Пропаганда

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Grammatik macht frei!
Граматичний нацист розлючений! Афтор не володіє нормальною мовою на достатньому для притомної комунікації рівні. Текст перенасичений стилістичними, граматичними, пунктуаційними та орфографічними помилками. Стаття буде надіслана у філологічний концентраційний табір у випадку, якщо хто-небудь не виправить її, або її афтора знайдуть та анально покарають.

Найбільш впізнавана пропаганда останніх 40 років

Пропаганда - засіб промивання мізків населенню шляхом психо-емоційного впливу на ховрашків.

Суть і мета

Сенс і напрямок будь-якої державної пропаганди простий - тримати свій люд у постійному правильному емоційному та психологічному тонусі, методично промивати мізки простими та короткими ідеями. Особливо важливо для пропаганди діяти на ще несформовані розумі школярів, бо саме школярі потім як виростуть будуть без особливих проблем відтворювати багато чого з ідей пропаганди розказуючи вже своїм дітям як харашо біло раньше.

Історія

Перші пропагандони

Пропагандою займалися ще в античні часи. Давні греки та римляни вже знали як важливо своїм жителям доносити правильні думки у потрібний момент. "Хліба та видовищ" включали в себе і піар полководця і пропаганду його звитяги і агітацію для набору рекрутів. Церква пізніше теж підключилася в пропаганду, звісно і довгий час була головним рушієм державної промивки мізків простим селянам\містянам у середньовіччі.

Совітська пропаганда

Совітська пропаганда це здебільшого антизахідна пропаганда (під час нацистсько-совітської антифашистська). Совітські пропагандисти люблять розповідати як у Америці все погано: екологія, пригнічують негрів, індіанців, американці тупі і товсті і так далі. В той же час розповідають, як у них все добре: капіталісти не знищують екологію (правильно, її знищує держава. Чорнобильська АЕС та Аральське море сміються), всі братні народи живуть у мирі та злагоді (повстанці УПА та дисиденти сміються), а совітський народ у вільний час читає книжки й займається спортом (статистика алкоголізму і отруєння спиртом сміється)

Пропаганда нацистів

У деяких моментах була доволі якіснлю. До приходу нацистів до влади НСДАП влаштовувала смолоскипні ходи, які вражали усю молодь Німеччини красою дійства. У 1936 р., вже після приходу нацистів до влади, у Берліні було проведено Олімпійські ігри, де нацисти дуже постарались, щоб Німеччина зайняла перше місце і довести зверхність арійської раси. Ще один epic win нацистської пропаганди! В усіх інших моментах нацистська пропаганда просто складалась з звинувачування у всіх проблемах жидобільшовиків, замовчуванні своїх військових злочинів та гіперболізації чужих.

В Україні

Українська пропаганда

Через демократичність держави Україна чіткої й постійної лінії пропаганди немає, вона змінюється з кожним президентом та відрізняється в кожної політичної сили. Та втім, можна виділити пропаганду декількох найбільших політичних сил:

Комуністично-проросійська пропаганда. Багато де збігається з російською пропагандою (читай далі), та має свої особливості. Найчастіші гасла це: дешева комуналка (тобто зливання енергетичної незалежності), НАТО нам нєнужно (форсяться одразу взаємовиключні версії про те, що НАТО нас використовує як сировинний придаток, і про те що НАТО на нас начхати), на Заході всюди елгебете та бєздуховнасть, і т.д.
Порохоботська пропаганда. Відомі гасла: "чому розмінували Чонгар", "голосуй за Порошенка бо бля путін нападе" (справдилось, бляха), "армія, мова, віра"
Пропаганда Зе і Ко до 2022. Риторика Слуг Народу до початку повномасштабної агресії та після доволі відрізняється, тому й розглядати їх треба окремо. До початку повномасштабної агресії здебільшого скаладалась з популізму як от "нові обличчя", будівництво доріг, "просто пєрєстать стрєлять"
Пропаганда Зе і Ко після вторгнення. По суті Зеленський став тим, проти кого боровся. Почав так само захищати ПЦУ і радіти Томосу, припинив перемовини про мир з рФ. Як то кажуть, історія розставила всіх по своїм місцям, і показала хто був правий в довготривалій перспективі, а хто - ні. Один з представників цієї пропаганди це ПЕС ПАТРОН
Пропаганда націоналістів. Форситься Правим Сектором, Нацкорпусом та іншими. Може відрізнятись від партії до партії, але є спільні моменти такі як "третій шлях" (ПС форсить ідею Третього Шляху окремо як від рашки, так і від НАТО. Нацкорпус ж агітує за Міжмор'я з Польщею та державами Балтії) Також всілякі націоналістичні телеґрам канали (наприклад Катарсис) полюбляють кепкувати з ЛҐБТ і бачити всюди соросяцьку пропаганду.
Пропаганда ліволібералів, так зване Мюнхенське ТРО. Якщо згадали про соросяцьку пропаганду, то вже пояснимо що це таке. Загалом це вся пропаганда помірних (і не дуже) лівих українських рухів. Складається з соціял-демократів, соціялістів, тощо. Певно найвідомішими представниками цієї пропаганди є ютуб-канали slidan та ТБ Торонто. Агітують за права ЛҐБТКІА++, іноді їх тези збігаються з комуністично-проросійською пропагандою і замазуються в лайні побажанням смерті українським військовим, яких важають нацистами, або захищають права русково язіка. Проте не всі ліволіберали такі кончені, останнім часом, під впливом подій у нашій країні лівачки схиляються вправо за політичним компасом, починають бажати смерті всій русні та інші базовані речі.
Правоцентристська пропаганда. Помірна правоцентристська пропаганда Демократичної Сокири та інших, часто виступають за лібералізацію ринку, вільне носіння зброї, права людей. Одним з представників є ютуб канал "Останній Капіталіст".
Шизова пропаганда. Пропаганда всіляких шизів, зазвичай місцем їх проживання є телеґрам канали на пару сотень людей. Занадто дрібні, щоб хоч якось детальніше розглядати їх діяльність.

