Кубанський діалект - Історія редагувань

Jjhjahd69: Скасування редагування № 54751 користувача Sinxrofazatron111 (обговорення)

2022-11-20T21:32:44Z

Скасування редагування № 54751 користувача Sinxrofazatron111 (обговорення)

← Попередня версія	Версія за 00:32, 21 листопада 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		{{Stub}}

		[[Файл:Herb Kubanskoyi Narodnoyi Respubliky.png\|200px\|thumb\|right\|Герб Малинового клину]]
		'''Кубанський діалект''' — один з діалектів [[Українська мова\|української мови]]. Історично сформувався після заселення [[козак]]ами-втікачами з Задунайської Січі Приазов'я та Кубані в 19 ст. Фактично основою розвитку діалекту стала українська мова 18-ого століття. Сильно підлягав і продовжує підлягати впливу [[Москальський діалект\|москальського діалекту]]. Наразі діалект поволі вимирає і залишається лишень у вжитку серед старих мешканців станиць та в пісенній творчості народних колективів.

		== Виникнення ==
		[[Зображення:Kuban Cossack Choir.jpeg\|200px\|thumb\|right\|Кубанський козачий хор. Добре, звісно, що хоч хтось молодь ознайомлює з культурою, але то все [[шароварщина]]]]

		=== Екскурс в історію ===
		У 1779 році було підписано Айнали-Кавакську конвенцію між [[Московія\|Московією]] та Османською імперією, за якою Порта зобов'язувалася не чинити перешкод [[Козак\|запорожцями]], які висловлять бажання повернутися на батьківщину і подалі від московських кордонів переселити тих, хто відмовиться перейти на бік Московії. Тим московський уряд вимагав виселити запорожців з Бугу, на що султан наказав запорожцям перебувати на Січі у гирлі Дунаю (Задунайська Січ). Козаки завжди господарювали на вольниці, з чого й жили, а в Січі знаходилась їх десь десята частина.

		За фірманом турецького султана [[Запорізька Січ\|запорозька]] старшина мала оселитися в Адріанополі, а рядове козацтво — у Румелії малими групами. Переселення почалося в серпні 1779 року. Проте здійснити переселення Запорозького козацтва до Румелії остаточно не вдалося, бо в цьому не були зацікавлені ні козаки, ні турецька держава. Запорожці зобов'язані були нести прикордонну службу, брати участь у каральних походах турецьких військ проти болгар, сербів (1815-16), греків (1821), румунів (1821-22) які боролися за свою незалежність. Не бажаючи миритися з цим, частина козаків переселилась на Кубань, влившись до складу Чорноморського козацького війська.

		На початку московсько-турецької війни 1828—1829 років Стамбул наказав задунайцям виступити проти Московії. 18 травня 1828—1829 року півтори тисячі козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, захопивши військову канцелярію та скарбницю, перейшли під Ізмаїлом на бік московської армії. Через зраду Й.Гладкого турецький уряд жорстоко розправився з задунайцями. Близько двох тисяч козаків разом з наказним гетьманом І.Баланом було заарештовано, ув'язнено та вбито, а січові укріплення та церкву зруйновано і спалено. Після закінчення війни царський уряд поселив запорожців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.

		З 1850-х років азовців почали примусово переселяти на Кубань. Невдоволені цими діями царського уряду, козаки підняли повстання, яке московські війська жорстоко придушили. На підставі указу від 11 (23) жовтня 1864 року Азовське козацьке військо було розформоване, а козаків переведено в селянський стан.

		=== Балачка ===
		Таким чином козаки опинилися на Кубані, поширивши туди [[український побут]], [[Українські цінності\|культуру]] та традиції. Впродовж історії кубанський діалект неодноразово підлягав впливу [[Москальський діалект\|москальського]]. Це відображено в лексиці, куди і сучасна політика [[Московія\|Московії]] поступово напхує москалізми. У той же час фонетика діалекту майже не змінилась.

		Під час [[Визвольні змагання\|національно-визвольних змагань]] двадцятих років ХХ-ого століття УНР вела перемовини про входження Кубані до складу [[Велика Україна\|Великої України]].

		Первинно слово «балачка» (народна назва кубанського діалекту) мало образливий та зневажливий характер. Після розпаду [[СРСР\|Радянського Союзу]] термін «балачка» використовують для мови та діалектів, які поширені в козацьких територіях, головно на Кубані, Ставрополі та на Дону. Існують різні районні варіанти балачки — Кубанська, Донська та Гірська балачка.

		== Діалектні відмінності ==
		Діалект законсервував у собі українську розмовну мову кінця 18 століття, коли відбулося переселення предків кубанців, запорізьких [[козак\|козаків]], на Кубань, проте не має практично жодних розбіжностей із літературною українською мовою. У рамках русифікації, аби розірвати зв’язок із запорізьким минулим кубанців та українською мовою, з політичних причин вважають і наполягають на тому, що діалект є діалектом міфічної [[Москальський діалект\|російської мови]] або навіть окремою мовою, тому йому нав’язують російську абетку та правопис. Тому, наприклад, пишуть "суббота" замість "субота", хоча чується лише один звук [б]. А ще в кубанському діалекті дуже багато москальких лексичних запозичень, зате зберіг багато категорій, якими обділений [[москальський діалект]].

