Російська мова - Історія редагувань

Шмат Кав'ярні Мемів: Няв

2026-08-14T11:08:45Z

Няв

← Попередня версія		Версія за 14:08, 14 серпня 2026
Рядок 2:		Рядок 2:
	{{Москальська}}		{{Москальська}}
	[[Зображення:Зона зараження.png\|thumb\|Зона зараження]]		[[Зображення:Зона зараження.png\|thumb\|Зона зараження]]
	'''~~Російська~~ мова''' ''(моск. русский язык, жарт. російська язика, '''москальська мова''')'' — основний спосіб комунікації [[Москаль\|москалів]]. Північноазійська мова, оформлена та прикрашена слов'янізмами та латинізмами російськими літературними діячами ХІХ сторіччя. Унаслідок насильницької [[Русифікація\|русифікації]] була поширена на значних територіях Євразії і тепер налічує близько 162 мільйони юзерів. Носіями мови вважається слов'янською мовою, а також прямим нащадком давньоруської мови. Ба більше, [[вата\|особливо неадекватні московити]] вважають її ледь не праматір'ю інших східноєвропейських слов'янських балачок. Відповідно до цієї теорії, українська та білоруська - смішні діалекти, утворені під впливом Польщі. Також, у москалів поширена самоназва «{{Переклад\|великий и могучий\|велика та могутня}}», якою вони [[ВВВ]]-шно звуть свій говір. Через засмічення кацапами країн, що межують з [[РФ]], такі країни як [[Білорусь]], [[Казахстан]] та [[Киргизстан]] були вимушені затвердити російську мову на державному рівні. Також, використання цієї кумедної і заскладної мови прагне бути нав'язане [[Україна\|Україні]] за ~~пітримки~~ промосковських партій, таких як [[За життя]] та [[Оппоблок]].		'''російська мова''' ''(моск. русский язык, жарт. російська язика, москальський діалект, '''москальська мова''')'' — основний спосіб комунікації [[Москаль\|москалів]]. Північноазійська мова, оформлена та прикрашена слов'янізмами та латинізмами російськими літературними діячами ХІХ сторіччя. Унаслідок насильницької [[Русифікація\|русифікації]] була поширена на значних територіях Євразії і тепер налічує близько 162 мільйони юзерів. Носіями мови вважається слов'янською мовою, а також прямим нащадком давньоруської мови. Ба більше, [[вата\|особливо неадекватні московити]] вважають її ледь не праматір'ю інших східноєвропейських слов'янських балачок. Відповідно до цієї теорії, українська та білоруська - смішні діалекти, утворені під впливом Польщі. Також, у москалів поширена самоназва «{{Переклад\|великий и могучий\|велика та могутня}}», якою вони [[Відчуття власної величі\|ВВВ]]-шно звуть свій говір. Через засмічення кацапами країн, що межують з [[РФ]], такі країни як [[Білорусь]], [[Казахстан]] та [[Киргизстан]] були вимушені затвердити російську мову на державному рівні. Також, використання цієї кумедної і заскладної мови прагне бути нав'язане [[Україна\|Україні]] за підтримки промосковських партій, таких як [[За життя]] та [[Оппоблок]].

	'''~~Російська~~ мова''' — маркер належності до соціального конструкту під назвою "[[москаль]]". Люди, які на побутовому рівні використовують слова «{{Переклад\|свекла\|буряк}}» та «{{Переклад\|тучный\|огрядний}}», є носіями кацапського культурного коду та, здебільшого, слухають [[Реп\|русский рэп]], за улюбленого співака мають [[Летов]]а, а також слідкують за [[Дружком]]/[[Баста\|Бастою]]/ всілякими [[Єгорами Крідами]] — московитським бомондом.		'''російська мова''' — маркер належності до соціального конструкту під назвою "[[москаль]]". Люди, які на побутовому рівні використовують слова «{{Переклад\|свекла\|буряк}}» та «{{Переклад\|тучный\|огрядний}}», є носіями кацапського культурного коду та, здебільшого, слухають [[Реп\|русский рэп]], за улюбленого співака мають [[Летов]]а, а також слідкують за [[Дружком]]/[[Баста\|Бастою]]/ всілякими [[Єгорами Крідами]] — московитським бомондом.

