Стаття «Тарас Шевченко» ім. ім. Т. Г. Шевченка - Історія редагувань

Рататуй в 07:30, 17 вересня 2024

2024-09-17T07:30:24Z

← Попередня версія		Версія за 10:30, 17 вересня 2024
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Хороша\|день пам'яті Великого Кобзаря нашого Тараса Шевченка}}		{{Хороша\|день пам'яті Великого Кобзаря нашого Тараса Шевченка}}
	[[Файл:256480 4.jpg\|міні\|~~Глядячи~~ з цієї ~~[[СРСР\|соцреалістичної]]~~ картини Тарас немовби каже нам: «Не бачу гідної статті про себе»]]		[[Файл:256480 4.jpg\|міні\|Дивлячись з цієї картини Тарас немовби каже нам: «Не бачу гідної статті про себе»]]
	<blockquote>''Ця стаття написана про головного українського письменника, ікону справжнього українця, Тараса Григоровича Шевченка і названа іменем імені Т.Г. Шевченка, оскільки бути названою самим іменем Т.Г. Шевченка вона не гідна через те, що написана не самим О, Великим.''		<blockquote>''Ця стаття написана про головного українського письменника, ікону справжнього українця, Тараса Григоровича Шевченка і названа іменем імені Т.Г. Шевченка, оскільки бути названою самим іменем Т.Г. Шевченка вона не гідна через те, що написана не самим О, Великим.''

Admin2: /* Галерея ім. ім. Шевченка */

2024-04-18T15:33:35Z

Галерея ім. ім. Шевченка

← Попередня версія		Версія за 18:33, 18 квітня 2024
Рядок 138:		Рядок 138:
	Копали ями.jpg\|[[Сороміцькі пісні\|В Переп’яті у ямі<br />Копали там хуями.]]		Копали ями.jpg\|[[Сороміцькі пісні\|В Переп’яті у ямі<br />Копали там хуями.]]
	</gallery>		</gallery>

			== Відео ім. ім. Шевченка ==
			{{Videogallery\|cols=3\|widths=321
			\|youtube\|BvteGH_Z9w8\|Тарас Шевченко: інфлуенсер №1 \| комік+історик
			}}

	== Абзац «Див. також» ім. ім. Шевченка ==		== Абзац «Див. також» ім. ім. Шевченка ==

MiskoGe: /* Абзац "Плебейські думки" ім. ім. Шевченка = */ забагато знаків дорівнює в цій Довершеній статті

2023-11-23T21:41:01Z

Абзац "Плебейські думки" ім. ім. Шевченка =: забагато знаків дорівнює в цій Довершеній статті

← Попередня версія		Версія за 00:41, 24 листопада 2023
Рядок 106:		Рядок 106:
	Писав також прозу, навіть російською.		Писав також прозу, навіть російською.

	== Абзац "Плебейські думки" ім. ім. Шевченка ===		== Абзац "Плебейські думки" ім. ім. Шевченка ==
	{{Цитата\|Апостол правди і науки,<br />Котрого ждав ти день по дню,<br />Прийшов, простяг потужні руки, —<br />І легіон ім'я йому.<br />		{{Цитата\|Апостол правди і науки,<br />Котрого ждав ти день по дню,<br />Прийшов, простяг потужні руки, —<br />І легіон ім'я йому.<br />

Admin2: /* Абзац «Див. також» ім. ім. Шевченка */

2023-04-10T20:04:20Z

Абзац «Див. також» ім. ім. Шевченка

← Попередня версія		Версія за 23:04, 10 квітня 2023
Рядок 143:		Рядок 143:
	*[[Шевченкофранко і всі всі всі...]]		*[[Шевченкофранко і всі всі всі...]]
	*[[Олесь Бузина]]		*[[Олесь Бузина]]
			*[[Архів:Мені тринадцятий минало]]
	*[http://inciklopedia.org/wiki/Українська_Церква_Батька_Тараса Церква Батька Тараса]		*[http://inciklopedia.org/wiki/Українська_Церква_Батька_Тараса Церква Батька Тараса]
	*[http://litopys.org.ua/shevchenko/spog37.htm Спогади сучасників про Шеву]		*[http://litopys.org.ua/shevchenko/spog37.htm Спогади сучасників про Шеву]