		=== Приклади кубанського діалекту ===
		{{Цитата\|А грэць його зна! У нас в станыци на нэй кажэ багато людэй, хоч потрошкы йийи и забувають. Ось и я вжэ нэ вмию дужэ швыдко балакать, так, дви-тры фразы кажу, нэ бильш, писля на москальськый пэрэстрыбую, бо и в Краснодари дужэ довго вчився, а колы в станыцю вэрнувся, багато позабував.\|}}<br />

		{{Цитата\|
		Ой годы нам журытыся,<br />
		Пора пэрэстаты;<br />
		Диждалыся вид царыци<br />
		За службу заплаты.<br />
		Дала хлиб-силь и грамоту<br />
		За вирнии службы<br />
		От тэпер мы, мыли браття,<br />
		Забудэм вси нужды.<br />
		В Тамани жить, вирно служить,<br />
		Граныцю держаты,<br />
		Рыбу ловыть, горилку ныть,<br />
		Ще й будэм богати.<br />
		Та вжеж трэба и женитыся,<br />
		И хлиба робыты.<br />
		А хто прайды из невирных,<br />
		То як ворога быты.<br />
		Слава Богу и царыци,<br />
		И покой гэтману.<br />
		Злычилы в сэрдцях наших<br />
		Вэлыку рану.<br />
		За здоровье ж мы царыци<br />
		Помолымось Богу,<br />
		Що вона нам указала<br />
		На Тамань дорогу.\|}}<br />

		== Сучасний статус ==
		Нині діалект перебуває в стані цілеспрямованої [[москальський діалект\|москалізації]], бо на Кубані не має жодного офіційного визнання. Його статус прирівняно до діалектів "[[москальський діалект\|російської мови]]". Лексика має чимало москальських запозичень, натомість фонетична система та найуживаніші слова лишилися недоторканними. Через низький соціальний статус сфера вживання кубанського діалекту обмежена літніми станичниками, молоддю майже не вживається. У творчості вживається перш за все у виконанні пісень, як місцевими станичними колективами, так і, наприклад, краснодарським фольк-гурт "Ятришник" чи Кубанським козачим хором.

		== Дещо варте уваги ==
		[[Файл:Yiyi.png\|thumb\|right\|Нічого додати]]
		*Враховуючи те, що [[Московія\|московська]] політика перепрямувала писемну форму кубанського діалекту з [[наддніпрянський діалект\|наддніпряно]]-[[західний діалект\|західної]] на московський вид української абетки, займенник "її" у книжках діалектом написано як "йийи". Збоченці.

		== Див. також ==
		* [[Українська мова]]

		== Посилання ==
		* [https://web.archive.org/web/20150317090528/http://dramatica.org.ua/Кубанський_діалект Архівна версія статті]

		== Примітки ==
		{{reflist}}


		{{Мови}}
		[[Категорія:Мова]]

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-11-20T01:34:07Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 04:34, 20 листопада 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Stub}}~~

	~~[[Файл:Herb Kubanskoyi Narodnoyi Respubliky.png\|200px\|thumb\|right\|Герб Малинового клину]]~~
	'''Кубанський діалект''' — один з діалектів [[Українська мова\|української мови]]. Історично сформувався після заселення [[козак]]ами-втікачами з Задунайської Січі Приазов'я та Кубані в 19 ст. Фактично основою розвитку діалекту стала українська мова 18-ого століття. Сильно підлягав і продовжує підлягати впливу [[Москальський діалект\|москальського діалекту]]. Наразі діалект поволі вимирає і залишається лишень у вжитку серед старих мешканців станиць та в пісенній творчості народних колективів.

	~~== Виникнення ==~~
	[[Зображення:Kuban Cossack Choir.jpeg\|200px\|thumb\|right\|Кубанський козачий хор. Добре, звісно, що хоч хтось молодь ознайомлює з культурою, але то все [[шароварщина]]]]

	~~=== Екскурс в історію ===~~
	У 1779 році було підписано Айнали-Кавакську конвенцію між [[Московія\|Московією]] та Османською імперією, за якою Порта зобов'язувалася не чинити перешкод [[Козак\|запорожцями]], які висловлять бажання повернутися на батьківщину і подалі від московських кордонів переселити тих, хто відмовиться перейти на бік Московії. Тим московський уряд вимагав виселити запорожців з Бугу, на що султан наказав запорожцям перебувати на Січі у гирлі Дунаю (Задунайська Січ). Козаки завжди господарювали на вольниці, з чого й жили, а в Січі знаходилась їх десь десята частина.

	За фірманом турецького султана [[Запорізька Січ\|запорозька]] старшина мала оселитися в Адріанополі, а рядове козацтво — у Румелії малими групами. Переселення почалося в серпні 1779 року. Проте здійснити переселення Запорозького козацтва до Румелії остаточно не вдалося, бо в цьому не були зацікавлені ні козаки, ні турецька держава. Запорожці зобов'язані були нести прикордонну службу, брати участь у каральних походах турецьких військ проти болгар, сербів (1815-16), греків (1821), румунів (1821-22) які боролися за свою незалежність. Не бажаючи миритися з цим, частина козаків переселилась на Кубань, влившись до складу Чорноморського козацького війська.

	На початку московсько-турецької війни 1828—1829 років Стамбул наказав задунайцям виступити проти Московії. 18 травня 1828—1829 року півтори тисячі козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, захопивши військову канцелярію та скарбницю, перейшли під Ізмаїлом на бік московської армії. Через зраду Й.Гладкого турецький уряд жорстоко розправився з задунайцями. Близько двох тисяч козаків разом з наказним гетьманом І.Баланом було заарештовано, ув'язнено та вбито, а січові укріплення та церкву зруйновано і спалено. Після закінчення війни царський уряд поселив запорожців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.