Російська пропаганда

Безкінечні мантри про замерзання - теж пропаганда.

Один з найвідоміших на сьогодні видів пропаганди. Розрізняється за такими ознаками:

Культ особистості Хуйла. Хуйло всюди. Жоден випуск новин не обходиться без Путіна: він вичитує чиновників, літає на винищувачі, піднімає з дна моря давні амфори. Про Путіна згадують тільки в позитивному ключі. Критики на адресу сонцеликого фюреру не почути. Так само пропаганда намагається зобразити плішивого як ще молодого і енергійного лідера: мовляв, ось, дивіться він спортзалі з Ведмедем віджигає. Рішучий, розумний, сильний, вічно молодий - ось яким його показують по телевізору, а за фактом ми маємо справу зі звичайним властолюбним, брехливим, боягузливим і корисливим викурком. Бидлу постійно нав'язується ідея про незамінності Пітуна: Россіюшка тисячу років проіснувала, а без нього вмить загнеться. Нічого. Чурка вусата здохла, Русь як була так і існує, так і правління плішивого карлика любителя животиків маленьких хлопчиків переживе.

Постійний пошук ворогів. Як внутрішніх так і зовнішніх. Це було характерно і раніше. Але тоді в ролі ворогів виступали мусульманські радикали (чеченські бойовики, міжнародні терористи з Аль-Каїди). Після анексії Криму і початку підлої неоголошеної війни проти України, Америка знову стала ворогом для Росії. Пізніше у вороги записали всі західні країни, ІГІЛ, Саудівську Аравію, Катар, Туреччину ... Всього за пару років Путін встиг разосратися з усім світом. Серед внутрішніх ворогів такого різноманіття немає. Старі вороги небезпеки не представляють: Явлінський видихався, Новодворська вдавилася мацою, Нємцова, який за життя був політичним трупом, для чогось гримнули. Серед нових внутрішніх ворогів найбільш харизматичним є Навальний, але він за всіма ознаками з тієї ж тусовки, що і злодії, що знаходяться зараз при владі. Тому внутрішніх ворогів вигадують: ґрантоїди, соросята та інші почесні члени бестіарію;

Московію постійно хтось хоче захопити. Зазвичай, це Америка. Те що у Америки під боком населенних трохи більше ніж ніким Канада або через море Венесуела з найбільшими запасами нафти, маленьким населенням і слабкою армією мало хвилює пропагандистів. Американська загроза служить виправданням для будь-яких дій будь то вхід в Інтернет за паспортами або захоплення Криму;

