Словотвір - Історія редагувань

Admin2: /* Пацієнти */

2024-05-12T18:03:36Z

Пацієнти

← Попередня версія		Версія за 21:03, 12 травня 2024
Рядок 12:		Рядок 12:
	Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. Та окрім них є ще досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група не менш схиблених вар'ятів, які навпаки розпинаються за збережння запозичень із німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]		Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. Та окрім них є ще досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група не менш схиблених вар'ятів, які навпаки розпинаються за збережння запозичень із німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]

	Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму). Навіть сам [[Юродливий]] проводив кроком повз.		Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Хуяч українізації#Приклади\|Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму). Навіть сам [[Юродливий]] проводив кроком повз.

	== Примітки ==		== Примітки ==

Petrovych.php: rollbackEdits.php mass rollback

2022-10-24T00:25:45Z

rollbackEdits.php mass rollback

← Попередня версія	Версія за 03:25, 24 жовтня 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		[[Файл:Logo Slovotvir.png\|thumb\|Лоґо]]
		'''Словотвір''' — за початковим задумом засновників, сайт для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів. Попервах дійсно був корисним, насамперед тому, що там добирали відповідники новомодним [[Англійська мова\|англіцизмам]]. Тепер там феєрія даунізму в усі поля.

		== Що це і навіщо? ==
		Теоретично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення [[Українська мова\|української мови]] від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують кожного, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити питомими словами. Звісно, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «[[комікс]]», «застосунок» замість «аплікація» тощо). Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в [[Укрмережа\|укрмережі]], та ж «вподобайка» чого варта.

		Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безневинні слова, які українська давним-давно запозичила й перетравила, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»<ref>А латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім</ref>. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.

		Нерідко скочуються на Словотворі й до творення лютої хуйні рівня меметичної «спалахуйки» чи «пісюнкового злодія»<ref>Нагадуємо, що ці слова придумали москалі для стьобу української, але тут «пуристи» перевершили їх</ref>. Скажімо, замість «планшет» [https://slovotvir.org.ua/words/planshet пропонують «гортайчик»]. А замість «селфі» втулили якісь [https://slovotvir.org.ua/words/selfi «самчики» й «себешки»]. Хіба ж це той словотвір, який потрібен нам? Хіба ж такий пуризм треба українській мові? Можливо, комусь дійсно до вподоби таке дитяче белькотіння, але чи є потреба в такій комічній мові з -айчиками, -айками, -ейками, -еньками й іншми сюсюканням? Навіть на самому ж Словотворі деякі юзери обурюються.

		== Пацієнти ==
		Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. Та окрім них є ще досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група не менш схиблених вар'ятів, які навпаки розпинаються за збережння запозичень із німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]

		Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму). Навіть сам [[Юродливий]] проводив кроком повз.

		== Примітки ==
		{{reflist}}

		== Посилання ==
		* [https://slovotvir.org.ua/ Словотвір]
		* [https://slovotvir.org.ua/about Висока думка творців "Словотвору" щодо їх проєкту]

		{{Мови}}
		{{Мережеві місця}}
		[[Категорія:Сайти]]
		[[Категорія:Мова]]

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-10-23T16:01:38Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 19:01, 23 жовтня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~[[Файл:Logo Slovotvir.png\|thumb\|Лоґо]]~~
	'''Словотвір''' — за початковим задумом засновників, сайт для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів. Попервах дійсно був корисним, насамперед тому, що там добирали відповідники новомодним [[Англійська мова\|англіцизмам]]. Тепер там феєрія даунізму в усі поля.

	~~== Що це і навіщо? ==~~
	Теоретично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення [[Українська мова\|української мови]] від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують кожного, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити питомими словами. Звісно, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «[[комікс]]», «застосунок» замість «аплікація» тощо). Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в [[Укрмережа\|укрмережі]], та ж «вподобайка» чого варта.

	Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безневинні слова, які українська давним-давно запозичила й перетравила, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»<ref>А латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім</ref>. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.

	Нерідко скочуються на Словотворі й до творення лютої хуйні рівня меметичної «спалахуйки» чи «пісюнкового злодія»<ref>Нагадуємо, що ці слова придумали москалі для стьобу української, але тут «пуристи» перевершили їх</ref>. Скажімо, замість «планшет» [https://slovotvir.org.ua/words/planshet пропонують «гортайчик»]. А замість «селфі» втулили якісь [https://slovotvir.org.ua/words/selfi «самчики» й «себешки»]. Хіба ж це той словотвір, який потрібен нам? Хіба ж такий пуризм треба українській мові? Можливо, комусь дійсно до вподоби таке дитяче белькотіння, але чи є потреба в такій комічній мові з -айчиками, -айками, -ейками, -еньками й іншми сюсюканням? Навіть на самому ж Словотворі деякі юзери обурюються.

