Комп'ютерна фантастика - Історія редагувань

Admin2: /* Див. також */

2023-10-21T22:43:18Z

Див. також

← Попередня версія		Версія за 01:43, 22 жовтня 2023
Рядок 60:		Рядок 60:
	*[[Кіберпанк]]		*[[Кіберпанк]]
	*[[Ghost in the Shell]]		*[[Ghost in the Shell]]
			*[[Космічна опера]]
	{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}		{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}
	{{Айті}}		{{Айті}}
	[[Категорія:Аніме]]		[[Категорія:Аніме]]

Admin2: /* Див. також */

2023-08-16T10:37:51Z

Див. також

← Попередня версія		Версія за 13:37, 16 серпня 2023
Рядок 58:		Рядок 58:

	== Див. також ==		== Див. також ==
			*[[Кіберпанк]]
	*[[Ghost in the Shell]]		*[[Ghost in the Shell]]
	{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}		{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}
	{{Айті}}		{{Айті}}
	[[Категорія:Аніме]]		[[Категорія:Аніме]]

Admin2: Відкинуто редагування Sinxrofazatron111 (обговорення) до зробленого Petrovych.exe

2022-11-20T16:30:49Z

Відкинуто редагування Sinxrofazatron111 (обговорення) до зробленого Petrovych.exe

← Попередня версія	Версія за 19:30, 20 листопада 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		[[Файл:Метро.png\|thumb\|400px]]
		'''Комп'ютерна фантастика''' — жанр [[аніме]], дія в якому зосереджена на проблемі входження в життя людини та суспільства комп'ютерних технологій, значною мірою негативу від [[ГМО\|утрати звичного природного оточення]]. Корені жанру прямо приводять нас до [[США\|американської]] літератури.

		== $var = 'Не аніме єдиним' ==
		[[Файл:Isaac Asimov in tron.jpg\|thumb\|left]]
		Про комп'ютери, роботів? віртуальну реальність та подібні теми у другій половині ХХ ст. писали дедалі інтенсивніше по обидва боки залізної завіси. Формування жанру відбулося на тлі зростання комп'ютеризації суспільства. Природно, що для людей, які не те що ми — бачимо девайси частіше за домашніх тварин, — це було дуже страшно і дуже цікаво. І поки [[СерСер\|совєти]] за запитом народних мас мазалися утопізмом Стругацьких, на Заході майбутнє не здавалося таким веселковим.

		Першу цеглину в те, про що ми бачимо, заклав ще Айзек Азімов, вигадавши три закони роботехніки, на які посилаються зокрема й деякі аніме. Такі твори його та інших фантастів відносять просто до наукової фантастики і не більше. Наступною сходинкою став кіберпанк — жанр комп'ютерно-корпоративної антиутопії у майбутньому, він виражав крайній розпач і бачення у платах і макінтошах запевнення недалекої катастрофи людства і був цілком природним для початку реальної комп'ютеризації 80-х.

		{{Цитата\|Основні ознаки кіберпанку це:<br />
		Завжди антиутопія.<br />
		Завжди цинізм.<br />
		Влада корпорацій сильніша за владу держав.<br />
		Високі технології на фоні бідності і гетто.<br />
		Торгівля інформацією.<br />
		Хакери-ковбої та загальна схожість з вестернами.\|Нагасакі}}

		Коли до комп'ютерів трохи звикли, писати таку маячню стало вже незручно, принаймні, першорядного відгуку у суспільстві вона не набувала. А серед оновленого погляду на комп'ютери превалювали вже зовсім інші ідеї та питання, наприклад віртуальної реальності. Таке звуть вже пост-кіберпанком, і таки-так серед цього і всім відома "[[Матриця]]".

		Врешті-решт, неосвічені в питанні жанрування маси байдуже чхають на всю цю еволюцію і звуть [[кіберпанк]]ом усе, що належить до комп'ютерної фантастики, а в нашому випадку — усі визначені далі аніме.

		== $var = 'Ближче до справи' ==
		[[Файл:Поєднання.png\|thumb\|Одного дня у [[Хіккі\|твоїй]] кімнаті]]

		=== $var = 'Нехай буде комп'ютер!' ===
		{{Цитата\|На відміну від казок, любовних драм і повсякденних комедій, <br />футуристична фантастика позбавлена імунітету до прогресу.\|[http://vk.com/doc-20265920_194825019 Russell D. Jones, рецензія до стрічки "Акіра"]}}

		Узагалі, це потім [[Японія]] стала славною робокраїною. Комп'ютерно-фантастичне аніме ж часів кінця 80-х — це щось страшне не лише за задумом, а й суб'єктивно для сучасного глядача. Те відчуття, коли всі ці компи у 2030-их роках без графічного інтерфейсу і з товстезними моніторами... з Азімовим, у якого перфострічки за умов міжзоряних польотів, звісно, не порівняти, та все ж.

		Першим млином, і не найгіршим, вважається ОВА "Мегазона 23" від 85-го, де з кіберпанком тісну дружбу зав'язала постапокаліптика. Технології давніх... які здичавілі до рівня розвитку XX ст. нащадки можуть лише використовувати, але не розуміти... — поширений кіберпанковий штамп у творах, дія яких відбувається після кінця світу.

		Чесно кажучи, якщо дивитися на добру частку творів зі сторони, то видається предмет не зовсім привабливим: темно... безпросвітно... почасти жорстоко... Але таке воно життя, хіба не так? Крім того, не все воно таке страшне. Відтак, основною проблемою на початках міграції жанру до аніме була відчуженість і небезпека, яку спричиняли комп'ютерні технології та роботи ("Жуйкова криза", "Лабіринт сновидінь").

		{{Цитата\|Чорний бумер, чорний бумер<br />
		Під вікном катається.<br />
		Чорний бумер, чорний бумер<br />
		Дівкам прилюбляється\|Диванний критик про "Жуйкову кризу"}}

		=== $var = '[[Ghost in the Shell\|Привид без обладунків]]?' ===
		[[Файл:Дроти.png\|left\|thumb\|Дівчина в дротах — це сильно]]
		Слідом за спаданням недовіри до комп'ютерів, почався тренд пошуків для них місця у суспільстві. З тих пір жанр часто тяжіє до психології, бо У КОЖНОГО Є СВОЯ УНІКАЛЬНА ДУМКА і ВБИВАТИ ТЕХНІКУ, ЩО І НА ВИГЛЯД ЯК ЛЮДИНА І ВСЕРЕДИНІ МАЙЖЕ ЯК ЛЮДИНА — НЕ МОЖНА. У кращих традиціях парадоксу Тесея наріжним каменем жанру стали питання "Чи є машина зі свідомістю людини людиною?" і "Чи є розумна машина рівною людині?". Зрештою, тоді було справу було поставлено ребром: ''що є людина?'' І річ, як завжди, навіть не в теорії, а в тому, що люди слабкі від природи. А машини вважаються такими, що досить швидко досягають і перевершують людські висоти, як у силі, так і в інтелекті. Довір комп'ютеру майбутнє людства — він досить швидко вирішить, що для забезпечення людству щонайкращої долі людей взагалі треба знищити, адже люди непотрібні: краще якихось гібридів вивести.

