Святкові дні

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Gry-sloupo.jpeg

Стаття потребує доповнення!
Ця стаття засмучує наших слоупоків, бо навіть вони розуміють, що її давно вже треба доповнити усілякими корисними картинками та інформацією, або, можливо, видалити якусь недолугу хуйню ідіота і написати натомість щось притомне.

Fray tM.jpg

Це смітник, а не стаття!
Стаття переповнена сміттям та незрозуміло чим!

У цій статті йдеться про святкові дні українця і найпопулярніші світові свята.

Новий рік

Свято, що було впроваджене у нас комуняцьким режимом, який боровся з опіумом для народу і випиляв Різдво, замінивши його сабжем. Після повернення Різдва, свято приходу чергового року не втратило популярності й відзначається з найбільшим розмахом. Щоб відствяткувати Новий рік як слід, треба заздалегідь поставити пластикову (бережіть природу, курви!) ялинку, обмотати її гірляндами, наготувати олів’є і горілки, накупити якоїсь фігні для подарунків родичам чи друзям і усе це з’їсти/випити під перегляд кількох обов’язкових фільмів та привітання президента з телеку під вибухи петард на вулиці. Існує ще так званий Старий Новий рік, який є тим самим "Новим роком", тільки за старим стилем. Нащо воно треба — нікому не відомо, але для бидла це зайвий привід випити, тому й не проти відсвяткувати і його.

Різдво

Раніше це було винятково релігійне свято з церковними службами, колядами і різними давніми традиціями, зараз це скоріше продовження напивалова святкування Нового року, тим паче, що пластикова ялинка зазвичай ще стоїть і неробочий настрій не вивітрився, так що головне наготувати куті — і вперед. Головне не забути відкласти цукерок для колядувальників. Що цікаво, на держаному рівні святкують Різдво й за григоріанським календарем, 25 грудня. Римо-католики задоволені, а простий нарід має ще один вихідний день перед новорічними святами.

День Валентина

Вишиватний поклик зберегти наші українські скрєпи

Відзначається 14 лютого і прийшло до нас зі світлого заходу, разом з іншими ніяк не світлими речами. В основі лежить легенда про якогось там проповідника Валентина, який закохався у дочку наглядача в’язниці і вилікував її від сліпоти, після чого лишився голови. Люди, вони такі. На офіційному рівні це, на щастя, не св’яткується, втім це не зупиняє потоки сердечок-валентинок, якими завалюється що завгодно.

Усім до дупи, бо: див. «Американські боги». Це свято існує щоб продавати мерч.

23 лютого

Колись (до 2017 року) День захисника вітчизни, переформатований в 14 жовтня. Радянське свято, відсутнє у списку офіційних свят, піддане анафемі за "русскомірість" але бидлу начхати. Чоловіки частково навіть зараз вважають це власним днем і на жіноче питання "а ти развє служил, шо праздновать собіраєшся?" хваляться пройденим кол оф д’юті.

8 березня

Свято емансипації жінок, тобто маємо святкувати, що жінка вже не народжує нон-стоп дитину за дитиною та окрім праски щось бачить в житті. Оскільки ж за совка жінки народжувати не перестали і окрім прасування та готування на всю сім’ю стали ще й працювати 40 годин на тиждень, ми отримуємо просто «свято жінок», або «свято сування троянд у всі жіночі пики».

Великдень

День, коли можна наїстися смачних пасок, якщо, звісно, є бабуся, яка вміє їх пекти. Свято християнське, пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, але до церков ходять лише хворі на христоз головного мозку — для більшості це просто привід зібратися всією родиною та зробити написане у першому реченні. Також можна потролити ідейних атеїстів щодо поїдання ними культових пасок. А ліпше потролити їх закритими магазинами, бо так воно й є: Великдень — то найдотепніший привід сказати работодавцеві: «я не можу працювати, це ж Великдень, це святе!» [1].

1 травня

Початок тижня так званих травневих свят, коли у школоти канікули, а у бидла — привід забухати й наїстись шашликів на природі. Перше травня — це міжнародний день солідарності трудящих, і його винайшли зовсім не в совку, як багато хто вважає, а, раптово, у Європі, після того, як американські робітники організували страйк із вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк був задушений копами, але справа жила, і в липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу прийняв рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Відтоді й повелося, а совки просто додали Партії, Лєніна і червоних стягів, зробивши цей день ледь не найголовнішим святом.

