Емісія - Історія редагувань

Admin2 в 09:07, 2 січня 2025

2025-01-02T09:07:55Z

← Попередня версія		Версія за 12:07, 2 січня 2025
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Економіка}}		{{Економіка}}
			'''Емісійні операції''' (які являють собою як випуск в обіг [[Гроші\|коштів]], так і вилучення їх з обігу) є суттю діяльності центрального банку. Усе, що робить центральний [[банк]] пов’язано з такими операціями. Здійснюючи емісійні операції, центральний [[банк]] намагається зробити так, шоб всім було добре жити.

	Останнім часом в економічних дискусіях на різних рівнях досить "модним" стало згадувати «друкарський верстат» (друк грошей), за допомогою якого Національний банк України «друкує» гроші. Ну, час дізнатись що це таке, і як воно працює, щоб не виглядати дибілом.

	== Так шо таке ця ваша емісія? ==		== Так шо таке ця ваша емісія? ==
	~~Емісійні операції~~ (~~які являють собою як випуск в обіг [[Гроші\|коштів]]~~, ~~так і вилучення їх з обігу) є суттю діяльності центрального банку~~. ~~Усе~~, що ~~робить центральний [[банк]]~~, так або інакше пов’язано з такими операціями. Здійснюючі емісійні операції, центральний [[банк]] намагається зробити так, ~~шоб всім було добре жити~~.		Останнім часом в економічних дискусіях на різних рівнях досить "модним" стало згадувати «друкарський верстат» (друк грошей), за допомогою якого Національний банк України «друкує» гроші. Ну, час дізнатись що це таке, і як воно працює, щоб не виглядати дибілом.

	Якщо ж гроші випускаються безвідносно (так, це саме той друк грошей, про які люблять на кухні поговорити) до можливостей економіки виробити адекватну кількість товарі та послуг, то вони починають [[Інфляція\|знецінюватись]]. Саме тому обсяг емісії коштів розраховується [[Бюрократ\|чоловічками]] по 12 годин на день 365 днів в рік, шоб тобі було добре жити. І саме тому центральні банки не [[Кредит\|кредитують]] Уряд для покриття бюджетного дефіциту, оскільки такі гроші не будуть мати відповідного товарного покриття і призведуть до [[Інфляція\|інфляції]] (але якшо припре, то все ж кредитують).		Якщо ж гроші випускаються безвідносно (так, це саме той друк грошей, про які люблять на кухні поговорити) до можливостей економіки виробити адекватну кількість товарі та послуг, то вони починають [[Інфляція\|знецінюватись]]. Саме тому обсяг емісії коштів розраховується [[Бюрократ\|чоловічками]] по 12 годин на день 365 днів в рік, шоб тобі було добре жити. І саме тому центральні банки не [[Кредит\|кредитують]] Уряд для покриття бюджетного дефіциту, оскільки такі гроші не будуть мати відповідного товарного покриття і призведуть до [[Інфляція\|інфляції]] (але якшо припре, то все ж кредитують).
Рядок 16:		Рядок 16:
	Що стосується готівкових грошей, то вони, дійсно, виробляються за допомогою друкарського верстата на Банкнотно-монетному дворі Національного банку України. Однак в обіг готівкові гроші випускаються виключно в обмін на безготівкові. Тому «друкарський верстат» не спричиняє [[Інфляція\|інфляції]].		Що стосується готівкових грошей, то вони, дійсно, виробляються за допомогою друкарського верстата на Банкнотно-монетному дворі Національного банку України. Однак в обіг готівкові гроші випускаються виключно в обмін на безготівкові. Тому «друкарський верстат» не спричиняє [[Інфляція\|інфляції]].

	Відбувається це в процесі економічної діяльності. Банк ~~звонить~~ НБУ і каже: "дай дєняг, готівкових, люди зарплати з ATM хочуть отримати". Той йому "гони 1000 безготівковими, а я тобі 1000 наліком".		Відбувається це в процесі економічної діяльності. Банк дзвонить НБУ і каже: "дай дєняг, готівкових, люди зарплати з ATM хочуть отримати". Той йому "гони 1000 безготівковими, а я тобі 1000 наліком".

