Кухонні розмови

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Версія від 11:44, 5 вересня 2020, створена MiskoGe (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Кухоннні розмови - однин із видів дозвілля в серсері, який успішно перейшов у спадок і н...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кухоннні розмови - однин із видів дозвілля в серсері, який успішно перейшов у спадок і населенню України. Полягає в обговоренні на кухні найбільш важливих речей світу і неприходженні до жодного результату.

Навіщо?

Основна стаття: КГБ

За серсеру у людей не було жодних прав на висловлення своїх нікому непотрібних думок щодо політики, філософії, економіки та власного нікому непотрібного життя. Бабці та діди ще можуть, пам'ятаючи добу Сраліна, запшикувати тебе навіть, коли ти говориш про ці теми зараз. Бо гебня може слухати.

Після смерті Сраліна стало полегше, за тобою вже не приїжджали вночі за скаргою сусіда і не везли в гулаг. Це робили вдень. І лише за серйозні політичні погляди. За легкі побутові нарікання ніхто і пальцем не ворушив. Тим не менше, про те, як вирішувати громадянські проблеми, всі вже встигли начисто забути.

Основна стаття: Совєцька культура

Окрім того, в серсері не те, щоб не було дозвілля, воно було убогим. Максимум куди ти міг потрапити це на занудні читання вічно марксистських остогидлих класиків, або на ті ж проїдені марксизмом види мистецтва. І то за порівняно значні гроші, і то в дефіциті. Тому єдиним доступним ресурсом спілкування, - так щоб не почули, так щоб весело, - лишилася кухня.

Як це відбувалося?

Основна стаття: Житло в совку

Треба розуміти, що далеко не у всіх була своя кухня. Саме так, безосе, кухня це була не розкіш, а засіб приготування страв! Тому у тебе могла бути комунальна кухня, де іноді (але не дуже часто) теж доводилося стояти в черзі.

Саме там, як вважається, в чергах на комфорку і в очікуванні приготування страв народилися знамениті кухонні розмови. По-суті це були громадські дискусійні клуби про те, як облаштувати все. При цьому наук соціальних, крім довбойобств Членіна совкам знати не велілося, а тому спроби в думання були вкрай примітивні і убогі. До того ж, ти ще й не обирав часто з ким жити, а тому якийсь недоумок-прибиральник Льоша міг найгучніше кричати і тим регулярно брати трибуну на кухонній балачці.

Іншим, більш елітним випадком таких розмов були розмови на особистих кухнях людей, які таки мали квартири. Туди запрошували друзів, яких вибирали самі по життю, що вже було приємніше. Там була банально приємніша атмосфера для перетирання політоти. Учасники могли мімікрувати інтелектуалізм, особливо якщо вони були представниками тз "інтелігенції" (ще одна радянська дурниця).

Не складно здогадатися, що вихід від тих розмов був нульовий, навіть для розвитку інтелекту індивідуального гомо совєтікуса. Про суспільний і згадувати не варто, будь-яка участь населення у вирішенні власної долі суворо заборонялася. Пересічна розмова нагадувала більше перемелювання новин в суміші з соціальними плітками та жартами про радянський устрій. В останніх був хоч якийсь сенс.

В Україні

Після падіння совка, гомо совєтікуси і совкове влаштування життя населення нікуди не поділися вмить. І кухонні розмови продовжили бути частиною життя новоспечених джерел влади.

Десь в середині 90-х разом із розвитком політики в суспільстві, в них починають проникати нові теми - політика, економіка, дехто навіть починає починати щось в цьому розуміти. Але загалом результат той же - довести своєму дядьку, як треба облаштовувати державу - це фігня.

У ХХІ столітті кухонні розмови потроху відживають своє. Що логічно. По-перше, гебня не слідкує, можна вийти на майдан і говорити з трибуни якщо хочеш. По-друге, якщо ти дійсно хочеш мати результат для себе чи для суспільства, можна знайти безліч інших форм висловлення. По-третє, з'являється інтернет і іміджборди, де можна говорити про те, про що раніше соромився, чи боявся.

Вже на момент 10-х років гебня знову починає слідкувати, але методи змінюються. Тепер ти можеш говорити все що хочеш будь-де, а хитрий алгоритм просто рекламує і продає тобі твої бажані революційні мастурбатори чи потрібну політичну ідею. Від цих років і далі, серйозна участь у розмовах на кухні є абсолютним зашкваром і ознакою того, що ти довбойоб і проводиш гаїш свій час на непотріб. Краще вже напиши статтю на Драматику.