9 травня

День перемоги червоної імперії над коричневою. Перемогли, до речі, 8 травня, але командування слоупочило. До обов’язкової програми входять марші старих вже ветеранів у дощ чи спеку, військові паради у столиці, автопробіг країнами колишнього совку, де можна набібікатись досхочу, акції "георгіївської стрічки" і, звісно ж, сплеск історичних срачів в інтернетах. Але то все було десь до середини 2010-х років, оскільки зараз 9 травня так гучно вже не святкується, бо внаслідок декомузації переформатоване в "день перемоги над нацизмом у Другій світовій війні" і відзначається разом із 8 травня, котре тепер "день пам'яті та примирення". Ваті традиційно начхати, тож вони далі за інерцією п'ють "за дєдоф" та іноді виходять на акції на кшталт "Бєссмєртний полк", при цьому суті того, що вони "святкують", не знають.

1 червня

День захисту дітей. 2 червня діти завдають удару у відповідь.

24 серпня

День незалежності. За ідеєю це має бути найепічніше свято (Штати тому приклад), і за помаранчевих часів якось так і було, але після приходу до влади неукраїнського президента торжества поступово позгортали, мотивуючи це чим завгодно, наприклад, відсутньості палива для парадів чи дорогих фейєрверків (при цьому й те, й інше знаходилось на дев’ятитравневі паради). В інтернетах це черговий привід для хохломоскалосовєтосрачів та підбивання підсумків розвитку країни. Результати зазвичай сумні.

За часів Пороха День незалежності знову почали гучно святкувати, у тому числі й проводили військові паради. Зєля ж вирішив усе акуратно відкотити і провести День незалежності без параду з бронетехнікою. Та й таке.

1 вересня

День знань. Цей день люблять в інтернетах, тому що школота починає ходити туди, де їй власне й місце, і рівень раку зменшується. Останнім часом менш актуально через розповсюдженість у дітлахів продвинутих мобіл і айфонів, з яких вони сидять в інстаграмах прямо під час уроків.

Геловін

31 жовтня любителі жахів та містики мають привід відсмажити на якомусь тематичному паті. Геловін — це американське свято, і в нас стало доволі популярним лише серед молоді. Описувати немає сенсу, бо голівудськи фільми всі дивляться, а робити "як у них" у наших реаліях неможливо.

19 грудня

Або ж день святого Миколая. Діти чекають на подарунки від доброго Миколайчика, а деякі навіть пишуть листи з проханнями подарувати щось, а їхнім батькам знову доводиться купувати для них мотлох (стандартний набір: цукерки, мандарини, опціонально шкарпетки й просто приємні речі, як-от книжки чи новий гаджет[2], і непомітно ховати його десь під подушку. Або ж просто дати різку, тонко натякнувши на те, що чадо поводилось неслухняно. А потім дітвора очікує на новорічні подарунки й циганить гроші під час Різдва.

День міста

Кожне місто, від столиці до останнього крижополя обов’язково відмічає день свого заснування. Залежно від достатку й рівня ВВВ, святкові заходи можуть обмежитися привітанням мера і народними танцями десь на головній площі, куди прийдуть лише місцеві, так і мати дійсно великий розмах і купу заходів, які приваблюють туристів з регіонів.

Рамадан

Курбан-Байрам.jpg

Це священний місяць для всіх мусульман та Потурнака зокрема. Його початок вираховується по місячній хіджрі, тому Рамадан щороку рішуче наступає в різні дні. Цілий місяць правовірні постяться, моляться та всіляко розважаються. Зеленський у травні 2020 року запропонував зробити Курбан-байрам та Ураза-байрам державними святами, але до надання їм цього статусу поки що руці не дійшли.

Примітки

  1. А привід більш ніж вагомий, тим більше, що Великдень припадає на неділю, отже, вихідний день переноситься на понеділок, а це вже подвійний профіт.
  2. Якщо батьки таке можуть собі дозволити, звісно

Посилання