Правопис 2019 - Історія редагувань

Petrovych.php: rollbackEdits.php mass rollback

2022-10-24T00:25:27Z

rollbackEdits.php mass rollback

← Попередня версія	Версія за 03:25, 24 жовтня 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		{{Недопис}}
		'''Український правопис 2019 року''' — редакція правопису української мови, яка має на меті повернути норми досовєцької правописної традиції. Благодать для [[скрипникофаґ]]ів і повна нісенітниця на думку [[Бидло\|пересічних мешканців]].

		== Що це і навіщо? ==
		Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від [[Російська мова\|кацапської]] правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у [[uk_wikipedia:Український правопис 1933 року\|Вікіпедії]].

		Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки\|всім як завжди]].

		У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання. Втім, зокрема через написане вище, значна частина вважає ці кроки недостатніми; такими, які лише спричинять в [[кацапи\|сасєдушек]] масовий розрив пердаків, та наполягають на кардинальніших змінах.

		== Зміни в правописі ==
		* Вживання ''ф'' або ''т'' на місці [θ] у запозиченях з грецької: ''міф/міт, ефір/етер, кафедра/катедра'';
		* Передання дифтонгу ''au'' як ''ау'' або ''ав'': ''пауза/павза, аудієнція/авдієнція, фауна/фавна'';
		* Передання [ɡ] як ''г'' або ''ґ'' у іншомовних власних назвах: ''Гегель/Геґель, Гемінгвей/Гемінґвей, Гуллівер/Ґуллівер'';
		* Закінчення на ''і'' або ''и'' у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: ''радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти'';
		* Вживання ''і'' або ''и'' на початку питомих слів перед р та н: ''ірод/ирод'';
		* Скасування вставного ''й'' перед йотованими голосними: ''фойє → фоє, Гойя → Гоя, Шантійї → Шантії;
		* Написання окремо ''пів'': ''пів будинку, пів яблука, пів години, пів [[Радехів\|Радехова]]'';
		* Заміна всюди корня ''ект'' на ''єкт'': ''проєкт, траєкторія''.
		* Відкоригування написання слів з дефіcом: ''поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця'';
		* Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент'';
		* Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня'';
		* Досить заплутане вживання лапок. Назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: ''літак Руслан'', проте назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: ''запорожець, боїнг, панасонік''. Але: ''[[Ілон Маск\|Тесла]], Таврія'' — бо утворені від власних назв. Але і тут є винятки: ''жигулі́, мерседес''. Ба більше, у побуті назви засобів пересування можна вживати без лапок: ''приїхали на запорожці; каталися на мерседесі'';
		* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: ''Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі''.

		== Див. також ==
		* [[Українські мовні срачі]]
		* [[Скрипникофаґ]]
		* [[Філолох]]

		== Примітки ==
		{{reflist}}
		{{Мови}}
		[[Категорія:Мова]]
		[[Категорія:Україна]]

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-10-23T16:01:26Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 19:01, 23 жовтня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Недопис}}~~
	'''Український правопис 2019 року''' — редакція правопису української мови, яка має на меті повернути норми досовєцької правописної традиції. Благодать для [[скрипникофаґ]]ів і повна нісенітниця на думку [[Бидло\|пересічних мешканців]].

	~~== Що це і навіщо? ==~~
	Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від [[Російська мова\|кацапської]] правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у [[uk_wikipedia:Український правопис 1933 року\|Вікіпедії]].

	Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки\|всім як завжди]].

	У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання. Втім, зокрема через написане вище, значна частина вважає ці кроки недостатніми; такими, які лише спричинять в [[кацапи\|сасєдушек]] масовий розрив пердаків, та наполягають на кардинальніших змінах.

	~~== Зміни в правописі ==~~
	* Вживання ''ф'' або ''т'' на місці [θ] у запозиченях з грецької: ''міф/міт, ефір/етер, кафедра/катедра'';
	* Передання дифтонгу ''au'' як ''ау'' або ''ав'': ''пауза/павза, аудієнція/авдієнція, фауна/фавна'';
	* Передання [ɡ] як ''г'' або ''ґ'' у іншомовних власних назвах: ''Гегель/Геґель, Гемінгвей/Гемінґвей, Гуллівер/Ґуллівер'';
	* Закінчення на ''і'' або ''и'' у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: ''радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти'';
	* Вживання ''і'' або ''и'' на початку питомих слів перед р та н: ''ірод/ирод'';
	* Скасування вставного ''й'' перед йотованими голосними: ''фойє → фоє, Гойя → Гоя, Шантійї → Шантії;
	* Написання окремо ''пів'': ''пів будинку, пів яблука, пів години, пів [[Радехів\|Радехова]]'';
	* Заміна всюди корня ''ект'' на ''єкт'': ''проєкт, траєкторія''.
	* Відкоригування написання слів з дефіcом: ''поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця'';
	* Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент'';
	* Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня'';
	* Досить заплутане вживання лапок. Назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: ''літак Руслан'', проте назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: ''запорожець, боїнг, панасонік''. Але: ''[[Ілон Маск\|Тесла]], Таврія'' — бо утворені від власних назв. Але і тут є винятки: ''жигулі́, мерседес''. Ба більше, у побуті назви засобів пересування можна вживати без лапок: ''приїхали на запорожці; каталися на мерседесі'';
	* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: ''Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі''.