	З 1850-х років азовців почали примусово переселяти на Кубань. Невдоволені цими діями царського уряду, козаки підняли повстання, яке московські війська жорстоко придушили. На підставі указу від 11 (23) жовтня 1864 року Азовське козацьке військо було розформоване, а козаків переведено в селянський стан.

	~~=== Балачка ===~~
	Таким чином козаки опинилися на Кубані, поширивши туди [[український побут]], [[Українські цінності\|культуру]] та традиції. Впродовж історії кубанський діалект неодноразово підлягав впливу [[Москальський діалект\|москальського]]. Це відображено в лексиці, куди і сучасна політика [[Московія\|Московії]] поступово напхує москалізми. У той же час фонетика діалекту майже не змінилась.

	Під час [[Визвольні змагання\|національно-визвольних змагань]] двадцятих років ХХ-ого століття УНР вела перемовини про входження Кубані до складу [[Велика Україна\|Великої України]].

	Первинно слово «балачка» (народна назва кубанського діалекту) мало образливий та зневажливий характер. Після розпаду [[СРСР\|Радянського Союзу]] термін «балачка» використовують для мови та діалектів, які поширені в козацьких територіях, головно на Кубані, Ставрополі та на Дону. Існують різні районні варіанти балачки — Кубанська, Донська та Гірська балачка.

	~~== Діалектні відмінності ==~~
	Діалект законсервував у собі українську розмовну мову кінця 18 століття, коли відбулося переселення предків кубанців, запорізьких [[козак\|козаків]], на Кубань, проте не має практично жодних розбіжностей із літературною українською мовою. У рамках русифікації, аби розірвати зв’язок із запорізьким минулим кубанців та українською мовою, з політичних причин вважають і наполягають на тому, що діалект є діалектом міфічної [[Москальський діалект\|російської мови]] або навіть окремою мовою, тому йому нав’язують російську абетку та правопис. Тому, наприклад, пишуть "суббота" замість "субота", хоча чується лише один звук [б]. А ще в кубанському діалекті дуже багато москальких лексичних запозичень, зате зберіг багато категорій, якими обділений [[москальський діалект]].

	~~=== Приклади кубанського діалекту ===~~
	{{Цитата\|А грэць його зна! У нас в станыци на нэй кажэ багато людэй, хоч потрошкы йийи и забувають. Ось и я вжэ нэ вмию дужэ швыдко балакать, так, дви-тры фразы кажу, нэ бильш, писля на москальськый пэрэстрыбую, бо и в Краснодари дужэ довго вчився, а колы в станыцю вэрнувся, багато позабував.\|}}<br />

	~~{{Цитата\|~~
	~~Ой годы нам журытыся,<br />~~
	~~Пора пэрэстаты;<br />~~
	~~Диждалыся вид царыци<br />~~
	~~За службу заплаты.<br />~~
	~~Дала хлиб-силь и грамоту<br />~~
	~~За вирнии службы<br />~~
	~~От тэпер мы, мыли браття,<br />~~
	~~Забудэм вси нужды.<br />~~
	~~В Тамани жить, вирно служить,<br />~~
	~~Граныцю держаты,<br />~~
	~~Рыбу ловыть, горилку ныть,<br />~~
	~~Ще й будэм богати.<br />~~
	~~Та вжеж трэба и женитыся,<br />~~
	~~И хлиба робыты.<br />~~
	~~А хто прайды из невирных,<br />~~
	~~То як ворога быты.<br />~~
	~~Слава Богу и царыци,<br />~~
	~~И покой гэтману.<br />~~
	~~Злычилы в сэрдцях наших<br />~~
	~~Вэлыку рану.<br />~~
	~~За здоровье ж мы царыци<br />~~
	~~Помолымось Богу,<br />~~
	~~Що вона нам указала<br />~~
	~~На Тамань дорогу.\|}}<br />~~

	~~== Сучасний статус ==~~
	Нині діалект перебуває в стані цілеспрямованої [[москальський діалект\|москалізації]], бо на Кубані не має жодного офіційного визнання. Його статус прирівняно до діалектів "[[москальський діалект\|російської мови]]". Лексика має чимало москальських запозичень, натомість фонетична система та найуживаніші слова лишилися недоторканними. Через низький соціальний статус сфера вживання кубанського діалекту обмежена літніми станичниками, молоддю майже не вживається. У творчості вживається перш за все у виконанні пісень, як місцевими станичними колективами, так і, наприклад, краснодарським фольк-гурт "Ятришник" чи Кубанським козачим хором.

	~~== Дещо варте уваги ==~~
	~~[[Файл:Yiyi.png\|thumb\|right\|Нічого додати]]~~
	*Враховуючи те, що [[Московія\|московська]] політика перепрямувала писемну форму кубанського діалекту з [[наддніпрянський діалект\|наддніпряно]]-[[західний діалект\|західної]] на московський вид української абетки, займенник "її" у книжках діалектом написано як "йийи". Збоченці.

