Друга світова війна
|
|
|
Не плутати з ВВВ.
Друга світова війна - високобютжетна постановка трупи "Третій Рейх і Ко", яка з тріском провалилася на сценах Європи, Азії та Африки. Попри те, що членами трупи були відомі і багаті колекціонери, художники, чуйні та вірні сім'янини, а роль масовки виконували прекрасні треновані блондини з блакитними очима, постановку, що не витримала критики авторитетних метрів, вимушені були припинити. Відомий талановитий художник, а в результаті режисер та сценарист постановки А. Гітлер, не витримавши морального удару, покінчив життя самогубством. Подібна доля спіткала і його колег, які були розчаровані таким ставленням світової громадськості до своєї творчості.
Зміст
Написання сценарію[ред.]
Як вже зазначено вище, сценаристом, а потім і режисером-постановщиком Другої Світової Війни є Адольф Гітлер - людина надзвичайного таланту та мистецького чуття. Пан почав писати сценарій на кільканадцять років раніше, ніж вперше зміг його реалізувати. Попри те, що в перших періодах довелося переробляти назву, сценарій відомий усьому світові під назвою "Моя боротьба".
Привід до реалізації[ред.]
Адольф Гітлер, як невимовно ексцентрична і обдарована мистецька фігура, дуже страждав через недосконалість навколишнього світу та несправедливості, що в ньому коїлись. Чергового удару і без того слабкому психологічному стану Фюрера завдали успіхи мазанини Черчиля, які на відміну від картин самого Фюрера, попри бездарність виконання надавали британському лідеру авторитету серед підлеглих.
Шедеври Фюрера та мазанина Черчиля[ред.]
- Kartiny gitlera 15 foto 10.jpg
- Kartiny gitlera 15 foto 1.jpg
- Kartiny gitlera 15 foto 6.jpg
- Kartiny gitlera 15 foto 14.jpg
- Kartiny gitlera 15 foto 15.jpg
- 1.jpg
Бездарна мазанина
- 2.jpg
- Churchillmarrakech.jpg
- 35436.jpg
- Churchill-study-of-boats.jpg
Причини невдачі[ред.]
Головна причина катастрофи задуму полягає у масовому використанні заїжджених і набридлих своєю невиразністю художніх засобів. Абсолютно не витримують професійної критики естетично-недоцільні вбивства мільйонів людей. В той же час, не виявлено жодних новаторських мистецьких прийомів: вражає своєю дорядністю естетична невиразність облоги Ленінграду, а масові спалення євреїв взагалі є повним несмаком і свідчать про творчий занепад організаторів процесу та бездарність його виконавців. В наслідок вищевикладеного, перша ж постановка була сильно розкритикована мистецьким світом, як не лише безталанна, а і така, що застаріла і не відповідає вимогам часу.
- 1320865707712.jpg
Колеги[ред.]
Японія[ред.]
У Східній Азії гастролювала дружня великому художнику трупа "Японська імперія". Вистави тривали 14 років зі змінним успіхом. Першими глядачами були китайці (переглянуло від 35 до 50 мега чоловічків), а з 1941 - весь світ. Особливе захоплення у світової аудиторії викликали своєю грою камікадзе. На привелике горе анімешників вундервафель для спецефектів не вистачило і аншлаг так і не відбувся, фейл.
Італія[ред.]
В Італії головним режисером був Беніто Мусоліні. Сценарій він почав писати ще в 20-х роках. Перші вистави були проведені в Ефіопії і більше нагадували лохотрон, але як для провінції то досягли певного успіху. А от в Європі пролетіли як бітард на першому побаченні. В кінцевому результаті програли конкурентам-гастролерам на власній території, фейл.
Конкуренти[ред.]
Америка[ред.]
Після найбільшого економічного щурякісу Америка повільно, під пильним керівництвом Рузвельта, відбудовувалась (саджала буряк, шила джинси) і про клейку танчиків зовсім не думала. А дарма... РАПТОВО кавайні ніпонці набігли на Перл Харбор і провели дуже успішну виставу з повним екстремінантусом глядачів. Але потім хоробрі демократи згадали про свої фабрики, заводи і наштампували нові кораблики і за допомогою високоякісних спецефектів повністю витіснили конкурентів зі сцени. Результат: США та Срисрисрир стали мега театрами. Епік він.
СРСР[ред.]
У той же час в СРСР, навіть без воєн був поширений особливий жанр вистав - "для своїх", куди не допускали зазвичай ані глядачів ані критиків. А якщо допускали, то за легендами не більше трьох. Акторами переважно виступали українці, жиди, мешканці радянського сходу, і інші немоскалі. Москалі-техпрацівники брали участь лише у випадках конфлікту з режисерськими ідеями щодо постановок. Наймасовішою з даних прийнято вважати українську постановку 32-33 років, яку за різними оцінками переглянуло до 11 мільйонів чоловік. Взагалі можна сказати, широкі маси населення про проведення даних вистав могли швидше здогадатися з наслідків, аніж взнати.
З приходом новомодних тенденцій Заходу, СРСР активно став готуватися до майбутньої неминучої постановки. На перших її етапах варто відмітити чудове виконання Й. Сталіном та генієм А. Гітлером у дуеті пісні "Польщі більше не існує". Потім дует розпався через бажання Гітлера розпочати сольну кар'єру, а Й. Сталін знайшов себе у тріо "Об'єднані нації", яке з великим успіхом дебютувало на багатьох сценах і врешті решт отримало світове визнання.
Після розпаду тріо, СРСР спільно з трупами країнам східної Європи, Пн. Кореєї, Куби та деяких інших готував нову грандіозну постановку. Але прем'єра так і не відбулась через недофінансування та розпад трупи.
Британія[ред.]
- 1282323304965.jpg