	~~== Див. також ==~~
	* [[Українські мовні срачі]]
	* [[Скрипникофаґ]]
	* [[Філолох]]

	~~== Примітки ==~~
	~~{{reflist}}~~
	~~{{Мови}}~~
	~~[[Категорія:Мова]]~~
	~~[[Категорія:Україна]]~~

MiskoGe: /* Що це і навіщо? */

2021-06-14T17:08:25Z

Що це і навіщо?

← Попередня версія		Версія за 20:08, 14 червня 2021
Рядок 7:		Рядок 7:
	Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки\|всім як завжди]].		Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки\|всім як завжди]].

	У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання. Втім, значна частина вважає ці кроки недостатніми; такими, які лише спричинять в [[кацапи\|сасєдушек]] масовий розрив пердаків, та наполягають на кардинальніших змінах.		У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання. Втім, зокрема через написане вище, значна частина вважає ці кроки недостатніми; такими, які лише спричинять в [[кацапи\|сасєдушек]] масовий розрив пердаків, та наполягають на кардинальніших змінах.

	== Зміни в правописі ==		== Зміни в правописі ==

MiskoGe: доповнення

2021-06-14T17:07:28Z

доповнення

← Попередня версія		Версія за 20:07, 14 червня 2021
Рядок 7:		Рядок 7:
	Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки\|всім як завжди]].		Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки\|всім як завжди]].

	У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання.		У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання. Втім, значна частина вважає ці кроки недостатніми; такими, які лише спричинять в [[кацапи\|сасєдушек]] масовий розрив пердаків, та наполягають на кардинальніших змінах.

	== Зміни в правописі ==		== Зміни в правописі ==

Kavinsky: /* Зміни в правописі */

2020-09-26T18:22:48Z

Зміни в правописі

← Попередня версія		Версія за 21:22, 26 вересня 2020
Рядок 21:		Рядок 21:
	* Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент'';		* Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент'';
	* Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня'';		* Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня'';
	* Досить заплутане вживання лапок. ~~Наприклад, назви~~ марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: ''літак Руслан''~~. Але~~ назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: ''запорожець, боїнг, панасонік''. Але: ''[[Ілон Маск\|Тесла]], Таврія'' — бо утворені від власних назв. ~~Водночас~~ є винятки: ''жигулі́, мерседес''. ~~Більше того~~, у побуті назви засобів пересування ~~можуть уживатися~~ без лапок: ''приїхали на запорожці; каталися на мерседесі'';		* Досить заплутане вживання лапок. Назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: ''літак Руслан'', проте назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: ''запорожець, боїнг, панасонік''. Але: ''[[Ілон Маск\|Тесла]], Таврія'' — бо утворені від власних назв. Але і тут є винятки: ''жигулі́, мерседес''. Ба більше, у побуті назви засобів пересування можна вживати без лапок: ''приїхали на запорожці; каталися на мерседесі'';
	* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: ''Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі''.		* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: ''Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі''.

	== Див. також ==		== Див. також ==

Kavinsky: /* Що це і навіщо? */

2020-09-26T18:21:04Z

Що це і навіщо?

← Попередня версія		Версія за 21:21, 26 вересня 2020
Рядок 5:		Рядок 5:
	Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від [[Російська мова\|кацапської]] правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у [[uk_wikipedia:Український правопис 1933 року\|Вікіпедії]].		Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від [[Російська мова\|кацапської]] правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у [[uk_wikipedia:Український правопис 1933 року\|Вікіпедії]].

	Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови ~~на кшталт~~ класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі ~~романські~~ мови). ~~А думкою [[бидло\|натовпу]]~~, ~~котрий стверджує~~, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким», ~~цілком можна знехтувати. Були~~ навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки\|всім як завжди]].		Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки\|всім як завжди]].

