Дніпро (місто) - Історія редагувань

Admin2: /* Див. також */

2025-10-10T08:15:17Z

Див. також

← Попередня версія		Версія за 11:15, 10 жовтня 2025
Рядок 62:		Рядок 62:
	* [[Дніпро\|Дніпро (річка)]]		* [[Дніпро\|Дніпро (річка)]]
	*[[Кривий Ріг]]		*[[Кривий Ріг]]
			*[[Едік Коваленко]]
	* [https://web.archive.org/web/20160326135619/http://dramatica.org.ua/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA Архівна версія статті]		* [https://web.archive.org/web/20160326135619/http://dramatica.org.ua/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA Архівна версія статті]
	<br>		<br>

	== Примітки ==		== Примітки ==
	{{reflist}}		{{reflist}}

Coole: /* Театри, музеї, кінотеатри, ТРК */

2025-08-21T22:00:53Z

Театри, музеї, кінотеатри, ТРК

@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 === Театри, музеї, кінотеатри, ТРК ===
 й тому подібна культурно-розважальна поїбень для тих, у кого вільного часу багато.
 === Картинки ===
 <gallery>

SilverWolf: /* Історія */

2024-04-22T11:22:50Z

Історія

← Попередня версія		Версія за 14:22, 22 квітня 2024
Рядок 6:		Рядок 6:
	== Історія ==		== Історія ==
	{{YouTube\|align=center\|TXlqyu-EDoU}}		{{YouTube\|align=center\|TXlqyu-EDoU}}
	З часів Русі тут стоїть монастир, у часи козаків ляхи збудували фортецю Кодак, яку козаки весело виносили. Після виносу саміх козаків москалями у 1776 році почалося будівництво міста Катеринослав, який худо-бідно ріс, доки не почалося масове видобуття донецького вугілля та прокладання залізниці через місто (міст через Дніпро присутній). У місті зростали численні металургійні заводи, населення більшало. Після революції та створення УНР, Катеринослав хоч і не повністю офіційно, але перейменували на Січеслав, а після захоплення країни більшовиками на Дніпропетровськ (на честь Петровського та власне Дніпра~~. Москальський~~ цар Петро Перший тут зовсім не до чого). Зараз деякі мріють про повернення назви "Січеслав", їм протистоять прихильники фотоапаратів "Кодак" та не бажаючі нічого міняти взагалі. Їх можна зрозуміти, бо першій варіант нагадує про сечу (а що там ллється з заводських труб і колекторів у річку?), а другий немовби ~~польській~~ і українському місту не личить. Втім більшості просто до сраки, тому перейменували так як скорочено називають місцеві - у «Дніпро». А оскільки більшість там російськомовні, то називають його не інакш як «Днєпр».		З часів Русі тут стоїть монастир, у часи козаків ляхи збудували фортецю Кодак, яку козаки весело виносили. Після виносу саміх козаків москалями у 1776 році почалося будівництво міста Катеринослав, який худо-бідно ріс, доки не почалося масове видобуття донецького вугілля та прокладання залізниці через місто (міст через Дніпро присутній). У місті зростали численні металургійні заводи, населення більшало. Після революції та створення УНР, Катеринослав хоч і не повністю офіційно, але перейменували на Січеслав, а після захоплення країни більшовиками на Дніпропетровськ (на честь Петровського та власне Дніпра, москальський цар Петро Перший тут зовсім не до чого). Зараз деякі мріють про повернення назви "Січеслав", їм протистоять прихильники фотоапаратів "Кодак" та не бажаючі нічого міняти взагалі. Їх можна зрозуміти, бо першій варіант нагадує про сечу (а що там ллється з заводських труб і колекторів у річку?), а другий немовби польський і українському місту не личить. Втім більшості просто до сраки, тому перейменували так як скорочено називають місцеві - у «Дніпро». А оскільки більшість там російськомовні, то називають його не інакш як «Днєпр».

	Після останнього перейменування під час декомунізації-2016 у місті склалася така ситуація що місцеві не орієнтуються в нових назвах. Ще й зараз дніпровці живуть у Дніпрі, а їздять по Дніпропетровську.		Після останнього перейменування під час декомунізації-2016 у місті склалася така ситуація що місцеві не орієнтуються в нових назвах. Ще й зараз дніпровці живуть у Дніпрі, а їздять по Дніпропетровську.