	~~== Див. також ==~~
	* [[Українська мова]]

	~~== Посилання ==~~
	* [https://web.archive.org/web/20150317090528/http://dramatica.org.ua/Кубанський_діалект Архівна версія статті]

	~~== Примітки ==~~
	~~{{reflist}}~~


	~~{{Мови}}~~
	~~[[Категорія:Мова]]~~

Petrovych.php: rollbackEdits.php mass rollback

2022-10-24T00:24:20Z

rollbackEdits.php mass rollback

← Попередня версія	Версія за 03:24, 24 жовтня 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		{{Stub}}

		[[Файл:Herb Kubanskoyi Narodnoyi Respubliky.png\|200px\|thumb\|right\|Герб Малинового клину]]
		'''Кубанський діалект''' — один з діалектів [[Українська мова\|української мови]]. Історично сформувався після заселення [[козак]]ами-втікачами з Задунайської Січі Приазов'я та Кубані в 19 ст. Фактично основою розвитку діалекту стала українська мова 18-ого століття. Сильно підлягав і продовжує підлягати впливу [[Москальський діалект\|москальського діалекту]]. Наразі діалект поволі вимирає і залишається лишень у вжитку серед старих мешканців станиць та в пісенній творчості народних колективів.

		== Виникнення ==
		[[Зображення:Kuban Cossack Choir.jpeg\|200px\|thumb\|right\|Кубанський козачий хор. Добре, звісно, що хоч хтось молодь ознайомлює з культурою, але то все [[шароварщина]]]]

		=== Екскурс в історію ===
		У 1779 році було підписано Айнали-Кавакську конвенцію між [[Московія\|Московією]] та Османською імперією, за якою Порта зобов'язувалася не чинити перешкод [[Козак\|запорожцями]], які висловлять бажання повернутися на батьківщину і подалі від московських кордонів переселити тих, хто відмовиться перейти на бік Московії. Тим московський уряд вимагав виселити запорожців з Бугу, на що султан наказав запорожцям перебувати на Січі у гирлі Дунаю (Задунайська Січ). Козаки завжди господарювали на вольниці, з чого й жили, а в Січі знаходилась їх десь десята частина.

		За фірманом турецького султана [[Запорізька Січ\|запорозька]] старшина мала оселитися в Адріанополі, а рядове козацтво — у Румелії малими групами. Переселення почалося в серпні 1779 року. Проте здійснити переселення Запорозького козацтва до Румелії остаточно не вдалося, бо в цьому не були зацікавлені ні козаки, ні турецька держава. Запорожці зобов'язані були нести прикордонну службу, брати участь у каральних походах турецьких військ проти болгар, сербів (1815-16), греків (1821), румунів (1821-22) які боролися за свою незалежність. Не бажаючи миритися з цим, частина козаків переселилась на Кубань, влившись до складу Чорноморського козацького війська.

		На початку московсько-турецької війни 1828—1829 років Стамбул наказав задунайцям виступити проти Московії. 18 травня 1828—1829 року півтори тисячі козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, захопивши військову канцелярію та скарбницю, перейшли під Ізмаїлом на бік московської армії. Через зраду Й.Гладкого турецький уряд жорстоко розправився з задунайцями. Близько двох тисяч козаків разом з наказним гетьманом І.Баланом було заарештовано, ув'язнено та вбито, а січові укріплення та церкву зруйновано і спалено. Після закінчення війни царський уряд поселив запорожців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.

		З 1850-х років азовців почали примусово переселяти на Кубань. Невдоволені цими діями царського уряду, козаки підняли повстання, яке московські війська жорстоко придушили. На підставі указу від 11 (23) жовтня 1864 року Азовське козацьке військо було розформоване, а козаків переведено в селянський стан.

		=== Балачка ===
		Таким чином козаки опинилися на Кубані, поширивши туди [[український побут]], [[Українські цінності\|культуру]] та традиції. Впродовж історії кубанський діалект неодноразово підлягав впливу [[Москальський діалект\|москальського]]. Це відображено в лексиці, куди і сучасна політика [[Московія\|Московії]] поступово напхує москалізми. У той же час фонетика діалекту майже не змінилась.

		Під час [[Визвольні змагання\|національно-визвольних змагань]] двадцятих років ХХ-ого століття УНР вела перемовини про входження Кубані до складу [[Велика Україна\|Великої України]].

		Первинно слово «балачка» (народна назва кубанського діалекту) мало образливий та зневажливий характер. Після розпаду [[СРСР\|Радянського Союзу]] термін «балачка» використовують для мови та діалектів, які поширені в козацьких територіях, головно на Кубані, Ставрополі та на Дону. Існують різні районні варіанти балачки — Кубанська, Донська та Гірська балачка.

		== Діалектні відмінності ==
		Діалект законсервував у собі українську розмовну мову кінця 18 століття, коли відбулося переселення предків кубанців, запорізьких [[козак\|козаків]], на Кубань, проте не має практично жодних розбіжностей із літературною українською мовою. У рамках русифікації, аби розірвати зв’язок із запорізьким минулим кубанців та українською мовою, з політичних причин вважають і наполягають на тому, що діалект є діалектом міфічної [[Москальський діалект\|російської мови]] або навіть окремою мовою, тому йому нав’язують російську абетку та правопис. Тому, наприклад, пишуть "суббота" замість "субота", хоча чується лише один звук [б]. А ще в кубанському діалекті дуже багато москальких лексичних запозичень, зате зберіг багато категорій, якими обділений [[москальський діалект]].

