<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9</id>
	<title>Богдан Хмельницький - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;action=history"/>
	<updated>2026-09-05T12:28:02Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.39.7</generator>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68681&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тарас Рожницький: /* Епілог */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68681&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-08-22T17:35:17Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Епілог&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 20:35, 22 серпня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l44&quot;&gt;Рядок 44:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 44:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Євреї теж досі проклинають ім&amp;#039;я Богдана і кажуть: &amp;quot;ימח שמו &amp;quot;, &amp;quot;хай буде його ім&amp;#039;я навіки стерто&amp;quot;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Євреї теж досі проклинають ім&amp;#039;я Богдана і кажуть: &amp;quot;ימח שמו &amp;quot;, &amp;quot;хай буде його ім&amp;#039;я навіки стерто&amp;quot;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;То ким же Хмель був на справді? Важко сказати однозначно, напевно що він просто був хитрим дядьком, який &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;відрізнявся ще й тим що &lt;/del&gt;крутився всюди де тільки міг.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;То ким же Хмель був на справді? Важко сказати однозначно, напевно що він просто був хитрим дядьком, який крутився всюди де тільки міг.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Український «Геродот» — Михайло [[Грушевський]] – визнавав, що Хмельницький «за давнім козацьким звичаєм хитрував і, намагаючись зібрати якнайбільше союзників для своєї боротьби проти Польщі, казав кожному те, що тому приємно було б чути… Так і московському цареві він заявляв , що хотів би мати його царем і самодержцем, відповідно до того, що диктували йому московські посли – як слід ставити цю пропозицію. І одночасно віддавався під владу султана, і був прийнятий ним як васал... Мав відношення Хмельницький і з князем трансільванським, запрошуючи його стати королем України, а пізніше віддався під охорону шведського короля, і в той же час укладав умови з польським королем, визнаючи його своїм верховним повелителем… Він надто хитрував і мудрував, більше дбаючи… про закордонну допомогу, ніж про розвиток сил, витримки, свідомості та енергії у власному народі».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Український «Геродот» — Михайло [[Грушевський]] – визнавав, що Хмельницький «за давнім козацьким звичаєм хитрував і, намагаючись зібрати якнайбільше союзників для своєї боротьби проти Польщі, казав кожному те, що тому приємно було б чути… Так і московському цареві він заявляв , що хотів би мати його царем і самодержцем, відповідно до того, що диктували йому московські посли – як слід ставити цю пропозицію. І одночасно віддавався під владу султана, і був прийнятий ним як васал... Мав відношення Хмельницький і з князем трансільванським, запрошуючи його стати королем України, а пізніше віддався під охорону шведського короля, і в той же час укладав умови з польським королем, визнаючи його своїм верховним повелителем… Він надто хитрував і мудрував, більше дбаючи… про закордонну допомогу, ніж про розвиток сил, витримки, свідомості та енергії у власному народі».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тарас Рожницький</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68680&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тарас Рожницький: /* Ставлення зараз */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68680&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-08-22T15:50:29Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Ставлення зараз&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 18:50, 22 серпня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l38&quot;&gt;Рядок 38:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 38:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після смерті Богдана, в Гетьманщинi починається період &amp;quot;Руїни&amp;quot;, суть якого - повний полiтичний пиздець, боротьба за владу та пройобування всього що тiльки можна, це призводить до розколу Гетьманщини на лiво та право бережну. Лівий берег залишається Московії, правий Польщi.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після смерті Богдана, в Гетьманщинi починається період &amp;quot;Руїни&amp;quot;, суть якого - повний полiтичний пиздець, боротьба за владу та пройобування всього що тiльки можна, це призводить до розколу Гетьманщини на лiво та право бережну. Лівий берег залишається Московії, правий Польщi.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Ставлення зараз &lt;/del&gt;==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Епілог &lt;/ins&gt;==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмельницького шанують однаково сильно як в нас так i в Роcсiї, але з рiзних причин. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмельницького шанують однаково сильно як в нас так i в Роcсiї, але з рiзних причин. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Для нас вiн недосяжний ідеал україньскього полiтика який лупить ворогiв що аж гай гуде, визволитель з брудних лап ляхiв i просто стратег якого пошукати, для москалiв - дядько що подарував Московії частину України, бо ми ж бачте &amp;quot;браття&amp;quot; та маємо триматись разом пiд мудрою владою кремля. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Для нас вiн недосяжний ідеал україньскього полiтика який лупить ворогiв що аж гай гуде, визволитель з брудних лап ляхiв i просто стратег якого пошукати, для москалiв - дядько що подарував Московії частину України, бо ми ж бачте &amp;quot;браття&amp;quot; та маємо триматись разом пiд мудрою владою кремля. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тарас Рожницький</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68679&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тарас Рожницький: /* Ставлення зараз */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68679&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-08-22T15:49:46Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Ставлення зараз&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 18:49, 22 серпня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l43&quot;&gt;Рядок 43:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 43:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ляхи ненавидять його понині.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ляхи ненавидять його понині.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Євреї теж досі проклинають ім&amp;#039;я Богдана і кажуть: &amp;quot;ימח שמו &amp;quot;, &amp;quot;хай буде його ім&amp;#039;я навіки стерто&amp;quot;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Євреї теж досі проклинають ім&amp;#039;я Богдана і кажуть: &amp;quot;ימח שמו &amp;quot;, &amp;quot;хай буде його ім&amp;#039;я навіки стерто&amp;quot;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;То ким же Хмель був на справді? Важко сказати однозначно, напевно що він просто був хитрим дядьком, який відрізнявся ще й тим що крутився всюди де тільки міг. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Український «Геродот» — Михайло [[Грушевський]] – визнавав, що Хмельницький «за давнім козацьким звичаєм хитрував і, намагаючись зібрати якнайбільше союзників для своєї боротьби проти Польщі, казав кожному те, що тому приємно було б чути… Так і московському цареві він заявляв , що хотів би мати його царем і самодержцем, відповідно до того, що диктували йому московські посли – як слід ставити цю пропозицію. І одночасно віддавався під владу султана, і був прийнятий ним як васал... Мав відношення Хмельницький і з князем трансільванським, запрошуючи його стати королем України, а пізніше віддався під охорону шведського короля, і в той же час укладав умови з польським королем, визнаючи його своїм верховним повелителем… Він надто хитрував і мудрував, більше дбаючи… про закордонну допомогу, ніж про розвиток сил, витримки, свідомості та енергії у власному народі».&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Безперечно, на поведінку Хмельницького впливало і його власна скептична оцінка здібностей свого народу. Він хотів влади але добре розумів що повну незалежність Україні ні хто не дасть а якщо її взяти самому, то нова сильна европейська держава-конкурент буде ні кому нафіг не треба, що означало неминучу війну з усіма сусідами відразу. Можливо саме тому він не проголосив себе королем України, а саму Україну незалежною, хоча такі натяки з різних боків до нього поступали.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== В кіно ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== В кіно ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тарас Рожницький</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68077&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тарас Рожницький: /* Життепис */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68077&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-06-08T10:29:17Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Життепис&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 13:29, 8 червня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l16&quot;&gt;Рядок 16:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 16:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Повернувшись згодом до Суботова, був зарахований в реєстрове козацтво, де продовжує воювати як мужик із сталевими яйцями i навiть отримує за це житло в Бродах. Одного разу пiд час оглядин новозбудованого Бродівського замку, на які була запрошена місцева шляхта, Хмельницький необачно висловився:  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Повернувшись згодом до Суботова, був зарахований в реєстрове козацтво, де продовжує воювати як мужик із сталевими яйцями i навiть отримує за це житло в Бродах. Одного разу пiд час оглядин новозбудованого Бродівського замку, на які була запрошена місцева шляхта, Хмельницький необачно висловився:  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Цитата|…все створене людськими руками, ними ж може знищитися|&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;субдж&lt;/del&gt;}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Цитата|…все створене людськими руками, ними ж може знищитися|&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;сабж&lt;/ins&gt;}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;що викликало лютий бiль в дупi коронного гетьмана. За словами одного тогочасного розумника ці слова були приписані трохи іншій події, а саме як оцінка потужності Кодацької фортеці, котра дійсно впала через багато років після цього, під час штурму під проводом Хмельницького. Через цей недолугий жарт, Хмель був змушений шукати схованки на Запоріжжі, лише через деякий час повернувшись до Суботова. Згодом вiн заїбав вже багато кого, ба навiть вiдбулось кiлька спроб знищити його фізично. Зокрема, 1647 року на Хмельницького під час татарського нападу на Чигирин, один польський хуй вдарив його шаблею по шиї, та тодi нашого героя врятувала залізна сітка, прикріплена до шолому.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;що викликало лютий бiль в дупi коронного гетьмана. За словами одного тогочасного розумника ці слова були приписані трохи іншій події, а саме як оцінка потужності Кодацької фортеці, котра дійсно впала через багато років після цього, під час штурму під проводом Хмельницького. Через цей недолугий жарт, Хмель був змушений шукати схованки на Запоріжжі, лише через деякий час повернувшись до Суботова. Згодом вiн заїбав вже багато кого, ба навiть вiдбулось кiлька спроб знищити його фізично. Зокрема, 1647 року на Хмельницького під час татарського нападу на Чигирин, один польський хуй вдарив його шаблею по шиї, та тодi нашого героя врятувала залізна сітка, прикріплена до шолому.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тарас Рожницький</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68057&amp;oldid=prev</id>
		<title>MiskoGe: видаляти доречні абзаци не комільфо.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=68057&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-06-06T20:04:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;видаляти доречні абзаци не комільфо.&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 23:04, 6 червня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l14&quot;&gt;Рядок 14:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 14:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Оскільки Богдан був з небідної сімейки, то за доброю традицією тих часів найкращим та в одночас найпростішим способом швидко збудувати кар&amp;#039;єру можна було лише через армію, чим він звісно і скористався.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Оскільки Богдан був з небідної сімейки, то за доброю традицією тих часів найкращим та в одночас найпростішим способом швидко збудувати кар&amp;#039;єру можна було лише через армію, чим він звісно і скористався.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступивши до реєстрового козацтва, Хмель показав себе як непоганий воїн та навіть під час одного з боїв під Москвою врятував польського королевича Владислава, і той потiм з ним не погано покорешився. Повернувшись до дому, брав участь у польсько-османській війні 1620—1621 років, під час якої в битві під Цецорою Хмельницький втратив в бою рідного батька, і потрапив у османський полон. Два ебучi роки неволі для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, він тiкає з полону, за іншими даними, був викуплений родичами. Доречі, перебуваючи в полоні Богдан почав переймати звичаї турків, зокрема пити міцну каву (яка тоді в Європі була рідкісним делікатесом) та курити турецьку люльку, і за деякими твердженнями можливо там він прийняв ісламську віру, хоча це вже схоже на брехню.