<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97</id>
	<title>Історія Японії - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;action=history"/>
	<updated>2026-07-20T00:15:31Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.39.7</generator>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=72316&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Епоха самураїв */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=72316&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2026-04-08T20:02:06Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Епоха самураїв&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 23:02, 8 квітня 2026&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l18&quot;&gt;Рядок 18:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 18:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Епоха самураїв ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Епоха самураїв ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Самураї 1.jpg|міні|Тру]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Самураї 1.jpg|міні|Тру]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Файл:Самураї.jpg|міні|Самураї в кіно та в історії. ]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У війнах з північними сусідами у всяких кланів з [https://uk.wikipedia.org/wiki/Регіон_Тохоку Тохоку] з&amp;#039;являється самурайство, а сам кордон відсувається далеко на північ, аж до межі з сучасними префектурами Івате і Аоморі, а в році 1100 і те захоплюється, утворивши там якусь майже незалежну хуйню [https://uk.wikipedia.org/wiki/Тайра клану Тайра]. Тоді ж полководці на час битв з айнами почали отримувати титул шьоґуна, який мали віддавати три рази, два з яких повинні відмовити. В 1159 той ж клан Тайра відтіснив Фуджівару і встановив диктатуру самураяту. Звісно, переможеному [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%BE_%D0%99%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE Мінамото-но Йорітомо] не личило визнавати поразку як чоловік через вищезгадану культуру [[лґбт]] і намовляння засланого принца, а тому він продовжив боротьбу за спиною Тайри і в 1185 таки взяв владу. Після цього в країні [[це важко осягнути, втім і не треба|існувало три різні закони]], окремо для земель аристократії, феодалів і воїнів. Титул шьоґуна він не віддав, хакнувши традицію: якщо двічі імператор відмовив, то нащо турбувати його втретє? От і став фактично одноосібним правителем, відкрив ставку в Камакура (знову ж таки, назвавши період), і почав передавати в спадок на зло імператору. Імператорам це не сподобалося і вони пару разів намагалися повставати впродовж 13-14 століття, вдало лише один раз, але про це згодом. Злість імператора вперше ж вилилася в 1219 в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0_%D0%94%D0%B7%D1%8C%D0%BE%D0%BA%D1%8E невеличку війноньку], коли шоґуни не дотримали обіцянок, а імператори внаслідок втратили свої землі. Взагалі, не зважаючи на те, що дехто називає бакуфу за прізвищем засновника Мінамото, але [[раптово]] шоґунами були і з роду Фуджівара, і навіть з імператорського двору, але реальна влада належала регентам з гілки Годжо роду Тайра. Тим часом за межами Японії світ захопили монголи, в тому числі і сусідню Корею, звідки почали набігати. Першою постраждала Цушіма, яка ще з 1268 почергово була під окупацією. В 1274 вони висадилися, але тисяча самураїв змогли налякати кількадесят тисяч монголів, в результаті вони негайно відплили прямо в ураган, [[лох|в який знову ж таки потрапили 7 роками пізніше]]. Японці почали називати ці тайфуни &amp;quot;божественим вітром&amp;quot; (камікадзе, див. нижче) і молитися йому. Вторгнення, до речі, сприяло появі катан, які ми знаємо сьогодні. В той же час імператорська родина розділилася надвоє, що призвело до тертя і двох змов, і врешті решт повалення влади узурпаторів з третього разу, яке стало називатися &amp;quot;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%BC%D1%83 Реставрація Кемму]&amp;quot;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У війнах з північними сусідами у всяких кланів з [https://uk.wikipedia.org/wiki/Регіон_Тохоку Тохоку] з&amp;#039;являється самурайство, а сам кордон відсувається далеко на північ, аж до межі з сучасними префектурами Івате і Аоморі, а в році 1100 і те захоплюється, утворивши там якусь майже незалежну хуйню [https://uk.wikipedia.org/wiki/Тайра клану Тайра]. Тоді ж полководці на час битв з айнами почали отримувати титул шьоґуна, який мали віддавати три рази, два з яких повинні відмовити. В 1159 той ж клан Тайра відтіснив Фуджівару і встановив диктатуру самураяту. Звісно, переможеному [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%BE_%D0%99%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE Мінамото-но Йорітомо] не личило визнавати поразку як чоловік через вищезгадану культуру [[лґбт]] і намовляння засланого принца, а тому він продовжив боротьбу за спиною Тайри і в 1185 таки взяв владу. Після цього в країні [[це важко осягнути, втім і не треба|існувало три різні закони]], окремо для земель аристократії, феодалів і воїнів. Титул шьоґуна він не віддав, хакнувши традицію: якщо двічі імператор відмовив, то нащо турбувати його втретє? От і став фактично одноосібним правителем, відкрив ставку в Камакура (знову ж таки, назвавши період), і почав передавати в спадок на зло імператору. Імператорам це не сподобалося і вони пару разів намагалися повставати впродовж 13-14 століття, вдало лише один раз, але про це згодом. Злість імператора вперше ж вилилася в 1219 в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0_%D0%94%D0%B7%D1%8C%D0%BE%D0%BA%D1%8E невеличку війноньку], коли шоґуни не дотримали обіцянок, а імператори внаслідок втратили свої землі. Взагалі, не зважаючи на те, що дехто називає бакуфу за прізвищем засновника Мінамото, але [[раптово]] шоґунами були і з роду Фуджівара, і навіть з імператорського двору, але реальна влада належала регентам з гілки Годжо роду Тайра. Тим часом за межами Японії світ захопили монголи, в тому числі і сусідню Корею, звідки почали набігати. Першою постраждала Цушіма, яка ще з 1268 почергово була під окупацією. В 1274 вони висадилися, але тисяча самураїв змогли налякати кількадесят тисяч монголів, в результаті вони негайно відплили прямо в ураган, [[лох|в який знову ж таки потрапили 7 роками пізніше]]. Японці почали називати ці тайфуни &amp;quot;божественим вітром&amp;quot; (камікадзе, див. нижче) і молитися йому. Вторгнення, до речі, сприяло появі катан, які ми знаємо сьогодні. В той же час імператорська родина розділилася надвоє, що призвело до тертя і двох змов, і врешті решт повалення влади узурпаторів з третього разу, яке стало називатися &amp;quot;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%BC%D1%83 Реставрація Кемму]&amp;quot;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=70245&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Імперський період */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=70245&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2025-01-26T21:48:17Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Імперський період&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 00:48, 27 січня 2025&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l48&quot;&gt;Рядок 48:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 48:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Singapore 1942 Capitulation2.jpg|Знову японці в місті. Лютий 1942 року.