Базар - Історія редагувань

Yablonska в 16:22, 16 червня 2025

2025-06-16T16:22:23Z

← Попередня версія		Версія за 19:22, 16 червня 2025
Рядок 6:		Рядок 6:

	=== Трохи історії ===		=== Трохи історії ===
	Базари в Україні це застаріла відрижка радяньських часів~~, зараз~~ базари (ринки) приносять прибуток не стількі економіці країни скількі його власникам. Почалось все ще з часів Рашко-імперії де базари були звичайним ділом, кожен хто бодай щось виростив на своєму городі, чи-то змайстрував власними руками міг це віднести на базар та продати, така практика була тоді розповсюджена в усьому світі. Але потім прийшла ~~радяньскьа~~ влада котра як відомо фапала на планову економіку (це коли приватних ~~підприемств~~ немає, а всі товари виробляє держава по спеціальному плану) але така економіка мала величезний недолік - товарний дефіцит. Пояснити цю проблему досить просто, влада не може нормально розрахувати скільки якого товару треба виробляти (бо це надскладна задача) і тому товарів часто на всіх не вистачає, плюс низькі ціни, так-так ~~радяньска~~ влада щоб не бісити зайвий раз бидло ставила справді низькі ціни на товари, а тому їх швидко розгрібали що тільки посилювало дефіцит. Але на допомогу плановим економістам прийшли старі, добрі базари. Частину товару що виробляють державні заводи та фабрики було дозволено продавати на місцевих ринках. це мало ~~хочь~~ якось знизити дефіцит товарів, і це хоч і досить слабенько але дійсно ~~допомогало~~. Саме тому базари в СРСР були досить розповсюджені.		Базари в Україні – це застаріла відрижка радяньських часів. Зараз базари (ринки) приносять прибуток не стількі економіці країни, скількі його власникам. Почалось все ще з часів Рашко-імперії, де базари були звичайним ділом, – кожен, хто бодай щось виростив на своєму городі, чи то змайстрував власними руками, міг це віднести на базар та продати, і така практика була тоді розповсюджена в усьому світі. Але потім прийшла радянська влада, котра, як відомо, фапала на планову економіку (це коли приватних підприємств немає, а всі товари виробляє держава по спеціальному плану), але така економіка мала величезний недолік – товарний дефіцит. Пояснити цю проблему досить просто – влада не може нормально розрахувати, скільки якого товару треба виробляти (бо це надскладна задача) і тому товарів часто на всіх не вистачає, плюс низькі ціни, так-так радянська влада, щоб не бісити зайвий раз бидло, ставила справді низькі ціни на товари, а тому їх швидко розгрібали, що тільки посилювало дефіцит. Але на допомогу плановим економістам прийшли старі, добрі базари. Частину товару, що виробляють державні заводи та фабрики, було дозволено продавати на місцевих ринках. Це мало хоч якось знизити дефіцит товарів, і це хоч і досить слабенько, але дійсно допомагало. Саме тому базари в СРСР були досить розповсюджені.

	А що ж за кордоном у Вестернів? А там починаючи з кінця XIX сторіччя базарів майже не зосталося (уціліли, наприклад, блошині ринки). Чому? Там не було планової економіки, там був капіталізм, там все вироблялось не державою а приватними підприємствами, ціни відповідали попиту, попит регулював пропозицію, а тому ~~потреба~~ в кустарному виробництві майже не було~~, всі~~ необхідні речі продавались в відповідних магазинах, котрі належали виробникам цих товарів, наприклад: потрібний хавчик - іди в продуктовий магазин, потрібні килими - йди в магазин килимів, потрібні ґудзики - в магазин ґудзиків, потрібна цегла - в магазин цегли і т.п. Тобто ринки в країні рад були такими собі острівцями капіталізму де ціни ставили стосовно попиту а не як тобі наказали з держплану. Після розпаду СРСР ринки у нас збереглись майже в повному обсязі, а здавалося б чому? По перше, багато хто щоб звести кінці з кінцями продає на ринках те що сам майструє, вирощує, чи то спиздив, по друге до ринків усі звикли бо там можна знайти справді рідкісні речі, чи то ще щось що підходить під твою засрану радянську техніку, по ~~трете~~ ринки вигідні їх власникам, вони платять нікчемні податки (продавець платить лишень за оренду місця), товарообсяг там надвеличезний, а наша квола податкова не в силах підрахувати хто з продавців скільки справді заплатив за місце, а тому ці ~~данні~~ власники ринків сильно зменшують, роблячи собі чималий профіт.		А що ж за кордоном у Вестернів? А там, починаючи з кінця XIX сторіччя, базарів майже не зосталося (уціліли, наприклад, блошині ринки). Чому? Там не було планової економіки, там був капіталізм, там все вироблялось не державою, а приватними підприємствами, ціни відповідали попиту, попит регулював пропозицію, а тому потреби в кустарному виробництві майже не було. Всі необхідні речі продавались у відповідних магазинах, котрі належали виробникам цих товарів, наприклад: потрібний хавчик – іди в продуктовий магазин, потрібні килими – йди в магазин килимів, потрібні ґудзики – в магазин ґудзиків, потрібна цегла – в магазин цегли і т.п. Тобто ринки в країні рад були такими собі острівцями капіталізму, де ціни ставили стосовно попиту, а не як тобі наказали з держплану. Після розпаду СРСР ринки у нас збереглись майже в повному обсязі, а здавалося б чому? По-перше, багато хто, щоб звести кінці з кінцями продає на ринках те, що сам майструє, вирощує, чи то спиздив, по-друге, до ринків усі звикли, бо там можна знайти справді рідкісні речі, чи то ще щось, що підходить під твою засрану радянську техніку, по-третє, ринки вигідні їх власникам, вони платять нікчемні податки (продавець платить лишень за оренду місця), товарообсяг там надвеличезний, а наша квола податкова не в силах підрахувати, хто з продавців скільки справді заплатив за місце, а тому ці дані власники ринків сильно зменшують, роблячи собі чималий профіт.
	[[Файл:Ryutrgkgt674d6skl8656.jpg\|270px\|thumb\|right\|Ленін слідкує за базаром]]		[[Файл:Ryutrgkgt674d6skl8656.jpg\|270px\|thumb\|right\|Ленін слідкує за базаром]]
	Звісно це не досить комільфо для економіки, і цим навіть хотів зайнятися Порох, робивши потуги заборонити всі ринки, навіть почали підготовувати суспільну думку, запиливши соціальну рекламу де казали що на ринках можна отруїтись і взагалі там херню продають, але далі проектів справа не пішла, Порох не зміг придушити ринки. А дарма, бо закривши всі ринки теоретично розквітнуть спеціалізовані приватні маркети (як на заході), котрі платять податки, котрі легко контролювати і котрі реально підживлять нашу нещасну економіку.		Звісно, це не досить комільфо для економіки, і цим навіть хотів зайнятися Порох, робивши потуги заборонити всі ринки, навіть почали підготовувати суспільну думку, запиливши соціальну рекламу, де казали, що на ринках можна отруїтись і взагалі там херню продають, але далі проектів справа не пішла, Порох не зміг придушити ринки. А дарма, бо закривши всі ринки, теоретично, розквітнуть спеціалізовані приватні маркети (як на заході), котрі платять податки, котрі легко контролювати і котрі реально підживлять нашу нещасну економіку.

