Історія Китаю - Історія редагувань

Admin2: /* Війна Гоміньдану з комуністами */

2025-10-03T16:14:11Z

Війна Гоміньдану з комуністами

← Попередня версія		Версія за 19:14, 3 жовтня 2025
Рядок 107:		Рядок 107:

	=== Війна Гоміньдану з комуністами ===		=== Війна Гоміньдану з комуністами ===
			[[Файл:Китай 1930ті.jpg\|міні\|Китай в 1930-ті роки]]
	'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. В 1926-му році Чан Кайші (домовившись з комуністами) розпочав свій знаменитий [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 Північний похід] проти сепаратистів і місцевих варлордів, які ігнорували і клали прутня на спроби Гоміньдану і Сунь Янсена хоч якось зліпити країну в одне ціле політичним шляхом. Армія так сяк змогла розбити більшість варлордів і пафосно було проголошено про початок політичної опіки Гоміньдану над країною (завуальована форма диктатури однієї партії), але в провінціях бардак нікуди не зник. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.		'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. В 1926-му році Чан Кайші (домовившись з комуністами) розпочав свій знаменитий [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 Північний похід] проти сепаратистів і місцевих варлордів, які ігнорували і клали прутня на спроби Гоміньдану і Сунь Янсена хоч якось зліпити країну в одне ціле політичним шляхом. Армія так сяк змогла розбити більшість варлордів і пафосно було проголошено про початок політичної опіки Гоміньдану над країною (завуальована форма диктатури однієї партії), але в провінціях бардак нікуди не зник. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.

Admin2: /* Українські відосики про історію Китаю загалом */

2025-09-14T16:06:51Z

Українські відосики про історію Китаю загалом

← Попередня версія		Версія за 19:06, 14 вересня 2025
Рядок 128:		Рядок 128:
	\|youtube\|NCFxsMBIHQw\|Як Китай помагає Росії.		\|youtube\|NCFxsMBIHQw\|Як Китай помагає Росії.
	\|youtube\|SQ9SCayti_g\|Китайці приховують!		\|youtube\|SQ9SCayti_g\|Китайці приховують!
	\|youtube\|\|		\|youtube\|pAiUDDy2EpE\|КИТАЙСЬКИЙ ФАШИЗМ - про політичний пиздець китайців 1-ї половини 20 століття
	}}		}}

	== Примітки ==		== Примітки ==
	<references />		<references />

Admin2: /* Див. також */

2025-07-12T22:33:13Z

Див. також

← Попередня версія		Версія за 01:33, 13 липня 2025
Рядок 137:		Рядок 137:
	{{СРСР}}		{{СРСР}}
	{{Історія}}		{{Історія}}
			{{Китай}}
	{{Революція}}		{{Революція}}
	[[Категорія:Китай]]		[[Категорія:Китай]]

Admin2: /* Китайська Народна (блядь) Республіка */

2025-06-24T09:56:13Z

Китайська Народна (блядь) Республіка

← Попередня версія		Версія за 12:56, 24 червня 2025
Рядок 121:		Рядок 121:
	{{Основна\|Мао}}		{{Основна\|Мао}}
	{{Основна\|Тоталітарне мистецтво#Китай}}		{{Основна\|Тоталітарне мистецтво#Китай}}
			{{Основна\|Тяньаньмень}}
	'''Китайська Народна (блядь) Республіка''' (з 1945) і усі експерименти комуністів - потрійний пиздець тим, хто вцілів в минулі роки і чомусь не здох.		'''Китайська Народна (блядь) Республіка''' (з 1945) і усі експерименти комуністів - потрійний пиздець тим, хто вцілів в минулі роки і чомусь не здох.

