Московія
|
|
| « | Сьогоднi розпочинається самiт великої вiсiмки, на нiй будуть виступати представники семи розвинених країн та Росiї | » |
— 23 |
Росія (Приполярна Нігерія, Ерефія, Московія, РФ, Раісся, Кацап(и)стан, Рашкостан, П’ята точка імперія, Північна Мельдонія) — москало-монгольська держава, яка своїми тентаклями в свої найкращі часи охоплювала 1/6 землі, та ще намагалася впливати на всю іншу планету, але не фартонуло. Знаходиться в Азії (і трохи в Європі), межує зі сходом України, за що наша країна і поплатилася. Має територіальні претензії на Крим, які бикувато та зухвало виконала в 2014-му.
Якщо колись ти почуєш від росіянина що українська політика це цирк, скажи тільки ці чотири слова: «пакетні поправки в Конституцію». Треба зламати мозок щоб вигадати щось більш смішне ніж це. Публічне кидання какулями в парламенті? Ні, це навіть не наближується… Курва, я справді нічого більш кумедного не можу вигадати. Здаюся.
Чукрен — український відповідник російського терміна «Рашка». Походить з однойменного твору Остапа Вишні та сиквела цього твору.
Історія виникнення[ред.]
- Основна стаття: Історія Московії
| « | Блядська історія Росії то якась єресь. Читаю і охуїваю - населення і бояри втікали на північ, багатий край, ліси і ріки, піздєц просто ахуєть багатий край - нормальної землі нема, тільки ліси і болота. Йобані москальські історики з своєю імперскьою пропагандою. | » |
— Крик душі анонімуса |
Оскільки основною популяцією Ерефії (вона ж Раша, а для них навіть Наша Раша) є, ви таки не повірите, куме, москаль, історію Ерефії слід щільненько пов'язувати з історією москалів.
Пра-пра-Батьківщиною Ерефії слід вважати країну Моксель, пізніше звану Московією за назвою головного села Московії - Москви. Народилося це диво десь у 1270 роках [1], що можна вважати епізодом тонкого тролінгу москалів, оскільки самі вони якогось милого рахують народження сталіцьі з 1149 року.
Народження відбулося в сумовитих угро-фінських лісах, куди (мабуть, по-п'яні) забрів Довгорукий Юрій.
| « | Нам також відомо, що слов'янські племена не мали жодного споріднення з племенами меря, мурома, весь, мещера, перм, печора, мокша, мордва, марі, які жили в X—XIII століттях -
у землі Моксель, а пізніше — в Московії, споконвічній землі великоросів. То були племена іншого, не слов'янського походження, а споконвіків фінського. Навіть ворожість між слов'янськими та фінськими племенами того часу була інакшою. Згадайте: прибулець "суздалець-залешанин" Андрій Боголюбський не просто посів великокнязівський престол, а вперше розорив Київ і потім знову втік у лісові суздальські нетрі, — адже він був зовсім іншого виховання і мав фінське племінне оточення та психологію тайгової людини, тож не став засиджуватися в Києві. Суздальська земля (земля Моксель) у XII столітті була глухоманню. Людям, які жили в цій землі, не були потрібні європейська культура й писемність, європейський спосіб мислення. Московія на сотні років прирекла себе на дике, розбійне життя. Згодом на психологію московита наклали відбиток запозичення монголо-татарського інстинкту завойовника і моторошні спогади про багаторічні приниження від Орди. Так до XVI століття сформувався тип людини-завойовника, страшного у своєму неуцтві й люті. |
» |
— [2] |
Згодом практично вся сучасна Московія увійшла до складу Тартарії - велетенської країни, до складу якої входила майже вся сучасна Азія: Росія, Казахстан і Китай, а також, територія сучасної України. Всі жителі Тартарії називалися татарами та сповідували іслам. В православних джерелах відома під назвою свята Русь (не та), жителі відомі під назвою руські, а віра цієї країни називається православ'ям. Протилежністю Тартарії була Європа, однією з найбільших країн якої є Україна, але, на жаль, лише у плані розмірів.
Одразу при народженні москалів по черзі тролили київські князі, татари Золотої орди, інші татари Османської імперії із консульським представництвом в тоді ще не українському Криму.
Потім москальський цар Пьотр Пєрвий шляхом інтелектуального набігу примудрився пограбувати сусідні коровани, і Моксель-Московія стала Рассієй, відкіля і розпочався Синдром Старшого брата.
Походження герба[ред.]
Герб сучасний
Монета Хана Джанiбека, який анально володарював Московiєю пiсля занепаду Київської Русi
Iнодi тим кого досить довго принижують починає подобаєтися бути опущеними i вони зберiгають щось на згадку про тих хто їх трахав
Як це все розвивалося[ред.]
