Pascal - Історія редагувань

Рататуй: /* Примітки */

2024-09-16T13:09:54Z

Примітки

← Попередня версія		Версія за 16:09, 16 вересня 2024
Рядок 74:		Рядок 74:
	{{reflist}}		{{reflist}}

			{{Айті\|що=if language = 'Pascal' then a := 2**10}}
	{{Айті}}

Petrovych.php: rollbackEdits.php mass rollback

2023-01-18T11:30:07Z

rollbackEdits.php mass rollback

Показати зміни

Соломон Хуй в 11:17, 18 січня 2023

2023-01-18T11:17:38Z

Показати зміни

Petrovych.php: rollbackEdits.php mass rollback

2022-11-20T21:34:53Z

rollbackEdits.php mass rollback

← Попередня версія	Версія за 00:34, 21 листопада 2022
Рядок 1:	Рядок 1:
		{{Stub}}
		{{Стародавня історія}}
		[[Файл:NiklausWirth.jpg\|300px\|thumb\|right\|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[C\|Сюшника]]]]
		'''Pascal''' ''(поцкаль, [[москаль]])'' — компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена Ніклаусом Віртом, щоб навчити школоту програмуванню. <ref>Воно так і було. Чесно</ref> Названа на честь французького математика Блеза Паскаля. Загалом її вже можна вважати мертвою, навіть в школах зараз вчать [[Python\|Пайтон]], а колись Паскаль був одною з продакшн-мов, на нього були вакансії. Наразі вчити Паскаль сенсу немає — тільки якщо в тебе є дуже специфічна стара програма, яку треба підтримувати в робочому стані (т.зв. legacy code).

		== Передісторія ==
		Як вже сказано вище, Паскаль розроблявся саме для навчання. Через що мав жорстку типізацію і інші речі, які примушували [[Школота\|школоту]] думати, перед тим, як писати. Це стало одною із причин майбутнього витиснення Паскаля іншими мовами. А на початку 80-х, він був дуже популярним - зрозумілий синтаксис, порівняно проста реалізація компілятора, захист від [[Вистрілити собі в ногу\|вистрілу в ногу]]. Turbo Pascal вже став вважатися серйозною мовою для комерційних розробок. Компанія Borland підняла можливості Паскаля до неймовірних, як на свій час, меж. Дуже швидкий і "інтелектуальний" компілятор і фантастично зручне середовище розробки! Брікпоінти, вотчі і багато іншого, такого звичного зараз нам. До речі, класичний "борландівський" інтерфейс - зверху меню, внизу статус бар, посередині робоча площа із вікнами - до сих пір є найзручнішим.

		Паскаль був ідеальним для розробки потужних програм із великою командою розробників. Проте згенровані бінарі, часто програвали аналогічним із [[C]], а для низькорівневих утіліт та драйверів, паскаль взагалі не годився. В ті "сиві" роки програмісти приділяли солідну увагу системним вимогам та швидкодії своїх продуктів (от дурні!), тому програмування на C було "моднішим". Слід зауважити, що [[бидлокодер]]и і на асемблері писали програми, тормознутіші за Бейсик, при цьому вважаючі себе гуру. Ще одна проблема паскаля полягала в тому, що стиль написання коду "шо бачу про те і співаю" для нього не підходив. Спочатку треба було хоча б трохи продумати структуру майбутньої програми. За це його не любили небидло-програмісти (через те що неможливо було швидко накидати "брудний" прототип, для перевірки функціоналу), а також люто ненавиділи бидлокодери (інакше вони не вміли).

