Відмінності між версіями «Half-Life»

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 33: Рядок 33:
 
=Примітки=
 
=Примітки=
 
<references />
 
<references />
{{Ігри|сабж = Half-Life}}
+
{{Ігри| Half-Life}}
 
[[Категорія:Ігри]]
 
[[Категорія:Ігри]]

Версія за 21:02, 14 квітня 2017

Логотип

Half-Life (укр. Період напіврозпаду(ядерного елементу)) — серія комп'ютерних ігор, один з найкращий представників жанру, головна особливість якої - атмосферність та фірмове подання сюжету. Була розроблена все тими ж хлопаками з Valve, причім це й була їхня перша забавка. Складається з двох повноцінних ігор, двох епізодів до другої частини гри та півдюжини спін-офів до першої. Ігри серії часто отримували нагороду Гра Року та навіть якось Гра Десятиліття[1]. Вихід кожної частини знаменувався цілою революцією у ґейм-індустрії. Якщо в випадку першої, це були хороший ґеймплей та сюжет, то у випадку другої - грандіозний новий ігровий рушій Source та сервіс дистрибуції ігор - Steam

Гісторі

Далі суцільний спойлер для дітей, котрі не шарять, що коється

Half-Life

В далекому бородатому 1996, коли доступних звичайному користувачу ігор було мало, а інтернет тільки почав своє соціальне сходження, один з працівників тоді ще кошерної компанії Ґейб Ньювел задумався про перенесення на квартирки маленької в’язочки ігор з православного DOS’у. Але настільки захопився, що вирішив звільнитися і заснувати свою ігрову компанію, котра б такі ігри виробляла. Цим він з другом і зайнялися, благо Ґейб вже тоді був мільйонером, що дозволило йому найняти дійсно талановитих програмістів і, те що було дивиною тоді для таких проектів, толкового сценариста. І от на Е3 був показаний плід титанічної праці, котрий викликав справжню бурю емоцій, адже гра пропонувала масу смаколиків для гравців - таких як запуск на дійсно слабеньких ПК з довільно хорошим графоном, революційну систему анімації та освітлення, а також СЮЖЕТ (!!!). Для тодішніх шутерів це було дечим надзвичайним.[Насправді в Unreal був сюжет раніше виходу халви, але основною перешкодою стали завеликі системні вимоги.]Основна його суть була в його подачі - для цього використовувалися не кат-сцени чи діалоги, а скрипти - тобто гравець сам збирав деталі сюжету з того, що спостерігав. І от після декількох переносів дати релізу гра вийшла в широкий світ. І хоч безліч видань розхвалювали гру на всі боки, кількість проданих копій залишала бажати кращого і врешті після випуску Steam сягнула 12 млн копій.

Гра розповідає про Гордона Фрімена - доктора філософії (PhD) по теоретичній фізиці[2], котрий одного прекрасного дня запізнюється на роботу. Власне весь перчик в тому, що він працює не на фізичній кафедрі в якомусь занюханому Гарварді, а на секретному воєнному науковому комплексі Black Mesa, та ще й запізнюється на важливий експеримент по вивченню якогось кристалу. Власне запізнився він не критично, і, одягнувшись у захисний екзокостюм виконує свою "важку роботу"(спойлер: - запихає візок з кристалом у антимас-спектрометр). В результаті стається каскадний резонанс. Ледь встигши обтріпнутися від пилюки, цей хлопака побіг виправляти те що накоїв, паралельно випилюючи всяку нечисть, що почала потрапляти через портали в наш світ. Врешті він встиг запустити космічний супутник, постріляти спецпризначенців і жінок‐ніндзя, вбити тентаклю, покататися на фургончику, зупинити запуск ядерної бімби та звісно же врятувати світ, попередньо попавши в чужий вимір. Алсо, гра була перевидана. Двічі[3].

Half-Life: Opposing Force

Побачивши дикий профіт від гри, компанія Gearbox взяла на себе розробку спін-офа. Він розповідав про Адріана Шепарда - одного з тих спецназівців, яких відправили зачистити Black Mes'у від всіх, включаючи навіть вчених. Та побачивши на власні очі весь той пиздець, який творився у центрі, Шепард вирішує у всьому розібратися і теж попадає у вимір Зен. Після надирання дупи одному монстру ГМан його кидає у стазіз, ібо нєхуй. Вважається неканоном, але олдфаґи мріють побачити продовження від самих Велв.

Half-Life: Blue Shift

Третя історія повідає про Барні. Барні не герой, не вчений, а звичайний охоронець, котрий любить пожартувати та розпивати пиво. Внаслідок всім нам відомої події, він має допомогти евакуювати вчених з Мези, поки її нахуй не підірвали. Попутно він навіть мигцем ока бачить героїв попередніх розділів, але особливим героїзмом не виділяється, тож мирно зйобує з приреченого центру.

Half-Life: Decay

Єдина частина в серії, де ми керуємо тян. І не одною. Джина Крос і Колетт Грін є тими науковцями, котрі зробили для Фрімена екзокостюм. Ціль гри — доставити кристал, який спровокує вибух, до центру, а потім самостійно розгрібати наслідки. Алсо, головні герої мають повноцінну озвучку. Гра вийшла, як доповнення до оригінальної частини для ПС2. Була портована нашими земляками на ПК, проте досить хуйово, хоч грати цілком можна.