Admin2: /* Воюючі царства */

2025-06-24T09:40:45Z

Воюючі царства

← Попередня версія		Версія за 12:40, 24 червня 2025
Рядок 29:		Рядок 29:
	Якщо вам не треба здавати екзамен по історії Китаю, то вчити усі ці давні держави для вас не має сенсу. Просто знайте - період Воюючих царств це приблизно 250 років жорсткої конкуренції, перманентних війн і хитрих інтриг, на фоні якого сформувалися усі ознаки тої самої китайської бюрократії та філософії, що далі стало основою усіх китайських імперій. І що цікаво на фоні цього постійного пиздецю неймовірно прокачалася комерція та торгівля з грошовими відносинами між китайцями, які навчилися не тільки торгувати, а й виробляти багато чого цікавого.		Якщо вам не треба здавати екзамен по історії Китаю, то вчити усі ці давні держави для вас не має сенсу. Просто знайте - період Воюючих царств це приблизно 250 років жорсткої конкуренції, перманентних війн і хитрих інтриг, на фоні якого сформувалися усі ознаки тої самої китайської бюрократії та філософії, що далі стало основою усіх китайських імперій. І що цікаво на фоні цього постійного пиздецю неймовірно прокачалася комерція та торгівля з грошовими відносинами між китайцями, які навчилися не тільки торгувати, а й виробляти багато чого цікавого.

	Переможцем в цьому забігу стала держава Цінь і її правитель, який всадив свою сраку на перший загальнокитайський імператорський трон. '''Цінь Шіхуан Ді''' був непересічною людиною, таким собі давнім [[Сталін]]им, що дуже полюбляв карати, репресувати, займатися переселенням народів і будівництвом мега-проектів. Як справжній тиран - дядько не терпів розумників в держапараті і активно карав усіх освічених чиновників, які намагалися пояснювати імператору що репресії та занадто суворі закони до добра не доведуть. На додачу Цінь наказав конфіскувати та спалити усі давні тексти в імперії, що ніхто з грамотних людей не міг прочитати про те, як правителі давнини робили помилки і що влада може бути поганою і проти неї можна було повставати<ref>Усі, хто намагався приховати такі заборонені тексти та книги за наказом імператора були страчені</ref>. Так було знищено дуже багато історичних матеріалів старих доімперських держав, за що вчені китайці наступних століть дуже дорікали тирану. Та і взагалі - найпоширенішим покаранням в час правління цього дядька була страта або довічні каторжні роботи на будівництві Великої Стіни ~~або~~ довічні копання каналів.		Переможцем в цьому забігу стала держава Цінь і її правитель, який всадив свою сраку на перший загальнокитайський імператорський трон. '''Цінь Шіхуан Ді''' був непересічною людиною, таким собі давнім [[Сталін]]им, що дуже полюбляв карати, репресувати, займатися переселенням народів і будівництвом мега-проектів. Як справжній тиран - дядько не терпів розумників в держапараті і активно карав усіх освічених чиновників, які намагалися пояснювати імператору що репресії та занадто суворі закони до добра не доведуть. Усі представники старої аристократії були або вирізані або зведені до стану простолюдинів, з вимогою хуячити на полях як прості селяни. Деякі родини аристократів яких Цінь особливо сильно ненавидів (зазвичай це роди з підкорених ним царств) були за наказом імператора заморені голодом, бо правитель вважав, що більшість бід Китаю саме від аристократів які занадто розплодилися, і тому їх треба примусити страждати. На додачу Цінь наказав конфіскувати та спалити усі давні тексти в імперії, що ніхто з грамотних людей не міг прочитати про те, як правителі давнини робили помилки і що влада може бути поганою і проти неї можна було повставати<ref>Усі, хто намагався приховати такі заборонені тексти та книги за наказом імператора були страчені</ref>. Так було знищено дуже багато історичних матеріалів старих доімперських держав, за що вчені китайці наступних століть дуже дорікали тирану. Та і взагалі - найпоширенішим покаранням в час правління цього дядька була страта або довічні каторжні роботи на будівництві Великої Стіни чи довічні копання каналів.

