Admin2: Створена сторінка: '''Фото Корчинського з Дугіним''' - справжній вітчизняний політичний мем, навколо якого вирують масштабні теорії змови та зрадофілія. Часто можна побачити в обкончаних руцях та постах диванних дегенероїдів при намаганні домахатися до Корча...

2026-10-25T11:50:39Z

Створена сторінка: '''Фото Корчинського з Дугіним''' - справжній вітчизняний політичний мем, навколо якого вирують масштабні теорії змови та зрадофілія. Часто можна побачити в обкончаних руцях та постах диванних дегенероїдів при намаганні домахатися до Корча...

Нова сторінка

'''Фото Корчинського з Дугіним''' - справжній вітчизняний політичний мем, навколо якого вирують масштабні теорії змови та зрадофілія. Часто можна побачити в [[Гіперчан|обкончаних руцях та постах]] диванних дегенероїдів при намаганні домахатися до Корча чи його прихильників. Хоча контекст уже років з 20 як не актуальний. Нормальних людей з життєвим досвідом і працюючим мозком ця маніпуляція вкрай заїбала, навіть якщо з Корчем вони не погоджуються в інших моментах чи й усьому взагалі.

Сам захід, однак, правдивий. Фото - не монтаж. Щодо Арестовича, то на той момент він був заступником Корчинського в партії Братство.

== Що по контексту? ==
Якщо подивитися на українську політику кінця початку 2000-х без ретроспективи після 2014 року, то картина була значно складнішою, ніж зараз. Контакти з російськими політиками, бізнесом і навіть ідеологами були поширеним явищем.

Наприклад, українська влада до Помаранчевого майдану, та що гріха таїти, і після нього успішно підтримувала дуже інтенсивні контакти з Кремлем. Це була офіційна державна політика так званої "багатовекторності". Президенти, уряди, парламенти, бізнесові групи постійно взаємодіяли. Це було нормою, а не винятком. Росія тоді ще не сприймалася більшістю українських еліт як безумовний противник.

При цьому ця сама багатовекторність не завадила ні захищати Тузлу ні боротися за визнання ветеранів УПА героями ні посилювати позиції української мови. Якщо хочеш з серйозним їбалом про це говорити, треба розрізняти реальні цілі та видимі політичні маневри.

По українських підросійських партіях того часу і так все ясно, вони цілували дупу хуйла. А що по націоналістах? Виявляється, контакти з Росією і співпраця з Кремлем не завжди означали одне й те саме.

Наприклад:
* українські націоналісти могли брати участь у телевізійних дебатах у Росії.
* зустрічалися з представниками російської опозиції.
* підтримувати контакти з антикомуністичними чи національними рухами інших народів РФ (чеченцями, татарами тощо).

Тобто хотіли того українські націоналісти чи ні, а станом на умовний 2005 рік ще всі підсвідомо жили в совковому просторі. Аж до 2014 вони могли спокійно понтуватися амбіціями та будувати стратегії про те, аби хитати путінів-януковичів спільно з російською опозицією.

Втім, і тут є нюанс - і вже з іншого боку. На початку 2000-х сам Дугін ще не мав того символічного статусу, який отримав після 2014 року. Він уже був відомим російським ідеологом, але не сприймався широкою публікою як один із символів російської агресивної ідеології. Це пояснює, чому тоді ці фото не викликали такого резонансу, як викликають зараз.

Тобто мова вже на той час іде про доволі пересічну для українських політиків замішаність в якійсь постсовковій хуйні, яка на голову не налазить заради примарних мрій рівня віджати назад Кубань чи повторити похід Сагайдачного на москву. При цьому історія з євразійством теж закінчилася дуже цікаво. "У жовтні 2007 року Братство оголосило про припинення співпраці євразійським рухом, через акт вандалізму на Говерлі вчинений Євразійським молодіжним союзом."

Найголовніше ж друже, що ти маєш з усього цього винести: до 2014, а тим паче до газових воєн другої половини 00х більшість населення україни - ворогом москаляндію не вважало, а українські політики нею активно мазалися в цілому, і Корч не був винятком.

== Більше контексту ==
Аби розхитати твою менталочку ще більше після попереднього абзацу, доповнимо його перед- та післяісторією.

У 90х роках Корч був одним із найпомітніших лідерів УНА-УНСО. Він очолював її політичне крило та став одним із головних публічних облич організації. За його участі члени УНА-УНСО брали участь у конфліктах у Придністров'ї, Абхазії та Чечні переважно на боці сил, що '''протистояли''' підтримуваним Росією угрупованням. Наприкінці 1997 року після внутрішніх конфліктів і боротьби за керівництво Корчинський залишив УНА-УНСО, а згодом заснував власну організацію та партію Братство, яка вже проводила окрему політичну лінію, суттєво відмінну від більшості українського націоналістичного середовища.

Далі трохи медійної проукраїнської діяльності, а після 2014 участь Братства у обороні України, тобто знову убивали москалів зі зброєю. Далі йдіть по цій темі читати самі. Інформації багато, вона гарно задокументована і свіжа.