Admin2: /* Абзац «Меми» ім. ім. Шевченка */

2021-09-23T09:32:22Z

Абзац «Меми» ім. ім. Шевченка

← Попередня версія		Версія за 12:32, 23 вересня 2021
Рядок 23:		Рядок 23:

	== Абзац «Меми» ім. ім. Шевченка ==		== Абзац «Меми» ім. ім. Шевченка ==
			{{Youtube\|lEyaOcEagrg\| Шевченко на українському екрані }}
	* «Пам’ятайте мене незлим тихим словом» — кажуть коли слово зле та ймовірно нетихе.		* «Пам’ятайте мене незлим тихим словом» — кажуть коли слово зле та ймовірно нетихе.
	* '''Обережно! Кацапська:''' «Короче, залез я в холодильник, взял помидору, огурец, зелень, хотел салат сделать. Ну естественно, салат надо делать с майонезом, иначе какой нормальный человек его есть будет. Я все нарезал и вдруг понял, что майонез я забыл, чёртов слоупок. Открываю холодильник, беру майонез и вдруг понимаю, что передо мной лежит сало. Никогда раньше не ел сала, а тут вдруг захотелось, ну думаю, раз захотелось, почему бы и не съесть. Пока заправил салат, нарезал сало, все как положено, покушал и тут вдруг все перефарбувалося у жовтоблакитний колiр, гул та рокiт, їбати в сраку, що за гімно, нічого не зрозуміло, вилазить із землі Тарас Шевченко и каже якусь хуйню про москалів і мораль, старий педаль, хулі йому у землі не лєжалось бл?*:!? Відтепер окрім української мови я ніхуя не розумію. Здається сало було прокляте.»		* '''Обережно! Кацапська:''' «Короче, залез я в холодильник, взял помидору, огурец, зелень, хотел салат сделать. Ну естественно, салат надо делать с майонезом, иначе какой нормальный человек его есть будет. Я все нарезал и вдруг понял, что майонез я забыл, чёртов слоупок. Открываю холодильник, беру майонез и вдруг понимаю, что передо мной лежит сало. Никогда раньше не ел сала, а тут вдруг захотелось, ну думаю, раз захотелось, почему бы и не съесть. Пока заправил салат, нарезал сало, все как положено, покушал и тут вдруг все перефарбувалося у жовтоблакитний колiр, гул та рокiт, їбати в сраку, що за гімно, нічого не зрозуміло, вилазить із землі Тарас Шевченко и каже якусь хуйню про москалів і мораль, старий педаль, хулі йому у землі не лєжалось бл?*:!? Відтепер окрім української мови я ніхуя не розумію. Здається сало було прокляте.»

MiskoGe в 17:29, 2 серпня 2021

2021-08-02T17:29:01Z

← Попередня версія		Версія за 20:29, 2 серпня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
			{{Хороша\|день пам'яті Великого Кобзаря нашого Тараса Шевченка}}
	[[Файл:256480 4.jpg\|міні\|Глядячи з цієї [[СРСР\|соцреалістичної]] картини Тарас немовби каже нам: «Не бачу гідної статті про себе»]]		[[Файл:256480 4.jpg\|міні\|Глядячи з цієї [[СРСР\|соцреалістичної]] картини Тарас немовби каже нам: «Не бачу гідної статті про себе»]]
	<blockquote>''Ця стаття написана про головного українського письменника, ікону справжнього українця, Тараса Григоровича Шевченка і названа іменем імені Т.Г. Шевченка, оскільки бути названою самим іменем Т.Г. Шевченка вона не гідна через те, що написана не самим О, Великим.''		<blockquote>''Ця стаття написана про головного українського письменника, ікону справжнього українця, Тараса Григоровича Шевченка і названа іменем імені Т.Г. Шевченка, оскільки бути названою самим іменем Т.Г. Шевченка вона не гідна через те, що написана не самим О, Великим.''