	=== Перша імперія - (Цінь) Qíncháo ===		=== Перша імперія - (Цінь) Qíncháo ===

Admin2 в 08:02, 24 червня 2025

2025-06-24T08:02:48Z

← Попередня версія		Версія за 11:02, 24 червня 2025
Рядок 4:		Рядок 4:
	== Стародавні часи ==		== Стародавні часи ==
	=== Дикі первісні справи ===		=== Дикі первісні справи ===
	Про первісних людей відомо вельми мало, хоча китайські вчені з усіх сил намагаються знайти в археологічних шарах кістки усіляких [https://uk.wikipedia.org/wiki/Homo_erectus_pekinensis синантропів]. Приблизно в 6000-му році до р.х. з заходу в болотяну долину Янцзи прийшли якісь люди сіно-тибетської культури, місцевих було тоді вздовж річки небагато і тодішній Китай не був населений мільярдами. Місцеві вирощували вже рис в той час. В долині Хуанхе, північніше, вирощували просо, бо клімат там був більш сухий. Бронза тут з'явилася не сама, а була звідкись привезена.		Про первісних людей відомо вельми мало, хоча китайські вчені з усіх сил намагаються знайти в археологічних шарах кістки усіляких [https://uk.wikipedia.org/wiki/Homo_erectus_pekinensis синантропів]. Приблизно в 6000-му році до р.х. з заходу в болотяну долину Янцзи прийшли якісь люди сіно-тибетської культури, місцевих було тоді вздовж річки небагато і тодішній Китай не був населений мільярдами. Місцеві на річці Янцзи вирощували вже рис в той час. В долині Хуанхе, північніше, вирощували просо, бо клімат там був більш сухий. Бронза тут з'явилася не сама, а була звідкись привезена. Хоча масштаби її виробництва вже тоді вражали - китайські правителі одразу почали лити бронзу в таких масштабах, що ніяким грекам та вавилонянам і не снилося - правда йшов увесь метал на ритуальний величезний посуд (казани та здоровенні чаші), зброю та прикраси (бо золота в регіоні було мало, а статус багатства показували кількістю бронзових речей у власності).

	=== Долина Янцзи-Хуанхе ===		=== Долина Янцзи-Хуанхе ===
Рядок 10:		Рядок 10:
	Китайці до 20-го століття вимірювали історію династіями і для них династія дорівнювала державі. Згідно традиції, навіть сучасні китайці нестримно шанують та [[Фап\|мастурбують]] на так звану [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%8F Династію Ся] - напівлегендарне державне утворення в долині Янцзи і такого ж напівлегендарного князя [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юй ]. А китайські вчені, як і з кістками синантропів, з усіх сил намагаються зістарити докази, що на теренах Янцзи та Хуанхе цивілізовані держави поставали вже в 3-му тисячоліття до н.є. Для білого варвара, який не знає як перевіряти пруфи або сортувати партійну ідеологічно правильну історію Китаю, важко відсортувати де в офіційній сучасній історії про ті давні часи - точні наукові дані, а де притягнути за вуха припущення. Якщо по факту - на центральній китайській болотяній рівнині існували низки невеличких державних утворень, масштабів грецьких полісів, різних племінних союзів та теократичних князівств, які пізніші китайці увесь час намагалися показати як потужні та великі королівства з чіткою централізованою владою. Навіть виник міф про першого [https://uk.wikipedia.org/wiki/Жовтий_імператор Жовтого імператора], такого собі Прометея Китаю, що ніби-то правив десь в 3-му тисячолітті до н.е.		Китайці до 20-го століття вимірювали історію династіями і для них династія дорівнювала державі. Згідно традиції, навіть сучасні китайці нестримно шанують та [[Фап\|мастурбують]] на так звану [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%8F Династію Ся] - напівлегендарне державне утворення в долині Янцзи і такого ж напівлегендарного князя [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юй ]. А китайські вчені, як і з кістками синантропів, з усіх сил намагаються зістарити докази, що на теренах Янцзи та Хуанхе цивілізовані держави поставали вже в 3-му тисячоліття до н.є. Для білого варвара, який не знає як перевіряти пруфи або сортувати партійну ідеологічно правильну історію Китаю, важко відсортувати де в офіційній сучасній історії про ті давні часи - точні наукові дані, а де притягнути за вуха припущення. Якщо по факту - на центральній китайській болотяній рівнині існували низки невеличких державних утворень, масштабів грецьких полісів, різних племінних союзів та теократичних князівств, які пізніші китайці увесь час намагалися показати як потужні та великі королівства з чіткою централізованою владою. Навіть виник міф про першого [https://uk.wikipedia.org/wiki/Жовтий_імператор Жовтого імператора], такого собі Прометея Китаю, що ніби-то правив десь в 3-му тисячолітті до н.е.

