Альфонсо Лауренчич - Історія редагувань

Admin2: /* В чому справа? */

2025-09-28T11:06:12Z

В чому справа?

← Попередня версія		Версія за 14:06, 28 вересня 2025
Рядок 8:		Рядок 8:
	{{Основна\|Абстракціонізм}}		{{Основна\|Абстракціонізм}}
	{{Основна\|Тоталітарне мистецтво}}		{{Основна\|Тоталітарне мистецтво}}
	На початку ХХ століття в європейському художньому середовищі формується нове уявлення про взаємозв’язок форми, кольору й психофізіологічного стану людини. У 1911 році Василь Кандинський публікує працю ~~«Про~~ духовне в ~~мистецтві»~~, в якій докладно аналізує емоційний вплив кольору на внутрішній стан особистості. Тим часом Казимир Малевич, один із засновників супрематизму, звертає увагу на прикладне застосування кольору в повсякденному середовищі. Він, зокрема, зазначає, що продуктивність праці друкарок-машиністок залежить від кольору стін у приміщенні, й пропонує замінити традиційний білий медичний халат на ментолово-зелений, що має заспокійливий вплив на пацієнтів. Одночасно в Німеччині, починаючи з 1919 року, [[uk_wikipedia:Баугауз\|школа Баухаус]] розробляє функціональний підхід до архітектури лікарень та соціальних інституцій: форма, колір і простір розглядаються як чинники психологічного впливу, що підлягають раціональному проєктуванню. Але в Іспанії завжди був свій шлях, не такий як у всіх.		На початку ХХ століття в європейському художньому середовищі формується нове уявлення про взаємозв’язок форми, кольору й психофізіологічного стану людини. У 1911 році Василь Кандинський публікує працю «[https://vtoraya-literatura.com/pdf/kandinsky_o_vysokom_v_iskusstve_1967__ocr.pdf Про духовне в мистецтві]», в якій докладно аналізує емоційний вплив кольору на внутрішній стан особистості. Тим часом Казимир Малевич, один із засновників супрематизму, звертає увагу на прикладне застосування кольору в повсякденному середовищі. Він, зокрема, зазначає, що продуктивність праці друкарок-машиністок залежить від кольору стін у приміщенні, й пропонує замінити традиційний білий медичний халат на ментолово-зелений, що має заспокійливий вплив на пацієнтів. Одночасно в Німеччині, починаючи з 1919 року, [[uk_wikipedia:Баугауз\|школа Баухаус]] розробляє функціональний підхід до архітектури лікарень та соціальних інституцій: форма, колір і простір розглядаються як чинники психологічного впливу, що підлягають раціональному проєктуванню. Але в Іспанії завжди був свій шлях, не такий як у всіх.

	=== Отже ===		=== Отже ===

Admin2: /* Посилання */

2025-07-28T16:06:13Z

Посилання

← Попередня версія		Версія за 19:06, 28 липня 2025
Рядок 36:		Рядок 36:
	* [http://www7.bbk.ac.uk/hiddenpersuaders/blog/enhanced-interrogation-spanish-civil-war-curious-case-alfonso-laurencic/ ‘Enhanced Interrogation’ in the Spanish Civil War: the Curious Case of Alfonso Laurencic]		* [http://www7.bbk.ac.uk/hiddenpersuaders/blog/enhanced-interrogation-spanish-civil-war-curious-case-alfonso-laurencic/ ‘Enhanced Interrogation’ in the Spanish Civil War: the Curious Case of Alfonso Laurencic]
	* [https://www.reddit.com/r/ArtHistory/comments/9hvoox/a_prison_cell_designed_by_alphonse_laurencic/ A prison cell designed by Alphonse Laurencic]		* [https://www.reddit.com/r/ArtHistory/comments/9hvoox/a_prison_cell_designed_by_alphonse_laurencic/ A prison cell designed by Alphonse Laurencic]
	*[https://www.generalisimofranco.com/vidas/laurencic/001.htm Стаття про Лауренчича від франкістів]		*[https://www.generalisimofranco.com/vidas/laurencic/001.htm Стаття про Лауренчича від франкістів] [https://web.archive.org/web/20240624044033/https://www.generalisimofranco.com/vidas/laurencic/001.htm Архів]

