<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8</id>
	<title>Фіно-угри - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;action=history"/>
	<updated>2026-09-11T17:26:33Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.39.7</generator>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=71265&amp;oldid=prev</id>
		<title>Yablonska в 13:54, 15 червня 2025</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=71265&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2025-06-15T13:54:26Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 16:54, 15 червня 2025&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l8&quot;&gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще Геродот свого часу описував, що десь, на півночі, за великими лісами, живе дивне плем&amp;#039;я андрофагів, тобто людожерів. Зараз вчені сходяться в думці, що скоріш за все це були саме давні фіно-угорські племена, а саме: Мєря, Мурома та Мєщєра. Вони мали цікавий ритуал поховання, що й донині зберігся у папуасів Нової Гвінеї: вони просто їли своїх небіжчиків, не ховаючи. Через це їх і прозвали андрофагами. Потім, десь у 8 сторіччі нашої ери, почалась &amp;lt;del&amp;gt;давньоукраїнська&amp;lt;/del&amp;gt; слов&amp;#039;янська колонізація північних земель майбутньої Русі-України, після якої частина фіно-угрів (вищеспомянуті Мєря, Мурома та Мєщєра) злились з прийдешнім слов&amp;#039;янським населенням, а інші племена (Марі, Мокша, Ерзя та Пермь) відійшли на Поволжжя, де одна їх частина змішалась з булгарами, утворивши етнос чувашів, а інша змогла зберегти свої традиції та звичаї, перетворившись на сучасні народи комі, мокша, ерзя, марійців та удмуртів. Північно-західну гілку фіно-угрів, тобто фінів, карел, вепсів та інших з ними слов&amp;#039;янська колонізація майже не зачепила, але потім через декілька століть їх зачепили шведи та кацапи. Далі було завоювання Поволжжя Московією, насильницькі хрещення аборигенів, натуральні рабовласницькі набіги новгородських купців на фінські та карельські землі, та подальше зманкуртування народів та знищення їхньої традиційної культури. Поки що лише фіни та естонці згодом змогли вибратись з цього лайна, інші ж чекають на [[Розпад Росії|падіння Вавилону]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще Геродот свого часу описував, що десь, на півночі, за великими лісами, живе дивне плем&amp;#039;я андрофагів, тобто людожерів. Зараз вчені сходяться в думці, що скоріш за все це були саме давні фіно-угорські племена, а саме: Мєря, Мурома та Мєщєра. Вони мали цікавий ритуал поховання, що й донині зберігся у папуасів Нової Гвінеї: вони просто їли своїх небіжчиків, не ховаючи. Через це їх і прозвали андрофагами. Потім, десь у 8 сторіччі нашої ери, почалась &amp;lt;del&amp;gt;давньоукраїнська&amp;lt;/del&amp;gt; слов&amp;#039;янська колонізація північних земель майбутньої Русі-України, після якої частина фіно-угрів (вищеспомянуті Мєря, Мурома та Мєщєра) злились з прийдешнім слов&amp;#039;янським населенням, а інші племена (Марі, Мокша, Ерзя та Пермь) відійшли на Поволжжя, де одна їх частина змішалась з булгарами, утворивши етнос чувашів, а інша змогла зберегти свої традиції та звичаї, перетворившись на сучасні народи комі, мокша, ерзя, марійців та удмуртів. Північно-західну гілку фіно-угрів, тобто фінів, карел, вепсів та інших з ними слов&amp;#039;янська колонізація майже не зачепила, але потім через декілька століть їх зачепили шведи та кацапи. Далі було завоювання Поволжжя Московією, насильницькі хрещення аборигенів, натуральні рабовласницькі набіги новгородських купців на фінські та карельські землі, та подальше зманкуртування народів та знищення їхньої традиційної культури. Поки що лише фіни та естонці згодом змогли вибратись з цього лайна, інші ж чекають на [[Розпад Росії|падіння Вавилону]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почнемо з того, що фіно-угри [[РАПТОВО]] поділяються на [[Капітан Очевидність|фінів та угрів]]. До угрів належать мадяри та їхні дуже дальні уральські родичі ханти та мансі. Про історію перших можна почитати [[Угорщина|тут]], другі являють собою типові арктичні племена. До фінів же відносяться усі інші народи цієї групи. На відміну від слов&amp;#039;ян, які мають схожі мови, більш-менш схожу зовнішність та культуру, у фіно-угрів все цікавіше. За расовим типом найбільші з фінських народів, фіни та естонці, відносяться до біломоро-[[Країни Балтії|балтійської]] раси, що виділяється дуже світлим волоссям (майже повністю білим, або з золотим відливом), світлими очима та високим зростом. Також до цього типу відносяться ерзя, близькі до фінів карели і вепси та частина комі. Угорці також мають велику кількість світлооких людей, але більшу кількість брюнетів та шатенів, аніж інші фіно-угри. Чим ближче до Уралу, тим стає цікавіше. Відомий стереотип, що поволзькі фіно-угри смагляві та вузькоокі, а блакитноокі блондини з&amp;#039;являються у них через кровозмішання з істинними слов&amp;#039;янськими арійцями. Частково це правда, бо наприклад мокшани, найближчі за мовою родичі ерзян, таки реально смагляві брюнети, і чимось схожі на італійців та інших жителів Південної Європи. Також так виглядає частина марійців. А от удмурти, хоч і мають часто вузький розріз очей, часто взагалі рудоволосі, майже як у [[Ірландія|Ірландії]]. А угри ханти та мансі взагалі відносяться до майже монголоїдної &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;уралської &lt;/del&gt;раси. Як бачимо, розселення на величезній території не може не викликати появу великої колекції фенотипів навіть у найбільш близьких один одному народів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почнемо з того, що фіно-угри [[РАПТОВО]] поділяються на [[Капітан Очевидність|фінів та угрів]]. До угрів належать мадяри та їхні дуже дальні уральські родичі ханти та мансі. Про історію перших можна почитати [[Угорщина|тут]], другі являють собою типові арктичні племена. До фінів же відносяться усі інші народи цієї групи. На відміну від слов&amp;#039;ян, які мають схожі мови, більш-менш схожу зовнішність та культуру, у фіно-угрів все цікавіше. За расовим типом найбільші з фінських народів, фіни та естонці, відносяться до біломоро-[[Країни Балтії|балтійської]] раси, що виділяється дуже світлим волоссям (майже повністю білим, або з золотим відливом), світлими очима та високим зростом. Також до цього типу відносяться ерзя, близькі до фінів карели і вепси та частина комі. Угорці також мають велику кількість світлооких людей, але більшу кількість брюнетів та шатенів, аніж інші фіно-угри. Чим ближче до Уралу, тим стає цікавіше. Відомий стереотип, що поволзькі фіно-угри смагляві та вузькоокі, а блакитноокі блондини з&amp;#039;являються у них через кровозмішання з істинними слов&amp;#039;янськими арійцями. Частково це правда, бо&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, &lt;/ins&gt;наприклад&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, &lt;/ins&gt;мокшани, найближчі за мовою родичі ерзян, таки реально смагляві брюнети, і чимось схожі на італійців та інших жителів Південної Європи. Також так виглядає частина марійців. А от удмурти, хоч і мають часто вузький розріз очей, часто взагалі рудоволосі, майже як у [[Ірландія|Ірландії]]. А угри&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, &lt;/ins&gt;ханти та мансі взагалі відносяться до майже монголоїдної &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;уральської &lt;/ins&gt;раси. Як бачимо, розселення на величезній території не може не викликати появу великої колекції фенотипів навіть у найбільш близьких один одному народів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Народи ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Народи ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l27&quot;&gt;Рядок 27:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 27:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Походження мов, якими балакають фіно-угри, досі невідоме. Точно зрозуміло, що їх першопредком не є праіндоєвропейська мова, що потім розпалась на купу абсолютно різних діалектів, а предком усіх цих мов була якась інша, давня фінська мова, носії якої потім розселились по землі і заговорили на аж ніяк не схожих одна на одну мовах.