Регіональні типажі

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Версія від 12:24, 5 липня 2021, створена MiskoGe (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Stub}} Тут буде описано всі регіональні типажі України. == Західняк == '''Західняки''' (моск. '...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Gry-sloupo.jpeg

Стаття потребує доповнення!
Ця стаття засмучує наших слоупоків, бо навіть вони розуміють, що її давно вже треба доповнити усілякими корисними картинками та інформацією, або, можливо, видалити якусь недолугу хуйню ідіота і написати натомість щось притомне.

Тут буде описано всі регіональні типажі України.

Західняк

Західняки (моск. западенцьі) - жителі територій, колись підконтрольних польщі чи австрійській імперії, цебто все, що західніше за хмельницьку область. Відзначаються буцімто більшою концентрацією українства в крові, спільністю з поляками та більшою простотою мислення і дій. Через відсутність колективізації у навколо-33 році не втратили хист до адекватного створення і ведення бізнесу.

Підвид "Закарпатець" (також русун) - особливо нахабна і борза скотина, яка виросла в одній з кімнат 10-поверхового приватного будинку в селі Закарпаття населенням в 20 людей. Батьки промишляли контрабандою і іншою хуйнею і попри підвищені здібності до "ведення справ"(про легальний бізнес не йдеться), має також підвищений рівень зарозумілості і неповаги до будь-якої науки, вченості, суспільного ладу. Такі люди зустрічаються вздовж усього прикордоння з Європою, але найбільша концентрація їх саме в закарпатті, бо цьому сприяє цигансько-русинська окремішна зверхність та невивченість будь-якій культурі. Це не мультикультуралізм, це акультуралізм. Бабло, от єдина їхня цінність, засіб і оточення.

Наддніпрянець

Наддніпрянець - більшість українців, яка проживає від Вінницької і до Харкіської області. Зазнали в свій час колективізації, що зробило їх безхребетними у 3-4 поколінні. Попри формальну освіченість часто наївні і життєво непрактичні. Через втрачену соціальну структуру часто не знають ні як створити власну справу ні як "вести справи" ні як просто щось навчитися робити в житті. Говорять легким суржиком.

Підвид "Одесит" - так чи інакше, а це підвид саме попереднього, населяє землі Причорномор'я аж до Бердянська включно. Психологія заснована на порожній одеській та кримській гордості за свою історію, підживлена москальською пропагандою. Подібний до закарпатця, але зі справ знає хіба що здачу квартири\дачі на літо, торгівлі на ринку кавунами, помідорами і має більшу повагу до ученості (але виняткового російської). Пишається знанням Пушкіна чи навіть Шевченка (але як пророка возз'єднання з рускім народом). Читав цих письменників, звісно останнього разу в школі.

Східняк

Східняк - територіально локалізуються в донецькі, луганській областях та в росії на кордонах з Україною. в Кубані. На відміну від наддніпрянця це не нащадки загноблених українців, а нащадки суміші тих українців та заселеного шахто-бидла з Московії. Це робить їх водночас достатньо тупими шанувальниками московських культурних норм як своїх власних та хоч в якійсь мірі активними в веденні справ.

До вченості нешанування не мають, але її й не прагнуть. Легко формують ієрархії злочинного типу, бо всі предки сиділи, всі навколо сиділи, сам будеш сидіти і діти теж будуть. А як не будеш, то станеш ментом і будеш продаватися тим, хто сидів. Втім, хто б там що не сказав, а на словах визнають себе українцями, поза містами взагалі говорять не московською, а сильним суржом. Їм це і самим вигідно (щоб відокремлюватися від москалів) і вони люди вкрай практичні, всі ці газлайтинги хохлів про нові і ні з чим непов'язані організації їм не дуже зрозумілі. Ти або убиваєш конкурента нахуй, або не вийобуєшся. А всі ці лднр їм самим вкрай не подобаються, бо нахуя їм та розруха.

За менталітетом на Кубані типові східняки. Кацапи їх недолюблюють і називають "кубаноїдами", а вони недолюблюють кацапів і називають їх барабанна дріб - кацапами. Українську там вже мало хто пам'ятає (загалом все зводиться до сильного українського акценту, рідкого суржику та знання народних українських пісень) та це не така вже й велика проблема (даунбас та крим її і так не знали, але кубанці хоча б близькі до нас культурно), і все можна виправити лише за пару генерацій, котрим в школах викладатимуть українську.

Також кажуть, що в Примор'ї близько половини некитайського населення - в тій чи іншій мірі нащадки українців Зеленого Клину. Особливо цю тему люблять підіймати, коли там вибухає новий протест проти хуйла.