Коли німкеня Катерина спробувала розібратися в історії предків москалів, дуже швидко зрозуміла, що усе це є сумовите лайно.
| « | Упродовж усього періоду татаро-монгольського існування, тобто до XVI століття, московські князі були особисто зацікавлені тримати народ в страшному неуцтві, щоб більше красти під маркою ханських податків. Московський князь і його "камарилья" самовільно встановлювали податки, обкрадали своїх підданих надміру, заодно обкрадали й ханів щодо данини.
Пригадайте: тільки з XVIII століття, коли Петру І знадобилися освічені люди для організації мореплавання, картографії, артилерійського обчислення, нарешті, для власного виробництва сучасної, на ті часи, зброї, заліза тощо, лише відтоді окремим прошаркам суспільства у примусовому порядку було велено здобути освіту. Саме велено, і в примусовому порядку. Для потреб імперії! Але 500 років житія в глухому закутку Європи, часи відсталості, варварства та дикості не минули марно. На реформи Петра І чекав жорстокий опір — як незатребуваність загальнолюдської культури в Московії. Адже й нині російська людина, як кажуть, мудра по шкоді, вона завжди має виправдання своєї відсталості, вона схильна до містицизму — так званої російської ідеї. І це закономірно. Всяка реформа в Російській імперії розроблялася не для поліпшення життя людини. Ні! Це завжди був вимушений захід заради продовження російської експансії. Трохи відірвімося від цілі розділу і простежмо головні реформи Російської імперії, починаючи від Івана Грозного:
Друга світова війна, Корейська війна, В'єтнамська війна, Ангола, Куба, Мозамбік, Афганістан...
|
» |
— 45 |
Новітня історія[ред.]
Коли три лідери - Єльцин, Кравчук і Шушкевич - зібралися в Біловезьку Пущу побухать, після певної кількості випитої горілки трійця вирішила, що Горбачов їм не Прєзік, що і стало початком епік фейлу Совка, а, заодно, і початком новонародження Ерефії.
УРЖ все було не так просто. Від Совка відколовся ряд незалежних країн, а Ерефія лишилася на місці Ерефії. Самий лулз з цього - Дєнь Нєзавісімасті Расії
| « | Если размазать Москву по России, то получилась неплохая страна | » |
— 23 |
Структура[ред.]
Нинішня Ерефія поділяється на дві основні частини: Москву (старовинно-історична угро-фінська назва сучасного селища Панаєхавск-Нєрєзінового, з того ж угро-фінського означає «гнила вода»; що і визначило усю подальшу долю і політику сабжу) та ЗаМКАДдя.
- Основна стаття: Москва
Оскільки Москва має окрему статтю, тут описується Замкаддя, яке виражає самий сенс, дух і всебічні ознаки Раші-Ерефії.
Замкаддя — це те, що знаходиться за МКАДом. МКАД — це дорога навколо Нєрізіновой МААскви, оточена по зовнішньому периметру листами гофрованого алюмінію. За цими листами стоять позаМКАДиші — люди в личаках, з собачими главами, стукають вилами об асфальт і заглядають в щілини. Десь недалеко за МКАДом твердь земна обривається в пітьму зовнішню, а крізь тріщини асфальту можна бачити далеко внизу слонів і черепаху, на якій тримається земний диск. Клімат такий же як і в МАсквє, а ось екологічна ситуація через відсутність виробництва і автомобілів у 95 % замкадських босяків краще, тому самі просунуті москвичі-москалі селяться там, правда, все одно ближче до «Кілець Всевладдя». Замкадівське бидло щиро вірить в план Путіна, ріст ВВП і нацпроекти, вважаючи, що це поліпшить його після перебудівне життя зіпсоване дев’яностими.
У Замкадді розташовані Мухосранськи, тисячі їх! Особливості москальської топології такі, що Петербург, наприклад, до замкаддя відносити не прийнято, оскільки навіть деякі москалі іноді визнають другосортну столичність цього міста. Сумна доля осягнула жителів таких районів, як Солнцево, Ново-Пєрєделкіно, Внуково, Новокосіно, Жулєбіно, Мітіно, Південне і Північне Бутово. Номінально вони відносяться до Москви, але анон знає, що це було, є і завжди буде Замкаддям.
Живуть еталонні позаМКАДиші в гнилих дерев’яних бараках (побудований ще при царі Сталіні) сім’ями по десять чоловік. Звичайна сім’я позаМКАДишів складається з батька-алкоголіка, матері-жирухи, дочки-курви, сина-гопника і замурзаного Мєлкого (або Піздюка), який увесь час гуляє (живуть в одній кімнаті). І дідуся з бабусею- в іншій. Щоб сім’я була повною, беруть в неї декілька бидленяток, що залишилися від тих, що загнулися з перепою сусідів-замкадців. Путін — Медведєв виплачує за них помалу бабла.