		=== Приклади кубанського діалекту ===
		{{Цитата\|А грэць його зна! У нас в станыци на нэй кажэ багато людэй, хоч потрошкы йийи и забувають. Ось и я вжэ нэ вмию дужэ швыдко балакать, так, дви-тры фразы кажу, нэ бильш, писля на москальськый пэрэстрыбую, бо и в Краснодари дужэ довго вчився, а колы в станыцю вэрнувся, багато позабував.\|}}<br />

		{{Цитата\|
		Ой годы нам журытыся,<br />
		Пора пэрэстаты;<br />
		Диждалыся вид царыци<br />
		За службу заплаты.<br />
		Дала хлиб-силь и грамоту<br />
		За вирнии службы<br />
		От тэпер мы, мыли браття,<br />
		Забудэм вси нужды.<br />
		В Тамани жить, вирно служить,<br />
		Граныцю держаты,<br />
		Рыбу ловыть, горилку ныть,<br />
		Ще й будэм богати.<br />
		Та вжеж трэба и женитыся,<br />
		И хлиба робыты.<br />
		А хто прайды из невирных,<br />
		То як ворога быты.<br />
		Слава Богу и царыци,<br />
		И покой гэтману.<br />
		Злычилы в сэрдцях наших<br />
		Вэлыку рану.<br />
		За здоровье ж мы царыци<br />
		Помолымось Богу,<br />
		Що вона нам указала<br />
		На Тамань дорогу.\|}}<br />

		== Сучасний статус ==
		Нині діалект перебуває в стані цілеспрямованої [[москальський діалект\|москалізації]], бо на Кубані не має жодного офіційного визнання. Його статус прирівняно до діалектів "[[москальський діалект\|російської мови]]". Лексика має чимало москальських запозичень, натомість фонетична система та найуживаніші слова лишилися недоторканними. Через низький соціальний статус сфера вживання кубанського діалекту обмежена літніми станичниками, молоддю майже не вживається. У творчості вживається перш за все у виконанні пісень, як місцевими станичними колективами, так і, наприклад, краснодарським фольк-гурт "Ятришник" чи Кубанським козачим хором.

		== Дещо варте уваги ==
		[[Файл:Yiyi.png\|thumb\|right\|Нічого додати]]
		*Враховуючи те, що [[Московія\|московська]] політика перепрямувала писемну форму кубанського діалекту з [[наддніпрянський діалект\|наддніпряно]]-[[західний діалект\|західної]] на московський вид української абетки, займенник "її" у книжках діалектом написано як "йийи". Збоченці.

		== Див. також ==
		* [[Українська мова]]

		== Посилання ==
		* [https://web.archive.org/web/20150317090528/http://dramatica.org.ua/Кубанський_діалект Архівна версія статті]

		== Примітки ==
		{{reflist}}


		{{Мови}}
		[[Категорія:Мова]]

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-10-23T16:56:12Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 19:56, 23 жовтня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~фчвфчсвясяс~~

Соломон Хуй: Замінено вміст на «фчвфчсвясяс»

2022-10-23T13:33:06Z

Замінено вміст на «фчвфчсвясяс»

← Попередня версія		Версія за 16:33, 23 жовтня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Stub}}~~		фчвфчсвясяс

	~~[[Файл:Herb Kubanskoyi Narodnoyi Respubliky.png\|200px\|thumb\|right\|Герб Малинового клину]]~~
	'''Кубанський діалект''' — один з діалектів [[Українська мова\|української мови]]. Історично сформувався після заселення [[козак]]ами-втікачами з Задунайської Січі Приазов'я та Кубані в 19 ст. Фактично основою розвитку діалекту стала українська мова 18-ого століття. Сильно підлягав і продовжує підлягати впливу [[Москальський діалект\|москальського діалекту]]. Наразі діалект поволі вимирає і залишається лишень у вжитку серед старих мешканців станиць та в пісенній творчості народних колективів.

	~~== Виникнення ==~~
	[[Зображення:Kuban Cossack Choir.jpeg\|200px\|thumb\|right\|Кубанський козачий хор. Добре, звісно, що хоч хтось молодь ознайомлює з культурою, але то все [[шароварщина]]]]

	~~=== Екскурс в історію ===~~
	У 1779 році було підписано Айнали-Кавакську конвенцію між [[Московія\|Московією]] та Османською імперією, за якою Порта зобов'язувалася не чинити перешкод [[Козак\|запорожцями]], які висловлять бажання повернутися на батьківщину і подалі від московських кордонів переселити тих, хто відмовиться перейти на бік Московії. Тим московський уряд вимагав виселити запорожців з Бугу, на що султан наказав запорожцям перебувати на Січі у гирлі Дунаю (Задунайська Січ). Козаки завжди господарювали на вольниці, з чого й жили, а в Січі знаходилась їх десь десята частина.

	За фірманом турецького султана [[Запорізька Січ\|запорозька]] старшина мала оселитися в Адріанополі, а рядове козацтво — у Румелії малими групами. Переселення почалося в серпні 1779 року. Проте здійснити переселення Запорозького козацтва до Румелії остаточно не вдалося, бо в цьому не були зацікавлені ні козаки, ні турецька держава. Запорожці зобов'язані були нести прикордонну службу, брати участь у каральних походах турецьких військ проти болгар, сербів (1815-16), греків (1821), румунів (1821-22) які боролися за свою незалежність. Не бажаючи миритися з цим, частина козаків переселилась на Кубань, влившись до складу Чорноморського козацького війська.

