Іван Мазепа

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
998histor.jpg

Давно то діялось...
Стаття розповість вам про давно минулі, але цікаві історичні події, чи про особистостей в історії нашої країни. Якщо вам здається, що стаття розповідає про давно непотрібне закам'яніле лайно мамонтів, то негайно напишить нам про це на Порталі спільноти.

Іван Степанович Мазепа (повне ім'я: Мазепа-Калединський (Колединський)) - військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, мужик з дестки, хитросракий герой України ще в ті часи коли вона була Гетьманщиною, зрадник "великої Россії" та досить суперечлива особистість.

Як усе починалось[ред.]

В інтернетах та книжках є сотні зображень Мазепи що відрізняются один від одного, але це саме приемне оку. Скоріш за все його морда за життя сильно змінювалаь від пережитих страждань та пиятик

Іван Мазепа вилупився на світ у знатній шляхетській родині, здобув освіту в Києво-Могилянській академії, що вже тоді була осередком мажорів, та як і потрібно справжньому мажорчику тих часів був влаштований на службу до польського короля. 1669 року він поступив на службу до гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. За збігом обставин, потрапивши у полон до запорожців, його видали до гетьмана уже Лівобережної України Іванові Самойловичу. Цей прикрий "збіг обставин", достовірно не відомий, але подейкують що під час "збігу" Мазепа присунув одній шкурі що була одружена з блатним дядьком, і той застукавши їх під час єбєні наказав прив'язати Мазепу голим до коня й пустити в степ. Запорожці ж Івана врятували та позичили штанці. Взагалі будучи людиною розумною і хвацькою у міжнародних справах, своє жахливе становище Мазепа зумів обернути на епiк вiн. Йому вдалося промити мізки гетьману на стільки що той зробив його власною довіреною особою. У 1687 році, коли Самойловича змістили, до керма стає сам Мазепа. Не поганий такий кар'єрний зріст, еге ж? Саша Білий нервово курить в куточку.

У 1689 році на трон Рашкоімперії вийшов молодий Петро I, і Мазепа використав на повну свій дар мозгопромивання. Він надавав царю допомогу в походах проти ворогів, постійно ліз із своїми допомагав порадами. Їх відносини з часом переросли у нехилу таку дружбу. Навіть козаки постійно жартували: “Скоріше цар не повірить ангелові, ніж Мазепі!”, а російські урядники аж заливалися, що ніколи ще не було кориснішого гетьмана для царя ніж Іван Степанович Мазепа. Від Петра I український гетьман отримав чимало нагород, зокрема орден Св. Андрія Первозваного та титул князя Священної Римської Імперії.

Та не так все добре протікало, як хотілося б. Згодом дружба між Петром I та Мазепою почала псуватись, цар почав нахабно утискати права українців та козакiв, наприклад змушував їх працювати на будiвництвi Петербурга, заборонив торгівлю через Архангельськ. Відчувалась напруга, та бажання царя повнiстью влити свободолюбиву Гетьманщину в Рашкоімперію.

Мазепа все ще підкоряючись цареві, під тиском таких подій бажав знайти іншого союзника, бо без союзників, Гетьманщина що була не така й вже велика за розміром була б просто розчавлена. Та ось одного чудово дня ляхи почали погрожувати нападом на Гетьманщину. Мазепа не довго думаючи звернувся до Петі №1 за допомогою, на що цар відповів: на хуй йди, без тебе херово"я не можу дати бодай 10 чоловік, боронися як знаєш". Невідомо скільки тонн цегли висрав тоді Мазепа, та одне стало ясно дуже добре, Україна знов опинилась в цікавій ситуації, коли з одного боку вона якби в одній зв'язці з більш могутньою державою, а з іншого боку хрін ми клали на ваши проблеми, крутіться самі як хочете. Чи треба було тоді зберігати вірність такому цареві, питання звісно риторичне. 7 листопада (28 жовтня) 1708 р., швецький король Карл XII йшов війною на Москву, його шлях проходив через Гетьманщину, де його чекав вельми цікавий бонус у вигляді Мазепи що став на його сторону.

Кілька днів потому, на столицю Гетьманщини місто Батурин здійснив напад командуючий російськими військами в Україні князь Меншиков і вирізав over 6 тисяч жителів, в той же час Петя №1 наказав старшині, що не пішла за Мазепою обрати нового гетьмана, яким став Іван Скоропадський.

28 червня 1709 р. вiдбулась Полтавська битва, що стала однією з найепічніших битв в тогочасній європейській історії. Шведи із Мазепою смоктонули хуйця. Карл XII і Мазепа тікають до Молдавії.

21 вересня 1709 р. У місті Бендери, Іван Мазепа помер.

Срачі[ред.]

Зараз в інтерентах а саме на россійськомовних історичних сайтах та форумах киплять неабиякі срачі на тему: "Хохли зрадника Мазепу героєм ліплять", та аналізуючи історію виявляється що все набагато цікавіше, та глибне ніж здається на перший погляд. Вся біда була в тому що Гетьманщина де-факто була незалежним державним формуванням, а де-юре перебувала в складі Московії, причому друга встановлювала протекторат над першою на підставі Переяславської угоди. Коломацькі статті, що їх підписав Мазепа, формально підтверджували чинність цієї угоди, до якої було додано ще декілька пунктів.

Далі маємо документально засвідчений факт: коли Мазепа звернувся до Петра І з проханням надати йому до розпорядження козацьке військо, аби захищатися від наступу поляків, цар відмовив йому. Таким чином, Петро І кинув на призволяще свого підопічного першим порушивши умови договору, відповідно до якого цар був зобов'язаний боронити Україну від ворогів. У відповідь гетьман послав Петю куди по далі та розпочав самостійну політику.

Серед українців вибухнула паніка а різанина в Батурині підливала масла у вогонь. Чимала кількість українців не захотіла тоді підтримати Івана Мазепу. Проте, на його сторону всеж таки стали запорожці, котрi бачили його меншим лайном порівняно з царем. На що Петя видав наказ анально покарати Січ та вбивати на місці кожного пійманого запорожця.

Мазепа не був одинаком і в Україні. Разом із ним на бік шведів перейшла козацька старшина, тобто українська політична еліта, а це тисячи козаків що могли б просто не визнати Мазепу та присягнути на вірніть більш проросійські налаштованому лідеру. Постать Мазепи досить суперечлива й досi, для одних вiн сраний зрадник Великої Россійської Імперії, для iнших видатний патрiот України, для третiх просто хитра шкура яка класти хотiла на Рашку та на Україну i просто маневрувала помiж рiзними полiтичними силами заради вигоди.

Див. також[ред.]