		Тим не менше, до кінця 80-х, Паскаль був другим (після Visual Basic) за популярністю в аматорів, та десь третім-четвертим для професійних розробників. Остаточно "добило" Паскаль новомодне ООП. Його реалізація в Turbo/Borland Pascal, була відверто кривенькою. Коли Сі, плавно перейшло на C++, для Паскаля наплодили десятки варіантів, стандартів, надбудов і т.п. Реалізація від Borland`а - Delphi - перетягнуло більшість паскалістів до себе (фактично, це була перша нормальна реалізація візуальної мови програмування). Проте з часом Delphi скотилося в гівно, розгубивши усіх шанувальників. Тепер Паскаль більше асоціюється із безмежно застарілим, але добрим Turbo Pascal <ref>Проте ми пам`ятаємо і за FreePascal</ref>

		== Короткий огляд ==

		===Коментарі===
		*<code>//коментар</code> - до кінця рядка
		*<code>{коментар}</code> - від ''{'' до ''}''

		===Типізація===
		Типізація - статична. Основні типи:
		*Числові: float, double, integer, extended і т.д.
		*Символьні: char, string, Pchar, PWideChar.
		*Логічні: boolean (тільки true або false)

		== Переваги ==
		*Дуже простий, навіть мавпа освоїть.
		*
		<syntaxhighlight lang="Pascal">
		#include <stdio.h>

		int main(int t,int _,char*a)
		{return!0<t?t<3?main(-79,-13,a+main(-87,1-_,
		main(-86, 0, a+1 )+a)):1,t<_?main(t+1, _, a ):3,main ( -94, -27+t, a
		)&&t == 2 ?_<13 ?main ( 2, _+1, "%s %d %d\n" ):9:16:t<0?t<-72?main(_,
		t,"@n'+,#'/{}w+/w#cdnr/+,{}r/de}+,/{+,/w{%+,/w#q#n+,/#{l,+,/n{n+\
		,/+#n+,/#;#q#n+,/+k#;+,/'r :'d'3,}{w+K w'K:'+}e#';dq#'l q#'+d'K#!/\
		+k#;q#'r}eKK#}w'r}eKK{nl]'/#;#q#n'){)#}w'){){nl]'/+#n';d}rw' i;# ){n\
		l]!/n{n#'; r{#w'r nc{nl]'/#{l,+'K {rw' iK{;[{nl]'/w#q#\
		n'wk nw' iwk{KK{nl]!/w{%'l##w#' i; :{nl]'/{q#'ld;r'}{nlwb!/de}'c \
		;;{nl'-{}rw]'/+,}##'*}#nc,',#nw]'/+kd'+e}+;\
		#'rdq#w! nr'/ ') }+}{rl#'{n' ')# }'+}##(!!/")
		:t<-50?_==a ?putchar(a[31]):main(-65,_,a+1):main((a == '/')+t,_,a\
		+1 ):0<t?main ( 2, 2 , "%s"):a=='/'\|\|main(0,main(-61,a, "!ek;dc \
		i@bK'(q)-[w]*%n+r3#l,{}:\nuwloca-O;m .vpbks,fxntdCeghiry"),a+1);}
		</syntaxhighlight>

		Паскаль це просто не буде компілювати. <ref>Себто на ньому не пишуть езотеричну хуйню.</ref>

		== Недоліки ==
		*Блядский синтаксис (кожен блок коду має починатись <code>begin</code>, а закінчуватись <code>end;</code>, що пиздець як зайобує, особливо у великих проектах)
		*Велика кількість коду.
		*Він для [[Бидлокодер\|бидлокодерів]]. Він так і задумувався, щоб вчити [[Школота\|школоту]].

		== Основні реалізації ==
		*Object Pascal by Apple
		*Turbo Pascal, Object Pascal by [[Borland]].
		*Lazarus (тупа, глючна реалізація, компілює так, що ховайся (розмір скомпільованого бінаря важить 19+ Мб))

		== Лулзи ==
		А [[Лулз\|лулзи]] починаються, коли починаєш намагатись працювати з динамічними масивами. Особливо коли це робиш в Lazarus.

