Українські мовні срачі - Історія редагувань

Coole: /* Абеткові срачі */

2025-08-21T21:39:55Z

Абеткові срачі

← Попередня версія		Версія за 00:39, 22 серпня 2025
Рядок 12:		Рядок 12:
	* Питання про те, аби визнати апостроф літерою і виділити йому позицію в абетці.		* Питання про те, аби визнати апостроф літерою і виділити йому позицію в абетці.
	* Г і Ґ - питання ребром зазвичай не ставиться, "г" точно нікуди не пропаде. А от про те чи потрібно вводити ґ і навіщо, ми поговоримо пізніше десь у рамках правописного срачу.		* Г і Ґ - питання ребром зазвичай не ставиться, "г" точно нікуди не пропаде. А от про те чи потрібно вводити ґ і навіщо, ми поговоримо пізніше десь у рамках правописного срачу.
	* Ў в українській мові. Особливо тяжкий випадок борцунів за таке нововведення. По-суті "у нескладове" це щось середнє між "в" та "у" і теоретично служитиме для писемного відділення губно-губної "в" (якою вона має бути всюди в українській мові) від зубно-губної (якою вона часто є природно, і під москальським впливом навіть там, де так само природно не має бути). Аргументація однак іноді ще цікавіша, пропонується ввести літеру, аби іноземцям було легше вчити українську...		* Ў в українській мові. Особливо тяжкий випадок борцунів за таке нововведення. По-суті "у нескладове" це щось середнє між "в" та "у" і теоретично служитиме для писемного відділення губно-губної "в" (якою вона має бути всюди в українській мові) від зубно-губної (якою вона часто є природно, і під москальським впливом навіть там, де так само природно не має бути). Аргументація однак іноді ще цікавіша, пропонується ввести літеру, аби іноземцям було легше вчити українську... Насправді абсолютно марна дискусія, адже якщо на кожний звук в мові робити свою літеру то доведеться на письмі позначати і шва майже в кожному другому слові, але це - як і звук [Ў] виринає в мові природньо - банально через взаємодію звуків між собою, і тим фактом що ваш рот вимушений міняти позиції між звуками не моментально.
	* Виділення особливих місць для африкатів "дз" та "дж" - як то зроблено було донедавна в іспанській мові наприклад зі стійкими буквосполуками. Можна ще й окремі літери ввести! Це можна обговорити, але проблема енергетичної незалежності України - важливіша.		* Виділення особливих місць для африкатів "дз" та "дж" - як то зроблено було донедавна в іспанській мові наприклад зі стійкими буквосполуками. Можна ще й окремі літери ввести! Це можна обговорити, але проблема енергетичної незалежності України - важливіша.
	* Щ - чи потрібна ця літера взагалі, адже і так є дві літери якими можна написати два звуки і головне ані трохи не складніше, аніж вивести цю довбану викручену літеру. Срач має трохи сенсу зогляду на досвід білорусів. Але не має сенсу з практичної точки зору. Східні діалекти ніколи не вимовляють цю літеру як два окремі звуки, натомість - один довгий шиплячий [ɕː], що поступово і починає з'являтись під впливом і в центральних діалектах (особливо помітно на телебаченні, де не дивлячись на всю літературність мови всеж літеру щ вимовляють як попало). Важко сказати чи це є впливом москальскої на українську, чи загальною тенденцією в регіоні, адже колись давно і на болотах ця літера вимовлялась двома окремими звуками шч.		* Щ - чи потрібна ця літера взагалі, адже і так є дві літери якими можна написати два звуки і головне ані трохи не складніше, аніж вивести цю довбану викручену літеру. Срач має трохи сенсу зогляду на досвід білорусів. Але не має сенсу з практичної точки зору. Східні діалекти ніколи не вимовляють цю літеру як два окремі звуки, натомість - один довгий шиплячий [ɕː], що поступово і починає з'являтись під впливом і в центральних діалектах (особливо помітно на телебаченні, де не дивлячись на всю літературність мови всеж літеру щ вимовляють як попало). Важко сказати чи це є впливом москальскої на українську, чи загальною тенденцією в регіоні, адже колись давно і на болотах ця літера вимовлялась двома окремими звуками шч.