	На початку московсько-турецької війни 1828—1829 років Стамбул наказав задунайцям виступити проти Московії. 18 травня 1828—1829 року півтори тисячі козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, захопивши військову канцелярію та скарбницю, перейшли під Ізмаїлом на бік московської армії. Через зраду Й.Гладкого турецький уряд жорстоко розправився з задунайцями. Близько двох тисяч козаків разом з наказним гетьманом І.Баланом було заарештовано, ув'язнено та вбито, а січові укріплення та церкву зруйновано і спалено. Після закінчення війни царський уряд поселив запорожців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.

	З 1850-х років азовців почали примусово переселяти на Кубань. Невдоволені цими діями царського уряду, козаки підняли повстання, яке московські війська жорстоко придушили. На підставі указу від 11 (23) жовтня 1864 року Азовське козацьке військо було розформоване, а козаків переведено в селянський стан.

	~~=== Балачка ===~~
	Таким чином козаки опинилися на Кубані, поширивши туди [[український побут]], [[Українські цінності\|культуру]] та традиції. Впродовж історії кубанський діалект неодноразово підлягав впливу [[Москальський діалект\|москальського]]. Це відображено в лексиці, куди і сучасна політика [[Московія\|Московії]] поступово напхує москалізми. У той же час фонетика діалекту майже не змінилась.

	Під час [[Визвольні змагання\|національно-визвольних змагань]] двадцятих років ХХ-ого століття УНР вела перемовини про входження Кубані до складу [[Велика Україна\|Великої України]].

	Первинно слово «балачка» (народна назва кубанського діалекту) мало образливий та зневажливий характер. Після розпаду [[СРСР\|Радянського Союзу]] термін «балачка» використовують для мови та діалектів, які поширені в козацьких територіях, головно на Кубані, Ставрополі та на Дону. Існують різні районні варіанти балачки — Кубанська, Донська та Гірська балачка.

	~~== Діалектні відмінності ==~~
	Діалект законсервував у собі українську розмовну мову кінця 18 століття, коли відбулося переселення предків кубанців, запорізьких [[козак\|козаків]], на Кубань, проте не має практично жодних розбіжностей із літературною українською мовою. У рамках русифікації, аби розірвати зв’язок із запорізьким минулим кубанців та українською мовою, з політичних причин вважають і наполягають на тому, що діалект є діалектом міфічної [[Москальський діалект\|російської мови]] або навіть окремою мовою, тому йому нав’язують російську абетку та правопис. Тому, наприклад, пишуть "суббота" замість "субота", хоча чується лише один звук [б]. А ще в кубанському діалекті дуже багато москальких лексичних запозичень, зате зберіг багато категорій, якими обділений [[москальський діалект]].

	~~=== Приклади кубанського діалекту ===~~
	{{Цитата\|А грэць його зна! У нас в станыци на нэй кажэ багато людэй, хоч потрошкы йийи и забувають. Ось и я вжэ нэ вмию дужэ швыдко балакать, так, дви-тры фразы кажу, нэ бильш, писля на москальськый пэрэстрыбую, бо и в Краснодари дужэ довго вчився, а колы в станыцю вэрнувся, багато позабував.\|}}<br />

	~~{{Цитата\|~~
	~~Ой годы нам журытыся,<br />~~
	~~Пора пэрэстаты;<br />~~
	~~Диждалыся вид царыци<br />~~
	~~За службу заплаты.<br />~~
	~~Дала хлиб-силь и грамоту<br />~~
	~~За вирнии службы<br />~~
	~~От тэпер мы, мыли браття,<br />~~
	~~Забудэм вси нужды.<br />~~
	~~В Тамани жить, вирно служить,<br />~~
	~~Граныцю держаты,<br />~~
	~~Рыбу ловыть, горилку ныть,<br />~~
	~~Ще й будэм богати.<br />~~
	~~Та вжеж трэба и женитыся,<br />~~
	~~И хлиба робыты.<br />~~
	~~А хто прайды из невирных,<br />~~
	~~То як ворога быты.<br />~~
	~~Слава Богу и царыци,<br />~~
	~~И покой гэтману.<br />~~
	~~Злычилы в сэрдцях наших<br />~~
	~~Вэлыку рану.<br />~~
	~~За здоровье ж мы царыци<br />~~
	~~Помолымось Богу,<br />~~
	~~Що вона нам указала<br />~~
	~~На Тамань дорогу.\|}}<br />~~

	~~== Сучасний статус ==~~
	Нині діалект перебуває в стані цілеспрямованої [[москальський діалект\|москалізації]], бо на Кубані не має жодного офіційного визнання. Його статус прирівняно до діалектів "[[москальський діалект\|російської мови]]". Лексика має чимало москальських запозичень, натомість фонетична система та найуживаніші слова лишилися недоторканними. Через низький соціальний статус сфера вживання кубанського діалекту обмежена літніми станичниками, молоддю майже не вживається. У творчості вживається перш за все у виконанні пісень, як місцевими станичними колективами, так і, наприклад, краснодарським фольк-гурт "Ятришник" чи Кубанським козачим хором.

	~~== Дещо варте уваги ==~~
	~~[[Файл:Yiyi.png\|thumb\|right\|Нічого додати]]~~
	*Враховуючи те, що [[Московія\|московська]] політика перепрямувала писемну форму кубанського діалекту з [[наддніпрянський діалект\|наддніпряно]]-[[західний діалект\|західної]] на московський вид української абетки, займенник "її" у книжках діалектом написано як "йийи". Збоченці.

