

	== Звідки береться інфляція? ==		== Звідки береться інфляція? ==

Username 127351: поправилено

2024-08-08T17:00:12Z

поправилено

← Попередня версія		Версія за 20:00, 8 серпня 2024
Рядок 2:		Рядок 2:

	== Інфляція ==		== Інфляція ==
			[[file:2023-inflation-forecast.jpeg\|thumb\|right\|ІНФЛЯЦІЯ, ВОНА СКРІЗЬ, окрім України :p]]

	Начебто всі розуміють, що інфляція - це зростання цін. Але насправді виявляється, що розуміння у всіх різне. Зазвичай маються на увазі ще деякі речі: зростання не тимчасове, а назавжди; і дорожчає щось окреме, а не все.		Начебто всі розуміють, що інфляція - це зростання цін (В будь якій валюті, [[Долар\|долари]] та євро - не є виключенням. Але насправді виявляється, що розуміння у всіх різне. Зазвичай маються на увазі ще деякі речі: зростання не тимчасове, а назавжди; і дорожчає щось окреме, а не все.

	== Звідки береться інфляція? ==		== Звідки береться інфляція? ==

	Пояснень ~~інфляції доволі багато~~, ~~проте в умовах сучасної "ринкової" економіки основна та найпоширеніша причина лише одна~~ - коли ~~грошей не вистачає їх просто починають додруковувати~~, ~~гроші виходять в обіг~~, ~~їх стає~~ більше ~~але і товарів стає менше бо їх швидше та частіше купують~~, (випускати товарів більше теж починають про те потужності виробництва не гумові а отже найпростіший спосбі це тупо підняти ціну) далі ціни ~~починають підвищуватися щоб можна було скорегувати попит до пропозиції~~, ~~тобто щоб товари менше купували та їх на більше покупців вистачало~~. ~~Також не останній фактор це очікування інфляції -~~ коли ~~всі чекають що ціни знов зростуть~~, ~~купувати починають більше~~ (~~бо потім буде дорожче~~) ~~а гроші переводять~~ в ~~більш стабільні та дорогі валюти~~ (~~наприклад: доллар~~, ~~євро~~), далі все повертаєтся до корегування попиту\пропозиції, себто більше ціни - на більше покупців вистачить товару.		Пояснень щонайменше два (вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію).

			* Cost-Push Inflation
			* Demand-Pull Inflation

			Перше пояснення - зростання цін на енергоносії, сировину чи збільшення заробітніх плат. Це називають інфляцією витрат - коли товар (паливо, зерно чи метал) замінити нема чим, доводиться просто змиритися.

			Другий варіант більше підходить до стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію, тож ціни зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”). Монетарні причини включають в себе:
			* Зростання грошової маси (нацбанк друкує гроші, або інші причини)
			* Збільшення споживчих витрат (люди з матрасів гроші дістають)
			* Зростання інвестиційних витрат (коли бізнес починає розбудовуватись, і треба ресурси)

	Якщо довести ситуацію до абсурду, коли грошей в економіці немає, інфляції начебто бути не повинно. Хоча врожайність (посадив 1 зерно – отримав 10) та прогрес по-любому роблять майбутнє виробництво більш ефективним, ніж минуле. Тому цей аргумент дещо сумнівний. Але ми маємо приклади ідеально задуманої валюти у вигляді крипти.		Якщо довести ситуацію до абсурду, коли грошей в економіці немає, інфляції начебто бути не повинно. Хоча врожайність (посадив 1 зерно – отримав 10) та прогрес по-любому роблять майбутнє виробництво більш ефективним, ніж минуле. Тому цей аргумент дещо сумнівний. Але ми маємо приклади ідеально задуманої валюти у вигляді крипти.
Рядок 18:		Рядок 29:

	Коли в уряду витрати більші за доходи, він випускає облігації, які нацбанк викуповує на надруковані гроші. Кількість грошей у виробників та споживачів збільшується. Одержувачі грошей починають витрачати їх на товари. Ціни зростають. Такого зростання ніхто не чекає: реальна інфляція виявляється вищою за очікувану (або обіцяну). Населення бідніє, адже зарплати та пенсії зростають не так швидко, як ціни. Люди від такої засідки звіріють і починають просити підвищення. Причому найгірше доводиться найбіднішим. Напруга у суспільстві наростає. Ктулху повертається уві сні.		Коли в уряду витрати більші за доходи, він випускає облігації, які нацбанк викуповує на надруковані гроші. Кількість грошей у виробників та споживачів збільшується. Одержувачі грошей починають витрачати їх на товари. Ціни зростають. Такого зростання ніхто не чекає: реальна інфляція виявляється вищою за очікувану (або обіцяну). Населення бідніє, адже зарплати та пенсії зростають не так швидко, як ціни. Люди від такої засідки звіріють і починають просити підвищення. Причому найгірше доводиться найбіднішим. Напруга у суспільстві наростає. Ктулху повертається уві сні.

