Перегляд вихідного коду сторінки Мина Мазайло

{{Недопис}}
{{Спойлери|Мину звільнили за опір українізації}} 
[[Файл:Плакат мина мазайло.jpg|міні|праворуч|Суть]]
'''"Мина Мазайло"''' - п'єса Миколи Куліша 1928-го року. Розповідає про їбанутих [[Вата|тьотушєк-ватніц]] з [[Курськ]]а, [[Українізація|українізацію]] і [[малорос]]ів. Головний герой хоче домогтися зміни власного прізвища на більш благородне, а по факту, більш кацапське. Це і стає початком епічного [[Слобожанщина|Слобідського]] [[мовосрач]]у в межах родини, що в іронічно-дотепній формі нагадує про проблеми узкоязічія сьогодні. Принагідно демонструє всю абсурдність [[комплекс меншовартості|комплексу меншовартості]] у більшості його проявів 20-х років ХХ століття у [[Харків|Харкові]].
==Кілька слів про написання==

==Соціальний бекґраунд==
{{Основна|Українізація#Радянська українізація}}
Події, зображені у творі, відбуваються на хвилі радянської українізації 20-х років.

==Дійові особи==
# '''Мина Мазайло''' - Харківський службовець, який, на фоні тотального комплексу меншовартості, вирішує змінити своє питомо українське прізвище на помоскалену версію. Вважає, що його нещастя та невзгоди пов'язані з "хохляцьким" походженням, що не дає йому підійматися вгору кар'єрними щаблями. Саме прізвище, яке стає, на його думку, соціальним маркером його неповноцінності, скляною стіною блокує серйозне до нього ставлення. Характерними рисами є комічне намагання догодити проросійській системі і всіляко виправити свою "хохляцькість" на догоду різним Сирєнєвам, Розовам, Тюльпановам. Всесвітньовідомий винахідник [[ЗНО|електромухобійки]].
# '''Рина''' ''(Мокрина Мазайло)'' - дочка Мини. Її конкретно доїбав [[мовосрач]] у сім'ї, тож вона вирішує підговорити свою подругу Улю аби та закохала в себе Мокія і, таким чином, відбила в нього будь-які його "шкідливі" думки. Дововлі примітивне дівчисько, яке ''"проста устало ат етіх [[Бандерівець|бандеровцєв]]"''.
# '''Лина''' ''(Килина Мазайло)'' - жінка Мини. Матір Рини і Мокія. Потерпає від протестів сина через плани батька змінити прізвище, та через це і викликає до Харкова кляту тьотю Мотю. Взагалі, вона дурепа ще дурніша за свою дочку і її мало що цікавіть окрім пліток, підглядань за іншими та шмоток. Сама вона відчайдушно намагається мавпувати поведінку шляхетних дам з Петербурга, вдавано <del>рохкаючи</del> охкаючи та хапаючись за серце.
# '''Мокій''' - син Мини. Вдарений на голову лінгвіст, який [[бачить сни українською мовою]]. Втім, його нездорове захоплення солов'їною (навіть [[Дівчина|дівчата]] його цікавлять менше!!!) не перетворило його в [[націоналіст]]а, чи напроти - матьорого [[Комуніст|комсомольця]]. Хоча певний дух "щасливої радянщини і дружби народів" та українського націонал-комунізму тих часів в його поглядах присутній. Понад усе критикує зросійщення та зміну прізвища свого батька. Навпаки - Мокій мріє додати до свого прізвища [[Козак|козацьку]] частину "Квач". Подейкують, що коли Улька ледь не [[Мінет|стрибала йому в штані]], він самовіддано продовжував гортати [[Словник української лайки|словник Грінченка]]. 
# '''Уля''' - [[ТП]], якій по цимбалах та українізація та мова. З [[Українці|людей]] в неї в родоводі тілько бабуся, та й вона навіть не навчила онучку вимовляти "г" на наш манер. Однак, її матінка за звичкою вдома щось бурмоче українською, втім наша героїна не надто надає цьому значення. В кінці кінців, все змінюється, коли її причаровує Мокій своїми  г_л_и_б_о_к_и_м_и знаннями деяких милозвучних слів. З рештою, пацан настільки захоплює її, що Улька доукраїнізовується (не в останню чергу й аби бути ближчою до коханого ментально) та навіть починає ходити до бібліотеки. Деякі [[Вчителька|нудоти]] стверджують, що її інтерес має характер гобі та власної зацікавленості але висновки робіть самі.
# '''Тьотя Мотя''' ''(Мотрона Розторгуєва)'' - Сестра Лини з Курська. Найбільш йобнута [[вата]] цієї п'єси, якій хочется праведно вмазати по її російсько-шовіністичній пиці. Вийобується на Мокія за його українізаторську позицію і не переносить присутності дядька Тараса, наче [[Чорт|Люципер]] - хреста. Постійно критикує радянську українізацію з позиції "не було, нема і бути не може" і повторює типові штампи кацапської пропаганди на кшталт [[Австрійський генштаб|"вас австріяки придумали"]], [[Українська мова|"ваша мова - не мова"]], [[ВВВ|"та взагалі ви унтерменщі з оселедцями"]] або "а вот в вєлікой [[Фофуддя|Россіії]]!!". Небезпечна, бо хитра і вумна.
# '''Дядько Тарас''' - гротескний любитель козаччини та старосвітського життя. Приїхав з [[Київ|Києва]]. Типовий буржазний націоналіст того часу який, можливо, навіть воював за [[УНР]]. Виступає за самостійництво та українську українізацію (а не ту, яку підсунули совєти), однак у срачі щодо прізвища Мазайла поступається злющій неврівноваженій тьоті Моті, на томість висуває вимогу, аби корінь "Маз-" лишили хоча б для суто декоративної приналежності до роду. Вірогідно, [[Скрипникофаґ|скрипникофаґ]]. Свідомий українець, репліки якого читати приємніше за решту. 
# '''Баронова-Козино''' - [[Вчителька|вчителька]] [[Московський діалект|кацапської недомови]]. Теж кровна шовіністка та україноненависниця. Їй найняв Мина аби навчитися говорити російською як це роблять кацапи і, тим самим, не виділятися своїм "малоросійським акцентом". Всіляко намагається підносити москальський діалект над українською мовою, демонструючи неповноцінність чи селянськість останньої. 
# '''Тертика, Аренський, Губа''' - комсомольці. Знайомі Мокія. Виступають в ролі суддів під час фінальної ради щодо зміни прізвища Мини. Типові представники найнижчої ланки радянської влади.