SilverWolf: /* Історія */

2024-04-22T11:22:16Z

Історія

← Попередня версія		Версія за 14:22, 22 квітня 2024
Рядок 6:		Рядок 6:
	== Історія ==		== Історія ==
	{{YouTube\|align=center\|TXlqyu-EDoU}}		{{YouTube\|align=center\|TXlqyu-EDoU}}
	З часів Русі тут стоїть монастир, у часи козаків ляхи збудували фортецю Кодак, яку козаки весело виносили. Після виносу саміх козаків москалями у 1776 році почалося будівництво міста Катеринослав, який худо-бідно ріс, доки не почалося масове видобуття донецького вугілля та прокладання залізниці через місто (міст через Дніпро присутній). У місті зростали численні металургійні заводи, населення більшало. Після революції та створення УНР, Катеринослав перейменували на Січеслав~~<ref>Пруф або пиздиш</ref>~~ , а після захоплення країни більшовиками на Дніпропетровськ (на честь Петровського та власне Дніпра. ~~Москальській~~ цар Петро Перший тут зовсім не до чого). Зараз деякі мріють про повернення назви "Січеслав", їм протистоять ~~прихильникі~~ фотоапаратів "Кодак" та не бажаючі нічого міняти взагалі. Їх можна зрозуміти, бо першій варіант нагадує про сечу (а що там ллється з ~~заводськіх~~ труб і колекторів у річку?), а другий немовби польській і українському місту не личить. Втім більшості просто до сраки, тому перейменували так як скорочено називають місцеві - у «Дніпро». А оскільки більшість там російськомовні, то називають його не інакш як «Днєпр».		З часів Русі тут стоїть монастир, у часи козаків ляхи збудували фортецю Кодак, яку козаки весело виносили. Після виносу саміх козаків москалями у 1776 році почалося будівництво міста Катеринослав, який худо-бідно ріс, доки не почалося масове видобуття донецького вугілля та прокладання залізниці через місто (міст через Дніпро присутній). У місті зростали численні металургійні заводи, населення більшало. Після революції та створення УНР, Катеринослав хоч і не повністю офіційно, але перейменували на Січеслав, а після захоплення країни більшовиками на Дніпропетровськ (на честь Петровського та власне Дніпра. Москальський цар Петро Перший тут зовсім не до чого). Зараз деякі мріють про повернення назви "Січеслав", їм протистоять прихильники фотоапаратів "Кодак" та не бажаючі нічого міняти взагалі. Їх можна зрозуміти, бо першій варіант нагадує про сечу (а що там ллється з заводських труб і колекторів у річку?), а другий немовби польській і українському місту не личить. Втім більшості просто до сраки, тому перейменували так як скорочено називають місцеві - у «Дніпро». А оскільки більшість там російськомовні, то називають його не інакш як «Днєпр».

	Після останнього перейменування під час декомунізації-2016 у місті склалася така ситуація що місцеві не орієнтуються в нових назвах. Ще й зараз дніпровці живуть у Дніпрі, а їздять по Дніпропетровську.		Після останнього перейменування під час декомунізації-2016 у місті склалася така ситуація що місцеві не орієнтуються в нових назвах. Ще й зараз дніпровці живуть у Дніпрі, а їздять по Дніпропетровську.

SilverWolf в 15:52, 10 березня 2024

2024-03-10T15:52:51Z

← Попередня версія		Версія за 18:52, 10 березня 2024
Рядок 53:		Рядок 53:
	<br>		<br>
	== Примітки ==		== Примітки ==
	~~<references />~~		{{reflist}}

	{{Географія}}		{{Географія}}
	{{Україна}}		{{Україна}}

Admin2: /* Театри, музеї, кінотеатри, ТРК */

2023-11-30T12:41:08Z

Театри, музеї, кінотеатри, ТРК

← Попередня версія		Версія за 15:41, 30 листопада 2023
Рядок 41:		Рядок 41:
	=== Театри, музеї, кінотеатри, ТРК ===		=== Театри, музеї, кінотеатри, ТРК ===
	й тому подібна культурно-розважальна поїбень для тих, у кого вільного часу багато.		й тому подібна культурно-розважальна поїбень для тих, у кого вільного часу багато.
			=== Картинки ===
			<gallery>
			Dnipro bandera.jpg\|Книжки про Бандеру в 2023 році в Дніпрі