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Походження мов, якими балакають фіно-угри, досі невідоме. Точно зрозуміло, що їх першопредком не є праіндоєвропейська мова, що потім розпалась на купу абсолютно різних діалектів, а предком усіх цих мов була якась інша, давня фінська мова, носії якої потім розселились по землі і заговорили на аж ніяк не схожих одна на одну мовах.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Якщо коротко можна охарактеризувати мови уральської мовної сім&amp;#039;ї, то вони дуже складні. Для анона, рідною мовою якого є мова з індоєвропейської групи, вивчення фінської, угорської чи марійської мови може здатися схожим на самогубство. Цьому сприяє &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;агглюнативна &lt;/del&gt;структура граматики, тобто конструкції створюються завдяки великій кількості різноманітних суфіксів та префіксів, через що слова можуть розтягуватися на довжину [[Прутень|прутня]] альфа-самця з твого під&amp;#039;їзду. Такий тип граматики робить сабжеві мови близькими до тюркських &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;мов&lt;/del&gt;. Також головним жахом для усіх починаючих вивчати фіно-угорські мови є відмінки, яких у більшості мов нараховується близько 15. Буває і більше, буває навіть менше, але в середньому менше десяти їх ніколи не буває. Зазвичай використовуються не всі 20 відмінків, що спрощує розмовне вивчення мов, але часто буває, особливо у літературі, що без якогось дуже рідкісного відмінка зрозуміти написане дуже важко, якщо не неможливо. Це тобі не 7 відмінків в українській мові, школярику! Життя трохи спрощує фонетика: вона зазвичай проста, і засвоїти її можна за одне-два заняття. Виключенням є угорська, де «sz» — це «С», а звичайна «s» — це звук «Ш». Так само звичайна літера «А» означає звук, близький до «О» (до прикладу [[Англійська мова|англійське]] слово God), а літера «É» означає звук, що часто переходить з Є до І. Пам&amp;#039;ятай це, безосе, якщо тебе якимось хуєм занесе до Угорщини або угорського села на [[Закарпаття|Закарпатті]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Якщо коротко можна охарактеризувати мови уральської мовної сім&amp;#039;ї, то вони дуже складні. Для анона, рідною мовою якого є мова з індоєвропейської групи, вивчення фінської, угорської чи марійської мови може здатися схожим на самогубство. Цьому сприяє &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;аглюнативна &lt;/ins&gt;структура граматики, тобто конструкції створюються завдяки великій кількості різноманітних суфіксів та префіксів, через що слова можуть розтягуватися на довжину [[Прутень|прутня]] альфа-самця з твого під&amp;#039;їзду. Такий тип граматики робить сабжеві мови близькими до тюркських. Також головним жахом для усіх починаючих вивчати фіно-угорські мови є відмінки, яких у більшості мов нараховується близько 15. Буває і більше, буває навіть менше, але в середньому менше десяти їх ніколи не буває. Зазвичай використовуються не всі 20 відмінків, що спрощує розмовне вивчення мов, але часто буває, особливо у літературі, що без якогось дуже рідкісного відмінка зрозуміти написане дуже важко, якщо не неможливо. Це тобі не 7 відмінків в українській мові, школярику! Життя трохи спрощує фонетика: вона зазвичай проста, і засвоїти її можна за одне-два заняття. Виключенням є угорська, де «sz» — це «С», а звичайна «s» — це звук «Ш». Так само звичайна літера «А» означає звук, близький до «О» (до прикладу [[Англійська мова|англійське]] слово God), а літера «É» означає звук, що часто переходить з Є до І. Пам&amp;#039;ятай це, безосе, якщо тебе якимось хуєм занесе до Угорщини або угорського села на [[Закарпаття|Закарпатті]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще простішою за фонетику у більшості фіно-угорських мов є писемність. Ті народи, що мають власні держави (а це фіни, естонці та мадяри), юзають [[Латинкойобство|латинку]] з додатковими літерами, що означають типові саме для цих мов звуки. Усі народи, що окуповані країною-гноєм, взагалі мають кириличну абетку, окрім карелів, чия мова не є офіційною у власному бантустані саме через відсутність кириличної абетки. Отака от «дружба народав». Фіно-угорська кирилиця зазвичай або співпадає з класичною (мокшанська та ерзянська мови), або має велику кількість літер, притаманних лише тій чи іншій мові (марійська та удмуртська мови). Але активісти фіно-угорських національно-визвольних рухів на території сучасної ерефії бачать у кирилиці засіб знищення націдентичності народів, тому активно пропагують перехід на латинку за фінським або ж за спеціально створеним зразком. У пику вітчизняним латинкойобам варто відзначити, що в більшості випадків латинка краще відображає фонетичний стрій саме фіно-угорських мов, а не української. Побачити зразок нової латинки на прикладі ерзянської мови можна [http://inyazoro.info/ тут]. Щодо інших систем писемності, то тут їх мало, бо багато фіно-угорських мов до введення кирилиці чи латиниці були неписьменними. Але є і виключення, наприклад пермська абетка, або анбур — абетка, розроблена спеціально для мов народів комі якимось християнським місіонером у XV столітті нашої ери. А угорці, у пам&amp;#039;ять про свої контакти з тюркськими та германськими народами, мають власні пафосні руни, що звуться Róvas irás, і якими іноді дублюються покажчики на в&amp;#039;їзді до мадярських міст.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще простішою за фонетику у більшості фіно-угорських мов є писемність. Ті народи, що мають власні держави (а це фіни, естонці та мадяри), юзають [[Латинкойобство|латинку]] з додатковими літерами, що означають типові саме для цих мов звуки. Усі народи, що окуповані країною-гноєм, взагалі мають кириличну абетку, окрім карелів, чия мова не є офіційною у власному бантустані саме через відсутність кириличної абетки. Отака от «дружба народав». Фіно-угорська кирилиця зазвичай або співпадає з класичною (мокшанська та ерзянська мови), або має велику кількість літер, притаманних лише тій чи іншій мові (марійська та удмуртська мови). Але активісти фіно-угорських національно-визвольних рухів на території сучасної ерефії бачать у кирилиці засіб знищення націдентичності народів, тому активно пропагують перехід на латинку за фінським&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, &lt;/ins&gt;або ж за спеціально створеним зразком. У пику вітчизняним латинкойобам варто відзначити, що в більшості випадків латинка краще відображає фонетичний стрій саме фіно-угорських мов, а не української. Побачити зразок нової латинки на прикладі ерзянської мови можна [http://inyazoro.info/ тут]. Щодо інших систем писемності, то тут їх мало, бо багато фіно-угорських мов до введення кирилиці чи латиниці були неписьменними. Але є і виключення, наприклад пермська абетка, або анбур — абетка, розроблена спеціально для мов народів комі якимось християнським місіонером у XV столітті нашої ери. А угорці, у пам&amp;#039;ять про свої контакти з тюркськими та германськими народами, мають власні пафосні руни, що звуться Róvas irás, і якими іноді дублюються покажчики на в&amp;#039;їзді до мадярських міст.