Комуністи

Матеріал з Енциклопедія Драматика
Перейти до: навігація, пошук
Сучасні адепти-некрофіли
« Привид ходить по Європі
Привид комунізму
 »

— К.Маркс, Ф.Енгельс. Маніфест комуністичної партії

Привид комунізму
І потім вони нам розповідатимуть про свободу та духовність?!!

Комуні́зм (від communis — спільний, загальний) — починаючи з XIX ст. ідея утопічного суспільства загальної рівності та свободи, а також вчення про таке суспільство.

  • З точки зору апологетики, комунізм — це суспільно-економічна формація, що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва; це наукове і філософське вчення про майбутнє безкласове суспільство та практика втілення цього вчення у життя.
  • З точку зору критики, комунізм — це утопічна ідеологія тоталітарного суспільства, що базується на табірній економіці; це одна з крайніх форм колективізму, що веде до пригнічення та деградації соціального суб'єкту — людської особистості.

В суспільних відносинах комуністичне вчення наголошує на зверхності інтересів колективу над інтересами окремої людини, на абсолютній домінанті, підкоренні людської особистості інтересам спільноти. Відчуження приватних інтересів особи в комунізму починається із скасування приватної власності на засоби виробництва, її експропріації.

Основні тези[ред.]

Комунізм - ідеологія, що нищить мозок

Основоположник і теоретик комунізму, а попутно сатаніст і батько-герой - різнороб (бо ніде не працював, а жив на кошти свого друзяки - буржуя-експлуататора Фрідріха Енгельса) Карл Маркс. Він сформулював усі основні тези комунізму.

  • Капіталісти (буржуї) - головний класовий ворог пролетаріату, бо нещадно експлуатують пролетарів, отримуючи надприбутки
  • Пролетаріат - головний рушій світової революції (і комунізму), головний ворог і могильник буржуазії. Пролетаріяту немає чого втрачати, окрім своїх кайданів
  • Шлях до комунізму - в об'єднанні пролетаріяту ("Пролетарі усіх країн - єднайтеся!"), проліраріят несе загибель буржуям шляхом загальної світової війни, в результаті якої (перемога світової революції) настає суспільство абсолютної рівності, у якому діє принцип
« Від кожного - за здібностями, кожному - ЗА ПОТРЕБОЮ  »

Себто, кожен працює на суспільство, як може, за здібностями, без примусу, добровільно і з задоволенням, а суспільство дає усім усе - що КОЖЕН БАЖАЄ, і СКІЛЬКИ бажає. Бажання безкрайні і ніколи не можуть бути задоволеними. Задоволеними можуть бути лише потреби (хоч і про це рядовим комунякам і забували сказати). Це було влучно вказано Войновичем у книзі "Москва 2042".

Червоний прапор (кольору крові) Теоретика Маркса у політичній боротьбі підхопив інший Теоретик - Ленін, який обґрунтував можливість перемоги комунізму в одній, окремо взятій країні - Російській Імперії, і вдало втілив цю можливість УРЖ.

Оскільки комунізм був не здатен довго існувати в одній країні, слід було створити інструмент для поширення світової революції на усю Земну кулю. Таким інструментом став створений у 1922 році СРСР

Утворення СРСР[ред.]

1332701588520.jpeg

http://www.incd.info/getcont-500-1.html Х з’їзд партії (березень 1921 р.) обговорив доповідь Сталіна з національного питання. В ній наголошувалось на невідкладності заходів, спрямованих на подолання соціально-економічної і культурної нерівності народів. А він виступив за адміністративний переділ Росії. Ця настанова призвела до серйозних ускладнень в ряді районів, зокрема на Закавказзі.

В березні 1922 р. представники вищих органів влади Азербайджану, Вірменії і Грузії затвердили договір про створення федеративного Союзу Радянських Соціалістичних республік, який у грудні 1922 року перетворився в Закавказьку соціалістичну республіку (ЗСФСР).

В радянських республіках у 1922 р. були скликані з'їзди Рад. Вони прийняли рішення про утворення СРСР. 30 грудня 1922 року відбувся І з'їзд Рад СРСР. Він затвердив конст. Документи: Декларацію Договір Російської, Української , білоруської, закавказької республік про утворення СРСР. Було створено першу радянську Конституцію, яка була затверджена на ІІ всесоюзному з'їзді Рад у січні 1924 р. Конституція проголосила, що СРСР є "добровільним об'єднанням рівноправних народів, що за кожною республікою забезпечене право вільного виходу з Союзу.