			</gallery>

	== Див. також ==		== Див. також ==

Admin2: Захистив «Дніпро (місто)» ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (закінчується 00:19, 24 листопада 2022 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (закінчується 00:19, 24 листопада 2022 (UTC)))

2022-10-23T23:19:44Z

Захистив «Дніпро (місто)» ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (закінчується 00:19, 24 листопада 2022 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (закінчується 00:19, 24 листопада 2022 (UTC)))

← Попередня версія	Версія за 02:19, 24 жовтня 2022
(Немає відмінностей)

Admin2: Відкинуто редагування Sinxrofazatron4557 (обговорення) до зробленого Олег Петрович

2022-10-23T23:19:35Z

Відкинуто редагування Sinxrofazatron4557 (обговорення) до зробленого Олег Петрович

← Попередня версія	Версія за 02:19, 24 жовтня 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		''Якщо тобі треба про іншого Дніпра, то тобі '''[[Дніпро (значення)\|СЮДИ]]'''''
		[[Файл:Mc9951-Pu0Y.jpg\|міні\|[[Жид\|Дніпро як він є]]]]

		'''Дніпро''' (''Січеслав<ref>І хто ж його так називає? Поєхавші рагулі, які східніше Коломиї в житті не бували?</ref> насправді Дніпрожидовськ, місцевими туземцями іменується Днєпр, до недавнього часу Дніпропетровськ; англ. Dnipro'') - індустріальний мегаполіс на Дніпрі. В останні роки активно підмішує до індустріалу сучасний бізнес та багатоповерхове житло, тому вигляд має доволі різноманітний. Населення балакає на усіх мовах країни, втім [[Українська мова\|солов'їну]] можна почути частіше, аніж у містах Півдня. А ще у місті найбільша у Європі синагога та єврейській общинний центр, що натякає на кількість не поїхавших до Ізраїльщини.

		== Історія ==
		{{YouTube\|align=center\|TXlqyu-EDoU}}
		З часів Русі тут стоїть монастир, у часи козаків ляхи збудували фортецю Кодак, яку козаки весело виносили. Після виносу саміх козаків москалями у 1776 році почалося будівництво міста Катеринослав, який худо-бідно ріс, доки не почалося масове видобуття донецького вугілля та прокладання залізниці через місто (міст через Дніпро присутній). У місті зростали численні металургійні заводи, населення більшало. Після революції та створення УНР, Катеринослав перейменували на Січеслав<ref>Пруф або пиздиш</ref> , а після захоплення країни більшовиками на Дніпропетровськ (на честь Петровського та власне Дніпра. Москальській цар Петро Перший тут зовсім не до чого). Зараз деякі мріють про повернення назви "Січеслав", їм протистоять прихильникі фотоапаратів "Кодак" та не бажаючі нічого міняти взагалі. Їх можна зрозуміти, бо першій варіант нагадує про сечу (а що там ллється з заводськіх труб і колекторів у річку?), а другий немовби польській і українському місту не личить. Втім більшості просто до сраки, тому перейменували так як скорочено називають місцеві - у «Дніпро». А оскільки більшість там російськомовні, то називають його не інакш як «Днєпр».

		Після останнього перейменування під час декомунізації-2016 у місті склалася така ситуація що місцеві не орієнтуються в нових назвах. Ще й зараз дніпровці живуть у Дніпрі, а їздять по Дніпропетровську.

		== Дніпровці ==
		Дніпровські українці що не втратили мову, за спостереженням безоса, ну дуже селюки. Чому — треба дивитися в історію. Російськомовні навпаки доволі класичні міські люди в багатьох аспектах, навіть з деяким гонором, хоча якщо підійти з правильного боку люди відкриті та часто добрі. Парадокс міста в тому що з вами розмовлятимуть про те як люблять українську мову та все українське (і будуть щирі в тому), але розмова буде або російською, або жахливою майже [[Азірівка\|азірівкою]].

		Патріотизм дніпровців не такий як в [[Галичина\|галичан]]: тут він на дріжджях того що якщо [[АТО\|експансію]] на Сході не зупинити, за кілька годин матимеш танки під своїми вікнами.