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Стереотипи про фіно-угрів ==  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Стереотипи про фіно-угрів ==  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Yablonska</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=70503&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Примітки */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=70503&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2025-02-08T00:46:46Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Примітки&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 03:46, 8 лютого 2025&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l63&quot;&gt;Рядок 63:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 63:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Москалі}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Москалі}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Географія| Фіно-угри є черговими народами на глобусі|[[Категорія:Географія світу]]}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Географія| Фіно-угри є черговими народами на глобусі|[[Категорія:Географія світу]]}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Категорія:Фінляндія]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=70502&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: /* Народи */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=70502&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2025-02-08T00:46:32Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Народи&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 03:46, 8 лютого 2025&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l13&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;!--Тут вносимо інфу про народи, їх розселення, культуру та усілякі лулзи--&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;!--Тут вносимо інфу про народи, їх розселення, культуру та усілякі лулзи--&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Фінські ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Фінські ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Фіни&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Найбільш відомий та другий за поширеністю народ групи (після угорців). Їх внесок у світову мемну культуру просто неоціненний.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[&lt;/ins&gt;Фіни&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Найбільш відомий та другий за поширеністю народ групи (після угорців). Їх внесок у світову мемну культуру просто неоціненний.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Угорські ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Угорські ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=65860&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тіньова людина: /* Стереотипи про фіно-угрів */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=65860&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-03-24T15:20:11Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Стереотипи про фіно-угрів&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 18:20, 24 березня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l34&quot;&gt;Рядок 34:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 34:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони часто депресують та самовбиваються&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Рівень самогубств в Угорщині серед усіх країн ОЕСР є другим після Південної Кореї, що натякає. Схожа ситуація з самогубствами у Фінляндії та у фіно-угорських регіонах РФ. І справа не в тому, що у цих країнах настільки погано жити. Факторів багато, в тому числі і навколишня природа. До речі, мадяри навіть зробили відому у всьому світі [https://youtu.be/Q66u6B3I48Y?si=nMynuKbfzWeWuOd7 пісню] про самогубство.&amp;lt;ref&amp;gt;Автор пісні врешті-решт теж повісився. Дивно?&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони часто депресують та самовбиваються&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Рівень самогубств в Угорщині серед усіх країн ОЕСР є другим після Південної Кореї, що натякає. Схожа ситуація з самогубствами у Фінляндії та у фіно-угорських регіонах РФ. І справа не в тому, що у цих країнах настільки погано жити. Факторів багато, в тому числі і навколишня природа. До речі, мадяри навіть зробили відому у всьому світі [https://youtu.be/Q66u6B3I48Y?si=nMynuKbfzWeWuOd7 пісню] про самогубство.&amp;lt;ref&amp;gt;Автор пісні врешті-решт теж повісився. Дивно?&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони дуже закриті та беземоційні&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Частково пояснює попередній пункт. У порівнянні з тими ж українцями, фіно-угри дуже не люблять ділитись своїми душевними проблемами з оточуючими, навіть з близькими. І не вітають публічне виголошення своїх емоцій. Звісно, це однозначний стереотип, але будь-хто, прибуваючи до Фінляндії чи Естонії, відмічав закритість місцевого населення як наявний факт.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони дуже закриті та беземоційні&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Частково пояснює попередній пункт. У порівнянні з тими ж українцями, фіно-угри дуже не люблять ділитись своїми душевними проблемами з оточуючими, навіть з близькими. І не вітають публічне виголошення своїх емоцій. Звісно, це однозначний стереотип, але будь-хто, прибуваючи до Фінляндії чи Естонії, відмічав закритість місцевого населення як наявний факт.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони заторможені&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Спочатку цей жарт був про естонців, потім розповсюдився на інших фіно-угрів. І тут знову-таки грає свою роль як географія проживання сабжових народів,так і особливості національного менталітету. Більшість фіно-угрів — флегматики за типом темпераменту, тобто роблять свою справу вперто, повільно, але якісно і зі знанням діла. Гарячим слов&amp;#039;янським хлопцям та дівчатам такий тип поведінки здається впертістю та заторможеністю, але ці риси самі фіно-угри не вважають чимось поганим, а навпаки включають їх у свою національну філософію. Як приклад, можна почитати про [[uk:сісу]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони заторможені&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Спочатку цей жарт був про естонців, потім розповсюдився на інших фіно-угрів. І тут знову-таки грає свою роль як географія проживання сабжових народів,так і особливості національного менталітету. Більшість фіно-угрів — флегматики за типом темпераменту, тобто роблять свою справу вперто, повільно, але якісно і зі знанням діла. Гарячим слов&amp;#039;янським хлопцям та дівчатам такий тип поведінки здається впертістю та заторможеністю, але ці риси самі фіно-угри не вважають чимось поганим, а навпаки включають їх у свою національну філософію. Як приклад, можна почитати про [[uk:&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Сісу (поняття)|&lt;/ins&gt;сісу]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони люблять хеві-метал&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Кількість хеві-метал груп на душу населення у Фінляндії найвища у світі. Nuff said.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони люблять хеві-метал&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Кількість хеві-метал груп на душу населення у Фінляндії найвища у світі. Nuff said.