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Singapore 1942 Capitulation2.jpg|Знову японці в місті. Лютий 1942 року.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Japanese poster after victory in Southeast Asia, c.1942.jpg|Японський плакат на честь переможеньок 1942 року.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Japanese poster after victory in Southeast Asia, c.1942.jpg|Японський плакат на честь переможеньок 1942 року.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Французька імперська пропаганда 3.jpg|Французи палають від захоплення Індокитаю японцями&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;1942 став роком воєнного тріумфу япошок, який втім тривав дуже недовго: на окупованих територіях, які відчули всі переваги життя під джапами, розгорталась партизанщина, а американці зламали японські шифрокоди (лол), тому вони нормально так смоктанули під Мідуеєм, і згодом під Гуадалканалом, і наступні три роки теж. Проте японці як самі не давалися в полон, так і інших полонених різали чи відправляли пішки з ніхуям. Ще вони через постійний дефіцит набоїв та снарядів [[дарвін|атакували з катанами, багнетами і криками &amp;quot;банзай&amp;quot;]] позиції ворогів - американців. Озброєних ґарандами і томпсонами. Словом, японці втрачали все більше, убивали в самовбивчих атаках своїх найбільш сміливих вояків, ще й страждали від нестачі ресурсів, і до 1944 вони не здогадалися ніц інакшого, як пускати по чужих кораблях літаки з вибухівкою і добре промитими пропагандою самогубцями, які назвали в честь того самого божественного вітру - камікадзе. Навіть припинили виробництво інших літаків заради [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Yokosuka_MXY-7_Ohka бака-бомб]. Це їм не допомогло: з грудня 1944 американці масово бомбили власне Японію, а в березні 1945 взяли Іодзіму і встановили відомий прапор. Те саме й на Окінаві в червні. Там, до речі досі амерські бази стоять. А далі всі знають: пукавки, спроба перевороту, розгром Квантунської армії, і врешті капітуляція 2 вересня на лінкорі &amp;quot;Міссурі&amp;quot;. Завдяки мілітарному лобі Японія лежала в руїнах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;1942 став роком воєнного тріумфу япошок, який втім тривав дуже недовго: на окупованих територіях, які відчули всі переваги життя під джапами, розгорталась партизанщина, а американці зламали японські шифрокоди (лол), тому вони нормально так смоктанули під Мідуеєм, і згодом під Гуадалканалом, і наступні три роки теж. Проте японці як самі не давалися в полон, так і інших полонених різали чи відправляли пішки з ніхуям. Ще вони через постійний дефіцит набоїв та снарядів [[дарвін|атакували з катанами, багнетами і криками &amp;quot;банзай&amp;quot;]] позиції ворогів - американців. Озброєних ґарандами і томпсонами. Словом, японці втрачали все більше, убивали в самовбивчих атаках своїх найбільш сміливих вояків, ще й страждали від нестачі ресурсів, і до 1944 вони не здогадалися ніц інакшого, як пускати по чужих кораблях літаки з вибухівкою і добре промитими пропагандою самогубцями, які назвали в честь того самого божественного вітру - камікадзе. Навіть припинили виробництво інших літаків заради [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Yokosuka_MXY-7_Ohka бака-бомб]. Це їм не допомогло: з грудня 1944 американці масово бомбили власне Японію, а в березні 1945 взяли Іодзіму і встановили відомий прапор. Те саме й на Окінаві в червні. Там, до речі досі амерські бази стоять. А далі всі знають: пукавки, спроба перевороту, розгром Квантунської армії, і врешті капітуляція 2 вересня на лінкорі &amp;quot;Міссурі&amp;quot;. Завдяки мілітарному лобі Японія лежала в руїнах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=70201&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Давня історія */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=70201&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2025-01-21T23:23:12Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Давня історія&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 02:23, 22 січня 2025&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l4&quot;&gt;Рядок 4:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 4:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Японці як народ [[раптово]] почалися з переселення прото-корейців та їм подібних племен, що тікали від загребущих військ династії Хань, і які брали наложниць собі з місцевих дикунів. Ці дикуни - еміші, предки айнів, але про них згодом, до речі, жили в солом&amp;#039;яних хатинах і займалися скотарством. [[Подібність японської та української культур|Нічого не нагадує]]? Вже на початку тисячоліття на островах існували держава [[нахуй|На]] в районів Фукуоки і матріархальна держава Яматай в районі Кансай. Єдине, що про неї відомо, це якась цариця Хіміко, але з переходом до патріархату останньої і починається історія Ямато.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Японці як народ [[раптово]] почалися з переселення прото-корейців та їм подібних племен, що тікали від загребущих військ династії Хань, і які брали наложниць собі з місцевих дикунів. Ці дикуни - еміші, предки айнів, але про них згодом, до речі, жили в солом&amp;#039;яних хатинах і займалися скотарством. [[Подібність японської та української культур|Нічого не нагадує]]? Вже на початку тисячоліття на островах існували держава [[нахуй|На]] в районів Фукуоки і матріархальна держава Яматай в районі Кансай. Єдине, що про неї відомо, це якась цариця Хіміко, але з переходом до патріархату останньої і починається історія Ямато.