https://drama.kropyva.ch/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A1%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8CСуздаль - Історія редагувань2026-09-02T11:10:49ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.39.7https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C&diff=8409&oldid=prevКрушельницький: Перенаправлено на Московія#Суздаль і Русскіє2017-11-05T00:08:56Z<p>Перенаправлено на <a href="/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%8F#Суздаль_і_Русскіє" title="Московія">Московія#Суздаль і Русскіє</a></p>
<table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw="interface">
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<tr class="diff-title" lang="uk">
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 03:08, 5 листопада 2017</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l1">Рядок 1:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 1:</td></tr>
<tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[<del style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Москаль</del>#Суздаль]]</div></td><td class="diff-marker" data-marker="+"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[<ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Московія</ins>#Суздаль <ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">і Русскіє</ins>]]</div></td></tr>
</table>Крушельницькийhttps://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C&diff=8402&oldid=prevКрушельницький: Перенаправлено на Москаль#Суздаль2017-11-04T23:54:58Z<p>Перенаправлено на <a href="/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C#Суздаль" title="Москаль">Москаль#Суздаль</a></p>
<a href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C&diff=8402&oldid=4039">Показати зміни</a>Крушельницькийhttps://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C&diff=4039&oldid=prevAtUkr: Створена сторінка: {{Restore|Суздаль}} {{Цитата|Із етнографічного погляду дев'ять десятих країни (Московії) мали...2017-04-06T15:15:29Z<p>Створена сторінка: {{Restore|Суздаль}} {{Цитата|Із етнографічного погляду дев'ять десятих країни (Московії) мали...</p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>{{Restore|Суздаль}}<br />
{{Цитата|Із етнографічного погляду дев'ять десятих країни (Московії) мали тільки те російське населення, яке залишила тут хвиля недавнього колонізаційного руху. Не було необхідності у той час '''"скребти" росіянина''', аби знайти '''татарина''' і особливо '''фіна'''. Основою населення (Московії. — В. Б.) скрізь було фінське плем'я"<br />
|'''Валишевский К. Йван Грозний'''. — М.: ИКПА, 1989. — Репринтное воспроизведение издания 1912 года., с. 16}}<br />
<br />
== Суздаль. Залещанська земля. Моксель ==<br />
{{Основна|Москалі - фіно-угорці}}<br />
<br />
Це все синоніми - назви отого, нібито, за москальськими переказами, слов'янського краю, відкіля москалі узяли своє слов'янство.<br />
<br />
За їх твердженнями, саме сюди слов'яни з [[Русь|Київської Руси]] прямували масово, і "запліднили слов'янством" фіно-угорські племена; а цей синтез і дав нам потім '''[[Москалі|Великоросів]]'''<br />
<br />
Слід відзначити очевидну істину: доріг, що з'єднували у XII столітті суздальську землю Моксель із землями Києва, практично не існувало. Усі землі між ними були вкриті дрімучими лісами й непрохідними болотами. <br />
<br />
Не було потреби наддніпрянським слов'янам втікати "за тридев'ять земель", щоб заховатися від печенігів, половців або монголо-татар, — навколо простиралися свої рідні ліси. І кочівники пересувалися по відкритій місцевості, забезпечуючи коней пашею. Ще М. М. Карамзін писав: "Татари не полюбляли воювати в зимовий час, без паші..." Рухалися вони зазвичай із півдня або сходу.<br />
Лише вигнані з наділів князі та їхні дружини прямували на північний схід, прихоплюючи собі нові володіння, разом із фінськими племенами, що жили на тих землях. А з князьками йшли отці-місіонери, допомагаючи "зросійщувати" землю.<br />
<br />