Coole: /* Абеткові срачі */

2025-08-21T21:36:33Z

Абеткові срачі

← Попередня версія		Версія за 00:36, 22 серпня 2025
Рядок 7:		Рядок 7:
	* Й чи J - безплідна суперечка про те, що москальська "й" ("і коротке") яка пішла від москальської ж "и" (просто "і"), не пасує українцям, адже у нас "i", як у латинів! А отже має бути "j", що походить від останньої. Дехто вже вживає. Jакий гарниj привід заjвий раз перемикати розкладки клавіатури, чи не так? Останній варіант обмежено вживався на території Австро-Угорщини, і в такому форматі декілька фраз самого Івана Франка попали в оригіналі на купюру в 20 грн.		* Й чи J - безплідна суперечка про те, що москальська "й" ("і коротке") яка пішла від москальської ж "и" (просто "і"), не пасує українцям, адже у нас "i", як у латинів! А отже має бути "j", що походить від останньої. Дехто вже вживає. Jакий гарниj привід заjвий раз перемикати розкладки клавіатури, чи не так? Останній варіант обмежено вживався на території Австро-Угорщини, і в такому форматі декілька фраз самого Івана Франка попали в оригіналі на купюру в 20 грн.
	* Ф чи ХВ - більш цікава тема про імпортований з московщини ферт, який не фігурує у жодному питомо українському слові. Натомість аби бути досконалим українцем, необхідно всюди позамінювати "ф" на "хв". Здавалося б дурість, адже навіть ув азбуці було аж дві літери (власне ферт і фіта-тета). Натомість хв-фаґи відбивають цитатою зі словника пана Грінченка (від 1909), яку ми подаємо безі змін: Обережно! Вѣлікорусссскый!		* Ф чи ХВ - більш цікава тема про імпортований з московщини ферт, який не фігурує у жодному питомо українському слові. Натомість аби бути досконалим українцем, необхідно всюди позамінювати "ф" на "хв". Здавалося б дурість, адже навіть ув азбуці було аж дві літери (власне ферт і фіта-тета). Натомість хв-фаґи відбивають цитатою зі словника пана Грінченка (від 1909), яку ми подаємо безі змін: Обережно! Вѣлікорусссскый!
	**8) Въ виду того, что звукъ ф у большинства украинскаго народа выговаривается какъ хв (передъ гласной, кромѣ у) или х (передъ согласной и передъ y), мы, составляя словарь на букву ф, помѣстили въ него лишь тѣ слова, для которыхъ въ нашихъ матеріалахъ не нашлось дубликата съ хв или хxxviii; всѣ же слова, которыя встрѣчены только съ хв и х или, рядомъ съ этими звуками, также и съ ф, помѣщены нами на букву х, примѣры-же къ нимъ, конечно, были оставлены съ тѣмъ изъ этихъ звуковъ, съ какимъ были встрѣчены. Если какое либо слово съ звуками хв, х имѣло одно значеніе, а съ зв. ф — другое, тогда оно, съ соотвѣтствующими значеніями, помѣщалось и на ф и на х со взаимными ссылками одного на другое. Незначительныя и немногія отступленія отъ этихъ правилъ обусловлены желаніемъ предоставить болѣе удобствъ въ пользованіи словаремъ и понятны безъ объясненій. На даний момент через неймовірний вплив російської фонетики та плинність мови звук ф присутній в більшості міських діалектів української мови, а там де звук хв зберігся доволі активно, часто цілком роздільно використовується від ф (так автор цієї правки особисто спостерігав як родичі на запоріжжі казали фіртка та кохве ледь не в одному реченні) - що робить цю дискусію як мінімум - архаїчною.		**8) Въ виду того, что звукъ ф у большинства украинскаго народа выговаривается какъ хв (передъ гласной, кромѣ у) или х (передъ согласной и передъ y), мы, составляя словарь на букву ф, помѣстили въ него лишь тѣ слова, для которыхъ въ нашихъ матеріалахъ не нашлось дубликата съ хв или хxxviii; всѣ же слова, которыя встрѣчены только съ хв и х или, рядомъ съ этими звуками, также и съ ф, помѣщены нами на букву х, примѣры-же къ нимъ, конечно, были оставлены съ тѣмъ изъ этихъ звуковъ, съ какимъ были встрѣчены. Если какое либо слово съ звуками хв, х имѣло одно значеніе, а съ зв. ф — другое, тогда оно, съ соотвѣтствующими значеніями, помѣщалось и на ф и на х со взаимными ссылками одного на другое. Незначительныя и немногія отступленія отъ этихъ правилъ обусловлены желаніемъ предоставить болѣе удобствъ въ пользованіи словаремъ и понятны безъ объясненій.