==Сюжет==

==Золотий фонд цитат==
<pre>
Т ь о т я
— Не бачили, не читали? "Харків" — написано. Тільки що під'їхали до вокзалу,
дивлюсь — отакими великими літерами: "Харків". Дивлюсь — не "Харьков", а "Харків"! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
М а з а й л о
— А-а. Так про це ви спитайте ось у кого (на Мокія). Він знає.
Т ь о т я до Мокія:
— Та-ак?.. Навіщо?
М о к і й
— Ах, тьотю! За нього тільки що взялись, щоб виправити, а ви вже питаєтесь —
навіщо?
М а з а й ло
— Чули? (До Мокія іронічно). То, може, ти й за ваше прізвище візьмешся, щоб виправити?
</pre>

<pre>
Т ь о т я
— Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь
ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? Будь ласка...
М а з а й л о, випивши води:
— Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української
мови. Не малоруської і не Тарасошевченківської, а української — і це наша малоросійська трагедія.
Т ь о т я
— Хто вони такі? Якої нації люди, питаю?
М а з а й л о
— Частина — наші малороси, себто руські...
Т ь о т я
— Ну?
М а з а й л о
— А частина, з'явіть собі, галичани, себто австрія-ки, що з ними ми воювалися 1914
року, подумайте тільки! 
Т ьо т я
— Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте... Так он вони хто, ваші українці! Тепера я розумію, що таке українська мова. Розумію! Австріяцька видумка, так?
</pre>

==Реакція на твір та відображення в культурі==
Персонажа Мокія згадується у пісні "Ще б пак" гурту [[Байстрюки]].
{{YouTube|align=center|yGx-b3kpYPo| Ще б пак}}
{{Цитата|
Яким би я б був вже крутим якби не купа фобій<br />
На жаль не маєш одиниць а лиш десятки копій <br />
Українізую твою краш як Мокій|Байстрюки}}

Влітку 2020-го року [[Школота|майбутніх абітурієнтів]] сколихнуло запитання [[ЗНО]] з приводу електромухобійки, яку, відповідно до сюжету, винайшов Мина. Ця невелика деталь, яка не впливала на сюжет але не могла не викликати лулзу при прочитанні познімала бали у добрячої половини школярів. 
<gallery>
Електромухобійка1.jpg|
Електромухобійка2.jpg|
Електромухобійка3.jpg|
Електромухобійка4.jpg|
</gallery>

==Мораль==

==Покликання==
*[https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1087 Оригінальний текст]

==Див. також==
*[[Українська література]]
*[[Українізація]]
{{Портал:Портал-сус/Бокс}}
{{Література}}
{{Харків}}
{{Проблеми українізації}}
[[Категорія:Література]]