	~~=== То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? ===~~
	~~Інфляцію народ сприймає значно лольніше ніж підвищення податків такі то справи.~~

	== Гіперінфляція ==		== Гіперінфляція ==

Тарас Рожницький: /* То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? */

2024-08-08T13:42:42Z

То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна?

← Попередня версія		Версія за 16:42, 8 серпня 2024
Рядок 20:		Рядок 20:

	=== То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? ===		=== То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? ===
			Інфляцію народ сприймає значно лольніше ніж підвищення податків такі то справи.

	== Гіперінфляція ==		== Гіперінфляція ==

Тарас Рожницький: /* Звідки береться інфляція? */

2024-08-08T13:41:32Z

Звідки береться інфляція?

← Попередня версія		Версія за 16:41, 8 серпня 2024
Рядок 7:		Рядок 7:
	== Звідки береться інфляція? ==		== Звідки береться інфляція? ==

	Пояснень ~~щонайменше два~~ (~~вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію~~)~~. Перше пояснення - зростання цін~~ на ~~енергоносії та сировину~~. ~~Це називають інфляцією витрат~~ - коли ~~товар~~ (~~паливо~~, ~~зерно чи метал~~) ~~замінити нема чим~~, ~~доводиться просто змиритися. Другий варіант більше підходить~~ до ~~стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію~~, ~~тож~~ ціни ~~зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь~~-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”).		Пояснень інфляції доволі багато, проте в умовах сучасної "ринкової" економіки основна та найпоширеніша причина лише одна - коли грошей не вистачає їх просто починають додруковувати, гроші виходять в обіг, їх стає більше але і товарів стає менше бо їх швидше та частіше купують, (випускати товарів більше теж починають про те потужності виробництва не гумові а отже найпростіший спосбі це тупо підняти ціну) далі ціни починають підвищуватися щоб можна було скорегувати попит до пропозиції, тобто щоб товари менше купували та їх на більше покупців вистачало. Також не останній фактор це очікування інфляції - коли всі чекають що ціни знов зростуть, купувати починають більше (бо потім буде дорожче) а гроші переводять в більш стабільні та дорогі валюти (наприклад: доллар, євро), далі все повертаєтся до корегування попиту\пропозиції, себто більше ціни - на більше покупців вистачить товару.

	Якщо довести ситуацію до абсурду, коли грошей в економіці немає, інфляції начебто бути не повинно. Хоча врожайність (посадив 1 зерно – отримав 10) та прогрес по-любому роблять майбутнє виробництво більш ефективним, ніж минуле. Тому цей аргумент дещо сумнівний. Але ми маємо приклади ідеально задуманої валюти у вигляді крипти.		Якщо довести ситуацію до абсурду, коли грошей в економіці немає, інфляції начебто бути не повинно. Хоча врожайність (посадив 1 зерно – отримав 10) та прогрес по-любому роблять майбутнє виробництво більш ефективним, ніж минуле. Тому цей аргумент дещо сумнівний. Але ми маємо приклади ідеально задуманої валюти у вигляді крипти.
Рядок 18:		Рядок 18:

	Коли в уряду витрати більші за доходи, він випускає облігації, які нацбанк викуповує на надруковані гроші. Кількість грошей у виробників та споживачів збільшується. Одержувачі грошей починають витрачати їх на товари. Ціни зростають. Такого зростання ніхто не чекає: реальна інфляція виявляється вищою за очікувану (або обіцяну). Населення бідніє, адже зарплати та пенсії зростають не так швидко, як ціни. Люди від такої засідки звіріють і починають просити підвищення. Причому найгірше доводиться найбіднішим. Напруга у суспільстві наростає. Ктулху повертається уві сні.		Коли в уряду витрати більші за доходи, він випускає облігації, які нацбанк викуповує на надруковані гроші. Кількість грошей у виробників та споживачів збільшується. Одержувачі грошей починають витрачати їх на товари. Ціни зростають. Такого зростання ніхто не чекає: реальна інфляція виявляється вищою за очікувану (або обіцяну). Населення бідніє, адже зарплати та пенсії зростають не так швидко, як ціни. Люди від такої засідки звіріють і починають просити підвищення. Причому найгірше доводиться найбіднішим. Напруга у суспільстві наростає. Ктулху повертається уві сні.