		=== $var = 'Комп'ютер — друг людини' ===
		[[Файл:1330765125590.jpg\|thumb\|Тут та не упоротися...]]
		Остання хвиля оптимізму знову витягнула комп'ютери в статус випромінювачів променів добра і повернула їм репутацію друга людини. По-перше, десь у "[[Експерименти Лейн\|Експериментах Лейн]]" було вперше використано мотив віртуальної реальності й у глядачів відразу поплив весь мозок, що ще залишився після [[Єва\|Єви]]. Тут же і остаточний розлом людини на тіло та розум з питанням "Чи можуть вони існувати окремо?", "Чи можуть розуми різних людей зливатися?". Зовсім вже останнім трендом стало показувати щасливий комп'ютеризований і кібернетизований світ, такий собі остаточний анти-кіберпанк.

		Поряд з цим, другом людини комп'ютер став і [[УРЖ]]. Особливо модно футуристичну комп'ютерну фантастику робити, користуючись допомогою наших маленьких братів, у футуристичній 3D-мальовці, аби підкреслити суть відповідним технічним виглядом. Так наприклад було оновлено "Яблучне насіння.". В принципі, для розуміння всього масштабу і без аніме очевидної перемоги машин, звернімо увагу на те, що і комп'ютер і мобілка давно стали тісно вплетеними в сюжети слайсів і сьогодні невиразні звідти.

		== $var = 'Іноді краще читати манґу' ==
		{{Цитата\|Що? Де? Коли? для анімешників.<br />
		Питання: Автор цього кіберпанкового аніме однозначно ВИНЕН у тому, <br />що половину кожної серії складає її опенінґ та едндінґ. Назвіть аніме.\|Здогадайтесь самі}}
		На відміну від аніме, манґа йшла та йде в ногу зі світовими тенденціями, даючи, виключаючи окремі винятки, в аніме лише верхівку айсберга - часто запізнілу і без джерела не зрозумілу. Наприклад аніме "Метрополіс" 2001 року знято за манґою Осаму Тедзуки, так, того самого, який започаткував сучасний формат аніме ще у 60-х. ОНАшки "Винен!" взагалі створені швидше для реклами манґи, аніж для якогось висвітлення життя мегаструктури і так далі.

		== $var = 'Наверни дротів та віртуалу' ==
		Ось тут: [http://vk.com/page-20265920_46149710 Твори жанру комп'ютерної фантастики в списку аніме-клубу "Міцурукі"]

		== $var = 'Примітки' ==

		== Див. також ==
		*[[Ghost in the Shell]]
		{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}
		{{Айті}}
		[[Категорія:Аніме]]

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-11-20T00:35:10Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 03:35, 20 листопада 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~[[Файл:Метро.png\|thumb\|400px]]~~
	'''Комп'ютерна фантастика''' — жанр [[аніме]], дія в якому зосереджена на проблемі входження в життя людини та суспільства комп'ютерних технологій, значною мірою негативу від [[ГМО\|утрати звичного природного оточення]]. Корені жанру прямо приводять нас до [[США\|американської]] літератури.

	~~== $var = 'Не аніме єдиним' ==~~
	~~[[Файл:Isaac Asimov in tron.jpg\|thumb\|left]]~~
	Про комп'ютери, роботів? віртуальну реальність та подібні теми у другій половині ХХ ст. писали дедалі інтенсивніше по обидва боки залізної завіси. Формування жанру відбулося на тлі зростання комп'ютеризації суспільства. Природно, що для людей, які не те що ми — бачимо девайси частіше за домашніх тварин, — це було дуже страшно і дуже цікаво. І поки [[СерСер\|совєти]] за запитом народних мас мазалися утопізмом Стругацьких, на Заході майбутнє не здавалося таким веселковим.

	Першу цеглину в те, про що ми бачимо, заклав ще Айзек Азімов, вигадавши три закони роботехніки, на які посилаються зокрема й деякі аніме. Такі твори його та інших фантастів відносять просто до наукової фантастики і не більше. Наступною сходинкою став кіберпанк — жанр комп'ютерно-корпоративної антиутопії у майбутньому, він виражав крайній розпач і бачення у платах і макінтошах запевнення недалекої катастрофи людства і був цілком природним для початку реальної комп'ютеризації 80-х.

	~~{{Цитата\|Основні ознаки кіберпанку це:<br />~~
	~~Завжди антиутопія.<br />~~
	~~Завжди цинізм.<br />~~
	~~Влада корпорацій сильніша за владу держав.<br />~~
	~~Високі технології на фоні бідності і гетто.<br />~~
	~~Торгівля інформацією.<br />~~
	~~Хакери-ковбої та загальна схожість з вестернами.\|Нагасакі}}~~

	Коли до комп'ютерів трохи звикли, писати таку маячню стало вже незручно, принаймні, першорядного відгуку у суспільстві вона не набувала. А серед оновленого погляду на комп'ютери превалювали вже зовсім інші ідеї та питання, наприклад віртуальної реальності. Таке звуть вже пост-кіберпанком, і таки-так серед цього і всім відома "[[Матриця]]".

	Врешті-решт, неосвічені в питанні жанрування маси байдуже чхають на всю цю еволюцію і звуть [[кіберпанк]]ом усе, що належить до комп'ютерної фантастики, а в нашому випадку — усі визначені далі аніме.

	~~== $var = 'Ближче до справи' ==~~
	~~[[Файл:Поєднання.png\|thumb\|Одного дня у [[Хіккі\|твоїй]] кімнаті]]~~

	~~=== $var = 'Нехай буде комп'ютер!' ===~~
	{{Цитата\|На відміну від казок, любовних драм і повсякденних комедій, <br />футуристична фантастика позбавлена імунітету до прогресу.\|[http://vk.com/doc-20265920_194825019 Russell D. Jones, рецензія до стрічки "Акіра"]}}

	Узагалі, це потім [[Японія]] стала славною робокраїною. Комп'ютерно-фантастичне аніме ж часів кінця 80-х — це щось страшне не лише за задумом, а й суб'єктивно для сучасного глядача. Те відчуття, коли всі ці компи у 2030-их роках без графічного інтерфейсу і з товстезними моніторами... з Азімовим, у якого перфострічки за умов міжзоряних польотів, звісно, не порівняти, та все ж.

	Першим млином, і не найгіршим, вважається ОВА "Мегазона 23" від 85-го, де з кіберпанком тісну дружбу зав'язала постапокаліптика. Технології давніх... які здичавілі до рівня розвитку XX ст. нащадки можуть лише використовувати, але не розуміти... — поширений кіберпанковий штамп у творах, дія яких відбувається після кінця світу.

	Чесно кажучи, якщо дивитися на добру частку творів зі сторони, то видається предмет не зовсім привабливим: темно... безпросвітно... почасти жорстоко... Але таке воно життя, хіба не так? Крім того, не все воно таке страшне. Відтак, основною проблемою на початках міграції жанру до аніме була відчуженість і небезпека, яку спричиняли комп'ютерні технології та роботи ("Жуйкова криза", "Лабіринт сновидінь").

