<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97</id>
	<title>Країни Балтії - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;action=history"/>
	<updated>2026-07-20T00:20:33Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.39.7</generator>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=69235&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2 в 14:40, 15 жовтня 2024</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=69235&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-10-15T14:40:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 17:40, 15 жовтня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l2&quot;&gt;Рядок 2:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 2:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Зниклі ілюстрації}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Зниклі ілюстрації}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Країни Балтії - сукупна назва для трьох невеличких країн на узбережжі Балтійського моря, а саме Литви, Латвії та Естонії. Багатьом [[українці|українцям]] відомі під назвою &amp;quot;Прібалтіка&amp;quot;, яку нам нав&amp;#039;язали [[кацапи]]. [[Москалі]] від цих країн дуже бомблять, і часто [[лайно|висираються]] по державному [[Телебачення|телебаченню]] про те, які ці країни &amp;quot;[[нацизм|нацистські]]&amp;quot; та [[Дєди воєвалі|не поважають вілікіх дєдов]].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;/ins&gt;Країни Балтії&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; &lt;/ins&gt;- сукупна назва для трьох невеличких країн на узбережжі Балтійського моря, а саме Литви, Латвії та Естонії. Багатьом [[українці|українцям]] відомі під назвою &amp;quot;Прібалтіка&amp;quot;, яку нам нав&amp;#039;язали [[кацапи]]. [[Москалі]] від цих країн дуже бомблять, і часто [[лайно|висираються]] по державному [[Телебачення|телебаченню]] про те, які ці країни &amp;quot;[[нацизм|нацистські]]&amp;quot; та [[Дєди воєвалі|не поважають вілікіх дєдов]]&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Зетники щиро мріють повторити 1940-рік щодо цих країн і знову ліквідувати їх незалежність&lt;/ins&gt;.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Історія ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Історія ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== До 1914 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== До 1914 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Щось там були &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;якись &lt;/del&gt;Тевтонський Орден, Лівонське Королівство, Литовське Князівство, але потім опинились в складі [[Швеція|Швеції]]. Зрештою були окуповані [[Московія|Московією]], яка дуже хотіла вихід до моря.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Щось там були &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;якийсь &lt;/ins&gt;Тевтонський Орден, Лівонське Королівство, Литовське Князівство, але потім опинились в складі [[Швеція|Швеції]]. Зрештою були окуповані [[Московія|Московією]], яка дуже хотіла вихід до моря.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== 1914 - 1938 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== 1914 - 1938 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l13&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У 1939 більшовики [[Московія|Московії]] й націонал-соціалісти Німеччини підписали пакт Молотова-Ріббентропа, де ділили сфери впливу у Європі. [[Гітлер]] дуже хотів забрати країни Балтії собі, але зрештою так-сяк домовився зі [[Сталін]]им, що другий отримує країни Балтії в обмін на деякі східні території [[Польща|Польщі]]. У 1940, поки країни Заходу були зайняті війною з німцями у Франції та Африці, [[СССР]] скористався дозволом німців й захопив країни Балтії. Втім мирний договір країни дотримуватись і не збирались - [[СССР]] планував поширити революцію на захід, &amp;quot;змити ганьбу поразки у совітсько-польській війні&amp;quot; і розробляв план захоплення Німеччини &amp;quot;ГРОЗА&amp;quot;. Німці теж були не проти захопити заводи й ресурси [[СССР]], щоб нарешті мати сили закінчити війну з Союзниками. У 1941 Німеччина нападає на [[СССР]] і захоплює країни Балтії. Багато жителів цих країн, відчуваши за рік всю &amp;quot;радість&amp;quot; проживання в [[СССР]], як і деякі українці вступали до добровольчих формувань СС та інших збройних формувань Німеччини. Певна частина населення пишається своїми воїнами й досі, що викликає страшенний [[дупобіль]] у [[вата|вати]] та звинувачення у нацизмі. Все ж німці програли.