Linux - Історія редагувань

Admin2: /* Чим відрізняється від інших ОС */

2026-07-20T12:00:50Z

Чим відрізняється від інших ОС

← Попередня версія		Версія за 15:00, 20 липня 2026
Рядок 32:		Рядок 32:

	== Чим відрізняється від інших ОС ==		== Чим відрізняється від інших ОС ==
			[[Файл:Linux gay2.jpg\|міні\|Інтернет не бреше]]
			[[Файл:Linux gay.jpg\|міні\|Коли ти дрочиш на Linux - треба негайно виразити це в мистецтві. ]]
	Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.		Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Ці необхідні процедури включають модерацію особисто Лінусом, і недавно він відверто висрався з цього приводу.

Шмат Кав'ярні Мемів в 19:46, 11 липня 2026

2026-07-11T19:46:51Z

Показати зміни

Шмат Кав'ярні Мемів: виправив свій пройоб

2026-06-05T17:55:13Z

виправив свій пройоб

← Попередня версія		Версія за 20:55, 5 червня 2026
Рядок 87:		Рядок 87:

	=== Менеджери вікон(MW) ===		=== Менеджери вікон(MW) ===
	Вони обов'язково йдуть в компелкті до середовища стільниці, але деколи можуть працювати самостійно, що дуже корисно, якщо ви жидобуржуй і не хочете ділитися 512МБ тіре 2ГБ оперативки за красу та наявність програм на робочому столі. Для психічноздорових людей є дивним, але більшість лінуксоїдів люблять, коли у них керування вікнами відбирає "мозайка". ''Для комфорту використання ~~наполегливо пропагандується~~ встановити ~~Tint2!~~'' Хотілося б розповісти про кожен з менеджерів, але дослідивши питання, виявилося, що вони волос-у-волос схожі та споживають менше 126мб ОЗП, тому ось два основні типи, які можна зустріти:		Вони обов'язково йдуть в компелкті до середовища стільниці, але деколи можуть працювати самостійно, що дуже корисно, якщо ви жидобуржуй і не хочете ділитися 512МБ тіре 2ГБ оперативки за красу та наявність програм на робочому столі. Для психічноздорових людей є дивним, але більшість лінуксоїдів люблять, коли у них керування вікнами відбирає "мозайка". ''Для комфорту використання можна встановити сторонню панель, адже оригінальні зазвичай виглядають по-уйобськи.'' Хотілося б розповісти про кожен з менеджерів, але дослідивши питання, виявилося, що вони волос-у-волос схожі та споживають менше 126мб ОЗП, тому ось два основні типи, які можна зустріти:

	* Мозайка — сама придумує де краще вставити вікно програми, ти можеш після цього вструтитися у розмір вікна, але жодне вікно не буде поверх іншого, тому або закривай все, або створюй нову робочу область. Переваги: красіво шо аж хуй встає.		* Мозайка — сама придумує де краще вставити вікно програми, ти можеш після цього вструтитися у розмір вікна, але жодне вікно не буде поверх іншого, тому або закривай все, або створюй нову робочу область. Переваги: красіво шо аж хуй встає.
	* Поплавок — дає вікнам "плавати" де завгодно, така ж штука реалізована у windows та більшості DE лінуха, вікна можуть налазити одне на одного та бути в рази більшими за екран. Переваги: ~~обіцяна свобода лінукса~~.		* Поплавок — дає вікнам "плавати" де завгодно, така ж штука реалізована у windows та у більшості DE лінуха, вікна можуть налазити одне на одного та бути в рази більшими за екран. Переваги: обіцяний контроль над усім.
			Деколи їх поєднують, даючи можливість перемикатися між режимами.