		== Економіка і транспорт ==
		Металургія, машинобудування й тому подібний хеві метал. Кого цікавить хто і чим смердіть у небо різнокольоровим димом - гоу до вікіпедії. А про транспорт можна пару слів сказати, бо це одне з чотирьох міст України, де є працююче метро. Метро це складається лише з однієї коротенької лінії і кажуть, що народу там катаєтсья менше, аніж на трамваї. Метрополітен був відкритий у 1995 році, лише чудом його не встигли закинути та розтягти. Зараз триває будівництво продовження цієї лінії, але результат вже давно відомий. Надія що коли дотягнуть до центра метром хоча б хтось почне їздити. Є у міста і проданий вже айрапорт, з власною [[Коломойський\|авіакомпанією]]. Можна ще згадати дніпровський автовокзал, якій найбільшій у Європі і якій більше схожий на багатоповерховий критий ринок.

		== Краєвиди ==
		Переважно Днєпр це або совкові масиви, або індустріал, лише у центрі набережна, хмарочоси та благодать. Трішки докладніше:

		=== Набережна ===
		Почнемо з набережної, яка до речі теж найдовша у Європі. З неї можна подивитися на протилежній берег з заводами та совковими бігхаузами, можна посидіти під залізною парасолькою, можна повтикати на здоровенну скляну кулю, що стоїть на верхівці піраміди (якось до кулі приєднався п’яний довбойоб на своєму пепелаці, а іншого разу один чи кілька іншіх довбойобів знесли кулі верхівку, тому якійсь час замість скляної кулі стовбичив металевий куб). Ще різні статуї, скіфські баби, козацький хрест, овер 9000 об’їдалень та напивалень, рибалки, велосипедуни, туристи та місцеві, якім пофіг одне на одного. З набережній можна роздивлятися діловий центр, а ще пройти до всевідомого готелю "Парус"

		=== Хмарочоси ===
		Найвищі у країні, після Київа звісно (але були вже такими до київського Парусу). Найвідоміші, це житловий комплекс "Башти", якій являє собою дві 30поверхові вежі з гострокінчевими дахами, які роблять вид на Дніпропетровськ схожім на якійсь американській мегаполіс. Схожості також додає сукупченність висоток у межах одного району, а не розтикання їх по всьому місті. Порівнянь цих веж з WTC теж вистачало. Також цікавий Міст Сіті-центр, з його двома круглими баштами, одна з якій красиво підсвічується уночі. А взагалі фанатам висотної архітектури знайжеться, на що подивитися у Дніпропетровську

		==== Парус ====
		[[Файл:Parus.jpg\|міні\|Парус. Вид з набережної]]
		[[Файл:Parus2.jpg\|міні\|Парус. Вид з повітря]]
		Першій і єдиний радянській хмарочос, який так і не добудували. Вбивати сваї та лити бетон почали аж у 1975 році, фінансування планувалося за рахунок місцевих підприємств. У цокольному поверсі передбачались різноманітні майстерні, 2 трансформаторні подстанції, бойлерна, вентиляційні камери. У бокових секціях розмістили приміщення для кафе, барів, саун, кеґельбанів, перукарень, ощадних кас, кухні, прального цеху, на другому поверсі – ресторан на 600 місць, кіноконцертна та конференц-зали. По суті це було міні-місто в одній будівлі. Та не судилося, і тепер цей велетень довліє над містом. Якось його підфарбовували, щоб хочаб здалеку не псував краєвид, а на даху Приватбанк вивісив свого лейбла (халявне рекламне місце ж). У 2005 році горехмарочос купив "Ромбус-Приват", якій пообіцяв добудувати його, до 2015, після чого забив на це. Вхід вільний, більшість того, що було усередині вже давно розтягли, але краєвиди звідти шикарні

		=== Проспект <s>Карла Маркса</s> Дмитра Яворницького ===
		Це довга вулиця, з трамвайною колією та пішохідною доріжкою посередині, проходить крізь центральні райони міста, на шляху можна побачити як сучасні торгівельні центри та будівлі часів Катерини, так і совкові побудови, як міська мерія наприклад, тай взагалі по місту можна знайти багато нестандартних зразків минулої епохи. Під нею проходить та й далі будується турками метро.