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У 1939 більшовики [[Московія|Московії]] й націонал-соціалісти Німеччини підписали пакт Молотова-Ріббентропа, де ділили сфери впливу у Європі. [[Гітлер]] дуже хотів забрати країни Балтії собі, але зрештою так-сяк домовився зі [[Сталін]]им, що другий отримує країни Балтії в обмін на деякі східні території [[Польща|Польщі]]. У 1940, поки країни Заходу були зайняті війною з німцями у Франції та Африці, [[СССР]] скористався дозволом німців й захопив країни Балтії. Втім мирний договір країни дотримуватись і не збирались - [[СССР]] планував поширити революцію на захід, &amp;quot;змити ганьбу поразки у совітсько-польській війні&amp;quot; і розробляв план захоплення Німеччини &amp;quot;ГРОЗА&amp;quot;. Німці теж були не проти захопити заводи й ресурси [[СССР]], щоб нарешті мати сили закінчити війну з Союзниками. У 1941 Німеччина нападає на [[СССР]] і захоплює країни Балтії. Багато жителів цих країн, відчуваши за рік всю &amp;quot;радість&amp;quot; проживання в [[СССР]], як і деякі українці вступали до добровольчих формувань СС та інших збройних формувань Німеччини. Певна частина населення пишається своїми воїнами й досі, що викликає страшенний [[дупобіль]] у [[вата|вати]] та звинувачення у нацизмі. Все ж німці програли.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== 1945 - 1991 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== 1945 - 1991 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після &amp;quot;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;звільнення&lt;/del&gt;&amp;quot; країн Балтії, НКВД та окупаційні сили [[СССР]] почали &amp;quot;радувати&amp;quot; місцеве населення &amp;quot;комунізмом&amp;quot; з потрійною силою, та й так, що кудись зникло більше 10% жителів цих країн. Для протидії московському деспотизму балти, як і [[українці]], сформували свою повстантську армію - Рух опору Лісових братів. Як і УПА, діяв до 1956, потім був знищений, хоч і опір продовжувався у вигляді дисидентського руху.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після &amp;quot;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Асвабажденія&lt;/ins&gt;&amp;quot; країн Балтії, НКВД та окупаційні сили [[СССР]] почали &amp;quot;радувати&amp;quot; місцеве населення &amp;quot;комунізмом&amp;quot; з потрійною силою, та й так, що кудись зникло більше 10% жителів цих країн. Для протидії московському деспотизму балти, як і [[українці]], сформували свою повстантську армію - Рух опору Лісових братів. Як і УПА, діяв до 1956, потім був знищений, хоч і опір продовжувався у вигляді дисидентського руху.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== 1991 - нині===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== 1991 - нині===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Найпершими вийшли з [[СССР]], у 2004 вже доєднались до ЄС і [[НАТО]]. Позбавили громадянства всіх москалів (яких, у країнах Балтії, як і в Україні чимало через росифікацію та заселення москалями), і змушують останніх вчити місцеву мову та історію, якщо хочуть права голосу. Також часто тролять русню, влаштовуючи паради в честь своїх СС дивізій та руйнуючи пам&amp;#039;ятники [[Дєди воєвалі|вєлікіх дідов]]. Русня трохи бомбить по телебаченню, з піною в рота кричить про нацизм, але нічого вже вдіяти не можуть - країни Балтії під захистом [[НАТО]]. У 2022 віддали Україні від 45% до 65% свого військового арсеналу, бо знають, що русня [[ЛҐБТ|підори]]. Шана й подяка!&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Найпершими вийшли з [[СССР]], у 2004 вже доєднались до ЄС і [[НАТО]]. Позбавили громадянства всіх москалів (яких, у країнах Балтії, як і в Україні чимало через росифікацію та заселення москалями), і змушують останніх вчити місцеву мову та історію, якщо хочуть права голосу. Також часто тролять русню, влаштовуючи паради в честь своїх СС дивізій та руйнуючи пам&amp;#039;ятники [[Дєди воєвалі|вєлікіх дідов]]. Русня трохи бомбить по телебаченню, з піною в рота кричить про нацизм, але нічого вже вдіяти не можуть - країни Балтії під захистом [[НАТО]]. У 2022 віддали Україні від 45% до 65% свого військового арсеналу, бо знають, що русня [[ЛҐБТ|підори]]. Шана й подяка!&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=58414&amp;oldid=prev</id>