	~~{{Цитата\|Чорний бумер, чорний бумер<br />~~
	~~Під вікном катається.<br />~~
	~~Чорний бумер, чорний бумер<br />~~
	~~Дівкам прилюбляється\|Диванний критик про "Жуйкову кризу"}}~~

	~~=== $var = '[[Ghost in the Shell\|Привид без обладунків]]?' ===~~
	~~[[Файл:Дроти.png\|left\|thumb\|Дівчина в дротах — це сильно]]~~
	Слідом за спаданням недовіри до комп'ютерів, почався тренд пошуків для них місця у суспільстві. З тих пір жанр часто тяжіє до психології, бо У КОЖНОГО Є СВОЯ УНІКАЛЬНА ДУМКА і ВБИВАТИ ТЕХНІКУ, ЩО І НА ВИГЛЯД ЯК ЛЮДИНА І ВСЕРЕДИНІ МАЙЖЕ ЯК ЛЮДИНА — НЕ МОЖНА. У кращих традиціях парадоксу Тесея наріжним каменем жанру стали питання "Чи є машина зі свідомістю людини людиною?" і "Чи є розумна машина рівною людині?". Зрештою, тоді було справу було поставлено ребром: ''що є людина?'' І річ, як завжди, навіть не в теорії, а в тому, що люди слабкі від природи. А машини вважаються такими, що досить швидко досягають і перевершують людські висоти, як у силі, так і в інтелекті. Довір комп'ютеру майбутнє людства — він досить швидко вирішить, що для забезпечення людству щонайкращої долі людей взагалі треба знищити, адже люди непотрібні: краще якихось гібридів вивести.

	~~=== $var = 'Комп'ютер — друг людини' ===~~
	~~[[Файл:1330765125590.jpg\|thumb\|Тут та не упоротися...]]~~
	Остання хвиля оптимізму знову витягнула комп'ютери в статус випромінювачів променів добра і повернула їм репутацію друга людини. По-перше, десь у "[[Експерименти Лейн\|Експериментах Лейн]]" було вперше використано мотив віртуальної реальності й у глядачів відразу поплив весь мозок, що ще залишився після [[Єва\|Єви]]. Тут же і остаточний розлом людини на тіло та розум з питанням "Чи можуть вони існувати окремо?", "Чи можуть розуми різних людей зливатися?". Зовсім вже останнім трендом стало показувати щасливий комп'ютеризований і кібернетизований світ, такий собі остаточний анти-кіберпанк.

	Поряд з цим, другом людини комп'ютер став і [[УРЖ]]. Особливо модно футуристичну комп'ютерну фантастику робити, користуючись допомогою наших маленьких братів, у футуристичній 3D-мальовці, аби підкреслити суть відповідним технічним виглядом. Так наприклад було оновлено "Яблучне насіння.". В принципі, для розуміння всього масштабу і без аніме очевидної перемоги машин, звернімо увагу на те, що і комп'ютер і мобілка давно стали тісно вплетеними в сюжети слайсів і сьогодні невиразні звідти.

	~~== $var = 'Іноді краще читати манґу' ==~~
	~~{{Цитата\|Що? Де? Коли? для анімешників.<br />~~
	Питання: Автор цього кіберпанкового аніме однозначно ВИНЕН у тому, <br />що половину кожної серії складає її опенінґ та едндінґ. Назвіть аніме.\|Здогадайтесь самі}}
	На відміну від аніме, манґа йшла та йде в ногу зі світовими тенденціями, даючи, виключаючи окремі винятки, в аніме лише верхівку айсберга - часто запізнілу і без джерела не зрозумілу. Наприклад аніме "Метрополіс" 2001 року знято за манґою Осаму Тедзуки, так, того самого, який започаткував сучасний формат аніме ще у 60-х. ОНАшки "Винен!" взагалі створені швидше для реклами манґи, аніж для якогось висвітлення життя мегаструктури і так далі.

	~~== $var = 'Наверни дротів та віртуалу' ==~~
	~~Ось тут: [http://vk.com/page-20265920_46149710 Твори жанру комп'ютерної фантастики в списку аніме-клубу "Міцурукі"]~~

	~~== $var = 'Примітки' ==~~

	~~== Див. також ==~~
	*[[Ghost in the Shell]]
	~~{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}~~
	~~{{Айті}}~~
	~~[[Категорія:Аніме]]~~

Petrovych.php: rollbackEdits.php mass rollback

2022-10-24T00:18:43Z

rollbackEdits.php mass rollback

← Попередня версія	Версія за 03:18, 24 жовтня 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		[[Файл:Метро.png\|thumb\|400px]]
		'''Комп'ютерна фантастика''' — жанр [[аніме]], дія в якому зосереджена на проблемі входження в життя людини та суспільства комп'ютерних технологій, значною мірою негативу від [[ГМО\|утрати звичного природного оточення]]. Корені жанру прямо приводять нас до [[США\|американської]] літератури.

		== $var = 'Не аніме єдиним' ==
		[[Файл:Isaac Asimov in tron.jpg\|thumb\|left]]
		Про комп'ютери, роботів? віртуальну реальність та подібні теми у другій половині ХХ ст. писали дедалі інтенсивніше по обидва боки залізної завіси. Формування жанру відбулося на тлі зростання комп'ютеризації суспільства. Природно, що для людей, які не те що ми — бачимо девайси частіше за домашніх тварин, — це було дуже страшно і дуже цікаво. І поки [[СерСер\|совєти]] за запитом народних мас мазалися утопізмом Стругацьких, на Заході майбутнє не здавалося таким веселковим.

		Першу цеглину в те, про що ми бачимо, заклав ще Айзек Азімов, вигадавши три закони роботехніки, на які посилаються зокрема й деякі аніме. Такі твори його та інших фантастів відносять просто до наукової фантастики і не більше. Наступною сходинкою став кіберпанк — жанр комп'ютерно-корпоративної антиутопії у майбутньому, він виражав крайній розпач і бачення у платах і макінтошах запевнення недалекої катастрофи людства і був цілком природним для початку реальної комп'ютеризації 80-х.

		{{Цитата\|Основні ознаки кіберпанку це:<br />
		Завжди антиутопія.<br />
		Завжди цинізм.<br />
		Влада корпорацій сильніша за владу держав.<br />
		Високі технології на фоні бідності і гетто.<br />
		Торгівля інформацією.<br />
		Хакери-ковбої та загальна схожість з вестернами.\|Нагасакі}}

		Коли до комп'ютерів трохи звикли, писати таку маячню стало вже незручно, принаймні, першорядного відгуку у суспільстві вона не набувала. А серед оновленого погляду на комп'ютери превалювали вже зовсім інші ідеї та питання, наприклад віртуальної реальності. Таке звуть вже пост-кіберпанком, і таки-так серед цього і всім відома "[[Матриця]]".

		Врешті-решт, неосвічені в питанні жанрування маси байдуже чхають на всю цю еволюцію і звуть [[кіберпанк]]ом усе, що належить до комп'ютерної фантастики, а в нашому випадку — усі визначені далі аніме.