		== Галерея ==
		<gallery>
		Файл:Turbopascal.gif\|Суровий Трубо Поцкаль
		Файл:Delphi7.jpeg\|Пачка дельфи <ref>То є об'єктно-орієнтована версія поцкалю</ref>
		Файл:Integration-delphi-7-form.gif\|Отак, деякі і пишуть.
		</gallery>

		== Посилання ==
		*[http://www.uchites.ru/informatika/pascal "Поцкаль ф прімєрах"]
		*[http://pascal.sources.ru/index.htm Сирці з усього світу]

		== Примітки ==
		{{reflist}}


		{{Айті}}

Соломон Хуй: Сторінка очищена

2022-11-20T13:47:28Z

Сторінка очищена

← Попередня версія		Версія за 16:47, 20 листопада 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~{{Stub}}~~
	~~{{Стародавня історія}}~~
	~~[[Файл:NiklausWirth.jpg\|300px\|thumb\|right\|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[C\|Сюшника]]]]~~
	'''Pascal''' ''(поцкаль, [[москаль]])'' — компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена Ніклаусом Віртом, щоб навчити школоту програмуванню. <ref>Воно так і було. Чесно</ref> Названа на честь французького математика Блеза Паскаля. Загалом її вже можна вважати мертвою, навіть в школах зараз вчать [[Python\|Пайтон]], а колись Паскаль був одною з продакшн-мов, на нього були вакансії. Наразі вчити Паскаль сенсу немає — тільки якщо в тебе є дуже специфічна стара програма, яку треба підтримувати в робочому стані (т.зв. legacy code).

	~~== Передісторія ==~~
	Як вже сказано вище, Паскаль розроблявся саме для навчання. Через що мав жорстку типізацію і інші речі, які примушували [[Школота\|школоту]] думати, перед тим, як писати. Це стало одною із причин майбутнього витиснення Паскаля іншими мовами. А на початку 80-х, він був дуже популярним - зрозумілий синтаксис, порівняно проста реалізація компілятора, захист від [[Вистрілити собі в ногу\|вистрілу в ногу]]. Turbo Pascal вже став вважатися серйозною мовою для комерційних розробок. Компанія Borland підняла можливості Паскаля до неймовірних, як на свій час, меж. Дуже швидкий і "інтелектуальний" компілятор і фантастично зручне середовище розробки! Брікпоінти, вотчі і багато іншого, такого звичного зараз нам. До речі, класичний "борландівський" інтерфейс - зверху меню, внизу статус бар, посередині робоча площа із вікнами - до сих пір є найзручнішим.

	Паскаль був ідеальним для розробки потужних програм із великою командою розробників. Проте згенровані бінарі, часто програвали аналогічним із [[C]], а для низькорівневих утіліт та драйверів, паскаль взагалі не годився. В ті "сиві" роки програмісти приділяли солідну увагу системним вимогам та швидкодії своїх продуктів (от дурні!), тому програмування на C було "моднішим". Слід зауважити, що [[бидлокодер]]и і на асемблері писали програми, тормознутіші за Бейсик, при цьому вважаючі себе гуру. Ще одна проблема паскаля полягала в тому, що стиль написання коду "шо бачу про те і співаю" для нього не підходив. Спочатку треба було хоча б трохи продумати структуру майбутньої програми. За це його не любили небидло-програмісти (через те що неможливо було швидко накидати "брудний" прототип, для перевірки функціоналу), а також люто ненавиділи бидлокодери (інакше вони не вміли).

	Тим не менше, до кінця 80-х, Паскаль був другим (після Visual Basic) за популярністю в аматорів, та десь третім-четвертим для професійних розробників. Остаточно "добило" Паскаль новомодне ООП. Його реалізація в Turbo/Borland Pascal, була відверто кривенькою. Коли Сі, плавно перейшло на C++, для Паскаля наплодили десятки варіантів, стандартів, надбудов і т.п. Реалізація від Borland`а - Delphi - перетягнуло більшість паскалістів до себе (фактично, це була перша нормальна реалізація візуальної мови програмування). Проте з часом Delphi скотилося в гівно, розгубивши усіх шанувальників. Тепер Паскаль більше асоціюється із безмежно застарілим, але добрим Turbo Pascal <ref>Проте ми пам`ятаємо і за FreePascal</ref>