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тіньова людина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=65859&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тіньова людина: /* Стереотипи про фіно-угрів */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=65859&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-03-24T15:18:42Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span dir=&quot;auto&quot;&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Стереотипи про фіно-угрів&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 18:18, 24 березня 2024&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l32&quot;&gt;Рядок 32:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 32:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Стереотипи про фіно-угрів ==  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Стереотипи про фіно-угрів ==  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони часто депресують та самовбиваються&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони часто депресують та самовбиваються&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Рівень самогубств в Угорщині серед усіх країн ОЕСР є другим після Південної Кореї, що натякає. Схожа ситуація з самогубствами у Фінляндії та у фіно-угорських регіонах РФ. І справа не в тому, що у цих країнах настільки погано жити. Факторів багато, в тому числі і навколишня природа. До речі, мадяри навіть зробили відому у всьому світі [https://youtu.be/Q66u6B3I48Y?si=nMynuKbfzWeWuOd7 пісню] про самогубство.&amp;lt;ref&amp;gt;Автор пісні врешті-решт теж повісився. Дивно?&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;заторможені&lt;/del&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;дуже закриті та беземоційні&lt;/ins&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Частково пояснює попередній пункт. У порівнянні з тими ж українцями, фіно-угри дуже не люблять ділитись своїми душевними проблемами з оточуючими, навіть з близькими. І не вітають публічне виголошення своїх емоцій. Звісно, це однозначний стереотип, але будь-хто, прибуваючи до Фінляндії чи Естонії, відмічав закритість місцевого населення як наявний факт. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;люблять хеві-метал&lt;/del&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;заторможені&lt;/ins&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Спочатку цей жарт був про естонців, потім розповсюдився на інших фіно-угрів. І тут знову-таки грає свою роль як географія проживання сабжових народів,так і особливості національного менталітету. Більшість фіно-угрів — флегматики за типом темпераменту, тобто роблять свою справу вперто, повільно, але якісно і зі знанням діла. Гарячим слов&amp;#039;янським хлопцям та дівчатам такий тип поведінки здається впертістю та заторможеністю, але ці риси самі фіно-угри не вважають чимось поганим, а навпаки включають їх у свою національну філософію. Як приклад, можна почитати про [[uk:сісу]]. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;дуже закриті та беземоційні&lt;/del&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Вони &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;люблять хеві-метал&lt;/ins&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Кількість хеві-метал груп на душу населення у Фінляндії найвища у світі. Nuff said.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Галерея ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Галерея ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тіньова людина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=62943&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тіньова людина в 16:19, 11 жовтня 2023</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=62943&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-10-11T16:19:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:19, 11 жовтня 2023&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l11&quot;&gt;Рядок 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Народи ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Народи ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Окрім фінів та [[Угорщина|угорців]], до фіно&lt;/del&gt;-&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;угрів відносяться також [[Країни_Балтії#Естонія|естонці]] та багато поневолених народів &amp;quot;рФ&amp;quot;: мокшани&lt;/del&gt;, &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;марійці&lt;/del&gt;, &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;комі &lt;/del&gt;та&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, ймовірно, й самі московити, але про це читай в наступному розділі&lt;/del&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;!-&lt;/ins&gt;-&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Тут вносимо інфу про народи&lt;/ins&gt;, &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;їх розселення&lt;/ins&gt;, &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;культуру та усілякі лулзи--&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;=== Фінські ===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;*&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Фіни&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Найбільш відомий &lt;/ins&gt;та &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;другий за поширеністю народ групи (після угорців). Їх внесок у світову мемну культуру просто неоціненний&lt;/ins&gt;.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt; &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;=== Угорські ===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Чи відноситься русня до фіно-угрів? ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Чи відноситься русня до фіно-угрів? ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тіньова людина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=61858&amp;oldid=prev</id>
		<title>Qpcyub: там повторення одного й того ж двічі йде (про те що фіно-угри діляться на фінів і угорців)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=61858&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-09-01T17:34:38Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;там повторення одного й того ж двічі йде (про те що фіно-угри діляться на фінів і угорців)&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 20:34, 1 вересня 2023&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l8&quot;&gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще Геродот свого часу описував, що десь, на півночі, за великими лісами, живе дивне плем&amp;#039;я андрофагів, тобто людожерів. Зараз вчені сходяться в думці, що скоріш за все це були саме давні фіно-угорські племена, а саме: Мєря, Мурома та Мєщєра. Вони мали цікавий ритуал поховання, що й донині зберігся у папуасів Нової Гвінеї: вони просто їли своїх небіжчиків, не ховаючи. Через це їх і прозвали андрофагами. Потім, десь у 8 сторіччі нашої ери, почалась &amp;lt;del&amp;gt;давньоукраїнська&amp;lt;/del&amp;gt; слов&amp;#039;янська колонізація північних земель майбутньої Русі-України, після якої частина фіно-угрів (вищеспомянуті Мєря, Мурома та Мєщєра) злились з прийдешнім слов&amp;#039;янським населенням, а інші племена (Марі, Мокша, Ерзя та Пермь) відійшли на Поволжжя, де одна їх частина змішалась з булгарами, утворивши етнос чувашів, а інша змогла зберегти свої традиції та звичаї, перетворившись на сучасні народи комі, мокша, ерзя, марійців та удмуртів. Північно-західну гілку фіно-угрів, тобто фінів, карел, вепсів та інших з ними слов&amp;#039;янська колонізація майже не зачепила, але потім через декілька століть їх зачепили шведи та кацапи. Далі було завоювання Поволжжя Московією, насильницькі хрещення аборигенів, натуральні рабовласницькі набіги новгородських купців на фінські та карельські землі, та подальше зманкуртування народів та