	== Як те все працює? ==		== Як те все працює? ==

	Кошти на ~~банківcьких~~ рахунках + готівка, яка знаходяться в обігу, називається базовими грошима, або монетарною базою. Тобто це той обсяг коштів, який випущений на даний момент в обіг центральним [[Банк\|банком]].		Кошти на банківських рахунках + готівка, яка знаходяться в обігу, називається базовими грошима, або монетарною базою. Тобто це той обсяг коштів, який випущений на даний момент в обіг центральним [[Банк\|банком]].

	Процедура емісії безготівкових грошей стандартизована. Випуск коштів здійснюється через валютний, фондовий та кредитний канали і забезпечується отриманням Національним банком еквівалентного обсягу іноземної валюти або ліквідних фінансових інструментів, завдяки чому за потреби через ці ж канали відбувається вилучення коштів з обігу.		Процедура емісії безготівкових грошей стандартизована. Випуск коштів здійснюється через валютний, фондовий та кредитний канали і забезпечується отриманням Національним банком еквівалентного обсягу іноземної валюти або ліквідних фінансових інструментів, завдяки чому за потреби через ці ж канали відбувається вилучення коштів з обігу.

Username 127351: Створена сторінка: {{Економіка}} Останнім часом в економічних дискусіях на різних рівнях досить "модним" стало згадувати «друкарський верстат» (друк грошей), за допомогою якого Національний банк України «друкує» гроші. Ну, час дізнатись що це таке, і як воно працює, щоб не...

2024-08-09T07:46:09Z

Створена сторінка: {{Економіка}} Останнім часом в економічних дискусіях на різних рівнях досить "модним" стало згадувати «друкарський верстат» (друк грошей), за допомогою якого Національний банк України «друкує» гроші. Ну, час дізнатись що це таке, і як воно працює, щоб не...

Нова сторінка

{{Економіка}}

Останнім часом в економічних дискусіях на різних рівнях досить "модним" стало згадувати «друкарський верстат» (друк грошей), за допомогою якого Національний банк України «друкує» гроші. Ну, час дізнатись що це таке, і як воно працює, щоб не виглядати дибілом.

== Так шо таке ця ваша емісія? ==
Емісійні операції (які являють собою як випуск в обіг [[Гроші|коштів]], так і вилучення їх з обігу) є суттю діяльності центрального банку. Усе, що робить центральний [[банк]], так або інакше пов’язано з такими операціями. Здійснюючі емісійні операції, центральний [[банк]] намагається зробити так, шоб всім було добре жити.

Якщо ж гроші випускаються безвідносно (так, це саме той друк грошей, про які люблять на кухні поговорити) до можливостей економіки виробити адекватну кількість товарі та послуг, то вони починають [[Інфляція|знецінюватись]]. Саме тому обсяг емісії коштів розраховується [[Бюрократ|чоловічками]] по 12 годин на день 365 днів в рік, шоб тобі було добре жити. І саме тому центральні банки не [[Кредит|кредитують]] Уряд для покриття бюджетного дефіциту, оскільки такі гроші не будуть мати відповідного товарного покриття і призведуть до [[Інфляція|інфляції]] (але якшо припре, то все ж кредитують).

== То друкарський чи все ж ні? ==

Вираз «друкарський верстат», є образним і запозиченим з минулих часів, коли гроші випускалися в обіг виключно у готівковій формі. В наші дні технологія здійснення емісійних операцій суттєво змінилася (ніфіга собі, правда?)! Наразі емісія грошей відбувається виключно в безготівковій формі, їх розкидують кому треба, на особливі рахунки українських [[Банк|банків]].

Коли ж [[Гроші|гроші]] вилучаються з обігу, то відповідна сума, навпаки, списується з цих рахунків.

Що стосується готівкових грошей, то вони, дійсно, виробляються за допомогою друкарського верстата на Банкнотно-монетному дворі Національного банку України. Однак в обіг готівкові гроші випускаються виключно в обмін на безготівкові. Тому «друкарський верстат» не спричиняє [[Інфляція|інфляції]].

Відбувається це в процесі економічної діяльності. Банк звонить НБУ і каже: "дай дєняг, готівкових, люди зарплати з ATM хочуть отримати". Той йому "гони 1000 безготівковими, а я тобі 1000 наліком".