		== $var = 'Ближче до справи' ==
		[[Файл:Поєднання.png\|thumb\|Одного дня у [[Хіккі\|твоїй]] кімнаті]]

		=== $var = 'Нехай буде комп'ютер!' ===
		{{Цитата\|На відміну від казок, любовних драм і повсякденних комедій, <br />футуристична фантастика позбавлена імунітету до прогресу.\|[http://vk.com/doc-20265920_194825019 Russell D. Jones, рецензія до стрічки "Акіра"]}}

		Узагалі, це потім [[Японія]] стала славною робокраїною. Комп'ютерно-фантастичне аніме ж часів кінця 80-х — це щось страшне не лише за задумом, а й суб'єктивно для сучасного глядача. Те відчуття, коли всі ці компи у 2030-их роках без графічного інтерфейсу і з товстезними моніторами... з Азімовим, у якого перфострічки за умов міжзоряних польотів, звісно, не порівняти, та все ж.

		Першим млином, і не найгіршим, вважається ОВА "Мегазона 23" від 85-го, де з кіберпанком тісну дружбу зав'язала постапокаліптика. Технології давніх... які здичавілі до рівня розвитку XX ст. нащадки можуть лише використовувати, але не розуміти... — поширений кіберпанковий штамп у творах, дія яких відбувається після кінця світу.

		Чесно кажучи, якщо дивитися на добру частку творів зі сторони, то видається предмет не зовсім привабливим: темно... безпросвітно... почасти жорстоко... Але таке воно життя, хіба не так? Крім того, не все воно таке страшне. Відтак, основною проблемою на початках міграції жанру до аніме була відчуженість і небезпека, яку спричиняли комп'ютерні технології та роботи ("Жуйкова криза", "Лабіринт сновидінь").

		{{Цитата\|Чорний бумер, чорний бумер<br />
		Під вікном катається.<br />
		Чорний бумер, чорний бумер<br />
		Дівкам прилюбляється\|Диванний критик про "Жуйкову кризу"}}

		=== $var = '[[Ghost in the Shell\|Привид без обладунків]]?' ===
		[[Файл:Дроти.png\|left\|thumb\|Дівчина в дротах — це сильно]]
		Слідом за спаданням недовіри до комп'ютерів, почався тренд пошуків для них місця у суспільстві. З тих пір жанр часто тяжіє до психології, бо У КОЖНОГО Є СВОЯ УНІКАЛЬНА ДУМКА і ВБИВАТИ ТЕХНІКУ, ЩО І НА ВИГЛЯД ЯК ЛЮДИНА І ВСЕРЕДИНІ МАЙЖЕ ЯК ЛЮДИНА — НЕ МОЖНА. У кращих традиціях парадоксу Тесея наріжним каменем жанру стали питання "Чи є машина зі свідомістю людини людиною?" і "Чи є розумна машина рівною людині?". Зрештою, тоді було справу було поставлено ребром: ''що є людина?'' І річ, як завжди, навіть не в теорії, а в тому, що люди слабкі від природи. А машини вважаються такими, що досить швидко досягають і перевершують людські висоти, як у силі, так і в інтелекті. Довір комп'ютеру майбутнє людства — він досить швидко вирішить, що для забезпечення людству щонайкращої долі людей взагалі треба знищити, адже люди непотрібні: краще якихось гібридів вивести.

		=== $var = 'Комп'ютер — друг людини' ===
		[[Файл:1330765125590.jpg\|thumb\|Тут та не упоротися...]]
		Остання хвиля оптимізму знову витягнула комп'ютери в статус випромінювачів променів добра і повернула їм репутацію друга людини. По-перше, десь у "[[Експерименти Лейн\|Експериментах Лейн]]" було вперше використано мотив віртуальної реальності й у глядачів відразу поплив весь мозок, що ще залишився після [[Єва\|Єви]]. Тут же і остаточний розлом людини на тіло та розум з питанням "Чи можуть вони існувати окремо?", "Чи можуть розуми різних людей зливатися?". Зовсім вже останнім трендом стало показувати щасливий комп'ютеризований і кібернетизований світ, такий собі остаточний анти-кіберпанк.

		Поряд з цим, другом людини комп'ютер став і [[УРЖ]]. Особливо модно футуристичну комп'ютерну фантастику робити, користуючись допомогою наших маленьких братів, у футуристичній 3D-мальовці, аби підкреслити суть відповідним технічним виглядом. Так наприклад було оновлено "Яблучне насіння.". В принципі, для розуміння всього масштабу і без аніме очевидної перемоги машин, звернімо увагу на те, що і комп'ютер і мобілка давно стали тісно вплетеними в сюжети слайсів і сьогодні невиразні звідти.

		== $var = 'Іноді краще читати манґу' ==
		{{Цитата\|Що? Де? Коли? для анімешників.<br />
		Питання: Автор цього кіберпанкового аніме однозначно ВИНЕН у тому, <br />що половину кожної серії складає її опенінґ та едндінґ. Назвіть аніме.\|Здогадайтесь самі}}
		На відміну від аніме, манґа йшла та йде в ногу зі світовими тенденціями, даючи, виключаючи окремі винятки, в аніме лише верхівку айсберга - часто запізнілу і без джерела не зрозумілу. Наприклад аніме "Метрополіс" 2001 року знято за манґою Осаму Тедзуки, так, того самого, який започаткував сучасний формат аніме ще у 60-х. ОНАшки "Винен!" взагалі створені швидше для реклами манґи, аніж для якогось висвітлення життя мегаструктури і так далі.

		== $var = 'Наверни дротів та віртуалу' ==
		Ось тут: [http://vk.com/page-20265920_46149710 Твори жанру комп'ютерної фантастики в списку аніме-клубу "Міцурукі"]

		== $var = 'Примітки' ==

		== Див. також ==
		*[[Ghost in the Shell]]
		{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}
		{{Айті}}
		[[Категорія:Аніме]]

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-10-23T22:12:47Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 01:12, 24 жовтня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~[[Файл:Метро.png\|thumb\|400px]]~~
	'''Комп'ютерна фантастика''' — жанр [[аніме]], дія в якому зосереджена на проблемі входження в життя людини та суспільства комп'ютерних технологій, значною мірою негативу від [[ГМО\|утрати звичного природного оточення]]. Корені жанру прямо приводять нас до [[США\|американської]] літератури.

	~~== $var = 'Не аніме єдиним' ==~~
	~~[[Файл:Isaac Asimov in tron.jpg\|thumb\|left]]~~
	Про комп'ютери, роботів? віртуальну реальність та подібні теми у другій половині ХХ ст. писали дедалі інтенсивніше по обидва боки залізної завіси. Формування жанру відбулося на тлі зростання комп'ютеризації суспільства. Природно, що для людей, які не те що ми — бачимо девайси частіше за домашніх тварин, — це було дуже страшно і дуже цікаво. І поки [[СерСер\|совєти]] за запитом народних мас мазалися утопізмом Стругацьких, на Заході майбутнє не здавалося таким веселковим.

	Першу цеглину в те, про що ми бачимо, заклав ще Айзек Азімов, вигадавши три закони роботехніки, на які посилаються зокрема й деякі аніме. Такі твори його та інших фантастів відносять просто до наукової фантастики і не більше. Наступною сходинкою став кіберпанк — жанр комп'ютерно-корпоративної антиутопії у майбутньому, він виражав крайній розпач і бачення у платах і макінтошах запевнення недалекої катастрофи людства і був цілком природним для початку реальної комп'ютеризації 80-х.