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступивши до реєстрового козацтва, Хмель показав себе як непоганий воїн та навіть під час одного з боїв під Москвою врятував польського королевича Владислава, і той потiм з ним не погано покорешився. Повернувшись до дому, брав участь у польсько-османській війні 1620—1621 років, під час якої в битві під Цецорою Хмельницький втратив в бою рідного батька, і потрапив у османський полон. Два ебучi роки неволі для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, він тiкає з полону, за іншими даними, був викуплений родичами. Доречі, перебуваючи в полоні Богдан почав переймати звичаї турків, зокрема пити міцну каву (яка тоді в Європі була рідкісним делікатесом) та курити турецьку люльку, і за деякими твердженнями можливо там він прийняв ісламську віру, хоча це вже схоже на брехню.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Повернувшись згодом до Суботова, був зарахований в реєстрове козацтво, де продовжує воювати як мужик із сталевими яйцями i навiть отримує за це житло в Бродах. Одного разу пiд час оглядин новозбудованого Бродівського замку, на які була запрошена місцева шляхта, Хмельницький необачно висловився: &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;{{Цитата|…все створене людськими руками, ними ж може знищитися|субдж}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;що викликало лютий бiль в дупi коронного гетьмана. За словами одного тогочасного розумника ці слова були приписані трохи іншій події, а саме як оцінка потужності Кодацької фортеці, котра дійсно впала через багато років після цього, під час штурму під проводом Хмельницького. Через цей недолугий жарт, Хмель був змушений шукати схованки на Запоріжжі, лише через деякий час повернувшись до Суботова. Згодом вiн заїбав вже багато кого, ба навiть вiдбулось кiлька спроб знищити його фізично. Зокрема, 1647 року на Хмельницького під час татарського нападу на Чигирин, один польський хуй вдарив його шаблею по шиї, та тодi нашого героя врятувала залізна сітка, прикріплена до шолому.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:7kozak7.jpg|250px|thumb|right|Коротко про ті часи]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:7kozak7.jpg|250px|thumb|right|Коротко про ті часи]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмель багато часу проводив на Запоріжськiй Сiчi, де здобув повагу та авторитет, що потiм дозволило йому очолити та повести за собою козацтво. Проте аж до вельми поважного вiку Хмельницькимй не вiдчував ненавистi до Польшi, ба навiть вiн воював за неї, та напевне не думав що одного разу все дуже сильно змiниться.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмель багато часу проводив на Запоріжськiй Сiчi, де здобув повагу та авторитет, що потiм дозволило йому очолити та повести за собою козацтво. Проте аж до вельми поважного вiку Хмельницькимй не вiдчував ненавистi до Польшi, ба навiть вiн воював за неї, та напевне не думав що одного разу все дуже сильно змiниться.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Викрутаси долі, котрі пдіймають одних с бруду в князі а інших навпаки, не рідко стають творцяи історії. І ось одного разу життя однієї звичайної людини може змінити те що створювалось сторіччями, та вважалось непорушним. Сталося так і з Богданом.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Викрутаси долі, котрі пдіймають одних с бруду в князі а інших навпаки, не рідко стають творцяи історії. І ось одного разу життя однієї звичайної людини може змінити те що створювалось сторіччями, та вважалось непорушним. Сталося так і з Богданом.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одного разу за відсутності Хмельницького вдома, на його хутір Суботів вчиняє напад інший шляхтич Данієль Чаплинський, що було звичним для того часу. Чаплинський розграбовує маєток, калічить, а по іншій версії вбиває його малого сина, викрадає Гелену (його жінку) та одружується на ній, отака то Санта-Барбара. Хмельницький шукав справедливості і діло дійшло аж до короля, але і той нічим не допоміг. Поговорюють король відповів, що козаки мають шаблі для оборони своїх привілеїв. У 1646 &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;р. &lt;/del&gt;король Владислав IV хотів розпочати війну із Османською імперією, а оскільки шляхта була проти, він таємно вів переговори із козаками, для цього він видав грамоту, яка відновлювала деякі козацькі привілеї, але про це стало шляхті відомо і діло накрилось. Таємна грамота прилипла до Івана Барабаша і зберігалась у нього.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одного разу за відсутності Хмельницького вдома, на його хутір Суботів вчиняє напад інший шляхтич Данієль Чаплинський, що було звичним для того часу. Чаплинський розграбовує маєток, калічить, а по іншій версії вбиває його малого сина, викрадає Гелену (його жінку) та одружується на ній, отака то Санта-Барбара. Хмельницький шукав справедливості і діло дійшло аж до короля, але і той нічим не допоміг. Поговорюють король відповів, що козаки мають шаблі для оборони своїх привілеїв. У 1646 &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;році &lt;/ins&gt;король Владислав IV хотів розпочати війну із Османською імперією, а оскільки шляхта була проти, він таємно вів переговори із козаками, для цього він видав грамоту, яка відновлювала деякі козацькі привілеї, але про це стало шляхті відомо і діло накрилось. Таємна грамота прилипла до Івана Барабаша і зберігалась у нього.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмельницький бути лохом зовсім не хотів, тому зібрав манатки та із друзяками однодумцями вирушив на Січ, спиздивши при цьому (або й підробивши) грамоту у Барабаша. З&amp;#039;явившись на Січі Богдан перед носами місцевих козаків махав цією грамотою, у якій йшлося про привілеї і інші ніштяки козакам, наприклад збільшення реєстру. Запорожці із ентузіазмом вибрали Хмеля гетьманом, який мав привести козаків до описаного світлого майбутнього. Після того Богдан заїхав до кримського хана Іслама III Гірея, якому розповів про те, що підступні ляхи хочуть на нього напасти. Той пообіцяв підтримку козакам у війні з поляками.  &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмельницький &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;сприйняв цю фразу дуже буквально і &lt;/ins&gt;бути лохом зовсім не хотів, тому зібрав манатки та із друзяками однодумцями вирушив на Січ, спиздивши при цьому (або й підробивши) грамоту у Барабаша. З&amp;#039;явившись на Січі Богдан перед носами місцевих козаків махав цією грамотою, у якій йшлося про привілеї і інші ніштяки козакам, наприклад збільшення реєстру&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Єдина причина чому не все так охуєнно була шляхта, яка тиснула на короля&lt;/ins&gt;. Запорожці із ентузіазмом вибрали Хмеля гетьманом, який мав привести козаків до описаного світлого майбутнього. Після того Богдан заїхав до кримського хана Іслама III Гірея, якому розповів про те, що підступні ляхи хочуть на нього напасти. Той пообіцяв підтримку козакам у війні з поляками.  &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почався не хилий такий замiс, народ загудiв, козаки взялися за зброю, жиди та пани перехрестилися вiд страху.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почався не хилий такий замiс, народ загудiв, козаки взялися за зброю, жиди та пани перехрестилися вiд страху.