	~~== Пацієнти ==~~
	Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. Та окрім них є ще досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група не менш схиблених вар'ятів, які навпаки розпинаються за збережння запозичень із німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]

	Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму). Навіть сам [[Юродливий]] проводив кроком повз.

	~~== Примітки ==~~
	~~{{reflist}}~~

	~~== Посилання ==~~
	* [https://slovotvir.org.ua/ Словотвір]
	* [https://slovotvir.org.ua/about Висока думка творців "Словотвору" щодо їх проєкту]

	~~{{Мови}}~~
	~~{{Мережеві місця}}~~
	~~[[Категорія:Сайти]]~~
	~~[[Категорія:Мова]]~~

Kavinsky в 09:31, 23 листопада 2020

2020-11-23T09:31:11Z

← Попередня версія		Версія за 12:31, 23 листопада 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Недопис}}~~
	[[Файл:Logo Slovotvir.png\|thumb\|Лоґо]]		[[Файл:Logo Slovotvir.png\|thumb\|Лоґо]]
	'''Словотвір''' — за початковим задумом засновників, сайт для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів. Попервах дійсно був корисним, насамперед тому, що там добирали відповідники новомодним [[Англійська мова\|англіцизмам]]. Тепер там феєрія даунізму в усі поля.		'''Словотвір''' — за початковим задумом засновників, сайт для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів. Попервах дійсно був корисним, насамперед тому, що там добирали відповідники новомодним [[Англійська мова\|англіцизмам]]. Тепер там феєрія даунізму в усі поля.

Kavinsky: /* Що це і навіщо? */

2020-11-23T09:30:44Z

Що це і навіщо?

← Попередня версія		Версія за 12:30, 23 листопада 2020
Рядок 4:		Рядок 4:

	== Що це і навіщо? ==		== Що це і навіщо? ==
	Теоретично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення [[Українська мова\|української мови]] від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують кожного, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити питомими словами. ~~А проте~~, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «[[комікс]]», «застосунок» замість «аплікація» тощо). Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в [[Укрмережа\|укрмережі]], та ж «вподобайка» чого варта.		Теоретично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення [[Українська мова\|української мови]] від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують кожного, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити питомими словами. Звісно, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «[[комікс]]», «застосунок» замість «аплікація» тощо). Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в [[Укрмережа\|укрмережі]], та ж «вподобайка» чого варта.

	Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безневинні слова, які українська давним-давно запозичила й перетравила, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»<ref>А латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім</ref>. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.		Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безневинні слова, які українська давним-давно запозичила й перетравила, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»<ref>А латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім</ref>. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.

Kavinsky: /* Пацієнти */

2020-11-23T09:29:54Z

Пацієнти

← Попередня версія		Версія за 12:29, 23 листопада 2020
Рядок 11:		Рядок 11:

	== Пацієнти ==		== Пацієнти ==
	Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. ~~А втім,~~ окрім них є досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група ~~таких же~~ вар'ятів, які навпаки розпинаються за ~~запозичення з~~ німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]		Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. Та окрім них є ще досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група не менш схиблених вар'ятів, які навпаки розпинаються за збережння запозичень із німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]

	Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму)~~, і~~ сам [[Юродливий]].		Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму). Навіть сам [[Юродливий]] проводив кроком повз.

	== Примітки ==		== Примітки ==

Kavinsky: /* Пацієнти */

2020-11-21T10:35:02Z

Пацієнти

← Попередня версія		Версія за 13:35, 21 листопада 2020
Рядок 11:		Рядок 11:

	== Пацієнти ==		== Пацієнти ==
	Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. А втім, окрім них є досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша ~~груп~~ таких же вар'ятів, які навпаки розпинаються за запозичення з німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]		Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. А втім, окрім них є досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша група таких же вар'ятів, які навпаки розпинаються за запозичення з німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]

	Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму), і сам [[Юродливий]].		Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму), і сам [[Юродливий]].

Kavinsky: /* Пацієнти */

2020-11-21T10:34:46Z

Пацієнти

← Попередня версія		Версія за 13:34, 21 листопада 2020
Рядок 11:		Рядок 11:

	== Пацієнти ==		== Пацієнти ==
	Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. А втім, окрім них є досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках.~~<ref>Але~~ є ще менша груп таких же вар'ятів, які розпинаються за запозичення з німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]~~</ref>~~		Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. А втім, окрім них є досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках. Між іншим, є ще менша груп таких же вар'ятів, які навпаки розпинаються за запозичення з німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]

	Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму), і сам [[Юродливий]].		Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму), і сам [[Юродливий]].