знищення їхньої традиційної культури. Поки що лише фіни та естонці згодом змогли вибратись з цього лайна, інші ж чекають на [[Розпад Росії|падіння Вавилону]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще Геродот свого часу описував, що десь, на півночі, за великими лісами, живе дивне плем&amp;#039;я андрофагів, тобто людожерів. Зараз вчені сходяться в думці, що скоріш за все це були саме давні фіно-угорські племена, а саме: Мєря, Мурома та Мєщєра. Вони мали цікавий ритуал поховання, що й донині зберігся у папуасів Нової Гвінеї: вони просто їли своїх небіжчиків, не ховаючи. Через це їх і прозвали андрофагами. Потім, десь у 8 сторіччі нашої ери, почалась &amp;lt;del&amp;gt;давньоукраїнська&amp;lt;/del&amp;gt; слов&amp;#039;янська колонізація північних земель майбутньої Русі-України, після якої частина фіно-угрів (вищеспомянуті Мєря, Мурома та Мєщєра) злились з прийдешнім слов&amp;#039;янським населенням, а інші племена (Марі, Мокша, Ерзя та Пермь) відійшли на Поволжжя, де одна їх частина змішалась з булгарами, утворивши етнос чувашів, а інша змогла зберегти свої традиції та звичаї, перетворившись на сучасні народи комі, мокша, ерзя, марійців та удмуртів. Північно-західну гілку фіно-угрів, тобто фінів, карел, вепсів та інших з ними слов&amp;#039;янська колонізація майже не зачепила, але потім через декілька століть їх зачепили шведи та кацапи. Далі було завоювання Поволжжя Московією, насильницькі хрещення аборигенів, натуральні рабовласницькі набіги новгородських купців на фінські та карельські землі, та подальше зманкуртування народів та знищення їхньої традиційної культури. Поки що лише фіни та естонці згодом змогли вибратись з цього лайна, інші ж чекають на [[Розпад Росії|падіння Вавилону]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почнемо з того, що фіно-угри поділяються на [[Капітан Очевидність|фінів та угрів]]. До угрів належать мадяри та їхні дуже дальні уральські родичі ханти та мансі. Про історію перших можна почитати [[Угорщина|тут]], другі являють собою типові арктичні племена. До фінів же відносяться усі інші народи цієї групи. На відміну від слов&amp;#039;ян, які мають схожі мови, більш-менш схожу зовнішність та культуру, у фіно-угрів все цікавіше. За расовим типом найбільші з фінських народів, фіни та естонці, відносяться до біломоро-[[Країни Балтії|балтійської]] раси, що виділяється дуже світлим волоссям (майже повністю білим, або з золотим відливом), світлими очима та високим зростом. Також до цього типу відносяться ерзя, близькі до фінів карели і вепси та частина комі. Угорці також мають велику кількість світлооких людей, але більшу кількість брюнетів та шатенів, аніж інші фіно-угри. Чим ближче до Уралу, тим стає цікавіше. Відомий стереотип, що поволзькі фіно-угри смагляві та вузькоокі, а блакитноокі блондини з&amp;#039;являються у них через кровозмішання з істинними слов&amp;#039;янськими арійцями. Частково це правда, бо наприклад мокшани, найближчі за мовою родичі ерзян, таки реально смагляві брюнети, і чимось схожі на італійців та інших жителів Південної Європи. Також так виглядає частина марійців. А от удмурти, хоч і мають часто вузький розріз очей, часто взагалі рудоволосі, майже як у [[Ірландія|Ірландії]]. А угри ханти та мансі взагалі відносяться до майже монголоїдної уралської раси. Як бачимо, розселення на величезній території не може не викликати появу великої колекції фенотипів навіть у найбільш близьких один одному народів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почнемо з того, що фіно-угри &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[РАПТОВО]] &lt;/ins&gt;поділяються на [[Капітан Очевидність|фінів та угрів]]. До угрів належать мадяри та їхні дуже дальні уральські родичі ханти та мансі. Про історію перших можна почитати [[Угорщина|тут]], другі являють собою типові арктичні племена. До фінів же відносяться усі інші народи цієї групи. На відміну від слов&amp;#039;ян, які мають схожі мови, більш-менш схожу зовнішність та культуру, у фіно-угрів все цікавіше. За расовим типом найбільші з фінських народів, фіни та естонці, відносяться до біломоро-[[Країни Балтії|балтійської]] раси, що виділяється дуже світлим волоссям (майже повністю білим, або з золотим відливом), світлими очима та високим зростом. Також до цього типу відносяться ерзя, близькі до фінів карели і вепси та частина комі. Угорці також мають велику кількість світлооких людей, але більшу кількість брюнетів та шатенів, аніж інші фіно-угри. Чим ближче до Уралу, тим стає цікавіше. Відомий стереотип, що поволзькі фіно-угри смагляві та вузькоокі, а блакитноокі блондини з&amp;#039;являються у них через кровозмішання з істинними слов&amp;#039;янськими арійцями. Частково це правда, бо наприклад мокшани, найближчі за мовою родичі ерзян, таки реально смагляві брюнети, і чимось схожі на італійців та інших жителів Південної Європи. Також так виглядає частина марійців. А от удмурти, хоч і мають часто вузький розріз очей, часто взагалі рудоволосі, майже як у [[Ірландія|Ірландії]]. А угри ханти та мансі взагалі відносяться до майже монголоїдної уралської раси. Як бачимо, розселення на величезній території не може не викликати появу великої колекції фенотипів навіть у найбільш близьких один одному народів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Народи ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Народи ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[НЕСПОДІВАНО]], але фіно-угри це в першу чергу фіни &lt;/del&gt;та [[Угорщина|&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;угорці&lt;/del&gt;]]&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;. Хоч і окрім них &lt;/del&gt;до фіно-угрів відносяться також [[Країни_Балтії#Естонія|естонці]] та багато поневолених народів &amp;quot;рФ&amp;quot;: мокшани, марійці, комі та, ймовірно, й самі московити, але про це читай в наступному розділі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Окрім фінів &lt;/ins&gt;та [[Угорщина|&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;угорців&lt;/ins&gt;]]&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;, &lt;/ins&gt;до фіно-угрів відносяться також [[Країни_Балтії#Естонія|естонці]] та багато поневолених народів &amp;quot;рФ&amp;quot;: мокшани, марійці, комі та, ймовірно, й самі московити, але про це читай в наступному розділі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Чи відноситься русня до фіно-угрів? ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Чи відноситься русня до фіно-угрів? ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Qpcyub</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=61692&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тіньова людина в 10:11, 22 серпня 2023</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=61692&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-08-22T10:11:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 13:11, 22 серпня 2023&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l10&quot;&gt;Рядок 10:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 10:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почнемо з того, що фіно-угри поділяються на [[Капітан Очевидність|фінів та угрів]]. До угрів належать мадяри та їхні дуже дальні уральські родичі ханти та мансі. Про історію перших можна почитати [[Угорщина|тут]], другі являють собою типові арктичні племена. До фінів же відносяться усі інші народи цієї групи. На відміну від слов&amp;#039;ян, які мають схожі мови, більш-менш схожу зовнішність та культуру, у фіно-угрів все цікавіше. За расовим типом найбільші з фінських народів, фіни та естонці, відносяться до біломоро-[[Країни Балтії|балтійської]] раси, що