	== Цікавинки ==		== Цікавинки ==

Шмат Кав'ярні Мемів в 18:32, 1 червня 2026

2026-06-01T18:32:10Z

← Попередня версія		Версія за 21:32, 1 червня 2026
Рядок 78:		Рядок 78:
	===Власне, середовища===		===Власне, середовища===

	Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.		Середовища стільниці - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

	* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.		* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
Рядок 85:		Рядок 85:
	* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.		* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
	* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.		* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

			=== Менеджери вікон(MW) ===
			Вони обов'язково йдуть в компелкті до середовища стільниці, але деколи можуть працювати самостійно, що дуже корисно, якщо ви жидобуржуй і не хочете ділитися 512МБ тіре 2ГБ оперативки за красу та наявність програм на робочому столі. Для психічноздорових людей є дивним, але більшість лінуксоїдів люблять, коли у них керування вікнами відбирає "мозайка". ''Для комфорту використання наполегливо пропагандується встановити Tint2!'' Хотілося б розповісти про кожен з менеджерів, але дослідивши питання, виявилося, що вони волос-у-волос схожі та споживають менше 126мб ОЗП, тому ось два основні типи, які можна зустріти:

			* Мозайка — сама придумує де краще вставити вікно програми, ти можеш після цього вструтитися у розмір вікна, але жодне вікно не буде поверх іншого, тому або закривай все, або створюй нову робочу область. Переваги: красіво шо аж хуй встає.
			* Поплавок — дає вікнам "плавати" де завгодно, така ж штука реалізована у windows та більшості DE лінуха, вікна можуть налазити одне на одного та бути в рази більшими за екран. Переваги: обіцяна свобода лінукса.

	== Цікавинки ==		== Цікавинки ==

Шмат Кав'ярні Мемів в 17:39, 1 червня 2026

2026-06-01T17:39:33Z

Показати зміни

Coole: /* Історія */

2025-12-05T16:43:45Z

Історія

← Попередня версія		Версія за 19:43, 5 грудня 2025
Рядок 8:		Рядок 8:
	- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>		- Лінус Торвальдс, 1994</blockquote>

	Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.		Лінус Торвальдс у промові виражав власну біль. На той момент, він - студент універсиету Хельсінки, тупо не міг дозволити собі повноцінний UNIX для свого компа Лінус написав ядро Юнікс-подібної системи, яку доповнили вже програмним забезпеченням з опенсорсного ком'юніті. Для яких саме потреб він йому був потрібний - наразі залишається загадкою, але в ту епоху здебільшого операційні системи представляли собою строку текста на монотонному фоні, тож здебільшого це була царина науковців-кібернетиків і безумних ентузіастів. Схоже, Лінус попадав в обидві категорії.

	Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS\|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.		Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS\|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

	Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.		Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно. Хоча всеж з тих пір успішно проведена кампанія по фінансуванню та рекламі, і лінукс фінансується з великого чана корпорацій, і Опенсорс з тих пір являє собою не, як здається, нердів десь по підвалам, а цілком собі штатних програмістів великих американських контор, які отримують за це зарплату.

	Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.		Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.

	Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?		Особливо на фоні конкурентів: Майкрософт в свій час торгувала серверними версіями вінди, не дуже успішно, адже віндосервери ще і прославились своєю нестабільністю. Інші корпи у вигляді SUN так і взагалі намагались втюхати своє фірмове обладнання на маргінальній архітектурі, з таким же маргінальним ОС, ясно що задорого. Врешті це було невигідно і самим SUN, бо розробникам доводилось платити гроші за підтримку, а ще і видавати тугі підшивки мануалів. Виходило не дуже ефективно, тож SUN кинула цю затію, і вирішила підтримувати натомість ентузіастів з Linux Foundation, які робили те ж саме краще, ще і за пів ціни. Приблизно так само вирішила зробити і IBM, а також ще декілька компаній. Корпорації, які вкладаються своїми грошима у програмне забезпечення вільного поширення, хто би міг подумати?