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Стародавній японський літопис &amp;quot;Ніхон Шокі&amp;quot; приписує створення Японії у VII столітті до нашої ери. Насправді нас, українців, як завжди, найобують, бо в той час в Японії були лише солом&amp;#039;яні халупки еміші, культури Джомон, а сама японська державність створена в період [[Яой]], тобто на межі 3-4 століть вже нашої ери. Коронація Джімму, згідно з вже науковою хронологією, відбулася лише 301 року. Бажання удревнити культуру цілком &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;природнє&lt;/del&gt;, але &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;вони &lt;/del&gt;дійшли до того, що зробили 8 феодальних лідерів імператорами &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;почерговими&lt;/del&gt;, які правили по 150 років. Насправді першим загальновизнаним наукою імператором був Суйдзін, який правив з 324 року. Територія тодішньої країни обмежувалася на заході Хірошімою і на сході Токіо, а столиця була в долині Осаки, тобто країна навіть третину Хонсю не контролювала, не кажучи про сусідні острови. Десь зо століття вони займалися хуйнею типу воєн з дикунами і розширення території, що захопили увесь західний Хонсю.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Стародавній японський літопис &amp;quot;Ніхон Шокі&amp;quot; приписує створення Японії у VII столітті до нашої ери. Насправді нас, українців, як завжди, найобують, бо в той час в Японії були лише солом&amp;#039;яні халупки еміші, &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%94%D0%B7%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD &lt;/ins&gt;культури Джомон&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;, а сама японська державність створена в період [[Яой]], тобто на межі 3-4 століть вже нашої ери. &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%94%D0%B7%D1%96%D0%BC%D0%BC%D1%83 &lt;/ins&gt;Коронація Джімму&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;, згідно з вже науковою хронологією, відбулася лише 301 року &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;а не в 6-му столітт до н.е&lt;/ins&gt;. Бажання удревнити культуру цілком &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;природно&lt;/ins&gt;, але &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;японські історики &lt;/ins&gt;дійшли до того, що зробили 8 феодальних лідерів &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;почерговими &lt;/ins&gt;імператорами, які правили по 150 років &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;кожен&lt;/ins&gt;. Насправді першим загальновизнаним наукою імператором був Суйдзін, який правив з 324 року. Територія тодішньої країни обмежувалася на заході Хірошімою і на сході Токіо, а столиця була в долині Осаки, тобто країна навіть третину &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;острова &lt;/ins&gt;Хонсю не контролювала, не кажучи про сусідні острови. Десь зо століття вони займалися хуйнею&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, &lt;/ins&gt;типу воєн з дикунами і розширення території, що захопили увесь західний Хонсю.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Але в середині V століття прийшов такий собі імператор Нінтоку, який запросив &amp;lt;s&amp;gt;варягів&amp;lt;/s&amp;gt; корейців реформувати країну. З ним пов&amp;#039;язана цікава історія: він дуже хотів розвитку своєї прото-імперії, але все йшло по піхві. Варто зазначити, що в ті часи [[раптово]] корейці були набагато більш цивілізовані ніж японці, котрі ще вважались варварами. Але в корейців також не дуже йшло нести світло цивілізації, бо жпені не розуміли прожекти корейців. Тоді імператор розсердився і наказав своїм міністрам принести себе в жертву {{коментар|камі|боги синтоїзму}}. Ну японській міністр у річку і втопився. А кореєць сказав: &amp;quot;Давай, пане імператоре, спочатку у Камі спитаємо, що вони хочуть&amp;quot;. І запропонував кинути у річку гарбуз - якщо втоне - я за нею, а якщо ні - то Камі проти моєї жертви. Кинув кореєць гарбуз у воду і він поплив за течією. &amp;quot;Ось бач, імператоре, Камі хочуть, щоб ми побудували іригаційну систему для наших полів&amp;quot; - сказав кореєць. Імператор тоді нарешті згодився. Корейці побудували іригаційні системи, що збільшило економіку Ямато, а більш пізні японські тексти кажуть, що кореєць таки був правий - Камі хотіли, щоб японці не в річках топились, а щоб будували іригаційні системи і вдосконалювали економіку. Проте основне його досягнення в тому, що він нарешті прийняв буддійський календар за основу і дати з цього часу (453 р.н.е.) вважаються історично достовірними. А за пару десятиліть почалася боротьба кланів за обмеження впливу імператорського роду, на коні якої заїхали тубільні аристократи, які у 538 році встановили Будду як головного, столицю в долині Асука, завезли буддійські монастирі і ієрогліфи, які стали згодом манйоґаною. Серйозно, [[це важко осягнути, втім і не треба|вони до того часу не мали писемности]]. Так скінчився період {{коментар|Кофун|курган, порівняйте з англійським coffin}} і почався новий період Асука - період (разом із наступним Нара) каргокультизму і тупого копіпасту всього китайського. Самі ж китайці довший час називали японців &amp;quot;ва&amp;quot; (倭), тобто карлики, аж доки японці самі не замінили його спершу на &amp;quot;ва&amp;quot; (和) - гармонія, а потім на &amp;quot;ніхон&amp;quot; (日本), але про то згодом. Зараз ж після перенесення столиці (норм така причина для війни) почалася справжня війна кланів, старі правлячі роди Кофун (Кацураґі і згодом Отомо) скинуті, а захисники традицій Мононобе переможені.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Але в середині V століття прийшов такий собі імператор Нінтоку, який запросив &amp;lt;s&amp;gt;варягів&amp;lt;/s&amp;gt; корейців реформувати країну. З ним пов&amp;#039;язана цікава історія: він дуже хотів розвитку своєї прото-імперії, але все йшло по піхві. Варто зазначити, що в ті часи [[раптово]] корейці були набагато більш цивілізовані ніж японці, котрі ще вважались варварами. Але в корейців також не дуже йшло нести світло цивілізації, бо жпені не розуміли прожекти корейців. Тоді імператор розсердився і наказав своїм міністрам принести себе в жертву {{коментар|камі|боги синтоїзму}}. Ну японській міністр у річку і втопився. А кореєць сказав: &amp;quot;Давай, пане імператоре, спочатку у Камі спитаємо, що вони хочуть&amp;quot;. І запропонував кинути у річку гарбуз - якщо втоне - я за нею, а якщо ні - то Камі проти моєї жертви. Кинув кореєць гарбуз у воду і він поплив за течією. &amp;quot;Ось бач, імператоре, Камі хочуть, щоб ми побудували іригаційну систему для наших полів&amp;quot; - сказав кореєць. Імператор тоді нарешті згодився. Корейці побудували іригаційні системи, що збільшило економіку Ямато, а більш пізні японські тексти кажуть, що кореєць таки був правий - Камі хотіли, щоб японці не в річках топились, а щоб будували іригаційні системи і вдосконалювали економіку. Проте основне його досягнення в тому, що він нарешті прийняв буддійський календар за основу і дати з цього часу (453 р.