	~~{{Цитата\|Основні ознаки кіберпанку це:<br />~~
	~~Завжди антиутопія.<br />~~
	~~Завжди цинізм.<br />~~
	~~Влада корпорацій сильніша за владу держав.<br />~~
	~~Високі технології на фоні бідності і гетто.<br />~~
	~~Торгівля інформацією.<br />~~
	~~Хакери-ковбої та загальна схожість з вестернами.\|Нагасакі}}~~

	Коли до комп'ютерів трохи звикли, писати таку маячню стало вже незручно, принаймні, першорядного відгуку у суспільстві вона не набувала. А серед оновленого погляду на комп'ютери превалювали вже зовсім інші ідеї та питання, наприклад віртуальної реальності. Таке звуть вже пост-кіберпанком, і таки-так серед цього і всім відома "[[Матриця]]".

	Врешті-решт, неосвічені в питанні жанрування маси байдуже чхають на всю цю еволюцію і звуть [[кіберпанк]]ом усе, що належить до комп'ютерної фантастики, а в нашому випадку — усі визначені далі аніме.

	~~== $var = 'Ближче до справи' ==~~
	~~[[Файл:Поєднання.png\|thumb\|Одного дня у [[Хіккі\|твоїй]] кімнаті]]~~

	~~=== $var = 'Нехай буде комп'ютер!' ===~~
	{{Цитата\|На відміну від казок, любовних драм і повсякденних комедій, <br />футуристична фантастика позбавлена імунітету до прогресу.\|[http://vk.com/doc-20265920_194825019 Russell D. Jones, рецензія до стрічки "Акіра"]}}

	Узагалі, це потім [[Японія]] стала славною робокраїною. Комп'ютерно-фантастичне аніме ж часів кінця 80-х — це щось страшне не лише за задумом, а й суб'єктивно для сучасного глядача. Те відчуття, коли всі ці компи у 2030-их роках без графічного інтерфейсу і з товстезними моніторами... з Азімовим, у якого перфострічки за умов міжзоряних польотів, звісно, не порівняти, та все ж.

	Першим млином, і не найгіршим, вважається ОВА "Мегазона 23" від 85-го, де з кіберпанком тісну дружбу зав'язала постапокаліптика. Технології давніх... які здичавілі до рівня розвитку XX ст. нащадки можуть лише використовувати, але не розуміти... — поширений кіберпанковий штамп у творах, дія яких відбувається після кінця світу.

	Чесно кажучи, якщо дивитися на добру частку творів зі сторони, то видається предмет не зовсім привабливим: темно... безпросвітно... почасти жорстоко... Але таке воно життя, хіба не так? Крім того, не все воно таке страшне. Відтак, основною проблемою на початках міграції жанру до аніме була відчуженість і небезпека, яку спричиняли комп'ютерні технології та роботи ("Жуйкова криза", "Лабіринт сновидінь").

	~~{{Цитата\|Чорний бумер, чорний бумер<br />~~
	~~Під вікном катається.<br />~~
	~~Чорний бумер, чорний бумер<br />~~
	~~Дівкам прилюбляється\|Диванний критик про "Жуйкову кризу"}}~~

	~~=== $var = '[[Ghost in the Shell\|Привид без обладунків]]?' ===~~
	~~[[Файл:Дроти.png\|left\|thumb\|Дівчина в дротах — це сильно]]~~
	Слідом за спаданням недовіри до комп'ютерів, почався тренд пошуків для них місця у суспільстві. З тих пір жанр часто тяжіє до психології, бо У КОЖНОГО Є СВОЯ УНІКАЛЬНА ДУМКА і ВБИВАТИ ТЕХНІКУ, ЩО І НА ВИГЛЯД ЯК ЛЮДИНА І ВСЕРЕДИНІ МАЙЖЕ ЯК ЛЮДИНА — НЕ МОЖНА. У кращих традиціях парадоксу Тесея наріжним каменем жанру стали питання "Чи є машина зі свідомістю людини людиною?" і "Чи є розумна машина рівною людині?". Зрештою, тоді було справу було поставлено ребром: ''що є людина?'' І річ, як завжди, навіть не в теорії, а в тому, що люди слабкі від природи. А машини вважаються такими, що досить швидко досягають і перевершують людські висоти, як у силі, так і в інтелекті. Довір комп'ютеру майбутнє людства — він досить швидко вирішить, що для забезпечення людству щонайкращої долі людей взагалі треба знищити, адже люди непотрібні: краще якихось гібридів вивести.

	~~=== $var = 'Комп'ютер — друг людини' ===~~
	~~[[Файл:1330765125590.jpg\|thumb\|Тут та не упоротися...]]~~
	Остання хвиля оптимізму знову витягнула комп'ютери в статус випромінювачів променів добра і повернула їм репутацію друга людини. По-перше, десь у "[[Експерименти Лейн\|Експериментах Лейн]]" було вперше використано мотив віртуальної реальності й у глядачів відразу поплив весь мозок, що ще залишився після [[Єва\|Єви]]. Тут же і остаточний розлом людини на тіло та розум з питанням "Чи можуть вони існувати окремо?", "Чи можуть розуми різних людей зливатися?". Зовсім вже останнім трендом стало показувати щасливий комп'ютеризований і кібернетизований світ, такий собі остаточний анти-кіберпанк.

	Поряд з цим, другом людини комп'ютер став і [[УРЖ]]. Особливо модно футуристичну комп'ютерну фантастику робити, користуючись допомогою наших маленьких братів, у футуристичній 3D-мальовці, аби підкреслити суть відповідним технічним виглядом. Так наприклад було оновлено "Яблучне насіння.". В принципі, для розуміння всього масштабу і без аніме очевидної перемоги машин, звернімо увагу на те, що і комп'ютер і мобілка давно стали тісно вплетеними в сюжети слайсів і сьогодні невиразні звідти.

	~~== $var = 'Іноді краще читати манґу' ==~~
	~~{{Цитата\|Що? Де? Коли? для анімешників.<br />~~
	Питання: Автор цього кіберпанкового аніме однозначно ВИНЕН у тому, <br />що половину кожної серії складає її опенінґ та едндінґ. Назвіть аніме.\|Здогадайтесь самі}}
	На відміну від аніме, манґа йшла та йде в ногу зі світовими тенденціями, даючи, виключаючи окремі винятки, в аніме лише верхівку айсберга - часто запізнілу і без джерела не зрозумілу. Наприклад аніме "Метрополіс" 2001 року знято за манґою Осаму Тедзуки, так, того самого, який започаткував сучасний формат аніме ще у 60-х. ОНАшки "Винен!" взагалі створені швидше для реклами манґи, аніж для якогось висвітлення життя мегаструктури і так далі.

	~~== $var = 'Наверни дротів та віртуалу' ==~~
	~~Ось тут: [http://vk.com/page-20265920_46149710 Твори жанру комп'ютерної фантастики в списку аніме-клубу "Міцурукі"]~~

	~~== $var = 'Примітки' ==~~

	~~== Див. також ==~~
	*[[Ghost in the Shell]]
	~~{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}~~
	~~{{Айті}}~~
	~~[[Категорія:Аніме]]~~

Kavinsky: Зняв плашку Restored.

2020-04-14T18:03:19Z

Зняв плашку Restored.