	== Класифікація ==		== Класифікація ==
Рядок 29:		Рядок 29:

	== Закордонні ==		== Закордонні ==
	На заході справжніх офіційних ринків нема (є лишень стихійні але їх дуже мало) ~~що правда~~ іноді бувають ярмарки, це такі собі туристично-святкові тусовки, що бувають раз на кілька місяців, та більше схожі на балаган ніж на ~~серьйозну~~ комерційну структуру.		На заході справжніх офіційних ринків нема (є лишень стихійні, але їх дуже мало), щоправда іноді бувають ярмарки – це такі собі туристично-святкові тусовки, що бувають раз на кілька місяців та більше схожі на балаган, ніж на серйозну комерційну структуру.

	На сході це ринки усіляких справжніх (та не дуже) туристичних дрібниць, від національного одягу до давніх манускриптів. В сільських єбенях країн сходу, в Індії або Африках ринки існують і непогано себе почувають.		На сході це ринки усіляких справжніх (та не дуже) туристичних дрібниць – від національного одягу до давніх манускриптів. В сільських єбенях країн сходу, в Індії або Африках ринки існують і непогано себе почувають.

	== Слов'янський базар ==		== Слов'янський базар ==
	'''Слов'янський базар''' - пісенний фестиваль, що на словах пропагував ту саму дружбу слов'янських "триєдиних народів", а на справді був під крилом Рашки і пісні там були відповідні, ~~нарпиклад~~ націоналістичних пісень там чомусь не співали але пісні ~~накшталт~~ "Рускоє полє" та "~~Течьот~~ рєка Волга" звучали досить часто.		'''Слов'янський базар''' - пісенний фестиваль, що на словах пропагував ту саму дружбу слов'янських "триєдиних народів", а на справді був під крилом Рашки і пісні там були відповідні, наприклад націоналістичних пісень там чомусь не співали, але пісні на кшталт "Рускоє полє" та "Тєчьот рєка Волга" звучали досить часто.

	== Я ще піду подивлюся ==		== Я ще піду подивлюся ==

Admin2: /* Закордонні */

2025-01-31T22:27:45Z

Закордонні

← Попередня версія		Версія за 01:27, 1 лютого 2025
Рядок 31:		Рядок 31:
	На заході справжніх офіційних ринків нема (є лишень стихійні але їх дуже мало) що правда іноді бувають ярмарки, це такі собі туристично-святкові тусовки, що бувають раз на кілька місяців, та більше схожі на балаган ніж на серьйозну комерційну структуру.		На заході справжніх офіційних ринків нема (є лишень стихійні але їх дуже мало) що правда іноді бувають ярмарки, це такі собі туристично-святкові тусовки, що бувають раз на кілька місяців, та більше схожі на балаган ніж на серьйозну комерційну структуру.

	На сході це ринки усіляких справжніх (та не дуже) туристичних дрібниць, від національного одягу до давніх манускриптів.		На сході це ринки усіляких справжніх (та не дуже) туристичних дрібниць, від національного одягу до давніх манускриптів. В сільських єбенях країн сходу, в Індії або Африках ринки існують і непогано себе почувають.

	== Слов'янський базар ==		== Слов'янський базар ==

Admin2: /* Трохи історії */

2025-01-31T22:26:08Z

Трохи історії

← Попередня версія		Версія за 01:26, 1 лютого 2025
Рядок 6:		Рядок 6:

	=== Трохи історії ===		=== Трохи історії ===
	Базари в Україні це застаріла відрижка радяньських часів, зараз базари (ринки) приносять прибуток не стількі економіці країни скількі його власникам. Почалось все ще з часів Рашко-імперії де базари були звичайним ділом, кожен хто бодай щось виростив на своєму городі, чи-то змайстрував власними руками міг це віднести на базар та продати, така практика була тоді розповсюджена в усьому світі. Але потім прийшла радяньскьа влада котра як відомо фапала на планову економіку (це коли приватних підприемств немає, а всі товари виробляє держава по спеціальному плану) але така економіка мала величезний недолік - товарний дефіцит. Пояснити цю проблему досить просто, влада не може нормально розрахувати скільки якого товару треба виробляти (бо це надскладна задача) і тому товарів часто на всіх не вистачає, плюс низькі ціни, так-так радяньска влада щоб не бісити зайвий раз бидло ставила справді низькі ціни на товари, а тому їх швидко розгрібали що тільки посилювало дефіцит. Але на допомогу плановим економістам прийшли старі, добрі базари. Частину товару що виробляють державні заводи та фабрики було дозволено продавати на місцевих ринках. це мало хочь якось знизити дефіцит товарів, і це хоч і досить слабенько але дійсно допомогало. Саме тому базари в СРСР були досить розповсюджені. А що ж за кордоном? А там починаючи з кінця XIX сторіччя базарів майже не зосталося. Чому? Там не було планової економіки, там був капіталізм, там все вироблялось не державою а приватними підприємствами, ціни відповідали попиту, попит регулював пропозицію, а тому потреба в кустарному виробництві не було, всі необхідні речі продавались в відповідних магазинах, котрі належали виробникам цих товарів, наприклад: потрібний хавчик - іди в продуктовий магазин, потрібні килими - йди в магазин килимів, потрібні ~~гудзики~~ - в магазин ~~гудзиків~~, потрібна цегла - в магазин цегли і т.п. Тобто ринки в країні рад були такими собі острівцями капіталізму де ціни ставили стосовно попиту а не як тобі наказали з держплану. Після розпаду СРСР ринки у нас збереглись майже в повному обсязі, а здавалося б чому? По перше, багато хто щоб звести кінці з кінцями продає на ринках те що сам майструє, ~~вирощює~~, чи то спиздив, по друге до ринків усі звикли бо там можна знайти справді рідкісні речі, чи то ще щось що підходить під твою засрану радянську техніку, по трете ~~ринкі~~ вигідні їх власникам, вони платять нікчемні податки (продавець платить лишень за оренду місця), товарообсяг там надвеличезний, а наша квола податкова ~~невсилах~~ підрахувати хто з продавців скільки справді заплатив за місце, а тому ці данні власники ринків сильно ~~заменшуують~~, роблячи собі чималий профіт.		Базари в Україні це застаріла відрижка радяньських часів, зараз базари (ринки) приносять прибуток не стількі економіці країни скількі його власникам. Почалось все ще з часів Рашко-імперії де базари були звичайним ділом, кожен хто бодай щось виростив на своєму городі, чи-то змайстрував власними руками міг це віднести на базар та продати, така практика була тоді розповсюджена в усьому світі. Але потім прийшла радяньскьа влада котра як відомо фапала на планову економіку (це коли приватних підприемств немає, а всі товари виробляє держава по спеціальному плану) але така економіка мала величезний недолік - товарний дефіцит. Пояснити цю проблему досить просто, влада не може нормально розрахувати скільки якого товару треба виробляти (бо це надскладна задача) і тому товарів часто на всіх не вистачає, плюс низькі ціни, так-так радяньска влада щоб не бісити зайвий раз бидло ставила справді низькі ціни на товари, а тому їх швидко розгрібали що тільки посилювало дефіцит. Але на допомогу плановим економістам прийшли старі, добрі базари. Частину товару що виробляють державні заводи та фабрики було дозволено продавати на місцевих ринках. це мало хочь якось знизити дефіцит товарів, і це хоч і досить слабенько але дійсно допомогало. Саме тому базари в СРСР були досить розповсюджені.

			А що ж за кордоном у Вестернів? А там починаючи з кінця XIX сторіччя базарів майже не зосталося (уціліли, наприклад, блошині ринки). Чому? Там не було планової економіки, там був капіталізм, там все вироблялось не державою а приватними підприємствами, ціни відповідали попиту, попит регулював пропозицію, а тому потреба в кустарному виробництві майже не було, всі необхідні речі продавались в відповідних магазинах, котрі належали виробникам цих товарів, наприклад: потрібний хавчик - іди в продуктовий магазин, потрібні килими - йди в магазин килимів, потрібні ґудзики - в магазин ґудзиків, потрібна цегла - в магазин цегли і т.п. Тобто ринки в країні рад були такими собі острівцями капіталізму де ціни ставили стосовно попиту а не як тобі наказали з держплану. Після розпаду СРСР ринки у нас збереглись майже в повному обсязі, а здавалося б чому? По перше, багато хто щоб звести кінці з кінцями продає на ринках те що сам майструє, вирощує, чи то спиздив, по друге до ринків усі звикли бо там можна знайти справді рідкісні речі, чи то ще щось що підходить під твою засрану радянську техніку, по трете ринки вигідні їх власникам, вони платять нікчемні податки (продавець платить лишень за оренду місця), товарообсяг там надвеличезний, а наша квола податкова не в силах підрахувати хто з продавців скільки справді заплатив за місце, а тому ці данні власники ринків сильно зменшують, роблячи собі чималий профіт.
	[[Файл:Ryutrgkgt674d6skl8656.jpg\|270px\|thumb\|right\|Ленін слідкує за базаром]]		[[Файл:Ryutrgkgt674d6skl8656.jpg\|270px\|thumb\|right\|Ленін слідкує за базаром]]
	Звісно це не досить комільфо для економіки, і цим навіть хотів зайнятися Порох, робивши потуги заборонити всі ринки, навіть почали підготовувати суспільну думку, запиливши соціальну рекламу де казали що на ринках ~~можно~~ отруїтись і взагалі там херню продають, але далі проектів ~~спарва~~ не ~~пійшла~~, Порох не зміг придушити ринки. А дарма, бо закривши всі ринки ~~розквітнуь~~ спеціалізовані приватні маркети (як на заході), котрі платять податки, котрі легко ~~котнролювати~~ і котрі реально підживлять нашу нещасну економіку.		Звісно це не досить комільфо для економіки, і цим навіть хотів зайнятися Порох, робивши потуги заборонити всі ринки, навіть почали підготовувати суспільну думку, запиливши соціальну рекламу де казали що на ринках можна отруїтись і взагалі там херню продають, але далі проектів справа не пішла, Порох не зміг придушити ринки. А дарма, бо закривши всі ринки теоретично розквітнуть спеціалізовані приватні маркети (як на заході), котрі платять податки, котрі легко контролювати і котрі реально підживлять нашу нещасну економіку.

	== Класифікація ==		== Класифікація ==

MiskoGe: Відкинуто редагування Myrkit Stepan (обговорення) до зробленого Petrovych.php

2022-11-22T14:44:44Z

Відкинуто редагування Myrkit Stepan (обговорення) до зробленого Petrovych.php

Показати зміни

Соломон Хуй в 13:26, 22 листопада 2022

2022-11-22T13:26:39Z

Показати зміни

Petrovych.php: rollbackEdits.php mass rollback

2022-11-20T21:35:02Z

rollbackEdits.php mass rollback

← Попередня версія	Версія за 00:35, 21 листопада 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		{{Недопис}}
		[[Файл:Bazar.png\|міні\|Типовий [[хмельницький]] базар]]
		'''Базар''' (або ринок) — епічна форма торгівлі, джерело майже будь-якого товару для жителів міст, сіл та містечок нашої країни. Саме на ринках можна знайти смачні смаколики від працьовитих селян, легендарні [[штани за 40 гривень]], турецькі кросівки, пошиті дядечком Ляо, отруту від колорадів, антикварну хуйню часів царя Миколи, старий велосипед «Україна», а також зустріти натовпи різноманітного колоритного люду. Ну й звісно, при недостатній увазі, можна втратити гаманець або бути найобаним на неякіснім товарі.