			На даний момент через неймовірний вплив російської фонетики та плинність мови звук ф присутній в більшості міських діалектів української мови, а там де звук хв зберігся доволі активно, часто цілком роздільно використовується від ф (так автор цієї правки особисто спостерігав як родичі на запоріжжі казали фіртка та кохве ледь не в одному реченні) - що робить цю дискусію як мінімум - архаїчною.
	* Питання про те, аби визнати апостроф літерою і виділити йому позицію в абетці.		* Питання про те, аби визнати апостроф літерою і виділити йому позицію в абетці.
	* Г і Ґ - питання ребром зазвичай не ставиться, "г" точно нікуди не пропаде. А от про те чи потрібно вводити ґ і навіщо, ми поговоримо пізніше десь у рамках правописного срачу.		* Г і Ґ - питання ребром зазвичай не ставиться, "г" точно нікуди не пропаде. А от про те чи потрібно вводити ґ і навіщо, ми поговоримо пізніше десь у рамках правописного срачу.

Coole: /* Абеткові срачі */

2025-08-21T21:34:54Z

Абеткові срачі

← Попередня версія		Версія за 00:34, 22 серпня 2025
Рядок 5:		Рядок 5:
	[[Файл:Пам'ятник Ї.jpg\|200px\|thumb\|Пам'ятник]]		[[Файл:Пам'ятник Ї.jpg\|200px\|thumb\|Пам'ятник]]
	Хоч варіантів абеток і було достобіса, але на щастя усе якось саме прийшло до єдиного знаменника. Втім, деякі виразки досі зажити не можуть, і хоч не є актуальними, навіть у сенсі срачу, все одно лишаються як факт.		Хоч варіантів абеток і було достобіса, але на щастя усе якось саме прийшло до єдиного знаменника. Втім, деякі виразки досі зажити не можуть, і хоч не є актуальними, навіть у сенсі срачу, все одно лишаються як факт.
	* Й чи J - безплідна суперечка про те, що москальська "й" ("і коротке") яка пішла від москальської ж "и" (просто "і"), не пасує українцям, адже у нас "i", як у латинів! А отже має бути "j", що походить від останньої. Дехто вже вживає. Jакий гарниj привід заjвий раз перемикати розкладки клавіатури, чи не так?		* Й чи J - безплідна суперечка про те, що москальська "й" ("і коротке") яка пішла від москальської ж "и" (просто "і"), не пасує українцям, адже у нас "i", як у латинів! А отже має бути "j", що походить від останньої. Дехто вже вживає. Jакий гарниj привід заjвий раз перемикати розкладки клавіатури, чи не так? Останній варіант обмежено вживався на території Австро-Угорщини, і в такому форматі декілька фраз самого Івана Франка попали в оригіналі на купюру в 20 грн.
	* Ф чи ХВ - більш цікава тема про імпортований з московщини ферт, який не фігурує у жодному питомо українському слові. Натомість аби бути досконалим українцем, необхідно всюди позамінювати "ф" на "хв". Здавалося б дурість, адже навіть ув азбуці було аж дві літери (власне ферт і фіта-тета). Натомість хв-фаґи відбивають цитатою зі словника пана Грінченка (від 1909), яку ми подаємо безі змін: Обережно! Вѣлікорусссскый!		* Ф чи ХВ - більш цікава тема про імпортований з московщини ферт, який не фігурує у жодному питомо українському слові. Натомість аби бути досконалим українцем, необхідно всюди позамінювати "ф" на "хв". Здавалося б дурість, адже навіть ув азбуці було аж дві літери (власне ферт і фіта-тета). Натомість хв-фаґи відбивають цитатою зі словника пана Грінченка (від 1909), яку ми подаємо безі змін: Обережно! Вѣлікорусссскый!
	**8) Въ виду того, что звукъ ф у большинства украинскаго народа выговаривается какъ хв (передъ гласной, кромѣ у) или х (передъ согласной и передъ y), мы, составляя словарь на букву ф, помѣстили въ него лишь тѣ слова, для которыхъ въ нашихъ матеріалахъ не нашлось дубликата съ хв или хxxviii; всѣ же слова, которыя встрѣчены только съ хв и х или, рядомъ съ этими звуками, также и съ ф, помѣщены нами на букву х, примѣры-же къ нимъ, конечно, были оставлены съ тѣмъ изъ этихъ звуковъ, съ какимъ были встрѣчены. Если какое либо слово съ звуками хв, х имѣло одно значеніе, а съ зв. ф — другое, тогда оно, съ соотвѣтствующими значеніями, помѣщалось и на ф и на х со взаимными ссылками одного на другое. Незначительныя и немногія отступленія отъ этихъ правилъ обусловлены желаніемъ предоставить болѣе удобствъ въ пользованіи словаремъ и понятны безъ объясненій.		