	~~== Короткий огляд ==~~

	~~===Коментарі===~~
	*<code>//коментар</code> - до кінця рядка
	*<code>{коментар}</code> - від ''{'' до ''}''

	~~===Типізація===~~
	~~Типізація - статична. Основні типи:~~
	*Числові: float, double, integer, extended і т.д.
	*Символьні: char, string, Pchar, PWideChar.
	*Логічні: boolean (тільки true або false)

	~~== Переваги ==~~
	*Дуже простий, навіть мавпа освоїть.
	*
	~~<syntaxhighlight lang="Pascal">~~
	~~#include <stdio.h>~~

	~~int main(int t,int _,char*a)~~
	~~{return!0<t?t<3?main(-79,-13,a+main(-87,1-_,~~
	~~main(-86, 0, a+1 )+a)):1,t<_?main(t+1, _, a ):3,main ( -94, -27+t, a~~
	~~)&&t == 2 ?_<13 ?main ( 2, _+1, "%s %d %d\n" ):9:16:t<0?t<-72?main(_,~~
	~~t,"@n'+,#'/{}w+/w#cdnr/+,{}r/de}+,/{+,/w{%+,/w#q#n+,/#{l,+,/n{n+\~~
	~~,/+#n+,/#;#q#n+,/+k#;+,/'r :'d'3,}{w+K w'K:'+}e#';dq#'l q#'+d'K#!/\~~
	~~+k#;q#'r}eKK#}w'r}eKK{nl]'/#;#q#n'){)#}w'){){nl]'/+#n';d}rw' i;# ){n\~~
	~~l]!/n{n#'; r{#w'r nc{nl]'/#{l,+'K {rw' iK{;[{nl]'/w#q#\~~
	~~n'wk nw' iwk{KK{nl]!/w{%'l##w#' i; :{nl]'/{q#'ld;r'}{nlwb!/de}'c \~~
	~~;;{nl'-{}rw]'/+,}##'*}#nc,',#nw]'/+kd'+e}+;\~~
	~~#'rdq#w! nr'/ ') }+}{rl#'{n' ')# }'+}##(!!/")~~
	~~:t<-50?_==a ?putchar(a[31]):main(-65,_,a+1):main((a == '/')+t,_,a\~~
	~~+1 ):0<t?main ( 2, 2 , "%s"):a=='/'\|\|main(0,main(-61,a, "!ek;dc \~~
	~~i@bK'(q)-[w]*%n+r3#l,{}:\nuwloca-O;m .vpbks,fxntdCeghiry"),a+1);}~~
	~~</syntaxhighlight>~~

	~~Паскаль це просто не буде компілювати. <ref>Себто на ньому не пишуть езотеричну хуйню.</ref>~~

	~~== Недоліки ==~~
	*Блядский синтаксис (кожен блок коду має починатись <code>begin</code>, а закінчуватись <code>end;</code>, що пиздець як зайобує, особливо у великих проектах)
	*Велика кількість коду.
	*Він для [[Бидлокодер\|бидлокодерів]]. Він так і задумувався, щоб вчити [[Школота\|школоту]].

	~~== Основні реалізації ==~~
	*Object Pascal by Apple
	*Turbo Pascal, Object Pascal by [[Borland]].
	*Lazarus (тупа, глючна реалізація, компілює так, що ховайся (розмір скомпільованого бінаря важить 19+ Мб))

	~~== Лулзи ==~~
	А [[Лулз\|лулзи]] починаються, коли починаєш намагатись працювати з динамічними масивами. Особливо коли це робиш в Lazarus.