Half-Life: Uplink

Демонстраційний рівень гри, котрий показувався невідомо кому і невідомо чому. Ну якщо чесно, відповіді на ці питання доволі прості - Валви просто намагалися всюди повипендрюватися своїм рушієм, адже він, справді, був на той час дуже інноваційним. Як такого сюжету немає.

Half-Life 2

Відчувши нефіґовий прибуток та славу, Valve зразу взялися за розробку сиквелу на власному рушії, який мучили впродовж 5 років. Після купи переносів, звинувачень від фанатів у брехні та навіть вкраденого коду бета‐версії гру зарелізили, коли на дворі блистів 2004. І бомба вибухнула. Слід сказати, що ця гра була ядерним коктейлем крутого сюжету, інноваційного(навіть зараз) рушія та оригінального ґеймплею. Її одразу обрали грою року, а потім навіть десятиліття.

Гра продовжує розповідь про події після закінчення першої частини очима все того ж бідного фізика. Після завоювання Землі расою Альянса, все населення стало кріпаками гірше Тараса Григоровича, бо в ХЛ2 сексу, як і в СРСР нема. Суть не у браку порносцен, чи іншого лайна, яке так потрібне школоті, а в тому що гастарбайтери, які захопили нашу багатостраждальну неньку поставили спеціальні поля, котрі блокують сексуальний потяг не гірше Доти 2. І от наш таємничий G-Man вирішує, що прийшов час Гордона знову надерти всім дупи і відпускає його з стазісу, попередньо посадивши на поїзд і давши грошенят на обід до міста 17. Він бачить тоталітарне суспільство, котрим править колишній адміністратор Black Mes'и Брін, який називає себе представником «наших покровителів». Не встигши освоїтись його ловлять солдати Альянсу і ведуть у кімнату для допитів. Але головний герой на те й головний герой, щоб йому везло як псу. Один з солдатів виявляється тим самим Барні ‐ охоронцем з Меси, який працює під прикриттям. Він розповідає Фрімену про рух Опору, який настільки вже крутий, шо почав всюди малювати графіті з знаком лямбди, а от‐от і телепорт забабахаємо і станемо взагалі матьорі. Після невеликої сутички з тими же солдатами, які називаються комбайнами, Гордон знайомиться з Алікс ‐ в міру фапабельним жіночим героєм в цьому повному науковців світі. Вона приводить його до таємної лабораторії, де його мають телепортувати до головної бази повстанців. Але через те, що вчений, котрий зробив телепорт, в універі не фізику вчив, а пакетики з коньяком носив, Фрімена закидиє аж на два метри від телепорту. І тут Барні надає йому допомогу рівнозначну нашій армії ‐ старий облуплений цвяхосмик, і посилає його чимчикувати пішки до тої довбаної бази. На щастя в Гордона справді залізний зад, тому під час цієї подорожі він випилював нахуй цілі батальйони солдат, вертольоти і БТРи, паралельно пиздячи купу зброї і навіть катер. Нарешті допливши до місця призначення він знайомиться з батьком Алікс, його асистенткою та ВЕЛИКИМ, ДІДЬКО, ЗАЛІЗНИМ ПСОМ, який виявляється улюбленцем(!!!) Алікс. На щастя, шизонутій сімейці сподобався цей чувак, який ще годину тому проводив геноцид комбайнів, тому Алікс виводить з лабораторії в шаленому прагненні показати свою (спойлер: гравіпушку), яка хлопцю дуже сподобалась. Але під час гри з цією річчю на базу нападають, внаслідок чого Гордон єдиний попадає у пастку, єдиний вихід з якої ‐ пройти через місто повне зомбі. Після знайомства з шизонутим попом Григорієм і евтаназії всіх ходячих мертвяків, наш Бандера знаходить загін повстанців, які повідомляють йому, що Ілая ув’язнили в в’язниці, і єдиний спосіб туди дістатися ‐ це прекрасне баґґі. Вирішивши, шо шлях до серця дівчини лежить через визволення її батька з зони[4] Фрімен з всіх сил рве туди попутно знайомлячись з місцевою фауною, яка складається з жуків розміром з корову. Нарешті, після довгих пригод у в’язниці, зустрічі з Алікс та знаходження її батька, вони вирішують телепортуватися у Місто 17. На жаль, наявність цицьок не вказує на наявність рівних рук, тож попали вони до місця призначення лише через тиждень(хоч їм це здалось секундою). Виявляється, багато змінилось ‐ жителі міста вирішили влаштувати Майдан Бріну, а Гордона взагалі вважають Месією. Після серії вуличних боїв Гордон проникає в Цитадель ‐ головний Штаб Альянсу в місті, і, як справжній науковець, підриває її нахуй.

Half-Life 2: Episode One

Half-Life 2: Episode Two

Вплив на культуру

Галерея

Примітки

  1. http://www.spike.com/press/2012/12/07/spike-tv-announces-winners-of-the-10th-annual-video-game-awards/
  2. В переносі на нашу систему - він кандидат наук
  3. Просто після оригінального перевидання, яке фанатам не сподобалось, деякі ентузіасти вирішили відтворити гру з нуля - в результаті стали годною гейм-студією
  4. А здавалось розумна людина…