Відмінності між версіями «Партія Регіонів»

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
м
(Деякі з членів (ті хто відзначився))
Рядок 33: Рядок 33:
 
* '''Шуфрич Нестор''' – просто хєрло. Вороги кличуть його '''Нюся Одноглаза''' після бійки в Одесі перед виборами до Ради 2014-го.
 
* '''Шуфрич Нестор''' – просто хєрло. Вороги кличуть його '''Нюся Одноглаза''' після бійки в Одесі перед виборами до Ради 2014-го.
 
* [[Табачник]] '''Діма''' – минулий міністр освіти та науки України. Українофоб в квадраті. Кажуть один з небагатьох назначений [[Кремль|згори]], тому його довго не знімали з посади.
 
* [[Табачник]] '''Діма''' – минулий міністр освіти та науки України. Українофоб в квадраті. Кажуть один з небагатьох назначений [[Кремль|згори]], тому його довго не знімали з посади.
 +
== Подальша еволюція партії ==
 +
*[[Жопоблок]]
  
 
== Додаткові посилання ==
 
== Додаткові посилання ==

Версія за 07:49, 16 серпня 2019

Партія регіонів, скор. ПР (Партія Районів, ПеРдуни, Риги, РигіАнали, Брехіони) – расова «-москальсько-еврейсmко-совкова» політична партія, що якось функціонує на теренах нашої рідної Вкраїни.

Цей політичний недобиток був створений 27 жовтня 1997 року. Вже наступного року приймала участь в українських парламентських виборах під назвою «Партія регіАнального відродження Украйни». Почотний лідєр партії від травня 2013 був Микола Азаров, сумнозвісний «кровосісь» та Прем’єр-міністр України. Ідеологія партії викликає жорсткий батхерт майже у всіх україномовних громадян нашої країни, але після президентських виборів у 2010 ПР стала провладною, тому всім «свідомитам», «патріотам» та «борцям за справедливість» довелось трішки приглушитись, аби не бути засланими на Соловки, Сибір , чи того гірше у Качанівську колонію. Після втечі Баті партія потроху загнулася, втратила своїх членів, що повтікали до більш баблоносних та цікавіших хазяїв.

Ідеологія

Люстраційні контейнери давно чекають

З самого початку існування сабж позиціонує себе як «защітнік отєчєства» та «прав русских граждан». Певний час партію намагались показати, як партію шахтарів та «трудящіхся» . Депутитики розкидали передвиборчими обіцянками на право і ліво – збільшення зарплат, соціальна допомога, покращення медицини тощо (але ми то знаєм, що ОБІЦЯНКА-ЦЯЦЯНКА – ДУРНОМУ РАДІСТЬ) , тому РАПТОВО, коли регіонівці прийшли до влади нічого не відбулось… Себто взагалі НІХУЯ не відбулось. Коли народ зрозумів, що став жертвою анально-ментального згвалтування БУЛО ВЖЕ ПІЗНО. Страждає наша ненька, звісно й досі, хоч риги і поменшали в своїй кількості, дожидаючи чергових президентських виборів. sad but true...

Сама по собі історія партії нудна і тупа, як мінімум тому, що наполовину складається з рвотних, калових мас, поножовщини, розчленування, фальсифікацій та урино терапії, але просунутий користувач цих інтернетів може прочитати про це у Педівікії, тому зекономимо слова і виділимо найцікавіше.

Електорат партії

Навіть бомжі відчули пакращення завдяки партії

Електорат партії ну дууууже різноманітний і складається на 100500% з жителів східних та південно-східних регіонів України віком від 45 років, що пам'ятають «бурхливі та романтичні» 90-ті роки. Виборці періодично виходять на антифашистські, антихунтівські, антипорошенківські мітинги, махають партійними прапорами і отримують за це свої заслужені 100-200 грн, або пиздюлі від Свободівців (з 2014-го ще й іноді від Правого Сектору), через викрики «Бандєра– фашист». Електорат ПР досить органічно населяють бритоголові хлопчики в костюмчиках від abibas. В цьому випадку доброю традицією таких демонстрацій стає відхуярювання журналістів, фотографів, операторів, репортерів та всяких інших розпиздяїв і витріщак. Як правило за ідею на такі демонстрації приходять лише бабки і дєдки, що сумують за совком. Часто такі екземпляри хворіють православієм головного мозку, неодмінно "русского патріархату", агресивні, схильні до насильства та мимовільної дефекації, тому анон бережись!