		== Базар в Україні ==

		=== Трохи історії ===
		Базари в Україні це застаріла відрижка радяньських часів, зараз базари (ринки) приносять прибуток не стількі економіці країни скількі його власникам. Почалось все ще з часів Рашко-імперії де базари були звичайним ділом, кожен хто бодай щось виростив на своєму городі, чи-то змайстрував власними руками міг це віднести на базар та продати, така практика була тоді розповсюджена в усьому світі. Але потім прийшла радяньскьа влада котра як відомо фапала на планову економіку (це коли приватних підприемств немає, а всі товари виробляє держава по спеціальному плану) але така економіка мала величезний недолік - товарний дефіцит. Пояснити цю проблему досить просто, влада не може нормально розрахувати скільки якого товару треба виробляти (бо це надскладна задача) і тому товарів часто на всіх не вистачає, плюс низькі ціни, так-так радяньска влада щоб не бісити зайвий раз бидло ставила справді низькі ціни на товари, а тому їх швидко розгрібали що тільки посилювало дефіцит. Але на допомогу плановим економістам прийшли старі, добрі базари. Частину товару що виробляють державні заводи та фабрики було дозволено продавати на місцевих ринках. це мало хочь якось знизити дефіцит товарів, і це хоч і досить слабенько але дійсно допомогало. Саме тому базари в СРСР були досить розповсюджені. А що ж за кордоном? А там починаючи з кінця XIX сторіччя базарів майже не зосталося. Чому? Там не було планової економіки, там був капіталізм, там все вироблялось не державою а приватними підприємствами, ціни відповідали попиту, попит регулював пропозицію, а тому потреба в кустарному виробництві не було, всі необхідні речі продавались в відповідних магазинах, котрі належали виробникам цих товарів, наприклад: потрібний хавчик - іди в продуктовий магазин, потрібні килими - йди в магазин килимів, потрібні гудзики - в магазин гудзиків, потрібна цегла - в магазин цегли і т.п. Тобто ринки в країні рад були такими собі острівцями капіталізму де ціни ставили стосовно попиту а не як тобі наказали з держплану. Після розпаду СРСР ринки у нас збереглись майже в повному обсязі, а здавалося б чому? По перше, багато хто щоб звести кінці з кінцями продає на ринках те що сам майструє, вирощює, чи то спиздив, по друге до ринків усі звикли бо там можна знайти справді рідкісні речі, чи то ще щось що підходить під твою засрану радянську техніку, по трете ринкі вигідні їх власникам, вони платять нікчемні податки (продавець платить лишень за оренду місця), товарообсяг там надвеличезний, а наша квола податкова невсилах підрахувати хто з продавців скільки справді заплатив за місце, а тому ці данні власники ринків сильно заменшуують, роблячи собі чималий профіт.
		[[Файл:Ryutrgkgt674d6skl8656.jpg\|270px\|thumb\|right\|Ленін слідкує за базаром]]
		Звісно це не досить комільфо для економіки, і цим навіть хотів зайнятися Порох, робивши потуги заборонити всі ринки, навіть почали підготовувати суспільну думку, запиливши соціальну рекламу де казали що на ринках можно отруїтись і взагалі там херню продають, але далі проектів спарва не пійшла, Порох не зміг придушити ринки. А дарма, бо закривши всі ринки розквітнуь спеціалізовані приватні маркети (як на заході), котрі платять податки, котрі легко котнролювати і котрі реально підживлять нашу нещасну економіку.

		== Класифікація ==
		=== Продуктовий ===
		Давно не обважували? Ласкаво просимо до продуктового ринку!

		=== Речовий ===
		Бачив варені джинси на хлопаку? Так, тепер ти знаєш, де він їх купив. У Колінзі ти таке не знайдеш! Саме тут ти колись міг купити легендарні [[штани за 40 гривень]].

		=== Авторинки ===
		Саме тут ти можеш собі придбати таку бажану автівку, як [[Opel Ascona]], якщо на те буде воля богів рандому.

		=== Радіоринок ===
		Хочеш купити китайський акумулятор для Nokia 1100, системний блок за безцінь чи вінтажну радіолу? Що ж, тобі до радіоринку!

		=== Стихійний та усілякого мотлоху ===
		З назви все зрозуміло.

		== Закордонні ==
		На заході справжніх офіційних ринків нема (є лишень стихійні але їх дуже мало) що правда іноді бувають ярмарки, це такі собі туристично-святкові тусовки, що бувають раз на кілька місяців, та більше схожі на балаган ніж на серьйозну комерційну структуру.

		На сході це ринки усіляких справжніх (та не дуже) туристичних дрібниць, від національного одягу до давніх манускриптів.

		== Слов'янський базар ==
		'''Слов'янський базар''' - пісенний фестиваль, що на словах пропагував ту саму дружбу слов'янських "триєдиних народів", а на справді був під крилом Рашки і пісні там були відповідні, нарпиклад націоналістичних пісень там чомусь не співали але пісні накшталт "Рускоє полє" та "Течьот рєка Волга" звучали досить часто.

		== Я ще піду подивлюся ==
		*[[Супермаркет]]
		*[[АТБ]]
		== А потім поїду на ==
		*[[Маршрутка\|Маршрутці]]
		*[[Метрополітен\|Метрі]]
		{{Їжа}}
		{{Україна}}
		[[Категорія:Україна]]
		[[Категорія:Страви і напої]]
		[[Категорія:Україна]]

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-11-20T01:03:47Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 04:03, 20 листопада 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Недопис}}~~
	~~[[Файл:Bazar.png\|міні\|Типовий [[хмельницький]] базар]]~~
	'''Базар''' (або ринок) — епічна форма торгівлі, джерело майже будь-якого товару для жителів міст, сіл та містечок нашої країни. Саме на ринках можна знайти смачні смаколики від працьовитих селян, легендарні [[штани за 40 гривень]], турецькі кросівки, пошиті дядечком Ляо, отруту від колорадів, антикварну хуйню часів царя Миколи, старий велосипед «Україна», а також зустріти натовпи різноманітного колоритного люду. Ну й звісно, при недостатній увазі, можна втратити гаманець або бути найобаним на неякіснім товарі.