← Попередня версія		Версія за 21:03, 14 квітня 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Restore\|Комп'ютерна_фантастика\|}}~~		[[Файл:Метро.png\|thumb\|400px]]
			'''Комп'ютерна фантастика''' — жанр [[аніме]], дія в якому зосереджена на проблемі входження в життя людини та суспільства комп'ютерних технологій, значною мірою негативу від [[ГМО\|утрати звичного природного оточення]]. Корені жанру прямо приводять нас до [[США\|американської]] літератури.
	[[Файл:Метро.png\|~~right~~\|400px]]
	'''Комп'ютерна фантастика''' - жанр аніме, дія в якому зосереджена на проблемі входження в життя людини та суспільства комп'ютерних технологій, значною мірою негативу від [[ГМО\|утрати звичного природного оточення]]. Корені жанру прямо приводять нас до [[США\|американської]] літератури.

	== $var = 'Не аніме єдиним' ==		== $var = 'Не аніме єдиним' ==
	[[Файл:Isaac Asimov in tron.jpg\|left~~\|180px~~]]		[[Файл:Isaac Asimov in tron.jpg\|thumb\|left]]
	Про комп'ютери, роботів віртуальну реальність та подібні теми у другій половині ХХ ст. писали дедалі інтенсивніше по обидва боки залізної завіси. Формування жанру відбулося на тлі зростання комп'ютеризації суспільства. Природно, що для людей, які не те що ми - бачимо девайси частіше за домашніх тварин, - це було дуже страшно і дуже цікаво. І поки совєти за запитом народних мас мазалися утопізмом Стругацьких, на Заході майбутнє не здавалося таким веселковим.		Про комп'ютери, роботів? віртуальну реальність та подібні теми у другій половині ХХ ст. писали дедалі інтенсивніше по обидва боки залізної завіси. Формування жанру відбулося на тлі зростання комп'ютеризації суспільства. Природно, що для людей, які не те що ми — бачимо девайси частіше за домашніх тварин, — це було дуже страшно і дуже цікаво. І поки [[СерСер\|совєти]] за запитом народних мас мазалися утопізмом Стругацьких, на Заході майбутнє не здавалося таким веселковим.

	Першу цеглину у те, про що ми бачимо, заклав ще Айзек Азімов, вигадавши 3 закони роботехніки, на які посилаються зокрема і деякі аніме. Такі твори його та інших фантастів відносять просто до наукової фантастики і не більше. Наступною сходинкою став кіберпанк - жанр комп'ютерно-корпоративної антиутопії у майбутньому - виражав крайній розпач і бачення у платах і макінтошах запевнення недалекої катастрофи людства і був цілком природним для початку реальної комп'ютеризації 80-х.		Першу цеглину в те, про що ми бачимо, заклав ще Айзек Азімов, вигадавши три закони роботехніки, на які посилаються зокрема й деякі аніме. Такі твори його та інших фантастів відносять просто до наукової фантастики і не більше. Наступною сходинкою став кіберпанк — жанр комп'ютерно-корпоративної антиутопії у майбутньому, він виражав крайній розпач і бачення у платах і макінтошах запевнення недалекої катастрофи людства і був цілком природним для початку реальної комп'ютеризації 80-х.

	{{Цитата\|Основні ознаки кіберпанку це:<br />		{{Цитата\|Основні ознаки кіберпанку це:<br />
Рядок 18:		Рядок 16:
	Хакери-ковбої та загальна схожість з вестернами.\|Нагасакі}}		Хакери-ковбої та загальна схожість з вестернами.\|Нагасакі}}

	Коли до комп'ютерів трохи звикли, писати таку маячню стало вже незручно, принаймні першорядного відгуку у суспільстві вона не набувала. А серед оновленого погляду на комп'ютери превалювали вже зовсім інші ідеї та питання, наприклад віртуальної реальності. Таке звуть вже пост-кіберпанком, і таки-так серед цього і всім відома "Матриця".		Коли до комп'ютерів трохи звикли, писати таку маячню стало вже незручно, принаймні, першорядного відгуку у суспільстві вона не набувала. А серед оновленого погляду на комп'ютери превалювали вже зовсім інші ідеї та питання, наприклад віртуальної реальності. Таке звуть вже пост-кіберпанком, і таки-так серед цього і всім відома "[[Матриця]]".

	Врешті-решт, неосвічені в питанні жанрування маси байдуже чхають на всю цю еволюцію і звуть [[кіберпанк]]ом усе, що належить до комп'ютерної фантастики, а в нашому випадку усі визначені далі аніме.		Врешті-решт, неосвічені в питанні жанрування маси байдуже чхають на всю цю еволюцію і звуть [[кіберпанк]]ом усе, що належить до комп'ютерної фантастики, а в нашому випадку — усі визначені далі аніме.

	== $var = 'Ближче до справи' ==		== $var = 'Ближче до справи' ==
Рядок 28:		Рядок 26:
	{{Цитата\|На відміну від казок, любовних драм і повсякденних комедій, <br />футуристична фантастика позбавлена імунітету до прогресу.\|[http://vk.com/doc-20265920_194825019 Russell D. Jones, рецензія до стрічки "Акіра"]}}		{{Цитата\|На відміну від казок, любовних драм і повсякденних комедій, <br />футуристична фантастика позбавлена імунітету до прогресу.\|[http://vk.com/doc-20265920_194825019 Russell D. Jones, рецензія до стрічки "Акіра"]}}

	~~Взагалі~~, це потім Японія стала славною робокраїною. Комп'ютерно-фантастичне аніме ж часів кінця 80-х це щось страшне не лише за задумом, а й суб'єктивно для сучасного глядача. [[Те відчуття]], коли всі ці компи у 2030-их роках без графічного інтерфейсу і з товстезними моніторами... з Азімовим, у якого перфострічки за умов міжзоряних польотів, звісно не порівняти, та все ж.		Узагалі, це потім [[Японія]] стала славною робокраїною. Комп'ютерно-фантастичне аніме ж часів кінця 80-х — це щось страшне не лише за задумом, а й суб'єктивно для сучасного глядача. Те відчуття, коли всі ці компи у 2030-их роках без графічного інтерфейсу і з товстезними моніторами... з Азімовим, у якого перфострічки за умов міжзоряних польотів, звісно, не порівняти, та все ж.

	Першим млином, і не найгіршим, вважається ОВА "Мегазона 23" від 85-го, де з кіберпанком тісну дружбу зав'язала постапокаліптика. Технології давніх... які здичавілі до рівня розвитку XX ст. нащадки можуть лише використовувати, але не розуміти... - поширений кіберпанковий штамп у творах, дія яких відбувається після кінця світу.		Першим млином, і не найгіршим, вважається ОВА "Мегазона 23" від 85-го, де з кіберпанком тісну дружбу зав'язала постапокаліптика. Технології давніх... які здичавілі до рівня розвитку XX ст. нащадки можуть лише використовувати, але не розуміти... — поширений кіберпанковий штамп у творах, дія яких відбувається після кінця світу.