		<title>Qpcyub: /* Естонія */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=58414&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-04-04T17:08:40Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Естонія&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 20:08, 4 квітня 2023&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l23&quot;&gt;Рядок 23:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 23:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Просто Латвія, знаходиться по середині, між Литвою та Естонією.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Просто Латвія, знаходиться по середині, між Литвою та Естонією.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Естонія ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Естонія ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Етнічно близькі до фінів (є фіно-уграми) З цікавого проведена ще у 1990х цифровізація. Також це країна, яка віддала нам найбільший відсоток від свого загального озброєння - 65%.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Етнічно близькі до фінів (є &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Фіно-угри|&lt;/ins&gt;фіно-уграми&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;) З цікавого проведена ще у 1990х цифровізація. Також це країна, яка віддала нам найбільший відсоток від свого загального озброєння - 65%.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Цифровізація Естонії ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Цифровізація Естонії ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Як й інші країни Балтії це країна з доволі низькою густотою населення - лише 30 людей на квадратний кілометр, через що класичне бюрократичне керування країною було ускладнене, дороге та неефективне. Тому уряд прийняв доволі цікаве й прогресивне на той момент рішення - цифровізувати всі держ.структури, щоб люди навіть в найменшому селі та хуторі могли зробити необхідні документи й отримати доступ до державних сервісів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Як й інші країни Балтії це країна з доволі низькою густотою населення - лише 30 людей на квадратний кілометр, через що класичне бюрократичне керування країною було ускладнене, дороге та неефективне. Тому уряд прийняв доволі цікаве й прогресивне на той момент рішення - цифровізувати всі держ.структури, щоб люди навіть в найменшому селі та хуторі могли зробити необхідні документи й отримати доступ до державних сервісів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Qpcyub</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=58410&amp;oldid=prev</id>
		<title>Qpcyub: /* Україна - друга Естонія? */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=58410&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-04-04T17:03:11Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Україна - друга Естонія?&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 20:03, 4 квітня 2023&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l34&quot;&gt;Рядок 34:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 34:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Україна - друга Естонія? ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Україна - друга Естонія? ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;{{Основна|Діджиталізація}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після того, як [[українці|мудрий нарід™]] вдосталь надивився [[Г+Г]] i обрав по-приколу [[Зеленський|Зеленського]]. Той, разом з своєю партією почали форсити цифровізацію. В теорії круто, на практиці [[Epic fail]] з токи зору кібербезпеки, зробили дурню, яка з естонською цифровізацією і близько не стоїть. Ось деякі відмінності:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після того, як [[українці|мудрий нарід™]] вдосталь надивився [[Г+Г]] i обрав по-приколу [[Зеленський|Зеленського]]. Той, разом з своєю партією почали форсити цифровізацію. В теорії круто, на практиці [[Epic fail]] з токи зору кібербезпеки, зробили дурню, яка з естонською цифровізацією і близько не стоїть. Ось деякі відмінності:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* В Естонії вся особиста інформація про громадянина (хвороби, судимості, місце проживання) є зашифрованою, і доступ до неї державні структури отримують лише за дозволом цього громадянина, або рішенням суду.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* В Естонії вся особиста інформація про громадянина (хвороби, судимості, місце проживання) є зашифрованою, і доступ до неї державні структури отримують лише за дозволом цього громадянина, або рішенням суду.