**8) Въ виду того, что звукъ ф у большинства украинскаго народа выговаривается какъ хв (передъ гласной, кромѣ у) или х (передъ согласной и передъ y), мы, составляя словарь на букву ф, помѣстили въ него лишь тѣ слова, для которыхъ въ нашихъ матеріалахъ не нашлось дубликата съ хв или хxxviii; всѣ же слова, которыя встрѣчены только съ хв и х или, рядомъ съ этими звуками, также и съ ф, помѣщены нами на букву х, примѣры-же къ нимъ, конечно, были оставлены съ тѣмъ изъ этихъ звуковъ, съ какимъ были встрѣчены. Если какое либо слово съ звуками хв, х имѣло одно значеніе, а съ зв. ф — другое, тогда оно, съ соотвѣтствующими значеніями, помѣщалось и на ф и на х со взаимными ссылками одного на другое. Незначительныя и немногія отступленія отъ этихъ правилъ обусловлены желаніемъ предоставить болѣе удобствъ въ пользованіи словаремъ и понятны безъ объясненій. На даний момент через неймовірний вплив російської фонетики та плинність мови звук ф присутній в більшості міських діалектів української мови, а там де звук хв зберігся доволі активно, часто цілком роздільно використовується від ф (так автор цієї правки особисто спостерігав як родичі на запоріжжі казали фіртка та кохве ледь не в одному реченні) - що робить цю дискусію як мінімум - архаїчною.
	* Питання про те, аби визнати апостроф літерою і виділити йому позицію в абетці.		* Питання про те, аби визнати апостроф літерою і виділити йому позицію в абетці.
	* Г і Ґ - питання ребром зазвичай не ставиться, "г" точно нікуди не пропаде. А от про те чи потрібно вводити ґ і навіщо, ми поговоримо пізніше десь у рамках правописного срачу.		* Г і Ґ - питання ребром зазвичай не ставиться, "г" точно нікуди не пропаде. А от про те чи потрібно вводити ґ і навіщо, ми поговоримо пізніше десь у рамках правописного срачу.
	* Ў в українській мові. Особливо тяжкий випадок борцунів за таке нововведення. По-суті "у нескладове" це щось середнє між "в" та "у" і теоретично служитиме для писемного відділення губно-губної "в" (якою вона має бути всюди в українській мові) від зубно-губної (якою вона часто є природно, і під москальським впливом навіть там, де так само природно не має бути). Аргументація однак іноді ще цікавіша, пропонується ввести літеру, аби іноземцям було легше вчити українську...		* Ў в українській мові. Особливо тяжкий випадок борцунів за таке нововведення. По-суті "у нескладове" це щось середнє між "в" та "у" і теоретично служитиме для писемного відділення губно-губної "в" (якою вона має бути всюди в українській мові) від зубно-губної (якою вона часто є природно, і під москальським впливом навіть там, де так само природно не має бути). Аргументація однак іноді ще цікавіша, пропонується ввести літеру, аби іноземцям було легше вчити українську...
	* Виділення особливих місць для африкатів "дз" та "дж" - як то зроблено було донедавна в іспанській мові наприклад зі стійкими буквосполуками. Можна ще й окремі літери ввести! Це можна обговорити, але проблема енергетичної незалежності України - важливіша.		* Виділення особливих місць для африкатів "дз" та "дж" - як то зроблено було донедавна в іспанській мові наприклад зі стійкими буквосполуками. Можна ще й окремі літери ввести! Це можна обговорити, але проблема енергетичної незалежності України - важливіша.
	* Щ - чи потрібна ця літера взагалі, адже і так є дві літери якими можна написати два звуки і головне ані трохи не складніше, аніж вивести цю довбану викручену літеру. Срач має трохи сенсу зогляду на досвід білорусів.		* Щ - чи потрібна ця літера взагалі, адже і так є дві літери якими можна написати два звуки і головне ані трохи не складніше, аніж вивести цю довбану викручену літеру. Срач має трохи сенсу зогляду на досвід білорусів. Але не має сенсу з практичної точки зору. Східні діалекти ніколи не вимовляють цю літеру як два окремі звуки, натомість - один довгий шиплячий [ɕː], що поступово і починає з'являтись під впливом і в центральних діалектах (особливо помітно на телебаченні, де не дивлячись на всю літературність мови всеж літеру щ вимовляють як попало). Важко сказати чи це є впливом москальскої на українську, чи загальною тенденцією в регіоні, адже колись давно і на болотах ця літера вимовлялась двома окремими звуками шч.
	* Ё - чи потрібна нам одна літера замість "йо" та "ьо"? Адже для усіх інших ми маємо. Колись таки цей виплодень москальської логіки використовувався у кількох українських системах письма. Та сьогодні - ні.		* Ё - чи потрібна нам одна літера замість "йо" та "ьо"? Адже для усіх інших ми маємо. Колись таки цей виплодень москальської логіки використовувався у кількох українських системах письма. Та сьогодні - ні.