	~~== Див. також ==~~
	* [[Українська мова]]

	~~== Посилання ==~~
	* [https://web.archive.org/web/20150317090528/http://dramatica.org.ua/Кубанський_діалект Архівна версія статті]

	~~== Примітки ==~~
	~~{{reflist}}~~


	~~{{Мови}}~~
	~~[[Категорія:Мова]]~~

Kavinsky в 13:16, 13 січня 2020

2020-01-13T13:16:31Z

Показати зміни

Admin2 в 07:17, 7 травня 2019

2019-05-07T07:17:09Z

← Попередня версія		Версія за 10:17, 7 травня 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Restore\|Кубанський_діалект\|}}		{{Restore\|Кубанський_діалект\|}}
			{{Stub}}

	[[Зображення:345px-Herb Kunaskoyi Narodnoyi Respubliky.svg.png\|200px\|thumb\|right\|Герб Малинового клину]]		[[Зображення:345px-Herb Kunaskoyi Narodnoyi Respubliky.svg.png\|200px\|thumb\|right\|Герб Малинового клину]]

176.113.209.21: /* Примітки */

2017-03-22T16:03:05Z

Примітки

← Попередня версія		Версія за 19:03, 22 березня 2017
Рядок 65:		Рядок 65:
	{{Україна}}		{{Україна}}
	{{Мови\|2=[[Категорія:Діалекти української]]}}		{{Мови\|2=[[Категорія:Діалекти української]]}}

			[[Категорія:Мова]]

Ctac: Створена сторінка: {{Restore|Кубанський_діалект|}} Зображення:345px-Herb Kunaskoyi Narodnoyi Respubliky.svg.png|200px|thumb|right|Герб Мали...

2017-03-20T17:54:27Z

Створена сторінка: {{Restore|Кубанський_діалект|}} Зображення:345px-Herb Kunaskoyi Narodnoyi Respubliky.svg.png|200px|thumb|right|Герб Мали...

Нова сторінка

{{Restore|Кубанський_діалект|}}

[[Зображення:345px-Herb Kunaskoyi Narodnoyi Respubliky.svg.png|200px|thumb|right|Герб Малинового клину]]
'''Кубанський діалект''' - один з шести крупних діалектів [[Українська мова|української мови]]. Історично сформувався після заселення [[Козацтво|козаками]]-втікачами з Задунайської Січі спочатку до Приазов'я, потім до Кубані(19 ст.). Фактично основою розвитку діалекту стала [[українська мова]] 18-ого століття. Сильно підлягав і продовжує підлягати впливу [[Москальський діалект|москальського діалекту]].
==Виникнення==
[[Зображення:Main001.jpg|200px|thumb|right|Добре, звісно, що хоч хтось молодь ознайомлює, та. [[То либонь все]] [[шароварщина]].]]
===Екскурс в пролог до від'єднання діалекту===
10-ого березня 1779 року була підписана Айнали-Кавакська конвенція між [[Московія|Московією]] та Османською імперією, за якою Порта зобов'язувалася не чинити перешкод [[Козак|запорожцями]], які висловлять бажання повернутися на батьківщину і подалі від московських кордонів переселити тих, хто відмовиться перейти на бік Московії. Тим московський уряд вимагав виселити запорожців з Бугу, нащо султан наказав запорожцям перебувати на Січі у гирлі Дунаю(Задунайські Січі). Козаки завжди господарювали на вольниці з чого й жили, а в Січі знаходилась їх десь десята частина. 
За фірманом турецького султана [[Запорізька Січ|запорозька]] старшина мала оселитися в Адріанополі, а рядове козацтво — у Румелії малими групами. Переселення почалося в серпні 1779 року. Проте здійснити переселення Запорозького козацтва до Румелії остаточно не вдалося у чому не були зацікавлені ні козаки, ні турецька держава. 
Запорожці зобов'язані були нести прикордонну службу, брати участь у каральних походах турецьких військ проти болгар, сербів (1815-16), греків (1821), румунів (1821-22) які боролися за свою незалежність. Не бажаючи миритися з цим, частина козаків переселилась на Кубань, влившись до складу Чорноморського козацького війська. 
На початку [[Московія|московсько]]-турецької війни 1828—1829 роках Стамбул наказав задунайцям виступити проти [[Московія|Московії]]. 18 травня 1828—1829 року півтори тисячі козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким захопивши військову канцелярію та скарбницю, перейшов під Ізмаїлом на бік московської армії. 
Через зраду Й. Гладкого турецький уряд жорстоко розправився з задунайцями. Близько 2 тисяч козаків разом з наказним гетьманом І.Баланом було заарештовано, ув'язненно та вбито, а січові укріплення та церкву зруйновано і спалено. 
Після закінчення війни царський уряд поселив запорожців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо. 
З 1850-х років азовців почали примусово переселяти на Кубань. Невдоволені цими діями царського уряду козаки підняли повстання, яке [[Московія|московські війська]] жорстоко придушили. На підставі указу від 11 (23) жовтня 1864 року Азовське козацьке військо було розквартоване, а козаків переведено в селянський стан. 
На момент ліквідації Азовське козацьке військо налічувало 1699 кам'яних і 4 дерев'яних будинки, 2 інструментальні заводи, 2 церкви, 49 млинів та вітряків, 2 рибні заводи, 15144 голів домашніх тварин і значну суму грошей. 
Клейноди, флотилію, зброю передано Кубанському козацькому війську. 