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l41&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 44:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* В Дію Мінцифри додає все що треба і не треба: гру &amp;quot;Байрактар&amp;quot;, також хотіли додати криптобіржу від комуністів Китаю Binance. Кібербезпеці велика кількість зайвих функцій лише шкодить, бо збільшує &amp;quot;attack surface&amp;quot; (поверхню атак)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* В Дію Мінцифри додає все що треба і не треба: гру &amp;quot;Байрактар&amp;quot;, також хотіли додати криптобіржу від комуністів Китаю Binance. Кібербезпеці велика кількість зайвих функцій лише шкодить, бо збільшує &amp;quot;attack surface&amp;quot; (поверхню атак)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Кульмінацією драми був злив данних 2020-ого року, коли в мережу витекла база данних користувачів Дії. [[Отака хуйня, малята]].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Кульмінацією драми був злив данних 2020-ого року, коли в мережу витекла база данних користувачів Дії. [[Отака хуйня, малята]].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Географія|2=[[Категорія:Географія світу]]}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Географія|2=[[Категорія:Географія світу]]}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Qpcyub</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=57934&amp;oldid=prev</id>
		<title>Qpcyub: Виправлено ще одне посилання</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=57934&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-03-08T19:54:11Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Виправлено ще одне посилання&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 22:54, 8 березня 2023&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l27&quot;&gt;Рядок 27:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 27:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Як й інші країни Балтії це країна з доволі низькою густотою населення - лише 30 людей на квадратний кілометр, через що класичне бюрократичне керування країною було ускладнене, дороге та неефективне. Тому уряд прийняв доволі цікаве й прогресивне на той момент рішення - цифровізувати всі держ.структури, щоб люди навіть в найменшому селі та хуторі могли зробити необхідні документи й отримати доступ до державних сервісів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Як й інші країни Балтії це країна з доволі низькою густотою населення - лише 30 людей на квадратний кілометр, через що класичне бюрократичне керування країною було ускладнене, дороге та неефективне. Тому уряд прийняв доволі цікаве й прогресивне на той момент рішення - цифровізувати всі держ.структури, щоб люди навіть в найменшому селі та хуторі могли зробити необхідні документи й отримати доступ до державних сервісів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Це обернулось невеличкою неприємністю у квітні 2007-ого року, коли естонці вирішили вивезти з центру столиці (столиця Естонії - місто Таллін) на окраїну пам&amp;#039;ятник &amp;quot;савєцкаму салдату&amp;quot;. Москва попередила, що &amp;quot;наслідки будуть катастрофічними&amp;quot;, але естонці проігнорували і вивезли пам&amp;#039;ятник. [[РАПТОВО]] всю інтернет-інфраструктуру Естонії почали ДДОСити і взламувати гакери, що паралізувало на пару тижнів ледь не весь державний апарат країни, а місцеве &amp;quot;рускагаваряще&amp;quot; і ватне населення вийшло на &amp;quot;протести&amp;quot;: розфігачили та пограбували купу магазинів, вибили скло та перевернули декілька автомобілів, поранили 100 осіб та вбили одного чоловіка. Ось такий він - &amp;quot;бєспощадний рускій бунт&amp;quot;. В Таллін приїхали найкращі спеціалісти кібербезпеки НАТО для проведення розслідування та контрдій і поступово, вирішили проблему, забанивши весь іноземний інтернет-трафік та деякими іншими методами. Події було потім названо &amp;quot;першою кібервійною&amp;quot;. [[&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;москалі&lt;/del&gt;]] причетність до того, що сталось, звісно ж, заперечили.