н.е.) вважаються історично достовірними. А за пару десятиліть почалася боротьба кланів за обмеження впливу імператорського роду, на коні якої заїхали тубільні аристократи, які у 538 році встановили Будду як головного, столицю в долині Асука, завезли буддійські монастирі і ієрогліфи, які стали згодом манйоґаною. Серйозно, [[це важко осягнути, втім і не треба|вони до того часу не мали писемности]]. Так скінчився період {{коментар|Кофун|курган, порівняйте з англійським coffin}} і почався новий період Асука - період (разом із наступним Нара) каргокультизму і тупого копіпасту всього китайського. Самі ж китайці довший час називали японців &amp;quot;ва&amp;quot; (倭), тобто карлики, аж доки японці самі не замінили його спершу на &amp;quot;ва&amp;quot; (和) - гармонія, а потім на &amp;quot;ніхон&amp;quot; (日本), але про то згодом. Зараз ж після перенесення столиці (норм така причина для війни) почалася справжня війна кланів, старі правлячі роди Кофун (Кацураґі і згодом Отомо) скинуті, а захисники традицій Мононобе переможені.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=69888&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Див. також */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=69888&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-12-18T13:15:56Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Див. також&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 16:15, 18 грудня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l66&quot;&gt;Рядок 66:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 66:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*[[Японія]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*[[Японія]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*[[Історія Китаю]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*[[Історія Китаю]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;*[[Золота Орда]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*[[Архів:Історія аніме: Зародження]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*[[Архів:Історія аніме: Зародження]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=69067&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Імперський період */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=69067&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-10-01T08:56:00Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Імперський період&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 11:56, 1 жовтня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l37&quot;&gt;Рядок 37:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 37:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Наступне десятиліття япошки з досить великою як для молодої сили імперією розширювалися на новоприбулі землі типу німецького Ціньдао чи тихоокеанського мандату. Корею і Тайвань потихеньку &amp;lt;del&amp;gt;мирно&amp;lt;/del&amp;gt; намагалися асимілювати. Це був золотий час міці япошок, хоча половина населення досі жила в багні та бамбукових хатках з ніхуями, але цей час романтизований наприклад дідом [[Міядзакі]] як час його молодости. Але япошкам здалося мало, і вони намагалися проникнути на руїни РІ, де намагалися встановити власні уряди типу ДВР чи РВО та анексувати північ &amp;lt;s&amp;gt;Сахаліну&amp;lt;/s&amp;gt; Карахвуто, проте зафейлила через нездалість; то на руїни колишньої китайської імперії знову. А отут починається найцікавіше: спершу вони підтримували різні китайські кліки для отримання певних економічних ачівок, які були в решті 8 пунктів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Наступне десятиліття япошки з досить великою як для молодої сили імперією розширювалися на новоприбулі землі типу німецького Ціньдао чи тихоокеанського мандату. Корею і Тайвань потихеньку &amp;lt;del&amp;gt;мирно&amp;lt;/del&amp;gt; намагалися асимілювати. Це був золотий час міці япошок, хоча половина населення досі жила в багні та бамбукових хатках з ніхуями, але цей час романтизований наприклад дідом [[Міядзакі]] як час його молодости. Але япошкам здалося мало, і вони намагалися проникнути на руїни РІ, де намагалися встановити власні уряди типу ДВР чи РВО та анексувати північ &amp;lt;s&amp;gt;Сахаліну&amp;lt;/s&amp;gt; Карахвуто, проте зафейлила через нездалість; то на руїни колишньої китайської імперії знову. А отут починається найцікавіше: спершу вони підтримували різні китайські кліки для отримання певних економічних ачівок, які були в решті 8 пунктів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Проте 1928 року владу в Китаї захопила націоналістична партія Гоміньдан, яка почала глибоко націоналістичну і протекціоністську політику в економіці і територіальних питаннях. Це вибісило всі західні країни, але лише япошки були злопам&amp;#039;ятними. Так само злопам&amp;#039;ятними вони були після Лондонської угоди, коли на кожних 5 тон фльоти британців і США японцям дозволили мати лише три. Плюс додалися наслідки великої депресії і біднішання населення, і, відповідно, радикалізації настроїв суспільства. Ще їм були потрібні ресурси, які були в сусідніх колоніях, бо в самій Японії було ніхуя та трошки рису. Відповідно з цього часу вони почали витрачати величезні кошти на армію, флот та авіацію, готуючи &amp;lt;s&amp;gt;помсту&amp;lt;/s&amp;gt; ніж у спину [[РАПТОВО|всім сусідам одразу]]. В результаті були створені: меморандум Танаки з планами захоплення Азії, а також ідеологія &amp;quot;8 кутів світу під одним дахом&amp;quot; і товариства &amp;quot;Сакури&amp;quot; і &amp;quot;Чорного дракона&amp;quot;, фракції &amp;quot;Тосейха&amp;quot; і &amp;quot;Кодоха&amp;quot;.