	Чесно кажучи, якщо дивитися на добру частку творів зі сторони, то видається предмет не зовсім привабливим: темно... безпросвітно... почасти жорстоко... Але таке воно життя, хіба не так? Крім того, не все воно таке страшне. Відтак, основною проблемою на початках міграції жанру до аніме була відчуженість і небезпека, яку спричиняли комп'ютерні технології та роботи ("Жуйкова криза", "Лабіринт сновидінь").		Чесно кажучи, якщо дивитися на добру частку творів зі сторони, то видається предмет не зовсім привабливим: темно... безпросвітно... почасти жорстоко... Але таке воно життя, хіба не так? Крім того, не все воно таке страшне. Відтак, основною проблемою на початках міграції жанру до аніме була відчуженість і небезпека, яку спричиняли комп'ютерні технології та роботи ("Жуйкова криза", "Лабіринт сновидінь").
Рядок 40:		Рядок 38:

	=== $var = '[[Ghost in the Shell\|Привид без обладунків]]?' ===		=== $var = '[[Ghost in the Shell\|Привид без обладунків]]?' ===
	[[Файл:Дроти.png~~\|350px~~\|left\|thumb\|Дівчина в дротах це сильно]]		[[Файл:Дроти.png\|left\|thumb\|Дівчина в дротах — це сильно]]
	Слідом за спаданням недовіри до комп'ютерів, почався тренд пошуків для них місця у суспільстві. З тих пір жанр часто тяжіє до психології, бо У КОЖНОГО Є СВОЯ УНІКАЛЬНА ДУМКА і ~~КО-КО-КО~~ ВБИВАТИ ТЕХНІКУ, ЩО І НА ВИГЛЯД ЯК ЛЮДИНА І ВСЕРЕДИНІ МАЙЖЕ ЯК ЛЮДИНА~~, -~~ НЕ МОЖНА. У кращих традиціях парадоксу Тесея наріжним каменем жанру стали питання "Чи є машина зі свідомістю людини людиною?" і "Чи є розумна машина рівною людині?". ~~Врешті-решт~~, тоді було справу було поставлено ребром ~~- "Що~~ є людина?". І річ, як завжди навіть не в теорії, а у тому що люди ~~слабаки~~ від природи. А машини ~~мисляться як правило~~ такими, що досить швидко досягають і перевершують людські висоти, як у силі, так і в інтелекті. ~~Врешті-решт, довір~~ комп'ютеру майбутнє людства, він досить швидко вирішить, що для забезпечення людству щонайкращої долі, людей взагалі треба знищити~~. Адже~~ люди непотрібні: краще якихось гібридів вивести.		Слідом за спаданням недовіри до комп'ютерів, почався тренд пошуків для них місця у суспільстві. З тих пір жанр часто тяжіє до психології, бо У КОЖНОГО Є СВОЯ УНІКАЛЬНА ДУМКА і ВБИВАТИ ТЕХНІКУ, ЩО І НА ВИГЛЯД ЯК ЛЮДИНА І ВСЕРЕДИНІ МАЙЖЕ ЯК ЛЮДИНА — НЕ МОЖНА. У кращих традиціях парадоксу Тесея наріжним каменем жанру стали питання "Чи є машина зі свідомістю людини людиною?" і "Чи є розумна машина рівною людині?". Зрештою, тоді було справу було поставлено ребром: ''що є людина?'' І річ, як завжди, навіть не в теорії, а в тому, що люди слабкі від природи. А машини вважаються такими, що досить швидко досягають і перевершують людські висоти, як у силі, так і в інтелекті. Довір комп'ютеру майбутнє людства — він досить швидко вирішить, що для забезпечення людству щонайкращої долі людей взагалі треба знищити, адже люди непотрібні: краще якихось гібридів вивести.

	=== $var = 'Комп'ютер - друг людини' ===		=== $var = 'Комп'ютер — друг людини' ===
	[[Файл:1330765125590.jpg\|thumb\|Тут та не упоротися...]]		[[Файл:1330765125590.jpg\|thumb\|Тут та не упоротися...]]
	Остання хвиля оптимізму ~~нарешті~~ знову витягнула комп'ютери у статус випромінювачів променів добра і повернула їм репутацію друга людини. По-перше, десь у "[[Експерименти Лейн\|Експериментах Лейн]]" було вперше використано мотив віртуальної реальності й у глядачів відразу поплив весь мозок, що ще залишився після [[Єва\|Єви]]. Тут же і остаточний розлом людини на тіло та розум з питанням "Чи можуть вони існувати окремо?", "Чи можуть розуми різних людей зливатися?". Зовсім вже останнім трендом стало показувати щасливий комп'ютеризований і кібернетизований світ, такий собі остаточний анти-кіберпанк.		Остання хвиля оптимізму знову витягнула комп'ютери в статус випромінювачів променів добра і повернула їм репутацію друга людини. По-перше, десь у "[[Експерименти Лейн\|Експериментах Лейн]]" було вперше використано мотив віртуальної реальності й у глядачів відразу поплив весь мозок, що ще залишився після [[Єва\|Єви]]. Тут же і остаточний розлом людини на тіло та розум з питанням "Чи можуть вони існувати окремо?", "Чи можуть розуми різних людей зливатися?". Зовсім вже останнім трендом стало показувати щасливий комп'ютеризований і кібернетизований світ, такий собі остаточний анти-кіберпанк.

	Поряд з цим, другом людини комп'ютер став і [[УРЖ]]. Особливо модно футуристичну комп'ютерну фантастику робити, користуючись допомогою наших маленьких братів, у футуристичній 3D-мальовці, аби підкреслити суть відповідним технічним виглядом. Так наприклад було оновлено "Яблучне насіння.". В принципі, для розуміння всього масштабу і без аніме очевидної перемоги машин, звернімо увагу на те, що і комп'ютер і мобілка давно стали тісно вплетеними в сюжети слайсів і сьогодні невиразні звідти.		Поряд з цим, другом людини комп'ютер став і [[УРЖ]]. Особливо модно футуристичну комп'ютерну фантастику робити, користуючись допомогою наших маленьких братів, у футуристичній 3D-мальовці, аби підкреслити суть відповідним технічним виглядом. Так наприклад було оновлено "Яблучне насіння.". В принципі, для розуміння всього масштабу і без аніме очевидної перемоги машин, звернімо увагу на те, що і комп'ютер і мобілка давно стали тісно вплетеними в сюжети слайсів і сьогодні невиразні звідти.

MiskoGe: /* Див. також */

2020-03-16T12:02:14Z

Див. також

← Попередня версія		Версія за 15:02, 16 березня 2020
Рядок 62:		Рядок 62:
	*[[Ghost in the Shell]]		*[[Ghost in the Shell]]
	{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}		{{Аніме та манґа\|Комп'ютерна фантастика — також порномультики}}
			{{Айті}}
	[[Категорія:Аніме]]		[[Категорія:Аніме]]

Admin2 в 14:47, 14 грудня 2018

2018-12-14T14:47:48Z

← Попередня версія		Версія за 17:47, 14 грудня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Restore\|Комп'ютерна_фантастика\|}}		{{Restore\|Комп'ютерна_фантастика\|}}

	[[Файл:Метро.png\|right\|~~200px~~]]		[[Файл:Метро.png\|right\|400px]]
	'''Комп'ютерна фантастика''' - жанр аніме, дія в якому зосереджена на проблемі входження в життя людини та суспільства комп'ютерних технологій, значною мірою негативу від [[ГМО\|утрати звичного природного оточення]]. Корені жанру прямо приводять нас до [[США\|американської]] літератури.		'''Комп'ютерна фантастика''' - жанр аніме, дія в якому зосереджена на проблемі входження в життя людини та суспільства комп'ютерних технологій, значною мірою негативу від [[ГМО\|утрати звичного природного оточення]]. Корені жанру прямо приводять нас до [[США\|американської]] літератури.