	Загалом, китайські історики з часів початку записів (а це 4-2 століття до р.х.) завжди були дотошні - тобто, задокументовані факти, що якась біда сталася по вині чиновників чи якогось правителя-довбойоба, що десь китайське військо проїбало кочівникам, - вони не замовчували, але метою записів таких фактів було накопичення інфи, якою користувалася вельми обмежена група чиновників та дослідників. Ці архіви завжди тримали в максимальному порядку, але уся інфа йшла в книги та підручники лише коли треба було розказати якусь моральну історію, показати якісь пороки або чесноти історичних діячів.		Загалом, китайські історики з часів початку регулярних записів (а це 4-2 століття до р.х.) завжди були дотошні - тобто, задокументовані факти, що якась біда сталася по вині чиновників чи якогось правителя-довбойоба, що десь китайське військо проїбало кочівникам, - вони не замовчували, але метою записів таких фактів було накопичення інфи, якою користувалася вельми обмежена група чиновників та дослідників. Ці архіви завжди тримали в максимальному порядку, але уся інфа йшла в книги та підручники лише коли треба було розказати якусь моральну історію, показати якісь пороки або чесноти історичних діячів. Найбільше проблем у збереженні давніх історичних книг китайцям діставив сумнозвісний перший імператор, про якого нижче.

	<gallery>		<gallery>
Рядок 21:		Рядок 21:

	== Концепт імперії і перші династії ==		== Концепт імперії і перші династії ==
	Ідея великої імперії яка б об'єднувала усіх китайців та сусідніх варварів виникла не на пустому місці. Китайські дрібні царства, міста-держави та різні племінні об'єднання були багато-чисельними ще в ті часи, коли греки билися з персами на Марафонських полях. Усе це кубло прото-китайців активно різало один одного і ніяк не могло ужитися, постійно шукаючи способи піднасрати сусіднім державкам. Часто вони навіть говорили дуже різними мовами і не сприймали сусідів як таких самих китайців.		Ідея великої імперії яка б об'єднувала усіх китайців та сусідніх варварів виникла не на пустому місці. Китайські дрібні царства, міста-держави та різні племінні об'єднання були багато-чисельними ще в ті часи, коли греки билися з персами на Марафонських полях. Усе це кубло прото-китайців активно різало один одного і ніяк не могло ужитися, постійно шукаючи способи піднасрати сусіднім державкам. Часто вони навіть говорили дуже різними мовами і не сприймали сусідів як таких самих китайців. Часто у них у відносинах існували елементи феодалізму і купа аристократичних сімей які сралися один з одним за власність.