		=== Монастирській острів ===
		Острів з монастирем, атракціонами, зоопарком, пам’ятником Шевченкові (подейкують, що раніше це був пам’ятник одному радянському диктатору, якому просто замінили голову) та пішохідним мостом, яким на цей острів й можна зайти. Гарне місце для відпочинку. Олсо у наявності канатна дорога
		Мости. Вісім мостів різного ступеню цілісності перетинають Дніпро. Повний список тут. Мерефо-херсонський найкрасивіший, інші доволі стандартні, довгі та нудні, хоча з набережної виглядають красиво, увечорі особливо

		=== Театри, музеї, кінотеатри, ТРК ===
		й тому подібна культурно-розважальна поїбень для тих, у кого вільного часу багато.

		== Див. також ==
		* [[Дніпро\|Дніпро (річка)]]
		*[[Кривий Ріг]]
		* [https://web.archive.org/web/20160326135619/http://dramatica.org.ua/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA Архівна версія статті]
		<br>
		== Примітки ==
		<references />

		{{Географія}}
		{{Україна}}

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-10-23T16:27:59Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 19:27, 23 жовтня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~''Якщо тобі треба про іншого Дніпра, то тобі '''[[Дніпро (значення)\|СЮДИ]]'''''~~
	~~[[Файл:Mc9951-Pu0Y.jpg\|міні\|[[Жид\|Дніпро як він є]]]]~~

	'''Дніпро''' (''Січеслав<ref>І хто ж його так називає? Поєхавші рагулі, які східніше Коломиї в житті не бували?</ref> насправді Дніпрожидовськ, місцевими туземцями іменується Днєпр, до недавнього часу Дніпропетровськ; англ. Dnipro'') - індустріальний мегаполіс на Дніпрі. В останні роки активно підмішує до індустріалу сучасний бізнес та багатоповерхове житло, тому вигляд має доволі різноманітний. Населення балакає на усіх мовах країни, втім [[Українська мова\|солов'їну]] можна почути частіше, аніж у містах Півдня. А ще у місті найбільша у Європі синагога та єврейській общинний центр, що натякає на кількість не поїхавших до Ізраїльщини.

	~~== Історія ==~~
	~~{{YouTube\|align=center\|TXlqyu-EDoU}}~~
	З часів Русі тут стоїть монастир, у часи козаків ляхи збудували фортецю Кодак, яку козаки весело виносили. Після виносу саміх козаків москалями у 1776 році почалося будівництво міста Катеринослав, який худо-бідно ріс, доки не почалося масове видобуття донецького вугілля та прокладання залізниці через місто (міст через Дніпро присутній). У місті зростали численні металургійні заводи, населення більшало. Після революції та створення УНР, Катеринослав перейменували на Січеслав<ref>Пруф або пиздиш</ref> , а після захоплення країни більшовиками на Дніпропетровськ (на честь Петровського та власне Дніпра. Москальській цар Петро Перший тут зовсім не до чого). Зараз деякі мріють про повернення назви "Січеслав", їм протистоять прихильникі фотоапаратів "Кодак" та не бажаючі нічого міняти взагалі. Їх можна зрозуміти, бо першій варіант нагадує про сечу (а що там ллється з заводськіх труб і колекторів у річку?), а другий немовби польській і українському місту не личить. Втім більшості просто до сраки, тому перейменували так як скорочено називають місцеві - у «Дніпро». А оскільки більшість там російськомовні, то називають його не інакш як «Днєпр».

	Після останнього перейменування під час декомунізації-2016 у місті склалася така ситуація що місцеві не орієнтуються в нових назвах. Ще й зараз дніпровці живуть у Дніпрі, а їздять по Дніпропетровську.

	~~== Дніпровці ==~~
	Дніпровські українці що не втратили мову, за спостереженням безоса, ну дуже селюки. Чому — треба дивитися в історію. Російськомовні навпаки доволі класичні міські люди в багатьох аспектах, навіть з деяким гонором, хоча якщо підійти з правильного боку люди відкриті та часто добрі. Парадокс міста в тому що з вами розмовлятимуть про те як люблять українську мову та все українське (і будуть щирі в тому), але розмова буде або російською, або жахливою майже [[Азірівка\|азірівкою]].