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Це обернулось невеличкою неприємністю у квітні 2007-ого року, коли естонці вирішили вивезти з центру столиці (столиця Естонії - місто Таллін) на окраїну пам&amp;#039;ятник &amp;quot;савєцкаму салдату&amp;quot;. Москва попередила, що &amp;quot;наслідки будуть катастрофічними&amp;quot;, але естонці проігнорували і вивезли пам&amp;#039;ятник. [[РАПТОВО]] всю інтернет-інфраструктуру Естонії почали ДДОСити і взламувати гакери, що паралізувало на пару тижнів ледь не весь державний апарат країни, а місцеве &amp;quot;рускагаваряще&amp;quot; і ватне населення вийшло на &amp;quot;протести&amp;quot;: розфігачили та пограбували купу магазинів, вибили скло та перевернули декілька автомобілів, поранили 100 осіб та вбили одного чоловіка. Ось такий він - &amp;quot;бєспощадний рускій бунт&amp;quot;. В Таллін приїхали найкращі спеціалісти кібербезпеки НАТО для проведення розслідування та контрдій і поступово, вирішили проблему, забанивши весь іноземний інтернет-трафік та деякими іншими методами. Події було потім названо &amp;quot;першою кібервійною&amp;quot;. [[&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Москалі&lt;/ins&gt;]] причетність до того, що сталось, звісно ж, заперечили.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Videogallery|cols=3|widths=321&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Videogallery|cols=3|widths=321&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Qpcyub</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=57933&amp;oldid=prev</id>
		<title>Qpcyub: Виправлено посилання</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=57933&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-03-08T19:48:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Виправлено посилання&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 22:48, 8 березня 2023&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l6&quot;&gt;Рядок 6:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 6:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Історія ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Історія ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== До 1914 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== До 1914 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Щось там були якись Тевтонський Орден, Лівонське Королівство, Литовське Князівство, але потім опинились в складі [[Швеція|Швеції]]. Зрештою були окуповані [[Московією&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;|Московія&lt;/del&gt;]], яка дуже хотіла вихід до моря.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Щось там були якись Тевтонський Орден, Лівонське Королівство, Литовське Князівство, але потім опинились в складі [[Швеція|Швеції]]. Зрештою були окуповані [[&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Московія|&lt;/ins&gt;Московією]], яка дуже хотіла вихід до моря.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt; &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== 1914 - 1938 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== 1914 - 1938 ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У [[Перша_світова_війна|Першу Світову Війну]] країни Балтії разом з [[Україна|Україною]] були звільнені від [[кацапи|кацапів]] німецькою армією та було відновлено незалежність цих країн. Результат було закріплено Брест-Литовським мирним договором, за яким [[Ленін]] пообіцяв більше на схід Європи не сунутись. Договір більшовики [[РАПТОВО]] порушили менш чим через рік й змогли захопити УНР. Балтійські країни цієї долі уникнули й змогли зберегти державність, не зовсім завдяки власній армії, а бо більшовики більшість сил зконцентрували саме на нашій [[Україна|неньці]] за наказом [[Ленін|Члєніна]] - &amp;quot;[[Московія|Росія]] без [[Україна|України]] неможлива&amp;quot;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;У [[Перша_світова_війна|Першу Світову Війну]] країни Балтії разом з [[Україна|Україною]] були звільнені від [[кацапи|кацапів]] німецькою армією та було відновлено незалежність цих країн. Результат було закріплено Брест-Литовським мирним договором, за яким [[Ленін]] пообіцяв більше на схід Європи не сунутись. Договір більшовики [[РАПТОВО]] порушили менш чим через рік й змогли захопити УНР. Балтійські країни цієї долі уникнули й змогли зберегти державність, не зовсім завдяки власній армії, а бо більшовики більшість сил зконцентрували саме на нашій [[Україна|неньці]] за наказом [[Ленін|Члєніна]] - &amp;quot;[[Московія|Росія]] без [[Україна|України]] неможлива&amp;quot;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Qpcyub</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=57932&amp;oldid=prev</id>
		<title>Qpcyub: Створено статтю про країни Балтії</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D1%97&amp;diff=57932&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-03-08T19:48:01Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Створено статтю про країни Балтії&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