	У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання.		У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання.

Kavinsky в 18:18, 26 вересня 2020

2020-09-26T18:18:02Z

← Попередня версія		Версія за 21:18, 26 вересня 2020
Рядок 5:		Рядок 5:
	Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від [[Російська мова\|кацапської]] правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у [[uk_wikipedia:Український правопис 1933 року\|Вікіпедії]].		Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від [[Російська мова\|кацапської]] правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у [[uk_wikipedia:Український правопис 1933 року\|Вікіпедії]].

	Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови на кшталт класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі романські мови). А думкою [[бидло\|натовпу]], котрий стверджує, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким», цілком можна знехтувати.		Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови на кшталт класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі романські мови). А думкою [[бидло\|натовпу]], котрий стверджує, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким», цілком можна знехтувати. Були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але [[Усім до сраки\|всім як завжди]].

	У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання.		У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання.

Kavinsky в 18:16, 26 вересня 2020

2020-09-26T18:16:30Z

← Попередня версія		Версія за 21:16, 26 вересня 2020
Рядок 15:		Рядок 15:
	* Закінчення на ''і'' або ''и'' у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: ''радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти'';		* Закінчення на ''і'' або ''и'' у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: ''радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти'';
	* Вживання ''і'' або ''и'' на початку питомих слів перед р та н: ''ірод/ирод'';		* Вживання ''і'' або ''и'' на початку питомих слів перед р та н: ''ірод/ирод'';
	* Скасування вставного ''й'' перед йотованими голосними: ''фойє~~ ~~→ фоє, Гойя~~ ~~→ Гоя, Шантійї~~ ~~→ Шантії;		* Скасування вставного ''й'' перед йотованими голосними: ''фойє → фоє, Гойя → Гоя, Шантійї → Шантії;
	* Написання окремо ''пів'': ''пів будинку, пів яблука, пів години, пів [[Радехів\|Радехова]]'';		* Написання окремо ''пів'': ''пів будинку, пів яблука, пів години, пів [[Радехів\|Радехова]]'';
	* Заміна всюди корня ''ект'' на ''єкт'': ''проєкт, траєкторія''.		* Заміна всюди корня ''ект'' на ''єкт'': ''проєкт, траєкторія''.
	* Відкоригування написання слів з дефіcом: ''поп-музика~~ ~~→ попмузика, веб-сторінк~~ ~~→ вебсторінка, прес-конференція~~ ~~→ пресконференція і міні-спідниця~~ ~~→ мініспідниця'';		* Відкоригування написання слів з дефіcом: ''поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця'';
	* Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент'';		* Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент'';
	* Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня'';		* Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня'';
Рядок 25:		Рядок 25:

	== Див. також ==		== Див. також ==
	*[[Українські мовні срачі]]		* [[Українські мовні срачі]]
	*[[Скрипникофаґ]]		* [[Скрипникофаґ]]
	*[[Філолох]]		* [[Філолох]]

	== Примітки ==		== Примітки ==
	{{reflist}}		{{reflist}}
	{{Мови}}		{{Мови}}
	~~{{2019}}~~
	[[Категорія:Мова]]		[[Категорія:Мова]]
	[[Категорія:Україна]]		[[Категорія:Україна]]

Kavinsky в 18:15, 26 вересня 2020

2020-09-26T18:15:05Z

← Попередня версія		Версія за 21:15, 26 вересня 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Недопис}}		{{Недопис}}
	'''Український правопис 2019 року''' ~~ —~~ редакція правопису української мови, ~~мета якої у поверненні до норм~~ досовєцької правописної традиції~~, на думку инших - американізація у найгірших формах SJW~~. Благодать для [[скрипникофаґ]]ів і ~~безглузда річ~~ на думку [[Бидло\|пересічних мешканців]].		'''Український правопис 2019 року''' — редакція правопису української мови, яка має на меті повернути норми досовєцької правописної традиції. Благодать для [[скрипникофаґ]]ів і повна нісенітниця на думку [[Бидло\|пересічних мешканців]].

	== ~~Суть~~ ==		== Що це і навіщо? ==
	~~Зробити нарешті реформу що наближує~~ офіційну мову до реальної~~. Закріпити~~ варіативність -у/-ові, ~~фемінитиви~~ що ~~їх проштовхують~~, ~~наприклад~~. Реформи ~~орфографії~~ час від часу це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]].		Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від [[Російська мова\|кацапської]] правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у [[uk_wikipedia:Український правопис 1933 року\|Вікіпедії]].

			Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, [[Матриця\|велком ту реаліті]]. Незмінними є хіба що мертві мови на кшталт класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі романські мови). А думкою [[бидло\|натовпу]], котрий стверджує, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким», цілком можна знехтувати.

			У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання.

	== Зміни в правописі ==		== Зміни в правописі ==
Рядок 15:		Рядок 19:
	* Заміна всюди корня ''ект'' на ''єкт'': ''проєкт, траєкторія''.		* Заміна всюди корня ''ект'' на ''єкт'': ''проєкт, траєкторія''.
	* Відкоригування написання слів з дефіcом: ''поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця'';		* Відкоригування написання слів з дефіcом: ''поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця'';
	* Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців~~ —~~ з маленької: ''президент'';		* Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент'';
	* Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня'';		* Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня'';
	* Досить заплутане вживання лапок. Наприклад, назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: ''літак Руслан''. Але назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами)~~ —~~ у лапках із малої: ''запорожець, боїнг, панасонік''. Але: ''[[Ілон Маск\|Тесла]], Таврія''~~ —~~ бо утворені від власних назв. Водночас є винятки: ''жигулі́, мерседес''. Більше того, у побуті назви засобів пересування можуть уживатися без лапок: ''приїхали на запорожці; каталися на мерседесі'';		* Досить заплутане вживання лапок. Наприклад, назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: ''літак Руслан''. Але назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: ''запорожець, боїнг, панасонік''. Але: ''[[Ілон Маск\|Тесла]], Таврія'' — бо утворені від власних назв. Водночас є винятки: ''жигулі́, мерседес''. Більше того, у побуті назви засобів пересування можуть уживатися без лапок: ''приїхали на запорожці; каталися на мерседесі'';
	* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: ''Ізабе́ль~~ —~~ Ізабе́лі, Міше́ль~~ —~~ Міше́лі, Зейна́б~~ —~~ Зейна́бі, Руф~~ —~~ Ру́фі''.		* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: ''Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі''.

	~~== Драма ==~~
	З одного боку, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, оскільки він питоміший для української мови. Але, з іншого боку, правопис не переглянув такі необґрунтовані норми, як правило дев'ятки<ref>...вимагає писати в запозичених загальних назвах після 9 приголосних, д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, перед наступною літерою, що позначає приголосний звук (крім «й») літеру «и» на місці «і»: сигнал, динамо, режим, дизель, зиґзаґ, принтер тощо  — а не сігнал, дінамо, режім, дізель, зіґзаґ, прінтер, як у першоджерелі.</ref>, передання московських імен та прізвищ українськими відповідниками, та й сама наявність альтернативних форм прафопису слів. Що ж до населення, то чимало людей не схвалюють новий правопис, бо їм і так зручно, навіщо щось змінювати?.

	== Див. також ==		== Див. також ==

Йуродливий: Vidformatuvav, a takog dodav pro vidminu gjinotcyx imen, bo to nove.

2020-02-17T12:00:17Z

Vidformatuvav, a takog dodav pro vidminu gjinotcyx imen, bo to nove.

← Попередня версія		Версія за 15:00, 17 лютого 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Недопис}}		{{Недопис}}
	'''Український правопис 2019 року''' — редакція правопису української мови, мета якої у поверненні до норм досовєцької правописної традиції, на думку инших - американізація у найгірших формах SJW. Благодать для [[скрипникофаґ]]ів і безглузда річ на думку [[Бидло\|пересічних мешканців]].		'''Український правопис 2019 року'''  — редакція правопису української мови, мета якої у поверненні до норм досовєцької правописної традиції, на думку инших - американізація у найгірших формах SJW. Благодать для [[скрипникофаґ]]ів і безглузда річ на думку [[Бидло\|пересічних мешканців]].

	== Суть ==		== Суть ==
Рядок 6:		Рядок 6:

	== Зміни в правописі ==		== Зміни в правописі ==
	* Вживання "ф" або "т" на місці ~~звуку "~~θ" у запозиченях з грецької (міф/міт, ефір/етер, кафедра/катедра)		* Вживання ''ф'' або ''т'' на місці [θ] у запозиченях з грецької: ''міф/міт, ефір/етер, кафедра/катедра'';
	* Передання дифтонгу "au" як "ау" або "ав~~" (~~пауза/павза, аудієнція/авдієнція, фауна/фавна)		* Передання дифтонгу ''au'' як ''ау'' або ''ав'': ''пауза/павза, аудієнція/авдієнція, фауна/фавна'';
	* Передання ~~звуку "g"~~ як "г" або "ґ" у іншомовних власних назвах (Гегель/Геґель, Гемінгвей/Гемінґвей, Гуллівер/Ґуллівер)		* Передання [ɡ] як ''г'' або ''ґ'' у іншомовних власних назвах: ''Гегель/Геґель, Гемінгвей/Гемінґвей, Гуллівер/Ґуллівер'';
	* Закінчення на "і" або "и" у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах (радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти)		* Закінчення на ''і'' або ''и'' у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: ''радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти'';
	* Вживання "і" або "и" на початку питомих слів перед "р" та "н~~" (~~ірод/ирод~~, інший/инший, індик/индик)~~		* Вживання ''і'' або ''и'' на початку питомих слів перед р та н: ''ірод/ирод'';
	* Скасування вставного ~~"j"~~ перед йотованими голосними ~~(не~~ фойє, Гойя, Шантійї~~, а фоє, Гоя,~~ Шантії)		* Скасування вставного ''й'' перед йотованими голосними: ''фойє → фоє, Гойя → Гоя, Шантійї → Шантії;
	* Написання окремо пів (пів будинку, пів яблука, пів години, пів [[Радехів\|Радехова]])		* Написання окремо ''пів'': ''пів будинку, пів яблука, пів години, пів [[Радехів\|Радехова]]'';
	* Заміна ~~іменника "проект"~~ на "проєкт"		* Заміна всюди корня ''ект'' на ''єкт'': ''проєкт, траєкторія''.
	* Відкоригування написання слів з дефіcом ~~(попмузика, вебсторінка, пресконференція і мініспідниця замість~~ поп-музика, веб-~~сторінка~~, прес-конференція, міні-спідниця)		* Відкоригування написання слів з дефіcом: ''поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця'';
	* Написання релігійних понять з великої букви (Бог, Трійця), а назв посад українських урядовців — з маленької (президент)		* Написання релігійних понять з великої букви: ''Бог, Трійця''; а назв посад українських урядовців — з маленької: ''президент'';
	* Використання фемінітивів (директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня)		* Використання фемінітивів: ''директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня'';
	* Досить заплутане вживання лапок. Наприклад, назви марок ~~машин~~, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви (літак "Руслан"). Але назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) - у лапках із малої ("запорожець", "боїнг", "панасонік"). Але: "[[Ілон Маск\|Тесла]]", "Таврія~~" -~~ бо утворені від власних назв. Водночас є винятки: "жигулі́", "мерседес". Більше того, у побуті назви засобів пересування можуть уживатися без лапок: приїхали на запорожці; каталися на мерседесі.		* Досить заплутане вживання лапок. Наприклад, назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: ''літак Руслан''. Але назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: ''запорожець, боїнг, панасонік''. Але: ''[[Ілон Маск\|Тесла]], Таврія'' — бо утворені від власних назв. Водночас є винятки: ''жигулі́, мерседес''. Більше того, у побуті назви засобів пересування можуть уживатися без лапок: ''приїхали на запорожці; каталися на мерседесі'';
			* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: ''Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі''.

	== Драма ==		== Драма ==
	З одного боку, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, оскільки він питоміший для української мови. Але, з іншого боку, правопис не переглянув такі необґрунтовані норми, як "правило дев'ятки"<ref>...вимагає писати в запозичених загальних назвах після 9 приголосних, д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, перед наступною літерою, що позначає приголосний звук (крім «й») літеру «и» на місці «і»: сигнал, динамо, режим, дизель, зиґзаґ, принтер тощо — а не сігнал, дінамо, режім, дізель, зіґзаґ, прінтер, як у першоджерелі.</ref>, передання московських імен та прізвищ українськими відповідниками, та й сама наявність альтернативних форм прафопису слів. Що ж до населення, то чимало людей не схвалюють новий правопис, бо їм "і так зручно, навіщо щось змінювати?".		З одного боку, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, оскільки він питоміший для української мови. Але, з іншого боку, правопис не переглянув такі необґрунтовані норми, як правило дев'ятки<ref>...вимагає писати в запозичених загальних назвах після 9 приголосних, д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, перед наступною літерою, що позначає приголосний звук (крім «й») літеру «и» на місці «і»: сигнал, динамо, режим, дизель, зиґзаґ, принтер тощо  — а не сігнал, дінамо, режім, дізель, зіґзаґ, прінтер, як у першоджерелі.</ref>, передання московських імен та прізвищ українськими відповідниками, та й сама наявність альтернативних форм прафопису слів. Що ж до населення, то чимало людей не схвалюють новий правопис, бо їм і так зручно, навіщо щось змінювати?.

	== Див. також ==		== Див. також ==