виділяється дуже світлим волоссям (майже повністю білим, або з золотим відливом), світлими очима та високим зростом. Також до цього типу відносяться ерзя, близькі до фінів карели і вепси та частина комі. Угорці також мають велику кількість світлооких людей, але більшу кількість брюнетів та шатенів, аніж інші фіно-угри. Чим ближче до Уралу, тим стає цікавіше. Відомий стереотип, що поволзькі фіно-угри смагляві та вузькоокі, а блакитноокі блондини з&amp;#039;являються у них через кровозмішання з істинними слов&amp;#039;янськими арійцями. Частково це правда, бо наприклад мокшани, найближчі за мовою родичі ерзян, таки реально смагляві брюнети, і чимось схожі на італійців та інших жителів Південної Європи. Також так виглядає частина марійців. А от удмурти, хоч і мають часто вузький розріз очей, часто взагалі рудоволосі, майже як у [[Ірландія|Ірландії]]. А угри ханти та мансі взагалі відносяться до майже монголоїдної уралської раси. Як бачимо, розселення на величезній території не може не викликати появу великої колекції фенотипів навіть у найбільш близьких один одному народів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почнемо з того, що фіно-угри поділяються на [[Капітан Очевидність|фінів та угрів]]. До угрів належать мадяри та їхні дуже дальні уральські родичі ханти та мансі. Про історію перших можна почитати [[Угорщина|тут]], другі являють собою типові арктичні племена. До фінів же відносяться усі інші народи цієї групи. На відміну від слов&amp;#039;ян, які мають схожі мови, більш-менш схожу зовнішність та культуру, у фіно-угрів все цікавіше. За расовим типом найбільші з фінських народів, фіни та естонці, відносяться до біломоро-[[Країни Балтії|балтійської]] раси, що виділяється дуже світлим волоссям (майже повністю білим, або з золотим відливом), світлими очима та високим зростом. Також до цього типу відносяться ерзя, близькі до фінів карели і вепси та частина комі. Угорці також мають велику кількість світлооких людей, але більшу кількість брюнетів та шатенів, аніж інші фіно-угри. Чим ближче до Уралу, тим стає цікавіше. Відомий стереотип, що поволзькі фіно-угри смагляві та вузькоокі, а блакитноокі блондини з&amp;#039;являються у них через кровозмішання з істинними слов&amp;#039;янськими арійцями. Частково це правда, бо наприклад мокшани, найближчі за мовою родичі ерзян, таки реально смагляві брюнети, і чимось схожі на італійців та інших жителів Південної Європи. Також так виглядає частина марійців. А от удмурти, хоч і мають часто вузький розріз очей, часто взагалі рудоволосі, майже як у [[Ірландія|Ірландії]]. А угри ханти та мансі взагалі відносяться до майже монголоїдної уралської раси. Як бачимо, розселення на величезній території не може не викликати появу великої колекції фенотипів навіть у найбільш близьких один одному народів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Чи відноситься русня до фіно-угрів? ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;== Народи ==&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[НЕСПОДІВАНО]], але фіно-угри це в першу чергу фіни та [[Угорщина|угорці]]. Хоч і окрім них до фіно-угрів відносяться також [[Країни_Балтії#Естонія|естонці]] та багато поневолених народів &amp;quot;рФ&amp;quot;: мокшани, марійці, комі та, ймовірно, й самі московити, але про це читай в наступному розділі.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt; &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;=&lt;/ins&gt;== Чи відноситься русня до фіно-угрів? &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;=&lt;/ins&gt;==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Цитата|Росіянин це не національність, а сміття з усіх тих, хто відмовився від своєї національності.|Безосібний безос з Кропивача}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Цитата|Росіянин це не національність, а сміття з усіх тих, хто відмовився від своєї національності.|Безосібний безос з Кропивача}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Напевно.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Напевно.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тіньова людина</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=61663&amp;oldid=prev</id>
		<title>Qpcyub в 17:39, 21 серпня 2023</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=61663&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-08-21T17:39:38Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 20:39, 21 серпня 2023&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l6&quot;&gt;Рядок 6:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 6:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Походження та зовнішні риси ==  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Походження та зовнішні риси ==  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Muromian-map.png|250px|thumb|Розселення фіно-угорських племен у VIII-IX століттях нашої ери]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Файл:Muromian-map.png|250px|thumb|Розселення фіно-угорських племен у VIII-IX століттях нашої ери]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще Геродот свого часу описував, що десь, на півночі, за великими лісами, живе дивне плем&amp;#039;я андрофагів,тобто людожерів. Зараз вчені сходяться в думці, що скоріш за все це були саме давні фіно-угорські племена, а саме: Мєря, Мурома та Мєщєра. Вони мали цікавий ритуал поховання, що й донині зберігся у папуасів Нової Гвінеї: вони просто їли своїх небіжчиків, не ховаючи. Через це їх і прозвали андрофагами. Потім, десь у 8 сторіччі нашої ери, почалась &amp;lt;del&amp;gt;давньоукраїнська&amp;lt;/del&amp;gt; слов&amp;#039;янська колонізація північних земель майбутньої Русі-України, після якої частина фіно-угрів (вищеспомянуті Мєря, Мурома та Мєщєра) злились з прийдешнім слов&amp;#039;янським населенням, а інші племена (Марі, Мокша, Ерзя та Пермь) відійшли на Поволжжя, де одна їх частина змішалась з булгарами, утворивши етнос чувашів, а інша змогла зберегти свої традиції та звичаї, перетворившись на сучасні народи комі, мокша, ерзя, марійців та удмуртів. Північно-західну гілку фіно-угрів, тобто фінів, карел, вепсів та інших з ними слов&amp;#039;янська колонізація майже не зачепила, але потім через декілька століть їх зачепили шведи та кацапи. Далі було завоювання Поволжжя Московією, насильницькі хрещення аборигенів, натуральні рабовласницькі набіги новгородських купців на фінські та карельські землі, та подальше зманкуртування народів та знищення їхньої традиційної культури. Поки що лише фіни та естонці згодом змогли вибратись з цього лайна, інші ж чекають на [[Розпад Росії|падіння Вавилону]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще Геродот свого часу описував, що десь, на півночі, за великими лісами, живе дивне плем&amp;#039;я андрофагів, тобто людожерів. Зараз вчені сходяться в думці, що скоріш за все це були саме давні фіно-угорські племена, а саме: Мєря, Мурома та Мєщєра. Вони мали цікавий ритуал поховання, що й донині зберігся у папуасів Нової Гвінеї: вони просто їли своїх небіжчиків, не ховаючи. Через це їх і прозвали андрофагами. Потім, десь у 8 сторіччі нашої ери, почалась &amp;lt;del&amp;gt;давньоукраїнська&amp;lt;/del&amp;gt; слов&amp;#039;янська колонізація північних земель майбутньої Русі-України, після якої частина фіно-угрів (вищеспомянуті Мєря, Мурома та Мєщєра) злились з прийдешнім слов&amp;#039;янським населенням, а інші племена (Марі, Мокша, Ерзя та Пермь) відійшли на Поволжжя, де одна їх частина змішалась з булгарами, утворивши етнос чувашів, а інша змогла зберегти свої традиції та звичаї, перетворившись на сучасні народи комі, мокша, ерзя, марійців та удмуртів. Північно-західну гілку фіно-угрів, тобто фінів, карел, вепсів та інших з ними слов&amp;#039;янська колонізація майже не зачепила, але потім через декілька століть їх зачепили шведи та кацапи. Далі було завоювання Поволжжя Московією, насильницькі хрещення аборигенів, натуральні рабовласницькі набіги новгородських купців на фінські та карельські землі, та подальше зманкуртування народів та знищення їхньої традиційної культури. Поки що лише фіни та естонці згодом змогли вибратись з цього лайна, інші ж чекають на [[Розпад Росії|падіння Вавилону]].  