	~~== Базар в Україні ==~~

	~~=== Трохи історії ===~~
	Базари в Україні це застаріла відрижка радяньських часів, зараз базари (ринки) приносять прибуток не стількі економіці країни скількі його власникам. Почалось все ще з часів Рашко-імперії де базари були звичайним ділом, кожен хто бодай щось виростив на своєму городі, чи-то змайстрував власними руками міг це віднести на базар та продати, така практика була тоді розповсюджена в усьому світі. Але потім прийшла радяньскьа влада котра як відомо фапала на планову економіку (це коли приватних підприемств немає, а всі товари виробляє держава по спеціальному плану) але така економіка мала величезний недолік - товарний дефіцит. Пояснити цю проблему досить просто, влада не може нормально розрахувати скільки якого товару треба виробляти (бо це надскладна задача) і тому товарів часто на всіх не вистачає, плюс низькі ціни, так-так радяньска влада щоб не бісити зайвий раз бидло ставила справді низькі ціни на товари, а тому їх швидко розгрібали що тільки посилювало дефіцит. Але на допомогу плановим економістам прийшли старі, добрі базари. Частину товару що виробляють державні заводи та фабрики було дозволено продавати на місцевих ринках. це мало хочь якось знизити дефіцит товарів, і це хоч і досить слабенько але дійсно допомогало. Саме тому базари в СРСР були досить розповсюджені. А що ж за кордоном? А там починаючи з кінця XIX сторіччя базарів майже не зосталося. Чому? Там не було планової економіки, там був капіталізм, там все вироблялось не державою а приватними підприємствами, ціни відповідали попиту, попит регулював пропозицію, а тому потреба в кустарному виробництві не було, всі необхідні речі продавались в відповідних магазинах, котрі належали виробникам цих товарів, наприклад: потрібний хавчик - іди в продуктовий магазин, потрібні килими - йди в магазин килимів, потрібні гудзики - в магазин гудзиків, потрібна цегла - в магазин цегли і т.п. Тобто ринки в країні рад були такими собі острівцями капіталізму де ціни ставили стосовно попиту а не як тобі наказали з держплану. Після розпаду СРСР ринки у нас збереглись майже в повному обсязі, а здавалося б чому? По перше, багато хто щоб звести кінці з кінцями продає на ринках те що сам майструє, вирощює, чи то спиздив, по друге до ринків усі звикли бо там можна знайти справді рідкісні речі, чи то ще щось що підходить під твою засрану радянську техніку, по трете ринкі вигідні їх власникам, вони платять нікчемні податки (продавець платить лишень за оренду місця), товарообсяг там надвеличезний, а наша квола податкова невсилах підрахувати хто з продавців скільки справді заплатив за місце, а тому ці данні власники ринків сильно заменшуують, роблячи собі чималий профіт.
	~~[[Файл:Ryutrgkgt674d6skl8656.jpg\|270px\|thumb\|right\|Ленін слідкує за базаром]]~~
	Звісно це не досить комільфо для економіки, і цим навіть хотів зайнятися Порох, робивши потуги заборонити всі ринки, навіть почали підготовувати суспільну думку, запиливши соціальну рекламу де казали що на ринках можно отруїтись і взагалі там херню продають, але далі проектів спарва не пійшла, Порох не зміг придушити ринки. А дарма, бо закривши всі ринки розквітнуь спеціалізовані приватні маркети (як на заході), котрі платять податки, котрі легко котнролювати і котрі реально підживлять нашу нещасну економіку.

	~~== Класифікація ==~~
	~~=== Продуктовий ===~~
	~~Давно не обважували? Ласкаво просимо до продуктового ринку!~~

	~~=== Речовий ===~~
	Бачив варені джинси на хлопаку? Так, тепер ти знаєш, де він їх купив. У Колінзі ти таке не знайдеш! Саме тут ти колись міг купити легендарні [[штани за 40 гривень]].

	~~=== Авторинки ===~~
	~~Саме тут ти можеш собі придбати таку бажану автівку, як [[Opel Ascona]], якщо на те буде воля богів рандому.~~

	~~=== Радіоринок ===~~
	Хочеш купити китайський акумулятор для Nokia 1100, системний блок за безцінь чи вінтажну радіолу? Що ж, тобі до радіоринку!

	~~=== Стихійний та усілякого мотлоху ===~~
	~~З назви все зрозуміло.~~

	~~== Закордонні ==~~
	На заході справжніх офіційних ринків нема (є лишень стихійні але їх дуже мало) що правда іноді бувають ярмарки, це такі собі туристично-святкові тусовки, що бувають раз на кілька місяців, та більше схожі на балаган ніж на серьйозну комерційну структуру.

	На сході це ринки усіляких справжніх (та не дуже) туристичних дрібниць, від національного одягу до давніх манускриптів.

	~~== Слов'янський базар ==~~
	'''Слов'янський базар''' - пісенний фестиваль, що на словах пропагував ту саму дружбу слов'янських "триєдиних народів", а на справді був під крилом Рашки і пісні там були відповідні, нарпиклад націоналістичних пісень там чомусь не співали але пісні накшталт "Рускоє полє" та "Течьот рєка Волга" звучали досить часто.

	~~== Я ще піду подивлюся ==~~
	*[[Супермаркет]]
	*[[АТБ]]
	~~== А потім поїду на ==~~
	*[[Маршрутка\|Маршрутці]]
	*[[Метрополітен\|Метрі]]
	~~{{Їжа}}~~
	~~{{Україна}}~~
	~~[[Категорія:Україна]]~~
	~~[[Категорія:Страви і напої]]~~
	~~[[Категорія:Україна]]~~

Admin2: Відкинуто редагування Sinxrofazatron354252533556 (обговорення) до зробленого Admin2

2022-10-23T21:45:21Z

Відкинуто редагування Sinxrofazatron354252533556 (обговорення) до зробленого Admin2

← Попередня версія	Версія за 00:45, 24 жовтня 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		{{Недопис}}
		[[Файл:Bazar.png\|міні\|Типовий [[хмельницький]] базар]]
		'''Базар''' (або ринок) — епічна форма торгівлі, джерело майже будь-якого товару для жителів міст, сіл та містечок нашої країни. Саме на ринках можна знайти смачні смаколики від працьовитих селян, легендарні [[штани за 40 гривень]], турецькі кросівки, пошиті дядечком Ляо, отруту від колорадів, антикварну хуйню часів царя Миколи, старий велосипед «Україна», а також зустріти натовпи різноманітного колоритного люду. Ну й звісно, при недостатній увазі, можна втратити гаманець або бути найобаним на неякіснім товарі.