	== Виноски ==		== Виноски ==

Admin2: /* Посилання */

2025-07-28T16:04:33Z

Посилання

← Попередня версія		Версія за 19:04, 28 липня 2025
Рядок 36:		Рядок 36:
	* [http://www7.bbk.ac.uk/hiddenpersuaders/blog/enhanced-interrogation-spanish-civil-war-curious-case-alfonso-laurencic/ ‘Enhanced Interrogation’ in the Spanish Civil War: the Curious Case of Alfonso Laurencic]		* [http://www7.bbk.ac.uk/hiddenpersuaders/blog/enhanced-interrogation-spanish-civil-war-curious-case-alfonso-laurencic/ ‘Enhanced Interrogation’ in the Spanish Civil War: the Curious Case of Alfonso Laurencic]
	* [https://www.reddit.com/r/ArtHistory/comments/9hvoox/a_prison_cell_designed_by_alphonse_laurencic/ A prison cell designed by Alphonse Laurencic]		* [https://www.reddit.com/r/ArtHistory/comments/9hvoox/a_prison_cell_designed_by_alphonse_laurencic/ A prison cell designed by Alphonse Laurencic]
			*[https://www.generalisimofranco.com/vidas/laurencic/001.htm Стаття про Лауренчича від франкістів]

	== Виноски ==		== Виноски ==

Admin2: /* Отже */

2025-07-28T16:04:01Z

Отже

← Попередня версія		Версія за 19:04, 28 липня 2025
Рядок 12:		Рядок 12:
	=== Отже ===		=== Отже ===
	[[Файл:Alfonso Laurencic 6.jpg\|міні\|Оригінальні камери]]		[[Файл:Alfonso Laurencic 6.jpg\|міні\|Оригінальні камери]]
	Отже Громадянська війна в Іспанії між республіканцями та націоналістами. В цей час художник і архітектор Альфонсо Лауренчич, арештований республіканською владою за підозрою в шахрайстві, перебуває у в’язницях Валенсії та Барселони. Вирішивши що краще охороняти ніж сидіти, він звертається до керівництва республіканських сил із пропозицією проєктування нових камер для ув’язнення та психологічного зламу полонених, насамперед з числа прихильників націоналістів. Його концепція ґрунтується на сучасних ідеях естетичного і психотехнічного впливу - Лауренчич використовує методики дезорієнтації, сенсорного перевантаження, кольорового терору та архітектурної деструкції простору. Так з’являються камери Лауренчича. Наприклад битумні камери були розташовані з південної сторони з вікнами що так само прорізались на південь, і мали дах та стіни покриті бітумом. Це створювало нестерпну спеку, що досягала 50–60°C, а запах розігрітого бітуму викликав головний біль, нудоту і дезорієнтацію. Але найцікавішим, було звісно «кольорові».		Отже Громадянська війна в Іспанії між республіканцями та націоналістами. В Барселоні і Каталонії діють в той час справжні чекісти, які старанно повторювали за совком - з усіма сталінсько-совковими ознаками - концентраційними таборами, репресіями і насаджуванням червоної ідеології. Усіх хто виступав проти принципів Іспанської Республіки (яка одразу надрочувала на Радянський Союз і отримувала від Сталіна купу "дабравольцев" і озброєння) були репресовані. Мета була відома усім і ніхто цього не приховував - створення комуністичної держави в Іспанії, і в Каталонії зокрема, за зразком СРСР.