Професор С. М. Соловйов ([[москаль]]), коли йому доводилося засуджувати спротив фінських племен князеві, мимоволі, як М. М. Карамзін і В. О. Ключевський, виказував у своїх книгах слова істини. Подібними словами, як цвяхами, він забивав '''труну облудної ідеї про слов'янське походження населення суздальської, а згодом московської землі'''.<br />
Послухайте ці одкровення:<br />
"Лише коли по смерті Боголюбського ростовці висловили свої вимоги, почалася відкрита боротьба між ними і братами Андрія, яка закінчилася поразкою ростовців. Не дивно, що боротьба була нетривала; звернувши увагу на розташування Ростова, важко припустити, щоб це місто було сильне, мало численне народонаселення внаслідок великої торговельної діяльності; важко припустити, щоб це місто, заховане своїми засновниками, фінською мерєю від живого шляху, від Волги, до сумного мертвотного озера, щоб це місто (Ростов Великий) процвітало, як Новгород, Смоленськ, Полоцьк" - Соловьев С. М. Чтения й рассказьі по истории России. —М.: Правда, 1989., с 224.<br />
<br />
Ось вона — ключова істина!<br />
<br />
'''Ростовсько-суздальська земля до приходу Рюриковичів''' зі своїми ватагами давно була заселена фінськими племенами. І сторонній князь тут, точнісінько як і серед слов'янських племен у Русі, кочував від одного селища до іншого, де приймуть.<br />
<br />
Усі "великоросійські історики" — ті, які писали за династії Романових, і радянські, з "піною на губах" насаджували думку, що з утворенням ростовсько-суздальських князівств старі київські князівства і сам [[Київ]] одразу ж захиріли, а центр розвитку перемістився у Володимир, Ростов, Суздаль та ін. Мовляв, відбулося закономірне спадкоємне переміщення. Але це твердження — брехня Російської імперії!<br />
<br />
Із появою Ростовсько-суздальського князівства, а пізніше Московського, ця '''забута Богом земля''' ще цілих п'ять сотень літ була найбільшою глибинкою Європи, диким краєм, який не мав ані найменшої можливості змагатися навіть із тодішнім розореним Києвом.<br />
<br />
Послухаймо ще раз завідувача кафедри російської історії Московського університету професора С. М. Соловйова:<br />
"Занепало стародавнє вічове місто (мова про Ростов кінця XII століття), і на півночі встановилося одноманіття: всі міста нові, незначні; Ростов занедбаний, Володимир не встиг іще піднятись як столиця великокнязівська, коли був розорений татарами і також занедбаний; великі князі живуть у своїх опричинах, у своїх спадкоємних містах... Міста є тут (на півночі, у країні Моксель) переважно великими обгородженими селами..." - Соловьев С. М. Чтения й рассказьі по истории России. —М.: Правда, 1989, с 224-225<br />
<br />
Саме такими були міста-села ростовсько-суздальської землі, цієї майбутньої Московії, а пізніше Великоросії, у другій половині XIII століття. І заселені ті землі були фінськими племенами '''мурома, весь, мери, мещера, мокша, печора, мордва, марі''' та інші. Як бачимо, були це зовсім не русичі (слов'яни), а стародавня Фінська Вітчизна, яка спорудила на своїй споконвічній землі села-міста: Ростов, Суздаль, Муром та інші.<br />
<br />
== Як у 1253 році називали майбутній народ Московії ==<br />
Саме так — '''Моксель'''!<br />
Сумніватися не доводиться: адже і М. М. Карамзін, і С. М. Соловйов, і В. О. Ключевський у своїх "Історіях" підтвердили факт входження '''в 1253 році "ростовсько-суздальських князівств" до складу володінь хана Сартака, сина Батия'''.<br />
Вільгельм де Рубрук у 1253 році зафіксував такий розподіл земель між Батиєм і Сартаком: <br />
<br />
Сартак володів землями Золотої Орди від Дону до Волги і від Каспійського й Азовського морів до північних місць країни Моксель, куди дійшли коні татаро-монголів у 1238 році. Жили у "країні Сартаха" в ті роки, крім татарських племен, лише "два роди людей": <br />
* Моксель (які їли свинину) <br />
* і Мердиніс (мусульмани)<br />
<br />
Значно пізніше, завдяки зусиллям великоросійських "писарів історії", з'явилася назва — '''"ростовсько-суздальська земля"'''. Великороси завжди бажали, щоб їхня історія базувалася на винятках із правил, на бажаннях правлячої еліти Московії.<br />
<br />
== Суздаль і [[Русь]]. Навколо, власне, назви ==<br />