	Амбіції китайський царьків та знаті ще з часів бронзового віку зашкалювали, а ефективне сільське господарство завжди постачало амбітним володарям дохуя солдат (і плювати, що озброєння та навички цих солдатів майже завжди були нижче рівня Янцзи - класика м'ясних штурмів дуже характерна для китайців навіть тих давніх часів). Природна схильність китайців до організації та упорядкування усього, народила бюрократизм якого ще не знала тодішня людська цивілізація. Навіть найлінивіший селянин в тодішньому Китаї вмів організовувати навколо себе господарство, а враховуючи що колективізм завжди там мав першочергове значення, то і рано чи пізно над селянами формувалася управлінська бюрократія. Культ предків закріплював пошану до старших і став основою для конфуціанства.		Амбіції китайський царьків та знаті ще з часів бронзового віку зашкалювали, а ефективне сільське господарство завжди постачало амбітним володарям дохуя солдат (і плювати, що озброєння та навички цих солдатів майже завжди були нижче рівня Янцзи - класика м'ясних штурмів дуже характерна для китайців навіть тих давніх часів). Природна схильність китайців до організації та упорядкування усього, народила бюрократизм якого ще не знала тодішня людська цивілізація. Навіть найлінивіший селянин в тодішньому Китаї вмів організовувати навколо себе господарство, а враховуючи що колективізм завжди там мав першочергове значення, то і рано чи пізно над селянами формувалася управлінська бюрократія. Культ предків закріплював пошану до старших і став основою для конфуціанства.
Рядок 29:		Рядок 29:
	Якщо вам не треба здавати екзамен по історії Китаю, то вчити усі ці давні держави для вас не має сенсу. Просто знайте - період Воюючих царств це приблизно 250 років жорсткої конкуренції, перманентних війн і хитрих інтриг, на фоні якого сформувалися усі ознаки тої самої китайської бюрократії та філософії, що далі стало основою усіх китайських імперій. І що цікаво на фоні цього постійного пиздецю неймовірно прокачалася комерція та торгівля з грошовими відносинами між китайцями, які навчилися не тільки торгувати, а й виробляти багато чого цікавого.		Якщо вам не треба здавати екзамен по історії Китаю, то вчити усі ці давні держави для вас не має сенсу. Просто знайте - період Воюючих царств це приблизно 250 років жорсткої конкуренції, перманентних війн і хитрих інтриг, на фоні якого сформувалися усі ознаки тої самої китайської бюрократії та філософії, що далі стало основою усіх китайських імперій. І що цікаво на фоні цього постійного пиздецю неймовірно прокачалася комерція та торгівля з грошовими відносинами між китайцями, які навчилися не тільки торгувати, а й виробляти багато чого цікавого.

	Переможцем в цьому забігу стала держава Цінь і її правитель, який всадив свою сраку на перший загальнокитайський імператорський трон. Цінь Шіхуан Ді був непересічною людиною, таким собі давнім ~~Сталіним~~, що дуже полюбляв карати, репресувати, займатися переселенням народів і будівництвом мега-проектів.		Переможцем в цьому забігу стала держава Цінь і її правитель, який всадив свою сраку на перший загальнокитайський імператорський трон. '''Цінь Шіхуан Ді''' був непересічною людиною, таким собі давнім [[Сталін]]им, що дуже полюбляв карати, репресувати, займатися переселенням народів і будівництвом мега-проектів. Як справжній тиран - дядько не терпів розумників в держапараті і активно карав усіх освічених чиновників, які намагалися пояснювати імператору що репресії та занадто суворі закони до добра не доведуть. На додачу Цінь наказав конфіскувати та спалити усі давні тексти в імперії, що ніхто з грамотних людей не міг прочитати про те, як правителі давнини робили помилки і що влада може бути поганою і проти неї можна було повставати<ref>Усі, хто намагався приховати такі заборонені тексти та книги за наказом імператора були страчені</ref>. Так було знищено дуже багато історичних матеріалів старих доімперських держав, за що вчені китайці наступних століть дуже дорікали тирану. Та і взагалі - найпоширенішим покаранням в час правління цього дядька була страта або довічні каторжні роботи на будівництві Великої Стіни або довічні копання каналів.