{{Зниклі ілюстрації}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Країни Балтії - сукупна назва для трьох невеличких країн на узбережжі Балтійського моря, а саме Литви, Латвії та Естонії. Багатьом [[українці|українцям]] відомі під назвою &amp;quot;Прібалтіка&amp;quot;, яку нам нав&amp;#039;язали [[кацапи]]. [[Москалі]] від цих країн дуже бомблять, і часто [[лайно|висираються]] по державному [[Телебачення|телебаченню]] про те, які ці країни &amp;quot;[[нацизм|нацистські]]&amp;quot; та [[Дєди воєвалі|не поважають вілікіх дєдов]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
=== До 1914 ===&lt;br /&gt;
Щось там були якись Тевтонський Орден, Лівонське Королівство, Литовське Князівство, але потім опинились в складі [[Швеція|Швеції]]. Зрештою були окуповані [[Московією|Московія]], яка дуже хотіла вихід до моря.&lt;br /&gt;
=== 1914 - 1938 ===&lt;br /&gt;
У [[Перша_світова_війна|Першу Світову Війну]] країни Балтії разом з [[Україна|Україною]] були звільнені від [[кацапи|кацапів]] німецькою армією та було відновлено незалежність цих країн. Результат було закріплено Брест-Литовським мирним договором, за яким [[Ленін]] пообіцяв більше на схід Європи не сунутись. Договір більшовики [[РАПТОВО]] порушили менш чим через рік й змогли захопити УНР. Балтійські країни цієї долі уникнули й змогли зберегти державність, не зовсім завдяки власній армії, а бо більшовики більшість сил зконцентрували саме на нашій [[Україна|неньці]] за наказом [[Ленін|Члєніна]] - &amp;quot;[[Московія|Росія]] без [[Україна|України]] неможлива&amp;quot;&lt;br /&gt;
=== 1938 - 1945 ===&lt;br /&gt;
У 1939 більшовики [[Московія|Московії]] й націонал-соціалісти Німеччини підписали пакт Молотова-Ріббентропа, де ділили сфери впливу у Європі. [[Гітлер]] дуже хотів забрати країни Балтії собі, але зрештою так-сяк домовився зі [[Сталін]]им, що другий отримує країни Балтії в обмін на деякі східні території [[Польща|Польщі]]. У 1940, поки країни Заходу були зайняті війною з німцями у Франції та Африці, [[СССР]] скористався дозволом німців й захопив країни Балтії. Втім мирний договір країни дотримуватись і не збирались - [[СССР]] планував поширити революцію на захід, &amp;quot;змити ганьбу поразки у совітсько-польській війні&amp;quot; і розробляв план захоплення Німеччини &amp;quot;ГРОЗА&amp;quot;. Німці теж були не проти захопити заводи й ресурси [[СССР]], щоб нарешті мати сили закінчити війну з Союзниками. У 1941 Німеччина нападає на [[СССР]] і захоплює країни Балтії. Багато жителів цих країн, відчуваши за рік всю &amp;quot;радість&amp;quot; проживання в [[СССР]], як і деякі українці вступали до добровольчих формувань СС та інших збройних формувань Німеччини. Певна частина населення пишається своїми воїнами й досі, що викликає страшенний [[дупобіль]] у [[вата|вати]] та звинувачення у нацизмі. Все ж німці програли.&lt;br /&gt;
=== 1945 - 1991 ===&lt;br /&gt;
Після &amp;quot;звільнення&amp;quot; країн Балтії, НКВД та окупаційні сили [[СССР]] почали &amp;quot;радувати&amp;quot; місцеве населення &amp;quot;комунізмом&amp;quot; з потрійною силою, та й так, що кудись зникло більше 10% жителів цих країн. Для протидії московському деспотизму балти, як і [[українці]], сформували свою повстантську армію - Рух опору Лісових братів. Як і УПА, діяв до 1956, потім був знищений, хоч і опір продовжувався у вигляді дисидентського руху.&lt;br /&gt;
=== 1991 - нині===&lt;br /&gt;
Найпершими вийшли з [[СССР]], у 2004 вже доєднались до ЄС і [[НАТО]]. Позбавили громадянства всіх москалів (яких, у країнах Балтії, як і в Україні чимало через росифікацію та заселення москалями), і змушують останніх вчити місцеву мову та історію, якщо хочуть права голосу. Також часто тролять русню, влаштовуючи паради в честь своїх СС дивізій та руйнуючи пам&amp;#039;ятники [[Дєди воєвалі|вєлікіх дідов]]. Русня трохи бомбить по телебаченню, з піною в рота кричить про нацизм, але нічого вже вдіяти не можуть - країни Балтії під захистом [[НАТО]]. У 2022 віддали Україні від 45% до 65% свого військового арсеналу, бо знають, що русня [[ЛҐБТ|підори]]. Шана й подяка!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про кожну країну окремо ==&lt;br /&gt;
=== Литва ===&lt;br /&gt;
Найближча географічно і в цілому країна Балтії до [[Україна|України]]. У 14-16 ст. звільнили від монголів значну частину [[Русь|Руси]] та, на диво, обернено асимілювались і почали використовувати руську мову на офіційному рівні, [[Українська шляхта|руська шляхта]] була на рівних з литовською. Після того як об&amp;#039;єднались з [[Польща|поляками]] (з останніми товаришують і досі) особливо нічого розповісти. Після початку [[Вторгнення_Московії_до_України|повномасштабного вторгнення кацапів в Україну]] вирішили відновити призовну армію, щоб у разі війни була змога мобілізувати декілька сотень тисяч військових.&lt;br /&gt;