46.172.87.68: /* Ґ чи не Ґ */ дрібні правки граматики

2021-03-24T10:14:12Z

Ґ чи не Ґ: дрібні правки граматики

← Попередня версія		Версія за 13:14, 24 березня 2021
Рядок 37:		Рядок 37:
	Ґ-срач — вічна дискусія поміж українцями, коли треба писати в певному слові чи словах ґ. а коли - г. Загалом це стосується лише запозичених слів, тому срач не має дуже великого масштабу. Але все ж таки час від часу спалахують жваві суперечки щодо доцільності вживання.		Ґ-срач — вічна дискусія поміж українцями, коли треба писати в певному слові чи словах ґ. а коли - г. Загалом це стосується лише запозичених слів, тому срач не має дуже великого масштабу. Але все ж таки час від часу спалахують жваві суперечки щодо доцільності вживання.

	По-перше, вживання літери "ґ", яке взагалі повернуто, але досі сперечаються де її вживати і головне з якого приводу. Для того, аби зрозуміти чому наразі "ґ" попри приняття, зазвичай не рахується за окрему віді "г" літеру, треба подивитися на минувшину. Почати слід ще з давньоруських часів, коли за офіційною версією у русичів була одна літера "г", яка позначала звук [ґ]. Деякі дослідники, однак, не без причин стверджують, що це московська пропаганда і насправді "г" тоді була така ж як і сучасна українська. Загалом, і у будь-якому разі, відомо точно, що вже в ранньоукраїнський період, "г" не була "ґ", у той час у західних діалектах піді впливом польської чи й просто зі природної еволюції у деяких словах звук "ґ" лишається, а у решті ~~україни~~ - ні. Навіть у багатьох російських регіонах, що наближені до України, народ досі гекає і нічого з цим зробити не можна.		По-перше, вживання літери "ґ", яке взагалі повернуто, але досі сперечаються де її вживати і головне з якого приводу. Для того, аби зрозуміти чому наразі "ґ" попри приняття, зазвичай не рахується за окрему віді "г" літеру, треба подивитися на минувшину. Почати слід ще з давньоруських часів, коли за офіційною версією у русичів була одна літера "г", яка позначала звук [ґ]. Деякі дослідники, однак, не без причин стверджують, що це московська пропаганда і насправді "г" тоді була така ж як і сучасна українська. Загалом, і у будь-якому разі, відомо точно, що вже в ранньоукраїнський період, "г" не була "ґ", у той час у західних діалектах піді впливом польської чи й просто зі природної еволюції у деяких словах звук "ґ" лишається, а у решті України - ні. Навіть у багатьох російських регіонах, що наближені до України, народ досі гекає і нічого з цим зробити не можна.

	Насправді, як тобі не дивно буде взнати, безосібний, це срач між двома писемними традиціями нашого народу - галицькою та наддніпрянською. І як ти розумієш, куме, уболівання за ґ є органічною частиною галицької української, на традицію запозичення якої вплинула польська мова. Наддніпрянські ж українці іншомовні слова адаптують моментально. G перетворюється на рідне г, яке дісталося нам у спадок від давніх скіфо-сарматських народностей.		Насправді, як тобі не дивно буде взнати, безосібний, це срач між двома писемними традиціями нашого народу - галицькою та наддніпрянською. І, як ти розумієш, куме, уболівання за ґ є органічною частиною галицької української, на традицію запозичення якої вплинула польська мова. Наддніпрянські ж українці іншомовні слова адаптують моментально. G перетворюється на рідне г, яке дісталося нам у спадок від давніх скіфо-сарматських народностей.