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почнемо з того, що фіно-угри поділяються на [[Капітан Очевидність|фінів та угрів]]. До угрів належать мадяри та їхні дуже дальні уральські родичі ханти та мансі. Про історію перших можна почитати [[Угорщина|тут]], другі являють собою типові арктичні племена. До фінів же відносяться усі інші народи цієї групи. На відміну від слов&amp;#039;ян, які мають схожі мови, більш-менш схожу зовнішність та культуру, у фіно-угрів все цікавіше. За расовим типом найбільші з фінських народів, фіни та естонці, відносяться до біломоро-балтійської раси, що виділяється дуже світлим волоссям (майже повністю білим, або з золотим відливом), світлими очима та високим зростом. Також до цього типу відносяться ерзя, близькі до фінів карели і вепси та частина комі. Угорці також мають велику кількість світлооких людей, але більшу кількість брюнетів та шатенів, аніж інші фіно-угри. Чим ближче до Уралу, тим стає цікавіше. Відомий стереотип, що поволзькі фіно-угри смагляві та вузькоокі, а блакитноокі блондини з&amp;#039;являються у них через кровозмішання з істинними слов&amp;#039;янськими арійцями. Частково це правда, бо наприклад мокшани, найближчі за мовою родичі ерзян, таки реально смагляві брюнети, і чимось схожі на &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;італьянців &lt;/del&gt;та інших жителів Південної Європи. Також так виглядає частина марійців. А от удмурти, хоч і мають часто вузький розріз очей, часто взагалі рудоволосі, майже як у Ірландії. А угри ханти та мансі взагалі відносяться до майже монголоїдної уралської раси. Як бачимо, розселення на величезній території не може не викликати появу великої колекції фенотипів навіть у найбільш близьких один одному народів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Почнемо з того, що фіно-угри поділяються на [[Капітан Очевидність|фінів та угрів]]. До угрів належать мадяри та їхні дуже дальні уральські родичі ханти та мансі. Про історію перших можна почитати [[Угорщина|тут]], другі являють собою типові арктичні племена. До фінів же відносяться усі інші народи цієї групи. На відміну від слов&amp;#039;ян, які мають схожі мови, більш-менш схожу зовнішність та культуру, у фіно-угрів все цікавіше. За расовим типом найбільші з фінських народів, фіни та естонці, відносяться до біломоро-&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Країни Балтії|&lt;/ins&gt;балтійської&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]] &lt;/ins&gt;раси, що виділяється дуже світлим волоссям (майже повністю білим, або з золотим відливом), світлими очима та високим зростом. Також до цього типу відносяться ерзя, близькі до фінів карели і вепси та частина комі. Угорці також мають велику кількість світлооких людей, але більшу кількість брюнетів та шатенів, аніж інші фіно-угри. Чим ближче до Уралу, тим стає цікавіше. Відомий стереотип, що поволзькі фіно-угри смагляві та вузькоокі, а блакитноокі блондини з&amp;#039;являються у них через кровозмішання з істинними слов&amp;#039;янськими арійцями. Частково це правда, бо наприклад мокшани, найближчі за мовою родичі ерзян, таки реально смагляві брюнети, і чимось схожі на &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;італійців &lt;/ins&gt;та інших жителів Південної Європи. Також так виглядає частина марійців. А от удмурти, хоч і мають часто вузький розріз очей, часто взагалі рудоволосі, майже як у &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Ірландія|&lt;/ins&gt;Ірландії&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;. А угри ханти та мансі взагалі відносяться до майже монголоїдної уралської раси. Як бачимо, розселення на величезній території не може не викликати появу великої колекції фенотипів навіть у найбільш близьких один одному народів.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;== Народи ==&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Чи відноситься русня до фіно-угрів? ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[НЕСПОДІВАНО]], але фіно-угри це в першу чергу фіни та [[Угорщина|угорці]]. Хоч і окрім них до фіно-угрів відносяться також [[Країни_Балтії#Естонія|естонці]] та багато поневолених народів &amp;quot;рФ&amp;quot;: мокшани, марійці, комі та, ймовірно, й самі московити, але про це читай в наступному розділі.&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-added&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt; &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-added&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;=&lt;/del&gt;== Чи відноситься русня до фіно-угрів? &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;=&lt;/del&gt;==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-added&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Цитата|Росіянин це не національність, а сміття з усіх тих, хто відмовився від своєї національності.|Безосібний безос з Кропивача}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{Цитата|Росіянин це не національність, а сміття з усіх тих, хто відмовився від своєї національності.|Безосібний безос з Кропивача}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Напевно.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Мови ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Мови ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l22&quot;&gt;Рядок 22:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 20:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Походження мов, якими балакають фіно-угри, досі невідоме. Точно зрозуміло, що їх першопредком не є праіндоєвропейська мова, що потім розпалась на купу абсолютно різних діалектів, а предком усіх цих мов була якась інша, давня фінська мова, носії якої потім розселились по землі і заговорили на аж ніяк не схожих одна на одну мовах.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Походження мов, якими балакають фіно-угри, досі невідоме. Точно зрозуміло, що їх першопредком не є праіндоєвропейська мова, що потім розпалась на купу абсолютно різних діалектів, а предком усіх цих мов була якась інша, давня фінська мова, носії якої потім розселились по землі і заговорили на аж ніяк не схожих одна на одну мовах.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Якщо коротко можна охарактеризувати мови уральської мовної сім&amp;#039;ї, то вони дуже складні. Для анона, рідною мовою якого є мова з індоєвропейської групи, вивчення фінської, угорської чи марійської мови може здатися схожим на самогубство. Цьому сприяє агглюнативна структура граматики, тобто конструкції створюються завдяки великій кількості різноманітних суфіксів та префіксів, через що слова можуть розтягуватися на довжину [[Прутень|прутня]] альфа-самця з твого під&amp;#039;їзду. Такий тип граматики робить сабжеві мови близькими до тюркських мов. Також головним жахом для усіх починаючих вивчати фіно-угорські мови є відмінки, яких у більшості мов нараховується близько 15. Буває і більше, буває навіть менше, але &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;у &lt;/del&gt;середньому менше десяти їх ніколи не буває. Зазвичай використовуються не &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;усі &lt;/del&gt;20 відмінків, що спрощує розмовне вивчення мов, але часто буває, особливо у літературі, що без якогось дуже рідкісного відмінка зрозуміти написане дуже важко, якщо не неможливо. Це тобі не 7 відмінків в українській мові, школярику! Життя трохи спрощує фонетика: вона зазвичай проста, і засвоїти її можна за одне-два заняття. Виключенням є угорська, де «sz» — це «С», а звичайна «s» — це звук «Ш». Так само звичайна літера «А» означає звук, близький до «О» (до прикладу англійське слово God), а літера «É» означає звук, що часто переходить з Є до І. Пам&amp;#039;ятай це, безосе, якщо тебе якимось хуєм занесе до Угорщини або угорського села на Закарпатті.