Усі автори-історики Російської імперії, а згодом — радянської, без докору совісті, як щось саме собою зрозуміле, переносять на суздальську, а далі на московську землі поняття "Русь" і "Руська земля" з першого дня появи Суздаля й Москви. <br />
<br />
Але ми переконуємося, з тих же російських джерел, що це далеко не так, якщо не сказати жорсткіше — абсолютно не так!<br />
<br />
У суздальську землю втік князь-невдаха з роду Рюриковичів, якому не дісталося престолу на Русі.<br />
<br />
'''Русь — це слов'янські племена'''. І раптом, за велінням [[Москалі|великоросів]], так звана суздальська земля, населена фінськими племенами на чолі з князем Рюриковичем, стає частиною руської (слов'янської) землі, простіше кажучи — Руссю. <br />
<br />
'''Найбільший парадокс історії!''' Найбільша облуда, складена великоросами на потребу власної імперії, яка нічого спільного не має з істиною. Брехня з розмахом.<br />
<br />
Поміркуймо: адже не стали із приходом князів-норманів стародавні кияни — поляни, деревляни, сіверяни, уличі, дуліби — норманами. <br />
<br />
Ні! Нікому навіть у страшному сні не примариться, що з приходом у Київ князя Олега і його дружини всі слов'янські племена раптом почали іменуватися норманськими, або норманською землею.<br />
<br />
А всі індіанські племена Центральної та Південної Америки не стали іспанцями або іспанською землею після захоплення їх короною Іспанії. Залишилися індіанцями — навіть після того, як на індіанський престол зійшов віце-король Іспанії.<br />
<br />
Але стосовно '''великих і гордих фінських племен: мокші, мері, мурами, весі, печори, мещері, пермі, марі'''— великороси вчинили страшний злочин, обікравши все: імена, землю, звичаї, '''приторочивши їм абсолютно далеке ім'я — Русь''', замість їхнього ж таки '''споконвічного — Моксель!''' Ще одна засаднича брехня російської історії!<br />
<br />
Отже, як же закінчив своє правління суздальською землею князь-залешанин — "перший великорос"?<br />
Звернімося знову до професора В. О. Ключевського:<br />
<br />
"Від часу своєї втечі з Вишгорода в 1155р. Андрій упродовж майже 20-річного безвиїзного сидіння в своїй волості (виявляється, суздальська земля до 1175 року — лише волость, яка годувала "залешанина") облаштував у ній таку адміністрацію, що одразу ж по смерті його там вчинилася цілковита анархія: всюди відбувалися грабежі й убивства, били посадників, тіунів та інших князівських чиновників (слід гадати, простому фінському людові не подобалися побори, насаджувані зайдами)... Ніколи ще на русі (як у "залешанській" суздальській землі з'явилася Русь — відомо тільки великоросам) жодна князівська смерть не супроводжувалася такими ганебними явищами. Причину цього слід шукати в поганому оточенні, яке створив собі князь Андрій своєю сваволею, неперебірливістю, зневагою до звичаїв. У змові проти нього брала участь навіть його друга жінка, родом із камської Болгарії (тобто татарка, а точніше, булгарка), що мстила за зло, заподіяне Андрієм її батьківщині. <br />
<br />
Літопис натякає, як погано облаштоване було суспільство, де жив Андрій: "ненавиділи князя Андрія свої домашні, — свідчить він, — і була гризня люта в Ростовській і Суздальській землі" -КлючевскийВ. О. О русской истории. —М.: Просвещение, 1993, с 113<br />
<br />
'''Ось ми підійшли до розуміння самої суті суспільства ростовсько-суздальської землі'''. <br />
<br />
* Князь, який народився та був вихований на звичаях фінських племен, не міг правити цими племенами, застосовуючи батькові напрацьовані методи. <br />
* Слов'янські й фінські племена вели різний спосіб життя, виховувалися різним середовищем. <br />
* Психологія північного середовища наділила майбутнього першого великороса жорстокістю, недовірою до всіх, абсолютною байдужістю до культури, зневагою до чужих звичаїв тощо.<br />
<br />
== Можна почитати ==<br />
* Павло Штепа. Московство. [http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-23]<br />
* Білінський Володимир Броніславович. КРАЇНА МОКСЕЛЬ, або МОСКОВІЯ [http://usik-igor.at.ua/publ/bilinskij_volodimir_bronislavovich_krajina_moksel_abo_moskovija/2-1-0-56]<br />
<br />
{{Географія}}<br />
{{Москалі}}<br />
[[Категорія:Географія світу]]<br />
[[Категорія:МосКАЛі]]</div>AtUkr