	== Носії ==		== Носії ==
Рядок 31:		Рядок 31:
	У фонетиці такими особливостями є наявність "ро", "ло" і "ре", "ле" в коренях слів між приголосними на відміну від наддніпрянського]] та західного]] діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. "крошить", "глотать", "тревога", "слеза", надд. "кришити", "глитати", "тривога"), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. "платье", "судья", укр. "плаття", "суддя"), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в наддніпрянському діалекті (порівняти моск. "город" ['gorat], надд. "город" [ɦo'rod]). У московитському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвучності (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в наддніпрянському: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. У московитському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як а). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною великоросійською правильно буде саме "Чяво?".		У фонетиці такими особливостями є наявність "ро", "ло" і "ре", "ле" в коренях слів між приголосними на відміну від наддніпрянського]] та західного]] діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. "крошить", "глотать", "тревога", "слеза", надд. "кришити", "глитати", "тривога"), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. "платье", "судья", укр. "плаття", "суддя"), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в наддніпрянському діалекті (порівняти моск. "город" ['gorat], надд. "город" [ɦo'rod]). У московитському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвучності (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в наддніпрянському: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. У московитському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як а). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною великоросійською правильно буде саме "Чяво?".

	У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. "брат!", "сын!", надд., зах. "брате!", "сину!"), ~~хоча~~ у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. "Гена" — "Ген!"), відсутність чергування "к", "г", "х" з "ц", "з", "с" у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», надд. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а(-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», надд. «вчителі́»). На відміну від московитського, в [[Наддніпрянський діалект\|наддніпрянському діалекті]] 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.		У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. "брат!", "сын!", надд., зах. "брате!", "сину!"), але він якось з'являється при звертанні до Бога(моск. "Боже упаси" та "Господи помилуй"; укр. "Боже борони" та "Господи помилуй"), а у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. "Гена" — "Ген!"), відсутність чергування "к", "г", "х" з "ц", "з", "с" у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», надд. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а(-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», надд. «вчителі́»). На відміну від московитського, в [[Наддніпрянський діалект\|наддніпрянському діалекті]] 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.

	==Альтернативна думка==		==Альтернативна думка==

Велкам2: Скасування редагування № 60833 користувача Fhbdhsfdsh (обговорення)

2023-06-17T03:35:30Z

Скасування редагування № 60833 користувача Fhbdhsfdsh (обговорення)

Показати зміни

Fhbdhsfdsh в 01:57, 17 червня 2023

2023-06-17T01:57:02Z

Показати зміни

Petrovych.php: rollbackEdits.php mass rollback

2022-11-20T21:34:26Z

rollbackEdits.php mass rollback

Показати зміни

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-11-20T01:21:47Z

Сторінка очищена

Показати зміни

КлясичнийПравопис1928: Скасування редагування № 52611 користувача Sinxrofazatron4557 (обговорення)

2022-10-23T21:40:51Z

Скасування редагування № 52611 користувача Sinxrofazatron4557 (обговорення)

Показати зміни

КлясичнийПравопис1928: Скасування редагування № 53133 користувача Sinxrofazatron4557 (обговорення)

2022-10-23T21:40:39Z

Скасування редагування № 53133 користувача Sinxrofazatron4557 (обговорення)

← Попередня версія	Версія за 00:40, 24 жовтня 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		фвфвфіявфі

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-10-23T16:43:45Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 19:43, 23 жовтня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~фвфвфіявфі~~

Соломон Хуй: Замінено вміст на «фвфвфіявфі»

2022-10-23T13:41:29Z

Замінено вміст на «фвфвфіявфі»

Показати зміни

КлясичнийПравопис1928: /* Висновок */ у запозиченнях з грецької ґ ніколи не пишеться

2022-01-29T18:24:37Z

Висновок: у запозиченнях з грецької ґ ніколи не пишеться

← Попередня версія		Версія за 21:24, 29 січня 2022
Рядок 105:		Рядок 105:
	*За майже 600 років існування діалект не зміг створити абсолютно ніяких нових граматичних категорій чи морфологічних одиниць. Більше того, багато категорій, перейнятих у [[Русь\|Русі]] разом з мовою, вилучилися з вжитку [[Московити\|суздальців]] за ненеохідністю. Усі інакші від української лексичні одиниці були запозичені або з болгарської через церковнослов'янську або з мов фіно-угорських племен тих земель. Інші ж - скалічені українські (рус. "роз" - моск. "рас"). Навіть ті скорочені форми прикметників збереглися в розмовній мові, хоча так, у СУЛМ представлені скупо (повен, кожен, жоден).		*За майже 600 років існування діалект не зміг створити абсолютно ніяких нових граматичних категорій чи морфологічних одиниць. Більше того, багато категорій, перейнятих у [[Русь\|Русі]] разом з мовою, вилучилися з вжитку [[Московити\|суздальців]] за ненеохідністю. Усі інакші від української лексичні одиниці були запозичені або з болгарської через церковнослов'янську або з мов фіно-угорських племен тих земель. Інші ж - скалічені українські (рус. "роз" - моск. "рас"). Навіть ті скорочені форми прикметників збереглися в розмовній мові, хоча так, у СУЛМ представлені скупо (повен, кожен, жоден).