===Балачка===
Таким чином козаки опинилися на Кубані, поширивши туди [[український побут]], [[Українські цінності|культуру]] та традиції. Впродовж історії, кубанський діалект неодноразово підлягав впливу [[Москальський діалект|москальського]]. Це відображено надто в лексиці, куди і сучасна політика [[Московія|Московії]] поступово напхує москалізми. В той же час відображення у фонетиці звуків, змоскальщення майже не знайшло. 
Під час національно-визвольних змагань двадцятих років ХХ-ого століття, [[Національно-визвольні змагання 20-х років ХХ-ого століття|УНР]] вела перемовини про входження Кубані до складу [[Велика Україна|Великої України]]. 
Первинно слово «балачка»(народна назва кубанського діалекту) мало образливий та зневажливий характер. Після розпаду [[СРСР|Радянського Союзу]] термін «балачка» використовують для мови та діалектів, які поширені в козацьких територіях, головно на Кубані, Ставрополі та на Дону. 
Існують різні районні варіанти балачки — Кубанська, Донська та Гірська балачка. 
==Діалектні відмінності==
Діалект законсервувала в собі [[Українська мова|українську розмовну мову]] кінця 18 століття, коли відбулося переселення предків кубанців — [[Козацтво|запорізьких козаків на Кубань]]. Проте не має практично жодних розбіжностей із літературною українською мовою. В рамках [[Московія|московської політики]], аби розірвати зв’язок із запорізьким минулим кубанців та материковою [[Українська мова|українською мовою]], з політичних причин вважають і наполягають на тому, що діалект є діалектом міфічної [[Москальський діалект|російської мови]] або навіть окремою мовою. Із цією метою йому нав’язують московський вид [[Азбука|української абетки]]. Тому зазвичай для діалекту віддають перевагу москальському виду української правописної традиції: наприклад, куб. діал. суббота, а не наддн. діал. субота, хоча чується лише один звук б, що знайшло відображення в українському правописі. Кубанський діалект за історичною долею перенаповнений [[Москальський діалект|москалізмами]] в лексичному плані, зате зберіг багато категорій, якими обділений [[москальський діалект]]. 
===Приклади Кубанського діалекту===
Зразок діалекту москальським видом [[Азбука|українського написанням]]: 
{{Цитата|А грэць його зна! У нас в станыци на нэй кажэ багато людэй, хоч потрошкы йийи и забувають. Ось и я вжэ нэ вмию дужэ швыдко балакать, так, дви-тры фразы кажу, нэ бильш, писля на москальськый пэрэстрыбую, бо и в Краснодари дужэ довго вчився, а колы в станыцю вэрнувся, багато позабував.|40}} 
Наддніпрянсько-західним написанням: 
{{Цитата|А грець його зна! У нас в станиці на ней каже багато людей, хоч потрошки її й забувають. Ось і я вже не вмію дуже швидко балакать, так, дві-три фрази кажу, не більш, після на москальський перестрибую, бо і в Краснодарі дуже довго вчився, а коли в станицю вернувся, багато позабував.|40}} 
{{Цитата|
Ой годы нам журытыся, 
Пора пэрэстаты; 
Диждалыся вид царыци 
За службу заплаты. 
Дала хлиб-силь и грамоту 
За вирнии службы 
От тэпер мы, мыли браття, 
Забудэм вси нужды. 
В Тамани жить, вирно служить, 
Граныцю держаты, 
Рыбу ловыть, горилку ныть, 
Ще й будэм богати. 
Та вжеж трэба и женитыся, 
И хлиба робыты. 
А хто прайды из невирных, 
То як ворога быты. 
Слава Богу и царыци, 
И покой гэтману. 
Злычилы в сэрдцях наших 
Вэлыку рану. 
За здоровье ж мы царыци 
Помолымось Богу, 
Що вона нам указала 
На Тамань дорогу.|40}} 
==Поширення==
[[Зображення:1269336666600.png|450px|thumb|right|Немає чого додати]]
Натепер діалект поширений переважно у пісенній творчості народних колективів, та серед старих мешканців станиць. Типова [[шароварщина]]. 
==Сучасний статус==
Назараз діалект перебуває в стані цілеспрямованої [[москальський діалект|москалізації]], бо на всій площі свого поширення не має жодного офіційного визнання. Його статус прирівняно до діалектів "[[москальський діалект|російської мови]]". Лексика має чимало москальських запозичень, натомість фонетична система та найуживаніші слова лишилися недоторканними. Через низький соціальний статус сфера вживання кубанського діалекту обмежена літніми станишниками, молоддю майже не вживається. У творчості вживається перш за все у виконанні пісень, як місцевими станишними колективами, так і значного маштабу, як-от краснодарський фольк-гурт Ятришник чи Кубанський козачий хор зі світовою славою. 
==Дещо варте уваги==
*Враховуючи те, що [[Московія|московська]] політика перепрямувала писемну форму кубанського діалекту з [[наддніпрянський діалект|наддніпряно]]-[[західний діалект|західної]] на московський вид української абетки, займенник "її" у книжках діалектом написано як "йийи". Збоченці. 

== Примітки ==
{{Україна}}
{{Мови|2=[[Категорія:Діалекти української]]}}