			=== То нащо ж таке робити? Нащо інфлція потрібна? ===

	== Гіперінфляція ==		== Гіперінфляція ==

Username 127351 в 12:07, 8 серпня 2024

2024-08-08T12:07:36Z

← Попередня версія		Версія за 15:07, 8 серпня 2024
Рядок 48:		Рядок 48:
	Люди не усвідомлюють, що гроші мають властивість знецінюватися з часом: товари та послуги дорожчають (швидко чи повільно) і гроші зараз завжди дорожчі за ті, що потім. На це мало хто робить поправку у реальному житті, що, мабуть, дивно. Але, мабуть, не очевидно.		Люди не усвідомлюють, що гроші мають властивість знецінюватися з часом: товари та послуги дорожчають (швидко чи повільно) і гроші зараз завжди дорожчі за ті, що потім. На це мало хто робить поправку у реальному житті, що, мабуть, дивно. Але, мабуть, не очевидно.

	~~== Див. також ==~~		{{Шаблон:Економіка2}}
	*[[Економіка]]

Username 127351: Створена сторінка: {{Економіка|Економіка}} == Інфляція == Начебто всі розуміють, що інфляція - це зростання цін. Але насправді виявляється, що розуміння у всіх різне. Зазвичай маються на увазі ще деякі речі: зростання не тимчасове, а назавжди; і дорожчає щось окреме, а не все....

2024-08-08T09:31:19Z

Створена сторінка: {{Економіка|Економіка}} == Інфляція == Начебто всі розуміють, що інфляція - це зростання цін. Але насправді виявляється, що розуміння у всіх різне. Зазвичай маються на увазі ще деякі речі: зростання не тимчасове, а назавжди; і дорожчає щось окреме, а не все....

Нова сторінка

{{Економіка|Економіка}}

== Інфляція ==

Начебто всі розуміють, що інфляція - це зростання цін. Але насправді виявляється, що розуміння у всіх різне. Зазвичай маються на увазі ще деякі речі: зростання не тимчасове, а назавжди; і дорожчає щось окреме, а не все.

== Звідки береться інфляція? ==

Пояснень щонайменше два (вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію). Перше пояснення - зростання цін на енергоносії та сировину. Це називають інфляцією витрат - коли товар (паливо, зерно чи метал) замінити нема чим, доводиться просто змиритися. Другий варіант більше підходить до стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію, тож ціни зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”).

Якщо довести ситуацію до абсурду, коли грошей в економіці немає, інфляції начебто бути не повинно. Хоча врожайність (посадив 1 зерно – отримав 10) та прогрес по-любому роблять майбутнє виробництво більш ефективним, ніж минуле. Тому цей аргумент дещо сумнівний. Але ми маємо приклади ідеально задуманої валюти у вигляді крипти.

Зараз у світі панує зелена повістка, яка тягне за собою зростання цін на все. Крім того, за ковід нацбанки всіх країн світу надрукували величезну кількість грошей. Через це подорожчали й акції, нерухомість, і взагалі все. Якби в економіку не влили стільки грошей, вибухнула б криза, але інфляція була б значно меншою.

Потрібно розрізняти симптом інфляції (зростання цін) та її причину (кількість грошей у системі).

Ми знаємо, що під час інфляції знижується купівельна спроможність грошей – на ту саму суму можна купити менше товарів. У поточній фіатній системі інфляція – це хронічна хвороба. Причина в тому, що нацбанки встановили собі за мету підтримку скількись % інфляції (НБУ - 5%, ЄЦБ - 3%, ФРС - 2%). Тобто купівельна спроможність грошей знижується навмисно. З інфляцією в 2% на рік за 5 років ви втрачаєте 9%. Інфляція у 5% вбиває 41% грошей за 10 років. Інфляція в 10% на рік за 10 років з'їсть 2/3 від вашого капіталу або зарплати.