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Проте 1928 року владу в Китаї захопила націоналістична &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Історія_Китаю#Пиздець_20-го_століття|&lt;/ins&gt;партія Гоміньдан&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;, яка почала глибоко націоналістичну і протекціоністську політику в економіці і територіальних питаннях. Це вибісило всі західні країни, але лише япошки були злопам&amp;#039;ятними. Так само злопам&amp;#039;ятними вони були після Лондонської угоди, коли на кожних 5 тон фльоти британців і США японцям дозволили мати лише три. Плюс додалися наслідки великої депресії і біднішання населення, і, відповідно, радикалізації настроїв суспільства. Ще їм були потрібні ресурси, які були в сусідніх колоніях, бо в самій Японії було ніхуя та трошки рису. Відповідно з цього часу вони почали витрачати величезні кошти на армію, флот та авіацію, готуючи &amp;lt;s&amp;gt;помсту&amp;lt;/s&amp;gt; ніж у спину [[РАПТОВО|всім сусідам одразу]]. В результаті були створені: меморандум Танаки з планами захоплення Азії, а також ідеологія &amp;quot;8 кутів світу під одним дахом&amp;quot; і товариства &amp;quot;Сакури&amp;quot; і &amp;quot;Чорного дракона&amp;quot;, фракції &amp;quot;Тосейха&amp;quot; і &amp;quot;Кодоха&amp;quot;.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Час ДЖІ для китайозів настав 18 вересня 1931 року. На диво, японський уряд хоч формально і засудив дії армії, та не зробив нічого для зупинення цього безумства, і відповідно японці створили маріонеткові Манчжоу-го і Внутрішню Монголію і дійшли аж до Китайської стіни, а потім і до Пекіна. Проте японська політика загалом була мирною до 1936, коли офіцери-[[нацик]]и спробували захопити владу, а китайці об&amp;#039;єдналися після тривалої громадянської війни проти агресивних японців.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Час ДЖІ для китайозів настав 18 вересня 1931 року. На диво, японський уряд хоч формально і засудив дії армії, та не зробив нічого для зупинення цього безумства, і відповідно японці створили маріонеткові Манчжоу-го і Внутрішню Монголію і дійшли аж до Китайської стіни, а потім і до Пекіна. Проте японська політика загалом була мирною до 1936, коли офіцери-[[нацик]]и спробували захопити владу, а китайці об&amp;#039;єдналися після тривалої громадянської війни проти агресивних японців.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=68071&amp;oldid=prev</id>
		<title>MiskoGe: /* Сучасний період */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=68071&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-06-07T03:40:49Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Сучасний період&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 06:40, 7 червня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l57&quot;&gt;Рядок 57:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 57:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Сучасний період ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Сучасний період ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Завдяки наполяганню МакАртура основа політичної системи Японії - імператорська влада - була збережена, але очищена від всяких ознак &amp;quot;богообраности&amp;quot;, в Конституцію додали 9 статтю про заборону мати армію. Економіку перебудовували на споживання американського продукту. Але привид холодної війни змушений був внести свої корективи: японцям стали давати все більше і більше грошей на відбудову, а японським фірмам віддавати підряди.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Завдяки наполяганню МакАртура основа політичної системи Японії - імператорська влада - була збережена, але очищена від всяких ознак &amp;quot;богообраности&amp;quot;, в Конституцію додали 9 статтю про заборону мати армію. Економіку перебудовували на споживання американського продукту. Але привид холодної війни змушений був внести свої корективи: японцям стали давати все більше і більше грошей на відбудову, а японським фірмам віддавати підряди&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Основним переломним моментом в зміні ставлення стала [[Корейська війна]], коли МакАртур основні підряди на забезпечення американських військ в Кореї дав японським фірмам. В вересні 1951 року підписали Сан-Франциський мирний договір разом із договором про перебування американських військ, який переглядався лем один раз, але забезпечив протести японських соціалістів на 20 років вперед, найвідоміші в 1960 і 68. Повертаючись до Сан-Франциського договору, совок його не визнав через те, що його вимоги щодо північних територій і хоккайдо не були враховані, що робить японію досі в стані війни з срср&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Японія славилася своєю стабільністю: починаючи з 1956 там виграє вибори одна і та сама партія. Її ліберальна економічна політика зробила свою справу. Японські продукти в 50-60-х славилися своєю [[made in China|лайняністю]], проте саме вони заповнили прилавки західних країн і дали вийти економіці вгору: щороку темпи зростання становили 10% боже шоб так українська  економіка росла. В 1970 це трохи приглушив відпуск єни у більш-менш вільне плавання і &amp;quot;переворот&amp;quot; Юкіо Місіми, під час якого він прийняв синто, але економіка і далі росла по 6%, що дозволило увійти в летронну епоху і 21 століття ще в 20-му. Саме в Японії створили караоке, нінтендо, плейстейшн, MSX та купу всяких ігор. Ще японія - батьківщина [[оняме]] і [[манґа|манки]].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Попри вище згадані протести, &lt;/ins&gt;Японія славилася своєю стабільністю: починаючи з 1956 там виграє вибори одна і та сама партія. Її ліберальна економічна політика зробила свою справу. Японські продукти в 50-60-х славилися своєю [[made in China|лайняністю]], проте саме вони заповнили прилавки західних країн і дали вийти економіці вгору: щороку темпи зростання становили 10% боже шоб так українська  економіка росла. В 1970 це трохи приглушив відпуск єни у більш-менш вільне плавання&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, інцидент Асама Сансо &lt;/ins&gt;і &amp;quot;переворот&amp;quot; Юкіо Місіми, під час якого він прийняв синто, але економіка і далі росла по 6%, що дозволило увійти в летронну епоху і 21 століття ще в 20-му. Саме в Японії створили караоке, нінтендо, плейстейшн, MSX та купу всяких ігор. Ще японія - батьківщина [[оняме]] і [[манґа|манки]].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Проте &lt;/del&gt;Японія проїбалася з таймінґами і ввійшла в затяжну кризу в &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;1992&lt;/del&gt;, [[рекурсія|&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;а &lt;/del&gt;потім в 1998, а потім в 2008...]] &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Єдина &lt;/del&gt;надія на абеноміку і суґаноміку.