Мухарський

Матеріал з Енциклопедія Драматика
(Перенаправлено з Орест Лютий)
Перейти до: навігація, пошук
Канонічний
Неканонічний
« Людина, що попри життєві складнощі та непростий характер завжди буде віддана Україні  »

— Анон про сабжа

Антін Мухарський - актор, шоумен, письменник, отаман ватаги анархічно-свідомих художників і просто гарний українець. Колись був просто Антоном, але сум і тяжкі думи за долю України привели його до зміни мозку імені, іміджу та створення цілої купи національного культурного контенту. Проте для заробляння грошей на культурні справи продовжує час від часу працювати в старому амплуа АнтОна.

Книжки[ред.]

Все у нас хуйово...

Мухарський досить непоганий письменник. Книги повні неполіткоректності, трольского та чорного гумору, тикання палкою в мовне питання та не рекомендовані для читання вагітним (останнє попередження написано на обкладинці).

  • Доба або сповідь молодого бандерівця - один день з життя молодого актора на початку 1990-х.
  • Смерть малороса - автор вволю познущався з убитого пізніше невідомо ким журналіста Олеся Бузини, вбивши його пляшкою безалкогольного пива в неприродному місці. Самому собі в повісті Мухарський теж знайшов місце - герой книги називає його "гламурним дебілом". Бузина взагалі виступає як символ малоросійтсва, якого треба душити в самому собі, вичавлюючи з себе потроху недолугого бідного родича Великоросії.
  • Донецкий х... - досить дивна любов простого успішного донецького бандита, до львів'янки з сумним кінцем для всіх.

Телепрограмми[ред.]

Антін Мухарський пройшов шлях від шоумена з претензією на власну нішу в так званому гламурному дискурсі до діяча культури, котрий такої ніші мати зовсім не хоче й нікому не радить. Відомим він став після реклами дивовижного порошку "Тайд". Завдяки Антіну на теренах України назавжди припинили кип'ятити.

Зелена лампа - неоднозначне шоу 2012-13 років на ТВі. Матюки, голі сраки гарних дівчат (що погано читають в голос по-українськи), думи про те як рятувати Україну та анархізм думок.

"Лагідна українізація". Музика[ред.]

Анархічний джип Антіна

Орест Лютий - ще одне амплуа Мухарського, частина масштабного проекту "Лагідна українізація". Де безжально переспівують радянську російськомовну класику на український, а часто ще й на антимосковський лад.

Жлоб-арт[ред.]

Мухарський та його однодумці-художники (наприклад Іван Семесюк), через роздратування від масового жлобства українців-хохлів, започаткували цікавий культурний напрямок жлоб-арт. В ному вдосталь стьобу над гопничками, товстопузими "дядями Васями", сірою буденністю індустріальних околиць та мамою-зоною.

Гопнички від Мухарського

Восени 2013 року презентував годну книгу "Жлобологія", на Львівському форумі видавців, посадивши у клітку, двох «тварин» вимираючого виду - «гопніків троєщинських», демонструючи відвідувачам як анти-приклад.

«Жлоби не читають книжок. Тому, дітки, подивіться, у кого ви можете перетворитись, не читаючи», - сказав Антін Мухарський, час від часу попереджуючи людей, щоб ті не наближались до клітки, адже там – «небезпечні тварини». «Взагалі, герої не тільки вони. Тут ще мала б бути клітка з депутатами Верховної Ради, клітка з гламурними дівчатами - такими, тупенькими блондинками. Багато є різновидів жлобства, всіх вивозити та демонструвати було б дуже проблематично», - сказав Антін. [1]

Цитатки[ред.]

  • ...депутат чи модель – це не професія. От лікар, вчитель, повія врешті-решт – це професії, де потрібен хист, вміння, досвід.
  • Пересічний українець живе в плоскінно-сонному стані раба, котрому взагалі байдужа якась там культур-мультур.
  • В Україні критична маса населення є біомасою, ми – вдалий досвід її виведення.
  • І коли мене питають: «Чи готовий я вмерти за Україну?», я кажу чесно: «На мою думку, минули час, коли треба було вмирати за Україну. Настали часи, коли треба вчитися «жити за Україну». Просто впустити її в своє серце і жити собі та їй на щастя. Й поки житимеш ти – житиме і вона.

Картинки[ред.]

Кліпота[ред.]

Все у нас хуйово...
Виконує пісеньку "Ватнікі"
Пісенька "РОСІЯН В ДОНБАСЕ НЕТ"
Орест Лютий - "КАТЯ - ВАТНІЦА"

Посилання[ред.]