Kavinsky: /* Пацієнти */

2020-11-21T10:34:08Z

Пацієнти

← Попередня версія		Версія за 13:34, 21 листопада 2020
Рядок 11:		Рядок 11:

	== Пацієнти ==		== Пацієнти ==
	Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. А втім, окрім них є досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках.		Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. А втім, окрім них є досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках.<ref>Але є ще менша груп таких же вар'ятів, які розпинаються за запозичення з німецької, [https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat moar тут]</ref>

	Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму), і сам [[Юродливий]].		Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму), і сам [[Юродливий]].

Kavinsky в 10:19, 21 листопада 2020

2020-11-21T10:19:13Z

← Попередня версія		Версія за 13:19, 21 листопада 2020
Рядок 4:		Рядок 4:

	== Що це і навіщо? ==		== Що це і навіщо? ==
	~~Теортично~~ Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення [[Українська мова\|української мови]] від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують ~~тих~~, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити ~~на питомі слова~~. А проте, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «[[комікс]]», «застосунок» замість «аплікація») ~~тощо~~. Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в [[Укрмережа\|укрмережі]], та ж «вподобайка» чого варта.		Теоретично Словотвір — це спільнота зацікавлених осіб, які мають перед собою благу мету: очищення [[Українська мова\|української мови]] від зайвих чужомовних запозичень, які лише засмічують мовлення. І справді, ті всякі «івенти», «кейси», «афтепаті» та інші «хенд-мейди» дратують кожного, хто має хоч якесь чуття мови, або принаймні добре знає її лексику. Ці варваризми можна безболісно замінити питомими словами. А проте, чимало запозичень позначають якісь нові поняття і явища (передовсім у техніці), яким, здавалося би, відповідників ми не маємо. Та ніщо не заважає творити нові слова (приміром, «обліківка» замість «акаунт», «мальопис» замість «[[комікс]]», «застосунок» замість «аплікація» тощо). Деякі словечка вже навіть встигли вкоренитися в [[Укрмережа\|укрмережі]], та ж «вподобайка» чого варта.

	Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі ~~безвинні~~ слова, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»<ref>а латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім</ref>. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.		Файно? Файно. Принаймні, так воно було, допоки на Словотворі не почали з'являтися одні за одними мовні фріки, які ні з того ні з сього взялися за заміну геть усіх чужизмів у мові, попри те, що це, блядь, сізіфова праця. От вони і перекладають такі безневинні слова, які українська давним-давно запозичила й перетравила, як «дах» (бо воно, бачте, германізм!), «гімн», «шлях», «будувати», та й навіть латинізми типу «елемент» чи «інформація»<ref>А латина ж давно як здохла, тому українській мові не загрожує зовсім</ref>. Так-так, усі ці слова разом із перекладами легко можна відшукати там.

	Нерідко скочуються на Словотворі й до творення лютої хуйні рівня меметичної «спалахуйки» чи «пісюнкового злодія»<ref>~~нагадуємо~~, що ці слова придумали москалі~~, щоби обстьобувати українську мову~~, але тут «пуристи» перевершили ~~усіх~~</ref>. Скажімо, [https://slovotvir.org.ua/words/planshet ~~ось пропоновані переклади~~] ~~слова «планшет»~~. Хіба ж це той словотвір, який потрібен нам? Хіба ж такий пуризм треба українській мові?		Нерідко скочуються на Словотворі й до творення лютої хуйні рівня меметичної «спалахуйки» чи «пісюнкового злодія»<ref>Нагадуємо, що ці слова придумали москалі для стьобу української, але тут «пуристи» перевершили їх</ref>. Скажімо, замість «планшет» [https://slovotvir.org.ua/words/planshet пропонують «гортайчик»]. А замість «селфі» втулили якісь [https://slovotvir.org.ua/words/selfi «самчики» й «себешки»]. Хіба ж це той словотвір, який потрібен нам? Хіба ж такий пуризм треба українській мові? Можливо, комусь дійсно до вподоби таке дитяче белькотіння, але чи є потреба в такій комічній мові з -айчиками, -айками, -ейками, -еньками й іншми сюсюканням? Навіть на самому ж Словотворі деякі юзери обурюються.

	== Пацієнти ==		== Пацієнти ==
	* [[Юрко Зелений]]		Народ на Словотворі вельми різношерстий. Є користувачі, які таки тямлять в українській мові й пропонують дійсно гожі й цікаві переклади запозичень. А втім, окрім них є досить помітна купка мовних експериментаторів та інших фріків від філології, які чи то не зрозуміли первинного задуму сайту, чи то просто перекрутили його, і які перекладають '''будь-які''' запозичення (навіть доволі старі й цілком усталені), виводячи свої пропозиції від богом забутих давньоруських коренів, або ж, що частіше буває, просто конвульсійно риючись у словниках.
	* [[Юродливий]]
			Сидять там і люди з особливими правописними й абетковими потребами, як-от [[Юрко Зелений]], який ще в нульових почав цікавитися творенням неологізмів (нині він полегеньку скочується до галицького сепаратизму), і сам [[Юродливий]].

	== Примітки ==		== Примітки ==