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Якщо коротко можна охарактеризувати мови уральської мовної сім&amp;#039;ї, то вони дуже складні. Для анона, рідною мовою якого є мова з індоєвропейської групи, вивчення фінської, угорської чи марійської мови може здатися схожим на самогубство. Цьому сприяє агглюнативна структура граматики, тобто конструкції створюються завдяки великій кількості різноманітних суфіксів та префіксів, через що слова можуть розтягуватися на довжину [[Прутень|прутня]] альфа-самця з твого під&amp;#039;їзду. Такий тип граматики робить сабжеві мови близькими до тюркських мов. Також головним жахом для усіх починаючих вивчати фіно-угорські мови є відмінки, яких у більшості мов нараховується близько 15. Буває і більше, буває навіть менше, але &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;в &lt;/ins&gt;середньому менше десяти їх ніколи не буває. Зазвичай використовуються не &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;всі &lt;/ins&gt;20 відмінків, що спрощує розмовне вивчення мов, але часто буває, особливо у літературі, що без якогось дуже рідкісного відмінка зрозуміти написане дуже важко, якщо не неможливо. Це тобі не 7 відмінків в українській мові, школярику! Життя трохи спрощує фонетика: вона зазвичай проста, і засвоїти її можна за одне-два заняття. Виключенням є угорська, де «sz» — це «С», а звичайна «s» — це звук «Ш». Так само звичайна літера «А» означає звук, близький до «О» (до прикладу &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Англійська мова|&lt;/ins&gt;англійське&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]] &lt;/ins&gt;слово God), а літера «É» означає звук, що часто переходить з Є до І. Пам&amp;#039;ятай це, безосе, якщо тебе якимось хуєм занесе до Угорщини або угорського села на &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Закарпаття|&lt;/ins&gt;Закарпатті&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще простішою за фонетику у більшості фіно-угорських мов є писемність. Ті народи, що мають власні держави (а це фіни, естонці та мадяри), юзають [[Латинкойобство|латинку]] з додатковими літерами, що означають типові саме для цих мов звуки. Усі народи, що окуповані країною-гноєм, взагалі мають кириличну абетку, окрім карелів, чия мова не є офіційною у власному бантустані саме через відсутність кириличної абетки. Отака от «дружба народав». Фіно-угорська кирилиця зазвичай або співпадає з класичною (мокшанська та ерзянська мови), або має велику кількість літер, притаманних лише тій чи іншій мові (марійська та удмуртська мови). Але активісти фіно-угорських національно-визвольних рухів на території сучасної ерефії бачать у кирилиці засіб знищення націдентичності народів, тому активно пропагують перехід на латинку за фінським або ж за спеціально створеним зразком. У пику вітчизняним латинкойобам варто відзначити, що &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;у &lt;/del&gt;більшості випадків латинка краще відображає фонетичний стрій саме фіно-угорських мов, а не української. Побачити зразок нової латинки на прикладі ерзянської мови можна [http://inyazoro.info/ тут]. Щодо інших систем писемності, то тут їх мало, бо багато фіно-угорських мов до введення кирилиці чи латиниці були неписьменними. Але є і виключення, наприклад пермська абетка, або анбур — абетка, розроблена спеціально для мов народів комі якимось християнським місіонером у XV столітті нашої ери. А угорці, у пам&amp;#039;ять про свої контакти з тюркськими та германськими народами, мають власні руни, що звуться Róvas irás, і якими іноді дублюються покажчики на в&amp;#039;їзді до мадярських міст.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ще простішою за фонетику у більшості фіно-угорських мов є писемність. Ті народи, що мають власні держави (а це фіни, естонці та мадяри), юзають [[Латинкойобство|латинку]] з додатковими літерами, що означають типові саме для цих мов звуки. Усі народи, що окуповані країною-гноєм, взагалі мають кириличну абетку, окрім карелів, чия мова не є офіційною у власному бантустані саме через відсутність кириличної абетки. Отака от «дружба народав». Фіно-угорська кирилиця зазвичай або співпадає з класичною (мокшанська та ерзянська мови), або має велику кількість літер, притаманних лише тій чи іншій мові (марійська та удмуртська мови). Але активісти фіно-угорських національно-визвольних рухів на території сучасної ерефії бачать у кирилиці засіб знищення націдентичності народів, тому активно пропагують перехід на латинку за фінським або ж за спеціально створеним зразком. У пику вітчизняним латинкойобам варто відзначити, що &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;в &lt;/ins&gt;більшості випадків латинка краще відображає фонетичний стрій саме фіно-угорських мов, а не української. Побачити зразок нової латинки на прикладі ерзянської мови можна [http://inyazoro.info/ тут]. Щодо інших систем писемності, то тут їх мало, бо багато фіно-угорських мов до введення кирилиці чи латиниці були неписьменними. Але є і виключення, наприклад пермська абетка, або анбур — абетка, розроблена спеціально для мов народів комі якимось християнським місіонером у XV столітті нашої ери. А угорці, у пам&amp;#039;ять про свої контакти з тюркськими та германськими народами, мають власні &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;пафосні &lt;/ins&gt;руни, що звуться Róvas irás, і якими іноді дублюються покажчики на в&amp;#039;їзді до мадярських міст.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Стереотипи про фіно-угрів ==  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Стереотипи про фіно-угрів ==  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Qpcyub</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=61657&amp;oldid=prev</id>
		<title>Тіньова людина в 11:18, 21 серпня 2023</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://drama.kropyva.ch/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%B8&amp;diff=61657&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2023-08-21T11:18:51Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw=&quot;interface&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 14:18, 21 серпня 2023&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l41&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 41:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Файл:Mari girl.jpg|Марійка  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Файл:Mari girl.jpg|Марійка  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Файл:Erzan girl.jpg|Ерзянка&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Файл:Erzan girl.jpg|Ерзянка&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Файл:Moksel girl 2.jpg|Мокшанка&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Файл: Udmurt girl.jpg|Удмуртка&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br/&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Тіньова людина</name></author>
	</entry>
</feed>