Братська Четвірка
|
| « | Прості добрі фанатики Христа, ніхто з них не виглядав загрозливо, не мав купу м'язів та рембо-понтів. | » |
Братська Четвірка (Непийпиво, Святоша, Тарасій, Аполон) були одними з перших, хто почав проводити найбільш ризиковані диверсійні операції безпосередньо на території РФ, коли про удари дронами та ракетами можна було тільки мріяти. Їхні рейди в тил ворога мали на меті знищення військової інфраструктури і різних об'єктів про які звичайний українець ще довгі роки не буде нічого знати. Але в цій статті піде мова більше про їх громадські та суспільні справи.
Про кожного і окремо.
Про хлопців багато де пишуть, що вони були "ревні" чи "практикуючі" християни. Ймовірно, юний друже, у тебе стають перед очима стенди свідків Ієгови чи православні хрестові ходи за скрєпні цінності. І певно - дуже багато нав'язування однієї всім відомої книги. Все повз. Натомість це означає що вони:
- любили багато спілкуватися з людьми, бачити добрі наміри в них і підтримувати ці наміри;
- багато віддавали на користь інших людей та спільнот і мало просили в замін;
- були хорошими відданими друзями та відповідальними в повсякденних справах людьми;
- цікавилися цим світом та нікого не засуджували;
- билися і загинули за свої переконання в протистоянні з архаїчним московським імперським злом.
Максим Михайлов (Непийпиво)
- Основна стаття: Максим Непийпиво
Найбільш колоритний представник Четвірки. Громадський діяч, військовий, активіст, колекціонер, авантюрний носій екстравагантних лахів, які сам і шив. Через свою активну і яскраву діяльність має персональну окрему статтю на Драматиці.
Юрій Горовець (Святоша)
Юрій Святоша як і Максим - в Брацтві з часів президентства Януковича і, звісно, вони один одного знали давно. В 2014-му пройшов бої в Маріуполі, Іловайську. Як казав Корчинський “Людина дивної доброти, він постійно возився з молоддю і у всіх них він намагався бачити найкраще”. Приймав участь у купі громадських протестів, зокрема в 2021-му році проти телеканалу "Наш". З початком повномасштабки приймав участь в боях за Київ та в Запорізькій області. Але це все ж була жива людина і Юрій вмів тролити друзів.
Святоша та Непийпиво
Тарас Карпюк (Тарасій)
Також старожил Братства, з 2011 року. Учасник боїв в Іловайську, де був поранений. Був вегетаріанцем навіть в польових умовах війни, що дивувало побратимів. Міг стати священником, але вважав себе не гідним. Учасники Братства згадують його побутовий аскетизм, який він пояснював так - "навіщо робити ремонт, завтра все одно війна почнеться і я піду у військо". Приймав участь у купі небезпечних бойових виходів. На анімках він звісно часто бував і це не типово для представника правої організації. Просто через спілкування (без місіонерства) показував анімешникам україно-ментальне середовище без усілякої критики того, шо заблудші анімешні-душі досі користуються російською і споживають контент російською мовою. Серед правих мало хто міг так закотити культурні уявні рукава і піти спілкуватися в таке незвичне їм середовище чуднИх анімешників.
Богдан Лягов (Аполон)
Наймолодший представний Четвірки, який приєднався до компанії тільки на початку повномасштабки в 19-ть років. Через свій вік його напочатку не брали на складні операції і йому треба було прикласти багато зусиль, щоб, його, нарешті, стали сприймати серйозно. До суспільно-анімешних справ, про які мова нижче, хлопець не був дотичний.
Аніме-спільнота та Брацтво
Хлопці мали довготривалі справи з українською анімешною тусовкою - і повторимо, що це нетипово. На Драматиці цим подіям присвячена не одна стаття (адже ця енциклопедія набита ностальгуючими анімешниками). Непийпиво, Тарасій і Святоша зі своїм ставленням до аніме-спільноти вирізнялися серед інших представників правого руху. Інтерес до аніме культури серед правих чуваків був нетиповим і хлопцям, певно, коштувало великих зусиль і особистого авторитету надавати підтримку Міцурукі і співпрацювати з анімешниками загалом. Над трійкою до якогось часу підтрунювали круті чуваки з правих організацій. Але коли вони побачили масштаб анімешної тусовки, анімешних дівчат і рівень організації, вони трохи збавили градус скептичності і перестали приколюватися над тими, хто водиться з цими дивиними анімешниками.
