Головна сторінка
|
Мета |
Чи можу я написати статтю? |
Статистика |
|||
|---|---|---|---|---|---|
|
Енциклопедія Драматика — енциклопедія мемів, Інтернет-фольклору і різного цікавого з реального життя та просторів Мережі. Знайшли щось незрозуміле у інтернетах? Не знаєте, що означають фрази типу «двоїню», «отака хуйня, малята» або «ньюфаґ»? Бажаєте навчитись поганого або дізнатися більше про Іво Бобула та інших супергероїв? Приходьте до нас і читайте. Ви теж можете допомогти — дописати існуючу статтю або створити нову, про те, що цікавить вас. Якщо вас нічого не цікавить, то просто поклікайте на пункт "Випадкова стаття" у меню ліворуч. Ви точно зустрінете щось цікаве. |
Так, для цього створені всі умови. Також варто пам'ятати, що стаття має бути написана з гумором, але найголовніше вона повинна розповідати Правду. Тобто відображати хоч б одну з існуючих точок зору. Гумор - це форма, достовірність - це зміст Драматики. Якщо ви пишете те, що не відповідає дійсності, не забудьте про це вказати. Факти важливіші за лулзи. |
Кількість статей |
|||
|
Кількість користувачів |
|||||
|
з них активних |
|||||
|
Кількість файлів |
|||||
|
Кількість редагувань |
|||||
|
Рекомендоване |
Вибрана стаття |
|
|---|---|---|
|
Ці статті наразі найкращі на Драматиці:
Всі статті розділені на категорії. Ось деякі з них: |
Українські меми - меми україномовних інтернет-спільнот, вигадані власними силами, або запозичені та інтерпретовані по-своєму. У зв'язку зі специфічним станом української культури до моменту поширення в Україні інтернету в 00-х, українське середовище мало не так багато власних мемів і жило переважко відрижкою совка та каргокультизмом сполученого заходу америки. Окремі мемні речі в естраді та житті спільнот були вже в кінці 80х, але їх замивало потоками малоросійського і рагульського лайна.
Можливо найвеселіша частина нашої буденності. Існування реальної політики в Україні - взагалі екзотика для постсовка. А ще й такої цікавої та з майданобарикадами та з корчами і імператоро-королями. У українських політиків вистачить ляпів, щоб покрити всі витівки Буша, а наша політична реклама - це взагалі уууухх!
Незабарилися і українські ЗМІ, які будучи в той час ще формально-українськими без ухилу під кремлівські гроші, наклепали в рекламі та новинах окремих мемів, які тело відгукуються в серцях українців (нас 52 мільйони, мамо чому я..., правопис СТБ, Іноді краще жувати, Геї-націоналісти, Шоу довгоносиків.
Трошки задкувала українська література. І ні, не через свою відсутність, боронь Боже. А через задроченість совкостереотипами і клішованістю шкільного курсу. Не рахуючи вічних пародій на Шевченка і Тичину в стилі "диви, вагіна" першим прокинувся художник касетами Лесь Подерев'янський зі своїми постмодерно-бидложиттєвими п'єсками. Але українська елітарна таКропивача класична література ще довго не хотіла спускатися до народу аж поки не народилася спільнота Файні меми про українську літературу, яка до 20-х вже встигла заїбати всіх журбою і долею.
З виникненням і поширенням інтернету українці ще довгий час ішли до укрмережі обітованої через пустелю російськомовних спільнот, де їх завжди "по-доброму" підколювали браття наші усиновлені. Через агресію і наростання неадеквату у русні народилося багато мемів починаючи з Фофудьї та Одеси, яка знаходиться в Криму, і закінчуючи вже в пізніші часи Підлогою країни та Ватником.
Попри те, що гори українського населення ще років 5 до того були в усіляких ЖЖшечках та ВКшечках, першими видряпалися з темних віків саморозчинення спільноти українських іміджборд, серед яких головні Учан, Січ та Кропивач зі своїми мемами. Так вже сталося, що навіть до рос-укр війни, коли ненавидіти русню було непристойно, на українських бордах її вже послали нахуй і почали, хоч і в числі десятка людей, генерувати суто українські реалії. Вийшло що вийшло і борди наповнилися Військами Безосібними, двоїнами та нявками. В пізніших інкарнаціях додалися цілі історії про охудожнену версію самих себе, якісні дописувачі та мемні фрази всіх мастей.
Частково через українських бітардів мемами розквіт і анімешний фендом. Аніме-клуб Міцурукі став тим середовищем, в якому вперше утворилися україномовні спільноти обговорення аніме та завдяки якому вони поширилися ж до східних рубежів України. Меми народжені у Львові та Києві доповнилися анімешною літературою. В багатьох містах можна було побачити чібіки, анімешники почали сповідувати націонал-анімешництво і кричати "лолі сила" на аніме-ході. Скінчилося все правда ні з чим не пов'язаними організаціями та аніме-хуячами.
Нарешті після рос-укр війни серйозний проукраїнський рух почався і в неформальних медіа. Саме в українському телеграмі та Фейсбуці народилися українські мемні спільноти, серед яких відомими є Гоні мемаси та ГЄЇ. А на українському ютубі почався справжній бум, зокрема за участі телебачення торонто. Одним словом суцільний день народження Наташі з пам'ятником свині в самому центрі! - Люди, звісно, бідкаються, але влада розводить руками. Навідміну від топових світових культур українська мемологія спрямована не стільки на висміювання культурних досягнень та деконструкцію суспільства, а навпаки на осмислення проблем українського суспільства та спроб висміяти його недолугі елементи, які тягнуть нас на дно. Трошки реакційненько, але це нормально для тих, кому рідне культурне оточення не впало на голову з народження разом із власною імперською привілейованістю. |
|
| Спільнота | ||
|
Свої побажання, зауваження та пропозиції ви можете висловити на Порталі спільноти. Нещодавня активність: |