== Як те все працює? ==

Кошти на банківcьких рахунках + готівка, яка знаходяться в обігу, називається базовими грошима, або монетарною базою. Тобто це той обсяг коштів, який випущений на даний момент в обіг центральним [[Банк|банком]].

Процедура емісії безготівкових грошей стандартизована. Випуск коштів здійснюється через валютний, фондовий та кредитний канали і забезпечується отриманням Національним банком еквівалентного обсягу іноземної валюти або ліквідних фінансових інструментів, завдяки чому за потреби через ці ж канали відбувається вилучення коштів з обігу.

* Через валютний канал гроші випускаються/вилучаються шляхом здійснення Національним банком України операцій з купівлі/продажу іноземної валюти на міжбанківському ринку.

* Через фондовий канал кошти випускаються/вилучаються шляхом здійснення Національним банком України операцій з купівлі/продажу на відкритому ринку державних цінних паперів.

* Через кредитний канал кошти випускаються шляхом здійснення Національним банком підтримки ліквідності банків через механізми рефінансування. При цьому кошти випускаються на зворотній основі під відповідне забезпечення (яке надається Національному банку в заставу) та на визначений термін (від 1 до 365 днів в залежності від інструменту рефінансування), після якого повертаються до Національного банку і вилучаються з обігу.

== Приклад ==
У періоди стійкого перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом в структурі випуску грошей в обіг превалював валютний канал. Так, у 2005 р. на цей канал приходилося 82% від загального обсягу випущений грошей в обіг, у 2006 – 63%, а у 2007 – 94%. Натомість, частка кредитного каналу у ці роки становила від 6% до 37%.

В 2008 році почалась жопа. Через жопу на фінансовому ринку, з валютних каналів переважно відбувалося вилучення грошей з обігу, оскільки Національний банк проводив операції з продажу іноземної валюти шоб утихомирити спекулянтів (ти спекулянт? а? растрелять!). Одночасно люди почали закривати депозити та вклади, що ще більш загострило ситуацію. За таких умов Національний банк збільшив обсяги підтримки ліквідності банків через механізми [[Ставка рефінансування|рефінансування]], що збільшило частку кредитного потоку в структурі емісійних операцій у 2008 році до 78%, тоді як частка валютного каналу становила 18%.

Зміна структури емісійних операцій не означає використання «друкарського верстата». Темп приросту базових грошей у 2008 р. (31,5%) був значно меншим, ніж у 2007 р. (46%), і відповідав прогнозним орієнтирам, наприклад, критеріям ефективності програми «Стенд-бай», яка підтримується [[МВФ]].

Безготівкову частину базових грошей банки зазвичай активно використовують для надання кредитів. При цьому фактично відбувається створення нових грошей (але не "друк"). Адже значна частина отриманих в кредит коштів після їх використання позичальниками знову попадають на рахунки клієнтів (правда не тим, хто брав кредит). Банки, в свою чергу, використовуються ці кошти для надання нових кредитів, так і живемо в борг...

Готівкова частина базових грошей, відповідно, має пасивний характер, оскільки ці кошти можуть використовуватися лише безпосередньо їх власниками. Ось чому, коли люди біжать забирати гроші з банків, можливості банків по наданню кредитів значно зменшуються.

А тому для розвитку [[Економіка|економіки]] вкрай важливо відновити довіру до банків. Гроші мають працювати як на економіку (через надання кредитів), так і на своїх власників (через отримання відсотків за депозитами). Без цього скільки не включай «друкарський верстат», грошей все одно буде мало!

== То що ж робити під час емісій звичайному безосу? ==

Тут нового не знайдеш, треба робити те що й зазвичай

* Читай звіти НБУ.
* Накопичувати заощадження на випадок інфляції чи економічних криз.
* Розподілити свої гроші між різними інвестиційними інструментами для зменшення ризиків.
* Порівнювати умови депозитів, облігацій і кредитів, щоб отримати вигоду в умовах змінюваної монетарної політики.
* Контролювати сімейний (хах) бюджет і витрати, щоб адаптуватися до можливих змін у рівні цін.

== Див також ==
* [[Зубожіння|Зубажіння]]
* [[Гривня]]
* [[Гроші]]
* [[Банк]]

{{Економіка2}}