Хлопці були впевненені в необхідності нормального середовища, куди всі охочі анімешники зможуть приходити і вільно спілкуватися. Вони витрачали свій вільний час та брали відповідальність за проведення сходин. Від анімешників Братство брало лише 10 грн з людини як пожертву на батальйон "Свята Марія".
- Основна стаття: Анімка
- Основна стаття: Генштаб
- Основна стаття: Націонал-анімешництво
Часом від "українських патріотів" були скарги, що на сходини допускають москвомовних школярів, а не лише людей, які говорять українською чи щось роблять для популяризації української мови та культури. Але на практиці багато хто з анімешників, які до того ніяк не стикалися з україномовним середовищем саме завдяки таким заходам стали згодом патріотами, які здатні дійсно щось робити на практиці та пішли пізніше захищати Україну в часи повномасштабного вторгнення.
В цей же час за підтримки Максима, Юрія і Тараса у середовищі київського аніме-клубу народилися деякі команди українського фан-дабу та перекладу манги. Ряд команд знайшли так собі нових людей і це допомогло підняти планку якості локалізацій. Але треба зазначити, що виробництво контенту не було основною причиною для людей збиратися в тусу. Це не був завод по виробництву контенту, перекладів, випуску манги як такої - ніхто не мірявся пісюнами в інтернеті на предмет хто тут більший українізатор. Це більше про об'єднання людей, яким було цікаво проводити час разом і спілкуватися на теми аніме.
У період 2018-19 років тодішній президент всеукраїнського Міцурукі Фурунзе особисто брав участь у трансляціях на Всесвітньо-Броварському Телебаченні на тему українізації аніме. Завдяки цьому дійсно приходили меценати та донатери для клубу. За ці гроші він здійснював рекламу сторінки на ФБ, підтримку перекладу та озвучення. За наявними з боку самої Аманогави даними, наприкінці 2019 року Братство ініціювало виділення на аніме рух підтримки у 1000 дол/місяць з лімітом у 3к доларів. Зокрема на підтримку перекладів та озвучень українською.
Аніме-хода
У 2015 році виникла ідея вперше провести весняну анімешну ходу в Києві - щось на кшталт анімешного параду на честь настання теплої пори року. Генштаб та хлопці дуже допомогли в організації, а маючи великий досвід в масових акціях - Непийпиво дав купу порад як організовувати великі групи людей і як не допускати організаційний безлад. Звісно без організаційних діянь десятків активних анімешників там не обійшлося. Серед іншого - анімешникам дали гучномовці з мікрофонами, щоб все було як на серйозних заходах у серйозних людей. На додачу - Максим Непийпиво створював не тільки українські етнографічні вбрання для себе, а також пошив кімоно одному з учасників аніме-ходи для косплею.
Аніме-хода щорічно проводилася аж до 2019-го року. Драматика містить окрему статтю про ці заходи. Активне тоді Всесвітньо-Броварське телебачення зробило ряд сюжетів про діяльність всеукраїнського аніме-клубу Міцурукі. У випадках коли київські анімешники поверталися пізно вночі з інших міст, а метро було вже зачинене (Генштаб знаходився відносно неподалік вокзалу) - то Максим приймав їх усіх на ночівлю в Штабі, коли чергував на офісі. Інші учасники Четвірки - Святоша був далекий від теми аніме-спільноти. Тарасій, навпаки, не був чужий цій темі - інтернет-культурою цікавився, і аніме як таке дивився. Але до субкультур себе не відносив.
Були і кумедні випадки - київські анімешники скинулися на термос для зимових анімок. Але зберігати його мали можливість лише в Генштабі. І термос одного разу випадково забрали на фронт при одній з ротацій. І від цього пішов локальний мем "Анімешні термоси воюють на фронті".
Відеотека
Юрій Святоша в 2022-му році
Юрій про церкву