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Щоправда бажання постійного росту понад усе і невдоволення сша своїм васалом у вигляді торгових війн переросло у те, що у 1980-х японська економіка увійшла в стан бульбашки, сумнівно відомої своїми розмірами&amp;lt;ref&amp;gt;за неповні 4 роки індекс бенчмарку виріс в 4,5 разів, а за наступні 20 років повернувся до початкових значень, після чого почав знову рости&amp;lt;/ref&amp;gt;, що гарантовано забезпечило те, що &lt;/ins&gt;Японія проїбалася з таймінґами і &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;як тільки булька лусла - &lt;/ins&gt;ввійшла в затяжну кризу в &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;1991, а накопичені борги і непрацюючі кредити видані на купівлю землі призвели до того&lt;/ins&gt;, &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;що &lt;/ins&gt;[[рекурсія|потім в 1998, а потім в 2008...]] &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;За час і як наслідок цих криз Яойнія перетворилася з центру світової економіки з передовими нанотехнологіями на середньостатистичну розвинену країну, де життя повільно лине, щоправда зарин в токійському метро і невада-тян з цим не дуже згідні. На момент написання цього магнум опусу єдина &lt;/ins&gt;надія &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;була &lt;/ins&gt;на абеноміку і суґаноміку&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, проте з висоти 4 років видно, що вжиті міри були недостатніми, хоча і додали певного оптимізму. Мабуть що надії вже нема, втім я би все одно не спішив би з висновками, [https://www.youtube.com/watch?v=OFQQALduhzA віабу все ще мають що там робити]&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Див. також ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Див. також ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>MiskoGe</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=67213&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Імперський період */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=67213&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-05-10T16:35:34Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Імперський період&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:35, 10 травня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l41&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Час ДЖІ для китайозів настав 18 вересня 1931 року. На диво, японський уряд хоч формально і засудив дії армії, та не зробив нічого для зупинення цього безумства, і відповідно японці створили маріонеткові Манчжоу-го і Внутрішню Монголію і дійшли аж до Китайської стіни, а потім і до Пекіна. Проте японська політика загалом була мирною до 1936, коли офіцери-[[нацик]]и спробували захопити владу, а китайці об&amp;#039;єдналися після тривалої громадянської війни проти агресивних японців.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Час ДЖІ для китайозів настав 18 вересня 1931 року. На диво, японський уряд хоч формально і засудив дії армії, та не зробив нічого для зупинення цього безумства, і відповідно японці створили маріонеткові Манчжоу-го і Внутрішню Монголію і дійшли аж до Китайської стіни, а потім і до Пекіна. Проте японська політика загалом була мирною до 1936, коли офіцери-[[нацик]]и спробували захопити владу, а китайці об&amp;#039;єдналися після тривалої громадянської війни проти агресивних японців.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Файл:Japan poster 1942.jpg|міні|1942 рік для японців]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після цього як покарання і як провокацію вони вчинили інцидент на річці Луґоу. Чан Кайші виявився не з боягузів і не піддався. Тому японці пішли в наступ як там, так і в Шанхаї, де вони спровокували вбивство свого офіцера в аеропорту. Міжнародна спільнота стала на бік Китаю, нацики - на бік Японії. За рік вони ледве десятину змогли захопити, але серед тої десятини були обидві столиці Китаю і найважливіші промислові райони. На Японію втім наклали ембарго, що вони сприйняли дуже своєрідно і 7 грудня 1941 полетіли бомбити Перл-Гарбор. Американці це у відповідь теж сприйняли дуже своєрідно і скинули дві [[ядерна зброя|пукавки]], але це потім. Зараз американці спромоглися лише на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BB%D0%B0 дюжину легких бомберів на Токіо], в той час, як всі союзники втрачали всі свої азійські і тихоокеанські колонії.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після цього як покарання і як провокацію вони вчинили інцидент на річці Луґоу. Чан Кайші виявився не з боягузів і не піддався. Тому японці пішли в наступ як там, так і в Шанхаї, де вони спровокували вбивство свого офіцера в аеропорту. Міжнародна спільнота стала на бік Китаю, нацики - на бік Японії. За рік вони ледве десятину змогли захопити, але серед тої десятини були обидві столиці Китаю і найважливіші промислові райони. На Японію втім наклали ембарго, що вони сприйняли дуже своєрідно і 7 грудня 1941 полетіли бомбити Перл-Гарбор. Американці це у відповідь теж сприйняли дуже своєрідно і скинули дві [[ядерна зброя|пукавки]], але це потім. Зараз американці спромоглися лише на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BB%D0%B0 дюжину легких бомберів на Токіо], в той час, як всі союзники втрачали всі свої азійські і тихоокеанські колонії.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=67211&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Імперський період */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=67211&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-05-10T16:33:27Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Імперський період&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:33, 10 травня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l41&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Час ДЖІ для китайозів настав 18 вересня 1931 року. На диво, японський уряд хоч формально і засудив дії армії, та не зробив нічого для зупинення цього безумства, і відповідно японці створили маріонеткові Манчжоу-го і Внутрішню Монголію і дійшли аж до Китайської стіни, а потім і до Пекіна. Проте японська політика загалом була мирною до 1936, коли офіцери-[[нацик]]и спробували захопити владу, а китайці об&amp;#039;єдналися після тривалої громадянської війни проти агресивних японців.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Час ДЖІ для китайозів настав 18 вересня 1931 року. На диво, японський уряд хоч формально і засудив дії армії, та не зробив нічого для зупинення цього безумства, і відповідно японці створили маріонеткові Манчжоу-го і Внутрішню Монголію і дійшли аж до Китайської стіни, а потім і до Пекіна. Проте японська політика загалом була мирною до 1936, коли офіцери-[[нацик]]и спробували захопити владу, а китайці об&amp;#039;єдналися після тривалої громадянської війни проти агресивних японців.