			В цей час художник і архітектор Альфонсо Лауренчич, арештований республіканською владою за підозрою в шахрайстві (нібито він мав підробне австрійське громадянство), перебуває у в’язницях Валенсії та Барселони. Офіційно цей майстер на всі руки був іще і диригентом оркестру, офіцером Іноземного французького легіону і ще примудрився бути офіцером Югославської армії. Так що підозри у його шахрайських справах були небезпідставними. Вирішивши що краще охороняти ніж сидіти, він звертається до керівництва республіканських сил із пропозицією проєктування нових камер для ув’язнення та психологічного зламу полонених, насамперед з числа прихильників націоналістів. Його концепція ґрунтується на сучасних ідеях естетичного і психотехнічного впливу - Лауренчич використовує методики дезорієнтації, сенсорного перевантаження, кольорового терору та архітектурної деструкції простору. Так з’являються камери Лауренчича. Наприклад битумні камери були розташовані з південної сторони з вікнами що так само прорізались на південь, і мали дах та стіни покриті бітумом. Це створювало нестерпну спеку, що досягала 50–60°C, а запах розігрітого бітуму викликав головний біль, нудоту і дезорієнтацію. Але найцікавішим, було звісно «кольорові».
	[[Файл:Alfonso Laurencic 2.jpg\|міні\|Реконструкція "кольорових" камер]]		[[Файл:Alfonso Laurencic 2.jpg\|міні\|Реконструкція "кольорових" камер]]
	В кольорових камерах застосовувались яскраві насичені кольори - наприклад, червоний, пурпуровий, кислотно-зелений - у поєднанні з геометричними розписами у стилі супрематизму. Розписи створювали художники-ув’язнені під керівництвом самого Лауренчича: лінії й перспективи навмисно викривляли простір, викликаючи тривогу і втрату орієнтації. Вʼязень не мав можливості дивитись кудись де не було супрематичних візерунків. Також були розваги з часом: на стінах розміщувались неправильно налаштовані годинники, що то пришвидшували, то сповільнювали хід часу. Подекуди на стіни камери транслювали фрагменти сюрреалістичного фільму «Андалузький пес» (1929), знятого Луїсом Бунюелем у співпраці з Сальвадором Далі. Постійне повторення епізодів із розрізанням ока або сцени з мертвим ослом у піаніно викликало психічну дестабілізацію у в’язнів. У деяких камерах підлога була вкрита нерівномірно розкладеними цеглинами, що унеможливлювало впевнене пересування, а ліжка були встановлені під кутом в 20 градусів, який не дозволяв лежати чи спати. Освітлення було надто яскравим або миготливим, інколи в камерах лунали повторювані шуми чи голоси. Камери було спроєктовано не для фізичного знищення, а для психічного зламу - через дезорієнтацію, знищення відчуття часу, простору, тіла та ідентичності.		В кольорових камерах застосовувались яскраві насичені кольори - наприклад, червоний, пурпуровий, кислотно-зелений - у поєднанні з геометричними розписами у стилі супрематизму. Розписи створювали художники-ув’язнені під керівництвом самого Лауренчича: лінії й перспективи навмисно викривляли простір, викликаючи тривогу і втрату орієнтації. Вʼязень не мав можливості дивитись кудись де не було супрематичних візерунків. Також були розваги з часом: на стінах розміщувались неправильно налаштовані годинники, що то пришвидшували, то сповільнювали хід часу. Подекуди на стіни камери транслювали фрагменти сюрреалістичного фільму «Андалузький пес» (1929), знятого Луїсом Бунюелем у співпраці з Сальвадором Далі. Постійне повторення епізодів із розрізанням ока або сцени з мертвим ослом у піаніно викликало психічну дестабілізацію у в’язнів. У деяких камерах підлога була вкрита нерівномірно розкладеними цеглинами, що унеможливлювало впевнене пересування, а ліжка були встановлені під кутом в 20 градусів, який не дозволяв лежати чи спати. Освітлення було надто яскравим або миготливим, інколи в камерах лунали повторювані шуми чи голоси. Камери було спроєктовано не для фізичного знищення, а для психічного зламу - через дезорієнтацію, знищення відчуття часу, простору, тіла та ідентичності.

Admin2 в 23:54, 27 липня 2025

2025-07-27T23:54:09Z

← Попередня версія		Версія за 02:54, 28 липня 2025
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Файл:Alfonso Laurencic.webp\|міні\|Митець тюремних справ.]]		[[Файл:Alfonso Laurencic.webp\|міні\|Митець тюремних справ.]]
	'''Альфонсо Лауренчич''' (''Alfonso Laurencic'') (1902–1939) іспанський анархіст і художник, франко-~~іспанського~~ коріння <ref> ~~Каталонського~~ походження, але Каталонія то тема окремого срачу.</ref>, який прославився не так своїми картинами, як застосуванням мистецтва в справі тюремного ув'язнення та модернізації психологічних тортур. Під час Громадянської війни в Іспанії (1936–1939) Лауренчич створював тюремні камери для утримання там прихильників генерала Франко. Розстріляний після перемоги Франко.		'''Альфонсо Лауренчич''' (''Alfonso Laurencic'') (1902–1939) іспанський анархіст і художник, франко-іспансько-словенсько-хорватського коріння <ref> Деякі джерела вказують на каталонське походження, але то сумнівно і Каталонія власне тема окремого срачу.</ref>, який прославився не так своїми картинами, як застосуванням мистецтва в справі тюремного ув'язнення та модернізації психологічних тортур. Під час Громадянської війни в Іспанії (1936–1939) Лауренчич створював тюремні камери для утримання там прихильників генерала Франко. Розстріляний після перемоги Франко.