Admin2: /* Галерея ім. ім. Шевченка */

2021-05-16T20:36:14Z

Галерея ім. ім. Шевченка

← Попередня версія		Версія за 23:36, 16 травня 2021
Рядок 131:		Рядок 131:
	Shevchenko with friends (1859).jpg\|[[Гіпстер]]и 19 століття. Зліва направо: О. М .Лазаревський (?), М. М. Лазаревський, Т. Г. Шевченко, Г. М. Честахівський, П. І. Якушкін. 1859. [[Російська література\|Санкт-Петербург]].		Shevchenko with friends (1859).jpg\|[[Гіпстер]]и 19 століття. Зліва направо: О. М .Лазаревський (?), М. М. Лазаревський, Т. Г. Шевченко, Г. М. Честахівський, П. І. Якушкін. 1859. [[Російська література\|Санкт-Петербург]].
	Файл:Шевченко Наруто.png\|Онєме		Файл:Шевченко Наруто.png\|Онєме
	~~Example.jpg\|Опис1~~
	~~Example.jpg\|Опис2~~
	Eoq7-XjXYAAC 7i.jpg\|Клінічне заперечення		Eoq7-XjXYAAC 7i.jpg\|Клінічне заперечення
	EoLQNzzWEAE1mws.png\|Клясика в руках нащадків		EoLQNzzWEAE1mws.png\|Клясика в руках нащадків

94.153.70.152: /* Абзац «Стиль одягу» ім. ім. ім. Шевченка */

2021-02-27T08:42:48Z

Абзац «Стиль одягу» ім. ім. ім. Шевченка

← Попередня версія		Версія за 11:42, 27 лютого 2021
Рядок 19:		Рядок 19:

	=== Абзац «Стиль одягу» ім. ім. ім. Шевченка ===		=== Абзац «Стиль одягу» ім. ім. ім. Шевченка ===
	Хоч Шевченко й тусувався з ~~петеребурзьким~~ бомондом і стежив за тогочасною модою, він завжди педалював та наголошував на своєму народництві, тому й полюбляв носити кожуха, хоч мав у своєму гардеробі єнотові шарфи та інші [[гіпстер]]ські речі. Кожух та шапка були, скоріше, символами селянства, яке геть не було представлене кимось поза селом, а тим паче - у тогочасній столиці. Тому його перевдягання у селюка можна розцінювати як демарш перед столичною, здебільшого кацапською, публікою. Цим він немов казав: "Подивіться! Я, син мужика і з бидлянського роду, та я не цураюся свого походження! Я разом з народом! Той художник-писака, з яким ви вчора пили з однієї пляшки, не якийсь там русскій, а цілком собі українець, тож ви будете з цим рахуватись!" Для аналогії з сучасністю можна навести адідасівський спортивний костюм, в які подекуди не гребують з'являтися на публіці й українські зірки. Цим самим вони поріднюють себе з простим піплом, а конкретно - з гопотою. Це також демонструє й те, що людина не зашорена комплексами та упередженнями, а може відверто, з часткою гумору та відвертості, заявити світу: "Так, я простий чувак. Так само, як і більшість з вас. Не забувайте. ким ви є насправді і у якому середовищі ви зростали." Але якщо порівняння з [[гопнік]]ом - суто класово-гумористичне, то ось кожух і вівчарська шапка - це типовий елемент ПОВСЯКДЕННОГО вбрання, в якому люди ходили, працювали та вмирали. Зацікавленість та демонстрація своєї етнічної приналежності прослідковується також і у [[Франко\|Франка]] (згадаймо, що на австрійсько-польську публіку [[Львів\|Львова]] він любив з'являтись саме у [[гуцул]]ьській вишиванці). Втім, Іван Якович обрав для себе вишеньку на торті: парадний одяг - вишиванку, тоді як Тарас Григорович - побутову одежину. Обом митцям в оточенні іноземців, ба більше - панівних на їх землі, конче потрібно було зберегти свою ідентичність. І не тільки зберегти, а й сміливо заявити про неї.		Хоч Шевченко й тусувався з петербурзьким бомондом і стежив за тогочасною модою, він завжди педалював та наголошував на своєму народництві, тому й полюбляв носити кожуха, хоч мав у своєму гардеробі єнотові шарфи та інші [[гіпстер]]ські речі. Кожух та шапка були, скоріше, символами селянства, яке геть не було представлене кимось поза селом, а тим паче - у тогочасній столиці. Тому його перевдягання у селюка можна розцінювати як демарш перед столичною, здебільшого кацапською, публікою. Цим він немов казав: "Подивіться! Я, син мужика і з бидлянського роду, та я не цураюся свого походження! Я разом з народом! Той художник-писака, з яким ви вчора пили з однієї пляшки, не якийсь там русскій, а цілком собі українець, тож ви будете з цим рахуватись!" Для аналогії з сучасністю можна навести адідасівський спортивний костюм, в які подекуди не гребують з'являтися на публіці й українські зірки. Цим самим вони поріднюють себе з простим піплом, а конкретно - з гопотою. Це також демонструє й те, що людина не зашорена комплексами та упередженнями, а може відверто, з часткою гумору та відвертості, заявити світу: "Так, я простий чувак. Так само, як і більшість з вас. Не забувайте. ким ви є насправді і у якому середовищі ви зростали." Але якщо порівняння з [[гопнік]]ом - суто класово-гумористичне, то ось кожух і вівчарська шапка - це типовий елемент ПОВСЯКДЕННОГО вбрання, в якому люди ходили, працювали та вмирали. Зацікавленість та демонстрація своєї етнічної приналежності прослідковується також і у [[Франко\|Франка]] (згадаймо, що на австрійсько-польську публіку [[Львів\|Львова]] він любив з'являтись саме у [[гуцул]]ьській вишиванці). Втім, Іван Якович обрав для себе вишеньку на торті: парадний одяг - вишиванку, тоді як Тарас Григорович - побутову одежину. Обом митцям в оточенні іноземців, ба більше - панівних на їх землі, конче потрібно було зберегти свою ідентичність. І не тільки зберегти, а й сміливо заявити про неї.