Рядок 26:		Рядок 26:

	=== $var = 'Нехай буде комп'ютер!' ===		=== $var = 'Нехай буде комп'ютер!' ===
	{{Цитата\|На відміну від казок, любовних драм і повсякденних комедій, футуристична фантастика позбавлена імунітету до прогресу.~~\|23~~\|[http://vk.com/doc-20265920_194825019 Russell D. Jones, рецензія до стрічки "Акіра"]}}		{{Цитата\|На відміну від казок, любовних драм і повсякденних комедій, <br />футуристична фантастика позбавлена імунітету до прогресу.\|[http://vk.com/doc-20265920_194825019 Russell D. Jones, рецензія до стрічки "Акіра"]}}

	Взагалі, це потім Японія стала славною робокраїною. Комп'ютерно-фантастичне аніме ж часів кінця 80-х це щось страшне не лише за задумом, а й суб'єктивно для сучасного глядача. [[Те відчуття]], коли всі ці компи у 2030-их роках без графічного інтерфейсу і з товстезними моніторами... з Азімовим, у якого перфострічки за умов міжзоряних польотів, звісно не порівняти, та все ж.		Взагалі, це потім Японія стала славною робокраїною. Комп'ютерно-фантастичне аніме ж часів кінця 80-х це щось страшне не лише за задумом, а й суб'єктивно для сучасного глядача. [[Те відчуття]], коли всі ці компи у 2030-их роках без графічного інтерфейсу і з товстезними моніторами... з Азімовим, у якого перфострічки за умов міжзоряних польотів, звісно не порівняти, та все ж.
Рядок 37:		Рядок 37:
	Під вікном катається.<br />		Під вікном катається.<br />
	Чорний бумер, чорний бумер<br />		Чорний бумер, чорний бумер<br />
	Дівкам прилюбляється~~\|23~~\|Диванний критик про "Жуйкову кризу"}}		Дівкам прилюбляється\|Диванний критик про "Жуйкову кризу"}}

	=== $var = '[[Ghost in the Shell\|Привид без обладунків]]?' ===		=== $var = '[[Ghost in the Shell\|Привид без обладунків]]?' ===
Рядок 51:		Рядок 51:
	== $var = 'Іноді краще читати манґу' ==		== $var = 'Іноді краще читати манґу' ==
	{{Цитата\|Що? Де? Коли? для анімешників.<br />		{{Цитата\|Що? Де? Коли? для анімешників.<br />
	Питання: Автор цього кіберпанкового аніме однозначно ВИНЕН у тому, що половину кожної серії складає її опенінґ та едндінґ. Назвіть аніме.~~\|23~~\|Здогадайтесь самі}}		Питання: Автор цього кіберпанкового аніме однозначно ВИНЕН у тому, <br />що половину кожної серії складає її опенінґ та едндінґ. Назвіть аніме.\|Здогадайтесь самі}}
	На відміну від аніме, манґа йшла та йде в ногу зі світовими тенденціями, даючи, виключаючи окремі винятки, в аніме лише верхівку айсберга - часто запізнілу і без джерела не зрозумілу. Наприклад аніме "Метрополіс" 2001 року знято за манґою Осаму Тедзуки, так, того самого, який започаткував сучасний формат аніме ще у 60-х. ОНАшки "Винен!" взагалі створені швидше для реклами манґи, аніж для якогось висвітлення життя мегаструктури і так далі.		На відміну від аніме, манґа йшла та йде в ногу зі світовими тенденціями, даючи, виключаючи окремі винятки, в аніме лише верхівку айсберга - часто запізнілу і без джерела не зрозумілу. Наприклад аніме "Метрополіс" 2001 року знято за манґою Осаму Тедзуки, так, того самого, який започаткував сучасний формат аніме ще у 60-х. ОНАшки "Винен!" взагалі створені швидше для реклами манґи, аніж для якогось висвітлення життя мегаструктури і так далі.

Admin2: /* $var = 'Привид без обладунків?' */

2018-12-14T14:45:15Z

$var = 'Привид без обладунків?'

← Попередня версія		Версія за 17:45, 14 грудня 2018
Рядок 39:		Рядок 39:
	Дівкам прилюбляється\|23\|Диванний критик про "Жуйкову кризу"}}		Дівкам прилюбляється\|23\|Диванний критик про "Жуйкову кризу"}}

	=== $var = 'Привид без обладунків?' ===		=== $var = '[[Ghost in the Shell\|Привид без обладунків]]?' ===
	[[Файл:Дроти.png\|350px\|left\|thumb\|Дівчина в дротах це сильно]]		[[Файл:Дроти.png\|350px\|left\|thumb\|Дівчина в дротах це сильно]]
	Слідом за спаданням недовіри до комп'ютерів, почався тренд пошуків для них місця у суспільстві. З тих пір жанр часто тяжіє до психології, бо У КОЖНОГО Є СВОЯ УНІКАЛЬНА ДУМКА і КО-КО-КО ВБИВАТИ ТЕХНІКУ, ЩО І НА ВИГЛЯД ЯК ЛЮДИНА І ВСЕРЕДИНІ МАЙЖЕ ЯК ЛЮДИНА, - НЕ МОЖНА. У кращих традиціях парадоксу Тесея наріжним каменем жанру стали питання "Чи є машина зі свідомістю людини людиною?" і "Чи є розумна машина рівною людині?". Врешті-решт, тоді було справу було поставлено ребром - "Що є людина?". І річ, як завжди навіть не в теорії, а у тому що люди слабаки від природи. А машини мисляться як правило такими, що досить швидко досягають і перевершують людські висоти, як у силі, так і в інтелекті. Врешті-решт, довір комп'ютеру майбутнє людства, він досить швидко вирішить, що для забезпечення людству щонайкращої долі, людей взагалі треба знищити. Адже люди непотрібні: краще якихось гібридів вивести.		Слідом за спаданням недовіри до комп'ютерів, почався тренд пошуків для них місця у суспільстві. З тих пір жанр часто тяжіє до психології, бо У КОЖНОГО Є СВОЯ УНІКАЛЬНА ДУМКА і КО-КО-КО ВБИВАТИ ТЕХНІКУ, ЩО І НА ВИГЛЯД ЯК ЛЮДИНА І ВСЕРЕДИНІ МАЙЖЕ ЯК ЛЮДИНА, - НЕ МОЖНА. У кращих традиціях парадоксу Тесея наріжним каменем жанру стали питання "Чи є машина зі свідомістю людини людиною?" і "Чи є розумна машина рівною людині?". Врешті-решт, тоді було справу було поставлено ребром - "Що є людина?". І річ, як завжди навіть не в теорії, а у тому що люди слабаки від природи. А машини мисляться як правило такими, що досить швидко досягають і перевершують людські висоти, як у силі, так і в інтелекті. Врешті-решт, довір комп'ютеру майбутнє людства, він досить швидко вирішить, що для забезпечення людству щонайкращої долі, людей взагалі треба знищити. Адже люди непотрібні: краще якихось гібридів вивести.