	Пізніше, коли діло дійшло до формування правопису, "ґ" значною мірою прижилася у галицьких діалектизмах та запозиченнях, для запису англійського "g" та подібних іншомовних[5]. Цікавий факт, що Харківський правопис був затверджений зі збереженням передачі запозичених слів згідно з галицькою традицією. Але в той же час основний пласт складала наддніпрянська традиція, яку подекуди вилучили в подальших правописах. Зате повернули наддніпрянську традицію передачі іншомовного G, яке є ближчим до народу (самі походіть послухайте селян на Наддніпрянщині - плюньте авторові в лице, якщо почуєте ґекання). Наразі "ґ", як вже було згадано, впроваджена знову у невеликій дрібці питомих слів[6] і за правилами транслітерації для передання відповідного звуку.		Пізніше, коли діло дійшло до формування правопису, "ґ" значною мірою прижилася у галицьких діалектизмах та запозиченнях, для запису англійського "g" та подібних іншомовних[5]. Цікавий факт, що Харківський правопис був затверджений зі збереженням передачі запозичених слів згідно з галицькою традицією. Але в той же час основний пласт складала наддніпрянська традиція, яку подекуди вилучили в подальших правописах. Зате повернули наддніпрянську традицію передачі іншомовного G, яке є ближчим до народу (самі походіть послухайте селян на Наддніпрянщині - плюньте авторові в лице, якщо почуєте ґекання). Наразі "ґ", як вже було згадано, впроваджена знову у невеликій дрібці питомих слів[6] і за правилами транслітерації для передання відповідного звуку.

Kavinsky: Відкинуто редагування MiskoGe (обговорення) до зробленого Олег Петрович

2020-08-18T12:38:33Z

Відкинуто редагування MiskoGe (обговорення) до зробленого Олег Петрович

← Попередня версія		Версія за 15:38, 18 серпня 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Дохуя масла}}~~
	[[Файл:Фаріон - Правопис.jpg\|200px\|right]]		[[Файл:Фаріон - Правопис.jpg\|200px\|right]]
	'''Українські мовні срачі''' - суперечки з приводу того, якою має бути ідеальна українська мова. Незважаючи на цей факт, нею все одно не заговорить більше, ніж кілька дуже довбанутих на цьому людей. Причина усьому те, що українська мова, як відомо, не вчора виникла і, як і Біблія, вже встигла бути переосмисленою сотнями людей. А оскільки думок так само багато як і людей, а правда має бути одна (такі умови капіталізму), то ми маємо певний набір внутрішніх срачів щодо того, що вважати праведним. Як не дивно, на їх формування мали вплив сусіди, і не лише через, власне, мовне втручання. Добре це чи погано, сказати важко. З одного боку у нас є можливість вибору, з іншого що не обирай, а хліб дешевшим не стане. Маємо те, шо маємо.		'''Українські мовні срачі''' - суперечки з приводу того, якою має бути ідеальна українська мова. Незважаючи на цей факт, нею все одно не заговорить більше, ніж кілька дуже довбанутих на цьому людей. Причина усьому те, що українська мова, як відомо, не вчора виникла і, як і Біблія, вже встигла бути переосмисленою сотнями людей. А оскільки думок так само багато як і людей, а правда має бути одна (такі умови капіталізму), то ми маємо певний набір внутрішніх срачів щодо того, що вважати праведним. Як не дивно, на їх формування мали вплив сусіди, і не лише через, власне, мовне втручання. Добре це чи погано, сказати важко. З одного боку у нас є можливість вибору, з іншого що не обирай, а хліб дешевшим не стане. Маємо те, шо маємо.

