Інфляція
|
Інфляція
Начебто всі розуміють, що інфляція - це зростання цін (у будь якій валюті, долари та євро - не є виключенням). Але насправді виявляється, що розуміння у всіх різне. Зазвичай маються на увазі ще деякі речі: зростання не тимчасове, а назавжди; і дорожчає щось окреме, а не все.
Звідки береться інфляція?
Пояснень щонайменше два (вже смішно; але за кожне нове дають Нобелівську премію).
- Cost-Push Inflation
- Demand-Pull Inflation
Перше пояснення - зростання цін на енергоносії, сировину чи збільшення заробітніх плат. Це називають інфляцією витрат - коли товар (паливо, зерно чи метал) замінити нема чим, доводиться просто змиритися.
Другий варіант більше підходить до стандартного підручника економіки: попит перевищує пропозицію, тож ціни зростають. Така інфляція називається монетарною. Наймодніший економіст Мілтон Фрідман говорив, що будь-яка інфляція пояснюється саме монетарними причинами. Ситуація, коли попит перевищує пропозицію, завжди має причину, і найчастіше це друкування грошей (саме звідси “монетарність”). Монетарні причини включають в себе:
- Зростання грошової маси (нацбанк друкує гроші, або інші причини)
- Збільшення споживчих витрат (люди з матрасів гроші дістають)
- Зростання інвестиційних витрат (коли бізнес починає розбудовуватись, і треба ресурси)
Якщо довести ситуацію до абсурду, коли грошей в економіці немає, інфляції начебто бути не повинно. Хоча врожайність (посадив 1 зерно – отримав 10) та прогрес по-любому роблять майбутнє виробництво більш ефективним, ніж минуле. Тому цей аргумент дещо сумнівний. Але ми маємо приклади ідеально задуманої валюти у вигляді крипти.
Зараз у світі панує зелена повістка, яка тягне за собою зростання цін на все. Крім того, за ковід нацбанки всіх країн світу надрукували величезну кількість грошей. Через це подорожчали й акції, нерухомість, і взагалі все. Якби в економіку не влили стільки грошей, вибухнула б криза, але інфляція була б значно меншою.
Потрібно розрізняти симптом інфляції (зростання цін) та її причину (кількість грошей у системі).
Ми знаємо, що під час інфляції знижується купівельна спроможність грошей – на ту саму суму можна купити менше товарів. У поточній фіатній системі інфляція – це хронічна хвороба. Причина в тому, що нацбанки встановили собі за мету підтримку скількись % інфляції (НБУ - 5%, ЄЦБ - 3%, ФРС - 2%). Тобто купівельна спроможність грошей знижується навмисно. З інфляцією в 2% на рік за 5 років ви втрачаєте 9%. Інфляція у 5% вбиває 41% грошей за 10 років. Інфляція в 10% на рік за 10 років з'їсть 2/3 від вашого капіталу або зарплати.
Коли в уряду витрати більші за доходи, він випускає облігації, які нацбанк викуповує на надруковані гроші. Кількість грошей у виробників та споживачів збільшується. Одержувачі грошей починають витрачати їх на товари. Ціни зростають. Такого зростання ніхто не чекає: реальна інфляція виявляється вищою за очікувану (або обіцяну). Населення бідніє, адже зарплати та пенсії зростають не так швидко, як ціни. Люди від такої засідки звіріють і починають просити підвищення. Причому найгірше доводиться найбіднішим. Напруга у суспільстві наростає. Ктулху повертається уві сні.
Гіперінфляція
Гіперінфляцією називають не простим, а диким зростанням цін - типу, на 50% на місяць. За рік це майже 13 тисяч відсотків! За такої інфляції через рік чашка кави замість 40 грн буде коштувати 19500 грн. Ще можна згадати помірну інфляцію - це всього 3-5% на місяць.