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l25&quot;&gt;Рядок 25:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 30:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;По суті Богдан розпочинав все це, щоб помститися за дружину та сина, та вiдмовлятися вiд iдеї державностi на тих землях якi вже вiдламав собi, вiн теж не збирався, до того ж ці ідеї активно підтримувало місцеве бидло та [[небидло]], яке кипіло ненавистю до ляхів. Награвшись в помсту, Богдан наказав селянам розходитись по хатам та повертатись до мирного життя, а сам поїхав у Київ, де його у січні 1649 р. зустрічали як визволителя місцеві жителі та митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Сильвестр Косів. Тут треба додати що Київ та майже вся наша земля тодi була пiд владою ляхiв якi захопили цi терени ще пiд час смутних часiв.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;По суті Богдан розпочинав все це, щоб помститися за дружину та сина, та вiдмовлятися вiд iдеї державностi на тих землях якi вже вiдламав собi, вiн теж не збирався, до того ж ці ідеї активно підтримувало місцеве бидло та [[небидло]], яке кипіло ненавистю до ляхів. Награвшись в помсту, Богдан наказав селянам розходитись по хатам та повертатись до мирного життя, а сам поїхав у Київ, де його у січні 1649 р. зустрічали як визволителя місцеві жителі та митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Сильвестр Косів. Тут треба додати що Київ та майже вся наша земля тодi була пiд владою ляхiв якi захопили цi терени ще пiд час смутних часiв.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Важко сказати про що Хмель спілкувався із &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;мирополитом &lt;/del&gt;у Києві, але, коли переговори продовжились, Богдан видав дипломатичній місії Речі Посполитої таке: &amp;quot;я - самодержець руський, воюю за православну віру та звільню усіх русинів від ляської неволі&amp;quot;. Від цього зрозуміло посли добряче прихуїли. Того ж року був укладений Зборівський договір, яким влада гетьмана поширювалась на три &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;польськi &lt;/del&gt;воєводства. Після епічного програшу битви під Берестечком 18-30 червня 1651 року контрольована територія звузилась до одного Київського воєводства. Весь цей час територія Війська Запорозького або Гетьманщини формально перебувала у складі Речі Посполитої проте по факту була самостiйною козацькою державою. Оскільки Сейм не наважувався затвердити умови укладених із Хмельницьким договорів рубалово відновлювалось із початком кожної весни. Також під час військових дій повсталі селяни масово випилювали поляків, шляхту та жидів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Важко сказати про що Хмель спілкувався із &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;митрополитом &lt;/ins&gt;у Києві, але, коли переговори продовжились, Богдан видав дипломатичній місії Речі Посполитої таке: &amp;quot;я - самодержець руський, воюю за православну віру та звільню усіх русинів від ляської неволі&amp;quot;. Від цього зрозуміло посли добряче прихуїли. Того ж року був укладений Зборівський договір, яким влада гетьмана поширювалась на три &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;коронні &lt;/ins&gt;воєводства. Після епічного програшу битви під Берестечком 18-30 червня 1651 року контрольована територія звузилась до одного Київського воєводства. Весь цей час територія Війська Запорозького або Гетьманщини формально перебувала у складі Речі Посполитої проте по факту була самостiйною козацькою державою. Оскільки Сейм не наважувався затвердити умови укладених із Хмельницьким договорів рубалово відновлювалось із початком кожної весни. Також під час військових дій повсталі селяни масово випилювали поляків, шляхту та жидів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Detail 05a21beaab0237c581fe5d483203274f.jpg|370px|thumb|right|Хмельницький vs поляки]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Detail 05a21beaab0237c581fe5d483203274f.jpg|370px|thumb|right|Хмельницький vs поляки]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить далекоглядним дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;s&amp;gt;хитроср&amp;lt;/s&amp;gt; &lt;/ins&gt;далекоглядним дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено &amp;quot;усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку&amp;quot;, Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. В січні 1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як &amp;quot;Переяславська рада&amp;quot;. Згодом зрозумiвши що рахуватись iз нами, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає. Існує декілька версій, що сталося з тілом гетьмана після смерті. Українські історики дотримуються трактування, що Хмельницького було перепоховано другом. Це було зроблено, щоб уберегти тіло від наруги, якої бажали вороги гетьмана, а за іншою версією він всеж похований в рідному хуторі Суботів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено &amp;quot;усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку&amp;quot;, Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. В січні 1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як &amp;quot;Переяславська рада&amp;quot;. Згодом зрозумiвши що рахуватись iз нами, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає. Існує декілька версій, що сталося з тілом гетьмана після смерті. Українські історики дотримуються трактування, що Хмельницького було перепоховано другом. Це було зроблено, щоб уберегти тіло від наруги, якої бажали вороги гетьмана, а за іншою версією він всеж похований в рідному хуторі Суботів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>MiskoGe</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65251&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тарас Рожницький: /* Життепис */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65251&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-02-20T13:23:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Життепис&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 16:23, 20 лютого 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l13&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Життепис ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Життепис ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Оскільки Богдан був з небідної сімейки, то за доброю традицією тих часів найкращим та в одночас найпростішим способом швидко збудувати кар&amp;#039;єру можна було лише через армію, чим він звісно і скористався.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Оскільки Богдан був з небідної сімейки, то за доброю традицією тих часів найкращим та в одночас найпростішим способом швидко збудувати кар&amp;#039;єру можна було лише через армію, чим він звісно і скористався.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступивши до реєстрового козацтва, Хмель показав себе як непоганий воїн та навіть під час одного з боїв під Москвою врятував польського королевича Владислава, і той потiм з ним не погано покорешився. Повернувшись до дому, брав участь у польсько-османській війні 1620—1621 років, під час якої в битві під Цецорою Хмельницький &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;що воював &lt;/del&gt;в &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;одному полку разом iз своїм батьком&lt;/del&gt;, &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;потрапили &lt;/del&gt;у османський полон. Два ебучi роки &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;важкого рабства &lt;/del&gt;для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, він тiкає з полону, за іншими даними, був викуплений родичами.