	== В чому справа? ==		== В чому справа? ==

Admin2: /* Посилання */

2025-07-27T21:44:01Z

Посилання

← Попередня версія		Версія за 00:44, 28 липня 2025
Рядок 32:		Рядок 32:
	== Посилання ==		== Посилання ==
	* [https://t.me/lostanklav/1797 Час історій]		* [https://t.me/lostanklav/1797 Час історій]
	* [https://www.reddit.com/r/ArtHistory/comments/9hvoox/a_prison_cell_designed_by_alphonse_laurencic/ A prison cell designed by Alphonse Laurencic ]		* [http://www7.bbk.ac.uk/hiddenpersuaders/blog/enhanced-interrogation-spanish-civil-war-curious-case-alfonso-laurencic/ ‘Enhanced Interrogation’ in the Spanish Civil War: the Curious Case of Alfonso Laurencic]
			* [https://www.reddit.com/r/ArtHistory/comments/9hvoox/a_prison_cell_designed_by_alphonse_laurencic/ A prison cell designed by Alphonse Laurencic]

	== Виноски ==		== Виноски ==

Admin2: /* Виноски */

2025-07-27T21:40:48Z

Виноски

← Попередня версія		Версія за 00:40, 28 липня 2025
Рядок 38:		Рядок 38:

	{{Шаблон:Art}}		{{Шаблон:Art}}
			{{СРСР}}
	[[Категорія:Мистецтво]]		[[Категорія:Мистецтво]]
	[[Категорія:Creepy]]		[[Категорія:Creepy]]

Admin2 в 21:39, 27 липня 2025

2025-07-27T21:39:01Z

← Попередня версія		Версія за 00:39, 28 липня 2025
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Файл:Alfonso Laurencic.webp\|міні\|Митець тюремних справ.]]		[[Файл:Alfonso Laurencic.webp\|міні\|Митець тюремних справ.]]
	'''Альфонсо Лауренчич''' (''Alfonso Laurencic'') (1902–1939) іспанський анархіст і художник, франко-іспанського коріння<~~!--~~ Каталонського походження, але Каталонія то тема окремого срачу. -->, який прославився не так своїми картинами, як застосуванням мистецтва в справі тюремного ув'язнення та модернізації психологічних тортур. Під час Громадянської війни в Іспанії (1936–1939) Лауренчич створював тюремні камери для утримання там прихильників генерала Франко. Розстріляний після перемоги Франко.		'''Альфонсо Лауренчич''' (''Alfonso Laurencic'') (1902–1939) іспанський анархіст і художник, франко-іспанського коріння <ref> Каталонського походження, але Каталонія то тема окремого срачу.</ref>, який прославився не так своїми картинами, як застосуванням мистецтва в справі тюремного ув'язнення та модернізації психологічних тортур. Під час Громадянської війни в Іспанії (1936–1939) Лауренчич створював тюремні камери для утримання там прихильників генерала Франко. Розстріляний після перемоги Франко.

	== В чому справа? ==		== В чому справа? ==

Admin2 в 21:37, 27 липня 2025

2025-07-27T21:37:59Z

← Попередня версія		Версія за 00:37, 28 липня 2025
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Файл:Alfonso Laurencic.webp\|міні\|Митець тюремних справ.]]		[[Файл:Alfonso Laurencic.webp\|міні\|Митець тюремних справ.]]
	'''Альфонсо Лауренчич''' (''Alfonso Laurencic'') (1902–1939) іспанський анархіст і художник, який прославився не так своїми картинами, як застосуванням мистецтва в справі тюремного ув'язнення та модернізації психологічних тортур. Під час Громадянської війни в Іспанії (1936–1939) Лауренчич створював тюремні камери для утримання там прихильників генерала Франко. Розстріляний після перемоги Франко.		'''Альфонсо Лауренчич''' (''Alfonso Laurencic'') (1902–1939) іспанський анархіст і художник, франко-іспанського коріння<!-- Каталонського походження, але Каталонія то тема окремого срачу. -->, який прославився не так своїми картинами, як застосуванням мистецтва в справі тюремного ув'язнення та модернізації психологічних тортур. Під час Громадянської війни в Іспанії (1936–1939) Лауренчич створював тюремні камери для утримання там прихильників генерала Франко. Розстріляний після перемоги Франко.