Гомофобія і педоістерія як національні ідеї. Геї (в меншій мірі лесбіянки) звинувачуються в розкладанні російського суспільства. Вони нібито за гроші Держдепа підривають наші підвалини, щоб в кінцевому підсумку розвалити Москвинію. Стверджується, що на Заході мало не щодня відбуваються гей-паради, підараси голими ходять по вулицях і сношаются на очах у дітей. Все геї поголовно є педофілами. На Заході педофілію нібито легалізували. Різного роду громадські рухи типу Гейструкту півня Марцинкевича влаштовують самосуд на геями-ефебофілами (але не педофілами!), Звинувачуючи їх в педофілії, намагаючись людям вселити, що гомосексуалізм і педофілія є ліберальними цінностями, нав'язаними нам із зовні. Досить смішно це спостерігати в країні, де педерастія практикувалася відкрито правителями (і де сам Пітун за чутками є любителем дитячого шоколаду). Наприклад, тим же Петром I, який трахкав всіх мужиків зі свого оточення, починаючи з графа Меньшикова і закінчуючи своїм денщиком. У рузке гомосексуалізм в крові. Це від російського можна почути півнячі загрози виїбати тебе в рот або статеву дупу. Росіяни - нація латентних підорасів, які постійно думають про хуї і їблю в дупу. Якщо рузке не думає про хуї і їблю в дупу, значить він, швидше за все, мертвий. А підорасів на Московії дійсно повно: чверть чоловічого населення країни сиділа, і як мінімум половина з присутніх практикувала в місцях позбавлення волі гомосексуалізм. Обговорення теми геїв плавно зводиться до їх зв'язків з ліберастами (ліберальними педерастії). Ліберали не обов'язково підтримують геїв: серед них гомофобів стільки ж скільки серед ватників, але це пропагандонам байдуже, для них важливо лише затаврувати лібералів як геїв і педофілів;

Неприйняття ліберальних цінностей. Свобода слова, свобода віросповідання, свобода підприємництва - всі ці західні досягнення перекреслюється одним лише фактом: на Заході підори одружуються. Сьогодні ліберахі зажадають свобод, а завтра захочуть одностатевих шлюбів. А тому ніяких їм свобод, і ті, що є непогано б було суттєво обмежити. Приблизно так стверджує пропаганда. Слово liberalis , від якого відбувається лібералізм, перекладається з латині як «вільний». Це символічно, тому як у русні «ліберал» і його похідні використовуються найчастіше в негативному контексті. Раби бояться свободи, адже свобода їх вбиває в метафоричному сенсі цього слова. Росіяни - це нація потомствених рабів. Рабство - це система при якій одні люди знаходяться в безправному становищі по відношенні до інших (наприклад, до ментів або чиновникам). Рабство в русні культивувалося століттями, його швидко не зжити. Раб завжди мріє стати рабовласником. Рабська сутність російських помітна повсюдно. Тебе намагаються принизити все: консьєржка в під'їзді, чмошнік-ППСник на вулиці, начальник на роботі і т. Д. Кожен хоче відчути над тобою владу - побути в ролі рабовласника. Вже краще бачити штучні посмішки на обличчях оточуючих як у американців ніж терпіти хамство від незнайомих людей з рабськими комплексами, яким ти не робив нічого поганого;

Культ побєдобєсія. На міфі про велику перемогу тримається вся московська пропаганда. Перемогою виправдовуються як страждання в минулому, так і необхідність потерпіти в майбутньому (дід терпів і мені велів). Росіяни - воістину нація терпил та підорасів;

Фашизм. Рашка навіть через 70 років після закінчення війни продовжує воювати з фошіздамі. Хоча росіяни ненавидять фашизм, його ідеологія їм дуже близька. Якщо фашизм обізвати як-небудь по-іншому, то кацапи з радістю його приймуть. Адже там є все, що так любить середньостатистична підораха: скріпи, ненависть до жидів та інших унтерменш, до ліберастів та плутократичного Заходу, традиції і національна ідея, і, що найголовніше, Вождь;

Фап на «велике» минуле. Рашка завжди була убогою і відсталою країною. Ніколи частка Московії у світовій економіці не перевищувала її частку в світовому населенні. Вся їхня історія не більше ніж збори міфів і казок, подібно братам Грімм. Всю російську історію вигадали німці, а пізніше переписали совки. Про майбутнє на росії зовсім не думають, а тільки, зітхаючи, згадують про ті часи, коли «нас всє баялісь»;