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступивши до реєстрового козацтва, Хмель показав себе як непоганий воїн та навіть під час одного з боїв під Москвою врятував польського королевича Владислава, і той потiм з ним не погано покорешився. Повернувшись до дому, брав участь у польсько-османській війні 1620—1621 років, під час якої в битві під Цецорою Хмельницький &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;втратив &lt;/ins&gt;в &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;бою рідного батька&lt;/ins&gt;, &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;і потрапив &lt;/ins&gt;у османський полон. Два ебучi роки &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;неволі &lt;/ins&gt;для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, він тiкає з полону, за іншими даними, був викуплений родичами&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Доречі, перебуваючи в полоні Богдан почав переймати звичаї турків, зокрема пити міцну каву (яка тоді в Європі була рідкісним делікатесом) та курити турецьку люльку, і за деякими твердженнями можливо там він прийняв ісламську віру, хоча це вже схоже на брехню&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:7kozak7.jpg|250px|thumb|right|Коротко про ті часи]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:7kozak7.jpg|250px|thumb|right|Коротко про ті часи]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмель багато часу проводив на Запоріжськiй Сiчi, де здобув повагу та авторитет, що потiм дозволило йому очолити та повести за собою козацтво. Проте аж до вельми поважного вiку Хмельницькимй не вiдчував ненавистi до Польшi, ба навiть вiн воював за неї, та напевне не думав що одного разу все дуже сильно змiниться.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмель багато часу проводив на Запоріжськiй Сiчi, де здобув повагу та авторитет, що потiм дозволило йому очолити та повести за собою козацтво. Проте аж до вельми поважного вiку Хмельницькимй не вiдчував ненавистi до Польшi, ба навiть вiн воював за неї, та напевне не думав що одного разу все дуже сильно змiниться.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l29&quot;&gt;Рядок 29:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 29:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить далекоглядним дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить далекоглядним дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено &amp;quot;усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку&amp;quot;, Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. В січні 1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як &amp;quot;Переяславська рада&amp;quot;. Згодом зрозумiвши що рахуватись iз &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;хохлами&lt;/del&gt;, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено &amp;quot;усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку&amp;quot;, Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. В січні 1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як &amp;quot;Переяславська рада&amp;quot;. Згодом зрозумiвши що рахуватись iз &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;нами&lt;/ins&gt;, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Існує декілька версій, що сталося з тілом гетьмана після смерті. Українські історики дотримуються трактування, що Хмельницького було перепоховано другом. Це було зроблено, щоб уберегти тіло від наруги, якої бажали вороги гетьмана, а за іншою версією він всеж похований в рідному хуторі Суботів&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після смерті Богдана, в Гетьманщинi починається період &amp;quot;Руїни&amp;quot;, суть якого - повний полiтичний пиздець, боротьба за владу та пройобування всього що тiльки можна, це призводить до розколу Гетьманщини на лiво та право бережну. Лівий берег залишається Московії, правий Польщi.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після смерті Богдана, в Гетьманщинi починається період &amp;quot;Руїни&amp;quot;, суть якого - повний полiтичний пиздець, боротьба за владу та пройобування всього що тiльки можна, це призводить до розколу Гетьманщини на лiво та право бережну. Лівий берег залишається Московії, правий Польщi.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тарас Рожницький</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65250&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тарас Рожницький в 13:12, 20 лютого 2024</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65250&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-02-20T13:12:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 16:12, 20 лютого 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l53&quot;&gt;Рядок 53:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 53:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тульпа Файнач.png |Богдан-[[Тульпа]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тульпа Файнач.png |Богдан-[[Тульпа]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;575f1020784b8b9aee72039c.jpg|Той самий епічний фільм знятий пшеками&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;575f1020784b8b9aee72039c.jpg|Той самий епічний фільм знятий пшеками&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Файл:52Dr1R5R541m4D4qG47031.jpg|Згідно із американської традицією на грошах зображені різні історичні персоналії, і чим нижче номінал купюри тим видатніше має бути постать&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тарас Рожницький</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65248&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тарас Рожницький: /* Життепис */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65248&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-02-20T08:17:30Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Життепис&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 11:17, 20 лютого 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l25&quot;&gt;Рядок 25:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 25:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;По суті Богдан розпочинав все це, щоб помститися за дружину та сина, та вiдмовлятися вiд iдеї державностi на тих землях якi вже вiдламав собi, вiн теж не збирався, до того ж ці ідеї активно підтримувало місцеве бидло та [[небидло]], яке кипіло ненавистю до ляхів. Награвшись в помсту, Богдан наказав селянам розходитись по хатам та повертатись до мирного життя, а сам поїхав у Київ, де його у січні 1649 р. зустрічали як визволителя місцеві жителі та митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Сильвестр Косів. Тут треба додати що Київ та майже вся наша земля тодi була пiд владою ляхiв якi захопили цi терени ще пiд час смутних часiв.