	*Переважну відмінність у сучасній лексичній структурі між руською (українською) та т. з. "російською мовою" складають слова, запозичені з інших мов. Виключенням є лише неологізми вигадані такими вченими, як Карамзін <ref>[~~http~~://ru.wikipedia.org/wiki/Карамзин,_Николай_Михайлович#Введённые_неологизмы Підтвердження]</ref>, та як бачимо більшість це такі ж запозичення, та декілька - особисті словотвори на основі тих же коренів.		*Переважну відмінність у сучасній лексичній структурі між руською (українською) та т. з. "російською мовою" складають слова, запозичені з інших мов. Виключенням є лише неологізми вигадані такими вченими, як Карамзін <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/Карамзин,_Николай_Михайлович#Введённые_неологизмы Підтвердження]</ref>, та як бачимо більшість це такі ж запозичення, та декілька - особисті словотвори на основі тих же коренів.

	*Незрозумілість для українського мовця московитського діалекту пояснюється лише ледь чи не [[Балтійський діалект\|литвинською]] фонетичною різницею з ледь чи не українським написанням діалекту і присутністю численних запозичень відсутніх в інших діалектах.		*Незрозумілість для українського мовця московитського діалекту пояснюється лише ледь чи не [[Балтійський діалект\|литвинською]] фонетичною різницею з ледь чи не українським написанням діалекту і присутністю численних запозичень відсутніх в інших діалектах.
Рядок 111:		Рядок 111:
	*Окремої мови-то ніякої і немає. І не тому, що вони скористали для основи нашу мову (розмежування є нормальним процесом мовотворення), а тому що після розмежування не створили собі анічогісінько, що могло б свідчити про хоч якусь мовотворчість, чим і пояснюється вражаюча схожість на руську мову 15-ого століття (якби не деградація, була б вражаюча ідентичність). Московитський діалект помирає. Повільно, але <s>швидко</s> рішуче. Про це свідчать такі феєризми, як "чорт-чёрт", "тормаз-тормоз" та "итти-идти". Чисельні представники московитської ментальності добивають його то [[Словник олбанської мови\|падонкофскім]] написанням, викриваючи його неприховано-литвинську фонетику (от тільки цекання і дзекання нема, не біля [[Польща\|Польщі]] все-таки), то викручуванням слів задля надання їм комічного відтінку — "сурйозно","інтєрнєт" та ін.		*Окремої мови-то ніякої і немає. І не тому, що вони скористали для основи нашу мову (розмежування є нормальним процесом мовотворення), а тому що після розмежування не створили собі анічогісінько, що могло б свідчити про хоч якусь мовотворчість, чим і пояснюється вражаюча схожість на руську мову 15-ого століття (якби не деградація, була б вражаюча ідентичність). Московитський діалект помирає. Повільно, але <s>швидко</s> рішуче. Про це свідчать такі феєризми, як "чорт-чёрт", "тормаз-тормоз" та "итти-идти". Чисельні представники московитської ментальності добивають його то [[Словник олбанської мови\|падонкофскім]] написанням, викриваючи його неприховано-литвинську фонетику (от тільки цекання і дзекання нема, не біля [[Польща\|Польщі]] все-таки), то викручуванням слів задля надання їм комічного відтінку — "сурйозно","інтєрнєт" та ін.

	*Різні [[Казковий недоумок\|мітичні істоти]], які ніколи не вчили ~~філолоґію~~ і навіть у школі прогулювали уроки непотрібної української і потрібної, але такої ж нудної "російської", стверджують звідкись, що їх діалект багатший за наддніпрянський (що, звісно ж, неправда, як ви самі переконались), на численних демонстраціях виступають з гаслами "Мьі хотім говоріть по-русскі", забуваючи, що наша держава як ніхто надає їм честь говорити саме руською, а не по-москвинськи.		*Різні [[Казковий недоумок\|мітичні істоти]], які ніколи не вчили філологію і навіть у школі прогулювали уроки непотрібної української і потрібної, але такої ж нудної "російської", стверджують звідкись, що їх діалект багатший за наддніпрянський (що, звісно ж, неправда, як ви самі переконались), на численних демонстраціях виступають з гаслами "Мьі хотім говоріть по-русскі", забуваючи, що наша держава як ніхто надає їм честь говорити саме руською, а не по-москвинськи.

	== Цікаві факти ==		== Цікаві факти ==