Коли в уряду витрати більші за доходи, він випускає облігації, які нацбанк викуповує на надруковані гроші. Кількість грошей у виробників та споживачів збільшується. Одержувачі грошей починають витрачати їх на товари. Ціни зростають. Такого зростання ніхто не чекає: реальна інфляція виявляється вищою за очікувану (або обіцяну). Населення бідніє, адже зарплати та пенсії зростають не так швидко, як ціни. Люди від такої засідки звіріють і починають просити підвищення. Причому найгірше доводиться найбіднішим. Напруга у суспільстві наростає. Ктулху повертається уві сні.

== Гіперінфляція ==

Гіперінфляцією називають не простим, а диким зростанням цін - типу, на 50% на місяць. За рік це майже 13 тисяч відсотків! За такої інфляції через рік чашка кави замість 40 грн буде коштувати 19500
грн. Ще можна згадати помірну інфляцію - це всього 3-5% на місяць.

[[file:inflation_ukraine_2003-2023.png|thumb|right|Гіперінфляції в Ураїні за останні 20 років не було, але можна побачити де друкували гроші ^_^]]

У чому причина гіперінфляції? У тому, що Національний банк може будь-якої миті збільшити кількість фіатних грошей у обігу. Найчастіше це відбувається у скрутний період: революція, війна, репарації, великі борги. (найди на картинкі друк грошей, а!)

{{Цитата|“Ми бачимо, що якщо уряд не бере в борг і не підвищує податки через страх зниження рейтингів, то все зводиться до друкування грошей. Таким чином, інфляція стає найважливішою психологічною підтримкою економічної політики, яка намагається замаскувати її ефекти. У цьому сенсі це частина антидемократичних змін: якби уряд чесно пояснював публіці, що він робить, надій на підтримку такого курсу народом не залишилося б”.|Людвіг фон Мізес, 1923 рок}}

Подібне шахрайство рано чи пізно зжере довіру до валюти. Люди перестануть тримати її на рахунках, набуваючи різноманітних активів. Це додатково підвищить попит – і ціни, звісно. А від зростання цін з'являться очікування нового зростання цін – скажімо, якщо інфляція становила 10% річних, люди почнуть думати, що наступного року вона підніметься до 15%, і так далі до безкінечності. Люди раптом почнуть свідомо міняти свої гроші на те, що становить хоч якусь цінність: акції, нерухомість, автомобілі, алкоголь, годинник, золото. Ті, хто все життя накопичував саме гроші, втратять величезну частину. У суспільстві запанує хаос, але уряд продовжить твердо і чітко обіцяти платити за боргами. Але не завжди ці обіцянки здійсняться.

Найбільше гіперінфляція загрожує країнам з великими боргами і одночасно з великими соціальними зобов'язаннями (наприклад, СРСР після розпаду Російської імперії (а кажуть, комунізму гроші не треба, хах), Україна після розпаду СРСР, Веймарська республіка, Туреччина на початку 2000-х - коли до влади прийшов Ердоган - вони тоді прибрали в банкнотах ліри 6 нулів).

Для приборкання гіперінфляції потрібно припинити друкувати гроші. Для цього потрібно подумати та докласти якихось зусиль. Але навіщо?

Адже можна просто надрукувати гроші!

== Друкування грошей та інфляція це одне й те саме? ==

Отож, це не те саме, але, як правило, друкування грошей викликає інфляцію. Навпаки теж працює: що більша інфляція, то більше вперті уряди друкують грошей. Принцип простий: на ту саму кількість грошей можна з часом купити все менше товарів.

Була одна несамовита історія про інфляцію в Зімбабве. Там грошей надрукували так багато, що їх доводилося возити у валізах чи садових тачках. Приходить зіббезос за хлібом, а тачку з грошима залишає на вулиці (ну вона на кшталт гаманця). Виходить із батоном, а там трагедія: гроші висипані на землю, тачку викрали!

Є така не дуже зрозуміла фраза "Наші доходи ніяк не прив'язані до інфляції: депозити, купони за облігаціями, а люди не можуть подолати цей грошовий фрейм навіть в умовах пекельної кризи", що вона означає?

Люди не усвідомлюють, що гроші мають властивість знецінюватися з часом: товари та послуги дорожчають (швидко чи повільно) і гроші зараз завжди дорожчі за ті, що потім. На це мало хто робить поправку у реальному житті, що, мабуть, дивно. Але, мабуть, не очевидно.

== Див. також ==
*[[Економіка]]