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;По суті Богдан розпочинав все це, щоб помститися за дружину та сина, та вiдмовлятися вiд iдеї державностi на тих землях якi вже вiдламав собi, вiн теж не збирався, до того ж ці ідеї активно підтримувало місцеве бидло та [[небидло]], яке кипіло ненавистю до ляхів. Награвшись в помсту, Богдан наказав селянам розходитись по хатам та повертатись до мирного життя, а сам поїхав у Київ, де його у січні 1649 р. зустрічали як визволителя місцеві жителі та митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Сильвестр Косів. Тут треба додати що Київ та майже вся наша земля тодi була пiд владою ляхiв якi захопили цi терени ще пiд час смутних часiв.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Важко сказати про що Хмель спілкувався із мирополитом у Києві, але, коли &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;у 1649 р. &lt;/del&gt;переговори продовжились, Богдан видав дипломатичній місії Речі Посполитої таке: &amp;quot;я - самодержець руський, воюю за православну віру та звільню усіх русинів від ляської неволі&amp;quot;. Від цього зрозуміло посли добряче прихуїли. Того ж року був укладений Зборівський договір, яким влада гетьмана поширювалась на три польськi воєводства. Після епічного програшу битви під Берестечком 18-30 червня 1651 року контрольована територія звузилась до одного Київського воєводства. Весь цей час територія Війська Запорозького або Гетьманщини формально перебувала у складі Речі Посполитої проте по факту була самостiйною козацькою державою. Оскільки Сейм не наважувався затвердити умови укладених із Хмельницьким договорів рубалово відновлювалось із початком кожної весни. Також під час військових дій повсталі селяни масово випилювали поляків, шляхту та жидів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Важко сказати про що Хмель спілкувався із мирополитом у Києві, але, коли переговори продовжились, Богдан видав дипломатичній місії Речі Посполитої таке: &amp;quot;я - самодержець руський, воюю за православну віру та звільню усіх русинів від ляської неволі&amp;quot;. Від цього зрозуміло посли добряче прихуїли. Того ж року був укладений Зборівський договір, яким влада гетьмана поширювалась на три польськi воєводства. Після епічного програшу битви під Берестечком 18-30 червня 1651 року контрольована територія звузилась до одного Київського воєводства. Весь цей час територія Війська Запорозького або Гетьманщини формально перебувала у складі Речі Посполитої проте по факту була самостiйною козацькою державою. Оскільки Сейм не наважувався затвердити умови укладених із Хмельницьким договорів рубалово відновлювалось із початком кожної весни. Також під час військових дій повсталі селяни масово випилювали поляків, шляхту та жидів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Detail 05a21beaab0237c581fe5d483203274f.jpg|370px|thumb|right|Хмельницький vs поляки]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Detail 05a21beaab0237c581fe5d483203274f.jpg|370px|thumb|right|Хмельницький vs поляки]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить далекоглядним дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить далекоглядним дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено &amp;quot;усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку&amp;quot;, Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;8 (18) січня &lt;/del&gt;1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як &amp;quot;Переяславська рада&amp;quot;. Згодом зрозумiвши що рахуватись iз хохлами, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено &amp;quot;усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку&amp;quot;, Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;В січні &lt;/ins&gt;1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як &amp;quot;Переяславська рада&amp;quot;. Згодом зрозумiвши що рахуватись iз хохлами, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після смерті Богдана, в Гетьманщинi починається період &amp;quot;Руїни&amp;quot;, суть якого - повний полiтичний пиздець, боротьба за владу та пройобування всього що тiльки можна, це призводить до розколу Гетьманщини на лiво та право бережну. Лівий берег залишається Московії, правий Польщi.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після смерті Богдана, в Гетьманщинi починається період &amp;quot;Руїни&amp;quot;, суть якого - повний полiтичний пиздець, боротьба за владу та пройобування всього що тiльки можна, це призводить до розколу Гетьманщини на лiво та право бережну. Лівий берег залишається Московії, правий Польщi.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тарас Рожницький</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65247&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тарас Рожницький: /* В кіно */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65247&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-02-20T08:15:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;В кіно&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 11:15, 20 лютого 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l41&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== В кіно ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== В кіно ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:423122.jpg|205px|thumb|right|Саша Домогаров в ролі Івана Богуна офігіває з того що поляки зобразили запорожців всратою бидлотою]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:423122.jpg|205px|thumb|right|Саша Домогаров в ролі Івана Богуна офігіває з того що поляки зобразили запорожців всратою бидлотою]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Найбільше запам&amp;#039;ятався польскький епічний фільм з 90-х &amp;quot;Вогнем і мечем&amp;quot; режисера Єжи Гоффмана, на основі однойменного романа Генрика Сенкевича. Хмельницький там зображений як мудрий та вельми хитросракий дядько хоч і не є ключовою фігурою. На це кіно тоді фапали всі підряд: 1) дівчата, адже в ньому знявся аж сам Олександр Домогаров, що був тоді секс-символом (у майбутньому, Домогаров - типовий любитель Путіна і його z-анексій), 2) любителі пишних форм, адже там знялась Руслана Писанка у ролі відьми, 3) любителі пригод, адже фільм сповнений ними, а спецефекти до нього створила фірма &amp;quot;Machine Shop&amp;quot; яка до того працювала над такими картинами, як &amp;quot;Термінатор-2&amp;quot; та &amp;quot;Хоробре серце&amp;quot;, 4) фапали навіть історики, проте не від радості а від обурення, чого лишень вартий той момент де запорожські козаки показані закінченими пияками (пиятцтво під час походу як відомо каралось смертью), також вони чомусь виглядають як голодранці, хоча ударну частину козаків тоді становили колишні найманці з Тридцятилітньої війни в західній Європі і це були добре екіпіровані й озброєні воїни, що вміли тримати стрій, знали диверсійну і саперну справу і як бомжі явно не виглядали. А ще акторам що зіграли козаків на початку фільму, замість копій середньовічних мушкетів дали гвинтівки Мосіна що використовували під час Другої Світої, мабудь вважаючи що глядач це не допетрає.