			Сам Лінус при цьому займає дивну нішу - він такий собі лід програміст. Ми звикли що робітники Майкрософта та Епла, коментують фічи своєї ОС тільки позитивно на рідкісних публічних анонсах, а в самій розробці відбувається магія. В Лінуксі атмосфера трохи відрізняється - опенсорс всеж таки, і часто внутрішні срачі стають достоянням суспільства. Переписка та коментарі стосовно розробки періодично витікають назовні, де Лінус посилає нахуй розробників, "які написали цей говнокод", і може навіть при цьому заборонити включення цього в оновлення. Та чого вже там, Лінус і на публічних виступах десь в лекторіях періодично каже що "Це - говнокод. Цей код - хуйня, Дебіан - лайно мамонта, так пишуть тільки криворукі макаки", при чому це контрастує з його доволі спокійною нордичною манерою розмови. Знаменитим був і факт коли Лінус в своїй промові послав нахуй Нвідію за те що вона не ділиться драйверами, і ламає підтримку вже існуючих. Втім, його можна зрозуміти.

	== GNU чи Лінукс? ==		== GNU чи Лінукс? ==

Coole: /* Дистрибутиви */

2025-12-05T16:32:44Z

Дистрибутиви

← Попередня версія		Версія за 19:32, 5 грудня 2025
Рядок 47:		Рядок 47:
	Відомі дистрибутиви:		Відомі дистрибутиви:
	* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.		* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім це гарний приклад, що від фішок андроїда нічого не залишиться, варто йому стати популярним. Андроїд ховає від юзера всі лінуксівські приколи, а більшість з них взагалі заблоковані для втручання: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. Загрузочну частину, що намертво вшита в залізо взагалі не можливо міняти - тож ви не можете встановити "іншу ARM-сумісну ОС" як це робиться на ПК наприклад. Є лиш вибір з декількох прошивок, що робляться під конкретну модель. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в шматок цегли. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
	* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.		* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На відміну від тієї ж убунти, Дебіан створюється не конторою, а добровольцями. Через це стабільна гілка дебіана оновлюється раз в 10 років, що стало таким собі мемом в лінукс-комьюніті. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD. Один з найбільш продуктивних дистрибутивів наряду з арчем, і створив купу фіч і штук якими користуються інші дистрибутиви, зокрема бубунту та її форки - через що може вважатись одним з найбільш впливових дибрибутивів. На відміну від убунти, потребує трохи терпіння та трохи менш юзер-френдлі.
	* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.		* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
	* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.		* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST. За чутками, офіційно використовується в німецьких державних органах, та взагалі сильно deutch-coded в багатьох функціях.
Рядок 60:		Рядок 60:
	{{youtube\|dCStUMQ5VQQ\|Популярно українською}}		{{youtube\|dCStUMQ5VQQ\|Популярно українською}}
	Начинки Дебіану:		Начинки Дебіану:
	* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже ~~цікавою особою.~~ Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.		* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Стоїть на плечах Дебіана. Робиться десь в африці за космічні (буквально) гроші однією дуже цікавої особи Років вже 10 як виділяється нестандартним зовнішнім видом, і відповідно прожорливий в плані системних, хоча до того був довгий час "черговим форком дебіана з гномом для бідних сіл Африки". Мав багато варіацій, від просто превстановленого на бубен XFCE, до доволі справедливо урізаної нетбук-версії, а навіть "вбивцю андроїда", та убунту для телевізорів (!!!). Але багато що з цих проєктів так і не вистріліло, як от мобільна версія убунти. Щось закрили по-тупості (як от нетбук-версію). А щось і досі з нами але трохи в іншому вигляді (xfce та kde тепер валяється прям а інсталлері убунти а не поширюється окремим образом). Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
	* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.		* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows (в якому місці?), деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, це Ubuntu/Debian з вирізаним bloatware. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні. Не дивлячись на весь хай від затятих лінуксоїдів, через простоту і стабільність, а також через загальну легкість по залізу, мінт швидко став популярним конкурентом убунти.
	* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.		* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання. Більше орієнтований на те що юзери з-під нього грати будуть в ігри. Але всеж на ньому йде не все - про що місцевий варіант стіму люб'язно сповіщає про рівень сумісності спеціальними позначками на сторінках ігор. Втім, на момент 2025 року з-під лінукса запускається все окрім ігор з хитровиєбаними системами античіта та декількох відсотків бібліотеки з незвичними технічними рішеннями від разрабів. В цілому, ситуація стала схожа на ту, що була під WIN7 десь років 15 тому, коли ігри зроблені під ще актуальну на той момент XP не завжди зі свистом запусклись під сімкою.

