Поезія: відмінності між версіями

Версія за 16:54, 23 жовтня 2022

фвфвфіявфі

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Недопис}}
+фвфвфіявфі
-'''Поезія''' ([[Грецька мова|грец]]. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») є однією з форм літератури, яка використовує естетичні та ритмічні якості мови, такі як милозвучність, звукова символіка і віршовий розмір, щоб викликати значення в доповненні до, або замість, прозового ніби того сенсу.
-року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО встановлено Всесвітній день поезії, який відзначається щороку, починаючи з 2000, 21 березня.
-Найкращий й усіма визнаний вірш українською мовою<ref name="sosach">Джерело: пішли нахуй.</ref>:
-<div style="background-color: #fafaf5; border: 1px dashed blue; padding: .5em; width: 33%;">''[[депресія|Песик вчився рахувати]]''<br>
-''Песик вчився рахувати:''<br>
-''«Гав-гав-гав і гав-гав-гав!»''<br>
-''Хоч дітей і небагато,''<br>
-''Додавав і додавав.''<br><br>
-''Катерина, Гриць, Оксана,''<br>
-''Мотря, Гліб, Семен, Павло,''<br>
-''Олексій, Денис, Тетяна –''<br>
-''Скільки в мами їх було?''<br><br>
-''– Ольга Савченко-Гнатюк''
-<div align="right"></div></div>
-== Основні жанри ==
-=== Акровірш ===
-З грец. ακρος — "зовнішній", "крайній", лат. versus — "повтор", "поворот"; також, інколи '''акростих''' (грец. ακρος — "крайній" і грец. ατιχος — "віршований рядок". Це твір комбінаторної поезії, вірш, в якому перші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово або речення, найчастіше — ім'я того, кому присвячується акростих.
-Наприклад: у вірші Володимира Самійленка (1864—1925) «Україна» початкові літери рядків складають слово Украіна (назва Украіна інколи вживалася тоді поряд з назвою Україна).
-У мене є одно кохання,
-Котре не зраджу я вовік;
-Росло воно не день, не рік,
-А ізо мною виростало
-І квіткою рясною стало…
-Не одцвіте моє кохання,
-А буде в серці до сконання.
-Іноді в акровірші зашифровується ім'я його автора.
-Зародився в античну добу, побутував в часи еллінізму, Ренесансу, бароко, в період нової та сучасної літератури. В Україні відомий від XVI ст. (присвята-сентенція в латиномовнїй «Еклозі» Г. Чуя). Значна частина акровіршів українських поетів доби бароко, серед яких найпомітнішим є Іван Величковський, опублікована у збірниках «Аполлонова лютня. Київські поети XVII—XVIII ст.» (Київ, 1982), «Українська література XVII ст.» (Київ, 1987) та інші. У XIX ст. чимало оригінальних акровіршів створив Леонід Глібов. Наприклад, його вірш «Буря»:
-Хуртовина скажена в'ється в полі.
-Аж свище вітер. Вже нема доріг.
-Й провідний дзвін ніхто б учуть не зміг,
-Жадання повний вдома буть, — ніколи!
-Инакше, як до хаоса сваволі,
-Вести не може божевільний сніг.
-Елегій чарівних та знання любих втіх
-Уже не знати нам у сніговім околі.
-Кривавий розіп'явсь над світом смог,
-Розпуста з голодом ведуть танок…
-А нам?.. Чи жде нас де краси країна?
-І глас роздавсь, мов великодній дзвін:
-«Надії промінь я — не труп, не тінь,
-А край краси і правди — Україна!»
-Подеколи аналогічну функцію у вірші, названому Іваном Величковським «пресікаємим», виконують кінцеві літери (телестих) або внутрішні (мезостих).
-Використовується також у загадках.
-Також є акровірш, який використує шифр Цезаря:
-Шехойка мсєс нзізр,
-Обдйха мсес нзізр.
-К жрв пй тусійх
-Дзі расєс псізм.
-=== Альба ===
-З окситанської alba — «ранкова зоря». Це поетичний жанр провансальських трубадурів, ранкова пісня, скарга закоханих на неминучість розлуки з настанням ранку. Це своєрідний драматичний діалог кавалера з дамою. Діалогічність альби вказує на її зв'язок з народною піснею. Всупереч класичній куртуазній ситуації, в Альбі любов стає взаємною, але щастя триває коротко: з настанням ранку коханці розлучаються через страх перед плітками або перед ревнивцем-суперником. Жанр альби був запозичений з часом французькими труверами, які називали такі пісні «обад» або «об» (фр. aubade, aube). Цей жанр був поширений також у поезії німецьких мінезингерів. Протилежний жанр до альби — серена, тобто вечірня пісня.
-До нас дійшли альби таких трубадурів, як Раймбаут де Вакейрас, Фолькет Марсельський, Гіраут Рік'єр.
-=== Балада ===
-Від фр. ballade, від прованс. ballar — "танцювати". Це жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. Первісно — танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією.
-=== Верлібр ===
-Від фр. vers libre — "вільний вірш" Це неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). Верлібр є одночасно і ліричним жанром.
-Верлібр – форма, утвердження якої є закономірним і водночас новим етапом у розвитку віршової культури ХХ ст. Термін «верлібр» уперше ужив французький письменник Г. Кон у передмові до збірки «Перші вірші», (1884). Водночас побудова типології форм сучасного вільного вірша надзвичайно ускладнена через велику розбіжність у тлумаченні самого цього поняття.
-У художній літературі верлібр поширюється в добу середньовіччя (літургійна поезія), у творчості німецьких передромантиків, французьких символістів та інших. Особливого значення верлібру надавав В. Вітмен, а надто — авангардисти 20 ст. Це одна з провідних форм сучасної поезії, сприйнята як виокремлена система віршування:
-  Діти одягнені у пташині сорочки
-  летять на подобах весняного сонця
-  у простір розгорненої книжки
-  що сміється білим сміхом сіяча
-  який сіє у полі себе з руки
-  (В. Голобородько).
-Верлібр відмінний від вільного, власне, нерівностопного римованого (переважно — ямбічного) вірша.
-=== Дума ===
-Один із жанрів фольклору; ліро-епічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVI—XVIII століть. Козацька дума — жанр суто українського речитативного народного та героїчного епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні.
-== Див. також ==
-* [[Сучукрліт]]
-* [[Кобраз]]
-* [[Тарас Шевченко]]
-* [[Чи полюбляють на Кропивачі...]]
-== Посилання ==
-== Примітки ==
-{{reflist}}
-{{Література}}

Поезія: відмінності між версіями

Версія за 16:54, 23 жовтня 2022

Навігаційне меню

Пошук