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після цього як покарання і як провокацію вони вчинили інцидент на річці Луґоу. Чан Кайші виявився не з боягузів і не піддався. Тому японці пішли в наступ як там, так і в Шанхаї, де вони спровокували вбивство свого офіцера в аеропорту. Міжнародна спільнота стала на бік Китаю, нацики - на бік Японії. За рік вони ледве десятину змогли захопити, але серед тої десятини були обидві столиці Китаю і найважливіші промислові райони. На Японію втім наклали ембарго, що вони сприйняли дуже своєрідно і 7 грудня 1941 полетіли бомбити Перл-Гарбор. Американці це у відповідь теж сприйняли дуже своєрідно і скинули дві [[ядерна зброя|пукавки]], але це потім. Зараз американці спромоглися лише на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BB%D0%B0 дюжину легких бомберів на Токіо], в той час, як всі союзники втрачали всі свої азійські і тихоокеанські колонії&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. 1942 став роком воєнного тріумфу япошок, який втім тривав дуже недовго: на окупованих територіях, які відчули всі переваги життя під джапами, розгорталась партизанщина, а американці зламали японські шифрокоди (лол), тому вони нормально так смоктанули під Мідуеєм, і згодом під Гуадалканалом, і наступні три роки теж. Проте японці як самі не давалися в полон, так і інших полонених різали чи відправляли пішки з ніхуям. Ще вони через постійний дефіцит набоїв та снарядів [[дарвін|атакували з катанами, багнетами і криками &amp;quot;банзай&amp;quot;]] позиції ворогів - американців. Озброєних ґарандами і томпсонами. Словом, японці втрачали все більше, убивали в самовбивчих атаках своїх найбільш сміливих вояків, ще й страждали від нестачі ресурсів, і до 1944 вони не здогадалися ніц інакшого, як пускати по чужих кораблях літаки з вибухівкою і добре промитими пропагандою самогубцями, які назвали в честь того самого божественного вітру - камікадзе. Навіть припинили виробництво инших літаків заради [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Yokosuka_MXY-7_Ohka бака-бомб]. Це їм не допомогло: з грудня 1944 американці масово бомбили власне Японію, а в березні 1945 взяли Іодзіму і встановили відомий прапор. Те саме й на Окінаві в червні. Там, до речі досі амерські бази стоять. А далі всі знають: пукавки, спроба перевороту, розгром Квантунської армії, і врешті капітуляція 2 вересня на лінкорі &amp;quot;Міссурі&amp;quot;. Завдяки мілітарному лобі Японія лежала в руїнах&lt;/del&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після цього як покарання і як провокацію вони вчинили інцидент на річці Луґоу. Чан Кайші виявився не з боягузів і не піддався. Тому японці пішли в наступ як там, так і в Шанхаї, де вони спровокували вбивство свого офіцера в аеропорту. Міжнародна спільнота стала на бік Китаю, нацики - на бік Японії. За рік вони ледве десятину змогли захопити, але серед тої десятини були обидві столиці Китаю і найважливіші промислові райони. На Японію втім наклали ембарго, що вони сприйняли дуже своєрідно і 7 грудня 1941 полетіли бомбити Перл-Гарбор. Американці це у відповідь теж сприйняли дуже своєрідно і скинули дві [[ядерна зброя|пукавки]], але це потім. Зараз американці спромоглися лише на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BB%D0%B0 дюжину легких бомберів на Токіо], в той час, як всі союзники втрачали всі свої азійські і тихоокеанські колонії.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l48&quot;&gt;Рядок 48:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 48:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Japanese poster after victory in Southeast Asia, c.1942.jpg|Японський плакат на честь переможеньок 1942 року.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Japanese poster after victory in Southeast Asia, c.1942.jpg|Японський плакат на честь переможеньок 1942 року.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;1942 став роком воєнного тріумфу япошок, який втім тривав дуже недовго: на окупованих територіях, які відчули всі переваги життя під джапами, розгорталась партизанщина, а американці зламали японські шифрокоди (лол), тому вони нормально так смоктанули під Мідуеєм, і згодом під Гуадалканалом, і наступні три роки теж. Проте японці як самі не давалися в полон, так і інших полонених різали чи відправляли пішки з ніхуям. Ще вони через постійний дефіцит набоїв та снарядів [[дарвін|атакували з катанами, багнетами і криками &quot;банзай&quot;]] позиції ворогів - американців. Озброєних ґарандами і томпсонами. Словом, японці втрачали все більше, убивали в самовбивчих атаках своїх найбільш сміливих вояків, ще й страждали від нестачі ресурсів, і до 1944 вони не здогадалися ніц інакшого, як пускати по чужих кораблях літаки з вибухівкою і добре промитими пропагандою самогубцями, які назвали в честь того самого божественного вітру - камікадзе. Навіть припинили виробництво інших літаків заради [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Yokosuka_MXY-7_Ohka бака-бомб]. Це їм не допомогло: з грудня 1944 американці масово бомбили власне Японію, а в березні 1945 взяли Іодзіму і встановили відомий прапор. Те саме й на Окінаві в червні. Там, до речі досі амерські бази стоять. А далі всі знають: пукавки, спроба перевороту, розгром Квантунської армії, і врешті капітуляція 2 вересня на лінкорі &quot;Міссурі&quot;. Завдяки мілітарному лобі Японія лежала в руїнах.