В 1925 р. на ІІІ зїзді Рад було оформлено входження в Союз Середньої Азії.

Конституція СРСР[ред.]

Надзвичайний VІІІ зїзд Рад 5 грудня 1936 р. прийняв нову Конституцію СРСР. В ній проголошувалося, що в СРСР побудовано соціалістичне суспільство. Багатоступеневі вибори до органів влади змінювались прямими при таємному голосуванні. Говорилось про те, що експл. Класи повністю знищені. До Конст. 1936 р. вперше ввійшло положення про Комуністичну партію як керівне ядро всіх громадських і державних організацій. Партапарат дійсно являв собою вузол тоталітарної держави і в руках генерального секретаря зосередилась небачена в історії вся повнота влади. Вражаюча невідповідальність практиці державного терору аніскільки не турбувала тих, хто розробляв цю Конституцію.

Сталінський терор[ред.]

1323260278952.jpeg
Стлын 93.jpg

В січні 1934 року відбувся VІІ зїзд партії більшовиків, який підбив підсумки 5-річного плану господарського розвитку. На з'їзді виступили керівні діячі опозиції: Бухарін, Риков, Апфельбаум(Зінов'єв) і Розенфельд(Каменєв), які піддали критиці методи диктаторського правління Сталіна. Більше проти Сталіна не виступав ніхто, бо це було смертельно небезпечно. Єдину можливість усунути його від керівництва давала процедура виборів у Центральний комітет партії. Як і раніше, вибори в ЦК відбулися шляхом таємного голосування. Сталін дістав менше голосів, ніж інші кандидати. Найбільшу підтримку одержав С.Кіров.

1 грудня 1934 року Кірова було вбито. Причетність Сталіна до цього вбивства є безспірною. Ця смерть для нього була вигідною: він усунув головного суперника і одержав підставу для розгортання терору, спрямованого проти міфічних ворогів народу: 5 грудня в газеті "Правда" появилася постанова про внесення змін до кримінально-процесуальних кодексів республік. Розслідування справ про «терористичні акти» проти представників радянської влади тепер вимагалось закінчити в строк не більше 10 днів, слухати ці справи без участі сторін, не допускаючи подачі про помилування і касаційного розгляду, виконати негайно вирок про вищу міру покарання, якою був розстріл.

В масові репресії після пленуму ЦК ВКП(б) в лютому-березні 1937 року під час Пленуму заарештували Бухаріна і Рикова. Сталін заявив, що країна в небезпечному становищі.

31 липня 1937 року ЦК ВКП(б) затвердив наказ Єжова місцевим органам НКВС згідно з яким за 4 місяці треба було репресувати 268950 осіб, з яких негайно знищити 76 тис. осіб. Репресії здійснювались позасудовими трійками у складі першого секретаря обкому партії, начальника обласного управління НКВС і прокурора області. Репресувалися не тільки керівні особи, але й рядові робітники, колгоспники, інтелігенти, яких запідозрювали навіть в найменших симпатіях до «антипартійних угруповань» чи їхніх лідерів. Суспільство все більше опускалось у прірву страху, відчаю та моральної деградації. Заарештованих піддавали тортурам за особистою вказівкою Сталіна. Не витримуючи фізичних мук, вони давали свідчення на себе, на своїх знайомих, рідних. Відбувалося масове знищення пропагандистських кадрів(військових комісарів) у військах. Також репресували десятки військових командирів вищого рангу, які показали фахову непридатність як військові фахівці та більше займалися комісарською демагогією й лізли в політичні суперечки чи навіть у велику політику, аніж серйозно займалися військовою справою(наприклад, такі як Тухачевський, який зі своєю 200-тисячною ордою потерпів 1920 року під Варшавою ганебну поразку від Пілсудського), хоча «під гарячу руку» інколи попадали й їхні підлеглі, які дійсно мали хист до військової справи. Одним словом, ця «велика чистка» на меті мала пряму підготовку до Другої світової війни - по-перше, Сталін забезпечував собі міцний тил з боку цивільних, по-друге, усував з армії як своїх політичних опонентів(військових комісарів ще з часів Троцького), так й вищий командний склад, який фактично не мав серйозних понять у військовій науці й проліз до армії у лихоліття громадянської війни й, головне - на своє нещастя, був креатурою Троцького та інших «антипартійних» діячів.