У чому причина гіперінфляції? У тому, що Національний банк може будь-якої миті збільшити кількість фіатних грошей у обігу. Найчастіше це відбувається у скрутний період: революція, війна, репарації, великі борги. (найди на картинкі друк грошей, а!)
| « | “Ми бачимо, що якщо уряд не бере в борг і не підвищує податки через страх зниження рейтингів, то все зводиться до друкування грошей. Таким чином, інфляція стає найважливішою психологічною підтримкою економічної політики, яка намагається замаскувати її ефекти. У цьому сенсі це частина антидемократичних змін: якби уряд чесно пояснював публіці, що він робить, надій на підтримку такого курсу народом не залишилося б”. | » |
— Людвіг фон Мізес, 1923 рік |
| « | “Я боюся простих рішень в наших дуже непростих умовах. Адже інколи є спокуса піти навпростець, щоб якнайширше досягнути бажаного. Коли я чую, що давайте розглянемо альтернативу перегляду та розширенню податкової бази у вигляді девальвації і інфляції, у мене виникає запитання: а ви бачили хоча б одну успішну країну, яка пішла цим шляхом?”. | » |
— Голова НБУ 2024 рік |
Подібне шахрайство рано чи пізно зжере довіру до валюти. Люди перестануть тримати її на рахунках, набуваючи різноманітних активів. Це додатково підвищить попит – і ціни, звісно. А від зростання цін з'являться очікування нового зростання цін – скажімо, якщо інфляція становила 10% річних, люди почнуть думати, що наступного року вона підніметься до 15%, і так далі до безкінечності. Люди раптом почнуть свідомо міняти свої гроші на те, що становить хоч якусь цінність: акції, нерухомість, автомобілі, алкоголь, годинник, золото. Ті, хто все життя накопичував саме гроші, втратять величезну частину. У суспільстві запанує хаос, але уряд продовжить твердо і чітко обіцяти платити за боргами. Але не завжди ці обіцянки здійсняться.
Найбільше гіперінфляція загрожує країнам з великими боргами і одночасно з великими соціальними зобов'язаннями (наприклад, СРСР після розпаду Російської імперії (а кажуть, комунізму гроші не треба, хах), Україна після розпаду СРСР, Веймарська республіка, Туреччина на початку 2000-х - коли до влади прийшов Ердоган - вони тоді прибрали в банкнотах ліри 6 нулів).
Для приборкання гіперінфляції потрібно припинити друкувати гроші. Для цього потрібно подумати та докласти якихось зусиль. Але навіщо?
Адже можна просто надрукувати гроші!
Друкування грошей та інфляція це одне й те саме?
Отож, це не те саме, але, як правило, друкування грошей викликає інфляцію. Навпаки теж працює: що більша інфляція, то більше вперті уряди друкують грошей. Принцип простий: на ту саму кількість грошей можна з часом купити все менше товарів.
Була одна несамовита історія про інфляцію в Зімбабве. Там грошей надрукували так багато, що їх доводилося возити у валізах чи садових тачках. Приходить зіббезос за хлібом, а тачку з грошима залишає на вулиці (ну вона на кшталт гаманця). Виходить із батоном, а там трагедія: гроші висипані на землю, тачку викрали! Щеб пак: гроші нафіг не потрібні в тій ситуації, вони все одно через кількадень стануть макулатурою, а ось тачечка знадобится по хазяйству.
Є така не дуже зрозуміла фраза "Наші доходи ніяк не прив'язані до інфляції: депозити, купони за облігаціями, а люди не можуть подолати цей грошовий фрейм навіть в умовах пекельної кризи", що вона означає?
Люди не усвідомлюють, що гроші мають властивість знецінюватися з часом: товари та послуги дорожчають (швидко чи повільно) і гроші зараз завжди дорожчі за ті, що потім. На це мало хто робить поправку у реальному житті, що, мабуть, дивно. Але, мабуть, не очевидно.
Див. також
| ||||||||||||||||