		== Базар в Україні ==

		=== Трохи історії ===
		Базари в Україні це застаріла відрижка радяньських часів, зараз базари (ринки) приносять прибуток не стількі економіці країни скількі його власникам. Почалось все ще з часів Рашко-імперії де базари були звичайним ділом, кожен хто бодай щось виростив на своєму городі, чи-то змайстрував власними руками міг це віднести на базар та продати, така практика була тоді розповсюджена в усьому світі. Але потім прийшла радяньскьа влада котра як відомо фапала на планову економіку (це коли приватних підприемств немає, а всі товари виробляє держава по спеціальному плану) але така економіка мала величезний недолік - товарний дефіцит. Пояснити цю проблему досить просто, влада не може нормально розрахувати скільки якого товару треба виробляти (бо це надскладна задача) і тому товарів часто на всіх не вистачає, плюс низькі ціни, так-так радяньска влада щоб не бісити зайвий раз бидло ставила справді низькі ціни на товари, а тому їх швидко розгрібали що тільки посилювало дефіцит. Але на допомогу плановим економістам прийшли старі, добрі базари. Частину товару що виробляють державні заводи та фабрики було дозволено продавати на місцевих ринках. це мало хочь якось знизити дефіцит товарів, і це хоч і досить слабенько але дійсно допомогало. Саме тому базари в СРСР були досить розповсюджені. А що ж за кордоном? А там починаючи з кінця XIX сторіччя базарів майже не зосталося. Чому? Там не було планової економіки, там був капіталізм, там все вироблялось не державою а приватними підприємствами, ціни відповідали попиту, попит регулював пропозицію, а тому потреба в кустарному виробництві не було, всі необхідні речі продавались в відповідних магазинах, котрі належали виробникам цих товарів, наприклад: потрібний хавчик - іди в продуктовий магазин, потрібні килими - йди в магазин килимів, потрібні гудзики - в магазин гудзиків, потрібна цегла - в магазин цегли і т.п. Тобто ринки в країні рад були такими собі острівцями капіталізму де ціни ставили стосовно попиту а не як тобі наказали з держплану. Після розпаду СРСР ринки у нас збереглись майже в повному обсязі, а здавалося б чому? По перше, багато хто щоб звести кінці з кінцями продає на ринках те що сам майструє, вирощює, чи то спиздив, по друге до ринків усі звикли бо там можна знайти справді рідкісні речі, чи то ще щось що підходить під твою засрану радянську техніку, по трете ринкі вигідні їх власникам, вони платять нікчемні податки (продавець платить лишень за оренду місця), товарообсяг там надвеличезний, а наша квола податкова невсилах підрахувати хто з продавців скільки справді заплатив за місце, а тому ці данні власники ринків сильно заменшуують, роблячи собі чималий профіт.
		[[Файл:Ryutrgkgt674d6skl8656.jpg\|270px\|thumb\|right\|Ленін слідкує за базаром]]
		Звісно це не досить комільфо для економіки, і цим навіть хотів зайнятися Порох, робивши потуги заборонити всі ринки, навіть почали підготовувати суспільну думку, запиливши соціальну рекламу де казали що на ринках можно отруїтись і взагалі там херню продають, але далі проектів спарва не пійшла, Порох не зміг придушити ринки. А дарма, бо закривши всі ринки розквітнуь спеціалізовані приватні маркети (як на заході), котрі платять податки, котрі легко котнролювати і котрі реально підживлять нашу нещасну економіку.

		== Класифікація ==
		=== Продуктовий ===
		Давно не обважували? Ласкаво просимо до продуктового ринку!

		=== Речовий ===
		Бачив варені джинси на хлопаку? Так, тепер ти знаєш, де він їх купив. У Колінзі ти таке не знайдеш! Саме тут ти колись міг купити легендарні [[штани за 40 гривень]].

		=== Авторинки ===
		Саме тут ти можеш собі придбати таку бажану автівку, як [[Opel Ascona]], якщо на те буде воля богів рандому.

		=== Радіоринок ===
		Хочеш купити китайський акумулятор для Nokia 1100, системний блок за безцінь чи вінтажну радіолу? Що ж, тобі до радіоринку!

		=== Стихійний та усілякого мотлоху ===
		З назви все зрозуміло.

		== Закордонні ==
		На заході справжніх офіційних ринків нема (є лишень стихійні але їх дуже мало) що правда іноді бувають ярмарки, це такі собі туристично-святкові тусовки, що бувають раз на кілька місяців, та більше схожі на балаган ніж на серьйозну комерційну структуру.

		На сході це ринки усіляких справжніх (та не дуже) туристичних дрібниць, від національного одягу до давніх манускриптів.

		== Слов'янський базар ==
		'''Слов'янський базар''' - пісенний фестиваль, що на словах пропагував ту саму дружбу слов'янських "триєдиних народів", а на справді був під крилом Рашки і пісні там були відповідні, нарпиклад націоналістичних пісень там чомусь не співали але пісні накшталт "Рускоє полє" та "Течьот рєка Волга" звучали досить часто.

		== Я ще піду подивлюся ==
		*[[Супермаркет]]
		*[[АТБ]]
		== А потім поїду на ==
		*[[Маршрутка\|Маршрутці]]
		*[[Метрополітен\|Метрі]]
		{{Їжа}}
		{{Україна}}
		[[Категорія:Україна]]
		[[Категорія:Страви і напої]]
		[[Категорія:Україна]]

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-10-23T20:36:35Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 23:36, 23 жовтня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Недопис}}~~
	~~[[Файл:Bazar.png\|міні\|Типовий [[хмельницький]] базар]]~~
	'''Базар''' (або ринок) — епічна форма торгівлі, джерело майже будь-якого товару для жителів міст, сіл та містечок нашої країни. Саме на ринках можна знайти смачні смаколики від працьовитих селян, легендарні [[штани за 40 гривень]], турецькі кросівки, пошиті дядечком Ляо, отруту від колорадів, антикварну хуйню часів царя Миколи, старий велосипед «Україна», а також зустріти натовпи різноманітного колоритного люду. Ну й звісно, при недостатній увазі, можна втратити гаманець або бути найобаним на неякіснім товарі.