Деякі москалі-мАсквІчі вважають, що Замкаддя — це і є пекло. Знайома москалька їхала на потягу «Хельсінкі — Москва» і потрапила в залізничну пробку, яка сталася у зв’язку з аварією в Новгородській області. Потяг пустили через Псковську область. Їхала добу. У сусідньому купе Тупа пізда років 20, багато одягнена і обвішана, яка, мабуть за межами Москви бувала тільки на літаку, впала в паніку. Вона важко дихала, з жахом дивилася у вікно і постійно дзвонила мамі: «Та яке таксі! Куди таксі?! Я не знаю, де ми, мама! Тут якісь огорожі! Корівники! Мама, ми в пеклі! Ми в пеклі, мама!»
Справедливості ради слід зазначити, що в провінції теж існує свого роду нєрєзінофобія. Білокам’яна представляється як сущий урбаністичний кошмар із злочинністю, маніяками, терактами і поганою екологією. Взагалі кажучи, це не так вже і далеко від істини. Розхожими є вирази про важке місто, божевільну метушню і так далі. І це ще делікатні вирази. Словосполучення «Великий смітник» стало прозивним. Так-что понаїхати мають бажання далеко не усі.
Міста, розташовані на нафтоносних територіях, заселені особливим видом позаМКАДишів, т.з. «нафтовиками» — людьми, причетними до годування території усередині мкада взагалі, і Путіна зокрема. Окрім «нафтовиків» в таких поселеннях повно комерсантів, китайських нелегалів і хачів. Слід зазначити, що в кращих представниках таких міст є гаряча вода, бентлі, блекджек і курви.
Країна-бензоколонка[ред.]
| « | Коли закінчуються нафтодолари хиткість Московії підвищується. | » |
— Аксіома |
Вельми точне визначення американським сенатором Джоном Маккейном цієї країни, економіка якої повністю залежить від експорту сировини. Очевидно, що коли у цієї вічно відсталої від цивілізованого світу, країни-бензоколонки закінчаться запаси ресурсів, то вона розвалиться нахуй як гівно, адже вона і тримається ледве-ледве на найсильнішій пропаганді і сплаті данини Чечні.
Раша Срака[ред.]
Так зазвичай Росію називають за кордоном. А насправді це ім’я словенської дзюдоїстки. 14 серпня 2019 року на російському сайті «Панорама» з’явилося повідомлення про призначення Раши Сраки послом Словенії у Росії. Незважаючи на те, що це повідомлення було фейком, його поширила ціла низка інтернет-видань.
Русь і «Россія»[ред.]
Москалі чомусь вважають, що саме вони є спадкоємцями Руської країни, хоча живуть за багато кілометрів од Руси одвічної, наддніпрянської, з центром у Києві, що й окреслює етнічний ареал людей руської нації (себто українців, як логічно можна припустити). Ніхто не заперечує, що Залісся було колись завойоване нашими князями разом з угро-фінським людом, що його населяв, який згодом обрусів і утворив московську націю (москалі, москвини, московці, нині толератний варіант — етнічні росіяни). На ґрунті цієї розбіжності в баченні історії нашими народами виникає дуже багато москалосрачів. Також цим прекрасно тролити братів наших менших (смак ще в тому, що це ж правда), особливо іССконніков, сказавши, що «руССкій» — це той смерд, що належить нам, русам.
Як згадувалося, аби змити з себе соромливу сутність Великої Татарії (Монголо-Татарії), що під прикриттям «монгольського іга» до 15-ого сторіччя набігала і грабувала руські землі, московити вирішили перебрати собі історію минулої метрополії. Та на щастя(для нас) з невідомих причин(я шукаю про це), назвали себе не Руською Імперією, а Російською Імперією. «Ρωσία» — так греки звали Русь. Хто не вірить, прослухайте як це звучить у греків.
Одне ясно — що Європі промиті мізки суцільною ліберастією, тому треба нав’язувати історичну правду силою, бо буде як у випадку з присвоєнням звання Героя України Степанові Бандері. Батьківщина покладає надії на тебе, безосібний: досить фапати та бути зайнятим, рятуй нашу історичну свідомість.
Розпад Росії[ред.]
- Основна стаття: Розпад Росії
Процеси тихого розпаду що відбуваються в Росії після того як СРСР 26 грудня 1991 року дав коні, призведуть, згідно з прогнозами науковців, аналітиків, політологів, до розпаду Росії вже до середини 21 століття. А може й ні. Поживемо, побачимо.
Галерея[ред.]
Основа Росії
Стрічки та православіє МП
Первомай в Росії
Парад з надувними танками. Увага на написи.
Канонічний автопробіг
У Росії найвища в світі грамотність, бо російську абетку учні вивчають напам'ять ще в садочку.
Голосуй-вмирай
Див. також[ред.]
Посилання[ред.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