MiskoGe в 07:32, 18 серпня 2020

2020-08-18T07:32:29Z

← Попередня версія		Версія за 10:32, 18 серпня 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
			{{Дохуя масла}}
	[[Файл:Фаріон - Правопис.jpg\|200px\|right]]		[[Файл:Фаріон - Правопис.jpg\|200px\|right]]
	'''Українські мовні срачі''' - суперечки з приводу того, якою має бути ідеальна українська мова. Незважаючи на цей факт, нею все одно не заговорить більше, ніж кілька дуже довбанутих на цьому людей. Причина усьому те, що українська мова, як відомо, не вчора виникла і, як і Біблія, вже встигла бути переосмисленою сотнями людей. А оскільки думок так само багато як і людей, а правда має бути одна (такі умови капіталізму), то ми маємо певний набір внутрішніх срачів щодо того, що вважати праведним. Як не дивно, на їх формування мали вплив сусіди, і не лише через, власне, мовне втручання. Добре це чи погано, сказати важко. З одного боку у нас є можливість вибору, з іншого що не обирай, а хліб дешевшим не стане. Маємо те, шо маємо.		'''Українські мовні срачі''' - суперечки з приводу того, якою має бути ідеальна українська мова. Незважаючи на цей факт, нею все одно не заговорить більше, ніж кілька дуже довбанутих на цьому людей. Причина усьому те, що українська мова, як відомо, не вчора виникла і, як і Біблія, вже встигла бути переосмисленою сотнями людей. А оскільки думок так само багато як і людей, а правда має бути одна (такі умови капіталізму), то ми маємо певний набір внутрішніх срачів щодо того, що вважати праведним. Як не дивно, на їх формування мали вплив сусіди, і не лише через, власне, мовне втручання. Добре це чи погано, сказати важко. З одного боку у нас є можливість вибору, з іншого що не обирай, а хліб дешевшим не стане. Маємо те, шо маємо.

Олег Петрович: /* Див. також */

2020-07-03T10:12:55Z

Див. також

← Попередня версія		Версія за 13:12, 3 липня 2020
Рядок 101:		Рядок 101:
	*[[Латинкойобство]]		*[[Латинкойобство]]
	*[[Правопис 2019]]		*[[Правопис 2019]]
			*[[Українізація]]
			*[[Мина Мазайло]]
	{{Мови}}		{{Мови}}
	[[Категорія:Мова]]		[[Категорія:Мова]]
	[[Категорія:Україна]]		[[Категорія:Україна]]

141.101.105.234: відео

2019-12-25T10:30:25Z

відео

← Попередня версія		Версія за 13:30, 25 грудня 2019
Рядок 33:		Рядок 33:

	=== Ґ чи не Ґ ===		=== Ґ чи не Ґ ===
			{{Youtube\|RXHvC_fo-ik\|Гуїбан}}
	[[Файл:Обережно ґ.jpg\|200px\|thumb\|Столітня репутація...]]		[[Файл:Обережно ґ.jpg\|200px\|thumb\|Столітня репутація...]]
	Ґ-срач — вічна дискусія поміж українцями, коли треба писати в певному слові чи словах ґ. а коли - г. Загалом це стосується лише запозичених слів, тому срач не має дуже великого масштабу. Але все ж таки час від часу спалахують жваві суперечки щодо доцільності вживання.		Ґ-срач — вічна дискусія поміж українцями, коли треба писати в певному слові чи словах ґ. а коли - г. Загалом це стосується лише запозичених слів, тому срач не має дуже великого масштабу. Але все ж таки час від часу спалахують жваві суперечки щодо доцільності вживання.

MiskoGe: /* Див. також */

2019-07-30T13:42:01Z

Див. також

← Попередня версія		Версія за 16:42, 30 липня 2019
Рядок 99:		Рядок 99:
	== Див. також ==		== Див. також ==
	*[[Латинкойобство]]		*[[Латинкойобство]]
			*[[Правопис 2019]]
	{{Мови}}		{{Мови}}
	[[Категорія:Мова]]		[[Категорія:Мова]]
	[[Категорія:Україна]]		[[Категорія:Україна]]

172.68.238.142: /* Милозвучність */

2018-08-30T07:43:46Z

Милозвучність

← Попередня версія		Версія за 10:43, 30 серпня 2018
Рядок 94:		Рядок 94:
	-ся/-сь		-ся/-сь
	щоби/щоб		щоби/щоб
	у-/в- (з ~~вийнятками~~) тощо </pre>		у-/в- (з винятками) тощо </pre>
	Чому це тут? Та тому що часто вживання усіх засобів вносить плутанину і викликає нерозуміння у людей обмежених москальськими рамками і вони починають бугуртіти.		Чому це тут? Та тому що часто вживання усіх засобів вносить плутанину і викликає нерозуміння у людей обмежених москальськими рамками і вони починають бугуртіти.