	~~== Галерея ==~~
	~~<gallery>~~
	~~Файл:Turbopascal.gif\|Суровий Трубо Поцкаль~~
	~~Файл:Delphi7.jpeg\|Пачка дельфи <ref>То є об'єктно-орієнтована версія поцкалю</ref>~~
	~~Файл:Integration-delphi-7-form.gif\|Отак, деякі і пишуть.~~
	~~</gallery>~~

	~~== Посилання ==~~
	*[http://www.uchites.ru/informatika/pascal "Поцкаль ф прімєрах"]
	*[http://pascal.sources.ru/index.htm Сирці з усього світу]

	~~== Примітки ==~~
	~~{{reflist}}~~


	~~{{Айті}}~~

MiskoGe в 16:50, 17 червня 2021

2021-06-17T16:50:37Z

← Попередня версія		Версія за 19:50, 17 червня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{~~Недопис~~}}		{{Stub}}
	{{Стародавня історія}}		{{Стародавня історія}}
	[[Файл:NiklausWirth.jpg\|300px\|thumb\|right\|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[C\|Сюшника]]]]		[[Файл:NiklausWirth.jpg\|300px\|thumb\|right\|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[C\|Сюшника]]]]

Олег Петрович: /* Переваги */

2021-03-05T10:34:44Z

Переваги

← Попередня версія		Версія за 13:34, 5 березня 2021
Рядок 25:		Рядок 25:
	== Переваги ==		== Переваги ==
	*Дуже простий, навіть мавпа освоїть.		*Дуже простий, навіть мавпа освоїть.
	* ~~{{Блок\|~~		*
	~~<nowiki>~~
	<syntaxhighlight lang="Pascal">		<syntaxhighlight lang="Pascal">
	#include <stdio.h>		#include <stdio.h>

Олег Петрович: /* Переваги */

2021-03-05T10:34:30Z

Переваги

← Попередня версія		Версія за 13:34, 5 березня 2021
Рядок 27:		Рядок 27:
	* {{Блок\|		* {{Блок\|
	<nowiki>		<nowiki>
			<syntaxhighlight lang="Pascal">
	#include <stdio.h>		#include <stdio.h>

Рядок 42:		Рядок 43:
	:t<-50?_==a ?putchar(a[31]):main(-65,_,a+1):main((a == '/')+t,_,a\		:t<-50?_==a ?putchar(a[31]):main(-65,_,a+1):main((a == '/')+t,_,a\
	+1 ):0<t?main ( 2, 2 , "%s"):a=='/'\|\|main(0,main(-61,a, "!ek;dc \		+1 ):0<t?main ( 2, 2 , "%s"):a=='/'\|\|main(0,main(-61,a, "!ek;dc \
	i@bK'(q)-[w]*%n+r3#l,{}:\nuwloca-O;m .vpbks,fxntdCeghiry"),a+1);}</~~nowiki~~>		i@bK'(q)-[w]*%n+r3#l,{}:\nuwloca-O;m .vpbks,fxntdCeghiry"),a+1);}
	}}		</syntaxhighlight>

	Паскаль це просто не буде компілювати. <ref>Себто на ньому не пишуть езотеричну хуйню.</ref>		Паскаль це просто не буде компілювати. <ref>Себто на ньому не пишуть езотеричну хуйню.</ref>

Рататуй в 07:34, 21 лютого 2020

2020-02-21T07:34:03Z

← Попередня версія		Версія за 10:34, 21 лютого 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Недопис}}		{{Недопис}}
	{{~~Stub~~}}		{{Стародавня історія}}

	[[Файл:NiklausWirth.jpg\|300px\|thumb\|right\|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[C\|Сюшника]]]]		[[Файл:NiklausWirth.jpg\|300px\|thumb\|right\|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[C\|Сюшника]]]]
			'''Pascal''' ''(поцкаль, [[москаль]])'' — компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена Ніклаусом Віртом, щоб навчити школоту програмуванню. <ref>Воно так і було. Чесно</ref> Названа на честь французького математика Блеза Паскаля. Загалом її вже можна вважати мертвою, навіть в школах зараз вчать [[Python\|Пайтон]], а колись Паскаль був одною з продакшн-мов, на нього були вакансії. Наразі вчити Паскаль сенсу немає — тільки якщо в тебе є дуже специфічна стара програма, яку треба підтримувати в робочому стані (т.зв. legacy code).
	'''Pascal''' ''(поцкаль, [[москаль]])'' — компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена Ніклаусом Віртом, щоб навчити школоту програмуванню. <ref>Воно так і було. Чесно</ref> Названа на честь французького математика Блеза Паскаля. Загалом її вже можна вважати мертвою, навіть в школах зараз вчать [[Python\|Пайтон]], а колись Паскаль був одною з продакшн-мов, на нього були вакансії. Наразі вчити Паскаль сенсу немає — тільки якщо в тебе є дуже специфічна стара програма, яку треба підтримувати в робочому стані.