Coole: /* Де зустріти в природі */

2025-11-14T08:59:26Z

Де зустріти в природі

← Попередня версія		Версія за 11:59, 14 листопада 2025
Рядок 110:		Рядок 110:

	* '''[[Пошта\|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.		* '''[[Пошта\|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.
	* '''[[Супермаркет\|Аврора]]''' на терміналах ~~самообслуговування використовує~~ [[Raspberry Pi\|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє		* '''[[Супермаркет\|Аврора]]''' на терміналах-cканерах цін [[Raspberry Pi\|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє. Хоча на досвідчене око можно помітити, що ці екранчики зібрані з друкованого в 3д корпусі, і начиння скоріш за все теж куплене за три копійки десь на алі.
	* '''[[Ігор Коломойський\|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.		* '''[[Ігор Коломойський\|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.
	* '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)		* '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)

Рататуй в 08:12, 13 листопада 2025

2025-11-13T08:12:26Z

← Попередня версія		Версія за 11:12, 13 листопада 2025
Рядок 107:		Рядок 107:

	==Де зустріти в природі==		==Де зустріти в природі==
	Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми руками можна в таких місцях:		Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми [[Руки-білки\|руками]] можна в таких місцях:

	* '''Нова Пошта''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.		* '''[[Пошта\|Нова Пошта]]''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.
	* '''Аврора''' на терміналах самообслуговування використовує ARM Raspbian, втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє		* '''[[Супермаркет\|Аврора]]''' на терміналах самообслуговування використовує [[Raspberry Pi\|ARM Raspbian]], втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє
	* '''ПриватБанк''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.		* '''[[Ігор Коломойський\|ПриватБанк]]''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.
	* '''Укрзалізниця''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під DOS, запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)		* '''[[Укрзалізниця]]''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під [[DOS]], запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)

	== Пінгвінові відео ==		== Пінгвінові відео ==

Coole в 17:24, 12 листопада 2025

2025-11-12T17:24:42Z

← Попередня версія		Версія за 20:24, 12 листопада 2025
Рядок 105:		Рядок 105:

	Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...		Правда все одно залишилось багато питань: а як? Хіба у канонікал немає якоїсь внутрішньої перевірки якості перекладу? Чи перекладом на українську займається русня, бо текст написано доволі грамотно, хоч і погано потрапляє в контекст. Загадка на віки...

			==Де зустріти в природі==
			Звичайний юзер більшу частину часу не бачить лінукс, який його оточує, як і повітря яким дихає. Але навіть потрогати своїми руками можна в таких місцях:

			* '''Нова Пошта''' в усіх комп'ютерах використовує запущений на CentOS графічний інтерфейс. Юзер зокрема може потрогати його в терміналах самообслуговування.
			* '''Аврора''' на терміналах самообслуговування використовує ARM Raspbian, втім поза перезавантаженням воно про себе ніяк не заявляє
			* '''ПриватБанк''' ще в домайданні часи гучно заявив про перехід на корпоративний форк убунти - PrivatLinux. Та і банківськими терміналами під лінуксом теж нікого в Україні не здивуєш, але що цікаво - ПриватБанк в свій час агітував перехід держустанов на їх версію лінукса.
			* '''Укрзалізниця''' де ще вчора (та і сьогодні) бабки на станціях сиділи під DOS, запускаючи в терміналі інтерфейс з мінімальним GUI, лінуксом їх не налякаєш. Хоча УЗ в цьому плані, звичайно, зоопарк. УЗ масово використовує лінукс на ARM приладах (термінали, монітори в вагонах, тощо)

	== Пінгвінові відео ==		== Пінгвінові відео ==