	Патріотизм дніпровців не такий як в [[Галичина\|галичан]]: тут він на дріжджях того що якщо [[АТО\|експансію]] на Сході не зупинити, за кілька годин матимеш танки під своїми вікнами.

	~~== Економіка і транспорт ==~~
	Металургія, машинобудування й тому подібний хеві метал. Кого цікавить хто і чим смердіть у небо різнокольоровим димом - гоу до вікіпедії. А про транспорт можна пару слів сказати, бо це одне з чотирьох міст України, де є працююче метро. Метро це складається лише з однієї коротенької лінії і кажуть, що народу там катаєтсья менше, аніж на трамваї. Метрополітен був відкритий у 1995 році, лише чудом його не встигли закинути та розтягти. Зараз триває будівництво продовження цієї лінії, але результат вже давно відомий. Надія що коли дотягнуть до центра метром хоча б хтось почне їздити. Є у міста і проданий вже айрапорт, з власною [[Коломойський\|авіакомпанією]]. Можна ще згадати дніпровський автовокзал, якій найбільшій у Європі і якій більше схожий на багатоповерховий критий ринок.

	~~== Краєвиди ==~~
	Переважно Днєпр це або совкові масиви, або індустріал, лише у центрі набережна, хмарочоси та благодать. Трішки докладніше:

	~~=== Набережна ===~~
	Почнемо з набережної, яка до речі теж найдовша у Європі. З неї можна подивитися на протилежній берег з заводами та совковими бігхаузами, можна посидіти під залізною парасолькою, можна повтикати на здоровенну скляну кулю, що стоїть на верхівці піраміди (якось до кулі приєднався п’яний довбойоб на своєму пепелаці, а іншого разу один чи кілька іншіх довбойобів знесли кулі верхівку, тому якійсь час замість скляної кулі стовбичив металевий куб). Ще різні статуї, скіфські баби, козацький хрест, овер 9000 об’їдалень та напивалень, рибалки, велосипедуни, туристи та місцеві, якім пофіг одне на одного. З набережній можна роздивлятися діловий центр, а ще пройти до всевідомого готелю "Парус"

	~~=== Хмарочоси ===~~
	Найвищі у країні, після Київа звісно (але були вже такими до київського Парусу). Найвідоміші, це житловий комплекс "Башти", якій являє собою дві 30поверхові вежі з гострокінчевими дахами, які роблять вид на Дніпропетровськ схожім на якійсь американській мегаполіс. Схожості також додає сукупченність висоток у межах одного району, а не розтикання їх по всьому місті. Порівнянь цих веж з WTC теж вистачало. Також цікавий Міст Сіті-центр, з його двома круглими баштами, одна з якій красиво підсвічується уночі. А взагалі фанатам висотної архітектури знайжеться, на що подивитися у Дніпропетровську

	~~==== Парус ====~~
	~~[[Файл:Parus.jpg\|міні\|Парус. Вид з набережної]]~~
	~~[[Файл:Parus2.jpg\|міні\|Парус. Вид з повітря]]~~
	Першій і єдиний радянській хмарочос, який так і не добудували. Вбивати сваї та лити бетон почали аж у 1975 році, фінансування планувалося за рахунок місцевих підприємств. У цокольному поверсі передбачались різноманітні майстерні, 2 трансформаторні подстанції, бойлерна, вентиляційні камери. У бокових секціях розмістили приміщення для кафе, барів, саун, кеґельбанів, перукарень, ощадних кас, кухні, прального цеху, на другому поверсі – ресторан на 600 місць, кіноконцертна та конференц-зали. По суті це було міні-місто в одній будівлі. Та не судилося, і тепер цей велетень довліє над містом. Якось його підфарбовували, щоб хочаб здалеку не псував краєвид, а на даху Приватбанк вивісив свого лейбла (халявне рекламне місце ж). У 2005 році горехмарочос купив "Ромбус-Приват", якій пообіцяв добудувати його, до 2015, після чого забив на це. Вхід вільний, більшість того, що було усередині вже давно розтягли, але краєвиди звідти шикарні

	~~=== Проспект <s>Карла Маркса</s> Дмитра Яворницького ===~~
	Це довга вулиця, з трамвайною колією та пішохідною доріжкою посередині, проходить крізь центральні райони міста, на шляху можна побачити як сучасні торгівельні центри та будівлі часів Катерини, так і совкові побудови, як міська мерія наприклад, тай взагалі по місту можна знайти багато нестандартних зразків минулої епохи. Під нею проходить та й далі будується турками метро.