	== Абзац «Меми» ім. ім. Шевченка ==		== Абзац «Меми» ім. ім. Шевченка ==

94.153.70.152: /* Абзац «Стиль одягу» ім. ім. ім. Шевченка */ хто ж так складно пише, йопт

2021-02-27T08:41:43Z

Абзац «Стиль одягу» ім. ім. ім. Шевченка: хто ж так складно пише, йопт

← Попередня версія		Версія за 11:41, 27 лютого 2021
Рядок 19:		Рядок 19:

	=== Абзац «Стиль одягу» ім. ім. ім. Шевченка ===		=== Абзац «Стиль одягу» ім. ім. ім. Шевченка ===
	~~Не дивлячись на те, що~~ Шевченко тусувався з ~~перебурзьким~~ бомондом ~~та слідкував~~ за тогочасною модою, він завжди педалював та наголошував на своєму народництві~~. Ба більше~~, це й ~~стало причиною того, що він~~ полюбляв носити кожуха, хоч й мав у своєму гардеробі єнотові шарфи та інші [[гіпстер]]ські речі. Кожух та шапка були, скоріше, символами селянства, яке геть не було ~~репрезентоване~~ кимось поза селом, а тим паче - у тогочасній столиці. Тому його перевдягання у селюка можна розцінювати як демарш перед столичною, здебільшого кацапською, публікою. Цим він немов казав: "Подивіться! Я, син мужика і з бидлянського роду, та я не цураюся свого походження! Я разом з народом! Той художник-писака, з яким ви вчора пили з однієї пляшки, не якийсь там русскій, а цілком собі українець, тож ви будете з цим рахуватись!" Для аналогії з сучасністю можна навести адідасівський спортивний костюм, в які подекуди не гребують з'являтися на публіці й українські зірки. Цим самим вони поріднюють себе з простим піплом, а конкретно - з гопотою. Це також демонструє й те, що людина не зашорена комплексами та упередженнями, а може відверто, з часткою гумору та відвертості, заявити світу: "Так, я простий чувак. Так само, як і більшість з вас. Не забувайте. ким ви є насправді і у якому середовищі ви зростали." Але якщо порівняння з [[гопнік]]ом - суто ~~классово~~-гумористичне, то ось кожух я вівчарська шапка - це типовий елемент ПОВСЯКДЕННОГО вбрання, в якому люди ходили, працювали та вмирали ~~кожного дня~~. Зацікавленість та демонстрація своєї етнічної приналежності прослідковується також і у [[Франко\|Франка]] (згадаймо, що на австрійсько-польську публіку [[Львів\|Львова]] він любив з'являтись саме у [[гуцул]]ьській вишиванці). Втім, Іван Якович обрав для себе вишеньку на торті: парадний одяг - вишиванку, тоді як Тарас Григорович - побутову одежину. Обом митцям в оточенні іноземців, ба більше - панівних на їх землі, конче потрібно було зберегти свою ідентичність. І не тільки зберегти, а й сміливо заявити про неї.		