В підсумку, виходить дивний бургер з лайном. В 90х Корчинський - топовий український націоналіст, в 00х дивний євразійський маргінал, а в 10х знову один з найбільш передових націоналістів та навіть творців національного міфу. Якась повна хуйня, яка з образом ватана не сильно в'яжеться.

== Що це взагалі було? ==
Версії різняться. І їх існує мільйон. Проаналізуємо дві полярні.

Корчинський і Арестович - були/є '''агентами російських спецслужб'''. А їхня участь у заходах із Дугіним відображала не випадкові політичні контакти, а свідому співпрацю. На користь цієї гіпотези зазвичай наводять фотографії, відеозаписи та участь у спільних політичних заходах у Москві. Водночас у відкритому доступі немає доказів, які б безпосередньо підтверджували агентурний статус будь-кого з них або виконання ними завдань російських спецслужб, тому ця версія залишається припущенням, а не встановленим фактом.

Інша - напаки, що ці двоє - були/є '''агентами українських спецслужб'''. І їхні буцімто зв'язки з москальським політиками були частиною оперативної роботи або встановлення контактів. На користь цієї версії наводять те, що Арестович пізніше заявив про виконання розвідувального завдання, факт його служби в ГУР згодом підтвердив начальник ГУР Кирило Буданов, а пов'язані з Братством люди після 2014 і ще сильніше після 2022 року брали активну участь у підрозділах, що взаємодіють із ГУР. Водночас жодних відкритих документів чи офіційних заяв, які б підтверджували, що саме участь у московських заходах 2005 року була розвідувальною операцією або що Корчинський виконував аналогічні завдання, наразі немає, тому ця версія залишається правдоподібною, але недоведеною гіпотезою.

Де правда? Перша гіпотеза не має ані доказів ані підтверджень в діях Корча поза "кар'єрою євразійського маргінала". З другою є нюанс в тому, що таких доказів публічно бути і не має. Бо гарно спланована агентурна діяльність - лишається не розкритою ще кілька десятиліть.

Але факт того, що Буданов натякнув, що "пацани, все було окей", а Корча і Братство разюче швидко прописали в ГУР. А там абикого не прописують - лише після щонайменше 10ки років роботи "поруч". Це все дає нам зрозуміти, що '''ймовірність правдивості української версії - 90%'''. В такому разі доказами про передачу якоїсь інфи в ті часи час від часу того ж Дугіна можуть підшантажовувати - і саме тому їх досі немає. Ймовірно, одного дня ми їх побачимо, якщо їх таки не знищено.

== Копаємо в логіку ==
Обставини і герої можуть бути різні. Але у цього фото як аргументу проти Корча у 2026 році є значно глибша проблема, ніж повна загубленість в контекстах історії.

І полягає вона в логічній помилці, яку називають '''"вина за асоціацією" (guilt by assosiation)'''. Її суть проста: якщо людина сфотографувалася, зустрічалася, працювала чи навіть певний час співпрацювала з кимось одіозним, то автоматично робиться висновок, що вона поділяє всі його погляди або є співучасником усіх його дій. Насправді ж сам факт контакту не доводить ні мотивів, ні характеру взаємин, ні того, що відбувалося за лаштунками.

Особливо часто ця помилка проявляється в політиці, дипломатії та роботі спецслужб, де взаємодія з опонентами є звичайною частиною професії. За такою самою логікою можна було б оголосити агентами Кремля більшість українських президентів, міністрів і депутатів початку 2000-х лише тому, що вони регулярно зустрічалися з російським керівництвом. Тому фотографія або навіть спільний захід можуть бути приводом для додаткових запитань (відповіді на які вже дані вище), але самі по собі не є доказом ані співучасті, ані зради. Як, втім, і доказом, що їх не було. Це просто ніщо і фігурувати в дискусії воно не може і не має.

Аналогічна ситуація і по Іллі Киві. Корч працював з ним тоді, коли той був зразком українського націоналізму - хай і в соціалістичній партії України.

Якщо це все надто складно, то уяви, що твій однокласник став масовим убивцею і сів за грати. А у тебе є спільні фотки з ним. 10-20 років тому. Зашквар? Та ні, ти ж не міг знати, куди він піде і ким стане. Ось так і українські політики жили своїм хуйовим постсовковим життям 30 років тому і не могли знати, ким там стане їхній ситуативний союзник з іншого боку імперії зла.

== Підсумок ==
Якщо вам хтось кидає те фото, або інші "факти і докази блябуду" з розривом контекстів у 20 років та звинуваченням через кілька черг асоціацій, то киньте посилання на цю статтю чи що. Чи якусь іншу, яка пояснює цей же концепт. А якщо тварина нічого не зрозуміла, баньте дегенерата. Проблема там не в Корчі, а в попаяному коментаторі, і найімовірніше він ще принесе вам клопотів і в інших питаннях.

Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Фото Корчинського з Дугіним - Історія редагувань