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Про окремі події та особистості цього періоду можна почитати окремі статі:&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;{{Основна|Хіро Онода}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;{{Основна|Загін 731}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Сучасний період ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Сучасний період ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=67021&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Давня історія */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=67021&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-05-03T21:02:03Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Давня історія&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 00:02, 4 травня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l13&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Videogallery|cols=3|widths=321&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Videogallery|cols=3|widths=321&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;|youtube|dne6GnbjIak|ЯПОНІЯ. Початок історії. Wild Fox&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;|youtube|dne6GnbjIak|ЯПОНІЯ. Початок історії. Wild Fox&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;|youtube|2SgSs8jctIM|ЯПОНІЯ #2 Прихід цивілізації&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=66602&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Імперський період */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97&amp;diff=66602&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-04-20T18:47:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Імперський період&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 21:47, 20 квітня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l41&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після цього як покарання і як провокацію вони вчинили інцидент на річці Луґоу. Чан Кайші виявився не з боягузів і не піддався. Тому японці пішли в наступ як там, так і в Шанхаї, де вони спровокували вбивство свого офіцера в аеропорту. Міжнародна спільнота стала на бік Китаю, нацики - на бік Японії. За рік вони ледве десятину змогли захопити, але серед тої десятини були обидві столиці Китаю і найважливіші промислові райони. На Японію втім наклали ембарго, що вони сприйняли дуже своєрідно і 7 грудня 1941 полетіли бомбити Перл-Гарбор. Американці це у відповідь теж сприйняли дуже своєрідно і скинули дві [[ядерна зброя|пукавки]], але це потім. Зараз американці спромоглися лише на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BB%D0%B0 дюжину легких бомберів на Токіо], в той час, як всі союзники втрачали всі свої азійські і тихоокеанські колонії. 1942 став роком воєнного тріумфу япошок, який втім тривав дуже недовго: на окупованих територіях, які відчули всі переваги життя під джапами, розгорталась партизанщина, а американці зламали японські шифрокоди (лол), тому вони нормально так смоктанули під Мідуеєм, і згодом під Гуадалканалом, і наступні три роки теж. Проте японці як самі не давалися в полон, так і інших полонених різали чи відправляли пішки з ніхуям. Ще вони через постійний дефіцит набоїв та снарядів [[дарвін|атакували з катанами, багнетами і криками &amp;quot;банзай&amp;quot;]] позиції ворогів - американців. Озброєних ґарандами і томпсонами. Словом, японці втрачали все більше, убивали в самовбивчих атаках своїх найбільш сміливих вояків, ще й страждали від нестачі ресурсів, і до 1944 вони не здогадалися ніц інакшого, як пускати по чужих кораблях літаки з вибухівкою і добре промитими пропагандою самогубцями, які назвали в честь того самого божественного вітру - камікадзе. Навіть припинили виробництво инших літаків заради [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Yokosuka_MXY-7_Ohka бака-бомб]. Це їм не допомогло: з грудня 1944 американці масово бомбили власне Японію, а в березні 1945 взяли Іодзіму і встановили відомий прапор. Те саме й на Окінаві в червні. Там, до речі досі амерські бази стоять. А далі всі знають: пукавки, спроба перевороту, розгром Квантунської армії, і врешті капітуляція 2 вересня на лінкорі &amp;quot;Міссурі&amp;quot;. Завдяки мілітарному лобі Японія лежала в руїнах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після цього як покарання і як провокацію вони вчинили інцидент на річці Луґоу. Чан Кайші виявився не з боягузів і не піддався. Тому японці пішли в наступ як там, так і в Шанхаї, де вони спровокували вбивство свого офіцера в аеропорту. Міжнародна спільнота стала на бік Китаю, нацики - на бік Японії. За рік вони ледве десятину змогли захопити, але серед тої десятини були обидві столиці Китаю і найважливіші промислові райони. На Японію втім наклали ембарго, що вони сприйняли дуже своєрідно і 7 грудня 1941 полетіли бомбити Перл-Гарбор. Американці це у відповідь теж сприйняли дуже своєрідно і скинули дві [[ядерна зброя|пукавки]], але це потім. Зараз американці спромоглися лише на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B4_%D0%94%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BB%D0%B0 дюжину легких бомберів на Токіо], в той час, як всі союзники втрачали всі свої азійські і тихоокеанські колонії. 1942 став роком воєнного тріумфу япошок, який втім тривав дуже недовго: на окупованих територіях, які відчули всі переваги життя під джапами, розгорталась партизанщина, а американці зламали японські шифрокоди (лол), тому вони нормально так смоктанули під Мідуеєм, і згодом під Гуадалканалом, і наступні три роки теж. Проте японці як самі не давалися в полон, так і інших полонених різали чи відправляли пішки з ніхуям. Ще вони через постійний дефіцит набоїв та снарядів [[дарвін|атакували з катанами, багнетами і криками &amp;quot;банзай&amp;quot;]] позиції ворогів - американців. Озброєних ґарандами і томпсонами. Словом, японці втрачали все більше, убивали в самовбивчих атаках своїх найбільш сміливих вояків, ще й страждали від нестачі ресурсів, і до 1944 вони не здогадалися ніц інакшого, як пускати по чужих кораблях літаки з вибухівкою і добре промитими пропагандою самогубцями, які назвали в честь того самого божественного вітру - камікадзе. Навіть припинили виробництво инших літаків заради [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Yokosuka_MXY-7_Ohka бака-бомб]. Це їм не допомогло: з грудня 1944 американці масово бомбили власне Японію, а в березні 1945 взяли Іодзіму і встановили відомий прапор. Те саме й на Окінаві в червні. Там, до речі досі амерські бази стоять. А далі всі знають: пукавки, спроба перевороту, розгром Квантунської армії, і врешті капітуляція 2 вересня на лінкорі &amp;quot;Міссурі&amp;quot;. Завдяки мілітарному лобі Японія лежала в руїнах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;gallery&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Japanese soldiers parading through the streets of Singapore.jpg|1942. Японці віджали собі Сінгапур.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Singapore 1942 Capitulation2.jpg|Знову японці в місті. Лютий 1942 року.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Japanese poster after victory in Southeast Asia, c.1942.jpg|Японський плакат на честь переможеньок 1942 року. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;/gallery&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Сучасний період ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Сучасний період ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
</feed>