	== В чому справа? ==		== В чому справа? ==
Рядок 8:		Рядок 8:
	{{Основна\|Абстракціонізм}}		{{Основна\|Абстракціонізм}}
	{{Основна\|Тоталітарне мистецтво}}		{{Основна\|Тоталітарне мистецтво}}
	На початку ХХ століття в європейському художньому середовищі формується нове уявлення про взаємозв’язок форми, кольору й психофізіологічного стану людини. У 1911 році Василь Кандинський публікує працю «Про духовне в мистецтві», в якій докладно аналізує емоційний вплив кольору на внутрішній стан особистості. Тим часом Казимир Малевич, один із засновників супрематизму, звертає увагу на прикладне застосування кольору в повсякденному середовищі. Він, зокрема, зазначає, що продуктивність праці друкарок ~~(машинисток)~~ залежить від кольору стін у приміщенні, й пропонує замінити традиційний білий медичний халат на ментолово-зелений, що має заспокійливий вплив на пацієнтів. Одночасно в Німеччині, починаючи з 1919 року, школа Баухаус розробляє функціональний підхід до архітектури лікарень та соціальних інституцій: форма, колір і простір розглядаються як чинники психологічного впливу, що підлягають раціональному проєктуванню. Але в Іспанії завжди був свій шлях, не такий як у всіх.		На початку ХХ століття в європейському художньому середовищі формується нове уявлення про взаємозв’язок форми, кольору й психофізіологічного стану людини. У 1911 році Василь Кандинський публікує працю «Про духовне в мистецтві», в якій докладно аналізує емоційний вплив кольору на внутрішній стан особистості. Тим часом Казимир Малевич, один із засновників супрематизму, звертає увагу на прикладне застосування кольору в повсякденному середовищі. Він, зокрема, зазначає, що продуктивність праці друкарок-машиністок залежить від кольору стін у приміщенні, й пропонує замінити традиційний білий медичний халат на ментолово-зелений, що має заспокійливий вплив на пацієнтів. Одночасно в Німеччині, починаючи з 1919 року, [[uk_wikipedia:Баугауз\|школа Баухаус]] розробляє функціональний підхід до архітектури лікарень та соціальних інституцій: форма, колір і простір розглядаються як чинники психологічного впливу, що підлягають раціональному проєктуванню. Але в Іспанії завжди був свій шлях, не такий як у всіх.

	=== Отже ===		=== Отже ===

Admin2: /* Невеликий екскурс в тодішнє мистецтво. */

2025-07-27T21:30:56Z

Невеликий екскурс в тодішнє мистецтво.

← Попередня версія		Версія за 00:30, 28 липня 2025
Рядок 7:		Рядок 7:
	=== Невеликий екскурс в тодішнє мистецтво. ===		=== Невеликий екскурс в тодішнє мистецтво. ===
	{{Основна\|Абстракціонізм}}		{{Основна\|Абстракціонізм}}
	На початку ХХ століття в європейському художньому середовищі формується нове уявлення про взаємозв’язок форми, кольору й психофізіологічного стану людини. У 1911 році Василь Кандинський публікує працю «Про духовне в мистецтві», в якій докладно аналізує емоційний вплив кольору на внутрішній стан особистості. Тим часом Казимир Малевич, один із засновників супрематизму, звертає увагу на прикладне застосування кольору в повсякденному середовищі. Він, зокрема, зазначає, що продуктивність праці друкарок (машинисток) залежить від кольору стін у приміщенні, й пропонує замінити традиційний білий медичний халат на ментолово-зелений, що має заспокійливий вплив на пацієнтів. Одночасно в Німеччині, починаючи з 1919 року, школа Баухаус розробляє функціональний підхід до архітектури лікарень та соціальних інституцій: форма, колір і простір розглядаються як чинники психологічного впливу, що підлягають раціональному проєктуванню. Але в Іспанії завжди був свій шлях, не такий як у всіх.		{{Основна\|Тоталітарне мистецтво}}
			На початку ХХ століття в європейському художньому середовищі формується нове уявлення про взаємозв’язок форми, кольору й психофізіологічного стану людини. У 1911 році Василь Кандинський публікує працю «Про духовне в мистецтві», в якій докладно аналізує емоційний вплив кольору на внутрішній стан особистості. Тим часом Казимир Малевич, один із засновників супрематизму, звертає увагу на прикладне застосування кольору в повсякденному середовищі. Він, зокрема, зазначає, що продуктивність праці друкарок (машинисток) залежить від кольору стін у приміщенні, й пропонує замінити традиційний білий медичний халат на ментолово-зелений, що має заспокійливий вплив на пацієнтів. Одночасно в Німеччині, починаючи з 1919 року, школа Баухаус розробляє функціональний підхід до архітектури лікарень та соціальних інституцій: форма, колір і простір розглядаються як чинники психологічного впливу, що підлягають раціональному проєктуванню. Але в Іспанії завжди був свій шлях, не такий як у всіх.

	=== Отже ===		=== Отже ===