=== Латвія ===&lt;br /&gt;
Просто Латвія, знаходиться по середині, між Литвою та Естонією.&lt;br /&gt;
=== Естонія ===&lt;br /&gt;
Етнічно близькі до фінів (є фіно-уграми) З цікавого проведена ще у 1990х цифровізація. Також це країна, яка віддала нам найбільший відсоток від свого загального озброєння - 65%.&lt;br /&gt;
==== Цифровізація Естонії ====&lt;br /&gt;
Як й інші країни Балтії це країна з доволі низькою густотою населення - лише 30 людей на квадратний кілометр, через що класичне бюрократичне керування країною було ускладнене, дороге та неефективне. Тому уряд прийняв доволі цікаве й прогресивне на той момент рішення - цифровізувати всі держ.структури, щоб люди навіть в найменшому селі та хуторі могли зробити необхідні документи й отримати доступ до державних сервісів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це обернулось невеличкою неприємністю у квітні 2007-ого року, коли естонці вирішили вивезти з центру столиці (столиця Естонії - місто Таллін) на окраїну пам&amp;#039;ятник &amp;quot;савєцкаму салдату&amp;quot;. Москва попередила, що &amp;quot;наслідки будуть катастрофічними&amp;quot;, але естонці проігнорували і вивезли пам&amp;#039;ятник. [[РАПТОВО]] всю інтернет-інфраструктуру Естонії почали ДДОСити і взламувати гакери, що паралізувало на пару тижнів ледь не весь державний апарат країни, а місцеве &amp;quot;рускагаваряще&amp;quot; і ватне населення вийшло на &amp;quot;протести&amp;quot;: розфігачили та пограбували купу магазинів, вибили скло та перевернули декілька автомобілів, поранили 100 осіб та вбили одного чоловіка. Ось такий він - &amp;quot;бєспощадний рускій бунт&amp;quot;. В Таллін приїхали найкращі спеціалісти кібербезпеки НАТО для проведення розслідування та контрдій і поступово, вирішили проблему, забанивши весь іноземний інтернет-трафік та деякими іншими методами. Події було потім названо &amp;quot;першою кібервійною&amp;quot;. [[москалі]] причетність до того, що сталось, звісно ж, заперечили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Videogallery|cols=3|widths=321&lt;br /&gt;
|youtube|9DwVpJxD1GE|Відео з детальним описом подій 2007-ого &lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Україна - друга Естонія? ====&lt;br /&gt;
Після того, як [[українці|мудрий нарід™]] вдосталь надивився [[Г+Г]] i обрав по-приколу [[Зеленський|Зеленського]]. Той, разом з своєю партією почали форсити цифровізацію. В теорії круто, на практиці [[Epic fail]] з токи зору кібербезпеки, зробили дурню, яка з естонською цифровізацією і близько не стоїть. Ось деякі відмінності:&lt;br /&gt;
* В Естонії вся особиста інформація про громадянина (хвороби, судимості, місце проживання) є зашифрованою, і доступ до неї державні структури отримують лише за дозволом цього громадянина, або рішенням суду.&lt;br /&gt;
* Залоґінитись в цифровий кабінет і подивитись цю інформацію користувач може лише через фізичний ключ-картку, що дуже кібербезпечно, в порівнянні з Дією, яка скачується на телефон бабці, котра може накачати туди вірусів, або взагалі бути вкраденим.&lt;br /&gt;
* В Естонії цифровізація відбувається максимально прозоро і поступово - весь джерельний код публікується на Github для авдиту міжнародними спеціалістами і виявлення вразливостей безпеки. У нас ж розробники Дії купили сертифікат в якогось інституту, і сказали щось типу &amp;quot;все повністю безпечно клянусь&amp;quot;, попри те, що програми не можуть бути на 100% кібербезпечними, і з часом ЗАВЖЖДИ будуть знаходитись вразливості, і чим більше очей дивиться на код - тим раніше їх буде знайдено.&lt;br /&gt;
* Результати голосувань Естонії записуються в блокчейн, щоб їх було неможливо підробити. А опитування в Дії ніхто не знає, бо, знову ж, код закритий.&lt;br /&gt;
* В Дію Мінцифри додає все що треба і не треба: гру &amp;quot;Байрактар&amp;quot;, також хотіли додати криптобіржу від комуністів Китаю Binance. Кібербезпеці велика кількість зайвих функцій лише шкодить, бо збільшує &amp;quot;attack surface&amp;quot; (поверхню атак)&lt;br /&gt;
Кульмінацією драми був злив данних 2020-ого року, коли в мережу витекла база данних користувачів Дії. [[Отака хуйня, малята]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Географія|2=[[Категорія:Географія світу]]}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Qpcyub</name></author>
	</entry>
</feed>