	~~== Базар в Україні ==~~

	~~=== Трохи історії ===~~
	Базари в Україні це застаріла відрижка радяньських часів, зараз базари (ринки) приносять прибуток не стількі економіці країни скількі його власникам. Почалось все ще з часів Рашко-імперії де базари були звичайним ділом, кожен хто бодай щось виростив на своєму городі, чи-то змайстрував власними руками міг це віднести на базар та продати, така практика була тоді розповсюджена в усьому світі. Але потім прийшла радяньскьа влада котра як відомо фапала на планову економіку (це коли приватних підприемств немає, а всі товари виробляє держава по спеціальному плану) але така економіка мала величезний недолік - товарний дефіцит. Пояснити цю проблему досить просто, влада не може нормально розрахувати скільки якого товару треба виробляти (бо це надскладна задача) і тому товарів часто на всіх не вистачає, плюс низькі ціни, так-так радяньска влада щоб не бісити зайвий раз бидло ставила справді низькі ціни на товари, а тому їх швидко розгрібали що тільки посилювало дефіцит. Але на допомогу плановим економістам прийшли старі, добрі базари. Частину товару що виробляють державні заводи та фабрики було дозволено продавати на місцевих ринках. це мало хочь якось знизити дефіцит товарів, і це хоч і досить слабенько але дійсно допомогало. Саме тому базари в СРСР були досить розповсюджені. А що ж за кордоном? А там починаючи з кінця XIX сторіччя базарів майже не зосталося. Чому? Там не було планової економіки, там був капіталізм, там все вироблялось не державою а приватними підприємствами, ціни відповідали попиту, попит регулював пропозицію, а тому потреба в кустарному виробництві не було, всі необхідні речі продавались в відповідних магазинах, котрі належали виробникам цих товарів, наприклад: потрібний хавчик - іди в продуктовий магазин, потрібні килими - йди в магазин килимів, потрібні гудзики - в магазин гудзиків, потрібна цегла - в магазин цегли і т.п. Тобто ринки в країні рад були такими собі острівцями капіталізму де ціни ставили стосовно попиту а не як тобі наказали з держплану. Після розпаду СРСР ринки у нас збереглись майже в повному обсязі, а здавалося б чому? По перше, багато хто щоб звести кінці з кінцями продає на ринках те що сам майструє, вирощює, чи то спиздив, по друге до ринків усі звикли бо там можна знайти справді рідкісні речі, чи то ще щось що підходить під твою засрану радянську техніку, по трете ринкі вигідні їх власникам, вони платять нікчемні податки (продавець платить лишень за оренду місця), товарообсяг там надвеличезний, а наша квола податкова невсилах підрахувати хто з продавців скільки справді заплатив за місце, а тому ці данні власники ринків сильно заменшуують, роблячи собі чималий профіт.
	~~[[Файл:Ryutrgkgt674d6skl8656.jpg\|270px\|thumb\|right\|Ленін слідкує за базаром]]~~
	Звісно це не досить комільфо для економіки, і цим навіть хотів зайнятися Порох, робивши потуги заборонити всі ринки, навіть почали підготовувати суспільну думку, запиливши соціальну рекламу де казали що на ринках можно отруїтись і взагалі там херню продають, але далі проектів спарва не пійшла, Порох не зміг придушити ринки. А дарма, бо закривши всі ринки розквітнуь спеціалізовані приватні маркети (як на заході), котрі платять податки, котрі легко котнролювати і котрі реально підживлять нашу нещасну економіку.

	~~== Класифікація ==~~
	~~=== Продуктовий ===~~
	~~Давно не обважували? Ласкаво просимо до продуктового ринку!~~

	~~=== Речовий ===~~
	Бачив варені джинси на хлопаку? Так, тепер ти знаєш, де він їх купив. У Колінзі ти таке не знайдеш! Саме тут ти колись міг купити легендарні [[штани за 40 гривень]].

	~~=== Авторинки ===~~
	~~Саме тут ти можеш собі придбати таку бажану автівку, як [[Opel Ascona]], якщо на те буде воля богів рандому.~~

	~~=== Радіоринок ===~~
	Хочеш купити китайський акумулятор для Nokia 1100, системний блок за безцінь чи вінтажну радіолу? Що ж, тобі до радіоринку!

	~~=== Стихійний та усілякого мотлоху ===~~
	~~З назви все зрозуміло.~~

	~~== Закордонні ==~~
	На заході справжніх офіційних ринків нема (є лишень стихійні але їх дуже мало) що правда іноді бувають ярмарки, це такі собі туристично-святкові тусовки, що бувають раз на кілька місяців, та більше схожі на балаган ніж на серьйозну комерційну структуру.

	На сході це ринки усіляких справжніх (та не дуже) туристичних дрібниць, від національного одягу до давніх манускриптів.

	~~== Слов'янський базар ==~~
	'''Слов'янський базар''' - пісенний фестиваль, що на словах пропагував ту саму дружбу слов'янських "триєдиних народів", а на справді був під крилом Рашки і пісні там були відповідні, нарпиклад націоналістичних пісень там чомусь не співали але пісні накшталт "Рускоє полє" та "Течьот рєка Волга" звучали досить часто.