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Найбільше запам&amp;#039;ятався польскький епічний фільм з 90-х &amp;quot;Вогнем і мечем&amp;quot; режисера Єжи Гоффмана, на основі однойменного романа Генрика Сенкевича. Хмельницький там зображений як мудрий та вельми хитросракий дядько хоч і не є ключовою фігурою. На це кіно тоді фапали всі підряд: 1) дівчата, адже в ньому знявся аж сам Олександр Домогаров, що був тоді секс-символом (у майбутньому, Домогаров - типовий любитель Путіна і його z-анексій), 2) любителі пишних форм, адже там знялась Руслана &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;del&amp;gt;Цицанка&amp;lt;/del&amp;gt; &lt;/ins&gt;Писанка у ролі відьми, 3) любителі пригод, адже фільм сповнений ними, а спецефекти до нього створила фірма &amp;quot;Machine Shop&amp;quot; яка до того працювала над такими картинами, як &amp;quot;Термінатор-2&amp;quot; та &amp;quot;Хоробре серце&amp;quot;, 4) фапали навіть історики, проте не від радості а від обурення, чого лишень вартий той момент де запорожські козаки показані закінченими пияками (пиятцтво під час походу як відомо каралось смертью), також вони чомусь виглядають як голодранці, хоча ударну частину козаків тоді становили колишні найманці з Тридцятилітньої війни в західній Європі і це були добре екіпіровані й озброєні воїни, що вміли тримати стрій, знали диверсійну і саперну справу і як бомжі явно не виглядали. А ще акторам що зіграли козаків на початку фільму, замість копій середньовічних мушкетів дали гвинтівки Мосіна що використовували під час Другої Світої, мабудь вважаючи що глядач це не допетрає.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Свiтлини ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Свiтлини ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тарас Рожницький</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65246&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тарас Рожницький: /* Життепис */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;diff=65246&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-02-20T08:13:17Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Життепис&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 11:13, 20 лютого 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l12&quot;&gt;Рядок 12:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 12:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Життепис ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Життепис ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступивши до реєстрового козацтва, Хмель під час одного з боїв під Москвою врятував королевича Владислава, і той потiм з ним не погано покорешився. Повернувшись до дому, брав участь у польсько-османській війні 1620—1621 років, під час якої в битві під Цецорою Хмельницький що воював в одному полку разом iз своїм батьком, потрапили у османський полон. Два ебучi роки важкого рабства для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, він тiкає з полону, за іншими даними, був викуплений родичами.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Оскільки Богдан був з небідної сімейки, то за доброю традицією тих часів найкращим та в одночас найпростішим способом швидко збудувати кар&amp;#039;єру можна було лише через армію, чим він звісно і скористався.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вступивши до реєстрового козацтва, Хмель &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;показав себе як непоганий воїн та навіть &lt;/ins&gt;під час одного з боїв під Москвою врятував &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;польського &lt;/ins&gt;королевича Владислава, і той потiм з ним не погано покорешився. Повернувшись до дому, брав участь у польсько-османській війні 1620—1621 років, під час якої в битві під Цецорою Хмельницький що воював в одному полку разом iз своїм батьком, потрапили у османський полон. Два ебучi роки важкого рабства для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, він тiкає з полону, за іншими даними, був викуплений родичами.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:7kozak7.jpg|250px|thumb|right|Коротко про ті часи]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:7kozak7.jpg|250px|thumb|right|Коротко про ті часи]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Повернувшись згодом до Суботова, був зарахований в реєстрове козацтво, де продовжує воювати як мужик із сталевими яйцями i навiть отримує за це житло в Бродах. &lt;/del&gt;Хмель багато часу проводив на Запоріжськiй Сiчi, де здобув повагу та авторитет &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;серед козакiв&lt;/del&gt;, що потiм дозволило йому очолити та повести за собою козацтво. Проте аж до вельми поважного вiку Хмельницькимй не вiдчував ненавистi до Польшi, ба навiть вiн воював за неї, та напевне не думав що одного разу все дуже сильно змiниться.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмель багато часу проводив на Запоріжськiй Сiчi, де здобув повагу та авторитет, що потiм дозволило йому очолити та повести за собою козацтво. Проте аж до вельми поважного вiку Хмельницькимй не вiдчував ненавистi до Польшi, ба навiть вiн воював за неї, та напевне не думав що одного разу все дуже сильно змiниться.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Викрутаси долі, котрі пдіймають одних с бруду в князі а інших навпаки, не рідко стають творцяи історії. І ось одного разу життя однієї звичайної людини може змінити те що створювалось сторіччями, та вважалось непорушним. Сталося так і з &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Хмельницькми&lt;/del&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Викрутаси долі, котрі пдіймають одних с бруду в князі а інших навпаки, не рідко стають творцяи історії. І ось одного разу життя однієї звичайної людини може змінити те що створювалось сторіччями, та вважалось непорушним. Сталося так і з &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Богданом&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одного разу за відсутності Хмельницького вдома, на його хутір Суботів вчиняє напад інший шляхтич Данієль Чаплинський, що було звичним для того часу. Чаплинський розграбовує маєток, калічить, а по іншій версії вбиває його малого сина, викрадає Гелену (&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;громадянську &lt;/del&gt;жінку) та одружується на ній, отака то Санта-Барбара. Хмельницький шукав справедливості і діло дійшло аж до короля, але і той нічим не допоміг. Поговорюють король &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;сказав Хмельницькому&lt;/del&gt;, що козаки мають шаблі для оборони своїх привілеїв. &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Ще &lt;/del&gt;1646 р. король Владислав IV хотів розпочати війну із Османською імперією&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Оскільки &lt;/del&gt;шляхта була проти, він таємно вів переговори із козаками&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Для &lt;/del&gt;цього він видав грамоту, яка відновлювала деякі козацькі привілеї, але про це стало шляхті відомо і діло накрилось. Таємна грамота прилипла до Івана Барабаша і зберігалась у нього.