Основні злочини комуністів СРСР[ред.]

Світлий образ Героя-Комуніста від німців
  • Розв'язання громадянської війни в Україні у 1917 році.
  • Організація агресії проти демократично обраної народом Центральної Ради.
  • Організація масових розстрілів військовополонених у 1918-1920 роках.
  • Ліквідація демократичних завоювань народу 1917 року: вільної преси, свободи слова, мітингів і демонстрацій.
  • Організація й активне впровадження червоного терору в 1918-1920 роках.
  • Встановлення тоталітарного режиму.
  • Застосування насильства і жорстокості під час придушення селянських повстань у Східній Україні в 1920 році, аж до застосування бойових отруйних речовин - елементів хімічної зброї
  • Лютий грабунок села і як наслідок голод 1921-1922 років.
  • Організація голоду 1932-1933 років.
  • Підписання без будь-якого обговорення і згоди народу так званого Союзного договору в 1922 році.
  • Переслідування за релігійні переконання.
  • Насильницьке запровадження колективізації та цілковите розорення українського села.
  • Насильницька ліквідація Української автокефальної православної церкви (яка утворилася завдяки 1917-му року)
  • Створення репресивного апарату ВЧК-ГПУ-НКВД та організація масових репресій і винищення народу.
  • Винищення інтелектуальної сили народу.
  • Організація масових репресій української інтелігенції в 30-х роках. Заподіяння непоправної шкоди науці, освіті, культурі через знищення найбільш активної та свідомої її частини.
  • Організація масового і цілеспрямованого нищення пам'яток історії та культури що оголошувалися нецінними (наприклад старі церкви).
  • Організація агресії проти Фінляндії та анексії прибалтійських країн.
  • Організація масових репресій, розстрілів та депортації населення Західної України в 1939-1941 роках.
  • Провокації та репресії проти мирного населення Західної України під приводом боротьби з УПА - "бандерівцями" а також т.зв. куркулями.
  • http://www.zakonoproekt.org.ua/Pro-zlochyny-komunistiv-v-Ukrajini.aspx

Чому це на практиці неможлие[ред.]

"Благі наміри" Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна обернулися ріками крові і мільйонами людських життів

Чому ж комунізм ніколи НЕ МОЖЕ настати??[ред.]

Чудовим поясненням цьому може послужити уривок з книги зрадника Родіни, ворога усього радянського народу і прогресивного людства Віктора Суворова, який на прикладі виносу параші пояснює неможливість настання комунізму. Просто і доступно, любий анонімус.

Отже, Віктор Суворов. Визволитель [1]

Комуністи сьогодні[ред.]

« ДНР - це рольові ігри в совок, пенсіонерів, партію та Сталіна, тільки вбивають по справжньому.  »

— Анонімус

Комуністи та імперіалісти. Звичний приклад шизофренії антимайдану

Як не дивно, вони не просто існують,а ще й примудряються поповнювати свої "стройниє ряди" за рахунок окремих юних революціонерів.

Розплідники сабжу в інтернетах: Клясичні Вітренківці

Особливо варто відзначити таку організацію як "Боротьба". До Майдану вони мали україномовний сайт та позиціонували себе українськими комуністами. Але потім очолили рух антимайдану у Харькові та не цуралися стояти поряд з російськими або імперськими прапорами. Остаточно зашкварили лівий рух в Україні.

На 2016 рік комуністи комфортно себе почувають лише в сепаратиських анклавах і звісно в Криму. Вітренківці та Симоненківці малоактивні, напевно зачаїлися щоб вилізти при наступному загостренні руськомірських війн та заколотів.

Де почитати[ред.]

В інтернетах[ред.]

  • Злочини комуністичної Москви в Україні вліті 1941 р. - Нью-Йорк: Пролог, 1960. - 87 с. [2] До збірника увійшли відомості про знищення органами НКВС політичних в'язнів в Україні під час відступу радянських військ влітку 1941 р. Наводяться списки загиблих.
  • Книги Віктора Суворова (Володимира Резуна)
    • [3] - Остання республіка
    • [4] - Очищення
    • [5] - Контроль
    • [6] - Вибір (продовження Контролю)
    • [7] - Визволитель (про "визволення" совєтами Чехословаччини в 1968)
    • [8] - Спецназ
    • [9] - Свята справа (продовження Останньої республіки)
  • Юрій Киричук. Історія УПА. - [10]

І в цій Вікі[ред.]