	~~=== Монастирській острів ===~~
	Острів з монастирем, атракціонами, зоопарком, пам’ятником Шевченкові (подейкують, що раніше це був пам’ятник одному радянському диктатору, якому просто замінили голову) та пішохідним мостом, яким на цей острів й можна зайти. Гарне місце для відпочинку. Олсо у наявності канатна дорога
	Мости. Вісім мостів різного ступеню цілісності перетинають Дніпро. Повний список тут. Мерефо-херсонський найкрасивіший, інші доволі стандартні, довгі та нудні, хоча з набережної виглядають красиво, увечорі особливо

	~~=== Театри, музеї, кінотеатри, ТРК ===~~
	~~й тому подібна культурно-розважальна поїбень для тих, у кого вільного часу багато.~~

	~~== Див. також ==~~
	* [[Дніпро\|Дніпро (річка)]]
	*[[Кривий Ріг]]
	* [https://web.archive.org/web/20160326135619/http://dramatica.org.ua/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA Архівна версія статті]
	~~<br>~~
	~~== Примітки ==~~
	~~<references />~~

	~~{{Географія}}~~
	~~{{Україна}}~~

Олег Петрович: /* Історія */

2020-09-25T09:45:44Z

Історія

← Попередня версія		Версія за 12:45, 25 вересня 2020
Рядок 5:		Рядок 5:

	== Історія ==		== Історія ==
			{{YouTube\|align=center\|TXlqyu-EDoU}}
	З часів Русі тут стоїть монастир, у часи козаків ляхи збудували фортецю Кодак, яку козаки весело виносили. Після виносу саміх козаків москалями у 1776 році почалося будівництво міста Катеринослав, який худо-бідно ріс, доки не почалося масове видобуття донецького вугілля та прокладання залізниці через місто (міст через Дніпро присутній). У місті зростали численні металургійні заводи, населення більшало. Після революції та створення УНР, Катеринослав перейменували на Січеслав<ref>Пруф або пиздиш</ref> , а після захоплення країни більшовиками на Дніпропетровськ (на честь Петровського та власне Дніпра. Москальській цар Петро Перший тут зовсім не до чого). Зараз деякі мріють про повернення назви "Січеслав", їм протистоять прихильникі фотоапаратів "Кодак" та не бажаючі нічого міняти взагалі. Їх можна зрозуміти, бо першій варіант нагадує про сечу (а що там ллється з заводськіх труб і колекторів у річку?), а другий немовби польській і українському місту не личить. Втім більшості просто до сраки, тому перейменували так як скорочено називають місцеві - у «Дніпро». А оскільки більшість там російськомовні, то називають його не інакш як «Днєпр».		З часів Русі тут стоїть монастир, у часи козаків ляхи збудували фортецю Кодак, яку козаки весело виносили. Після виносу саміх козаків москалями у 1776 році почалося будівництво міста Катеринослав, який худо-бідно ріс, доки не почалося масове видобуття донецького вугілля та прокладання залізниці через місто (міст через Дніпро присутній). У місті зростали численні металургійні заводи, населення більшало. Після революції та створення УНР, Катеринослав перейменували на Січеслав<ref>Пруф або пиздиш</ref> , а після захоплення країни більшовиками на Дніпропетровськ (на честь Петровського та власне Дніпра. Москальській цар Петро Перший тут зовсім не до чого). Зараз деякі мріють про повернення назви "Січеслав", їм протистоять прихильникі фотоапаратів "Кодак" та не бажаючі нічого міняти взагалі. Їх можна зрозуміти, бо першій варіант нагадує про сечу (а що там ллється з заводськіх труб і колекторів у річку?), а другий немовби польській і українському місту не личить. Втім більшості просто до сраки, тому перейменували так як скорочено називають місцеві - у «Дніпро». А оскільки більшість там російськомовні, то називають його не інакш як «Днєпр».