Хоч Шевченко й тусувався з петеребурзьким бомондом і стежив за тогочасною модою, він завжди педалював та наголошував на своєму народництві, тому й полюбляв носити кожуха, хоч мав у своєму гардеробі єнотові шарфи та інші [[гіпстер]]ські речі. Кожух та шапка були, скоріше, символами селянства, яке геть не було представлене кимось поза селом, а тим паче - у тогочасній столиці. Тому його перевдягання у селюка можна розцінювати як демарш перед столичною, здебільшого кацапською, публікою. Цим він немов казав: "Подивіться! Я, син мужика і з бидлянського роду, та я не цураюся свого походження! Я разом з народом! Той художник-писака, з яким ви вчора пили з однієї пляшки, не якийсь там русскій, а цілком собі українець, тож ви будете з цим рахуватись!" Для аналогії з сучасністю можна навести адідасівський спортивний костюм, в які подекуди не гребують з'являтися на публіці й українські зірки. Цим самим вони поріднюють себе з простим піплом, а конкретно - з гопотою. Це також демонструє й те, що людина не зашорена комплексами та упередженнями, а може відверто, з часткою гумору та відвертості, заявити світу: "Так, я простий чувак. Так само, як і більшість з вас. Не забувайте. ким ви є насправді і у якому середовищі ви зростали." Але якщо порівняння з [[гопнік]]ом - суто класово-гумористичне, то ось кожух і вівчарська шапка - це типовий елемент ПОВСЯКДЕННОГО вбрання, в якому люди ходили, працювали та вмирали. Зацікавленість та демонстрація своєї етнічної приналежності прослідковується також і у [[Франко\|Франка]] (згадаймо, що на австрійсько-польську публіку [[Львів\|Львова]] він любив з'являтись саме у [[гуцул]]ьській вишиванці). Втім, Іван Якович обрав для себе вишеньку на торті: парадний одяг - вишиванку, тоді як Тарас Григорович - побутову одежину. Обом митцям в оточенні іноземців, ба більше - панівних на їх землі, конче потрібно було зберегти свою ідентичність. І не тільки зберегти, а й сміливо заявити про неї.

	== Абзац «Меми» ім. ім. Шевченка ==		== Абзац «Меми» ім. ім. Шевченка ==

Хуйко в 08:37, 27 лютого 2021

2021-02-27T08:37:09Z

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 23:36, 16 травня 2021
Рядок 131:		Рядок 131:
	Shevchenko with friends (1859).jpg\|[[Гіпстер]]и 19 століття. Зліва направо: О. М .Лазаревський (?), М. М. Лазаревський, Т. Г. Шевченко, Г. М. Честахівський, П. І. Якушкін. 1859. [[Російська література\|Санкт-Петербург]].		Shevchenko with friends (1859).jpg\|[[Гіпстер]]и 19 століття. Зліва направо: О. М .Лазаревський (?), М. М. Лазаревський, Т. Г. Шевченко, Г. М. Честахівський, П. І. Якушкін. 1859. [[Російська література\|Санкт-Петербург]].
	Файл:Шевченко Наруто.png\|Онєме		Файл:Шевченко Наруто.png\|Онєме
	~~Example.jpg\|Опис1~~
	~~Example.jpg\|Опис2~~
	Eoq7-XjXYAAC 7i.jpg\|Клінічне заперечення		Eoq7-XjXYAAC 7i.jpg\|Клінічне заперечення
	EoLQNzzWEAE1mws.png\|Клясика в руках нащадків		EoLQNzzWEAE1mws.png\|Клясика в руках нащадків