Пропаганда традиційних цінностей. Патріархальні цінності прищепити москвинським, у яких перемогли феміністки, і панує матріархат, практично неможливо (хто з цим не згоден, нехай згадають якими привілеями користуються жінки на росії). Поки намагаються нав'язати правослабіе. Але суспільство цього активно чинить опір. Багато хто розуміє, що баранами з трьома класами церковно-приходської школи простіше управляти. Правослабним легко вбити ідею про божественне походження влади Хуйла, тим самим відбивши бажання цієї влади противитися. А попи у Хуйла всюди: вони віщають з кожного чайника і холодильника, присутні на всіх заходах, освячують ракети (які чомусь після цього падають) і навіть дитячі майданчики. Москвину зустрічі з попами не уникнути ні в школі, ні в інституті, ні в армії. Такими темпами скоро на держслужбу не братимуть нехрещених. Кацапія занурюється в мракобісся і цілком може повторити досвід Ісламської революції в Ірані, але з національним колоритом: з Великим Аятолою Кирилом, Корпусом вартових ПГМ і православним шаріатом;

Твердження про те, що рузьке є носіями особливої духовності. Пропаганда любить приписувати кацапам якості, якими вони не володіють. Одне з таких якостей - це духовність. На росії, якщо вірити опитуванням, атеїстів всього 14%, але коли людей починають питати про дотримання релігійних обрядів, відвідування церкви, то з'ясовується, що абсолютна більшість «віруючих» такими не є. Рузке духовність - це міф. Про яку духовності може йти мова в країні, де пити починають з 10 років, де матері викидають своїх новонароджених дітей в сміттєві баки, де сиріт більше ніж в 45-му, після закінчення Другої Світової Війни?

Перемикання уваги на зовнішню політику. Про Україну і Сирію розповідають більше ніж про те, що відбувається в країні;

Перекладення провини. Якщо ж проблему не можна замовчати, то в ній звинувачуються Санкції, Держдеп, Навальний, падіння цін на нафту, положення зірок на небосхилі, але не самі знаєте хто;

Підміна цінностей. Через економічні труднощі москвинам намагаються втерти, що гроші не головне, а головне — Стабільність™

Стверджується, що на Заході жити чи не краще ніж у Рашці. Там теж криза, та ще дужче ніж на росії, з масовим безробіттям. Насправді ж економіка європейських країн в цілому зростає. Подекуди безробіття і справді вище ніж російська, але там допомогу з безробіття більше ніж середня російська зарплата. Іммігрантів на Заході не більше ніж на Московії. У Парижі на відміну від Москви гастарбайтери НЕ моляться в метро, викликаючи шок у корінних жителів, вулиці не перекривають через таджиків, стоять раком. Але більшість москалів вірить пропаганді, тому як у цієї більшості банально немає грошей на поїздки за кордон, спілкуватися ж з іноземцями в інтернетах, щоб дізнатися про життя на Заході з перших вуст, заважають незнання англійської мови і небажання вчити його (мовляв, якщо їм треба, то нехай самі вчать мову Пушкіна і Толстого);

Спроби довести наявність особливого шляху у Московії. Концепція «Москва - третій Рим» має давню історію. Вона ось уже багато століть не дає спокою поцреоти. І навіть в 21 столітті, коли західний спосіб життя переміг на планеті, Рашка все ще метається в пошуках свого місця в системі світових цивілізацій (і швидше за все воно знаходиться у параші). Власне всім зрозуміло, що Росія - це частина Заходу. Між нами немає тієї прірви, що, наприклад, існує між Заходом і Китаєм. Але щоб протистояти Заходу потрібно обрубати всі культурні зв'язки з ним. І тут на допомогу приходить Дугін з його євразійством;

"Сам ти дрень". При усіх антизахідній істерії уведення яких-небудь спірних законів обґрунтовується тим, що «На Западє такжє»;

Прищеплення росіянам толерантності до прибульців з сонячних Таджикістанів. Державні і напівприватні ЗМІ мовчать про національності злочинців (на росії 50% вбивств і згвалтувань здійснюють чурки - аналог американських негрів), терористів, про їх релігійних збоченнях у вигляді прихильності наймирнішої релігії - Ісламу. Але коли заходить мова про Захід, то верещать про згвалтування німкень іммігрантами, повзучу ісламізацію, але про те що ті ж процеси відбуваються на росії мовчать. Взагалі у Гєйропі і іммігранти неправильні і навіть трава якась блакитнувата.

Постійна брехня про покращення життя в країні. Тут на допомогу влади приходить Росстат і його похідні (Мосміськстат, Петростата і т.д.), які публікують тільки потрібні владі звіти: безробіття немає, зарплати ростуть, інфляція смішні пару відсотків, ну і притчею во язицех стала середня зарплата по країні, яку можна сміливо ділити на два щоб дізнатися реальну;

І взагалі тотальна нахабна брехня, непідкреплена пруфами — найголовніша ознака російської пропаганди.'Жирний текст

Засоби та способи

Галерея

Див. також

Тоталітарне мистецтво

Покликання