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Одного разу за відсутності Хмельницького вдома, на його хутір Суботів вчиняє напад інший шляхтич Данієль Чаплинський, що було звичним для того часу. Чаплинський розграбовує маєток, калічить, а по іншій версії вбиває його малого сина, викрадає Гелену (&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;його &lt;/ins&gt;жінку) та одружується на ній, отака то Санта-Барбара. Хмельницький шукав справедливості і діло дійшло аж до короля, але і той нічим не допоміг. Поговорюють король &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;відповів&lt;/ins&gt;, що козаки мають шаблі для оборони своїх привілеїв. &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;У &lt;/ins&gt;1646 р. король Владислав IV хотів розпочати війну із Османською імперією&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, а оскільки &lt;/ins&gt;шляхта була проти, він таємно вів переговори із козаками&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, для &lt;/ins&gt;цього він видав грамоту, яка відновлювала деякі козацькі привілеї, але про це стало шляхті відомо і діло накрилось. Таємна грамота прилипла до Івана Барабаша і зберігалась у нього.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмельницький бути лохом зовсім не хотів, тому зібрав манатки та із друзяками однодумцями вирушив на Січ, спиздивши при цьому (або й підробивши) грамоту у Барабаша. З&amp;#039;явившись на Січі Богдан перед носами місцевих козаків махав цією грамотою, у якій йшлося про привілеї і інші ніштяки козакам, наприклад збільшення реєстру. Запорожці із ентузіазмом вибрали Хмеля гетьманом, який мав привести козаків до описаного світлого майбутнього. Після того Богдан заїхав до кримського хана Іслама III Гірея, якому розповів про те, що підступні ляхи хочуть на нього напасти. Той пообіцяв підтримку козакам у війні з поляками.  &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хмельницький бути лохом зовсім не хотів, тому зібрав манатки та із друзяками однодумцями вирушив на Січ, спиздивши при цьому (або й підробивши) грамоту у Барабаша. З&amp;#039;явившись на Січі Богдан перед носами місцевих козаків махав цією грамотою, у якій йшлося про привілеї і інші ніштяки козакам, наприклад збільшення реєстру. Запорожці із ентузіазмом вибрали Хмеля гетьманом, який мав привести козаків до описаного світлого майбутнього. Після того Богдан заїхав до кримського хана Іслама III Гірея, якому розповів про те, що підступні ляхи хочуть на нього напасти. Той пообіцяв підтримку козакам у війні з поляками.  &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почався не хилий такий замiс, народ загудiв, козаки взялися за зброю, жиди та пани перехрестилися вiд страху.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почався не хилий такий замiс, народ загудiв, козаки взялися за зброю, жиди та пани перехрестилися вiд страху.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l25&quot;&gt;Рядок 25:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 26:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Важко сказати про що Хмель спілкувався із мирополитом у Києві, але, коли у 1649 р. переговори продовжились, Богдан видав дипломатичній місії Речі Посполитої таке: &amp;quot;я - самодержець руський, воюю за православну віру та звільню усіх русинів від ляської неволі&amp;quot;. Від цього зрозуміло посли добряче прихуїли. Того ж року був укладений Зборівський договір, яким влада гетьмана поширювалась на три польськi воєводства. Після епічного програшу битви під Берестечком 18-30 червня 1651 року контрольована територія звузилась до одного Київського воєводства. Весь цей час територія Війська Запорозького або Гетьманщини формально перебувала у складі Речі Посполитої проте по факту була самостiйною козацькою державою. Оскільки Сейм не наважувався затвердити умови укладених із Хмельницьким договорів рубалово відновлювалось із початком кожної весни. Також під час військових дій повсталі селяни масово випилювали поляків, шляхту та жидів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Важко сказати про що Хмель спілкувався із мирополитом у Києві, але, коли у 1649 р. переговори продовжились, Богдан видав дипломатичній місії Речі Посполитої таке: &amp;quot;я - самодержець руський, воюю за православну віру та звільню усіх русинів від ляської неволі&amp;quot;. Від цього зрозуміло посли добряче прихуїли. Того ж року був укладений Зборівський договір, яким влада гетьмана поширювалась на три польськi воєводства. Після епічного програшу битви під Берестечком 18-30 червня 1651 року контрольована територія звузилась до одного Київського воєводства. Весь цей час територія Війська Запорозького або Гетьманщини формально перебувала у складі Речі Посполитої проте по факту була самостiйною козацькою державою. Оскільки Сейм не наважувався затвердити умови укладених із Хмельницьким договорів рубалово відновлювалось із початком кожної весни. Також під час військових дій повсталі селяни масово випилювали поляків, шляхту та жидів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Detail 05a21beaab0237c581fe5d483203274f.jpg|&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;350px&lt;/del&gt;|thumb|right|Хмельницький vs поляки]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Detail 05a21beaab0237c581fe5d483203274f.jpg|&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;370px&lt;/ins&gt;|thumb|right|Хмельницький vs поляки]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;хитросраким &lt;/del&gt;дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сам Хмель за час війни, яка тривала до кінця його життя та і після проявив себе досить &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;далекоглядним &lt;/ins&gt;дипломатом та політиком. Гетьманщина встигла побувати у союзі із Молдовським князівством, Валахією, Кримським ханством, Трансильванією, а також і повоювати проти них. Більш-менш порядок на контрольованій ним території зберігався завдяки тому, що гетьман рубав голови усіх незадоволених та і взагалі у бойових діях не нехтував кидати повсталих селян на регулярне вороже військо, бережучи при цьому козаків. Тим не менш шляхту, ляхів і жидів було вигнано із території контрольованої козаками, а селяни звільнились від кріпацтва.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено &amp;quot;усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку&amp;quot;, Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. 8 (18) січня 1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як &amp;quot;Переяславська рада&amp;quot;. Згодом зрозумiвши що рахуватись iз хохлами, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Допетравши що затяжна вiйна з ляхами може призвести до рiзних не хороших речей, Хмель починає зиркати в бiк Москви. На Земьскому соборі 1 жовтня 1653 року було вирішено &amp;quot;усі міста та села Війська Запорозького прийняти під цареву руку&amp;quot;, Гетьманщина фактично ставала протекторатом Рашки. 8 (18) січня 1654 року у Переяславі, Хмельницький скликав загальну вiйськову раду під час якої вiн та козацька старшина присяглися на вiрнiсть Москвi. В iсторiю це увiйшло як &amp;quot;Переяславська рада&amp;quot;. Згодом зрозумiвши що рахуватись iз хохлами, москалi не збираються а його самого розвели як лоха, Богдан уклав союз зі Швецією, що воювала з Москвою і продовжує вiйну. Та доля знов внесла свої корективи в історію, в 1657 роцi Батько Хмель помирає.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тарас Рожницький</name></author>
	</entry>
</feed>