	=== Перша імперія - (Цінь) Qíncháo ===		=== Перша імперія - (Цінь) Qíncháo ===

Admin2 в 10:19, 9 червня 2025

2025-06-09T10:19:15Z

← Попередня версія		Версія за 13:19, 9 червня 2025
Рядок 53:		Рядок 53:

	=== Династії Суй і Тан ===		=== Династії Суй і Тан ===
	Дві династії раннього середньовіччя (581-907 роки) яких китайці дуже люблять, бо в той час могутність імперії була найбільш яскравою та потужною. В країні поширився буддизм (тодішні імператори його форсили сильно і це вийшло боком буддистам, коли змінилися династії і буддистів почали частково щемити ~~праворінні~~ віруни у старі добрі конфуціанські порядки), вплив імперії розповсюдився аж до Аральського моря, почалися навіть війни з арабським халіфатом за вплив на степові народи та торгові шляхи. З цього періоду як раз і походять [https://en.wikipedia.org/wiki/Maijishan_Grottoes печерні буддистські храми] та [https://en.wikipedia.org/wiki/Leshan_Giant_Buddha епічні статуї будди] в Китаї. На додачу - в цей час вперше китайські мудреці спромоглися звернути увагу на іноземну культуру (бо раніше китайці зневажали усе що могло приходити закордону) і це завдяки тому ж проникненню буддизму - адже усних проповідей китайцям було мало і хотілося перекласти багато чого по буддизму з індійських мов [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0].		Дві династії раннього середньовіччя (581-907 роки) яких китайці дуже люблять, бо в той час могутність імперії була найбільш яскравою та потужною. В країні поширився буддизм (тодішні імператори його форсили сильно і це вийшло боком буддистам, коли змінилися династії і буддистів почали частково щемити правовірні віруни у старі добрі конфуціанські порядки), вплив імперії розповсюдився аж до Аральського моря, почалися навіть війни з арабським халіфатом за вплив на степові народи та торгові шляхи. З цього періоду як раз і походять [https://en.wikipedia.org/wiki/Maijishan_Grottoes печерні буддистські храми] та [https://en.wikipedia.org/wiki/Leshan_Giant_Buddha епічні статуї будди] в Китаї. На додачу - в цей час вперше китайські мудреці спромоглися звернути увагу на іноземну культуру (бо раніше китайці зневажали усе що могло приходити закордону) і це завдяки тому ж проникненню буддизму - адже усних проповідей китайцям було мало і хотілося перекласти багато чого по буддизму з індійських мов [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0].

	== "Китайські" країни і кочівники ==		== "Китайські" країни і кочівники ==

Admin2: /* Долина Янцзи-Хуанхе */

2025-06-08T15:05:01Z

Долина Янцзи-Хуанхе

← Попередня версія		Версія за 18:05, 8 червня 2025
Рядок 8:		Рядок 8:
	=== Долина Янцзи-Хуанхе ===		=== Долина Янцзи-Хуанхе ===
	[[Файл:Region of xia.svg.png\|міні\|Ядро китайської цивілізації Ся (Кся)]]		[[Файл:Region of xia.svg.png\|міні\|Ядро китайської цивілізації Ся (Кся)]]
	Китайці до 20-го століття вимірювали історію династіями і для них династія дорівнювала державі. Згідно традиції, навіть сучасні китайці нестримно шанують та [[Фап\|мастурбують]] на так звану [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%8F Династію Ся] - напівлегендарне державне утворення в долині Янцзи і такого ж напівлегендарного князя [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юй ]. А китайські вчені, як і з кістками синантропів, з усіх сил намагаються зістарити докази, що на теренах Янцзи та Хуанхе цивілізовані держави поставали вже в 3-му тисячоліття до н.є. Для білого варвара, який не знає як перевіряти пруфи або сортувати партійну ідеологічно правильну історію Китаю, важко відсортувати де в офіційній сучасній історії про ті давні часи - точні наукові дані, а де притягнути за вуха припущення. Якщо по факту - на центральній китайській болотяній рівнині існували низки невеличких державних утворень, масштабів грецьких полісів, різних племінних союзів та теократичних князівств, які пізніші китайці увесь час намагалися показати як потужні та великі королівства з чіткою централізованою владою. Навіть виник міф про першого [https://uk.wikipedia.org/wiki/Жовтий_імператор Жовтого імператора], такого собі Прометея Китаю, що ніби-то правив десь в 3-му тисячолітті до н.е.		Китайці до 20-го століття вимірювали історію династіями і для них династія дорівнювала державі. Згідно традиції, навіть сучасні китайці нестримно шанують та [[Фап\|мастурбують]] на так звану [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%8F Династію Ся] - напівлегендарне державне утворення в долині Янцзи і такого ж напівлегендарного князя [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юй ]. А китайські вчені, як і з кістками синантропів, з усіх сил намагаються зістарити докази, що на теренах Янцзи та Хуанхе цивілізовані держави поставали вже в 3-му тисячоліття до н.є. Для білого варвара, який не знає як перевіряти пруфи або сортувати партійну ідеологічно правильну історію Китаю, важко відсортувати де в офіційній сучасній історії про ті давні часи - точні наукові дані, а де притягнути за вуха припущення. Якщо по факту - на центральній китайській болотяній рівнині існували низки невеличких державних утворень, масштабів грецьких полісів, різних племінних союзів та теократичних князівств, які пізніші китайці увесь час намагалися показати як потужні та великі королівства з чіткою централізованою владою. Навіть виник міф про першого [https://uk.wikipedia.org/wiki/Жовтий_імператор Жовтого імператора], такого собі Прометея Китаю, що ніби-то правив десь в 3-му тисячолітті до н.е.

