Тігіпко

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Версія від 15:26, 5 серпня 2019, створена Admin2 (обговореннявнесок) (Додаткові посилання)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Broken page.png

Маємо те, що маємо
Це поспішно врятована з веб-архіву стаття (Тігіпко).
Тут може не вистачати картинок, шаблонів та інших необхідних речей. Її належить реставрувати, або переробити, якщо вона вже застаріла. Коли стаття вже відновлена і настав час видаляти цю плашку - залишайте посилання на архівну версію статті в розділі "Посилання" внизу сторінки.

Файл:Сильний презик-сильна країна.jpg
Сильна партія і прогинається також сильно!
Файл:Сильний податковий кодекс.jpg
Коли среш цеглою, читаючи наш податковий кодекс, це - найкраща підтирачка.

Тігіпко Сергій Леонідович (ТиГибкий, Тігігігіпко) — учасник української клоунади під назвою "велика політика". Своє прізвисько "ТиГибкий" отримав за політичну гнучкість, яку демонструє і досі: свого часу в 2014-му оголосив про участь у президентських виборах всупереч офіційній політиці партії регіонів, чим дуже обурив Ахметова. А ще раніше поєднав свою партію "Сильна Україна" з Партією регіонів, чим нівелював себе як політичну постать і дуже засмутив тих наївних, хто повірили у нього та ще й безкоштовно, "за ідею", вели йому агітацію. В принципі, у цьому нема нічого дивного, оскільки:

  1. Він і раніше був з Партією регіонів, у 2004 році на президентських виборах, знаходячись на посту голови Національного Банку України, керував не банком і фінансовою сферою, а передвиборчою агітацією за Януковича (для фінансування якої проводив одну емісію за другою, наплювавши на ризик різкого падіння гривні в момент політичної та соціальної нестабільності, що могло привести державу загалом до краху, але йому було похуй). В цей час власне керівництвом НБУ та фінансовою системою України займався його заступник, 30-річний Яценюк.
  2. Політичним флюгерством, нагинанням і "ляганням під" у нас займаються регулярно, згадати хоча б Кінаха з його Партією Політичних Проституток України; та й Литвин невдовзі після Тігігігіпка оголосив про злиття своєї партії з Партією регіонів, чим забив останній цвях до труни Народної партії, яка колись була сильною і гарною (до 2004 року, коли називалась Аграрною) і стала скочуватися в убоге гімно з того моменту, як її очолив Литвин. Ну, то вже інша історія.

Давним-давно[ред.]

Повертаючись до Тігіпка, варто згадати, що після того, як ПроФФесор вперше зазнав epic fail'у на виборах (2004), наш герой впав в анальну ізоляцію, в якій просидів аж до наступних президентських виборів, де вирішив висунути свою кандидатуру, напруживши всі свої фінансові м'язи (був власником ПриватБанку, як-не-як, найбільшого за активами комерційного банку України) і створивши під себе кишенькову партію "Сильна Україна". Грошей вистачило на солідну промивку мізків агітаційну кампанію, яка вилилась у третє місце (Яценій Арсенюк зі своєю незабутньою кампанією зі смугастими плакатами кольору несвіжої какашки та розтицяними по всьому місту агітнаметами, де роздавали паперові пілотки, отримав майже вдвічі менше голосів). Після виборів, заявляючи про свою сильність, харизматичність, політичну самодостатність і т.д., виявив свою звичну гнучкість, обмінявши згадані три чесноти на хлібну посаду в уряді Азаорва, приєднавшись до інших кровосісів державного бюджету.

На посаді віце-прем'єра відзначився тим, що виконував роль цапа-відбувайла, взявши на себе відповідальність за вкрай непопулярне закрчування гайок, яке нинішня влада чомусь називає "економічними реформами" та за узаконене обкрадання, яке для прикриття зветься "Податковий кодекс" - і ходив на політичні ток-шоу Савіка Шустера й Жені Кисельова, де з насупленими бровами пояснював, який він сильний та непохитний, що не боїться народного гніву за цей тотальний 3,14здець, який твориться.

А про час його правління НБУ можна згадати, що випустив гривні нового зразка - причому не тому, що наявні в обігу банкноти зносилися чи їх не вистачало, а чисто для того, щоб на них красувався його підпис. Він же такий няшка!

Тігіпко і вибори 2014-го[ред.]

В часи війни на Донбасі, коли сепаратисти на 80% виключили Донбас з системи виборів, пан Тігіпко закономірно втратив голоси своєї аудиторії. Не потрапивши навіть в трійку лідерів. Але він не сумує і знайде чим зайнятися. Осінні вибори того ж року до Ради теж не принесли нашому герою профіту, хоча частина Донбасу все ж була відбита у вато-ополченців. Чи означає це кінець Тігіпка як високопосадовця? Хто зна, адже такий гнучкий політик завжди придумає як прогнутися коли може бути вигідно.

Кевін Спейсі[ред.]

Кевін Спейсі Kevin Spacey - чудовий американський актор, підозріло схожий на нашого Тигіпка. Всього на рік старше українського політика. Прославився тим, що 27 жовтня 2017 зізнався у тому що він гей. В молодості був юнаком зі складним характером, запроторений, як це часто буває у американців, до військової школи, але вигнаний звідти. Потім спробував бути коміком, але зрозумів що не витягне таке амплуа. Знімався в великій кількості хороших стрічок серед яких: Планета Ка-Пекс (добра та неординарна фантастика) Сім (триллер про маньяка) Краса по-американськи (феєрична драма про непросте життя американського бидла). Картковий будинок

Додаткові посилання[ред.]