	~~== Я ще піду подивлюся ==~~
	*[[Супермаркет]]
	*[[АТБ]]
	~~== А потім поїду на ==~~
	*[[Маршрутка\|Маршрутці]]
	*[[Метрополітен\|Метрі]]
	~~{{Їжа}}~~
	~~{{Україна}}~~
	~~[[Категорія:Україна]]~~
	~~[[Категорія:Страви і напої]]~~
	~~[[Категорія:Україна]]~~

Admin2: Відкинуто редагування Sinxrofazatron4557 (обговорення) до зробленого Тарас Рожницький

2022-10-23T20:23:59Z

Відкинуто редагування Sinxrofazatron4557 (обговорення) до зробленого Тарас Рожницький

← Попередня версія	Версія за 23:23, 23 жовтня 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		{{Недопис}}
		[[Файл:Bazar.png\|міні\|Типовий [[хмельницький]] базар]]
		'''Базар''' (або ринок) — епічна форма торгівлі, джерело майже будь-якого товару для жителів міст, сіл та містечок нашої країни. Саме на ринках можна знайти смачні смаколики від працьовитих селян, легендарні [[штани за 40 гривень]], турецькі кросівки, пошиті дядечком Ляо, отруту від колорадів, антикварну хуйню часів царя Миколи, старий велосипед «Україна», а також зустріти натовпи різноманітного колоритного люду. Ну й звісно, при недостатній увазі, можна втратити гаманець або бути найобаним на неякіснім товарі.

		== Базар в Україні ==

		=== Трохи історії ===
		Базари в Україні це застаріла відрижка радяньських часів, зараз базари (ринки) приносять прибуток не стількі економіці країни скількі його власникам. Почалось все ще з часів Рашко-імперії де базари були звичайним ділом, кожен хто бодай щось виростив на своєму городі, чи-то змайстрував власними руками міг це віднести на базар та продати, така практика була тоді розповсюджена в усьому світі. Але потім прийшла радяньскьа влада котра як відомо фапала на планову економіку (це коли приватних підприемств немає, а всі товари виробляє держава по спеціальному плану) але така економіка мала величезний недолік - товарний дефіцит. Пояснити цю проблему досить просто, влада не може нормально розрахувати скільки якого товару треба виробляти (бо це надскладна задача) і тому товарів часто на всіх не вистачає, плюс низькі ціни, так-так радяньска влада щоб не бісити зайвий раз бидло ставила справді низькі ціни на товари, а тому їх швидко розгрібали що тільки посилювало дефіцит. Але на допомогу плановим економістам прийшли старі, добрі базари. Частину товару що виробляють державні заводи та фабрики було дозволено продавати на місцевих ринках. це мало хочь якось знизити дефіцит товарів, і це хоч і досить слабенько але дійсно допомогало. Саме тому базари в СРСР були досить розповсюджені. А що ж за кордоном? А там починаючи з кінця XIX сторіччя базарів майже не зосталося. Чому? Там не було планової економіки, там був капіталізм, там все вироблялось не державою а приватними підприємствами, ціни відповідали попиту, попит регулював пропозицію, а тому потреба в кустарному виробництві не було, всі необхідні речі продавались в відповідних магазинах, котрі належали виробникам цих товарів, наприклад: потрібний хавчик - іди в продуктовий магазин, потрібні килими - йди в магазин килимів, потрібні гудзики - в магазин гудзиків, потрібна цегла - в магазин цегли і т.п. Тобто ринки в країні рад були такими собі острівцями капіталізму де ціни ставили стосовно попиту а не як тобі наказали з держплану. Після розпаду СРСР ринки у нас збереглись майже в повному обсязі, а здавалося б чому? По перше, багато хто щоб звести кінці з кінцями продає на ринках те що сам майструє, вирощює, чи то спиздив, по друге до ринків усі звикли бо там можна знайти справді рідкісні речі, чи то ще щось що підходить під твою засрану радянську техніку, по трете ринкі вигідні їх власникам, вони платять нікчемні податки (продавець платить лишень за оренду місця), товарообсяг там надвеличезний, а наша квола податкова невсилах підрахувати хто з продавців скільки справді заплатив за місце, а тому ці данні власники ринків сильно заменшуують, роблячи собі чималий профіт.
		[[Файл:Ryutrgkgt674d6skl8656.jpg\|270px\|thumb\|right\|Ленін слідкує за базаром]]
		Звісно це не досить комільфо для економіки, і цим навіть хотів зайнятися Порох, робивши потуги заборонити всі ринки, навіть почали підготовувати суспільну думку, запиливши соціальну рекламу де казали що на ринках можно отруїтись і взагалі там херню продають, але далі проектів спарва не пійшла, Порох не зміг придушити ринки. А дарма, бо закривши всі ринки розквітнуь спеціалізовані приватні маркети (як на заході), котрі платять податки, котрі легко котнролювати і котрі реально підживлять нашу нещасну економіку.

		== Класифікація ==
		=== Продуктовий ===
		Давно не обважували? Ласкаво просимо до продуктового ринку!

		=== Речовий ===
		Бачив варені джинси на хлопаку? Так, тепер ти знаєш, де він їх купив. У Колінзі ти таке не знайдеш! Саме тут ти колись міг купити легендарні [[штани за 40 гривень]].

		=== Авторинки ===
		Саме тут ти можеш собі придбати таку бажану автівку, як [[Opel Ascona]], якщо на те буде воля богів рандому.

		=== Радіоринок ===
		Хочеш купити китайський акумулятор для Nokia 1100, системний блок за безцінь чи вінтажну радіолу? Що ж, тобі до радіоринку!

		=== Стихійний та усілякого мотлоху ===
		З назви все зрозуміло.

		== Закордонні ==
		На заході справжніх офіційних ринків нема (є лишень стихійні але їх дуже мало) що правда іноді бувають ярмарки, це такі собі туристично-святкові тусовки, що бувають раз на кілька місяців, та більше схожі на балаган ніж на серьйозну комерційну структуру.

		На сході це ринки усіляких справжніх (та не дуже) туристичних дрібниць, від національного одягу до давніх манускриптів.

		== Слов'янський базар ==
		'''Слов'янський базар''' - пісенний фестиваль, що на словах пропагував ту саму дружбу слов'янських "триєдиних народів", а на справді був під крилом Рашки і пісні там були відповідні, нарпиклад націоналістичних пісень там чомусь не співали але пісні накшталт "Рускоє полє" та "Течьот рєка Волга" звучали досить часто.

		== Я ще піду подивлюся ==
		*[[Супермаркет]]
		*[[АТБ]]
		== А потім поїду на ==
		*[[Маршрутка\|Маршрутці]]
		*[[Метрополітен\|Метрі]]
		{{Їжа}}
		{{Україна}}
		[[Категорія:Україна]]
		[[Категорія:Страви і напої]]
		[[Категорія:Україна]]