			Загалом, китайські історики з часів початку записів (а це 4-2 століття до р.х.) завжди були дотошні - тобто, задокументовані факти, що якась біда сталася по вині чиновників чи якогось правителя-довбойоба, що десь китайське військо проїбало кочівникам, - вони не замовчували, але метою записів таких фактів було накопичення інфи, якою користувалася вельми обмежена група чиновників та дослідників. Ці архіви завжди тримали в максимальному порядку, але уся інфа йшла в книги та підручники лише коли треба було розказати якусь моральну історію, показати якісь пороки або чесноти історичних діячів.

	<gallery>		<gallery>

Admin2: /* Відео */ екстракт додано в розділ вище

2025-01-31T20:41:55Z

Відео: екстракт додано в розділ вище

← Попередня версія		Версія за 23:41, 31 січня 2025
Рядок 73:		Рядок 73:
	== Відео ==		== Відео ==
	{{Videogallery\|cols=3\|widths=321		{{Videogallery\|cols=3\|widths=321
	~~\|youtube\|X7fQyc47R30\|Про доісторичний Китай~~
	\|youtube\|simzwHSJwIA\|Про Опіумні війни		\|youtube\|simzwHSJwIA\|Про Опіумні війни
	\|youtube\|\|		\|youtube\|\|

Admin2: /* Долина Янцзи-Хуанхе */

2025-01-31T20:40:48Z

Долина Янцзи-Хуанхе

← Попередня версія		Версія за 23:40, 31 січня 2025
Рядок 13:		Рядок 13:
	Huangdi Temple with Statue of the Yellow Emperor.jpg\|Шанування Жовтого імператора нікуди не зникло і зараз.		Huangdi Temple with Statue of the Yellow Emperor.jpg\|Шанування Жовтого імператора нікуди не зникло і зараз.
	</gallery>		</gallery>

			{{Videogallery\|cols=3\|widths=321
			\|youtube\|Oa7B2_Pg9RY\|Китай. Початок історії.
			}}

	== Концепт імперії і перші династії ==		== Концепт імперії і перші династії ==

← Попередня версія		Версія за 23:41, 31 січня 2025
Рядок 73:		Рядок 73:
	== Відео ==		== Відео ==
	{{Videogallery\|cols=3\|widths=321		{{Videogallery\|cols=3\|widths=321
	~~\|youtube\|X7fQyc47R30\|Про доісторичний Китай~~
	\|youtube\|simzwHSJwIA\|Про Опіумні війни		\|youtube\|simzwHSJwIA\|Про Опіумні війни
	\|youtube\|\|		\|youtube\|\|