Папєрєдніки і Пакращення

Основна стаття: Пакращення

Пакращення є партійною релігією. Депутатів всіляко заохочували до проповідувань, основним пророком же був Проффесор, а за сумісництвом тодішній Президент України. На той час влада вже настільки задовбала країну «пакращенням», що з «релігії» воно перетворилось на локальний мем. До 2013 року існувала думка, що Пакращення повинно було настати у грудні 2012 в день Кінця Світу, але Кінець Світу відклався на невизначений термін, а з ним пропали надії на самі знаєте що. Термін «папєрєднікі» є альтернативою різноманітним матам, тому, коли когось називають папєрєдніком це означає, що ця істота є некошерною з погляду ідеології Партії Регіонів. Основними винуватцями усіх лаж, проблем, криз,інфляції та іншої поїбені з точки зору членів партії були саме ПАПЄРЄДНІКИ, і всім було похуй, що вони вже давно повимирали як мамонти, а головна попєрєдніца коротає довгі зимові вечори на зоні.

Мовна реформа

Основна стаття: Закон про мови 2012

З самих початків свого існування ПР мала одну незміну обіцянку, що полягала у другій державні мові – русском языке. Але цей задум було дуже тяжко втілити в життя, і саме через неї у 2004 році Яник програв вибори. Нажаль, влітку 2012 коли вся країна переживала важке похмілля, прибиралась та вмивалась після Євро-2012, РАПТОВО на розгляд до Верховної Ради України подали і по тихому розглянули й прийняли законопроект про регіональні мови. Безумовно, його мета полягала у тому, щоб пропхати російську, як другу державну, але творці закону через свою бурну і збочену фантазію випхали ну зовсім неадекват. Маразм прийнятого закону полягав у тому, що регіональною мовою могла стати навіть фєня, діалект, чи розмовний запас рогульні, бо на них говорять таки велика частина громадян україни. Акції протесту, мітинги, голодування і навіть бастування продуктів з росії нічого не дали, а згодом народ заєбавшись розійшовся по хатах. Через це ,до речі, сабж нажив собі ворогів не лише в україномовних областях, але й у Криму. Кримські- татари відчувши, що пахне палєвом вирішили і собі узаконити татарську мову, як регіональну, але не тут то було. Їм одразу дали «розворот-поворот», власне з чого і почалося бурління лайна. І коню ясно, чому депутати навіть не захотіли прийняти заяву від кримських татар, адже за цим недолугим законом народні обранці повинні знати всі регіональні мови.

Антимайдан

Виживає сильніший

Регіонали, побачивши тони євром'яса на майдані, почали підтягувати до Києва "робочий клас" - людей позвозили в Маріїнський парк, де вони епічно підтримували президента, веселились, бухали і взагалі гарно проводили час. Та гуляння тривало недовго - обіцяні 200 грн/день заплатили не всім і колишні прихильники проффесорів самі стали протестувати - цирк поїхав (швидко), клоуни залишились.

Деякі з членів (ті хто відзначився)

  • Колесніков Боря – один з ініціаторів мовного законопроекту.
  • Колесніченко Вадік – один з ініціаторів мовного законопроекту. Украінофоб. Гівно по духу і по крові, гівно в своїй основі.
  • Ківалов Сєрьога (нар. «Підрахуй» «Кідалов») - один з ініціаторів мовного законопроекту. Голова ЦВК під час фальсифікацій виборів у 2004.
  • Азаров Коля (« Азіров») – мінулий прем'єр міністр України. Голова ПР. Став відомим через свій «спіцефічіскій акцінт».
  • Шуфрич Нестор – просто хєрло. Вороги кличуть його Нюся Одноглаза після бійки в Одесі перед виборами до Ради 2014-го.
  • Табачник Діма – минулий міністр освіти та науки України. Українофоб в квадраті. Кажуть один з небагатьох назначений згори, тому його довго не знімали з посади.

Подальша еволюція партії

Додаткові посилання

Пошта Ізраїля. Увага на спину.

Посилання