	== Передісторія ==		== Передісторія ==

	Як вже сказано вище, Паскаль розроблявся саме для навчання. Через що мав жорстку типізацію і інші речі, які примушували [[Школота\|школоту]] думати, перед тим, як писати. Це стало одною із причин майбутнього витиснення Паскаля іншими мовами. А на початку 80-х, він був дуже популярним - зрозумілий синтаксис, порівняно проста реалізація компілятора, захист від [[Вистрілити собі в ногу\|вистрілу в ногу]]. Turbo Pascal вже став вважатися серйозною мовою для комерційних розробок. Компанія Borland підняла можливості Паскаля до неймовірних, як на свій час, меж. Дуже швидкий і "інтелектуальний" компілятор і фантастично зручне середовище розробки! Брікпоінти, вотчі і багато іншого, такого звичного зараз нам. До речі, класичний "борландівський" інтерфейс - зверху меню, внизу статус бар, посередині робоча площа із вікнами - до сих пір є найзручнішим.		Як вже сказано вище, Паскаль розроблявся саме для навчання. Через що мав жорстку типізацію і інші речі, які примушували [[Школота\|школоту]] думати, перед тим, як писати. Це стало одною із причин майбутнього витиснення Паскаля іншими мовами. А на початку 80-х, він був дуже популярним - зрозумілий синтаксис, порівняно проста реалізація компілятора, захист від [[Вистрілити собі в ногу\|вистрілу в ногу]]. Turbo Pascal вже став вважатися серйозною мовою для комерційних розробок. Компанія Borland підняла можливості Паскаля до неймовірних, як на свій час, меж. Дуже швидкий і "інтелектуальний" компілятор і фантастично зручне середовище розробки! Брікпоінти, вотчі і багато іншого, такого звичного зараз нам. До речі, класичний "борландівський" інтерфейс - зверху меню, внизу статус бар, посередині робоча площа із вікнами - до сих пір є найзручнішим.

Крушельницький в 09:41, 28 вересня 2019

2019-09-28T09:41:25Z

← Попередня версія		Версія за 12:41, 28 вересня 2019
Рядок 4:		Рядок 4:
	[[Файл:NiklausWirth.jpg\|300px\|thumb\|right\|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[C\|Сюшника]]]]		[[Файл:NiklausWirth.jpg\|300px\|thumb\|right\|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[C\|Сюшника]]]]

	'''Pascal''' ''(поцкаль, [[москаль]])'' — компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена Ніклаусом Віртом, щоб навчити школоту програмуванню. <ref>Воно так і було. Чесно</ref> Названа на честь французького математика Блеза Паскаля. Загалом її вже можна вважати мертвою, навіть в школах зараз вчать Пайтон, а колись Паскаль був одною з продакшн-мов, на нього були вакансії.		'''Pascal''' ''(поцкаль, [[москаль]])'' — компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена Ніклаусом Віртом, щоб навчити школоту програмуванню. <ref>Воно так і було. Чесно</ref> Названа на честь французького математика Блеза Паскаля. Загалом її вже можна вважати мертвою, навіть в школах зараз вчать [[Python\|Пайтон]], а колись Паскаль був одною з продакшн-мов, на нього були вакансії. Наразі вчити Паскаль сенсу немає — тільки якщо в тебе є дуже специфічна стара програма, яку треба підтримувати в робочому стані.

	== Передісторія ==		== Передісторія ==